Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Центральная гемодинамика и морфо-функциональное состояние в условиях действия электромагнитного поля высокого напряжения промышленной частоты (клинико-экспериментальное исследование)

ХАРЮВСЬКИИ ДЕРЖАВНИИ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

— г» г™ - —

I о

л п

2 4 МАР 1ЯЯ7

На правах рукопису

ПАН1НА Св1тлана Сташслав1вна

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕМОДИНАМ1КА I МОРФО-ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН МЮКАРДА В УМОВАХ ДН ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ПОЛЯ ВИС0К01 НАПРУЖЕН О СТ1 ПР0МИСЛ0В01 ЧАСТОТЫ (КЛ1Н1КО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ)

14.01.11 - кардюлопя

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харшв - 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Дншропетровськш медичнш академ{1 Науков1 кер1вники:

доктор медичних наук Сулеева Лена Костянтитвна академк УАННП, доктор медичних наук, професор

Топка Ельвгра Григорьева

Офщшш опоненти:

1. доктор медичних наук, професор Костюк 1нна Федоршна

2. доктор медичних наук Целуйко Шра Йоситвна

Провщна оргашзащя - УкраТнський науково-дослщний ¡нститут кар логи 1м. академия М.Д.Стражеско, МОЗ УкраТни, м.Кшв

Захист вщбудеться 27 березня 1997 р. о 13:30 на засщанш спещал!зов; вченоУ ради Д 02.38.02 у Харювському державному медичн< ушверситет1 за адресою: 310022, м.Харшв, пр.Ленша, 4.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Харювського держа! го медичного ушверситету за адресою: 310022, м.Харюв, пр.Ленша,

Автореферат розюланий 25 лютого 1997 р.

Вчений секретар спещал1зованоТ вченоТ ради, кандидат медичних наук

Л.I.Овчарен]

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн'/сть теми. Збереження здоров'я та профилактика негативних наслщюв впливу електромагытного поля високоТ напру-женосп промисловоТ частоти (ЕМП ВН ПЧ) у прац1вниюв електро-пщстанцм е дуже актуальною медичною науково-практичною проблемою.

Не дивлячись на ¡снуюч1 вщомосп епщемюлопчних дослщжень, спостережень за персоналом та добровольцями, запропонован'| те-орп, механюм впливу ЕМП залишаеться далеко неясним \ вимагае подальшого дослщження (И.С.Бездольная, 1990; Л.Ф.Зюбанова та ствавт. 1990; T.S.Tenforde, 1992; ^аисИет, 1993; W.R.Hendee, и.С.Во1е1егу, 1994 та ¡нил).

У оаб, яю працюють в умовах впливу магнггнихта електричних пол1в низькоТ частоти (НЧ), часто вщммаеться пщвищення або зни-ження системного артер1ального тиску, зниження вольтажа зубц1в ЕКГ, порушення провщност1, тахжард1я або брадикард1я, р1знонап-равлеш зм1ни гемодинамжи (А.М.Вялов та ствавт., 1971; Г.И.Евтушенко та ствавт., 1980; А.И.Аппенянский, 1986; В.П.Зоткина та ствавт., 1986; 1.1_.МагзИ е1 а1., 1982; 1.Р.01зз, 1988 та ¡нш'|).

Експериментальы патоморфолопчш дослщження показали ви-соку чутливють мюкарда та судин лабораторних тварин до впливу слабих I сильних магжтних та електричних пол1в низьких частот (Н.А.Удинцев, Н.В.Канская, 1977; Ю.Д.Думанский, И.П.Козярин, 1983; Г.И.Евтушенко та ствавт., 1987; М.А.Абдушалишвили, Т.Р.Хинчагаш-вили, 1989 та ¡ниЛ).

Зм1ни серцево-судинноТ системи залежать вщ бютропних па-раметр1в поля, часу експозицп, ¡ндив'щуальноТ чутливостч оргаызму, вихщного стану системи, а вщповщь на вплив носить неспецифн-ний характер (В.А.Артищенко та ствавт. 1975; Р.В.Торопцев, С.В.Та-ранов, 1982; М.Р.Боярский, 1986).

МЬк тим ¡снують ттьки одиничы повщомлення про вплив на мюкард тварин електромагытного випромшювання ВЛЕП у дгёпа-зон1 напруженост111,5-17,5 кВ/м та частотою 50 Гц, при якому проходить щоденна робота персоналу.

Небагаточисленн1 вщомост1, яю е у лггератур!' про стан серце-во-судинноТ системи у прац1вниюв, що професмно контакгують з ЕМП ВН ПЧ, в недостатнм м1р] вщображають характер змЫ гемодинамь ки, направленють пристосувальних реакцм серцево-судинноТ системи, строки та ознаки зриву адаптацм, залежнють цих процеав вщ в1ку працюючих та стажу роботи в даних умовах. Недостатньо вив-чеы зм1ни мюкарда експериментальних тварин при тривалому вплив1 ЕМП ВН ПЧ, немае вщомостей про юльюсну морфометр1ю.

Таким чином, проблема, що вивчаеться е актуальною, мае не ттьки теоретичний ¡нтерес, але й практичне значения, що й визна-чило тему даного клЫко-експериментального дослщження.

Мета роботи. Вивчити функцюнальний стан серцево-судин-ноТ системи у робггниюв рйних в1кових груп та залежно вщ трива-лост1 роботи в умовах електромагжтного поля високоТ напруженост1 промисловоТ частоти, дослщити морфофункцюнальний стан серце-вого м'яза в експериметч при тривалому вплив1 цього фактора та розробити д1агностичж критери вщхилень, що виникають пщ впли-вом техногенного навантаження, для проведения профтактичних та реабт'ггацмних заход1в.

Задач'! дослщження.

1 .Дослщити бюелектричну активнють, скорочувальну здатнють серця та стан центрально! гемодинам1ки у працюниюв, що пщцава-лись впливу ЕМП ВН ПЧ.

2.Вивчити ф1зичну працездатысть робгсниюв та стан серцево-судинноТ системи у тест1 з дозованим ф1зичним навантаженням.

3.Провести анал1з функцюнального стану серцево-судинноУ

системи робггниюв залежно вщ вту та тривалостч роботи в умовах впливу електромагытного поля високоТ напруги промисловоТ часто-ти.

4.Вивчити морфофункцюнальний стан серцевого м'яза тварин, що пщдавались впливу ЕМП ВН ПЧ у pi3Hi строки тривалого эксперименту.

5. Розробити ¡нформацмно-д1агностичн1 критери порушень функцюнального стану серцево-судинноТ системи у oci6, що пщда-вались впливу електромагытного поля, та запропонувати практичн1 рекомендацм по раннм д1агностиц1 та профтактиц1 можливих порушень.

Обгрунтування теоретично/ цшност/ дослЮження та його науково)'новизни. Виявлено особливост'| функцюнального стану серцево-судинноТ системи у роб]тниюв електроп'щстанцм р'юних в1кових груп, ям мають р1зний стаж роботи в умовах впливу сильних електромагытних полю промисловоТ частоти. Доведено вплив три-валосп роботи в умовах ЕМП на змЫювання (за порядком убування значимое^) показниюв: максимального споживання кисню (С02), ф1зичноТ працездатносл (PWC), загального периферичного опору су-дин (ЗПОС), серцевого ¡ндексу(С1), систолнного артер1ального тиску (CAT) та дгёстолыного артер1ального тиску (ДАТ).

Вид'теш перюди адаптацм до впливу ЕМП. Виявлено, що кри-тичним перюдом адаптацм можна вважати b'ik 30-39 рошв та стаж роботи 6-10 роюв, коли спостер1гаються найбтьш нестмю показни-ки електроф1зюлопчноТ" активное^ серця та гемодинамми, неадекватна реакцт на фшчне навантаження. У робп"ниюв40 роювта старше (при стаж1 бтьше 16 роюв) спостер1гаеться значне напруження сил адаптацм та розвиток стмких вщхилень.

Визначет особливост1 гемодинам1ки у oci6 з пограничними цифрами артер1ального тиску та артер1альною ппертензгёю, працю-

ючих в умовах ЕМП.

Виявлеж особливост1 реакцм серцево-судинноТ системи на фйзичне навантаження у робггниюв електропщстанцм у вщ| пюля 40 рокш у пор1внянж з бтьш молодими залежно вщ вихщних параметра гемодинамки, пщтверджеж кореляцмним анализом. Видтеж предик-тори обмеження хронотропного резерву серця та фюичноТ працез-датност1 обстежених: пщвищений вихщний ртень CAT та ДАТ, збтыиення показника витрати енергм на перемщення 1л Kpoei у спокоТ (за даними тетраполярноТ грудноТ' реоплетизмографи), зрос-тання швидкост! пщвищення внутршньошлуночкового тиску (за даними полкардюграфи).

На основ! ¡нформацмного анализу основних параметра кардю-гемодинам1ки виявлеж характерж ознаки ураження серцево-судин-ноТ системи у роб1тник!в i створено програму д1агностики та визна-чення ризику захворювань серцево-судинноТ системи у робп-ниюв даного профтю.

Проведено юльюсний анал1з морфоструктурних змЫ мюкарда експериментальних тварин, яю виникають пщ впливом сильного ЕМП ПЧ. На початку впливу ЕМП вщбуваеться розвиток циркуляторних розладш i в подальшому дистроф1чних змт у серцк Виявлена стадмнють пристосувальних реакцш структурних елементв серця, яка пщтверджена динам|'кою кореляц|'йних взаемозалежностей.

Практична значим/'сть роботи. Доведена необхщнють регулярного дослщження системного кровооб1гу у персоналу ВЛЕП. Виявлена нами стадмнють адаптацшно-пристосувальних процеЫв серцево-судинноТ системи диктуе необхщнють звертання особливоТ' уваги при обстеженж як робггниюв у в'щ) 30-39 роюв (тривалють роботи 6-10 роюв), яю мають неспйку компенсацю, так i пюля 40 роюв (тривалють роботи бтьше 16 роюв), коли виникають спйю ознаки дезадаптаци. Виявлеж патолопчж змши у серцево-судинжй систем'!

зворотн!, що дозволяв рекомендувати своечасну, направлену, пато-генетично обгрунтовану тератю та профтактику, особливо у po6iT-ниюв з пщвищеним AT. Розроблеж нами ¡нформацмж дгёгностичж критери ураження серцево-судинноТ системи у oci6, яю на протяз1 тривалого часу були в контакт! з ЕМП ВН ПЧ, дозволяють скоротити обсягдослщжень при профоглядах, виявити paHHi дошжчж ознаки вщхилень, викликаних техногенним впливом на органам працюю-чих. Ц1 даы е основою для формування груп ризику розвитку НЦД, ГХ, IXC серед робггниюв для регулярного спостереження та проведения профтактичних заходш. Обгрунтована необхщнють застосу-вання ¡ндив'щуальних захода захисту персоналу, суворого дотриму-вання встановлених тимчасових правил перебування в ЕМП та допуску до po6iT у сильному пол'! oci6 з високими цифрами AT.

Апробация роботы. Основн1 положения дисертацп докпадеж та обговореж на науковм конференцп анатомщ, пстолопв, ембр'ю-лопв та топографоанатом1в Укра'жи, присвячежй 100-pi44io з дня народження професора А.П.Любомудрова, Льв1в, 1995; на ¡нститутсь-ких науково-практичних конференцтх, Днтропетровськ, 1993,1995; на м1жнароджй конференцн "Enviroment, Life Elements and Health -Longevity", Китай, 1996. Робота була апробована на спец1альному м!жкафедральному засщанж кафедри оперативно'!' xipyprii та топог-рафмноТ анатом и Джпропетровсько! державноТ медичноТ академи та терапевтичного вщцтення Укр. Держ. НД1 МСП1, протокол № 12 Bifl 20 грудня 1996 року.

Впровадження наукових розробок в практику. В практику медичноТ служби Днтропетровьского пщприемства електричних мереж впроваджеж практичж рекомендацм по диспансеризаци роб-¡тниюв електропщстанци, а також д1агностична таблиця для вияв-лення початкових вщхилень в дтльност! серцево-судинноТ системи.

Публ'1кацП. По TeMi дисертацп опубл1ковано 15 po6iT.

Обсяг та структура дисертацп. Дисертац1я викладена на 149 стор'шках машинописного тексту та складаеться з введения, ог-ляду лп-ератури, 6 глав власних дослщжень, заключения, висновюв, практичних рекомендацш, мае 36 таблиць, 34 малюнки. Покажчик лтератури мютить 201 втнизняне та 131 закордонне джерело.

Декларац/я конкретного особистого внеску дисертан-та у розробну наукових результата. Автором особисто проведен! науковочнформацмний пошук у медичжи та патентжй лтера-Typi, основна частина кл1жчнихта функцюнальних дослщжень, мор-фолопчних опиов, гютостереометричнихта карюметричних вим1рю-вань, а також обробка i статистичний анал1з результате дослщження та тюстративна графка. Автор приймала участь у складенж ¡нформацмно - д1агностичноТ програми. Самостмно провела узагаль-нення та ¡нтерпретац1Ю пщсумюв дослщження, пщготувала публжа-ц1ю одержаних даних, сформулювала висновки та практичж реко-мендацп, а також виконала лтературне оформления дисертацп. Робота виконувалась в умовах i з допомогою лаборатори функцю-нальноТ д1агностики УкрДержНД! МСП1 та вщдтення експеримен-тальноТ патологи групп патоморфолопв ЦН1Л ДДМА. Особистий вне-сок автора у розробку представлених до захисту наукових резуль-тат'|в становить понад 80%.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Об'ектом дослщження були 83 прац1вника Днтропетровьского пщприемства електричних мереж, яке обслуговуе високовольтж елек-тропщстанцп та лти електропередач з напругою електромагжтного поля 330-750 кВ та 68 пацююв, яю пщдавались впливу ЕМП у експе-риментК

Bei обстежеж були у працездатному вМ i бтыиють складали чоловш - 67 (80.7%) - електрослюсарЬ електромонтери, бригадири, майстри (80.7%) та ¡нженерно-техжчж працюники (19.3%), яю пра-

цювали в умовах впливу ЕМП ВЫ ПЧ (11.5-17.0 кВ/м та 50 Гц.).

Прац1вники були подтем на 4 групп залежно вщ в1ку: 20-29, 30-39,40-49 i 50-59 рок1в та тривалостч роботи на даному пщприемств1 - до 5 роюв, 6-10, 11-15, 16 роюв та бтьше. До групп пор1вняння ввмшли робггники, що виконують аналопчну роботу на великому промисловому пщприемств1 мюта i не мають контакту з ЕМП ВН ПЧ (38 чоловк).

БюелектрофЫолопчт властивосп серцевого м'яза вивчали за допомогою електрокардюграф1чного дослщження (ЕКГ) у 12-ти за-гальноприйнятих вщведеннях. OchobhI показники кардю-та гемоди-намки вивчали за допомогою ехокардюграфи (ЕхоКГ) на сонограф! Sonoline SL-01 (ф1рма "Siemens") у режим'| М-сканування, а такожза даними полжардюграфп (ПКГ) з фазовим аналюом систоли за методом В.Л.Карпмана (1965) та тетраполярноТ трансторакальноТ рео-плетизмографп по W.P.Kubicek (1970) у модифжацп Ю.Т.Пушкаря та сшвавт. (1980).

Навантажувальний тест на велоергометр1 проводився у положены сидячи за методикою переривистого ступшчатозростаючого навантаження.Тривалють кожного ступеня 5хв та вщпочинку - 3 хв. Початкове навантаження у ж1нок - 25 Вт, у чоловмв - 50 Вт 3i збт ьшен-ням у 2 рази на подальших етапах по досягнены потужност1 навантаження, що дор1внюе 75% вщ очжуваноТ максимально!' аеробноТ здатносл обстежуваного (ВООЗ, 1971).

Опром1нення 68 пацююв-самцш лЫП' BicTap проводилось пщ електричними проводами системи шин та комутацмних апаратт вщкритого розподтьного пристрою мереж1 ЗЗОкВ у дгёпазож низь-ких частот 50 Гц, при напруженост1 ЕМП 12.5 -20.0 (епкзодами - 34.5 кВ/м) по 8 годин на день. Строки опромЫення 14, 45, 60, 75, 90 та 120 fliö.

Тварин виводили з дослщу методом декаттацм, препарат сер-

ця пщ час дослщження фксували у 10% нейтральному розчиы фор-малЫу, зрюи фарбували гематоксил'|Н-еозииом. Використовували мжроскопи "Б'юлам" та "МБ1-11" збтьшенням х400 та х 640. У пстос-тереометри використано метод крапкового рахунку (Г.Г.Автандилов, 1981). За допомогою окулярм1крометра виконували карюметр1ю, обчислювали об'ем ядра.

Результати оброблено методами варюцмно'! та альтернативно'! статистики з використанням параметричних критерйв Ст'юдента (Ц та Фшера (Р та <р-перетворення), х2, Вткоксона (I) - непараметрич-ного). Виконано повний кореляцмний та дисперайний анализ, послн довний анал1з А.Вальда (1960), використано алгоритми Е.В.Гублера, А.А.Генкина (1973). Силу впливу фактору обчислювали по Н.А.Пло-хинскому (1970). Одержану ¡нформац!ю обробляли на комп'ютер1 типу 1ВМ РС АТ на основ! м1кропроцесор1в 1п1е1-80486 ¡з застосуванням пакета прикладних програм та використанням дтово'Т графой.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

У 83 працшниюв високовольтних електропщстанцм та МЕП 750 кВ виявлен1 ознаки нервово-психнноТ астешзацп у сполученж з кар-д1алпею, серцебиттям, лабтьн'ютю артер1ального тиску (АТ). Т'тьки у 5 ¡з них анамнез був обтяжений серцево-судинною патолопею.

Результати дослщження показали тенденц1ю до збтыиення з в!ком у роб'ггниюв системного АТ. Якщо САТ у межах погранично! зони частше реестрували у вщ'| 40-49 та 30-39 роюв (38.0% та 28.1 %), то артер1альну ппертенз1ю (АГ) - частше у 50-59-рмних (33.3%). ДАТ був пограничним частше у вщ'| 30-39 (31.2%) та 40-49 роюв (20%), а д1астолнна АГ виникала трохи ранше вщ систол1чноТ - у трупах 4049 роюв (25%) та 50-59 роюв (40%). Серед оаб з АГ у вщ! 30-39 роюв переважала д1астолмна, а у старших вкових трупах - систоло-дгёс-тол'нна АГ. Частота д1астолнно! АГ у старших в1кових трупах, за нашими даними, майже у 2 рази бтьша у пор1внянн1 з лгературними.

У rpyni 50-59 р1чних CAT мав бтьшу лабтьнють ¡ндивщуаль-них значень, що проявлялось у бшышй величин! сигми, яка майже у 2 рази перевищувала контроль^ показники, i вираженм асиметрп кривоТ розподтення показника. Це вказуе на бтьш несприятлив1 умови перебування роб1тниюв енергетичного пщприемства у пороняны з контрольною групою.

У працщниюв з тривалютю роботи в умовах впливу ЕМП 16 роюв та бтьше виявлено достов1рне пщвищення як CAT до 143.9±4.14, так i ДАТ - до 95.2±2.23 мм рт. ст. (р<0.05).

Застосування дисперайного анал1зу дозволило нам з'ясувати, що р1вень САД та ДАД в значим Mipi (р<0.001) залежить вщ BiKy (ri2=10.8% i 9.4%, вщповщно) та менше, але статистично достов1'рно (р<0.01), вщ стажу роботи в умовах ЕМП (if =3.1% та 4.1%).

ЕКГ-дослщження показало, що синусова аритмт, брадикар-д|я, збтьшення амплп-уди зубця "Т" зустрнались достов^но (р<0.05) част|'ше у молодих робп-ниюв вком до 39 роюв у пор1внянн1 з бтьш старшими.

Синусову аритмто реестрували у 18.8% та брадикардто - 25% випадюв у rpyni 20-29 роюв, що трохи частше у пор1внянн1 з даними лтератури. У rpyni 30-39 роюв вщм1чали синусову аритм'|ю в 15.6%, брадикардто - у 9.4% випадюв. Неповну блокаду право!' н'1жки пучка Пса (НБПНПГ) фксували у ряду робггниюв BiKOM до 39 роюв, синдром ранньоТ реполяризацм шлуночюв був ттьки у робп-ниюв до 39 роюв. l^i flaHi можна розцЫити як пристосувальну реакцто организму на вплив ЕМП ВН ПЧ у вигляд! активаци парасимпатичноТ нервовоТ системи.

Ознаки збтьшення електричноТ активное^ лшого шлуночка (ЛШ) та його ппертрофм частше рееструвались у трупах 30-39 роюв та 40-49 роюв (28.1 % та 30% випадюв). TaxiKapflira вщмнали ттьки у прац|вниюв цих в!кових груп (9.4% та 10% випадюв). Якщо до 40 роюв

у робп-ниюв спостер1галось пщвищення середньоТ амплп-уди зубця "Т" у вщведеннях Х/^, то пюля 40 роюв вщм1чалось п зменшення. Таю змЫи пов'язаж перш за все з1 збтьшенням АТ ¡, отже, наванта-женням на ЛШ, а також з посиленням нейрогенних (симпатичних) вплив|'в на бюелекгричну активнють серця.

Зниження вольтажу ЕКГ, однаково чаете для ва'х в!кових труп (вщ 15% до 20% випадюв), можна пов'язати з розвитком кардю-склерозу та дистросфчних змЫ у мюкардк

Динамнне спостереження за робп-никами через р1к показало у молодих (до 39 роюв) значну лабтьысть електроф'ююлопчноТ активное^ серця - поява одних та зникнення ¡нших вщхилень, частше за все у характер! ритму та провщностЬ змЫи висоти комплексу "(Жв", зубця "Т". Таку змЫнють можна пояснити коливаннями балансу ваго-/симпатотонп (у тому числ1 коливанням АТ) у процеа адап-тацп серцево-судинноТ системи до впливу ЕМП та чутливютю мю-карда молодих до цих змж. В1к 30-39 роюв е критичним у пристосу-вант або дезадаптацп серцево-судинноТ системи до впливу ЕМП ВН ПЧ, яга вщбуваються на фож напруження та диерегуляцп нерво-вого забезпечення серцевоТ д1яльност1.

Нами встановлено, що у оаб ¡з стажем роботи на даному п'щприемств1 до 10 роюв частше зустрмалась синусова дихальна аритм1я (23.5% випадюв, р<0.01), НБПНПГ (17.6% випадюв), висока амплитуда зубця "Т" (23.5% випадюв), при стаж1 до 5 роюв - бради-кард1я (29.4% випадюв, р<0.05). Ознаки пщвищення електричноТ активное^ ЛШ ппертроф1я ЛШ (23.5% випадюв), а зниження вольтажа ЕКГ (30.7% випадюв) частше зустрнались при стаж111-15 роюв. Тажкардт, внутршньошлуночкова блокада, низький зубець "Т" у вщведеннях Х/^, поглиблення зубця "О" у I та II вщведеннях з'явля-лись пюля 11 роюв роботи.

Подовження електричноТ систоли, що вщображае зниження

скорочувальноТ здатносп мюкарда, спостер1гали ¡з збтьшенням BiKy та тривалосл роботи (р<0.05).

Достов1рне пщсилення криволмшноТ залежносгп (у контрол! -лМйноТ) м1ж величинами ¡ндексу Соколова-Лайона та зубця "Т" V5 у обстежуваних у вщ1 пюля 40 роюв, пщтверджуе порушення зв'язку м1жпроцесами деполяризацм i реполяризацпта, очевидно, свщчить про розвиток дистроф1чних 3MiH у MioKapfli робп"ниюв.

Переважання тонусу ларасимпатичноТ нервовоТ системи над симпатичною у регуляци дтльносл серця можна розц1нювати як при-стосувальну реакц1ю у вщповщь на вплив екстремального фактора - ЕМП ВН ПЧ, а збтьшення електричноТ активное^ серця можна вважати показником напруження його д1яльност!

Проведения тесту з дозованим ф1зичним навантаженням дозволило виявити зниження функцюнальних можливостей кардюрес-траторноТ системи у робп-ниюв, профеайно контактуючих з ЕМП ВН ПЧ, у вщ1 пюля 30 роюв.

Зниження толерантное^ до фгаичного навантаження у po6iT-ниюв вщбувалося особливо пюля 40 роюв (у 40-р1чних - 74.5% та 50-рмних - 71.3% вщ контролю). Фюична працездатнють - тест PWC, у 4-х BiKOBHX трупах була вщпов'щно 161.7 (р>0.05), 132.7 (р<0.01 у nopiBHAHHi з контролем), 128.0 (р<0.05), 103.9 Вт. У робтниюв пюля 30 роюв пад1ння аеробно!" здатносл (р<0.05) вказуе на помине зниження резерв1в адаптацм.

Особливютю гемодинамнноТ вщповщ! на фшчне навантаження були - неадекватний прир'ют ЧСС при малому прирост CAT вже на перших ступенях тесту. У обстежуваних пюля 30 роюв знижувався ¡нотропний резерв серця. У вщношены до спокою вщеоток приросту CAT у робтиюв за BiKOM складав 40.3 (р>0.05) - 27.7 (р<0.05, у по-р'юняны з контролем) - 28.1 (р<0.05) - 23.4 (р<0.01)%%.

Пщ час фюичного навантаження у робп-ниюв в1ком понад 40

роюв збер1гались бтьш високе середне значения ДАТ та загальний периферичний ошр судии на всос етапах у пор'1внянн1 з молодими.

Посилення криволУйноТзалежносл мЬкприростом САТта ЧСС на тков1 навантаження в пор1внянн'| з контролем пщтверджуе хро-но- та ¡нотропний дисбаланс серця у робтаиюв пюля 40 роюв.

Показана негативна кореляц1я мЬк хронотропним резервом серця у робггниюв пюля 40 роюв та пщвищеним вихщним р1внем ДАТ та САТ, показником витрачання енерги на перем'ицення 1л кров1 у спо-коТ (ВЕ за даними ТГР), швидюстю пщвищення внутршньошлуноч-кового тиску за даними ПКГ)- У молодих роб1тнию'в прирют ЧСС на навантаження залежав вщ тривалост! фази вигнання (за даними ПКГ)- Р1вень PWC пюля 40 роюв визначався ВЕ у спокоТ. Це посе-редньо свщчить про порушення складноТ взаемодп центральних та периферичних ланок у систем! регуляци кровооб1гу пщ час навантаження у робгтниюв у пюля 40 роюв.

Найбтьш низью толерантнють до ф1зичного навантаження (р<0.05), С02 (р<0.01), хронотропний резерв серця (р<0.05) були у працюючих бтьше 16 роюв. Дисбаланс мЬк приростом АТ та ЧСС у працюючих 11-15 роюв свщчив про дисрегуляц1ю кровооб|'гу в них при пщвищених потребах пщ час фкзичного навантаження.

Дослщження центрально!' гемодинам1ки показало переважан-ня пперюнетичного типу кровооб1гу в прац1вниюв до 39 роюв (р<0.05), пюля 40 роюв - зростала частка оаб з еуюнетичним кровообгом (р<0.05), а у в1ц150-59 роюв - частота п'поюнетичного типу кровооб1гу (р<0.05).

Якщо у молодих пперюнетичний тип кровооб1гу пояснювався високим ударним об'емом (УО) -104.8±7.32 мл, то у 30-49-рнних в1н пщтримувався за рахунок бтьш високоТ ЧСС (р<0.05), що свщчить про неекономну роботу серцево-судинноТ системи. У 50-59-р1чних ютотно зростали ЗПОС, ВЕ, об'емна швидюсть викиду (ОШВ), що

призводило до перебудови центрально'! гемодинамки в бж ппоюне-тичного кровооб1гу.

Проведения ЕхоКГ дозволило виявити систоло - д1астол!чну дилатац1ю порожнини ЛШ у обстежених у в'щ'| 40-49 роюв у порщнянж з молодими та вщповщним вжовим контролем (р<0.05). Достов1рно були збтьшеы об'ем та маса ЛШ у 50-59-р1чних у пор1внянн1 з 20-29 р'шними (р<0.05). Вплив В1ку на товщину мюкарда задньоТ спнки л ¡вого шлуночка, як з'ясувалось при факторному аналЫ, у роб'ггниюв мав достов1рне значения - г|2=16.5%, р<0.05, чого не спостер1галось у контрол!'. Зниження фракци викиду з В|'ком не спостер1галось.

Ц1 дат також свщчать про бтьш виражену активацто симпатично'!' нервовоТ системи, збтьшення навантаження на серце та функцюнальну недостатнють мюкарда з1 збтьшенням в>ку в роб1т-ниюв у пор1внянн1 з контролем.

При стаж16-10 роюв реестрували переважання пперюнетично-го типу гемодинамки, а в грут з 16-26-рнним стажем - гемодинамка характеризувалась еуюнетичним типом кровооб1гу з попршенням скорочувальноТ здатност1 - наростав ЗПОС, СГДТ, зменшувався УО (таблиця 1). Збтьшення КДО ЛШ у робтиюв визначалось при три-валост1 роботи 16 роюв та бтыие -144.4±6.16 см3 (р<0.05).

Таблиця 1 - Показники центрально!" гемодинамки у робгсниш електропщстанцм залежно в'щ тривалосл роботи

Тру- Стаж, УО, С1, сгдт, зпсс, ПСШ (W),

па ромв мл л/хв/мг мм рт. ст. дж/с/см"5 Вт

1 0-5 99.4±9.35 3.6±0.34 93.7+3.51 1289±133.7 4.9+0.48

2 6-10 104.5+9.23 3.8+0.30 97.9+3.56 1182+107.2 5.3±0.47

3 11-15 92.8±5.91 3.4+0.27 100.8+3.44 1373±102.5 4.9+0.44

4 16-26 82.7±3.71 3.1+0.16 110.2±2.70 1593±74.6 4.7+0.32

р2-4 <0,05 <0,05 <0,01 <0,01 >0,05

Змпни, яю спостер|'галися пщ час дослщження, можна поясни-ти адаптац1ею серцево-судинноТ системи до впливу ЕМП. Перша стад1я проявляеться активацюю та нестабтьыстю у перюд 6-10 роюв роботи, при стаж111-15 роюв настае задовтьна компенсацт, а пюля 16 роюв роботи виникають ознаки напруги адаптаци - вщбуваеться перебудова кровооб1гу вщповщно функцюнальному стану оргатзму в умовах впливу ЕМП ВН ПЧ.

Використання дисперсмного анал1зу дозволило довести (р<0.01) вплив стажу роботи на показники PWC (т|2=17.8%), С02 (г|2=33.0%), ЗПОС при фгаичному навантажены (ti2=47.0%), та у спо-коТ (г)2=11.9%, р<0.05), CI (ri2=4.8%), у той час, як BiK обстежених не мав суттевого значения.

Було вивчено функцюнальний стан робтиюв з пщвищеними цифрами артер1ального тиску (ПАГта АГ) (I група, 28 чол.) та роб|'т-ниюв з нормальними цифрами CAT (II група, 55 чол.). Середнм BiK I групи - 43.0 роюв, II групи - 37.1 року (р<0.01), середнм стаж - 15.4 року та 10.0 роюв вщповщно (р<0.01).

У роб1тниюв I групи у бтьш1й Mipi страждали хронотропний резерв серця - складав 119.9% (р<0.01), аеробна емнють С02 - 34.7 мл /хв /кг (р<0.05). У роб1тниюв з пщвищеним вих'щним CAT величи-ни CAT та ДАТ на niKOBi ф1зичного навантаження були достов1рно вищ1 i складали 187.0±4.02 та 87.0±3.55 мм рт. ст. вщповщно.

Кореляцмний анал1з дозволив визначити, що piBeHb PWC у oci6 з пщвищеним CAT спокою ti'cho негативно пов'язаний з величиною вихщного ДАТ та ршнем CAT на niKOBi навантаження та прямо зале-жить вщ хронотропного резерву серця. М1ж аеробною здатнютю серця та ДАТ i CAT на вершин'1 тесту ¡снуе зворотна залежн1сть. У oci6 з нормальним AT толерантнють до ф1зичного навантаження визна-чаеться величиною КДО ЛШ. При пщвищеному САТтака залежнють протилежна, р1вень ДАТ при ф1зичному навантаженн'1 в них прямо

залежить в'щ КДО. Нами не знайдений зв'язок низькоТ PWC з величиною фракцм викиду, що пояснюе зниження толерантносп до ф1зич-ного навантаження у обстежених порушенням регуляцм адекватного KpoBoo6iry nifl час тесту i не пов'язано з серцевою недостатн'ютю.

За даними ЕхоКГта ТРГ, змЫи центрально)' гемодинам1ки вщбу-валися в сторону пщвищення тонусу периферичних судин 3i збтьшенням навантаження на мюкард i розвитком функцюнальноТ недостатносл серця. Отже, судинний компонент був головним у пщтримуванн'| пщвищеного AT у oci6 з АГ та ПАГ.

У бтьшосл робп-ниюв ВЛЕГ1, за даними ПКГ, перебудова фа-зово'Т структури систоли указувала на ранж ознаки зниження скоро-чувальноТ здатносл серця i з вжом (збтьшенням стажу) посилюва-лась тенденцт до появи перевантаження мюкарда пщвищеним ДАТ на фон1 функцюнальноТ недостатносл та появи ознак розвитку ди-фузних процеав у серцевому м'язк

Для визначення стану вегетативного тонусу в серцево-судиннм систем! робшиюв нами була використана комбшована таблиця, роз-роблена А.М.Вейном та ствавт. (1981). Анал1з ¡нтегративних показ-ниюв гемодинамжи, за даними комплексного обстеження робтиюв, пщтвердив наше припущення про активацто парасимпатичноТ не-рвовоТ' системи у роб1тниюв в1ком 20-29 роюв та збтьшення тонусу як парасимпатичноТ, так i симпатично'!" нервовоТ системи у вщ| 30-39 роюв.

У результат! обстеження в робтниюв були д1агностованк rinep-TOHi4Ha хвороба (ГХ) II стади у 8 чоловк, (у тому числ1 з IXC у 3 чо-лов1к), ГХ I стадм - у 3 чоловж, нейроциркуляторна дистонт (НЦД) по п'пертонмному типу - у 13 чоловк, по картельному - у 12 чоловк, змшаному "ппертоннному та кардюльному" типу - у 5 чолов1к. Ттьки у 12 чолов'|К не було вщхилень у д'тльносл серцево - судинноТ системи та нервово-психнноТ сфери. КлЫнне виявлення функцюналь-

них вщхилень, що виражалося в НЦД, свщчить про ураження нер-boboï системи, яка вщповщае за тонку настройку оргажзму до змЫних умов навколишнього середовища, у тому числ1 до такого екстремаль-ного впливу, як ЕМП ВН НЧ.

Застосування математичного методу послщовного анализу А.Вальда (1960) та алгоритм1в Е.В.Гублера, А.А.Генкина (1973) дозволило скласти д1агностичну таблицю. Найбтьш важливими дани-ми для дюгностики функцюнальних та органнних вщхилень у дыль-hoctî серцево-судинноТ системи були (за порядком убування ¡нфор-мативностО KniHiMHi ознаки: ДАТ бтьше 95 мм рт. ст., САД бтьше 150 мм рт. ст., скарги на неприемж вщчуття та бол! в облает! серця, i лаборатории зниження амплпуди зубця "Т" у V4 (2 мм та менше), подовження фази 1С менш, н'|жна 0.01с, швидюсть пщвищення внут-ршньошлуночкового тиску 1500-4599 мм рт.ст./с, b'ik 50-59 роюв, фракцт викиду менше 54%, пщвищення внутршньошлуночкового тиску Vj бтьше 2500 мм рт.ст./с, PWC нижче середнього (за стан-

дартними таблицями), синдром Тv бтьше Tu , подовження ¡нтер-

1 б

валу "QT" бтьше ыж на 15% вщ належного, зменшення амплпуди

зубця "T"v менше 2 мм, зниження вольтажа ЕКГ, ппоюнетичний тип

б

гемодинамки, ДАТ 90-94 мм рт.ст., погане максимальне споживання кисню (по класиф1кацГ| К.Соорег, 1970), КД! бтьше 3.0 л/хв/м2, ознака Соколова-Лайона по ЕКГ.

Чисельне вираження значимое^ того або ¡ншого симптому у вигляд1 дгагностичного коефадента з ïx пщеумуванням полегшуе fliar-ностику вщхилень д1яльност1 серцево-судинноТ системи на початко-вому етат обстеження.

Таким чином, вищеперелнеж критерп можуть служити маркерами неблагополуччя, що починаеться у серцево-судиный системи Застосування ж створено'1 комп'ютерноТ програми визначення прогнозу ризику захворювання серцево-судинноТ системи особливо важ-

ливе у даного контингенту робп"нию'в ¡з-за р1зноманп-ност1 функцю-нальних вщхилень серцево-судинноТ системи, що виявляються у них.

Проведения експерименту по впливу ЕМП ПЧ 12.5-20.0 кВ/м на тваринах протягом 4 мю. показало динамику морфофункцюналь-них зм1н мюкарда, у залежносп вщ строюв експозици, пщтверджену юльюсним анал1зом.

Через 2 тижня експерименту в тканин'| серцевого м'яза пацююв спостер'1гались реакц'т мжроциркуляторного русла з набряком та крововиливами, початков! ознаки дистрофм цитоплазми та дегене-рац1я ядер. На 45 добу експерименту був значно виражений набряк мюкарда, бткова дистрофы, мюцями - крововиливи. Вщбувалось збтьшення об'ему ядер одних мюцитш (активац1я ядерного апара-та) та карюш'кноз ¡нших. Вплив ЕМП на протяз160 д1б призводив до субтотальноТ мюкардюдистрофи при деякому зменшенж судинних розлад1в, що можна розцтити як можливе пристосування до умов досл'щу. 3 ¡ншоТ' сторони, розповсюджен'ють пошкодження мюкарда е основою для зниження скорочувальноТ' здатностч серця.

Пщ впливом ЕМП на 75 добу з'явились вогнища крововиливщ, спостер1гались плазматичне просочування та дистрофт стЫок су-дин. У цей строк вщммались бтьш виражен! ¡ндивщуальж вщмЫносп у стаы судин та ступеы набряку тканин мюкарда пацююв.

На 90 добу впливу ЕМП спостерталась бтьш виражена "мо-заТчна" картина дистроф1чних зм1н у мюкардк поруч з б'тковою дис-троф1ею м'язових волокон, зустрмаються значт дтянки некробюзу та, деюлька менше, некрозу тканини. Обсяги зруйнованоТ тканини та вогнищ крововилив1в досягнули максимального розмфу в ц)й сери дослав. Вщзначалось виражене пригжчення ядерного апарата -ядра мюцит1в мали значно менил об'еми в пор1вняны з контролем. Характер зм1н мюкарда в цтому можна вщнести до гостроТ вогни-щевоТ' або ¡шеммноТ дистрофп мюкарда.

На 120 добу експерименту прослщковувалось вщновлення кро-Boo6iry та зменшення вираженост'| змЫ ctíhok судин. Деструктивы процеси у MioKapfli зустрмались рщше та бтыие залежали, очевидно, вщ ¡ндивщуальноТ' чутливосл до впливу ЕМП. Вщновлення по-чаткових po3M¡p¡b ядер свщчить про репаративж змЫи у мюплазми КМЦ, проте велика юльюсть зморщених, ущтьнених ядер свщчить про дегенеративж процеси.

Дисперайний анал1з показав високу ¡мов1ржсть (99.9%) залеж-hoctí змЫ, що вщбуваються, вщ строю'в впливу ЕМП.

Вивчення кореляц'тних залежностей дозволило уточнити струк-турно-функцюнальж зв'язки, характеры для ¡нтактного мюкарда та морфогенеза пошкодження серцевого м'яза пщ впливом ЕМП. На 60 добу вщбувався максимальний дисбаланс юльюсно-просторових сптвщношень у структурно оргажзацп мюкарда, що розцЫено як критичний перюд адаптацп до ди ЕМП.

висновки

1. У прац1вниюв, тривало контактуючих з ЕМП ВН ПЧ, у bílií до 39 роюв (3i стажем роботи до 10 роюв) бюелекгрична активность серця змЫена за типом функц'юнальних вщхилень автоматизму, пригжчен-ня збудливост'| та провщностК У роб'ггниюв bíkom 30-49 роюв (три-вал!сть роботи бтыие 11 роюв) спостер1гаються ознаки як збтьшення електричноТ активное^ лшого шлуночка (bík 30-49 роюв), так i Tí ослабления (незалежно вщ в^ку).

2. 1снуе залежнють змЫи гемодинамики вщ в(ку робггниюв: вщбуваеться збтьшення резистентное^ периферичних судин, змЫа пперюнетичного типу кровооб'1гу на ппо- та еуюнетичний, а також роз-виток та пщтримування д'1астол'1чноТ артер1альноТ ппертензи у bíu¡ 30-39 роюв, а в бтьш старших bíkobhx трупах (при стаж1 бтьше 16 роюв) - систоло-д1астол1чноУ.

3. У po6iTHHK¡b 3m¡hh гемодинамки вщбуваються в залежносл

вщ стажу роботи в даних умовах: активацт та нестабтьнють крово-o6iry спостер1гаеться в пер'юд 6-10 роюв роботи i наростання спазму судин з систоло-д1астолмним перевантаженням мюкарда пюля 16 роюв роботи.

4. Зниження компенсаторно-адаптацшних можливостей серце-во-судинноТ системи у робтиюв, що пщдавались тривалому впли-ву ЕМП ВН ПЧ, вщбувасться пюля 40 роюв та тривалосл роботи 16 роюв i бтьше. Особливютю реагування на фюичне навантаження е включения хронотропного резерву при обмеженж ¡нотропного, збе-реження високого д1астол!чного тиску та загального периферичного опору судин.

5. Особливютю гемодинаммних зм1н у oci6 з пограничними цифрами артерюльного тиску та артер1альною ппертенз1ею, яю пра-цюють в умовах ЕМП, е пщвищення д1астол!чного артергального тиску, зростання загального периферичного опору судин, систоло-д1асто-лмне перевантаження л1вих BiflfliniB серця, збтьшення частоти сер-цевих скорочень (за порядком убування значимости.

6. Найбтьш важливими клУчними ознаками уд1агностиц1 функ-цюнальних та оргажчних вщхилень у дтльносп серцево-судинноТ системи робт-мюв е (за порядком убування значимое^): ДАТ бтьше 95 мм рт. ст., CAT бтьше 150 мм рт. ст., скарги на бол1 в обласл серця, а лабораторними - зниження амплпуди зубця "Т" у в'щведенн'| V4 (2 мм i менше), подовження фази 1С менш, н1ж на 0.01с, швидгасть пщвищення внутршньошлуночкового тиску 1500-4599 мм рт. ст./с, bik 50-59 роюв, фракцт викиду менше 54%, пщвищення внутршньошлуночкового тиску бтьше 2500 мм рт.ст./с, PWC нижче середньо-

го, синдром Ту бтьше Ту , подовження ¡нтервалу QT бтьше, нЬк

1 б

на 15% вщ очжуваного, ампл1туда зубця Ту менше 2 мм, зниження

б

вольтажа ЕКГ, ппоюнетичний тип гемодинамжи, ДАТ 90-94 мм рт. ст., погане максимальне споживання кисню (по класиф!кацП' К.Соорег,

1970), КД1 бтьше 3.0 умов, од., ознака Соколова - Лайона по ЕКГ.

7. Проведения експериментчв на тваринах переконливо довело високу чутливють мюкарда та його судинноТ системи до впливу ЕМП ВН ПЧ з розвитком циркуляторних розлад1в у першому контакт! з ЕМП та при тривалому впливов! - дистроф|'чних змЫ. Ц1 змЫи но-сять неспецифшний характер I вщображають пристосування серце-вого м'яза до стресового впливу.

8. Виявлена стадмнють пристосувальних реакцм структурних елементш серця пщтверджена динамкою кореляцмних взаемоза-лежностей. Критичним перюдом адаптацм мюкарда експерименталь-них тварин можна вважати 60 д?б впливу, коли виникае максимальна розбалансованють морфо-функцюнальних зв'язюв.

9. Початок репаративних процеав у ядрах мюцитю тварин вщбу-ваеться на 45 добу впливу ЕМП, а максимальний розвиток дистроф-¡чних процеав - на 75 добу. У подальшому (120 доба) вщбуваеться вщновлення функциядер, що може свщчити про включения резерв-них можливостей кардюмюцит!в.

ПРАКТИЧН1РЕКОМЕНДАЦП

1. У профтактичж та диспансеры огляди робп>мюв, обслуго-вуючих ВМЕП, необхщно включити: обов'язкову тонометр^ та мУмальний функцюнальний комплекс по обстеженню електричноТ активносл серця та центрально'! гемодинам1ки, а також пробу з фЬич-ним навантаженням для д|'агностики серцево-судинних захворювань у раннм перюд розвитку. Особливу увагу слщ звертати на робп-ниюв у в]ц! 30-39 (стаж 6-10 роюв), яю мають нестмку компенсац1ю, та пюля 40 роюв (стаж роботи бтьше 16 роюв), коли виникають ознаки деза-даптацп.

2. Робп-ниюв, яю мають визначеж за порядком зменшення ¡нформативносл кп1н1чн1 та лабораторж ознаки вщхилень у д1яль-носл серцево-судинноТ системи, згщно з розробленою д1агностич-

ною таблицею, слщ вщносити до груп ризику розвитку НЦД, ГХ, IXC. Необхщно контролювати Т'х стан 2-3 рази на pix, проводити профн лактичне л^ування та, якщо буде потреба, додаткове поглиблене обстеження i регулярну тератю, у тому числ1 ппотензивну.

3. Виявлення у бтьшост1 робпгнига'в ВЛЕП функцюнальних вщхилень у дтльносп серцево-судинноТ та нервовоТ систем з пору-шенням Ух регуляцм, як ознаки напруження адаптацм до умов прац1, потребуе проведения заходв, направлених на стабт1зац1ю та пщви-щення ctmkoctí органгаму.

4. У po6¡thhkíb даноТ профеайноТ групи необхщж профтакти-ка i л^ування дистрофнних 3m¡h у MioKapfli та функцюнальноТ сер-цевоТ недостатностК

5. Особи, що мають артер1альну ппертенз1ю та ¡шем1чну хворобу серця, не повины тривало знаходитись в умовах впливу ЕМП ВН ПЧ у зв'язку з можливим поглибленням порушень коронарного KpoBoo6iry.

СПИСОК РОБ1Т, НАДРУКОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦМ

1. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у рабочих электроподстанций с повышенным артериальным давлением //Вестник проблем биологии и медицины.-Харьков, 1996.-Вып.6,-С.111-114.

2. Динамка морфофункцюнальних зв'язюв мюкарда експери-ментальних тварин у процеа взаемодп з електромагнтим полем промисловоТчастоти //Вестник проблем биологии и медицины.-Харь-ков, 1996.-Вып. 8.-С. 131-134.

3. Програма д1агностики захворювань серцево-судинноТ сис-теми у робггниюв, що пщдавались тривалому впливу ЕМП низькоТ частоти // Медичш перспективи.-1997.-№1-С.31-32.

4. Биоэлектрическая активность сердца у лиц, длительно работающих в условиях электромагнитного поля высокой напряжен-

ности //Актуальные вопросы медицины и биологии. Вып. 7. (Сб. статей).- Днепропетровск, 1996.-С.81.

5. Динамика объема ядер кардиомиоцитов крыс при воздействии электромагнитного излучения низкой частоты //Актуальные вопросы медицины и биологии. Вып.7. (Сб.статей).-Днепропетровск, 1996.-С.82.

6. Стан серцево-судинно! системи у людей I тварин, яю пере-бувають пщ впливом електромагнггних полю низькоТ частоти // IV з'Т'зд кардюлоп'в УкраТни (тези доповщей). - Дтпропетровськ, 15-17 вересня 1993.- КиТв,1993.- С.126. (Ствавтори Л.К.Сулеева, Е.Г.Топ-ка).

7. Некоторые показатели сердечной деятельности рабочих высоковольтной подстанции // Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования: Материалы симпозиума, посвященного 150-летию кафедры факультетской терапии Укр. Гос. Мед. Ун-та (тезисы докладов).- Киев, 22-23 сентября 1994.-Киев, 1993.-С.24.

8. Влияние электромагнитного излучения низкой частоты на сердечную мышцу// Актуальы проблеми функцюнальноТ' анатомм су-динноТ системи: Матер'|али наук. конф. анатомю, пстолопв, ембр'ю-лопв \ топографоанатом'1в УкраТни, присвячено! 100-р1ччю вщ дня народження проф. А.П.Любомудрова (тези доповщей), Льв|'в, 14-15 вересня 1995р.- Льв|'в,1995.-С.86-87. (Сп1вавтор В.1.Савич).

АННОТАЦИЯ

ПАНИНА С.С. Центральная гемодинамика и морфо-функцио-нальное состояние миокарда при воздействии электромагнитного поля высокой напряженности промышленной частоты (клинико-экс-периментальное исследование). Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специ-

альности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский Университет. Харьков, 1997.

Защищается диссертационная работа, в которой представлены результаты обследования 83 работников электроподстанций и экспериментальные морфологические исследования миокарда крыс, которые подвергались воздействию электромагнитных полей. Выявлены особенности функционального состояния сердечно-сосудистой системы у рабочих электроподстанций разных возрастных групп, имеющих различный стаж работы в условиях влияния сильных электромагнитных полей промышленной частоты. Установлено, что с возрастом и увеличением продолжительности работы в данных условиях, наблюдаются изменения биоэлектрической активности сердца (по типу ослабления или увеличения электрической активности), гемодинамики (рост общего периферического сопротивления сосудов, систоло-диастолическая перегрузка левых отделов сердца), у части рабочих наблюдается повышение преимущественно диастолического артериального давления. В тесте с физической нагрузкой обнаружено снижение компенсаторно-адаптационных возможностей - низкие физическая работоспособость и инотропный резерв сердца. Выделены периоды приспособления и дезадаптации, а также наиболее информативные признаки отклонений в деятельности сердечно-сосудистой системы у рабочих данного профиля, по которым составлена диагностическая таблица. Проведенный эксперимент на крысах показал, что вначале происходит развитие циркуляторных расстройств и в дальнейшем - дистрофических изменений в сердце. Выявлена стадийность приспособительных реакций структурных элементов сердца. Проведен количественный анализ морфо-структурных изменений миокарда.

SUMMARY

PANINAS.S. Central haemodynamics and morpho-functional state of the miocardium under the influence of power electromagnetic fields of low frequency (clinical and experimental research). Thesis in the form of a manuscript to be registered for the degree of candidate of Medical Science in speciality 14.01.11 - Cardiology. Kharkov State Medical University. Kharkov. 1997.

Investigation results of 83 workers of Power stations and the morphology of the heart in experiments on rats, which underwent the influence of electromagnetic fields are presented in the thesis. Peculiarities of the functional state of the cardiovascular system in workers of Power stations with different age and duration of work under the influence of power electromagnetic fields of industrial frequency were revealed. It was determined, that with the increasing of age and the duration of work in these conditions, changes in bioelectric activity of the heart (increasing or feebling of electric activity) and in haemodynamics (increasing of peripheral resistents of vessels, systolo-diastolic load of left ventricule), in part of the workers a rise mainly of diastolic blood pressure were observed. Physical load allowed to reveal lowering of compensative-adaptation resources - low physical worker capacity and inotropic reserve of the heart. Periods of adaptation and desadaptation, the most informative signs of deflexions in cardiovascular system's activity in workers of this profile were distinguished and composited in diagnostic table. The experiment performed on rats showed circular disorders in the begining and furder distrophic changes in the heart. Stadiums of compensative reaction of structural elements of the heart were revealed. Quantative analisys of morpho-functional changes in the miocardium was performed. Ключов/ слова, гемодинал/ика, бюелектрична активнють серця, ар-тер1альний тиск, морфолопя мюкарда пацююв, електромагнггне поле промисловоТ частоти.