Автореферат и диссертация по медицине (14.00.01) на тему:Состояние системы мать-плацента-плод у беременных женщин-табаководов

Г К трТИТУТ ПЕД1АТР11, АКУШЕРСТВА ТА ПНЕКОЛОГП ' D АКАДЕМП МЕДИЧНИХ НАУК УКРА1НИ

- 2 AHB 1995

На правах рукопису

СЕРБЕНКО Анатолш Георгиевич

УДК 618.2/3+616-053.1 + 611.-013.85+612.018:613.63/.65

СТАН СИСТЕЛ\И МАТИ-Ш1АЦЕНТА-ПЛ1Д У ВАГ1ТНИХ Ж1НОК-ТЮТЮННИЦБ

14.00.01.— Акушерство i гшеколопя

АВТОРЕФЕРАТ днсертацп на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Робота виконана в Державному медичному ушверситет1 ¡м. М. Тс тамщану Республшн Молдова

НАУКОВI КОНСУЛЬТАНТИ:

Члсн-кореспондент АМН УкраТнн, професор О. Т. МИХАИЛЕНКО

Заслужешш д1яч науки, лауреат Державно! преми Республжи Молдов доктор медичних наук, професор Л. М. КОБИЛЯНСЬКИЙ

ОФ1Ц1ИН1 ОПОНЕНТИ: Член-корсспондент АМН Украши, професор Г. К. СТЕПАНК1ВСЬКА Доктор медичних наук, професор М. Г. БОГДАШКШ Доктор медичних наук 3. Б. ХОМШСЬКА

Пров1дна установа: КиТвський державш : шетитут удосконалення лжарш.

Захист дисерташ! вщбудеться «_г_»....... 1995 ]

на засщанш спец1ал1зовано1 ради по захисту дисертацц на здобуття не укового ступени доктора наук по спещальност1 «Пед1атр1я, акушерств [ гшеколопя» (Д 088.08.01) при 1нститут1 пед1*атри, акушерства та гш колот АМН Украши за адресою: 252052 м. КиТв, вул. Манумьського, !

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту пед1атрГ акушерства та пнеколога АМН Укра'йш.

Автореферат роз!сланий . 1- ^"У^) . 1994 {

Вчений секретар спсшалЬпваноТ ВченоТ ради, кандидат медичних наук

Л. В. КВАШН1Н/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн1сть проблени. В епоху науково-техн!чного прог-ресу, автоматизацП 1 нехан1зац11 трудом1стких процес1в стало можливим широке використаиня ж1ночо! прац1 в р1зних галу-зях с1льського.господарства. У зв'язку з цим сьогодн! гпстро сто!ть проблема зниження перинатально! захворюваност1 та смертност!. проф!лактики ускладнень ваг!тност1. полоПв, п1сляполотового пер1оду у ж!нок, як! працюють в умовах вшш-ву шк1дливих виробничих фактор1в. Ця проблема е актуальною 1 займае одне з найважлив1ших м1сць у систем1 охорони здоров'я ж!нки-труд1вниц1 та П дитини.

В1домо, що найб1льш прибутковою галуззю с1льського господарства вважаеться тютюнництво. Республ1ка Молдова - це один з найстар!ших рег1он!в з високорозвинутим виробництвом тютюну. 1з вс1х роб1тник1в, зайнятих вирощуванням 1 переробкою тютюну, близько 90% складають ж1нки 1 чисельнЮть ix продовжуе зростати, оск1льки поппт на тютюнов1 вироби зб1ль-шуеться з кожним роком.

Численн1 причини профес1йних'захворювань виникають п1д впливом в1дпов1дних умов прац! та побут'у. Вивчення цих фак-тор1в, як1 негативно впливають на стан здоров'я ж1нок, ix репродуктивну функц1ю, стан фето-плацентарно! системи ваг1т-них, стан здоров'я новонародженого набувае все б!льшиго нау-ково-практичного значения.

Результат» багатор!чних досл1джень багатьох автор!в св1дчать про несприятливий вплив фактор1в тютюновго . вироб-ництва на стан ж!ночого орган!зму, що супроводжуеться висо-ким процентом загалыю! (В. П. Безуглий I сп1вавт., 1987; В.В. Лук1анов,1988; З.Жалолов 1 сп1вавт.,1990; М. А.Лис 1 cnl-вавт. ,1992) та Пнеколог1чно1 захворюванос-т1 (В. Г.Фрип-ту. 1984; М. Г. Богдашк1н 1 сп!вавт., ' 1986;- I.E.Чернова 1 cnl-вавт., 1987). Иезважаючи на те, що в л1тератур1 е дан1 про негативний вплив фактор1в тютвнового виробництва на кл!н1ч-ний переб1г. ваг1тност1. полог1в, п1сляпологового пер1оду (Г.I.Болдирев 1 сп1вавт., 1977; С.Г.Вайнштейн 1 сп1вавт.. 1987), стан плоду, новонародженого та д1тей (А.В.Лукашевич. 1976; Т.К. епринчан, 1988; E.H. Попушой 1 сп1вавт., 1988; Е.Вагпеа, 1986). причини таких частих ускладнень ваг1тност1. полог1в, ' п!сляпологового та раннього неонатального пер1оду не вивчено.

В той же час лише комплекс»! дослШення систем» ма-ти-плацента- пл1д у ваг1тних ж1нок-тютюнниць з вивченням гормональних, л1п1дних, 1мунних. ферментних. морфолог1чних зм1н у плацент1, стан перекисного окисления л1п1д1в та антиоксидантно! систем можуть озбро!ти практичних л1кар1в акуше-р1в-г1неколог1в 1 неонатолог1в методами ранньо! д!агностики порушень функц!й фето-плацентарно! системи у роС1тниць тютю-нового виробництва. Це буде сприяти зниженню перинатально! патологИ та смертност! у дано! категорИ ваг!тних.

Мета 1 задач1 досл!дження. Розробка комплексного методу проф1лактики та л1кування фето-плацентарно! недостатност1 у ваг1тних ж1нок-тютюнниць, на основ1 вивчення ендокринно! функц11 орган1зму, показники перекисного окисления Л1п1д1в •та антиоксидантно! активност1, л1п1дних. 1мунних.' ферментних, морфолог!Чних зм1н в систем1 мати-плацента-пл!д. Упро-вадження в . широку практику родопом!чних установ метод!в ранньо! д1агностики та комплексного л1кування приведе до зриження перинатально! патологП 1 смертност1 у ваг1тних та пород1ль-роб1тниць тютюнового виробництва не т1льки в Рес-публ1ц1 Молдова, айв 1нш1х реПонах та кра!нах СНД. як1 займаються виробництвом тютюну.

' У в1дпов1дност1 'з поставленою метою вир1шували так1 завдання:

1. Вивчити особливост1 переб1гу ваг1тност1. полог1в, п1сляпологового пер1оду у роб!тниць'тютюнового виробництва та раннього неонагального пер1оду у 1х новонароджених.

2. Визначити функцЮнальний стан' системи мати-плацен-та-пл!д за вм1стом в сироватц1- кров1 матер1 1 плоду б!лкових та стеро!дних гормон1в.

3. Вивчити функц!ональний стан фето-плацентарно! системи за вм1стом в кров1 ваг1тних-тютюнниць специф1чного трофоб-ластичного В-1-гл1копроте1ду 1 альфафетопроте!ну.

4. Визначити функц!ональний стан, щитовидно! залози за вм1стом в сироватц1 кров1 матер1 1 плоду основних тирео!даих гормон1в.

5. Вивчити характер зм!ш: основних показник1в перекисного окисления л1п1д1в 1 антиоксидантно! системи захисту ор-ган1зму в систем1 мати-плацента-пл1д у ваг1тних ж1нок-тютш-ниць.

6. Досл1дитн вм1ст основних показник1в л1п1дного 0бм1ну в систем! мати-плацента-пл!д у ваг!тних-тютюшшць.

7. Дати пор1вняльну характеристику показник1в гуморального 1мун1тету 1 циркулюючих 1мунних комплекс1в у ваг1тних 1 плод1в, тих що народилися в1д матер1в-тютюнниць.

8. Виявити зрушення активност1 деяких г1дрол1тичних 1 окисно-в1дновних фермент1в у систем1 мати-плацента-пл1д у ваг1тних ж1нок, як1 працюють на тютюнових плантац1ях.

9. Виявити морфолог!чн1 зм1ни, як1 мають м1сце в плацент! у пород1ль-тютюнниць.

10. Встановити характер впливу комплексного лИсування на функц1ю фето-плацентарно! систеии у ваг1тних, як1 працюють у тютюкництв1.

Наукова новизна досл!дження. В робот1 вперше: - проведено комплексне досл!дження вм1сту б!лкових (пролакг!н, пла-центарний лактоген), тирео!дних (трийодтирон1н, -тироксШ, стеро!дних (естр1ол, естрад1ол, прогестерон, кортизол) гор-мон!в у ваг1тних ж1нок. як1 працюють в тютюнн!фтв1 та 1х но-вонароджених;

- визначена концентрац1я трофобластичного В-1-гл1копро-те!ду та альфафетопротегну в сироватЩ ваПтних. як1 працюють в тютюнництв1;

- вивчена активнють фермент1в антиоксидантно! (катала-за, глутат1онпероксидаза. супероксилд1смутаза. глутатЮнт-рансфераза, церулоплазм1н, трансфер1н)- та показшШв пере-кисного окисления л1п!д1в (г1дроперекис л1п1д1в, мелонововий д1альдег1д) систем в фето-плацентарному комплекс1 у ваПтних ж1нок-тютюнниць;

-виявлен1 особливост1 зм1ни вм1сту основних показник1в лШдного обм1ну (загальн1 л1ц1ди, холестерин. тригл1церидн. фосфол1п1ди, неестериф1кован! жирн1 кислота) в систем! ма-ти-плацента-пл1д у ваПтних, працюючих в тютюнництв1;

- досл1джен1 показники гуморального 1мун1тету (1муног-лобул1ни А. М. й) 1 циркулююч1 1мунн1 комплекси в фето-пла-центарн1й систем1 у ваПтних, як! працюють на тютюнових плантац!ях;.

- вивчена активн1сть деяких г1дрол1тичних 1 окисно-в1д-новних фермент1в (лужна фосфатаза .кисла фосфатаза, арил-сульфатаза. -лактатдеПдрогеназа, сукценатдег1дрогеназа) в систем! мати-плацента-пл1д у ваг1тних ж1нок-тютюнниць;

. - виявлен1 порушення морфофункц1онального стану ворсин хор1она плацента у ваПтних ж1нок-тютюнниць;

- розроблен! та впроваджен1 у практику методи комплекс-

ного л!кування виявлених порушень в сис,тем1 мати-плацента-пл1д у ваг1тних ж1нок, працюючих в тютюнництв1.

Практична значим!сть роботи. Виявлена прогностична зна-чим1сть досл1дження вм!сту плацентарних 1 тирео1дних гормона, специф1чних 61лк1в ваг!тност1 (трофобластичний В-1-гл1-копроте!д, альфафетопроте!н). показник1в перекисного ок1с-лення л1п1д1в та антиоксидантно! систем, л1п1дного обм1ну, вн1сту основних~клас1в 1муноглобул1н1в 1 циркулюючих 1мунних комплекс1в, активност1 гидрол1тичних 1 окисно-в1дновних фер-нент1в в систем1 мати-плацента- пл1д при хрон1чн1й 1нтокси-кац1! шк1дливими факторами тютюнового виробництва. яка доз-воляе передбачити можлив1сть несприятлизих результат1в ва-г1тност1, полог1в, п1сляпологового,раннього неонатального пер1оду 1 рекомендувати використання даних показник1в в якост1 контролю за ефективн1стю л1кування.

В кл1н1чну практику впроваджений ефективний патогене-тично обгрунтований комплексний метод проф1лактики та л1ку-вання виявлених порушень в фето-плацентарному комплекс 1 у ваг1тних ж1нок-тютюнниць. який включае застосування ентеро-_сорбент1в, антиоксидант!в, а також препарат1в. котр1 пол1п-шують матково-плацентарний кровооб1г, що приводить до покра-щення його функц1й 1'виявляеться методом проф1лактики гипок-с11 плоду та асф1кс1й новонароджених, що приводить до зни-ження перинатально! паталогИ та смертность

Запропонована система орган!зац1йних та л1кувально-про-ф1лактичних заход1в. спрямованих на зменшення впливу шк!дли-вих фактор1в тютюнового виробництва на орган!зм ж!нки, 1 як насл1док - зниження частости ускладнень ваг!тност1. полоПв, п1сляпологового, раннього неонатального перЮду, перинатально! захворюваност1 та смертност1. * '

Впровадження в практику. Розроблен1 способи д1агностики фето-плацентарно! недостатност! у ваг1тних тютюнниць, комплексний метод I! л1кування та спос1б визначення !! ефектив-ност1 впроваджен1 в акушерську практику Кр1улянсько1, Н1спо-ренсько!, Теленештсько!, Хинчештсько! центральних районних л1карень, мЮького кл1н1чного пологового будинку 1м. Г.Марку м. Кишинева Республ1ки Молдова.

Теоретичн1 положенння та практичн1 рекомендацП дисер-тац1йно! роботи знайшли застосування в учбово-методичн1й та науков1й робот1 кафедри акушерства Г г1неколог1! Державного медлчного ун!верситету 1м. М.ТестемЩану Республ1ки Молдова.

Магер1али роботи використан1 в доповненн1 до пербвидан-ня методичних рекомендации "РацЮнальне працевлаштування в с1льскому господарств1 ж1нок. як1 страждають хрон1чними зах-ворюваннями та кл1мактеричним синдромом" МЗ Республ1ки Молдова.

0сновн1 положения, що виносяться на захист:

1. Профес1йн1 фактори тютюнового виробництва негативно впливають на стан фета-плацентарно! системи та е пусковим механ1змом в розвитку таких ускладнень, як гестози. невино-шування, зал1зодеф1цитна анем1я. несвоечасне злиття вод, кровотеча при пологах, квол!сть пологових сил, гипергалак-т1я, гипертроф1я плоду, асф1кс1я новонародженного. аномал1й розвитку плоду та 1нш1. Частота виявлення ускладнень зростае у м1ру зб1льшення трудового стажу матер1.

2. Досл1дження деяких гормональних 1 б1ох1м1чних показ-ник1в в кров1 матер1 в динам1ц1 розвитку, ваг1тност! у ж1-нок-тютюнниць е одним з основних етап1в пренатальнох д1аг-ностики стану плоду та хрон1чно! плацентарно! недостатност1.

3. На основ! морфофункц1ональних досл1джень плацента рекомендуеться розробити прогностичний паспорт плацента у ваПтних, процюючих в тютюнництв1, що буде сприяти прогнозу-в'анню здоров'я новонароджених 1 д1тей ранньрго в1ку 1 дае можливЮгь взяти 1х п1д особливий нагляд неонатол&г!в.

4. Застосування комплексу л1кувально-проф1лактичних за-ход1в, з включениям ентеросорбцП, сприяе максимальному ви-веденню н1котину та 1нших шк1дливих речовин з орган1зму, нормал1зац11 метабол1чних зрушень, тим самим дозволяе знизи-ти к1льк1сть ускладнень ваг1тност1, полог1в, п1сляпологового перЮду у ж1нок, працюючих в тютюнництв! та раннього неона-тольного перЮду у 1х новонароджених. .

Апробац1я роботи. Матер1али дисертацП докладен1 та обговорен! на клШчних конференЩях 1-го м1ського кл1н1чного пологового будинку (м.Кишин1в, 1993, 1994); щор1чн1й науко-в1й конферелцИ Державного Медичного Ун1верситету 1м. Н. Тес-тем1цану Республ1ки Молдова (Кишин1в. 1992, 1993, 1994); II з'1зд1 акушер1в-г1неколог1в Республ1ки Молдова (Киши-н1в,1993); пленум1 правл1ння товариства акушер1в 1 Пнеколо-г1в Укра1ни (м. В1нниця, 1993);' Республ1канському науковому товариств! акушер1в-Пнеколог1в (м.Кишин1в, 1994); сп1льному зас!данн1 розширено! Вчено! ради ЦНДЛ та кафедри акушерства 1 г1неколог11 ДМУ 1м. М: ТестемЩану Республ1ки Молдова (Киши-

Н1в. 1994).

Публ1|сацП. По тем1 дисертацП опубл1ковано 28 роб1т.

Об'ем та структура роботи. Дисертац1ю викладено на 280 стор1нках машинописного тексту. Робота складаеться 1з введения, огляду л1тератури. опису метод1в досл1дження, восьми розд1л1в власних даних, заключения, висновк1в, практичних рекомендац1й та списка л1тератури. Текст1 дисертацИ м1стить 63 таблиц1 та 34 малюнка. Список л1тератури включае 610 дже-рел, в тому числ1 261 1ноземних. , '

ЗМ1СТ РОБОТИ

Матер1али та метода досл1дження. Для вир1шення постав-лених задач, наш проведено комплексна обстеження та вивчен1 насл1дки ваг1тност1, полоПв та раннього неонатального пер1-оду у 340 ваг1тн1х ж1нок-тютюнниць та 1х новонароджених.

Для контролю були обстекен1 30 практично здорових нева-г1тн1х ж1нок та 100 здорових ваПтних (по професП службов-. ц1), робота яких не пов'язана з шкШивими факторами вироб-ництва. Також обстежено• 58 новонароджених основно! та 36 контрольно! групи та ст1льки к плацент.

Обстеження системи мати -плацента-пл1д проводились за единою схемою. Обстеження проводились у неваПтних, ваПтних 1-Ш триместру, в пуповинн1й кров1, а також в тканин1 плацента.

Проанал1зовано переб1г ваг1тност1._полог1в 1 стан ново народжених в ранньому неонатальноыу пер1од1. Кр1м загального кл1н1ко-лабораторного обстеження, обстежували показники гормонального обм1ну: вм1ст трийодтирон1ну (Т3), загального тироксину (Т ), естр1олу (Е3), естрад1олу (Ед). прогестерону (ПГ), кортизолу (К), плацентарного лактогену (ПЛ) 1 пролак-т1ну (ПрЛ); показники перекисного окисления л1п1д1в (ПОЛ): г1дроперекису Л1п1д1в (ГПЛ), малоновий диальдеПд (МДА) та антиоксид'антно! системи:супероксиддисмутаза (СОД), каталаза (КТ). глутат1онпероксидаза (ГПО), глутат1онтрансфераза (ГТ), трансфера (ТФ), церулоплазм1н (ЦП); показники л1п1дного об-м1ну: загальн1 л1п1ди (ЗЛ), холестерин (ХС), фосфолШди (ФЛ), В-л1попроте1ди (В-ЛП),тригл1цериди (ТГ), неестериф1ко-ван1 жирн1 кислота (НЕЖК); показники гуморального 1мун1тету: 1муноглобул1ни (1£) А, М. О 1 циркулююч1 1мунн1 комплекси (Ц1К);акт1вн1сть деяких фермент1в: лужна фосфатаза'(ЛФ),кисла фосфатаза (КФ), арилсульФатаза (АСФ) 1 лактатдег1дрогене-

за (ЛДГ), сукцинатдег1дрогеназа (СДГ) 1 • морфофункц1'ональн1 зм1ни в плацентарн1й тканин1.

Bmíct Е . ПГ, ПЛ, ПрЛ, Т3 1 Т^ в сироватц1 кров! матер! та плоду визначали рад1о1мунолог1чним методом наборами ви-робництва Гнституту б1оорган1чно! xlMli АН Белорус1. Вм1ст Ед досл1джували 1муноферментним методом ( по наборам- ф1рми Амершан, Швец1я). Р1вень ТБГ визначали методом 1мунофермент-ного анал!зу з застосуванням 'Чмуноферментного д1агностикуму на трофобластичний бета-1-гл1кспроте1н" (МНТЦ "BlopeaKTop". Москва). Вм1ст АФП досл1джували методом !муноферментного ,анал1зу ( по наборам "ДИА -плюс" . СРСР-Швейцар1я).

Показники перекисного окисления л!п1д1в: ГПЛ визначали за методом Б.В.Гаврилова та сп1вавт. (1983), МДА - по методу H.Ohkawa et al. (1979). Активн1сть фермент1в антиоксидантно! системи: СОД визначали по методиц1 (В. А. Костюк та cnl-вавт. .1989), КТ, ГПО та ГТ (В. Г. Колб та сп1вавт.. 1982; С.Н.Власова та сп1вавт., 1990; S.Tletze. 1969; R. Lahti et al.,1981). - BmIct ЦП 1 ТФ визначали методом електронного па-рамагн1тного резонансу - (ЕПР) на ЕПР-спектрометр1 ф!рми "Varían" марки Е-109 (США).

Вивчення параметра л1п!дного обм!ну проводили шляхом визначення вм1сту ЗЛ (по наборам Лахема1. Чех1я). ТГ (по наборам ф1рми Коне, Ф1нлянд1я), В-ЛП - турбометричним методом (по Бурштейну та Самаю). НЕЖК (по-Долу), загального ХС (по методу 1лька), в плацент1 (по наборам ф1рми Г1ба-Корн1нг, Англ1я), загальних ФЛ '( по наборам Лахема, Чех1я).

Для оц1нки функц1онального стану В-системи 1мун1тету визначався вм1ст 1муноглобул1н1в клас1в А, М. G методом ра-д1ально! 1мунодифуз11 (G.Manclnl et al., 1965). Розрахунок к1льк1сного вм1сту 1муноглобул1н1в .проводили за допомогою програмованого калькулятора "Електрон1ка" МК-61 (О.В.Наволо-к1н,1986).

Вм1ст Ц1К в сироватц! кров1 матер1. та 'Плоду визначали методом прецип1тац1! з 6% розчином . пол1етиленгликолю (M.Dlgeon et al., 1977).

Активн1сть ЛФ, загально! АСФ, КФ. ЛДГ 1 СДГ в сироватц! кров1 та гомогенатах плацента визначали за методиками, як1 описан1 в роботах В. С. Асат1ан1,1969; ФЛ. Комарова 1 cnl-вавт., 1976; Н.I. Прохорово! 1 сп1вавт.,1989.

Проводили також досл1дження морфофункц1ональних зм1н в планцетарн1й тканин! (забарвлен1сть гематокс!л!н-еоз1н; 3 4-S!)X>~ .

об. 10, -ок. 7). Про васкуляр1зац1ю к1нцевих ворсин судили на основ1 визначення середньо! площ1 перетину окремйх судин за допомогою окулярного м1крометра. Визначали - й плацентар-но-плодовий коеф1ц1ент.

. Стан новонародаених на 1 та 5 хвилинах п1сля народження оц1нювали за шкалою Апгар. Для характеристики 1х Ф1зичного розвитку вим!ряли масу т1ла, зр1ст, обхват голови та грудей. 3 метою оц1нки масоростових сп!вв1дношень був використаний пондеральний 1ндекс (Т.Б.Маланова.1982). Д!агноз вроджено! ПпотрофИ ставйвся на основ1 маси т1ла при народженн1 менше н1ж 2900 г., масоростового коефВДента менш н1ж 60% та з врахуванням кл1н1чних показник1в.

0триман1 дан1 кл1н1чних та лабораторних досл1джень п1д-лягали статистичн1й обробц1 з використанням критерПв I Ст'юдента та и Ф1шера.

Результата досл!джень та !х обговорення. Анал1з отри-маних даних показав, що захворюван1сть у ваг1тних ж1нок -роб1тниць тютюнового виробництва значно перевищуе И р1вень-в 1нших галузях народного господарства. Так, соматичн1 захворювання зустр1чаються в 2,5 раза част1ше, н1ж у ж1нок контрольно! групи. Аналог1чн1 дан1 наводять 1 1нш1 автори (М. Г.Богдашк1н та сп1вавт.,1984; В.П.Безуглий та сп1-вавт. ,1986; С.Джозе та сп1вавт. ,1988; В. В. Лук1анов, 1988; З.Жалолов та сп1вавт.,1990).

Особливе м1сце . в структур1 загально! захворюваност1 займають 1 хвороби орган1в статево! системи, як1 мають пряме в1дношення до репродуктивно! функцП ж!нок. .Ретроспективний анал1з г1неколог1чно! захворювност1.ж1нок-тютюнниць показав. ' що ероз!я шийки иатки зустр1чаеться у 24,4% к1нок. запальн1 ' захворювання придатк1в - у 23,2%, первинна безпл1дн1сть - у 3,5%, вторинна безпл1дн1сть - 8,8%, пол1п шийки матки - у 1,8% роб!тниць по в1дношенню до 11%. 5%. 1%. 3%, 1% в1дпо-вДдно в контрольна груп1.

Як видно з наших досл1джень, значне м1сце в структур1 г1неколог1чно! захворюваност1 займають ероз!я шийки матки та запальн! захворювання придатк1в, що можна пояснити под-разненням слизово! оболонки п1хви, шийки матки та церв1каль-ного каналу тютюковим пилом та порушенням бар'ерно! функцП статевих орган1в в результат! зм1ни б1оцинозу п!хвовогс вм1сту.та церв!кального слизу (0.Л.Смахт1на,1965). Не абияке значения в розвитку запальних захворювань статевих орган!е

мае 1 порушення кл1тинного 1 гуморального-1мун1тету п1д д1ею фактор1в тютюнового виробництва (В.Г.Фрипту.1984, В. Ф. Гра-ти.1985).

Порушення менструально! функцП (зап1зн1лий початок менструацП, гиперменорея, пол1менорея, альгодисменорея, не-регулярн1 менструацП) зустр1чаються у 75% ж1нок, як1 працю-ють на тютюнових плантаЩях, в пор1внянн1 з 30% у ж1нок контрольно!, групи (Р<0.01). Порушення менструально! ФункцП у роб1тниць тютюнового виробництпа зв'язан1. з тривалою д1ею н1котину та 1нших х1м1чних речовин, як1 вм1щуються в тютюно-вому лист1. на г1поталамо-г1поф1зарну систему.

0ск1льки зм1ни у материнському орган1зм1, як1 пов'язан1 з ваг1тн1стю, сприяють порушенню метабол1зму х1м1чних сполук та упов1льненню 1х виведення з орган1зму, р1вень н!котину, отрутох1м1кат1в та 1нших шкШивих сполук в орган1зм1 може перевищувати в1дпов1дн1 показники у неваг1тних. а явшца 1н-токсикацП можуть приЯмати б1льш яскравий характер.

Всеч це може приводити до ускладнення переб1гу ваг1т-ност1 та полоПв. Наши результата Шдтверджують внще сказа-не. Д1йсно, у роб1тниць тютюнового виробництва загроза аборту зустр1чаеться в 2.4 рази част1ше, загроза,передчасних полоПв - в 2,6 раз1в част1ше в пор1внянн1 з ваПтними контрольно! групи.

У ж1нок-тютюнниць токсикоз I половини ваг1тност1 спос-тер1гаеться в 5,4 раз1в част1ше, а частота токсикозу II половини ваг1тност1 - в 4,2 рази в1дпов1дно превищуе цей по-казник в контрольна груп1 (Р<0,01). Майже у половин! ваг1т-них-тютюнниць (44,4%) ваг1тн1сть ускладнюеться анем1ею, а дерматози зустр1чаються у 9, IX випадк1в в пор1внянн1 з ва-г1тними ж1нками контрольно! групи, як1 не мали контакту з факторами тютюнового виробництва (21% та 2% в1дпов1дно) (Р<0,05).

Б1ЛЫИ н1ж у 2/3 пород1ль-тютюнниць (70%) пологи в1дбу-валися паталог1чно. Головними ускладненнями були: несвоечас-не злиття навколопл1дних вод (36,2%), нем1ч пологових сил (19,7%), кровоточа .(14.1%), проти 16%. 5%. 4% в1дпов1дно в контрольна труп1 (Р<0,01). У пород1ль-тютюнниць в1дзначено значний травматизм м'яких пологових шлях1в (розриви пром1ж-ност1, шййки матки. п!хви, симф1зит), у 40.3% випадк1в вони зак1нчувалися використанням оперативного втручання (перинео-1 еп1з1отом1я. Щсаревий розтин, ручне входження в порожнину

матки, акушерськ! щипц1) проти 12% в контрольна груп1 (Р<0, 01). В результат!./ускладненого переб1гу полог1в в 39,9% випадк1в вони зак1нчилися застосуванкям оперативного втру-чення(пер1нео- 1 еп1з1отом1я, Щсаревий розтин, ручне вход-ження в порожнину матки, акушерськ! щипц!) проти 13% в контрольна труп! (Р<0,01).

Несприятливнй переб1г ваг1тност1 та полог1в у ж1нок-тю-тюнниць негативно позначиться 1 на еволюцП п1сляпологового пер!оду. Ускладнення в пуерперальному пер1од1 (метроендомет-рит, суб1нволюц1я матки, лихоманка неясно! еПологИ, лак-тостаз, г1погалакт1я, розходження шв1в на пром1жност1) зуст-р1чаються у 50 % род1ль-тютюнниць проти 15% в груп1 пор1в-няння (Р<0.01).

Ступ1нь розповсюдження даних ускладнень багато в чому залежить в1д профес1овального стажу робота ж1нок в тютюново-му виробництв1. Результата наших досл!дженнь показують, що з п1двищенням стажу в ц1й галуз1 зб1льшуеться 1 частота пато-лоПчного переб1гу ваг!тност1 та полоПв.

Тютюновйй пил - це високодисперсна аерозоль, .добре роз-чинна в б1олог!чних середовищах, мае властив1сть Шдвищувати прониклив1сть плацентарного бар'еру, легко проходить через нього 1 накопичуеться в ' органах плоду (А.П.К1рющенков та сп1вавт..1990, Шеп а1., 1990). Насл1дком цього може бути як пряма токсична д1я на пл1д, так 1 посилення негативного впливу на нього токсичних речовин, як1 утворюються в орган1зм1 матер1 -в процес1 виробничого контакту з тютюном та ядох1м1катами (В.В.Рол1нская, 1991). В результат1 судинозву-жуючо! дИ никотин сприяе зменшенню матково-плацентарного кровотоку. насл!дком чого' е зменшення транспорту поживних речовин та кисню, а також в1там1н1в (фол1ева та аскорб1нова кислота) та 1нших фактор1в; необх1дних для обм1ну речовин та тканинного росту в орган1зм1 плоду (Е.К^Пег е1 Ы.. 1982). Вищеописан1 механ1зми призводять до 'гострих циркуляторних зм1н в орган1зм1 плоду, порушеннь в його серцев1й д1яльнос-т1, розвитку хрон1чно! г1покс1! Та внутриутробно! Ппотро-ф11. Все це призводить до народження д!тей з г1потроф1ею, за нашими даними в 29.6% випадк1в в пор1внянн! з 4,8% в конт-рольн1й груп1 (Р<0,01). В1дм1чена статистично достов1рна р1зниця у мас1 д1тей, як1 народилися в1д матер1в-тютюнниць (3118,48+42,86 г), та новонародженими в1д матер1в контрольно! групп (3414.10+40,4г, Р<0.001). Асф1кс1я новонародж'еного

спостер1гаеться в 5.2 рази част1ше, г1покс!чне вражеНня ЦНС - 3,7 рази част1ше.синдром дихальних розлад1в - в 2.4 рази част1ше, порушення мозкового кровооб1гу - в 2,1 рази част1ше н1ж у плод1в, як1 народилися в1д матер1в контрольно! групп. Загальна 1нфекц1йна захворюванЮть новонароджених . склала 14,96% проти 5,66% в контрол1 (Р<0,01).

За нашими результатам обстеження 20 ж1нок-тютюнниць (5,71%) народили плод1в з уродженими аномал1ями,що в 5. 9 рази б1льше. н1ж у ж1нок, як1 не контактують з факторами титанового виробництва (Р<0,05). Наш1 результата погоджуються з даними автор1в Т. К.Спринчан (1988). Н.О.Моз1ег е1 а1., (1982), як1 в1дм1чають, що никотин та 1нш1 фактори тютюново-го виробництва викликае хромосомн1 аберацП у плоду, ембр1о-пат11 1 фетопатИ.

Анал1з перинатально! смертност1 в груп1 пород1ль-тютюн-ниць показав, що в його структур! переважае антенатальна (1,71%) 1 1нтранатальна (1,43%) загибель .плод1в. В ранньому неонатальному пер1од1 загинули 1,14% новонароджених. В контрольна груп1 загинули 0,96%.

Вивчення р1вня фето-плацентарних г.ормон1в (Е3, Ед, ПГ) в кров! ж1нок показало, що при ф!з1олог1чн1й ваг1тност1 в1д-буваеться п1двищення р1вня Е3 в II триместр1 в 4.1 раз1в, в III - в 9 раз!в пор1вняно з I триместром (13.82+0,725 нмоль/л), Ед в1дпов1дно в 4,2 рази та 7,1 рази (в I тримест-р1 14,44+0,462 нмоль/л. Р<0,001), ПГ в1дпов1дно в 1.7 рази та 4.4 рази (в I триместр1 151,29+5,31 нмоль/л, Р<0.001).

У ваг!тних ж1нок-тютюнниць в I триместр! спостер1га-еться зб1льшення к1лькост1 стеро!дних гормон1в (мал.1) , за винятком ПГ, який обумовлений порушенням Функц11 яечник1в. В II триместр1 ваг1тност1 при сформован1й сйстем1 мати-плацен-та-пл1д показники вмЮту у сироватЩ кров1 естрад1олу у ва-г1тних ж1нок- тютюнниць зб1льшуеться (Р<0,001).

В III триместр! ваг1тност1 вм1ст естрЮлу та прогестерону достов1рно знижузався, а концентрац1я естрад1олу значно зб1льшувалась (Р<0,05).

0триман1 нами дан1 про високий р1вень естрадЮлу та низький естр*1олу в сироватц1 кров1 ваг1тних ж1нок- тютюнниць св!дчить про дисфункц1ю .фето-плацентарно! системи та про ■пошкодження важливих ферментних систем плоду, як1 беруть участь в синтез1 та метабол1зм1 естроген1в.

У плод1в. як! народилися в1д матер1в тютюнниць, вс1

Ж ТРИМЕСТР *улпг

Мал. I. Бмгст плацентарных гормонхв /естр^лу, естрад1олу, прогестерону, корт1золу, плацентарного лактогену, пролакт1ну/ в сироватц1 кровх ж1нок-тютюнниць по триместрам вагттност!.

Приштка:

- вагхтн! контрольно! групи; "____" - ваптн! жшки-тютюнниц!;

к - Р < 0,05.

показники. стеро!дних горнон1в достов1рно ц1двищен1. Так, у новонароджених в1д натер1в тютюнниць р1вень Е3 п!двищений на 66, 3%, в пор1внянн1 з новонародженими в1д здорових матер1в (779,81+48,02 нмоль/л; Р<0,001). Також п1двищена 1 концентрата Ед - на 61,1%. ПГ - на 138;2% в пор1внянн1 з новонародженими у матер1в контрольно! групп (Р<0,001).

• Можливо, надм1рне нагронадження стеро!дних гормон!в в сир'оватц! кров1 новонароджених в1д матер1в-тютюнниць пов'-язане з пошкодженням найважлив1ших ферментних систем плоду та функц!ональними зм1нами в плацент1, як1 приводить до по-рушення транспортно! та синтетично! функцЦ цього важливого пров1зорного органу.

Вивчення показник1в пептидних гормон!в ( плацентарного лактогену та пролакт!ну) в сироватц1 кров1 ж1нок показало, що ф1з1олог1чна ваг1тн1сть супроводжуеться п1двищенням р1вня ПЛ в II триместр! в 5,5, в Ш-в 9,8 раза, ПрЛ в!дпов1дно в 2,1 рази 1 3 рази в пор1внянн! з I триместром (Р<0, 001).

У ваНтних тютюнниць достов1рн1сть зм1ни вм!сту ПЛ в1дм1чаються починаючи з II триместру ваг1тност1 {мал. 1), коли р1вень цього'показника знижуеться на 18,4%, концентра-ц1я ПЛ 1 в третьому триместр1 залишаеться нижчою на 18,7% в пор1внянн1 з контрольною групою (Р<0,001). 'плацентарний лак-тоГен в1дпов1дае за розвиток обм1нних процес1в в орган1зм1 матер!,як1 носять адаптац!йний характер 1 направлен! на р!ст 1 розвиток плоду. Недостатня секрец1я плацентарного лактогену приводить до затримки внутриутробного розвитку плоду. Про це говорять 1 результата досл1д1в ОЛ.Лопатченко (1987,),N.Н.Dalkoku et al. (1989), як1 показали на пряму ко-реляц1йну залежн1сть м1ж р!внем ПЛ в кров! матер! та масою плоду.

У ваг!тних ж1нок-тютюнниць в процес1 розвитку гестац!! спостер1гаеться достов1рне зниження р1вня ПрЛ починаючи з I триместру bärlthoctl в 3,6 рази, в II триместр1 - в 1,4 рази та в III триместр1 - в 1.8 рази в пор1внянн1 з в1дпов1дними триместрами ф1з!олог1чно! ваг1тност1 (Р<0,001).

Враховуючи ту обставину. що р1вень пролакт!ну корелюе з морфолог1чними зм1нами, як1 в1дбувавться в плацент! п1д час ваг1тност1 (М.Я.Чернега та сп1вавт., 1988), стаб1льне зниження продукцИ пролактину в динам1ц! у ваг!тних тютюнниць може характеризувати функц1ональний стан плацента.

Анал1з показник!в специф!чних б1лк1в ваг1тност1

(ТБГ,АФП) показав,що ф1з1олог1чна ваг1тн1сть супроводжуеться зб1льшенням вм1сту ТБГ в II триместр! в 4, 3 рази, в III - в 7,1 рази в пор1внянн1 з I триместром (41,4+1,75 мкг/мл).АФП в1дпов1дно у 15,5 рази та 26,8 рази ( в I триместр1 8,15+0,495 нг/мл) (Р<0. 001

У ваПтних ж1нок-тютюнниць в I триместр1 спостер1га-еться зниження р1вня ТБГ на 26, 3 55. у II триместр! - на 30.9 % та в III триместр1 - на 31,9 % в пор1внянн1 з в1дпов1дним триместром контрольно! групи (Р< 0.001). В1домо,що ТБГ син-тезуеться кл!тинами цито- та синцит1отрофобласту та вид1ля-еться у кровоток матер! (Р.Русова, 1988,. T.Beck et al., 1986).Таким чином, зменшення р1вня ТБГ у ваг1тних ж1нок-тю-тюнниць пов'язане- з зниженням функц1онально! активност1 ворсинок хор1ону та розвитком плацентарно! недостатност1.

BmIct АФП 'у сироватц1 кров! ваг1тних ж1нок-тютюнниць в I триместр! знижуеться на 20,9%, у II триместр1 - на 26,7% та III триместр1 - на 23,1 % в пор1внянн1 з в!дпов!дним триместром Ф1з1олог1чно! ваг!тност1 (Р<0,02).

В1домо, що АФП синтезуеться спочатку в жовчному Mlxypi пот1м, в основному, в печ1нц1 плоду 1 його вм1ст в кров1 ма-тер1 п1д час ваг1тност1 в1дображае функцЮнальний стан плоду (Н.Рад1ков,1979; I.П.Лар1чева,1986; W. Fuhrmann,1988). Необ-х1дно допускати, що зниження " р1вня АФП у ж1нок-тютюнниць протягом вс1е! ваг1тност1 пов'язане з зниженою продукцию його плодом 1 е показником пог1ршення його внутр!шньоутроб-ного стану.

Досл1дження р!вня основного гормону адаптацП - корти-золу в кров1 ваПтних 1 !х плод1в виявило достов1рне п1дви-щення цього показника в пор1внянн1 з контрольною групою (мал.1). BmIct кортизолу в кров1 в I триместр! ваг1тност! склало 558,82+15,54 нмоль/л, в II - 1357,09+64,46 нмоль/л, в III - , 1683.63+61,04 нмоль/л 1 2400,0+43,01 нмоль/л в кров1 плод1в основно! групи . при 472.82+13,06 нмоль/л, 1015, 81+16,30'нмоль/л, 1396, 34±24,60 нмоль/л 1 2001,83+24,73 нмоль/л в контрольна rpynl в1дпов1дно (Р<0.001).

Про напруження гормональних механ1зм1в. як1 реал1зують в1дпов1д1 на тривалий вплив токсичних-фактор1в тютюнового виробництва, св1дчили 1 зм1ни р1вня гормон1в щитовидно! за-лози в кров1. Так, вм1ст загального Т4 в сироватц1 кров1 тю-тюнниць в I триместр1 зб1лыиуеться на 57,36%, в II - на 65,58%, в III - на 80,43% 1 55.79% у новонароджених в!д ма-

тер1в-тютюнниць в пор1внянн1 з контрольною групою (Р<0.001). Р1вень загального Т3 в 1 триместр1 зб1льшуеться' на 42,78%. в II - на 55.73% 1 в III - на 55,3% (Р<0,001). В той.же час спостер1гаеться зниження р1вня Т3 на 16,7% у новонароджених основно! групи в пор1внянн1 з контролем (Р<0,05).

При анал1з1 результат1в досл1дження показник1в перекис-ного окисления л1п1д1в при ф1з1олог1чн1й ваг1тност1 встанов-лено достов1рне зб1льшення р1вня ГПЛ та МДА у динам1ц1 ва-Птност!.' Зб1льшення конценграцИ продукг1в ПОЛ при фШоло-г!чн1й ваг1тност1 св1дчить про 1нтенсиф1кац1ю процес1в ПОЛ ■У м1ру И розвитку 1 супроводжуеться активац1ею антиоксидантно! системи материнського орган1зму для п1дтримки на стац1онарному р1вн1 процес1в в1льнорадикального окисления.

У ваг1тних тютюнниць вм1ст ГПЛ у сироватц1 кров! в I триместр1 зб1льшуеться 24,6%, в II - на 45,4% та в III - на 71,4% в пор1внянн! з здоровими ваПтними в1дпов1дного триместру (Р<0.05-0,001). Вм1ст МДА нас таку ж направлен1сть 1 в I триместр1 зб1льшуеться на 9,8%, в II триместр1 на 16% та в III триместр1 на 22.3% в пор1внянн1 з е1дпов1дним триместром нормально прот1каючо1 ваг1тност1 (Р<0,001)(мал. 2).

У новонароджених в1д матер1в-тютюнниць в1дм1чаеться п1двищення вм1сту ГПЛ у 2,'6 рази та МДА у 1,9 раза в пор1в-нянн! з .новонародженими в1д матер1в контрольно! групи (Р<0,201).

У плацентарн1й тканин1 пород1ль-тюткЗнниць зм1ни показ-ник1в ПОЛ мають ту ж направленн1сть, що й в сироватц1 кров1 новонароджених. Так. р1вень ГПЛ суттево зб1льшуеться в 3.1 рази, а МДА в 1,7 рази в пор1внянн1 з контролем (Р<0,001).

Таким чином, у ваг1тних ж1нок-тютюнниць в результат1 пошкоджуючо! д11 профес1йних фактор1в титанового виробництва на б1олог1чн1 мембрани в1дбуваеться активац1я процес1в в1ль-норадикального окисления та накопичення продукт1в ПОЛ в yclx ланках фето-плацентарного комплексу. Це диктуе необх1дн1сть призначення ваг1тним, роб1тницям тютюнового виробництва, адекватно! дезинтоксикац1йно! та антиоксидантно! коригуючо! терап!!..

При ф1з1олог1чно прот1каюч!й ваг1тност1 в еритроцитах кров1 ж1нок в I триместр1. в1дбуваеться зб1льшення активност1 •фермент1в антиоксидантно! системи: СОД, ГПО та KT. Це по-в'язане з 1нтенсиф1кац1ею процес1в в1льнорадикального окисления та направлен! на утримку !х на пост1йному р1вн1.

ГПЛ, НДА,

В1ДН. од. нмоль/л

12.

Ю- -

**

^о МДА

МДА

** т,г,Я'

ГПЛ

ГПЛ

неваг1тн1 I триместр П триместр Ш триместр

Мал. 2. Зм1ни ам1сту гхдроперекисхв Л1гпд1в /ГПЛ/, малонового д1альдегаду /МДА/

в сироватц1 кров! ваг1тних линок-тютюнниць Примттка: " " - ваг1тн1 контрольно! групи; " " - ваг1тн1 лйнки-тютюнниц1;

к - р1зниц| э невагхтними Ж1нками достов:рн1; « « _ ПТЛНИТТ! я ПЯГ1ТНИМИ КОНТРОЛЬНОI групи Д0СТ0В1рн1.

8

6

У ваг1тних ж1нок-тютюшшць в I триместр1 мае' м1сце зниження активност1 СОД на 12,6%. в II - на'15,6% та в III -на 18,9% по в1дношенню до ваг1тних контрольно! групи в1дпо-в1дно 25.53+1,04. 28,59+1.38, 33,73+1,83 % 1нг!б. (Р<0,05-0,01). Р1вень активност1 КТ в II триместр1 достов!р-но падае на 22,7% 1 в III - на 47,34% ( в контрол1 в1дпов1д-HO 18,29+0,247, 19,76+0,360 мкмоль/с Г Нв ) ( Р<0,05-0, 001). АктивШсть ГПО у ваг1тних тютюнниць в I триместр1 суттево знижуеться на 10,1% , в II - на 33,1% та в III на 50,4% в пор1внянн1 з в1дпов1дним триместром Ф1з1олог1чно1 ваг1тност1 в1дпов1дно 27.02+1. 51, 31,71+1,53 та 36,88+1,86 мкмоль/с г Нв (Р<0, 05-0,001).

У новонароджених, як! народилися в1д матер1в-тютюнниць, в еритроцитах пуповинно! кров1 спостер1гаеться зниження ак-тивност1 СОД на 55.9% в пор1внянн! з такою ж у новонароджених в1д матер1в контрольно! групи (40.15+1.83% 1нг1б.. Р<0,001). Р1вень активност! КТ у цих плод1в достов1рно зни-жуеться на 29,8% (в контрол1 17,96+0,351 мкмоль/ с г Нв , Р<0.001). Активн1сть ГПО у новонароджених основно! групи суттево зменшуеться майже в 2 рази (Р<0,001) (мал.З).

На р1вн1 "плацента" у ваг1тних, як1_працюють в тютюн-ництв1 . спостер1гаеться достов1рне зниження активност1 СОД в 2,9 рази та КТ в 2,9 рази в пор1внянн1 з такою ж в плацен-т1 у пород1ль контрольно! групи (в1дпов1дно 32,04+0,691% 1н-г1б. та 11,04+0,638 нмоль/с г тканини,Р<0,001) (мал.З).

Зм1на активност1 фермент1в глутатЮново! протиперекис-но! системи мають протилежний характер. Так, р1вень ГПО в плацент1. пород!ль, як1 працюють в тютюнництв1, зб1льшуеться в 1,5 рази, а вм1ст ГТ достов1рно п!двищуеться в 2 рази в пор1внянн1 з такою ж в плацент1 у пород!ль контрольно! групи (в1дпов!дно 88,66+3,35 нмоль/с г тканини, 92,40+3,62 нмоль/с г тканини Р<0,001).

Таким чином, у ваг1тних тютюнниць в1дбуваегься висна-ження компенсаторно-пристосувальних механ1зм!в ферментно! антиоксидантно! системи, к1нцевим результатом якого б розви-ток хрон!чно! фето-плацентарно! недостатност1. Це ще раз п1дтверджуе необх1дн1сть у призначенш комплексно! дезинток-сикац!йно1 та коригуючо! терапи ваг1тним ж1нкам, як1 працю-■ють на тютюнових плантац1ях.

Анал!з показник!в екстрацелюлярно! антиоксидантно! системи (церулоплазм1н,трансферин 1 1х в1дношення) показав, що S1

Примхтка: " " - контрольна трупа; "____" - вагттн! жгнки-тютпнницх; к - Р<0,05.

ф1з1олог1чна ваг1тн1сть супроводжуеться-п1двищенням'актив-ност1 ЦП в I триместр1 на 14,7%, та ТФ - на 32,2%. Внасл1док цього ЦП/ТФ мае тенденц1ю до зниження. В II триместр1 вм1ст ЦП залишаеться на тому ж р1вн1, тод1 як в I триместр1 вм1ст ТФ зменшуеться майже в 2 рази ,в результат1 чого коефЩ1ент ЦП/ТФ значно п1двищуеться на 42,9%. В III триместр! р1вень ЦП п1двищуеться на 27,5% а ТФ знижуеться на 30,4% в пор!в-нянн1 з неваг1тними ж1нками. в результат1 чого сумарна анти-окисна активн1сть кров1 (ЦП/ТФ) зб1льшуеться на 83,4%.

Як видно з наведених даних, Ф1з1олог1чна ваг1тн1сть супроводжуеться п1двищенням активност1 антиоксидантно! сис-теми захисту орган1зму переважно за рахунок зб1льшення концентра^! церулоплазм1ну.

У ваПтних тютюнниць в I триместр1 спостер1гаеться тенденЩя до росту (3,9%) вм1сту ЦП та тенденция до зниження ТФ на 9.2% та в1дношення ЦП/ТФ на 27,6% в пор1внянн1 з контролем. В II триместр1 достов1рно падае р1вень ЦП на 22,5% по в1дношенню до контрольно! групи (76,93+3,65 ум.од.Р<0,001). В той же час вм1ст ТФ не зм1нюеться, в_результат! чого кое-Ф1ц1ент ЦП/ТФ знижуеться на 24.5% в пор1внянн1 з ваг1тною контрольною групою (4,33+0,33 , Р<0,001).,В III триместр1 у тютюнниць спостер1гаеться зниження р1вня ЦП на 34.5% ( в контрол1 85,12+3,92 ум. од. ,Р<0,001). Зм1н вм1сту ТФ не спос-тер1гаеться. Це приводить до суттевого зниження в1дношення ЦП/ТФ на 35,1%.

На р1вн1 "пл1д" в сироватц1 кров1 судин пуповини вм1ст ЦП зб1лыиуеться в 2 рази в пор1внянн1 з новонародженими контрольно! групи ((22.79+1.66 ум. од.. Р<0, 001). КонцентраЩя ТФ в сироватц1 кров1 новонароджених основно! групи мае тен-денЩю до росту ( 9.5%). Це приводить до суттевого зб1льшен-ня в1дношення ЦП/ТФ в 2,2 рази ( в контрол! О, 47+0. 03. Р<0, 001).

Таким чином, у ваг1тних тютюнниць суттево знижуеться сумарна антиокисна активн1сть кров1 за рахунок значного зменшення концентрацП церулоплазм!ну та трансферину. У д1-тей, як1 народилися в1д матер1в-тютюнниць, коеф1ц1ент ЦП/ТФ в 2,2 рази вищий в!дносно новонароджених в1д здорових . матера.

Вивчення показник1в л1п1дного обм1ну у ж1нок при ф1з1о-лог1чному прот1канн1 ваг1тност1 показало, що вм1ст ус1х компонент^ л!п1дного спектру, вивчених нами. зб1льшуеться у

процес! розвитку ваг1тност1. " Присутн1сть гипёрл1п1дем1! в1дзначалась, починаючи з I триместру гестацП. Це говорить про те ,що лШди е .пластичним матер1алом для росту та розвитку плоду , а також основним джерелом енерг11, накопичення яко! в1дбуваеться наприк1нц1 ваг1'тност1.

У ваг1тних тютюнниць в I триместр1 в1дм1чаеться п1дви-щення вм1сту ОЛ на 9% ( 5,58+0,159 г/л), в II - на 12,1 % (7,48+0,189Г/Л) та в III - на 15,3% ( 9,82+0,279 г/л) в по-р1внянн1 з в1дпов1дним триместром Ф1з1олог1чно1 ваг1тност1 (Р<0, 05-0,001) (мал.4).

Р1вень ХС в I триместр1 у тютюнниць мае 'тенденЩю до п1двищення, в II - достов1рно зб1льшусться на 11,1% та в III - на 13,4% в пор1внянн1 з ваНтними ж1нками контрольно! гру-пи (Р<0,05).

Показники ФЛ у тютюнниць в I триместр1 п1двищуються на 34.6% (5.25+0,151ммоль/л). в II - на 33,5% (6,14+0.13 ммоль/л) та в III - на 35,7% ( 7,60+0,158 ммоль/л в пор1в-нянн1 з контрольною групою'ваг1тних ( Р<0,001).

Концентрац!я В-ЛП в сироватц1 кров1 ваПтних ж1нок , як! працюють на тютюнових шштац1ях,. достов!рно Шдвищуеть-ся починаючи з II триместру на 12,3% (68,46+1,84 ум.од.) та в III - на 15,8% (75,88+1,38 ум. од.) по в1дношенню до здо-рових ваг1тних (Р<0,001).

В динам!ц1 розвитку ваг1тност1 у тютюнниць р!вень ТГ в

II триместр1 п1двищуеться на 12,3 % '(0,824+0,ОЗОммоль/л), в

III - на 17,1% ■ ( 1.23+0,046 ммоль/л) в пор1внянн1 з в1дпо-в1дним триместром в контрольна rpynl (PCO. OL).

На протилежн1сть 1ншим показникам л1п1дного метабол!з-му, bmIct НЕЖК у ваг1тних ж1нок-тютюнниць, навпаки, знижу-еться в II триместр1 на 23,3% (0,764+0,017 ммоль/л). в III -на 48.0% (0,736+0,018 ммоль/л) в пор1внянн1 з контрольною групою (Р<0,001).

Такий дисбаланс л1п1д1в у ваг1тних ж1нок тютюнниць в I триместр1 можна пов'язати з л1пол1тичною недостатн1стю. в'п та III триместрах г1перл1п!дим1я пояснюеться гормональними порущеннями та плацентарною недостатн1стю. ПШвердженням цоьго е зниження коеф1Щента HEJKK/ТГ, який в1дображае р1вень л1пол1тичних процес1в.

У новонароджених в1д матер1в контрольно! групи концент-раЩя ОЛ в сироватц1 кров1 судин пуповини нижче в 4 рази, НЕЖК - В 3,7 рази, В-ЛП - 3,6 рази, ХС - в 3.5 рази. ТГ - в

Мал. 4. Показники лтгдного обм1ну /загалыи лгпхди, холестерин, тркглщерпди, фосфодшвд, • В-д1попротехди, НЕВД/ в сироватц1 йров! жхнск-тютонниць по триместрам вагхтност1.

Примхтка: " _ " - ваг1тн1 контрольно! групи; "_____" - ваг1тн1 Ж1нки-тютганниц1;

' * - Р < 0,05.

3.4 рази та ФЛ в 2.5 в пор1внянн1 з такою ж в сироватц! кро-в1 матер1 (Р<0.001).

1нше сп1вв1дношення показник1в в лШдному спектр1 ' спостер1гаеться у новонароджених основно! групи. де концент-рац1я ОЛ 1 ХС н1жче в 3.7 рази. ФЛ 1 НЕЖК - в 2.9 рази. В-ЛП - в 3,4 рази та ТГ - в 3,5 рази в пор1внянн1 з цими показни-ками в сироватц! кров1 матер1в-тютюнниць (Р<0,001).

При з1ставленн1 основних показник1в л1п1дного метабо-л1зму новонароджених в1д матер1в тютюнниць з такими у. новонароджених в1д матер1в контрольно! групи встановлено, що pi-вень ОЛ вищий на 24,0% , ФЛ - на 16,4% , В-ЛП - на 24,2% (Р<0,001). Вм1ст НЕЖК, навпаки, знижуеться по в1дношенню до цього показника в контрол1 на 30,5% (Р<0,001). Коеф1ц1ент НЕЖК/ТГ новонароджених в1д матер1в-тютюнниць дор1внюе 0,73 проти 1,20 в контрольна rpynl.

В плацентарн1й тканин1 у пород1ль-тютюнниць спостер1-гаеться п1двищення ОЛ в 2,5 рази, С - в 2 рази та ТГ - в 2,3 рази в пор1внянн! з Ix bmIctom у плацент1 пород1ль контрольно! групи '( в!дпов1дно 0.289+0,011 мкмоль/г . тканини, 11,64+0,585 мкмоль/г тканини та 7,84+0,345 мкмоль/г тканини; Р<0,001). Концентрац1я В-ЛП та НЕЖК, навпаки. знижуеться в 1,96 рази та в 1,4 рази в пор1внянн! з такою ж у плацент1 пород1ль контрольно! групи (7,84+0,345 ум. од. та 1,36+0,052 мкмоль/г тканини; Р<0,201). В плацент! у тютюнниц:- cnocTepl1 гаеться також зниження в1дношення НЕЖК/ТГ.

П1дсумовуючи отриман1 дан1, варто в1дм1.тити, що у ва-г1тних ж1нок-тютюнниць на фон1 хрон1чно! плацентарно! не-достност1 поруйуеться синтез та метабол!зм л1п1д1в 1 гор-мон1в в фето-плацентарному комплекс 1. Це в свою чергу. обу-мовлюе г1потроф1ю плоду та приводить до порушення утворення легеневого сурфактанта та розвитку дистресиндрому. (П.П.Гри-горенко, 1988). ■

Результата досл1дження основних клас1в 1муноглобул1н1в А, М, G при ф!з1олог1чно прот1каюч1й ваг1тност1 показали, що bmIct Ig А 1 М знаходиться на р1вн1 здорових неваПтних ж1-нок в yclx триместрах ваг1тност1 (Р<0, 05). В1дм1чаеться дос-тов1рне зниження р1вня Ig G у ж!нок в I триместр! ф!з1оло-г1чно прот!каючо! ваг1тност1 на 7,3% (16,69+0,285 г/л), в II триместр1 - на 11,9 (15,85+0,518 г/л) та в III триместр1 -на 17,8% (14. 79+0,577г/л) в пор1внянн1 з такими в сироватц! кров! здорових неваг1тних (18.00+0,322г/л. Р<0.01-0,001).

У ваг1тних тютюнниць в1дм1чаеться знгаення вм1сту 1еА в II триместр1 та 13,1% (1,53+0,039 г/л) та в III триместр1 -на 22,9% (1,31+0,045 г/л) в пор1внянн1 з в1дпов1дним триместром ф1з1олог1чно прот!каючо! ваг1тност1 (Р<0,001). Зг1д-но з, нашими даними концентрац1я ^М достов1рно Шдвищуеться, в II триместр1 на 30,0 (1.24+0,029г/л) та в III триместр1 на 48,7% (1,37+0, 039г/л) в1дносно до таких в контролыШ груп1 (Р<0,001).

Виявлене в наших досл1дженнях п1двищення р1вня 1яМ у ваг1тних ж1нок-тютюнниць може св1дчити про п1дсилення про-,„цес1в антит1лоутворення у в1дпов1дь на надходження антиген1в плоду, що б1льш виражене при порушенн1 функЩонального стану системи мати-пл1д.

Концентрац1я ^ й в сироватц1 кров1 ваг1тних ж1нок тютюнниць мае протилежну направлен1сть, в I триместр1 зменшу-еться на 15,5% (14,11+0,480г/л), -в II триместр1 - на 14,9% (13,49+0,303 г/л), та в III - гриместр1 на 15,7% (12,46+0,229г/л) в пор1внянн1 з в1дпов1дним триместром ф1з1-олог1чно прот1каючо! ваг1тност1 (Р<0,001).

Анал1зуючи 1мунолог1чн1 зрушення у ваг1тних тютюнниць, сл1д вважати, що вони обумовлен1, по-перше, гормональними по. рушениями в фето-плацентарн1й систем1. По-друге, й е 1му-нодепресантом по в1дношенню до плодових антиген1в (Г.М.Савельева та сп1вавт.,1979) . Його зниження обумовлене в1дтор-женням пл1дного яйця, трансплацентарним перех1дом до плоду та розвитком пологово! д1яльност1 (К.Н, Прозоровсь-ка,1977;В.С.Артамонов та сп1вавт.,1984). Вищеподане п1дт-верджуеться ускладненням кл1н1чного переб1гу ваг1тност1. загрозою самов1лыюго аборту у 19,4% • тютюнниць. загрозою пе-редчасних полог1в - у 13.3% та настанням передчасних полог1в у 12,9% пород1ль-тютюнниць.

Анал1з показник1в гуморального 1мун1тету у новонародже-них в1д матер1в тютюнниць показав, що вм1ст А в сироватц! пуповинно! кров1 вище в 4 рази (0, 294+0,028). н1ж р сироватц! кров1 судин пуповини у новонароджених в1д матер1в контрольно! групи (0.07+0.021 г/л. Р<0,001). Це становить в1дпов!дно 22,4% 1 4,1% в!д загального !х вм1сту в сироватЩ кров1 матер!.

За даними А.Г.Колом1йцево! та сп1вавт. (1981), Н. 1.Дань-к1но! та сп1вавт.(1981) вм1ст1Я'А в середньому не перевищуе • 2% в!д вм1сту 1х у матер!. Це св1дчить про те, що у новона-

роджених в1д матер1в тютюнниць в1дбуваеться активац1я 1мун-но! системи та починае синтезуватись А.

Концентрац1я М у новонароджених в основн1й груп1 ви-ще в .1,9 рази (0.422+0,035г/л), н1ж в контрольна груп1 (0,237+0. 025г/л, Р<0,001).

Вм1ст М в пуповинн1й кров1 не пов'язано з транспорт-нов функц1ею плацента, оск1льки 18 М через не! не проходить. В кров1 матер1 М - пентамер, а в пуповинн1й кров1 мономер, тобто продукт власного походженя (С. С. Василейський та сп1вавт., 1983; М. ¡.Кудашов та сп1вавт., 1988). Також в1домо,-що наявн1сть 1нфекц1йно-алерг1йного процесу у новонароджених супроводжуеться синтезом саме цього 1муноглобул1ну (З.М.Михайлова та сп1вавт., 1979; Г.е.Аранов та сп1-вавт. ,1979).

П1двищений р1вень й М у новонароджених в1д матер1в тютюнниць можна пов'язати з високим ризиком 1нф1кування (нес-воечасне злиття навкологоЧдних вод, кольп1ти у матёр1в), що сприяе активацП гуморального 1мун1тету.

Концентрац1я ^ у новонароджених в1д матер1в тютюнниць достов1рно нижче на 21,4% (10.99+0,396г/л) в пор1внянн1 з новонародженими в1д матер1в контрольно! групи (13. 098+0,378Г/Л, Р<0. 001).

1муноголобул1н I , який знаходиться в пуповинн1й кров!, в основному, материнського походження. • В1н забезпечуе пасив-ний 1мун1тет новонародженого в!д бактер!ально! та в!русно! 1нфекц11 (I.П.£л1зарова та сп1вавт., 1982; Д.М. Сигуа та сп1-вавт.;1983). Виходячи з вищевикладеного низьк1 показники р1вня ГйС в пуповинн1й кров1 новонароджених в1д матерей тютюнниць св1дчить про зниження транспорта! функцШ плацента.

Таким чином, у ваг1тних тютюнниць мае м1сце перевага 18 у матер1 над плодовим, що Шдтверджуе ускладнений перех1д його в1д матер1 до плоду при порушенн! функцП плацента.

Узагальнен1 дан1 про вм1ст Ц1К у ж1нок при Ф1з1олог1чно прот!каюч1й ваг1тност1 показуе. що в II триместр1 концентра' ц1я Ц1К в сироватц1 кров1 суттево зб1льшуеться на 30,6% (152.64+10,76 ум.од.) та в III триместр1 - на 50,6% (176.05+9,98 ум.од.) в пор1внянн1 з неваг1тними (116,89+8,17 ум.од. ,Р<0, 02-0.001).

Зростання вмЮту Ц1К в процес1 ф1з1олог1чно! ваг1тност1 дае можлив1сть вважати.що 1мунн1 фактори поряд з 1ншими

беруть участь в, забезпеченн1 нормального розвитку ваг1тност1 та в1дображають 1мунолог1чн1 в1дносини м!ж мат1р'ю та плодом.

У роб1тниць тютюнового виробництва р1вень Ц1К в I три-местр1 суттево зростае на 21.8% (178,99+11,86 ум.од.), в II триместр1 - на 20,7 % (196,30+10.21 ум. од.) та в III' три-местр1 - на 26,6% (22,20+10.73 ум.'од.) в пор1внянн1 з в1дпо-в1дним триместром нормально прот1каючо! ваг1тност1 (Р<0,05-0,01).

Можна отже, вважати, що зб1льшення р1вня Д1К у ваг1т-...них, як1 працюють на тютвнових плантаЩях, пов'язане з при-хованою 1муноконфл1ктною ваг1тн1стю м1ж мат1р'ю та плодом та вказуе на сенсиб1л1зац1ю орган!зму матер1 до антиген1в плоду. приводить до розвитку плацентарно! недостатност1.

У новонароджених в1д матер!в тютюнниць концентрац1я Ц1К в сироватц1 судан пуповини достов1рно вища в 3,4 рази (170,53+12.62 ум.од.) по в1дношенню до плод1в в1д матер1в' контрольно! групи (50,61+3,74 ум. од., Р<0, 001).

Зб1льшення вм1сту Ц1К у новонароджених основно! групи 'пов'язане з п1дсиленням процес1в 1зосенсиб1л!зац1! на анти-генну д1ю з боку плоду та порушенням бар'ерно! функц11 фе-. то-плацентарно! системи у ваг1тних ж1нок-тютюнниць.

У здорових ваг1тних у динам1ц1 розбитку гестацИ п1дви-щуеться активн1сть г1дрол1тичних та окисно-в1дновних фермен-т1в: ЛФ, КФ, АСФ та ЛДГ, що св1дчить про активац1ю метабо-л1чних оцесс1в в орган1зм1 ж1нки . . ..

У ваг1тних тютюнниць в I триместр1 гестацИ суттево .. знижусться активн1сть ЛФ на 29,9% (0.367+0.014 мкмоль/л с) в пор1внянн1 з активн1стю цього ферменту в контрольна rpynl (Р<0,001).В II триместр1 вм1ст ЛФ в1дновлюеться 'до р1вня контрольно! групи (Р<0,05).В III триместр1 активн1сть ЛФ у тютюнниць п1двшцуеться на 28,7% (0,983+0, 034 мкмоль/л с) в пор1внянн1 з ваг1тними ж1нками контрольно! групи (0,764+0,021 мкмоль/л с; Р<0,001).

АктивнЮть КФ в сироватЩ кров 1. тютюнниць в I тримест-pl суттево знижуеться на 33,2% (0,141+0,005 мкмсль/л с), в II триместр1 - на 23,5%' (0,166+0,005 мкмоль/л с) та в III триместр! - на 12,3% (0,207+0,005 мкмоль/л с) по в1дношенню до контрольно! групи (Р<0.02-0,001). Законом1рних зм1н-в ак-TiiBHOCTl АСФ у тютюнниць в I та в II трйместр1 ваг1тност1 не виявлено (Р<0,05). В III триместр! р1вень АСФ суттево п!дви-

щуеться в 1,6 рази до 5,94+0,112 мкмоль/л с в пор1внянн1 з контрольною групою (Р<0,001).

Своер1дних зм1н зазнае активн1сть ЛДГ у роб1тниць тю-тюнового виробництва. Так,, в I триместр1 р1вень ЛДГ досто-в1рно вище на 20,-6%, в II триместр! - на 28,9% та в III три-, местр! - на 24,2% в пор!внянн1 з такою ж у ж1нок контрольно! групи (0,107+0,004 мкмоль/л с; 0,114+0,004 мкмоль/л с; 0,128+0,005 мкмоль/л с; Р<0,001).

Таким чином, у ваг1тних тютюнниць в процес1 розвитку гестацИ спостер!гаеться Шдвищення активност1 ЛФ, АСФ, ЛДГ та зниження р1вня КФ. Це св1дчить про напруження метабол1ч-них компенсаторних реакц1й та появу ознак!в г!покс1! у плоДУ- .

У плод1в, як1 народилися в1д матер1в тютюнниць, в1дз-начаеться зниження активност1 ЛФ в 1,9 рази до 0.739+0,027 мкмоль/л в пор1внянн1 з такою у новонароджених в1д матер1в контрольно! групи (Р<0,001). ' ■ .

1ншу направленЮть мають зм1ни активност1 решти фермен-т1в,як1 вивчен1, у новонароджених в1д матер1в-тютюнниць. Так, активн1сть КФ в сироватЩ зм1шано! кров1 пуповини зб1льшуеться в 1,2 рази до 0,384+0,010 мкмоль/л в пор1внянн1 в1д новонароджених в1д матер1в контрольно! групи(0,328+0,011 мкм'оль/л с, Р<0,02).' Концентрац1я ЛДГ у новонароджених основно! групи п1двищуеться в 1,9 рази до 0,371+1.92 мкмоль/л с по в1дношенню до тако! у плод1в контрольно! групи (0,192+0,011 мкмоль/л с, Р<0,001). Активн1сть АСФ в сироват-ц1 KpOBl судин пуповини у плод!в основно! групи п1двищуеться в 2.6 рази до 5,04+1,93 мкмоль/л с в пор1внянн1 з контролем (1,93+0,070 мкмоль/л с ,Р<0,001).

Таким чином, у новонароджених в1д матер1в-тютюнниць спостер1гаеться зб1льшення активност1 кисло! фосфатази, лак-татдег1дрогенази, ар!лсульфатази та зниження р1вня лужно! фосфатази.. На ochobI цього можна судити про п!двищення к1ль--koctI внутр!шньоутробних г1покс1й' плод1в та про зниження адаптац1йних властивостей новонароджених .до позаутробних умов Юнування.

В плацент1 у пород1ль-тютюнниць активнЮть СДГ падае в 2 рази до 10,25+0,51 мкмоль/с г тканини в пор1внянн1 з його р1внем в плацент1 у здорових пород!ль контрольно! групи (Р<0,001).

Концентрация ЛФ в плацент! у пород1ль основно! групи

зменшуеться в 1,7 рази до 185,28+8,29 мкмоль/с г тканини (в контрол1-315,21+25,24 нмоль/с г тканини,Р<0,001).

Активн1сть решти гидрол1тичних 1 окисно-в1дновних фер-мент1в в плацент1 пород1ль-тютюнниць мае протилежну направ-лен1сть. Так. р1вень ЛДГ Шдвищуеться в 1,8 рази до 2,13+0,025 мкмоль/с г тканини по в1дношенню до тако! в контрольна rpynl (Р<0.001). Активн1сть КФ в плацент! поро-д1ль-тютюнниць достов1рно зб1льшуеться в 2,5 рази до 90,53+3,27 мкмоль/с г тканини (в контрол1 36,81+1,97 мкмоль/с г тканини,Р<0,001). Концентрац1я АСФ в плацент1 по-.род1ль-тютюнниць п1двищуеться в 2,7 рази до 314.25+4,15 нмоль/с г тканини в пор1внянн1 з контрольною групою (Р<0,001).

Таким чином, р1знонаправлен1 зм1ни активност1 г!дрол!-тичних фермент!в, . мабуть. пов'язан! з порушенням компенса-торно-пристосувальних механ1зм1в плацента та розвитком г1-поксИ у И тканинах.

' Безсумн1вним е факт пригн1чувально! д1! шк1дливих'фак-тор1в тютюнового виробництва (н!котин та 1н. ) на компенса-торно-пристосувальн1 реакцП плацента. Так, зб1льшення в б1лы1)ост1 досл1джуваних об'ект1в чисельного вм1сту др1бних ворсинок не супроводжуеться ïx достатньою васкуляризац1ею, що е ознакою вторинно! недостатност1 плацента (6. П. Калашникова та сп1вавт., 1979). Шдтвердженням цьому служать також дан1, як1 отриман1 в робот1 про послабления у м1ру наростан-ня структурних зм1н в плацент!, локально! пол1ферацП синци-т!отрофобласту - утворення синцит!альних вузл1в. як! е ознакою в1дпов!дно! реакцП на пог1ршення процес1в обм1ну (Б.I. Железнов та сп1вавт.,1981). Для плацент ж1нок. як1 пра-цюють в тютюнництв! характерна майже повна в!доутн!сть м1ж-ворсинчатого ф1бр1но!ду, який грае захисну роль та в!добра-жае антигенн! властивост1 плацента ( М.В.Федорова та. cnl-вавт.,1986). У випадках найб1льш глибоких структурних зм1н в1дм!чаеться обширна кальциф1кац1я вс1х складових частин плацента, що св1дчить про передчасне И дозр1вання.

Виражен1 паталог1чн1 зм1ни основних структурних елемен-т1в плацента знайден1 в 60% випадк1в у пород1ль, як1 працю-ють в тютюнництв1. При цьому.величина в1дношення маси дитя-чого м1сця до маси т!ла новонародженого склало в середньому 0.136+0.007 ( в норм1 - 0,157+0,006, Р<0,05). а середня пло-щна поперечного перетину окремих судин к!нцевих ворсин до-

р1внювала 145+4,5 мкм2 (при 181±3,9 мкм2 в норм1, Р<0, 001).

На ochobI викладеного можна зробити висновки, що у ва-г1тних тютюнниць в 61льшост1 випадк!в (60%) мають м1сце ви-ражен1 структурно-функц1ональн1 зм1ни в плацент!, як! приво-дять до розвитку II вторинно! недостатност!.

0триман1 дан1 про виражен! порушення функЩ! фето-пла-центарного комплексу у ваг!тних тютюнниць та рол1 цих зм!н у виникненн1 ускладнень ваг1тност1 та полог1в, патолог!! плоду та новонародженого вказують на необх1дн1сть розробки та проведения комплексу проф1лактичних заход1в, як1 направлен! на корекц1ю виявлених порушень в систем1 мати-плацента-пл1д.

Нами розроблено комплексний метод дезинтоксикац1йно! та коригуючо! терап11,який застосовуеться в III триместр! ва-г1тност1 ж1нками-тютюнницями протягом одного м1сяця.

В1н включае в себе ентеросорбент - увесорб, . який приз- • начали по 0,25 г трич1 на день через 1.5 години п!сля 1ж1. токоферол ацетат 50% - 0,1 г у капсул1 один раз на день, ас-корб1нову кислоту по 0,5 трич1 на день.Шсля !ж1. Увесорб. токоферол ацетат та аскорб1нова к1слота призначалися ваг1т-ним гк1нкам-тютюнницям двома циклами по 10 дн1в з перервою м1ж ними в 10 дн1в. У комплексний курс л1кування входив та-кож 1 продукт л1кувального харчування "Пол1сол", який приз-начався по одн1й столов1й ложц! трич! на день протягом одного м1сяця. • _.'.•'

Ефективн1сть комплексного методу л1кування вивчали на ochobI отриманих даних досл1джень показнкк1в функц1онального стану системи мати-пла.цента-пл1д.

Так, п1сля запропонованого нами комплексного л!кування майже вс1 вивчаем1 показники в систем! мати-плацента-пл1д нормал1зувалися. Р1вень Т3 в сироватЩ кров1 у тютюнниць знизився на 33,1% (Р<0,001), а Т4 - на 40,5% (Р<0.001).

Сприятлив! зм1ни п1д впливом комплексного л!кування в1дбуваються з плацентарними гормонами. КонцентраЩя Е3 в сироватц1 кров1 у тютюнниць достов!рно п1двищуеться на 27.9% (Р<0,01), ПГ - на 17,2% (Р<0,02), ПЛ - на 15. & (Р< 0,05) та ПрЛ - на 51,35 (Р<0,001). Р1вень Ед, навпаки. знижуеться на 13,9% (Р<0,001) та К - на 15,2% (Р<0,02).

У плод!в в сироватц! зм1шано! кров! пуповини п!д впливом комплексно! терап1! концентрац!я Т3 суттево п!двищуеться на 18,9% (Р<0,05), а р1вень Т , навпаки, знижуеться на 36,0% (PCO,001).

Вм1ст стеро!дних гормон1в в сироватц! пуповино! кров1 у новонароджених в1д матер1в-тютюнниць п1сля корекцП досто-в1рно знижуеться. Так. "р1вень Е3 падае на 46,2% (з 2314.29±105.17 нмоль/л до 1262. 11+51,11 нмоль/л. Р<0,001), ПГ - на 50,7% (з 798.90+40,20 нмоль/л, РС0.001) та К - на 7,1% (Р<0,02). КонцентраЩя Е3 у новонароджених п1сля л1ку-вання мае тенденц1ю до зниження (-10,4%) в пор1внянн1 з його вм1стом до л1кування (133,91+5,74 нмоль/л, Р<0,05).

Однак р1вень ПЛ у тютюнниць та Е3, К у новонароджених п1сля проведеного медикоментозного л1кування не. в1дновлюеть-ся до норми (Р<0,05).

3 боку специф1чних б1лк1в ваг1тност1 п1сля корекцП в1дм1чаеться зростання концентрацИ ТБГ в сироватц1 кров1 тютюнниць на 55.3% (з 199.93+6,63 мкг/мл до 310.54+17,19 мкг/мл . Р<0.001) 1 АПФ — на 26,3% (з-167,93+5,44 нг/мл до 212,12+10,32 нг/мл,Р<0. 001).

Анал1з показник!в перекисного окисления л1п1д1в актив-ност1 в фето-плацентарному комплекс1, де проводилась коригу-юча 1 дезинтокс1кац1йна терап1я показав, що р1вень ГПЛ в си-роватц1 кров1 тютюнниць достов1рно 'знижуеться на 61,7% (4,68+0,399 В1ДН. од. до 2,83+0,186 в1дн. од., Р<0. 001), а МДА

- на 18,9% ( з 10.31 нмоль/л до 8.36+0,201 нмоль/л, Р<0,001).

У плод1в вм!ст ГПЛ в пуповинн1й кров1 знижуеться на 52.8% (з 1,08±0.051 в1лн.од. до 0,510+0,022 в1дн.од., Р<0.001) 1 МДА - на 34,7% (з 13.79 в1дн. од. . до 9. 01+ 41 в1дн. од. ,Р<0, 001).

Таку ж направленЮть мають показники ПОЛ в плацент1. де концентрац1я ГПЛ п1сля корекцП знижуеться на 61,5% (з 26.64+0.813 в1дн. од. до 8.30+0.592 в1дн.од. ;Р<0.001) 1 МДА

- на 38,1% (з 75,08+2,94 нмоль/г тканини, до 46.47+1.71 нмоль/г Тканини,Р<0,001).

Сл1д в1дм1тити, що показники ПОЛ у новонароджених не в1дновлюлюються до р!вня контрольних величин. Вм1ст ГПЛ на 21.4% 1 МДА на 26,0% вищий, н1ж в сироватЩ злорових новонароджених (Р<0, 01-0. 001).

П1д д1ею медикаментозно! терапП спсстер1гаються зм1ни 1 в показниках антиоксидантно! системи.. Активн1сть СОД в. си-роватц1 кров1'тютюнниць достов1рно п1двищуеться на 19.4% (до л1кування - 27,35+1,22% 1нг1б.). КГ - на 79,1% (до л1кування -11.50+0,251 мкмоль/с г Нв), ГПО - на 1Т)7, 4% (до л1кування

18,18+0,904 мкмоль/с г Нв) (Р<0,001}. Р1вень ЦП в сироватц! кров1 тютюнниць суттево зб1льшуеться на 50,8% (до л1кування - 55, 74+3,24 ум. од.) (Р<0,001). BmIct ТФ в сироватц1 кров1 не терпить суттевих зм1н (Р>0,05). В результат! цього зб1ль-шуеться сумарна антиокисна активн1сть кро'в1 (ЦП/ТФ) на 48,1% ( до л1кування - 3,37+0,32) (PCO. 01).

На plBHl "пл1д" п1сля коригуючо! дез1нтоксикац1йно! те-panll спостер1гаеться достов1рне зростання активност1 СОД на 74,2% (до л1кування - 20,87+1^22% 1нг1б. ). KT- на 17,55% (до л1кування- 12,81+0,181 нмоль/ с г Нв) та ГПО - на 65,7% (до л1кування - 17,72+0.869 нмоль/ с г Нв) (PCO, 001). Концентра" ц1я ТФ в сироватЩ кров1 новонароджених п1двищуеться на 12,1% (до л1кування - 44,10+1,67 ум.од. ). а р1вень ЦП. нав-паки, знижуеться на 52,4%- ( до л1кування - 46,53+3,18 ум.од. ) (PCO,001).

В плацентарн1й тканин1 пород1ль-тютюнниць п1сля корек-ц11 активн1сть СОД зб1льшуеться в 3,5 рази (до- л1кування -11,08+0,653% 1нг1б.),. KT - в 2,1 рази (до л1кування -5,12+0,262 мкмоль'/с г тканини)., а р1вень ГПО знижуеться на 30,3% (до л1кування - 135,69+7,82 мкмоль/с г тканини); ГТ -на' 33,9% (до л1кування - .165,68+8,83 мкмоль/с г тканини) (Р<0,001).

Анал1з показник1в л1п1дного метабйл1зму п1сля"комплексного л1кування показав,що в материнськ1й кров1 спостер1га-еться зниження вм1сту ОЛ на 11,0% (до л!кування - 9,82+0,279 г/л, PCO, 05), ХС - на 7.4% (до л1кування - 6.94+0.153 мкмоль/л. PCO,05), ФЛ - на 25.5% (до л1кування - 7,60+5,66 мкмоль/л, ' PCO, 001), В-ЛП - на 11,7% (до л1Кування -75,88+1,38 ум.од. PCO, 001) та ТГ - на 17,9% (до л1кування -' 1,23+0,046 мкмоль/л, . PCO, 01), а р1вень НЕЖК п1двищуеться на 37.2% (до л1кування - 0,736+0,018 мкмоль/л, PCO, 01).

У новонароджених в1д матер1в-тютюнниць, навпаки, концентрация ОЛ в зм1шан1й кров1 пуповини знижуеться на 15,2% (до 2,23+0.096 Г/Л, PCO, 05), ФЛ - на 15.3% ( до 2.22+0.091 ммоль/л, PCO, 05), В-ЛП - на 18,0% ( до 18,43+0,589 ум. од.. PCO, 001) та паралельно з ними п1двищуеться р1щень НЕЖК на 46,3% ( до 0,373+0,016 ммоль/л, PCO, 001). Показники ХС та ТГ мають лише тенденц1ю до зниження (Р>0,05).

В плацентарн1й тканин1 у пород1ль-тютюнниць спостер1-гаеться зниження вм1сту ОЛ в 2,2 ' рази (до л1кування -0.720+0.024 мкмоль/г тканини. PCO, 001). ХС - в'1.8 рази (до

л1кування - 22,92+0.737 нкмоль/г тканини, Р<0,001). ТГ - в 1,8 рази - (до л!кування - 21,91+0,507 мкмоль/г тканини. Р<0,0012) та зростання р1вня В-ЛП в 1,7 рази (до л1кування -4,40+0,213 ум. од., Р<0,001), НЕМ - в 1,3 рази (до л1кування

- 0,972+0,072 мкмоль/ г тканини Р<0,01). Концентрация В-ЛП мае лише тенденц1ю до зниження (Р>0,05).

В основн1й rpynl п1сля корекцП п1двищуеться сп1вв1дно-шення НЕЖ/ТГ у матер1в з 0,60 до 0.98 , у плод1в - з 0,73 до 1.18 та в плацент1 з 0,044 до 0,11. Зб1льшення коеф1ц1ен-та НЕКК/ТГ вказуе на в1дновлення л1пол1зу в фето-плацентар-.ному комплексу що необх1дно при пологах для поновлення та моб1л1зац1! енергоресурс1в.

П1сля проведеного л1кування bmIct IgA у ваг1тних ж1-нок-тютюнниць достов1рно п1двищуеться на 25,2% (до л1кування

- 1,31+0,045 г/л, Р<0,01), IgG на 17,0% (до л1кування -12.46+0.229 г/л, Р<0,001). Р1вень .IgM та Ц1К, навпаки, зни-жуеться на 28,2% (до л1кування - 1,37+0.039 г/л,Р<0,001) та 17,2% (до л1кування - 220,20+10,73 ум. од. в1дпов1дно, Р<0,05).

У новонароджених в1д матер1в-тютюнниць п1сля корекцИ, bmIct IgA в сироватц1 пуповинно! кров! знижуеться на 53,4% (з 0,294±0,028 г/л до 0.137+0.029 г/л Р<0, Ol), IgM - на 28/7% ( з 0.442+0,035 г/л до 0,315+0.027 г/л, Р<0,02). Ц1К -на 44,7% (з 170,53+12,62 до 94,39+6,47 ум. од., Р<0, 001 1 зростае bmIct jgG на 18,4% (з 10,99+0.396 г/л до 13. 01±0,412 г/л , Р<0,01). Але до р1вня здорових новонароджених bmIct IgA , Ig M та-ЦШ не в!дновлюеться.

Анал1з показник1в активност1 г1дрол1тичних 1 окис-но-в1дновних фермент1в в систем1 мат1р-плацента-пл1д пГсля компенсаторного л1кування (мал.5) показав, що у ваг1тних ж1-нок-тютюнниць активн1сть ЛФ достов1рно зменшуеться на 22, 9% (до л1кування - 0.983+0,034-мкмоль/л с Р<0,001), ЛДГ - на 23,9% (ДО л1кування - 0,159+0,006 мкмоль/л с , Р<0,001). АСФ --на 34.5% (до л1кування - 5,94+0,122 мкмоль/л с. PCO, 001) та суттево зб1льшуеться р1вень КФ на 12,6% (до л1кування -0,207+0.007 мкмоль/л с , PCO, 001),

На plBHl "пл1д" в пуповинн1н кров! п1сля корекцП спос-тер1гаеться п1двищення активност! ЛФ в 1.7 рази (до л!куван-ня - 0,739+0,027 мкмоль/л с, PCO, 001). Паралельно спостерЬ гаеться зниження вм1сту КФ на 14,8% (PCO, 001), AGI' - m 60,1% (PCO, 001), ЛДГ - на 46,1% (PCO, 001).

со

ÍO

MeeAriTHi I ЗДОРОВ) -jUiHKlt ■ ВАГ1ТМ1 О С Н О 8НА ТРУПА

БЕЗ Л 1КУВАНМЯ 1 Шсля Л1КУВАННЯ

I ТРЕТ1Й ТРИМЕСТР TPETifi ТРИМЕСТр

Мал. 5. Змгни активност1 деяких Ндролаз /КФ, A0í>, .J®/, а також ДЦГ в сироватцх kpobí ж1Нок-тютпнниць П1Д впливом комплексного лисування

Примхтка: к - piaHHUi з неваг1тними жхнками достовхрн1; .

* к - pishmui з здоровими ваптними статистично ictothi.

В плацентарн1й тканнн1 у пород1ль-тютюнниць п!сля комплексного л1кування достов1рно п1двищуеться активн1сть ЛФ в 1,6 рази. СДГ - в 1,8 рази, та суттево падае р1вень КФ на 48.7%, АСФ - на 53.5%, ЛДГ - на 41,3% (Р<0, 001).

Необх1дно в1дм1тити, що в плацентарн1й тканин1 поро-д1ль-тютюнниць п1сля комплексного л1кування в1дновлюсться р1вень ус1х енз1м1в, що вивчалися, за вчнятком, КФ СР<0,02) та АСФ (Р<0,001) в пор1внянн1 з контролем.

В1дновлення ендокринних та б1ох1м1чних критерПв п1д впливом комплексного л1кування супроводжувалось значним пок-ращанням кл1н1чних показник1в. Так, впровадження розроблено-го нами комплексного методу л1кування хрон1чно! Фето-плацен-тарно! недостатност1 у ваг1тних тютюнниць сприяло зниженню частота загрози переривання ваг1тност1 в 1.4 рази (з 37,7% до 25%), анем11 ваПтних - в 2,2 рази (з 44,4% до 20%), п1з-них гестоз1в - в 2.8 рази (з 20,9% .до 7.5%) СР^О. 01), перед-часних полог1в - в 2.2 (з 12,9% до 5,8%), несвосчасного злиття вод - в 2.3 рази (з 36,2% до 17,5%), нем1ч пологових сил - в 2.1 рази (з 19,7% до 9.2%) (Р<0,05-0, 01). г1погалак-т11 - в 3.1 рази (з 25,9% до 8.3%) (Р<0.01), асф1ксП ново-народжених - в 2.2 рази (з 30,2% до 14,2%), пренатально! г1-потрофП плоду -.в 3.2 раз1 (з 29,6% до 9,1%) 1 перинатально! смертносП - в 5,2 рази (з 42.9°/оо до 8,3°/оо) (Р<0.05-0, 01).

Таким чином з наведених нами даних видно, що у ваг!т-них, як1 працюють у тютюнництв1, в1дм!чаються суттев1 зм1ни показник1в гормонального. л1п1дного, 1мунного та ферментного статусу. п1двищення показник1в перекисного ок1слення л1п1д!в та зниження активност1 антиоксидантно! систем, зниження р1в-ня специф1чних б!лк1в в.аг1тност1 та наявн!сть морфофункц1о-нальних зм1н фето-плацентарного комплексу. Все це диктуе не-обх1дн1сть ретельного догляду за функц1ональним станом сис-теми мати-плацента-пл1д в динам1ц1 ваг1тност1 у роб1т-ниць-тютюнниць при виявленн1 порушень функц1й дано! системи - проведения комплексно! коригуючо! терап11 та Шдготовки ваПтних до полог1в. Це буде сприяти зниженню материнсько!, перинатально! патолог1! та смертность

висновки

1.У ваг1тних тютюнниць нами виявлено ускладнення пере-б!гу ваг1тност! у 58,5% к1нок. полог1в - у 70,0% . Шсляпо-логового пер1оду - у 50,0 пород!ль. У народжених у дан!й груп1 д1тей пренатальна г1потроф1я спостер1гаеться у 29,6%, а ранн1й неонатальний перЮд переб1гае патолог1чно у 59,7% новонароджених.

2. Ваг1тн1сть у ж1нок-тютюнниць супроводжуеться дис-~ функц1ею'фето-плацентарно! системи, що виявляеться зниженням р1вня естр1олу, прогестерону, плацентарного лактогену, про-лактину та п1двищенням р1вня естрад1олу в кров! матер1. по-ряд з п1двищенням вм1сту естрЮлу, прогестерону 1 естрадЮлу в кров1 плоду.

3. В дннам1ц1 ваг1тност1 у тютюнниць мае м1сце стаб1ль-не зниження р1вня специф1чних б1лк!в ваг1тност1: трофоблас-тичного В-1 гл1копроте!ду та альфа-фетопроте!ну в кров1 ма-тер1в. Ц1 показники можуть бути використан1 в якост1 високо-1нформац1йних критерПв ранньо! д1агностики фето-плацентар-но! недостатност1 у ж1нок, як1 працюють в тютюновому вироб-

ництв!.

4. Тривалий вплив шк1дливих фактор1в тютюнового вироб-ництва на орган1зм ж1нок приводить до напруження е'ндокринних механ1зм1в. як1 беруть участь в реал1зац11 захисно-присто'су-вальних реакц1й орган1зму ваПтно!. Це виявляеться п1двищен-ням р1вня кортизолу в кров1 матер1 та пдоду, а також гормо-н1в щитовидно! залози в кров1 ваг1тних.

5. У ваг1тних ж1нок-тютюшшць в систем1 мати-плацен-та-пл1д порушуеться також 1мунний, ферментний статус, л1п1д-ний обм1н, зм1нюються показники перекионого окисления л1п1-" д1в 1 антиоксидантно! системи, що пов'яз.ане з порушенням функц11 фето-плацентарного комплексу та розвитком П недос-татност1.

6. Поряд'з виявленими порушеннями в гомеостаз1 ваг!тних ж!нок-тютюнниць у !х новонароджених в1дм1чаеться порушення гормонального та !мунного статусу, дисл1п!дем1я, зм1ни ак-тивност! г!дрол1тичних 1 окисно-в1дновних фермент1в, а також показник1в перекйсного окисления л1п!д1в та антиоксидантно! системи.

7. Специф!чн1 фактори тютюнового виробництва у ж!-

нок-тютюнниць викликають виражен! структурно-функцЮнальн! зм1ни в плацент1, як1 виражаються в деструкцП ворсинок хо-р1ону, в!дкладенням ф1брино!дних мае 1 кальцинозу в м1жвор-синчатих просторах, десквамац11 синцит!ального еп1тел!ю ворсинок хор!ону, а також поряд з цим в1дм1чаються компенсатор-н1 реакцП, як1 виражен1 в п1двищэнн1 к1лькосг1 др1бннх ворсинок без достатньо! васкуляризацП та утворення синцит1аль-них вузл!в.

8. Розроблений нами метод л1кування хрон1чно! фето-пла-ценнтарно! недостатност! у ваг1тних тютюнниць з включениям увесорбу, полЮолу. антиоксидант1в 1 в1там1н1в виявляеться високоефективним. впровадження якого дозволило зменшнти частоту переривання ваг1тност1 в 1,4 рази, п1зних гестоз1в - в 2,8 рази, передчасних полоПв - в 2,2 рази, нем1чч пологових сил - в 2,1 рази, г!погалакт1! - в 3,1 рази, пренатально! г1потроф11 - в 3,2 рази, перинатально! смертност1 - в 5,2 рази.

9. Застосування розробленого нами комплексного методу л1кування фето-плацентарно! недостатност1 сприяе покращенню функц1онального стану вс1х вивчених систем та нормал1зац1! переважно! к1лькост1 показник1в материнського орган!зму, як1 досл1джувалися, не спричиняючи столь виразного впливу на ен-докринн1 та б1ох1м!чн1 параметри плацента 1 плоду. 10. По-

казники гормонального, 1мунного, ферментного статусу. л!п!дного обм1ну, перекисного окисления л1п1д1в та ак-тивност1 антиоксидантно! системи можуть бути використан1 при ваг1тност1 у ж1нок-тютюнниць як ранн! д1агностичн1 тести прогнозування стану функдН фето-плацентарного комплексу, розвитку ваг1тност1, а .також правити за контроль ефективнос-т1 л1кування, яке проводиться.

ПРАКТИЧН1 РЕК0МЕНДАЦ1 I

1. Ваг!тн1 ж1нки,■ як1 працюють в тютюнництв1, повинн! бути в1днесен1 до групи високого ризику по розвитку гестозу, г1похромно! анемП, невиношування ваг1тност1, нем1ч! пологових сил, кровотеч1, ПпогалактП, внутр1шньоутробно! г1пог-роф1! 1 мальформацШ у плоду. .

2. В Щлях проф!лактики ускладненого' переб!гу ваг1тнос-т1 та полог1в. негативного впливу- на процеси зачаття та стану ембр!ону рекомендуеться до планування ваг!тност! не менш

н1ж за 2-3 тнжн1 виведення роб1тниць-тютюнниць 1з зони впли-ву шк1дливих фактор1в тютюнового виробництва, а в випадку настання неплановано! ваНтност! робИниць необх1дно як мож-на ран1ше перевести на роботу, не пов'язану з д1ею несприят-лиьих фактор1в тютюнового виробництва.

3. Н1д час прийону ж1нок на роботу, в спец!ал1зован1 бригади по вирощуванню та первинн1й обробц1 необх1дио звер-тати особливу увагу на обтяжений акушерський анамнез (наяв-н1сть самов1лышх аборт1в. передчасних полог1в, загрози пе-реривання ваг!тност1, гестоз1в, анем!й, мертвонароджень. на-родження д1тей з аномал1ями в розвитку) та в випадку !х на-явност1 в1дмовляти в працевлаштуванн1 в ц1й галуз1 народного господарства.

4. 3 метою корекцП функцЮнального стану фето-плацен-тарно!, тирео1дно1, показник1в перекисного окисления л1п!д1в та антиоксидантно!. 1мунно1 систем, л1п1дного обм1ну, покра-щення стану активност1 гидролГГпчних 1 окисно-в1дновних фер-мент1в таким ваг1тним рекомендовано застосовувати комплекс-ний метод, який включае увесорб, токоферол ацетат, аскорб1-нову кислоту, а також ц1леспрямований збагачений б1олог1чно активними речовинами продукт л!кувального харчування - " По-л1солм:

5. Для визначення ранньо! фето-плацентарноГ недостат-ност1 рекомендуеться визначати в сироватц1 кров'1 ваПтних роб1тниць-тютюнниць вм1ст специф1чних 61лк1в ваг!тност1 -трофобластичного В-1 гл!копроте!ду та ал^фафетопротегну.

6. На основ1 морфофункц1ональних досл1джень плацента рекомендусться розробити прогностичний паспорт плаценти у ваг1тних. як! працюють в тютюнництв!, 1до буде сприяти прог-нозуванню здоров'я новонароджених 1 д1тей раннього в1ку та дасть змогу взяти 1х Шд особливий нагляд неонатолог!в.

СПИСОК РОБ1Т. НАДРУКОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

1.-Actlvltatea antloxldantá la gravide §1 nou-nascuti pe fond de sarclna cu evolutle nórmala //Curler medical.

- Chlçlnâu,1992. - N 5-6. -P. 19-21. (Coaut. G h. Marcu. S.Nicolai). -

2. Partlcularltatlle metabollsmulul lipidie in caz de sarclná cu evolutle flzlologlcä çl patologlcá //Curler medical. - Chl$slnäu, 1994. -N 1-2. - P. 57-61. (Coaut. L.Cobâleanschl).

3. Влияние специфических факторов табачного производства на состояние здоровья небеременных и беременных женщин,, работающих на табачных плантациях //Кишинев,1994. - 10 с. (Рукопись деп.в МолдНИИНТИ N 1348 - M 94). (Соавт. Е.Т. Ми-хайленко, Л.Н. Кобылянский).

4. Течение и исход беременности, родов, послеродового периода у женщин, работающих на табачных плантациях //Кишинев, 1994:- 4 с. (Рукопись деп. в МолдНИИНТИ N 1343 - M 94).

5. Клиническая характеристика новорожденных от матерей табаководов //Кишинев,1994. - 4 с. (Рукопись деп. в МолдНИИНТИ N 1344. - M 94).

6. Некоторые показатели гормонального статуса матери и плода при физиологически протекающей беременности и фе-то-плацентарной недостаточности (Обзор литературы). //Кишинев, 1994. - 27 с. (Рукопись деп. в МолдНИИНТИ N 1349 - M 94). (Соавт. Л.Н. Кобылянский. М.В. Ротарь, А:Д. Барова. Н.М. Королькова).

7. Состояние ферментативной антиоксидантной системы у беременных женщин, работающих в табаководстве //Кишинев,1994. -4 с. (Рукопись деп. в МолдНИИНТИ ¡I 1342 - M 94). (Соавт. Е.Т. Михайленко. Л.Н. Кобылянский).

8. Состояние оксидантной и антиоксидантной активности в системе мать-плацента-плод при нормально протекающей беременности и фетоплацентарной недостаточности //Кишинев, 1994.

- 12 с. /Рукопись деп. в МолдНИИНТИ N 1347 - M 94). (Соавт. Л.Н. Кобылянский, Е.Т. Михайленко, С.Л. Николай).

9. Биологическое значение трансферрпна (Обзор литературы) //Кишинев, 1994. - 13 с. (Рукопись деп. в МолдНИИНТИ N 1338 - M 94). (Соавт. С.Л. Николай. И.Е. Мереуцэ).

10. Динамика липидного метаболизма в системе мать-плацента-плод при паталогической беременности /'/Кишинев. 1994.

- 17 с. (Рукопись деп. в ИолдНИИНТИ N 1337 - М 94). (Соавт. Л.Н. Кобылянский).

11. Суммарная антиокислительная активность гемопротеидов при нормально протекающей беременности //Тезисы научной конференции ГМУ им. Н.Тестемицану Республики Молдова (12-15 мая 1992 года). - Кишинев,1992. -С. 245. (Соавт. Г.А. Марку. Е.Н. Гырнец).

12. Concentra[la protelnel speclflce {SP1) a graviditas la femel In prlmul trlmestru de sarclna flzlologlca //Tezele conferlnjel $tllnjlflce anuale a USM "Ji. Tes'temltanu" din Republlca Moldova /25-27 mal 1993/.

- Chlflnau, 1993. - P. 444.

13. Con^lnutul unor fermenjl al placentel In caz de sarclna cu evolutle flzlologlca //Materlalele congresulul socletaillor medlco-blologlce din Moldova /25-27- lunle 1993/. - Chl?lnau, 1993. - P. 132. (Coaut. E. Mlhallenko). '

14. Peroxldarea Upldlca jl slstemul antioxidant de proteose a organlsmulul la nou-nascutl. din sarclna cu evolutle flzlologlca //Materlalele congresulul socletatllor medlco-blologlce din Moldova^ /24-25 lunle 1993/.

- Chl^lnau, 1993. - P. 136 (Coaut. I.Nastas, M.RSbacova. L.Ursachl).

15. Imunoglobullnele A.M.G si complexele imunoclrculante la nou-nascutl! de la mamele sanatoase cu evolufle flzlologlcS a sarclnel //Materlalele congresulul socletatllor medlco-blologlce din Moldoya 724-25 lunle 1993/. - Chi$;lnau.l993. - P. 137. (Coaut. L.Ursachl. V.Golban, A. Paduraru).

16. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система защиты организма в плаценте при физиологически протекающей беременности //Материалы II съезда педиаторов. акушеров и гинекологов Республики Молдова. 27-28 октября 1993 года.

- Кишинев,1993. -С. 47-48. (Соавт. Е.Т. Михайленко).

17. Кровотрата в родах у ж1нок ' тютюнового виробництва //Шляхи зниження материнсько! смертност1 в1д маткових крово-теч: Пленум правл1ння наукового товариства акушер1в, г1неко-лоПв Укра1ни (Тези доповШв), В1нниця 9-10 вересня 1993 .року. - В1нниця.1993. -С. 62.,(Сп1вавт. О.Т. М1хайленко).

18. Dlnaralca protelnel speclflce (SPt) a gravldltatll pi a alfafetoprptelnel la femelle tutunarese pe parcurs de sarclna //Tezele conferlntel stlln^lflce anuale a USM

"N. Testemi^anu" din República Moldova . 17-19 mal . 1994.

- Chlsináu.1994. - P. 411.

19. Schimbarile componente! de fermentl in placenta la lauzele tutunarese //Tezele conferlnpel stlintiíJoe anuale a USM "N. TestemiJ;anu" din República Moldova, 17-19 mi 1991.

- Chlsináu, 1994. - P. 25. (Coaut. L. Cobaleanschl. E. Müiai- . lenko).

20. Devleri ln peroxldarea llpidlcá a gravldelor tutunarese metoda de coregare //Tezele conferirle! stilnflfice anuale a USM "N. Testemifanu" din República Moldova, 17-19 mal 1994. - Chipináu, 1994. - P.26. (Coaut. L. Cobaleansclil).

21. Diramica indicilor metabollsmului lipidie in serul sanguln al gravldelor tutunarese //Tezele conferlntei stiln-^ifice anuale a USM "N. Testeml^anu" din República Moldova, 17-19 mal 1994. - Chijináu. 1994. - P. 47. (Coaut. E. Mlhai-lenko).

22. Alterarile morfologice a placentel la gravidele tutunarese //Tezele conforlntel jtiln^lflce anuale a USM "U. Tes temítanu" din República Moldova, 17-19 mal 1994.

- Chi?lnáu,1994. - P. 61. (Coaut. V. Vataman, V. Ravneac, L. Catrlnlcl).

23. Confinutul claselor principale de Iraunogiobuline in serul sanguln la gravidele tutunarese //Tezele conferlntei ftllntlflce anuale a USM "fí. Testemitanu" din República Moldova. - Chlsináu, 1994. -P.68. (Coaut. S. Nicolai, V. Golban, A. Paduraru). ;

РАЩОНАШЗАТОРСЫП ПР0П03ИЦП

1. Спос1б диагностики ранньо! фето-плацентарно! недостатност! у ваг1тних тютюнниць шляхом визначення трофоблас-тичного В-1-гл1копроте!ну та альфафетопроте!ну //Посв1дчення на рац1онал1заторську пропозиц1ю N 2858 в1д 09.09.94 р.

2. Спос1б д1агностики фето-плацентарно! недостатност! у ваПтних тютюнниць шляхом визначення естрЮлу та плацентарного лактогену //Посв1дчення на рац1онал!заторську пропози-ц1ю N 2857 В1д 09.09.94 р.

3. Метод комплексного л1кування хрон1чно! фето-плацентарно! недостатност1 у ваг1тних айнок-тютюншщь //Посвечения на рац1она'л1заторську пропозиЩю К 2860 в1д" 09.09.94 р.

4. Спос1б визначення ефективност1 комплексного л1кув?н-ня хрон!чно1 фето-плацентарно! недостатност! шляхом впзнп-

чення деяких 1мунолог1чних показник1в //Посв1дчення на рац1-онал1заторську пропозиц1ю N 2859 в1д 09.09.94 р.

5. Спос1б визначення ефективност1 комплексного л1куван-ня хрон1чно! фето-плацентарно! недостатност1 ваг1тних тютюн-ниць шляхом визначення коеф1ц1ента церулоплазм!н/трансфер1н //Посв1дчення на рац1онал1заторську пропозиц1ю N 2856 в1д 09.09.94 р.

Сербенко А.Г. Состояние системы мать-плацента-плод у беременных женщин-табаководов. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.00.01 - акушерство и гинекология. Государственный медицинский Университет им. Н.Тестемицану Республики Молдова. Кишинев. 1994. Проведено комплексное изучение состояние системы мать-плацента-плод у 340 беременных женщин-табаководов путем изучения эндокринной функции, перекисного окисления липидов, антиоксидантной активности, липидного, иммунного, ферментного статуса и морфофункциональных изменений в плаценте. У данного контингента беременных табаководов было установлено наличие' хронической -фето-плацентарной недостаточности. которая сопровождается осложненным течением беременности. родов, послеродового периода и раннего 'неонаталь-ного периода у их новонарожденных. Был разработан и предложен комплексный метод лечения фето-плацентарной недостаточности. который включает увэсорб. полисод. токоферол ацетат и аскорбиновую кисло.ту. Клиническая апробация' комплексного метода лечения, у беременных табаководов показала,' что его эффективность выражается в существенном уменьшении осложнений во время беременности, родов, послеродового и раннего неона-тального периода. Мертворозкдаемость в этой группе беременных снизилась в 3,8 раза, а перинатальная смертность - в 5.2 раза.

Serbenco A.G. The state of the system mother-placenta-featus In tobacco growing pregnant women. - Manuscript. Dissertation for competition of rùs scientific degree of doctore of the mrdlcal sciences in speciality 14.00.01-obstetrics and gynecology. State Medical Unlverslte Republic Moldavia. Kishinev.1994. A complex Investigation of the system mother-placenta-fetus was performed In 340 pregnant women who grow tobacco by weàns of studying and antioxidant activity of the function of the lipids, immune, ferment and morfofunctlonal changes In pheto-placentarlal complex. As a result of the investigation In tobacco growing women It was determined the presence of a chronical pheto-placentariel Insufficiency. We proposed a complex approach of treatment of pheto-placentarlal Insufficiency, which Includes uvabsorb, polysol, tocopherol acetate arid acetllene scld. Clinical approval o.f the complex approsch of treatment-In pregnant tobacco growing women, showed that Its efficiency was expressed In a signlflcaht decrease of the number of complications during pregnancy, births, postnatal and early neonatal period. The mortality of the new borned decreased in this groups by 3,8 times, and the perinatal death by 5,2 times.

Юпочов! слова: ваг1тн1сть, пологи, п1сляпологовий i ранн1й неонатальнкй пер1од, система мати-плацента-пл1д, но-вонароджений. тютюнниця, тютюнництво, шк!длив1 фактори ви-робництва, ускладнення, захворюван1сть, гормональнии об-м1н, л1п1дний метабол1зм, перекисне окисления л1п1д1в, анти-оксидантна система, 1мунний статус, г1дрол1тичн1 i окис-но-в1дновн1 ферменти, морфофункц1ональн1 зм1ни плаценти, фе-то-плацентарна недостатнЮть, л!кування.