Автореферат и диссертация по медицине (14.00.02) на тему:Развитие и становление топографии диафрагмы в раннем онтогенезе человека

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИИ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АКАДЕМІКА О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

ЛУСТЕ Андрій Олегович

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ДІАФРАГМИ В РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ ЛЮДИНИ

14.00.02 — анатомія людини

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ — 1992

Робота виконана в Чернівецькому медичному інституті. '

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор В. М. Круцяк.

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор К. І. Кульчицький, доктор медичних наук, професор В. 1. Талько.

Провідна організація — Донецький медичний інститут.

Захист дисертації відбудеться «________»_____________________________1992 року

на засіданні спеціалізованої ради Д.088.13.01 з морфологічних дисциплін при Українському державному медичному університеті ім. акад. О. О. Богомольця (252057, м. ’Київ, проспект Перемоги, 34, морфологічний корпус, аудиторія № 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського медичного інституту.

Автореферат розісланий «_________»___________________________________1992 року

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор медичних наук, професор

В. Г. ЧЕРКАСОВ

уд,ч:-\.) л, кай 1гц£: -• з - ' ■

йИб/иіО >'кЛА • • •*—¡Itl.' '• ' ..

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЮТИ .

Актуальність проблеми. Оперативні втручання у немовлят та дітей, дорослих на діафрагмі при природжених вадах, травмах, сторонніх предметах, кістах, новотворах, ехінококозі, в даний час виконуються досить часто /М.М. Баес, 1955; Г. А. Еаїров, 1963; Л. Г. Завгородній, 1963; Д. П. Чухрієнко, Б.О.Мільков, 1966; О.М.Лвілова,

А.В.Макаров, А.В.Ватлін, 1983; 0.В.Алексеенко, В. Ф. Столяр, А.II. Селізар, І9Ь5; 0.П.Прокопенко, І9В2; З.Д.Женетль, А.К.Шане,I9G5;

Б. І. Альперович, Н. А. Бражникова, 1966; В. З,Гасанов, А. Б. Алієв,

, 1968/. •

Велика кількість хірургічних втручань виконується на інших органах з використанням діафрагми, враховуючи її пластичні та ва-скуляризаційні властивості /Б.В.Петровський, 1959; В.С.Шапкін,

1962; Л.А.Бар’єр, 1964; І.З.Козлов, К.А.Горнак, 1964; Ю.С.Гіле-вич, 1965; І.І.Неймарк, 1969; С.М.Луценко, 1977/.

Широке розповсюдження набула антенатальна діагностика природжених діафрагмальних гриж /Н.Ппггізоп ^A.de Lorimer f Stiller JJ .Roberts S.i'/einei* TQfv'v-.Benacorftff H.Adzlok

' 3 9-9 f f

1967/, впроваджуються способи їх хірургічної'корекції /Н.Наггіпоп, J.Jeatisr P.Goraan ' jg^QjP.Iuri Gorman igb4;H.A<lzick t KI Outwater ^M.Harriaon 1965/, .

Погреби практичної хірургії спонукали клініцистів та морфологів детально вивчити анатомію діафрагми у дітей та дорослих ‘

/А.В.Шилова, 1938; Е.А.Дискін, 1954; А. А. Еаландін, 1957; Ю. А. Еа-чйнський, І95Ь; Ш.С. Тоїдзе, 1955; В. А. Безматерних, ГЭ61; Г.Н. Александров, В.Я.Еараков, 1962; О.А.Шолпо, 196Ь; А.В.Андртев, В.іі. Вербицька, 1970; А. Н.Максименков, 1972; А.ІіМеліхов, І976; В. Я. .

Бараков, 1986/, що стало морфологічною базою для розвитку раціональних методів оперативних втручань, що-ж стосується ембріонального розвитку, формування її топографз-анатомічних взаємовідносин із суміжними утвореннями в пренатальному періоді онтогенезу, то це питання досі вивчено недостатньо. Наявні дані про закладку, розвиток та формування на ранніх стадіях онтогенезу /J'Bre,ner ^ 1943; L'“ell° , 1954; В.М.Неізвсстнова, і9?І; к.йооге ^B.LutjEn-Drecoii jgßg/ неповні, уривчасті і не дають цілісного уявлення про розвиток та становлення топографії органа на прсулзі всього пренатального онтогенезу людини.

- Ціль та задачі дослідження. Все викладене спонукало нас розпочати комплексне дослідження, ціллю якого є з’ясування закономірностей розвитку діафрагми людини на протязі всього пренатального періода онтогенезу і поставити перед собою слідуючі задачі:

- вивчити час та місце закладки діафрагми;

- дослідити процес формування її відділів;

- з’ясувати топографічні взаємовідносини діафрагми з суміжними утвореннями в процесі розвитку; .

- простежити зміни форми "а розмірів діафрагми в різні 'Періоді: внутрішньоутробного розвитку; .

- з’ясувати передумови та час можливого виникнення аномалій, вад розвитку і варіантів будови даної області.

Наукова новизна, Впеше комплексно вивчений розвиток діафрагми людини на протязі всього пренатального періода онтогенезу, досліджено зміну її будови, форми, проотежені корелятивні взаємовідносини з розвитком суміжних утворень. Описані будова, форма і топографія діафрагми у плодів та новонароджених.

Виділені три стадії в розгчтку діафрагми:

I стадія - закладка Діатїртгми - четвертий - шостий тижні внутріт-

ньоутробного розпитку; ■

II стадія - формування діафрагми як грудочеревної перешкоди -

сьомий - восьми« тижні внутрішньоутробного розвитку;

Ш стадія - (формування дефінітивної і]орми діафрагмі - дев'ятий тиждень розвитку - період ИОВОНОрОЯ«СНОСТІ.

Виявлені морфологічні передумови, що о бу мої? ллють виникнення деяких пропоєних вад розвитку діафрагми. Показано, що останні о результатам порушення процесу ]ю:; тітку на одній з виділених стадій. Крім того, уточнені та доповнені дані літератури, які стосуються часу появлення закладки діафрагми, її структур, відділів.

Теоретична та практична значимість роботи. Результати дослідження становлять теоретичний інтерес, так як полегшують розуміння патогенезу і особливостей перебігу рпда захворювань, які зустрічаються в постнатальногу періоді. Получені дані сприять з’ясуванню причин та встановленню часу і механізмів можливого виникнення деяких аномалі її розвитку діафрагми, а тому можуть служити основою для розробки методів антенатальної профілактики і постнатальної хірургічної корекції. '

Дані про будову та топографію діафрагми у новонароджених мають практичне значення, оскільки моиуть значно допомогти хірургам при виконанні різних операцій на цьому органі.

Получені дані про особливості будови, фпрма, положення та то-пографз-анатомічних взаємовідносинах діафрагми із суміжними утвореннями на різних стадіях пренатального онтогенезу та у новонаред-жзних можуть бути використані в навчальному процесі на кафедрах . анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології.з ембріологів*;, ДИТЯЧОЇ хірургії. ’.

Питання, іцо виносяться на захист:

І. Закладка діафрагми виникає в зародковому періоді і представлена поперечною перепоною, шієвро-перітонеальшіш мембранам», дорсальною брижею. • ■

Відокремлення плеі;ральлих порожнин від лерітонеальної відбудуться на початку псредшюдного пері ода.

- 3. В прената: .ноцу порідді онтогенезу та у новонароджених ді-

афрагма мас значні індивідуальні розбіжності по розмірам, кількості та величині ніжок, мш,Гязених іділші.

. 4. Формування вроджених вад діафрагми відбувається в зародковому та передплодному періодах онтогенезу.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрах анатомії Чернівецького, Полтавського, Запорізького, Винницького медінститутів,

Апробація роботи. Результати роботи доповідались на підсумкових наукових конференціях співробітників Чернівецького медичного інституту /1990, ІУЛ, 1992/, на ні з’їзді анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів УРСР /1990/, спільному засіданні кафедри анатомії людини з курсом топографічної анатомії та'оперативної хірургії, наукової комісії Чернівецького медичного інституту, обласного відділення наукового товариства анатомі . гістологів та ембріологів /Чернівці, 1-992/, конференції "Гніііно-сєпті; чні ускладнення в невідкладній хірургії" /Чернівці, 1992/.

Об’см та структура дисертації. Дисертація викладена на 112 сторінках друку і складається з вступу, п’яти розділів, заключения га покажчика використаної літератури, який містить 2ЬЬ дже рел /142 - вітчизняних та 116 - зарубіжних авторів/. Робота документована 42 фотографіями мікропрепараті в, 9 - графічних рекоіь

егрукці (‘них моделей, 17 сгер-офотозніикгпкі і.мігро препарат і в, 6 і щ ] ро вими табл шш.ш.

¡.ІА'І'ііРІЯЛ ТА і.ілГОДЛ До'-ІЛ[Д.ліІНіЬІ

Дослідчсення піл ведена на 6Э серіях гістологічних зрізів зародків і передплоді в тії 60 трупах плодів та нопон.фолхс-них.

Для розв'язання пост явлених задач використані ыэто.ла: мікро-і макроскопічного дослідниця, виготовлення топогрз'{о-анатонічьи.: зрізів, графічної реконструкції, статистичної обробки.

. і-іксація об’єктів дослідження здійаивізалась у Ю-12?> розчині формаліна протягам 2-3 тижнів, після чого гх перекосили у З-ЬЇ розчин формаліну, де вони і зберігалися.

Зневоднення зародків та передплодів здійснювали шляхом проведения їх через батарею спиртів зростаючої коніріїтрації. Заливна препаратів проводилася в парафін згідно загальноприйнятій методиці. Виготовлення серііі гістологічних зргзіа з парафінових блоків проводили в одній з трьох площин - сагіттальні й, фронтальній, горизонтальній. Зрізи фарбували по Иан-Гізон,’гематоксилін-еозінои, ліонською синькою, иінро|уксином. • ' ■ .

Трупи плодів і новонароджених піддавали препаруванню. Досліджували взаємовідносини діафрагми з внутрішніми органами, після чого комплекс органів шлунково-кишкового тракту видаляли, оголяли нирки, наднирники та інші структури заочеревинного простору, комплекс органів заочеревинного простору видаляли і звичайним препаруванням оголяли поперекову частину діафрагми. Препарування проводили пошарово з замальовкою та фотографуванням. За допомогою штатива Г.Г. ¿ішера /1957/ виготовляли стерлопари фотографій як більш інформативні /В.Д.Маковецький, АЭьЗ; В.С.Смірьов, 19с5/.

3 метою вивчення форми, положення та сингопі ї діафрагми у людини на ранніх стадіях розвитку ш використали метод графічної реконструкції, який дозволяв вивчати утворення органів у трьох-мірному, об’ємному зображенні. Наш використаний метод графічної реконструкції по способу 11.\£.Кащенко /іьіі7/. .

Цифрові дані, ішлучені и процесі дослідження, опрацьовані методом варіаційної статистики, ошсашім І.Т.Левченко, 0.П, Богато-вим, ‘і. іі. Хрипта /1970/.

результат дослідами

Ііа основі вивчання серій гістологічних зрізів встановлено, що на четвер г о м у т щііі ьнутрішньоутробного

¡юавитку закладка діафрагми представлена мазенхішльною плгетин-кою - поперечною перегородкою та дорсальною, брижею. Поперечна перегородка розташована мі;* краніальною поверхнею печінки та каудальною поверхнею серця. і)о дорсальній поверхні поперечної перегородки проходять протоки ¡(ув'є.■Перегородка без видимих границь своїй вентро-латеральшм краєм переходить в стінку тіла, а дорсально досягає місця входження у венозний відділ серця протоків Кув'е. Дорсальніше поперечної перегородки розміняються закладки , легень. •

Дорсальна брижа розміщується між первинною кшікою та дорсальною стінкою тіла зародка. .

іозподілу первинного целому на перикардіальну, плевральну та перитонєальну порожнини на даній стадії розвитку не відбуваеі^ся.

Під кінець - четвертого тижня внутрішньоутро-бного розвитку в області краніального полюсу мезонефроса виникають випини дорсальної стінки тіла - илевро-нерітонеальні мембра-

ни. Вони являють собою мезенхімально-мезотеліальні складки серпоподібної форми. Дорсальні частини плевро-перітонеальних мембран зливаються з краніальними полюсами мезонефросів, а вентральні прикріпляються до дорсального края поперечної перегородки. Вільні края плевро-перітонеальних мембран направлені каудально.

lia п’ятому тижні внутрішньоутробноіо життя поперечна перегородка набуває г^ирму вогнутої пластинки, розміщуєть ся між каудальною поверхнею серця, краніальною поверхнею печінки і інтимно зрощена з останньою. Протоки Кув’е проходять в краніо--каудальному напрямку по дорсальному краю поперечної перегородки і впадають у венозний синус. Поперечна перегородка розміщується на рівні УЛ шийного хребця. Зберігається сполучення між перинар-діальним, плевральним і перітонеальним відділами целома. Сполучення між плевральними і перітонеальнимн відділами відбувається за допомогою двох плевро-перітонеальних каналів.

Іілевро-перітонеальні канали дорсально обмежені стінкою тіла і мезонефросом, вентрально - дорсальною поверхнею печінки. Латерально плевро-перітонеальний канал обмежується вільними краями гілевро-перітонеальнИх мембран, які тягнуться від дорсо-латераль-ної стінки тіла зародка до дорсальної поверхні поперечної перегородки. Медіальні плевро-перігонеальні канали обмежені дорсальною брижею з розміщеними в ній стравоходом і аортою.

Поперечна перегородка, збільшуючись в розмірах і розповсюджуючись в дорсальному напрямку, охоплює закладку німньої порожнистої вени, форцує діафрагмальний отвір нижньої порожнистої вени.

На' шостому тижні внутрішньоутробного розвитку в дорсальних відділах поперечної перегородки утворюються конусо-

подібні скупчення мезенхіми, які вдаються в паренхіцу печінки, а надалі трансформуються в ніжки діафрагми.

Перикардіальна порожнина відокремлюється від плевральної, ніж плевральними і перітонеальною порожнинами сполучення зберігається. Правий плевро-перітонеальний канал обмежений: медіально -нижньою порожнистою веною і закладкою наднярника, ;;орсально -мазонефросом і дорсальною стінкою тіла зародка, вентрально - дорсальним краєм перегородки і дорсальною поверхнею печінки.

Лівий плевро-перітонеальний канал обмежений: медіально - дорсальною брижею із розташованими в ній стравоходом і аортою, лівим надннрником, дорсально - дорсальною стінкою тіла і мезонефросом.

З латеральної сторони плевро-перітонеальні канали обмежені вільними краями плевро-перітонеальних мембран.

Внаслідок росту печінки, легень, наднирників відбувається звуження плевро-перітонеальних каналів.

Наприкінці шостого тижня внутрішньоутробного розвитку протока ¡{ув'є відокремлюються від дорсо-краніальної поверхні і займають все більше вертикальне положення, зміщуються медіально в сторону середостіння. •

ііа сьомому тижні внутрішньоутробного розвитку клунок зміщується каудально, внаслідок чого конусоподібні розширення мезенхіми поперечної перегородки, що розміщуються в її дорзальному відділі, зміщуються, охоплюють стравохід і формують стравохідний отвір діафрагми, змикаючись а дорсальною брижею. Аортальний отвір утворюється парааортальною мезенхімою дорсального ліеоогастрія. •

іілевро-порітонеальні мзморани розміщуються вздовж дорсо-лате-¡.-альної стінки тіла пєредплода і вентрально з’єднуються з дорса-

ЛЬНОЮ частиною поперечної перегородки, по відношенню до мезонефроса, надниршка, передньої кардинальної вени розміщуються вент-ро-латерально. Края плевро-перітонеальних мембран набувають медіальну орієнтацію. Зберігається сполучення між плевральними і пе-рітонеальною порожнинами.

Наприкінці сьомого тижня внутрішньоутробного розвитку поперечна перегородка розміщується на рівні 7-го грудного хребця.

На початку восьмого тижня розвитку внаслідок злиття плевро-перітонеальних мембран, поперечної перегородки і дорсальної брижі відбувається повне закриття плевро-перітонеальних мембран.

Таким чином на початку восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку діафрагма сформована, как грудочеревна перепона і в ній можна виділити примітивні грудинну, реберну і поперекову частини. Грудинна частина діафрагми співпадає з ділянкою поперечної перегородки, до якої прикріплюється серпоподібна зв'язка печінки. Реберна частина є похідною поперечної перегородки, плевро-перітонеальних мембран. Поперекова частина діафрагми представлена мезенхімою .дорсального мезогастрія, поЗадунаднирниковою мезенхімою. Стравохідний отвір діафрагми утворенії¡1 примітивною правою ніжкою діафрагми, яка е похідною поперечної перегородки. Ліва ніжка поперекової частини діафрагми представлена парааортальною мезенхімою, яка розміщується між наднирниками, набуває конусоподібну форму. Аорта розділяє її на праву та ліву частини.

На протязі 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку в зв'язку із розширенням плевральних порожнин, формуванням та заглибленням реберно-діафрагмальних синусів, діафрагма набуває куполообразну фзрцу.

Права частина лівої ніжки поперекового відділа діафрагми, через яку проходить аорта, зменшується в розмірах та редукується. Аортальний отвір діафрагми при цьому формується за рахунок медіальних :<раїв правої та лівої ніжок діафрагми. Частина елементів правої частини лівої ніжки поперекового відділа діафрагми, що зберіглася, входить до складу елементів правої ніжки.

На дев’ятому тижні внутрішньоутробного розвитку відбувається формування грудини, яка набуває хряіцеву будову. На початку дев’ятого тижня внутрішньоутробного розвитку інтенсивно збільшуються в об’ємі по мірі роста легень плевральні порожнини і краніально розповсюджуються за верхній край перккар-діальної порожнини, а каудально заглиблюються в бокові стінки тіла, формуючи реберно-діафрагмальні синуси. М’язеві волокна ьн/грішньої поверхні тіла передплода внаслідок заглиблення ребер-ио-діафрагмальних синусів відокремлюються від неї і формують м’язеву реберну частину діафрагми. Рівень розміщення куполів діафрагми - УШ-ІХ грудний хребець. Поперекова частина діафрагмі ■ представлена правою і лівою ніжками.

Па десятому тижні внутрішньоутробного розмітку між грудинною та реберною, реберною та поперековою части-’ ¿ги.« діафрагми визначаються трикутної форми щілини, які надалі

і ^»сформуються в грудинно-реберні і попереково-реберні трикут-> і:ки діафрагми. -

і' плодів та новонароджених діафрагма являє собою сухожильно-~м’язеве утворення. ■ ■

До краніальної поверхні діафрагми у вентральних відділах прилепігь горянина перикарда, в латеральних - плевральні порожнини і ь дсіриидьник відділах - органи аацнього середостіння.

До каудальної поверхні Діафрагш и передніх відділах прилежить печінка, яка заЯшс більшу частину верхнього поверха очеревинної порожнини. З лівої сторони до дорсальних відділів діафрагми прилежать шлунок, селезінка, лівий наднирник та ліва нирка, справа -правий наднирник і права нирка, окрім того до правої ніжки діаф-}іаті прилежить нижня порожниста вєііа. Грудшіна частина діафрагмі у няодів і новонароджених починається від дорсальної поверхні ме-чеподібного відростка м'язеьим пучком, який тягнеться до сухожильного центру діафрагш. .

Реберна частіша діафрагми відходить окремими м’тевіши пучками від внутрішньої поверхні реберної дуги, п цьому місці м’язеві волокна діафрагш і поперечного м’язу живота мають загальний апоневроз.

Поперекова частина діафрагми у илодіь та новонароджених складається з трьох ніжек - зовнішньої, середньої та внутрішньої. Ніжки діафрагми у ллодів 4-5 місяців слабо виражені, у плодів 9 -¡0 місяців і новонароджених виражені добре. .

Права медіальна ніжка поперекової частини діафрагми починається від передньої поверхні П-Ш поперекових хребців, зліва - на один хребець пище. ' '

Латеральні ніжки діафрагми беруть початок від зовнішньої та внутрішньої сухожильних попереково-реберних дуг. .

Проміжні ніжки діафрагми розміщуються між зовнішніми та внутрішні ми її ніжками, починаючись від пврецне-бічної поверхні тіл 11-і1' поперекових хребців. . : •

В процесі дослідження.виявлені різні варіанти грудинно-ребер-них трикутників, що розміщуються між грудинною та реберною части-, нами діафрагми: . •

- 2 трикутники, які їй...¡щуоться справа і зліва, виявлені на •І* їм вчених препаратах гпіодіб і новонароджених;

- І трикутник тільки з лівої сторони на 5 препаратах;

- І трчкутник тільки з правої сторони на 2 препаратах;

- на 3 препаратах: груди иш-ре бери і трикутники були відсутні.

ІКаїереково-рес'срні трикутники с двох сторін були виявлені на

•IV препаратах плодів, при цьому у 7 плодів розміри правого трикутника були більшими ьід лівого, тільки справа - у 2 препаратів, у 1 трикутники були відсутні з обох сторін.

Стравохідний отвір діафрагми у плодів і новонароджених утворений у 32 випадках волокнами правої ніжки, у 21 - волокнами правої і частково лівої иіжек, обома внутрінший ніжками - у сеті.

Аортальний отвір діафрагш у плодів і новонароджених знаходиться трохи вліво від середньої лінії і утворений внутрішні Ції краями правої і лівої ніжок діафрагми.

Б одної*/ випадку /у плода 195,0 ми тім'яно-куприкової довжини/ разом із грудною проте»,ою і аортою через аортальний отвір діафрагми проходив' симпатичний стовбур.

Сухожильний центр діафрагмі у плодів раннього віку має підковоподібну фзрму, у плодів 9 - 10 місяців і новонароджених -форму трилисника*

В одному випадку /у плода 200 ш тім*яно-куприкової довжини/ були відсутні м’язеві волокна,і вона являла собою суцільне зу-хожильно-м'язеве утворення.

На основі результатів власній досліджень т вважаємо можливим виділити в розвитку діафрагми три стадії: ■

X стадія - закладки діафрагми - четвертий - шостий тижні внут-ріінньоугросного розвитку /зародки 4,3 - 13,0 мм ДО в-

жини/; '

П стадія - формування діафрагми як грудочеревної перешкоди -сьомп¡1 - восьмий тиглі внутрішгшоутробного рОЗИИТИ.У /передплоди LI,!) - 30,0 m довжини/; .

їй стадії* - формування дефінітивної фірни діафрагми - дев'ятій} тит.-день розпитку - період нопонародаеності /передплоди під 'її,0 ми довжини і до народження/.

Порушення ембріогенезу діафрагмі на кожній з виділених стадій призводить до чітко визначених над її розвитку.

Затримка у виникненні закладки на І стадії розпитку діафрагми може призвести до таких вад її розпитку, як аплазія діафрагми або аплазія купола діафрагми, націй же стадії можливо формування центральних її дефектів. га II стадії розвитку діафрагми при порушенні утворення стравохідного отвору виникають грияі стравохідного отвору, окрім того при злитті закладок діафрагми можуть фо~ рятуватися мезотеліальні кісти діафрагми, а також нередиьобічні і задні,обіпні дефекти. Для ііі стадії розвитку характерна ік;чва варіантів будови та і идиаідуальних особливостей п розвитку діаф-parми. •

, В И С 11 0 в К И ■

1. Закладка діафрагми з’ япппсть.ся на 4 - 6 тижні внутрішньо-утробного розвитку. В цеі! період вона :редставлена поперечною перегородкою, илевро-перітснеальмшш мембранами і дорсальною брижею.

2. Формування діафрагми, як грудочеревної перешкоди, відбу-ваятіея за рахунок злиття поперечної перегородки, плевро-леріто-кеальнйх мембран і дорсальної брижі у пзредплодів 20,0 - 2.'),0 мм довт.ини /початок ь-го тітіп виутрішньоутробного розвитку/, в той

ке час плевральні порожнини відокремлюються від очеревинної.

3. Форм/вашя ліжок поперекової частини діафрагми відбувається з мезенхіми дорсальної брижі і дорсального відділу поперечної перегородки на протязі ь - 10 тижнів пнутріїшіьоугробного розвитку /передплоди 25,0 - 40,0 ым довжини/.

4. Діафрагмальний отвір нижньої порозиіистої вени ф)рмусться на 5 - 6 тикні внутршньоугроОнуго розвитку /зародки 7,0 - 9,0 мм до вкипи/; стравохідний огвір - на 7 тижні виутрішньоутробного розвитку /передплоди 14,0 - 20,0 мм довжини/; аортальний отвір діафрагми - на Ь-му тижні /передплоди 21,0 - 30,0 мм довжини/.

5. Утворення попереково-реберних і грудішно-реберних трикутників відбувається на протязі десятого тижня внутріш..ьоутробного розвитку /передплоди 42,0 - 53,0 мм довжини/.

6. В процесі розвитку діафрагма проходить слідуючі стадії:

І стадія - закладка діафрагми - четвертий - шостий тижні внутрі-шньоутробного розвитку /зародки 4,0 - 13,0 мм довжини/

іі стадія - формування діафрагми як грудочеревної перешкоди -сьомий - восьмий тижні виутрішньоутробного розвитку /передплоди 14,0 - 30,0 мм довжини/; • ''

Ш стадія - формування дефінітивної форми діафрагми - дев’ятий

тиждень розвитку - період иовонароджєност і /передплоди від 31,0 мм довжини і до народження/.

7. Морфологічною передмовою Дорізування деяких вроджених вад діафрагми є порушення процесу її розвитку в зародковому і на початку передалодного періоду онтогенезу.

СШСОК РОБІТ. ОІІУШГКОВАНЛХ ІІО ШІ ДИСЕРТАЦІЇ:

І. К вопросу развития диафрагмы у человеки на ранних стадиях

:ренатального онтогенеза//Актуальные вопросы морфологии: Тез. ,окл. Ш сьезда анатомов, гистологов, эьориологов и гопографоана-омов УССР. - Черновцы, 1990. С. 205 /в соавт./. ,

2. Развитие и становление топографии диафрагм человека на )анн"х стадиях пренатального периода онтогенеза//Актуальные во-1росы теоретической и практической медицины: Тез. догл. конференции посвященной 70-летию института. - Т. 2. - Полтава,

1991. С. 1Ы-Ю2.

3. Морфологические предпосылки возникновения врожденных ди-1фрагмальных грьга//Гн-.',lito-септические осложнения в хирургии:

Гез. докл. конференции. - Черновцы, 1992. С. 145-146 /в соавт./.

4. Способ пластики передне-боковых дефектов диафрагмы//Гноft~ га-септические осложнения в хирургии: Тез. докл. конференции

. - Черновцы, 1992. G. 116-1Г? /в соавт./.