Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Влияние санаторно-курортных факторов Евпатории на клинико- лабораторные показатели адаптации детей, постоянно проживающих в районах радиационного загрязнения

^£$РИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

дедович HIHA ГЕОРГПВНА УДК 615.834(477.75)-053.2/6:616-071:612.017.2:614.876

ВПЛИВ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ФАКТОР1В СВПАТОРИ НА КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРН1 ПОКАЗНИКИ АДАПТАЦП Д1ГЕЙ, ЩО ПОСТ1ЙНО МЕШКАЮТЬ В РАЙОНАХ РАД1АЦ1ЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

УН1ВЕРСИТЕТ im. C.L ГЕОРПСВСЬКОГО

14.01.10- Пед1атр1я

Автореферат дисертацц на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Симферополь-1999

Дисертащсю е рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному ушвсрситет1 ¡м. СЛ. Георпевського.

Науковий ксртник - доктор медичних наук, професор Гуляев Генадш Костяктиновнч, Кримський державний медичшш ушверентет 1М. С.1. Георпевського, завщувач кафедри дитячих хвороб.

Офщшн! опоненти - доктор медичних наук, професор Дриневськмм Ми кол а Павлович,

Директор Украшського НД1 дитячо1 курортологи i фгзютерапп' МОЗ Украши.

- доктор медичних наук, професор Лебедева Тетяна Георгйвна, Ялтинський НД1 ф1зичних метод ¡в лшування 1 медично! юиматологп ¡м. I. М. Сеченова.

Провадна установа: 1нстигут иед1атрп, акушерства та гшекологп АМН Украши (м. Кшв).

Захист вщбудеться 1999р. о -/Г годин1 на

засщанш спец1ал!зовано1' вчено! радиЧС 52.600.01 в Кримському державному медичному ушверситеп ¡м. С.1. Георпевського (333670, м. Имферополь, бул. Лен ¡на 5/7).

3 дисертащсю можна ознайомитися в б^блютещ Кримського державного медичного ушверситету 1м. СЛ. Георпевського (333670, м. Симферополь, бул. Ленша 5/7).

Автореферат розкланий " 1999 р.

Вчений секретар спещамзовано} вчено! ради, доктор медичних наук, професор

Мазурець О.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалынсть проблем». Процес переходу вщ здоров'я до хвороби вже давно е об'ектом пильно'1 уваги Л1кар1 в, ф1зюлопв, ппешепв та шших спещалшта, KOTpi зайнятт вирпиенням питань ранньо'1 д1агностики захворювань та ix первинноГ профшактики. Актуальшсть uiei' проблеми значно зросла в зв'язку з auapiem на Чорнобильськш АЕС в 1986 рощ, яка змшила i без того нестшку еколопчну ситуацпо в ряд1 райошв Украши, Белоруса та Poci'i [Балева JI.C. с соавт., 1989-1996; Барабой В.А., 1990; Баранов П.А. с соавт., 1992; Степанова Е.И., 1991; Цыб А.Ф. с соавт., 19901998; WHO, 1993].

На цих територ1ях продукта ядерного розпаду на довп роки включилися в цикл коловорота речовин. Попадаючи в оргашзм людини, вони створюють реальну небезпеку попршення здоров'я населения. Особливо несприятливо позначаеться еколопчне неблагополуччя на сташ здоров' я дггей у зв'язку з незрипстю захисно-адаптацшних мехашзмш [Василенко И .Я. с соавт., 1991; Вельтищев Ю.Е. с соавт., 1991-1992; Дедов В.И. с соавт., 1986-1993; Коваленко А.Н. с соавт., 1990-1997; Abeison J.L., 1996; Ghizzoni L., 1996; Trevisan M., 1997]. Бшышсть д1тей продовжуе жити на забруднених радшнуклидами геригор1ях, внаслщок чого вщбуваеться пролонговане в час-i опромшювання малими дозами рад1ацп, наандки якого до юнця не вивчеш.

На думку як украшських вчепих, так i незалежних експерлв МАГАТЕ i BOOS, у наслдаах Чорнобильсько! катастрофи акумульоваш дв1 найважливш1 проблеми: еколопчна криза i психо-емоцшний стрес [Алексахин P.M., 1992; Бебешко В.Г. с соавт., 1991; Боярская О.Я. с соавт., 1998; Ж.-К. Нено, 1995; Adeistein S.J., 1987; Tracy B.L., 1994]. Обидва фактори взаемодоповшоють, шдсшпоюгь один одного i в сукупносп ведуть до попршення здоров'я населения. В гепершнш час стан здоров'я не може розглядатися без урахування npouecitt адантацй', як1 лежать в ochobI пристосування оргашзму до оточуючого середовища, i спрямоваш на збереження вщносноТ сталосп внутршнього середовища-гомеостазу. В цш ситуаци велике значения набувають в!домост1 про стан компенсаторно-вщновних та адаптацшних процесЫ опромшеного оргашзму, KOTpi дозволяють спещашстам вчасно дшгиостуваги донозолопчш стани, прогнозувати nepeöir виниклох патологи, шдив1душпзувати своечасне лжування i профшактику[Вельтищев Ю.Е., 1995; Дёмин В., Князев Ю., Ключников С., 1998; Дука Е.Д., 1998; Лукьянова Е.М., 1995-1999; Tracy B.L., Kramer G.N., Gamarnik К., 1994].

Одним ¡з найважлившггх иапрям]в Державно! програми по л^вщацп медичних наслоив auapi'i на ЧАЕС е оздоровления ддтей 1з зон раддацшного

забруднення на курортах Криму. Ряд aBTopiB провели дослщження по вивченню впливу санаторно-курортних фактор ¡в на функцп дитячого орган1зму, я кий зазнав дн ¡отзуючо1 pafliauiï [Ипатов В.В. с соавт., 1991; Богадельников И.В. с соазт., 1993; Боровик Э.Б., 1993; Галина И.В., Матвиенко А .Г., 1991; Гуляев Г.К. с соавт., 1995; Дриневский Н.П. с соавт., 1992-1994; Иванова М.В. с соавт., 1995-1996; Каладзе H.H. с соавт., 19901995; Семковская З.А., Рысь Н.Г., 1990; Чефранова Н.И. с соавт., 19951996]. Однак на дей день залишаеться дискутабельним ряд питань, KOTpi стосуються направления дией на твдет курорт У край ш, виб!р пори року i л1кувально\* тактики по вщношенню до пащешдв з р1зною патолопею, що постшно мешкають на контрольованих територ^ях. Генотип i фенотип дитячо1 субпопуляцн, який постшно змшюсться, залишае надовго актуальную проблему оцщки стану здоров'я та адекватное« медично!" реабштацп.

KpÏM того, рашше не проводилося послщовне клкпко- лабораторне спостереження з урахуванням часовоУ в1ддаленошт вщ моменту аварп за ефектившстю санаторно-курортного лкування дано!" категорн дней. У зв'язку з цим важливо визначити особливосп функцюнування система адаптацй ш'д впливом природних ф1зичних фактор1в, так як результати санаторно-курортного лшування безпесередньо залежать вщ повноцшносп вщновлення адаптацшного потенщалу дитини [Антипкин Ю.Г., Лапшин В.Ф., Бондарь C.B., 1995, Баевский P.M., Берсеньева А.П., 1990; Зубарев В.Л., 1986-1996; ЛюбчикВ.Н., 1996].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертацп е фрагментом планово!' мЬккафедрально! науково! теми Кримського державного медичного университету ¡м. СЛ. Георпевського: "Лкування дней з поширеними захворюваннями у позакурортних i курортних умовах" (шифр теми 34.062, номер державно!" реестрацц 01.89.0 043206).

Мета дослщження: Встановити взаемозв'язок клшжо-лабораторних показниив адаптацй з ефектившстю реабштацшних заходов а умовах евпаторшського курорту у дней, що постшно мешкають у районах рад1ацшного контролю.

Задач1 дослщження:

1. Оцшити в пор1вняльному аспект! стан здоров'я дггей, що мешкають 5 i 10 poKÏB на територмх рад1ацшного забруднення, i прибули для медичноГ реабштацп в евпаторшсью здравниц!.

2. Визначити клшжо-лабораторш показники адаптацй у Д1тей, sad прибули ¡з ЗРЗ в pÏ3HÏ роки в1ддаленосп вщ моменту аварп на ЧАЕС, та оцшити ефектившсть санаторно-курортноУ реабштацп на евпаторшському курорл за динамшого даних показниюв.

3. Встановити характер змш функцюнальноУ сполученост! гормоналышх та адаптацшних показниюв шляхом дослщження тиреоТдних гормоша 1 кортизолу у дггей шд впливом санаторно-курортних фактор!в м. бвпаторп.

4. Визначити /цагностичну цшшсть клннко-лабораторних показншав адаптаци для призначення шдивщуальних реабштацшних комплекав на еташ санаторно-курортного л1куванпя дгеей.

Наукова новизна роботи. Вперше на шдстав! кшшчних 1 лабораториях показниюв наведений пор!вняльний анал1з адаптацшних можливостей дней, що мешкають на забруднених радюнуюпдами територ1ях теля Чорнобильсько\'катастрофа 5110 рошв.

Вперше обгрунтоваш ¡ндивщувальш ш'дходи до медичноГ реабштацп дней з р1зним строкой перебування на забруднених територ1ях та визначена п ефектившсть в умовах евпаторшского курорту.

Встнановлеш показания \ протипоказання для санаторно-курортного лжування д^тей ¡з ЗРЗ в рпш пори року на шдстав! адаптацшних критернв з урахуванням вковях особливостей.

Практична значунисть оде ржа них результате. Проведен! дослщження свщчать про дощльшсть визначення адаптацшних показншав у дггей, що постшно мешкають у ЗРЗ, з метою комплексно!" оцшки стану здоров'я, д1'агностики дооппчних стагпв, диференшйованого направления пащенпв на евпаторшський курорт.

Одержан! дат дають можлив1сть планувати на шдстав! запропонованих критернв реабштадшш лжувальш заходи по неспециф1чшй активацшшй терапп з метою збереження р1вня здоров'я , як в курортних, так 1 в позакурортних умовах.

Дни, що постшно мешкають на рад!ац!йно-забруднених територ1ях, мають потребу в подалылш етапшй реабштащУ на курортах Криму. Вона може проводитися в р1зш пори року, але -ильки з урахуванням адаптацшних можливостей кожноТ дитини шдивщуально.

На шдсташ виявлених законо\прностей динамики клшко-лабораторних показниюв адаптаци запропоноваш оптимальш строки медично1 реабшггацн на евиаторшському курорт! дней в залежност! вад тривалост! мешкання на рад!ацшно забруднених територ!ях.

Особистий внесок здобувача. Дан!, я и наведен! в дисертацп, одержан! автором шд час самоспйних наукових дослщжень. Дисертантом особисто проведен!: п!дб!р методик дослщження адаптац!йних можливостей; динам!чне кшн!чне спостереження за пащентами, котр1 поступили на реабиптащю в евпатор!йськ! здравниц! в 1991 1 1996 роках; оцшка ф!зичного розвитку, стану здоров'я дней ! кл!н!ко-лабораторних показник!в; статистична обробка даних; установлен! показники

адаптацшного потенщалу у д1тей. Самостшно сформульоваш науков1 положения 1 висновки дисертацшноУ роботи.

Методики дошидження впроваджеш в 2-й 1 3-й дитячих юпшчних лкарнях м. Симферополя, санатор1ях "Чайка" 1 "Здравниця" м. бвпатора.

Публ1кацп". Основш положения дисертацп опублшоваш в 9 друкованих роботах, ¡з них 4 в спец1ал!зованих журналах, 2 - в зб1рках наукових праць, 3- в тезах наукових конференцш 1 в матер1алах 10-го зЪду пед1агр1в УкраГни "Проблеми пед1атрп на сучасному еташ" (Кшв, 13-16 жовтня 1999 р.).

Обсяг 1 структура дисертацн. Дисертацш викладена на 160 сторшках друкованого тексту I складаеться з1 вступу, огляду лггератури, 4-х роздинв власних досшджень, заключения, висновюв, практичних рекомендацш. Текст ¡люструють 18 таблиць 1 12 рисунков. Б1блшграфш займае 32 сторшки 1 метить 302 джерела, ¡з них 79 робгг закордонних автор1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Матер1али 1 методи дослщження. Материалом для даноГ роботи стали результата клннчного, лабораторного та шструментального обстеження 184 д1тей, 89 хлопчиюв 195 д^вчаток у вш] вщ 7 до 15 роюв, як1 проходили реабштащйне л1кування в санатор1ях "Чайка" 1 "Здравниця" м. Свпаторн.

В основну трупу обсгежених ввшшли 137 д1тей, що постшно мешкають у Житомирськш, Волинсьюй областях Украши, на тсритор^ях з1 щшыистю забруднення грунту ¡зотопами цезпо вщ 5,0 до 10,0 Ки/км2 або стронцио вщ 0,15 до 3,0 Ки/км2. Ус! дгги, що перебували ш'д спостереженням, методом рандодпзацп були розподшеш на таю групи: 1 група - 66 оаб, яш проходили лжування в 1991 рогп, 2 група - 71 особа, яю проходили лжування в 1996 род!. Штом на оздоровления надшшло 80, зимою- 57 Д1тей. Контрольну групу склали 47 дпей кримського репону (23 д1вчинки 1 24 хлопчика), як1 були пор^вняльш за статю, в1ком 1 д'шгнОЗОм з основною групою.

Бшышсть дггей вщносилися до II—Т групи здоров'я. ГПсля комплексного клшжо-лабораторного обстеження, яке виявило у пащенпв наявну супутню патологпо р1зних орган ¡в 1 систем, частина д]тей була перерозподшена в Ш-у групу здоров'я.

Д1агнози виставле1п у в1дпов1дност1 з "М1жнародною статистичною класифшащею хвороб ! проблем, пов'язаних з\ здоров'ям" 10-го перегляду [МКХ-10, Женева, 1995], робочою класифшащею дитячих хвороб [Манойлова Э.П., Баймут И.Н., Бобырева С.Б., 1987], а також класифшащею вегетативних дисфункцш у дггей, яка була запропонована В.Г. Майданник в

1998 р. Анализ кшшчного матер ¡алу показав, що у дггей ¡з ЗРЗ часто поеднувалося декшька д1агноз1в.

Показником сощально"! 1 медичноГ ададтацп дггей ¡з зон ЧорнобильськоТ катастроф« ряд автор1в пропонуютъ розглядати фЬичний розвиток [Иванова М.В. с соавт., 1995; Лук'янова О.М., Романенко А.Ю., 1999]. В наших дослвдженнях оцшка ф1зичного розвитку д1тей проводилася с використанням ¡ндекс1в (маса/зркт, 3picx/Biic, маса/вш) , а також антропометричних стандарт!в (центильних таблиць) [Майданник В.Г., Дадакша М.А., 1993; Усов И.Н., 1994]. Перевага дентального методу полягае у можливост"1 комплексно!' оцшки ф1зичного розвитку, оскшьки його показники наведеш у взаемозв'язку.

Ус1 Д1ти спостер1галися в динамщп при надходженш в санаторш i в к1нц1 л1кування д'гш гадлягали комплексному юн'шчному, лабораторному i функцюнальному обстеженню. Лабораторш досл1дження включали анашзи кров1 i сеч1, загальний бшок та його фракцн, кшькюне визначення ¡муноглобулппв А, М, G за методом Манчиш. При необх1дност1 Д1тям проводилося УЗД щитовидно! залози, юпшко-шструментальне дослщження серцево-судинно! системи (ЕКГ i ФКГ).

Як показано в ряд[ фундаментальна* робгг [Баевский З.М., 1979; Казначеев В.П., 1974-1986; Меерсон Ф.З., 1973-1988; Г. Селье, 1960-1972], принципове значения у формуванш адапташйних мехашзм1в i пщтриманш гомеостазу ввдграють гормони кори надниркових залоз i щитовидно! залози. Р1вень трийодтирошну (Т3), тироксину (Т4) i кортизолу в сироватщ кров1 визначали методом радЫмунолопчного анашзу (PIA) i3 застосуванням imoopia реактив'ш 1БОХ АН Республжи Беларусь. Метабол1зм ropMoniß щитовидно! залози вивчали за допомогою показника тирео1дно'1 конверсп, яка запропонована Я.Х. Туразуловим i сшвавторами в 1986 рощ.

Для комплексно!' оцшки адаптацйних можливостей д!тей були дослщжеш типи адаптацшних реакцш за методом Л.Х. Гаркав! i сш'вавт. (1990) i визначений адаптацшний потенщал (АП) системи кровооб1'гу, запропонований З.М. Баевсысим i А.П. Берсеньевою (1990). KpiM того, нами вивчався р1вень функцюнального стану серцево-судинно! системи за ¡нтегральним показником сполучного зсуву в систем! координат гемодинам1чних показниюв. Метод розроблений A.B. Аболенською i сгпвав. в 1989 р. спещально для дггей.

Комплекс реабштацшних заход]в включав в себе pi3Hi pyxoBi режими, оргашзацно ращонального харчування дггей, юнматичш i загартовуюч! природш i преформ1роваш ф1зичш фактори. При санацн хрошчних осередюв ¡нфекцй використовувалися шгаляцй" з очищеною морською i мшеральною водою, рапою, настоем лкарських трав. Грязев! ашпкацп

проводилися малою площою на шдщелепну область 1 Воротникову зону, а також гальваногряз! на шдщелепну область I гайморов! пазухи.

Юпматорухов! режими (щадячий, щадячо-тренувальшш, тренувальний), будучи складовою частиною санаторно-курортного лшування, регламентували вид та обсяг юпматичних процедур 1 лжувальноТ фгзкультури в залежност! вщ загального стану оргашзму, характеру захворювання, стану адаптацшних мехашзм!в хворого 1 пори року. Збтьшення обсягу руховоТ активное™ проводили поступово з урахуванням суб'ективного стану та об'ективних параметр1в (функщональних проб, клпйко-лабораторних показниюв).

Загальним для вс!х дггей, яи надходили ¡з ЗРЗ, стало обмеження прямого впливу сонячних промешв на незахищену шмру. Гелютерагпя проводилася у вигляд1 розаяно!" рад1аци з використанням суцшьних або гратчастих навш1в за щадячими методиками. Бальнеол!куванкя призначалося у виглядх хлоридних натр1евих ван, лкувалышх дуппв I плавания в морь В зимовому сезон! року призначалися пов^трящ вани в санатор1\" 1 прогуляни в прибережшй зош у вдаовщноеп з погодними умовами. Гелготерашю I морсью купания замшяли ультрафюлетовим опромшенням за уповшьненою схемою, обтираниям морською водою 1 л1кувальним плаваниям в басейш з морською водою.

Результата дослвджень та Гх обговорення. Анал1зуючи дал! клппчного спостереження, нами було встановлено, що одним ¡з найбшыц часто зустр1чающихся сташв в основшй груш була гшерплазш щитовидно!' залози 1 ступеня - у 64 (46,7%) ддтей. Проел щковуеться тенденшя до збЬтьшення числа д!тей з пперплазюо щитовидно! залози: в 1991р.- 27 (40,9%), в 1996р.- 37 (52,1%) пащ'шпв, в контрольнш груш -7 (14,9%) дггей.

Д^ти з осередками хрошчно!' ¡нфекцп частше зустр1чалися в основнш груш, н¡ж в контрольнш (р<0,05). У кожно! друго!" дитини (49,6%) був Д1'агностований хронхчний тонзитт у комгтенсозашй форм!, у кожно! третьо'1 (31,4%)- хрошчний фаринпт в стадп рем!с!У, а також у 54 дггей (39,4%) кар!ес зуб!в. Причому, в 1996 р. число д1тей з даною патолог1ею збьтынилося, в 1гор1внянн! з 1991 р.

Одержан! нами дан! вказують на велику кшьккть пащатв з вегетавними дисфункщями. Серед основноУ групи у 47 дггей (34,3%) зустр1чаляся нейрс-циркуляторш дисфункци, у 52 д!тей (37,9%) вегетосудинн! дисфункци 1 у 13 дкей (9,5%) вегето-вкцералып дисфункци.

За даними огляду та антропометричних вим!р!в було встановлено, що дисгармошчний фЬичиий розвигок серед дпей основно!' групи зустр!чався достов!рно часпше, шж в контрольнш груш (р<0,05). Анал1зуючи р1вень ф!зичного розвитку , виявлено, що в 1-й груш було на 15% бшыпе

гармошчно розвинутих хлопчяюв, шж в 2-й. Дисгармонично розвинут! д!вчатки зустр1чалися практично з одинаковою частотою в 1-й i 2-й групах, що було в 1,6- 1,7 раз ¡в часпше, шж в контролыпй rpyni (р<0,05). Дисгармошя вдапчалася як за рахунок недостатньо'У або надлишково'У маси тша, так i за рахунок окружност'1 грудноУ тсгптки. В 2-й rpyni збшьшилася, в пор1вняшп з 1-ю, ильккть Д1тей, що мала середнш i нижче середнього ф1зичшш розвиток (р<0,05). Одержан! дан1 говорять про те, що серед дней, що постшно мешкають на конгрольованих теритсрях, вщсутн! загалып ознаки акселерацн i спостер1гаеться теяденгця до ретардацп, що вщм!чалося й шшими дослщниками [Арабська Л.П., 1999; Лукьянова Е.М., 1995; Любчик В.Н., 1996].

riepeôir перюду терм1'новоУ адаптацй' до умов курорту у дггей ochobhoï групи був pi3HHM. Сприятливий перебп в1'дм1чався у 33,6% (46) дпей ochobhoï групи i у 70,2% (33) дгеей контрольно'! групи (р<0,001). Уповшьнена адаптащя зустр!чалася у 37,9% (52) пащатв ¡з ЗРЗ i у 21,3% (10) контрольно!" групи (р<0,05). Несприятливий nepeôir (дизадаптац!я) в1'дм!чався у 28,5% (39) нащенпв ochobhoï фупи i у 8,5% (4 дитини) в контрольнш rpyni (р<0,001). Як видно !з наведених даних, спостер!гаеться достов!рне зменшення числа дггей ¡з спрнятливою адаптац!ею i зб!льшення числа nauienTÎB i:j упов!льненим i несприятлнвим типом адаптащУ, в nopiBHRHHÏ з контрольною групою. Hauii даш узгоджуються з результатами шших aBTopiß, як! займалися проблемами санаторно-курортного лжування д!тей ¡3 ЗРЗ [Дриневский Н.П. с соавт., 1992; Иванова М.В. с соавт., 1996; Каладзе H.H., 1993]. Настання стану адаптованост! у д!тей, що постшно мешкають в районах радюекологпчного неблагополучия, вщбувалося в б!льш nÎ3HÏ строки, шж в контролыпй rpyni, на 3-5 дшв.

Анал!з кл!н!ко-лабораторних показник!в дозволяе констатувати, що через 5 i 10 рок!в п!сля ЧорнобильськоГ катастрофи у д!тей мають Miene зм!ни морфолопчного складу периферичцо'У Kpoei, ям не носять патолопчного характеру i неспециф1чш для pafliaqiиного впливу. KpiM того, серед дггей ochobhoï групи вщм!чалася диспротешем!я за рахунок зменшення альбумшово'У фракщ!" та збшьшення глобулшово"1, а також зниження pißiiiß сироваткових ¡муноглобул!шв A, M, G. Наявн! порушення св!дчать про попршення якост! здоров'я дтей, що постшно мешкають на контрольованих територ!ях.

Оскшьки найбшыну небезпеку здоров'ю населения постраждалих територш викликае ураження щитовидно!" залози [Афанасьева H.I., 1998; Балева Л.С., Карпеева Е.Е., 1996; Бондар O.K., 1998], нами було проведено дослщження р1вня тиреоУдних гормон!в (трийодтирон!ну ! тироксину) в сироватщ Kpoßi та оц!нена динамка показниюв шд впливом санаторно-курортного лшування.

При надходженш в санаторш спостершалося пщвищення р1вня трийодтироншу в основних трупах. Особливо значними були В1дхилення у дией 2-У групи. Pißenb Т3 у них коливався вщ 2,88±0,29 нмоль/л до 3,68±0,31 нмоль/л в pi3Hi blkobi першди в поршнянш з 1,72±0,1 нмоль/л в контрольнш rpyni (р<0,001). Найбшьш високий ревень трийодтироншу вгдм^чеяий у пашенпв у вид 7-11 роюв. Саме у цих Д1тей перюд внутршньоутробного розвитку i "молочний перюд" дитинства (з народження до 3-х роюв) приходилися на найбьтын небезпечний час шсля аварц на ЧАЕС. Квень тироксину серед дггей, яга надходять в санаторш i3 ЗРЗ, у Bei роки спостереження був доепшрно вище (178,5±4,3 нмоль/л в 1-й rpyni, 142,916,7 нмоль/л в 2-й rpyni), шж в контрольнш rpyni (97,04±4,73; р<0,001). ГКд впливом санаторно-курортного лкування вщм1чалася тенденщя до нормал1зацп тиреоТдних гормонов в основних трупах.

Зрозумпги метабол1чш ироцеси гормошв щитовидно!' залози допомогае показник тиреоУдноУ конверсп. У дггей через 10 роив мешкання в умовах дп малих доз ¡ошзуючоТ рад1ацп, тиреоУдная конверсия в 2 рази вища (2,22±0,12 при надходженш, 3,23±0,21 при виписщ), н1ж у дгтей, що мешкають у под1бних умовах 5 роюв: 1,11 ±0,03 при надходженш, 0,99+0,06 при виписщ (р<0,05). Збшьшення утворення гормонально бшьш активного трийодтироншу сприяе швидкш активащУ метабол1чних процеав i шдвищеншо реактивност1 оргашзму [Теппермен Дж., Теппермен X., 1989], що дозволяе ефектившше справитися 3i змшами, що викликаш стресовими впливами i шдтримуваги гомеостаз.

Комплекс несприятливих еколопчних фактор1в призводить до розвитку в opranhivii ряду неспециф1чних вщхилень. Виникае синдром адаптащйного напруження [Виру A.A., 1981; Глазачев О., Шарапов А., 1992; Дука Е.Д., 1998; Казначаев В.П., Баевский P.M., 1986], в д1агностищ якого допомагае визначення у сироватщ кров1 р1вня одного i3 головних ropMOHiß адаптадп - кортизолу.

При обстеженш /дтей, яю надшшли в санаторш i3 ЗРЗ в р!зн1 роки вщдаленосп вщ моменту аварп, ми встановили, що р1вень кортизолу у сироватщ Kpoßi був достов1рно вищий, (¡¡ж в контрольнш rpyni (р<0,001). Aiisuih структури пащеггпв в залежносп вщ pißna кортизолу у сироватщ кров! дозволив установите достов^рне збшьшення числа пащатв з гшеркортизоелпего в 2-й rpyni в пор1внянш з першою (р<0,05). Одержан! дат свщчать про пщвищену актившсть кори наднирковоУ залози не тшьки через 5, але i 10 роюв вщ моменту аварй' на ЧАЕС.

ГОд впливом санаторно-курортного лжування вщм1чалася позитивна динамка р1вня кортизолу в pi3Hi пори року, хоча не було досягнуто показника контрольно! групи (375,0±15,8 нмоль/л). В 1996 р. середшй

р1вень кортизолу знизився до 592124,9 нмоль/л (р<0,05), в 1991 рощ до 436±26,3 нмоль/л (р<0,005).

Адаптацшш можливоот оргашзму визначають М1ру шдившуалыюго здоров'я та особливост1 його реагування на середовищш фактори. Одержан! результата оцшки адаптацшних реакцш у д1тей ¡з ЗРЗ ми з1ставили з р1впями дослщжених гормотв (Т3, Т4, кортизолом) в основной 1 контрольшй групах (табл.1).

Таблидя 1

Гормональш показники сироватки кров1 у д1тей, яга прибули 13 ЗРЗ, в залежност! В1Д реакди адаптацн. М±ш

Реакца адаптаци Т3 (нмоль/л) т4 (нмоль/л) Кортизол (нмоль/л)

Реакщя тренування 1,98 ±0,08* 135Д4±7,97 * 492,5 ±31,4*

РСА 1,92 ±0,06* 159,23+5,1 ** 459,6 ±30,1 *

РПА 2,30 ± 0,08** 145,45±4,9 * 774,9 ±36,0 **

Переактивашя 2,61 ±0,1** 128,9±5,76 * 553,2 ±23,1 **

Контрольна фупа 1,72 ±0,10 97,04±4,73 375,0 ±15,8 *

Примкка: *- р<0,05, ** - р<0,001 достов1ршсть вщмшностей по вщношенню до показниюв контрольно! групи.

Проведена статисгична обробка дозволяе констатувати, що кнують достсдарш вщмшносп показниюв дослщжених гормош'в у Д1тей 1з ЗРЗ на р1зних стад1ях адаптацшного процесу.

Реакди тренування та активацд без елеменив напруження, яю розвиваготься на високих р1внях реактивносп организму, е неспециф1чною основою норми,здоров'я. Серед основно! групи в такому сташ надходили одиниц! дней (по 5-6 оЫб), тод1 як в контрольшй груп1 було 24 (51,1%) дитини (рис.1). На стадиях тренування 1 сгюкшно! активацн у пац!ент1в основно! групи р1вень кортизолу був майже в гпвтора рази бшьше, а на стада шдвишено! активаци в два рази больше (р<0,001), шж в контрольшй груш (табл.1). По вщношешно до тирео!дних гормонов також вдаичепо достов!рне (р<0,05) тдвшцення показниюв у д!тей ¡з ЗРЗ в пор1внянш з показниками у неопромшених оЫб, ям знаходилися в аналопчних адаптацшних реакшях (Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, М.А. Уколова, 1990).

и Л

» -а

р

3 3. е я

В. о я< ч. к

31

я я ¡в

а '

"8

П ИЗ о о\

•< 'к

•о

о —

ох Я -а

р р

Ь ' №

а

м

я р

с

т'

3

я «а

О й ^ О

<П $

чо 5

^ Я

тз

Ю п.

я

I? м

О) м

§ Б

Я Н,

о

43 8

Я

о

И гт,

8 ™

я ®

Й р §

- Кс

— я ЧО тз

■тз X

0 в>

В &

|—-а

1 о

ы я

»1

я о я

о « и

-I & я

8 »

2 5 »

§ § а

я ж ь

я. О я

л и и я &

"к §

ъ 50 я

П> Н Р

Я 43 о

а я "а

К| ?

Я " 3

<5 я о

§

щ | §

® i о

о ^

-) Я Й

а Е-а и 8

- в я

о я о» о о я Н р

№

^ £ ¿Г -3 I |

^ и' ь

ю р о

,_. е ^

00 а £

О К

\р о х »

« Ь *

о к

8 о

^ в'

I | ё

в 2 я К-Т1 §

Р

в й р Р 5' Й

ё е

я Я- я и

н

* £ « -я.

СО

со Й

¿О

и •<

Я:

V я

я я

1. «

я

п 5 £. £ § ■з " я

"Й г »

а. я= ы .ез §

Л> ^ -и

4 „=• а 2 е

5 (л к 1

К ^ а

н ^ и

** Я я а ^ я

I * §

о ^ я

и

•8 ё

§ 1 я 3

I *

я -i о о

з а

а. о

з £

я

§ е.

н

я

Ё'

в) Я

и я

га о 2

В □

ГЗ X и о -< -а

В)

я . г

X 01

а ъ

и □

-1 ш с

а

го ■а о й

я

р

н о а о

надходження 1 група

виписка

надходження 2 група

виписка

надходження Контроль

характеризують нормальный стан адаитащ'У i показники в контрольнш rpyni (р<0,05), що свщчить про десинхрошзацио в робо-ri надниркових залоз i щитовидно? залозн (табл.1). Пкля рсабшггацшних заход1в в санаторй' число дней в цьому стан! адаптацн в 1996 рощ зменшилося на 10 пащагпв (р<0,05), то/й як в 1991 poui скоротилося в 4 рази (р<0,001). Наведет результати свщчать про те, що через 10 роив теля аварГУ д1ти в сташ передпатологй' ripuie шддаються медичшй реабштацГУ. 1м повинна бути придшена шдвищена увага та збшьшена тривалють перебування на курорт! у Bei пори роки.

Переактивашя з р1зко вираженими елементами напруження е неспециф^чною основою патолопчних процеЫв, хвороби. Серед ;цтей, яга прибули 13 зон рад1онуклщного забруднення, спостеркаеться тенденщя до збшьшення числа дггей в cTairi переактивацп: 37 (52,1%) д1тей в 2-й rpyni, в nopimiHiini з 11 (16,7%) удтьми в 1-й rpyni (рис.1). PiBeub кортизолу i тироксину в переактивацп знизився , в iiopiniMinii з реакш'сго гпдвишеноУ активашУ, але залишався вище, шж в контрольнш rpyni (р<0,05). Що свщчить про перерозподш активное« гормон!в щитовидно!" залози i кортизолу, у випадку виникнення в opraHi3Mi будь-яких патолопчних стан! в.

Haiui досшдлсення показують, що для шдтримки oprani3My у певнш аданташйшй реакцй", вщображенням якоУ е лейкоцитарна формула, дитячому орган!зму приходиться працювати з шдвищеним навантаженням. Напруження компенсаторних можливостей орган1зму проявляеться гадвищенням piBHiß основних адаптац!йних гормон!в: кортизолу, тироксину, трийодтироншу.

KpiM того, були дослщжеш адаптацшний потеншал (АЛ) серцево-судинноУ системи у Д1тей. BkoBi показники АП були зштавлет за стад!ями адаптащйного процесу, визначення яких проводнлося за методом A.B. АболенськоУ (табл.2).

Адаптац!йний потенш'ал в зош оптимально!" адаптацй' у дггей 2-У групи в!др!знявся в!д АП в контрольнш rpyni достов!рним п!двищенням показника (р<0,05). Мабуть, дням, що мешкали 10 роив в умовах дй' малих доз ¡ошзуючоУ рад!ацй", для тдтримання гомеостазу орган!зму в зон! оптимально!" адаптацй' шд час перебування на кур орт i необх1дний бшьш високий адаптащйний потенц!ал, в гтор!виянп! з дпьми контрольно"! групи та з пащентами, яы мешкали у подобиях умовах 5 роюв.

У стад!У напруження адаптац!йний потенщал у дггей i3 ЗРЗ був достов!рно вищим, шж в контроль Причому, вщмЬтеться шдвишення АП через 10 роив теля аварй". Так, якщо в 1-й rpyni АП був у межах 1,86+0,04 бала (р<0,05), то в 2-й rpyni АП зб'шьшився до 1,92+0,03 бала (р<0,001).

Одержан! даш вказують на щдсилення функцшнальних та енергетичних pecypciB оргашзму в CTaflii напруження.

Таблиця 2

Показники адаптащйного потенщалу у дп-ей i3 ЗРЗ в залежносп вщ стади адаптадшного процесу

Стадн адаптадн 1 трупа (п=66) 2 трупа (п=71) Контроль (п =47)

Зона оптимально? адаптадн 1,68 ±0,05 1,73±0,04 ** 1,63 +0,04

Стад1я напруження 1,86 + 0,09* 1,9210,03 ** 1,79 ±0,03

Стадш резистентносп 1,49 ±0,04 1,65+0,06** 1,45 ±0,02

Стад1я вичерпання 1,36 ±0,07** 1,66 ±0,07* 1,51 ±0,06

Примн-ка: АП оцшювався в балах; * - р < 0,05, ** - р < 0,001 достов1ршсть вЦмтностей по вщношенню до показншав контрольно!' групи.

В стади резистентности яка свщчить про розвиток компенсаторних реакцш, в контрольнш rpyni було 14 дпей (29,8%), тод1 як серед 1-Г групи в цш стади було 9 (13,6%) дггей, а в 2-й rpyni тшьки 4 (5,7%) пащента. Це говорить про суттеве зниження адаптацшних можливостей Д1тей, що тривало мешкають в умовах впливу малих доз юшзуючоТ рад1ацп. Адаптащйний потенщал в стадн резистентносп знизився в пор1внянш з ¡ншими стад1ями адаптащйного процесу (р<0,05), хоча залишився шдвищеним по вцшошеншо до АП д]тей контрольно!" групи (р<0,001).

Вичерпання адаптацГ1 вщм1чалося у 12 (18,3%) дггей в 1991 p. i у 38 (53,5%) дкей в 1996 р. В контрольнш rpyni вичерпання адаптацшних мехашзлпв було у 4(8,5%) nauicima. Адаптащйний потенд1ал у обстежених дпей в стадн вичерпання був достов1рно нижчим, шж в контрольнш rpyni: 1,36 ±0,07 бала (р<0,001) в 1-й rpyni i 1,46+0,07 бала (р>0,050) в 2-й фут. Наведет даш сшдчать про те, що в стад;1 вичерпання оргашзм змушений максимально мобшзузати наявш адаптацшш резерви системи Kpoaoo6iry.

Оцшюючи стан здоров'я д^тей р1зного вжу, можна констатувати, що найбшьша юлыасть порушень в клшко-лабораторних показниках зустр1чалася серед дп-ей, KOTpi народилися в piK аварн на ЧАЕС або в поставаршному nepiofli (7-11 ройв). У них вщхпчалося зниження адаптащйного потенщалу в поршнянш з дггьми старшого В1ку (12-15 роюв). Чим нижчий адаптащйний потенщ'ал, тим бшыний ризик дизадаптадп с иоявою спочатку неспециф1чних донозолопчних, а поим спедиф1чних преморбщних зм1н в оргашзм1 [Баевский P.M., 1990; Трушинский З.К.,

1990]. Проведен! реабштащйш заходи у них також були менш ефективш, шж у шдлшив.

Проапал1зупавши результата спостереження та обстеження дпеп ¡з ЗРЗ в процеа медичноГ реабиитацп, можна говорите про хорошу ефектившсть санаторно-курортного Л1кування у ва роки спостереження. Але якщо у пацкштв 1-1 групи бшышсть показниюв у кшщ перебування на курорта наблизилася до вжових норм, то в 2-й груш багато результата дослщжень (1муноглобулши, тиреоУдш гормони, кортизол, адаптацшш показники) не досягли р1вня контрольно! групи. Треба ащмгшти, що не тшьки вих1Д1шй ревень стану здоров'я дггей ц5е1 групи був прший, але \ трившпсть санаторно-курортного Л1кування в 1996 р. була меншою, шж в 1991р., що не дозволило нормашзуватися юиншо-лабораториям показникам. Коротке перебування на евпагоршському курорт призводить до зриву адаптащйних мехашм1в у иашенпв ¡з ЗРЗ.

висновкд

1. Проведений анал1з клшжо-лабораторних показниюв свщчить про попршення загального р'тпя здоров'я Д1тей, що постшно мешкають на контрольованих територ!ях. У д1тей, що мешкали 10 роюв в умовах дн малих доз ¡онпуючоГ рад1ацц, було бшьше порущень у ф13ичному розвитку, збшьшилося число дЬей з хрошчними захворюваннями носоглотки (на 30,6%), вегетативними дисфункщями (на 17,4%), алерпчними проявами (на 22,7%) в пор1внянш з д!тьми, що мешкали у под1бних умовах 5 рогав.

2. Проведет дослщження адаптацшних реакций дозволяють зробити висновок про те, що серед дггей основноГ групи переважали реакцп ш'двигценоГ активаци (56,9%) \ переактиваци (35%) з елементами напруження, що говорить про десинхронизацно ;пяльност1 р1зних шдсистем оргашзму.

3. Кшьюсть дггей ¡з пперкортизолемкю в 1996 р. зросла до 37 (52,1%) , в пор1внянш з 21 (31,8%) в 1991 р. (р<0,005), що говорить про високу функщональну актившсть кори надниркових залоз 1 збережене напруження адаптацшних систем дитячого оргашзму через 10 роюв В1Д моменту аварн на ЧАЕС.

4. Оцшюючи позитивно ефектившсть санаторно-курортного лжування д1тей вказаного контингенту в р!зн1 роки спостереження, с;йд враховувати зниження результата реабиитацп в 1996 р. в зв'язку з\ збшьшенням групи дпей в стадп переактивацп (на 33,4%) ! вичерпання адаптацшних показниюв (на 35,2%).

5. Визначекня адапгацшких показниив дозволяе бшып точно регламентувати тривалють перюду адаптацп до умов курорту, призначати 1ядив1дуальне комплексне лшування з оцшкою ефективносп проведено! Tepanii.

ПРАКТИЧН1РЕКОМЕНДАЦИ

1. Виявлеш порушення стану здоров'я через 5 i 10 роыв В1Д моменту аварц на ЧАЕС дозволяюгь рекомендувати заходи по довгочасному мошторингу за юишко-лабораторними показниками адаптацп у позакурортних i курортних умовах.

2. Напруження коменсаторних можливостей оргашзму проявляешься шдвищенням ргвня основних адаггтацшних: гормошв: кортизолу, трийодтироншу, тироксину. Проведена статистична обробка одержаних результате дозволяе стверджувати, що pißiii дослщжених гормошв у сироватщ Kpoei дней основноГ групи мали достов!рш вщмшносп на ршшх стад1ях адаптацшного процесу (р<0,001).

3. Використаш методи ощнки адаптацшних можливостей мають штерес для практики охорони здоров'я, осильки дозволяють встановлювати ранш порушення в компенсаторно-вщновлювалъному процеЫ, виявити доклшчш преморб1дн1 стани у дней, своечасно здшснювати кеобхщш оздоровч1 i профшактичш заходи, оцшюючи ефектившсть ix застосування.

4. Можливють об'ектшюувати оцшку адаптацшних показниюв дозволяе рекомендувати даш методи в пед^атричнш практиць Перевагами цих методов е нешвазившсть, можливкть частого повторного обстеження, доступшсть виконання в будь-якому медичному закладь

5. Оскшьки корогке перебування на курорт1 призводить до зриву адаптацшних мехашзм1в у irnui curia i3 ЗРЗ, то ми вважаемо, що санаторно-курортне л1кування повинно проводитися диференцшовано з урахуванням вихщних адаптацшних показшшв у pi3Hi пори року. Тривал1сть реабштацшних заходов для дггей, що мешкали в умовах дп малих доз юшзуючо! рад1ацй 10 poKiß, повинна бути не менше 45 дшв.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Изменение белков сыворотки крови у детей из зон радионуклидно-го загрязнения при санаторно-курорном лечении в здравницах Евпатории // Вестник физиотерапии и курортологии.- 1995.- №1.- С.30-35. (Соавт.: Гуляев Г.К., Каминская Т.А., Гофельд A.M., Лузин A.B.)

2. К проблеме оценки адаптационно-компенсаторных процессов у детей из зон радиационного контроля, прибывших на санаторно-курортное лечение // Вестник физиотерапии и курортологии,- 1996,- №2,- С. 37-39. (Соавт.: Каминская Т.А., Яваева Т.Б.)

3. Особенности тиреоидной системы у детей, прибывших из зон радиационного загрязнения, с учетом отдаленности от момента аварии на ЧАЭС // Вестник физиотерапии и курортологии.- 1997.-№3,- С. 58-60. (Без соавторов)

4. Динамика адаптационных реакций у детей из зон радионуклидного загрязнения под влиянием санаторно-курортного лечения // Вестник физиотерапии и курортологии.- 1999.-№1.-С. 57-60. (Соавт.: Гуляев Г.К., Лебедева О.М., Пивнева Н.Г)

5. Змши адаптащйних гтоказниюв у дней ¡з зон радюнуюпдного за-бруднення гад впливом санаторно-курортного лкування в pi3iii перюди спостережень / Сшвавт. Лебедева О.М., Тарасова Д.1., Луз in A.B., Семенчук Т.В., Нштша Н.В., Кокуршкова О.В.// Пед1атр1я, акушерство та пнееколопя (Матер1али 10 з'хзду nefliaipin Украши "Проблеми nefliarpii на сучасному еташ", КиГв, 13-16 жовтня 1999).- 1999.- № 4.-С.166.

6. Оценка адаптационных возможностей детей, прибывших на евпаторийский курорт из зон радиационного загрязнения // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения.- Тр. Крым. мед. ун. -Т. 133, Ч. И.- Симферополь,- 1997.-С. 114-118. (Без соавторов)

7. Уровень секреции кортизона у детей, прибывших из зон радиационного загрязнения на евпаторийский курорт // Детская курортология и физиотерапия." Тр. НИИ дет. курортол, и физиотерапии. - Евпатория.- 1996. -С. 105-106, (Соавт.: Гуляев Г.К., Каминская Т.А.)

8. Воздействие последствий Чернобыльской аварии на эндокринную систему детского организма И Актуальные вопросы детской курортологии: Матер. Междунар. научно-практ. конф., посвящ. 60-летию Евпаторийского курорта и 10-летнему опыту науч.-практ. работы по оздоровлению лиц из регионов радионуклидного загрязнения, 11-12 июня 1996г.- Евпатория,1996,- С.23. (Соавт.: Каминская Т.А., Даутова Р.Ю.)

9. Состояние тиреоидной системы у детей, прибывших из экологически неблагоприятных зон на евпаторийский курорт // "Acta evpatorica": Матер. ежегод. науч. чт. врачей евпаторийского курорта. - Евпатория, 1992.-С. 9 - 10. (Соавт.: Гуляев Г.К., Каминская Т.А., Прочан Т.И., Дьяконова Л.А.)

АНОТАЦ1Я

Дедович Н.Г. Вплив санаторно-курортних фактор1в Свпаторн на клнйко-лабораторш показники адаптацй' дней, що постшно мешкають в районах рад1ацшного забруднення.-Рукопис.

Дисертащя на здобугтя наукового ступеня кандидата медичних наук за снешальшстю 14.01.10- nefliarpi«.-Крим ський державний медичний ушверситет iM. С. I. Георпевського, Симферополь, 1999.

В дисертацн наведши результати спостереження за клЫко-лабораторними та адаптацшними показниками дггей, що постшно мешкають в районах радшеколопчного неблагополучия, i проходили санаторно-курортне лжування на евпаторшському курорт через 5 110 роив шсля aßapi'i на ЧАЕС. Результати дослщжень свщчать про наявшсть порушень в адаптацшних показниках постраждалих дггей, ям взаемозв'язаш 3i змшами в гормональному гомеосгаз!. Проведений анашз ефективносп лшування в pi3Hi пори року дозволяе вважати можливим оздоровления дано! категори дггей на евпаторшському курорт1 цщор1чно, але з урахуванням адаптацшних реакцш та адаптацшного ногенщалу кожно1 дитини. L[i показники дозволяють призначати ¡ндивщуальну реабгштацшну терагшо та оцшювати и ефектившсть.

Ключов! слова: д1ти, що постраждали вщ наслщк1в аварн на ЧАЕС, , адалташя, санаторно-курортне лшування.

АННОТАЦИЯ

Дедович Н.Г. Влияние санаторно-курортных факторов Евпатории на клинико- лабораторные показатели адаптации детей, постоянно проживающих в районах радиационного загрязнения. -Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского, Симферополь, 1999.

В диссертации представлены результаты наблюдения за клинико-лабораторными показателями адаптации 137 детей, постоянно проживающих в районах радиоэкологического неблагополучия и проходивших санаторно-курортное лечение на евпаторийском курорте в 1991 и 1996г.г. Контрольную группу составили 47 детей- жителей Крыма, сопоставимые по полу и возрасту с основной группой.

Все обследованные относились ко II и III группам здоровья. Целенаправленный отбор детей с функциональными состояниями обусловлен необходимостью исключить возможное влияние основного заболевания на исследуемые адаптационные показатели. Проанализировав результаты ин-

тегральной оценки клинико-лабораторных показателей детей, поступивших на санаторно-курортное лечение в разные годы удаленности от момента аварии, можно сделать заключение о снижении качества здоровья у детей, проживших в условиях действия малых доз ионизирующей радиации 10 лет по сравнению с пациентами, прожившими в тех же условиях 5 лет.

Отмечалось больше изменений со стороны физического развития, отсутствовали общие признаки акселерации, и наблюдалась тенденция к ретардации. Диспротеинемия за счет уменьшения альбуминовой фракции и увеличения глобулиновой, сниженный уровень основных классов иммуноглобулинов, высокий уровень тиреоидных гормонов и кортизола в сыворотке крови являются неблагоприятными диагностическими признаками состояния компенсаторно-адаптационных возможностей детей, постоянно проживающих на контролируемых территориях. Среди детей различных возрастных групп наибольшие отклонения от нормальных величин отмечались у детей, родившихся в год аварии или после неё.

Дети основной группы отличались от контрольной группы по адаптационным реакциям. Преобладали реакции повышенной активации и переактивации с большим количеством элементов напряженности, что говорит о низкой резистентности пациентов, о рассогласовании и десинхронизации деятельности различных подсистем организма. Проведенная статистическая обработка полученных результатов позволяет утверждать, что уровни исследованных гормонов в сыворотке крови (тироксин, трийодтиронин, кортизол) детей основной группы имели достоверные отличия на разных стадиях адаптационного процесса. Это подтверждает необходимость дальнейшего долговременного мониторинга за состоянием здоровья данной категории детей. Снижение числа детей, находящихся в зоне оптимальной адаптации и возросшее количество детей в стадии истощения спустя 10 лет после аварии на ЧАЭС отражает напряжение адаптационных возможностей данной категории детей и делает необходимым дальнейшее долговременное наблюдение за их здоровьем и медицинской реабилитацией.

Анализируя полученные данные, можно проследить общую тенденцию к повышению адаптационного потенциала у детей, проживающих длительное время на территории с повышенным уровнем радиации. Это говорит о том, что организм вынужден "платить высокую цену" за адаптацию напряжением регуляторных систем для поддержания гомеостаза на должном уровне, что проявляется повышением уровней основных адаптационных гормонов: кортизола, трийодтиронина, тироксина.

Проведенный анализ эффективности санаторно-курортного лечения в разное время года, позволяет считать возможным оздоровление данной категории детей на евпаторийском курорте круглогодично, но с учетом адаптационных реакций и адаптационного потенциала каждого ребенка. Эти

показатели позволяют назначать индивидуальную реабилитационную терапию и оценивать её эффективность.

Мониторинг за клинико-лабораторными показателями адаптации детей, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, представляет интерес как для текущего контроля за состоянием здоровья, так и для прогнозирования развития соматической патологии.

Ключевые слова: дети, пострадавшие от последствий аварии на ЧАЭС; санаторно-курортное лечение; адаптация; клинико- лабораторные показатели.

SUMMARY

Dedovich N.G. The influence of factors in health resorts of Evpatoria on clinical and laboratory indices of adaptation in children, living in regions of re-diative contamination - Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14. 01. 10 - Pediatrics. Crimea State Medical University named after S.I. Geor-gievsky, Simferopol, 1999.

Thesis presents the results of study of clinical and laboratory indices and parameters of adaptation in children permanently residing in areas of exposure to ionizing radiation and undergoing rehabilitation in health resorts of Evpatoria five and ten years after the catastrophe on Chernobyl nuclear power station (CNPS). The results presented in this study reveal the alteration of adaptation parameters in affected children that correlates with disturbances in hormonal homeostasis. The analysis of the effectiveness of treatment in health resorts during different seasons indicates that such a treatment is beneficial for affected children at any time during the year. Adaptation reactions and adaptation potentials of individual patients should be considered in treatment program. The study provides the system for creating individual therapeutic and rehabilitation programs and for assessment of their effectiveness.

Key words: children suffered from after-effects of Chernobyl accindent; sanatoria and health resort treatment; adaptation, clinical and laboratory indices.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АП- адаптацшний потенщал ВГ - BiKoei групи

ЗРЗ - зони радюнуюидного забруднення

Тз- трийодтирошн

ТУтироксин