Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Развитие и становление топографии плевральных полостей в раннем онтогенезе человека

П Д Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені академіка О.О.БоГОіМольця

■ м '.0.Л

■ м і'-'~

На правах рукопису

БОДНАРУК Микола Іванович

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ПЛЕВРАЛЬНИХ ПОРОЖНИН В РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ ЛЮДИНИ

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1990

Робота виконана на кафедрі анатомії людини Чернівецького державного медичного інституту.

Наукові керівники:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Круцяк Володимир Миколайович доктор медичних наук, професор Кокощук Георгій Ілліч

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Стеценко Світлана Василівна;

доктор медичних наук, професор Талько Володимир Іполитович.

Провідна організація: Івано-Франківська державна медична академія

Захист дисертації відбудеться " ЗО " 1996 р.

о /^''годині на засідання спеціалізованої ііади Д.01.21.08 з морфологічних дисциплін при Національному медичному університеті ім. акад. О.О.Богомольця (252057, Україна, м.Київ-57, пр.Персмоги» 34, морфологічний корпус, ауд. №3).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. акад. О.О.Богомольця (252057, м.Київ, вул.Зоологічна, 1).

Автореферат розіслано 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор медичних наук, професор

Черкасов В.Г.

з

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми.

Питання пренатального розвитку належать до актуальних, але далеко не вирішених проблем біології та медицини. І]а сьогоднішній день твердо встановленими можна вважати лише загальнобіологічні закономірності розвитку людини, тоді як знання з питань гісто- та органогенезу досить фрагментарні.

Разом з тим, для розуміння патогенезу природжених вад, розробки ефективних методів профілактики, корекції певних відхилень у внутрішньоутробному розвитку та їх лікування, проведення ембріологічних досліджень в теперішній час, з огляду на зростаюче погіршення екологічного оточення, є особливо злободенним.

Враховуючи те, що в останні роки у новонароджених і дітей раннього віку хірургічні втручання на органах та стінках грудної порожнини при травмах, природжених вадах, кістах, діафрагмальних грижах та інших захворюваннях виконуються все частіше (Г.А.Баиров, 1963, 1977, 1982; ІО.Ф.Исаков, С.Я.Долецкий, 1978; В.3. Гасанов, А.В.Алиев, 1988), дослідження розвитку, будови fa становлення топографії плевральних порожнин в пренатальному періоді онтогенезу набуває важливого значення.

Вивчення літератури засвідчило, що ембріональному розвитку плеври, формуванню плеврапмшх порожнин, будові їх у плодів і новонароджених приділялось дуже мало уваги (F. Bellelli, 1938; Т.Д. Никитина, 1959; L. Read, 19G7; В.А.Малишсвская, 1969, 1972; А.Д.Соболев,1975; Г.С.Шишкин, 1975; Н.Д.Широчснко, 1979; V.Anghelescu, 1983), дані нро становлення топографії плевральної порожнини в ранньому періоді онтогенезу відсутні.

В літературі немає відомостей, де був би представленні! онтогенез плевральних порожнин протягом всього

вііутрішньоутробного періоду розвитку. Навіть в класичних посібниках з ембріології людини автори обмежуються розілядом лиш джерела і часу її формування (Л.Барт, 1951; В.НатіНоп, 1952; іі.Пзттєн, 1959; И.Станек, 1977).

Проте, відомості щодо розвитку іглевральних порожнин, формування синусів, особливостей топографії плеври у плодів і новонароджених можуть пояснити генез аномалій і вад розвитку плеври (аномалії розміщення меж плеври, наявність додаткових складок, кіст, дефектів плевральних листків та ін.), а також послужать морфологічною базою для проведення оперативних втручань на легенях і плеврі при їх вроджених вадах, для розробки нових методів хірургічної корекції певних вад, вибору доступів, місць пункції плевральної порожнини у новонароджених і дітей раннього віку.

Мета і основні завдання дослідження.

Метою роботи було вивчення особливостей становлення .топографії плевральних порожнин в пренатальному періоді онтогенезу.

Відповідно до поставленої мети завданнями цієї наукової праці є:

1. Вивчити хід і особливості розвитку плевральних порожнин, тодографо-анатомічні взаємовідносини їх з суміжними утвореннями на всьому протязі пренатального періоду онтогенезу людини.

2. Дослідити динаміку зміни форми і розмірів плевральних порожнин в різні періоди внутрішньоутроб-ного розвитку.

3. Вивчити особливості розвитку і час формування синусів плеври.

4. Вияснити морфологічні передумови і час можливого виникнення деяких вроджених аномалій,, вад і варіантів будови плевральної порожнини.

Наукоеа новизна роботи.

Вперше комплексно вивчені етапи розвитку і становлення топографії плевральних порожніш людини з моменту закладки їх і до народження дитини.

В результаті проведених досліджень встановлено, що генез плевральної порожнини, її синусів знаходиться в тісному корелятивному зв'язку з формуванням легень.

Простежені зміни форми плевральних порожнин' в різні періоди внутрішньоутробногс розвитку.

Онисані основні варіанти топографії плевральної порожнини у плодів і новонароджених, їх частота і відміни від подібних у дорослих. Виявлені морфологічні передумови розвитку вроджених вад плеври — дефектів плевральгагх листків, наявність сполучень плевральної порожнини з перик^рдіальною і черевною порожнинами та ін.

Встановлено, що ці вади розвитку є результатом порушення процесу розвитку на одній із вперше виділених нами стадій.

Окрім цього, уточнені і доповнені дані літератури щодо часу появи плевральної порожнини, її синусів.

Теоретичне та практичне значення роботи.

Результати дослідження являють теоретичний інтерес і мають певне практичне значення, оскільки допомагатимуть правильніше розуміти процеси, що відбуваються в плеврі нри переході від префункціонаяьного до функціонального стану, а також пояснюють особливості перебігу ряду патологічних процесів п плевральній порожнині, які зустрічаються після народження і пов'язані :і порушенням нормального ходу ембріонального розпитку. Ці дані також можуть служити основою для розробки

клініцистами методів антенатальної профілактики і постііатальної хірургічної корекції.

Детальне знання морфологічних закономірностей розвитку і будови плевральної порожгиіш, синусів плеври мо:хе бути використане в судово-меди шій практиці.

Дані щодо особливостей будови, форми, топографії плевральних порожнин на різних стадіях пренатального онтогенезу і у новонароджених впроваджені в навчальний процес на -кафедрах анатомії, топографічної анатомії і оперативної хірургії, гістології з ембріологією, дитячої хірургії.

Основні положення, які виносяться на захист:

1. Відокремлення плевральної порожнини від пери-кардіальної відбувається наприкінці зародкового періоду.

2. Формування синусів плеври завершується наприкінці восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку. -

3. В пренатальному періоді онтогенезу і у новонаро-, джених порожнина плеври має індивідуальні розбіжності за формою та розмірами.

4. Формування вроджених аномалій плевральної по-рожлини відбувається в зародковому і на початку иеред-плідного періоду онтогенезу.

Апробація і впровадження.

Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науковій конференції» присвяченій 100-річчю з дня народження професора М.С.Спірова (Київ, 1992); на Міжнародній науковій конференції (Чернівці, 1993); на науковій конференції, присвяченій 50-річчю ЧМІ (Чернівці, І994); на Всеукраїнській науковій конференції присвяченій 100-річчю з дня народження ироф. М.Г.Туркевича (Чернівці, 1994); на науковій

конференції (Чернівці, 1996); на Міжнародній науково-практичній конференції (Чернівці, 1996).

Результати роботи впроваджено в навчальний та науковий процеси на кафедрах анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології з ембріологією, дитячої хірургії Чернівецького державного медичного інституту, а також використовуються п науково-дослідній лабораторії морфологічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України.

По темі дисертації опубліковано 7 наукових праць.

Особиста участь автора.

Внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у виборі нгпркмку, обсягу і методів дослідження, п постановці мети та формувати завдань, в проведенні експеримеїггальних досліджень, в аналізі та узагальненні їх результатів обгрунтуваш« висновків роботи, а також у підготовці наукових даних до публікації.

Об'єм і структура дисертації.

Дисертація викладена державною мовою на 110 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, характеристики об’єктів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення власних досліджень, заключения, висновків, покажчика літератури. Фактичні дані розміщені в 5 таблицях та ілюстровані 31 малюнком. Покажчик літератури складається із 131 джерела українською і російською мовами та 66 зарубіжних джерел.

Зміст роботи.

М атеріали і методи дослідження.

Дослідження проведено ііа 62 серіях гістологічних зрізів зародків і пері иілодів людини, а також на 61 трупі плодів і новонароджених.

Для вирішення поставлених завдань використані методи: мікро- і макроскопічного дослідження, гісто-топографічного дослідження, виготовлення серій топо-графо-анатоГ'іічігих зрізів, виготовлення реконструкцій, статистичної обробки.

Фіксація об'єктів дослідження здійснювалась у 1012 % розчині формаліну протягом 2-3 тижнів, після чого їх переносили у 3-5 % розчин формаліну, де вони й зберігались.

Зневоднення препаратів здійснювали шляхом проведення їх через батарею спиртів із збільшенням концентрації. Заливка препаратів проводилась у парафін за загальноприйнятою методикою. Виготовлення серійних гістологічних із парафінових блоків здійснювали в одній, з трьох взаємно перпендикулярних площин - сагітальній, фронтальній або горизонтальній. Фарбування різних тканин, серійних зрізів проводили за методом Ван-Гізон, гсматоксиліиеозином, ліонською синькою, індігокармі-иом, нікрофуксииом.

Трупи плодів і новонароджених піддавали препаруванню. Після вилучення комплексу внутрішніх органі» визначали вертикальний, поперечний і передньо-задній розміри плевральної порожнини, положення куполу і синусів плеври. Препарування робили пошарово із замальовкою і фотографуванням. В окремих випадках виготовляли стереопари фотографій, як більш інформативні (В.Д.Маконоцкий, 1983; В.Е.Смирпов, 1985), для цього використовували штатив конструкції Г.Г.Фішера 0957).

З метою вивчення ({юрми, рельєфу, положення і сиитоиії плевратьних порожнин у людини на ранніх

стадіях розвитку ми використовували метод графічної реконструкції, який дозволяє вивчити утворення в трьох мірному, об’ємному зображенні.

Нами застосований метод Н.Ф.Кащенко (1887). Варіаційно-статистична обробка цифрових даних, одержаїшх при вивченні розмірів плевральної порожнини, проведена за методикою, описаною И.Т.Шевченко,

О.П.Богатовим, Ф.П.Хрипта (1970).

Віковий склад об’єктів, вивчених методами, гістологічного дослідження і реконструкції.

Таблиця 1

Вік зародків (и тижнях) Довжина зародків в мм (тім'яно-куприковий розмір) Кількість об'єктів Виготовлено рекон- струкцій

1 2 3 4

По 6-й тиждень 5,0 - 13,5 12 4

7-8 тижні 14,0-30,0 22 2

3-10 тижні 31,0 - 53,0 20 1

11-12 тижні 55,0 - 78,0 8

ВСЬОГО: G2 7

Таблиця 2

Вік ІІЛОДІ» (в місяцях) Тім'яно-куприковий розмір (мм) Кількість об'єктів, вивчених методами гістотопографічного дослідження, макроскопії, виготовлення топографо-анатомічних зрізів

Від 3 до 4 міс. 80,0 - 131,0 6

Від 4 до 5 міс. 135,0-182,0 9

Від 5 до 6 міс. 185,0-228,0 7

Від ¿ до 7 міс. 230,0-267,0 8

Від 7 до 8 міс. 270,0-308,0 8

Від 8 до 9 міс. 310,0-345,0 ■ 7

Від 9 до 10 міс. 346,0-375,0 6

Новонароджені - 10

ВСЬОГО: ' 61

Результати дослідження та їх аналіз.

Результати нашого дослідження свідчать, що первинна плевральна порожнина починає формуватися в краніальному відділі целому на 4 тижні внутріш-ньоутробного розвитку (у зародків 5,0-6,0 мм довжини), коли на вентральній стінці передньої кишки з'являється колбоподібної форми випин - трахеопульмональний зачаток. Трахеопульмональний зачаток складається з компактно розміщених мезенхімних клітин, зовні покритий спланхноплеврою, в середині мезенхімної тканини знаходиться епітеліальна трубка, яка сполучається з порожниною передньої кишки. Спланхноплевра, що покриває трахеопульмональний зачаток, в подальшому диференціюється в вісцеральну плевру.

Трахеопульмональний зачаток оточений щілиноподібним простором, який вкритий целомічним епітелієм. Названий щілиноподібний простір являє собою первинну плевральну порожнину.

У зародків 7,0 мм довжини трахеопульмональний зачаток утворює два бокових випини (закладка легень), направлені латерально і назад і розміщені з боків від кишкової трубки. Закладка легень розміщується позаду від закладки серця і перикарда в плевропернтонерльних каналах.

Первинна плевральна порожнина з допомогою плевроперикардіальних . каналів сполучається з порожниною Перикарда, через плевронеритонеальш канали, що розміщені між дорсальною частиною поперечної перегородки і дорсальною стінкою тіла, з перитонеальним відділом целому.

Наприкінці зародкового періоду (зародки 12,0-13,0 мм довжини) в зв’г.зку із зміщенням проток Кюв’є та плевроперикардіальних складок в бік середостіння плев-роперикардіальні канали закриваються і порожнина перикарда відокремлюється від плевральної порожнини

В цей же час проходить поділ первинної плевральної по-рожшпш на праву і ліву.

. На початку восьмого тижня ізнутрішньоутробного життя (передплсди 20,0-23,0 мм довжини) внаслідок злиття поперечної перегородки, плевроперитонеальиих мембран і дорсальної брижі плевральні порожнини відокремлюються від очеревинної.

Ці дані узгоджуються з строками закриття плевро-перитонеальзшх каналів, які приведені в роботі J.Bremer (1943), Г.Н.Александровьім і В.Я.Баратсовьім (1962), А.О.Лусте (1993) і не відповідають таким С.Я.До-лецького (19G0), A.Robinson (1980), J.Langhman (1981), які пишуть, що закриття плевроперитонеальиих каналів проходить на сьомому тижні, а також В.М.Неизвест-новой (1968), що відмічала закриття каналів у перед-плодів 35,0 мм довжини.

На ранніх стадіях розвитку (у передплодів До 20,023,0 мм довжини), поверхні легень нерівні, горбисті, і ці особливості їх рельєфу мають певний формоутворгаючий вплив на рельєф стінок грудної клітки і контури плевральних порожнин.

Після закриття плевроперитонеальиих каналів форма легень змінюється - в них вже можна відрізнити поверхні, характерні для дефінітивних органів, між? часткові борозни заглиблюються і звужуються, утворюються реберно-діафрагмальні синуси, з'являються і поступово збільшуються куполи плеври.

Вивчення топографії плеври в плідному періоді розвитку засвідчило, що розміри легень в цьому віці значно менші плевральних порожнин, досить часто в легенях: зустрічаються додаткові борозни та частки.

6 кінці плідного періоду і у новонароджених з'являється виражена легенева зв'язка, яка являє собою здвоєний середостінний листок пристінкової плеври, що опускається з передньої і задньої поверхні кореня легенів на медіастінальну поверхню нижньої частки.

Протягом плідного періоду змінюються розміри та форма міжплеврального проміжку позаду грудини - у плодів 4-7 місяців проміжок має форму прямокутника, у новонароджених - пісочного годинника, найвужча ділянка міжплеврального поля находиться на рівні ІП ребра і м*ає ширину 0,5-0,6 см.

Результати досліджень гістогенезу ллеври засвідчили, що в зародковому періоді (4-5 тиждень внутріш-ньоутроблого життя) парієтальний і вісцеральний листки плеври мають зачатковий характер і вкриті епітеліопо-дібним шаром стовбчастих клітин з розміщенням ядер на різних рівнях.

В ранньому передплідному періоді (6 тиждень) висота клітин зменшується, епітелій стає однорядним, починаючи з восьмого тижня - клітини целомічпого епітелію стають плоскими і набувають риси типового ' мезотелію. У плодів і новонароджених мезотелій складається із однорідних за величиною одиоядерних, полігональної або витягнутої ({юрми клітин.

Ці дані в основному співпадають з матеріалами досліджень В.А.Малішевської (1969), проте розходяться з результатами досліджень В.Ф.Иваиовой (1960, 1961).

Проведені нами дослідження дозволяють висловити ряд думок стосовно можливих морфологічних передумов виникнення деяких природжених вад плевральних порожнин.

Докладне вивчення серій гістологічних зрізів зародків та передплодів людини висвітило нормальний хід процесу закриття плевроперикардіальних каналів та відділення плевральних порожнин від очеревілшої - злиття поперечної перегородки, плевроперитонеальних мембран

і дорсальної брижі. Ми вважаємо, що в випадку дії певних причинних факторів і умов розпитку в цей період затримується процес закриття каналів і можучі, сформуватися такі природжені вади, як сполучення плевральної

порожниіпі з перикард іальною, або з порожниною очеревини.

В процесі внвчецця розвитку плевральних порожніш нами виявлено ряд варіантів зовнішньої будови легень, що проявлялися в збільшенні кількості часток (чотири 11 правій, три - в лівій). Ці індивідуальні особливості зовнішньої будови легень, на пащ погляд, зумовлені тим, що частина борізн між випинами легень (коли на ранніх стадіях ембріогліезу вони мають горбчастий рельєф) можуть зберігатися на весь наступний період пренатального онтогенезу і у новонароджених.

Отже, можна вважати, що більшість природжених вад плевральної порожнини виникає в кіпці зародкового та на початку передплідного періодів внутрішньоутроб-ного розвитку.

На підставі аналізу даних літератури і результатів власних досліджень ми вважаємо за можливе в розвитку плевральних порожнин протягом пренатального періоду онтогенезу виділити три стадії:

перша - стадія формування первинної плевральної порожнини (4-5 тижні внутрішньоутробного розвитку);

друга - стадія відособлення плевральних порожнин від суміжних серозних порожнин (6-8 тижні внутрішньо-утробного розвитку); .

третя - стадія формування дефінітивної плевральної порожнини (8 тиждень - період новонародженості).

ГГри вивченні формування плевральних порожнин, а саме ЇЇ синусів і куполів, відмічене і явище "територіального компромісу" (за термінологією М.Г.Туркевича, 193*3). Дослідження вірогідно показали, що названі утворення з'являються без механічного впливу легень, які не функціонують і розміщені на’значній відстані від стінок плевральних порожнин, на парієтальну плевру.

Результати проведених досліджень дозволили нпм представити детальну проекцію парієтальної плеври па грудну стіїгку, описати топографд-аиатомічні особливості

міжплеврального проміжку і синусів плеври у новонароджених. Ці дані необхідно використовувати дитячим хірургам при виборі хірургічного доступу під час операцій на органах грудної порожнини'новонароджених, а також при виконанні пункції плевральної порожнини і осердя у дітей даного віку.

В процесі дослідження виявлені морфологічні передумови розвитку вроджених вад і варіантів будови плевральної порожнини (сполучень плевральної порожнини з перикардіальною і очеревинною, дефектів . плевральних листків, додаткових легеневих борозн та ін.). (

Отримані нами дані мають важливе практичне значення завдяки тому, що можуть послужити морфологічною базою для розробки клініцистами методів антенатальної профілактики і проведення оперативних втручань на органах грудної порожнини, а також дозволять пояснити механізм і час виникнення деяких видів вродженої патології, вивчення впливу ксенобіотиків і екологічних факторів ііа ембріогенез.

Висновки

1. Первинна плевральна порожнина формується з краніального відділу целому на четвертому тижні внут-рішньоутробного розвитку з моменту появи трахеопуль-монального зачатку.

2. В зародковому періоді плевральна порожнина сполучається з порожниною перикарда плевроперикар-діальнйми каналами і з каудальним відділом целомічної порожнини (первинною порожниною очерезини) - плев-роперитонеальними каналами.

3. Закриття плевроперикардіальних каналів, відособлення порожнини перикарду і поділ первинної плевральної порожнини на Праву і ліву відбувається 'наприкінці зародкового періоду.

4. Відокремлення плевральних порожнин від пери-тоиеальної відбувається на початку 8-го тижня внутріш-ньоутробного життя внаслідок злиття поперечної перегородки, плевроперитонеальиих мембран і дорсальної брижі.

5. Початок формування легень, як парного органу, відмічається у зародків на п'ятому тижні внутрішньо-утробного життя; перші ознаки поділу закладки на частки виявляються на початку шостого тижня. На ранніх стадіях розвитку (восьмий тиждень) поверхня легень нерівна, горбиста, з моменту закриття плевральних порожнин легені починають набувати дефінітивну форму, міжчасткові борозни стають глибокими і вузькими, проте кількість, довжина і напрямок їх піддаються значним індивідуальним коливанням.

6. В зародковому і ранньому передплідному періодах закладка легень спричиняє формоутворюючий вплив на рельєф стінок грудної порожнини і контури плевральних порожнин. Після закриття плепроперитонеаль-них каналів легені відстають в рості від оточуючих їх плевральних порожшін. На протязі передилідного і плідного періодів легені за розмірами значно менші відповідних плевральних порожнин.

7. Формування реберно-діафрагмальних синусів 1 куполів плеври відбувається після закриття плевропери-тонеальних каналів.

8. Парієгальний і вісцеральний лИстки плеври в зародковому періоді (4-5 тиждень внутрішньоутробного життя) мають вигляд епітеліоподібного шару стовпчастих клітин з розміщенням ядео на різних рівнях, в ранньому передплідному періоді (6-7 тижні) - висота клітей зменшується, і епітелій стає однорядним, починаючи з 8-го тижня - клітини целомічного епітелій стають плоскими і набувають риси типового мезоїеліга. У плодів і Новонароджених мезотелій складається із однорідних за

величиною одноядерних, полігональної або витягнутої форми клітин.

9. Морфологічною передумовою формування варіантів будови і вроджених вад плевральних порожнин (дефектів плевральних листків, сполучень плевральної порожнини з перикардіальною і очеревинною, додаткових легеневих борозн та ін.) є порушення темпів розвитку похідних целому та міжорганних кореляцій в зародковому і на початку передплідного періодів онтогенезу.

17 .

Список опублікованих наукових робіт, що

відображають основні положення дисертації.

1.Формирование перикардиальной и плевральных

полостей у зародыша человека // Актуальные вопросы морфологии: Тез. докл. III сьезда АГЭ и топо-

графоанатоме® УССР. - Черновцы, 1990. - С.234-235. (соавт. Пашковский В.М.).

2.Розвиток плеври та її лімфатичного русла в

пренатальному оптогбпезі людини//Морфологічні та клінічні аспекта лімфології: Матеріали наук, конф., присв. 100-річчю з дня народження проф. С.С.Спірова. -Київ, 1992. - С. 12-13. (співавт. Пашковський В.М.). '

3. Функциональна морфология органов дыхания //Методические рекомендации к самостоятельной работе студентов. - Черновцы, 1992. - 144 с. (соавт. Круцяк В.H., Проняев В.И., Пишак B.II., Макар Б.Г.).

. 4.Корелятивні взаємовідносини серозних оболонок і

діафрагми в ембріогенезі людини//Навколишнє середовище і здоров'я: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. - Чернівці, 1993. - С. 9. (співавт. Лусте А.О., Марчук Ф.Д.).

5. Відокремлення очеревинної порожнини від інших порожнин целому//Вчені Буковини - народній охороні здоров'я: Матеріали конференції присвяченої 50-річчю ЧМІ. - Чернівці, 199i. - С. 161 (співавт. Лукапьов Л.Г.).

6.Розвиток та становлення топографії плевральних порожнин в ранньому онтогенезі людини//'Актуальні питання морфогенезу: Матеріали наукової конференції. -Чернівці, 1996. - С. 46-47.

7. Здорове покоління новонароджених Північної

Буковини в аспекті морфогенезу вроджених вад // Демографічна ситуація в Карпатському рзгіоні: Реальність, проблеми, прогнози на XXI ст.: Матеріали

міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 1996. - С. 21-25.

18

Abstract

Bodnaruk N.I. DEVELOPMENT AND ESTABLISHMENT OF TOPOGRAPHY OF PLEURAL CAVITIEA IN EARLY ONTOGENESIS OF A HUMAN

Thesis for acquiring of scientific degree of Bachelor of Med.Sc. on speciality 14.03.01 - normal anatomy. National Medical University named after Ac. A.A.Bogo-molets, Kiev, 1996.

It is ascertained that a) the first pleural cavity is forming from cranial compartment celom at the fourt week of intrauterine development; b) in the germinal period the pleural cavity is linking to pericardium cavity by means of pleuropericardiac chanals and pleuroperitoneal chanals; c) separation of pericardiac cavity and decision of the primary pleural cavity into the right and the left ones occurs at the end stage of the germinal period; d) separation oi pleural cavities from peritoneal one occurs at the beginning of the 8-th week; e) formation of the costal diaphragmatic sinuses and cervical pleura occurs after closing of pleuroperitoneal chanals. Embryonal reasons for possible beginnings of some development anomalies and variants of pleural cavities’ building are revealed. The obtained data may be used as basis for development new methods of antenatal prophylaxis and postnatal surgical correction in new-borns and children of early age.

Аннотация

Боднарук H. И. Развитие и становление топографии плевральных полостей в раннем онтогенезе человека.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. Национальный медицинский университет им.акад.А.Л.Богомольца, Киев, 1996.

Установлено, что: а) первичная плевральная

полость формируется из краниального отдел" целома на четвертой неделе внутриутробного развития; б) в зародышевом периоде плевральная полость сообщается с полостью перикарда плевроперикардиальными каналами и с первичной полостью брюшины - плевроперитонеальными каналами; в) отделение полости перикарда и разделение первшшой плевральной полости на правую и левую плевральные полости происходит в конце зародышевого периода; г) отделение плевральных

полостей от перитонеальной происходит в начале 8-ой

недели; д) формирование реберно-диафрагмальных

синусов и куполов плевры происходит после закрытия плевроперитонеальных каналов. Выявлены эмбриологические предпосылки возможного возникновешш некоторых пороков развития и вариантов строения плевральных полостей. Полученные данные могут служить основой для разработки новых методов антенатальной профилактики и постнатальной хирургической коррекции у новорожденных и детей рштего возраста.

Ключов! слова: плевральна порожнина, целом,

Морфогенез, ембрютопсграф!я.