Автореферат и диссертация по медицине (14.00.37) на тему:Состояние внешнего дыхания, кровообращения в легких и нервно-мышечной передачи у больных с острыми отравлениями фосфорорганическими инсектицидами (ФОИ) под влиянием экстракорпоральных методов детоксикации и гипербарической оксигенации

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВДЯЧНИЙ ІНСТИТУТ

Ва правах рукопису

СТАНІН ДЖГРО шосшовгч

:тлн ЗОВНІШНЬОГО дюмш, кровооббігу у легенях тл

2ЕРВ0Ю-Ы’ Я30В0І ПЕРЕДАЧІ У ХВОРИХ З ГОСТРИШ ОТ-

РУЕННЯКИ фосфорорганічними ІШШИЩАЩФОІ) шд 2ШШВ0Ы ЕКСТРЛКОРПОРЛДЬНЮС МЕТОДІВ ДЕТОКСИКАЦІЇ ТЛ ГІПЕРБАРИЧНОЇ ОКО І ГЕНАДІ Ї

14.00.37 -

Анестезіологія та реаніматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Дніпропетровськ - 1993

Робота виконана у Дніпропетровському медичному інституті.

■ НАУКОВИЙ КЕРІВНИК;

Член-кореспондент Академії наук України, ваодулений діяч науки Укра'іни,доктор медичних наук, професор JL Е Швицька-Усенко

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

Доктор медичних наук, професор Г. А. Шифр і н Доктор медичних наук, професор а А. Ткачук

Провідна установа - Київський медичний г7

Захист відбудеться 1993 р., ГОд

на засіданні спеціалізованої ради К 088.30.01 при Дніпропетровському медичному інституті за адресок 320044, м. Дніпропетровськ, площа їовтвева,9а.

Автореферат розісланий ”/f» 19S3 p.

Вчений секретар -спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук ,

Актуальність теми: Застосування у народному господарстві різноманітних хімічних технологій, вживання великої кількості хімічних речовин у побуті вимагає інтенсифікації токсикологічних досліджень, подальшого развитку теоретичних основ можливості прогнозування токсичного афекту хімічних агентів, вивчення специфічного та неспецифічного іх впливу на організм лвдини, зворотності наслідків під впливом сучасних методів лікування, небезпек розвитку ускладнені» при застосуванні гемосорбції та гемодиализу, засоби їх корекції.

Проблема гострі« отруєнь хімічними речовинами вивчена недостатньо. Особливе місце серед них займають випадкові чи невмисні отруєння леспцидами, які склад аоть від 2 до 11Z від усіх отруеянь ( Е. О. Лужніков,1980,Е 0. Гроцевіч в співавт. 1988; К.У. Ушибаев с співавт. 19S5; Hayes Way land J. 1975; Yeyaratman T.,1986;).

Літературні нотатки, пр маються у най час, про стан зовніеного дихання, кровооббігу у легенях та нерзово-м’явовоі передачі у хворих s гостриш отруєннями фосфорорганічними сполуками мають уривчастий характер, не відображать взвз-модії та систем поміж собои при отруєнні 201.

Серед ефективних засобів лікування гострих отруєнні фосфорорганічними інсектицидами вирояе розповсюдження отрішатя детоксікаційна гемосорбція та гіпербарична оксігенація, які обладають вираз hod зтіо- и патоспециФічною дією (Е. О. Дугннков а співавт. ,1j80,1981,1983,1985,1986; ДЕКрнвудис а

співавт. ,1980; Л. Е Усенко 8 співат., 1984; Dupoux J et al.

1978)

Застосування ціх засобів юта значно впливати hl. сердце-во-судшшу систему та зовнішнє дихання, змінюючи тонус артерій та вен, об’єм циркудируючої крові, аз не завади е фактором сприяння. Змін стану щг: систем моке викликати за собою Розвиток ускладнень.

Робіт по комплексному вивченню стану кровооббігу у легенях, зовнішнього дихання та нервово-м’язової передачі при гострих отруєннях ТОЇ та на етапах лікування с застосуванням детоксікацйнної гемосорбції та гемодіалізу в подальшим проведенням ГБО ми не зустріли.

ЦІ ЛЬЮ наявної роботи було вивчення впливу гемосорбції; гемодіалізу та гіпербаричної оксігенації у комплексному лікуванні отруеннь £01 на кровооббіг у легенях, зовнішнє дихання, міоневральну передачу та центральні механізми регулювання їда систем.

Основні газдаеня дослідження:

1. Вивчення зовнішнього дихання, нервово-м’язової передачі та кровооббігу у легенях хворих на гострі отруєння фосфорорганічними інсектицидами та з'ясування їх особливостей;

2. Вивчення впливу гемосорбції та гіпербаричної оксиге-нацшп на кровооббіг у легенях,міоневральну -передачу ті зовнішнє дихання у хворих з отруєннями ФОІ;

3. З'ясування можливостей використання оцінки нервово-м’язової передачі, зовнішного дихання та кровооббігу у легенях як критерію оцінки ефективності лікувальних заходів.

НАУКОВА НОВИЗНА. У роботі уперше проведено дослідженні стану кровооббігу у легенях, зовнішного дыхания та нерво-во-ы' язової передачі у хворих с гостриш отруєннями фосфорорганічними сполуками у час проведения зкстракорпоральних засобів детоксикації. .

По результатам дослідження проведено аналіз впливу гемосорбції та гемодіалізу на стан зовнішнього дихання, нервово-м'язової передачі та кровооббіг у легенях у хворих з гострими отруєннями фосфорорганічними сполуками.

Зображені варианта,найбільш можливих шляхів розвитку патологічних зшнень та двтоксікаційних эффект їв у вищезгадан-них системах під діев гемосорбції, гемодіалізу та гипербарич-ноі оксігенації з вказівкою на позитивні та негативні факторі впливу.

На основі вивчення параметрів зовнішнього дихання, кровооббігу У ЛеГеНЯХ Та СКОрОЧеННЯ М’ЯЗІВ ГРУДНОЇ КЛІТИНИ Тс кисті здобуті нові данні про ступінь відбиття специфічного т; неспецифічного впливу зкстракорпоральних методів детоксикації на вищеперелічені системи при гострому отруєнні фосфор-ганічніши сполуками.

Результати досліджень з’ясувалл, шр кояплексне використання гемосорбції, гемодіалізу та ГБО при гострих экзотоксикозах фосфорорганічними інсектицидами має багатофакторну, яі позитивну, так і негативну дію на організм. .

- Б -

Практичне значення роботи та реалізація результатів дослідження.

Результати проведених дослідіязнь дозволили визначити -тамплекошй характер порушень зовніпнього дихання,кровооббігу 7 легенях та нервово-м'язової передачі у хворих гостриіш от-зуенияія фосфорорганічній« сполуками, з'ясувати закономірності реакції організму г.з приєднання экстракорпорального контура.

На підставі отркмзлних даних запропонована схеиа порушень газообміну, пояснсша мехачізм впливу зкстракорпорально-’о контура ча процеси газообміну з виведенням головных факторів р.’ізку в залежності від этапу детоксикації. Це дає шї-пшсть запропонувати більш крагу варіанти приєднання зкстра-со-порального контура, режими проведення операції детокси-сації.які сприяють змениенни кількості ускладнень. скороченню :років лікування та профілактиці ускладнень.

З’ясовані нехаяізш! ешпїбу экстракорпорр,ьных нетодів ;етоксикації на зовніенє дихання, крозооббіг у легенях та іервово-и'язову передачу, пр значно поширю можливості засто-гування даних засобів лікування при патологічних станах.

Розроблені рекомендації по комплексному застосуванню зк-:сракорпоралышх засобів детоксикації при гострих отруєннях іикорисговуютья у лікарнях и. Диіпропетровска, Луганська, Чер-ас, Запорілзя та Севастополя. . ’

АПРОБАДКЯ РОБОТИ. Головні положення роботи докладені та ібговоргаані на V Республіканському з’їзді анастезюлогів-ре-ініиатологів Ук. зіни у Вороииловграді (1988 г.), 2 Шетарод-:ому сюшозіуш у Ленінграді, (1989 г.), З Республіканській ;ауково-практичній конференції авестезіологів-реаніматологів Казахстану у Чимкент і (1989 г.). Конгресі анесїезюі.огів-ре-діпатологів України у Запоріжжі (1992 г.)

ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДШШЯ. По темі дисертації .вдруковано 11 робіт, 1 методиш рекомендації.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА РОБОТИ.

Штеріад .представлено на '¿З сторінках машинопису, ішос-ровано 28 таблицями га рисунками. 1

дисертація складається з введення, огляду літератури, б оздшв власній досліджень, заклггіення, висновків га прак-ичш рекомендацій, додатків. Список використавши літерату-

-'б -

р:і шгсяггь 178 гіїчзаняних та закордонних дзорел ' suicT ї-ОБзіи. .

Матеріал та и е і о я п досліде єн н Для зиріЕзнкя доставлених задач було обстєтеїю 74. хдорих зші 17-65 років а вазками та середневааким:: формами гострої отруєння фосфсроргаяіпнзки з’єднанням:. Еоитродьнг гру: схдадаяі зо чоешк у віці віл 13 до 48 рск:г,#5слі;рзкі і пішчасііі парзшїр:і.

ійтод геюгоргцп був sscxpucras нзія У «¡«хаюн! г&ралії гсстрігж отруєнь íoi у всього коктігзгаяту сбсгз.їзіхя; ::гсрих. Як правило, пгргп операція гємоеорбі;л була проіед:-! зсг.( хворі« б пс-раї 2 годи:;;; з !,:с>.:з;;ту wxczssnrs опеціаліЕОЕаке бігді.лєння у а ч:рез 5-"5 гсдліі с -;ас7 струг; ая.

Псі:азпж:-; до лроЕвдзння гешсорбіїп зкзйа’тагиоь з урак; гапяян анаккесічн;::: даних при налсассті кдіп;:ч;глх прояв отр; •¿ння 11-111 ступгяя. Яіагностцчнпїсі лайсраторкихс: кркгзріяіз буди наявність хлорофосу у ксшцектраці і білья 0.8 мкг/л • заютиія активності холінестерагн на 50Z та більса від нори для прогедення гемосорбції ВЕюрястозуваясь апара УЕГ-01, га родякозиЗ насос апарату СГД-З. Еіглоркстозугали u сосбмішаш! на сенові насадок з цільовими фільтраті та ста дартних ^законів с гемссорбектом іаркя СКН -2К. .

Шдклзочзекя да уасосбиіЕнкка хворого здійснювали чер їїатєтерн.які були вездєкі у векл стегна та пійгслїс'іичні вз ■¡ктодоід пункції по Сеяьдінгеру. ,

Загальну гепаринйззці» здійснювали внутрішньовенним es деннкм гєпаркяу у дозі 200-500 ЬЗ/кг за 5-7 хвилин до почат гемосорбції. Середня швидкість гемоперфузП для сбстехзнно контингента складала 160-180 ил/ьсік. Кількість очкщїкої крс під час гемосорбції була від 3 до о ОЕК хворого за один с анг. Під час гемосорбції та з медзорбційний період провод лась інтенсивна терапія с урахуванням усіх принципів терап гостри;; отрувігь фосфорорганічній« з'єднаннями. В 15 зшадк .хворим разом з гешсорйціею проводили гемодіаліз на апара СГД-8. Місткість баку 120 л. акорнсговуваля діалізатори І 2-02. Колонку з гешсорбентои влаштовували перед діалізат poü Швидкість подачі діалізату 0,5л в хвилину. Шс закінчення розрахункового часу гешкарбоперЗузі і koiohks

рбентса видаляла з экстракорпорального гактуру та продовгу-ли гєетдіадіз.

Для боротьби з гіпоксіея, обумовлюваної» детальною еєдоо-ііостьв , у комплекс лікувальних процедур була включена гі-рбгркчка оксігенація (РБО). ІЬказчиками для проведення ГВО 'ЛИ ЗІДСУТНІСТЬ ВІфЗЗЕИК специфічних прояв знзотоксикозу та ¡согах концентрацій яду у іфсві на фоні симптоматики ги-іксії та ютаболічілз порушень.

Для проведення сеансу ГБЭ використовували камера вітчкз-ШОГО виготовлення "ОНА-Ш“'. Компресі »-декомпресій ПРОВОДИЛИ >20 хвилин з урахуванням стану хворого. Рекш проведения гаксу 2 ата з зкспсзкцієа из максимальному роботому ткску 5-60 хвилин.

Оцінку зовнішнього ткання у хворих в гострими отруення-и 401 на етапах комплексного лікування проводят иетсдаыа пірогргфії та пкевіатахсиетрп. Дія запису спірограмі каш ув застосован вітчизняний слірограф "Штатеет-І". ІЬ запк-гнній спірограмі розраховувавсь об'єи дихання (середній з

0 цікдів), резервні об'єми вдоху та выдоху, яптсва •¡.шість легенів, сполявоння етсню за 1 гвішшу, козфіцієн? шкористаякя кисню, об’ еи {ярсоваяного ввдоху за 1 секунду, іроба Тіффіо. Для проведення пкеїшотагоіатрП ваш вккорг.сто-зувалась агтоузгизовава мікропроцесорна свеземз "Цудаа-оі"-Деа прилад дозволяв отримувати далі про. слідуюча параштрл окханюі: жгатєва місткість хзгенів, форсирована гкїтєва

місткість легенів, об’еы фсрсяроааяого вздоху га паряу секунду, пікова об'ємна пвидкість вядоху, иаксшагьна об'еша пзвдкігть з ио!.йКт віїдоау 251 г2ЕЛ,Б0Х С'2Я, 751 •Е2Л та іїглі.

Оцінку стану кровооббігу проводили нэтод&я реографії, реографія поводили за допостгоо апарату РПГ-203 з ззішсси реогра« на 6-а начальному кардіографі 6-НЕК (виробництва НЦР) в паралельнім написом кардістраж у И стандартному відведенні та фонокаодіограми. Для оцінки центральної гешдиаашкй використовувався «зтод тетралолярноі реографії у шдіфікацп СиЫсвк. .

Для дослідження кровооббігу у легенях нами обрало іатод ьокальноі фокусовааясі реографі! легенів. Цей зеїнвазивпЕй з*г-тод дозволяє оцінювати стан кровтообігу у окремій гоні, а па у легенях в цілому (0.0. Карайішенко з співзаг. ,79 г.84 г.)

Ер її! якістнюс харакіервет« цей штод догволке оїрацуват кількістьні данні про кровекаковкешш досліджуємо! діляик (пульсовій та хвилинний кровооббіг та питомі величини (крове наповнення на 1СО смЗ гканшм).

Злекгрогдограму залигували за допомогою апарату сМПСТ-01 Проводили дослідааиня спонтанної активності та дослідгзян активності м'язів у вшовідь на електричне подражняя.

У всіх випадках оцінювалася наявність фібриляцій, амп-ЯЯУДУ СКОРОЧЙНКЯ, термін скорочення. При СТИМУЛЯЦІЙНІЙ МІОГ-раїші додатково оцідагаатася сила суираї.екгимагьного зіокгграч-кого подраг©иня, латентная період та період розвазздхзвш подразника по нервовому волокну.

Паралельно досліджувались концентрація кду у крові, активність холінастерази, кислотно-лухного стану та воднс-злак-трслтпій склад кразі.

Отркшши результати оброблені методом париаційзоі статистики а визначенням достовірності різниць (Р) погш

рахуванням парких та чиолзинік козфщіентів кореляції.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСІІДНЕНЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Лзслідїзгя стаї нергозо-м'язовоі передачі у хворих пра надхогдгнні до стаціонару перед проведенням зкстракорпораль-ноі детоксикації нами помічено різка повицеїшя амплітуди скорочення м'язів згинатегя 5 пальця руки до 12 шз, прц 0,5 із у контрольній групі. - .

Одночасно наш відмічена наявність великої кількості додаткових скорочень м'язових еолокоя, зарегестрованих при кліеично спокійному стані м'язів. Такі к прикмети иісфибра-ляціі вірііічані при дослідженні дихальних м'язів. Амплітуда скорочення дихальних и’язів такоя була збільшена до 7 ш при 1,5 из у контрольній групі

Однак збільсекші сили скорочення м'язових волокон ке викликало збільшення сб’еиів дехнкя .. Пря досліджені спірограм; наїа виявлено зниження об’єму вдоха до 391,4+75,5 мл. ¡Зберегання хвилинного об’єіа дихання 6,264+236 их досягалося частіЕЗіням дихання до 21,7+1,9.. Яіднічено наявність "уета-еочних” дихальних зкскурсій.

Хоча хвилинний об'ви дихання забезпечувався на достатньому рівні, апгтева місткість легенів була різко зншззна до

показникзш по критерію Стьвдента-Фісера, об-

- а -

32Х. Гри іьо:,‘7 ї біямзону стулено страгнав вкдох (27Х від нор-

Зпиг-зинпя резервного оО'є?лт вдоху було нзнп значіпм (•172).

їл’лічянпя броніхагьнсго прохдження дихальних шляхів при 2неві<о?ахс-*.етргі з'ясузало, «о в - білілому ступевв страллав проходжкня проксимальній: відділів легенів,про що свидоцтвуе зпигоння максимальної об'ємиой швидкості вщоху 252 об’єцу ГЗЗОВОІ суШЕІ. ПрОХОДК?КНЛ МІЛКИХ бронхоз Оуліо П0РУЕ5ІЮ шньш, ер підт5і?ргуегіея гмгнсенняі: і.;атст.сльноі еендкосїч видоху 752 видихземої суміЕі(58,ЗХ).

У всіх хворих була тахікардія ( Ч)С - 88+12 уд зсвил-1). При цьому Суло відмічено знжгання функціональних можливостей міокарду, відбивалось у збільшенні фази ізоштрігшого скорочування до 0,045+0,0003 сск та скорочення періоду вигнання. Відмічено значне скорочення унутрісистолічного П0КЗЗНИКЗ (74.В+1Я при нормі 85), ир також характеризує зниження скорочувальної фунхціі правил відділів серця.

Зсслідленкя тонусу сосудів малого ісругу крокосбОігу з’ясувало взачне скорочення часу крохекаповнення, щ-з сг.ілчи-zo про абільїкгцня гояуеа га «довша еластичних агогтятов-гей сосудів малого круга кровооббігу . Період швидкого кров?-налозвеная, та характеризує стан тонусу великих сосудів, оуго вбільсено, в той час як ззгйльгиа термін крозекапевкенкя са-судів излого кругу ІфОВООбЗіГУ значзо сісорочено,

Вздтверхуз ці данні збільшення швидкості кровооббігу у дослідгзгешпг зонах , г» характеризує стаз кровооббігу в великих та мижих согупгх.

Приведені гя» зміни ¡фовооббігу у лвгегш, разон в вка-в&ккям дихальниг об’ємів, створзвааи уювя дія погіргзиЕЯ газообміну поміг зовнігшьов середою та кровья. Шдтвергзккпн цього Суло поп рвання параметрів киснево-лужного сталу крові: у артеріальній крові рС2 було ЄЗ,6-і6,68 мирт. ст. при РС02-33, 4+3.15 ті. рт. ст та рН - 7,-137+0,0065.

Проведення гемосорбції у хворих 3 ГОС?ржт отруеапякя Схзсфорогаяічнид з'єіезлнкшї супроводжувалось зкачшпя зміка-іга гешдікакикі

Так, згідно в иавими дазнмя, введення гепаріну нздос-тсвіряа гбільпузало систолічене кровекаповнення сосудов ла-геяїв у верхніх відділах лггевів.при значному звільниш кро- •

венаповнення у нісшій чг тці право'! легені, тобто у зоні найінтенсіЕнішого кровооббігу. При цьому, в більшому ступеня чим кровенаповнення, на введення гепаріну реагують сосуди малого и среднього калібру. Одночастно зі ашненням стану сосудів малого кругу кровооббігу змінюється стан зовнішнього дихання за данними пневоетахої.етрії. Недостовірно збільшувалась гигтева місткість легенів при збереженні об'єму форео-ванного видоху за 1 сек. на попередньому рівні. Відмічене ЗНІКЄННЯ пікової об'ємної ШВИДКОСТІ ДО 3,076 л, з одночасні» погірсаннлм прохожденням дихальних шляхів, ср відбивалось і аниаинкі «зкоіиальної еб’ешої пгидкості видоху £5,50,752 ви-д:ааамсгс об'єму.

Приєднання зкстракорлсрального контуру та перзі хвилин* проведення гемодіалізу та геиосорбці і характеризуйся розвитком компенсаторної реакції сердцего-ссуд;шоі система на гкяв-ч&нкк додаткової ємності СіСХ іі Лопухил, М. Н. іЬлоденксв £5). і бо їх відділах затримувалась як об’ємна, та*: і лікейнг ¡лзидкість кровооббігу. При цьому збільшення реолепчяоге інлексу діастолі, ео характеризує ссудішний спір, підказувалс на секвестрацію крові у сосудах легенів як у депо. Проході-ш недостовірне погіршання газообміну, про що свідчило зни-;:гкня р>02 артеріальної крозі до 60,3+ 14,27 ш.<. рт.сг. прі збереженні попередяего рівня рСС2-3-1,2+3,7 ьш рт. сг.

Пік змін геї.юдінаіжга:, со зизганно приєднання« згеггра-корпорального контуру та відповідної» реакціеа організму ш це, вімічався ка 5 хвіишні, з пецадьаж.; Зг.:енхсння:м кровека-ясвненкя у сосудах легенів, абільггеняям швидкості руху кроаі, вменванняи раологіченого ікдоксу діастоли.

Одночасно з цаш зміна».« покічеко реачшго організм/ ш дотоксікаційкпЛ зфект гемодіалізу та гемосорбції. Ез 15-; хзі-шиї проведеная операції детоксккаційної ге«ссорбці; ¿■дедітуда сгішульозанного злоктряним подразником скороченні іі'йзів знижувалась більа ніж, наполовину, гиеішуваласі ашлітуда скорочений дяхальніїх м'язів. .

До £0 хвилини проведення гемосорбції анадітуда викликаного скорочення - знижувалась маЛг? у 3 рази. Однак швидкісті розпровсадлйНЕк імпульсу зросла більш ній у 5 разів. Одночасно аиплітуда скорочення дихальних м'язів знову збільшувалась.

Ери дослідіянні зовнішіього дихання віивлено зніманні

- їх - •

хвилинного об’єму дихання та об’єму одного вдоху. Виттева ємність легенів так само була знижка майже на БОХ . Резервні об'єкт вдоху та видоху були по-попередньому низькі та складали не більш ЗОХ БІД норшї.

ПійіЕа сзЧ'Иіа швіїлкієть ез більша зраетаїа pasou 2 максимальною об'єшюв швидкістю видоху.

До 50 хвилини операції детоксикації проходило подальше звільнення організму від отрути, про щр свідчило подальше зніжння амплітуди викликаного потенціал (698,3 икв), зниження ееидіссті расповсіодянння імпульсу (0,365 м/сек).

Практії'їно нормальна було кровеналовнекня сосудів малого кругу кровооббігу з покращанням швидкості руху кразі. Однак тонус сосудів був значно зшнен, що свідчило про збільшення реологічного індексу діастоли ( на152), зшн иаксималь-воі та среднюі швидкості кровооббігу.

ГірИ цьому опомічено різке збільшення цих показників у верхній правій частці, при пгшнзнні дого показника, та збере-ÍEHH1 його у нормі у інпіх відділах.

Помічено поступове збільшення гиттевоі ємністі легенів до 52?. від норія, звільнення резервних об’ємів вдоху та з плоху. Зберегалося шдвиврке споживанім кисню при нориалізацП коефіцієнту його використання (90,3а).

Пікова евкдкість видоху складала більп половини різня норшї (51%), одночасно збільшувалась макскюльнз пзидкіеть гядоху 251 , хоча сгвдкість видоху 75Х об’єиу вростала повільніше.

До 20 хвилини операції гемосорбції стан кровооббігу у малому крузі псгіргався повторенням збільшення кровенапов-нення, особливо у правій верхній частці £ РІО-2,333; питомий пульсовий кровооббіг- 1,833). Одночастно у нижніх відділах, Зільп справа, збільшувалось ссудинний спір, про цо свідчл-по знилккня швидкості кровообОїгу (0,6792).

В топ та час зменшувався терши вигнання крові (0,25) три різькому звільненні індексу напруги міокарду (37), we-¡санічного коефіцієнту (3,7). Подібний стан наш розціпсвав-:я як фазовий сіндрои великого діастолічного тиску.

■ До шмента закінчення гецосорбції стан усіх органів та зипепередікованшп систем зберігав тенденциаз до нормалізації. Ровиїр пульсового кровооббігу відповідав нормаль-

СТАЯ ПТ-ПСЬЙГО КЮЕЕЕЛПОЕННШШ СТАН ІЖТСЇЮГО ЕРОЗЕНЛЕЗЕНЕШі під час ггшсорщп та гЕїгздішаг в sajiesoct і від варіанту

. П?ІЕ2НІЕНЯ

~І----\--г ЧкО'г-г

члс

ДО E2SS. 5 10 20 ЗО 60 90 120 ПІСЛЯ ДО введ. 5 10 20 SO 60 SO 120 ПІСЛЯ *®

rSIIdp.

При використанні 2 зек стегка ------ верхня чагтка—И— ккжня чистка

ГЕНА?

Частк:: легенів під час гещсорбціі

......вархня •* W • • шіжяя

Частки rsrsKiB піл »гас гєиодіалігу ------ ESPZHH —+5— нижня

Цри BIIKGpilCiclííKl ЕЭЯ СТЗГНЗ "S ...... ЕЗр-СІ-іл! 43CTKS НЇ1£КЛ ^ISCTICS

ДКНАМІКЛ ШТЕВОІ ЕЬКССТІ ЛЕГЕНІВ ДЕКАШЕЛ ШНЇЗССТІ ЕІІДОЗУ 757, ЕЕЛ

НА ЭТАПАХ ДЕГОЕСІКЛДГ [

ЕА ЭТАПАХ ДЦГГОгиЗІКпДГ І

ДО Е2ЭД. ЗО 60 90 120 ПІСЛЯ ДО ебэд. ЗО 60 90 120 ПІСЛЯ *» ! . геаар. гзаар.

-•••ГИйССРЕЦІЯ'-----------ГЕЮДШІЗ ..................ГЕМОСОРБЦІЯ ----------ГЕШДІАЛІЗ

- v¿ -

! пскззнякгм крогеязговдеета з досдідаугкаг sossx. Однак :уо ссеудів зосгаазгся амі22янпу, про пз сз і устав

ДШЙЩД ¡.'ДІЇЗ’.П.ШШЇОІ ЕЗЯгКЇОСТІ крсзоойбігу та ДІЙрОЇЯЧїХЗГО ;ексу на 20-0.0% .

ІЬкгзшпсі citerais: зозпітого дагнкя красага: дсрааді-іавса дзилгашй об'єм дашіяня (6107 ііл пра нсраї 6020). ласувався сЗ’е'Л чсрсозсжпого видоху з 2Є7 до 230,-1+5,823 у хвял., зрсстаз резервны* об’гм вадоху да £60,74-1-10.7 из.

На SOt гбільпугалгаь гягтега уісткіоїь xsreais. Шгзгз euaas индасть збільшувалась на 1,7 л , 'что Екззувзлэ па :с:<7 акгз2ніст& дхкаталмпя м'язів. ЗЗілпгнкз юякаааяоі ci.n-îo'i пзядкості 25, SO га 75Z об'еыу ксзгу го 60-53* зід )ми похазусаго ка кокрацзнна прояшрэпкя брояхіа, щкяшу

I процгс буз одягкоз у есіх віддігаз.

При прсведэЕШ злагстрсміографії відмітало зяигэння згіїуді! сїїсрочзшгя ц'язіе більа я;: у 5 разіз у псрінянпі з іатгсошги рігяем. хата сока сз зсста атьез збілгкяггся Г75+12,31).

Ійя прсЕгдгяги геиздіагізу та гемзссрйгці стаз хпор:г: з аркыа отруєння;« фосфгроганічнЕУЯ з' елпзннзія такза супро-їузазся значдшя гитами гангродьноі та рогюаагьЕої (у -та-їяя) гємсдініміїкя.

Я< í пра проаэдеим гаюсорйШ. взедгпаз гзсаріну зэ-змзірио гбільпушло с і столічиє крсЕаззповлзніг.і оосудіз rs-ніз з вэрзяиз зідділах. Пря цьому ка взгдескя гєяаріяу pea-еть сосуди малого та среднего калібру. Одночасна зі злінсп азу ессудів калого кругу кровооббігу cuíassíbcs отая вніешьсго діешіня за даними пневоьяахоиетрії. ЙЗігькузалась ттэга ємність лзгеніз ярл звереяавзі об'єму форсозакяого доху за і сек. ка попередньому рівні. ПЬмі’-йно зйільсаняя KOBO І об' ет.СЮІ ЕБИДКССТІ до 3,076 л, з одяочзсшм погірзпя-м прохоядеггля детальных шляхів, ер відобразилося у зтсягпні КСЇЗШЬКОІ об' єїшоі швидкості вядоху 25,50,751 зютаемого ’ ему. ■

ф5ї9дпання зкстракорпорадьяого козтянг та перзі xsssæa овэдення гемодіалізу та г&ьюссрбцП характеризували» од-ковоо, як па гекасорбшв, кошэнсагсрнсэ рэакщея сэрддо-і-ссудиаоі система на вквэчэвЕа додпг:'Х”оі олеаті.

Пік зміненяь геиодіяемякя, сз бугі шклккааі приадивяннц

экстракорпорального контура га відповіданою реакцією о гаи із му на цз, був псштен на 5 хвилині, s наступний змен вкнняы кровенаповнення у сосудах легенів, збільшенням шви кості руху крові, зменшенням реологічного індекса діастоли.

Одночасно з цими змінами з’являлися реакції організму детоксікаційний ефект гемодіалізу та гемосорбції.

На 15-й хвилині проведення гемодіалізу та геюсорбц амплітуда спшульованного злекгричним подразникс..; скорочен м'язів знижувалась більш як ка половину, зменшувала амплітуда скорочення дихальних м'язів.

Іо ЗО хвилини проведення гемсдіалізу та геюсорбц аиплітуда викликаного скорочення знижувалась майже у 3 раз. Одночасно уповільнювався час розповсюдження імлульса більш : у 3 рази. Амшт-да скорочення дихальних м’язів знову збіл сувалась до початкогово ріеня.

При дослідженні зовнішньою дихання виявлено зшиєш хвилинного об’єму дихання, об'єну одного вдоху. Життєві анність легенів низька. Резервні об’єми вдоху та вздоху Су. по-попередньому малі та складали не більш 20% від норш.

Збільшувалась пікова об'ємна швидкість. Цаксималы сЗ’єьна швидкість видоху також 8б цінувалась, однак швидкісі віідоху 75/. об'єму була відносно більше.

До 60 хвилини операції детоксикації проходило подалм звільнення організму бід стрітії, про що свідчило bhjhssi нл амплітуди викликаного потенціалу (638,3 іяв), ашнЕні швидкості розповсюдження імпульсу (0,3668 м/сек).

Кровенаповнення сосудів малого кругу кровооббігу 6yj збільшено, кразала швидкість руху крові. Однак тонус сосуді Сув значно вшінен,' про ¡гр свідчило зниження реологічног індексу діастоли ( паї52).

Помічено повільне збільшення зтиттєбоі ємності легенів ї Е2Х від норми, збільшення резервних об’ємів вдоху та видоху

Пікова еввдкість видоху складала більа половшії, ріен корун (51Х), знов знижувалась максимальна швидкість еидоху причому швидкості видоху 25, БО та 752 общему аншіувалис пропорцій. ■

Лз 20 хвилини операції гемодіалізу стан кроЕооббігу шло!*7 крузі, погіршувався через повторне підвищення кровен повненкя, особливо у лівій «їхній частці ( РІС-0,8097; тяго

- 14 - '

їй пульсовий кровооббіг- 1,742).

Ез 120 хвилині проведения гемодіалізі'' помічено удруге шмэнкя кровенаповнення сосудіз малого кругу крозоойбп-у, ричому найбільш знизенш кровооббіг був у правій ніошіи зстці (гатеошй пульсовій кровооббіг був знизівн uaftxs у 2 ра-:і -0,975 ш/100 смЗ ткалішн; рэолоп очний і идете сістоли 3,553). Значно знижувалась езздкість руху крові. ЗбільЕував-я ссудігаккй опір.

Хэча дихальні об’ємі зоставайся на попередньому рівні, інамічлі характеристики потерпіли зміненая.

З SO ;:зклют стабілізузавая об'єм {орссваянсго еидоху за сек. , ¡па дозволяло припустити, '--Jo проходташш дяяальних дахів нормалізується.

Пои досдідгзнні показників какскьшьного впдоху 25. 50 та

5 Z 2ІІ202У 2U8U9K0, "О ЕОНИ ЗЯбЛЗВЬКЯ ДО НОРНІЇ.

СДНґ^-О у ЯОДЗЛЬИІМ , до 150 хвилини дссліджккя, проход-онпя дихальних зяшв погірсало: недостовірно зтсзвся видох 52 со'є:.;?., ьайяа на 25 Z Сула знижка максимальна езидкість лдоху S0.X об'єму, гя свідчило про псгірганяя яроходаенш род:пх бронхів.

даиеігта закінчеаяз гемодіалізу та гемосорбції стан сіх органів та ньгепорэлшспапянх с;ктан зберігав тзядз.чаїп ;о нормалізації. Показника пульсового крозооббігу відповідали :сриадьяим гелдчшам крссенаповнення з домідгуеюсг зонах.

Показники системи зознішього дихання кралята: збільгу-:звся об'єм Зорсопанкого аэдоху з 209 до 223,1+1-1,22 мд у лиг, простгз резервній oû’єн згоху до 332,5+51, і7 «л.

г5ільсузадась міттезз місткість лагенів до 2,С23л. Пікова :Ь' ї.*л!л ’SiirKicTS гбідьаузалась до 2,822 я ,SP псказуваго на піаоку «кгкзн. у» дихальних м'язів, абілггаяяа магая&шюаі *.0Ч*шіоі .жизасті Еидоху 25, 50 та 75~ об'єму на ЗО, 20 та ! COZ ч.д /с v'.-'t ¡пдпоаідтго іккзяувяио fra тільки аа покрагагаш 'г:о:;о":гэ:-::;л >;ро:кіз, ада тгко:'. і на те, zp у н:сті;с зіддідлх js’.î проц::т о уз паяміриглі

Пр:і просздєйні 9л^:сгг^.иогра^ії зіднічзко зняляшя .и.ядітудл скорочення м'яаіз біла як 15 разів У порівнянні з початковим рівнем(-133,3+37,52).

Прогедоні нами доояідаения зкавияя відсутність достовірної різниці у чпатоті дихання гэред та після проаэдэннл

гшербарютої окзкгевації. Одеу; бвдзмшьй: об'єм дохан збільвався 6і£ьс як у 2 рази за рахунок об'єну одного вдоху 217 +16,7 Ші до 415,4+22,03 Ш.

ОДНОЧаСКО Б Об’ ЄІ-ЗМ ЕДОХу ЗбіЛЬЕуваяаСЬ .ТЗІТЇЄ

ШЄШйЬ легенів.( на SG£), в перьу чергу аа рахунок разе еного об'єму вдоху (U3&® у 2 рази).

Слід відмітній, ш збільвенка резервів вдоху та вида не супроводжувались достовірний вишами у стані проходиш поБітряносних гшіхіе. З досліджуванню: наче; параметрів до ■говірко вбіЛішувався показник максимальної оС’єішоїй шви кості ввдоху 25% суміші, ш показувало на покращання прохо. деїшл трахеї та великих бронхів. Враховуйте відсутність доі говірних каксішаїьної об'ємної Еаіадкості ввдоха БО 1

75Х слід пргаїусїигк, вр гри дії на легені гипербаричаоі окс: генадіі вбишиеавя рєвергккх об’ємів вдоху та Еидоха мойек ва рахунок вкдшення додаткові кількості до того ] функціюваБЕШ аіївеох

Однак шї кз шгьіо права не враховувати силу дихальні м'язів, про і» свідчило збільшення ка 40?. пікової ой'єїда Езидкоеті ввдоху.

Одночасно s цш авалів міограм еііееш вмзнгагнкя на -і; амплітуди скорочення дихальних м'язів. У той зй час ашшту; скорочення «’язів 5 пальця кисті під діек злзкгриного ТО! гбільсувалась кз. 4SZ, а достовірного емінєїіня ев;ідкос?і рог ПЗБССДЯЕНЯЯ Ббувдешш ПО EepEOEOlviy ВОЛОКНУ ЯЄШС.

"агаш чшш, проведені дослідження показують, ер типе; барична оксігенація вшяша на зовнішнє діпсання, збільшуй рс гервні об'сии, хвилинний об’еи дихання. У той час реа'Жі з боку сосудіз малого кругу кроїооьбігу відбивається у збш Е9нш кровенапознашія, ' тобто будутяься умови для покрапаю, оюг 1 Генадії.

Наш нроведєн аналіз влдаву аксракорлорзльного контуг на кровооСОіг у хєгєнех та гоаніше дихаква.

Аналізуватись варіанти приєднання: варіант а- забирання крові е одної bshu стегна та повер нєння у другу ваку стегна. '

Еврівнт б- забирання крові в вени стегна та повернення підключичну вену.

При розгляданні стану сосудів ішого круга кровооООіг

' - 16 -

зіїїів-~аіїо= пз роакція на приєднанії? зкстра-сорпсралыгаго кояту-зу ари різЕткс Еаріаятач приєднання неоднакова.

Іїрл ларісяті "а" (пени сгэгпа) помічено кекгз роакціь на ірпгднанпя о;сстра:-крпора2іїіого контуру, ніл прл варіанті ; пана стеггт-під;сіг7г,гпга гоїіа).

Пэ зідбіазлзсь у кэпа яіз па ЗО." збідьиаігаї кссвенапов-:0!ї’.їя в дослідг/Еакзппг зо:т.

ІЬ:ї цьсгг/ па 10 гз:га:п спзргщіі дегоксіпссцП з спадках ;р::едкакз:і згатраг-срсоральпого контуру по варіанту "а" :с:лг1эно сбігь'-зння peo.rort'cxro індексу ск-олзі до 1,12 у фаз їй ігр:сшї «паті та 0,87 спрага знизу, з той чаг як їх эй :о::апшпї прз пр::гдяагші по другому варіa;rry( нэпа стаг-:.-іЛідаЕ?2ічпа е-зкз) б уз 1,-17 та 1,01 відпззідно. Одночасно )біЛ37232СЯ ССУДІГНЯІїЯ ояір, про СО свідчило псбтсэкня ¡гогзпчпого tszcoKcy яіпстохя зід 0,422 у иїїзій враз їй nsini до 0,573 У горхній лівій чсстці.

? вазадкаг варіанту пр-.кхкаяяя "з" псі.іічзко більа низькі :о:дзк:!:-сї: рэологічасяій індгг-са лінетол:! буа від 0,31 до >,55 31ДПС31ДН0.

Й £0-30 хвпхаяи сззрзції дгтстеїзції стан кретсоббігу

- .rarsscnr покраазгааа. Шказямсі враетіяно яэ пэрвзхзузап по-.ародяї зєл:гіі::пї. Одна:« питомая гсропосббіг більо позільло ?22зз у варіанті ”0 (взіїз стегна - шдкгвчімха сена), піл у сріані "а”.

З 20-10 :-атияня з іши? вкязчвияа зїетроморяорзльного онтуру помічено вдруге исгірваявз псказзізиз кревооббігу у эггяях, частіпаз пульс. Аналіз разової структура еэргэвого ¡юрочэндя вказував на наявність о і ндреху ездікого діас-олічного т;:с;;у.

ІЬшчзко збіяьвзкаа пйїоіиго гашшного кровосббігу до 35,1+3,27 ііл/ІССсм ткш'їппї справа у rspxy пр:і другому ар:;ан?і та 155,3+7,65 ііл/ІОО eu тканетя ігргї пэргпму арааяті. .

Одііо^а::о віділчено анікзішя рэодопчяого індексу діас-оли до 0,7+0,ц у варіанті "а" та до 0,55Н),11 у варіачті 5".

Шсп згхшкшіл операції шоксшсації стаи кросссббігу загекях, тонусу сосудів крздзв та істотно ке відрізнявся ід пория.

- 17 -

Приведеш дані вказують на перенавактаганил ь'ліаго кругу кроЕосбйігу в варіанті, який використовував Д£я поверненні крові підключичну вену при наявності порівнюванні-:}; швидкосте: та об'ємів перфуаіі.

При поріБНИваяні частоти дихання при проведенні опарацг дегоксгещП при різних варіантах приєднання pisнад і к

помічено.

Однак BES при дослідженні дихальних об’ємів вито значн різниця при вккаристанні вмцэвказанних варіантів. Так, пр проведенні гемосорбції видно, ер при використанні пераюг варіанту іде поступове абільвення дихальній: об'ємів, б тс час як при другоцу варіанті спочатку відмічено значне знюэе ня об'єму дыхашя з наступний збільшенням дихальних об’ємів.

При проведенні!! гемодіалізу зберігаються аналогічні вг: кономіряості, але часу для покращання показників дихання поі реСуеться більше. ,

Цій закономірності підпорядковані зміна хвилинного об’єі дихання.

При аналізі стану хвилинного поглинання киав» з’ясоване ер при використанні варіанту "б" у час гемосорбції іде биа ше поглинання киснв на 30-60 хвилині, ніг. у пертаї^у варіант:

При проведенні гемодіалізу таких різких коливань у вик риатанні кисни не помічено.

Доведено дослідження стану повігреносниг ешшв ва д поызгов аналізу максимальної ивндкості ввдоха 25, БО та 7; повітря.

Для виключання вшиеу на ці показники гілку м'язової с ли у час операції детоксикації проанализирована піко швидкість видоху.

Попереднїй стан ' цього параметру характеризував знач внхгеивя m’hsoeoi сили (до 602 від корж). Операція детокя каци вбідьцувала цей показник в 4,12 г/сек до 4, л/сек. Значних виїн цього показника б залежності від варіав приєднання не виявлено.

В той ие час, в валекності від варіанту приєднання рівних Ділянках ПОВІТреВОСНИХ ШІЯХІВ проходили рівні 8Ы1НИ.

Гак при аналізі стану великих бронхів відмічено попере не знижання максимальної швидкості віідоху до 70Х від норі. Введення ' гепаріну перед початком гемосорбції викликало яс

сілсакіз тонусу Срсшсіз ( зад«ста 3,98 л/хв -101™). 2Ь 60 вісти спогаді'і гемосорбції арл варіанті "б" приєднання • идмічеко влруто зкаггняя прсхогленнлн па бронзам до 83Z, у гей ':гїс пі-; пул ззисряе-гиш í-ro варіанту гсзус броїшз на

зі.икнзгвая.

Л”2ЛІЗ стану сзредліг:: ЄГСНГСВ .»ЙЯВЖВ, ПО ZO'Í і 5?лз зял-

ггкал rsíus«?» зііподу, -о:« ¿»ідо», :пл 7 зелжяя іроя-;:а_с(37"). ГЬ:; рседаї-їі гохгріг/ -:п;з:сгп':ко візяззлгаеться сог-ус ;?регаіл 5рс:ш2 (ОТХ). їггорі'.с-гшигн 1-го з'тмая'гу і:з гсзугі з^релнік бронз із гоактягзго те /хмі-гр. У друге:.;/ scpiasm їзкод ка £0 :зхг®і зідаічгво гбідкдечна тонусу ірондіз. зпгдажть “о зкяааіШ лрхо.а:знпа йрояхіз ю в5х. У nozasrc«" лрохсданш дсрмалізуотгсд.

Цр:: прсвозезшіз гемодіалізу 7 момент ззедеїш гапао ту-

арег Шіе?5 '¿aiirs ксрмзлька (QC-07%). Грі і-*«у нзпігжі при-ЗДЗЗІШЯ •/ ПОДОДЬПСМУ гйзріrSQTzen ЙІЛГІОСШ 0125ІЛіКІСТЬ Т0Н7~

57 ípcг roa 'tac, пі? д?;і другою saptanji -хст/с осеудід юлішгеїьсл, срягодячя до лсрміх к кіеіш гемодіаліз/.

При дссдідзекні •.oj'icffitíisbsol кеядиосїі р:їдо::у 75Z

лоеігря г:;гса тпдгл’гята, что гзвдкіс?ь ашрху у порішинлі з нсрі»а гйілзгкла. ТГр:; щ>с.\:у у >©е геяссорбдії цоЗ показник яе зшзяесьса ярії гіетриоїакзі парного варіанту дркздязжш я гїп-паратом зла гаисссрбці і, з тоЛ час як прх другом? гарік-згі г.'зксіа-альна петгкісгь зпдоху tas постійну тандезовд до зниження зета йориагьні.'л щ:фр (912).

Црл проведенні гемодіалізу такса пеня стабільлі as показника у другому аипадку, so't зесь чзо г£ерігаегься тзядзн-ция до изребільдаяня нормальної азидкоеті зягоху.

Таяим чиясм, проведені дссліджнна з'ясувала, то використання візша сосудів для яркеднаяая зкстргжорпоральг-’го контуру при прозед&нді гемосорбції та гемодіалізу небайдуиз для оргазизау. З задежнсогі зід варіанту прие-двазгя та вида сітй-ранп детзтюсзці і усі параметри аогніваього дихання ( ди-хахьні ой’тш, гсяус бронхів та іепзз) та крозсоббігу у гега-

ЯЯ2 РІЗНЯТЬСЯ.

йадбідьш вдалям, аа иаа погляд, по вплнау за зовяіез» дихання при операцП дагоксівсздп с віаозрисгання ддох веи ctsraa.

- 19 -ВИСНОВКИ.

1. Гострі отруєння фосфорорганічними з'єднаннями Еиклшсаоть комплексні порупешш зовнішнього дихання та кровооббігу, со вкрадається у:

а, порушенні вгаемоз'вявку поміж вгазеперелічекими компонентами

б) порушенні вентіляційної функції легенів

в) порушенні гемодінашки чалого кругу кровообС гу.

2. Еоруиення зобніснього дихання та кровооббігу у легенях не зв’язані г грубиш дьструктавниш процесами в легенях і є результат функціональних ппрувень як про: =су зовнішнього дих*дн-кя так і вровооооігу, та їх взаєшзв’ язку.

2. Комплексне хікувааня гострих отруєнь фосфорорганічная з'єднаннями з використанням геюсорОціГ, гекодіализу та гіпербаричної окскгенаци сприяє нормалізації функціонального стіну зовнішнього дихання, нервоьз-м'язової передачі та кровососі гу у ’¡егенях. ’

4.. Гемооорощя та гемодіаліз чинять специфкчічну дів на зошіенє дихання та кровооббіг у легенях, викдикая погіршання крозосСбігу у легенях та зовніенього дихання у перш хвилини приєднання зкстракорпорального контуру та з 30-40 хвилини операції детоксикації.

5. Гемодіаліз чинить иенз помітні віл і їж функціонального стану зовнішнього дихаяия та кровооОбігу у легенях. •

*. Різні варіанти приєднання зкстракорпорального контуру чинять веодашакові^ї вплив на зовніше дихання та кровооббіг у легенях, посгслючи чи змєнеухуш функціональні порушення, ир в’являягься при приєднанні єкстрзкорпорадьного контуру.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДЛЦІ І.

1. Комплексне лікування гострого отруєння фосфорорганічная з'єднаннями повинно передбачати використання гемосорбції та гемодіалізу у токсккогекній стадії та гіпербаричну окс:Генадію у-санатогениїй стадії, в урахуванням ступеню порувень гпнішаого дихання, нервово-м'язової передачі та кровообСігу у легенях.

2. З урахуванням реакції організму на приєднання зкстракор-порального контуру, рекомендується зиртати особливу увагу на техніку проведення операції детокоикаціі у хьоркх о вкраяюяи-

и порушеннями дихання.

3. фи виразних порушеннях зовнішнього дихання хворим з 0-40 хвилини рекомендується проводити додаткову ОКСІГЄНО-хе-іапш

4. Варіантом вибору, на наш погляд, а варіант приєднання >кстракорпорального контуру, коли виксристовухтгья 2 вени ітеггга.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЮЗ ЧЕРТАМ І .. Использование гемосорбции в комплексном лечении Сольных с іарушениеи нервно-і.!ьпіеттай прсводю.іс.і,ги//'\'І І научная конфе->енция ЦШЛ ГИУВ "Центральная регуляция вегетативных функций" Тез. докл. -Тбилиси, 1987 г. -С. - 260 ( Соавт. Соболев С. В., Эр-æc E.JL)

!. Изменение нервно-мышечной передали под действием гемоссрб-ии у больных отравлениями ЗОИ //Y Республиканский съезд шестеаиохогов-реаниматологов: Tea. докл. -Ворошиловград, 1988

- С.- 408. (Соавт. Соболев С.Е ,¡¡йнкареяго ЕЛ).

Î. вменение легочного кровотока у Сольных с острыми отравле-гаяш СОПУ/IV конференция по гекоеорбцшс Гез. докл. -Донецк,1988

L. Применение гемосорбции в условиях экзотокскческого шока// Заучно-практическая конференция по комплексно-целевой программа "Здоровье": Тез. докл. - Днепропетровск, 1988 г.-{Corn. Шнкаренко К Д., Соболев С. а

5. Изменения легочного кровотока при гемосорбции и плазмзфе-эезе //Современные проблемы анестезиологии, реаниматологии и гатенсивной терапии. VII Республикнская конференция анестезиологов- реаниматологов Казахстана: Тез. докл. - Алма- Ата- Чимкент, 1989 г.-С. - 280-282( Соавт. Соболев С. В. .Шинкаренко Н.Д.).

5. Сосояяие центральной гемодинамики и легочного кровотока в процессе лечения острых отравлений фосфорорганическими инсектицидами (ФОН).// IV съезд анестеашлогов-ре анимате логов

ЗССР: Тез. докл. -Мзсква, 1989 г. С. - 498-500

7. Изменение легочного кровотока при ?"стракорлсральных методах детоксикации.// Роль бронхиального и легочного кровотока в обмене лидкости и белка в легком: Тез.докл Международного симпозиума. Ленинград. 1983 г. С. -93-94ССоавт. Усенко Л.В.,

- 21 -

Шинкарежо Е Д., Соболев С. Б )

8. Состояние внешнего дыхания у больных с отравлениями фосф

роргаялческими инсектицидами (®Ж) при проведении гемосор цки.// Актуальные вопросы клинической и экспериментальной м дид..яьиТег. III межобластной научно-практической конференц хирургов. Кривой Рог, 20 ИЮЛЯ 1930 г.: Тез докл. -Крив

Рог, 1990 г. - С. 48-49 (Соавт. Куликов Л Ю.)

9. Влияние вариантов присоединения экстракорпоралт кого кокт; ра н^. внешнее дыхание у Сольных острыми отравлениями фосф рорганичесииш юк-ектицкдами// Конгресс Лнестезюлог1в-р' ан1.датолопв Украши : Тез. докл. - 3?пор1жгш,1992 г.-С.-129.

10. Изменение внешнего дыханий у больных с отравлениями фосф рорганическиш инсектицидами. //III республиканская конфере: акя анестезиологов и реаниматологов Грузии. 29-30 июня 19! г. :;.лцш.л 1990 г.: Тез. докл . - Тбилиси, 1990г. -С. - 251- 252.

*1. СКОРОСТЬ ДВИЖеНИЯ КРОВИ ПО ЛЁГОЧНЫМ сосудам У бОЛЬНЫХ О'

трьвш отравлениями ФОИ//Антиноцицептивное обезболивание и г меоотаьиСеспечивападя интенсивная терапия: Тез. докл. облас

ной научно-практ. конференции. - Запорове, 1991 г. - С.54.