Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Вегетативная дисфункция, обусловленная действием производственного шума и вибрации (диагностика, лечение, профилактика)

Міністерство охорони здоров’я України . Національний медичний університет імені 0.0. Богомольця

С / / *

Г'..

ГРЕЧКОВСЬКА Наталія Володимирівна

УДК 613.644:364.2:[616-008.28+616-009.66]:616.891-07-085.83

ВЕГЕТАТИВНА ДИСФУНКЦІЯ, ЗУМОВЛЕНА ДІЄЮ ПРОМИСЛОВОГО ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ

(діагностика, лікування, профілактика)

14.02.01 - Гігієна, медичні науки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ-1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені

О.О. Богомольця

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Парпалей

Іван Олександрович, Національний

медичний університет імені 0.0. Богомольця, професор кафедри гігієни праці з курсом професійних захворювань

Віктор Іванович, Національний медичний університет імені 0.0. Богомольця, завідувач кафедри гігієни харчування

доктор медичних наук, професор Шидловська Тамара Василівна, Київський науково-дослідний інститут отоларингології ім. О.Ф. Коломійченка, завідувач лабораторії професійних порушень слуху

МОЗ України, кафедра внутрішніх і професійних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ципріян

Провідна установа: Харківський державний медичний університет

Захист відбудеться «їй» ЄІНМЛ 20ОО року о в30годині на засіданні спеціалізованої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені 0.0. Богомольця (252057, м. Київ, пр. Перемоги, 34, гігієнічний корпус, аудиторія №2).

годині на

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця за адресою: 252057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий « /£ »_____ -1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Віброшумова патологія внаслідок дії промислової вібрації та шуму в деяких галузях промисловості посідає одне з перших місць у структурі профзахворювань, а тому, не дивлячись на тривалу історію вивчення, залишається актуальною проблемою (ІО.І. Кундієв,

О.П. Краснюк, М.О. Єршова, 1990; Г.А. Суворов та співавт., 1991).

Особливо актуальним залишається вивчення механізмів розвитку специфічних і неспецифічних порушень, зумовлених дією вібрації і шуму невисоких, близьких до нормативних рівнів (С.Ш. Папоян, О.Є. Верміль та ін., 1986; І.О. Парпалей, 1991). Поява значної кількості хворих з неспецифічними порушеннями, складність своєчасної діагностики ранніх розладів і відсутність регламентованого загальноприйнятого підходу до таких порушень ще більше ускладнюють що проблему.

Слід врахувати, що функціональні порушення серцево-судинної, нервової та інших систем можуть стати також пусковим механізмом розвитку ряду професійних захворювань, і ще більш обтяжувати перебіг гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, порушення мозкового кровообігу та інших (А.П. Берсенєва та співавт., 1986; В.І. Маколкін та співавт., 1996; O.I. Нягу, К.І. Лагоновський, 1997; В.О. Малахов, 1997). Крім того, як свідчать дослідження Т.Ф. Миронової (1987), В.А. Голишева (1988), С.В. Васильєвої (1990), О.М. Вейна та співавт. (1991), промисловий шум та вібрація можуть стати першопричиною вегетативних та неврологічних розладів. Доведено, що психо-вегетативний синдром часто стає причиною дезадаптації організму до впливу зовнішніх факторів та слугує підгрунтям для розвитку загальносоматичної та професійної патології (О.М. Вейн та співавт., 1998). .

Характер психо-вегетативних порушень, викликаних промисловим шумом та вібрацією, вивчений недостатньо. Поодинокі публікації стосуються залежності характеру професійної віброшумової патології від преморбідних психоконституційних особливостей особистості та гемо-динамічних показників, що дало підстави розглядати тривогу як пусковий фактор у генезі вегетативної дисфункції (I.A. Парпалей, 1991; О.І. Нягу, В.Г. Костюченко, Н.Ю. Чупровська та співавт., 1996; І.С. Зозуля, 1997).

Залишається не вивченим питання, пов’язане з необхідністю використання характеристики психоконституційних типів при проведенні профвідбору у віброшумові професії.

Вищенаведене підтверджує актуальність подальшого вивчення методів ранньої діагностики психо-вегетативних розладів, зумовлених дією віброшумового фактору, що має наукове значення для розширення уявлень

про патогенез даного стану та для розробки практичних науково обгрунтованих лікувальних і профілактичних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана як фрагмент наукової теми «Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці робітників основних професій» кафедри гігієни праці з курсом профзахворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (номер держреєстрації 0198Ш07358).

Мета роботи. Визначення особливостей розвитку ранніх психо-вегетативних порушень, викликаних тривалою дією промислового шуму та вібрації, для розробки науково-обгрунтованих методів діагностики, лікування, первинної та вторинної їх профілактики.

Завдання дослідження.

1. Дати гігієнічну оцінку умовам праці робітників вібро- та шумонебезпечних професій клепальників авіаційних підприємств міста Києва.

2. Проаналізувати скарги робітників вказаних професій за допомогою метода інтерв’ю та багатофакторного математично-статистичного аналізу.

3. Здійснити патопсихологічне дослідження робітників вібро- та шумонебезпечних професій для детального визначення типів особистості та рівнів їх невротизації.

4. Дати комплексну оцінку гемодинамічних та психо-вегетативних порушень у хворих і, на основі отриманих даних, обгрунтувати шляхи їх медикаментозної корекції в умовах стаціонару клініки профзахворювань.

5. Визначити клінічні особливості вегетативної дисфункції, зумовленої дією промислового шуму та вібрації.

6. Розробити та запропонувати для впровадження систему заходів первинної та вторинної профілактики.

Наукова новизна та теоретичне значення роботи. Вперше досліджені особливості формування та перебігу ранніх психо-вегетативних розладів, викликаних комплексною дією промислового шуму та вібрації, враховуючи преморбідний психоконституціональний стан, вегетативну регуляцію та індивідуальні гемодішамічні показники клепальників.

Розширені теоретичні уявлення про механізм розвитку неспецифічних та специфічних розладів під впливом шуму та вібрації, який слугує початком неспецифічних дисфункцій органів і систем, суть якого полягає в ранньому розвитку вегетативно-невротичних розладів.

з

Встановлені клінічні закономірності розвитку синдромокомплексу вегетативної дисфункції від типу особистості, типу вегетативної нервової системи, рівня реактивної та конституціональної тривоги, та гемодинаміч-них показників.

Розроблена комплексна схема діагностики вегетативної дисфункції, яка полягає у використанні патопсихологічних та клініко-інструментальних методів.

Практичне значення роботи.

Розроблена і впроваджена схема обстеження працюючих у вібро- і шумонебезпечних професіях з урахуванням конституціонального стану, вегетативного забезпечення та індивідуальних гемодинамічних показників.

Запропонована науково-обгрунтована методика комплексного лікування та профілактики вегетативної дисфункції, зумовленої дією промислового шуму і вібрації.

Результати дослідження впроваджено в лікувальну практику міського центру профпатології м. Києва, а також використовуються у викладанні на кафедрі гігієни праці з курсом профзахворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. За матеріалами дослідження розроблені практичні рекомендації для профілактики судинних та неврозоподібних розладів у робітників вібро- та шумонебезпечних професій.

За матеріалами роботи впроваджені науково-обгрунтовані рекомендації в практику роботи відділення профпатології Житомирської обласної лікарні, медико-санітарних частин авіаційного науково-технічного комплексу ім. O.K. Антонова та Київського авіаційного заводу «Авіант».

Конкретніш особистий внесок дисертанта. Автором особисто систематизована та модифікована багатофакторна анкета і проведені всі гігієнічні, клініко-інструментальні та патопсихологічні дослідження. Автором самостійно проведено аналіз статистичної обробки отриманих результатів, обгрунтована та апробована в клініці схема лікування та профілактики вегетативної дисфункції, зумовленої дією промислового шуму та вібрації.

Апробація роботи. Основні матеріали наукових досліджень були представлені і обговорені на конференціях Донецького обласного центру профпатології та радіаційної медицини (м. Донецьк, 1994); на конференції наукових співробітників КМАПО (м. Київ, 1997); на науково-практичній

конференції «Оптимізація організації системи охорони здоров’я м. Києва як столиці держави в умовах сучасності та на перспективу» (м. Київ, 1997).

Дисертація апробована на засіданні апробаційної ради при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 3 наукові статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 165 сторінках машинопису, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень та їх обговорення, висновків, списку використаної літератури. Робота ілюстрована 21 таблицею та 5 рисунками.

Список літератури включає 307 джерел, з них 233 робіт вітчизняних і російськомовних авторів та 74 зарубіжних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

Для реалізації мети та завдань дослідження проаналізовані гігієнічні умови праці клепальників авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова та Київського авіаційного заводу «Авіант». Гігієнічні дослідження виконані згідно загальноприйнятих методик (А.М. Шевченко, 1986). Всього на вищевказаних підприємствах проведено 27 вимірювань параметрів мікроклімату в теплий та холодний періоди року за допомогою термометра аспіраційного психрометра Асмана та термоанемометра типу ШОТ. Було проведено 35 вимірювань освітлення робочих місць за допомогою люксметра Ю-116. Вимірювання промислового шуму проводились за допомогою шумовимірювального комплексу фірми «Брюль та К’єр» (Данія) та шумовіброметра типу ПШВОООЗ-М2. Всього було проведено 74 дослідження промислового шуму та 82 вимірювання промислової вібрації.

Клініко-інструментальне обстеження робітників проводилось в амбулаторних та стаціонарних умовах клініки профзахворювань Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця, розташованої на базі Міського центру профпатології м. Києва.

Всього обстежено 103 клепальника з різним професійним стажем та 42 соматично здорових робітники, що склали контрольну групу. Умови

праці робітників контрольної групи не були пов’язані з впливом віброшумового та інших шкідливих факторів.

Обстеження хворих, крім загально клінічного, включало: вивчення функціональних особливостей мікроциркуляторного русла методом капіляроскопії нігтьового ложа та шкірної термометрії за допомогою ТПЭМ-1. Судинні порушення вивчались методом тетраполярної реоплетизмографії з використанням апарату РА 5-01 з детальним аналізом 23 показників центральної кардіогемодинаміки (ЦКГ) і периферичної гемодинаміки (ПГ) в залежності від типу кровообігу. Функціональні особливості серцево-судинної системи вивчались на основі аналізу ЕКГ. Кількісне вимірювання вібраційної чутливості проводилось за допомогою палестезіометра ВВЧ-02. Аудіометричне обстеження пацієнтів проводилось за методом Київського НДІ отоларингології ім. О.Ф. Коломійченка з аналізом результатів досліджень відповідно до діючої класифікації (В.Б. Панкова, В.Є. Остапкович, Т.А. Суворов та ін., 1988).

Функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) вивчався по вихідному загальному вегетативному тонусу (ВТ), особистістній вегетативній реактивності (ВР) та вегетативному забезпеченню (ВЗ) діяльності згідно методик, запропонованих О.М. Вейном (1991).

З метою патопсихологічної діагностики типів акцентуації! та ступенів їх проявів використовувався Міннесотський багатопрофільний особистістний опитувальник (ММРІ), адаптований Ф.Б. Березіним та співавт. (1976). Тип акцентуацій та ступінь їх проявів вивчався за допомогою адаптованого опитувальника Шмішека (1970), створеного згідно концепції К. Леонгарда (1968). Для диференціації конституціональної (КТ)

і реактивної (РТ) тривожностей, з’ясування їх ролі у формуванні синдромо-комплексу вегетативної дисфункції (СВД) прн впливі вібро-шумового фактору використовувалася шкала особистістної тривожності Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна (1976, 1978). Питання про значущість впливу шуму та вібрації вирішувались на основі багатофакторного опитування методом анкетування та результатів об’єктивного обстеження соматичного та вегетативного станів пацієнтів.

Отримані результати проаналізовані методом розширеної варіа-ційно-статистіиної обробки з використанням кореляційно-регресійного, факторного та дисперсійного аналізів за допомогою прикладної програми «Multifac» на персональному комп’ютері IBM PC/AT.

Результати дослідження та їх обговорення. На основі дослідження технологічного процесу та гігієнічних умов праці клепальників було встановлено, що параметри мікроклімату, виміряні в теплий та холодний

періоди року на вказаних робочих місцях, не виходять за межі допустимих величин згідно вимог СН 4088-86. Таким чином, параметри мікроклімату не можуть суттєво впливати на стан здоров’я клепальників.

Показники освітлення робочих місць для даного розряду роботи, з урахуванням поправочного коефіцієнта на світовий пояс, становили 230-270 люкс, що є достатнім і, навіть, перевищує контрольні показники.

При вивченні рівнів промислової вібрації (ПВ) було встановлено, що основними робочими інструментами клепальників є клепальні молотки типу КМП-14 і пневмодрелі СМ-21-9-2500 та СМ-21-6-1200. Вимірювання ПВ по осях X, У, Ъ показало, що параметри ПВ на клепальних молотках і пневмодрелях практично не перевищували межі допустимих рівнів згідно СН 3041-84. Ці результати свідчать про те, що вібрація, яка виникає внаслідок роботи клепальних молотків, відноситься до шкідливих чинників малої інтенсивності. Разом з тим, було виявлено, що на усіх існуючих моделях підтримок рівні вібрації перевищують допустимі величини на 10-19 дБ. З урахуванням даних технологічної карти, кількості вироблених заклепок за робочу зміну та змінності роботи, було встановлено, що еквівалентний корегований рівень ПВ на підтримках перевищує припустимий згідно СН 3041-84 на 5,5 дБ.

При аналізі рівнів промислового шуму (ПШ) було встановлено, що на робочих місцях клепальників обох заводів має місце перевищення рівнів ПШ згідно СН 3223-85 на 10-38 дБА.

Згідно з гігієнічною класифікацією праці (СН №4137-86) робота клепальників за рівнем вібрації відноситься до III класу II ступеня шкідливих та небезпечних умов праці, за рівнем шуму - до III класу І ступеня.

Таким чином, аналіз гігієнічних умов праці дозволяє зробити висновок, що у клепальників основними професійними шкідливостями є ПШ та ПВ, причому рівні ПШ перевищують нормативні межі значно частіше, ніж ПВ.

Аналіз скарг робітників під час їх медичного огляду та анкетного опитування показав, що переважна більшість їх стосується серцево-судинної (74,8%) та нервової систем (74,8%), опорно-рухового апарату (75,8%), шлунково-кишкового тракту (82,6%). Вони зводились до загального нездужання, зниження працездатності, астенії, виникнення болю в ділянці серця, підвищення артеріального тиску, деякого зниження слуху, болю по ходу хребта, в руках і ногах.

Тільки 18,4% робітників із основної групи обстежених вважали себе практично здоровими. Що стосується скарг обстежених робітників контрольної групи, то серед них 88% вважали себе практично здоровими, а у 16,6% були виявлені скарги на схильність до хвороб від застуди та деякої

астенізації (Р<0,05). Разом з тим, статистичний аналіз свідчить про наявність достовірної кореляції між скаргами клепальників та тривалістю дії ПШ та ПВ. Так, розрахований коефіцієнт детермінації свідчить, що ПШ та ПВ на робочих місцях клепальників на 32,4% впливає на появу скарг. Особливо суттєвий вплив мають ПШ та ПВ при професійному стажі більше 5 років (Р<0,05).

Загальноприйняте клініко-лабораторне обстеження пацієнтів показало, що специфічних змін картини крові, сечі та білкового спектру, в залежності від професії та професійного стажу, не виявлено, за виключенням тих відмінностей, які знаходились у межах вікових змін припустимої норми.

Проведення регламентованих проб діагностики стану периферичної мікроциркуляції показало, що спастичний стан капілярів відзначався у 35,9%, а спастико-атонічний - у 29,1% пацієнтів (Р<0,05). Крім того, із збільшенням профстажу у клепальників частіше виявлялись асиметрії шкірної температури і зменшення її абсолютної величини. Причому аналіз дослідження стану периферичних судин методом скрінінгової проби «білої плями» виявив, що у 51,4% пацієнтів зміни мають спастичний характер (Р<0,05). Це свідчить про переважання симпатичної ланки вегетативної нервової системи.

При аналізі стану чутливої сфери у обстежених хворих встановлено, що у 4,8% знайдено значні зміни больової чутливості (Р<0,05). У 17,4% клепальників вібраційна чутливість була в межах норми, а у 54,3% пацієнтів відзначалися її зниження різного ступеню важкості (Р<0,05). Більш того, із зростанням професійного стажу поріг постійного зниження вібраційної чутливості у клепальників прогресивно зростає.

Аудіометрія клепальників за методикою Київського НДІ отоларингології показала, що у 10,6±3,0% пацієнтів реєструється специфічне зниження слуху, при цьому тяжких порушень слуху, згідно класифікації по В.Є. Ос-тапкович (1988), у робітників не виявлено. Однак, характер виявлених порушень слуху у клепальників та його достовірна залежність від професійного стажу (Р<0,05) дають підставу вважати виявлені зміни специфічними, тобто вважати їх як професійну сенсо-невральну приглухуватість.

Вивчення показників стану ВНС показало, що вегетативна дисфункція обстежених робітників визначалась різними характеристиками ВТ, ВР, ВЗ, при цьому переважаючим був симпатичний фон. Так, із 103 пацієнтів симпатична направленість вихідного вегетативного тонусу відмічалась у 78,6±І,2%. Було встановлено, що у 24,4% обстежених мала місце підвищена вегетативна реактивність та у 13,4% пацієнтів -недостатнє вегетативне забезпечення діяльності.

Дослідження особливостей особистості клепальників відмічають зміни психічного статусу, які, ймовірно, відображають порушення формування особистості. Достовірно встановлено, що серед клепальників переважали особистості з акцентуаціями по шкалах тривожності (66,9%), демонстративності (65,0%), збудженості та дистимічності (51,4%).

Дослідження стану реактивної та конституціональної тривожності, що тісно пов’язане з вищеперерахованими показниками, виявило, що у 56,3±4,8% обстежених пацієнтів мало місце формування стану тривоги та специфічного хронічного стресу, пов’язаного з впливом професійних шкідливостей ПЛІ та ПВ (Р<0,05). Підвищення рівня конституціональної тривожності, виявлене у 61,1±4,8%, можна пояснити особливостями реагування на стресогенну ситуацію.

Таким чином, виявлений високий рівень спадкової конституціональної тривоги у клепальників, працюючих в умовах впливу ПШ та ПВ, комбінується з високим рівнем набутої реактивної тривоги. Отже, вплив вібрації та шуму ускладнює спадково-схильні риси високого рівня конституціональної тривоги появою реактивної тривоги, що в кінцевому результаті дає невротизацію особистості, як підгрунтя для розвитку патології.

Аналіз кореляційних зв’язків між типами особистості клепальників та спектром їх скарг показав, що такі характерологічні властивості як тривожність, демонстративність та збудженість корелюють зі скаргами з боку загального самопочуття, серцево-судинної та нервової системи.

Узагальнені результати реоплетизмографії дозволяють об’єктивно підтвердити патологію судинного русла кінцівок та виявити початкові порушення мозкового кровообігу. Так, зниження мозкового кровотоку за рахунок функціонального спазму великих судин було виявлено у 41,7±4,8% обстежених, спазму прекапілярів - у 20,4±4,8%, спазму пре- і посткапілярів

- у 22,4±5,2% пацієнтів. Вказані початкові зміни, навіть при відсутності клінічної картини, слід охарактеризувати як доклінічні (преморбідні) ознаки церебрального ангіодистонічного синдрому.

При аналізі ЕКГ виявлено, що у переважної більшості обстежених осіб зміни мали функціональний характер та симпатичну направленість. Так, у 74% обстежених відмічалась синусова тахікардія, 60% хворих мали збільшення зубця Рц.щ, у 78% обстежених реєструвався нормальний комплекс <ЗІ18Т, у 60% - двофазний зубець Т (Р<0,05).

Аналіз структури захворювань серед обстежених клепальників свідчить про те, що у клепальників частіше реєструються порушення з боку центральної нервової (72,7+1,7%) та серцево-судинної (22,3±4,1%) систем, причому серед виявлених патологічних станів значну долю займають розлади функціонального характеру.

З боку нервової системи воші виявлялись у вигляді невротичних розладів, які спостерігались як обсесивно-фобічні - у 56,3±4,8%, неврастенічні

- у 74,7±4,2% та істероподібні - у 44,6±4,8% обстежених.

При грунтовному аналізі клінічних особливостей вегетативної дисфункції були встановлені ознаки, які нами об’єднані в синдромоком-плекс вегетативної дисфункції (СВД). Він включає периферичний ангіодистонічний синдром, який виявлявся у 22,3±4,1%; вегето-сенсорну поліневропатію - у 29,1±4,4%, церебральний ангіодистонічний синдром - у 41,7±4,8%, вегето-невротичний синдром - у 58,5±3,6% обстежених осіб основної групи.

Слід зазначити, що результати вивчення захворюваності дозволили виявити і специфічну професійну патологію під впливом ПШ та ПВ у вигляді вібраційної хвороби та професійної сенсо-невральної приглухуватості клепальників, причому вібраційна хвороба мала місце у 3 робітників (2,91%), а сенсо-невральна приглухуватість І-ІУ ступеню — у 10,6% обстежених. Ці стани виявлені у клепальників з професійним стажем, що перевищував 20 років. Крім того, в структурі виявлених загальносома-тичних захворювань діагностувалися гастрити у 9,9±1,1%; виразка шлунку та 12-палої кишки - у 3,9±0,7%, холецистити - у 15,8±1,4%. Ознаками вегетативної дисфункції з боку серцево-судинної системи є нейроциркуляторна дистонія (НЦД). НЦД по гіпертензивному типу спостерігалась у 18,4±3,8%, по гіпотензивному типу - у 3,8±1,9% та по кардіальному типу - у 9,4±3,1% обстежених. Порушення статевої функції вегетативного характеру відзначалися - у 28,2±3,2% та порушення функції сечовиділення мало місце у 9,7±1,3% обстежених.

Дослідження залежності психо-вегетативних порушень від професійного стажу виявило, що у клепальників з ростом професійного стажу відмічалось зростання як невротичних, так і вегетативних розладів. Так, в стажовій групі до 5 років неврастенічні розлади спостерігались у 13,9±2,2% клепальників, обсесивно-фобічні - у 15,1±2,9% та істероподібні

- у 14,3±3,0% осіб. В стажовій групі від 6 до 10 років невротичні розлади зростають відповідно до 25,5±4,1% - неврастенічні, до 20,6±5,3% - фобічні, до 20,0±4,9% - істероподібні. Пік зростання патології припадає на стажову групу від 11 до 15 років. Однак, в стажовій групі 16-20 років нами встановлено зменшення частоти як невротичних, так і вегетативних розладів. Така тенденція пояснюється тим, що з ростом професійного стажу кількість ранніх клінічних розладів зменшується, так як розвиваються соматопсихічні розлади, які витісняють ранні функціональні порушення.

Слід відмітити, що частота виявлених нами захворювань значно відрізняється від даних звітної статистики вищевказаних заводів. Цей факт

пояснюється тим, що нами реєструвалися не тільки захворювання з явними клінічними ознаками, але неспецифічні, так звані, доклінічні розлади.

При вивченні причин вищевказаної захворюваності був виявлений достовірний і сильний кореляційний зв’язок між СВД та віком робітників, вживанням алкоголю, палінням, тривалістю дії ПШ і ПВ та фізичною активністю обстежених. Коефіцієнт детермінації (Д) залежності розвитку вегето-сенсорної поліневропатії від впливу ПШ та ПВ сягає 24,28%, в той час як паління обумовлює розвиток вегето-сенсорної поліневропатії на

0,19%, вік на - 0,68%, низька фізична активність - на 3,57%. Тривалий вплив ПШ та ПВ на 23,33% обумовлює розвиток астено-невротичного синдрому, на 20,65% - церебрального ангіодистонічного синдрому, на 12,30%- периферичного ангіодистонічного синдрому.

Таким чином, результати власних досліджень показали, що при комплексному впливі ПШ та ПВ, соціально-гігієнічних факторів, розвивається комплекс розладів, більшість з яких мають неспецифічний характер і проявляються ознаками СВД. На нашу думку, до названого СВД слід віднести вегето-невротичний, церебральний та периферичний вегето-дистонічний синдроми, невротичні психо-вегетативні розлади у вигляді неврастенічних, обсесивно-фобічних та істероподібних порушень, вегето-сенсорну поліневропатію та нейро-циркуляторну дистонію (схема 1).

Той факт, що у більшості клепальників діагностується СВД, навіть при малому професійному стажі, свідчить про ранній зрив механізмів адаптації ВНС під впливом ПШ та ПВ.

Враховуючи те, що вегетативна дисфункція:

- проявляється на ранньому етапі розвитку віброшумової патології;

- суттєво і достовірно залежить від тривалої дії ПШ та ПВ;

- розвивається при високому рівні невротизації клепальників;

- частіше розвивається в осіб з психастенічною, тривожною та дистимічною акцентуаціями;

- супроводжується одночасним порушенням функцій декількох органів та систем, вважаємо за можливе зробити висновок, що вищевказані розлади є однією з дебютуючих ланок патогенезу специфічних синдромів віброшумової патології.

Результати власних досліджень та вищенаведені міркування завершилися проведенням клінічної апробації схеми корекції ранніх вегетативних дисфункцій.

Остаточний і найбільш раціональний варіант такого лікування наведений в розділі «Практичні рекомендації».

На підставі проведених досліджень нами сформульовані висновки.

Схема 1. Умови розвитку синдромокомплекса вегетативної дисфункції (СВД) у клепальників авіапідприємств

ВИСНОВКИ

1. Комплексними гігієнічними дослідженнями встановлено, що основними професійними шкідливостями у клепальників авіазаводів є виробничий шум, який перевищує максимально допустимий рівень на 10-38 дБА, та промислова вібрація, еквівалентний корегований рівень якої на підтримках перевищує допустимий рівень на 5,5 дБ.

2. В умовах тривалого впливу промислового шуму та промислової вібрації у клепальників розвиваються неспецифічні функціональні порушення, які можна класифікувати як синдромокомгшекс вегетативної дисфункції. В структурі цього синдромокомплексу периферичний ангіодистонічний синдром розвивається - у 22,3±4,1%, церебральний ангіодистонічний синдром - у 41,7±4,8%, вегето-невротичний синдром - у 58,5±3,6%, вегето-сенсорна поліневропатія - у 29,1 ±4,4%, НЦД -у 31,6 ±2,3% обстежених клепальників.

3. Багатофакторний дисперсійний аналіз показав, що у робітників вібро-шумонебезпечних професій найбільш суттєвим фактором, який викликає СВД, є тривалий вплив ПІП та ПВ (16,9%), а також в значно меншій мірі систематичне паління (1,4%), вживання алкоголю (2,6%), малоактивний спосіб життя (4,7%). При цьому встановлено сильний кореляційний зв’язок з характерними індивідуально-преморбідними психоконституційними властивостями робітників, рівнями конституціональної і реактивної тривоги та направленістю діяльності вегетативної нервової системи.

4. Результати обстеження стану здоров’я клепальників показали, що ранньою неспецифічною, але обов’язковою ознакою вібраційної хвороби локальної форми на початковому етапі її розвитку, крім загальноприйнятих, є вегетативно-невротичний синдром, який під впливом промислового шуму та промислової вібрації розвивається у більшості клепальників через 4-5 років і залежить від професійного стажу робітників.

5. Отримані результати свідчать, що у клепальників на ранніх етапах прояву локальної форми вібраційної хвороби розвивається вегетативний церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром, який треба кваліфікувати як неспецифічний синдром, що виявляється у достовірної більшості робітників вібро- та шумонебезпечних професій (р<0,01) і залежить від тривалості професійного стажу, типу особистості робітника, характеру вегетативної направленості в комбінації з іншими ознаками вегетативних дисфункцій.

6. Виявлені у клепальників ранні неспецифічні неврозоподібиі розлади, викликані впливом ПІП та ПВ, клінічно проявляються у вигляді неврастенічних (74,7±4,2%), обсесивно-фобічних (56,3±4,8%) та істеропо-дібних (44,6±4,8%) порушень.

7. Отримані результати диктують необхідність включення до списку протипоказань при працевлаштуванні у вібро- та шумонебезпечні професії синдромокомплексу вегетативної дисфункції.

8. Робітники вібро- та шумонебезпечних професій, у яких при періодичному медогляді виявлено СВД, підлягають диспансеризації в групі ризику і регулярному отриманню профілактичного лікування для попередження розвитку як професійної, так і загальносоматичної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для робітників, які зазнають шкідливого впливу промислового шуму та промислової вібрації, з метою зменшення ушкоджуючої дії цих чинників слід рекомендувати:

1. Щотижня змінювати технологічні операції робітників однієї бригади, з метою скорочення сумарного часу впливу ПІП та ПВ;

- забезпечити робітників, які знаходяться під впливом ПШ та ПВ, спеціальними віброзахисними рукавицями та індивідуальними засобами захисту органів слуху;

- забезпечити спілкування робітників розмовними пристроями, вмонтованими в індивідуальні радіотелефони, що попереджують перенапруження голосового апарату та нервової системи;

- розробити нові моделі підтримок для клепальників з метою виключення із спектру промислової вібрації небезпечних частот.

2. Рекомендувати для широкого практичного застосування патопсихологічне дослідження пацієнтів, які працевлаштовуються на роботу, пов’язану з впливом ПШ та ПВ, із застосуванням тесту Шмишека, шкали визначення рівнів невротизації Спілбергера. У випадках, коли, згідно тесту Шмишека, виявлені акцентуації тривожності, збудженості та дистимічності (більш 12 балів), а також високий (більше 45 балів) рівень конституціональної тривоги, враховуючи тип ВНС та тип гемодинаміки, слід віднести такого обстеженого до групи ризику віброшумової хвороби.

3. У випадках виявлення навіть функціональних порушень при проведенні періодичних медичних оглядів необхідно формувати окремі диспансерні групи ризику з розладами серцево-судинної, нервової, опорно-рухової та інших систем з метою своєчасної профілактики професійної та загальносоматичної патології.

4. Профілактична корекція функціональних порушень робітників, умови праці яких пов’язані з впливом ПШ та ПВ, може здійснюватися в амбулаторних умовах, в умовах стаціонару або клініки з урахуванням динаміки змін функціональних проб та тестів.

5. Для працівників, у яких були виявлені зміни у вигляді синдромокомплексу вегетативної дисфункції, слід рекомендувати у вигляді схеми:

- додатковий профілактичний курс лікування в умовах денного

стаціонару медсанчастини або в амбулаторних умовах з використанням масажу, голкорефлексотерапії, направлених на ліквідацію больового синдрому, судинного спазму в області шийно-грудинного та поперекового відділів хребта; ■

- водолікування за допомогою йодо-бромних, хвойно-сольових та перлинних ванн з температурою не більше 37°С тривалістю 10 хв., 10 сеансів;

- курсове парафіно-озокерітне лікування з урахуванням типу гемодинаміки та показників артеріального тиску хворих;

- при наявності больового компоненту - паравертебральні блокади з 0,25% розчином новокаїну або лідокаїну в сукупності з нестероїдними протизапальними препаратами - диклофенак (напросен, індометацин, бутадіон) в терапевтичних дозах; використання фізичних методів лікування: - електрофорезу з 5% розчином новокаїну на комірцеву зону та 2% розчину (водного) бензогексонію на верхні кінцівки або на комірцеву зону тривалістю 10-15 хв., 10 сеансів на курс лікування;

- комплексне застосування лікувальної гімнастики;

- застосування одного з судинних препаратів, причому при гіпер-кінетичному типі гемодинаміки з нестійким АТ рекомендувати: нікотинову кислоту чи її аналоги (теонікол, компламін) в терапевтичних дозах, кавінтон (по 5 мг 3 р. на день протягом 20 днів), пантокрин (0,075 чи 0,15 г по 1-2 таблетки до вживання їжі 2-3 тижні з 10-денною перервою), пірацетам (по 0,4 г 3 р. на день 2-4 місяці);

- при спастичному варіанті периферичного та церебрального синдромів слід рекомендувати препарати: серміон (по 30 мг 3 р. на день протягом 30 днів); мідокалм (по 100 мг 2-3 рази на день); редергін (по

0,0015 г 2-3 р. на день протягом 30 днів), папаверін, дібазол в терапевтичних дозах; антагоністи кальцію (ніфедіпін) в загальновживаних дозах;

- призначення терапевтичних доз психовегеторегуляторів для усунення неврозоподібних розладів: рудотель (1-2 таблетки в день протягом 3 тижнів), нітразепам (по 5 мг 2 р. на день протягом 30 днів), а

також еглоніл (по 50 мг 3 р. на день протягом 3 тижнів) у випадках вираженого запаморочення.

6. З метою об’єктивності динамічного спостереження за характером змін виявлених порушень в амбулаторних картках робітників слід виділити окремі сторінки для реєстрації показників, які вказані у п. 2 цих рекомендацій.

7. Для працівників шумонебезпечних професій, які за результатами обстеження визнані «практично здоровими», з метою профілактики функціональних порушень рекомендувати щорічне застосування в амбулаторних умовах:

- профілактичних сеансів психоемоційного розслаблення за схемою, курсами по 10 процедур через день; сеансів саунопрофілактики - по

2 сеанси на тиждень за схемою після закінчення робочого дня;

- використовування методики гіпербарічної оксигенації;

- призначень сухо-повітряних ванн в середині робочого дня;

- для підвищення рівня антиоксидантної системи рекомендувати комплексні препарати з наявністю вітамінів груп А, Е, К, С, р-каротин;

- курсів полівітамінів та адаптогенів типу настою женьшеню, елеутерококу, ехінацеї пурпурної (протягом 3-4 тижнів) з метою підвищення резистентності до екзогенних, в т.ч. віброшумових факторів.

Грамотний підбір схеми лікування та профілактичних заходів для конкретного робітника дозволить попередити як виникнення професійних, так і ускладнення загальносоматичних хвороб, та зберегти максимально тривалий час високу працездатність та якісне трудове довголіття робітників зі шкідливими умовами праці.

Список опублікованих наукових робіт за темою дисертації

1. Гречковская Н.В., Парпалей И.А. Воздействие условий труда на заболеваемость рабочих вибро-шумоопасных профессий авиапредприятий // Врачебное дело. - 1997. -№5. - С.20-23.

2. Гречковська Н.В., Яворовський О.П. Шум та вібрації як шкідливі виробничі фактори на авіапідприємствах України // Охорона праці. - 1997.

- №9. -С.44-45.

3. Гречковская Н.В. Роль социально-бытовых, стрессинговых факторов и особенностей личности в формировании психовегетативных нарушений // Медичний реферативний журнал. - 1998. - №1-2. - С.27-31.

4. Гречковська Н.В. Дезадаптуюча дія вібро-шумового фактора на сучасному виробництві // Довкілля та здоров’я. - 1999. - №2. - С.59-60.

5. Гречковская Н.В., Парпалей И.А.. Факторный анализ причин развития виброшумовой патологии у клепальщиков // Сб. научных трудов Донецкого областного центра профпатологии и радиационной медицины, -Донецк, 1994. -25 с.

6. Парпалей И.А., Гречковская Н.В., Коваль А.И.. Неврозоподобные расстройства как эквивалент психической дезадаптации при виброшумовом воздействии // Сб.науч.тр. Донецкого областного центра профпатологии и радиационной медицины «Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины». - Донецк, 1994. — 225 с.

7. Оптимізація системи охорони здоров’я м.Києва: Зб.наук.пр.робіт, -Київ, 1997.-168 с.

8. Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки (Київ, 1997. - 868 с.).

9. Парпалей И.А., Отвага И.С., Лубянова И.П., Гречковская Н.В., Али Саес. Профилактика сосудистых и неврозоподобных расстройств у рабочих шумо- и виброопасных профессий // Метод, рекомендации. - Киев, 1991.

АНОТАЦІЯ

Гречковська Н.В. Вегетативна дисфункція, зумовлена дією промислового шуму та вібрації (діагностика, лікування, профілактика). -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна, медичні науки. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню ранньої патології нервової системи у робітників, які зазнають впливу промислового шуму та вібрації.

Вивчені характер патології та об’єктивні параметри функціонування серцево-судинної і нервової систем з урахуванням індивідуальних типів особистості робітників, типу нервової системи та рівня невротизації. Виявлено вірогідну залежність ранніх нервово-психічних та судинних порушень від професійного стажу, типу нервової системи та типів особистості робітників.

Доказана необхідність корекції функціональних порушень нервової та серцево-судинної системи з метою профілактики розвитку вібро-шумової патології, ускладнень загальносоматичної патології та продовження якісного трудового довголіття.

Ключові слова: вібро-шумова патологія, тип особистості, рівень невротизації, тип нервової системи, нервово-психічні та судинні порушення, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Гречковская Н.В. Вегетативная дисфункция, обусловленная действием производственного шума и вибрации (диагностика, лечение, профилактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. - гигиена, медицинские науки. - Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению ранней патологии нервной системы работающих, подвергающихся воздействию производственного шума и вибрации.

Изучены характер патологии и объективные параметры функционирования сердечно-сосудистой и нервной систем с учетом индивидуальных типов личности, типа нервной системы и уровня невротизации. Выявлена вероятная зависимость ранних нервно-психических и сосудистых нарушений от профессионального стажа, типов нервной системы и типов личности работающих.

На основании многофакторного анкетирования с последующим дисперсионным анализом установлено, что среди множества причин патологии нервной, сосудистой и других систем, достоверно значимыми есть влияние производственной вибрации и шума. Современные методики и комплексное обследование позволило выявить ранние изменения в виде неврозоподобных расстройств и церебрального ангиодистонического синдрома. Выявленные синдромы локальной формы вибрационной болезни не считались ранее обязательными. Полученные результаты свидетельствуют о достоверном присутствии указанных синдромов даже на ранних этапах развития вибрационной болезни, что следует учитывать как в диагностике, так и в лечении заболевания.

Обнаружение функционального нарушения вегетативного характера, учитывает общность патогенеза, комплексность развития и характер течения, классифицируемого как единый синдромокомплекс вегетативной дисфункции. Достоверно доказано, что указанный синдром является следствием длительного воздействия производственных шума и вибрации на рабочих, а его течение и характер зависит от психоконституционального типа личности рабочего, направленности вегетативной нервной системы и индивидуальных особенностей гемодинамики.

Учитывая, что спровоцированная производственными вредностями вегетативная дисфункция проявляется на ранних этапах развития виброшумовой патологии, достоверно зависит от длительности действия производственных вибрации и шума, характеризуется высоким уровнем

невротизации рабочих, чаще развивается у психастеничных и тревожно-дистимичных личностей и сопровождается единовременными функциональными отклонениями нескольких систем организма, сделано заключение, что вегетативная дисфункция является дебютом в патогенезе специфических синдромов виброшумовой патологии.

Изучение заболеваемости выявило специфическую профессиональную патологию от воздействия производственного шума и вибрации в виде вибрационной болезни и сенсо-невральной тугоухости. В структуре выявленной общесоматической патологии диагностировались гастрит, язвенная болезнь желудка и 12-перстной кишки, холецистит. Признаками вегетативной дисфункции со стороны сердечно-сосудистой системы выявилась нейро-циркуляторная дистония.

Было установлено, что с ростом профессионального стажа количество ранних психо-вегетативных нарушений у клепальщиков уменьшается, так как развиваются соматопсихические нарушения, которые вытесняют ранние функциональные нарушения.

В работе предложена схема условий развития синдромокомплекса вегетативной дисфункции у клепальщиков с выделением основных клинических синдромов: вегетативно-невротического, вегето-дистонического (церебрального и периферического) и вегето-сенсорной полиневропатии.

Выявленные у клепальщиков ранние неспецифические неврозоподобные нарушения от воздействия производственного шума и вибрации, клинически проявились в виде неврастенических, обсессивно-фобических и истероподобных признаков. Достоверно установлено, что вегетативная дисфункция имела симпатическую направленность на фоне повышенной вегетативной реактивности и недостаточного вегетативного обеспечения деятельности.

Изучение комплекса причин, ведущих к заболеваемости, выявило влияние на развитие СВД таких факторов, как употребление алкоголя, курение, низкая физическая активность. Полученные результаты диктуют необходимость включения в список противопоказаний при трудоустройстве в вибро- и шумоопасные профессии синдромокомплекса вегетативной дисфункции.

Результаты собственных исследований завершились проведением апробации клинической схемы лечения ранних вегетативных нарушений.

Доказана необходимость коррекции функциональных нарушений нервной и сердечно-сосудистой систем с целью профилактики развития виброшумовой патологии, осложнений общесоматической патологии и продления качественного трудового долголетия.

Ключевые слова: вибро-шумовая патология, ранняя патология, тип личности, уровень невротизации, тип нервной системы, нервно-психические и сосудистые нарушения, профилактика.

ANNOTATION

Grechkovska N.V. Vegetative Dysfunction Conditioned by the Effect of Industrial Noise and Vibration (diagnostic, medical treatment, prophylactic). -Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree in medical sciences by speciality 14.02.01. -Hygiene, medical sciences. - The O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to early pathology of nervous system in the workers who were exposed to the effect of industrial noise and vibration.

The pathology character as well as objective parameters of cardiovascular and nervous system functioning have been studded taking into account individual types of a personality, nervous system type and the level of neurotization. It was determined a dependence between early neuropsychical and vascular disturbances and the length of service, nervous system type and of personality.

It was proved the necessity to correct functional disturbances in the nervous and cardiovascular systems aiming at prophylaxis of vibro-sound pathology development, complications in general somatic pathology and prolongation of occupational activity.

Key words: vibro-sound pathology, early pathology, type of personality, level of neurotization, type of nervous system, neuropsychical and vascular disturbances, prophylaxis.