Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.01) на тему:Диагностика, лечение и профилактика А- гиповитаминозау коров и телят

* НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

САХНЮК Володимир Володимирович

ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА А-ГІПОВІТАМІНОЗУ У КОРІВ І ТЕЛЯТ

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрном} університеті.

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор,

академік УААН

ЛЕВЧЕНКО Володимир Іванович

Офіційні опоненти:

1. Доктор ветеринарних наук, професор КОНДРАХІН Іван Петрович

2. Кандидат ветеринарних наук, доцент СІЧКАР Вадим Степанович

Провідна організація: Одеський державний сільсько-

господарський інститут

Захист відбудеться " /3 "__О б 1996 р. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 01.05 10 при Національному аграрному університеті за адресою : 252041, м.Київ, вул.Потєхіна, 16 уч.корпус № 12, ауд. 412

Запрошуємо взяти участь в обговоренні дисертації при її захисті або надіслати Ваш відгук на автореферат за адресою:

252041, м.Київ, вул. Героїв Оборони, 15, НАУ, сектор захисту дисертацій

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету.

Автореферат розісланий " ^__________ 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор ветеринарних наук,

професор БОРТНІЧУК В .А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. Вивченню біологічної ролі вітаміну А присв'ячені монографії А.В.Труфанова ( 1959,1972 ),

А.А.Душейка ( 1989 ), А.Р.Вальдмана з співавт.( 1993 ) та ін., а недостатність вітаміну А описана багатьма авторами. В останні роки це питання вивчали В.І.Левченко з співавт. ( 1984, 1990, 1991 ), Г.П.Щуревич ( 1985, 1986 ), І.П.Кондрахін ( 1989 ). І все ж, багато питань цієї проблеми недостатньо вивчені, зокрема неспецифічна резистентність та імунна реактивність у хворих, методи діагностики, лікування і профілактики А-гіповітамінозу у корів і телят.

У зв'язку з актуальністю даної проблеми, основна мета наших досліджень - розробка ранніх методів діагностики, оптимальних способів лікування і профілактики А-гіповітамінозу у корів і телят.

Для реалізації данної мети необхідно було вивчити:

- поширення А-вітамінної недостатності у сухостійних корів у різних регіонах України;

- методи діагностики, лікування і профілактики А-гіпо-вітамінозу у глибокотільних корів;

- стан обміну вітаміну А і каротину у клінічно здорових телят до місячного віку і хворих з симптомом діареї вірусно-бактеріальної етіології;

- механізми розвитку вторинного А-гіповітамінозу у телят, хворих на ротавірусний ентерит та ешерихіоз;

- ефективність різних способів застосування ретинолу ацетату для лікування А-гіповітамінозу у телят;

- токсичність і лікувальну ефективність комплексного мінерально-вітамінного препарату - мікрогепатовіту.

Тема входить до завдання 05 проекту 14 "Ветеринарне забезпечення" програми УААН ‘'Продовольство-95", є частиною держбюджетної теми 082/1-8; номер держреєстрації 0193042476.

Наукова новизна роботи полягає у виявленні корелятивних зв'язків між різними показниками неспецифічної резистентності і станом обміну ретинолу у глибокотільних корів. Доведена можливість засвоєння каротину молозива і молока телятами з перших днів життя. Теоретично обгрунтовані механізми порушення засвоєння вітаміну А у новонароджених телят, хворих на ротавірусний ентерит і ешерихіоз. Розроблений мінерально-вітамінний препарат - мікроге-патовіт, застосування якого дає можливість відновити А-вітамінний обмін у телят.

Практичне значення роботи полягає в обгрунтуванні ранніх і об'єктивних методів діагностики А-гіповітамінозу у глибокотільних корів. Модифікована методика О.Бессея ( 1946 ) визначення вмісту ретинолу і каротину в сироватці крові та молозиві, що дає можли-

вість проводити дослідження на КФК - 2, КФК - 3. Методика пройшла апробацію в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини і рекомендована до впровадження у державних лабораторіях ветеринарної медицини обласного та районного рівнів. Розроблені і обгрунтовані оптимальні дози та схеми застосування ретинолу ацетату для лікування і профілактики А-гіповітамінозу у сухостійних корів і телят. Розроблений склад мінерально-вітамінного препарату - мікрогепатовіту, виробництво якого освоєне ВО " Вітаміни " м. Умань. Експериментально доведена можливість відновлення обміну вітаміну А за допомогою мікрогепатовіту у телят, що хворіли в перші дні життя на ротавірусний ентерит і ешерихіоз. Розроблені НТД ( ТУ У N46.15 ГО 005 - 95 ) і тимчасова настанова по застосуванню препарату, які затверджені Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок 6 квітня 1995 р.

Результати досліджень включені до підручника для вузів 3 і 4 рівнів акредитації "Клінічна дігностика хвороб тварин "/В.І.Левченко, М.О.Судаков, Й.Л.Мельник та ін.; За ред. В.І.Левченка,- K.: Урожай, 1995,- С. 268 - 269, 319 ) та навчального посібника " Патогенетична терапія нри запальних процесах у тварин " / І.С.Панько,

В.М.Власенко, В.І.Левченко та ін.- K.: Урожай, 1994. - С. 212 .

Апробація роботи та публікація результатів дослідження.

За матеріалами дисертації зроблені доповіді на науково-практичних конференціях " Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування " ( Дніпропетровськ, 1994 ), " Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту - виробництву " ( Біла Церква, 1994 ), " Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах " { Біла Церква, 1995 ), " Неінфекційна патологія тварин " ( Біла Церква, 1995 ). По темі дисертації опубліковано 10 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаної літератури, який включає 225 джерел, в тому числі 146 вітчизняних і 79 зарубіжних авторів. Основний зміст роботи викладений на Ну сторінках машинописного тексту, ілюстрований 44 таблицями, 4 рисунками і 2 діаграмами.

Особистий внесок дисертанта у виконану роботу полягає у самостійному виконанні всього обсягу експериментальних досліджень. Розробка комплексного мінерально-вітамінного препарату - мікрогепатовіту проводилась під керівництвом професора В.І.Левченка, апробація - з колегами-співробітниками кафедри ( В.І.Головаха,

З

В.В.Влізло, В.М.Соколюк, М.М.Косгюк, В.П.Москаленко). Досліди на щурах проводили спільно з асистентами В.І.Головахою, М.М.Костю-ком.

На захист виносяться наступні положення дисертаційної роботи:

а) поширення А-вітамінної недостатності у сухостійних корів в різних регіонах України;

б) порівняльна оцінка деяких методів діагностики А-гіповіта-мінозу у глибокотільних корів;

в) корелятивний зв'язок між рівнем ретинолу в сироватці, крові сухостійних корів і показниками неспецифічної резистентності;

г) стан обміну вітаміну Л і каротину у телят клінічно здорових і хворих з симптомом діареї вірусно-бактеріальної етіології, механізми розвитку ендогенного А-гіповітамінозу у хворих телят;

д) порівняльна оцінка ентерального і парентерального методів введення ретинолу ацетату для терапії А-гіповітамінозу у телят;

е) результати вивчення ефективності комплексного мінерально-вітамінного препарату - мікрогепатовіту для лікування порушень А-вітамінного обміну у телят.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал і методи виконання роботи.

Матеріалом для досліджень були сухостійні корови і телята від дня народження до місячного віку. Для вивчення розповсюдження, патогенезу, ефективності заходів по лікуванню і профілактиці А-гіповітамінозу у 1990 - 1994 p.p. клінічно досліджено 9256 корів і телят. Проведений аналіз 1786 проб сироватки крові, 486 проб молозива та 29 - печінки. Базові господарства - ПСТ "Усгимівське", ДПЗ “Терезине" Київської, агрофірма “Яснозір'я" Черкаської областей.

Експериментальна частина роботи виконувалась за схемою, приведеною на рисунку.

Стан обміну вітаміну А і каротину вивчався шляхом визначення вмісту ретинолу і каротину в сироватці крові та молозиві корів і в сироватці крові телят за методом О.Бессея в модифікації

А.А.Анісової. Для вивчення рівня вітаміну А в печінці проводили біопсію органа ( спільно з асистентом кафедри ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатоміі М.В.Утеченком). Визначення вмісту ретинолу в печінці проводили за методом О.Бессея, удосконаленим В.Г.Левчонком і Г.ГГ.Щуревичем ( 1986 ).

Неспецифічну резистентність визначали за такими показниками: загальна кількість лейкоцитів ( меланжерним методом ), лейко-грама ( за Філіпченком ), фагоцитарна активність нейтрофілів ( за Чумаченком В.Ю., 1975 ), загальна кількість імун о глобулінів у сиро-

Рисунок - Схема проведення експериментальних досліджень

затці крові ( за реакцією з 18 %-ним розчином натрію сульфіту ), <ількісгь імуноглобулінів класів С і М методом радіальної дифузії за Манчіні), вміст загального білка в сироватці крові (рефрактометром), зміст білкових фракцій ( методом електрофорезу на папері ), бактерицидна активність сироватки крові - методом фотонефелометрії (за \брамовим С.С. з співавт., 1989 ), лізоцимна активність - фотоелек-гроколориметричним методом Н.М.Чумаченка і Д.А.Снєгопа в модифікації Ю.М.Маркова з співавт.( 1974 ).

Вірусна етіологія шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят установлена в лабораторії вірусології ( завідувач - кандидат зет. наук С.В.Міськевич) кафедри мікробіології та вірусології (завідувач кафедри - доктор біологічних наук, професор,член-кореспондент УААН, академік РАСГН В.П.Онуфрісв) Національного аграрного університету.

Бактеріологічне і серологічне дослідження на ешерихіоз проводилось зав.кафедри лабораторної діагностики інфекційних захворювань Інституту післядипломного навчання, доктором ветеринарних Еіаук, професором В.М.Івченком (Білоцерківський ДАУ).

При вивченні патолого-анатомічних змін у телят користувались консультацією доцента кафедри ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатомії І.В.Папченка.

Одержані результати досліджень обробляли з використанням методів варіаційної статистики (М.В.Пушкарьов, Г.В.Лакін) на мікрокалькуляторах типу "Електроніка- МК-61".

Стан обміну вітаміну А і каротину у корів в період сухостою і неспецифічна резистентність їх при різній А-вітамінній забезпеченості.

Аналіз результатів лабораторних досліджень вмісту каротину в сироватці крові корів, проведених протягом 1991-1994 рр. хіміко-токсикологічними відділами районних державних лабораторій ветеринарної медицини України свідчить про широке поширення гіпока-ротинемії: кількість корів зі зниженим вмістом каротину коливалась від 57,9 до 62,1 %. Чіткої закономірності поширення каротинної недостатності виявити не вдалося, але частіше вона реєструється в зоні Лісостепу і Степу. Так, в господарствах Черкаської області гіпокаро-тинемію діагностували у 80,4 % корів, Кіровоградської - 75,5, Запорізької - 73,2, Одеської - 72,1 %. Корови в Західному регіоні України, за виключенням Закарпатської області, краще забезпечені каротином: гіпокаротинемія протягом 1991 - 1994 років виявлена в середньому у 52 % корів. Таким чином, переважна більшість корів в Україні має низький рівень каротину в сироватці крові.

Сезонну динаміку А-вітамінного обміну вивчали за вмістом каротину і ретинолу в сироватці крові 680 корів і 486 пробах молозива з 23 господарств 7 областей України. У зимово-весняний період

каротинне голодування відмічали у 89,2 % тварин, рівень вітаміну А був зниженим у 69,5 % тварин, в т.ч. у 10,5 % корів рівень вітаміну А менший 10 мкг/100 мл,що є ознакою тяжкої форми патології.

У літньо-осінній період відновлення обміну каротину відмічали у 48,3 % корів, вітаміну А - у 16,8 %, ще у 32,3 % корів вміст ретинолу знаходився в межах від 25 до 40 мкг/ 100 мл. Отже, 50,9 % корів навіть у найбільш сприятливий період мають значні порушення обміну ретинолу.

Вміст вітаміну А в сироватці крові корів у період сухостою характеризується певного динамічністю: кількість його поступово знижується з наближенням до отелення, а за 5 - 2 дні до родів зменшується в 1,5 - 2 рази, порівняно з результатами досліджень за 10 -15 днів до отелення.

Низький вміст вітаміну А в сироватці крові корів у період сухостою зумовлює зниження якості молозива: у зимово-весняний період навіть у молозиві першого дня після отелення концентрація ретинолу була меншою від мінімального рівня в 1,6 - 2,3 рази, що негативно впливає на розвиток новонароджених телят. У літній період ретинолу в молозиві було більше, проте лише у першому і другому надоях рівень вітаміну А був достатнім для профілактики А-гіповітамінозу у телят.

Вивчення показників гуморального і клітинного захисту проводили в динаміці на двох групах корів з різним рівнем ретинолу: у корів першої групи кількість вітаміну А в сироватці крові була зниженою ( менше 25 мкг/100 мл ), у другій - в межах норми. З наближенням до отелення відмічали зменшення вмісту загального білка в сироватці крові, проте у корів першої групи цей процес відбувався більш інтенсивно, в день отелення у них діагностували гіпопро-теїнемію і різниця з коровами другої групи була вірогідною ( Р < 0,001 ).

Загальна кількість імуноглобулінів поступово зменшувалась із збільшенням строку тільності в обох групах. Однак більш високий рівень імуноглобулінів у сироватці крові корів другої групи на початку періоду сухостою ( 21,9 і 0,5 мг/мл проти 17,8 +_ 0,6 мг/мл - у корів першої групи ) сприяв тому, що в день отелення рівень їх у крові цих тварин також був більший. Подібна тенденція спостерігається при дослідженні імуноглобулінів окремих класів.

У корів першої групи, бактерицидна активність ( БА ) сироватки крові на початку періоду сухостою, становила 67,0 ±0,43 % і незначно збільшувалась в день отелення. Напруженість БА у глибо-котільних корів другої групи мала дещо іншу направленість: за 210 -225 днів до отелення вона становила 65,1 _+ 0,51 %, а за 19 - 5 днів до отелення поступово зростала і становила 70,0 і 0,42 % проти 67,7 і 0,31 % у корів першої групи ( Р < 0,001 ). Між забезпеченістю глибо-котільних корів другої групи ретинолом і напруженістю бактерицид-7

ної активності сироватки крові виявлено пряму корелятивну залежність ( г = 0,32 ), яка зберігається і на день отелення. Лізоцимна активність у корів першої групи з наближенням до отелення, мала виражену тенденцію до зниження і в день родів становила 4,8 +_ 0,9 % (Р < 0,01 ), тоді як у тварин другої групи в день отелення зростала до

5,4 і 0,08 %. Коефіцієнт кореляції між забезпеченістю ретинолом і лізоцимною активністю сироватки крові корів першої та другої груп був середнього ступеня ( ті = 0,64; г2 = 0,44 ).

Фагоцитарна активність нейтрофілів ( ФА ) та інтенсивність фагоцитозу ( Ф1 ) у корів другої групи в день отелення були вірогідно вищими, порівняно з першою, хоча і в цьому випадку збереглася загальна тенденція до зниження показників фагоцитозу з наближенням до отелення.

Методи діагностики А-гіповітамінозу у корів і телят.

Зробити заключення про вірогідність діагностики А-вітамінної забезпеченості за вмістом каротину можна одночасним визначенням вмісту каротину і вітаміну А в сироватці крові корів. У зимово-весняний період- достатній вміст каротину поєднувався з таким же вмістом вітаміну А у 5,5 % корів, а знижені рівні були у 63,2 % тварин. Отже, вміст каротину об'єктивно відбивав стан А-вітамінного обміну у 68,7% корів. У літньо-осінній період, коли відбувається поступове відновлення обміну каротину і вітаміну А, поєднання цих показників у сироватці крові спостерігали у 63,2 % корів. Отже, напевне, варто погодитись з думкою А.Р.Вальдмана з співавт. ( 1993 ) та ін. про те, що рівень каротину в сироватці крові свідчить лише про поточну забезпеченість корів цим провітаміном. Більш інформативним є рівень вітаміну А в сироватці крові.

Об'єктивним і раннім показником А-вітамінного забезпечення корів є вміст вітаміну А в молозиві першого дня після отелення. Проведене нами паралельне визначення вмісту ретинолу в молозиві і сироватці крові одних і тих самих корів в літній період показало, що при нормальному рівні вітаміну А в сироватці крові вміст його у молозиві 56,7 % корів був зниженим. Це дає можливість зробити висновок про більш раннє зниження вмісту ретинолу в молозиві, порівняно з сироваткою крові. Отже, рівень вітаміну А в молозиві - один з найбільш об'єктивних і ранніх показників А-вітамінного забезпечення корів. Оскільки рівень каротину в молозиві корів протягом року істотно не змінювався, то за його вмістом не завжди можна визначати А-вітамінну забезпеченість корів.

Визначення фізіологічних коливань вітаміну А в сироватці крові телят 5 - 10-ти денного віку проведені нами з врахуванням лише телят, отриманих від корів-матерів, яким в період сухостою додатково вводили препарати ретинолу ( п = 42 ). На основі розрахунків модуля середнього квадратичного відхилення визначили, що

вони становлять 9-15 мкг/100 мл.

Для визначення норми вітаміну А у телят місячного віку брали клінічно здорових тварин ( п = 92 ), яким застосовували ретинолу ацетат орально і парентерально, а також телят, що народжувались від корів 3-ї дослідної групи, які були найкраще забезпечені ретинолом •{розділ 2.4-у: Ці телята не хворіли діареями або захворювання проходило у легкій формі. Провівши аналогічні розрахунки, встановили, що межі фізіологічних коливань вітаміну А в сироватці крові одно-місячних телят становлять 12,5 - 25 мкг/100 мл. Незважаючи на те, що каротин засвоюється телятами з перших днів життя, оцінювати стан А-вітамінного забезпечення телят за цим показником не можна, оскільки кількість його незначна і непоказоиа.

Методи корекції порушень А-вітамінноо'го обміну у корів._________

Для лікування і профілактики А-вітамінної недостатності у глибокотільних корів нами застосовувався 3,44 %-й масляний розчин ретинолу ацетату. Препарат вводили підшкірно, щодекадно протягом періоду сухостою. Коровам першої дослідної групи ретинолу ацетат вводили у профілактичній дозі ( 300 тис.МО на 10 днів ), другої - у дозі 700 тис.МО, третьої-1500 тис.МО, оскільки у корів останньої групи рівень вітаміну А на початку сухостійного періоду був критичним ( 10,4 _+ 1,2 мкг/100 мл ).

З наближенням до отелення відмічали невпинне зменшення вмісту ретинолу і каротину в сироватці крові корів контрольної групи. У корів дослідних груп спостерігали лише тенденцію до зменшення вмісту каротину, і застосування більших доз ретинолу сприяло менш значному зниженню рівня провітаміну.

Збільшення вмісту вітаміну- А в сироватці крові корів першої дослідної групи було незначним ( табл. ), що вказує на неможливість профілактувати препаратом у дозі 300 тис.МО А-гіповітаміноз у глибокотільних корів при недостатньому рівні ретинолу У них на початку сухостійного періоду. У корів другої, і, особливо, третьої дослідних груп, відбувалося повне відновлення А-вітамінного обміну: рівень ретинолу у сироватці крові їх зріс в 1,9 і 3,7 рази, порівняно з початковим. Остання доза ретинолу є оптимальною, оскільки молозиво корів третьої групи було повноцінним за вмістом вітаміну А ( 3.8 +

0,7 мг/л ).

Оскільки рівень вітаміну А і каротину в сироватці крові корів в день отелення знижується, були проведспі дослідження по визначенню строку відновлення їх вмісту в післяродовий період при згодовуванні тваринам зеленої маси. Встановлено, що накопичення каротиноїдів і трансформація їх у ретинол починається через 5-12 днів після отелення і залежить від забезпеченості тварин ретинолом перед отеленням: у корів дослідних груп засвоєння вітаміну А починається на 2 - 6 днів раніше, ніж у контрольній, і вже через 20 - 25 днів після 9

Таблиця - Динаміка вмісту вітаміну А у корів глибокотільних та

після отелення

Групи Вітамін А, мкг/100 мл

тварин 60-45 днів 15-10 днів 20-25 днів 40-45 днів

ДО до отелен- роди після після

отелення ня отелення отелення

Сонтро/іьна 24,1+2,8 13,4+1,6 11,3+0,8 15,0+1,6 19,4+3,1

1-а

дослідна 21,0+1,9 29,5+2,8 14,6+1,3 23,9+3,7 27,8+2,6

Р< 0,1 0,001 0,05 0,05 0,05

2-а

дослідна 19,4+2,1 36,0+2,7 17,4+1,2 30,0+3,9 38,8+2,5

Р< 0,01 0,001 0,001 0,001 0,001

3-а

дослідна 10,4+1,2 38,2+2,7 18,5+1,2 36,6+2,2 44,3+1,8

Р< 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001

»телепня рівень каротину і вітаміну А в сироватці крові корів був іптимальним, а у корів першої дослідної і контрольної груп рівень :аротину і, особливо, ретинолу повністю не відновлювався навіть іерез 40 - 45 днів після отелення.

Введення сухостійним коровам вітаміну А не лише нормалізує іого рівень у сироватці крові та молозива, а й є ефективним засобом [рофілактики А-гіповітамінозу у одержаних від цих корів телят. 5міст ретинолу в сироватці крові телят другої і третьої дослідних руп був вірогідно вищим ( Р < 0,01 ;Р < 0,001 ), порівняно з контро-іем, уже до першого випоювання молозива. В подальшому відбудеться динамічне збільшення рівня вітаміну А у телят другої і, особ-,иво, третьої дослідних груп, і вже у місячному віці вміст ретинолу в гироватці крові цих телят становив 16,2 і 1,3 і 19,7 і 1,4 мкг/100 іл.

Рівень каротину в сироватці крові телят контрольної та дохідних груп до першого напування їх молозивом майже не відріз-іявся, а наприкінці першого дня життя виявили зростання кількості іровітаміну у тварин першої дослідної групи в 2,5 рази, другої - 2,7, ретьої - майже втричі, порівняно з телятами контрольної групи. Ре-іультати цих досліджень вказують на можливість абсорбції провітаміну молозива в кишечнику новонароджених телят. В подальшому зівень провітаміну у телят, які споживали повноцінне за вмістом ретинолу і каротину молозиво, поступово зростав, порівняно з телятами інших груп.

Отже, одним із методів профілактики А-гіповітамінозу у корів телят е щодекадне застосування глибокотільним коровам ретинолу іцетату в дозах не менше за 700 тис. МО.

Розвиток ендогенного А-гіповітамінозу у телят, хворих на ротавірусний ентерит і ешерихіоз.

На засвоєння і динаміку вітаміну А в організмі телят впливає не лише вміст ретинолу в молозиві корів, а й стан здоров'я новонароджених телят, на який, зокрема, досить значний вплив справляють шлунково-кишкові хвороби різної етіології, що перебігають з симптомом діареї. За нашими даними, в агрофірмі " Яснозір'я " Черкаської обласгі, де телята не хворіли, вміст вітаміну А в сироватці крові був значно вищим, порівняно з телятами іншого господарства, де патологія зустрічалась у всіх новонароджених, не лише на кінець першого тижня життя (різниця 38,5 %), а й у місячному віці (16,9 і

0,5 мкг/100 мл і 9,7 і 0,29 мкг/100 мл, відповідно). Обмін каротину у телят цих господарств також мав свої особливості: в агрофірмі " Яснозір'я " рівень його поступово зростав і в місячному віці становив

22,4 і 1,8 мкг/100 мл. У хворих телят збільшення вмісту провітаміну в сироватці крові спостерігалося лише до 3-го дня життя, потім до двотижневого віку його вміст не змінювався і лише на кінець другої декади життя мав тенденцію до зростання.

Розвиток ендогенного А-гіповітамінозу у телят, хворих на ротавірусний ентерит та ешерихіоз, обумовлений патогенетичними механізмами, характерними для даної патології. У хворих телят зменшується секреторна функція сичуга, кишечника і панкреас, молозиво недостатньо обробляється ферментами, з'являються продукти гниття, що в поєднанні з дією ентеротоксинів ешерихій викликає діарею, при якій, за даними Б.М.Анохіна ( 1985 ), засвоєння вітаміну А з молозива зменшується. У хворих телят знижується активність ліпази підшлункової залози, що порушує гідроліз ліпідів. Цей процес ускладнюється зменшенням секреції жовчі і синтезу жовчних кислот внаслідок розвитку вторинного генатозу.Подальші етапи абсорбції вітаміну А відбуваються на мікровійках, але вони, за даними

В.Г.Скибицького ( 1994 ), десквамовані та деформовані, цитоплазма більшості ентероцитів вакуолізована, виявлені набухання та ва-куолізація мітохондрій, тобто порушені структури, де відбувається гідроліз ефірів вітаміну А, а в подальшому їх реестерифікація. І, нарешті, дистрофічні процеси, що розвиваються у печінці, впливають не лише на депонування ретинолу А-ефіру ( Щуревич Г.П., 1986 ), а й на його транспортування, оскільки вітамін А-спирт зв'язаний у крові з альбумінами, синтез яких при хворобах печінки знижений.

Ефективність ретинолу ацетату і_______мікрогепатовіту при А-

гіповітамінозі телят.

Для лікування А-гіповітамінозу у телят застосовували оральне ( 1-а дослідна група ) і парентеральне ( 2-а дослідна група ) введення 11

ретинолу ацетату, починаючи з 8 - 12-денного віку. Третя група тварин була контрольною. Телятам першої дослідної групи ретинолу ацетат давали щодня з молоком у дозі 600 МО/кг маси протягом 30 днів, телятам другої дослідної групи - вводили підшкірно 5 разів через 6-7 днів у добовій дозі 200 - 250 МО/кг маси.

Рівень вітаміну А у сироватці крові телят дослідних та контрольної груп на початку експерименту був критичним ( меншим 12,5 мкг/100 мл ). Природний шлях введення ретинолу ацетату виявився більш ефективним, ніж парентеральне введення: наприкінці досліду рівень вітаміну А у сироватці крові телят першої дослідної групи збільшився у 2,3 рази, порівняно з початковим ( 21,0 ± 1,4 мкг/100 мл ), другої - лише у 1,5 рази ( 17,8 і 1,2 мкг/100 мл ). Переконливими е результати дослідження вмісту ретинолу у печінці наприкінці досліду: у телят контрольної групи він сгановив 13,4 _+ 0,53 мкг/г, у телят першої дослідної групи був майже втричі більшим, порівняно з контролем ( 37,6 і 2,43 мкг/г ), другої - у 2,1 рази ( 28.4 + 2.05 мкг/г).

Отже, для лікування А-гіповітамінозу у телят раннього віку оптимальним с природний шлях введення ретинолу, який не тільки забезпечує високий рівень вітаміну А в сироватці крові, а й сприяє накопиченню ретинолу у печінці.

Оскільки хвороби шлунково-кишкового каналу у новонароджених призводять до порушення не лише А-вітамінного обміну, а й структури та функції печінки, гемопоезу, зниження неспецифічної резистентності та імунної реактивності телят, то необхідно використовувати препарати, застосування яких сприяло б відновленню порушень функцій різних органів і систем. Нами для цього запропонований комплексний мінерально-вітамінний препарат - мікрогепатовіт, який містить у своєму складі жиро- й водорозчинні вітаміни та мікроелементи.

Вивчення гострої та хронічної токсичності мікрогепатовіту на лабораторних і сільськогосподарських тваринах показало, що препарат належить до малотоксичних.

Біологічну дію препарату вивчали на 22 телятах 8 - 12-денного віку. Телятам дослідної групи препарат давали всередину з молоком в дозі 0,4 - 0,5 г/кг маси протягом 30 днів. Дослідження крові проводили на початку досліду, через 15 днів та по його завершенні. Введений до складу препарату ретинолу ацетат відновлював обмін вітаміну А -його кількість збільшилася наприкінці досліду в 1,4 рази і становила в середньому 15,6 і 0,7 мкг/100 мл, а у 36,4 % телят вміст ретинолу знаходився в межах 16,6 - 21,7 мкг/100 мл. У телят, що не отримували препарат, вміст вітаміну А був мецшим мінімальної норми ( 12,5 мкг/100 мл ).

Мікрогепатовіт виявився добрим стимулятором гуморальних та клітинних факторів захисту: бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові, фагоцитарна активність нейтрофілів, вміст Ід М

збільшувались, порівняно з початком досліду, то^і як у телят контрольної групи ці показники залишались без змін або зменшувались.

Отже, використання мікрогепатовіту сприяє нормалізації А-вітамінного і білкового обміну речовин, активізує неспецифічну резистентність та імунну реактивність телят, що хворіли в перші дні життя на ротавірусний ентерит та ешерихіоз.

ВИСНОВКИ

1. Гіпокаротинемія у корів має значне поширення: протягом 4 років ( 1991 - 1994 рр.) кількість корів в Україні зі зниженим вмістом каротину була в межах від 57,9 до 62,1 %. Найбільш широко дана патологія розповсюджена в лісостеповій і степовій зонах, де кількість корів зі зниженим вмістом каротину становила в середньому 60,1 і 65 % . Патологія частіше діагностувалась у господарствах Закарпатської ( 81,6 % від числа досліджених корів ), Черкаської

(80,4), Кіровоградської ( 75,5 ) та Запорізької ( 73,2 % ) областей.

2. У зимово-весняний період А-вітамінну недостатність виявили у 69,5 % корів з 334 досліджених, в тому числі у 10,5 % вміст вітаміну А у сироватці крові був меншим 10 мкг/100 мл. Вміст каротину знижений у 89,2 % тварин. У літньо-осінній період відновлення обміну вітаміну А відбувається лише у 49,1 % , провітаміну - у 48,3 % корів.

3. Установлені зональні особливості в динаміці каротину і вітаміну А у корів. У зимово-весняний період знижений рівень каротину в зоні Полісся діагностували у 96,8 % корів, вітаміну А - у 81,7%, у зоні Лісостепу - у 86,4 і 65,7%. В літній період відновлення рівня каротину і вітаміну А відбувається більш інтенсивно в зоні Полісся -кількість корів з нормальним вмістом каротину становила 90,9 % , вітаміну А -86,6 % , у зоні Лісостепу, відповідно, 42 і 43,3 % .

4. Динаміка каротину і вітаміну А у глибокотільних корів залежить від рівня вітаміну А у крові на початку періоду сухостою і характеризується закономірним зменшенням їх вмісту, яке особливо виражене за 5 - 2 дні до отелення. При високому початковому рівні ретинолу гіпокаротинемія розвивається дещо повільніше.

5. Між вмістом вітаміну А і показниками резистентності (загальний білок, кількість імуноглобулінів ) виявлена слабка позитивна кореляція, з бактерицидною і лізоцимною активністю крові -кореляція середнього ступеня ( г = 0,32; г = 0,64 ). Більш високий рівень показників неспецифічної резистентності перед отеленням був у корів, добре забезпечених ретинолом.

6. Рівень вітаміну А в молозиві перших н'яти-шести надоїв залежить від його концентрації в сироватці крові корів перед отеленням: у зимово-весняний період при вмісгі вітаміну А в крові 21,4

13

1.6 мкг/100 мл концентрація його у молозиві першого дня після отелення була меншою від мінімального фізіологічного рівня в 1,6; 1,9 і 2,3 рази. У літньо-осінній період при вмісті ретинолу 41,0 і 1,7 мкг/100 мл молозиво першого та другого надоїв повноцінне за вмістом ретинолу.

7. Діагностику А-гіповітамінозу у корів необхідно проводити за рівнем ретинолу в сироватці крові ( оптимальний вмісг у зимово-весняний період - 25 - 70 мкг/100 мл ) та молозиві, оскільки симптоми патології неспецифічні, а вміст каротину у 36,8 % корів у літньо-осінній період та у 31,2 % в зимово-весняний не корелює з рівнем ретинолу в сироватці крові. Кількість вітаміну А в молозиві корів зменшується раніше, ніж у сироватці крові: в літньо-осінній період при мінімальній забезпеченості корів ретинолом тільки у 43,3 % із них вмісг вітаміну А в молозиві був у межах норми, у решти - зниженим.

8. Лікування А-гіповітамінозу у глибокотільних корів ефективне при застосуванні ретинолу ацетату щодекадно в період сухостою в дозах 700 тис.МО і 1500 тис.МО. А-вітамінна поживність молозива була біліли високою при застосуванні останньої дози (3,8 і

0,7 мг/л). Телята, що народилися від корів даної групи, мали оптимальний рівень ретинолу в сироватці крові протягом ЗО днів спостережень, в більш легкій формі хворіли розладами шлунково-кишкового каналу, порівняно з тими, що народжувались від корів, яким застосовували щодекадно по 300 тис. МО ретинолу ацетату.

9. Рівень вітаміну А в сироватці крові телят до першого випоювання молозива, на відміну від каротину, залежить від вмісту ретинолу в сироватці крові корів за 15 - 10 днів до отелення, особливо при високому рівні вітаміну А ( г ^ 0,60 ), в подальшому - від його рівня в молозиві корів-матерів, поступово зростає до 5 - 7-го дня (оптимальний рівень 9-15 мкг/100 мл ), а потім - з тритижневого віку, і у місячних клінічно здорових телят коливається в межах від

12,5 до 25 мкг/100 мл. Каротин молозива засвоюється у кишечнику новонароджених телят, починаючи з першого дня життя, але більш інтенсивно - в літньо-осінній період.

10. Щоденне оральне введення ретинолу ацетату в дозі 600 МО/кг маси з молоком більш ефективне при лікуванні А-гіповітамінозу, ніж парентеральне: рівень вітаміну А в сироватці крові телят збільшився у 2,3 рази, у печінці - майже втричі, порівняно з початком досліду, а при парентеральному введенні, відповідно в

1.7 і 2,1 рази.

11. Мікрогепатовіт у дозі 0,5 г/кг маси відновлює Л-вітамінний обмін у телят, що хворіли на ротавірусний ентерит та ошерихіоз, сприяє підвищенню рівня їх неспецифічної резистентності та імунної реактивності ( збільшується БА, ЛА сироватки крові, фагоцитарна

14

активність нейтрофілів, концентрація імуноглобулінів класу М, стабілізується рівень імуноглобулінів класу С ). Препарат малотоксичний.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Діагностику А-гіповітамінозу у корів в період сухостою проводити за рівнем ретинолу в сироватці крові ( оптимальний вміст у зимово-весняний період 25 - 70 мкг/100 мл ), а після отелення - за вмістом ретинолу в молозиві перших трьох надоїв ( у забезпечених вітаміном А і каротином корів повинно бути не менше 3 мг/л молозива ). Визначення каротину є допоміжним тестом.

2. Діагноз на А-гіповітаміноз у телят повинен грунтуватись на визначенні вмісту вітаміну А в сироватці крові: оптимальний рівень у телят 5 - 10-денного віку - 9 - 15 мкг/100 мл, у одномісячних - 12,5 -25 мкг/100 мл. Визначати каротин у телят недоцільно.

3. Рекомендуємо обласним і районним державним лабораторіям ветеринарної медицини визначати вміст вітаміну А і каротину в сироватці крові та молозиві за удосконаленою нами методикою О.Бессея на колориметрах КФК - 2 і КФК - 3.

4. Для профілактики А-гіповітамінозу глибокотільним коровам застосовувати препарати ретинолу в дозі 700 тис. МО щодекадно внутрішньом'язово або підшкірно протягом періоду сухостою, а для лікування - по 1500 тис.МО. Для уточнення дози ретинолу необхідно проводити лабораторний аналіз крові на початку періоду сухостою.

5. Для групової терапії А-гіповітамінозу у телят, які хворіли на ротавірусний ентерит і ешерихіоз, пропонуємо застосовувати комплексний мінерально-вітамінний препарат мікрогеиатовіт у дозі 0,5 г/кг маси тіла з молоком протягом 20 - 30 днів, для профілактики -у дозі 0,2 - 0,3 г/кг ( згідно з тимчасовою настановою і тимчасовою НТД, затверджених ДНДК1 ветеринарних препаратів і кормових добавок 6 квітня 1995 р).

6. Для лікування телят, хворих на А-гіповітаміноз, рекомендуємо щодня, протягом 25 - ЗО діб, застосовувати препарати вітаміну А всередину в дозі 600 МО/кг маси, починаючи з перших днів життя.

7. Диспансеризацію високопродуктивних корів і телят проводити згідно з розробленими методичними рекомендаціями " Комплексна диспансеризація великої рогатої худоби ", поданими до затвердження науково-технічною радою Головного Управління ветеринарної медицини з держветінспекцісю МСГП України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Состояние А-витаминного обмена у новорожденных телят /В.И.Левченко, Г.А.Щурєвич, Л.М.Богатко, В.В.Сахшок //Тез. докл.

15

ісесоюз. науч.- техн. конф."Профилактика и лечение болезней мо-одняка с.-х. животных" 9 -10 окт. 1991 года, г.Воронеж. - М., 1991.69 - 70.

2. Стан А-вітамінного обміну у корів в період сухостою

В.І.Левченко, В.В.Сахнюк, А.М.Богатко та ін. //Вет. медицина: Між-■ід. темат. наук, зб.- К.: Урожай, 1993,- Вип.68.- С. 13 - 18.

3. Сахнюк В.В. Сезонна динаміка ретинолу у сухостійних ;орів //Вчені Білоцерків. держ. с.-г. ін-ту - вир-ву: Тез. доп. наук.-гракт. конф. ( Біла Церква, 19-20 квіт. 1994 р. ).- Біла Церква, 1994.-:.Ю4 - 105.

4. Сахшок В.В., Безух В.М. Вплив ретинолу ацетату на А-¡ітамінний обмін у корів // Вчені Білоцерків. держ. с.-г. ін-ту -вир-ву: ’ез. доп. наук.- практ. конф. ( Біла Церква, 19-20 квіт. 1994 р. ). - Біла Дерква, 1994. - С. 105 - 106.

5. Вивчення токсичності мікрогепатовіту /В.В.Сахнюк, 5-І.Головаха, В.П.Москаленко та ін. //Наук, забезпечення агропром. юмплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук.- практ. сонф., присвяч. 75-річчю Білоцерків. держ. с.-г. ін-ту (Біла Церква, ■рав. 1995р.).- Біла Церква, 1995. -С. 110 - 111.

6. Вплив мікрогепатовіту в токсичних дозах на щурів

'В.В.Сахнюк, В.І.Головаха, В.І.Девченко та ін. //Неінфекційна пато-югія тварин: Матеріали наук.- практ. конф. ( м.Біла Церква, 7-8

їерв. 1995 р. ). - Біла Церква, 1995. - Ч. 1.-С. 93 - 94.

7. Вплив мікрогепатовіту на А-вітамінний обмін у телят

'В.В.Сахнюк, В.І.Девченко, Г.П.Щуревич та ін. // Наук, забезпечення ігропром. комплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук.-іракт. конф., присвяч. 75-річчю Білоцерків. держ. с.-г. ін-ту (Біла Дерква, трав. 1995 р. ). - Біла Церква, 1995. - С. 111.

8. Клініко-біохімічний та імунний статус телят раннього віку ''В.І.Левченко, В.І.Головаха, В.В.Сахнюк та ін. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук, зб.- К.: Урожай, 1995. - Вип.70, - С. 75 - 80.

9. Сахнюк В.В. Ефективність різних способів введення ретинолу ацетату при лікуванні А-гіповітамінозу //Наук, забезпечення агропром. комплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук,-практ. конф., присвяч. 75-річчю Білоцерків. держ. с.-г. ін-ту (Біла Церква, трав. 1995 р. ). - Біла Церква, 1995. - С. 109 - 110.

10. Сахнюк В.В. Профілактика А-гіповітамінозу сухостійних корів і новонароджених телят //Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.- практ. конф. ( м.Біла Церква, 7-8 черв. 1995 р. ). -Біла Церква, 1995. - Ч. 1. - С. 90 - 91.

Сахнюк В.В. Диагностика, лечение и тфофилактика А - гиповитаминоза у коров и телят .

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. Национальный аграрный университет. Киев, 1996.

По результатам исследования установлено значительное распространение А - гиповитаминоза у коров и телят, разработаны ранние методы диагностики, оптимальные схемы и методы лечения и профилактики патологии, механизм развития эндогенного А- гиповитаминоза у телят. Применение комплексного минеральновитаминного препарата - микрогепатовита восстанавливает обмен витамина А у телят, переболевших с симптомом диареи вируснобактериальной этиологии, повышает иммунную защиту и продуктивность животных.

Sakhnyuk V.V. Diagnostic, treatment and prophylaxis of A - vitamin deficiency of cows and calves.

Defended the manuscript of thesis on searching the scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.01 - animal diagnostics and therapy^

The considerable transmission of A - vitamin defidensy of cows and calves is established on the resmlts of the research; methods of early diagnostics, optimum schermes, treatment methods, pathalogy prophylaxis, mechanism of development of A - vitamin deficiency of cows and calves are worked out. The application of the complex mineralvitamin preparation “ Microhepatovit " restores A-vitamin metabolism of the calves recovered from virus-bacteria diarrhoea, increases immune protection and animal productivity.

Ключові слова:

Вітамін А, ретинол, каротин, діагностика, профілактика, лікування, ротавірусний ентерит, ешерихіоз, неспецифічна резистентність, імунна реактивність, білок, імуноглобуліни, бактерицидна, лізоцимна активність, фагоцитоз,мікрогепатовіт.