Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Вегетативная адаптация сердечно-сосудистой системыу детей, проживающих в крупном промышленном регионе и пораженных острыми респираторными инфекциями

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

/, І -‘і

л Г* Г» • •' .'"і

З із і.^.м

МАСЮТА Дмитро Іванович

УДК 616-053.2-616.1:911.3

ВЕГЕТАТИВНА АДАПТАЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ У ВЕЛИКОМУ ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ І ВРАЖЕНІ ГОСТРИМИ РЕСПІРАТОРНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ

14.01.10 - педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків - 1999

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Дорофеева Галина Діомидшна,

Донецький державний медичний університет, професор кафедри дитячих, хвороб № 2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сукачова Г анна Іванівна,

Харківський державшій медичний університет, професор кафедри факультетської педіатрії та медичної генетики

доктор медичних наук, професор Ткаченко Юлій Петрович,

Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальноїпедіатрії

Провідна установа Інститут педіатрії, акушерства і гінекології

Академії медичних наук України, педіатричний відділ, м. Київ

Захист відбудеться “2£ 199^р. о ^ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04ггриХарківському державному медичному’ університеті за адресою: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського держав-ногомедачногоуніверситету (адреса: 310022,м.Харків, проспект Леніна,4).

Автореферат розісланий “ ^ 199 9^,

Вченіш секретар спеціалізованої <

вченої ради, кандидат медичних Ц г

наук,доцент Л.І. Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забруднення навколишнього середовища на великих територіях України створює реальні умови для погіршення здоров ’я населення, в першу чергу дітей, організм яких найбільш чутливий до екопатологічних факторів і стресових впливів (Шандала М.Г., Звиняцковськнй Я.І., 1988; Теддер Ю.Р., Гудков А.Б., 1994; Вельтищев Ю.В., 1996; Сливіна Л.П., Лопатіна Т.П., 1996). Різні екопатологічні фактори, які діють протягом тривалого часу, порушують функціонування багатьох органів і систем, в першу чергу - вегетативної нервової системи, як оперативно реагуючої ланки регуляції гомеостазу, і серцево-судинної системи, як системи інтегрального реагування на усякий зовнішній вплив, яка відображає напругу гормонально-гуморального, вегетативного та центрального механізмів гомеостазу (Казначеєв В.ГГ. і співавт., 1980; Баєвський P.M., 1989; Кутепов Є.М. і співавт., 1990; Квашніна Л.В., 1996). Зміна функціонального стану цих систем знижує адаптаційні можливості системи кровообігу та порушує вегетативну адаптацію навіть у здорових дітей (Капранов С.В., 1994; Плотникова А.ІЛ співавт., 1994; Барков Л.В.і співавт., 1996; Воляник М.Н. іспівавт., 1996; Журавель A.A., 1996; Поберська В.А., Крадінова O.A., 1996). Під час виникнення різних захворювань порушення вегетативної адаптації посилюються (Гальцева Л.А. і співавт., 1991 ; Кулінич Т.Є. і співавт., 1994; Куприненко Н.Б., 1995; Мощич П.С. і співавт., 1998). Це призводить до погіршення перебігу хвороби та затримує процеси реконвалесценції, що вимагає додаткового фармакологічного впливу. Протев літературі практично відсутні відомості про особливості вегетативної адаптації серцево-судинної системи у дітей, мешканців великих промислових регіонів, при виникненні у них найбільш поширеної патології - гострих респіраторних захворювань. Недостатньо розроблені показання для корекції порушень адаптації і вегетативної дисфункції таких хворих, недостатньо оцінена ефективність застосування з цією метою адаптогенів, хочцемає велике практичне значення.

Зв’язок темп з планом наукових робіт установі!. Дисертація є фрагментом кафедральної науково-дослідної роботи “Синдроми днсилазії сполучної тканини серця у дітей, клініка, особливості адаптації, диспансеризація”, № держ. реєстрації 0199VOOO167.

Мета роботи. Підвищення ефективності діагностики змін у стані вегетативної адаптації серцево-судинної системи у “здорових” і хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні, і обгрунтування засобів корегуючої терапії.

Задачі дослідження.

1. Оцінити адаптаційні можливості серцево-судинної системну дітей, які мешкають у Донецькому промисловому регіоні, на основі комплексу клінічних та інструментальних досліджень.

2. Вивчити стан вегетативної адаптації серцево-судинної системи у дітей Донецького пр омисловоі о регіону шляхом вивчення вихідного вегетативного тонусу, вегетативноїреакгивносгі, вегетативного забезпечення діяльності та функціонального стану центральної нервової системи.

3. Оцінити адаптаційні можливості серцево-судинної системи і функціональний стан центральної нервової системи у дітей з різними формами гострих респіраторних вірусних інфекцій.

4. Оцінити безпосередню та віддалену ефективність включення до комплексу терапії дітей з ускладненими формами гострих респіраторних вірусних інфекцій адаптогену женьшеня за даними стану вегетативної адаптації серцево-судинної системи.

5. Розробити показання до застосування адаптогену з метою корекції порушень вегетативної адаптації серцево -судинної системи під час гострих респіраторних вірусних інфекцій, вр аховуючи особливості адаптації і вегетатив ої дисфункції.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що майже у половшій дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні з несприятливим екологічнім станом, порушені адаптаційні можливості системи крово обігу і більше, ніж у половини дітей, порушена вегетативна адаптація серцево-судинної системи. Привиникненні ГРВІ порушення адаптації розвивались частішеі були найбільш виражені при ускладнених формах ГРВІ. Вивчена ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня, який корегує вегетативну дисфункцію і дезадаптацію.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення роботимають безпосфеднійвихідупракгичну охорону здоров’я. На основі проведених досліджень розроблений комплекс терапії ускладнених форм ГРВІу дітей Донецького промислового регіону з включенням адаптогену (настоянки женьшеня), визначені показання до його застосування. Практичні рекомендації впроваджені в дитячому соматичному відділенні міської лікарні № 2 м. Зугреса, у дитячих поліклініках міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. Донецька, міської лікарні № 6 м. Донецька, міської лікарні № 16 м. Донецька, відділенні гострих респіраторних захворювань міської дитячої лікарні № 2 м. Донецька, В результаті впровадження адаптогену женьшеняв комплексну терапію ускладнених форм ГРВІ на 2,3 дня скоротились строки лікування.

з

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота € особистою працею автора. Автор особисто проаналізував вітчизняну та іноземну літературу з проблеми, що вивчалася. Автором особисто проводилась оцінка адаптаційних можливостей серцево-судинної системи (ССС) за показниками електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіографії (ЕХО-КГ), шифрування кардіоінтервалограм (КІГ) з визначенням вихідного вегетативного тонусу (ВВТ), вегетативної реактивності (ВР), оцінювався функціональний стан нервової системи за В.Я. Уманським, визначались характерологічні особливості особистості “здорових” та хворих з різними формами ГРВІ дітей, оцінка ефективності застосування комплексу терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на міжкафедральній нараді співробітників кафедр дитячих хвороб № 2, пропедевтики дитячих хвороб, а також кафедри гігієни Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Матеріали дисертації повідомлені на ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю заслуженого працівника вищої школи України, д-ра мед. наук проф. Завгородньо-го Л.Г. (Донецьк, 1994); на конференції молодих вчених та спеціалістів Донецького медичного універсистету “Актуальні проблеми медицини Донбасу” (Донецьк, 1996);на Уконгресікардіологів України (Київ, 1997).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 статті у центральних журналах, 11 статей у збірниках науковихпраць, 4тезидопо-відей на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 226 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури,

4 розділів власних досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що включає 271 джерело україно- та російськомовних авторів і 93 роботи зарубіжних авторів на 50 сторінках. Робота ілюстрована 45 таблицями та 10 малюнками, 1 випискою із історії хвороби хворого, над яким велись спостереження, що складає 40 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань обстежено 153 дитини у віці 7-14 років, мешканців промислового регіону Донбасу (м.м. Донецьк і Зугрес). 117 дітей хворіли на ГРВІ, а 36 дітей не хворіли ГРВІ і були віднесені до І контрольної групи (“здорові” діти). У 22 дітей була неускладнена форма ГРВІ, а у 95 дітей - ускладнені форми ГРВІ (у 33 - гострий бронхіт, у 62 - пневмонія). Хлоп-

чиків було 82, дівчаток-71. 36 дітей без проявів ГРВІ, які мали хронічні осередки інфекції з тією ж частотою, що йосновна група дітей з ГРВІ, склали групу порівняння.

Усім “здоровим” та хворим дітям проводилось загальноприйняте клініко-лабораторне дослідження, оцінювались адаптаційні можливості системи кровообігу, стан вегетативної адаптації ССС, функціональний стан вегетативної нервової системи (В НС) та центральної нерв ової системи (ЦНС). У всіх обстежених дітей вивчені характерологічні особливості особистості заметодикою Айзенка, модифікованої дата дитячого віку (Гутман Б.В., 1993). Для визначення функціонального стану ССС усім дітям, крім визначення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень , розраховувались показники гемодинаміки, рівень систолічного та діастолічного тиску в легеневій артерії за С.А. Душаніним (1988); проводилась ЕКГ з фазовим аналізом електричного циклу серця за М.К. Осколковою (1988), І.М. Воронцовимі I.A. Кельмансоном (1988), Н.В. Дмитрієвою (1989), ЕХО-КГ. Адаптаційні можливості системи кровообігу оцінювалися згідно з даними проби з дозованим фізичним навантаженням за Шалковим № 6 і за допомогою номограми з розрахунком показника г за A.B. Аболенською (1993).

Для оцінки вегетативної адаптації ССС використовувались дані ЕКГ, КІГ, таблиці О.М. Вейна, адаптовані до дитячого віку, з визначенням BBT, ВР, вегетативного забезпечення діяльності (ВЗД). Стан вегетативної адаптації оцінювався також шляхом комплексного аналізу показників КІГ за Г.С. Мельниковою (1989) з розрахунком показника рівня функціонування (РФ) ВНС за Н.Б. Куприненко (1995). Функціональний стан ВНС і ЦНСиизначали експрес-методом за В.Я. Уманським (1993) з визначенням часу сенсомоторної реакції (ЧСР), швидкості переробки інформації (ШПІ), електричного опору шкіри (ЕОШ).

Статистична обробка результатів дослідження проводилась за загальноприйнятим методом середніх, величин з оц інкою достовірності відхилень за критерієм Ст’юдеігга. Крім того, проводився кореляційний аналіз зв’язку показників, які вивчалися, з розрахунком коефіцієнта кореляції г. Математичні розрахунки виконані на персональній ЕОМ ІВМ-РС/АТ.

Результати дослідження та їх обговорення. Проживання у великому промисловому регіоні з антропогенним забрудненням навколишнього середовища значно впливало на стан здоров’я дітей. Екологічне обтяження впливає вже на внутрішньоутробний розвиток дітей, погіршуючи перебіг пренатального, антенатального й інтранатального періодів, патологічний перебіг яких виявлено у 80,39±3,23% дітей. Група дітей, які часто і тривало хворіють, склала 60,78±3,94%, що вище, ніж в середньому

по Україні. Хронічні осередки інфекції сформувались у 73,86±3,55% дітей. У 36,60±3,90% дітей відмічались алергічні реакції, які у 15,69±2,96% трансформувались в алергічні захворювання. В обстежених дітей часто відмічались такі характерологічні особшів ості особистості як інтравер-сія (37,9113,92%), високий рівень нейротшму (37,25+3,90%), високий рівень тривожності (45,75±4,03%). У третини обстежених дітей при постійному антропогенному забрудненні формувалась толерантність органів кровотвореїшя на дію мінімальних або помірних доз токси-кантів, яка проявлялася в мінімальній реакції з боку білої крові при виникненні ускладнених форм ГРВІ.

Вплив токсикантів на дітей в регіонах з антропогенним забрудненням призводить до порушень вегетативної адаптац ії ССС. У таких дітей часто зустрічались ваготонія (45,10±4,02%) і дистонія (20,92±3,29%), при низькій частоті - евтонії. В результаті комплексного аналізу показників КІГ у 61,12±8,43% дітей адаптація була порушена, переважно у вигляді напруження (33,33+7,84%) і виснаження: (25,00±7,22%) адаптації.

Адаптаційні можливості ССС булипорушеніу 41,67±8,22% дітей. У 36,11 ±8,01% дітей реєструвався незадовільний або поганий показник якості реакції (ПЯР) Б.П. Кушелєвського. Тіш реакції ССС на навантаження був порушений у 27,78±7,48% дітей. У 30,00±8,51% дітей за даними ЕХО-КГ відзначались порушення функціонального стану міокарда. Переважало зниження скоротливої спроможності міокарда. Антропогенне забруднення атмосферного повітря, яке спричиняє рефлекторну спазму гладкої мускулатури дихальних шляхів, призводить до погіршення показників зовнішнього дихання і змінює тиск у легеневій артерії. Нормальний рівень систолічного та діастолічного тиску в легеневій артерії мали тільки 41,46±8,23% дітей незалежно від ВВТ.

Показники гемо динаміки у дітей, мешканців великого промислового регіону, були змінені. Дані наведені в табл. 1. Підвищувались хвилинний об’єм (ХО), систолічний об’єм (СО), знижувались загальний периферичний опір судпн(ЗПОС), “подвійний добуток” (ПД). Найбільш значні порушення гемодшіаміки відмічались у симпатикотоніків з підвищенням ХО і зниженням кінцево-систолічного об’єму (КСО). У ваго-тоніків кровообіг виявлявся найбільш ефективним з мінімальними значеннями ПД та коефіцієнту ефективності кровообігу (КЕК). Але при ваготонії знижувались кінцево-систолічний розмір (КСР) і КСО. Погіршення адаптаційних можливостей ССС проявлялось і змінами фазової структури електричного циклу серця. У 25,00±7,22% дітей фаза припинення збудження була триваліша за фазу збудження, і тільки у 22,22±6,90% дітей виявлено оптимальний стан міокарда. Найзначніші

відхилення в електрофізіологічному стані міокарда відмічались у сим-патикотоніків.

Таблиця 1

Показники функціонального стану серцево-судинної системи, ВНС і ЦНС у хворих на ГРВІ дітей

Показники І контрольна група л = 36 X ворі піти

ГРВІ п = 22 Ускладнені форми ГРВІ п = 95

М±т М + ш Рк. < М ± т р*.< РГРВ1<

Показники гемодинаміки

ВІ, ум.од. 28,29±2,24 3б,39±2,65 0,05 35,48+1,29 0,01 0,8

С)Ут, ум.од. 1,10±0,04 1,22+0,05 од 1,35±0,03 0,001 ОД

ХО, мл 4827±173 5334+322 0,05 5702±118 0,001 0,6

СІ, Ым 4,15±0,21 4,73±0,2б 0,1 4,87±0,13 0,01 0,7

ЗПОС, дін с см"5 1219±57 1069±50 0,1 1121±35 0,2 0,5

КЕК, ум.од. 37,44±1,30 44,25±2,51 0,05 43,80+0,99 0,001 0,9

ПД, ум.од. 75,77±3,23 94,74+9,48 0,001 96,27+1,83 0,001 0,8

Показники фазового аналізу електричного циклу серця

ОТ/РТ, ум.од. 0,717+0,005 0,720+0,007 0,8 0,726±0,004 0,3 0,6

СЛУТС?, ум.од. 0,872+0,033 1,004+0,042 0,05 1,091+0,021 0,001 од

ТР/РТ, ум.од. 0,557+0,034 0,447+0,035 0,05 0,390±0,014 0,001 ОД

Показники КІГ

Дх, с 0,28+0,02 0,22±0,02 0,1 0,21+0,01 0,001 0,7

Мо, с 0,79+0,03 0,70±0,02 0,05 0,70+0,01 0,001 1,0

АМо, % 21,53+1,48 26,24±2,42 0,1 26,91+1,16 0,05 0,9

III, ум.од. 59,07+7,77 119,63±2б,40 0,05 169,26±23,96 0,01 0,4

ВПР, ум.од. 5Д4±0,40 7,86+0,68 0,001 9,80±0,75 0,001 0,3

ІВР, ум.од. 87,56±9,77 143,14±24,13 0,05 190,88+19,34 0,01 0,3

ПАПР, ум.од. 25,61±1,72 38,05±3,67 0,01 39,80і2,04 0,001 0,8

Фізіологічні показники ЦНС

ЧСР, мс 521+13 592+24 0,01 573+18 од 0,7

ДЧСР, мс -22+6 -18+6 0,7 -9+4 0,2 0,4

ЦІПІ, біт/с 5,83+0,14 5,14±0,19 0,01 5,32±0,16 од 0,7

ДІИПІ, біт/с +0,24±0,04 +0,12+0,05 0,1 + 0,11+0,03 0,05 0,9

ЕОШ, кОм 20,1 ±0,7 16,9+0,5 0,01 15,7±0,8 0,01 0,5

ДЕОШ, кОм -3,9±0,4 -1,0±0,9 0,01 -1,0±0,6 0,01 1,0

ВР і ВЗД також були порушені. 58,33±8,23% дітей, мешканців великого промислового регіону, малипорушеїшя ВР переважно у вигляді гіперотмпатикотонії. Показник ВР ([Н2/ІН() був підвищений у них до 2,73±0,29 ум. од.. У ваготоніків та евтоніків переважала гіперсимпатшсо-тонія, у симпатикотоншв - асимпатикотонія. Гіперсимпатикотонічна спрямованість ВР, що властива дітям великого промислового регіону, пов’язана з підвищенням у них тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

Поруїяення ВЗД у вигляді недостатнього забезпечення з переважанням гіпердіастолічного варіанта кліноортостатичної проби (КОП) відзначались у 47,23±8,32%дітей. ВЗД порушувалось переважно у ваготоніків (66,66112,17% дітей). Порушення ВР і ВЗД супроводжувались підвищенням РФ ВНС. Навіть у “здорових” дітей функціонування ВНС відбувалось на підвищеному неадекватному рівні: показник РФ ВНС дорівнював 147,07122,22 ум. од.. Найменш адекватним РФ ВНС був при симпатикотонії. РФ ВНС у ваготоніків порівняно з евтоніками був помірно підвищений.

У дітей, мешканців великого промислового регіону, погіршувався не тільки РФ ВНС, але й функціональний стан ЦНС. Антропогенне забруднення навколишнього середовища є причиною напруження ЦНС і ВНС навіть у “здорових” дітей, більше половини яких (63,8918,01%) мали несприятливі функціональні стани організму за В .Я. Уманським.

Внаслідок виникнення ГРВІ адаптаційні можливості ССС і вегетативної адаптації системи кровообігу погіршувались. Клінічні прояви різних форм ГРВІ у дітей, мешканців великого промислового регіону, відповідали даним літератури. Порушення адаптації ССС у хворих з гострим бронхітом та пневмонією не відрізнялись, тому діти з гострим бронхітом та пневмонією розглядались як одна група хворих з ускладненими формами ГРВІ. В гострий період ГРВІ відмічалось підвищення активності симпатичного відділу ВНС з підвищенням систолічного та діастолічного АТ, тахікардією, підвищенням вегетативного індексу (ВІ) Кердо, індексу хвилинного об’єму крові ((^Ут), змінами показників ге-модинаміки, КІГ, ЕХО-КГ. На ЕКГ виявлялись низький зубець Ту5, прискорення атріовентрикулярної провідності. Особливістю вегетативної регуляції ССС у хворих дітей, мешканців великого промислового регіону, є підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС, що проявлялось зниженням систолічного та діастолічного АТ, брадикардією, дихальною аритмією. На ЕКГ у таких дітей знижується амплітуда зубця Рш, сегмент БТ зміщується вище ізолінії, підвищується зубець Ту5. Ці зміни реєструються навіть у гострийперіод хвороби. Такі зміни можна трактувати як прояв вегетативної дисфункції, що виявлялось у

50,00± 10,66% дітей з неускладненою формою ГРВІ та у 62,11 ±4,98% дітей з ускладненими формами ГРВІ. За даними комплексного аналізу показників КІГ у хворих дітей, особливо при ускладнених формах ГРВІ, адаптація організму виразно погіршувалась (83,16±3,85% дітей (р<0,01)) з наростанням частоти стан)' напруження (58,95±5,05%) і появою зриву адаптації (9,47+2,94%). Гірші адаптаційні можливості були у симпатикотоніків.

Розвиток ускладнень ГРВІ ще більше погіршував стан адаптаційних можливостей ССС. Максимальні відхилення мали діти з симпати-котонією. 76,00±6,04% дітей (р<0,001)мали порушення адаптації системи кровообігу, при цьому в стадії виснаження: знаходились 34,00±6,70% дітей (р<0,05). Порушення адаптації ССС до фізичного навантаження зростали. Незадовільний або поганий ПЯР був у 64,29±12,81%о ваготоніків та у 60,00±6,93% симпатикотоніків, порушення типу реакції системи кровообігу під час фізичного навантаження - у 60,00±6,93%симпатіпсотоніків (р<0,01).

Зміни тиску у легеневій артерії при виникненні ГРВІ мали більше половини дітей. При неускладненій формі ГРВІ мала місце тенденція до підвищення систолічного та діастолічного тиску у легеневій артерії з максимальним рівнем систолічного (22,45±1,65 ммрт. ст. (р<0,01))і діастолічного тиску (8,18±0,55 ммрт. ст. (р<0,05)). Підвищення тиску було значнішим у симпатикотоніків. Внаслідок розвитку ускладнень ГРВІ частіше зустрічалось зниження систолічного та діастолічного тиску у легеневій артерії із зниженням систолічного та діастолічного тиску до 19,71 ±0,67 мм рт. ст. (р<0,05) і 7,60±0,26 мм рт. ст. (р<0,1) відповідно. Значнішим зниження тиску було у ваготоніків.

Внаслідок виникнення ГРВІ кровообіг відбувався неефективно, особливо у симпатикотоніків з підвищенням ПД, КЕК, ХО. У ваготоніків гемодинамічні зрушення були менш значними, кровообігу них залишався ефективним із значеннями ПД і КЕК у межах норми. Проте при ваго-тонії відзначалось значне підвищення кііщево-діастолічного розміру (КДР), кінцево-діастолічного об’єму (КДО), ударного об’єму (УО). Виникнення ГРВІ практично не впливало на частоту порушення скоротливої спроможності міокарда, показники КДР, КДО, КСР, КСО.АлеХОта УО підчас ГРВІ були достовірно вищі, ніжу дітей груші порівняння.

Під час кореляційного аналізу зв’язку показників гемодинаміки, які були отримані при ЕХО-КГ і непрямим “безкровним” засобом, був виявлений прямий достовірішй кореляційний зв’язок (р <0,001). Тому для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у випадку лідсут-ності сучасної апаратуриможнавикористовуватирозрахунковий засіб.

Фазова структура електричного циклу серця у хворих дітей, особ-

літо з ускладненими формами ГРВІ, порушувалась. Збільшувалась кількість дітей, які мали переважання фази припинення збудження (41,0515,05%), стан функціонального напруження міокарда (63,64+10,23%), порушення серцевої діяльності (50,52±5,13%). Порушення окремих, показників фазової структури відображали несприятливий перебіг обмінних процесів у міокарді у хворих дітей (підвищення показників QT/TQ, QT/PT, зниження ТР/РТ).

Порушення ВР мали 86,32±3,56% дітей з ускладненими формами ГРВІ (р<0,001) при підвищенні показника ВР до 4,80±0,45 ум. од. (р<0,01). Максимальні порушення ВР і гіперсимпатикотонія були при евтонії та ваготонїї: показник ВР дорівнював 6,15±0,89 ум. од. (р<0,01) і 5,39+1,06 ум. од. (р<0,2)відповідно. Найзначніші змінигемодинамі-ки виявлені при асимпатикотонічіпй ВР у вигляді зниження КДР, КСР, КДО, КСО, ХО. Порушення ВЗД відмічались у 75,79±4,38% хворих з ускладненими формами ГРВІ (р <0,05). Переважало недостатнє забезпечення з гіпердіастолічним варіантом КОП (55,79+5,09%) дітей (р<0,05)), з’являлись симпатикоастенічний та асимпатикотонічний варіанти. Надмірне забезпечення з гіперсимпатикотонічним варіантом КОП реєструвалось у 11,58±3,33% хворих (р<0,3) із значним підвищенням КСР, КСО, УО, ХО. Порушення ВЗД при виникненні ГРВІ зустрічались частіше у дітей з різним ВВТ, але найзначніші вони були у ваго-тоніків (78,57110,97%) і симпатикотоніків (88,0015,86%). РФ ВНС у хворихдітей, особливо при ускладнених формах ГРВІ, значно погіршувався з підвищенням показника РФ ВНС до 387,53138,26 ум. од. (р<0,001). Найменш адекватним РФ ВНС був при симпатикотонії: показник РФ ВНС дорівнював 513,66177,63 ум. од. (р<0,1).

Кореляційний аналіз зв’язків між рівнями функціонування ССС і ВНС і показниками гемодинаміки, фазової структури електричного циклу серця, КІГ, рівнем систолічного тиску в легеневій артерії показав, що показники ХО, ПД, КЕК, QT/TQ, ТР/РТ можуть бути використані для оцінки РФ ССС, а показники КІГ (ІН, IBP, ПАПР), ПД, КЕК, QVm - для оцінки РФ ВНС у дітей з ускладненими формами ГРВІ.

Внаслідок виникнення ГРВІ, особливо ускладнених форм, погіршувався функціональний стан ЦНС, наростала питома вага дітей з несприятливими функціональними станами організму за В .Я. Уманським до 81,0514,02% (р<0,05). При цьому збільшувався ЧСР, знижувались ШПІ та ЕОШ, зменшувався ступінь зміни цих показників після фізичного навантаження. Особливо значними булиці зрушення у симпатикотоніків.

На стан адаптаційних можливостей ССС при захворюванні на ГРВІ деякою мірою впливали характерологічні особливості особистості.

Кращі адаптаційні можливості системи кровообігу демонстрували екстраверти та емоційно стійкі діти. За фазовим аналізом електричного циклу серця кращий стан обмінних процесів у міокарді відзначався в інтравертів та дітей з низьким рівнем тривожності.

Таким чином, проживання дітей у великому промисловому регіоні призводило до змін вегетативної адаптації, підвищеного неадекватного рівня функціонування ВНС і ССС, що погіршує функціональний стан цих систем. Внаслідок виникнення ГРВІ, особливо ускладнених форм, рівень функціонування ВНС та ССС ставав надто неадекватним з погіршенням функціонального стану цих систем, що проявлялось у вигляді дистонії з підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ВНС на фоні значної симпатикотонії в гострий період захворювання.

Отримані дані підтверджують стадійність функціональних порушень ВНС та ССС при антропогенному забрудненні навколишнього середовища, коли виникає зниження функціональних резервів ССС на фоні підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС. Підчас ГРВІ регуляторні системи організму переходять у стан стресу, що проявляється підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. У дітей з вихідним адаптивно високим тонусом парасимпатичного відділу ВНС в гострий період ГРВІ реакції “екстреної” адаптації' обмежені, що погіршує перебіг хвороби і порушує процеси р еконваяесценції. До моменту виписки із стаціонару нормалізація вегетативної адаптації ССС не наставала навіть при неускладненій формі ГРВІ, а при ускладнених формах ГРВІ виявлені найзначніші та найетійкіші порушення.

Отже, організм дітей, мешканців великого промислового регіону, знаходиться у стані хронічного стресу, який проявляється порушеннями вегетативної адаптації у вигляді дистонічних змін. Ці зміни посилюються під час ГРВІ, особливо ускладнених форм. Тому до комплексу терапії дітей з різними формами ГРВІ, мешканців несприятливого екологічного регіону, необхідно включати засоби, які усувають дистонічні зміни і поліпшують вегетативну адаптацію.

Для корекції виявлених порушень вегетативної адаптації використовувався адаптоген женьшень. У 50 дітей з ускладненими формами ГРВІ (основна група) до комплексу терапії була включена настоянка женьшеня. 45 дітей отримували традиційну терапію і були II контрольною групою. Вживання адаптогену у дітей з ускладненими формами ГРВІ було ефективним. Включення адаптогену не впливало на тривалість основних клінічних проявів ускладнених форм ГРВІ, але зменшувало прояви астено-невротичного синдрому та прискорювало відновний період. Про це свідчила більш рання (на 2-5 днів) позитивна динаміка із

зникненням головного болю, слабкості, нездужання, з поліпшенням апе-тту. Внаслідок вживання женьшеняна 2,28 днів скорочувалось перебування у стаціонарі. Функціональний стан та адаптаційні можливості ССС під час застосування адаптогену поліпшувались. Це проявлялось нормалізацією діастолічного артеріального тиску, серцевого ритму, показників ЕКГ, фазового аналізу електричного цшшу ссрця, огггаміза-цією показників гемодшіаміки. Дані наведені в табл. 2. У 84,00±5,18% дітей, які отримували адаптоген, до 10-14 дня перебування у стаціонарі відмічався оптимальніш стан адаптаційних можливостей ССС (в контролі 51,11 ±7,45% дітей (р<0,001)).

Поліпшення функціонального стану ССС частково було пов’язано з нормалізацією вегетативної регуляції системи кровообігу. Вживання адаптогену сприяє зменшенню проявів дистонії із зниженням активності симпатичного відділу і підвищенням активності парасимпатичного відділу ВНС, що відображалось на показниках КІГ, ВІ, QVm. Серед дітей, які отримували женьшень, частіше-реєструвалась евтонія (64,00±6,79%, у контролі - 31,11 ±6,90% (р<0,01)), рідше - симпатшсото-нія (8,00±3,84%, у контролі - 42,22±7,36% (р<0,001)). РФ ВНС ставав більш адекватним із зниженням показника РФ ВНС до 120,34118,29 ум. од. (в контролі - 349,26135,34 ум. од. (р<0,001)). У 56,0017,02% дітей вживання адаптогену призводило до нормалізації ВР (в контролі -15,5615,47% дітей (р<0,001)), у 62,0016,86% дітей основної групи нормалізувалось ВЗД (в контролі - 20,0015,96% дітей (р<0,001)). Поліпшувалась адаптаціяне тільки ВНС, але й ЦНС. При цьому у 60,0016,93% дітей, які отримували адаптоген, до 10-14 дня перебування в стаціонарі відмічались сприятливі стани організму за В .Я. Уманським (в контролі

- 42,2217,36% дітей (р<0,1)) з поліпшенням окремих фізіологічних показників нервової системи (скорочення ЧСР, збільшення ШПІ, значніші зміни цих показників після фізичного навантаження).

Проте застосування женьшеня протягом 10-14 днів мало впливало на реакцію ССС при фізичному навантаженні. Вживання адаптогену до 4тижнів призводило до нормалізації цих показників. П оштшшші ефект застосування адаптогену зберігався і через 3-6 місяців. У дітей, які отримували адаптоген, поліпшувалась адаптація до фізичного навантажен-няз оптимізацієго ПЯРу 78,5717,75%дітей (вконтролі-60,87110,18% дітей (р<0,2)), типів реакції ССС на навантаження у 82,1417,26% дітей (в контролі - 65,2219,95% дітей (р<0,2)). Вживання адаптогену призводило до оптимізації рівня функціонування системи кровообігу з більш значним зниженням показника г до 8,8011,26 ум. од. у спокої та 22,1412,47 ум. од. під час фізичного навантаження (в контролі -

13,21 ±1,61 ум. од. (р<0,05) і 35,0013,52 ум. од. (р<0,01) відповідно). Під час комплексного оцінювання сполучуваності змін показників КІГ за Г.В. Мельниковою оптимальний стан адаптації був у 71,43±8,54% дітей, які отримували адаптоген (в контролі - 26,0919,15% дітей (р<0,01)). Побічних проявів під час вживанім настоянки женьшеня не відмічено.

Таблиця 2

Показники функціонального стану серцево-судинної системи, ВНСі ЦНС у хворих на ГРВІ на 10-14 день перебування в стаціонарі

Показники Хворі на ГРВІ я = 22 Хворі з усклаї іненими формами ГРВІ

Основні група п= 50 II контрольна група п = 45

М + т М + пі 1 ргрві< М + т іргрвКІ Рос». <

Показники гемодинаміки

ВІ, ум.од. 32,33±2,84 24,43+1,70 0,05 34,60+1,85 0,2 0,001

<3\'пі, ум.од. 1,13+0,05 1,Ю±0,03 0,6 1,23+0,04 0,5 0,05

ХО, мл 5172±261 4453±121 0,01 5270+178 0,8 0,001

СІ, л/м2 4,5 »±0,30 3,77+0,14 0,01 4,42±0Д9 0,7 0,01

ЗПОС, дінссм"5 1169±70 1328±43 од 1104±43 0,5 0,001

КЕК, ум.од. 42,23+1,95 35,75±1,18 0,05 41,02±1Д6 0,5 0,01

ПД, ум.од. 83,01±3,28 79,48+1,63 0,3 85,58±2ДЗ 0,6 0,05

Показники фазового аналізу електричного циклу серця

ОТ/РТ, ум.од. 0,728±0,009 0,716+0,004 0,2 0,730±0,005 0,9 0,05

<2Т/Т<2, ум.од. 0,893±0,039 0,91010,026 0,8 0,989+0,028 ОД 0,05

ТР/РТ, ум.од. 0,569±0,041 0,558+0,021 0,8 0,486+0,026 ОД 0,05

Показники КІГ

Дх, с 0,27+0,02 0,27+0,01 1,0 0,22±0,01 0,05 0,001

Мо, о 0,78+0,03 0,79+0,01 0,7 0,74±0,02 0,3 0,05

АМо, % 20,77+1,62 18,86±0,69 0,3 22,62+1,13 0,4 0,01

ІН, ум.од. 64,97+11,15 52,90+5,18 0,3 99,18+12,13 од 0,001

ВПР, ум.од. 5,48+0,59 5,44±0,34 1,0 7,68+0,62 0,05 0,01

ІВР, ум.од. 95,40±15,35 75,39±4,80 0,2 135,44+14,53 ОД 0,001

ПАПР. ум.од. 27.64+2,53 24,57+1,10 0.2 32.56+2.06 0.2 0.001

Фізіологічні показники ЦНС

ЧСР, мс 508+16 463+15 ОД 505±16 0,9 од

ДЧСР, мс -6±5 -16+4 0,2 -4±3 0,8 0,05

ШПІ, біт/с 5,90+0,19 6,44±0,20 од 5,98+0,15 0,8 од

ДШПІ, біт/с +0Д 1±0,04 +0,25±0,06 од +0,09+0,05 0,8 0,05

ЕОІИ, кОм 16,3+1,0 15,7±0,7 0,7 15Д±0,7 0,4 0,6

дЕОШ, кОм + 1,0+0,8 +0,4+0,7 0,7 -0,4+0,9 0,4 0,5

висновки

1. Проживання в екологічно несприятливому регіоні погіршує адаптаційні можливості серцево-судинної системи у дітей, що проявляється зниженням адаптації до фізичного навантаження з порушенням типів реакції на навантаженняу 27,78±7,48% дітей, змінами тиску в легеневій артерії у 58,54±8,23% дітей, порушенням функціонального стану міокарда у 30,0018,51% дітей, порушеннями показників гемодинаміки, змінами фазової структури електричного циклу серця у 25,00+7,22% дітей.

2. Вегетативний статус дітей Донецького промислового регіону змінений і характеризується підвищенням частоти ваготонії і дистонії, зниженням частоти евтонії. Вегетативна реактивність порушувалась у 58,33±8,23%> дітей з переважанням гіперсимпатикотонії. Вегетативне забезпечення діяльності було недостатнім з перевагою гіпердіастоліч-ного варіанта клшоортостатичиоїпробиу 47,2318,32% дітей.

3. Функціональний станценгральноі'нервової системи дітей, мешканців великого промислового регіону, порушений у 63,8918,01% випадків. Під час вшшкнення гострих респіраторних вірусних інфекцій частота дітей з несприятливими функціональними станами зростає до 81,0514,02% із змінами фізіологічних показників цеіпральної нервової системи.

4. Виникнення гострих респіраторних вірусних інфекцій погіршує стан адаптації серцево-судинної системи, особливо присимпатикотонії. У 76,0016,04%) дітеіі знижуються адаптаційні можливості системи кро-вобігу з порушенням адаптації' до фізичного навантаження у 60,0016,93%) дітей, патологічними типами реакції системи кровообігу на навантаження у 60,0016,93%) дітей. Відзначаються значні зміни показників гемодинаміки, фазової стуктури електричного циклу серця, зростає частота систолічної та діастолічної гіпотензії у легеневій артерії.

5. Вегетативна регуляція системи кровообігу у хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції дітей, мешканців великого промислового регіону, характеризується наявністю проявів дистонії з підвищенням тонусу парасимпатичного відділу вегетативноїнервової системи на фоні значної симпатикотонії в гострийперіодзахворіовання. Порушення вегетативної адаптації зберігаються до 10-14 дня перебування в стаціонарі, що погіршує перебіг хвороби і затримує процеси реконвалесценції.

6. Для поліпшення адаптаційних можливостей у дітей з ускладненими формами гострих респіраторних вірусних інфекцій доцільно використовувати адаптоген женьшень. Показанням до призначення настоянки женьшеня є зниження адаптаційних можливостей системикро-вообігу з появою станів резистентності та виснаження, наявність пору-

шепь вегетативної адаптації серцево-судинної системи у вигляді дистонії з підвищенням тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на фоні симпатикотонії, порушення функціонального стану центральної нервової системи у фазі мобілізації, напруження та перенапруження за В.Я. Уманським.

7. Включення адаптогену женьшеня до комплексу терапії ускладнених форм гострих респір аторних вірусних інфекцій, не впливаючи на тривалість основних клінічних проявів, зменшує прояви астеяо-невротично-го синдрому і прискорює відновний період. При цьому поліпшуються адаптаційні можливості серцево-судинної системи і центральної нервової системи, зменшуються дистонічні порушення вегетативної регуляції. Позитивний ефект вживання адаптогену зберігається протягом 3-6 місяців.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Наосновіпроведеноїроботиможнанадататакіпрактичнірекомендащ.

1. Проживання дітей у регіоні з антропогенним з абруденням навколишнього середовища призводить до порушення адаптаційних можливостей організму у 61,12+8,13% дітей. Підчас гострихреспіраторнихвірус-них інфекцій адаптація була порушена у 72,27±8,97% дітей з неускладне-ною і 83 Д 6±3,85% дітей з ускладненими формами ГРВІ, що погіршувало перебіг хвороби і затримувало процеси реконвалесценції. Тому дітям, які мешкають у великому промисловому регіоні, особливо при виникненні інтеркурешних захворювань, необхідно оцінювати адаптаційні можливості організму і вегетативну адаптацію серцево-судинної системи.

2. Для визначення; адаптаційних можливостей організму д ітейдоціль-но використовувати оцінку адаптаційнихможливостей системи кровообігу за A.B. Аболенською, коефіцієнт ефективності кровообігу, “подвійний добуток”, індекс хвилинного об’єму крові, визначення вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності за допомогою кардіоін-тервалограми (показники індекс напруги, індекс вегетативної рівноваги, показник адекватності процесів регуляції), фазовий аналіз електричного циклу серця (показники QT/TQ, ТР/РТ), показники ехокардіографії.

3. Корекцію порушень вегетативної адаптації під час гострих респіраторних вірусних інфекціях доцільно проводити адаптогеном женьшенем у дозі відповідно до віку протягом 3-4 тижнів, що призведе до нормалізації' адаптаційних можливостейу 84,00±5,18% дітей з більш сприятливим перебігом періоду реконвалесценції у цих дітей. Отриманий ефект при цьому триває більше 3 місяців. Таку корегуючу терапію доцільно проводити й “здоровим” дітям з вегетативною дисфункцією та зниженими адаптацій-

ними можливостями серцево-судинної системи, що сприятливо позначиться її а стані їх адаптаціїдо несприятливих екологічних умов проживання.

4. Показанням для призначення адаптогену є зниження адаптаційних можливостей системи кров ообігу з появою стадій резистентності та виснаження, наявність порушень вегетативної адаптації серцево-судинної системи у вигляді дистонії з підвищенням тонусу пар асимпатичного відділу вегетативної нервової системи на фоні симпатикотонії, порушення функціонального стану центральної нервової системи з появою несприятливих функціональних станів організму мобілізації, напруження та перенапруження за В.Я. Уманським.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дорофеева Г.Д., Масюта Д.И. Состояние вегетативной адаптации сердечно-сосудистой системы у здоровых и больных детей, проживающих в Донецком промышленном регионе // Вести, гигиены и эпидемиологии.-1997.-Т.1, № 2.-С. 150-154.

2. Масюта Д.И. Возможности коррекции нарушений вегетативной адаптации сердечно-сосудистой системы у детей с различными формами ОРВИ // Арх. клин. эксп. мед.-1999.-Т.8, N2 1.-С. 55-58.

3. Масюта Д.І. Вплив антропогенного забруднення навколишнього середовища на вегетативну адаптацію серцево-судинної системи у дітей з ускладненими формами ГРВІ //ПАГ.-1998.-№5.-С. 15-17.

4. Масюта Д.И. Функциональное состояние нервной системы у здоровых и больных детей, проживающих в Донецком промышленном регионе//Вестн. гигиены и эпидемиологии.-1998.-Т.2, № 2.-С. 207-210.

5. Масюта Д.И. Влияние антропогенного загрязнения окружающей среды на адаптацию детского оргаїшзма. Профилактика имеющихся нарушений // Проблемы профилактической медицины: Сб. науч. статей / Донецкий государственный медицинский университет.- Донецк: ООО “Лебедь”, 1997.-Ч.2.-С. 36-39.

6. Масюта Д.И. Влияние вегетативного тонуса на адаптацию сердечно-сосудистой системы у детей из крупных промышленных регионов // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. науч. статей/ Донецкий государственный медицинский университет.- Донецк:

ООО “Лебеда,”, 1998,- Вып.2, Т.2.- С. 91-93.

7. Масюта Д.И. Коррекция вегетативной дезадаптации сердечнососудистой системы у детей с осложненными формами ОРВИ //Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей / Донецкий

государственный медицинский университет.- Донецк: ООО “Лебеда”, 1997.-Ч.2.-С. 106-108.

8. Масюта Д.И. Особенности адаптации у детей с ОРВИ, проживающих в регионах с антропогенным загрязнением // Актуальные проблемы педиатрии: Сб. науч. тр. / Запорожский государственный медицинский университет.-Запорожье, 1995.-С. 179-180.

9. Масюта Д.И. Особенности личности и адаптация сердечно-сосудистой системы у здоровых и больных ОРВИ детей, проживающих в крупном промышленном регионе // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей / Донецкий государственный медицинский университет,- Донецк: ООО “Лебедь”, 1998.-Вып.2., Т.1.-С. 127-129.

10. Масюта Д.И. Природно -социальные влияния на здоровье детей Донбасса // Гуманизация - интегративный принцип медицинского образования: Сб. статей/Донецкий государственный медицинский университет,-Донецк, 1996.-Ч.2.-С. 60-62.

11. Масюта Д.И. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у детей из регионов с антропогенным загрязнением // Актуальні питання педагогіки, експериментальноїтаклінічноїмедицшга: Респ.зб. наук, праць / Донецький державний медичний університет.- Донецьк,

1995.-Т.2.-С. 189-191.

12. Масюта Д.И. Электро-физиологические особенности функционального состояния миокарда у детей с ОРВИ из регионов с антропогенным загрязнением // Сб. науч. тр. молодых ученых и специалистов Донецкого государственного медицинского университета.- Донецк,

1996.-С. 131-133.

13. Масюта Д.І. Вегетативна адаптація серцево-судинної системи у дітей з регіонів з антропогенним забруденням // Укр. кардіол. журн.-1996.-№ 3 (Додаток, матеріали Vконгресу кардіологів України).-С. 127.

14. Масюта Д.И. Коррекция нарушений вегетативной адаптации сердечно-сосудистой системы у детей с ОРВИ, проживающих в регионах с антропогенным загрязнением // Медико-соціальні аспекта стану здоров’я дітей і підлітків: Тези доп. наук.-практ. конф./ Укр. НДІ охорони здоров ’я дітей і підлітків.- Харків, 1998.-С. 180.

АНОТАЦІЯ

Масюта Д.І. Вегетативна адаптація серцево-судинної системи у цтей, які мешкають у великому промисловому регіоні і вражені гострили респіраторними інфекціями.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних іаук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія.- Харківський державний ме-щчний університет, Харків, 1999.

У дисертації вивчено станздоров’я дітей великого промислового зегіону. Встановлено, що проживання у великому промисловому регіоні з несприятливою екологічною ситуацією навіть у здорових дітей зризводить до порушення адаптаційних можливостей системи крово-збігу і вегетативної адаптації. Підчас ГРВ1, особлив о ускладнених форм, порушення адаптації посилюють ся. Це погіршує перебіг захворювання

і порушує процеси реконвалесценції. Вивчена ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня, який кор егуе в егетагивну дисфункцію.

Основні результати дослідження знайшли обговорення в 19 наукових роботах. Здійснено упровадження методу комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ у дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні, у вигляді інформаційних листів у дитячих соматичних відділеннях тав дитячих поліклініках лікарень міст Донецька і Зугреса.

Ключові слова: екологія, вегетативна адаптація серцево-судинної системи, діти, корекція.

АННОТАЦИЯ

Масюта Д.И. Вегетативная адаптация сердечно-сосудистой системы у детей, проживающих в крупном промышленном регионеипора-женных острыми респираторными инфекциями.- Рукопись.

Дисертацій: на соискание ученой степени кандидата медицинских наукпо специальности 14.01.10 -педиатрия,- Харьховскийгосударствен-ный медицинский университет, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена изучению состояния вегетативной адап-таціш сердечно-сосудистой системы у детей, проживающих в Донецком промышленном регионе.

Исследования проведены у 117 детей с различными формами ОРВИ, в том числе: у 22 детей с неосложненной формой ОРВИ и у 95 детей с осложненными формами ОРВИ. 36 детей без проявлений ОРВИ, имеющих хронические очаги инфекции стой же частотой, что и основ-

ная группа детей с ОРВИ, составили группу сравнения.

Всем “здоровым” и больным детям проводилось общепринятое клинико-лабораторное обследование. Для оценки адаптационных возможностей системы кровообращения непрямыми бескровными методами рассчитывались показатели гемодинамики, уровень систолического и диастолического давления в лег очной артерии, использовались пробы с дозированной физической нагрузкой по H.A. Шалкову и номограмма A.B. Аболенской. Проводилась электрокардиография с фазовым анализом электрического цикла сердца, эхокардиографня. Для оценки вегетативной адаптации системы кровообращения использовались данные ЭКГ, кардиоинтервалографии, таблицы А. М. Бейна. Всем детям определялся исходный вегетативный тонус, вегетативная реактивность, вегетативное обеспечение деятельности. Функциональное состояние ЦНС и ВНС определялось зкспресс-методом по В.Я. Уманскому. У всех обследованных детей изучены характерологические особенности личности по методике Айзенка.

Проживание в экологически неблагополучном регионе ухудшает адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы у здоровых детей, что проявляется снижением адаптации к физической нагрузке с нарушением типа реакции на нагрузку, изменением давления в легочной артерии, нарушениями функционального состояния миокарда, сдвигами показателей гемодинамики, изменениями фазовой структуры электрического цикла сердца. Вегетативный статус здоровых детей изменен и характеризуется повышением удельного веса ваготонин и дистонии при низком удельном весе эйтонии. Вегетативная реактивность нарушалась более чем у половины детей спреобладанием гиперсимпатикотонии. Вегетативное обеспечение деятельности было недостаточным с преобладанием гипердиастолического варианта клиноортостатической пробы. Функциональное состояние ЦНС детей, проживающих в крупном промышленном регионе, нарушено у 63,89±8,01%. При возникновении ОРВИ удельный вес детей с неблагоприятными функциональными состояния-мивозрастает сизменением физиологических показателей ЦНС.

Присоединение ОРВИ ухудшает состояние адаптации сердечно-сосудистой системы, особенно при симпатикогонии. Отмечаются выраженные изменения показателей гемодинамики, функционального состояния миокарда, фазовой структуры электрического цикла сердца, нарастает частота систолической и диастолической гипотензии в легочной артерии.

Вегетативнаярегуляция системы кровообращения у больных ОРВИ детей, проживающих в крупном промышленном регионе, характеризуется наличием признаков дистонии с повышением тонуса парасимпатического отдела ВНС на фоне выраженной симпатикогонии в острый

териод заболевания. Н арушсиця вегетативной адаптации сохраняются ¡с 10-14 дшо пребывания в стационаре, что ухудшает течение заболевания инарушает процессы реконвалесценщш.

Включение адаптогена женьшеня в комплекс терапин осложненных форм ОРВИ, не влияя на длительность основных клинических проявлений, уменьшает выраженность астено-невротнческого синдрома и ускоряет восстановительный период. При этом улучшаются адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы и ЦНС, уменьшаются диететические нарушения вегетативной регуляции. Положительный эффект применения адаптогена сохраняется на протяжении 3-6 месяцев.

Основные результаты работы нашли о бсуждение в 19 научных работах. Осуществлено внедрешге метода комплексной тератш осложненных форм ОРВИ удетей, проживающихв крупном промышленном регионе, в виде информационных писем в детских соматических отделениях ив детских поликлиниках больниц городов Донецка и Зугрэса.

Ключевые слова .-экология, вегетативная адаптация сердечно-сосудистой системы, дети, коррекция.

ANNOTATION

Masyuta D.I. Autonomic adaptation of Cardio-Vascular system in children with acute respiratory infections who live in a big industrial region.

- Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.10 - pediatrics. -Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 1999.

The dissertation deals with studying the health state of children living in a big industrial region. It has been determined that a life in a big industrial region with unfavorable ecological situation results in impairments of cardiovascular system’s adaptive possibilities and autonomic adaptation even in healthy children. Impairments of adaptation increase during acute respiratory infections, especially complicate forms of acute respiratory infections. In this case, the course of disease gets worse. Effects of combined treatment of children with complicate forms of acute respiratory infections were studied. It contains tincture Ginsengi as a ionic drug, which corrects autonomic dysfunction.

This method of treatment in the form of informational messages in children’s hospitals and children’s outpatient departmens in Donetsk and Zugres has been implemented and introduced. The basic results of the research were presented and discussed in 19 scientific publications.

Keywords: ecology, autonomic adaptation of cardio-vascular system, children, correction.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

АМо амплітуда моди

АТ артеріальний тиск

ВВТ вихідний вегетативний тонус

ВІ вегетативний індекс Кердо

взд вегетативне забезпечення діяльності

ВПР вегетативний показник ритму

ВР вегетативна реактивність

ГРВІ гострі респіраторні вірусні інфекції

ЕОШ електричний опір шкіри

зпос загальний периферичний опір судин

ІВР індекс вегетативної рівноваги

ІН індекс напруги

КДО кінцево-діастолічний об’єм

КДР кінцев о -діастолічний р озмір

КЕК коефіцієнт ефективності кровообігу

КІГ кардюінгервалографія

коп кліноортостатична проба

ксо кііщево-систолічний об’єм

КСР кінцево-систолічний розмір

Мо мода

ПАПР показник адекватності процесів регуляції

ПД подвійний добуток

ПЯР показник якості реакції

РФ рівень функціонування

СІ серцевий індекс

со систолічний об’єм

ссс серцево-судинна система

УО ударний об’єм

Ах варіаційний розмах

хо хвилинний об’єм

ЧСР час сенсомоторної реакції

ШП1 швидкість переробки інформації

душ індекс хвилинного об’єму крові