Автореферат и диссертация по медицине (14.00.17) на тему:Участие шишковидного тела в сезонных изменениях циркадианного ритма неспецифической адаптации у старых крыс

І *.{ і "І г Г> лО І ’Т ііі'ЛІ ¡¿'¿з

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ЗЯХАРЧУК Олександр Іванович г*^

УДК ВІВ - 003.96:812.828.33.3:599.323.4

УЧАСТЬ ШКОВИДНОГО ТІЛА В СЕЗОННИХ ЗМІНАХ ЦИРКАДІАННОГО РИТМУ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ У СТАРИХ ЩУРІВ

14.00.17 - нормальна фізіологія .

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здоб'утта наукового стулено кандидата медичних наук

Львів - 1993

Робото виконана на кафедрі медичної біології 1 генетики Чернівецького медичного інституту ПОЗ України

Науковий керівник: Заслуїений працівник народної освіти України.

доктор медичних наук, професор ПІІАК В.П.

Офіційні опоненти: академік АН України, доктор біологічних наук, професор ЛАГОДЕК П.З.

доктор медичних наук, професор КАЗАКОВ В.Н.

Провідна установа: Український НДІ ендокринології та обміну речовин АКН України

Захист відбудетьп 993 року о іЛ годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 038.21.02 у Львівському медичному інституті (290010. м.Львів, вул.Пекарська. 09). '

( *

З дисертацією мріна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського медичного Інституту (290010. вул. Січових стрільців. В).

Автореферат розісланий '1993 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради, професор

ЛУЦИК О.Д.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. Іимковидне тіло відіграє суттєву роль в синхронизації циркадіанної ендокринної активності. Останній часом велика увага приділяється дослідівнни його ролі в нейроендокринній регуляції (Е.И.Чазов. В.А.Исаченков, І974; В.И.Грищенко. 1989; Е.С.Ром-Бугославская с соавт.. 1989; Ю.А.Романов, 1990; M.Shllno. K.Ya.auchi, 1984). Воно приймає участь в розвитку загального адаптаційного синдрому (В.Д.Слепуїкин, В.Г.Паїинский, 19Г2). ' .

Великий Інтерес викликає проблема участі пінеальної залози, як одного з основних осциляторів (U.Srlnlvasan, 1989), > хроно-в1ологічних процесах організму (Ф.И.Комаров, 1989). При старінні циркадіанні 1 сезонні коливання показників іиттєдіяльності постук пово згасавть (В.В.Фролькис, і991 ),акрофази ставть мені стабіль*-ними (Г.Д.Губин, 1991).

В літературі є відомості, во мимковидне тіло виконує роль центрального біологічного годинника при старінні (P.Kloeden et al.. 1990). о введення мелатоніну в фармакологічних дозах моїе попередити розвиток симптомів старіння (В.М.Дильман, 1963; S.Ar-astrong, Y.Readaan, 1991). Доведений стимулввчий вплив мелатоніну на Імуноструктурний гомеостаз (C.Xaestronl et al., 19Вб). Вивчені сезонні чоливання деяких показників неспецифічної адаптації (Л.Н.Іатилович с соавт.. 1988; П.М.Гринзайд с соавт., 1990). Однак, в літературі відсутні дані «одо ролі іивковидного тіла в регуляції сезонних змін циркадіанних ритмів неспецифічної адоптації організму. Практично не висвітлені геронтолигічні аспекти циркадіонних та сезонних ритмів показників імуноструктурного гомеостазу. не вивчені механізми впливу зміненого освітлення на функців системи неспецифічного Імунологічного захисту.

МЕТОЮ РОБОТИ було визначення особливостей динаміки циркаді-анних і сезонних ритмів показників неспецифічної Імунологічної адаптації організму та виявлення характеру впливу іиіковидного тіла на ритмостаз показників природного Імунітету у старих мурів.

ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.Вивчити циркадіанні та сезонні ритми показників неспецифічної Імунологічної адаптації у статевозрілих та старих вурів.

2.Дослідити особливості циркадіанних ритмів показників неспецифічної адаптації після видалення вивковидного тіла у статевозрілих та старих аурів.

3.Визначити характер впливу екзогенного мелатоніну на величину

1 динаміку показників неспецифічної адаптації організму статевозрілих та старих епіфізектомованих кур 1 в для з’ясування механізмів впливу іиаковидного тіла на роботу системи неспецифічної адаптації. °

4.Визначити характер показників неспецифічного імунітету в епі-

фізектомованих статевозрілих та стагих щурів за умов зміненого світлового ревиму. .

НАНКОВА НОВИЗНА. Впсріе вивчена роль вивковидного тіла в регуляції динаміки показників неспецифічної адаптації організму у старих аурів. Дослідвенні циркадіанні та сезонні ритми показників неспецифічної адаптації організму у статевозрілих та старих аурів, встановлені вікові особливості, які полягали в зміні середньодобових те середньорічних показників, амплітуди коливань, розтавуванні акрофаз і мініфаз. Вперіе встановлено, що видалення вивковидного тіла викликає порувення циркадіанних та сезонних ритмів неспецифічної адаптації організму, з чого випливає, ю пінеальна залоза причетна до їх регуляції. Особливо характерні прояви десинхронозу у старих аурів.

Доведено, цо мелатонін, як біологічно активна речовина вивковидного тіла, нормалізує ливе деякі показники неспецифічної адаптації. Припущено, ао в регуляції системи природного імунітету приймає участь ввесь комплекс гормональних речовин вивковид~ ного тіла, які впливають як прямо, так і опосередковано. Вказано, Ю мелатоніи та подоваений твиновий період масть імуномодулввчу дів, «о особливо актуально при старінні організму.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РОБОТИ

Результати проведених дослідіень дасть більв вироку уяву

з

іро роль шивковидного тіла в регуляції системи неспецифічної ідаптації при старінні і свідчать про суттєві відмінності в ха-актері циркадіанних та сезонних ритмі в у статевозрілих і старих ;урів. Виявлені відмінності циркадіанної та сезонної ритміки по-азників неспецифічної адаптації організму після видалення виико-идного тіла та експериментів зі зміненим освітленням дозволяють исловити припувення про причетність залози до регуляції біоло-ічних ритмів системи неспецифічного захисту організму. Бперве оказані характерні вікові відмінності біологічних ритмів епіфіз-ктомованих щурів. Обговорюється можливість застосування екзоген-ого мелатоніну як імуностимулятора для корекції десинхронозів ри старінні організму. Рекомендується доцільність регуляції вітлового ревиму, направленого на нормалізацію порушень метав олічних процесів і десинхронозів адаптивних систем організму,

о розвиваються в процесі старіння.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ. |0 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1.Гуморальні та клітинні складові системи неспецифічної «унологічної адаптації організму, а саме: функціональна ак-«вність нейтрофілів, комплементарна активність сироватки крові, ііст лізоциму, мієлопероксидазна активність тою - виявляють іркадіанні коливання. Поряд з цим існують сезонні коливання ізначених гоказників.

2.Виявлено вікові особливості сезонних змін циркадіанного ітму стану неспецифічної Імунологічної адаптації цур їв.

З.Іивковидне тіло приймає безпосередню участь у формуванні юноритмів системи неспецифічної адаптації, цо підтвердвується дповідними змінами її стану після епіфізектомії або введення латоніну. ’

4.Стан неспецифічної імунологічної адаптації певною мірою левить від доввини фотоперіоду: в умовах подовввної темряьи спо-ерігасться її активація, а при постійному освітленні - пригні-ння. Це зумовлює мовливість часткової корекції системи неспеци-чної Імунологічної адаптації під час старіння організму вляхом учної зміни світлового режиму.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ. Матеріали дисертації обговорювалися на III Всесоюзній конференції по хронобіології і хрономедицині (Тавкент, 1990), на XIII з’їзді Українського фізіологічного товариства ім. І.П.Павлова (Харків. 1990). на III з’їзді анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Чернівці, 1990), на регіональному науковому симпозіумі "Актуальні проблеми анатомії центральної нервової системи" (Андижан, 1991), на Республіканській науково-практичній конференції з актуальних питань використання лабораторних тварин в меди-ко-біологічних дослідженнях (Чернівці, 1992), на II з’їзді фізіологів Західного регіону України (Львів. 1993), а також на підсу кових наукових конференціях Чернівецького медичного Інституту (1991, 1992, 1993 рр.).

За матеріалами дисертації опубліковано В робіт.

ВПРОВЯДЇЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. Основні положення дисертації використовуються при читанні лекцій та проведенні практичних занять на кафедрах кедбіології і генетики та нормальної Фізіології у Чернівецькому медичному Інституті, в Чернівецькому державному університеті їм. В.Федьковича, в НДІ медико-екологі-чних проблем МОЗ України.

СТРУКТУРА ТА ОБ’ЄМ ДИСЕРТАЦІЇ

Робота складається з вступу, аналітичного огляду літератури матеріалу та методів дослідження, результатів власних досліджень (З глави), обговорення отриманих результатів, заклвчення, висновків та покажчика використаної літератури. *о вклвчає в саба 254 найменування. Дисертація викладена на 239 сторінках иавинописно-го тексту, Ілюстрована 22 таблицями та 128 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ •

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДІЕННЯ. Експерименти проведені на 460 білих лабораторних чурах-самцах лінії Вістар двох вікових групгстатевозрілих (дорослих) - віком 12-15 міс масою 140-200 г та старих - віком 24 міс 1 старжих масою 259 г 1 більше.

‘іьарини цілий рік отримувалися у віварії при сталій темпв-атурі та жтучному освітленні. Світловий режим був відповідно:

2 год світло, І2 год темрява. У всі періоди дослідяення цури находилися на постійному кормовому режимі з вільним доступом

о води. Експериментальні дослідження проводились в різні годи-и доби та в різні пори року (згідно мети ДОСЛІДЖеНЬ).

В дослід брали псевдооперованих «урів, які, поряд з інтак-ними, склали контрольну групу та епіфізектомованих тварин на 5-20 добу після видалення пінеальноі залози. Епіфізектомів у цу-ів проводили по У.КНау і М.А^сїіиІе ( 1954) в модифікації В.П. Ішака (1974).

Для вивчення ииркадіанних ритмів показників неспецифічної мунологічної адаптації організму досліди проводилися на дорослих а старих журах-самцях, які утримувалися при сіітловому режимі:

2 год світло. 12 год темрява. Світлий період продовжувався з

8.00 год ранку до 20.00 год вечора, а темновий - з 20.00 год ечора до 08.00 год ранку. Кров забирали через 6-годикні інтер-али доби: відповідно о 09.00, 15.00, 21.00 та 03.00 годині. Для арактеристики сезонного ритму досліди проводили на протязі двох оків навесні (квітень, травень), влітку (липень, серпень), восени жовтень, листопад) та взимку (січень, лвтий.'.

З метоп вивчення ефекту дії на функція системи неспецифіч-зї адаптації організму гормону жизковидного тіла мелатоніну ііфізектомованим та контрольним аурам вводили внутріяньоочере-<нно синтетичний мелатонін в дозі 100 мкг на 100 г маси тіла, )ЗВЄД9НИЙ 0,2 мл Ізотонічного розчину хлориду натр і зо.

Для визначення впливу зміненого освітлення тварин утримували умовах регульованого світлового режиму: 72 год - темрява. 72 >д - світло. Визначали показники функціонування системи при-ідного Імунітету. Вводили внутріаньоочеревинно мелатонін і че-із 1 - 1,5 год, враховуючи період напіврозпаду (С.иаивіїап еі ., 1986), проводили дослідження впливу мелатоніну на покійники специфічної Імунологічної адаптації.

Для вивчення показників неспецифічної адаптації у яурів до-іідяували: активність сироваткового комплементу, яку визначали тометричним методом за 50 X гемолізом ( од/мл), концентрації) роваткового лізоциму (мкг/мл) визначали турбодиметричним мето-

дом за Перрі в модифікації Грант (1983), загальну кількість^лейкоцитів (109/л) периферичної крові визначали за Й.Я.Йльтгаузенс (І964), НСТ-тест Ш визначали за Є.У.Пастером (1989), мієлопер-оксидазну активність нейтрофілів (од) досліджували за методом Т.Попова і Л.НейковськоІ (1971). рівень глікогену (од) в лейкоци тах визначали за Й.Тодоровим (196В). фагоцитарну активність (¡О фагоцитарний Індекс (од) поліморфкоядерких лейкоцитів вивчали в присутності об’єкта фагоцитозу (жива добова культура стафіло-

коку) (Є.У.Пастер з співавт., 1989).

Результати, отримані в ході експериментальних досліджень, математично проаналізовані з визначенням середнього значенна, стандартного відхилення від середнього значення, вірогідності рі зниць між середніми величинами за критерієм Стьвдента. бея оброб ка цифрового матеріалу проведена на ПЕВК ІВН РС/ЙТ з використанням спеціальних програм статистичної обробки “5ТАТ'. "АЯМТОХ" та

ін.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Як показали проведені досліди, всі показники, цо мали хараК' терні сезонні зміни циркадіанного ритму, в тій чи індій мірі залежали від наявності внвковидного тіла. Встановлено характерні вікові відмінності.

Циркадіанний ритм сироваткового комплементу (рис. 1) на.,-більв характерних змін зазнавав навесні. Рівень показника внаслідок епіфізектомії знижувався, особливо вночі, як у дорослих, так і у старих щурів. В останніх зменшувалася амплітуда коливань. Після видалення вивковидного тіла сезонний ритм (рис. 2) мав низьку амплітуд1.’, зменшувався мезор. Знижувався рівень показника у старих іурів. Після введення мелатоніну комплементарна активність зростала у всіх групах тварин. Постійне світло (рис. 3) призводило до зниження активності сироваткового комплементу, а введенні екзогенного мелатоніну нормалізувало цей показник. За умов постійної темряви (рис. 4) мелатонін викликав зростання активності комплементу у епіфізектомованих дорослих і старих мурів.

Таким чином, наїі дослідження співпадають з даними літера-

?

ри іа.И.Гринзайд с соавт., 1990) про наявність ритміки систе-комплементу та зниження його внаслідок епіфізектоміY (B.fl.Ko-x. 1386). Нами вперше доведено, «о циркадіанний ритм активно-1 сироваткового комплементу залехить не тільки від віку тва-н та цілісності іиіковидного тіла, але 1 від сезону, цо особ-во характерно навесні 1 влітку. Система комплементу, як один показників неспецифічної адаптації, цо тісно пов’язана з фу-ціонуванням Імунної системи, має вагому залеіність від пінеа-пої регуляції, про «о свідчать середньодобові та середньорічні казники.

Вміст сироваткового лізоциму у дорослих шурів після пінеал-гомії зменшувався, у старих - зростав, спостерігалося нівелвва-і циркадіанного ритму. Сезонний ритм внаслідок видалення піне->ної залози змінввався; у старих «урів мініфаоа змішувалася на Інь. Введення мелатоніну супроводжувалося зростанням лізоциму іонтрольних групах дорослих 1 старих цур їв. а у епіфізектомова-t дорослих - зменіенням показника. Не виявлено істотних змін сту сироваткового лізоциму за умов тривалого освітлення або іряви. Слід вказати на суттєву роль лізоциму, вміст якого зрос-

при старінні (О.А.Венглинская с соавт.. 1987; T.Fulop et al.. 9).(о є компенсаторним механізмом, направленим на активаців ментативної активності фагоцитів, і. насамперед, лізосомально-ферменту - мурамідази. до розкладає стінки бактерій.

В певній мірі стан неспецифічної адаптації характеризує за-ьна кількість лейкоцитів периферичної крові. Після лінеалек-ії спостерігалася деяка лейкопенія, як у дорослих, гак 1 у рих «у їв. Зменіувалася фазність циркадіанного ритму, знічуйся акрофаза і мініфаза. Сезонний ритм лейкоцитів у старих-рин виявлявся слабо, внаслідок видалення (иаковидного тіла стерігалося зміщення його акрофази на осінь, фази мінімуму -весну. виявлено Істотних відмінностей в загальній кількос-«ейкоцитів після введення мелатоніну та при порушенні фо~опе-іу. Отже, показник кількості лейкоцитів не є достеменно ін-іативним щодо дії мелатоніну та зміненого освітлення, однак іміка та ритмостаз змінввадися, to співпадає з даними ініих >р1в (В.Н.Потапов, 1981; В.V.Котельников с соавт.. 1987),

Циркадіанний ритм НСТ-тесту у дорослих епіфізектомованих

hCÎ-тест / A !

сг

КІЛЬКІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ /І09/л/

• и / /» /

ФЛГОЦЛТЛИШ ІНДЕКС /од/

Рис.і. Вплив впіфізектокії на циркадіаш.ій ритм деяких показників неспецифічної адаптації орг чізну у дорослих 1 старих щурів.

Прикітка:* - вірогідність змін до контрольних величин;

Н - Інтактні.С - псевдооперовані,С - епіфізектомовані дорослі чури:

0 інтактні,Е - псевдооперовані,З - епіфізектоиовані старі щури.

щурів us відрізнявся від контрольних груп. Суттєвим є зменвення рівня показника, як в контролі так і, особливо, у старих епіфізектомованих тварин. Причому, у них змвквуваласа амплітуда цир-кадіанного ритму, зміщувалася акрофаза з 21.00 год в контролі на

03.00 год в досліді. Введення мелатоніну дорослим тваринам викликало зменвення НСТ-тестц в контролі та нормалізувало у пінеал-ектомованих. У старих іцурїв мелатонін збільвував рівень НСТ-тесту у всіх групах, НСТ-тест у тварин, що перебували при тривалому освітленні, зазнавав Істотних змін тільки у старих вурів. Після введення мелатоніну мала місце тенденція до зростання у статевозрілих, та статистично вірогідно збільвувався показник у старих епіфізектомованих щурів. Як і кількість лейкоцитів, НСТ-тест залишався істотно не зміненим при перебуванні тварин в тривалій темряві. За цих умов не спостерігали впливу мелатоніну. Загальновідомо, со НСТ-тест характеризує активаціє метаболізму нейтрофілів 1, насамперед, функцію гексозомонофосфатного вунта та пов’язаний з ним синтез вільних радикалів, необхідних для успіиб ного здійснення Фагоцитозу. В навих дослідах мала місце тенденб ція до зміни цього показника з вікой та порувенкя циркадіанної ритміки. Це дало змогу передбачити можливу залежність ритмостазу та динаміки показників фагоцитозу від пінеальних факторів.

Циркадіанний ритм вмісту глікогену в нейтрофілах у статевозрілих щурів після епіфізектомії суттєвих відмінностей не мав, а у старих - вірогідно знижувався та згладжувалася амплітуда коливань у тварин з видаленим вивковидиим тілом. Введення мелатоніну супроводжувалося зростанням вмісту глікогену в пінеалектомованих дорослих і старих щурів. У статевозрілих тварин при тривалому освітленні рівень глікогену в нейтрофілах складав S3 од, а за умов звичайного фотоперіоду дорівшавав 69 од. У всіх трьох групах старих щурів при постійному освітленні, як і при звичайному світловому режимі, кількість глікогену була значно нижчов (Р< 0,05) ніж у дорослих. Введення мелатоніну нормалізувало' рівень показника ак у контрольних, так 1 у пінеалектомованих щурів. Аналогічна направ вленість мала місце 1 у старих тварин, як до, так 1 після введення мелатоніну. Разом з тим, з віком цей показник складав тільки 70 X рівня у дорослих тварин. Знижений під дієв постійної темряви вміст глікогену у епіфізектомованих дорослих і старих щурів нор-

лізузався після Ін’єкцій екзогенного мелатоніну.

Варто вказати, що низький вміст глікогену в піддослідних арин свідчить про недостатнє енергозабезпеченість нейтрофілів, основного ланцвга в роботі системи неспецифічної адаптації ганізму, 1 про можливі відхилення в роботі системи неспецифіч-го імунологічного захисту, цо особливо характерно при старінні.

Функція нейтрофілів залежить не тільки від енергозабезпе-ння. Важливими моментами є бактерицидні властиовсті та руйну-ння перекису водно, що обумовлені мієлопероксидазноп активні-в нейтрофілів периферичної кров! (М.Г.Іафран, 1961). Циркаді-ний ритм активності мієлопероксидази характеризувався мініфа-в в ранковий час у всіх трьох групах старих цуріві Поряд з м, акрофаза показника зніжувалася з 03.00 год у дорослих на .00 год у старих тварин в контролі і досліді. Особливо низьков лишалася активність ферменту у всі добові періоди у старих пі-влектомованих аур їв. Суттєвих вікових змін зазнавав цей показ-к 1 в залежності від пори року: це стосується в першу чергу Іфізектомованих тварин. Нієлопероксидазна активність знижува-:я. характер кривої зазнавав змін в бік зменшення мезора. Заз-<ена низька активність мієлопероксидази нормалізувалася під пивом мелатоніну за умов звичайного фотопер.іоду, тривалої тем-іи та постійного освітлення.

Виявлені вікові та біоритмологічні зміни вмісту глікогену активності мієлопероксидази узгоджувться з даними інших авто) (С.ЬеиеШег, 1982: З.ЯаЬаНс еЬ а!.. 1988).

Ми вказували, цо в результаті пінеалектомії зазназть змін іазникі* глікогену, НСТ-тесту та мієлопероксидазної активності, свідчило про зміну за цих умов фагоцитарної активності. •

Циркадіанний ритм фагоцитарної активності навесні у дорос-

і епіфізектомованих щурів характеризувався зміщенням фаз мак-іуму і мінімуму, дещо знижувався рівень показника. У старих ірин вірогідно знижувалася фагоцитарна активність, видале іня іковидного тіла викликало порушення фазності добової кривої, ;азники вірогідно знижувалися у всі часові проміжки доби. Заз-ала певних змін фагоцитарна активність в залежності від сезо-Иініфаза припадала на весну, акрофаза реєструвалася взим-Внаслідок пінеалектомії характер сезонного ритму не мав від-

Jk *

■і 14.4 ■ t4.0

,Д^Ъ

глікоген /од/

фагоцитарна аійишість / > /

Рис.2. Вплив еліоізехтоиі1 на сезонник рити деяких показників неспецифічної адаптації організму у дорослих І старих курів.

Л - Інтактні.В - псевдоопвровані. С - епіфізектомовані доросіі щури;

0 - Інтактні.Е - псевдооперовані. З - епіфізектомовані старі адри;

1 - весна, II - літо. III - осінь, ІУ - зима.

КІЛЬКІСТЬ ЛЕШОЦШВ /І03/л/

гліпиі'аі /од/

т

200

186

ігс

10

40

8

активність міЕлшЕРокаадлзи /од/ Ж

і І С £> І Г

10Л

и

0.0

4-0

г.о

ол

ФАГОЦИТАРНИЙ ІНДЕКС /од/

чА

А І С

Ні-баз м^латонгну

й

Рис.З . Вплив хелатоніну на деякі показники неспецифічної -адаптації організму

у дорослих 1 старих «урів, що знаходилися в умовзх постійного освітлення. Прииіткз : А - Інтактні. В - псевдооперовані, С - епіфізектоновані дорослі щури;

■ 0 - Інтактні. Е - псевдооперовані. ¥ - епіфізектоиовані старі иури.

»■■■' —і - оез мелатоніну при звичайному освітленні;

>----• - з мелатоніном яри звичайному освітленні.

цінностей, рівень показника знижувався.

Ін'єкції мелатоніну нормалізували зниіені показники фагоцитарної активності, як у дорослих, так 1 у старих цурів, а при наявності залози - гормон не впливав на цей показник при звичайному фотоперіоді.

За умов пригнічення функції вивковидного тіла при тривалому освітленні введення мелатоніну стимулювало активність фагоцитиу ак у дорослих, так 1 у старих контрольних тварин. Така і направленість змін спостерігалася в обох групах епіфізектомованих цу-рів. Отже, при відсутності пінеальної залози ефекти мелатоніну не залежать від фотоперіоду.

Після тривалої темряви введення мелатоніну децо знижувало рівень фагоцитозу у контрольних дорослих і старих цурів. а у пі-неалектомованих мала місце тенденція до стимуляції фагоцитарної активності, особливо у старих тварин. ‘

Фагоцитарний Індекс у дорослих курів після видалення вивко-видного тіла характеризувався порувенням фазності циркадіанного ритму, зміщенням акроФ?зи на ранковий час. Зареєстровано зниження ритмічних коливань 1 вірогідне зменшення показника у старих епіфізектомованих тварин. 9 дорослих цурів без аиіковидного тіла акрофаза сезонного ритму зміцувалася на осінь, мініфаза - на зиму. Середньорічний показник знижувався як у дорослих, так 1 у старих пінеалектомованих мурів в яких, поряд з цим. мініфаза реєструвалася навесні.

Екзогенний мелатонін нормалізував рівень фагоцитарного індексу. котрий був знижений внаслідок видалення пінеальної залози та після дії постійного освітлення. Поряд з відсутністю ефекту дії постійної темряви та мелатоніну на динаміку та ритмостаз фагоцитарного індексу у всіх групах дорослих цурів, для старих тварин характерним було зростання показника в контролі. Мелатонін, однак, викликав зменшення показника в контролі та збільїенна до нормальних величин в групі піддослідних тварин.

Фагоцитарна реакція, як центральний ланцвг системи неспецифічної імунологічної адаптації організму (S.Boyd, 1383: N.Burnet. 1371) є інтегративним показником і належить до найбільв функціонально активних механізмів захисту. Очевидно, «о при порувенні певних ланок системи неспецифічної адаптації організму, компенса-

lia здійсняється механізмом фагоцитозу.

Таким чином, виявлена різнонаправленість біоритмологічних імін гуморальних 1 клітинних показників, на наву думку, забезпе-іує найбільв повноцінне пристосування організму до циклічних мін зовнівнього середовича.

Підводячи підсумок, можна зробити висновок,ЧО ВИИК0ВИДН8 ті-

0 причетне до регуляції циркадіанних ритмів системи неспецифіч-

01 адаптації організму, цей вплив має вікові особливості і збе-ігається до глибокої старості. Регулююча дія пінеальної залози

а імуноструктурний гомеостаз здійснюється мвлатоніном і. очевид-

о, Іншими біологічно-активними речовинами, що продукуються цим рганом. Резгльтати дослідів із зміненим освітленням свідчать,

о Існує принципова мозливість стимуляції мелатонінутворюючої уїжції нииковидного тіла иляхон збільзення довжини темнового вріоду, 1, як наслідок, посилення роботи системи неспецифічної аунологічної адаптації організму, до особливо актуально в герон-ологічній практиці.

. Врахування подібності та різниці біологічних ритмів дозво-іть з'ясувати особливості становлення механізмів адаптації до івколиинього середовища, формування захисних реакцій, динаміку юцесів кокпгісації і відновлення порувених Функцій. Крім цього, мозливість підійти до обгрунтування вибору об’єкту при моделв-шні патологічних процесів. Такий підхід значно підвищить віро-дність отриманих результатів та знизить ступінь ризику при істраполяції цих даних на лздину, явиться основою лодальвої ізробки иайбільа оптимальних схеи корекції десинхронозів показ-кіs системи неспецифічної адаптації організму.

Уточнення механізмів пінвальїшх ефектів вимагає білья виро-го використання біологічних об’єктів, комплексного дослідження казників імуноструктурного гомеостазу з врахуванням мзтодів і оретичних положень Імунобіології, біохімії, ендокринології та лекудярної біології.

КІЛЬКІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ /І09/л/

НСТ-їєст І і /

а

Ш

IX

и

П

їх

ц

її

* ІіІ

АКТИВНІСТЬ ИІЕЛШЕрСКСіІДАЗН /од/

'-»АГОЦіїТ/АРКЛ/І ІНДБКС /од/

Рис.4. Вплив мелатоніну на деякі показники неспецифічної адаптації організму

у дорослих і старих вурів, »о знаходилися в умовах постійної темряву .

Примітка : й - Інтактні. Б - псевдоопзровані, С - епіфізектоиовані дорослі вури;

В - інтактні. Е - псевдооперовані, Р - епіфізектомовані старі цури.

і .-им - без мелатоніну при звичайному освітленні;

•------ з мелатоніном при звичайному освітленні.

ВИСНОВКИ

1.Система неспецифічної Імунологічної адаптації організму підпадає під циркадіанний ритм, який taе вікові відмінності, «о полягають в зміні амплітуди коливань та зміщенні акрофаз. При старінні процеси неспецифічної адаптації організму щурів характери-зувтьса зниженням комплементарної активності сироватки крові, НСТ-тесту, показників фагоцитозу, вмісту глікогену в нейтрофілах та активності міелолероксидази крові; збільвеннам кількості лейкоцитів та вмісту сироваткового лізоциму.

2.Стан неспецифічної імунологічної адаптації залеіить від пори «* року 1 має ендогенний харакіер ритму. Акрофаза більшості показників у мурів реєструєтьса навесні, мін'фаза - в осінньо-зимовий період.

3.Після епіфізектомії поруауетьса характер та архітектоніка показників неспецифічної імунологічної адаптації. Зміни ритмостазу та величини показників найбільш виражені у старих щурів.

4.Екзогенний мелатонін виявляє свов дів залежно від віку тварин. При інтактній аиаковидній залозі мелатонік у дорослих аур їв збільшує активність комплементу, вміст сироваткового лізоциму, зне-нвує рівень НСТ-тесту, вміст глікогену, активність мієлоперокси-дази та показників фагоцитозу. У старих щурів післа введення ме-латоніну збільшується диве комплементарна активність і вміст лізоциму.

З.У епіфізектомованих дорослих щурів мелатонін нормалізує комплементарну активність, рівень НСТ-тесту, вміст глікогену, мієло-пероксидазну активність та активність Фагоцитів. У старих піне-алектомованих щурів нормальних величин досягає диве вміст глікогену, НСТ-тест, активність иієлопероксидази та фагоцитарна активність.

В.Показники неспецифічної Імунологічної адаптації залеаать від до-ваини фотоперіоду. У старих цур Із на фоні дії постійного освітлення зниження показників комплементарної активності, вмісту лізоциму, глікогену та фагоцитарної активності більв вираіене, ніж у дорослих.

7.3а умов дії постійної темряви у старих тварин зростає комплемен-

гарна активність, вміст лізоциму, активність м1«лопврексидази та показники фагоцитозу, во відсутнє у тварин з видаленим аинковид-іим т1 лом. Введення мелатоніну нормалізує комплементарну актив-■іість. рівень глікогену, активність міелопероксидази та показни-<и фагоцитозу, зниіувчи ї: рівень у контрольних та підвищуючи у Пнеаектомованих цурів. до утримувалися в умовах постійної тем-зяви. * ■

СПИСОК РОБІТ. ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Ісобенности циркадианного ритма функций почек крыс различного юзраста //III Всесоюзная конференция по хронобиологии и хро-омедицине. - Тажкент, 1930. - С.98 (соавт. М.®. Горобец,

'.Е.Дьякова, В.П. Пинак, С.А. Приймак, Н.В. Черновская). уточная динамика кариометрических показателей пинеалоцитов и у'нкциональной деятельности почек при наруненном режиме освец»-ия // Актуальные вопроси морфологии. - Черновцы, 1390.- С.111 соавт. С.В.Иванов, В.П.Пижак).

нтогенетичн» особливості впливу серотоніну на нирки епіфізек-оиованих щур 1 в // Збірник матеріалів XIII з’їзду Українського ізіологічного товариства їм. І.П. Павлова. - Харків. 1990. -.2,- С.72-73 (співавт. М.П.Горобець. Т.Е.Д’якова, С.О.Приймак., .П.Півак, Н.В.Черновська).

собенности адаптации ритмов в ионорегулиругжей функции почек

з поздних этапах онтогенеза // Временная организация Сиологи-зских систем в норме и при патологии. - Орджоникидзе. 1990. -. 51-52 (соавт. Н.В. Черновская. Т.В. Смирнова), частив вижковидной зелезы в неспецифимческих механизмах адап-іции при старении организма // Актуальные проблемы анатомии энтральной нервной системы. - Андижан, 1991.- (соавт.

.И. Сметанок) (в печати).

іастие живковидного телії в неспецифических механизмах.адапта-!и при старении организма // Новости спортивной и медицинской

антропологии. - М.. 1991.- Вып.З (?).- С.134.

7.Особенности хроноритма некоторых показателей неспецифической адаптации при старении // Актуальні питання використання лабс раторних тварин в медико-біологічних дослід*еннях. - Черн1г ді 1992. - Т.1. - С. 67.

8.Модельні досліди десинхронозу // Збірник матеріалів II з'їзді фізіологів Західного регіону України.- Львів, 1993. - С. СЗ-Є (спіавт. В.П.Пііак).