Автореферат и диссертация по медицине (14.00.01) на тему:Состояние фето-плацентарного комплекса у беременных с поздним гестозом в динамике комплексного лечения с применением каптоприла

НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ IНСТИТУТ ПЕД1АТР1ï, АКУШЕРСТВА I ПНЕКСЛОГП АМН УКРА1НИ

На правах руншису

УСЕВИЧ 1ГОР АНАТОЛ1ЙОВКЧ

УДК: 618.3-008.6-08-092:618.36:618.33

СТАЙ ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОГО КОШЛЕКСУ У ВАГИНИХ 3 П13Н1И ГЕСТСЗОМ В ДИНАМ1Ц1 КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВА1ШЯ 3 ЗАСТОСУВАННЯМ КАПТОПРИЛУ

14.00.01 - Акушерство 1 г!неколог1я

Автореферат дисертацП на здобуття вченого ступени кандидата медичних наук

Ки1в - 1993

У

Робота виконана в Укра1нському Державному медичному ун!верситет 1м. А.А.Богомольця

Засдухений д!яч науки 1 техн1ки Укра1ни, доктор медичних наук, професор В.Я.Голота

Засяужеиий д!яч науки 1 техШки Укра1ни, доктор иедичних наук, професор М.Л.Тараховський Доктор медичних наук, професор Б.Ф.Мазорчук

Ки1вський 1нститут удосконалення д!кар1в МОЗ УкраДни.

Захист дисертацИ в1дбудеться "_" 1993 року о

_годин! на зас1данк! Спещал1зовадно1 Ради (д 088.08.01) по

аахисту дисертац!й на адобуття вченого ступени доктора наук ва фахом пед1атр1я, акушерство 1 г1некшюг!я приУкра1нському НД1 педгатрП, акушерства 1 НнекологП (252052, и. Ки1в, вул. Ма-нуТльского, 8).

3 дисертащею можна ознаиомитися у б1бд1отец1 Укра1нського КД1 пед1атрп, акушерства 1 г1некалогП.

Науковий кер1виик: 0ф1ц1йн1 опонеити:

Провгдна установа:

Автореферат в1дправлено -

Вчений секретар Спец1а*1зовано1 Ради, кандидат медичних наук

.1993 року. Л.В.КВАШН1НА

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ.

Аит/адьщстг> псоблонн. Численн! спостережетш вИчизняних та ÍÜ030MHHX досл!дник!в за рсзвитком д1тей, яких народили rr.i-utii з /Цагкостованс» п!д час ваг!тност! фето-плацентарной не-достатн1стю, дозволили прийти до висновку, ¡¡.о вказана патологin зумовлюс не т!льки р1зке зростёння перинатально! смертност!, алэ й Бяклпкяг. ч?:сленн! з?Лни в орган!змi дитяни, .ikí на зротяз! портах рок!в яиття являются причиною порушекь в II (¡¡азотному та рс-аумойсму розвитку, а тасод пЦввдено! соыатично! та 1нфекц1йно1 зачЕорювангст!. -

Одн!ею » головнях причин виникненяя дало! патологП е гесто-зи Il-roi половнни BariTHocTi, частота ягах коливаеться в1д 2 до 44%. Перинатальна смертшстъ д!тей при nlsiiix гестозач у 3-4 рази перевищуе таку в rpyni здоровкх jkíhox. Основ eco ланкою з патогенез! п!зн!х recT03iB е генерал!зований кап!лярсспазм, якяй ярзтво-дить до системного порушення гемо-кикроциркуляц!! 1, таким 'ц-хгм, знетуе матксво-плацентарку перфуз!ю. -

Ет1олог1Я та патогенез цього заяЕсрювання точно не зсталсз-лэнь 3 течки sopy гу::оралыго1 регуляцП матково-плацентарного кровосб1гу, на пая погляд, ц1казлм в факт п1двищеня piспя плагмо-вого рен!ну i ajirioTeiiaiiry-[ Г при неускладнен!й ваПтяост! та при nisHbOííy recTosi /В.В. Абраччетсо и соазт., Í988, S.L.Sipo." et all., 1939/. Головним моментом npecopuo'í дП анг1отензину-11 с реакщя артер!ол. Здоров! ваНтн! не реагують кз введекш анг!отензину, ' в той час як xlmct з п!зн!м гестсзон зиявллать тдвщону чутлив!сть до нього га к!лька ticthíb до розвитку перзия клШчних сиыптоьаэ /Т.М.Tulenco et all., 1577/.

В останн! роки, окр!ы перечисления вице мгхал!зм1з розвитку фето-плацеитгрно! нсдостатност!, зумовлеио! п!зк1м гестозсм, все-OLuaa К1льк1сть досл1дник1в схиляоться до дут.1К21 про порушення oCMiny простагландгаив як патогенеткчного фактору розаитку п!знь-ого гостозу та пов'язапо! з ним ::здостатност1 матково-плацентарного KpoBoqñiry /А,А.Яковлев и соазт. Д991/.

- Маючи на yaasi, цо у "развитку гемощфкулятЬриих порушень фе-■iOazanen--"p::oi система приймавть ушеть р!зкоман1тн! кейрогуио-огяьн! мет-Изми, кпиу у вагу привернула шадпз1сть впливати бло-каторсм еиг1отензкшеретаор9вэчого ферменту - каптопр-.июм, на

- 4 -

систему ренШ-ангютензин-альдостерон.

Шдсуыовуючи численн! дан1, мозжа вид1лити 6 р!зноман!тних ыехан1зм1в дП каптоприлу: 1) блокада синтезу ангЮтензияу-П; 2) блокада механизму руйнування брадик!н1ну; 3) активац1я синтезу простатландинis групи Ег та простацикл!ну \г (що, в свою чергу, являшъся вазодилятаторами i актиагрегачтами); 4) зниження тонусу симпато-адреналово1. системи (перешкоджують вивхльненню норадре-над1ну); 5) зниження кглькост! апьдостерону у плазм!; 6) са-мосийна судинорозширшча д1я.

Таким чином, розглянувши механ1зм дП каптоприлу, а також виде приведен! моменти патогенезу п!енього гестозу, можна вислови-ти думку, що BiH Суде адатний корегувати гемодинашку фетоплацен-тарного комплексу та юкроциркуляцш в щлому.

В досгулн1й нам л!тератур1 ми знайшли одиничн1 публ!кацп про застосування каптоприлу в акушерок!й практиц!, в основному ,з метою л!кування г1пертензП /Doany W. et -al, 1987, P.V.Grella et all., 1987, P.Hohlfeld et аП., 1989, H.M.Silver, 1989, Neerhof M.6., 1991/. .

Нота робогк. Шдвгацити ефективкЮть патогенетично! тералП niBHix recfosiB ваг1тних шмхом включения до не! каптоприлу. Завдання ухяпджеиня:

1. Вивчити особливосг! матково-плаценгарно! гемодинам1ки nii впливом каптоприлу. •

2. Обгрунтувати найб!лып адекватн! п1дходи до вивчення функцюнального стану плоду при п1зн1х гестозах.

3. Охаректеризувати стан плоду п!д впливом каптоприлу шляхом вивчення показник1в КГГ та БПП.

4. Дати пор1вняльну оц1нку частоти та важкост! ускладнень у ваг1тних, пород1ль та новонароджених при традиц1йному те вдосконаленому методах л1кування линок з П1зн1м тестовом.

5. Запропонувати для практичного використання нов! п1дходи дс лхкування ж1нок з п1зн1м гестозом, заснован1 на нормал!зацП матково-плацентарного кровооб1гу за допомогою л1карських препарат1в, що впливають, на рен1н-анг!отензинову систему. Наукова новюиа: Впершс доведена можлив!сть усуненкя пору-

шень матково-плацентарного кровооб!гу 1, таким чином, нор-мал1аацП функц1 овального стану плоду у ваПтних з п1зн1м гестозом шляхом застосування каптоприлу, «Кий знижуе активн!сть рен1н-анг1огви8иново1 системи.

- б -

Прзнткч«а-зкачкм1сть роботя:

Рекомендовано заетосувашга скачи H.Krebs /1978/ га ПСП за В. S. Демидовим /1984/ при оц!нц1 HCT КТГ. в поеднат з визначенням б1оф1зичного проф1лю плоду для стримання.найб!льи повно! 1нфор-ыацП про фуккц1окальшй стал плоду при ваг!тносп, усклзднен!й niaHiM гестозом.

Доведено, цо включения капторилу до комплексно! тералП nisHix гестоа1з приводить до нормаИ зацП функционального стану плоду, знижуе частоту та ватоють' першатальних ускладнень.

OsnoBni положения, як! виносяться на в зги ст.

У ваПтних, що стразвдають п18н1м гестозом, мають м1сце роз-лади матково-плацентарного кровооб!гу, важк1сть яких залежкть не т1льки.в1д ступени Шэнього гестозу, але к, в значн!й Mlpi, в1д тривапост! переб!гу-цього ускладнення.

Нестресова кард!отокогра$1я (оц1нка за икатоа H.Krebs /1978/ i ПСП за В.е.Демвдовим /1984/)- та визначення б1оф!зичного проф1лх> плоду являють ■ собою високочутлга! та специф1чн1 методи д1агности-ки порушень функц!онального стану плоду вке на рач-пх стадиях -роз витку нефропатП.

Викориотання комплексно! терапП внутр1шньоутробно! rinoiccil з застосуванням каптоприлу при п1зньому гёстоз1 дозволяе пол1ши1-ти матгсово-плацентарний кровооб1г, щр, в свою чергу, зшиуе пери-нагальну аахБор;эвгн1сть. • .

Вправадгення результат1в доел1вуення. Розроблений комплекс-нш метод корекцП порушень матхово-плацентарного кровооб1гу, зу-мовлених п!зн1м гестозом, впроваджено в акуаерсьга« ■ стац!онарах Н.Киева, Кшвсько! та Черкасько! областей.

Anpoöagin роботи. Основн! положения та висновки дксертацП зикладен1 на пкол1-сем1нар1; передового досв!ду м. Киева, науко-во-лрактичн1й конференцП, присвячен!й 150-р1ччх> КиТвського ме-дишгого 1нстигуту, науково-практична конференцП. присвячен1й 10-р1ччзэ кафедри акушерства 1. г!неколог11 3. конференцП Ук-раТясько! Acouiani'i д!кар1в ультразвуково! д!агностики (1993 р.), на II з'1зд1 акунер1в-г1неколог1в Туркмен1стану (1993 р.).

Публ!кацП. За матер1а!юыи дисертацИ опубл!коваяо 2 науков1 прац!.

Структура i обсяг днсёртзаП. ДисертаШя вжладена на 163 . стср1нках машинописного тексту та скгалаеться з ввёдення, сгляду л1тератури, опису матер!пл| а t» мегод1в дое«1Яяеяня, п'яти глаз

особистих досл!дкень, обговорення отриманих результатов, bkchcbkIb га практичних рекомендадш. Материал глюстрований 7 рисунками, 28 таблицами та 15 граф1каыи. Вказ1вник д1тератури сгладае 167 джерело, а яких 120 в!тчизняних та 4? закордонних ав-

TOpiB.

SMICT Р0Б0ГИ

Квтод>аогта об* ей досл1дй8иия.

Шд нашим наглядом перебувало ,133 ваПтних, з яких 90 страж-дали гпзкй; гестозом pisnoro ступеню важкост1 (основна трупа), 40 siHOK з неускладненим переб!гоы ваг1тност1- та полог!в склали контральну трупу. У свою чергу, основна група методом ран-«ayiBauii була розпод1лена на дв! п1дгрупи: "А" (45 чолов1к) с застосуванняы традиц!йних метод!в терапП п1знього гестозу; "В" (45 чаловin) за запропонованою нами методикою.

В запежноот1 в1д ступеню важкосй нефропатП, BarlTHi роз-подйнлись таким чином: нефролат!я 1 cnocxepiranacb у 41 ваПтно! (Шдгрупа "А" - 21 та nigrpyna "В" - 20' ж!нок), 37 ваМтних ограждали нефропат1ею друго! cxyneni (в!дпов1дно 18 та 19 чо-ловж), ваккий nepe6ir нефропатП глаз м1сце у 12 випадках (в ¡сохши п1дгруп! по 6 ваг1тйих). ..

BariTHl, що страдали п1зк1м гестозом, , перебували ка стационарному л1куванн1. У них'проводилось клШкр-лабораторне обсте-ження, гагаяьноприйняте при дан1й патологi'i. Ступ1нь важкост! п1анього гестозу встатовловали за шкалою Г.М.Савельево'х /1989/.

Вс1м обсте.т.еним оснэвио! групи проводилась комплексна те-ралхя шзнього гестозу,. що включала: г1потензивн! препарати (кло-Фели), гидралазкн, допег1т,. еуфШн), антиконвулсивн! засоби (барб1турати, дроперидол, фентан!л), седативк! препарати та анал-гетики (сибагэн, промедсш, сульфат магн!ю); одночасно проводилось усунення г1пэЕодемН (овко- та 'осиотерап1я - альбум1и, препарати пгаэми, реопол1глюкп:), нормал1вац1я судинно! прокикност1 (В1там1нк групи С та В), водно-сольового обм1ну (дгуретики при Aiyposl ыекае 50-60 ил/гсд.); дезагрегахДйна терап1я (курачт!л, треетал), аиткокс1дантаа (е1т&>Лн Е, л1постаб!л, солкосер!л) та . аяткшагуляптна терал1я (гепарин). Ваг1тнш друго! п1дгрупи базо-ва терал!я доповпзвалась ввеаенвям каптоприду по 6,25 мг препарату per os 3 разк es добу до вркйкяття 1к1, на протяа! 6-7 дн!в.

Для вивчзння каткого- плацентарного крозсоб!гу ми проводили селективну тетраподярну реог1стерографш по методкц!, запропояо-зан!й М.М.Саз1повим та В.Ф.Бандиком /1887/, за допсжгот рэоп-лет!змографа "4РГ-2М" та електрокард1огра£а "б-НЕК". Досл!д®жш проводили в положена! ваг1тно1 на л1вому боц! з розташувглням электрод! з на передн1й черевн1й CTirntf бЬтатерадьно по з1днояашш до плацента. Анал1зу Шдлягали наступи! параметр:! реограф!чко! криво!: форма; ашШгуда (Н); шввдк!сть розповсэдження (Q) та тривал1сть (Т) реограф!чяо! хвил!; пер!од ьенммальвого кровона-повяеня («) i його складов! (оч.аг); а тгкох показник еластич-ност1 суднн Сое/Т) -

3 метою об'еетиЕно! оц!нки стану плоду ш засгосували метод неотресозо! кард!отокогрэфН (НОТ КТГ). Заггас проводили на кардiowoniтор! пмт 9141 ф!рми "RFT". 1нтерпретац1ю «:ард1отскогра ми проводили за бальною системою оц!кки по скал! Е.С.Ротье та сп!вавт., 1982, H.Krebs et all., 1978; разрахсзувчи яокааник стану плоду (ПСП) за В.Е.Дем!довим /1984/ та !:пегралья:й показагк основних пара.метр1в акцелераЩй, вирзкений як аагальяа пшца ак-целерац!й /Л.Б.Гутмач, 1989/.

В доловнення до КТГ ми вмвчали 51оф1знчний прсф!ль плоду. Досл!дкення проводили на ультразвуковому скенер! ф!ржя "Sirens", 3,5 Mr лШйним датчиком, я кий встановлюзали ;?а паредн1й чергвл!:! CTiHiU матер! в плодив! поперечного зр1зу плоду па р1вн! його лд-вота;<а. Xp-HEaiicTb скааування 60 хвидин. Анал1зували ггасг/гл! nn-рачетри:сб*ем назколопл!днта вод, дихальна (ЛРШ та гагальна рух.~тва (РП) активШсть плоду, його тонус, ступ 1иь spiiccti Tiza,-цеяти /P.Grannum et all., 1979/, та розрахезуваш 1вдекс ддааль-яих руч1з (1ДР). CuiHKy отриманин диних проводи, виходачи з бэльнс! систем за скалов A.Ylntzileos /1533/.

FescTpaulB отрога-па в процесс! дссл1дяс';£Ь дааих та агс-т/г.ъу статистичну сбребку jcj прогсдиги ка персональному-кска'втер! типу 1Ш AT 286/237 за спзи1ально рсгрсбленсэ для ц!еЗ рсботи преграмаз, а тзкоя гтр;пследн1 програми Super

Calk 4 та Quattro Fro 3.01.

Резузиагси ¿осзЬршп..

Бавченяя ?4зтко20-сладентарно1 гемопер^/зИ при яеуекгадиено-■<У nepeSiry кер!оду гестацИ в?швило наступив: з б1ль5сст1 зи-падк!в систол1чя! хвил! махи аэтоггрвя! вершки, щ харэктеризув виеоку твэдяЯсть ъгАт'щлаонсаотття суди« плацентарного май-

данчика. В1дм1чалась eíahocho велика аышИтуда реограф1чно1 хвил! - 0.054±0.006 Оа, Ер сб1дчигь про ангенсивне кровонаповнення мат-ково-плацентарних судин. В к1нд! ваг1тност! мае м1сце зниження систол1чного притоку кров!; еластичност! та тонусу судин др!бного та середнього калхбру. Ця думка п1дтвердауеться скороченняы три-валост! перюду максимального наловненяя судин до 0.107±0.00s сек., здеб!льгаого за рахунок скорочення фази 1юв!льного наповнен-ня, щр характеризуе тонус др!бнкх та середнЬ( артер!й. Про деяке Шдвищення тонусу судин матки св!дчить гакож модуль пружност! (а/Т), який стачовив 15.18540.623%. Катакротична фаза реог-разачно! хвил! характеризувалася попарною тривалютю та наявн!стю додаткових дикрогичних зубц!в, hkí локал1зувапися в середнп} або нижн1й гретши катакроти, цо маке св1дчити про незначний венозннй застш. Таким чином,' дан i, отриман! при реог!стерограф!чному досл1Дженн! здоровий вагхтиих, св1дчать, цо судини фето-плацек-тарного комплексу характеризуются 1нтенсивнш кровонааовненням, пом1рно вираженим векозним застоем при незначному йдвицетп тонусу судин.

Акалгз peor 1стерограм ваг ¡.тык, що ограждали П1зн1м recío-зом, виявиз аначний пол!морф!зм. В1дм1чалося чергування закругления та аагострених 'вершин реограм, у 11.7±8.3 в1дсогк!в виладгав мала м!сце дЕогорба-верх1вка peorpaf>i4HoI хвилi, цо може св1дчити про сповхльненя овидкост1 smíh кровонаповнення матково-плацентар-них судин. Статистично достов1рно» була знккена &мпд!туда реог-раф1чно1 хвил!. Orpiwani дан! вказують на значнэ зниження плацен-тарно! гемоперфузП на 4-он! п!знього гестозу. - Причини цих явиц, на наш погляд, в наступному.

■ По-персе, маз М1сце зб1льасиня тривалост1 перюду максимального кровонаповння за рахунок значного (р<0.05) подовшення фази пов!льного наповнення судин до 0.12210.005 сек. на фон! кезначко-го (р>0.05) зростання трквалост! фази швидкого кровонаповнення. Це свгдчить про значке тдвищекия тонусу aptepifi др!бного та середнього капбру, що проявляться переферкчною вазоконстрикц!ею i, таким чином, приводить до атиення матково-плацентарно! пер-фузП. Доказом цього виступае достов!рне (р<0.05) зростання модула npyíüiOCTi (й/Т).

По-друге, вирахен! зШни терпить 1 катакротичиа фаза реогра-ми, яка свгдчить про стан венозного в шоку. Нксх1дна хвиля прии-мала 61шьш по.югий вигляд з! аиачно' слабЕао вкраженхстю дикроти-

них зубгцв або 1х повнсю в1дсутн!стю. Вони мали мгсце лише у 23.9±11.0% випадках, що никче такого показника у контрольна груп1. При наявност!' дикротичн!х зубц1в вони, як правилоб розта-шовувались ближе до вершини реограш. ер розщнювалссь наш як прояв п1вищеного судинного тонусу. Все це дозволяв нам зробкти заключения про наявнють венозного застою в област1 плацентарного майданчиса.

По-трете, сличалось зменшення швидкост! розповсюдання пульсово'1 хешп, що св!дчить про генерализована п1двидення судинного тонусу.

Узагалыгоячи отрхмаи дан!, мсояа зробити висновок про на-явн1сть виражених порушень матково-плаценгарного кровооб!гу, зу-мовлених перкферичноа вазоконстрякщев та венозним застоем в м1с1Д плацентарного майданчику на фон! генерал! зовачого пхдввден-ня судинного тонусу, со приводить до розвитку фето-плацентарно! недостаткост! та, як насл!док,- внутрхсньоутробно! г1пскс11 плоду.

Шсля разового прийому каптоприлу з1д.\цчзлось значке (р<0,05), зросгалня амгштудк реограф1чно'£ хвил! до 0,051±0,003 От, яга наблюкалась до аналог1чних показник1в контрольно! групи -0,064±0,006 От. Це сз1дчить про 1нтексиф1кац1ю матково-плацентарного кровооб!гу I, таким чином,- п1дви!дення енергетичнсго та пластичного об.чЛну плацента та плоду пхд впливом каптоприлу. На це також вказуе зростапня к1дьксст1 реограф1чннх хенлъ з загост-решаш верх1вками та незначнкй Ыдсотск хсглъ, цо маять двсгорбу верх1вку. Введения препарату суттево не впливало на фазу швидкого кровонаповненяя. В той же час мало м!сце значне (р<0,05) скоро-чення фази повхлъного кровонаповненяя судии до 0,088±0,005 сек, цо,. на пая погляд, св1дчить про значне знккення перкферично! ва-зокоястршщп. На користь цього висловлювапня св!дчить зменшення модулю прухнсст!. Катакротнчна фаза реог!стерограчи харсктернзу-валася пЛдвиценням к1лысост! дикротичних зубц!з та 1х зм!п;ення до. середньо! трегани катакроти, ко говорить про полегпення в!дтоку кров1 ¿з судки матково-плацентарного комплексу.

Необх!дно п1дкрсслити, п;о п!д впливом даного препарату п!д-вицуеться (р<0,05) шв1«дк1сть■ розповсюдхення пульсово! хайл! до 0,237±0,003 сек., с;о, иа нашу душ?/. св!дчить про пол!пшення за-галыго'г гекодинаткн. Результат роог!стерсграф1чного досл!длення представлен! в таблиц! !г 1.

Таблиця 1.

Псжаэники реог1счерограф1чного досл!дхення ваПтних (М±т).

1 1 Група 1обстежеяих К1ль. снос. I " i i ......i......... 1 H 1 0 la 1 «i 1 (On) 1 (сек) 1 (сек) | (сек) t ! ! 1 -' ;......... 02 (сек) -т-—1 T 1 а/Т 1 (сек) 1 (%) 1 i i

1 ■ 1 Контроль 1 i 10 i . "Г •■ i 1 10.064 10.214 10.107 10.038 1±0.006|±0.0091±0.0051±0.006 ! 1 I I 0.067 ±0.008 1 1 0.702 115.1851 ±0.020|±0.623| i i

1 J 1Основна 1 i 15 1 1 1 «■ 1 \* 1* 1* 1 10.033 10.273 10.164 10.043 |±0.003|±0.006I±0.003|±0.003 \ í i \ * 0.122 ±0.005 1 1 * 1* 1 0.971 Ц6.8871 ±0.018)±0.285| i i

i |Шсля 1прийому 1каптоприлу i 15 1)11 i 1 Si »1 10.051 10.237 (0.136 (0.048 I±0.003¡±0.003| ±0.003|±0.003 1........... ..!..., , Г..... 1 . й 0.088 ±0.005 1 1 »1 ' '1 0.844 116.0801 ±0.Q10i±0.247| t. _ - i . i

Прим1тки:

* -статистичио достса1рка (р<0,05) р1зшщя показник1в у ochobhîh rpynl до та п!сля грийсму калтопрягу.

» -сгатистично достов1рна (р<0,05) р1зниця показник1в контрольно! та оснобно! труп п!сля прмйсму каптоприяу.

Шдсумовуючи ввдесказане, ми приходкмо до зксаовку, а,о п!д вллиеом каптоприяу в доз! 6,25 мг мало м1сце достов!рне зниженна периферкчно! зазоконстривдП та змениння яе'.гд венозного застои, до приводило до поселения катково-плацентарного Kposcoöiry i, та-ш miKG«, н!велввадо патогенетичи! фактори виникнеиня фето-пла-центарно! недостатьност!.

Мевчи на увазх, о описан! вйцз порушенна матково-плацентарного KpoEooöiry повннн! негативно нпяяватя на вяутрхЕзьоутробнкй гойд, з метою його об'ективно! оц!кки булэ проведено кардЮтоко?-patíí4.-¡e дасд1дхекня та вигяачення його б!оф1зичкого проф!лэ.

ríap^icroKorpaáií плод i в ярк дансму ускяаднен! пер1оду гестацп св!дчили прс роззитоя внутр^кьоутробно! г!поксИ та ха-рактеризувалися: .

1. Норшкард1ею на ícui аникення ампд1туди та частоте акце-лерагцй; . ,

2. Cvtïsbmm аб1льиеишш тривалсют! монотонного ритму;

- и -

3. Зннженняы амшИтуди та . частоти акцелерац1й, наявн!стю ареактйвного нестресового тесту;

4. Полкою ралн1х дец&лерац!й (типу dip I) та, в деяких ви-падках,- п!зн1х (типу dip II).

В1оф1зичний прсф!ль плоду при наявност! п!знього гестозу ха-рактеризуваЕСЯ арзактивпим HCT, зниженням дихалько! та рухово! активност! плоду,, а те:сох зменшенняи об'ему назколошйдних вод та ознаками стгр1ння плацекти при гривалому nepeöiry иефропат!ï.

Проведене peorpa$i4i;e досл!дкення дозволило нам аробиз?и висновок, що вже на pannix стад1ях розвитку nisuboro гестозу в порушення м!кроциркуляц11 у систем! мать-плацента-гиад. Незважаю-чи на те, що механ!зми регуляцН катгеово-плацентарного кровооб1гу волод1ють , зкачним "запасом нздШгост!"; в к!нщ вагатност! мае Micue напруга ïx компенсаторных можяивостей, що вке при появ! першх ознак нефропатП приводить до розвитку порусень деяких кого функц!ональних показшвдв.

Тагам чином, одержан! дан! вклэують на необх1дн!сть вхе на ранн!х етапах розвитку нефропатП включения до комплексно! те-pani'i п!знього гестозу пр?парат!п, г;п корегугать матково-плацен-тарний KpoBooöir.

Проведен! досл1дкення дозволили зробитн висновок, п;о на фуккц!оиалып1й стан плоду зд1йсшое вплив не т!льки ступ!нь вач-кост! гестозу, aie, в велик!« Mip!,- тривал!сть його nepeöiry.

3 метою визначекия впливу каптоприлу на функцгоналышй стан плоду ми проводили кард!отокогрзф!чне досшду.екня i визначення б1оф!знчного проф!лзо плоду до почаvizy Jii кувачкя та на 6-7 день дано! Tepaniï.

Результати досл!д,тень КТГ показали, що п!д впливсм нами про-поновано! Tepaniï в^дбуваеться суттеве (р<0.05) зб1лыгення частоти та ампл!туди акцелерзщй ! пов!льких осциляц1й, зюкения частоте децелерацШ га nuravoï ваги монотонного ритму. Поряд з цкм, в процесс л^кувачия статистично достов!рно п!двкзклась суммарна оцшка кардютокограч по H.Krebs, а та'сож энизився показник стану плоду по Дем1дову, пкий найлизкаася до такого при неускладненому nepeöiry BariTHocTi. Результати крд1отокограф!чного досл1дтсекня представлен! в таблиц! й 2. Аналог1чн1 результат« ми отримали при досл!джени1 БПП, зокрема. маю м!сце посилення рухливо1 та дк-хачъио! ачтивн1ст! плоду (р<0.05), гю вказуе ка зкензэкня явид Еаутр1с!!ьоутробко1 г 1 погасП плоду.

Taíeqj 2.

Ишзшз sajiioiewrpaiii ipi tariuocii, днщшН oisaîi гссшо», 1« та nit!) îitpasas в nUrppi'B* Un),

Ешзша Sir ilBipillb 43 Barita, í с i i к j ! а в в i í i t j i 1 i j 5 в a i s s

iE». I 29 lariig. Sc);. II 13 вагин. Ее;?. Ш 5 tariia. fieçp. I 28 Bariii. I! 13 tariu. It}p. !!I 5 Bar i iE.

sic; (H;/a.) Ш.М.35 133,Ш7 113.5*7.(2 144.1*15.35 141.3*5.1 135.8*8,53 138.7*3.32

MS (5J./H.) 15.37*3.8! иш! 6.25+1.4 2.3215.72 ¡5.52*1.85 17.18*1,75 .3.25*0.31

Часпсть гцшлц! fi.Z2i3J3 3.75¿1Л 3.13*1.13 . 1.45*5.3 5.48*1.5! 5.73*8.57 3.3211.33

Sipiss ciaíiíi-asre ршэ С ZJ -1.12*1.12 4Î.0311C.I 55.27*24.2 34.52*7.72 2.83í5.45 1.74*2.83 27,13*3.91

âanjÎTgsa акце-jfpam'l (и.-/«. ) 25.t5il.ll7 HJiii.55 3.55*1.78 25.57iÚi 25.43H.85 22.35*3.91

taici» ащек ?aji! (за i) п.) 3.82*5.35 0.67*9.67 0.13*9.53 - ■ • 3.37*3.73 2.3*3.75 I.S31J.74

Зашьн TEiiuicu ÓÍ;íj3;¿5¡S (ZI 23.75*7.3 7.3IÎ1.57 1.21*8.37 - 25.25*1.¡3 '28.8*4.1 14.44*2.84

Ьзища (ji./u.) C.£ï±3.85 18.15*1.54 li.7i3.41 .8.5?*J.S3 2.85*8.71 4.87*4.32

knien JEÜE- icj'djiä (за it и.) ШМ5 е.тз.оз 8.3*3.5 8,4*5.42 8.34*8.31 .: - O.CSíí.85

Ззшьна îpisaii-m jüü^p^ií (2) e.C5*S.27 1.74*3.5 2.12il,i4 7.2*3.12 8.18*8.55 8.21*5.11

ECi 0.5218.C5 1.8513.51 2.51*0.32 '4.4215.35 8.85*8.85 (.81*3.(5 0.7413.54

ImpOBaSll. шазш 75,ÍÍÍ2U 15.62*2.47 2.S5il.2l - 75.25*15.5 7I.04ÜJ.I 35.45*17.3

£?ÜJä зз ::.:;! I.XrsàS . 7.35*1.21 5.23*1.55 3.83*1.87 11.8*8.4 11.53*9.57 1.83il,3l

fîira 33 lijiii f.t.fiui f.S5î8.22 8.57*8.58 5.1W.I2 3.33*8.34 J.íílO.I? 8.21.*!. 83 7.5*1.5

S?uîth: * - i jtirjîJi 'i' is та eicu liijiaui CTanttmi (p<9.85).

Анал1з пёреб1гу ваг1тност1, полог1в та п!сляпологового пер!оду виявив'. досить високу частоту ускладнень, то зумовило значний р1вень перинатально! патологП. В той же час, п!д впливом пропоновано! нами комплексно! корекцП порушень матково-плацентарного кровооб1гу, було виявлено суттеве зниження частоти народ-ження плод г в в сган1 асф!кс!Т у ваг!тних осювпог групи (14,3±5,91 проти 57,1±8,4% в контрольна груп1). Анал1з вагових показник1в. новонароджених виявив високу частоту пренатально! ПпотрофП плоду. Проведения корекцП фетоплацентарно! недостат-ност! !з застосуванням каптоприлу дозволило знизита частоту пренатально! г!потрофП плоду до 11,415,47. проти 25,7+7,4%.

Значна частота асф!ксП та пренатально! гШзтрофП плоду зу-мовила високий в1дсоток пологового травматизму 1 ускладнень нео-натального пер1оду у новонароджених обстежуваних груп. Так, частота !нтранатально! травматизацп плоду в основной гругп склала 2,9±0,9£ I була достов!рно нихча тако! в контрольН1й груп1 -. 8,6±4,6%. Ранн1й неонатальний пер!од у новонароджених основно! групи прот1кав б!льш благоприемно. Все це св!дчить, на налу думку, про п1двищення компенсаторних та здаптациших мбжливсстей новонароджених основной групи.

Таким чином, запропонована нами корейца порушень матково- плацентарного кровооб!гу зумовлених п1зн!м гестозом, що м1стить в комплекс! л!кувальних м!роприемств капгоприл, дозволила досягнути покрадання матково-плацентарно! гемоперфузи за рахунок понижения периферично! вазоконстригадП, що мало наследном покра-щення стану внутр!шньоутробного плоду, зменьпенкю явщ хронхчно! внутриутробно! НпоксП, зниження частоти пренатально! г!потрсф11 плоду 1 кого асф!ксП п!д час лолог!в, эменшення р!вня пологового травматизму матер1 та плоду й 6!льш швидку адаптацш новонародже-ного в ранньому нёонатальному перход!.

ВИСНОВКИ

1. Найб!льи адекватними методами оцднки стану плоду при л!зньо-му гестоз! е комплексно застосувакня НСТ КТГ з розрахункои Й01 по В.е.Демидову в комплекс! з визначенняа БПП.

2. Використання каптоприлу в комплексна тералП п!зн!х гесто81в нориаа1вуе, 'за даншми реоПстерогргфЛ, матко-

во-плацентарний кровообгг за рахунок зниження явщ перефи-рично! вазоконстрикцП та потЛпяення венозного в!дтоку.

3. Застосувааня капторилу при ' л1кувашп п1зн!х гестоз1в ваг1тких приводить до покращення функционального стану плоду, цо вдтверджуеться п1двиценням сумарно! оц1Нки КТГ ' та покраденням показншйв б!сфхзичного профхлю плоду.

4. Запропонована комплексна терагпя ni3iiix гестозхв впливае на зниження явщ хроМчнох rinoKcl'i плоду та частота пренаталь-Ho'i г!потрофП, спр;гяс зменшення ускладнекь пологхв та перинатально! патологИ..

ПРАКТИЧН1 РЕК0МЕНДАЦ11

1. У ваг1тних з пхзнш гестозом несбххдно проводити комплексне досл!дксш:я функцюнального стану плоду, якэ вюэчае визна-чення б1о1ав1;чного профхлю один раз на ткэдень, а при наивное? i в1дхилень в!д норми досдхдхення сл!д повторювати що-донко, та иард1отокограф1чне доелдаэавя а .метою оценки яко-го эастосовувата г.калу. K.Krebs /1978/ та показник стачу плоду по в.е.Демидову /1934/.

■ 3. У ваПтнкх з iriBHiw гестозом з ыетоа нармая1гацП фето-плацентарной гешлерфузд! дощлъпо включати до комплексно! те-рапх! каатоприл по 6,25 ыг 2-3 разя на день до LxL, на про-тязх 5-7 дн!в. Кратнгсть прийэмхв та тривал1сть курсого! те-рапП задежить в1д важкостх та тривалост! пхзнього гестозу. Найб1лыв дофльнс- використання каптоприлу при середньовахких •га важкия формах гхзнього гестозу. Каптоприл не аад вживати разом з кал1йз0ер1гаочиыи д1урй>?икакй . (иебезпека rinep-KaslsMi'i)..

СПИСОК ДРУКОВАК'Х ПРАДЬ 1. 0собливсс?1 6ia' i зцчного про:}1лю плоду при вагхтностх, уск-ладй<?Нхй nisHiw гестозса // Ехогрзф1я в nepiiiaxarori» та гхкекологП. I г:,ор1чиий зб1рншс наукозих праць Украхиськох Асоц!ац11 лiкар!з ультразвуков©! д1агнотики в перинатологи та пнекологП. Кривии Pir, 1903, -с. 77 (стпвзвт. В.О.Лисенко, Т.Р.Нхконвк).

т 15 -

2. Новое в корекции нарушений фетоплацентарного кровообращения, обусдювленых поздним гестозом // И съезд акушеров-гинекологов Туркменистана. Тезисы докладов. Ашхабад, 1893 -с. (ооавт. В.Я.Годота).

Нддксано до друку 1.10.93. Зам. 73. Тар. 100 прш. Безколтовво. (оп1Е®ально-роэшогсувальна бюро НЗЦ. Кяыз 85, пр. Акад. Глусадва, I