Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.01) на тему:Диагностика адаптационных нарушенийу новорожденных телят

РГ8 ОД

Мшютерство сельского господарства 1 продовольства Украши Харшвський зооветерннарний ¡нетитут

На правах рукопису Колодько Мнкола Михайлович

Д1агностика адаптацшних порушень у новонароджених телят

16.00.01 - Д1агностика \ тератя тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацйна здобуття паукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харюв - 1995

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Харювському зооветеринарном) шститутк

Науковий кер1вник

доктор ветеринарних наук, професор

М.С.Павлов

Офшшшопоненти:

- доктор ветеринарних наук, професор М.О.Судаков

- кандидат ветеринарних наук, доцент В.С.Гонтаренкс

Провщна оргашзащя: 1нститут експериментально: \ кшшчно\' ветеринарно'1 медицини (1ЕКВМ, УААН)

Захист вщбудеться « » '¿/^/-/^¿'х 199^р о /О" "годиш на засщанш спещал13овано'1 вчено'1 рад^ К02.23.02 по присудженню вченого ступеня кандидатг ветеринарних наук при Харювському зооветеринарном) шститут1 в аудиторп № 2 морфолопчного корпус) Харк1вського зооветеринарного шституту за адресою:

312050 Харшвська область, Дергач1вський район п/в.Мала Даншивка.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютец Харювського зооветшституту

31 2050 Харювська область, Дергач1вський район п/в.Мала Даншивка..

Автореферат poзicлaнo « у>ъ-л-?/^. 1995р.

Вчений секретар спешал1зовано1 вченоТ ради, кандидат ветеринарних нavк■.

доцент

1. Загальна характеристика роботи

1.1. Актуальшсть теми дисертацц

В сучасному тваринництв! дуже поширеш масов! за-хворювання та загибель молодняку раннього вку. Народ-ження, перехщ до позаутробного розвигку пов'язаш, на-самперед, з складными процесами адаптаци новонародже-ного до нових умов зовшшнього середовища. Клнпко-ф1зюлопчний стантварин в цей перюд \ кшець транзитор-них, перехщних процеав заложить як вщ сили впливу фактор1в зовшшнього середовища, так \ вщ щдивщуальних можливостей оргашзму протистояти Тм. Низький р1вень резистентности оргашзму, тривалий вплив несприятливих фактор1в навколишнього середовища здатш привести до порушення ф1зюлопчно1 р1вноваги 1 виникнення патологи. Важливим в зв'язку з цим являсться отримання об'ективних ор1ентир1В функционального розвитку новонароджено"! тва-рини. бшьш широке використання метод!в д1агностики в ней перюд. В зв'язку з актуальжстю даноУ проблем« основною метою дослщженьбули пошукинадшних метод1в д!агностики \ профшакгики можливих адапгацшних пору-шень у новонароджених телят. Для цього було вивчено: -вплив порушень обмшу речовин у тшьних кор1в на клiнiкo-фiзioлoгiчний стан новонароджених телят; -клшичний статус та критерп зршосп новонароджених телят; - можлив1 адапташйш порушення у новонароджених телят; - ефектившегь захо;ив ранным д!агностики 1 профшактики адаптацжних порушень у новонароджених телят.

Наукова повита роботи полягае в тому, що вперше

теоретично

I експериментально обгрунтовано застосування ряд] шформативних д1агностичних тест1в визначеннз адаптацшних порушень життездатност1 новонароджениз телят.

Теоретична 1 практична значимгеть роботи. Внаслщо] проведених дослщжень розширеш уявлення про етиолопк та мехашзм розвитку широко розповсюдженоУ в молочно му скотарств1 внутр1шньоутробно1 ппотрофп телят Пщтверджений зв'язок порушень обмшу речовин у кори в останню третину тшьносп з народженням ф1зюлопчнс незрших, з низькою адаптацшною здатшстю телят. Уточ неш 1 доповнеш юнуюч! критер1'1 оцшки життездатност новонароджених телят. Вперше в якосп тест1в визначенш життездатносп новонароджених телят

1 можливих адаптацшних порушень у них запропоно ваш вщповщш коефщенти \ пстам1нова проба. Як засоб! профилактики адаптацшних порушень у новонароджених випробоваш фумарова 1 аскорбшова кислота. ! '

Апробащя роботи та публжащя результат!» дослщжень. За матер1алами дисертаци зроблеш доповцц н; звггних наукових конференшях Харювського зооветери нарного шституту в 1990-1995 р.р.

Структура та обсяг дисертаци. Дисерташя складаетьо звступу,оглядул1тератури, результата власних дослщжень обговорення одержаних результата, висновюв, пропозицш списку використано1 лггератури, який включае 275 джерел в тому чисти 210 вггчизняних I 65 шоземних aвтopiв Основний зм!ст роботи викладений на 162 сторшках маши нописного тексту, шюстрований 45 таблицями.

Особнстий внесок днсертанта у виконану роботу та положения, що виносяться на захист. Весь обсяг експери-менталышх (юпшчних 1 бюх1м1чних) дослщжень виконаний дисертантом особисто. На захист виносяться таю положения дисертацшно! робота: а)взаемозв'язок \нж порушенням обмшу речовин у тшьних кор1в \ юишко-ф1зюлопчним станом новнароджених телят;

б) визначення клЫчного стану та критерив зршосп новонароджених телят;

в) визначення можливих адаптацшних порушень у новонароджених телят;

г) методи диагностики' \ профилактики адаптацшних порушень у новонароджених теляти.

2. Власш дослщження

2.1. Матер1ал » методика дослщжень

Дослщи проведен! на 38 коровах, аналогах за вжом, ф1зюлопчним станом 1 продуктивности), \ на 38 народжених вщ них телятах. 0кр1м того, в виробничих дослщах викорис-тано 492 новонароджених теляти.

В залежносп вщ умов утримання \ гсствл), а також породи тварин, вах кор!в \ телят об'еднали в п'ять груп. Рацюн кор1в першоУ 1 третьоУ груп не вщповщав потреб1 тварин в енергетичнш, протешовш \ вуглеводнж пожив-ность Цукрово-протешове вщношення його було 0,86, а кукурудзяний СИЛОС М1СТИВ 0.10% мяслян01 кислоти.

Год1вля кор1в друго! групп задовольняла ьх потребу в основних елементах харчування, проте кукурудзяний силос. що входив до рацюну, М1стив 0,15° о масляноУ кислоти.

Корови четвертой' групп отримували рацюн, що -задо-

вольняв 1х потребу в загальнш поживносп, сухш речо-вин1, сирш юитковиш, цукрах. кальци I каротиш. Цукро-во-протешове вщношення його дор1внювало 1,28, а куку-рудзяний силос мютив 0,05% масляноУ кислоти.

Рацюн кор1в п'ято'1 групи не задовольняв IX потреб в крохмал1, сирш клггковиш 1 йодЬ а кукурудзяний силос мютив 0,06% масляноУ кислоти.

Год1вля новонароджених телят здшснювалась за прийнятою в господарствах схемою - 2,5 л молозива (молока) дв1ч1 на день ¿з соскових по'шок.

Дослщження кшшко-ф1зюлопчногостану кор1в 1 виз-начення у них р1вня обману речовин були аналопчними i проводились через кожш 15 дшв. Кшшчш 1 лабораторш доошдження кров1 новонароджених телят проводили кожного дня на протяз1 перших Юдшвжиття новонародже-ного.

Юйшчний анализ кров1 1 сеч1 проводили за допомо-гою загальноприйнятих метод1в. Активну реакцдо кров1 (рН) визначали приладом ЕВ-74, а насичешсть кров1 киснем - приладом ОМ-3. Загальну кшьк1сть бшку в сиро-ватш кров1 встановлювали рефрактометром, вм1ст бшкових фракцш - методом електрофорезу на паперй р1вень каротину - шляхом вилучення його петролейним еф1ром; концентрацп глюкоз и - ферментативним методом, загального кальщю - комплексометричним методом, магшю -кольоровою реакщею з титановим жовтим, неоргашчного фосфору -застосуванням мол1бденового реактиву, лужного резерву - дифузним методом.

Отримаш в результат! дослщжень даш оброблен! за допомогою програмного мшрокалькулятора Б3-34 з

використанням критерпв Стюдента.

2.2. Оцшка стану здоров'я тшьних кор1в

Дослщи проведен! на 38 коровах, об'еднаних в п'ять груп, з утриманням в першит \ третш трупах 11, в другш-6, в четвертой-11, вп'ятш- Ютварин.Кшшчшшидослщженнями кор1в встановлювали мюкардюдистрофпо у одшеУ корови (9° о) першоУ \ третьоУ групп, у одшеУ корови (16°/о) другоУ групп, у двох тварин (18° о) четвертоУ I у одшеУ корови (11%) п'ятбУ групп. Ппотошю рубця реестрували у трьох кор1в (27° о) першоУ I третьоУ , у двох (33°- о) другоУ, у двох (18°/о) четвертоУ, у чотирьох (40%) п'ятоУ груп. Збшьшення перкусшноУ меж1 печшки 1 в окремих випадках, п болючють спостер1гали у чотирьох тварин (36%) першоУ \ третьоУ, у одшеУ (16%) друго'У, у двох (18%) четвертоУ \ у трьох (20%) п'ятоУ груп. Остеол1з останшх хвостових хребшв реестрували у семи (63° о) кор1в першоУ 1 третьоУ груп, у чотирьох (66%) другоУ, у восьми (72° о) четвертоУ та у восьми тварин (80° о) п'ятоУ групп.

Бюх1м1чними дослщженнями кpoвi встановили ппопротеУнем1ю (67,40±1,2 г/л) у чотирьох кор1в (36%) першоУ I третьоУ груп, у двох (33° о) друго'У. чотирьох (36%) четвертоУ I у двох (20%) п'ятоУ груп; ппокальщехпю (2,38±0,07 ммоль/л) - у чотирьох тварин (36%) першоУ \ третьоУ груп. у двох(66%) друго'У, у шести (54° о) четвертоУ 1 у чотирьох (40%) п'ятоУ груп; низький р1вень неоргашчного фосфору (1.30±0,01 ммоль/л) - у п'яти кор1в (45%) першоУ \ третьоУ груп, у чотирьох (66" о) друго'У. у п'яти (45° о) четвертоУ (у семи (70%) п'ятоУ груп: метабол1чний ацидоз - у чотирьох (36%) тварин першоУ 1 третьоУ, у двох (33°ъ) другоУ, у трьох (27° ь) четвертоУ I у чотирьох (40%) п'ятоУ груп. Низький р1вень

каротино'цйв (0,36±0,03мг/100 мл) був у п'яти кор!в (45° о) першо'1 1 третьем груп, у трьох (50° о) друго'У, у семи (70° о) четвертоТ \ у п'яти (50%) п'ятоУ груп. Г шогл1кем1ю (2,11 ±0,08 ммоль/л)спостер1гали у трьох (27%) тварин першоУ 1 третьоУ груп, у двох (33%) другоУ, у чотирьох (36%) четвертоУ \ у шести (60%) п'ятоУ груп, а гшеркетонурда - у трьох (27%) кор1в першоУ 1 третьоУ, у одшеУ (16%) другоУ, у двох (18° о) четвертоУ1 у двох (20%) п'ятоТ груп.Глюкозурпо у двох кор1в з кетонур1ею четвертоУ групи можна пояснити порушенням процес1в реабсорцц в канальцях нирок пщ д1ею ацетоноц-тово'Укислоти (М.в.Павлов, 1987).

Пщтвердженням метабол1чного ацидозу були зрушен-ня активно! реакцп(РН) сеч1 - нижче 8,0 у трьох кор1в (27° о) першог 1 третьоУ груп, у одшеТ (16%) другоУ, у двох (18%) четвертоУ 1 у двох (30%) п'ятоУ груп. Виявлеш порушення обмшу речовин 1 стану здоров'я тшьних кор1вт1сно пов'язаш 13 Ух год1влею (стор.З), що пщтверджуеться численними дослщженнями(СудаковМ.А., Левченко В.I., 1985;Кодрахш 1.П., 1989;Павлов М.С, 1989; Чумаченко В.Ю. з сшвавт., 1990; ). Вщомо , що низький р1вень забезпечення тварин бшком. цукрами, дефщит мшеральних речовин [ вггам!шв, як \ над-лишок кетогенноУ масляноУ кислоти в кормах, зумовлюють порушення oбмiнy речовин \ здатш викликати захворюван-ня тварин.

Отже у значноУ частини тшьних кор!в, уяких проводились дослщження, встановлеш порушення вуглеводно-лтщного, бшкового, вп~амшного 1 мшерального обмшу, а також так1 захворювання, як хрошчний кетоз 1 остеодистроф1я.

- 72.3. Залежнкть жнттсздатност1 новонароджених телят вщ стану здоров'я кор1в

Проведеними дослщженнями встановлено, що у кор1в з порушенням обмшу речовин тривалкть родового акту була бшьшою, шжу здорових тварин вщповщно: 4966,0±2,68 сек. \ 3867.0±2.49 сек. (перша I третя групи) 4921.7±3,72 сек. \ 3974,0±6,25сек. (друга група), 4725,3±8,20сек. 13801,3±3,10 сек. (четверта група), 5226,7±4,89 сек. I 3634,9±2,60 сек. (п'ята група). Зрозумшо, що тривал1 роди зумовлюють в бшьшосг! випадюв повторну гпюкаю плоду 1 викликають включения додаткових мехашзм1в компенсаций що усклад-нюе адаптацшш можливост1 оргашзму новонароджених.

Було встановлено, що маса тша телят, що народилися вщ кор1в з порушенням обмшу речовин 1 латентними формами кетозу 1 остеодистрофн, була меншою в пор1внянш з маеою п'ла телят.одержаних вщ здорових кор1в (Р<0,001) вщповщно: 23,90±0,19 кг \ 35,39±0,15 кг (перша 1 третя трупа): 26,13± 1.65 кг \ 36,91 ± 1,14 кг (друга група): 26.07±0,69 кг \ 36,72±0,63кг (четверта група) : 24.93±(),77 кг 1 33.81 ±0,17 кг (п'ята група). Окр1м того, у вах телят, яю народилися вщ кор1в з порушенням обмшу речовин \ соматичними захво-рюваннями,вщм1чализмширядуневролопчнихпоказник1в. Так, в пор1вняш-п з телятами, що народилися вщ здорових кор1в, у телят, одержаних вщ кор1в з порушенням обмшу речовин,час до першоТ вдалоТ спроби гпдняття голови був тривалшим (Р<0,001) I складав вщповщно: 754,1 ±3,31 сек. 1 474,5±2,09 сек. (перша 1 третя група), 613,7±5,53 сек. ! 463,312.60 сек. (друга група); 714,3+4,57 сек. 1 467,8± 1,57 сек. (четверта група); 867,7±4,06 сек. 1 481,7± 1,07 сек. (п'ята трупа), як1часусшшноУспробишднятисянакшшвки-2181,8±5,99

сек. i 1753,2±9,99 сек. (перша i третя група); 1796,0±1,22 сек. i 1630,0± 1,42 сек. (друга група); 1983,0±2,73сек. i 1713,8±5,80 сек. (четверта група); 1723,3±4,63сек. i 1594,1 ±8.80 сек. (п'ята група). Кшшчнимидослщженнями телят ycix груп,яю наро-дилися вщ кор1в з порушеннями обмшу речовин i соматич-нимизахворюваннями,вщм1чализм1ш1клшжо-ф!зюлопчного стану, що дало можливють вважати таких новонароджених ф1зюлопчно незршими, тобто гшотрофками. В першш i третш трупах таких телят було четверо (36,0%), у другш трое(50,0%), у четверт1й трое (27,0%), у п'ятш - четверо (40,0%).

Maca тша телят, як1 народилися вщ здорових KOpiB, вщповщала породним вимогам, рухово-харчов! рефлекси у них були добре виражеш, вони достатньо адекватно реагу-вали на зовшшш подразники, мали стшкий i правильний ритм дихання i скорочення серця, при об'ективному дослщженш вщхилень д1яльноеп окремих оргашв i систем Ух оргашзму не встановлено.

Таким чином, у тшьних KOpiB з порушенням обмшу речовин такими хворобами,як хрошчний кетоз i остеодистроф1я ,вщбуваеться затримка внутр1шньоутроб-ного розвитку плоду, що проявлясться низькою масою тша, м'язовою rinoTOHÍ€K), слабо вираженими рухово-харчовими рефлексами, явищами rinoKci'í та íh.

2.4. Критерй, що визначають життездатшсть новонароджених телят

Дослщження проведен! постановкою двох дослщв з використанням у першому - 11, у другому - 6 новонароджених телят з моменту Ух народження по 10 добу включно.

Ф

Окр'ш передбачених методикою клЫчних г бюх!м1чних дослщжень розраховували коефшент життездатносл но-вонароджених 1 застосовували пстамшову пробу.

ГПсля народження телят визначали Тх масу тша \ розраховували коефщ!ент життездатност! за формулою: Кж = (Св-Фв)/Св х 100, де Св -середня маса тша телят, що вщповщае породним вимогам; Фв - фактична маса тша. Фактична маса тша у чотирьох телят перщо!' групи 1 трьох телят другоТ групи була на 10% 1 бшьше нижчою вщ пород-них вимог. Коефщ1енти життездатност! таких телят склада-ли 25,0-33,0%. Вщомо, що зниження маси тша новонародже-них на 10% \ бшьше св1дчить про затримку внутр1шньоутробного росту \ розвитку, тобто про ф1зюлопчну незршсть, ппотрофш. В пор1внянш 3 цим можна зробити висновок про те, що телята з коефщентом життездатност! бшьше 25°о е ф]зюлопчно недорозвинути-ми.

Ашипз одержаних в результат! дослщжень данях показав. що у телят з коефкпентом життездатност! вище 33° о загальна температура тша була нижче (37,7±0,19), а частота пульсу 1 дихання вище (132,6±2.15 1 47.7±2,23), шж у тварин з достатньою масою тша: температура -38,3±14°, пульс - 95,0± 1,61 \ дихання 35,6± 1,87, у вах телят з низькою масою тша вщм^чали недостатньо виражеш рухово-хар-чов! рефлекси, змши ряду невролопчних показниюв, що характерно для ппотрофп.

В зв'язку з цим.визначення коефЫенту життездатност] новонароджених тварин може бути викорнстаним як один ¡3 тест1в д1агностики можливих адапташиних порушень.

Було встановлено, що величина рН кров1 у вс!х телят

була постшною на протяз1 перюду дослщжень 1 не залежала вщ клшжо-ф1зюлопчного стану тварин. Вщомо, що так званий ф!зюлопчний ацидоз безпосередньо теля народження е продовженням фетального метабол1чного ацидозу. Вщновлення дихання в перни хвилини шеля полопв призво-дить 1 до нормал1заци кислотно-лужноТ р1вноваги кровь А оскшьки кров для дослщжень' брали через 6 годин теля народження, можна пояснити стабшьшсть рН кров1 як у ф1зюлопчно недорозвинутих - 7,27±0,04, так \ у здорових телят ~7,28±0,001.

Загальна кшьюсть лейкощшв у вС1х телят вщповщала показникам норми \ мало змшювалась з вжом. В пор1внянш з загальною кшьюстю лейкоцит1в була вшм1чена нейтропешя як у здорових (41,45±0,41%), так 1 у ф1зюлопчно недорозвинутих (48,45±0,49О/о) новонароджених. 3 вжом, до п'ято'1 доби, у вс1х телят збтьшувалась, в пор1внянш з загальною кшьюстю лейкощ-тв, 1 кшыасть л!мфоцит1в (з 40,0±0,49% до 67,1 ±0,43% у ф1зюлопчно недорозвинутих тварин 1 з 42,03±0,51% до 67,0±0,30% у здорових), що можна пояснити значною роллю цих кштин в здшенеш реакцп 1муштету.'

Одержан! даш евщчать про моноцитоз (27,5±0,55%) I еозшопешю ( 2,15±0,48%) у новонароджених, як1 були одинаково виражеш у вс!х телят 1 мало змшювались з вжом. Збшьшення кшькост1 моноцита можна пояснити участю цих кштин в ¡муних реакщях оргашзму, а еозшопешю - д1ею глюкокортикостеро'шв, яю приймають участь в реал1зацп стресових реакцш.

Концентращя гемоглобшу в кров1 ф1зюлопчно недорозвинутих новонароджених (112,5±6,01г/л) практично не

вщр1знялась вщ тако\' у здорових телят (112,2±5,14 г/л) I з В1КОМ мало змшюваласъ, Число еритрошгпв у вах тварин було практично одинаковим - 5.46±0,04 - 6,00±0.03 млн/мкл 1 з в1ком зменшувалось у вах тварин. В той же час гематокр1тна величина була значно бшьшою (Р<0.001) у <|лзюлопчно незрших телят (47,42±2,95° о - 5-, 12±2.80° о), н'гж у здорових тварин (39.33±1,70° о - 44,04± 1,73" о). Оскшьки основним показником ф1зюлопчно! незршосп новонарод-жених е низька .маса тша, а проведешши дослщженнями встановлено збшьшення величини гематокр1ту у таких телят, стало можливим визначати шдекс залежноеп маси тша вщ гематокр1тно\' величини. Було встановлено, що ¡ндекс залежносп маси тша вщ величини гематокр1ту у ф1зюлопчно недорозвинутих телят значно нижче (Р<0,001) вщ такого показника у здорових новонароджених 1 знаходиться в межах 0,48-0,55. Це дало пщставу використовувати вста-новлену законом1ршсть для диагностики можливих адапташйних порушень у новонароджених.

Для того, щоб судити про вмкт гемоглобшу (Нв) в одному еритропит! (с.к.е.), розраховували цен показник за формулою : с.к.е. = (Нв/л: гематокр1т) х 100.

Сере дня концентрашя гемоглобшу в одному еритро-цит! дае точне уявлення про абсолютну насиченшсть еритроцит1в гемоглобшом 1 тому е шнним показником чер-воно1 кров1 для клиично! практики. Було встановлено, що в перший день життя с.к.е. у здорових телят становила 27,731,8%, а у ф1зюлопчно незрших 22.3-23,2° о. 3 в!ком, до 10 доби життя, с.к.е. мала тенденцпо до зниження у вах тварин.

Даш, отримаш в результат! дослщжень, свщчать про те, щоступшьнасиченнякров1 киснем у ф1зюлопчно незрших

новонароджених був менший (65,41 ±2,78° о), шж у здорових телят (73,81 ±2,03%), що дае гпдставу для констаташУ стану ппоксП' у ф1зюлопчно незрших телят [ можливе зниження у них адаптацшних можливостей оргашзму.

Було встановлено, що концентращя глюкози в кров! ф^зюлопчно незрших телят нижче (2,53±0,01 ммоль/л), шж у здорових (3,55±0,01 ммоль/л, Р<0,001), тобто телятам ф1зюлопчно незршим, з симптомокомплексом гшотрофй", властива гшоглжем1я. Не виключено, що така гшоглжем1я може мати м1сце ще в перюд внутршньоутробного розвит-ку плода, оскшьки у тшьних кор!в був порушений вуглевод-ний обмш (стор.5).

. У ф1зюлопчно незрших телят була встановлена гшокальщем1я (2,01 ±0,01 ммоль/л) 1 ппомагшем^я (1,23±0,02 ммоль/л), що може бути пояснено як пщвищеним видшенням корою надниркових залоз глюкокортикостероцпв, так, можливо, 1 недостатшстью в1тамшу О, оскшьки глюкокортикостеро'щи послаблюють резорбцпо кальшю в кишечнику, таку ж дпо проявляе [ вггамш Дефщит магнда спостер1гають при розладах харчування.

Визначенням вм^сту загального бшку в сироватш' кров1 було встановлено, що у ф1зюлопчно незрших телят вш значно (Р<0,001) нижче (51,70±0,1 Ог/л), шж у здорових ново-народжених (56,80±0,22 г/л) 1 з в1ком мав тёнденщю до зниження. Була вщм1чена законом1ршсть, яка полягае в тому, що чим менша маса тша телят, тим менший вмют загального бшку в сироватш 1х кров1 (г=0,052). Так, знижен-ню маси тша новонароджених на 10% I бшьше вщповщав р1вень загального бшку в сироватш кров! близько 50,0-52,0 г/л, який 1 можна використовувати як вщповщний стушнь в

якосп тесту ранньси д1 агностики можливих адапташйних порушень у новонароджених телят. Вмкт альфа-, бета- 1 гама-глобутпшв в сироватш кров! ф!зюлопчно незрших телят бувдещоменшим(вщповщно 10.8±0,10; 8,3±0,1; 9,8±0,3 г/ л), шж у здорових (вшповщно 11 ,()±0,8:9,0±0,2 111,5±0.4 г/л), однак така р1зниця нев1ропдна (Р<0,5). Таким же менши.м у цихтварин був! р!вень альбумш1в. В1ков'1 змжи альбумшово'] 1 глобулшових фракшй бшку у ф1зюлопчно незрших телят не вщр1знялися вщ таких же змш у здорових новороджених. Ступшню сорбцп ¡мунних колостральних глобулш1в можна пояснити шдвищення в перил 4-5 д1б життя вм1сту гама-глобул1шв в кров1 ус1х телят (у здорових - 9.41 ±0,1 г/л перший день, 13,3±0,1 г/л - 4-5 день; у гшотрофшв 8,2±0,2 г/л перший день, 12,4±0,3 г/л - 4-5 день), що-супроводжувалось вщповщним зменшенням вм!сту альбумине (23,6±1.2 гл перший день. 22,4±1.2 г/л 4-5 день у ппогроф1кмв: 25,0±2,1 г/л перший день, 23.5±2.0 г/л 4-5 день у здорових). Одержаш даш дослщжень гпдтверджують загальноприйняту законом!ршсть про те, що ппопротешем1я пов'язана з гшоальбумшем1ею. Збьтьшення глобулийв в сироватш кров1 телят в перин 4-5 дЮ життя вщбуваг.ться за рахунок сорбцп 1мунних колостральних глобушшв 1 призводить до синхронно!' гшоальбумшемп.

Для оцшки стану оргашзму телят, окр1м морфолопчних \ бюх!м1чних доонджень кровц застосовували пстамшову пробу по Д.Д.Новаку (1965). Через одну годину шсля наро-дження телят внутрщньоишрно в област1 середньо! трети-ни шш вводили 0.2 мл 0.1° о розчину пстамшу. Реакщюврахо-вували по змш! товщини складки цшри за допомогою кути-метра через 0,5, 1.0. 1,5 години теля введения пстамшу.

Аншш одержаних даних вказуе на те, що у вс1х випадках реакщя на введения пстамшу у ф1зюлопчно незрших телят буламеншвираженою(8,33±0,14ммчерез 0,5год.; 10,53±0,43 мм через 1 год.; 9,09±0,23 мм через 1,5 год.), шж у здорових новороджених (10,11±0,17 мм через 0,5 год.; 11,54±0,53 мм через 1 год.; 10,62±0,13 мм через 1,5 год.). Як вщомо, штенсившсть позитивно!' реакцп на пстамш свщчить про потенцшш можливост1 природно'1 резистентносп оргашзму тварин. Зрозумшо, що пстамшова проба не може пояснити увесь комплекс складних захисних мехашзм1в оргашзму. Тому показники внутршньошк1рно1 проби з пстамшом слщ враховувати лише в комплекс! з шшими тестами, що визна-чають стан здоров'я новонароджених.

За весь перюд спостережень вщм1чали 1 захворювання телят. Так, серед здорових тварин на диспепсда хворши трое новонароджених, як1 шсля призначення вщповщноУ д1ети \ фталазолу в рекомендованих дозах видужали. Серед ф1зюлопчно незрших телят на диспепс1ю хворши п'ять тварин. Шсля курсу приведенно'1 вище тераш'1 через 4-5 д1б вс1 хвор\ видужали.

Таким чином, проведен! дослщження дають шдставу вважати, що як тести д1агностики можливих адаптацшних порушень у новонароджених телят можуть бути викорис-таш: визначення коефвденту життездатност! телят по Ух маЫ тша, визначення величини гематокр1ту 1шдексу залеж-носп маси тша вщ гематокр1тноУ величини, визначення середньо'1 концентращ1 гемоглобину в одному еритрощт 1 вщсотка насичення кров1 киснем, визначення р1вня загаль-ного бшку [ глюкози в кров!, а також визначення стану загально'1 резистентносп оргашзму внутр1шньошк1рною

пстам1новою пробою.

2.5. Ллкувальна та профшактична Д1Я аскорбшовой

фумарово'1 кислот Для вивчення ди аскорбшовоТ' 1 фумаровоТ' кислот на клшжо-ф13юлопчний стан новонароджених були сформован! три групи телят по 10 тварин в кожнш. Телятам першоТ' групи вводили з гумово1 пляшки всередину 0,5 г аскорбшовоТ' кислоти у вигляд1 розчину 0,5 л охолоджено'1 прокип'яченоУводи дв1ч1 на добу за 30 хвилин до ранковоТ \ веч1рньо1 випойки молозива протягом 6 дн1в. Телята друго'1 групи отримували також 13 гумовоУ пляшки в ро-зчин1 охолоджено'1 прокип'яченоГ води по 10,0 г фумарово'1 кислоти дв1ч1 на добу за 30 хвилин до ранковоТ 1 веч1рньоТ" год1вл1 протягом 6 дшв. I аскорб1нову, \ фумарову кислоту призначали з другого дня життя новонароджених. Третя трупа телят була контрольною 1 ирепарати не отримува-ла.

Юпшчними дослщженнями телят, морфолопчними \ бюх1м1чними ашипзами 1х кров1 реестрували ф1зюлопчну незрьчлсть у 6 новонароджених першоТ групи, у 7 - другоТ \ у 6 - третьоТ.

Проведенш дослщження показали, що застосування як аскорбшово!', так I фумарово! кислот новонародженим телятам не виявило у них будь яких негативних змш. Тварини, яю отримували препарати.краще росли \ менше хворши. Маса тша у телят першоУ групи в кшш дослщжень збшьшилась в середньому до 400,4+3,27 г (23.4%), у телят другом рупидо 463,7±2,96г(42,9%)впор1внянш з тварина-ми контрольно! групи (324,7±3,71 г).

Порушень д1яльносп окремих оргашв I систем у новонароджених другоУ групи не вщм1чали протягом всього перюду дослщжень. Серед ф!зюлопчно незрших телят пер-шоУ групи на 2-3 дш дослщжень у п'яти тварин були вщлпчеш ознаки д!ареУ при задовшьному загальному Ух стань ГЕсля призначення д1ети 1 фталазолу всередину (0,05 г/кг) так! ознаки розладу травления зникали. Шестеро телят-ппотроф!к!в контрольноУ групи на протяз! перюду дослщження хворши на диспепаю р1зного ступеня склад-носп не зважаючи на застосоване лжування, двое з них загинуло. Захворювання ф!зюлопчно незрших телят, що не отримували препарата, було в пор!внянш !з здоровими тва-ринами на 40% бшьшим.

Як фумарова, так 1 аскорбшова кислоти не впливали суттево на показники червоноУ кровь Деяю змши кшькост1 еритроцит1в (5,73±0,04 млн/мкл на початку дослщу; 5,47±0,01 млн/мкл - в кшщ), гемоглобшу (Ю3,3±0,62 г/л на початку дослщу, 100,7+0,87 г/л - в кшш), величини гематокр!ту (41,2±2,45% - на початку дослщу, 39,1 ± 1,71 % - в кшш), актив-но1реакщУ(рН)кров!(7,29+0,01 -напочаткудосдщу;7,36±0,01 - в кшш), телят досдщних груп мало чим вщр1знялись вщ таких показниюв у контрольноУ групи тварин (еритроци-ти - 5,47±0,02 млн/мкл - на початку дослщу, 5,90±0,01 млн/ мкл-вкшш;гемоглобш-102,3±0,41 г/л-на початку дослщу, 100,1 ±0,3 г/л - в кшщ; гематокр1тнавеличина -42,2± 1,71% - на початку дослщу, 40; 1 ±2,19%- в кшщ, рН кров! -7,26±0,01 - на початку дослщу, 7,36±0,02 - в кщщ), тому Ух можна вважати транзиторними, перехщними. Еозинопешя (0,5±0,15%),вста-новлена у телят контрольноУ групи, була пов'язана, мабуть. з пщвищенням р1вня глюкокортикостеро'цив, в Ух в кров! в

зв'язку з адаптащею. У новонароджених, яю отримували як адаптогени аскорбшову 1 фумарову кислоти, в юнщ дослщу. збшьшувалось вщсоткова кшьюсть л!мфоцит!в (перша трупа - 35,7±0,23% на початку дослщу, 49,3±0,34% - в юнщ; друга трупа -37,3±0.34°о на початку дослщу, 52,4±0,54°о - в юнш) 1 моноципв (перша трупа - 8,3+0.14% на початку дослщу, 14,4±0,13° о в юнщ; друга трупа - 9,4±0,15% на початку дослщу, 12,3±0,24°о в юнщ). На фон! несуттевнх змш загальноУ кшькоот лейкоцитов у таких телят можна зробити висновок \ про абсолютне збшьшення кшькост! л1мфоцит!в ! моноцит!в у новонароджених досл!дних груп. Враховуючи те, що ! л!мфоцити, ! моноцити е одними ¡з пентральних фактор!в ¡мун!тету, можна зробити витсновок про пщвищення !мунного захисту оргашзму новонароджених пщ д!ею аскорбшовоУ1 фумаровоУ кислот.

Концентрац!я загального кальшю- (2<23±0,03 ммоль/л на початку досл!ду. 2.44±0,07 ммоль/л - в юнщ) ! магн!ю (1,19+0,03 ммоль/л - на початку дослщу, 1,25±0,05 ммоль/л -в юнщ) пщ Д1ею застосованних адаптогешв суттево не зм!нювалась (контрольна трупа: на початку дослщу -2.27±0,04 ммоль/л. в кшш - 2,55±0,06 ммоль/л), в той час як р1вень глюкози в кров! телят першоУ (3,72±0,01 ммоль/л - на початку дослщу, 4,08±0,01 ммоль/л - в юнщ)! другоУ (3,77±0,01 ммоль/л - на початку дослщу, 4,23±0,0! ммоль/л - в юнщ) груп в пор!внянн! з контролем (3,69±0,01 ммоль/л - на початку дослщу, 3,81 ±0,01 ммоль/л - в юнщ) р1зко вирю (Р<0,001). Мабуть фумарова, як 1 аскорб'шова, кислоти сприяють бшьш ранньому переключению орган!зму новонароджених на енергетичне забезпечення за рахунок окислювальних аеробних реакцш ! тому ефектУх дп можна пояснити розши-

ренням кола окислювальних субстра-пв. Вм1ст гама-глобулшв в сироватщ кров1 телят першо'1 (9,30+2,0 г/л - на початку дослщу, 11,20± 1,30 г/л - в кшщ) \ друго\'(9.10± 1,50 г/ л -на початку дослщу, 12,70± 1,40 г/л - в кшщ) груп пщ д1ею застосованих адаптогешв був бшыиим (Р<0,001), шж у но-вонароджених контрольно! групи (9,40±1,50 г/л на початку дослщу, 10,10±1,70 г/л - в кшщ). Можна зробити висновок. що це сприяло бшьш штенсивному метабол1зму у телят, як1 отримували адаптогени, \ пщвищенню загально'1 резистен-тност1 Ух оргашзму.

Таким чином, проведенними дослщженнями встанов-лено, що 1 аскорб1нова I фумарова кислоти е засобами пщвищення загально'1 резистентност1 орган1зму новонарод-жених телят. Обидва випробован1 препарата збтьшують енергети1Ш1 можливост1 орган1зму тварин та пщвищують його адаптащйн1 можливост1, що зменшуе небезпеку захво-рювання телят [ пщвищуе 1х збереження.

2.6. Застосування аскорбшово'1 I фумаровоТ кислот для профилактики адапташйиих порушень у телят

Виробнич1 випробування препарат1в проведен! в ряд1 господарств Харк1всько1, Запор1зько1 1 ЛуганськоТ областей.П1сля встановлення юпшчного статусу новона-роджених телят кожного господарства роздшяли на три групи. Аскорбшову кислоту застосовували телятам першоК групи, фумарову - тваринам друго'1 групи, новороджен1 третьо! групи були контролем \ препарата не отримували. Дослщи проводили за методикою, описаною рашше (стор. 15).

Внаслщок проведених дослщжень було встановлено.

що як аскорбшова, так 1 фумарова кислоти сприяють росту 1 розвитку телят, Середньодобовий прир1ст маси тша у новонароджених першоУ \ другоУ групп був вщповщно 406,614,41 х' 1483,813,71 г., щобшьше, шж у тварин контроль-ноУ групп (385,313.65 г). За перюд спостережень у тварин другоУ групи не вщм1чали будь яких змш л иорушень у д1яльност1 окремих оргашв 1 систем оргашзму, в той час як у дев'яти телят першоУ групи, як правило фЫолопчно незрших, реестру&али порушення харчотравлення. з сим-птомокомплексом диспепси. Застосування д1ети в поеднанн1 з фталазолом (0,05 г/кг) сприяло в ус1х випадках видужанню хворих. 23 телят третьо'У групи хворши на диспепс1ю 1,незва-жаючи на проведене лжування, двое з них загинуло. Тобто захворюваншсть телят, як1 не отримували адаптогени, була на 47,37°о вище в пор'шнянш з новонародженими першоУ '1 другоУ гру п.

Змши показниюв червоноУ кровь що дослщжувалась. були практично одинакови ми у всьх тварин. Як ¡в попередшх дослщах, призначення новонародженим фумаровоУ 1 аскорбшовоУ кислот збшьшувало вщносну кшьюсть (а в пор1внянш з загальним числом лейкоципв л. дбсолютну кшьккть) 1Ймфощтв (перша група - 50,310,3% - на початку дослщу, 56,110,3 - в кшш; друга група - 49,510,3% - на початку дослщу, 51,210,25 - в кшш; контроль - 49,810,3 - на початку дослщу, 50,410,2% -в кшш), що свщчить про аюпшзащю ¡муних процес1в организму телят.

Бюх1м1чними дослщженнями кров1 було встановлено збтьшення концентращ'Углюкозн (Р<0,001) шдд1ею випро-буваних адаптогешв у тварин першоУ групи до 4,1310.02 г/ л, другоУгрупи - до 4,2310,002г/л, контроль - 3,9110,01 г/л, що

можна поясните бшьш економними витратами енергетич-них ресурав оргашзму пщ впяивом фумаровоУ I аскорбшовоУ кислот.

Призначення як фумаровоУ, так 1 аскорбшовоУ кислоти практично не змшило р1вень загального кальщю! маппю в кров1 вс1х телят (кальщй: 2,59+0,01 ммоль/л - перша трупа, 2,67±0,13 ммоль/л - друга трупа, 2,67±0,05 ммоль/л - контроль; магнш: 1,29±0,05 ммоль/л - перша група, 1,31±0,05 ммоль/л - друга група, 1,30±0,5 ммоль/л - контроль). Що стосуеться дослщжуваних показник!в загального бшку \ його фракщй, то призначення випробуваних адаптогешв, насамперед, збшьшувало вм1ст гама-глобулшовоУ фракшУ бшку в сироватш кров1 як у новонароджених першоУ (11,90+1,00 г/л), так 1 другоУ (12,50±1,00 г/л) груп (контроль! 1,30±1,00 г/л). 3 урахуванням того, що ф1зюлопчна роль бшюв кров! багатограна I особливо важлива роль належить УТ учасп в ¡мунних процесах оргашзму,можна вважати, що застосоваш препарати сприяли бшьш штен-сивному переб1гу реакцп обмшу у новонароджених, пщвищенню у них загальноУ резистентности оргашзму, кращш адаптащУ до умов навколишнього середовища.

Таким чином, проведеШ дослщження показують, що адаптогенна д1я фумаровоУ ! аскорбшовоУ кислот добре виражена, обидва препарати можуть бути використаш як засоби профшактики можливих адаптацшних порушень у новонароджених телят. Застосування Ух збшыпуе енерге-тичш можливосп, пщвищуе !мунолопчну реактивщсть оргашзму телят, сприяе кращш адаптащУ до умов навколишнього середовища, знижуе захворюваншсть новонароджених.

-21 -3. Висновки

1. Одшею з причин порушення обмшу речовин I захво-рювань тшьних кор1в с неповноцшна, недостатня за основ-ними елементами харчування год1вля, а також згодовуван-ня силосу та сшажу, яю мктять масляну кислоту.

2. Порушення обмшу речовин 1 захворювання тшьних кор1в призводять до затримки внутршньоутробного ро-звитку плоду, зумовлюють народження ф1зюлопчно незрщих телят.

3. Показники коеф1шент1в життездатност1 вщображають вщсоткову недостатшсть маси тша новонароджених телят 1 можуть бути використаш як тести д1агностики ф1зюлопчно1 незршосп тварин.

4. (Гмзюлопчно незршим, з низькими адаптацшними можливостями, новонародженим властив1 бшыхп показники величини гематокрку, менша конпентрашя гемоглобшу в одному еритрошт \ менший стугйнь насичення кров1 киснем.

5. 1ндекс залежносп маси тша ф1зюлопчно незрщих новонароджених телят вщ гематокртюТ величини менший, шж у здорових телят.

6. Бшып виражеш. шж у клппчно здорових телят, гшоппкем1я, гшокальщем1я 1 ппомагшем1я е постшними оз-наками недорозвитку новонароджених.

7. Вмктзагалыюго бшку в сироватш кров1 ф1зюлопчно незрших телят значно нижний, шж у клп-пчно здорових новонароджених.

8. Виражешсть гшопротеТнемп у ф!зюлопчно незрших новонароджених телят залежить вщ ьх маси тша.

9. Реакщя ф1зюлопчно незрших нбвонароджених на внутршньоииарну пстамщову пробу менш виражена у пор1внянш ¡3 здоровими телятами.

10. Використання як адаптогеннихзасоб1в аскорбшовоУ [ фумаровоУ кислот забезпечуе Ух високу специф1чну актившсть, зменшуе захворювання новонароджених та сприяе росту \ розвитку телят.

4. Практичш пропозицп

1. Телят, що народилися вщ кор1в з порушенням обмшу речовин та соматйчними захворюваннями, окр1м визначен-ня Ух.маси тша, пщдавати обов'язковим юпшчним дослщженням за загальноприйнятою схемою, що надасть можливють вщокрёмлювати тварин високого ступеня ризи-ку до захворювань.

2. Для своечасноУ \ об'ективно1\ д1агностики адаптацшних порушень у новонароджених телят поряд з загальноприйнятими методами д1агностики слщ визнача-ти коефодент життездатноеп, величину гематокргту, серед-ню концентращю гемоглобшу в одному еритрошт, стушнь насичення кров1 киснем, вмют загального бшку в сироватщ кров1; шдекси залежносп маси тша вщ гематокр1тноУ вели-чини 1 вщ ступеню ппопротеУнем1У, а також використовува-ти внутр!шньошюрну пстамшову пробу.

3. Для профшактики можливих адаптацшних порушень \ захворювань новонароджених телят слщ застосовувати фумарову або аскорбшову кислоти.

Список опублжованих праць по те\п дисертаци

1. Колодько Н.М. Диагностика кислородной недостаточности у новорожденных телят в адаптационный период // Совершенствование мер борьбы и профилактики болезней сельскохозяйственных животных: Сб. науч. трудов Харьковского сельскохозяйственного института им. В.В. Докучаева.-Харьков, 1990.-С.33-36.

2. Павлов М.Е., Колодько Н.М. Профилактика заболеваний новорожденных телят // Актуальные проблемы зоотехнической науки и практики. 4.1.(10-25 сентября 1990 г): Тез. науч.-практ.конф./ХЭВИ.-Харьков,1990.-С.39.

3. Колодько Н.М. Повышение неспецифической устойчивости новорожденных телят применением фармакологических средств // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств: Тез. докум. Всесоюзн.научн.конф.17-22 сент.1991 г., посвященной 140-летию Харьковского зооветеринарного института./ Харьк.государ.ордена Трудового Красного Знамени аг-> рар. универ. Харьков. 1991 .-С. 174.

4. Колодько Н.М. Диагностика и профилактика желудочно-кишечных заболеваний новорожденных телят в пост-натальный период // Информ.листок . -Харьков,-1991. -N084-91199 l.-Зс.

Kolodko N.M. Diagnosis of adaptive disturbances in newborn calves. Handwriting of the dissertation to get the scientific degree of Candidate of Veterinary Sciences on Speciality 16.00.01 -Animal diagnisis and therapy is deflended. Kharkov zooveterinary Institute, Kharkov, 1995.

It has been stated by clinical, morphological and biochemical investigations that metabolic disturbances in cows cause the birth of physiologically unmatured calves having low adaptability.

More informative (efficient) tests for diagnosis of possible adaptive disturbances have been worked out. They are: vital ability coefficient, hematocrit level, mean concentration of hemoglobin in one erythrocyte, protein content in blood serum, percent of blood saturation with oxygen, index of dependence of live weight on hypoproteinimia, and dependence of live weight on hematocrit level, histamin test.

Phumarate and ascorbinic acids have been used as means to control adaptive disturbances as mean's of prophylaxis of adaptive disturbances.

Колодько H.M. Диагностика адаптационных нарушений у новорожденных телят. ,

Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных, Харьков ский зооветеринарный'институт, Харьков," 1995.

Клиническими, морфологическими и биохимическимр исследованиями установлено, что нарушения обмена ве ществ у коров обусловливают рождение физиологичесю незрелых, с низко- адаптационной способностью телят.

Разработаны наиболее информативные тесты для ди агностики возможных адаптационных нарушений (коэф фициент жизнеспособности,, величина гематокрита, сред няя концентрация гемоглобина в одном эритроците, про ент насыщения крови кислородом, содержание общегс елка в сыворотке крови, индекс зависимости массы тел; телят от гематокритной величины и массы тела'от степеш гипопротеинемии, гиСгаминовая проба). В качестве средст] профилактики адаптационных нарушений у телят испыта ны фумаровая и аскорбиновая кислоты.

KjiK>40Bi слова: велика рогата худоба, новонароджен телята, адаптащя, ппотроф1я, обмш речовин, бшок, глюко за, кальцш, магнш, еритроцити, лейкоцита, пстамш.