Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.05) на тему:Артрити у свиней: патогенез i патогенетичнi методи лiкування

РГ8 ОД

На гтоазах руког.лсу

/ 3 МЛ О 1393

13ДШСЬКИй 31ТАЛ1Й ЙОСРПОВИЧ

Артрита у свиней: патогенез I патогекетачн: методи лгкувшня

16.00.05 - ветеринарка ххрургхя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття наукового ступени доктора ветеринарних наук

Ки1в-1993

Робота виконана в Бглоцеркхвському схльськогосподарському хнститут! хм. П.Л.Погребняка.

0ф1Ц1йн1 опоненти

Науковий консультант - заслужений працхвник

народно* осв1ти, доктор ветеринарних наук, професор 1.С.Панько

- доктор ветеринарних наук, професор В.Б.БОРИСЕВШ

- доктор ветеринарних наук, професор 1.0.КАЛАШНИК

- доктор ветеринарних наук, професор П.П.ГЕРЦЕН

Ведуча органхзащя - Одеський егльськогосподар-

ський 1нститут

/V /? /

/Захист вщбудеться ,(17_"___ _ _____1993 року

о__'_ __годинI на засщаннх спещалхзовано! вчено! ради

Д.120.71.03 в Укра1нському державному аграрному ун1верситет1 за ацресою: 252127, м.Ки!в-127, вул. полковника Потехша, 16, учбо-екй корпус 12, аудиторIя 412.

Просимо прийнкти участь у зас1данн1 Ради, або вислати Ваш вхдгук на автореферат у двох пршлхрниках, затверджений печаткою за ацзесою: 252041, Ки1в-41, вулиця Геро1в Оборони, 15, сектор захисту дисертацхй.

3 дисептацхею можна ознайомитись у бхблхотещ Укра1нського

деожавкого агоашого ун!верситету

Автореферат вхдправлений

.. (а .. О £/

1993 року.

Вчений секретар спещалхзовано! вчено! Ради, доктор бхологхчних наук, доцент

В.А.Борошчук

I. Загальиа характеристика робота

IЛ .^Акащ^ьи^тъ 1ццустр1ал1за1тхл пор.т;

з позитивними сторона:«! каз I суттозх нодолхкл, як: лр:изо~кгь до викикнення масових захворпзань тзаршг, особливо з х:рурггч:-:з:э патологию. .Серед остшпгхх ура-сстпгя кпщхвок с:сладс.пт:а 15-50'^ /А.Ф.Бурденюк, З.М.Зласенпо, 1385; К.I.'¡Накатов х сп1павт.,П23, 1937; В.Н.Аиророп х спгпавт., 1965, 156Э, 1?ЭЭ; '^.Йатал

\т; Лст^-ысС % 1988 та Ьп>/ 1 злздг;л.:, '

зиюноХ госоди свинарсыаш господарстпач. цорхето о цхо" прлсггд вибраковусться 20-251 кнур:в /З.М.Па?.фазв, ТЭВ!, 7083/, с;и-коцаток /А.Л.Мацак, 1973/, 4, 3-1Й плеглнмого та .'2,7-6, вхд-год1велыгого молодняка / V- ¿СьсШёу ^ , г?6:У.

Серед захворюв&чь кхнщвэк гахПнэ запаяемсу,л;обгг>, ее: ли.во гоиЬпсовостопного, дхагиостуоться в 19,3$ е::;:сдп13 у 4-5 лисячиого вп:у /З.М.Аврорэз, 19С0, 1X0; Т.МоеаСо, 7X7/. Ефеккивма лхкувалыю-профхлак'глчна робота могляза тхлькп са уггз-ви знашя клвчових мэкентхв патогенезу захворг.зашит, оспог;:-::г.: показишав {цуиобгологхиноХ реактивное?! та иотсдхв "Ц ].орзтс:~:2.

На ааль, питания патогенезу артритхз у сзлнеЛ з:ячз1:г недс-статньо, а коло хмунокорегуючкх засэбгз об;.ю:-оне. Соред сстекнЬ: ваглива роль зхдзодиться кохюхроматичнэ:.зг черзоло-г/ св1?лу гсл:'> неокозого лазера, вякористання ягсого у ззторинархХ по:м кене не Т1льки недостатньою вивчонхетю механгзт.ту Яого ало : недостачам випуском лазерных прилс,д1в.

Уракегая суглобхз у св1ше2 каоть серззко—х ;ч;хГ.-но-фхбрйкозниЯ характер з наявнхето велико! кхлъкоегх (!ябр:г.::.-тканинно! цаси, що в умопах понщеиого протоолхзу падаз хронхчного персбхгу. 3 таких випадтсах счеих реяопкпУЮ'л рхгмх протеолхтшш! фермента - духе дорог:, вазко достулш для зог-ор;^

карких йакхзтпв х не завгздл баЯдуза для оргел1з;..у тварпни.

В зз"язг/ з цим мл розробила метод лхкування гнхГшлх артри-тхз 13 загтосузслням хзатизону - препарату, якиЗ маз широкий спектр Д11, в т.ч. I прстволхтичну.

ц, вивчити озновнх питания патогенезу артри-тхв у се'лнэ1 х розробитл патогенетлчих методи 1х лпсувшшя хз за-стосувакням лалсротсрапх!, квантогсмотерапх! та 1затизону.

3.^^вдакгтк ¿»^ад хдгтэпь.. Влвчити поиирення та основн1 причини .захвэрввгнь суглобхв у свиной е умовах комплекс!в та спецго< пхз Угтп&Т.гл.

Зивчити основах питания патогенезу гнхйних артритхв у свине! а/ диншаку морфологхчних показшкхв кров!, деяких чинникхв гумэральаэго I :сяхти:{ного нсслеци*>хчиого щутптоту та функциналз ко-мзтаболхчиу актлвнхсть ие^трэфхлхв г лЪлфоиитхв; б/ снстслу протеолхзу х фхбринолхзу; в/ стаи лрлфатичнэ! спстеми скакального суглоба. Розробятя комплексная цетод лхкування свиней, хворях артритами, з Енкорпсташгя^ кдЫ ххрургхчного втручшшя, гелхй-неоново: лазера, активовено! лазером ¡п \ZiitO кровх та хзатизону; для цього:

а/ вязчити впл'лв лозсротерал!! на перебхг артритхв, морфоло' гхчах, бхо/.гпчнх та хмуиологхчнх показники пераферичноХ кров!;

б/ вивчити морфо-бхоххмхчнх та функхцонально-метаболхчнх змхня в кров1 хворях свиней п!д дхсю опромхненоХ лазером кров!;

в/ визчити иогливост! о&стосування опромхнено! лазером кро-31 при артритах;

г/ вивчнти ефективнхсть викорясташя 1затизону при артритах у свиней.

Натаозз. новизна. Отрицало ряд данях, янх розкривають деякх

сторони патогенезу гнгйних артрлтхв у св:ше,1 та рззробленг kobï метод;; патогенетпчного лхкування, а сз::о:

- вивчено стан протеэлхтктао! та фхбржолхтичпз! атгасЕностх систем кровх, пр дозволял обгруптувати видову особллзхеть задаль-hoï peaitqiï у сзиней;

- установлено згес.енпя акт;шюст1 члнникхв "/л i тонного та гуморального неспепдфхчного хглунгтоту np;i гн1/.ному артрит! ;

- вивчено стан лгмфатпчно! системк скакального суглсба пр:; гнхйному запале:шх Гюго;

- установлено стшулгачий вплив вкпромшпвашя гслхП-неоногзго лазера на мор^о-функцгональний статус sponi np:i ïï опромгненл::;

- выявлено пхдвищегпхя актхвностх щаз-икгв неспепОхчпого 1мунхтету, йункщонально-метаболхчно! пол:::зр"лоядср-них грануловутв i лхмфоп;тв ncpirôspiraioï кров: хворях св:пге^ прл лазсро- i клантово-гемотералгЛ;

- вивчено вплив хзагазону ira мор^-£ун:;ц1оисльпп': статус

bî хворих артритом, визначено дозу i кратпхсть "ого з ас тс су-га: ¡п.i;

- дана кл1н1ко-рентгенолог1Чна та патогенет;1чна оцхггпа г.э-^т-лексного методу лп-;ування артриту у свиней з м1сцзе;:м зазтзсупан- -ня!.1 гел1:":-нсопозого лазера, активоваш" лазером ::ровх та 1зат;:зо-ну.

Тетгсетачна та_п£акттгла_цппг.1с_ть трбзти^ Установлено зн:*-кення шстивност! клхтинного та гуморального неспецалхсяого хмун:-тегу при г:пГ;ному артрит! у свннеЯ;

- розкритх деяк1 стороик мехашзму патоге:шт;г-2:о2 дх! я:-: ге-лхП-неонового лазера на oprani3M в цхлому, так х актировано!

ж \/!iu) лазером кровх;

- розрр'блено кокплексний метод лхкувакня артрлтхв у свше,1 з вихористакням випромптозакня гедхЯ-ноонового лазера, актизова-hoï in Vltzo лазером кровх та хзатхзону.

Аптюбатпя тобэГгК Результата дэслхдшп» були повхдомленх та обговоронх ка науковях кокфэренщях профосорсько-викладацько-го с мзду БхлсцтааЕСького схльськогосподарського хкстг.туту в 1384 - 1392 роках, на XI ЗсосоазшЯ науковхЯ конфзренцх! з пато-дэгхчкоХ анагом1!£ схльськогосподарсышх тварян Дарк1в, 1990/, ка 2созоезн!й наукэз!й конфорзнцх! з проблем ххрургччноЗЕ патоло-г:I 2варии /Бхла Церхва, 1991/, на Зсосоозн1й науковхй конференцх! прг^гвгденхй 140-рхчча Х331 Даркхв, 19Э1/.

П ублх я 2-2У£ь2й1^]1 По тем! дисертащ! опуб-

лхковаио 23 робота.

Звдеш: "РекомендавдХ по застссузамлгэ голхй-нсонового лазера при артритах у свиней", затвордт.оих Г о л о в в о туп р а вл11 и гел УРСР /Б!ла Церква, 1990/. Результат;: досл1Дгг.е]гь узхйляи в юглгу: х.С.Цакько, З.М.Вяасенко, З.лЛоцепсы:-л'Л "Застэсувоиня лазер!в у ветеринарх!" /К., 1987/ та назчальниЯ поехблик /для факультатив пхдвгщешя квалхфпсацх! фг.;лБцхв схльського господарства / А.В.Бурденюка 1 сп1вавт. "Хг-рургхчнх хворобя схльоькогосподарсыстх тварин" /К., 1983/. Одержан! дан! використовуються при читаких лекщй 1 проведеннх лабо-раторнэ-практачпих занять на факультет! вотеринарноХ медицчнй та факультет! пхдвя^ення кзалхфхкавдХ в Б1лоцергивському с!льсько-господароькону хнетлтут!.

X Д^серхахця викладена на 408 сто-

рхнках ма:зчнэпису, хлюстрована 24 фотографхяда та схемою, 51 таб-лицямч, 13 дхсграмада. Бона склодазться з: вступу, оглдцу лхтера-турт | зла снях доолхд-чень, обговорешя результат, висновкхв, практятагх пропозищЯ х списку лхтературя, який налхчуа 599 дае-рел, з них 176 заруб1гнчх.

На_зяхдст виносяться_тя_к1. положения:

1. Основн1 питания патогенезу гнглного артриту у свине-Л.

2. Бхологхчна I патогенеттгсна Д1П гел1П-кезновэго лазера I активовано! /и /<¿'¿•0 лазером кроя1 при артритах у свине';.

3. Юин1ко-рентгенолог1чна та хмунобхологгчка оцЫка лгку-вально! ефективностх ¡затизону при артритах у свиней.

4. Розробка комплексного методу лпсурашш артрнтхз у скине" з використанням випромгнювашя гелхй-неонопого .лазера, опроудне-но!£ /и лазером кровх, хзатизоцу I його практична ощнка.

2. Матерхал I метода дослйцяень.

Дослхдаення проводилась в евгаароьких прожалових комплексах, спещал130валих на в-'робництз1 свишпги господарстиах Зхн-ницько!, К«1вськ01, Черкасько! х Херсонсько! областей Укра1ки, учбово-досл1дному господарствх Бхлсцсрххвсыгого СГ1, Еглоцер-кхвському птахокомбхнатх, хгрургхчнхП клипщ хнетнтуту.

Вивчешя патогенезу артрит:в у свиней проводилось ка твари-нах з експертшентельно виклчканимн запальными прэцесаи:т заплезко-вого суглоба на 256 ргзностатевих евинях крупно" б1ло! породи, у В1Ц1 3-10 иге., з мае о о Т1ла 23-70 кг, а такэ:х ка спонтанно хзз-рих. Гн1йне запалення суглоба викликали пляхок введения в дсрзс-медгальний синовгальний внзорхт гомглково-тараннэго суглоба спо-чатку гостроподразнюших речов-'Н /5-10 мл 2'.-кэго розчину натрхц хлориду з додаванням О.ЕЩ мл скипидару/, а через 24 годики, з розвитком гострого асептичкого запалашя суглобу,—5 мл суспекзЛ фекалхй, профхльтроваэдх через 5 тархв марлх. ТакиП шгях Ьйхку-вагая нами о брало не випадково: в удавах внробггицтва ура^енкя суглобгв розвивасться саме таким чином. ..

Протягом усьго перебегу хвороби вели регулярно кл1н1чнх, . рентгенологхчнх та лабораторк! дося!дкення. Стан лх;.грат:та-:а? сне-

тот.! скакального суглоба i адяхи вхдтоку лиф* у хворых i здоро-вчх твар-та Е-шчглм np-^rmo во плязсом введения.фарбуючих речовмн /г:о;;к-!?1 розч-п! чз.рно! тукх 1:4, 0,5^-няЯ роз чин азотко-ккслого срхбда/ в поро-шииу суглоба з подапьдам /чорез 33-45 хв./ bi-эуэльнчм вмзкачекнкл зсбарвлення.пахового л1мфоузла. Посмертно фарбу вводил* в основу mKip-л копитець III або 1У пальця, п1сля чзго препарат пхддазалч ронтгспографП та преааруванню.

Для вивчешя Tonorpcrpil л1;/»5ат<чно1 е-лсте:,:ч суглоба скакального проводчл-^ д!огл'рогрсфхчн1 досл!д'кення за M.B.iLraxoTiin»! /1950/, а такэк худолго обробку первчндох д1оптрогрш.1 з метою одер~а:шя юпогра-^чних карт.

Лабораторгп дослхд-.шшя кровх у експерчментально хворых тварей проводчлт а пхдготэвчмН перход, в перход розпалу гострого загс здания суглоба. ./5-7 дхб/, а потхм через ко.-глх нсступнх 7-10 дихв до видухання. Зязначалч: кхлькхсть ерчтрои^тхв, лейкоц'тв, лейко-йррчулу - загйльнэпряЯня-гмми метода:.:-»*, рхвзнь гемоглобхну - на .. ЗЕК за Г.З.Дер?Дз та О Л .Воробйовад /1959/, а такол-с рхвень деяютх иакро- та мхкроолемент1в: кал!а та натрхю - на полуменевому „фото-нетрх, фосфору х акттанхстъ лу»гно1 фо о 5а таз и - за Воданським, рхвень калъцгд, и&гнха, залхза та мхд1 - за допокогою набору реакт--«в13 Е'ярабнчцтва "Лахе^а" /Чсхословаччмна/.

Для ЕтаЧШИЯ Пр-.фОДНО! реЗМСТОНТНОСТХ 0рГаН13Му свиней в Д:;кл:.'41ц1.артр-!'гу провод--«« ко!.{Пле::сн1.досл1дае1ШЯ1 загального бхдха c«ponavK:t кровх - рофрактометрично, бхлкових фрахщй - ек-слрос-иетодом за А.С.Карпаком /1962/, Bi.iicT схалових кислот г фот влоктройолор;'.уотр::чио за E.He-SS /1957/, лхзощму - за Бухар*ним /19:71/, бактерицидно! акт-4впос?1 - за О.З.Смирновою та Т-.О.Кузь-уЛнуы /19об/, лхtv.'cio 1 а/тивност! бота-дгз-лнхв - за 0.В.Бухарине: та спхвазторхв /1972/, ^агоцчтарно! акамвностх нейтрофШв

/ФАН/ по в in, попеняю Sia^ioiOCCUS cucteus /Штам 20ЭР/ - за методом Е.О.Кост та МЛ.Стенко /1958/.

Епзиио-мвтабол1чна активнхсть кеЯтрофхлхз вивчалась шяхзм цитох1М1Чного виязлення в мазках периферично! кроз1 ix оскэвких структуоних елемеиив, язи визначаэть функвдго фагоцитоза.

Цитохгмхчне виявлення М1елопероксидази Д'ЛО/ - основного мгкроб1оцидного чинника нейтрофгла - проводилось за методом W. oteeVc- /1935/, енаогетичного комчонзг.та - гликогену - за HXMALasua /1946/ та ЯЛ HotckrttSZ /1943/,

Ба,тлив1ших каталхзаторхв обмхну речоиин - лукно! фэс^атазк - за

S. \icccbv /1955/, кислоI фосфатази - за fy&twi- til, J, /2>cu«Wl9o2/, неспецифхчно! есторази - за '¿/■ЛИШ* d a /1975/. Оценку цитологхчних номпонентхв в клхтпнх прозгдклн па-П1вк1лыасгПШ методом, якиЯ запропонозалиЗ

i модифхкованиЯ ^JhicdUly, dL. Vu^cv /1357/. Пчи гьэ-лу об-числювали в1дсоток позитивно реагутзчих кяхпп; /ПРК/ та показ :пгк цитох1;лхчно1 активное?! лейкоцитхв ДЩАЛ/ в умовких одиницях.

Але не вех клхтини g piBHouiHHHMH за бхологхчнои, e^oTrxe.i функциональною активнхетю. Точу з метою виязлення се^сп, нэ,.Т'~о— фхлхв клхтин з високоп чи низькою iHTeiiCHBHicTB пеатецх!*. тли ввели дифепенодйований цитох1м!чниП коефхцхзнт /ДЦМ/, який бхльгоя Mi рою В1добпа-;аз 1х 1стинниП потенщал.

Одшзю хз углов генопал1зацх1 xipyprimTOi хврекцг! з футгк-цхональна недостатнхсть систем неспецифхчного, зокрема I- i 3-кл1 тинного inyniTeTy /0.0.ВШб1н та спхвавт.,1987; ЗЛ.Козхй та in./. Проте зазкаченх автори не лридхляли уваги особливосткм внутр1кл1 тинного метаболхзтлу в л1пфоцитах, яки?! визначао ф\т-:к-'

щональний потенщал клхтин. Току нами проведено цптоххмхчне

/

дослхдження Ьлунокомпетентних клхтин для виязлення з них /за ра-hicq наведаними методиками/ гл!когену, кисло! фосфатази та кисло!

неспепЯ'Мчно! естетжзи. Ос тайн I, на думку численник дослхдникхв, В.У/Л^ол&ь 1975; Ясины' аЛ. , 1976; НвимМХг

, 1977еб 1981982; Л. У/гаЬМХЖ, Д вссЬи/ЛЬ¿^ , 1983 та т. претендую» на роль Т-ЛХМ^ОЩШЗ кров1,

Зраховугчи ваясливу роль системи протеолхзу в opгaнiзмi тва-рян, ми вязначвля в плазмх к?ов1 клiнiчнo здорових х хворих артритом свиной /в динам ид/: с умарну протеол1Тичну активнхсть по гхд-ролхзу протухну - за К.О.Веремезнком /1971/, Хагеман - залежну фхбчинолхтичну активн1сть ДЕ^А/ - за К.О.Вепомезнком та спхвавт. /1073/ в еуглобул1нов!м осад1 по розщепленню проташносульфату:

- И 1 - за К.О.Зереиезнком та сп1вавт./ГЭ83/, кыыисть

фхбг.инэгену - за К.О.Веремезнком та сп1вавт./1983/.

Провэденх дослдаення дозволили скласти деяке уявлення про патогенез гн^ного артриту у свиней як загального захворювання ор ганхзму 1 пхдгйти до розробки комплексних методIв патогенетично! теоапх!. Пгж цьому впаховували змхии резистентност1 орган1зму, об как;/- речовин, халактер упакенля тканин та стадхйи1сть переб!гу за полъних ппоцесхв в суглоб!. Так, на стад1ях ф1бринозноЗЕ ексудащХ I кл1тинно1 хнфхльтравд! використовували хмуностю.улкючу терапхю б псоднаннх з антим!кообними речовинами, а при пийних процесах -ххрунгхчну обробку /пункщю суглоба х асп1рац!ю гнхйного ексудат} пои необхщпос^ - артротомхю з подалыким видаленням ф1бринозно-тканннно! иаси/ та патогенетичнх засоби з антибхотйкотерапхзю.

Як Ълуностимулятор використовували гел1й-неонов1 лазери /ЛГ-73, ЛГ-75-1, ЛГН-208/ з довжиною хвил! 0,6328 мкм, потужн1сть яки визначали за допомогоо приладу 1М0. Цей фрагмент роботи виконуван ся разои з кандидатом ветнаук М.В.Рубленком.

Для характеристики параметрхв випром1нювання гел1й-неоновогс лазера користувалися двоиа показниками: густина потужност! /к1ль-

р

сгсть свхтлово! еноргх!, що припацао на I см плащ/ та густжа гнергхЗС /кглыасть свхтлово! енерг11, що випромпгозться в тканини рварини за одиницп часу I на одиницл площ/,

Лазеротерал1ю проводили иляхом оппомпюння ура-енэго суглоба

»)

цоденно до одужання / режим опромхнювання: 113,4 иЗТ/см" при дор

II 71,7 Дх/см /. Всього прол1ковано гел!П-неоновим лазером 79 тва-эин з гнх!5нкм артритом.

Кр1М безпосередньо! д!1 гел1П-не0И0Е0Г0 лазера на суглоб наст використана як патогенетични.Ч фактор активгзована монохроматич-ты лазерним проманем кров свиней. Для цього II выбирали В1Д хлх-ачно здорових тварин гид чао забоп, стебхлхзували гепарином або ^¡3да—ним розчином натр1ю утрату г опрокшговали гел1"-пеоноБКм ла-»ером ЭГ-75-1в у колб1 або хнпхП смкост! з.експозкщсю: - 10 хв, терщцично обереяско перемхшуючи 3-4 рази. Хворим тваркнам теку {ров застосовували внутр1м»язово в доз1 0,5 мл/кг з пггепвялом 5-6 дн1в. Така методика викошстана при лхкуваннх 38 голхв.

Нами /З.Й.1здепськиЯ, М.В.Рубленко/ розроблстга методика екс-рракорпорального опромшення лазером венозно! кроз1 хворо! тпарк-т, для чого залропоновано спещальниЧ апарат /патент 4912499/15/

3 метою прискорення ооземоктування «•^бтолю-ткачишо! маси в юрозит« ураженого суглоба ми викориегши комплексна препарат

СЗаТИЗОН ВНуТрХМ'ЯЗОВО 3 Д031 0,2 ил/кг ТрЛ ДHi П1ДРЯД ПРИ ГН1П-

ч

глх артритах, крм того, ним обробляли дрена-кг та пов'язки когнх 2-3 дн1 до видуяання. Всього пролхкована таким методом 131 тварина.

Б процес1 лпеувашя, незале;ию вхд метолу, зг.стосовував-¡я, за тваринами велося клппчне та рентгенологхчне спостере-ення, юрфолог1ЧН1, б10Х1М1ЧН1, 1мунолог1ЧИ1 дослхдяення кров! на 4-Я, [0-й, 17-й та 25-й дн1 лгкування. Отримания ирфровиП матерхал пхд-;авався статистичщй обробцх на програчувчому калькулятор! "Еяек-грон!ка Ш-61" за програнами, складеними I.Л.Соколов™ /1987/ г

поданиЯ у вигляд! таблиць та дхаграм.

3. Результата дослхдасань.

3.1. Розповощтгення та основн1 причини артритхв у свиней.

Зивченкя хвороб кхнщвок I суглобхв. з о крема на кафедр! XI-рургх! 3 г л о г,эр к I ь с ы :о г о СР1 проводиться давно. Але в останих роки з-тгалися умози ут?има;шя тварин, рхзко знизилася реактивность хх органхзчу. Тому з мшил ас я х частота захзорювань та характер ура-гення тканин I опганхзчу в щлому.

При обсте^еша свмнарських господарств рхзних регхонхв з р13-ногшитними системами утримання свинец встоновлено, що захворшан-ня кхкгцаок коливажться в ме«ах 3,2-8,7* вад загального поголхв'я ТЕарян, серед них артрити складають в!д 30,1 до 61,33.

Цх захворзовання честше мають траэматичний характер i в б1ль-гостх поясняться розмщенням гноНового транспортер '.оюзерединх ста:-:::хв, а такоя утримання тваоин, особливо молодняке в перщд до-рогузення, на цхл№Ш1й бетонн!й пхдлозх.

' Значено, що зехворюванчя кхнпдвок нор!вно:прно рэдструготьс на то тюх року.. Так, в зимово-весняний перход уракення суглобхв склали 64,1-86,4« В1Д вс1х тварин з ххрургхчною патологхею, тод1 як в лхтиьо-ос1нн1Я - внасл!док пщвищення 1муноб10лог1чно! реактивное?: тварин - бхлыт^сть легко! та еередньо! тяжкостх механхч-них пожоцг.ень у свиней заговаться сыгаст1йно або пхсля надання I иескладно! ветерикарно! допомоги.

3.2. Кл1н1ко-ыорфолог1чн1 зм!ня в органхзмх свиней.

Зстановлено, що реакц!я оргашзму свиней на травму характеризуешься фхбринозним запаленням не Т1льки капсули суглоба, але I ткалиа, що його оточують.

Артркти у свиная протгкають спочатку при незначному пхдвкщог

hî температуря тхла та сильному пригнхченнг тварлни. Диянка ура-женого суглоба збхлбпусться в o6'gmï на 5-8 см, а мгсцева температура пхдв шиться на 3-0°С. Надалг /8—ТО день/ пп:г загалы-:з;.;у ппи-гнхченн1 твапини, в дхлянвд латеро- та медхоплантарних зиворзтхв /характерно для запалення тарзального суглоба/ фошутггься вогни-1ца абсцедування, i липе через 3-5 дтпв аналогхчнх ознакн проявляются в дорсо-мед1ально?лу та пгтлх виворотах. Чепез коитщ, г,о утворилися, пхзнхше видалязться невелика к!лыисть рхдкого гнхП-ного ексудату, цо приводить до поймалiaaniï загального стану тва-ркни. Проте фгбрино-негеротина маса зберхгазться в пог>о?линх триза-лий час, будучи дяепелом подвазнення, нагнооння та секснб1Л1зац:5С, що не може не вхдбитися на стан: захисно-пристосовчих механхзмхв.

В задокност! ввд резистентности органгзму, тяякост1 упатення суглоба, гнхйний артрит кока пепе^ти в хпонгнну фо^му або nro?i-кати по типу nioinï з ознакачи tkkkoï хнтоксп^щх. В остаикьому випадку ввдмхчазться piaite висна-кення твапини> зкн-хекня bcïx тдвих ф,ункц1й оргашзму. Суглоб при цьому цэ зкачнгие збхльпузть-ся з об'емх« a Ï3 нориць видхляпться невелика кхлыасть г?!i"ного смердючого ексудату.

Хрон1Чнип nepe6ir ппйного артпиту хапактегчгпузться йолчу-вашям 2-3 фхстульних ходхв, якх сполучаються з поро:г.нинок> суглоба, i з котрих видхлязться невелика кхлькхсть счетаноподхбногэ raiîiHoro ексудату. Вони поступово звуяуються i ыо:куть закритпея грануляциями, але поряд вхдкриваються hobï.. Ыазкруги суглоба В1дм1чазться розростання фхброзно! тканини, яка обунозлвд Того обма-хену рухомхеть i подальше утворення rinepTpo^itnioï кхсткозо!

м030л1.

При рен'тгенологхчно1лу дослгдяенн1 встановлено рхзного ступе-ня ocïeonopo3Hi явин^. з утворешям Д1леток секзестращ! i разрастаниям на tissez здорових тканин остеогенних вогниш, якх призводять

в ыаПбутньоцу до артрогенно! контрактуем.

3.3. 3?ш:и лглфатичнэ* системи скакального суглоба.

Прозочування тканини в д1лянц1 суглоба фхбриноэним ексудатом ' не мопсе не в!цбитися на стан! не тхльки кровоносних, але I лхмфа-тяспгх судин. Нами установлено в зон! поткодтсення велику кхлЬ' кхсть роззирених лшфатичних судин, рхзноман!тних за формою х вел чиною. В той самия час проксимально знаходили назван! судини ! в станх спастичного скорочення. Стиснешя Хх при запаленн!, на на-щу думку, з одн!ою !з найватливхших причин виникнення ст1йкого за пального набпяку ! призводить до затримання всмоктування бактерхй ! токсин!в, внасл!док чрго у тварин не в!дмхчазться вирмено! за-гальноХ реаквдХ орган!зму. Проте при цьому порушуються шляхи вхд-току лхмфи.

За нашими дантди, у кл!н!чно здорових тварин суспенз!я чорноI туш!, яка введена в порожнину суглоба, через 1,5-2 години п!сля введения ! ретельного масалу суглоба виявлжтьзя в паховому л!м-фатичному вузл! одноЯменно! сторони.

' При хн'екц!! барвника в товщу капсули суглоба /трупний мате-р1ая/ виявлено велику розгалудяену ехтку Л1мфатичнйх кал!ляр!в в Д1Лянц! синов!альних виворот!в, як! формують по 1-2 л!мфатичних судини, як! розтаиовуються на медхальнхй поверхнх гом!лки ! стег-на, тичому судини латеро-плантарного вивороту переходять на ме-д!альну поверхню гомхлки п!д ах Iловим сухожилком.

Пот!м вс! судини /в1д трьох виворотхв/ мо^уть зливатися м!я собоо ! нести л!мфу в паховий л1мфатичний вузол.

А при гнхйному залаявши скакального суглоба перш за все эрос таа к1льк!сть судин, вони розташовуються хаотично по вс1й повврхи суглоба, а рэзм!ри Хх - найр!зноман!тн!ш!. При^чому одна ! та сан судина мояе зы!нтати напрям, формувати дуги, петлх, немовби обхс

/

дячи перелпюди. В 1ншх д1лянках по ходу лхм^атичшх судин форму-ються "озера" pÍ3H0Í величини, э яких: в подальпому виходить кхлъка судин.

В 30HÍ патологхчного вогница Л1мйатнчн1 судини утворюать густу з ñ

ciTKy анастомоз iв численними колаторалями pisnoro халхбру.

В залетлост1 В1Д складнос^ перебхгу артриту ступень розгалуд-пення цих судин буЕаз рхзниЯ. На початку процесу Л1мфа хз сутлоба в основному надходить в паховий л1мфовузол, а в подальзому, очевидно, внасл1док Лого "завантаженосТ!" - в тазовий i 1Пдкол1нний.

3.4. Mop$o-6ioxÍMÍ4HÍ показники кров!.

При розвитку гнiИного артриту в kpobi свиней В1дм1чазться р1зке знияення BMíciy еритроципв, так i гемоглобхну, особливо в розпал! хнфеквдйного пооцесу, за рахунок приппчення еритропоетич-но1 системи внаслхдок 1нтоксикащ! оргатйзму.

ЛеПкоцитарна реакщя характеризуйться спочатку зростанням за-гально! К1ЛЬКостх клхтин 6bioí «poní /Т35-1403/, за ра::укок збхль-шення нейтрофхлхв, a nisnima /через три доби/ лхмфох^итхв. Але надалi, з ускладненням nepe6iry процесу /гнгЧний артрит, остеоар-трит/, к1лькхстъ ле^коцитхв з кровг знидусться, хоч i пзревгауз по-чатк-obí показники на 13,9% / Р 0,01/.

Щлькхсть загального бхлка в сиооватщ кров! у фазу ф1бриноз-ного заявления пхдр.исуоться лише на 1,633, а при пивному ар-грк'Л -на 11,16т» / Р 0,05/. Í Т1льки з розвитком хрон!чного запзлення кхльк1сть сироваткового бхлка зни^^зться, хоча floro рхвень i пере-вищуз цей показник у клхнхчно здорових тварин.

3 боку бхлкових фракщЯ спостерхгаоться р!зке зб1лызення аль-íyijiHiB, особгаво при гнхйному процесс а також альфа- i бета-гло-буЛ1Н1в; рхвень .~е гама-глобул1Н1в з ускладненням перебхгу захво-рювання знижузться i досягаз 46,13£ /Р 0,01/ клхнхчно здо-

рових твар;тн.

3.5. Стан гуморального i кл1Т.пшого неспецифхчного 1мун1тету,

Гн1"н8 запале-кя скакального суглоба у свиней протхказ is знг тем змхнами в системах гуморального i kj¿i тинного песпецкфхчного хмунхтзту. Так, в стадп фхбринозиого артриту вхдмхчазться рхст к KMbKocTi бета-лхаге-цз /15,06^ 0,7? лроти 9,73 + 1,12; Рх 0,001> лхзоцимно! активности з 32,15 ± 0,39 до 5,36 +0,51 мкг/мл; Р<£0,( а такс:- Е'С1' /на И,3"'; Р ^ 0,01/; фагоцитарно! активностг неПтгк фхлхн пет/фзрично! r.pani /с 39,3 ± 0,6 до 43,4 + 0,37i; Р ¿.0,01/ рахунок зб1ЛЬ':шн:ш функционального навантаясення на кояний и{кроф

3 под£ль"то,1у з розвитком гахйного запалення при значнхй дест-рукцх! суглоба, хктсксикавд! оргакхзму сиостер1газться зн:

-:2:г-;я бета-лхзин1в / в1д р1вня клЬично здорових тварин/, ¡

тазностх лхзоцим/ / до 3,53~$ ¿ 0,75 мкг/i« Р4 0,001/, а також ба: торпслцно! активное tí сирэватки коса i /¡BACK/ до 60,6 ± 3,9%.

3 цой же пзр10д вхд.М1'1азТоСя 1ь?унодеф2ЦИТ в нбЯтрофхльнЫ ла цх, як;Г: характооиаузтьвя знияеенням ЙАН до 32,6 ± 0tQi В1,д р!вня одотзезих тварин 81Р 0,001. Знюилось i мхкробне навалтазеи ка пхдгахований кейтрофхл / фч зменпилось з 3,6 ± 0,11 до 2,1±0, а також його пзретрагжтлча функщя: в результат^ 1ндекс завершен тх фагоцитозу знизипся до 1,34 ± 0,05 /при нормх - 1,64 + 0,03/, що '.то~е бути передумовою для генепалхзаод! процесу.

Таким чином, динамхка показтпав гуморального i клiтинного нэспецирхчного хмунхтету зазназ схожих змхн, активность яких баг то з чому заложить в1,ц ступеня поякодження суглоба.

3.6. Стан бактерицидно! та енергетично! систем нейтроф1льних гранулоцнт1в.

Фагоцитарна активность нейтрофШв в зиачной Mipi обумовлена станом !х феэментатиЕно-еноргетичних систем. Розвиток запалення

суглобх супроводдузться злачною 1х активащзы, щэ вира-алось в збхльшэннх в1дсотка позитивно реагуючих клхтин /¡1РК/, сунарно! активност1 /ПЦАН/ та вхцповхдш серсднього /СЩ./ х дифегюнщо-ючого /ДЦК/ цитохшхчних коэфхщднтхв.

За результатами цитоххм!чних дослхдяень стадхю фхбрикозного артриту ОЛ1Д, очевидно, розглядати як реактивну. В цеП перход вхдбувадтьоя значне эбхльяення активност! головно! бактерицидноI системи нейтрофхла-мхзлопероксидази /\ГД0/ та буЛочг/ глхкогену, що в К1нцевому результат! призводить до пхдвищення '7-А11. Таи, активном» ШО в цей пер1ОД збхльшузться в 1,4 / з 109,8 * 0,6 до 153,1 углов, од./, а ДЦК - 12,1 раз!в /з 0,29 ± 0,1 до 3,51+ 0,41/, що св1дчить про г1перактивн!сть м !е лоп з поксидаз но 1 фупквд! кхстхо-вого мазку 1 про реактивний виккд в периферкчне русло дззрхлчх нейтроф1Л1в. Збхлыдуються вмхст гл!когену гранулоцитхв /з 93,3+

2,3 до 99,2 ± 0,4 углов, од./ та його дкференцгшчий цмтохЫхчниГ! коефхцхент /з 0,71 ± 0,08 до 3,95 ± 0,07/. .

На стад11 парного процесу з розбитком еццотоксикозу тцэко

знижузться активн1сть Ш0 /до 91,7 ± 1,5 углов, од./ за рахукок

зменшення /до 82,23/ питомо! ваги як позитивно реагутг-птх клхтин,

активн1стю

так х нейтроф1Л1в з максимально високопШО; I к1лькхсть глхкогену в нейтрофхлах.

В ц1ло?лу на стадП гнхйного артриту В1да14азться ^гМшт Ш0 I глхкогенезу, внаслхдок чого вкникао депрзсхя 5АН, тобто. дефекта бактерицидно! та енергетично! систем гранулоцатхв призводять до повно! неспроможност1 фагоцитозу нейтроф1лами.

Дослхд^ення активностх лунно! фосфатази в нсЯтрофмах /Л'Н/ перяферичко! кровх показали II самостг":ну хнйормативнхсть, Д1аг-ностичну та/прогносгичну значим!сть при гнхЗному запалеши в суг-лобх. Про цэ свхдчать данх пхдвищення активност! ферменту паралель-

но ступени тяякостх гнгйного процесу до ыедх, коли компенсаторн мех£Н1з?.и гракулоцита висна-куються. У випадку сприятливого пере б1гу 1 кхнця хвороби /позитивного лпеувального ефекту/ активна Л*Н динамично зии?гузться, хоч при цьому функщональш можливост неЛтроф1ла наростаить.

3.7. Ензимо-лхзосомально-ферментатиБна активн!сть

Л1МфОЦИТ1В.

Вгдомо, що наПзагливхтаоп уиовою розвитку I генерал1зац11 х рургхчно! хнфекцх! е функхцональна недостатпхсть як факторхв не специфичного захисту, так 1 сиетеми хмунологхчного гомеостазу, якия випалатться в депресП Т- х В—клхтинних ланок хнунгтету. Зпконанкя лЬйоялтгигл 1х функц1й поп' тан о з активщстю внутрх-клхтикних I, особливо, лхзосомальних. фзрмент1в /С.О.Таршгова 1 спхвавт., 1Э85; та 1н./. При цьому маркером л1зомального апара! для Т-лхмфоцятхв с кисла фосфатаза /КФ/ 1 кисла неспоцкф1Чна ее тепаза /КНЗ/, а для 3-л1мфоцитхв -гл1Щн-4-леПцилдеяептидаза 1 , тер\цкальна дезоксинуклеодилтрансфераза /Д.Ф.Глузман 1 спхвавт. •1382; Я.Не^тм оЛ- , 1974; Ьи/.

Не протпстаЕЛягачи цитохЪяхчн! методи 1мунолог1Чним, ми спг бувади, з одного боку, 1денти:Мкувати 1мунокошютентн1 юитини, а з другого - виявити ступхнь та ыехшпзми 1х активацх! при гн! но\5у артрит1 у свиней. Остановлено, що розвиток фiбpиíioзнoгo за падения в суглоб! супроводаузться активацгаю кисло! неспецифхч* естераэи х глхкогенэзу в лхмфоцитах х глибокою депресхою КФ. Те кхл1кхсть клхтин, ир М1стять КФ, змешгалась в 1,3 рази, сумарш цитохЬпчна активн1СИг-в 1,5, а ДЦК - в 3,5 рази /Р ¿. 0,01/. И до КНЗ, то IX активн1сть в цей пер1од зросла з 48 ± 0,2 в норм: до 101,5 ± 2,3 углов, од. за рахунок збхлыяення питоиох ваги як позитивно реагуючих клхтин в 1,7 рази, так х клхтин з високою £

тивнхстю ферменту.

Таким чином, укэ на перигП стад!! розвктку артриту видно у участь популяцх! дгмфоцнтхз з патоггкетичних механхзнак. Лрп цьо-му КЗ та КНЕ вхдбивагать pisHi сторони "х йункщснально" rkt:-:shoc-tí.

' Б розпал гн1йного залалення актизнхсть л13осомальних гхдрс-

.даз досягая свого niira. Так, збхлызузться суиарна активнхзть

КНЕ з 48 ± 4,2 до 115,8 ± 1,6 умов. од. /Р 4 0,001/, активхоу-

етьея КЗ з 38,8 ± 3,9 до 107 + 2,4 умов. од. за рахукок лозктпз-

но реагуючих клхтин /119,3з В1Д норми/ та пщвищення пито::о1 вз-

ги л1мфопит1в з вксокою ïï sktiibhíctb. i

Але на гпзнхх стадхях /остеоаотрит/, з язигамн паГгио-^езор-

ну

бтквноÏ пропаснкцх, що розвилася, ця йункцхк Т-лгЛоц^тхз лр::гпх-

чузться, що пiдтперд~у>этъся значшш знпжетгям nriTO'-nï Bars: по ЖЕ

високореактивних raium з 4,3 ± 0,1 до Т,2 ± 0,09 / псп пот^г , PQ

1,1 ± 0,4/ а дифеищювчиЗ цитохгачний показ ник по «ладе; Т1льки 66% вгд piBi-ш клхнхчно здоровкх тзарин.

Як видно, у зв'язку з рхзк::м зростанням 1нтоксикг;ц1 ï та антигенного наванта-г.ення в ¡[мунокомпетентних клiтинах в1д>л1;аггъся ензииодефхцкт та ICS, що П1дтзердтуоться зни-етш; в них глх-когену, - в стад11 гнifного остеоартрпта сумарки1 i?ítoxímí4:-r:ífí koo^íuísht по глхкогену виявлязться в 3,3 раз к ни.*че корми /0,B¿ 0,06 проти 2,55 + 0,03; Р ¿ 0,001/.

Оъщ деструкцхя та ензимодеМцит лЬлроцитхв ускладнтоться депреехзю бхоенергетичних процосхв в них. Ос тага:-;, на нат\г думку, g ознакою початку тергштльно! фаз и патох1М1чннх змхн, я:: i збх-гаються 6ÎOXÏMX4HO Î3 знкхенням активное?! лугло! фосфатази ней-трофхл1в, а/клхнхчно - з язицамя гнхйно-резорбтнвно! прог.аекигц.

3.8. Показники протоол!тичних систем кров! та ïx ÏHritfiTopiB.

Доведено, до запалення суглобхв у свине-1 у початкоз1й стад характеризуемся просочуванням Зцбрином bcîx Кого тканин. Це об, мовлгв пвидке формування эахисного бап'зра. Так, в стадхХ фхбрн нозного артриту з плазм! кров! р1Еень фхбрииогену падвищузться 4,5 рази i досягаз 10,5 ± 1,33 при норм! 2,29 ± 0,33 г/л /Р-< 0,001/; сумарна протеол!тична активн!сть досягаз 11,3 ± 1,18 пр норм! 2,47 ± 0,52 ммоль/г/л. Така ферментативна arpcoin, особли во е д!ляиц! запального вогнигца, призводить до утворення обширн некрозîb в товщ1 капсули Та тканин., що оточують суглоб. Але ц! зм!ни кетрквал!, i вяе на IO-15-й день хвороби кьлыисть ф!брин гену в плозм! кров! свинеЯ злачно знидуеться i досягаз при ruifl ноуу CKHOBiTj 7,03 ± 1,33, а при остеоартркт! - 4,83 ± 0,12 г/л /Р < 0,01/.

Аналогхчн! зм!нк гюзвиваються в стан! cyi-iapnoï птгатаолхтвд розвитку

активностх плазми: по Mipi патолог!чного процесу вопа досягаз 5,75 ± 1,12, а при огтеоартрит! 2,39 ± 0»3б ммоль/г/л /Р О,С

Бааяива роль в забезпеченн! рщкого стану icposi, розчинеш i видале;ш1 позокл!тиш1их вхдкладень фхбрину, заводиться фхбр! нолётичихК систем! Л.М.Бокарьов i спхвавт., 1985 та in./, яка складазться is плазмпюгену, ïx акткваторгв та ÏHri6iTopiB. Ци тральною реаквдею фхбринолхзину, в ший беруть участь активато] плалчи, g паретворення плазмпюгену в плазмхн. Тут головну рол] грез фактор Хагемала /P.P.Pot&S , 1981; ¿¿.¿СёПЯСП eut-, 158* та îh./. Тому ф!брииол1Тична аишшеть плазми визначазты за згаидкхстю л!зису ф!брину плазмшом, який утворюзться при ait' Bauiï плазм!ногену фактором Хагемана.

Нами встановлено, що при ф1бринозному артри-ri Хагеман - з;

лежна ф1бринол1Тична активнхсть суттсво знизузться /з 4,52+0,02 у клппчно здорових тварин до 3,54±0,46 тюль/г/л у хзоркх, Р 4 0,2/. Це дад мойлив1сть оргажзму в роз пал i запалеккя опга-нхзувати захисний фхбринозний бар'зр, який за величиною та рхв-нем наблидаатвоя до мхкрофхльтра /А.С.Срмоласв та слхвавт.,1975/.

Крхм того, встановлено такояс пхдвищення вихсту хигхбхторхв ща! системи. Вхдомо, що основными 1нг1б1Торами фхбринолхзу в ор-ган13М1 а альфа-1-1П, якиП локалхзований в альфа-глобулшов1й фракцхI /К.Н.Зоремеонко та сп1вавт.,19В8/ та альфа-2-'.' /альЪ-З макроглобулш/, що утворш комплекс« з ферментами оиро.чого спектра д11 - еластаза, кетапсини та хн./В.К.Антонов, Т983; Р.М.Коо, 1983; &Ь аС, , 1983/.

В наших досладтсеннях на початку хвороби встановлено збхлъае;?-ня альфа 1-1П до 110,06^7,6 при нортп 90,9+1,32 шоль/г/л /Р < 0,05/ та знидення альфа-2-М на 8,48:5 /Р 0,001/, цо, очевидно, могша пояснити великим вмятом в зо!п запалення трип-синопод1бних протеол1Тичних формент1в. 3 розвитко:! пш"ного проце-су В1дм1чазться П1двищення фхбринолхтично! актнвностх плазми кро-вх до 5,26+1,36 толь/г/л, вихсту альба I—1П /до 160,03+4,68 шоль/г/л, Р ^ 0,01/ 1 активностх альфа-2-М /3,19+0,83 проти 3,07+0,3 у здорових тварин/.

Одериан! дан1 свщчать про те, цо на рз.гаих стадхях роззнт-ку процесу в суглобх органхзм свиней намагазться купхровать па-толог1Чне вогнище шляхом штенсивно! ексудацг! фхбриногену та их-нхмального його розплавлення, тобто, зниденням протеолхтичко! активное т1 кровх, особливо за рахунок альфа 1-1Л, якпП- мао строки?) спектр дх! щодо внутрхсшх проте!наз I ферментхв мхкробного по-ходження. Незначне знилення альфа-2-М при фхбринозному артритх, а потхм аналогхчне збхльшення ПрИ ГНX11НОДУ МОЛС1 1& По язни ТИ 3 МX К£.— ми судинно! проникност!| а також, очевидно, зз'язузалнял Пого з

активуючкми прото^назш.ш лейкоцитарного походхення х виведення !:< 13 судшкого русла.

На стацх! остеоаптркту Хагеман - залежна фхбринолхтична активность плазми кров1 колквазться в ме^ах показштк1в клхнхчно здэрэзих твар'.тн /4,44+1,1 - 4,95+1,18 тюль/г/л/. Разом хз зни-конням сумарно! протеол1тично! активност! кров!, а можливо, х :• вкаслщок прип;хчо;п;я функвд! печхнки /в основному альфа I—1П син-тезу-зться в гепатоцитах/, в1дмхчазться рхзке зни;.тення р1вня альфг 1-1П - до 70,1% /? 0,01/ В1Д здорових тварин. Показник активное^ альфа-2-М в цей перход зростад 1 досягаз 4,48^0,29 ммоль/г/

Таким чипом, визначоння деяких показник!в протоол1тичних систем кровх та 1х п;г!б!тогип в динам щх артриту у свиней показало, цо запальна реакцхя у них суп р о в о д~:уо ть с я значним накопи-

р

катки в плазмх крупнодиспосного б!лка-ф1бриногену, який просочуг ткалиш в зонх патологхчного вогнища. П!двшдення сумарно! протео-лхтлчно! активности кров!, очевидно, вхдбуваяться за рахунок РоёП кхлькост! не'лтрофШв /головного дяерела протеЗСназ/, загибелх 1-„ххт:ш тканин х фермент!в, що вид!ляються м!кроорган!змами. ' В подальгаому, з розвитком гнп"ного запалення, вщщчеються ззотэтнх з!.а:гл, тобто, зюкешп ф!бршюгену ! сумарно! протеолх-тачно! активност! кровх хнгхбхтора альфа 1~1П, при незначноцу • п1дпищеннх рхвня Хагеман - залегаю 1 фхбринол^ично! активност! X альфа.-2-М. Вз1 ц! фактопи, певно, сприяють пов!льному роз плав л легши сформовано! п!д час фхбогоюзно! "атаки" ф1бринонекротично! «аси, цо ! обумовлво хроихчний перебхг гшПного артриту у свиней Проведен! р!зпоб1чи! досл^чення дозволяэть нам внести дея-к1 корективи а патогенез гнхйного артриту у свиней, який вигляда таким таном. Пхслк травки, найЧйст1шо механхчно!, та мхкробного забрудкэння оргаихзм тварини реагуз гострим заявлениям - вип!т в м|ггкан5яший прззтхр значно! к!лькост! б!лкхв "гостро!" фази-аль

бумхн1в.та фибриногену. За рахукок своз! ригхдкостх вон:! I оор-мують клхн1Чно зирпденх ознаки хвороб--! /розлнта, пхльна пр;щух-лхсть/.

Слхдом за ексудац1еа в зону поякадаения мхг.т/тзть лс/.коцмтх, серед яких провалюгать пол1морфноядерн| неКтрофхли, цо викснухотъ функцхю фагоцитозу. Велит кглы:!оть мертво! «саниьп: х патогеших М1кроорган!зм13 в зон! поткодг.ешш приз водить до лначно! !х активное Т1, що проявляться р1зкип пхдвиценпял ^АН, кхлькостх лопероксидаэи, кисло! фосфатаэи х актипхзапххю глхкогопезу.

Крхм клхтишшх чгапглкхв захисту з боротьбу включаться х гу-моральмг мвханхзми, до головку роль гпаготь лгзогрг.?,г.;о п:г:льути;? в зону попкод-хення г.икрофагамк I клхтнпами поггткод^е^э! ткиг-нп::, бота-лхзшш та бактерицидна активность сироватки кровх. Зааслхдок боротьби макрооргашзму з гакхдливкми чтишк-тп: уттюр-птьоя велика кгльк!сть протеолхт1:ч;их формеитхв, якх присод.тхь до пое::лено-го розпаду просочено! фхбринозним екоудатом, д отда^х здатно! тканини суглоба. В результат! в:ш:;каеть взгп^ца фхбг-:~:з-тклнинно! мае:: як в порояяинх суглоба, так х в оточу;:чг::: Яого тканинах.

Некрозу ткашш сприяз таком тромбоз судии в зон! позкодг-хн-ня та емхгращя ле.Чкощтхв. А полхморфиояцернх клот::;я утзорготь валику кхл$кость гхдшлаз. Все це спрягазакэ на зк:гш;-л-п-:я патогенного фактора I розпяавлення мертвих тканин.

Але тока протеазна "атака" у свяпоЯ нетр'.тпала. З-о на 7-10 день розвитяу процесу знато знк:.;узтьвя актпвн!сть нейгрофхлхв, а в кровоноснотлу русло серод бхло! кг.огл починаггь перез^ат:: Л1мфоцити. Нас таз ослабления не тхльки клхтттнкого, пле х гутлопаль-ного захисту. Зокрема, значно змепщусться кхлькхсть лхзоц:::т/, 6 с-та-лхзтпв, гамма-глобулппв, БАСК; з:п£,-узться активность '"А::, мхелопороксидази та хняих компонентов захисту. Стосовко лхмфэцн-

тхв, то в цеЗ момент настаз активгзацхя Т-клхтин; певно, органхз; реагуз на трав:.{у хмунно» вхдпов1лдю.

Як вхдм1чалось рагише, розчинення позакл1тинних вхдкладень ф1брину зд1^снкться фхботкштичного системою. Але у свиней при запаленн! суглоба активатор /фактор Хагемана/ виявлязться дещо загальмованим, внаслхдок чого актив1зуються його iнгiбiтopи, ос ливо альфа 1-1П, що руЯиуз трипсинопод1бн| протеол{тичн! фермен В су,г. уиовах фхбрино-тканнина маса, будучи тривалий час ф1з!оло г1чним бар'дром, не розплавлшться, а секвеструзться. В суглобо' вхЯ поропагин! вона, як сторогаий предает, п!дтримуз гн!йне зала лення. Надаши переб!гу артриту хрон!чного характеру 1 в значнх мхрх викликаючи хнтоксйкацхю, вона ще бЬтыне знилуз захиснх фун хцх! органхзму.

Таким чином, фхбрлно-тканикна маса, локалхзуваваи спочатку патогенетичний фактор в порокнин! суглоба, в подальшому в джере лом тпивалого нагнозння.

При нормальному функц1онувшшх хмуиолог1чних систем процэс I куп1рузться 1 над ал I повхльно закхнчудться утворенням ф!стульни ' ходхв в к1сцях синовхальних виворот1в та нерхзко вира^еною зага поп реакцгсю органхзму. ЗнИ/.-сення функцг! захисних меха.чхзмгв пр зводпть до генералхзац!! процесу з проявили гн!ино-резорбтивноК пропаснищ 1 навхть септичних явиц, що часто е причиною загибел тварин.

Проведен1 дослхдження доэволявть розщнювати артрити у сви як загальне захворЁвання всього органхзму, що проявляться не тхльки поакодтенням суглоба, але 1 блокуванням чинникхв природн го захисту. Пгюте специфхчне проявления запальних реакцхй у цьс виду тварин надаз йому б1лыл виралсеного м!сцевого характеру.Цьс го не можна ке враховувати при розроб^ л1кувально-проф!лактичк заход1в.

4. Обгрунтувашя лгкувальнпх заходов ппя артритах у СЕИнеТ. 4.1. Лазеротерап1я.

Для об'зктпвно! ощнки лЬгуватьиэ! е£ехтнЕ;:ост1 гачх"-неонового лазера паралельно проводили лгкусання контрольно! групп тварин, погриг» як патогенетичния заехб використовувачи циркулярку но-вока'нову блокаду.

ГЦсля пэрпшк сеансхэ лазеротерапхТ э стпд1! фхбрпнозпого артриту В1дм1чели знияення больопо! роакцхТ у свинеТ, зиенпення з об*см1 оуглоба, деяке знижепня М1сцово1 г з агаты ю! температуря.

При мхецевому застосуваши 1ПШ встаноптеко поскленкя пуль-сацх! артерП сайепа, мена вирахемиП флоб!т позерхмего рог;тааова-них судин. Надолх, П1еля 5-6 сеапс1В)наступало покрпцг.кпя загаль-ного стану; як правило, у вегх свпнеЛ 1идм1Чалпсь кульгавхсть сз-реднього ступсня ¡шпцш:и, евши охоче при'нали коом. Зхдмгчепо эменшення суглоба в об'ем1, у деяккх тварин - упДльнегая '.'¡:анин з дкетальних в1дпДлах скакального суглоба, цо сг гдчитъ про прол1фе-ратипнх зм1ни. При пунхщ! синобгольних ркпоротхв ли-зе у 40^ тварин аспхрували невеяику /сглькхсть гнИ'ного ексуцпту з домглксми скновг! або кров1.

Рентгенологхчшши доелгджекнями виявлен1 осгеосклоротичи! процеси, особливо в дхляпщ дистального егйпгзп кэлипого'.'гтаово!, таранно! х п'ятково! кхсток, що е стидченням ф1брэ- та остеогэнсзу

У тварин контрольно! групи в цей пспход вщмхчади эзнапп ос-теопопозу, особливо епхф131в та сток гомглкя, а в попо-адпнх суглоба скупчення пиНного ексудоту.

Таким чином, лазеггатерап1я у фаз1 фибринозного артриту сприя-нормгл1зацх! запально! реаквд!, пол1п'зенню гемодинамхки, со приводить до кяппчного видужалня через 10-ТЗ дшв активного лхкутания, тобто. в пор1Енянн! з новокаХновоо блокадою терпни лхкування

скзъотилися ка 4-6 днхв.

Дхкувьння ж гнгЛкого артриту- полягало в перлу «гергу в ретел нхл xipynriwúfí обообтц, яка вкл:счала роз тин пйЯних вогнщ, мак с".: :сль:-;о вядалакня гкКко-кекротлчшгх мае i заглушения гшПно! i фекцИ мхзцевим застосуваннкм антибактерхальних речзвин або внут р1м»язовкм введениям анткбхотикхв. Kpiu описаного лхкуваняя Д1ля ку с.утлоба пхддаЕала onoo:/,i не;ша гел1й-неоновигл лазером в зазкач них ■oc.nir.e дозах i рег.и.ла/:.

Крхм описания ракхяе позитивних змхн в Д1лянцх сутлоба /ьуензення набряклостх, бол1сност1„ полхптення геуодинамхки/ взэ пхеля 3-4 сеансхв IfHI у бхльиостх г-варкн вхдмхчали видхлення гн пхдхого або сиетаноподхбного, а некротизованх тканини легко в1д-дхляяись, 3-5 разоЕе опро?лнеиня сМстульних хопдв сприяло активному роо ту гоанулящ!. Це приводило до ¿вид ко го закриття нориць i перезкод-ало виведешш мертвих тканин, що поизводило до хнток-с'.::сацтт ооганхз!г/. На рентгенограмм чхтко видно остеосклеротичнх язизф, до б оо проглядал'ься демаркацхПна зона по лхнх! метафхзар-тх пластинок кхсток.

На дал i лхкузанкя проводили з урахуванням хндивхдуаяьшх змх в с.утлэб1. Так, птл згасаннх запальшх npoirscis съинт продовху-ваяи тхльк'л курс лазеротералЛ, через те, що П1СЛЯ 10-12 сеанс i i у б1льпюстх тварин порогхнина сутлоба очищалася 31Д гщйно-некро-тичних мае. Кл1нхчне одукания тварин вхдмхчали на 21-27 день. Cj глоби пои цьому ставали цгльними, анкхлозовалимя внаслхдок сил* ного розростання фхброзно! тканини.

Таким чином, лазеротералхя при mi'¡них артритах у свиней у комплекс г з ххоургхчггим втоучанням :' »

дозволял значно прискоркти процеси самоочищения суглобп активхзувати рзгенератизнх реакцхi як ы*я:сих,так i kíctkoboI ткг

нини, тцо поизводить до рзнньо! i !.СЛО б i л i 3 ат-^i ï суглоба i СКОРОЧСННЯ TspMÏHÎB л1К,ування на T4-2Q д;пв.

У свиней, як i поддавались лазеротегапх!, на 4-"г день лг-кувгвдя ввдлхчали тенде.чвдз до нормалхзацг! кхлькзстх ер!;трзц?:тгв, пхдвищення гемоглобхну, пр сзхдчкть про сгтуляцпэ етлтропоазу.

Стосовно HOBûKaïHOEoï блоксди, то вона таколг позитивно впли-вала на зазваченх процеси, але вони булн меня в!?ра-:;ек:гг.к, nîc-ля ÎTIUI.

В динамipi лейкоцитозу в1дм1ш;осте.Ч мх,- трупами нэ Естаковле-но, не вхдтлхчено р1энпц1 в He3Tpo$ia&Hitt ланщ. Якцо лазоротэгапгя сприяла регенеративним змхнам гранулоц!:Т1в,-то noroicaïnoca блокада - збгдьгаега-го сегментоядержх клхткн. Подальях досл^-ення на 10-й та 16-й днх лЬсування ссхдчили про бхлыз активну р.ормалхзащо картшга 6i:ioï кровх, щэ корелхрозало з бхлыз вксокоо л1;:угальпоп ефективн^ста лазерного опрсмЬюдая, яка спостерхгалася íxinitrio. ,

При апалхзх хмунологхчник i цитоглгпчшп: показш:кхв оункцхо-нально-метаболхчпо! активност1 нейтрофхлхв биявлыю значнс П1дв;:- . цення активности ШО, яка на 7-му добу лазеротерагй! збхль-ллася в 1,5 рази, a buíct глхкогену - 1,8 рази. lj,i smííei кхдбулиг я "ас таково за рахунок екстенснвнкх показникхз,а головним чипом - хпт-зн-сивних, про цо св1дчить picT Д1Д.1С для НО в 11,5 разхв, а для ГЛ1-когену - в 30,9 / р О,COI/. Де проязлязться пхдвкцашяч САН з 37,4*1,3 до 46,$±¿,3% / 0,01/, a Î3T> - з 1,34+y.GS до 1,?С± 0,02. В 2,5 рази зростад i кхлыасть сироватковэго дгзоц:гму /з 2,7I¿0,48 до Л1кування; 4,47¿I,04 шсг/мл на даному етапх/.

1з згасанняи ексудааиших явиц i актпвхзащсп реларатавнэ! активностх !ЛП0 та р1вень глхкогену в неЛтрофхлах поступало з:пйу-2>ться, до Д36,7+0,9 та I4I,3¿4,6 умов.од. ввдпов1Дно. Прота $АН при лазepoTepaniï в цеП перход пгдвкгцурався до 6T,:-Î~4,2Î, а зазгр-гаен!сть фатощтозу-до I,97¿0,03.

Доказом втсоко! активности неПтрофШв на даному етапх л1-кузання g такозе показники сироваткового лхзогриу /4,96^1,13мкг/ш ¡цо складаз П2Я вхд ргвня юшично здорових тварян/. , На стадх! анкыозуванля /24,-26-та доба/ функщонально-мета-болхчниЯ статус гракулохгитхв все цв зберхгазться на вхдповхдноцу pxEHz. Про це свхдчить висока активнхсть мхкрофагхв у фазх погли-нання i перетравлення /Ш - 53,5 ± 2.Z&, а 13Ф - 1,87 ±0,01; Р 4 0,01/. Такоя залипаоться пхдвицишл i bmict гл1когену в кл1-ткнах. A aKTHBuicTb i^'Tll зб1газться з ттакхст» nepe6iry запальной процесу. Тому ии зазначазмо, що визначення даного ферменту в ней-трофхлах моле бути д1агностичним та прогностичним тестом.

Таким чином, п!д впливом лазеротерапИ в цхлому проглядазть-ся тенденщя активацП функщопадьно-мотабол1чного статусу ней-трофхлхв за рахунок в!дновлешя молодо етично! фушсвд! у свиней. 3 комплекс! з х1пург1чними прийомами це сприяз прискорешиз змхни фаз запального процесу, забезпечуз овидке в1дторгнення мертвих тканин та очищения порогапии суглоба, активний picT фхброзно! та остео!дно1 тканини та б1дья ршшд в1дновлення опорно! функщ! kii цхвки.

4.2. Зикошсташш активов&ю! лазером кровх.

Через те, цо aaoepni апарати зараз поки цо валко доступнх для.кожного ветеринарного фаххвця, ии вивчили моядиехсть застосу> вання актавовано! лазером кров! тварин при гш'Лних процосах суг-лоЙ1в у свиней.

За наяими дшотми лазерне опром!нення кров! -irt Vdto викли-icas cyTTsfli зм!ни в показниках кл!тинного та гуморального !мун!-tctJb, хотох виргшшгься у пхдницешп к1Лькост1 яхзоцпму, ФАН в 1,8 рази /Р 4 0,001/. Внутр!ы»юове X! введения клпкчно здо-• розод Taapffiiau в доз! 0,5цд/кг збхльпувало загзльний бхлок кровх

на 17* , тодх як у контоольних свиней /кров неопромхнсна в ткх самих дозах/ цей показник склав 14"?. Крш того, у дослхдних тваркн пхдвищився р1вень га\гда-глобулIнIв в 1,37 протк 1,17 рази в контроле:, фагоцитарна актнвнхсть макрофагхв - з 26,0 ± 2,3 до 62 ± 1,2 /контрольнг - з 35,2 ± 0,5 до 46,0 ± 3,5 /Р< 0,1//.

Таким чином, одноразово впадения тваринам актавовано! лазером кров1 приводить до суттзвих реактивких зрупснь в оргапхз;.а.

Виходячи з того, що розвитак хвороби, II пепебхг I закЪтчем-ня в знаший М1рг залегать вщ стану Ьлуноб1олог1чно1 реактивност! органхзму, ш! вивчили ефективнхсть комплексного лIкупания свиней з використаннш кровх, актавовано! /и \fitlO червоним лазернкм СВ1Т-лом. Щ дослх доения прэведен1 на 38 тварннах з гнхйним запаленням скакального суглоба. Внутгям'язово вводили опромшену кров в дозх 0,5мл/кг маси тЬла, з штервало:.» 6 дхб /повторн1сть введеггня кровх залапала вхд характеру I перебхгу гн г "-но-з анального процесу/ П1сля ретельноТ ххпургхчгюТ обробки суглоб1в.

Контрольниш були тварини-аналоги /б гол!в/, котрим викорис-тозували иеопромхнену кров.

Звдпчено, що через 3-5 ДН1В лхкування у дослхдних тварин кращав загальний стан, зменшувалась набояклхсть I болхснхсть тканин в Д1лянц1 суглоба, прискорнвалось вЦтогнення ав1тая1зованих тканин I з'являяися гранулящ! значно ранхао.в пор1внянн1 з кон-трольшми.

Пхд впливом квантово! геМотерапх! розвивалася не гхлыси клх-нхчно вира^зна нормалхзащя запально! реаквд!, але ¡1 пхдвкцення мхсцевих та загалышх 1мунолог1чних факгорхв захксту оргшизму. В1дм1чено б1льл стабхльний вм1ст еритроцитхв кров1 та 1х збхль-пення на 25& /Р < 0,01/ в пор!внягап з контролен, а рхзняця в лейкоцитах складала 5,1 * 10^/л на корнать дослано! груш:. Зстаноз-лено таког зб!льшення загального бхлка. Так, якщо Пого в«1ст в

тоцос! Л1кування зр!с в контролх на 6,14 , то в дослщ1 - на . 10,46 г/л /Р< 0,01/.

За нат-гли данями, введения активовано! кровх с при ял о п щви-ценна &ктавност1 як шатанного, так х гуморального 1мунхтету. Пхд сказаного з рхзке пхдвищення сироваткового Л13оциму -на 45'з в порхвняннх з початковгали показниками / в контролх на 29% Р< 0,01/.

Комплексная метод лхкувшшя 13 застосуванням опромхнено! кра В1 значно активхзував 5 АН I мхкробоцидну системи не;1трофхл1в. Тая ектавахсть ШО пхдвиацхяася на 144,6^ вхд ргвня контрольних, ФАН -з 1.2 пазя /Р^ 0,01/, а ВМ1СТ глхкогену в гранулохдатах склав 185,8 ± 6,2 углов, од.

Отзе, сумарпх цйтох1М1ЧН1 показнхки та зиачна питома вага клхтин з високоп активности свхдчать про позитившП вплив кванто-во! гемотерапх! на клхтиншй та гушральниП фактори захисту организму. Зсе це з:га.тсуз деструктивно процеси в сутлоб1 та сприяв ре-пазатквнии змокам. Подтверде:енням сказаного а нормалозацоя актив-ност1 лунно! фосфатази I кхлькостх соалових кислот сироватки кро!

Таклсл чином, састосування активовано! ^гЫ) гелой-неоновиг латепом кповх прискорвз водторгнення мертвих тканин, кормалхзуе £ пальну реакцхя, спрнго актипацх! еритро- та леккопоезу, стимулюз су:-п:щон£дь.чо-цз'габол1Чиу активность мхкрофагхв та чиштк1в гуморального хмулхтету.

Це дозволило запропонувати комплексний метод лхцування гн1й-н"лх апттл:т:в у сс::нел, яккй вклпчаз ххрургхчне втручання, застое^ вання гпотимхкпобзгах препаратов, а також внутром»язове введения опромонено! т гедой-неоновим лазером кров! в дозо 0,5ал>

з онтервагом 6 дахв, цо сприяз скороченнв терихну л1кування ка. & длов.

4.3. Застосування гзатизону.

Лгкувшшя твашн з гнхйного патолог Ь го моте бути високо^вузк-тивним тхльки пои посдно1Ш1 антимикробно! та хмуностнг.^улЕпчэ! дх! препаоатхв. Таким вимогам В1дп0в1даз випроб/велич нами 1затизон -комплексний препарат, до складу якого входить дичег.тлгсульфокспд, що маз р1зноб1Чну Д1ю, метисазон - протнвхруска речовина - та по? л1етиленгл1коль-400, ф забезпечуз гпанспоптування в глибику тканин перших. Препарат рекомендовано для застосування в птаххзнпцт-вх /А.1.Потопальськкй та спхвавт., 199Т/. Ян вивчили ?ого вплнв на деяк1 показники приподноТ резистентностх оргапхзиу свиней. Зокре-ма, в1дмхчено збхлыпення концентрацх! загального бхлка в сирэват-ПХ кров1 на 18,1?' 13 зростанням рхвня га\гма-глобулЬ-;ових йракщй до 15,1% /Р4. О,ОТ/, П1дяищення октивност1 БАСК з 82 ± 2,4 до 90,Т ± 1,8 /Р ^ 0,05/.

Як видно, пхд впливом 1затизону, гаи Г; введениГ: парентзралъко в дозг 0,2 мя/кг масл Т1ла, в1дбувазться зб1льлешя деяких показ-нипхв неспепифхчного 1мун1тету, цэ не мо-ке суттзво не вплпнутя на розвиток та перебхг патологичного провесу.

Нами виппобувана ефективкхсть хзатизону на щзних стадхях артриту у 131 свин1. В перход йабрнноэно! ексудагл! крхм дзоразового внутр1м'язового введения ¿затизону Лого застосовували х мхспево у внгляД1 сильно просочено! зхгрхваючо! пов'язки, котру мхняли через

ч

2-3 доби.

При такому Л1хуванн1 у та а пин /18 голгз/ на 2-3 день знигхува-лася загальна I мхсцева температура та больова реакцхя, рхзко зменцувалася набряклхсть тканин суглобя , нормалхзувгься крово-та Л1мфооб1г, що проявляяося змгноп кольору папаартикулярнкх тканин, активной пульсавдзв поверхнево розтапованих судин, а такоя поступовим зменшенням поверхневих паховжс лхмфатичних вузлхв та

»

знияенн¡и ступеня кульгазостх.

■При гн1йному артрит! пород з х!рург!чтш л!кувшшям вводили хэатлзон внутохм^язозо протягом трьох дпхв в дозх 0,2 пов-

торной курс л псу в алия проводили через 12-14 днхв. Крхм парентерального шсяху препарат вводили в поролзшну суглоба П1сля ххрур-гхчно! обробки у вигляД! сильно просочених шрлевих дренаяхв. По М101 вхдторгаення фIб~ино-ткангапIих мае препарат вводили безпосе-редньо в порозмну через фхстульнх ходи. У випадках стхйкого гне вид1лення 1затазон поеднували з грам1Цидином або ксероформом у в! глядх суслеязхТ. Це сприяяо нормалхзацх! запально! реакщГ, зни-зеннз абэ лхквхдацх! ознак пийно-резорбтивно! пропаснивд.

КлЬичкий ефект 1затизону при остеоартритах проявляЕСя суттг ним покрас^штям стану хворого, посилешшл пульсащ! кровоносних судин, зшкнекням флебхту х тромбофлеб1ту. Некротичнх ткаишш в пэро:шин1 суглоба легко вхддхляаться х розрхдаузться, що евхдчнт! про активацхю лротеолхтачних реакцхй в зон1 патолог1чного вогнищ! а чет>эз 3-4 днх вхд початку лпеування В1дм1чаються ознакя рэгене-par.il. При цьому гранулящйна тканина, що утворхоться, незвкчайн; розова, дрхбнозерниста, нЬаха, а поролоша суглоба очшцасться в!) гнхКно-нехоотичгшх нас за 10-15 днгв.

При ренггенологхчному дослхдгешп ураленого суглоба вхдмхча-еться актив1зацхя остеобластичних процесхв, як1 характеризуются заловненняа кхсткових дефектхв х порокнга-ш нхдпоа остеогемноа тк< ниною, але без розвитку сильного кхсткового анкхлозу. Це сприяз частковому вхдновленню функщГ суглоба.

Зиду^ання тварин з гнхйними артритами при комплексному лхку-в&кнх хз застосуванням хзатизону вдаичаеться через 3-3,5 тиши, в той час як при традищйних способах - через 1,5-2 мхеящ.

На нащу дуику, висока л1кувальна ефективнхеть хзатизону пов зана з його високою прогшкакчоа здатн1стю в уиовах Ц1льних ткани

них мае в Д1лянщ суглоба; мхсцэвоанестезукч! властивос?1 препарату /за рахунок димексицу/ значною игрой сприязть усуненнп неЛ-родистрофх! в зон1 патологгчного вол-гица, завдякя сому полхп'лу-дться давления тканин. При аплхкацх! хзатпзон внкликаз гхперзмхэ тканин, проявляв протинабрякову, тромболхтичну I судинорозпиро-ваяьну дхю, що з свовэ «торгу такой: сприяз полхпиешго трэфхки ура-яених тканин.

1{л1!пчн1 данх пIдтверд-хултьс я г лаборатоиппш дослхд-скнямк. Зокрема, вкачено позитивний вплив 1затизону на гемопоеттгши функщ! хворих: нормалхзащя еритрэпоеза вхдбувалася через 4,' а лейкопоеза - через 8-10 ДН1В В1,д початку лхкуг.акня. Це свхдчять про зменшешгя токсично! Д11 продуктхв роз кладу ызртвнх ткглг.ш 1 взагалх 1х кхлькостх. Пщтвердженням сказаного с дпнамхка С1ало-вих кислот та лунно! фосфатази в сироватгц ктювх, ккг а показнп-каггл 1нтенсивност1 руйнхвних процес1в с г: олущ -: о ткани: структур," якщо в перя1 дн1 лпсуваиня кхлькхсть С1алопрото1дхв складала 360,6 ± 10,1 од. Гесса, а лужно! фосфатази - 7,9 + 0,3 од. Бодан-ського, то в процес1 Л1кувашя вони поступово знжгузалпсл 1 па 16 день досягли рхвня клшхчно здорових тварин.

Про позитивний вплив на органгзм комплексного лхкувакпя хз застосуванням 1затизону спщчить такогз дннамхка бЬтково! карт:с-:л кров1 I факторхв гуморального 1мун1тету. Зстановлено збгль'лемля гачма-глобул1Н1р за рахунок альбумхнхв х альфа-глобулЪцв на 4--Л день лхкування на 13, а на 16-й - на 16,25 /? 4 0,001/, лхзоц::-му - на 15,5^ на 4-й ! 20,8£ - на 16-Я день, а бета-лхз1Н1В - 31Д 18,5 £ 1,2% до 21 ± 0,7£ вхдповхдно.

До<гд1дяеннями вс танов лена активавдя функцхонально-метабол1Ч-ного статусу^,нейтроф1Л1в 1 лшЪоцитхв П1д д1оа хзатпзону. Про це св1дчить нормал1защя цитоххмхчннх показнчкхв актпЕпост! 1£10 х вм1ст глхкогену в гранулоцитах, ях! забезпечуоть еисокий рхзень

31 I

•ТАН та энЫаоть делэссхю глхкогонезу х ензииодафхцкт по КЗ та КН в лЬ^фоцитах. А це свщчить про пгдвищення функционально! актив- ностг 1мунокомпетентних кдхтлн.

Як зазначалось паихке, 1затизон прискорвю вщторгнення I ро плавления ав1?ал1зованих тканин в зонх патологхчного вогнища, цо поязнхвться активащео ф1бринолхтично! систем. Так, Хагеман - з лезна ф1боинолхтична активнхсть досягла на 4 добу л!кування 117, а на 10-ту - 123^ В1д початкових показгапав /Р 0,05/. Сумарна 2 протеолхтична актквнхсть в динам1ц1 значно знизилася з 10,96 а 1,7 /початковиз показник/ до 7,74 ± 0,52 - на 4-й та 4,42 ± 0,5 ммоль/г/л - на 10-Я день.

Змхни вк1сту ф1бр»шогену в плазм1 кров1 нагдщготь динамхку показшпсхв протсолхтично! активности.

Проз еден I дасдхд-а:-шя показали, що хзатизон при па иному а! трит1 у свиней змхнве пэреб1г запального процесу, активхзуз ери-тро- та леНколоез, сприяз пхдвиценнэ активност1 клхтгоших та гу-моральних факторхЕ захисту, цо в свою чергу стшулва протеолхтэт ,Н1 та репаратизнх зрушзння як у вогншцх запаления, так 1 в орга-.нхзмх в вдлому.

6. Зясновки.

1. Хвороби кшхцвок у св;гней в умовах спецгоспхв та промис-лових ко->шлекс1в Укра!ни широко розповсюдаен1 1 охоплкють 3,2 -8,73 эагального поголхв*я, серсд них урачсення суглобхв задальнох походяення схладають 32,6 - 57,

2. Головнк>ли причинами хвороб кхнщвок е механхчнх- пошкод-кення тка'ппг на тлг зшкэнпя резистентност1 органхзму тварин, щс викликане зишов умов I* годхвлх та утримання.

3. В дкнамхщ запалення скакального суглоба у свиней слхд I дхдиги серозно-фхбринозну та гн1йно-ф!бринозну стадх!. Перша, К]

шшгашх 3MÍH / припухшпш та болхснгсть тканин, поручения ftynicuiï суглоба/, характеризуешься пригнхчешпм еритропосзу, ви-эадепим лейкоцитозом Í3 зрутясиням ядра вправо, збгль'лопням загаль-гого бхлка в icpoBÍ за рахунок альбутшйв та онитенняч га:г.ж-глэбу-1ХНОВИХ фракции Гн1Шга-ф1бринозиа стад i я проявляться спочатку эозлитою пыльною дудо бол1сною i гапшоп припухл i с то тканин з по-хвою вогнищ розм* язшення, особливо в плалтарних с;п;зв1елыпгх ви-зоротах. При цьоцу 6íoxímí4ux зьини в кров i характеризупться по-;алызнм пригпгшшям лойко- та оритропоозу, з роста™ ям загалыгого $1лка та рÍ3ким припцченням Пого гачма-глобул1ново1 фракщ!.'

4. Серозно-ф1брпнозниЛ артрит характеризуешься значнотэ акти-зацхзю гуморального неспецнф1чтгаго гг/н!тету: /бета-л1зин1в ira [5,4$ Л13оцимно1 активност! - па 219,0/*'; BACíC - na II, 3$, а шхП"" хо-ф1брииозниП - пришхченням В1дзначе;пгх зачисиих чттпникхв орга-«зму /бета-Л1зинхв до 88,3$ проти порми, Л130Е?1му - 3,53 + 0,75 лкг/мл та БАСК на 13,ОЗ нвдчо норми/.

5. Динам1ка фaгoцитapнoï актишгаст! но!1трофхл1в корелп:: 3Î ;тупенем títikoctí nepeöiry пооцесу: при серозно-фхбрипозному ар-rpHTi вона падвищусться з 3D,8 ± 0,3 до 43,4 + 0,8' за рахунок ак-гивхзащ! мхслоперокспдази та зб1Лъно:тня гл1когену в гранулоцитах, з той час як при гн i ":ш-ф i б пико з но г.ту - знову зтпгр/зтьсл до 37,4 + 3, а при хрон1Чному nepeßiry процесу - до 29,7 ± 0,9^ впаслхдок штоксикацИ оргшйзму. 4

6. Цитох1М1Чпа aimiBHXCTb лужноХ фосфатази иеПтрофхла п£дв::-ц/сться паралелыю ступени тяхкостх патологхчного процесу, цо .южна використати як пропгастичшгй тсст i для контролп ефектиз-I0CTÍ Tepaniï.

7. Серорно-ф1бршюзшШ артрит характеризуйся рхзким зб|льшешхям'кхлькост1 фхбриногену в плазы* /10,53 ± 1,33 проти

2,29 ± 0,33 г/л б нормх/. 3 розвитком гнхйкого процссу К1ЛЬК1СТ гхього бхлка знл^ться до 7,03 ± 0,33 при cnnoBiïi та - 4,8 ± - 0,12 г/л пул arrrpHïi.

8. Суыарна протеол1тична i Хагеыан - залегла фхбринолхткчн акгкзнгсть плазга кров1 у свиней при артритах мають ргзноспрямо ваний характер. У фаз1 фгбринозного запалення суглоба перпа pis ко збхльпусться /до 11,31 + 1,10 при норм! 2,47 + 0,52 ммоль/г/ toaî як друга - энияуахься /3,51 ± 0,48 - 4,52 ± 1,02 вхдлов1дн Kaдaлi, при гнхЯному .запаленн1, значно зк;г>кусться сугларна проте лхтична aKXHBHicTb /5,75 ± 1,12 - 2,39 ± 0,76 та 2,87 + 0,7 шло г/л/, i зрсста-j ф1бринол1Тич)га /5,25 ± 1,36 - 4,44 ± 1,11 та 4, 1,18 шоль/г/л по стадии пезебхгу/

9. 1нНбхторя протоэлхзу, цо рогулкоть актив^сть фермента систем кг?ов:, яэ-рхзпому проязляать свою дхо в 3Œe:;aiocTi вхд с дЫностх лаг'ологхчкого пшцесу. Так, альфа-I-liI /inri6iTop про паз/ на раннхх cтaдiяx роззитку артриту зб1льду<зться до 160,03 4,С<3 шоль/г/л/ при iwpMi 90,93 ± 1,32/, а на ni3Hix - pi3K0 па до 63,83 + 1,36; актлЕнхсть альфа-2-M /альфа-2 макроглобулш/ п фхбпинозному apTpnri зме;гдуоться до 2,83 ± 0,15 при nopui 3,07 С,3 ммэль/г/л, а при ni i г.нэ vy зростад до 5,5 ± 0,69.

ТО. Лхмфатична система скакального суглоба пли ¡'ого запален язляз собой густу схтку хаотично розтазованих судин, ra:i покриг с-гь вез аатолог1Ф!е вогшпце i утворвдть рхзномагцтнх завитки, г лх, дуги. 3 3oai синовхальних виворотхв формуються каверни з дх метром В1д I до 3 см, з яких мо:г.уть виходити одна чи калька су;:

ЛхгЛатнчлх судинл суглоба в норм! проходять в паховия лхмс[ тичний вузол, а при тяжкому nepe6iry гнхйного артриту, внаелвде йэго "зазантаз:еност1" - в пгдкол^шгай j тазовий, що надаз патол г!чному процесу септкчного характеру.

11. Проведен! дослвдксння показуить, ца захворппошя суглобхз злгд розглядати як ур&шшя всього оргажзму, особливо '"ого захсс-яих та пристосовпих механхзмхв, що не могла нз врахс гуватл при розообщ л11:увзль;шх заходхз.

12. Гелхй-неоновий лазер при гньЧпих артритах у сзннеЛ в ком-ллексх з ххрургхчштм втручанням кормалхзуя еритро- i леЯкопоез, пхдвнщуз функц1онатыю-метаболхчну активность неЯтрогллхв, piseHb рл1КОгену в них, мхслопероксидслг/ активпхсть пол1нуклсар1в, ::1лъ-к!сть дхзоцкму сироваткк icpoci при однсчаскому зниченн! активного лугшо 1 фосфатази грануло1Г/т1в.

13. Парентеральне використання активовано! галМ-неоноЕИм лазером кроз1 /0,5 мл/кг/ в комплексному лпсувакн! артрптгв здхГ;с-не» стимулаючу дхю на резистентн1сть опгакхзму, яка прояхзл.^-гься В1рог1Дним збхльиенням з кровх ni.TbicccTi Л1301?пс/ /з 3,6 ^ 0,£5

цо 5,2 +0,25 мкг/л/, глЬсогену /з 113,3 + 1,3 до 105,3 + 5,2 умзз. од./, м1злоперокеидазпоГ актизностх /з 111,6 + 1»5 до I5D.3 ~ 2,6 углов• од./, <Ш / з 37,4 ± 1,3 до 51,7 + 2,23/.

14. Парентеральне введения хзатнзону /'0,2 мл/кг/ актиьуз •т.п-i-ники неспецифхчного 1мунхтету у тварин, ^о проявляться вгрэгхд-[птм пхдвиценням загального бхлга кров! /на 13,1 ь/', гзлозпкм ч:к:зм за рахунок гамма-глобуллйв, бактерицидно" актнвност1 сирэватки кров! до 90,1 i 1,8:3 при норм1 G2,0 + 2,4.

15. ¡Нсцеве застосувслня ^затизону у вигляд1 компре-су, допзе-нене його дворазовкм внутрш»язовим введении /0,2 ;.'л/:сг/ з i;:-тервалом 48 годин, в 78* випадках забазпечуе видуяання свипе"; з

фiбринозштм запаленням скакального суглоба протягом 10-12 дкхз.

16. Комплексне лхкування хворих riiirnini артритом свиней i3 застосузанням ¿затизону разом з кл1н1ч:пм покра^анням забезпечуз нормал1зац!о еритро- i леПкопосзу, П1дв:щення змхсту лхзоц::'г/,

за

бета-лхзи-пв, гамма-гло булiнiв сироватки кровг, а тако.--; пхдвни^ активное*! функдцонально-метаболхчного статусу не1троф1Л1В.

17. Лгкузальна ефектлвнхсть 1зоттзону пли гн^но-нскпоткчш провесах в суглобгх зБбезпечуоться за рахупок протинабрякозо", протлзапально!, троибол1тпчно1, судинорозширювалыю!,. акальгез; чо I, пенот'!у-£Ж)1 та протеолхтичноТ дд?. Завдяки цим якостяи npi парагу, зихнхеться ncpcöir запального пггацезу, полхппузться трс фхха тканин в лонг упаг.сгня, стачулчготься рзгепетэатавпх зрупеш як ихсцевэ, так i в opraiiiowi в цхлому.

18. Застосування виппочцнювання гел!й-неонового лазера wie: во або активозаио! кров! парентерально, а такоз хзатнлону i кс^плексх з ххрургхчшги втручшшям доззоляз рхзко скороткти те; пхни лхкупания свннеП з гнхйтгл артритом i вхдеоток вибраковка тварпн.

7. Ппактпчлх пропезхцх!.

1. Лазеротзрал1я в коыпдекс1 з xipypri4Hü:ai методами пока при neix стсдхях зал ел синя суглоба у свиней. Опром1не;шя урат.е суглоба необххдно пповодати цздня в ре-.-и:.;г 119,4 нвт/сц^, доза 71,7 Дк/сьГ* /ехслозкщя Ю хенлпн/, 8-11 ccancio при початкови сталях рои вит ку проносу i до 14 - при остеоартр;:т1.

2. Для ет:муляц11 активное^ гуморального i кл1тстного не спегглфхчнзго iuynireTy при лхкуванн1 гнгГ.нкх артрптхв у свиней нео6xiдно застосовувагн парентерально, актизоЕану ге лх/.-неопоЕии лаперои кров у доз1 0,5 мл/кг з 1нтервалом З-б дн

3. Пои фхбринозних сотрктах рекомендуемо використовувати тнзон у еиглддх ко:»1Плес1В на дЬтянку ураяеного суглоба з хнтер лом 2-3 дах, а ntüt n:il'a:;ix - дрешзхв та пов»язок з препаратов Для корехщ* iuymioX системи орган!зиу хзатпзон необххдно ввол

парентерально в дозх 0,2 мл/к г Д31чх з прервало:.! 40 год:т яра яеобххдностх курс лхкувшшя повторити через 14 дн1в.

Список робхт, опублхкован их по тега дисэртацх!.

1. Использование лучей лазера в ветеринарной практике /З.Ц. Власенко, И.С.Панько, О.Г.Сацков, З.И.Издепский. - Ветеринария, 1983. - Р 10. - с. 7.

2. З.И.Издепский, М.З.Рубленко. Лазерные лучи при аптритах у свиней // Ветеринария. - 1987. Г 2.-0. 57-59.

3. В.И.Издепский, М.З.Рубленко. Влияние гелий-неонового лазера на некоторые показатели резистентности при гноЛних артритах у свиней /1ез .докл.науч.произв.республ.конфзр. "Лое1глз::нз г^вк-тибности ветер, обеспечения промыллешюго свиноводства"- ¿й?ев. -1987. - с. 101-102.

4. Применение лазеров в ветеринарии // ВЛ.Зласенко, И.О. ;1анько, З.И.Издепский, Р.Л.Шевченко, М.З.Рубленко. - Кпзе: Уро~ай. - 1987 - 88 с.

5. З.И.Издепский, М.З.Рубленко. Некоторые вопросы эт;.'окг.то-генеза и лечения гнойных артритов у свиней // Болея на конзчнэгтоЗ с/х животных: Сб.науч.трудов. МВД.. Я. - 1983. - с. 45-53.

6. В.И.Издепский. 'Ьглуно сти:.:у.тлру"г;ап терапия гиойнгл: артритов у свиней // Болезни конечностей с/х зивотних: Сб.науч.тр.

'Л. - 1983. - с. 59-60. N

7. З.И.Издепский, М.З.Рубленко. Влияние лазерного излучения на морфологический статус крови // Ветеринария. - 1959. - 2 I. -с. 49-51.

8. В.йЛздепський, М.В.Рубленко. Дсякх питания патогенезу

артритхв у свиней // Зхсник с/г наук: К. - 1383. - Г- 2. - с.23-25»

/

9. И.С.Панько, З.И.Издепский, Н.З.Рублснко. Использование кпзкоэнергетических лазеров при гнойко-некроткчееккх процесах у

свиней // Хирургические болезни с/х нивотннх: Л. 1990. - с. 174

175.

10. З.й Лздолзькк;!. З'-шш в мхнеральному об;лхni при гнхйком; залалекнх с утлойхв у свиной //Ha.yicoBe забезпечення агтюпромксло-вого комплексу УРСР: Тези доп. респ. науково-практично! конфнре: щ!.- Bisa Церква, 1990. с.63-69.

11. Лазетле опромЫедая в встерянашгй xipyprií /Л.С.Паньк З.М.Зласенко, З.ЯЛздепськиП, М.З.Рубяенко, М.Г Лльн1цький, В.1 Коз1й//Наукозе забезпечення агоопромислового комплексу УРСР:Тез; доп. респ. науково-практ.■ конферонцхХ. - Бхла Церква, 1990. - с 68-G0.

12. З.И.ТЬдепский. Использование активированной лазером кро: при гиоГ::а:х: ач?т.:гах //3-зтэринария. - 1990.- К' 6.-е. 50-53.

13. З.ИДздопский, I!.В.Рубле:гко, .З.И.Козий. Рекомендации по применению гелхП-неонового лазера при артритах у свиней: Белая Цэрковь. - 1933. -Со.

14. З.М.Издспскнй. Изменения неточного и гуморального it.ciy зпгхзта при пюйких артритах у свиней // Соэрэменнке проблемы иммунологии, биотехнологии, генной и клеточной иняензрии в ветери ¡гарной медицине: Тез. докл. Звзсовои. научно-технической конфе-peHifiíi 5-7 декабря 1ЭЭ0. Ни-лий Новгород. - ÍÍ.-I390.-C.57-53.,

15. Применение лазеротерапии при гнойно-некротических проца сах на конечностях у стглел // Й.С.Яанько, В.Н.Зласенцо, З.И.Пз-депский, У.В.Рубленко, З.И.Козий - Хирургические болезни с/х зки-вотнюс: Сб. научн. трудов. - Д.- 1990.-е. 124-130.

16. З.И.Издепсиия, М.А.Терее. Изменение естественной резнет тноати организма свиней при гнойных артритах /Дирургичэские болезни с/х ннвотшд: Сб; научл. то. - 1. - 1990.-е. 57-61.

17. Иммупокэррегирущее действие гелий-неонового лазера при гнойно-некротических процессах у свиней //З.М.Зласенко, И.С.Паю

З.И.Издепскяй, Н.З.Рубленко, З.И.КбзиЯ //Ловгаение пооцухтивнзста з/х животных и сов г> смени. мери борьбы в уелоз. интенсивного ведения тлвотпово^стпа: Тез. докл. Ззесоязн. научи. кок^сглзкц. 17-22 сентября Т99Тг. - Харьков.- 1991.-е. 7Г-72.

18. Применение лазеров маяоЯ мощности в ветеринаркой практике //И.С.Панько,_З.И.!!здепский, М.З.Рубленхо, З.И.ГСозиЧ// Проблемы хирургической патологии с/х животных: Тез. докл. Зсссовзк. каучн. конференции.-Белая Церковь.-1991.-е.27.

19. В.И.ИздепскиЯ. Патогенез и патогенетическая терапия при артритах у свиней //Проблемы хирургической патологии с/х зеггэтных: Еез. дохл.Зсecoюэн. научн. конфэрен. - Белая Церковь» 1991.-с.75.

20. В.И.Издепский. Изменение обмена спалозых кислот при гнойных артритах у свиней //Проблемы хирургической патологии с/х вотнкх: Тез. докл. Всесодан. научи. коийеренщст. - Бала я цсрт:озь, I99T.-c.I37.

21. З.Н.Издепский. Состояние лимфатической системы скакательного сустава а норме и пли патологии //Проблемы хирургичсскоЛ патологии с/х "ивотикх: Тез. докл. Зсесоозн. научи, конфере::. - Зэ-лая Церковь, 1991.-е. 140.

22. З.И.ИздепскиП. Применение изатязона при гноНкз-кекротичес-ких процессах у свиней// Ветеринария,- 1991. - Г-Ю.-с. 45-49.

23. З.И.Издепский, М.3.1^бленко. И'Я4унокорпег:пузгее влияние лазеротерапии пои гнойных артритах у свиней //ЛНИТИ.-Г 612-3 7.02.-1991г.