Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Система медико-социального мониторинга здоровья девочек-подростков их оздоровление (на примере Донбасса)

ШСГИТУТ ГЩДШТЙ, АКУШЕРСТВА ТА ПНЕКОЛОП1 АМН УКРАЙГИ

РГ6 од

~ л На правах рукопвсу

2 О П!!В Т-П

РЕЗНИКОВА АНЕЛШ ЛЕОН1Д№НА

система медико - социального монггорщгу здоров'я

дгочаток - гадлпкю та т

оздоровления (на приклад! донбасу)

14.01.10-Пел1атр1я

АВТОРЕФЕРАТ

диеертацИ на эдобутт* наукового ступсйя доктора ыедичнях паук

КиТв 1996

Робота е рукопксом,

Робота викрнана у Лугенськшу дерлавному ыедичному ун1вероитет1 МО0 Украйни.

Неудов1 коиаудатанти: доктор медичних наук, профэоор НЕДГЛЬКО BJKT0P ПЕТРОВИЧ доктор мвдичних наук, професор МАНОГОВА ЕША ПА8Л1ВКА

0ф1ц1Йн'1 опояенти! доктор медичиих наук, професор АНДРУЩУК АЛ1СА АФАНАС16ВНА доктор медичних наук, професор БЕРЕЖНИЙ ВЯЧЕСЛАВ ВОДЩИШРОВИЧ доктор «едичних «аук, прафесор KOPEHSB ШКОЛА МИХАЙЛОВИЧ Пров1дна уотанова: Одеський державиий медичний ун!вероитет

Захют в1дйудвть<зя _"_ ^ 1007 року

на вас1дайн1 сп0Ц1ея1аовако1 вчено! ради Д БО.14.01 по спец1-альяостям " Пед1атр1я ", " Акушерство та г1неколог1я " при 1н ститут1 пвд1атр11, акушерства та г1некодог1! АМН Укра1н1 (адреса: 862062, Ки1в-Й2, вуа, Маку1льсного, 8).

Автореферат роз1сяаяиЛ ••_"______199б року.

Вчевий секретер спац1аа1еоваиоТ tfMnol &адя,какдвдат иедичняя (щук

Л.8.Кеаая1ка

Актуадьн1сть проблема. Вежливой медико-соц1альноп проблемою в ебередення здоров'я д1вчагок-п1дл1гк1в, ба тд чао ста-тевого розвитку организм найб1дып чутливий до впливу вовШшвАх несприятливнх фаетор1в (О.М.Лук'якава,1S93; Н.М.Коренев,1595). Тему своечзсна д!агностика та терап1я виявлених в1дхилень дозволяв у вначн1й Mipi зниаити рхвень патологi'i у д1вчаток, оприяр репродуктивному вдеров'в дадЬ

У останн1 роки, як в Укра1н1, так 1 в iHnmx Kpa'iaax пог-ляд на п!дл1тк1в, як на здоровий контингент населения, перегляну то, оскллъки серед них резповевджен! хвороби, пов'яэагй з неоприятлявиm соЩально-екокемiчитали умовами кяття, екалогхч-яо» ситушдею, вбхльиенням тякоемоц1йних наванталень (Ю. 0. йм-польска,1985; П.С.Моцич, 1995; 3.А.Шкиряк-Н1жник, i990; S.Rummler, 198S; R.B.Rosenfeld, 1987).

Про н<забх1дкгсть прийяяття терм1яавих гахедхв шрдо шл1п-шення эдороз'я гпд.>птк1в сглдчать дан1 про стай Ix здоров'я. Так аа данимк Ю.О.Крупго-БольЕсво! (1985); В.П.НедШко (1993); В.Я.Резника (1993), 30-35 % э них маять хронг-Ш захворпвення, у 50 X спостер!гаються фунюЦонэльн! поручения, т1льки 15-20 % п1дл1тк1з можяа вважати практично здоровими. Це зумовлюз обме-жеяня у siröcpi ярофесП, яке стасувтъся 40-49 X п1дл1ткхв.

Розповсюддення захверювань серед п!дл1тк1в на Украш! у 1991р. склало 816,3 %о, Нвкб1льа виоокого р!вня захворювагпсть досягнула в Дояецьгай, Дн1пропетровськ1й, Лугакоьк1й областях (О.В.Бесцдина, 1992; Г.Н.Костюрина, 1693).

Оообливу грявогу викликав стан здоров'я д1вчзток, в!д якаго галекить гцеров'я потомк1в. Плькк 13-15 7, s д!вчатак «жуть бути в!днесея1 до'эдорових, б1.чьше половин» д1Ечаток-lifl.n'TKiB стракддать р1гнкми урон!чними езхЕсрюваннями, у тому

числи й гхкекрдоПчними (Ю.0.Гурк1н, 1932; 1.В.Вовв, 1993; С.О.Левенець, 1993).

Проблема здоров'я П1дл1тк1в, аокрема д1вчаюк, начальна для Луганськш обдаст 1, яка В1др1аняеться великим промисдовим потеицгалоы, напруженный еколаг1чншк обставинэми,' високкм р1внем урСашааци ,де демографхчн! покааники здоров'я населения Прац, н1ж у целому по Украпй (Е.П.Манолова,1989; В.Ю.Доб-рхн, 1991; В.Г.Ковешиков, 1991; З.Н.Третякевич, 1993).

Так за осташп 10 рок!а в областа опостер1гаБТься пог!р-шення деыографхчних показнимв здоров'я населения, до проявилось вростанняы у 2,3 рааи загалыюК аахворюваноат!; у 1,6 раэ патрлоПчно! урзженсст!; у 1,5 раэ аагально'! смертности; народ-луван1оть эыеншилась у 1,6 рази. Рееструеться негативная тип природного приросту населения. 3 1980 до 1990 р патолог1чна у'ражеихсть д1вчаток~п1дл1тк1в аросла у 2,7 рази, смерти 1оть зеред них вросла у 1,3 раэи; число медичних аОортхв эб1лыпи~ дооъ у 16 раз1в. У Луганоыай облает! ширше, Н1Ж по УкраШ в щлому, роаповаодлеш серед гидд1ТК1в хройчний алкоголхвм, ■1ококкоман1а (Сгатиотичний вв!т, Кшв, 1990). .

Як вшчказ 1Э скаааного вще, проблем« збереження адо-ров'я д1вчаток;-п1дл1,г1ив в Луганськлй облаот1 1 на УкраШ в цхлому потребуют^ нових, б1льш ефективних пхдходхв, нових методов споотареження, лакування, оздоровления. Кр1ы того, мало розроОлеШ та обгрунтован! науково питания ергагавзцп ыедич-иага ззбезпочення П1дл1гкхв; диференц1йовааого спостереження та оздоровления д1вчаток-п1дл1тк1в; прогноаування стану 1х здоров'я та майбутньо} реаШеацп репродуктивно! фунвдп. Мало аикорютовуютъсй иояливоот! комп'кзтерно! техн!ки для дгагноо-тики та м=-диют-соЦ1алького М0н1тор1нгу здоров'я д1вчаток-шд-

лШив. Недостэтньо також визч<эн1 питания впливу р1аних, у тому числ! птадливих еколоПчних фактор!в у конкретних реПонах УкраШ! на стан вдоров'я Д1вчаток-пгдл1ткав та кого динатку.

Отже,метою цього досд!джеяня буда розробка системи беэпе-рервного медячного спостереження та оздоровления д1вчаток-п!д-л1ткЛв э урахуваиняи впливу на 1к едорав'я б1одог!чних, соц1-альних, медико-соЩальних га сан1тарно-Пг1ен1чних фактор!в. Для досягнення мети вир1шувались так1 задач!:

1. Рогробити рег1ональи1 стандарта показник!в ф!эичного та статевого роэвитку д1вчатак-п1дл1тк1в 13-18 рок1в на основ! морфо-функцхсналь них досл1длекь.

2. Провести сснЦолсг1чяе досл!дження с!мей, сексуально'! яовед1нки д1вчаток-П1дл1тк1в старшого школьного в!ку.

3. ВИЙЧИТИ ОСОбЛИВССТ1 здоров "я, ф!3!ГЧНОГО роэвитку, становления репродуктивнси функгШ д1вчаток-п!дл1тк1в, що посПй-но меикають б¡ля какосгаьачного, металург!иного та 1нших ви-ребншпв в мм. Свердлсвську, Адчевську та Луганську.

4. Виявитп та ощнити фагасри ркагску захворюванъ та пору-гаень стзгоясго рог витку д 1 рчатоI'. - л 1 дл:. тк 1 в, скласти ощ ночн1 таблиц! !ндив!дуалькога прогнозування.

5. 5 урахуваняям етапного усунення д1! фактор1в,що несп-риятливо впливзютъ на гдоров'я Д1вчатск-гилл1тки>, 1к статевкй роэвкток, прогнсгувати покавяики гахворюваносП.

6. ПрпЕРСти эксперимент у прзмислсвому реп он! Дснбасу по орган1эацИ мелочного спостереження, л!кування та огдоровлчння д1вчатск-п1дл1тк1в 13-16 рск!в в умовач пол!кл5.н1чних в1лд1-ленг для тдл1тк1Е.

7. На осисв! сдержаних дзнкх рсгроСити комп'птериу прог рану медикр'гоцдальнаго мак!ториту ссмзтичного та регродук-

тивного здоров'я й1вчаток-п1дл1тк1в, Зх оздоровления 8 метой п1дготовки до ¡майбутнього материнства.

8. РогроОити пропозицП по удосконаленюо охорони здоров'я д1вчаток.

Наукова новизна. Вперше у промислових м!стах Донбасу проведено вявчення отану здоров'я, морфо-функц1ональнйк асобли-воотей оргаи1вму дХвчаток п1дл1ткового в!ку, 1к ф1вичного та статевого раввитку, характеру становления репродуктивно! функ-ц1Л, а такая образу дигтя, отереотил1в сексуальна! повед1ики.

Встановлен1 пров1ди1 фактори остального, соц1ально-г!г1-зн1чкого, б1олог1чиого, медично-орган1еац1иного, еколог1чкога характеру, що ¡шсприятливо впливають на орган 1зм дхвчишут у процео1 П росту та роввитку, На ц!й основ! роэроблений алгоритм 1ндив1дуаш>наго прагназування соштичного та репродуктивного едоров'я дгвчаток, в прогиовом макливих ускладнекь май-бутньо! реаШеацП репродуктивно'! функцП.

Вперше проведено прогнозування 1мов1рш»х показник1в зах-

ворюванооН д1вчаток-п1дл1тк1в валежна в1д усукення "керова-

б

ник" та "чаотково керовдаяк" фактор1в. Ззпропонована модель под1кл1н1чвого в1дд1лення для п1дл1те1в,де вд1йснювалооь, эап-ропонааане нами, дцфдешцйоване спаотерейешш д!вчаток-п1д-Л1тк1в 8 проведениям эаходзв первинка"! та-вториино! проф1лак-тики вахворюваяь, поруиень росту та рсввигку, вихованк» установок на здоровий способ киття.здекватйу секоуальну паведхнку, ■ На отршаноиу матер1аШ ровроблена прииципово нова эксперта система автомати8ованого<,Медимо-соц1адьного мон1тор1нгу едоров'я д1вчато№-п1дл1тк1в, 1х оздоровления в йотою п:дго?об-ки до майбутнього материнства"

_Вправадлкння сиотеми иедака-соЩ-

альяого ыон!тор!нгу вдоров'я з використанням иарти комплексно'! оцШки отану вдоров'я, ф!зичного та статевого розвитку д!вчин-га-Шдлхтка, а тако* рвгЮнальних оц!кочна-прогностичних "таб-лиць патолшЧчного риэику, комп'птерио! прогреми, довволило забевпечити дгс$еренц1йованв спостереження та Л1кування д!вча-ток-Шдл1тк1в, звпоб1гти пог1риенюэ "¡х здоров'я.

На основ! анал1ву комплексу фактор!в, як! впливають на стая здоров'я д!вчаток, виявленх "керован!" та "частково керо-ван!" фактори, на основ 1 чого розроблен! пропоэицП, спрямова-нх на п1двищення якостх л1кувально-проф1лактично5 допомоги п1дл1ткам, проведено прогнозування показник1в эахворпваност1, отану репродуктивного здоров'я д1вчаток-п1дл1тк1в,

Застооування комп'ютерного забеэпечення медико-соц1ально-го мон2.тор!нгу передбачае отворення банку даних здоров'я дхв-чаток-п1дл1тк1в,1х проспективного спостереження та оздоровления, прогнозування можливих ускладнень майбутнього материнства.

Впровадження запропонованих рекомендац1й, що йюаочаять арганхеагцю спец!ал!эованкх пол1кд1нхчних вхддглень для пхд-дхтк1а, забеэпечення проспективного (протягом трьох рок!в) ие-дичяого спостереження та оздоровления д!вчаток-пхдл1тк1в, 1х медично-г1г!ен1чне та статеве виховалвя, п1двицення квал!ф1ка-цх! педХатрхв, л1дл1ткових терапевт1в, лхкархв вузьких спец1аяьностей у питаниях ф1з!ологх1 та патологи пхдлхткового вхку, сприяло пол1пшенню здоров'я дХвчаток-п1дл1тк1в промиоло-вих мхст Донбасу.

Подокекня, шр винесен1 на захист.

1. 0собливост1 формування соматичнсго та репродуктивного здоров'я д1вчагок-п1дл1гк1в 1ндустр1альнпх територ!й Донбасу, зумовден! р1аними еколог1чними умовами 1х мешкання.

2. Зростання ступени патолог1чного риэику у д!вчаток-п!д-л!тк1в аушв^вно впливом несприятливих фактор!в ооц!алького, соц1ально-г!г!8н1чного, медико-соц!альнаго характеру.

3. При уков1 усунення" керованнх" та" частково керовших" фактор!в, впливаючих на здоров'я д!вчаток-п1дя!тк1в промиоао-вих ы!ст Донбасу, е молишвим эниження показника захвораваноот! у Е рази.

4. Тркр!чний мадико-соц!альиий мон1тор1ит адоров'я д1вча-ток- п!дл!тк1в, оздоровления вг!дно в розробдвноа сиотешв л1кувальио-реебШтац1йних та проф1лактичних ааход1в сприяв аниженни чаототи хрон1чных захворавань у 1,3 рази, 1х загоат-рекь у 1,8 рази, гостро! захворгаакост! у 1,6 рази, г1кеколо-г!чно! еахворюваност! у 1,3 рази. Число . едорових д!вчаток 8б1лышдооь у 1,6 рази.

Впроввджання в практику. Ревудьтати доол1дмвнкя впровад-яен! у роботу л!кувадъно-проф1.&актичних уставов Лугансько! оО-лаот!,м1сг Киева, Доиецька, Дн1пропетровська, Харкова.

ПропозшШ по охорон! адоров'я л!дл!тк!в знайшш в!добрадения у комплексяих програмак до Луганськ!й обдаст!:" Охорона дитикства та материнства" розд!лу II" Ирограми розвитку народонаселения Укра!кк ка 1991-8005 раки", "Довгострокова програ-т долХияення подадеиня ж1вок, о1ы"I, охорони материнства та диткиства (эг!дко з постаиовою Каб1нету М1н1стр!в Укра}ии в!д 28.07г 199?. року Ы 431)."

РекошндацП по удооконаленкю ыедичного ваСеэпеченкя д1в-«ииок-п1дл1тк!в Сули використан! у наказах Лугано.¡ого в!дд1лу схорони адоров'я Ий-1342 ВХД 21.12.188?р; ¡Шй В1В В.О'?. 19вдр; П зге '243 Б1Д 3.(39.19В9 р.

Результата социологлжш; дес/л'дкеий спмей, способу .*иття,

сексуально! поведшки д!вчаток-п1длгтк1в були викориотаи! при сюаданн1 1нтегроваяих програм по методах планування alu'ï для викладач1в середн1х шк!л, ПТУ, для п1дл1тк1в.

Матер1али дисэртацП ув1йши у там дов1дков1 видання: "Еколог1я промиолового perioHy Донбасу" /п!д ред. В.Г.Ковепт-кова,- Лугаяськ,1993 (с. 148-150); "Теоретичн! та клШчн! питания дитячо! кард1ологП" /п1д ред. В.С.Пргеходько. - Харк1в, 1993 (с. 120-121); " АКгуадьк! проблеми г1г1ени д1тей та Шд-л!тк1в" /п1д ред. Н.М.Коренева.- Харк1в, 1995 (с.112), журнал "Пед1атр1я, акушерство 1 Пнеколаг1я",Кл1в.-1987, N5(c.18-19); 1997.-NI.-С.21-23. По матер1алам диоертацП видана монограф i я "Медкко-соц1альний моя1тор1нг здоров'я д1вчаток-п1дл1тк1в", Сх1диоукра1НСЬке вид-во, 1996 (141 е.).

Отриман! hobí науков! положения викориотовуються у нав-чальному процео! кафедр дитячих хвороб, oouiajttHoï мэдицини та оргая!зацП охорони здоров'я медячних вуз1в у мм. Киев1, В1н-ниц1, Донецьку, Днхпропетровську, Харков!, Луганську.

Апробац1я робота. Матер1али дисертацП допов!далиоь на: X конференцП молодих вченда медик1в Украшсько! PCP (Ки1в, 1989); Ш м1жрег1ональн1й науково-практшнiй конференцП по проблемах еколог1чно'1 гмунологП, морфолог l"î та 1мунореа0Ш-тацП в уювах 1ндустр1ального per i оку Донбассу (Москва-Лу-ганськ, 1991); Всесокшш науков!й конференцП по рег1ональним особливостям захворюваност1 дитячого населенна (Москва, 1991); IX эЧэд! дитячих л1кар!в УкраХни (Одеса, 1993); наутово-практики i й конференщï по зктуальним проблемам ririemt д1тей та л:дл1ткЛв (XapKiB, 1995); науково-практичн1й кояференцИ по актуальном проблемам акушерства та г!неколог15 (Khïb, 1995); заседаниях Лутанських товариотв пед1атргв, акушер1в-г!неколо-

ris, обласних науково-практичних конференциях (1938 - 19S8).

Пубд1кац1(Х. По тем1 дисертацП опубл!коваао 27 каукових ро01т, 5 методичних рекоивндац1й, 1 монография.

Обояг та структура роботи. Диоертаа1я виюадека на 327 отор1нках машикопианого тексту 1 складазться si вотупу, огдяду д!тератури, 7 рогдШв власних досл1д*ень, л!доуш*1в, практичних рекомендац1й, додатка. В1бд1ограф1чний вкав1вник мЮтить 355 джерел лИератури- 230 в1тчианяких, 126 1ноееиних aaropiB. Дисертац1я 1лзострована 96 таблицами, 8 ышюяками.

Декларац1я особкотого виеску автора подягаа у вивчеин1 ооойдивостэй nepeOiry аахворюваяь, становления репродуктивной функци, ф1вичного розвитку д!вчатаге-п1дл1тк1в препубертатного та пубертатного в1ку в умовах промислових и1ст Донбасу; роэ-роОЩ способ i в прогнозування риеику вахворювакь та порушена отатевого розвитку д1вчаток-п1дл1тк!в; створвнн1 диференц1йно! системи л1кувально-проф1дактичних ваход1в по оздоровлению д!в-чаток-л!дл1тк1в 8г1дно э1 ступеней патолог1чного ривику; роа-робц! комп'ютерно! програми "Медико-соЩаяьний мастеринг вдоров'я д1вчаток-п1дд1тк1в, 1х оздоровления г иетоп пХдготовки до майбуткього материнства".

ЗМ1СТР0В0ТИ Магэр1али та ыегоди доол1дження. Шд опоотережзвняи зна-ходааиоь 4097 д1вчаток-п1дя1тк1в 13-18 рок1в, учн!в 24 еегаль-HoooBiTHix ш«1л. з них 3576 мешкали у прошгадових м1отах Ад-чеЕськ та СвэрддОвоьк (досл1д), 322-у в1дкоою чистому Жовтнв-вому район! и, Лугшоька (контровь I), 200 д1вчаток у Арте-м1еському район! и. Луганська а уювами вовнЛшкього оередоак-ед, авалопчдиш доаа1дноиу perlopy (контрольII),

Трпр1чяв оаоотерваэияп икадарок досл1дко1 групн ад!йсша-

валось по розроблен!й nparpaMi медико-соц1аль кого мон1тор!нгу адоров'я д!вчаток-п1дл1тк1в, який проводився в умовах пол1кд1-н1чних в1дд1лвнь для п1дя1тк1в. Вивченяя анамаестичних данях проводилось на основ! анал!зу медичяо! документам i (ф. HS-y, 4-, Ф. 030-у, Ф. 2^-ю, Ф. 12Е-ю, ф. 20), доповнювалосб анкетуво»-ням oiu'l та бес1доп в д1вчинкою-п1дл1ткоы та Ii батьками.

КлШчне обстеження включало oqiHKy стану адоров'я, экчного та статевого розвитку д!вчинки-п1дд1тка, морфо-функц1-ональне досаИдженвя к1стгсово-м'яэовоТ, 1мунно1, бронхо-легеяе-во1, сердцево-судинно! систем, медичний огляд пад1атром, л1ка-рем терапевтом пхдл!тковим, акушером-г1некологом, невропатологом, xipyproM, отолар1нгологом. При необх1дност! ад1йснювались ксноудътацН 1нших фах!вц!в.

Дан! про еколог!чну ситуагЦю у perloni проживания д1тей були одержая1 у обласн1й та територ1альних CEC. Сп1льво з фах!вцяш1 обласно! СЕО розрахован1 показники суиарно1 та комб!новано! дП аабруднень атмосферного пов!тря. Вдаонано 4097 карт експертно! оц1нки стану эдоров'я та розвитку д1вча-ток-п1дл1тк1в, 1500 анкет соЩолоПчних дрсл1джеиь, 12305 фун-кц1ояальних дослгджень, 1612 клi н!ко-лабораториях досл!джень.

Математична обробка отриманих цифрових матер!ал1в ад1йс-нювалась методами системного анад1зу, кутового первтворенкя Ф1шера, факторного анал!эу Шрсона, методом "Ki-квадрат". Для 1ндив1дуального прогнозування ризику та прогнозу здоров'я д!в-чаток викориотовувались методи неоднор1дно1 статистичноЗ процедур« розп1зиавання Ваяьда та прогнозування по Вайесу.

Для реат1зацН аоогавлепнх задач, виксристовувались методи: медичке! информатики, комп'ютерно'1' графжи, експертно-д1-агностичнил, 1нфс-гмац1йнс-пошуксвьх, накопичувальних аютем.

- JO -

Ствтиотична обробка даних проводилась на персональному KQMíi'Etepí кл^оу ЕШ PS / АТ 386, нова алгоритму "Турбо-Паскаль". Каит'отерна програма мсш!тор1нгу вдоров'я д1вчатск-п!д-д!ткШ створена у середовнШ суОд Fax pro, Регультати дошйдженкя та 1х обговорення 1. Г^г1ан1чна оц1нка атмосферного повЛтоя

ПРРшгодовйХ jMfipy Дугансько! обдаот! Лугансъка область в одним в великих 1ндуотр1ал»ни\ peria-hís УйраХни. По моему проыислово-економ1чяоыу потенц1аиу sai» ваймае п'яте wioiw у краШ та друге - по роввитиу х1м1чао! та металург1йно1 прошшовоот!.

1 ririBHi4Ha 0Ц1нка атмосферного пов!хря у т, Адчавоък та Сверддовськ, де рогы1щен1 1нтэноивн1 джерела зайрудаевня атмосферного noBltpa (тдприемства металургШо! та komooxímíh-ко'1 прамиодогост1) подавала, шр середньор!чн1 концентрацП к1-«1чних речовин у атмосферному поз1тр! м.Алчевська перевищуваяи ГДК о.д.по вваж^вим речоашш у 2,8 раеи, двоокису ааоту у 2,3 разн, о!рчаному анПдриду у 2 рази, о1рковуглец» у 1,8 рази, формальдегиду у 1,8 разк. Y ы. Сверддовоьку середа! кондентра-цИ шк!даивих речовин у атиосфер1 перевищуваяи ГДК о.д. по о1рчакоку ангхдреду у 3,4 равн, двоокйоу азоту у 2 рази, окксу вуглецо у 8,2 рази, формальдег1ду у 2,6 рааи, с1рковугдеде) у 8,2 равя, введении речовяааы у 19 paaía.

ЗПдно сучаоиим уявлешам йр величин! покавнигав сумарао-го ваСруднэння (Р) та коеф1ц!ввта кокб1новано1 дП (К), ш. Авчевоьк та Свердлоаоьк були в1днеоен! до небевпечник вон по йшшву на оргав1вм додани (Р-7,28 ía В(ЗЭ).В умовво чист i й ао-81 (контроль) ц! показникк в1дпов1дам гранично допустима ísqasa« .(F-t,?).

2. Характеристика здоров'я д!вчаток, д1вчаток- п!дл1и?1в промислових м1ст Донбасу

2.1.Здоров'я д!вчаток у ранньоцу та "нейтральному" пер!одах

На Початку, впровадження системи мон1юр1ягу була проведена одноиитгева оц!нка • стану ваоров'я, ф1экчнсго, статевого розвитку 1658 д1вчаток-и!дл1тк1в 13-16 рок1в, шо передбуваяи П1Д медичвим сггастережениям у Шдл1ткових каб!нетах та дитячих л5парнях досл1дних рег!он1в. Поряд з медичним оглядом д!вчатск проводится морфофункцЮнальШ, плШКо-лабораторн! доал1д~ ження, комп'ютерна обробка даних.

. Проведена такс* ретроспективна экспертиз оЩнюз стану здоров'я та розвигку д1вчаток-п1дл1тк1в, яка показала, ио на первому рощ жйття у 24,2 Т. д!вчатка малй в!дхиленая у стан! здоров'я, пов'язэн1 у 36,Б% випадк!в г перйяаталъним пер1одоЫ, у 10,4 X з 1нфекШйниш хворобами пер!оду яовонародженост!, у 3,1 % з уродженими валами розвитку. Число здоровий д1вчаток екладало 75,8 %.

У вШ1 в1Д двох до грьок рок!в почастКсали ГРВ1, як! зни-гили число д!тей ир не хвор!ли до 28,4 %. У структур! вахворю-ваност! цього пер!сду 64,5 % приходилося на ГРВ1, 11,9 % - на 1нфекЩйн1 та паравитариа хвороби, 3,5 % склалк вродженг вади розвитку.

У вЩ1 6-рок1в 65,9 % д1вчаток буяи в1днесен1 до здоровий. У структур! аахЕорвваност1 д1вчаток цьсго в1ку пров!дной патолог!ею будя хвороби орган!в дихання-28,2Х, пот!и хвороби вуха, горла, носа-22,7 5, порусення гсстроти эору-7,7 7. та 1н.

У ранньому шк1льнзму в1цх структуру захворгованосг! д1вча-ток складали хгоробп скст?ми травления - 1IX, хвороби ЛОР ор-

1'ашь - 14,3 X, лворосм оердцево-судинно! ештеми - Ш,1К, по-рупюкня вору 11 X, лвороби ендакршша! систем», нсруашня Оби1ну рйЧОБИН- 10,? X. До 10 р(Ж1В число адорових дичатск окорагилось дз 56,5 ?..

Даол1д».ення фаеичного роз витку д1вчзшк яоназавд, да у дорильшму вий а? ,4 % з ник маги диогармон! йний роавиток, у 10-р1чному вии вХдхялення у фхвичнаму раэвитку спостэр11 злись 42,7 % БИПЗДК1В.

2. Е.Здоров'в дшчьток л прапубертатраму вер ход1

•Огриманх антропомегричн! дан1 1668 дхвчаток-шдликАв 13-16 рокхв ехали репрееенга-шанш мзгерхалом для складання ргг1ональких стандартизовзннх показникхв по фхвичному роевитку д1вчаток"П1ДЛ1тк1В Сххднаго Доцбзау (тэбл. 1).

Ощнка ф1зачксго розмику д1вчагок-п1длгпив г аякоркатаниям сгаидартних покааник1в для региону показана, цр у дха-чзт 13 рокхв дисгармокнший ф1вицаий роавиток споотерхгався, у 42,5 причоыу дисгармонетапоть па ролту зустр1чгишоь част1ше (40,Ш %), нхж по масц тиа (33,IX). Ойвдва показники з вхком зншувзлись, питона вага дхвчаток э гарман!йнш развитием пхдвюцувалась. Серед дисгарыоинша развинзних по масх г1ла пе-ревакали д!ти а дефхцнтам мази - 19,7 %, дхвчатка з надмхриов вагою смадалн 13,4 X. Серед дхвчаток дисгарионхиних по росту число високороелкх складало 23,71, низькороеллх 16,3 X.

Сп1вставления даннх стану едоров'я та фхеичног^ роавитку д18чзшк-п1длхтк1в показало, шр с-зред вдоровях дХвчаток питома диогармсн1йао розьинених сама низькз - 37,6 у груп1 д1те» в фуккщенадьиши ворущбиыяии вхдхаленаа у фхзичному роэвитку спзстерхгал^сь у 42»1* х> У грулх хгарих д1тбй диогар-«йф&здш розеиток в/зтрхчзвег у 47,6 I.

Таблица 1

Стандартаí отказники ф1акчкаго развитку д1вчато»:п1дл11тк1в 13-16 рок!в (М+Ог)

Ознакп Ф18ЯЧЯ0ГО розвитку 1 В1к (рок1в) MIN-MAX М а Г

Довжина 13 143,89-170,49 157,19 6,65 -

т!ла 14 143,23-173,35 160,79 6,28 -

0Т0ЯЧЙ 1В 151,17-173,83 162,55 5,69 -

(см) . 16 151,72-174,12 162,92 5,60 -

Maca 13 30,11 - 70,03 60,07 9,98 0,24

т1ла 14 34,84 - 73,84 60,34 9,75 0,40

(кг) 15 39,48 - 76,33 57,42 8,97 0,30

16 39,98 - 76,22 58,10 9,08 0,26

Округа 13 70,61 - 97,89 84,25 9,82 0,35

трудно! 14 ?3,60 -100,Ш 86,80 6,60 0,27

кл!тши 15 77,92 -101,64 89,78 В, 93 0,31

(см) 16 77,45 -100,09 89,07 5,81 0,19

Ступ1нь статевого дозр!вання д1вчаток-л!дл!тк1в виэнача-лась на основ! методик Тум!лов!ч Л.Г. та с-Швавт., (1975}, Гнатигаша Н.С.та сШвавт., (1990), Левенець С.О. (1988,1393).

При вивченн! cTpoKis менархе у д1вчаток-п1дл1тклв вста-новлено, цо у 72,17 %. випадк!в це В1дбуеаеться у вШ в!д 12 poKiB до 12 рок!в 8 м!сяц!в. Перэдчасяий статевий розвиток споотер1гався у 0,76%, вкпереджеяня статевого роэаитку у 9,Б2% випадк!в. Неповяа затримка статевого розвитку (ЗСР) булз зияв-

- и -

вена у 16,8 % д1вчаток-п1дл1тк!а 14-16 рокт, повва форма ЗСР ватансшщва у (¡>,76 3 аидедк1В.

Даол1д*вння паквеади , т у эдорових д1вчагок-п1дл1*к1« у 78, ЗХ вш1адк18 менархе настав овобчасно 8г1дно в !швиия показ-никами 01олог1чного роавктку.У д!вчаток, щ иають ривик "сома-тично! нестааишвост!", "порушень адэлтацИ" мевзрх? каотавало у строк у 70 х вицадк1в, 16 X 9 них випередадви його, 14,8 I в1дставали у темпах отвдеваго ровшку. Д1вч9гк$-п1дл1ткн в крон!чйою пйтолог1ви у 82,4 X в1дставади у отроках иаотавання меиврхе 1 т!льки у 6?,8 X випадк1в отроки кеиархэ в!дпов1дали 91ковим нормам.

Стаставдеаня дедах ооматичного та репродуктивного адоро-г'я показало, пр у д!вчагрк, як1 мають хран1чн! вахворювщшя.у 86 I вгаадк18 опоотерхгадись в;1дхилэння у отатевому роавитку. Серед них у 1,7 рази чаотЛще , в!* серед здоровых вуотр1чалаоь повна 8СР, у 1,4 рази наиовна форма 8СР.

Во дадим и^дичного огяяду та кдШчних оботеиэнь д!вчаток 13 рок!в покавники вахворюваност! деревищувалк так! в! е»!т!в дитячих л!карнь «!д 1,7 до 9,1 раза. !стиняий покаэник еахво-рювдаоот! ва ревудьтадауи огляду скдав 814,ажо вамЮть сф!ц!й-«0$ £11,7 Хо,гоотро! вахвороааиоат! 661,3 Хо вам!оть 340,6 Хо. 8»1дси патологична ураяен1сть д!вчаток-п 1 дл! те! в р!внядаоь 187Б,в Хо, у тому чиол! г1некавог!чна вахворюван!сть- 89,7 Ха, Н^йО!льщ часто до невиявдено! рак!шз патдлагИ взносились по-рутення постави,' в!дхилання у ф1вичному, статэвому роввитку, еахяорвваная статево! сфери, порушання оОм!ну речовиз, вегето~ оудиии! диотонИ, хворобн оороадияи роте.

Висока !нтеноивн1сть вроотадвя хворобдвдост1 д!вчаток, воитд доякШного В1ку до 13 рок!в, в1дзначена ва раху-

нок хвороб евдокрийно! система, порушекь обм1ну речовия у 2,5 разя; хвороб орган1в травления у 2,7 рази; сердцево-судинно! системи у 2 рази; нервово! сисгеыи у 2 рази; порушення госгро-ти гору у 1,4 рази. До дооягнення 13 рок1в число эдорових д1в-чаток аменшиюсь, да 37,3 %.

2.3. Здоров'я д1вчаток-п!дл1тк1в у пубертатному пер1од!

Оц!нка ф1еичного розвитку д!вчаток-п!дл1тк1в 16 рок1в у пор!вняня1 в 13-р1чним в1ком показала,ща число д1вчаток а дисгармониям ф1эичним розвитком зб1льшилась до 31,2 X. Серед них част1ше вустр1чався дисгармон!йний розвиток по росту (33,3 %), й!ж по мас1 т!ла (31,9%). У труп! дисгармон1йних доля високих на зр!ст вначно переважала над ниэькорослими (25,1 та 8,4 %, Р<0,05). У д!вчаток, дисгармон1йних по мао1 т1Ла част!ше спостер1гався деф!цит маси, н1ж П надлишок (17,4 та 14,5 X, Р<0, 05).

Пор1вняльн1 дан! д!вчаток-п1дл1тк1в в р!зним р!внем ста-тевого розвитку валежно в1д ф1аичних даних показали, вр висо-кому ф1зичному розвитку у б1лып1й м!р! в1дпов1да8 добрий ота-тевий розвиток (57,4 X). При низькому ф1зичному розвитку у 1,4 рази част1ше спостер!галась повка ЗСР, у 2 рави неповна форма ЗСР, "задов1льний" статевий розвиток мали 35,7Х д1вчаток. У ц1й груш 1шкй 30,4% д!вчаток мали гарний статевий розвиток.

Детально було внбчено стан здоров'я, ф1зичний роввиток д1вчаток з р1зними порушеннями ататевого дозр!вання та його нормальною теч!ею.

. Серед д1вчаток-п1дл!тк1в з нормальним статевим розвитком частота здорових була зяачно вищою 1 сгладала 46,4Х, вони мали гармон1йний фхзичний розвиток у 63,3 X. У структур! хворобли-всют! групи д1вчаток пров!днсю патолоПею були хвороби

нервово! система та арган1в чутив - 29,8 X, хвороби орган!в травления - 1^,0 %, хвороби орган1в дихання - 12,0 X, хвароби сечостатевих орган1в - 10,6 X.

Випередження статевого роавитку у д!вчаток-п!дл!тк!в в 23 X сполучалооь а висогаш ф1зичним розвиткоы та у 76,6 X э гармонхйним. Шж тим, 65,3 X а ник шиш р1вна функц!онадьн! в!дхилення та хрон1чн! еахворювання. ХвороСлив1сть у них Суда вищою, Н1л у групх д!вчаток з неповною ЗСР (840,0 та 817,6 Ко, Р<0,05), та аначно перевидувала И у д!вчаток в нормаяьним отатевим роавитком (618,4 Хо).

У структур! квороблнвост! ц!е'1 груди дгвчаток прав!дна мЮце ваймали хвороби нервовоХ системи, орган!в чуттхв -37,7Х, порушення обкину та эндокршш еахворювання - 34,4 X, серед яких у 95 X вхдзначено ожиршня, хвороби системи кровообхгу-7,4 X, орган!в травквння-6,5 X, хрон!чний тонзщЦт-6,4 X,

У д!вчаток в неповною ЗСР чаог1ше в!даначазся дисгармо-Н1ЙНШ! развиток (37,7 X), причому у 80 X це був нивький ф!вич-н!Ш роввитак. У 26,1 X дисгарманшний развиток спалучався з функщонааышми нарушениями та хронхчною патологию. Ильки 32,7 X д1нчаток-тдл!тк!в ц15'1 групи не мали в1дхилень у стан1 вдоров'я. У структур! хворобливост! ц1е! групи перше м!сце ваймали еахворювання срган1в травления (37, 12 X), пот!м хвороби нервово! системи та орган!в чутт!в (31,13 X), на третьому мЮц! - порушення обману, маси Ила, хвороби ендокринно! системи (13,6 %). Такой вотановлеко, щр у дисгармонхйно роввине-них д!вчаток в неповною ЗСР квороблив!сть у 1,6 ради вице, их* у д!вчаток в гаркгсшйвды роввитком (1134,6 та 647,2 Хо).

Поина еагршка статевого розвитку, найб1льв склздний та гижшш патолог 1чний стан, часпше за все зумазлен! дисгенез!вю

гонад. Для Ц1в! групи д1вчаток-п!дл1тк1в був характерним низь кий ф!зичний розвигок (66,6 %), що сполучався а хрон1чнои па-юлог1б!0 у 50 % випадкхЕ. Соматичн1 захворювання опоотерхга-лись у 72 X д1вчаток-п1дл1тк!в. У Щи груп! спостер1галась ви-сока хвороблив!<?ть (1616,1 Хо), у II структур! перше м1сце займали порушення обману, розладу маои т1ла, ендокринн1 захворювання - 38,7 X, на другому м!сц1 були хвороби нервово! система та орган1в чутт!в -33,3 %, на третьему - остеопат!! та !шг1 захворювання (28 %).

Проведен! морфо-функщонадьн! доолгдження, оц1нка розвит-ку к!отково-м'Я8ово1 системи по даним динамометр!'! показали, що найб1льш! зеуви у сил! кистей рук спостер!гались у д!вчаток у вЩ! 14, 16 рок!в. У щламу в 13 до 16 рок!в сила кистей рук 8росла на 10кг. Нижче в1кових норм покаэники динамометр!! мали 36,6 % д!вчаток.

Стан !мунно! системи було вивчено у 172 д!вчаток-п!дл1т-йв 13-16 рок!в, що знаходились на л1куванн1 у стац!онарах, а також в умовах пол!клШки. Обстежувались д1вчатка, отраждаюч1 хрон!чним тонэилИом (45), часто хвор1юч! простудними захворп-ваннями (63) та здоров! (65).

При цьому встановлено , що у часто хворгючих (ГРВ1, брон-х1ти, тонзил!т), у пор!внянн1 э! здоровими д!вчатками, назначалось зниження загально! к!лькост1 Т-л!мфаиит!в (53,18+1,03 та 63,25+1,50, Р<0,05), Т-хелпер1в (33,41+1,16 та 42,50+1,24, Р<0,05), несуттево 1-оупресор1в (19,70+1,09 та 20,4+1,03, Р>0,05), ко?ф!ц!внта Тх / Тс (1,67+0,07 та 2,08+_р,08). Вота-новлено також деяке знижеиня к1льк.ост1 В-л!мфсцит!в (18,7+ 0,64 та 20,70+1,04). Отриман! дан! вказували на зниження !му-нолог!чно1 резиотентност! орган!зму у хвор!ючих д!вчаток-п1д-

лхткХв у в иг ляд! Т-лХмфапенП, поихрно вирамено! г!пврсупрвс11.

Покаэникй|гуморального 1мун1тету у хворхвчих св1дчили про наявнЮть диа1иуноглобулхнеыП, що характеризуемся в1рог1днш аниженняи р!вня 1г А до 0,82+0,02г/л(у здорових 1,40+0,08г/л), серэднАй вмЮт 1(г Ы та й був у мехах норми (1,40+0,02 га 9,12+ 0,93 г/а в1дпов1дно). Виявлено 01лыи низькии вм!ет у плаам! стафхдококового авьфа^-антитокохну у пор1внинн! в вдоровими (1,04+0,54 та 1,40+0.63, Р<0,05).

Вивч&ння стану специф!чного 1«уН1тету у в1дгошдь на введения- антиген1в стаф!докока та стрептокока показало, що у хво-р!ючих д1вчаток-п1дд1тк1а, на вхдыхну в1д адорсших, виявлена виоока овнсибШ8ад1я орган1вму (Р<0,06),

Функцхоналып доод1дження бронхо-легеневох оистеии пока-8али,«о найИльш! зсуви по:сазникхв НБЛ опоотвр1гапиоь у д1вча-ток-п1дл1тк1в в!ком 14-16 рок1в. За пер1од а 13 до 16 рок!в В8Л у д1вчаток-пхдлхтк!в вросла на 786 куб.им (1927 ;МЗ,06 та 2713+0,08). У 36,0 X випддк1в покааники вел у д}вчаток не в1дпов1дали НКЕЛ вг1дно росто-отагевоиу Хндексу.

ДоолХдкення сердцево-судинно! скстеми покавали, шр рХвень АТ у д!вчаток 13 рок1в в1дпов!дав 107,7+1,26 / 60,9+0,89 мм рт ат, у д!вчаток 16 рок1в 116,4+0,80 / 68,2+0,82 мм рт от. Г1по-гон1чн! реакцХ 1 споствр^гались у 5,7-6,6 1 виладкХв, гХперто-«1ча1 у 10,4-14,9 х, первична г1пертон!чка хвороба у 1,9 I.

Вивчення вахворованоот1 д1вчаток-п1дл1тк!в показало, що у в!ц1 вхд. 13 до 16 рок!в хваро0лив1сть п!двищувалась в 719,09 до 1248,2 Хо (рис.1). У структур! аахворованост! провхдне м!с-и» »аймадя хвороСи иервоао! оиотеми, орган1в чутт1в (29,Б X), хша1 окладади в1дпов!дно: срган1в дихання -17,6 X, зидокринна! система, оСм!яу, порушекь каш т!яа- 13,2 X, орган1в травлен-

iS.6

7-*

■V- 3

яш 13 porcfe

esa 16 роив

Рис.1 Дниаяшса захворюваньудтчатвя-тдлтв 13-16 рокш: 1-яаороби сиетеми KpcmaoSiry; 2-хворобикрш такровотворних Ьргашв; З-хворобя ортав1в днхашя; 4-хворобн трзьлгам; 5-хьороби сечагтакао! сиетемн; б-хвороби ендокршноГ еяегеми; 7-гвероби нервово! систем», орган» чутш.

-гоня -31,6 X, сечоот&тево! сиотеыи - 10,6 X.

Пнеколог^чна захварсванхсть д1вчаток пубертатного вжу склад ала 140,4 Хо. Число медичнях аборт!в серед дгвчаток-пхд-Л1ГК1В 16 ро«1в складо 11,2 на 100000 хиночого населения,

У структур! г!неколог!чш1 захворюванаст! прсиИдне тоце зайыали порушення менструального циклу 52,2 X, неспециф!чн! гапальи! захворсвання статевих оргаи1в 20 X, альгод!сиенорея 1?,б X,

При гидоумковуванн! показник!в гостро! захворюваноог! (448,2 Хо), хвороб зуб! в (170,4 Хо), вахворвваност! по ревудь-татах комплексного медийного оботеження (1246,2 Хо), патоло-г!чна уражен!оть д!вчаток-а1дл1тк1в щр досягли 16 рок1в склада 1864,8 на 1000 оглянугих.

Комплексна оц!ика вдоров'я д!вчатак-п!дд!тк1в показала, щр к!<льк!сть едоровик д1вчаток (I группа), в в!коы вменшиласъ в 87,2 X у 13 рок!в до 22,4 X у 16 рокхв. Зб1льшидось число Д1тев а функц1оналъними ровладами (II трупа) 8 26,7 до 35,4 X, та в хрон1чними хворобами (III група) в 35,9 до 42,2 X.

Таким чином, ва пэр1од в1д першого класу до десятого чио-ю едорових д!вчаток анивилшь у 3 рази, м!ж тиы, число школя-рок а функщональними нарушениями аросло у 1,4 рази, к1лькЮть нворих вб1льшвдось у 4,3 раэи. У в1ц1 1В рок!В 77,8 X д1вча-юк-п1дл!тк!е мали в!дхилення у отаа! здоров'я 1 т!лыш 22,4 X э них булл здоров!.

Отршая! дан! вац!дюють на необххднють гднбокого в«ячдал-ая фактор!а, несприятливо впдиваючих на вдоров'я, р!ст тв ров-адток д1вчаток-пгдл1тк1в регЮну Доибасу.

3. йактори, щр впливадть на здоров'я д1вчаток-п!дл1тк1^

Проведен! досд!дженна по ьивченкю стану вдоров'я д!.вча-

ток-п!дл!тк!в промислових м!сг Донбасу показали, що проблема охорони здоров'я П1дл1тка виходить ва рамки одного ведомства та вимагае системного п1дходу э участю р!вних в!домств та структур. Концептуальна модель охорони здоров'я п1дл!тк!в пе-редбачав взаемод1в заклад!в охорони здоров'я, м1сцевих орган1в влади, установ культури, наукових та навчальних заклад1в.

3 кетот; виэяачення значимости деяких екзо- та ендогенних фактор!в ривику здоров'п та становленнп репродуктивно! функц!! аная1ву п!длягали дан!, отриман! при вивченн1 оШейного анамнезу, м!кросоц1ального середовища мешкання, екологП, особли-воотей навчання та виховаяня, анамнезу життя (починаючи в пе-ргнатального перЮду), стану здоров'я, ф!зичного та статевого розвитку д!вчаток 13-16 рок1в, як1 мешкали у м1стах з р1зним рхвнем забруднення атмосферного пов!тря.

При пор1вняльн1й оц!нц! фактор!в, впливатих на здоров'я д1вчаток промислово'1 та в!дносно чистих зон, встановлен! в!ро-г1дн! розб!жност! ряду соц!альних, соц!ально-г!г1вн1чних та сан1тарно-г1г1ен!чних фактор!в: високий р!вень забруднення атмосферного пов!тря (Р-7,28; К-17,46), б!льша к!льк1оть багато-д1тних с1мей (Р<0,05,г+0,27), батьк!в, аловживаячих алкоголем (Р<0,05,г+0,17).

Серед б1олог!чних фактср!в встановлен! в1роПдн! роеб!ж-ност! у частот! хворобливсют1 давчаток (Р<0,05,г+0,4б), дкс-гармон!йного ф!вичного розвитку (Р<0,05,г+0,3б), парушень статевого розвитку (Р<0,05, г+0,32), хрон!чних зачворпвань у батьк1в (Р<0,05,г-Ю,25).

Оц!нка антропометричних покаэннк!в кожно! в!каво1 групи д!вчаток-п!дл1тк!в показала,що серед школярск з еколог!чно не-сприятливш зсни доля дпсгармон!кйо розвияених вища,н!ж у кон-

гродьйй 80Н1| а перевагою низького ф1зичного роэвитку у роот! (Р<0,05,г+0,40} 1 та (Р<0,05, г+0,27).

У них знижена функциональна адатн1сть бронхо-легеаево! оиотеми, шо характеризувалось низькими показ никами ££Л та нвв!дпов1дносгю IX у 40,2 X ь оч1кувашши показниками зг!дно росла-статевого 1ндекоу (Р<0,05, г+0,48).

Показники кл1тинного та гуморального !мув!тету характери-зувалксь ениженням анти!кфекц1йних фактор!в еахисту та п1дви-щеною сенсиб1л!вац!ею орган!зму до алергви!в м1кроорган18м!в (Р<0,06, г+0,24).

Встановлена корреляц!йна аадеаипсть аахвориваностх д!вча-ток-П1дл!тк1в В1д ступени зайруднення атмосферного пов!гря (Р<0,05,г+0,70). Захворпван!сть школярак у доол!дному регшн! окладала 1691,1Хо,у"чиот!й"зон1 показник був у межах 1129,7Хо, середньоотатиотичний по УкраШ 816,3 Хо.

При вивченн! показншйв !мунхтету у вдорових д!вчаток, як! мешкали у район! з !нтенсивним габрудненням атмосферного пов!тря, у порхвняши в альтернативною трупов в "чисто!" вони, виявлене вниження тлькост! Т та В-л!мфоцит!в, щр вказув на в1дноону дэпрес1ю клхтинного !мунхтету (Р<0,05, г+0,21).

1иуноглобул!иограма хвор1вчих , д!вчаток-п!дл1тк!в обох груп характериэувалась в!рог!дним вниженням вм1оту I; А ! Э у досл!дн!й груп! в порхвнянн! з адоровими та часто хвор!ючими ГР81 д!вчатками контрольно! групи (Р<0,05, г+0,30).

Вивчення сгуценю сенсибШвацП орган!зму д1вчаток-п1д-д1тк!в показало, щр у п1дгрупах часто хвор!ючих ГРВ1 та мешка-ючих у несприятдивих умовах вовтшньаго середовища, показники спонтанного бдяикоутворення та спэциф!чнаго лейкол!ву г алер-гвнами патогенного та иепатогеиного стаф1локока, гемсш1тичного

отрептокока були вхрог1дно вще, нх* у вхдповхдних шдгрупах контрольного регХону(Р<0,05,г+0,41), шр вказувало на п1двищену сенсиб1л1вац1ю д1вчаток.

Встановлено також, що в екшюПчно несприятливих зонах порушузться процес статевого дозр1вання, становления репродук-тивно! функцП у д1вчаток-п!длхтк1в. Серед них частШе и1т у "чиот1й"зонх спостер1гадась неповна ЗСР(19,1 та 14,11,Р<0,05), була виде г!неколог1чна захворюван1сть (140,0 та 98,4%).

\

Вивчення валиву ыедичпо-орган!зац1йних фактор1в на здо-ров'я д!вчаток показало ниэький р1вень медичного забезпечення дхвчаток-п1дл1тк1в, у результатг чого б!льш половини э них не Сули охоплен1 диспансерним спостереженням , тШки 40 X хворих одержали комплексне л!кування та оздоровления, усього 24 \ були знят! а диспансерного спостереження по видужаннп.

На основ! багатофакторного анал1ву у груп1 хворих (652) та вдорових (361) д!вчаток пубертатного в1ку доолхднаго рег!о ну були вид1лен1 пров1дн1 фактори ригику, по ним розроблений прогноотичний алгоритм ризику вахворювань.

Серед факторхв, шр абХлыпують хыов!рн1сть несприятливого прогнозу для здоров'я (рис.2), перше мхсце взимали бюлогхчн! фактори (44,1 X), друге - сод1ально-г!гхенхчнх (35,3 %), тре-тз-медико-соцхадьн! фактори (20,6 X).

НайбХдьш значущими факторами бхолог1чного порядку, ЩР пЦвищують ризик захворюваяост! а'явились ни;?ька ьгаса тхла пру народмешп (Р<0105,г+0,36), хвороби у дошк1льному та ранньому шк!льному в1ц1(Р<0,05,г+0,41),дисгаршн1йний фхгичний розвиток (Р<0,05,г+0,38), порушення статевого розвитку (Р<0,05,г+0,ЗА).

3 соц1ально-г1гхен1чних фактор ¿в в1рог!дно значу ща«! вкя-вились: неблагополучна с1м*я (Р<0,05), низька материальна за-

А-Бмлопчт фактора

Al-Здороь'я: батысЬ А2-Здороь'я дачники

С-Медшсо-оргашзацйш

С1Пологовнй будинок СМ-Дитача полошшка Ci-Школа

СМ-Пщлкковий Еабшег С5-Жгаоча консультацш

В-СоЕральвочшсшчш

В1-Екологш Б2-Ума»и мешкааш БЗ-Хар актер tint Б4-Споиб жптгя Б5-Статеве вюсоваинн Бб-Медична активтсть

Рис.2 Факгори, що впливають на здороь'я дочинки-гадтшЦ» чайках адянищ)

Сезпечен1сть (Р<0,05), незадовШИ! хитлов! умови (Р<0,05, г+0,24). Для опособу жигтя сучаснюс д!вчаток-п!дл!тк1в характерно: нерац!ональне харчувания (Р<0,0б,г+0,18), вадм1рн1 цси-хоемоц!йн1 навантаження (Р<0,05,г+0,21), низька медична активном (Р<0,05,г+0,30), тенденция ран!х статевих 8в'язк1в, ие-гнфармованЮть у способах регулювання народхуваноот!, зроотан-яя числа небаданих ваПтвсгатей, медичних абортов, розпововд-ження серед молод! шк!дливих ввичок.

Репревентативними факторами медично-орган!аац!йного характеру з'явилиоь: вздсутн!сть спецгаЛзовано) допошги д!в-чаткам, низька як1сть д!агностики, неповне рхоплення диспан-серним спостереженням, неповне лхкування та оздоровления.

Для установления фактор!в ривику поруоень статевого ров-витку проведено вивчення прогностичних фактор!в у двох трупах 1б-л1тн1х д!вчаток досадного рег!ону. 3 них 190 дгвчагок з неловкою форме» ЗСР 1 200 в нормальным статевим роввитком.

Проведено анал1з фактор1в бЮлог!чного, соц!ально-г!гае-н!чного та медико-соц!ального характеру. У результат! були вй-явлен! фактори, впливаоч! на становления репродуктивно! функцП д!вчинки-п!дл!тка. Серед фактор!в, що вб!льшують 1мо-81рй!сть несприятливого прогнозу статевого розвитку, на перше и!еде вийши б!олог!чн! (62,8 X), на друге- медика-соц!альн1 (27,2 %), на трете- соц!ально-г!Нен1чн! (20,0 г).

Найб!льш ¿нформативниш в б!олог1чних фа1;гор!в з'явились; низький ф1зичний розвиток (Р<0,05,г+0,60), част! хворсби у "нейтральному" пер!од1 (Р<0,05,г+0,36), хротчн! захворюваяня у п!дл!тковому в!ц! (Р<0,05,Г+0,44).

Вид1лен! со^альн!, соц!адгно-г!г!ен!чн1 фактори, до якях взноситься: непоБн!, неблагополучн!, багатедггн! сЫЧ, ар

эб1яыпують ризик В1д 1,4 до 1,9 рази; незадов!льн1 житлов! умови, нивька матер!&шьна вабезпечен1сть о1м*1 спркяоть зрос-таннл ризик/ в!д 1,6 до 1,9 разхв; нерац!ональне харчування зб1льшув ризик у 1,7 рази; надм1рн! психо-емоц!йн! навантажен-ня п!двищують ризик у 1,5 рази.

Одержана вйсоКа кореляц1йиа вапежн1сть репродуктивного здоров*« д1йчаток-п1дд1тк1в в1д медично-органхвац1йних факто-р!в, шр 8б!льшують ризик порушень статевого дозр1вання в1д 2,2 до 4,9 раэ1в. Особливо це спостер!галось при в1дсу?ноот! фах!вц!в для п1дл1ткового в1ку (И 0,62 + 0,12)} при неповному охопленн! диспансйрним спостережеиням (Й0,73+ 0,07); кейовно-му л1куваян! та овдоровленн! (!? 0,77+ 0,14).

4. 1ндив1дуаяышй прогноз здоров'я д1вчаток-п1дл1тк1в« Попудяц!йний. прогнрв

Проведено проГйозуМИНя рйвйку порушень становления реп-родуктивно! функцП д!вчаток-п!дл1тк!в. Прогностичн1 фактори вивчались у двох трупах 15-л1тн1х д1вчаток-П1Дл1тк!в досл!дно-го р&пону. 3 них 100 д1вчаток а нешяяою формой 3СР та 200 в нормальним статевим розвитком.

Пор1вняння проведено по параметрах б1олопчного, соц1аль-но-г1г1бн1чного та медико-соц!ального характеру. Були биявлейх най5!лып аначущ! фактори, щр впливаить на становления репро-дуктивно! функцП д!вчинки-п!дл!>гка, 1 включен! у таблицу !нди-в!дуааьного прогноэування репродуктивного здоров'я (табл. 2).

8ид1лей1 три груш диференц!йоваиого спостереження д!вча-ток-п1дл!тк!з по ступени ризику виникнення порушення репродук-тивно! фунвд! I. Група "сприятлшюго прогнозу" а сумою бал!в в!д м!нуо до м!нуо 21,грува "уваги" в!д м!нуо 6 до+10 бал!в, група "п!дыга;еного риаику" в!д +10 до +70 бал!в.

Таблица 2

Алгоритм прогновування ригику порушен» статевого роэвитку д1вчаток-п1дл1тк1в

К1льк1сть бадгв

Фактори Наявн1сть В1дсутя.

фактору фактору

1 Хрон1чний бронх!т, пневмон1я 0

2 Вади сердца б . 0 1

3 Хрсн1чний гломерудонефрхт, п1шюнефр!г 5 0

4 Несвоечаода д1агностика 5 -1

5- Неповне д1кувавия, оздоровления 4 -1

6 В1дсугн1отъ госпхтал1вац1К 4 -1

7 Хвороби ендскринно! системи 3 0

8 Усшшднений перинатальнин перЮд 3 -1

8 Хвороблив1сгь у дояк1льном/ В1Ц1 3 -1

10 Ниэыотй ф1эичний розвигок 3 -1

11 Низька натер 1ап на заДе8печэя1сть 3 0

12 Склад с1ы*1 4 та В1льие чолов1к 3 -1

13 В1дсутя1сть спец1ал!есваних служб 3 -2

14 Хвороби у раньоыу пк1льнску в1Щ г -1

16 ХворобЛ!1в1оть у пубертатному пер1од1 2 -3

16 Хрон1чний гастрит, гастродуоденИ г 0

17 Нерац1ональн9 харчування г -1

18 Неблагополучна о!м'я г -1

19 Нивька медична вктивн!сть г 0

20 В1дсутн1сть медичнога спостерекепня 2 -1

21 Неповна о!ы'я 1 -1

22 Психо-екюц1йн1 навантаясекяя 1 -1

£3 В1Доутн1оть диспансерного спостереже». 1 -г

На основ1 багатофакторного ан&Шву у груш хворих (852) -а едорових (381) д1вчатсзк-п1дл1тк1в досЛдного регюну були ввд1яек! пров1дн! фактори ривику та складений алгоритм прогво-вуваиня ривику вахвор1ти (табл. 3).

Таблица 3

Алгоритм прогнсвування ригику захворювань у д!вчаток

I

г

4 6 6 7 В

9

10 п

¡3 14 ¡16

К1льк1сть бал!в

Фактори Наявн!сть Вхдоутн.

фактору фактору

Низька маса при народженнх 4 -1

Час11 хвороби у шк1льному в1ц! 3 -2

Низька матер!альна забезпечен1сть 2 -1

Квсроблив!сть у дошк1льна!ду в!ц! 2 -1

Диогармон!йний ф!еичний розвиток 2 -1

Нарушения статевого розвитку 2 -1

Не8а?ов1льн1 житлово- побутов! укави 2 0

Неповна огм'я 2 0

Неблагополучна с!м'я 2 0

Нпвька як!с,ть д!агностики г а

Неповне л!кування та оздоровления 2 0

85леугк1сгь госп1тал!зац11 2 -1

Хвор! батьш 1 -1

Усказднэний перинатальный пер1од 1 -1

Низька м?гична активн!оть 1 -1

Нерацюнаяьие харчування 1 -1

ГйихсзмоШйн! навэнтдаеннк 1 -1

- 89 -

Вид!лен1 три групи диференц!йованого споотереження Д1вча-ток-п!дл1тк1в. Група "сприятливого прогнозу" в сумо» бадхв вхц М1нус 5 до и1нуо 15, група "уваги" ахд м1нуо 4 до +8 бад1в, група "п!двшценого ризику" в!д +9 до +34 Салхв.

ровробленх прогноотичн1 сценарИ, адресован! л^карев!, пацхентов!, батьков1, були включен! у комп'ютерну програму мо н!тор!нгу здоров'я д1вчаток-п1дл1тк1в, а рекомендации по оп тшхвацП роввктку, поцереджежоя та лхкуванню эахворввань, а такса» прогнозу майбутньо"! реал!зац!1 репродуктивноК функцп Дании мон!тор1нг роэроблений на Украхн! впарае.

Отркман! данх багатофакторного анал!8у були викориотан! для прогнозуваяня показник!в здоров'я д!вчаток-п!дл1ткхв. Найближчий, близький, а!ддалений прогнози розроблялись з по зиц1й "керованих", "некерованих","чаотково керованих" факте-рхв. Нами був роврахований 1мов1рний прогноз захвориваностх д!вчаток-п!длхтк!в залежно в1д наявност1 або в!дсутност! наз-ваних факгорхв.

Проведене матеыатичне прогнозуваяня !мовхрних показни-к!в захЕорпваност! по даним огляд!в показало, цо при уыовх лхкахдацп несприятливого впливу "керованих" фактзрхв медично-органхвац!йного характеру, найбликчш часом реально показник вахворгав&чост! може досягнути 700,0 %о в!д вюйдного 814,3 Хо. Наступит,1 етапом зниження момна вважати р!вень 600,0 %а при усунеши "частково керованих" несприятлиаих б1ологхчнгас та ср-ц!ально-г1г!ен!чних факгор!в, в!ддалена перспектива 400,0 %о, такий пог.азник можливий при умов! л!квхдацП ус!х несприятли-вих факторхв, у току числх тих, щр вхднссяться у теперХснхй чзс до "некеровашм".

Зниження зачварюваност! приведэ до зм-гншекня покагцнкд

патологично! уражеяост! д1вчаток-п!дл!тк!в при yMOBi, що показник гостро! аахворюваноот! у середньому буде дор1внювати 300,ОХо, найблдасчий прогноз покаэника патолог!чно! ураженос-Ti-lÓOO.O lo, noTiM 800,0 %о га в!ддаяений прогвоз-700,0 Хо в!д вих!дного 1375,6 Хо.

Проведено прогнозування порушень статевого розвитку у вигляд! неповно! ЗСР. Пор1вняння двох груп д!вчаток-п!дл!тк!в з нормальиим статевим розвитком (200) та а неповною ЗСР (190) дозволило вид1лити наиб!лып Лкформативк! фактори, шр вшшвають на становления репродуктнвно! функцН.

Фактори були розпод1лен1 на три групи- "керован!", кудн в1днеоен1 медично-орган1вац1йн1 фактори; "некерован1"- це б1о-лог1чн1 фактори, так!, як аномал!! розвитку, в!к батьк!в; "частково, керованi" куди й!днесен1 б!олог!чн! фактори-усклад-нена теч1я ваг!тност1 та полоПв, низька маса т!ла при народ-женн!, хвороби батьк!в, хвороби д!вчинки у ранньому та "нейтральному" перЮдах, р!вень ф!зичного та статевого розвитку, та couiasbito-ririeai4Hl фактори - характер cím'I, забезпечек!сть, образ життя, медична активн!сть, характер харчування, рух!вн!, поихо-емоц!йн! Наваятажейня. За допомогою формули Вайеоа ров-рахований максимальний та мШмайъний р1вень неповно! ЗСР ва-лежно в1д наявност! або в!доутност! неоприятливих фактор1в. За вих!дний показник була прийняга частота неповно! ЗСР у д!вча-ток $а 1988 р!к - 18,2 X.

Низька як!сть д1агностики (несвоечасний, неповний д!аг-ноз, не встановЛений) зб!льшуе показник у 2,6 рази; в!дсут-н!сть rccniTanieaui! д!тей з метою л!кування та д1агностики . эиявлених в!дхилень статевого роевитку, починаючи з препубер-татного пер i оду, ' п!ДВ1едуе р!вень в!дхш1ень у 2 рази; неповне

л1куваяня та оздоровления у 1,8 рааи, в1дсутнгсть теад1ф1кова но! мэдйчно! допамоги кхдл1ткам у 1,8 рааи,

Вивчвння сум1сного вшшву сприятливих та неоприятдивих фактор!в одночасно показало, щр при яаявност! повного ахоплен-кя дюзпанееркии спосгереденняи д!вчагок, аде в!доутвост! оч!куваного л!кування та оздоровлеаня, показюгк зрооте у 2,4 рази в!д вих1дного. У той чао при повишу охопдэнн! двспансер-ним спостережакшш, в1дпов1дыоыу д1куваня! 1 оздоровдэти^в-чаток, покаэяик внизиться у 2,6 рааи,_

Бивчення впливу "чшткоэо керованих" 0!олог!чних фактор!» поковало , шр окрем! э них опришоть максимальному вроотанню покааника до 63 X (хрон1чн1 хвороби) аба внижуать йоге? до м1-н1шльних цифр ю X (в1дсутн1оть хвороб у пубертатному в1ц!), НайбШиу 1мов!рн!сть викликати ватримку статевого роввитку д1ачинки-п!дд1тка иаять кран1чн1 хвороби орген!в кровоо(51гу (у 3,0 рааи), оргаи1в дихання (у 2,6 рази), сечоотатево! оиотеми (у 2,8 рази), ендокринио! сиотеми, обм!ну рачовин, нарушения маси т!ла (у 1,6 рави). Це вказуе «а необх!дн!сть ц!леслрймо-вано'1 робота пэд!атр1в по диспансерному спастерекенкю, оздоровления д1вчаток э метою вабезпечеиня нормальних умов у органам! для становления та збереяевня репродуктивной функц!!.

1мов!рн! покаэники вндаення р1вня неповно! ЗСР у д!вча-ток-п1дл1тк!в, медлив! при умов! Л1кв!дац11 несприятливого впливу "керованих" фактор!в иедично-орган!аец!("того характеру, щр найблиичим часом мша вшгеити псказник до 13 х. Наступил! этапом внвдення мот,на вваяати р1вень 8 X (при усунени! впливу "часткова керованих" фактор!в). В^ддалена перспектива- Б Х,та-кий покавник можливкй при д!кв!децП ряду факторов, ср в1дко-сятюя у теперИяпй час до "нэкерованих".

- 32 -

Таким чином, для усп1шного вниження покаеник1в вакворюва-коот! п!дл1тк!в, поруч в усуненням медично-орган!8ац!йних та 01олог1чних фактср!в, наобх1дно отворити умови для уоуненяя негативнйх соц1альних, соц1ально-Пг!вн1чних та шк1дливих са-н\тарно-ггг1ви1чних факторов. Це виводить проблему охорони злоров'я п!дл1тк!в з рамок одного в!домотва та переводить його у м1жв!домчу сферу, для чого иеобххдно створення та 8д!йсненяя цержавно! програми по охорон1 здоров'я п1дл!тк!в.

Б. Система медиш-сощальвого мон1тор1нгу здоров'я д!вча-ток-п!дл!тк!в

В умовах опец1ал1зованих пол1кл1н1чних в1дд!лень для п!д-л1пив мм. Алчев'ськ, Свердловськ протягом трьок рок!в (1089-1991) проводився медико-ооЩальний мон!тор!нг здоров'я -<1097 д1вчаток-п!дл!тк1в з 13-л1тнього в1ку до 16 рок!в.

Для еабезпечення мон1тор!нгу вдоров'я д!вчаток-п1дл1тк1в ёулз розроблвна система 1х споотереження, л!кування та оздоровления г метою п1дготовки до майбутнього материнства.

Стратег1я та тактика л!кувально-реабШтац!йних ваход!в у процес! мой1торингу 8д1йснювалась з урахуванням етгопатогенезу намб1лыа характерних для ШдлИкового в!ку захворювань , функ-Фснзльних порушень, а також впливу несприятливих фактор1в эовяхшнього середовища на р1ст та роавиток д!вчаток.

Медячнз споотереження та оздоровления д1вчаток проводилось зг1дно з трупами вдоров'я. Д1вчатка-й1дл1тки I групп (1240) опоотер1галиоь як здоров!. ДЦвчаткам, як1 включен! у II групу здоров'я (1430), 2-3 рази аа р1к амбудаторно проводились загально8м1цнпвч1 заходи, спрямовай! на проф!лактику та л!ку-вання гахворюзань,в!дхилень у розвитку, л!кування екэогенного стреоу, вторинно! !мунодепрес!!.

- за -

Кошиекс овдоровчих эаход1в включав: вх-гамиш в мкраелс ментами (кведев1г, ал1гов1т, ундевхт), б1астимулятори (екг тракт елеутероюжа, настойка аралП, фхбс, алев, aniлак) адзнтогена (дхбзвод, цетхлурацил), стрес-протектори (асксрбх нова кислота у сполучеш» з токоферолом, флекумш, л1поева кислота, пох1дн! иикатинсвсн кислоти), ф!та- та фхвхоаераш я, опиплэащя pyxismro режиму, психо- емоц1йних навантажень, ра цзонаньне харчуЕЗНия, масаж, Л-1К.

Д1'вчянкам-п1Д1И1кам Ш групи здоров'я (3543] 3-4 раги . ¡ак проводились реабШтац1ши заходи, спрямован1 на лжування основного вахворювання, у т. ч. (512) в умовах стзц1онар1в, сзнад1ю вогнищ крон1чно'1 1нфекцЛ, лшувзння в1дхилень у фх ■ зичному та статевоыу розвитку, экзогенного стресу, повторна! 1мунод=пресП, установку на здоровий способ життя.

Для стимуляцН iieiMHoro роввитку д1Ечинкам-н1дл1гвем при. аатримц! росту призначались: оротат кал1я (0,5г 3 рааи у день протигом м!сяця), вхтамхн Н12 (1,0 мл 0,0D2 X рзачину внут ришньом'явзво) у снолученш в фол!евс» кислотою (0,001 г 3 ра зи у день), а тзкож препарат», впливавч! на тканиниий ебшь (гящерсфоофат кальц1Я, лхпщеребрин, глктам1нгва кислота). Курс лхкувзння 1-1,5 Mio.

Комплекс терапевтичних захода д1вчзткам а нелевнш GCt аклшзв иедикамвв-raaai га ф1аиотесапевтичн1 аассби, як1 залл ваюгь як рагулотчх факгори на функцзю г1псталамо-гхсоф1эзр-нс-язчникою! сизтеми, а тэка* мавть аагальностимуясочу, тон i-вусчу д1а.

Ц1вчаткзц-п1лл1ткам з 3CF !-{i ступени (650) оадоровч! заходи еклзсчзлг.: сзяздш ьогнид креншае* , .¡«куБаана

¿кстрзгвнгтальник бахварквань, ярсЕедевня 3-4 рааи у рп: кур-

нв гаг antи'ззмпц-юв'-rji xepanii- ЛФК, мзсаяс, аагальне УФ), оальнеотераШя, комплекс BixaMíHiB (Bl, В6, е), ададтогени íneHtcKoij, екстракт елеутерокока, настойка арал11,заман1хи. склопод!бне пла, Ф1ба, ап!яак), стрес-протектора, рацЮнальне в$!сококалор1йне хзрчування, усунення надм!рних ф1зичних га п?,ихо-емоц1йних навантажэнь.

При в!дсутност1 ефекту в!д неспециф1чно1 загальностимулй-ючо1 герзлП протягом 4-6 mío д!в«атка нзправлялися для л1ку-взння у спец1ал18аваяий стааЮнар дитячо! та п!дл1тково1 г1не-колоЖ. Були госп1тал1еован1 д1вчатка з ЗСР Ш ступени (46) ra i - Ш ступени э проявлениями г1перандрогейИ (38), айтен!ч-ного та астено-невротичного синдрому (54).

Квал!фгкованими фах1вцями пол1кл1н!чних в!дд1лень для п!цл1тк1в в гэлученйям педагогов шк!л, батьк!в, прад1вник1в центр1в "Здорсв'я" эг!дно з нашими рекомендациями зд!йснюва-лвт-ь заходи по спостереженню, лхкуванню та оздоровлению д!вча-ток-п1дл1тк1е, формуваншо установок на здоровий способ життя, па oTaiescw вихованзп г метоп й1дготовки до ыайбутнього материнства.

Для сптим1гацП npcuecíB сиотеми мон1тор1кгу та створення банку даких була роэроблена "Автоматизоваяа i нфармзц!йно- погну-гава система (АШС) медкко-ссвдальнога кон!тор1нгу здоров'я п»чаток-я1дл1тк1Е". Де в!дкрйта експертяа система, що npaups у д1злоговому режим! з реляЩйною базою даних по мон1тор!нгу -окатичного та репродуктивного здоров'я д!вчаток-п1дл1тк1в, 1кдкз1дуаяьнсму' прсгнозуэаяню здоров'я та макбутньо! ре-зл1гац11 репродуктивно! фуйкцП (рис.3).

Ззклздек1 у АШС знания представлен! у вигляд1 ?а5лгаа> eisitcbiíhocti, на ochobí яккх у автоматичному рекик! ?д1ксню-

ЛЁар асрЕетувач

Е

База дешн дзлинш-лщттка

Аптека ршшш

ДЬягнвз Лкуваяня Прогноз

АЦПУ Лкгрвсоркггувач

Рке.З (^е^ахщаг^тузггшзаед^т^регбЫта^^чатоя-азатткЬ: 1-дип ж; 2-сц!яЕа фшгшсга рэзаигку; З-сгагезгяЗ развитая дЬчшггк; 1-б-ргиойщдгщ!5; 7-8-протсз ПЕршоТвагшют

- as -

еться оц1нка ф!вичаого та статевога роввитку, стану вдоров'я д1вчаток-п1дд1тк1в, видавться вионовок та рекоызндацП по так-тиц! опостереження, д!кувазня, оздоровления. ЗПдно в прогнос-тичюш алгоритмом 1ндив i дуального ризику порушена статевого раавитку, АШС у автоматичному режимi визначав групу диферен-ц!йованого опостережвння для д1вчинки-п1дд1тка- де групи "ува-ги","п1двгаценого ризику", "оприятливого прогнозу". Залежка в1д екстрагеШтально! патологи у д1Ечаток-п!дл!тк!в розгдядавтьоя вар!анти иожливих ускладнень маибугньо! реал1зац1! репродук-тивно! функцП.

Системе ровроблена для фунюдвваяня у середовшД Субд Fox Pro а1д упрааЛнням операчДйно! системи MSOOS 4.0, 8 вико-ристаниям персональных комп'ютер!» типу IBM PC/AT,/ХТ та сум!оних в ними, об'еднаних у локащ>ну обчислювальну мережу.

КдШчна апробац1я А НТО виявяла П високу адаптован!сть до реальккк умов. Дала мсаиив1сть ун!ф!кувати та прискорйти процеси д1агностики, одночасно вабеепечити мождивхоть анализу 5агзтофакторност1 тз багатоварiантностi вм!н стану здоров'я та роэвитку д1вчаток-п1дл!тк!в, оптшгзувати прийнят! р!шення.

Апробац1я системи показала, шр при викориетанн! скрипiк-гсвих програм АШС виявлення в!дхштнъ у стан! здоров'я та розЕитку, способ! життя. д!вчатск~п1дл]тк!в у 2,5 рззи више, Hi« при рутшших методах опостерелеаня та диагностики.

Виявлено чаете спслучення фуикщсизишних га ергзкгчних порукень внутршн!?; органов з порупенням процес!в росту та розвитку. Mi« тим л1карями BiJOiinicTb так вваних "фонэвих11 ста-н!в не були д!агностоЕаа!.

За допомогою ЕОМ дисгаркон!йний фаэичний развита* вияв-лявся чзст!ше. у 3 рази; порушення становления репродуктивно!

функцП у 1,8 рази; пограшгш! отани у 2 рази,- функцЮнальн! поруиення у 1,5 рази. Число вдоровнх д1вчвто№-Щдл1?к1в серед обстежених у систем! ЕОМ склало 14Л. За данями л1карсмшх вис-новк1в до здорових були в!днеоен! 40,4 X д!вчаток , щр нказуз на низька вкявлекня патолог!I л!каряии та виооку результатив-н1сть д1агвостики А1Ш.

По даяии ЕШ, оеред ойотежених у трупу високого ступени

ригкку поругень становленкя репродуктивной функцП було а!дна-

\

сено 35,4 г д!вчагок-п1дл1тк1в, у трупу "увати" - 16Х , у груг пу "сприятливого прогнову" - 48,6 X. Жкаряки пол!кл!я!к дкфе-ревц!йоване спостередекня д!вчаток э урахуванням труп ризику рая!ие не вд1йсшовалось.

В1дм!кяоя рисоо А1ПС в!д !сяуючих систем а диферешЦйова-ний п1дх!д до вивначено! в1ково-статево! груш д1тей; кат- ' дексн!оть при оц!кц! сомагичного га репродуктивного здоров'я д!вчаток-п!дл!тк!в', в урахуваяням впливу внутр!шн!х та еовн!и-к!х фактор!в; внкорнстаняя принципу мон!тср1нгу для отвореияя рогЮнаяьного банку даяих здоров'я ж!ночо! попу лиц! Т (д!вчаг ток-п1дл1тк1в); шшга1стй лрогнозування вдоров'я д!вчкн-ки-п1дл1тка; адапговшисть до реалышх умов; ишрска шадтаЦстъ вимзристааяя АШС л1карями р1энкх спец!алыгастей.

У результат! трир1чного медико-соц1алъкого мон1тор!нгу Су.тя пол!псен1 показнкки здоров'я д!вчагок~п!дл!тк1в, !х сга-тевий, ф!зичний розеиток, а тачож досягнут! позитивн! зм!ня установок па здоровий способ киття.

У в1ц1 16 река в вахворюванЮть д1вчато!с-п1дл!тк!в знияи-лась у пар!внянн! з вих!дикш покззкикша! у 1х одкол1гк1в до мо!итор!лгу з 1864,8 до 1235,62 Хо (Р<0,05), гсстра вахЕсряве-я!сть з 565,2 до 334,0 Хо (Р<0,05), хЕсрСби зуб!в е 170,4 до\

У4,7 Хо (Р<0,05), хронхчн! аахворювання в 1246,8 до 987,2 Хо (Р<0,05), рецидкви хрон1чних вахворювань в 19,0 до 11,22. Число д!тей в гармон1йним ф1зичним розвитком зб!лыпилось иа 25 X.

У результат! оздоровления г!неколог1чена захворюван!сть д1вчат(ж-л1дл1тк1в була анижена 8 140,3 до 111,2 Хо. В П структур! у 1,9 рази буди внижеи! запальн! вахворювання, у 1,4 рази адьгод Аменорея, у 1,3 рази порушення менструального циклу, неповна ЗСР анкзилась г 18,6 до 15,0 X.

Оздоровления хворхючих д1вчаток-п1дл1тк1в оприяло амен-яеннл 1мунного дисбалансу, наблизивти його до пом1рних цифр. Число Т-л1мфоцит1в тдвищилооь в пор!внянн! з еих!Дним на 20 X (63,40+1,2) Х,В-л1мфо«ит1в на 16,6Х (21,06+0,9) X, р1вень 1г А вир!с на 62,8 Х(1,38+0,05,Р<0,05) г/л, 1к в на 15,2 X (10,52+ 0,06) г/л, 1г М практично не зм1ншиоь (1,44+0,05) г/л.

Комплексна оЩнка стану здоров'я д1вчаток 16 рок! в, щр споствр1гались в умовах мон1тор1нгу показала, ир к1льк!сть гдорових д!вчаток у пор!вняин! в !х одколАтками до нього зб1льшилась з 22,2 до 35,0 X (Р<0,05), число хворих эменяилось э 45,5 до 34,5 X (Р<0,05), позитивна динам!ка покагник1в до-оягнута ! в пор1внянн! в виххдними данями д!вчаток у 13 рок1в.

У контрольна групх, де не забезпечувалось дкференщйнэ опостерехення д!вчаток-п!дл1тк1в число едорових скоротилось з 32,5 до 24,5 X (Р<0,05), хвороблив1сть вросла до 1848,0 Хо, у т.ч. гостра захворюваигсть до 510,2 Хо, захворюван1сть по прс-фоглядах до 1161,6 Хо, хвороби зуб1в до 176,2 Хо, г!неколог!ч-на закворпван!сть да 127,4 Хо, ЗСР до 18,6 X. Число д!вчатак 8 яитгзрмонЬ':ним ф1з1Г-;ним розвитком зб!лывилось на 20,5 X.

- 39 -ВИСНОВКИ

1. В умовах несприятливо! екологИ прошюловкх мют Дон-басу споотер1гапться вкракен! по рушения у формуванп! соматич-кого та репродуктивного эдоров'я д1вчаток-п1дл1тк1в, щр характеризуется високсю патолоПчнои уражен1стга (1886,1 %о), пору-шеиням статеного (41,7 X), ф1аичного розвитку (31,9 X), а такая корфо-функвдональними зм1нами у орган1зм! д1вчияки-п1дл1т-ка у вигдяд! аникення ЕЗЛ в1дносачЛоч1куваних покааник1в у 40,2 % д1вчаток-п1дд1тк1в, депреоП клИинного та гуморального 1мун1тету та п1двшцеяо'1 сепси01л1зацИ до алерген1а и!кроорга-н1зм1в, б1льи частого переходу гранзиторних реакщй сер^це-во-судиишЛ систеки у стхйку патолог1п (22,5 %).

2. На процео формувакня закворивань у д1вчаток-п!дл1тк1в 13-18 рок1в вшгявали несприятлив! фактора б1олог1чнсго(44,1%), 5шиально-г1г1ен1чного (35,5%), медико-орган1аац1йяого (20,6%) характеру. Зростаиня отупеня патолог Ыного ризику затримки статеваго розвитку у д1вчаток-п1дл1тк1в зуковлено вплином б!о-лог1чяих (52,8 X), ыедико-соц1ашда (27,2 X) та соц1алько-г1-г1ен!чш1х (20,0 %) фактор1в.

3. Теоретично обгрунтований та доведений на практиц1 "найблгоЕЧий"прогноз ашгаешш захворюваност! д1ачаток-п1дл1тк1в при умов! усунення "керованих" та " чаотково керованих" песд-риятливих фактор1в, впливаючих на здоров'я п!дл1тка.

4. Впровадження розроблзна! системи диференцшовакого спостерекекня д1ачаток-п1дл1тк1в, проведения л1куЕэльно-реаб1-л1тац1йнизс та проф1лактичпих заход1в в умовач пол!кл1н1чнях , в1дд!лень для п1дл1тк!в з 1х кош'ютерннм зайезпеченяям сприя-ло,пол!пшенка показяик1в здоров'я. Частота хран!чних захворгз-вачь зниженз у 1,3 рази, 1х загостреяь у 1,6 рази, гостра еах.-ворюван!оть у 1, 5 рази, ПнеколоПчна закворюазн1сть у 1,4 рази. Число здорових д!вчаток зб1дышгась у 1,6 рзаи, ггрмо-кШю розвинених у 1,4 рази.

Практичн1 рекомендащ!

1, 3 метою подальшого п!дЕИцення ефэктивност! кедичного забегпечення п1дл:тк1в яеабх!дка сргая1зац1я опец1ая1зоваяих 7<;л1!шн1ч!шх В1дд1лень для п1дл1тк1э, зг^дно чого рогроблеяго-: ;19рспектианий план охсрони здоров'я д1:«зток-тдл1тк1Е, як гкяадова чагтина "Довгоетрсдаво! програык пол:гсченкя полОкеяия <1нок, С1 м' ¡', охоронн материнства та дитинотва".

- 40 -

2. Для створенкя байку даних здоров'я дитячого населения в дитячих псл!кл!н!ках, д1агностичних центрах пропонуеться впровадити ксмп'ютерну програму" Автоматизований медико-соц!-альний мон1тор1кг здоров'я д1вчаток-п1дл1тк!в, 1х оздоровления, Щдготовка до майбутнього материнства"

3. Для забезпечення квал!ф1кованого споотереження д1вча-ток-п!дл!тк!в у препубертатному та пубертатному перЮдах д1дь-ничим пед!атрам, п!дл1тковим терапевтам, л1карям шк1л пропону-вться методичя1 рекомендацП" Комплексна оц1нка стану здоров'я, становления репродуктивно! функцп д!вчаток-п1дл1тк1в 13-16 роив, пршшваочих у иромисловому регЮн! Донбасу"

(1994)," Способ оЩнки фхвичного, стзтевого розвитку д1вча-ток-шдлгткав 13-16 рок1в, з використанням стандартних таблиць для реПону Донбаоу" (1995),

4. Для удосконалення наступност! дитячих пол1кл1н1к,еа-гальиооов1та1х шк1л, пол1кл1н1чних в!дд!лень для п!дл1тк1в, а також забезпечення квал!ф!кованого споотереження д!вчаток-п1д-л!тк1в запропонована " 1ндив! дуальна карта динам1ки стану здоров'я, фхзичного розвитку та формування здорового способу жиг-тя д1вчинкя-п1дл1тка" (1992).

Б. Для визначення групи диференцгйованого спостереження д!вчаток-п1дл1тк1в на територ!альн1й л1карськ1й д1лянц1 рекомендуются " Прогностичний алгоритм риэику захворювань у д!в-чаток л1дл1ткового в1ку" (1995)", "Прогностичний алгоритм риэику порупэнь статевого розвитку у дхвчаток п1дл1ткового в1ку"

(1995) та программ для ЕОМ.

6. Для забезпечення ефективност! ваход1в первинно! та вторинно! проф!лактики на основ1 сучасних досягнень медично! науки та практики для вс!х л!кувально-проф1лактичних установ, пропонуеться блок коып'ютерних програм у систем! мон!тор!нгу по д!агностиц!, проф!лактиц1, л!куваннв найб1лыа чаотих захворювань, в!дхшгень у становление репродуктивно! функц!! у д1в-чаток п!дл!ткового в!ку.

7, Для п!двицення ефективност! сан!тарно-просв1тницько1 роботи з молодди з питань соцгально! проф!лактики, коректуван-ня способу життя, сексуально! поведаю:, оздоровления умов побуту, о'точуючого середовища, п!двищення загально! культури, медично! активкост! розроблен! навчальн! програми з проблем гглэдузакня с!м';, попередхенню ваг1тност! у неповнол1тн1х,

здоровому способу лиття.

8. Для эабезпеченвя сучасного р1вня охорони здоров'я Д1В-чаток-п1дл1тк1в рекомендовано створення" Науково-кл1н1чного комплексу зСереження репродуктивного здоров'я д1вчаток-п!дл1т-к!в" на öasi Лугаяського м!ського центру" Охорони материнства та дитинства" з обладнаниям його пакетом комп'ютерних лрогр&ч.

а. 3 метою оптим1зацП эусилъ yqlx в1домств заярапонована "Концептуальна модель охороки здоров'я п1дл1тк1в*\ проведено популяцшне прогноэувакня здоров'я д1вчаток-п!дл1тк1в еапекно в!д усуненяя "керсваних" та " умовко кероваких" фактор!в.

Список шб!т. опубдшовашх по тем1 дисертацП ,

1. Медико-социальный мониторинг здоровья девочек-подрост: ков.-Луганск;изд-во Воогочноукраинскогй reo.ун-та, 1996.-141с.

2.Медико-организационные аспекты неонатаяьной смертности с , позиций предотвратимостя //Пвд1атр1я,.акушерство 1 Пнеколо-г1я.~1837,-N5.-0,18-19.

. З.Автоматизована система медшсо-соц!зльного кон!тор1нгу здоров'я д!вчатск-п1дл1тк1в //Пед1атр1я, акушерство 1 гiнагеолог 1я. - 1997. -Ni.-С. £1-23.

4. Влияние атмосферных загрязнений яа состояние здоровья детей в условиях крупного промышленного центра Донбасса //Экология Донбасса: СЗ.кауч.тр.- Луганск, 1990.- 0.67-72.

б. Эффективность шмунокоррегкрующей терапии при хроническом тонзиллите у 'детей, проживающих в индустриальном регионе Донбасса //в кн. Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии.- Харьков, 1S93.-0.120-121 (в сШвавт.).

6. Здоровье девочек-подростков в регионах Луганской области с высокой экологической напрякенностью//Экология проыик-лепного региона Данбасса:Сб.науч.тр.-Луганск,1983,-С. 148-150.

7. Медико-биологические аспекты здоровья девочки-подростка, становления репродуктивной функции// Экология Донбасса:Сб. науч.тр.- Луганск.-1993.- 0,126-127.

В. Динамика состояния здоровья девочек-подростков, как прогностический критерий дальнейшей репродукция в регионе Донбасса // Актуальные проблемы гигиены детей; и подростков/ Под рэд. Н.М.Коренева, Харьков.- IS95.- С.112-113.

9. Сбрзз :«шни в сохранении репродуктивного здоровья девочки-подростка //Актуальные- проблемы гигиены детей и подростков/ Под ред. н.М.Коренева, Харьков.- 1935.- С.112.

- 42 -

1и. Иммунологическая резистентность, как показатель неблагоприятного воздействия внешней среды на организм девочки-подростка //10 лет Областной детской клинической больницы: Об.науч.тр.- Луганск, 1995.- С.56-59.

11. Прогнозирование степени патологического риска у девочек-подростков промышленных городов Донбасса/Актуальные вопросы охраны здоровья детей и подростков Донбасса:Сб.науч.тр.,40-летию Луганского медицинского института,Луганск,1996.-С.25-29.

12. Система медицинской реабилитации девочек-подростков в условиях медико-социального мониторинга здоровья / Актуальные вопросы охраны здоровья детей и подростков Донбасса: Сб. науч. тр.,40-лети» Луганского мед.института, Луганск,1996.- С.29-33.

13. Медицинская активность семьи.Ворошиловград,1986.-ЗС.-Депонирована в ВНИИМИ,1986,НД-10852, анот., МРЖ.1986, N7, раздел 16, публ.1927.

14. Медико-организационные аспекты предотвратимости неблагоприятных исходов заболеваний у новорожденных. Ворошиловград, 1996.- 6с.-Депонирована во ВНИИМИ, 1986, N Д-10861, анот. МРЖ, 1986, N7, рагдел 5, публ.1791.

15. Частота врожденных пороков развития и наследственных полезней в городской и сельской популяции Донбасса //Материалы Ежегодной конференции Европейского общества по мутагенам внешней среды.- М. ,1984.- С.22 (в г.Швавт).

16. Проблемы гигиенического воспитания матерей '/Актуальные вопросы прсфштактики и диспансеризации детей разных вор-ростных групгт: Материалы Республиканской гонференшш педиатров, Тернополь.- 1985.- С.24-25.

17- К вопросу о прогногирсвании неонатэльнок смертности/• УШсьезц детских врачей Украинской сср,тернополь,1987.-с.241.

18. Системный подход к оценке факторов.влияющих на состояние здоровья беременной и новорожденного /"'Материалы х Конференции молодых ученых медиков УССР,- Юм в. - 1985.- С. 112-113.

19. Изучение адаптационных механизмов в системе мать-плацента-плод при приобретенных пороках сердца у беременных /.Там «е.- С.ИБ (в спхвавт.).

20. Задачи и методика ранней диагностики 'иммунной недостаточности и ее коррекции у детей Всрошиловградской области , Влияние факторов внешней среды на реактивность организма: Материалы науч. ярактич. конф., Киев-Ворошиловград, 1990.. -

С. 110-111 (в СП1ВЕВТ.).

21. Организация диспансерного наблюдения девочек-подростков в условиях специализированных поликлинических отделений для подростков //Материалы IX Съезда акушеров-гинекологов УССР.- Киев, 1991.- С.21 (в сШвавт.).

22. Ранняя диагностика иммунной недостаточности и ее коррекция у детей Луганской области //Актуальные проблемы экологической иммунологии, морфологии и иммунореабшштации в условиях индустриального региона Донбасса? Материалы 3-й Межрегиональной науч. практич. конф., Москва-Луганск, 1991.- С.46-47 (в спгвавт.).

23.Доев1д робота спец1ал1эованих пол1кл1н1чних в!дд1лень для П1дл1тк1в по спостереженно за д1ачатками-п!дл1тками / IX 3"1зд Дитячих л1кзр!в Украши: Тез. докл, Одеса, 1993.-С.бЗ.

24. Особливоси формування репродуктивного здоров'я д!в-чаток-п1дл1тк1в еалежно в!д стану оточуючого середовища // Там же.- С. 147 (в сщвавт.).

25. Состояние здоровья некоторых возростных групп в крупном промышленном регионе Донбасса // Всесоюзная научная конф., Йошкар-Ола, 15-17 октября, 1991г.-М.,1991. -С.62 (в сп!вавт.).

26. Стан здоров'я д1вчаток-п1дл1тк1в та шдготувания ¿х , до майбутнього материнства //Актуальна питания акушерства х г!некологП: Тез. докл. науч. конф.,Вшшя, травень,199Б, Ки1а.-1935^- С.157-158.

27. Экспертная медицинская система мониторинга репродуктивного здоровья девочек-подростков / Материалы науч. прзктич. конф., к 100-летию основания 4 городской больницы г Луганска, Луганск, 1995.- 2т.-С.27.

РЕЗЮМЕ

А.Л.Резникова. Система медико-социального мониторинга здоровья девочек-подростков их оздоровление (на примере Донбасса) .

Диссертация на сокекакие ученой степени доктора медицине -кик наук по специальности 14.01.10-педиатрия, Киевский институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, 1993.

Защищается 26 научных работ и монография, которые содержат результаты этиопатогенетических особенностей течения заболеваний, становления репродуктияной функции, физического развития девочек-подростков препубертатного и пубертатного воз-

раста в условиях неблагоприятной экологии Донбасса. Разработаны алгоритмы прогнозирования риска заболеваний и нарушений полового развития девочек-подростков, дан попудяциояный прогноз здоровья. Этиопатогенетически обоснована система лечебно-реабилитационных мероприятий с использованием медикаментозных и немедикаментозных методов. Создана компьютерная программа "Медико-социальный мониторинг здоровья девочек-подростков, их оздоровление с целью подготовки к будущему материнству". Осуществлено практическое внедрение научных разработок по совершенствованию медицинского обеспечения девочек-подростков, сохранению их здоровья, репродуктивной функции. Приводятся данные об их эффективности.

SUMMARY

A.L. Reznikova. A Sistem of a Medico-Social Monitoring of girls-adolescents' Health, Their Sanitation (for example of Donbas region).

Dissertation for the degree of Doctor of Medicine in speciality 14.Ql.10.-Pediatrics,Kiev Institut of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, 19S6,

Ев scientific works and monographes, containing the results of aetiopathcgenetical peculiarities of diseases current, formation of reproductive function, physical development of girls-adolescents of prepubertal and pubertal age in condition of Donbass region ecological pressing are difended. Algorhythfties of prognostications the risk of diseases and sexual development disturbances in girls-adolescents are workedout, populational health prognosis is given. The system of medico- rehabilitational measures with usase of medicinal and non-rcedicinal methods is based aetiopathogenetically. Ihe computer programme "Msdico-Social monitoring- of girls-adolescents'health, their sanitation and preparation for future maternity" is created. The practical introduction of the scientific working-outs is carried out with the of'improvement of medical provision of girle- adolescents, maintaining' their health, reproductive function. The information, concerning th?ir effectiveness,is addusted.

Кдичоз! слога: д1вчатка-п1дл1тки; здоров"я; мон1тор1нг; хвороби; огвэравленнч; Докбао.