Автореферат и диссертация по медицине (14.00.09) на тему:Системная и ограниченная склеродермия у детей: клинико-патогенетические особенности и этапное восстановительное лечение физическими факторами

М1Н1СТЕРСТВ0 0X0РОКИ ЗДОГОВ'Я 7КРА1НИ УКРА1КСЬКИЙ "ЕРЖАВНКЙ МКДИЧНИЙ УН1ВЕ1К1ГГЕТ 1менI акад. 0.0. Богомольца

На правах рукопису ГОП1К Галина Степан!вна

СИСТЕМА ТА 0ЕЛЕ2ЕНЛ СКЛЕР0ДЕРМ1Я У Д1Т1Й:

КЛ1 ЯГ ^0-ПАТ0ГЕНЕТИЧН1 0С0БЛИЮСТ1 ТА ЁТАЛНЕ В1ДЮВНЕ Л1КУВАННЯ 513ИЧНИМИ ФАКТОРАМ!

14.00.09 - ПедГатрГя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття каукового ступеня доктора медкчних наук

Ки{в - 1993

> Г /' X

Робота виконана в Укра!нському науково-досл!лному !нститут! медично! реа<5!л!тацН та курортолог!! М)3 Укра1ни

0ф!ц!йн1 опоненги: доктор «едичних наук, < професор Лас!ца 0.1.

доктор медичнкх наук,

. .Омельченко Л.1. доктор медични* наук, професор Дриневсъкнй М.П.

Пров!дна орган!зад|я: Львовсышй кедичний ¡нститут

Зах

м

¡ахист дисертацН в!дбудеться " ^'ИМУи^ 1993 р.

годин на зас!данн! спец! ал} зоваяо! Ради при

Укра1нсъкому Державному Медичному Ун!верситет! !мен! ака-дем'каО.О. Богомольца / Ки!в - 4, вул. Терещинк!вська, 23, аудитор!я кафедри пропедевтики дитячих хвороб /.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в <51бл1отец1 Укра!нсь-кого Державного Медичного УШверсигету !мен! академ!ка 0.0. Богомольця /' Ки1в - 57, вул. Зоолог1чна, I /.

Автореферат возглавий " / - / " I /(; / ! 1993 р

Вчений секретар сдец1ал!зовано! Ради доктор ыедичних наук

професор В.Г. Майданшш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1ктуальн1сть проблещи. Розповсвдженв!сть дифузних захворя-вань слолучно! тканинп у д!гей, зокрека склеродерм!I, за остан-Ht роки зкачно зб1льшплась /М.М.Никитина з сп!в., 1982; Л ренюк з сп1в., 1986; В.М.Сидельников з сп!в., 1991; Л.Ф.Чала, 1991 та !н./, причому склеродерм!я у л ¡те Я дустрИаеться набз-гатс част!ше, н!н червона вовчанка, дерматом! озит та |н./1.З.Щуць-кей з са!в., 1983/. Захворювання поПрауз здоров'я п!дростаючо-го покол!ння. i призводкть до втрати працездатност! та 1нвал!д1— зацН ос}б молодого в!ку /ЛОЛсаева з сп1в., 1987; Г.М.Гаяджа з сп!в., 1988; 'В.О.Насонова з сп!в., 1989; Н.М.Уварова, 1991; S. Cohen et all., р?зз; j. Jayachender et all., • 1988/.

Численн! питания кл!п!го-патоговетичних особливостей захво-рввапня у д!тей зашпавться не вивчени^и, що зумовлюе актуаль-я!сть детального досл!даення отану аайваялив!ших орган¡в I систем /г1поф1з - гонади, сердево-судинно!, респ!раторно!, м»яз!в, кров!, ик!ри, а таюа ыетабол!чних процес!в, зокрёма ензиаатяч-ких, у хворих на сисгеыну та рбмежену склероде^!в д!теА в за-леяност! е!д й!ку, отат!, стад!!, nepeölry, активное^ пронесу. Це дало d монлив!сть встановптй сп!лья!сть або розб!яя!сть м!я формами склеродерм*t у д!тей, значения окремих ^нок атогене-зу захворгвання ! на ц!й основ! вир!шувати ваяливу проблему виновно! терапИ апвчаемого контингенту, хворих.

В методах медикаментозного л!кування склеродерм!f досягну-то значних ycnixiB /Н.Г.Гусвва,.1985; В.О.Насонова, 1987; I.М.Гандяа з сп!в., Г988; Т.В.Рябова, I9S9; B.dteen ?t all., 1982; Ь. Clerck ?t oll., 1987; Р. .Altnoyer st eil., 1983/. Er> ааль, {итенсивпа медикаментазна терая!я, в тому "чпсМ { гормональна, призводить нер!дко до хронхзадИ патэ.ног Иного сроце-.су при склеродерм!i. Це обусловило необх!дн!сть подалывого ьдос-

к^налення тергиП, пошуку нових ефективних засоб!в, причому значне м|сце в реаб!л!тац!i хворих повинн! зчйиати ызтоди ф!-зичнот-о та бальнеопело!дного Л1Кування. М!я iHima, до 80-х ро-к!в системна склеродерм!я не була показана для курортного л!ну-вання 1 липе кл1н!чн* досл'даеаня, що почалися останн!м часом /Е.О.Шшпак, 1980; Н.А.Какарова з cniB., 1983; Н.А.Макарова, Г.С.Попик, 1984; Л.ОЛсаева з eutв., 1987/ дозволили включити це захворлвання в перел!к нозолоПй, при яких коже бути вико-рЕстане бальнео-пело!до-ф!зичве л!кувандя.

Прнродно, що в цьому важливому не рямку пед1атрично! ну-рортно! ревматологи уявляеться актуальною розробка система в1дновно! терадН з допомогою цело!добальнеолог1чних та пре$ор-мов&аих ф!зичних л!кувальних засоб!в на основ! вивчення кл!н1ко патогекетич.чих особливостей pi зних форм склеродерм! î у д!тей, розвитку, переб!гу, стад!!, активност! склере ;ерм1чного продесу.

Мета i задач! доелтдження. Вивчитк найва2ишв!ш! кл1н!ко-патогенетичн! особливост! системно! та обменено! склеродерм!! у д!Тзй на санаторно-курортному этап! ! на ц!й п!дстав! розробити диференц!йовая! л^увально-реабШтацШн! комплекси пело!до-, бальнво- та $i3ioTepanii.

В план! реал1зацП досл!дкень визначилися сл1дуюч! задач!;

1. Досл1дит^ на санаторно-курортному стал! кглшко-патоге-нетичн! особливост! у д!тей.

2. Встановити значения стат! та в!ку, переб!гу та стад!! системно! та обкежено! склеродерм!! у д!тей, активност! проце-су на стан найважлив1ших ланок патогенезу захворявання.

3.. Виявиги патогенетичну суть впливу л!нувальних ф!зичних фактор!р. як! вккористовуються, на основы! прояви^склеродерм!! •у д!тей; .

4. Гозробити даференц!йовбл! комплекси виновного л!куван-ня д!тей, хворих на скстемну та обме*ену форма склеродерм!!^

5. Вивчити ефективн!сть застосуванн); розробленю л!куваль-но-реаб1л!тац!йних комплекс!в по безпосередн!м та в!дцаленим епостереженням, опрвд!ллти показания та протипоказаннд до !х використання.

Наукова новизна. Вперше на великому контингент! хворих, внасл1Док багатор1чних та багатоплано:зих досл^дяень, одержан! в|доност1 про найважлив!ш! ланки патогенезу склеродерм!I у д!-тей, зд!?снеко кл^ко-патогенетичний анал!з р!зних форм захзо-рювання,.

Виявлен1 кл!н!ко-патогенетичн! осойливост! склеродерм;! у д!тей",. пов'язан! з В1К0М, статтю, формою, перебегом, стад!ек>, активнгстп патолог!чного продесу шкгри при обмсжен!й склеродерм!!. •

У хворих на обмежену склеродерм!" порушення вивчених показ-ник!в /змгна кл!тинного складу кров!, швидк!сть кровоб!гу, по-казник!в сп!рограф!! та б!ох!М1ЧНих тест!в, що в!дображають стан сполучно! ткан"ни/ б!льш виражен! з патолог!чним прочесом шк1ри в стад!! ¡ндурац!!, н!я в стяд!! атрофп.

Одержан! факти на корпеть патогенетично! сп!льност! системно! та обмежено! форм склеродерм!! у д!тей.

Зд1йснена розробка наукових основ патогенетично' терап!! хворих на склеродерм!ю з допокогога ф!зичних. л!кувальних засоб!в. Розроблений один з напрямк!в дитячог ревматолог!> та курортологу! - система виновного ф!зико-балькеопело!дного л!кування д{-тей, хворях на склэродерм1Ю. Максимальная ефект може бути одер-жаний т!льки за умов диференц!йованого лризначенкя оакчторно-курортних фактар1в.

Розроблен! три приоритет^ р8аб1л1тац1?1:1| комплекси л;ку-вання склеродерм! I /шдтверджено авторськими св! доцт.еами/.

Опред!лена результативн!5ть яосл!довного використання пов-

" ' >

торних курс! в виновного л!кування, розроблена система санатор-но-курортно1 з!дновно! терал! I. Це послужило .латер! алом для роз-робки локазань та протипоказань, рац!онального зд!йснення етап-но! терап!1.

Проведен! наьл Юх1н1ко-патогенетичн1 розробки /поряд з досл1даеннямй }нших аатор!в/ ! на !х основ! створен! л!кувально-реаб1л!тац!йн! комплекса ф1з!о-бальне -пело!дотерап!1 сприяли в. .Лшенкю питания про доц!льн!стъ санаторно-курортного етапу в!дновного л!кування дгтей, даорих на системну склеродерм!ю, ! оцред!лили мокливгсть включения МШстерством охорони здоров'я Укра!ни /наказ 7-02-14/8 в!д 10.02.89 р./ склеродерм!! у д!-тей я перел^к захворювань для налравле-ня на санаторно-курортне . л!кування. *

Практична ц!нн!сть роботи. Вивчен! клШко-патогенетичн! ' осос'ливост! розвитку патолог!чного провесу при системы!8 та об-• ыежен!й склеродерм!! у д!тей р!зно! стау1 I в!ку магать значения в д!агностиц! ураженъ окремих орган!в ; систем. Розроблен! дифе-ренц1Йован1 комплекса тёрап!! хворих на склеродерм!» в виксри-станням л*кувальногС пело!ду в залекност! в!д.переб!гу, -актив-ност!, стадН хвороби, а також у зв'язку з характером пшряного, судинного, суглобного синдром!в для використания в курортяих та позакурорп ас закладах.

Розроблен! практичн! рекомендацП по досл1довцостг, перго-дичност! проведения курс! в Щдновного л!кування з застооуванням на його етапах р!зноман1тних методик ф!зико-бальнео-пело!дотера-., п!!. Використаиня на р!зних етапах в!дновно! терапН запропоно-ваних 1 розрсб|йких комплекс!в спрямоваио на Шдвищення ефектив-кост! лЦЕ^ання, попередаення !нвал!д!зац!! д!тей, як! хвор! на р!зн! форми склеродерм!1, що мае медико-соц!альие значения.

Практичн! пропозицН вр!йшли до х^тодичних рекомендац!Й

"Дгагностика та етглне л|кування склеродерм!$ у д1теЪ з вико-рис'энням санаторно-курсртних фактор!в" /Ки!в, 1983/ га "Етап-не Л1Кузання дифузних захзор&лзань сполучно! тканини у д!тей" /Москва, 1987/, 1нформац!йного листа "Способи лгкування склеродерм! !" Ди!в, 198Ь/.

Впрбврзтакня. Одержано 5 авторг.ъких св!д'одта на винаходи: "Спос!б л!кування склеродермП / а.с. £ 1090395,1984/, "Спос!б л!кува.чня хворих на системну форму склеродермП / а.с.'." 1648467, 1991/,"Спос!б л!кувадня хворих на обмелсену форму склеродерм! 1 /а.с. N 1648468, 1991/, пСг^с!б одержания електрофореграм (Чл-кових фракц!й" /а.с. )' 1196771, 1983/,"Пристрп1 для виявлення б!лковнх фракций /а.о. I' 952219, .1982/, е 15 лосв!дчеяь т ра-ц!.онал1заторськ! пропозицП.

Розроблек! методики використову£Ться в дитяч!й кл!н!ц! Одеського медичного ¡нститугу /2-га м!ська л!карня/, дитяча иля-хова л!карня, обласна юинИна л!карня /Одеса/, в республ!кан- • ських дитячах санатор!ях "Жовтнево! революцн" /с.Холодна Балка/, "ХадаибеЗ", "Люстдорф", а також на кафедр,гх пед!агр!г Крим-ського та Одеського медичних !нститут!в, кл!н!д! дитячих колаге-нових хвороб "оскобськоi медячно! академП ¡и. I.М,Сеченова, в санатор!ях "Перлнна Хснгану" та "Кульдур" Дабартвськ^й край/.

АпробБц1я роботи та .пу«^Л1кац!!. Фрагменти дисертгц!! докла-дено на УШ /Соч!, 1983/ та IX /Таппалт, 1989/ Всесоюзна зЧз-, а, на мшшродному симпоз!ум{ Укра!на-Угорщша/1990/, на Всесоюзных конференц!ях /Зал!зноводськ, 1982, бвпатор!*:, 1986/, на 1У /1985/, У /1991/ зМздах ф1з!отералевт1.в та кур>. „этолог! в Гкра!ни, республ'чанських науково-нрактичних конференц1ях Д'оп-р!, 1989, Одеса, 1989/, п!дсумкових сес!ях Украгнського НД1 медично! реаб!л!тацп та курортолог!: /1991, 1992, 1993/.

Результати досл!джень опублгконан! в 62 ярацях.

Об'ем га структура роботи. Дисертац!я викладена на 513 с тороках машинолису, мае 122 таблвц1 та 18 малю^в, включае вступ, огляд . .тературв,' опис методик, 14 глав власних дослГджень, обго-ворення отриманих результат!в, васновки, практичн! рекомендацН. Показчик л(тератури утримуе 530 дкерел /394 в!тчизнянкх та 136 1ноземних/.

Полодення. що виносяться на захист.

I. Еведення системно! склеродерм!! в перел!к нозолог!й, що показан! для санаторно-курортного л!кування'обумов.г'тсъ необх!д-н!сть вивчення особливостей контингенту д!тей з Шею латолог!ею,

уточнения показань та протипоказань, системи виновно! тералН. > -

Р. В диагностид!, прог'нозуванн! ро-витку I переб1гу склеродерм! ! необх!дно враховувати встановлен! особливост! проявления захворювання з боку найважлав^ших орган!в та систем орган!зму д1-тей.

3. Р1зниця в зм!н! стану г!поф!зарко-гонадо1дального ендо-кринного комплексу певнэ^ м!рою в!дбкваетъся на частот! та влрэ.з-ност! кл!н!чних прояв!в склеродерм!! у д^тей р!зно! стат1 ! р!ку.

4. У р!дновному л!куаанн1 д!тей, хворих на склеродерм{ю, !с-тотниы е рац!ональне використання ф!зико-бальнео-пело1дотерРлЛ1!: включения преформовапих ф!зичних л!кувальних фактор;в на етап! кл!н!чного с1тац!онару, впровадаення !х при первинному /п!дготов-чом"/ л!куванн! на курорт! та в!дносно б!льш активне бальнео-пе-ло!дол!кування в подальшому санаторно-курортному етапг.

МЕТОДИ Д00Л1ДНЕННЯ ТА Л1КУВАННЯ ХВОРИХ

Шд наглядом знаходилось 512 хворих на склеродерм!ю /245 -з системною, 267 - з обмеженою/. Д!вчаток було 389, хлопчик!в ~ • 123,в!ком 01Д 2 до 14 рок!в.

Иоряд з детальним вивченням анамнезу, скарг хворих, проводили кл1н!ко-лаборат1рн! та !нструыентал! 1 досл!даення, що харак-теризували стан сполучно! тканини /екскрец!я. гл!козач!ногл1каи!в -

модиф!кованим методом мс Мап1еу та оквипрол!ну по Е".М.В1 нарик, р!вень в сироватц! кров! серомуко!ду по В.Г.Колб, В.С.Камишни-кову, с!аловлх кислот по ь. £уегтег1ю1т , проте1нограма кров! -методом електрофорезу на папер!, б!оенергетичн1 продеси /актив-н!сть фермент!в ЛДГ ло н. в егБтеувг та ВДГ по I Л .Прохоров!^, !х !зофермент!в - по Г.С.Попик, 0.0.?,:ардатко /а.с. № 119671, а.с. Я 952219/. '

Встановляли стан г1поЯ>!зарно-гонадо!дального.ендокринного комплексу, визначаючи р!вень гонадотропних гормон!в фол!кул!н-Стимулюючого та люти!н!зукпого гормон!в рад£о!мунолог!чним методом тест-системами ф!рми эокш /Франц!я/ та вм!ст статевих гормон!в /естрад!ол, тестостерон/ !мунофлюоресцентним анал!зом по тест-системам ф{рма ькв-рьаппаоха /ТИвец1я/.

Стан серцево-судшшо! системи вгвляли з допомогою функц!о-нальних проб з затримкою дихання на вдохов! або на видохов!, ЕКГ записували на апарат! ЕЛКЛР-2 /модель 087/ в 12 выведениях, досл!джували цоидк!сть кровоб1гу артер!ально! крови /з допомогою оксигемометру/. Стан пе~чферичного кровоб',гу доел!дяували реограф!чно /приставка РГ4-01, э'еднана з електроенцефалографом ЕЕГП 4-02/ на судинах верхах- та нижн!х к!нц!вок, м!кроцаркуля-. ц!ю виявляли з допомогою б!ом!кроскощ I , бульбярно! 1(0НЬЮККТЛ-ви, використовуючи щелеву лампу з фотореэстрац!ею об'екту, а такоя методом телев!з!Г:Но! кап!ляро коп!I апаратом ТМ - I з за-^ропонованою /Г.С.Попик, О.В.Волошина/ приставкою.

4 Вивчення функцИ зовн!шнього дихання проводили оксисп!ро-графом "Метатест-2" з посл!дуючим автоматизов&иим ане^зом сп!-рограм.

Про стан судин шк!ри судили по шк!рт Г: електротермометр! 1 /ЕТТМ-1/ в 9 симетричних цятках.

Для характеристики М'язсво! системи зд!йснювали тснусомет-ричнг дог;л!дження у в:ду!осному споко! та напруженк! м'яч!в*пле-

ча, передалIччя, стегна ! гомики. Поза те, проводили кистеву динамометр!ю.

Таким чином, комплекс тестев дозволяв судити про основн! кл!Н1ЧН1 прояви склеродерм!I, а !х досл!дження в динам!д! до 1 П1сля курсу л!кувакня давали можлив!сть оц!нки впливу розробле-них метод!в л!кування на кл!н1ко-патогенетичн! особливост! захво-рювання у дгтей.

Вивчали вплив трьох розробльних л!кувально-реаб!л!тац!йнах комплекс!в ф!зично! терап!!: комплексне санаторно-чурортне Л1ку-вання з ведучим фактором - вакуумфонофорезом л!карняно! сум!ш!, що включала пело!дин, гум1ЕОль, теон1кол, ДМОО /а.с. Я 1648467, а.с. № 1648468/; комплекс з головними особами - пело!добальнео-лог!чними факторами /а.с. № 1090395/; поеднання двох перших комплекс! в в!дновного л!кування..

В кожному 'Iэ л!кувально-реаб!л!тац!йних комплекс!в розроб-лен! методики,.як! призначаються диферендгйовано при системн!й та обмежен!й склеродер'"!! у зв'язку з р!зноввдностями течп, ак-тивност! патолог!чного продесу, стад1ею захворювання та щгяв!в продесу ш-чри /!ндурац!я, атроф!я/.

РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕНЫ

При кл!н!чно"у нагляд! виявлено, що найб'!лыл вясоке сп!вв!д-: ношения д!в«ата/хлопчики / 4,7:1 / викриваеться серед хворих на сг-еродерм!ю д!тей у дошк!льному в!ц1, причому з зб1льшенням в!-ку де оп!вв!дношення все биыае зменшуёться - у д!тей 7-10 ро-к!в воно вже становить 2,7:1, а в груШ II - 14-р!чних - 2,4:1. ^ Отже, д!вчатка хвор!ють на склеродерм¡ю част!ше, н!ж хлопчики у б!льч1 ранньому в!д!.

Реь^льтати наших досл!джень св!дчать, лдо великий стрчбок у частот! захворювання на склеродерм! ю в!дм!чаеться сше в перед-пубертатному ь!Д1 /7 - 10 рек!в/, прг ^му пор!вняно з поперед-

ньою вдовою групога, к}льк1сть хлопчик!в зрослэ в 4,1 рази, а д! 1аток - в 2,3 рази.

В пубертатному в!д! /в!кова трупа II - 14 рок!в/ частота наявност1 склеродерм!| починае зменшуватись в б!льа!й м!р! у д!вчаток.

Р1зна З(л1 на сп1вэ!дношення статэй у в!ков!й груш 7-10 ро-к!э мояе бути пов'язана з гормональними порушенняма. Рад!о!муно-лог!чне виявлення статевих гормон!в показало, що у хворчх. на ССД Д1Вчаток'1 хлопчиков 7 10 ром в на фон! деякого п!двищен-ня кон: зятрад! 1 тестостер'/у значно ! статистпчно достов!рно зни-жений ргвень естрад!олу у/кров! в пор!внянн1 з показниками у здо-рових д!тей в!дпов!&них Нку ! стат! /мал.1./.

Вакливо, що виявлено р!зке зменшення /в 3,9 рази/ вм!сту - андрогену у д1Ечаток, хворих на ССД, яор!вняно з р!внем Кого у хлопчик!в,. тод1 як у здорових д!тей п!двщення р!вня тестостерону у хлопчик!в пом!гшо виражено /в 1,2 рази/,/мал.1./.

Виявилося, «о найбгльша величина с»1гввгдноиеяня тестосте-рон/естрад!сл виявлена у хл_пчик!в 11-14 роки з ССД, причому цифри диго сп1вв!дн0шення в 5,3 рази вищ, н!я у д!вчаток такого ж в!ку.

Таким чином, при ССД у д1тей ч1Тко проявляться р!зноспря-•мовян! порушення андрогени /г1пертестостеронем!я/ та естроге-н1в /зниження концентрац!I естрадголу у кровг/ Це приводить до значного порушення сп1вв!дношення чоловгчих та жгночих статевих гормон!в в орган!зм! д!вчаток I хлопчик!в, хворих на ССД.

В передпубертатиому р!п1, коли в!дм!чазться великий плкяок в част!ианн! ск.\ .родерм!! у д!тей, виявляеться зкачне порушення гп!вв1 дношення статевкх гормон!в. 3 другого боку, на?б!льша величина сп!ВВ1 дношення андроген/естроген виявл на к V/ у хлопч;:-к1в II - 14 рокIя, хворих на ССД. Саче в д!й статево-Е!ков!(* груш значно змен'луеться сшвв1дн0шення хворих на склеродерм!«!

Тестостерон / пмоль/л /

8000

6000

40С"

2000

fe

'ф

Мал.1. Р1-вень статевих Yojdmohîb у кров} д'гтей, хворих на скл де д01)ы1ю, pf зно1 стагЧ в stuf 7-10 рок{в I I- у здорових д[тей ¡ggg- у хворих на системну склеродэрШю I^g - у хворих на обмехену сГк."^родер:л1ю

II.

^д!вчатка/хлопчики. Отже, у тому випадку*, коли в!дносно перева-жа чолов!чпй статевиР гормон, частота виявлення ССД особливо у хлопчик!в, зменшуеться. Проведене сп!вставлення показув, тцо виникання ССД найбЦми 1мов{рно у передпубертаткому в}ц!, коли виявляються порушення сп1вв|дн0шення чолов!чого I жночого ста-тевих гормо. ¡в. АктиваШя патологичного процесу у д!вчаток, хво-ркх на ССД, супроводжуеться достов!рним зниженням р!вня тестостерону у кров} I деяким пгдвищенням вм!сту естрад10лу. Дещо. вищий Р1вень ж!ночого статезого гормону у д!зчаток в!дм!чаеться при п1дгосТрому перебегу ССД, Н1* при хрон'гчному.

1стотно, шо р1 вень люте! гпзуичого та фол!кулгнстимулюгачого гонадотропних гсрмс^в г!поф!зу у д!вчаток в в1ц! II - 14 рок!в, хворих на ССД, зяижений. Оск!льки щ гормони регулиють гормональ- ' ну функд1Ю статевих залоз /В.Б.Розен,1980/, порушення !х синтезу, особливо у-д!вчаток, можна пояснити част}ше захворювання IX системного склеродерм}ею.

У дгвчаток, хворих на ОСД, в в!д{ 7-10 рок1в р1вень тес-

\

тостерону нгдближаеться до нирми, тод1 як у II - 14-р!чних в}н у 3 рази йяце, н!ж у хворих 7-10 рок1в. У хлопчик!в II - 14 ро-кгв, хворих на ОСД, вм!ст андрогену в 2,5 рази вще-, н!ж у хворих д!вчаток того ж В1ку. Концзнтрац1я естрэд1слу у д!вчаток значно н:\жче, ш'я у здорових } близька до та ко 1 у хлоячикгв.

Сп{вв1дношення андрогени/естрог.ени у Д1вч-ток значно нкж-че, н!ж у хлопчик!в,, що обумовлено п1двищ"енням р1вня тестостерону при мал}й дкнаг.:1ц! вм!сту естрогену. Не вгдпов!даз ! меньшому захворювакню хлопчик'э на ОСД.

Сл!д яазначити, цо у дгвчаток, хворих на ОСД, з патолог}ч-рчм процесом в шкгр! на стад!! ¡ндурадН р!вень еатрад!олу в 2 разк вище, н{.~ у хворих з процесом в тк!р1 На сНдп атрофН.

Ргвень гонадстропних гормон!в /лпти!н!зуючого та фол!ку-

л! кстимулюючог / знижений при обох формах склеродерм!i, однак вГдкосно низьк! зеличини кондентрадП обох гормон! в част|ше зустр!чаються при ССД н!ж при ОСД.

Сл!д враховувати взаемозв'язо,к статевих залоз та наднирко-вих, своер!дний антаглн!зм "чдроген!в та глюкокортико1д!в /Б.В.Покровськай, 1976; Ы.Я.Козлов з enta., 1989/.

У д!тей, хворих на ССД, нами в!дм!чено поступове зниження вы!сту еозш;оф!льних гранулодитгв та л!мфодит!в у кров!, що побочно може вказувати на п!двшцення з в!ком глюкокортшгчдно! ак-тивност! наднкркових залоз, оск!льки глгкокортнко1ДИ сприяють зниженню к!лькост! еозиноф!льних гранулоцит!в та числа л!мфо!д-них елемент!в;

fiami- спостереження показують, що .молодаНй Bikobïй rpyni /меньше 7 рок!в/ при в!дсутност! зШн червоно! кроз'г ! спов!ль-HeHoi швидкост! зс1дання еритроцит!в, властив. лейкопен1я за ра-хунок эниження вм!сту л!мфодит1в при пгдвщеному процентному BMtcTt сегментоядерних нейтроф1льних гранулодкт!в. При цьому спо тер!гае?ься сдвиг дейкодитарно! форчули л!воруч до збЦьшен-ня KÏльксст! палочно-ядерних форм ле^ковдт!в.

Стан nepi:iep!Knoro кровоб!гу у хворих на склеродерм!ю та-кож мае деяку в1кову спедиф!ку. У д!тей, хворих на ССД у в!д! 7-10 рок!в в б! ,ш!й mî pi шж у молод еж, страждаь пуль сове кровонаповнення судин передпл!ччя i гом!лки. Дещо част1г показ-ни^л реографН виявляються ям1 не ним и у хлопчик! в. Зм!ни кровонаповнення судин к!нц!вок у д!тей, хворих на ССД II - 14-л!тнього в1ку близьк1 до таких у хворих 7-10 рок}в.

Ми не ееяэили !стотно! р1зниц! по CTari i в!ку хворих на ССД у Bi^4omehHi м^кродиркуляторних розстройста, значно ьчваже-них при ССД. .

Но даним ЕКГ, у хворих на П^Д II - 14-р1чного в!ку дещо част!ше, His у других в!кових трупах гилвлявться нарушения про-

водимост! ¡ збуджуемост! м1окарду. У хйорих не було виявлено piïHmii у зв'язку 1з ^таттю

Анал!з зм!н функдП зовнгшнього дихання /по даням cniporpa-ф! I/ показ уе, що у "ворих на ССД в пор)внянн( í з здэровими д! ть-ми належн! величина хвилинного об'ему дихання, максимально! вен-тиляцМ лешнь, поглинання тисню п!двищен!. При цьому, належн! величини життев01 smkocti легень та хвилинного об'ему виявились вище у хворих д1вчаток та д!теР старшо! в!коео! групп /II - 14 рок!в/. Ц! статево-biков! зрушення у д1тей, хворих на ССД вежливо 90аховувати, оск!льк - при обсл!дуванн1 здорових д!тей 7 -I5-pi4Horo в!ку pi3HHui у величин! показник!в функц!i зовн!и:ньо-го дихання в залезмрст! в!д стат! та BiKy не було виявлено.

Екскрец!я гл!козам!ногл!кан!в та оксищхшну у д!тей, хворих на ССД, значно п!двящена, але íctotho! в!ково! та стагево! piзнид! не виявлено. ■ •

При мал!й р!знщ! в pibhî загальног к!лькост1 б!лк!в кров! у хворих на ССД в bíuí до 7 poKiв, виявилось найб!льш високий bmíct^j та Д2-глобул!н!в i за цей рахунок п!двищена загальна к!льк!сгь глобул!н!в при знияенн! bmíсту aльбyмiнiв.

При проведенн! uiKipHol електротермометр!i у д!тей, хворих на ССД, у в! ni до 7 poKiB шк1рно-температурн1 асимегрН виявле-hî в MeHoUiií Mipi i ртдше, hih в ¡нших bíkobhx групах.

ÜJkíphi . термоасинетр!i у дгвчаток, хворих на ССД та ССД, вияплялисл нами част1ше, Н1ж у хлопчик! в. У вгд! II - 14 рок i в таш 3MÎни зустргчалися частше, ■ н:ж в i нших bíkobhx трупах.

Нами виявлено, що мчзовий тонус як у хворих на ССД, так i ССД, в nopiBh?¡Hi з даними у здорових д!тей, маг тенданц!ю до шдвищення, причсму к i ото ну с при ССД виязизс* нкжчим. У д!в-чаток 4ÍTKÓ виражена acHMeTpia тонуса м'лз!в, Т0Д1 як у хлопчи-kíb но.глбно1 зако:;ом!рност! не-виявлено.

У в! дпов!дьост1 до кл!н!чних прояз!в активиост! патолог!ч-ного процесу у д!тей, хворих на ССД, при П ступени активност!, поряд р великою шзидк!стю зс!дання еритроцит{в, вагальна К1ль-к!сть лейкоциг!в виявилася статистично 1мов}рно вищою, Н1» у хворих з I ступеней ак*пвносг.(, а також в рем!сН захворювання. Це к в!дноситься до вм!сту сегменюядерних нейтроф1льних грану-лоцит1б. Обороти! зм!ни зазнае р!вень л!мфодит1в: на фон! зни-хеного вм1сту при П ступеню активност! !х Н1льк1сть виявилась нижчою, н!ж у хворих з I ступенем. 1стотно, що вм!ст ео: иноф!льних. гранулоцит!в повторяю порушення, що 4писанI для л!мфоцит!в.

Активний патолог!чний процес супроводауеться б!льш вирале-ними судинцими зм!наыи. частое, л!ж в рем!ссй захворювання тонус судин к!нд!вок виявився п!двщеним, еластичн!сть зы!нена. Порушення м!кропирку-лторного русла виявилися б! льш значними при п!дсиленн! активност!' захворювання до П ступени, зб!лынуються позасудинн! порушення, зм!яюеться розташування кап!лляр!в та кровоб!г в них. Про це ч!тко св!дчать результата телев!з!йно! капЬ^лроскоп!!.

Час проби з затримкою дихання при I ступеню активност! мень-' ший, н!я в рем!с!Г, а при П ступеню г нижче, н!х у хворих на ССД з I ступенем активност!.

Сл!д в1дзначм^, що у хворих з активнш патолог!чним проце-сом част!ше,,н!к в рем1с!I захворювання, спостер!таиться сушенья проводимост! та збуджсост! "миокарду.

В!дм!тико,* що й порушення в швидкосп кровотоку у д!тей при ССД виявились бГльШ' виразнкми при б!льш!й активност! захво-рювапдт.

Актий?!сть патолог!чного процесу лакладае св!й в!дбиток на длхальн1й системФ. Сп1рографичними досл!дженнями встановлено, що з п!двшценняу активност! патолог!чного процесу'зростае величина надежного хвилинного об'еыу, а максимально! вентиляцП - т!льки

к

у хворих з П ступеней активност!. При дьому коеф!ц1ент викорис-тання тисню в умовах активного патолог!чного процесу виявився зниженим.

На у^аженн! м'язово! снстеми у д!теЯ, хворих на склеродер-м!ю, в!дбивагться активн!сть хвороби: част!ше виявляеться аси-метр!я м'язового тонусу та сам в!н нижче при активному патологИ-ному продес!, н!ж в рем!с!1.

Б!ох!м!чн1 тести добре в!дображавть активн!сть ССД у д!тей: !з го!льшенням активност! склеродерм!чного процесу зростае р!-вень с!алових кислот, який при I ступен! достов!рно вище, н!ж в рем!с!&, а гри П ступен! вище, я!жпри I ступен!.

В!дбуваються порушення у зв'язку з активн!стю хвороби } в б(лков!й формул!: при активному процес! знияуеться вм!ст.альбу-м!н!в, зростае р!вень грубодисперсних б!лк1в, причому зм!ни ос-танн!х б!льше в!дбуваються за рахунок^ та^- глобул!нових фракц!й.

У д!те!? з ССД в!дбуваеться значне /биьш н!ж у 2 рази/ збльшёння активност! фермент!в ЛДГ та .'да, а також вм!ст лакта-ту ! майже в 1,5 рази вм!ст п!руэату в пор!внянн! 1з здоровими д!тьми. В- !зоферментному спектр! в!дбувавться зм!на утримання окремих Сг*акц!й, головним чином, за рахунок зб1льшення пов!льно мГгруючих ДЦГ4 та ДДГд, КДГ3; МДГ4, ВДГ5. В результат! под!бно! динам!ки б!ох!м!чних показник!в знияуеться сп!вв!дношення активност! ЛДГДЦГ та п!двищуеться в!дношгш{я лактат/п!руват в пор!в-нянн! з показниками у здорових д!тей. Яйцо врахувати, що фермента, як! вивчалися, локал!зован{ в кл!тинах, то ферментем!я св!д-чить про горушення !х плазматичних, а також м!тохонд!альних мембран /тому що ЮТ^ - м!тохондр!альн! форми ферменту/. Роз-виток Ппоко!! в .тканинах п!дтверджузться переважним зб!льшен-няы вм!сту лактату в пор!внянн! з п!руватом, в результат! чого

У

!х В1дношення значно зростае.

В меньш!й М1р1 на показниках органгв ! систем сргаШзму, . що вивчаоться, в1Дображаються стад1я захворювання та перебг г ССД у д!тей. Все ж по реограф!чним даним, здатн!сть судин до розтяження нижче та 1нченсивысть пульсового кровонаповнення ви-ще при Шдострому переб!гу, 6}льс виражен! порушення з боку «¡к-роциркуляц!!.

Б!ох!м!чн! порушення /р1вень'палових кислот в сироватц:, екскрещя оксипрол!ну з сечею, проте!нограма кров!/ вияьилися влартивими в б!лып1й м!р! хзорим д^тлм з п^дгострим переб!гом ССД I частШе виявляяться у хворих з П стад!ею в пор!зненн1. з I стад'ею захворювання.

У кров! д!тей з П стад!ею розвитку ССД активн!сть ДДГ та ЩО?, вм1ст лактату достов1рно вице, н!ж у д!тей з I стад}ею • захворювання, в результат! чого в!дношения лактат/п!руват зб!ль-шуеться, а ЛДГАФГ - зменшуеться. При цьсму, якщо для I стад!! характерно шдвпщекня З-о! та 4~о! фракщй ДЦГ та ЧЦГ, то для П стадП - п!двкцепня 4-о! та 5-о! фракц!й фермент!в. В ¡зоф^р-ментному спектр! ензш!в вгдбуваеться поступове зб!лызення в.час-ту в1д скором¡груючих фракШй на початков1й стад!! та ступекю роззитку процесу до пов1льном1груючих, що характеризуясь поси-лення анаеро'^озу та порушення проник.'швост! М1тохондр!альних мембпан тканин.•

Така !нтеграц!я кл!н1ко- лабораторних та ! нструментальних показник!в у д!тей, хворих на ССД при р!зноман!тному переб!гу захворювання, його стадП ! активиост! патолог!чного процесу, а також у статево-з'1 цовому аспект!.

Важлиар, що ! при обмежен!й склеродерм!!, ппи як!й головна патолог!я зосереждена в шк!р1, зш-'вляються певн! порушення вив-чаемих кл!Шко-лэбораторних та Пютрумг^тальних показник!в, хо-^ ча вони менш виражен! 1 р!дше зустр!чаються.

Виявлен! в наших досл!даеннях у д!гей, хзорих рч склеро-дерм!га, поруиення структури I фуыкцН ! багатьох орган!в та систем, особливо зм!яь кард респ!раторяо! система, ;_оцес13 легеневог вентиляцп та газообм1ну, стану м!кроциркуляторного русла, ведуть до утруднення дифуз!I .кисню та циркуляторно! г!-покс!! тканин, значного м!рою в!дбива;;ться на'б!оенергетичних продесах. Зрушення останн!х виявлятаться встановленкми зм!нами активное^ фермент!в ДЦГ та 1ЦЦГ ! ¡х !зоферментних спектр!в, як! приймЕ-ть участь у найважливших етапах метаболгчних процес1В ! представляють основн! шляхи вироб!тку енерг!! в орга^см!. •Яактатдег!дрогеназа, що катал!зуе терм!нальний етап гл!кол!зу, фуияЩоиув э м!сц! переходу а'наеробяих процесгэ в аеробнг, а ма-латдег!дрогеназа регулюе к!нцеву частину циклу трикарбонових кислот. Досл!дження показують, що у д'тей, хворих на ССД, актив-н1сть обох фермент!в б1льш !Ня у 2 рази перевищуе величини, влас-тив! здоровим д!тям, з сп!вв1дношенням ДДГ/МДГ, що дор!внюе 2,1. 1зоферментний спектр ЛДГ у сироватц'! кров1 характеризуемся зб!льшенням вм!сту ЛДГ4 та ДЦГ5, тод! як в ензимному спектр! МДГ - шдвищенням активност! МДГд, ЗДГ4 та ЭДЦГ5. У хворих на ССД выявилось властнвим п!двищепня вм!сту лактату /большою м!-рою/ та п^рувату, сп!вв!дношення яких досягло 11,8 /чал.2./.

О

У д!тей з ОСД актквн!сть фермент!в виявилась Шдвищеного в 1,9 -2,1 рази, а вмгст метабол!т!в з I,«* ~ 1,8 рази, тодг як :зофер-•■ентний спектр в1др!знявся збгльшенням утримання ЛДГд та ДДГ^, а такоя МДГ2 та НДГд. ЗсИлыиення загально! активност! фракц!й ЛДГ4 та ЛДГ5 аказув на активац!» анэеробного-гШгал!?", оск!ль-ки саме вони його визнача^ть. При односпрямсваност! зрутень.ви-разн!сть ппокскчних явищ I порушень прониклизост! плазматичних мембран /що обумовило ВИХ1Д фермент!з у кров'яне русло/ у д!тей, хворих на ССД, пдаязляеться б!льшою м!рого, н!лс у хворг_х на ОСД.

т ' —

)

ЛактатдеПдрогеназа

Мал. 2. Активн1сть лактатдег1дрогенази, малагдег!дрогенази

та вм!ст лактату I Шрувату у кров! д!тей при системой /-/

I о<5межен!й склеродерм! I /---/ до початку л!кування в поривняки! . !з здоровыми д!тьми / у///УМ /.

Ми схильн! вважати, що джерелом г1пер1ерментем!i, яку в!да!чаемо , з п!двищена метабол1чна актквн!сть ф!бробласт!в - головних кл!т:шних елемент!в сполучно! тканини. Виявлення цих зм!н не т1льки у ""рослих хворих, але й у д!тей, наводить на думку -.• про можливе прот1кання метабол!чних реакд?й при склеродерм!i по ембр!ональному типу /Н.Г.Гусева, 1975/, що характерно ! для пвидкорегенеруючих тканин /шк!ра та !н./. Ictotho, цо глибок! метабол!чн! порушення можуть в1дбиватися на механ!зм! колагено-утвс зння, оск!льки лактат, що накопичуеться, здатний активува-ти прол!нг!дроксилазу - один з ключових фермент!в б!осинтезу колагек . У хворих на ССД та ОСД в!дм!чена однакова направле-н!сть 3MiH показник1В б!оенергетики може вказувати на близьк!сть розвитку патолог!чних механ!зм!в обох форм склеродерм!i• Под!б-н! явища в!дм!чен1 у в!дношен! практично до вс!х дослГджуваних не 1 основних систем та opraHiB, б!ох!м!чних, функц! оналыь~с зрушень. Взагал!, складаеться враження, t: обмежена та системна склеродерм!я мають патогенетичну сп1льн!сть.

Вивчення кл!н!ко-патогенетичних особливостей склеродерм!i у д!тей супроводжуеться ранньою генерал!3auiею патолог!чного про-цесу, вираженою Яого системн!стю, розвитком порушень кард!орес-п!раторного, опорнорух!вного, м'язового аларату, ураженням пок-ров!в шк!ри та'!н., сприяло розробд! питань в!дновно! терап!1.

У зв»язку а виникаючими нер!дко при !нтенсивному медикаментозному л1кувашП поб!чними сторонами д! i, а та..ож хрон!за-aie» ревматичних захворюваль, що заважають терап!! /В.О.Насонова, I9B9; А.Г.Лптвиненко, 1989; P. Wolf о, D. Hav. эу, 1985 та !н./, на пераий план висуваеться етапне впрова^ження бальнеолог! чних i ф!зичпих црсформованих л!кувальних фактор!в.

Сск!льки до початку наших досл!джень системна склеродер-м!я не була j 1:ерел!ку нозолог!й, показание для саяаторно-ку-

рортного Л1кування,-виникла потреба спочатку вивчити можлив!сть застосування пело г до-бальнеолог! чних та апараших ф!зичних фак-тор!в /а розробити систему виновного л1кування з диференц!йо-ваним використанням методик, пов'язаних з особливостями переб|-гу, стад!!, активноот! системно} склеродерм!I, а такой стад!ею патолог!чиого процесу шк1ри при обмежен!й !! форм!.

Один !з запропонованих комплекс!: в!дновного л!кування для хьчрих на обмежену склеродерм!ю включав вакуумфонофорез сумш1 пело!д!ну, теон!колу та даметалсульфоксиду /ДШ)/ г.а осередок шкхри. Для хворих на системну склеродерм!» при наявност! вира-жених патолог!чних прояв!в на шк!р! у верхн!й частин! тулуба додатково проводили застосування на во^лникову область вакуум-фанофорезу сум!ш1 з включениям гум!золю, а при генерал!зац!! про-яв!в на шк!р! в нижн!й частин! тулуба - паравептебрально /Су-Суд/ та на область проекц!I надниркових залоз / Д^д - ЪУ сум!ш для вакуукфонофорезу, поряд з тес:11колом та х!м!чними !нгр»шентами л1к}валькк'х пело!д!в, включений ДМСО - зас!б, що останн!м чаоол) розглядають як один !з препаратор терап!! ре ма-тичних хвсрб в вигляд! баз!сного /Я.0.Сигид!н з сп!в.,199С/.

В результат! проведения нами л!кування за згаданам способом, в!дм!чена вигчзна позитизна динам!ка п боку шк!рних проя-в!в. захворваання. Разом з тим, при цьому'виявився нэдсстзтн!й ва.г*\в запропонованого способу на стан внутр1шн1х орган!в та опорно-рухгвного апарату. У зв'язку з наведеним, нами був за-про го кований реаб!л!'т£ц!йний комплекс з проведениям бальнео- . . та апл!кац!йно! пело!дотерап!!. Починали л!кування з вступних вуглекисно-рапчих ванн, як! пот!м продовж/ваяи по черз! !з кур-совим використанням грязевих апл!кац!й на осередки ураженнл, а при системы!й склеродерм!! - такок на Воротникову зону та область проекцН надниркових залоз.

Шляхом д!! пело!дотералН на рецепторний аларат шк!ри реф-ле"торно та прямим вплквом терм!чного фактору зм1нюються судин-н! реакц!1, функц1онування нервово-ендокринних регуляторних ме-хан!зм!в, эдЩснюетъся валив на метабол!чн! та Iнш! продеси, цо обумовлюють переб!г запалення. 'В механ1.зм! л1кузально{ дП пе-ло!доапл!кг !й доведений 1х вплив не б!оенергетичн! продеси, тканинн! реакц!г, на кед!атори залалення та депол!меризуючу д?ю г!алурон!дази, на !мунолог1чн! зрушення, алерг!ю, роззиток гра-нуляд!йно! сполучно! ткапини, на р}зн! ендокринн! комплекси /Г.О.Г(рчакова, А.П.Лещик ,кий, 1933; А.П.Лецинський, В.Л.Коно-ааленко, 1991/.

В наших доол)я?еннях у д!тей, хворих на склеродерм^, курс комплексного в!дновного л!кузання, що включав алл1кац(йну пело1дотерап1ю, супроводжуеться позитивною динач!кою кл!н!чних прояв!в захзорввання з боку кард!оресп!раторно! системи, пол!ц-шенням стану опорно-рух!вного ацарату, иерифер!йно! гемодинам!-ки, метабол1чних процес!в.

В зале&ност! в!д кл!н. шо1 форми, актиБ..ост1, стад!!, пе-рес5!гу ахворввання, параметри впливу процедур, !х розм{щення I к!лък!сть вар!ювали диференц!йно.

Результати використання двох викладених спэсоов л!куван-ня послуадли осноеою для розробки третьего л1кувально-реаб1 л1-тадП'ного комплексу, в якому лело!,йобальнеоте^ашя поеднуеться з вакууифонофорезом сум!си.

На результатах, комплексно! сакаторно--курортно! реаб!л!та-Ц1! хворих на склеродерм! *> з диференц!йовачим эаптосу.заяням .розроблених на». спссоб!в та методик л!кування поэначнлуся кл!-ч!ко-патогенетичн1 прояви, 11ереб!г- захворювашм. «ого от^д!я, актквн1сть патолог!чного процесу, стгтево-в!ков! осоЪп'лъост\.

ГНд вплкгюц - п'дновко! терап!! з!дбуваються позитивна зм!-

ни в судинн!Я систем!, сердев1й д!ялиНост!, пол!пшшшсь реова-зограф!чн! показники, -напри1;нц! курсу терапП нормал!зуеться форма рьовазограми, причому це част!ше в!дбувалося у д!тей молодою! вПсово! групи, хворих на ССД. Як видно на мал.З., частота ям!н форми реовазограф!чн<М криво! зменишлась у хлопчик!в, хворих н-1 ССД, значн1ше, н!ж у д!вчаток, в друПй стад!! хворо-би б!льше, ..¡к в перш!й, у хворих з хрон!чним переб!гом пор!в- ' няно в п!дострим. 1стотно, що у хворих на ССД зм!ни реовазогра-ми п!д впливом л1куання по-р!зному в!дбуваються в р! зних судин-них областях, вказуючи на нер!вном!рн!сть морфо-функд!ональних порушень судин.

Частота впливу термоасиметр!й шк!ри, як прояц судинно! ре-активност!, п!д впливом виновного л!кування взагал! зменшуать-ся, б!льпюю м1рою де в!дбуваеться у д|вчаток, хворих на систем-ну склеродерм!^ ни у хлопчик!в.

П!д г 'ливом л!кування нормал!зуються показники ЕКГ. Це видно !з зм1н синусового ритму, збудливост!, пров!дност!, зубдя Т. Однак, чим б!льше.виражена вих!дна активн!сть зохворювання, тим б1льшою м!рою збер!гаються зм!ни зубдя Т, синусова аритм!я, поручения пров!дност! та збудливост! м!окарду / мал. 4. /.

Вплив реаб1л!тац1йного л!кування'на показники зовн!шнього дихання виявився в нормал1задП максимально! вентиляд!! легень, що супроводжуеться тою ж тенденЦ1ел величини поглинання кисню при зниженпму коеф!д!ент1 використакня кисню, що залишився /мал. 5./. Така динам!кя б'льзе прочвлялзся у д!вчаток, при п!д-гостроку переб!гу та невелик!й /перший ступ!нь/ активност! хворо-би.

Комплексне л!кувшшя позитивно вгдбилося на стан! м'.язово! . системи. Глижений вих1дно м'язовий тонус Шдвищуеться в результат! санаторно-курортного лгк.увзння: б1льше у д!вчаток, при пер-шому ступеню активност!, у хлоркх з хрошчнкм переб!гом захворю-

яо-

60-

40-

20

П

ХроШчне Шдгостре Хлопчики Д|вчатка

Стать

Стад1я ПересИг

Мат. 3 Зплив санаторно-курортного л{куваяня яа зм(кену форму реовазограф[I в залежност! в{д стат1 хворих на системну склеродерм^, II ютат! та,перебиу

до л1кування пгсля л}кування

1_

Рем!с!я

2 . А

1<

/

\

\

\

/

\ / V

4

Актива!сть.1 ступеня 2

Л

/ \ / V / \ .. / \

Х>3

\

\

\

/

\

/

4

<

/

Активн!сть П ступеня

о

.А.

/ \ / ■ . \

\

/

N

>3

\

\ /

\ /'•

4

/

го

Мал. 4. Вплив санаторно-курортного лГкування на ЕКГ-показники у д!тей, хворих на ССД, в залежност! в!д активности хвороби

--— - до л!кування - - п!сля л!кування

1 - синусова аритм1я 3 - збудлив!сть

2 - провгдн^сть 4 - зубець Т

130

120

ПО

даод

/

/

юс

Уст

дал

V

%

дш

1иО

140

100 •

'к

Г

I .. п

220

160

100

ДПОо

/

/

50

30

квк

\

\

I П Ш • I ' п ш

-Мал. 5. Вплив санаторно-курортного л!кування на показники зовн!шнього дихання у д!тей, хворих на системну с-1еродерм{ю I - здоров! д!ти, П - хвор! на ССД до л!кування} : Ш - п!сля л!'кування

м ел

вання та перш!й стадН хвороби /мал.6./.

Особливи" (нтерес представляв вшшв л!куъання на зм!ни 610x1м» шхх показник!в стану сполучно! тканини /гл1козачкногл1-кани, оксипрол!н/. В продес! л!кування знижуеться загальна ак-тивн!сть як лактат-, так 1 малатдег!дрогенази, зменшуеться вм!ст пов!льном!груючих фракц!й ДЦГ та м!тохондр!альних форм МДГ, тобто терап!я сприяе зменшенню г! эксичних явиц та п!дси-леь..й аеробних шлях!в бгоенергетик.. /мал. 7./.

В д'ьому в!дношенн! п1дкреслимо, що ми не знайо-'и роб!т, в яких вивчався б вшшв л!кування, в тому числ! ф!зичних метод!в на ферментативн! продеси, що забезпечують б!оенергетику у д!тей, хвориг на склеродерм!». ЬПж 1ншим, виявлзна в наших досл!дженнях юзитивна д!я л!кування на активн!сть ДПГ та МДГ, а такой на !х !зоферментнцй спектр ! субстрати /лактат, п!руват/ вкладаетьсл в коьдепд!ю, що розвиваеться в Укра!нському НД1 медично1 реаб!-л!тац!! ! курортолог!! Д.О.Горчакова, А.П.Дещинський, 1985/, про ^оль пело1добальнеопг!чних л!кувальних фактор1в я б1оенер-гетид! орган! ьму. Зг!дко ц!е! кондепдП, пело!дотерап!я рев.'

тичних загорювань супроводжуеться спочатку дефицитом макроер-

<

г!чних сполук на фон! посилення гл!кол1тичних реакд!й, а в к!нд' л!кування - знэтнг* эростанням ефективнсст1 окислювального фос-форилювання. Де веде до зб!льшення продукцН АТФ, що витрачаатъ-ся а продеси саногенезу, в тому числ! т!, як! в!дбуваються в сполучн1й тканлн1 /розсмоктунанкя рубцевих утворзнь, зменшення розростання гранулярно! тканини/.

В наших спостереженнях виявлс'но у ц!тей, хьорих на склеродерм^, що розроблен! лгкувально-реабШтсц'.йн! :-омплекси з вкли-чыьням пе^о!доалл1кац!й виявллгть найб(льше вир-чаний вшпи в напряыку пол!1гаення б!оенергетичн11х провес!в, що сп!впадаа з б!льш знсчним кд!к1ЧН1Ш ефектом у в!дн тени! опорво-рух!вного

Д1 вчата

Передал! ччя

Плече <

•> Стегно

Гом!дка

Хлопчики

Плече

Стегно

Гош'дка

Мал.6 Вялив санаторно-курортного л!кування на м'язовий тонус /у и:отонах/ у д!тей, хворих ка системну "клер^деимш, р!пнеI сгат{.

- до Л1кування _ - п!сля л!кукання .

200..

180-

160-

140-

120

100-

До Л1куванкя I комплекс 'П комплекс Ш комплекс

Мал. 7. Активнгсть лактатдеггдрогенази /-/, малатдег!дро-

генази /- - -/, вм1сг лактату / |__| / та п!рувату / У

кровг д!тей, хворих на ССД,.шд впливом ргзних терапевтичних комплексы / у вгдсотках пор'гвняно !з здоровими/

та м'язового аларату, патолог!чного процесу шк|ри.-

Шд впливом л!кування зниження екскрецп глг:<озамгногл!ка-н!в та оксипрол1ну бьльше виражено у хворих з акгкььим патоло-г!чним прочесом та при хрон1чному перебегу захворювання /мал.8./.

Взагал!, спрямованнгсть д!I сапаторго-курортного лгкуван-ня на д0сл1джуван! показники близька при обох формах склеродер-мН, вирален!сть П менша у хворих на ОСД. При цьому зм}ни /зниження екскрецН оксидрол!ну в!дбуваеться, головним чином, у хворих ца ОСД з патолог! чним процесом шк'!ри в стадП I ндурад! I, або ж наявност! останныН при сполучен!й форм! ураження шк!ри. Р!-вень гл(козчм!ногл1кан1В в сеч! та-серомуко!ду в сироватц! кро-В1'знижувався п1д впливом санаторно-курортного Л1кування при вс!х проявах патолог! чног'о процесу шк1ри.

Наведен! матер!али наших досл!джень та кл!н!чних спостере-жсяь дозволили встановити обумовлен1сть ефекту санаторно-курортного л!кування кл!п!ко-патогенетични.ми та- статево-в!ковими особ-ливостями прояв!в склеродерм!! у д!тей. Про це ж св!дчить ! за-гальна оцгнка безпосередгНх результат!в: пол!пшення достов!рно р1дше в!дм!чено при вих!дно активному патолог¡чному процес!, во-НО меншоюм{рою проявляется при п!дгострому переб!гу ! друг!й стад!! системно! склеродерм!!, в цих же чипадках достов!рно час-т!ше ф!гуруе оц!нка "без перем!н" /мал.9./.

В ц!лому безпосередн! результати св1дчать про досить вира-жений ефект санаторно-курортного л!кулання склеродерм!! у д!тей: пол!пшення вГдШчено у 54% з 245 хворих на системну склеродер-м!ю та у 78% з 267 хворих на обмехену форму ! т!льки у 5-9$ ефект не ггпоявився* Як видно з наведених даних, виражений л!ку-

вальний ефект статистично достов!рно част!ше проявився при обме-жен!й форм! !,навпаки, без ефекту ! пог1ршення част!ие виявля-

лись у д!тей з системною склеродерм!ею.

но

70

30

L

Гл!козам!ногл!кани / мг/г /

Li

ГШ

1 GJÍ

Й

I

I ш

0,34 0,2Н_

0,23-

J

Серомуко!д /од. екст./

ifi

-Рта..

Ja

i

I

.cm

i

90"'

70

50

Л

Lu

4

i i -та.

0ксидрол!н /мг/доб./

é

г—сл

i

te

I

iä ггщ

I п Хрон!ч. Щдгостре о I ст. П ст.

Стсл'.я . Переб1г "*!« т~и~в~н i сГаГь"

Кал.8 Вшшв санаторно-курортного Л1кувания на показники стану""" сполучно! тконини у хворих на скстемну склеродермiю в залеяност! в!д стад! i, nepeöiry та активное^ захлорввання СИЗ- до л!кування

Шсля л!кування

Пол1шення_ Незначне_полШпення Без зм]_н_

■JO -60 .

30

■Стад{я хвороба

I п

I п

I п

90 GC 30

i

П е р в б i г

4-

É

Хрон. Шдгостр. Хрон.' Ш'дгостр. • Хрон. Ш'дгостр.

80 -

40

А'к т и в н ! с т ь

УК7/

Шж

Ь

mm

0 I п

О I п

О I п

Мал.9 Беппосередн1 результат;! санаторно-курортного л! кування д{тей, хворих hd систеыпу склеродерм!», в залежност! в{д стад!i, пере-öiry та азшгвиост! патолог!много процесу

По в!ддаленим результата).!, одержаним на протяз! трьох ро-к!в шляхом анкетування та обстеження при повторному вступ! на Л1кування у 197 д!тей /97 хворих на системну склеродерм!*) та' 100 на обмежену форму/, ефект курсу санаторно-курортного л!ку-вання мало в!др!знявся по формам склеродерм! i, тривав у 65-71£ випадк!(а до 6 micanib, у 19-25£ хворих 6-12 м!сяц!в. Ictotho, що у 20£. хворих на обидв1 дорми склеродерм! 1 л!кувальний ефект виявився дуже ст!йким - 1-2 роки I б!льше.

Анал!з ефекту розроблених нами трьох основних л!кувальних комплекс1в показуе, що по кл!н1чним результатам та змгнам пара-кл1н!чних показник1в, ст!йк!сть л!кувалыюго ефекту при обох формах склеродерм!1 зростае в!д першого до третього л!кувально-го комплексу. Найб!льша ефективн!сть проведения санаторно-курортного л1кування по в!ддвленим результатам в|дм!чаеться при проведеннг т^гього комплексу, реаб1Л1 тац1йний ефект якого грун-туеться »ja поеднангй дП пело!дотерап!i, бальнеотерап!i та ва-куумфоно^орезу npenapaTiB, що впливають на найважлив!ш1 ланки патогенезу склеродерм!i.

При проведенн! повторних KypciB санаторно-курортного л!ку-вання у 118 хворих одержана значно б!льша ефективн1сть, н1ж при однократному ix впровадженн!. Результати катамнеотичного спосте-реження св!дчать про необх!дн!сть повторного проведения курсу', етапно! санаторно-курортноi Tepanii через 6-9 MicflUiB i б!льше.

Ана."!з цих даних дозволив обгрунтувати посл!довн!сть впро-вадження запропоновапих нами л!кувальних комплекс1в по п!дсилен-ню бальне0пел01Д0ф13Ичн0Г0 впливу, скласти систему в!дновного л!кування д!тей, хворих на склеродермию.

Сл1д врахувата, що у багатьох д!тей. хворих на склеродер-м!ю, що ¿находилися-пгд нашим спостереженням, - це другий - тре-т!й етап л!кування п!оля терып i, що проводилася в клШчному

стац1онар! /дитяча кл1н!ка колагенових хвороб Моськовсько! ме-дично! академ!! ïm. I.М.Сеченова або дитяча клШка Одеського медичного !нституту ïm. M.I .Шрогова/.

ВИСЮВКИ

1. g спостереженнях над 512 д(тьми, хворими на склеродерма, охарактеризован: кл!н!ко-патогенетичн! особливост! зфсво-рювання, пов'язан! з формою, статтю та bîkom д!тей, переб!гом, стад!ею, активн1стю патолог!чного процесу при сист; н!ît склеродерм! i i розвитком патолоПчного процесу шк1ри при обмежен!й форм1.

2. В патогенез! снлородерм!i важливу роль в!д!грають пору-шення зрунк.щоналыюго стану г!поф1зарно-гонадо!дального ендо-кринного комплексу! Хворим на обидвг форми /б!лышю м!рою ССД/ властив! складн! статеио-BtKOBi зм!ни сл!вв}дношення концентра-nii у KpoBi андроген1в та естроген!в у зв'язку з недостат-тстю регуляторно! гонадотропно! функцН Апофизу /зниження р!вня люте1н!зуючого та фолг ку.л1нстимулюючого гормон!в/.

3. Акгивний склеродерм!чний процес при системн!й склеродгр-mii у д!тей в!дбивавться на вираженост! зм!н б!ох!м!чних показ-ник!в стану сполучно! тканини /р1вень екскрец!i гл!козам!ногл!-кангв, оксипрол!ну та iH./, б!оенергетичних процес!в /сшвв!дно-шення ДЩ/МИГ та ¡х iзоферментних форм, bmïct лактату ! п!рува-ту/, судинних порушеннях /зм1на тонуса, еластичност!, м!кродир-куляц!!/, кард!оресп!раторно! та м'язово! систем, кл!тинного складу KpoBi. Меншою м! рою на вивчаемих показниках в!дбиваать-ся стад!я ! nepedf'r патолог!чного процесу.

4. При обмежен!й склеродерм!! у д!тей виявляються, хоча ! меншою м|^ою, зм!ни, властив! хворим системною формою захворю-вання, причому виявляються статево-в!kobî особливост! з б!ль-шою виразН1стю зм1н при патолог!иному процес! шк!ри в стад!!

. !ндурац!!, Шж в стад!1 атроф!!. Виявлений ряд сп!льних рис в кл!н!ко-патогенетичних прояьах системно! та обменено! склеродер-ш! I св1дчить про патогенетичну. спиыПсть цих двох форм захворю-вання.

5. Хрон!зад!я патолог!чного процесу у д!тей, хворих на склероАер^ю, яка спостер!гаеться останн!м часом, що св!дчить про недостатню ефективн!сть одн!е! лише медикаментозно! тера-пП, висувае на перыий план розробку бальнео-пело!до-ф!зичних метод!в в!дновного ¡кування. Розроблена система медично! реа-б!л!тац1! складаеться ¡з включения преформованих л!кувальних фактор!в при проведенн! терапН в клШчному стац!онар1, зд!й-снення !! при пераинному л!куванн! на курорт! та иякористання в!дносно б!льш активно! пело!до-бальнеогерап!1 в подальшому на санаторно-курортному етап!. .

6. Для здПгинення системи в!дновного л!кування д!тей, хворих на склг-родерм!ю, розроблено три л!куБально-реабШтац!йн! комплекси, як! одержали статус винаход[в. У зв'язку з вар!абель-н!стю та р!зноман!-тн!стю кл!н!чних прояв1в склеродерм!! у.д!тей, що обумовлен! переб!гом, стад!бю \ активн!стю склеродерм!чного продесу при р!зних формах захворювання, в кожному комплекс! наведен! методики !ндув!дуал1зованого застосування преформованих ф!зичних фактор!в ! одночасного використання л!карських засо-б!в /вакуумфонофорез/, бальнеопело!допроцедур, ¡х дозування, локал!зад!'. розм!щення.

7. Порушен! <5!ох1М!чн1 гоказнйки стану сполучно! тканини

та б!оенергетичних продес!з, як! важлив! в патогенез! склеродер-м!I, зазнають п!д впливом розроблених л!кувально-реаб!л!тац1йних комплекс!в значних, хоча \ неоднаково виявлених, позитивних зм!н. Це с^гдчить про ргзну !х роль в механ!зм1 застосованих бальнео-ф!зиотерапевтичнкх фактпргв.

8. Еезпосередн! результати виновного санаторно-курортного л1кування св!дчать про ефективн!сть терап!! при обох формах склеродерм!! у д!тей, аде б!льшою М1рою при обмежен!й форм!.

У хворих на системну склеродерм!ю ефективн!сть л!кувально-реа-б1л!тац!йно1 терап!! зменшуеться по м!р! зб!лылення прояву ви-х!дно! активност! склеродерм!чного процесу, наявност! Ш.дгостро-го переб!гу та П стадМ хвороби; висок! результати в!дновного л!кування практично не залежать в!д стад!! патолог!чного процесс шк!ри.

9. В!ддален! результати в!дновного л1кування виявилися до-сить адеоккми при обох формах склеродерм!I у д!тей.

9.1. Л!кувальний.ефект з$ер!гаеться у 65-71$ до 6 м!с,. у 1/4 - 1/5 - в!д 6 до 12 м!с, а у б!льш як 20$ д!тей, хворих на системну та обмежену склеродерм!ю, досягнутий позитивнкй результат залишався на протяз! 1-2 рок!в.

9.2. По стаб!льност1 позитивного ¿фекту розроблен! л!ку-валыю-реаб!Л!тац!йн-1 комплекси можна розм!стити в. сл!дуючому порядку: вакуумфонофорез л!карсько! сумш! х бальнеопело!доте-рапп ¿. поеднання преформованих ф!зичних л1кувальних фактор! в

з пело!добальнеол!куванням.

9.3. Ефективн!сть в!дновно! терап!! у дгтей, хворих на обидв! форми склеродерм!!, п!двищуеться з повторениям курс!в санаторно-курортного л!кування: вона в 2-3 рази зростае п!сля двох курс!в, в 3-6 раз!в п!сля чотирьох реаб!л!тад!йних курс!в.

10. Результати слостерёження над великим контингентом д!тей, як! поступають в Одеський курортний рег!он, з детальним анал!-зом шинг^чих прояв!в в зв'язку з формою склеродерм!!, р!зницею в розвитку, переб!гу тавираженност! активност! Н у хворих р!з-но! стат! ! в!ку, ¡х реагування на курортн! фактори, послужили обгрунтованню включения /ран!ше непоказану для направления на

курорт/ системно! склеродерм! I в перели нозолог1й, при яких пело!добальнеолог!чним та пре<}ч)рмованим ф!зичним л!кувальним факторам належить важлива роль.

ПРАКТИЧН1 РЕЮМЕНДАЦП

1. Практично важливо в диагностик I прогнозуванн! врахо-вувати р!глицю в стан! ендокринного комплексу г!пофиз-гонади, в кл!н!чних проявах з боку орган!в ! систем у хворих на склеродер-ы!ю д!вчаток ! хлопчик!в р!зного в!ку.

2. У в!дпов!днг-'т! до розробленого способу вакуумфонофоре-зу л!карсько! сум!ш!, остання готуеться !з розрахунку 10-12 мас# гум!золю /або 10-12 иас% пело!дину/, 0,3-0,45 мас£ теон!колу, 10-12 мас% ¿¡.'¡СО на ланол!но-вазел!нов!й основ! /дс 100,0/. Ре-тельно роз11врти 2-3 таблетки теон!колу /по 0,15/ у фар$оров!й ступц!, добавити 10-20 г вазел!ну, а пот1м - ст!льки ж безводного ланол!ну т' в!дпов!дню к!лькост! решти препарат1В.

Величина вакууму по дьому способов! коливазться в межах 20-40 кПа /150-300 мм рт.ст.Д а ультразвук застосовуеться в !мпульсному режим!, тривал!стю ¡мпульсу 4-10 мс, !нтен'сивн!стю /0,2-0,6/ х ТО-4 Вт/м2, тривал!стю 3-4 хвил. на кожиу зону шк!-ри.

Практично важливо, що.при перших процедурах сл!д вплива-. ти на колоосередков! зони, а вяе при посл!дуючих процедурах -безпосередньо на осередок уракення шк!рки.

При використанн! цього способу в терапП д!тей, хворих на системну склеродерм!к, рэкомендуеться чергувати вплив на осе-редки !з застосуванням ф!зиотерапевтичних процедур на область проекцП надниркових залоз / Д^д- Ь^-/. При генерал! зованому залученн! покровов шк!р^ впливають паравертебрально /Су-Суд/ та на зону проекцП надниркових залоз. При проведенн! перших процедур на шейно-воротникову область !нтенсивн!сть ультразву-

ку повинна бути 0,05 х Ю-4 Вт/м^/ тривал!сть !мпульсу 4 мс, довгочасн!сть 3 хвил. на кожну зону, а при посл!дуечих впливах - 0,2 х Ю-4 Вт/м2 /10 мс, 4 хвил./. Те ж взноситься до вели-чини вркууму - при перших сеансах 20 кпЛ, а в посл1дуючому -40 кПа.

При обмежен!й склеродерм!f курс складаеться з 12-15 процедур, при системой - 14-16 сеанс!в. Вакуумфонофорез л}карсько! cyMim! проявляв виражений позитивний вплив на перифер!йвий кров :6ir I стан м1кроциркуляц!i, як! е ведучими в патогенез! скле- . родермИ.

'1ей метод Л1 кування можна застосовувати ще на етап! пере-бування хворих в кл!н!чному стац!онар!, поеднуючи його з медикаментозного Tepanieso. Кр!м того, при первинному напразленн! д!-тей, хворих на склеродерм!ю, на курортне л!кування рекомендуеть-;я починати терап!ю саче з цього способу.

3. При повторному призначенн! санаторно-курортного л!кування доц!льно проводити активну бальнеопело!дотерап!ю.

Хворим на системну склеродерм!ю.в I стад!!, у стан! рем!с!t або I ступеня активност! патолог!чного процесу при хрон1чному nepeöiry з переважно перифер!йними проявами та д!тям з розпов-сюдженим вар!антом обмеженоГ форми п!сля 4-5 вступних вуглекис-ло-рапних ванн /температура 36-37°С, 5-7-Ю.хвил./ проводить курс'!з 20-24 грязевих апл!кац!й /чередуючи Гз застосовуваними ваннами/ на осередки ураження, а при наявяост! останн!х на шк!р! нижньо! частини т}ла - ! на область проекцИ надниркових залоз, ! на нпзш! к!нц!вки. Температура пело!ду повинна бути 39-40°С, тривал!сть поступово зроставча з IO-Ib хвил. до 25-30 хвил.

Практично важливо через 40-50 хвил п!сля апл!кац!! провести елелтрофорез л!дази на осередки ураження /д!тям 3-6 рок!в -16-32 один., 7-10 рок!в - 32-64 один., старше К) рок!в - 64 один/

Р8.

в киькост1 12-15 процедур на курс. .

При П ступен! активнос' патолог!чйого процесу з йереваж-ним ураженням суглоб!в, м'яз!в, шк!ри грязев1 процедури зд!й-снюють .а область проекц|1 надниркових залоз, на д!лянки !нду-рацП шк!ри або уражен! суглоби, зменшуючи 1х тривал!сть до 10—Хб'-гО хвил., ск«рочуючи !х курс до 10-12-15. Шсля кожно! апл!кац!! рзлимо проводити масаж уражених д!лянок з втираниям облел!хово1 олП, кр!м того, щоденно п!дшк1рно сл!д вводити л1-дазу у зростаюч!й доз! /всього 12-15 {ньекц'гй/.

У виладку п!дгострого переб!гу системно! склеродерм!1 з проявами шшсиндромност! при проведенн! в!дновного л!кування по вказан!й методиц! апл!кац!йне грязел!кування призначати не сл1д. Впроваджують вуглекисло-рапн! ванни температурою 36-37°С, експоаиц!ею 5-7-10 хвил., ша в!дпускаються в перпл 2 нед!л! через 2 дн! на тр"т!й /2 ванни в нед!лю/, в подальшому - через день /3 ванни в нед!лю/. На курс 12-15 ванн. Через 40-50 хвил.. . п!сля ваннк - електрофорез л!даяи, на курс 10-12. Через 40-50 хвил. - масаж осередк!в на облеп!хов!й ол!I. Бальнеол!кування хворих з л!дгострим переб!гом 1-П ступеня активност! пропонуеть-ся проводити на фон! прийому нестеро!дних протиревматичних препаратов, засоб1В, що пол1пту..гь к^кроциркуляцш, тканеву троф1-ку/, в!тач1Н!в.

4. Важливс мати на увазг, що, поряд гз загальними протипо-казаннями до санаторно-курортного л!купания хворих на системну. склеродерм!ю з глибоккмл склеротичней та д!строф!чними зм!нами /1И стад!я/, з тяйкими урэженнями внутр!шн!х орган!в /серце, леген!, нкрки/, !х декомпенсац!!, а також д!тям з гострим пере-б!гом склеродерм!чного процесу або з високою активн1стю запа-лення /Ш ступ!нь/ бальиеопело!дотерап!я протипоказана.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБ1Т, ОПУБЛ1KDBAHKX ПО-TEMI ДКСЕРТАЦ11

I. Методичн! документа

1. Диагностика и этапное лечение склеродермии у детей с использовонием санаторно-курортных факторов: Метод, рекомендации. - Киев, 1983. - 30 о. /соавт. Щуцки!* И.В., Макарова H.A., Тебенчук Г.И., Колотило Д.А., Звонарева Г.А., Колесникова Т.в./.

2. Способ лечения склеродермии: Информ.письмо. - Киев, 1986. - 3 с. /соавт. Макарова H.A./.

3. Этапное лечение диффузных заболеваний соединительной тка- • у детей: Метод.рекомендации. - M., 1987. - 22 с./соавт. Исаева Л.А., Рябова Т.В., Ермакова Т.А., Уварова H.H., Шляпак Е.А., Макарова H.A./.

4. Этича и деонтология среднего медицинского и педагогического персонала детского санатория: Метод.рекомендации, -Одесса, 1990. - 10 с. /соавт. Орищенко В.Г., Гажий Н.Б.,.Ште-ренгерц А.Е., Ян В.И., Демидова Н.И., Катков В.Г./.

'2. Патента i документа

5. Устройство для выявления белковых фракций: а.с. У' ь52219. //'Еюлл. изобретений и открытий. - 1982. - !'• 31. - С. 21.

6. Способ .лечения склеродермии: а.с. Jf 1090395 //Бюлл. изобретен/" и открытий. - 1984. - .f 14. - С.24.

7. Способ получения электрофорегра\ш белковых веществ:

а.с. tf II9677I // Еюлл. изобретений л открытий в СССР. - 1985.-if 45. - С.174. /соавт., Мардашко A.A./.

8. Способ лечения больных с системной формой склеродермии: а.с. if 16'18467 // Открытия изобретения. - 1991. - if 18. - С.33. /соавт. Щмакова И...., Волошина Е.Б., Колесникова Т.к./.

9. Способ лечения больных с ограниченной формой склеродермии: а.с. Jf 1648468 //Открытия изобретения. - I99J. - " 18. -с.33./соавт. Шмакова И.П., Волошина Б.Б., Колесникова Т.В./.

3. Пер1одичн{ видання..

10. Возрастно-половые аспекты распределения "етей, больных склеродермией, по клиническим формам //Педиатрия. - 1990. -

ii 12. - С 81 - 82.

11. О состоянии JDP-органов при склеродермии у детей //Зурн. ушных,носовых и горловых болйзней. - 1989. - № 5. - 0.68 - 70. /соавт. Мильграм Б.Р./

12. Физические факторы в патогенетической терапии детей, больных склеродермией // Вопр курортологии, физиотерапии и лечеб. физкультуры, - 1990.-.'? 4. - С. 46 - 48. /соавт. Рябова Т.В. Мартыновен Л.В., Колесникова Т.В./.

. 13. *1зоферментнь\Я спектр лактатдегидрогеназы в миокарде и скелетных мыщцах животных при физической нагрузке // Украинский биохим. журн. - 1973. - Т.51: - tf I. - С.45 - 49. /соавт. Савицкий И.В., ^грдашко A.A./.

14. Метаболические особенности мышечной.ткани сердца и бедра крыс // Фяологич. журнал. - 1989. -Jf 3. - С. 21 - 26. /соавт. Макулькин Р.Ф., Мардашко A.A./.

15. Санаторно-к; .чортное лечение склеродермии и дерматомио-зита у детей // Всес.конф. по организации санаторно-курортной помощи детям: Тез. докл. /Железноводск, 26 - 27 октября 1982 г/. М., 1982. - С.171 - 172. / соавт. Рябова Т.В., Мореева З.А., Шляпак E.A., Габидова Н.Г., Накарова H.A./.

16. Бальнеогрязелечение в комплексной терапии диффузных заболеваний соединительной ткани у детей // Материалы к УШ Всес. съезду физиотерапевтов и курортологов: Тез. докл. / Сочи, 25 -28 октября 1983 ../. - М., 1983. - С.389.

17. Реабилитация больных склеродермией с нарушением функ-. ции опорно-двигательного аппарата //Санаторно-курортное лечение детей и подростков: Тез. докл. общесоюзной науч.произв. конф. врачей. - Анапа, 1984. - С.136 - 138. /соавт. Макарова 'H.A./

18. Энзиматические показатели эффективности .санаторно-курортной терапии при склеродермии у детей // Тез.докл.1У съезда физиотерапевтов и курортологов УССР/Одесоа, 10-12 декабря

1985 г./. - Одесса, 1985. --С.296 - 297.

19. Влиянье физических и курортных факторов на метаболические сдвиги при склеродермии //Курортология и физиотерапия. - К.:' Здоров'я, 1986.'- Вып. 19. - С. 73 - 80*

20. Гр: Tía крови системы ABO и резус-фактор у детей, больных диффузными болезнями соединительной ткани // У съезд генетиков и селекционеров Украины: Тез. докл. Дмань, 16 - 19 июня

1986 г./ - К.: Наукова думка, 1986. - С.36. /соавт. Тимошен-чо Л.А./.

21. Этапное лечение ревматических заболеваний по данным кардио-неврологических синдромов // Санаторно-курортное лечение детей: Гез.докл. Всес. конф. /Евпатория, 13 - 14 ноября

1986 г./. - Одесса, 1986. - 4.1. - C.I8-' -19. /соавт. Галина И.В.( Рябова Т.В., Пашкевич B.C., Колесникова Т.В., Лебедь Е.П./.

22. Потенциальная возможность использования грязевых месторождений юга Украины в детских здравницах // Там же. - С.35 - 36. /соавт. Колесникова Т.В., Плисова Л.А., Койнов И.М., Никипелова Е.М., Николенко С.И./.

23. Влияние санаторно-курортного лечения с включением пелоидотерапии на состояние опорно-двигательного аппарата у детей, больных системной склеродермией,// Курортология и физиотерапия. -К.: Здоров'я, 1987. - Вып. 20. - С.93 - 96.

24. Роль энзиматических показателей в дифференциальной диагностике ограниченной и системной склеродермии // Применение ферментов в медицине: Тез. докл. Респ.научн.конф. /Симферополь, " 1987/. - Симферополь, 1987. - С. 155 - 156.

2э. Роль ЛФК в комплексной терапии больных склеродермией на санаторно-курортном- этапе реабилитации //Лечебная физкультура в . комплексном санаторно-курортном лечении: Тез. докл. Всес. науч.-практич. конф. /Нальчик, 1987/. - Нальчик, 1987. - С. 159 - 160. /соавт. Рябова Т.В., Маршювец Л.В., Колесникова Т.В./.

26. Использование методик бальнеолечения в терапии больных склеродермией // Курортология и физиоте; "лия. - К.: Здоров'я, 1988. - Вып. 21. - С. 79 - 82.

27. С стояние периферических сосудов при системной склеродермии у детей под влиянием бальнеопелоидотерапии // Актуальные вопросы санаторно-курортного лечения детей с нетуберкулезными заболеваниями: Тез. докл. Всес. конф. /Евпатория, 18 -. 19 ноября 1988 г./. - M., 1988. - С. 234 - 235. /соавт. Рябова Т.В., Мартыновец Л.В., Колесникова Т.В./.

28. Состояние микрециркуляадш при ограниченной склеродермии у детей в процессе комплексного санаторно-курортного лечения с использованием пелоидотерапии // Курортология и физиотерапия. -К.: Здоров'я, 1989. - Вып. 22. - С.70 - 75.

29. Еальнеопелоидотерапия в реабилитации больных ограниченной склеродермией // Использование бальнео-курох"яых и преформи-рованных физических факторов в терапии и реабилитации больных дерматозами: Тез. докл. мехтерритор. консп. дерматологов и курортологов /Львов, 2-3 июня 1989 г./. - Львов, 1989. - С.65 - 67.

30. Возрастные особенности изменения микроциркуляции под влиянием санаторно-курортного лечения /'/Климатические и префор-мированные физические факторы в профилактике и реабилитации

больных бронхо-легочными и сердечно- судистыми заболеваниями: Тез. докл. респ.научн. конф., ппсвящ. 75-летию Ялтинского НИИ им. К.М.Сеченова. - Ялта, 19ь.;. - С.95 - 96. /соавт. Волошина Е.Б., Мартнновец I.В./,

31. функциональное состояние органов дыхания у детрй при системной склеродермии в процессе комплексной санаторно-курортной терапии. - Там те. - С.'-^.З - 225.

32. Применение вакуум4оно«|юреза лекарственных веществ' в комплексно',1 терапии ограниченной склеродермии // Тез. докл. науч. -практич. конф., лосвящ. 70-летию НИИ мед.реабилитации и Физиотерапии им. Н.А.Семашко МЗ УзССР /Ташкент, 3 октября 1939 г./. -Ташкент, 1980. - С.ЦЧ - 144./соавт. Исакова К.П., Беримец Т.В./.

33. Сценка элективности санаторно-курортного лечения больных системно!' склеродермией детей по данным биомикроскопки сосудов бульбарной коньюнкп.вы // Тез. докл. мектерритор. научн.-конф. /14 - сентября 1939 г./. - Херсон, 1989. - С.27 - 28. /соавт. Волошина Е.Б./.

34. Влияние Физических Факторов нз микроциркуляцию при сердечно-сосудистых заболеваниях // Санаторно-курортное лечение больных с заболеваниями сердечно-сосудисто'1 системы: Тез, докл. науч.-нрактич. конй. /Одесса, 19-20 октября 1989 г./. - Одес^-са, 1989. - С.131 - 132. /соавт. Волошина'Е.Б., -Пронина Е.А./.

35. Влияние санаторно-курортного лечения с использованием механотерапии на функциональное состояние органов опоры и движения при системной склеродермии у дете" // Совр. проблемы исполь- ;

-зов. физич.факторов с кокпл.лечении и реабилитации больных заболеваниями опорно-двигательного аппарата, нервно" системы и женских половых органов: Тез д®кл. /Одесса, 25 - 27 октября 1989 г./. Одесса, 1989\ - С. ИЗ.

36. Состояние терморегуляции в динамике санаторно-курортной терапии при склеродермии у дете*. - Там же - С.121 /соавт. Колесникова ч\В./. _ «

37. Возрастно-половые особенности гормональной активности

у больных склеродермис-1 детей и ее изменение в период санаторно-курортного лечения // Курортология и физиотерапия. - К.: Здоров'я, 1990. - Вып. 23. - С. 101-105. /соавт. Коноваленко В.Л./.

38. Патогенетическое обоснование применения дифференцированного грязебальнеолечения при склеродермии у детей // Акт. вопр. пелоидобалыеотерапии: Тез. докл. междунар. симпозиума УССР -

Венгрия Адесса, 24 - 25 октября 1990 г./. - Одесса, 1990. -СЛОЗ - 104.

39. Исследование клинико-патогенетичвских особенностей склеродермии у детей //Совр.аспекты диффузных болезней соединительной ткани у детей: Матер. Всес.науч.-практич. конф. Д5осква, 5-7 выя 1991 г./. - М., 1991. - С.56 - 57.

' 40. Патогенетически важные изменения системы крови при склеродермии у детей, и влияние на них санаторно-курортного лечения // Курортология и физиотерапия. - К.: Здоров'я, 1991. -Вып. 24. - С.39 - 46.

41.Дифференцированное применение вакуумфонофореза лекар- • с. енных веществ в комплексной этапной терапии склеродермии у детей // Тез. докл. У съезда курортологов и физиотерапевтов Украины. - Одесса, 1991. - С. 106 - 107. /соавт. Рябова Т.В., Доцеисо С-А., Колесникова Т.В., Беримец Т.В./.

42. Географические исследования состояния сосудистого русла у больных с ограниченной склеродермией при санаторно-курорт-' ной реабилитации // Курортология и физиотерапия. - К.: Здоров'я, 1982. - Вып. 25. - С.131 - 136.