Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Влияние неблагоприятных факторов среды на респираторную заболеваемость детей с различными фенотипическими признаками

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

г ■“ п 0 Л

І { О О

1 1 0ЕО 2000вОРОНІН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 616.215.4-053.2/.6:612.017.1:575.21+57.045

Вплив несприятливих факторів середовища на респіраторну захворюваність дітей з різними фенотиповими ознаками

14.01-10- педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Сімферополь- 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгісвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук Кобець Тетяна Володимирівна, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, кафедра госпітальної педіатрії, професор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зубарєв Валентнії Львовнч, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, кафедра госпітальної педіатрії, професор

доктор медичних наук, професор Лебедєва Тетяна Георгіївна, Кримський НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова МОЗ України, старший науковий співробітник.

Провідна організація: Харківський НДІ охорони здоров'я дітей і підлітків МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться "/'/•'ТУКС 2000 року о ____

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий’1999р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д.м.н., професор - О.Ф. Мазурець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Стан оточуючого середовища в багатьох країнах світу, в тому числі, в Україні, продовжує погіршуватися. Несприятливий стан природного середовища багато в чому визначає захворюваність і смертність, перш за все, серед дітей. Екологія Криму має свої особливості і також не відрізняється повним благополуччям. Збереження в Криму складного соціально-економічного положення перешкоджає реалізації важливих заходів по оздоровленню оточуючого середовища. Вченими Криму виділені міста і райони з найбільшим екологічним иеблагополуччям та підвищеною захворюваністю дитячого населення (Шибанов С.Э., Зубарев В.Л., Рубан А.В., Карнаух В.И., 1997). Одним із таких районів є Сімферопольський, що і послужило приводом для проведення теперішнього дослідження.

Механізми розвитку екопатології у дітей відрізняються складністю і, в повній мірі недостатньо вивчені до цього часу. Безперечно, вони багатогранні, можуть носити специфічний і неспецифічний характер (Кобец Т.В., 1997). Проявляється вплив несприятлшшх факторів

середовища на дитячий організм ростом числа затяжних, рецидивуючих захворювань і, перш за все, хвороб органів дихання, котрі знаходяться в тісному контакті з полютантами (атмосферним пилом, діоксидом сірки, діоксидом азоту, формальдегідом та іншими (Васильєва ТВ , 1995).

Однак діти, які мешкають в екологічно несприятливих зонах, по-різному реагують на вплив шкідливих факторів зовнішньою середовища В одних розвиваються повторні респіраторні захворювання, які протікають з розвитком ускладнень, тенденцією до затяжного персон у, в інших-ураження респіраторного тракту зустрічається дуже рідко, протікають без ускладнень. Отже, розвиток і перебіг респіраторних захворювань визначається індивідуальними особливостями димиш Ось чом\ актуальним є виявлення провідної ролі в генезі захворювання екзогенних або ендогенних факторів у кожної конкретної дитини.

Найбільш високу рективність до впливу шкідливих факторів середовища виявляє система імунного захисту, ось чому необхідно виявлення зв'язку, між станом окремих ланок імуштеїу та деякими фенотиповими характеристиками дитини (Ботвиньева И В, 1999). Це дозволяє визначити фактори ризику по розвитку та ускладненому перебігу повторних респіраторних захворювань, намітити шляхи ціленаправлених профілактичних заходів, лікувати конкретну дитину, а не хіюробу в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами Дпсері.шійиа робота виконувалася в рамках наукової програми Кримською державного

медичного університету ім.С.І. Георгієвського: “Розробити нові підходи до діагностики, профілактики і лікування запальних захворювань легень у дітей на підставі вивчення фундаментальних механізмів їх формування, ціленаправленої корекції функції легень” (номер державної реєстрації 01.95.ІЮ10153).

Мета дослідження. Виявити вплив шкідливих факторів середовища на розвиток і перебіг гострих респіраторних захворювань у дітей з урахуванням їх фенотипових особливостей.

Задачі дослідження:

1. Вивчити зв'язок між поширенням гострих респіраторних захворювань серед дітей з різними фенотиповими ознаками та забрудненістю повітря полютантами.

2.Дослідити стан імунологічних показників у дітей з гострим бронхітом, обструктивним бронхітом та пневмонією з урахуванням віку.

3. Встановити зв'язок між станом окремих ланок імунітету та рівнем феритину в сироватці крові, статтю і віком.

4. Визначити провідну роль екзогенних або ендогенних факторів у генезі гострих респіраторних захворювань у дітей.

Наукова новизна результатів дослідження. В роботі здійснений комплексний методичний підхід до вивчення гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей у різні вікові періоди, котрий включає одночасне вивчення клінічних, біохімічних, імунологічних та фенотипових характеристик.

Вперше проведено проспективне соціально-епідеміологічне вивчення поширення гострих респіраторних захворювань у дітей Сімферопольського району. Дана методика дозволила не тільки визначити поширення захворювань у районі, але й виявити ділянки з високою та низькою респіраторною захворюваністю, визначити несприятливі ендогенні та екзогенні фактори, котрі сприяють розвитку захворювання. Причому, тільки у 23,8% дітей провідну роль у генезі захворювання відіграли ендогенні фактори, у 42,9%-роль ендогенних та екзогенних факторів була однакова, у 33,3 %-провідна роль належила екзогенним факторам. Установлено, що навіть епізодичне підвищення протягом року окису вуглецю та атмосферного пилу в 2,5 рази і більше при нормальних середньорічних показниках, сприяє алергізації дитячого організму, росту ларингітів, обструктивних бронхів у популяції. Новим став доказ того, що з індивідуальними особливостями пов'язана підвищена чутливість дітей до впливу полютантів. Найбільш піддані їх впливу хлопчики всіх вікових категорій з високим і низьким рівнем феритину в сироватці крові. Це

з

клінічно проявляється ростом алергічних реакцій, а гострі респіраторні захворювання протікають з розвитком обструктивного синдрому.

Вперше виявлено, що у дітей з низьким рівнем феритину, особливо у дівчаток, спостерігається затяжний рецидивуючий перебіг гострих респіраторних захворювань.

У хлопчиків з низьким рівнем феритину в сироватці крові в ранньому і дошкільному віці, а у дівчаток-в шкільному віці-зниження Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Іц А в сироватці крові клінічно проявляється розвитком частих бактеріальних ускладнень гострих вірусних інфекцій, схильністю до затяжного, рецидивуючого перебігу захворювань.

У хлопчиків з високим рівнем феритину в сироватці крові- зниження Т-лімфоцитів, підвищення рівня ^ Е і ^ в-клінічно проявляється розвитком повторних ларингітів та обструктивних бронхітів.

Практична значущість одержаних результатів. Проведене дослідження дозволило виявити екзогенні та ендогенні фактори ризику по розвитку різних клінічних форм гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей.

Факторами ризику повторної респіраторної захворюваності у дітей є навіть короткочасне підвищення гранично допустимої концентрації в повітрі окису вуглецю, атмосферного пилу в 2,5 рази і більше при нормальних середньорічних показниках. •

Найбільш чутливі до впливу полютантів хлопчики всіх вікових категорій і дівчатки шкільного віку з рівнем феритину в сироватці крові менше 20 мкг/л. Це клінічно проявляється розвитком повторних бронхітів та пневмоній. У хлопчиків з рівнем феритину в сироватці крові більше 50 мкг/л вплив полютантів проявляється розвитком обструктивних бронхітів та ларингітів.

Виявлені фактори ризику дозволяють практичним лікарям призначати адекватну терапію дітям, які мешкають в екологічно несприятливих зонах.

Особистий вклад здобувана. У виконаній роботі вперше виявлений вплив конкретних несприятливих факторів середовища па респіраторну захворюваність дітей в залежності від їх фенотинових ознак з використанням методу проспективного соціально-знідеміологічного вивчення поширення гострих респіраторних захворювань та законів феногенетики.

Результати проведених досліджень мають суттєве значення для практичної охорони здоров'я в зв'язку з тим, що виявлені ендогенні фактори ризику і перебігу повторних респіраторних захворювань (стать,

вік, рівень феритину, ^ Е в сироватці крові) у дітей, котрі мешкають в районах з різним рівнем забруднення оточуючого середовища. Це дозволяє індивідуалізувати лікування дітей зрізних районів мешкання.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику дитячого відділення Центральної районної клінічної лікарні Сімферопольського району та навчальний процесс для студентів Кримського медичного університету ім.С.І.Георгієвського.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційних

досліджень повідомлені на науково-практичній конференції “Новые достижения в ранней диагностике и терапии воспалительных заболеваний органов дыхания. Предупреждение хронизации заболеваний” (Харків, 1995); науково-практичних конференціях (Євпаторія, 1996, Ялта, 1996), міжнародному конгресі з бронхіальної астми (Москва, 1997); міжнародному конгресі з фізіології (Санкт-Петербург, 1997); міжнародному конгресі “Актуальные вопросы педиатрии” (Алушта, 1997), Дні науки кафедри госпітальної педіатрії КДМУ ім. СІ. Георгієвського

(Сімферополь, 1998).

За матеріалами досліджень розроблена раціоналізаторська пропозиція “Спосіб пренатальної функціональної діагностики факторів ризику мільтифакторіальних захворювань у дітей” (посвідчення № 2162, Сімферополь, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей в наукових журналах і збірках наукових праць

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 134 сторінках, містить 20 таблиць і 7 рисунків.

Робота складається зі вступу, огляду літератури, 3-х розділів власних спостережень, обговорення результатів дослідження, висновків,

практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Бібліографія включає 113 вітчизняних і 89 джерел зарубіжної літератури.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами було досліджено 128 дітей у віці від 1 до 14 років з повторними гострими респіраторними захворюваннями, котрі мешкають в Сімферопольському районі. Дітям з гострим бронхітом та обструктивним бронхітом, пневмонією були проведені імунологічні дослідження в гострому періоді і періоді видужання. Контролем служили дані, одержані серед дітей Кримської популяції. Ці показники наведені в таблицях у вигляді порівняння. Нами також проаналізовані результати концентрації полютантів в атмосфері, наведені Кримським республіканським центром з гідрометеорології. ,

Для визначення відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів в крові використаний метод спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РОК по Jondal et al., 1972).

В роботі застосований метод визначення Т-теофілінрезистентних і Т-теофілінчутливих лімфоцитів по A.Shore et al. (1978).

Визначення диференційованих антигенів мембрани Т- і В-лімфоцитів периферичної крові проводили з використанням моноклональних антилімфоцитарних антитіл серії ІКО (виробництво Нижньогородського НДІ епідеміології та мікробіології). ІКО 90 до антигену CD3 (всі Т-клітини), ІКО 66 до а/г CD 72 (В-клпини), ІКО 86 до антигену CD 4 (Т-хелпери), ІКО 32 до а/г CD 8 (цитотоксичні Т-клітини) в реакції непрямої імунофлюоресценції по Remhera et al., 1979.

Вміст основних класів імуноглобуліиів А, М, G в сироватці крові визначали методом радіальної імунодифузії в агарі Difeo по (J.Manchmi et al., 1965.

Вміст lg Е в сироватці крові визначали методом імунофермеитного аналізу за допомогою моноклональних антитіл фірми “Roche".

Кількісний імуноферментний аналіз феритину в сироватці крові людини проводили за допомогою мишиних моноклональних антитіл до феритину виробництва “Roche” на фотометрі “Roche”.

Проведене проспективне соціально-епідеміологічне вивчення поширення респіраторних захворювань у дітей Сімферопольського району. Чисельність популяції склала 29525 дітей. Дослідження проводилися в 5 етапів.

І етап. Вибір одиниці і складення популяції.

II етап. Скринуюче обстеження (шляхом збирання матеріалів по зверненні дітей за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади і результатам огляду дитячого населення).

III етап. Формування групи проспективного спостереження (основної і контрольної); виділення зон Сімферопольського району із зниженою та підвищеною респіраторною захворюваністю.

IV етап. Вивчення імунологічних характеристик дітей, котрі мешкають в різних екологічних районах.

V етап. Формування груп ризику по розвитку повторної респіраторної захворюваності.

Результати лабораторних досліджень наведені у міжнародній системі (СІ) та оброблені методами варіаційної статистики (Лакін Г.Ф., 1990).

Оцінку достовірності відмінностей (р) проводили з використанням критеріїв Ст'юдента.

Серед критеріїв якісних відмінностей двох виборок використовували точне обчислення значущості якісних відмінностей часток (відсоток) за методом кутового перетворення Фішера.

Получені данні оброблени з використанням сучасних математичних методів вариаційной статистики на компьютері IBM PC Cyrix-233.

При постановці діагнозу у хворих дітей ми користовувалися класифікацією клінічних форм бронхолегеневих захворювань у діт?й, яка була прийнята в Києві на симпозіумі по вдосконаленню класифікації неспецифічних хвороб легень у дітей у листопаді 1998 році.

До часто хворіючих були віднесені діти, котрі перенесли слідуюче число респіраторних захворювань: у віці від 0 до 12 місяців-4 і більше захворювань на рік, на 2-3 році-6 захворювань і більше на рік, на 4-му році-5 і більше, на 5-6-у році-4 захворювання і більше, на 7-му році і старше-3 і більше (Баранов A.A. із співавт., 1986). При цьому ми враховували всі . перенесені протягом року гострі респіраторні захворювання. Дітей з хронічним бронхітом і бронхіальною астмою в групу часто хворіючих дітей не включали.

Результати дослідження та їх обговорення. Для вирішення поставлених задач були проведені дослідження клінічних, імунологічних, фенотипових характеристик. У часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями дітей проаналізоване поширення гострих респіраторних захворювань серед дітей Сімферопольського району, виявлений зв'язок між респіраторною захворюваністю та забрудненням повітря полютантами (атмосферним пилом, діоксидом сірки, діоксидом азоту, формальдегідом)

Шляхом проспективного соціально-епідеміологічного аналізу було вивчено поширення гострої респіраторної захворюваності серед часто хворіючих дітей Сімферопольського району. Були виділені три ділянки з найбільш високою респіраторною захворюваністю: 1-у склали села: Гвардійське, Мирне, Родникове, Укромне, Молодіжне, 2-у-село Перово та найближчі села, 3-ю-район Центральної районної клінічної лікарні. Діти, що мешкають в цих зонах, склали відповідно, 1-у, 2-у і 3-ю групи порівняння. В 4-у групу порівняння ввійшли діти, що мешкають в селах з низькою респіраторною захворюваністю: Піонерському, Партизанах, Чистенькому.

Серед дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп частіше зустрічалися респіраторні захворювання у вигляді обструктивних бронхітів, ларингітів, в той час, як в 4-й групі переважали гострі респіраторні інфекції та гострі бронхіти. Таким чином, серед дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп відмічалося переважання респіраторних алергічних захворювань.

Нами проаналізований зв'язок респіраторної захворюваності із забрудненістю атмосферного повітря полютантами. В районах мешкання дітей 1-ї групи відмічалося епізодичне перевищення і! атмосферному повітрі гранично допустимих концентрацій: атмосферного пилу в 2,4 рази, діоксиду азоту в 1,4 рази; в другій групі-епізодичне підвищення рівня атмосферного пилу в 4,4 рази, окису вуглецю в 2,8 рази, дюксиду азоту в 1,4 рази; в 3-й групі-атмосферного пилу в 4,4 рази, діоксиду азоту в 1,4 рази, при нормальних середньорічних показниках. 1 (є, очевидно, обумовлено діяльністю авіаційного та автомобільною іранспоргу в досліждуваних районах.

Оскільки росту респіраторних захворювань сприяють не тільки екзогенні фактори, але й ендогенні,-нами були проаналізовані клінічні та імунологічні особливості дітей.

Досліджувані хворі були розподілені на 2 групи-без ознак алергії: з гострою респіраторною вірусною інфекцією (1А), з гострим бронхітом (2А), та з алергічними проявами: з ларингітами (1Б) та з обструктивними бронхітами (2Б). Третю групу склали хворі на пневмонію, підтверджену рентгенологічно.

Повторними респіраторними захворюваннями часіііме хворіють хлопчики, причому, обструктивний бронхіт зустрічається у них в 3 і більше разів частіше, ніж у дівчаток. Серед хворих на пневмонію в шкільному віці достовірно частіше зустрічаються дівчатки (Рис. 1).

Рис.1- Співвідношення за статтю серед часто хворіючих дітей від 4 до 14 років.

Як видно із рис.1., серед дітей, часто хворіючих гострими

респіраторними вірусними інфекціями та бронхітами, достовірно

переважають хлопчики. .

Аналіз супутніх захворювань дозволив виявити у дітей з алергічними проявами велику частоту ексудативно-катарального діатезу-14,1%,

р<0,05, глистної інвазії-4,6%, р<0,05. У дітей без алергічних проявів частіше зустрічалися хронічні осередки інфекції у вигляді аденоїдиту-15,9%, р<0,05, гаймориту-13,5%, р<0,001, хронічного

тонзиліту-16,7%, р<0,01, анемії-12,3%, р<0,001. У дітей з пневмонією також превалювали хронічні осередки інфекції-16,2%, р<0,05, над аномаліями конституції.

Таким чином, до повторних респіраторних захворювань в ранньому віці більше схильні хлопчики, у них захворювання протікають більш тяжко, частіше розвивається пневмонія. У шкільному віці бронхіти і пневмонія більш властиві дівчаткам, хоча серед хворих на ларингіти, обструктивні бронхіти число хлопчиків залишається достовірно вищим, ніж дівчаток.

Оскільки вплив середовищних факторів реалізується змінами в захисних системах і, перш за все, в імунній у вигляді дисбалансу між популяціями і субпопуляціями імуноцитів, зниження їх функціональної активності і диспропорції виробки імуноглобулінів, нами був

проаналізований стан окремих ланок імунітету у досліджених дітей.

Імунологічні дослідження проводили в гострому періоді і при видужанні в двох вікових групах (від одного року до 6 років та від 7 до 14 років).

Необхідно відмітити, що діти, котрі мешкають в різних місцях Сімферопольського району, не відрізнялися за своїми імунологічними характеристиками в гострому періоді захворювання бронхітом або пневмонією. Однак зміни з боку клітинної і гуморальної ланки у хворих на гострий бронхіт, обструктивний бронхіт та пневмонію, були різні.

Найбільш виражені зміни імунітету мали місце у дітей з пневмонією в обох вікових групах. У гострому періоді відмічався лейкоцитоз у молодшій і старшій вікових групах. Число лейкоцитів нормалізувалося при видужанні тільки у дітей старше 6 років. Число Т-лімфоцитів та їх популяцій було також знижене в обох вікових групах, підвищувалося при видужанні, однак не досягало контрольних величин. Це поєднувалося з високим рівнем ^Мв гострому періоді, що свідчило про високе антигенне навантаження. При видужанні рівень ^ М нормалізувався в обох вікових групах. Показники їй в і ^ А також були знижені у всіх дітей у гострому періоді, останній при видужанні не відрізнявся від норми.

Зміни з боку системи імунітету у дітей, хворих на гострі обструктивні бронхіти, були не однозначні.

В імунограмі у дітей з обструктивним бронхітом у старшій віковій групі спостерігалося більш виражене зниження Т-супресоріи як у гострому періоді (0,11±0,02, р<0,01), так і при видужанні (0,І8±0,02, р<0,05). А у дітей з гострим бронхітом було відмічено значне зниження Т-хелгіерів у гострому періоді у хворих обох вікових груп (0,52±0,09, р<0,01 -в молодшій, 0,52+0,07, р<0,01 — в старшій), які не досягали контролю при видужанні (0,61 ±0,06, р<0,01 — в молодшій, 0,66±0,07, р<0,05 -в старшім). Це поєднувалося з низьким рівнем ^ Є (7,39±0,57, р<0,01 —в молодшій, 7,21 ±0,62, р<0,01- в старшій групі), причому Іу й нормалізувався при видужанні тільки в молодшій віковій групі. У дітей від 7 до 14 років достовірно знижувався І§ А, як в гострому періоді (1,08±0,09, р<0,05), так і при видужанні (1,19+0,27, р<0,05), що може сприяти рецидуваншо гострих респіраторних захворювань. Низькі показники Іц А і Іц Сі в молодших вікових групах пов'язані з пізнім дозріванням Іц А і Іц Сі синтезуючих систем, а більш високе число Т-лімфоцитів - з фізіологічним лімфоцитозом уданому віці. Отже, захисні імунологічні реакції у дітей від одного року до 6 років забезпечуються переважно за рахунок клітинної лапки імунітету. В шкільному віці (старше 6 років), по мірі дозрівання Іц А і Іц (¡-синтизуючих систем та зниження числа лімфоцитів, захисні імунологічні реакції

здійснюються за рахунок гуморальної ланки. Ось чому порушення в гуморальній ланці, виявлені у дітей старше 6 років, є фактором ризику по розвитку повторних респіраторних захворювань, а в ранньому віці таким фактором ризику служать порушення в системі Т-лімфоцитів.

При дослідженні рівня ^ Е у дітей з обструктивним бронхітом у 33,3% показники менше 50 МЕ/мл свідчать про малу вірогідність атопічного захворювання, у 42,9% рівень ^ Е -51-100 МЕ/мл-свідчить про можливості наявності атопії. У 23,8% рівень ^ Е більше 101

МЕ/мл-вірогідність атопії дуже висока. В останній групі дітей можлива трансформація повторних обструктивних бронхітів в бронхіальну астму.

Таким чином, рецидуванню гострих респіраторних захворювань у дітей молодшої вікової групи сприяє зниження числа Т-лімфоцитів та їх хелперної активності, а також низький рівень І§ А. У дітей з найбільш низьким числом Т-хелперів гострі респіраторні захворювання протікають більш тяжко, з розвитком бактеріальних ускладнень. У дітей з вираженим зниженням Т-лімфоцитів і високим рівнем Іц Е гострі респіраторні захворювання проявлялися розвитком обструктивного синдрому.

Оскільки серед спостерігаєм их нами часто хворіючих респіраторними захворюваннями дітей у 12,3% мала місце анемія, а недостатність заліза в організмі впливає на фактори гуморального і клітинного імунітету, понижуючи імунологічну резистентність організму (Бугланов А.А. із співавт., 1991), низький рівень заліза можна вважати фактором ризику захворюваності дітей.

Маркером латентного дефіциту заліза в сироватці крові може служити феритин у сироватці крові.

Ось чому нами був проаналізований зв'язок між вмістом феритину в сироватці крові і станом окремих ланок імунітету у хворих повторними респіраторними захворюваннями.

У дітей з низьким і високим рівнем феритину в сироватці крові за допомогою моноклональних антитіл серії ІКО в реакції непрямої імунофлюоресценції було виявлено зниження числа СО 8 (цитотоксичних Т-клітин), СО 3 і СО 72 (Т*і В-лімфоцитів відповідно). Абсолютне число СБ 4 (Т-хелперів) було знижено у дітей з низьким феритином.

Встановлено, що найбільш чутливі до дії полютантів діти з високим вмістом феритину (більше 50 мкг/л) в сироватці крові, а саме у них частіше був обтяжений алергічний анамнез і захворювання протікало з розвитком обструктивного синдрому, в той час як у дітей з низьким рівнем сироваткового феритину (менше 20 мкг/л) спостерігається зниження

резистентності до вірусної інфекції з наступним розвитком бактеріальних ускладнень у вигляді пневмонії.

Проведене дослідження дозволило виявити зв'язок між віком, статтю та станом окремих ланок імунітету. Була встановлена найбільш виражена залежність між числом Т- лімфоцитів і віком дитини (Рис.2).

Гострий період

- віл ! до б років | | - віл 7 до 14 років

Період одужування

__________ шг;

Контроль

■

Т-л Т- ІсА Іс М Іа О

хелперы

Т-.1 Т- ІяЛ ІсМ ІсО

хелперы

Рис.2. Імунологічні показники у дітей з обструктивним бронхітом

Як видно із рис.2., у дітей з обструктивним бронхпом у молодшій віковій групі більше понижувалося число Т-лімфоцитів у іоеірому періоді і при видужанні, недивлячись на фізіологічний лімфоциточ, що сприяло рецидуванню обструктивних бронхітів.

Зв'язку між статтю і числом Т-лімфоцитів нами не було виявлено. Однак, у хлопчиків в обох вікових групах відмічали достовірне зниження ^ А в сироватці крові, в порівнянні з дівчатками, і більш високий рівень Іу О серед хворих з обструктивним бронхітом, що сприяє рецидуванню обструктивного синдрому (Табл.1).

Таблиця І

Тгіблшщ 1.

Рівні імуноглобулів сироватки крові А, М, й у дітей при обструктивному бронхіті з урахунком статі та віку (М±іп)

Імуноглобуліни сироватки крові, г/л Хлопчики Дівчатки

Від 1 до 6 років Від 7 до 14 років Від 1 до 6 років Від 7 до 14 років

^ А 0,79±0,09 р 1,0210,04 р 0,9910,07 1,22+0,07

ІдМ 1,31±0,07 1,46±0,05 1,3410,06 1,5410,08

12,34±0,04р 14,0310,06 р 8,9410,03 8,9310,61

Примітка: р<0,05-0,001 - достовірність між хлопчиками і дівчатками однієї вікової групи.

Таким чином, забруднення повітря пилом та окисом вуглецю, навіть з поодинокими випадками перевищення гранично допустимих концентрацій полютантів у повітрі при нормальних сер’едньорічних показниках, сприяє алергізації ростучої дитини і, перш за все, хлопчиків як молодшої, так і старшої вікової категорії з низьким і високим рівнем феритину в сироватці крові. Це клінічно проявляється ростом у популяції обструктивних бронхітів, ларингітів. Реалізується вплив патологічних факторів середовища через пригнічення клітинного імунітету-загального числа Т- і В-лімфоцитів, а також через диспропорцію виробки імуноглобулінів.

Причому, у 33,3% провідну роль у розвитку респіраторних захворювань відіграють екзогенні фактори, у 42,9%-роль екзогенних та ендогенних факторів однакова, тільки у 23,8%-превалюють ендогенні фактори в генезі захворювання.

ВИСНОВКИ

1. Захворюваність дітей гострими респіраторними захворюваннями обумовлена їх індивідуальною стійкістю до впливу несприятливих факторів середовища. Установлено, що епізодичне підвищення рівня окису вуглецю і пилу у повітрі в 2,5 рази і більше протягом року, навіть при нормальних середньорічних цифрах, сприяє алергізації дитячого організму, росту ларингітів, обструктивних бронхітів у популяції.

2. Низький і високий рівень феритину в сироватці кропі свідчить про більш високу чутливість дітей усіх вікових категорій до дії полютантів. Це реалізується шляхом формування імунного дисбалансу ¡і зниженням захисної функції клітинної ланки імунітету.

3. У дітей з низьким рівнем феритину в ранньому і дошкільному віці у хлопчиків, а у дівчаток у шкільному віці знижені Т-лімфоцити, Т-хелпери та рівень їй А в сироватці крові. Клінічно це проявляється більш тяжким перебігом пневмонії та гострого бронхіту. Серед дітей з високим рівнем феритину частіше зустрічалися хлопчики, у яких спостерігалося зниження Т-лімфоцитів і підвищення ^ Є і І§ Е в сироватці крові, що проявлялося розвитком повторних обструктивних синдромів у ранньому і шкільному віці.

4. У 23,8 % дітей провідну роль у генезі захворювання відігравали ендогенні фактори, рівень ^ Е і феритину в сироватці крові був високим, що клінічно проявлялося розвитком обструктивного бронхіту декілька разів протягом року. Це призводить до необхідності лікування даного контингенту дітей, як хворих на бронхіальну астму.

5. Роль ендогенних і екзогенних факторів у генезі захворювань у 42,9% дітей була рівнозначною. Рівень феритину знаходився в межах вікової норми, а ^ Е помірно підвищувався, що клінічно проявлялося більш легким перебігом гострих бронхітів і пневмоній без розвитку ускладнень.

6. У 33,3 % дітей провідна роль у розвитку захворювання належила екзогенним факторам. Рівень Іц Е і феритнії) в сирова і ці кроні б) в у межах норми, що супроводжувалося розвитком гострих респіраторних вірусних інфекцій, без бактеріальних ускладнень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Факторами ризику повторної респіраторної захворюваності у дітей є: забруднення повітря окисом вуглецю, атмосферним пилом в 2,5 рази і більше, ранній вік у хлопчиків, шкільний у дівчаток, з рівнем феритину в сироватці крові менше 20 мкг/л.

2. Діти з показниками феритину в сироватці крові нижче 20 мкг/л потребують проведення ціленаправлених профілактичних заходів, котрі орієнтовані на підвищення неспецифічної резистентності

3. Дітям раннього віку з низьким рівнем феритину необхідно не тільки коригувати вміст заліза в сироватці крові, але й у випадку розвитку гострих респіраторних захворювань включати в комплекс терагіев пічних заходів стимулятори клітинної ланки імунітету.

4. Дівчаткам шкільного віку з низьким рівнем феритину в сироватці крові, часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями необхідно в комплекс терапевтичних заходів включати препарати, які містять Ig А.

5. Хлопчиків, хворіючих 3 і більше разів на рік обструктивними бронхітами, з рівнем феритину більше 50 мкг/л і Ig Е - більше 100 МЕ/л в сироватці крові необхідно лікувати як хворих на бронхіальну астму легкого ступеня тяжкості.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Иммунологические аспекты развития и течения острой пневмонии у

детей / Т.В.Кобец, С.Н.Воронин, А.Л.Говдалюк // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского института. -

Симферополь, 1995. - Т.131. - С.285-289.

2. Влияние экзо- и эндогенных факторов на развитие и течение острых респираторнь^ заболеваний у детей / Т.В.Кобец. С.Н.Воронин, Ю.В.Бобрик, М.Г.Тополиду // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского университета им.С.И.Георгиевского-Симферополь, 1998. - т. 134. - Ч.ІІ. - С.268-273.

3. Кобец Т.В., Воронин С.Н., Шкиль Н.С. Связи генных маркеров с развитием и течением респираторных заболеваний у часто болеющих детей //Таврический медико-биологический вестник. - 1998. -№3-4.

4. Кобец Т В., Воронин С.Н., Говдалюк А.Л., Кубышкин А.В. Реабилитация детей с повторной острой пневмонией, с учётом их фенотипических особенностей / // Тез. докл. республ. научн.-практ. конф. -Харьков, 1995. - С.26-27.

5. Кобец Т.В., Говдалюк А.Л., Воронин С.Н., Максимова Т.Г. Прогнозирование развития и осложнённого течения острой пневмонии у детей // Тез. докл. республ. научн.-практ. конф.. - Харьков, 1995. - С.25-26.

6. Обоснование подходов к реабилитации антипротеазной и антиоксидантной систем при воспалительных заболеваниях лёгких / А.В.Кубышкин, Е.П.Смуглов, А.Л.Говдалюк, С.Н.Воронин с соавт. // International Journal on immunorehabilitation. -Moskov, 1997 - №4. - С.73.

7. Role of genetic blood systems in development and duration of acute respiratory diseases in children / T.V.Kobets, S.N.Voronin // XXXIII

International congers of physiological sciences.- St. Petersburg, 1997.-№5 -P106.15.

Висловлюю глибоку подяку професору А.В. Кубишкіну за постійну консультативну допомогу, яка була надана в ході підготовки дисертаційної роботи.

АНОТАЦІЯ

Воронін С.М. Вплив несприятливих факторів середовища на респіраторну захворюваність дітей з різними фенотіїпоиіііми ознаками.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01,10-педіатрія. Кримський державшій медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Сімферополь, 1999.

В дисертації наведені результати клінічного та імунологічного обстеження 128 дітей хворих повторними респіраторними захворюваннями в гострому періоді і при видужанні.

Проведене дослідження дозволило виявити вплив шкідливих факторів середовища на розвиток і перебіг гострих респіраторних захворювань у дітей з урахуванням їх фенотипових особливостей.

Установлені закономірності дозволили визначити фактори ризику по розвитку та ускладненому перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей.

Доступність та ефективність запропонованих методів визначення характеру респіраторної захворюваності у дітей з урахуванням індивідуальних особливостей дозволяє широко застосувувати їх в практичній лікарській діяльності.

Ключові слова: діти, хвороби верхніх дихальних шляхів, імунітет, фенотип, зовнішнє середовище

АННОТАЦИЯ

Воронин С.Н. Влияние неблагоприятных факторов среды на респираторную заболеваемость детей с различными фенотипическими признаками. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидат медицинских наук по специальности 14.01.10,- Педиатрия. Крымский юсу дарственный медицинский университет им. С.И.Георгиевского, г.Симферополь, 1999.

Диссертация посвящена проблеме влияния средовых факторов на развитие и течение респираторных заболеваний у детей с учетом их индивидуальных особенностей.

Проведенное исследование показало, что дети по-разному реагируют даже на эпизодическое превышение в воздухе предельно допустимых концентраций поллютантов (атмосферной пыли, окиси углерода и др.). У одних - увеличивается частота развития бактериальных осложнений острых респираторных вирусных инфекций, заболевания начинаются в раннем возрасте, склонны к рецидивированию и затяжному течению. У других отмечается склонность к респираторной аллергии, заболевания протекают в виде ларингитов, обструктивных бронхитов, увеличивается риск развития бронхиальной астмы.

Факторами риска осложненного течения респираторных заболеваний у детей являются пол, возраст, уровень ферритина в сыворотке крови. Наиболее чувствительны к влиянию вредных факторов внешней среды дети с низким и высоким содержанием ферритина в сыворотке крови во всех возрастных категориях.

Воздействие поллютантов на них реализуется путем формирования иммунного дисбаланса. У мальчиков всех возрастных категорий, а у девочек в школьном возрасте с низким ферритином в сыворотке 'крови снижается не только число Т-лимфоцитов, Т-хелперов, но и 1у А. Это клинически проявляется более тяжелым течением острых бронхитов и пневмоний. У мальчиков с высоким уровнем ферритина снижение Т-лимфоцитов сочетается с повышением 1д в и 1р Е в сыворотке крови и клинически проявляется развитием повторных обструктивных синдромов -как в раннем, так и в школьном возрасте.

Причем, только у 23,8 % детей ведущую роль в генезе респираторных заболеваний играли эндогенные факторы. У данного контингента детей отмечается высокий риск хронизации бронхолегочного процесса при низком содержании ферритина в сыворотке крови, а при высоком - возрастает вероятность развития бронхиальной астмы.

У 42,9 % детей роль эндогенных и экзогенных факторов в развитии заболеваний равнозначна. При уровне ферритина в сыворотке крови в пределах возрастной нормы - респираторные заболевания протекают в виде острых бронхитов и пневмоний без развития осложнений.

У 33,3 % детей ведущая роль в возникновении заболеваний принадлежит экзогенным факторам, что сопровождается течением острых респираторных вирусных инфекций без бактериальных осложнений.

Установленные закономерности позволили определить факторы риска по развитию и осложненному течению острых респираторных заболеваний у детей.

Доступность и эффективность предлагаемых методов определения характера течения респираторных заболеваний у детей с учетом их индивидуальных особенностей позволяет широко применить их в практической медицине.

Ключевые слова: дети, болезни верхних дыхательных путей, фенотип, иммунитет, внешняя среда.

ANNOTATION

Voronin S.N. Influence of environmental unfavourable factors on the respiratory morbidity of children with different phenotypic characters. -Manusript.

Thesis for a Candidate’s Degree in medical sciences by speciality 14.01.10 - pediatrics. - Crimean state medical university named after S.1.Georgievsky, Simferopol, 1999.

In thesis were presented results of clinical and immunological examination of 128 children with repeated respiratory disease, in acute period and at the recovery.

Conducted examination have allowed to revealed the influence of unhealthy environmental factors on development and current of acute respiratory disease in children with calculation of their phenotypic peculiarities.

Established regularities have allowed to define risk factors on development and coplicated current of acute respiratory diseases in children.

Accesibility and effectivity of offered method of definition disposition of respiratory disease in children with calculation individual peculianties allow to use widely in practical medical activity.

Key words: respiratory diseases, phenotypical characleis. obstructive bronchitis, pneumonia, endogenous factors, exogenous factors, acute respiratory' virus infections, children.