Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Разпространенность артериальной гипертензии у горнорабочих угольних шахт, ранняя диагностика и реабилитация

„ ХАРКЮСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

-з ол

0 3 ® 1337

На правах рукопису

ДАНИАИК Вжтор Михайлович

РОЗПОВСЮДЖЕШСТЬ АРТЕР1ААЬН01 ГШЕРТЕНЗН У Г1РНИК1В ВУПЛЬНИХ ШАХТ, РАННЯ Д1 АГНОСТИКА I РЕАБ1Л1ТАЦ1Я 7

14.01.11 - кардюлогш

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

Харкт - 1997

Дисерташею е рукопис

Робота виконана в Донецькому науковому центр'1 гтени npaui та профиактики травматизму

Кер'шники -

академик HAH i АМН Украши, доктор медичних наук, професор Мала Любов Трохшмвна

кандидат медичних наук

Черкесов Володимир Володимирович

Оф\цшш опоненти -

доктор медичних наук,

професор Динник В«галш 1ванович

доктор медичних наук,

доцент Шустваль Мнкола Федорович

Пров'щна органЬацщ- УкраУнськнй науково-досл1Дний ¡нститут

кард1ологи ¡м.М.Д.Стражеска, м. КиТв

Захист В1дбудеться "¿£-3 _СЛ. 199 ^ р. о /3 '"годит на

зас'щанш спешал13овано1 вчено! ради Д 02. 38. 02 при Харк1вському державному медичному ушверситет°1 за адресою: 310022, м. Харкт, пр. Ленша, 4

3 дисерташею можна ознайомитися у б-1блютец1 Харшвського державного медичного ушверситету за адресою:

310022,

м.Харк1в,пр.Лешна,4

Автореферат розкланий " ^ " _199^ р.

Вчений секретар спешал130ван01 ради,

кандидат медичних наук ЛЛ.Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. В останш десятир*1ччя велика увага над-аеться етдемюлопчним дослщженням серцево-судинних захворю-вань (особливо 'пием1ЧН01 хвороби серця (IXC) i ппертошчноК хво-роби (ГХ), яш е найбмьш частою причиною тимчасовоУ непрацез-датност!, 1Нвал-1ДНост1 i смертностг дорослого населения (К.В. Макаров, 1987; В.Е. Кардаш, 1991; В.Р.Назаренко, А.П. Дорогой, 1992; Р.Т. Умаров, 1993; Л.В. Чирейкш, 1995).

За даними Всесв1тньо1 оргашзаци охоронн здоров'я шдвище-ний артер'юльний тиск (AT) вданачаеться у 12-15 % дорослого населения. Проте частота виявлення артер*1ально1 ппертензи (АГ) мае велик! коливання в р^зномаштних популяциях населения. Так, в м. Киев! АГ зустр'шаеться у 13.1 % чолов'1ЮВ 20-60 poKiB, у в1д-критих популяц1ях Москви вона досягае 27.5 %, в умовах промис-лових шдприемств - 23.0 %, в Талш-1 - 32.9 %, в Ташкент1 i Фрунзе - 25.0 %. Розповсюдженшсть АГ в бреваш i Донецьку складае 17.0 % (1.П. Смирнова, 1981; М.А. Ахметел!, 1988; A.M. Бр1тов., 1985;).

Незважаючи на великий етдемюлопчний матер1ал з АГ, 1сну-ють лише окрем1 роботи, в яких це питания вивчаеться стосовно до прник'ш вупльних шахт (в.б.Манзюк, 1971; A.M. Монаенкова, 1979; В.М.Валуцина, 1985; ).

В ряд*1 роб*1т описуеться вплив на р1вень AT у шахтар1в тд-вищено1 температури, интенсивного шуму, значного психо-емоцшно-го j ф1зичного навантаження (В.А.Савро, 1975; Ю.М.Комаров, 1980; Т.К. Семменжова, 1985). Разом з тим залишаеться невивченою роль виробничих чинник1в вупльних шахт в розвитку i прогресуван-ш АГ. На сьогодшшнш день практично в1дсутш даш про стажев1 особливост1 виникнення i розвитку АГ. Не вивчеш особливост1 кл'1-шчиого nepe6iry (швидшсть прогресування, типи гемодииам!ки, особ-

ливост1 ионного складу кров!, стан системы задания кров1, вторинш зм'ши в р1зноман*1Тних органах 1 системах, частота розвитку р'шнома-штних ускладнень). 1снуюч1 засоби доклш1ЧноТ д'тгностики АГ, що використовуються на попередшх \ перюдичних медичних оглядах прник'ш, недостатньо ¡нформативш 1 не дозволяють виявити дану патолопю на раншх стад'шх а розвитку. Динам1чний контроль, засоби трудово! реабЬитацй 1 рацюнального працевлаштування прник'ш з АГ вимагають свого удосконалення.

Усе вищеперел'1чене передбачило мету 1 завдання нашого до-слщження.

Мета роботи. Розробити 1 впровадити заходи з ранньоТ д1аг-ностики 1 трудово! реабштаци прник'ш вупльних шахт \з артер1аль-ною Г1пертенз!бю на основ1 вивчення и розповсюдженосп 1 клшжо-функц'юнальних особливостей.

Завдання досыдження. Для зд'шснення поставлено! мети ви-р^шувалися так1 завдання:

1. Вивчити розповсюдженшсть артер!ально1 ппертензп серед прни-К1в вупльних шахт з р1зномаштними саштарно-ппешчними умо-вами праць

2. Вивчити вплив загалънопопуляцшних 1 виробничих чинник'ш ри-зику на розвиток артер*1ально1 ппертензп у прник'ш вупльних шахт.

3. ВИЯВИТИ клш1ко-фуНКц'юнаЛЬШ ОСОблИВОСТ1 АГ у ГфНИШВ.

4. Розробити 1 впровадити заходи з ранньоТ д1агностики артер'тль-но) ппертензп у прншав вупльних шахт.

5. Розробити пропозицп з удосконалення системи трудовоТ реабЫ-тац'н прник'ш 13 артер'тльною ппертенз1ею.

Наукова новизна роботи. Одержат нов'1 знания про розповсюдженшсть АГ серед прниюв вупльних шахт 13 р^зномаштними саштарно-ппешчними 1 технолопчними умовами прац'ь На в'щм'шу

В1Д проведених ранше дослщжень, виявлено високии ршень передп-пертензивних сташв (30.1 %). Встановлено, що ешдемюлопчна си-туац!я з АГ серед прншйв в пор^внянш з загальною популярен) В1др1зняеться биьш високим темпом росту випадюв АГ в пор1вню-емих В1КОВИХ трупах, ускладненням переб1гу 1 зростанням и частоти Ь збьлыиенням шдземного стажу. Виявлена пряма залежшсть частоти АГ серед г-1рник1в не т\льки в\д загальнопопуляшйних, але 1 ви-робничих чинник1в ризику вупльних шахт, як'1 розпод1лен1 за вагою \ ступеней впливу на частоту АГ.

Вивчено особливост! клшчного переб'иу АГ. Встановлений ран-нш розвиток 1 чимала перевага неконцентричних (асиметричних) п-пертрофш мюкарду, найбиьш частим вар1антом яких е шольоване потовщення м-1жшлуночково1 перетинки (МШП) - 63.6 %. Ро-зроблено нов1 критерп формування груп ризику розвитку АГ у пр-ниюв. Розроблеш \ впроваджеш заходи з ранньо? дтгностики *1 ди-нам-1чного контролю за АГ у прник'ш вуг*1льних шахт. Розроблено критерп бально*1 оцшки функционального стану оргашзму прнимв з

АГ.

Практичне значения роботи. Розроблеш 1 впроваджеш заходи з ранньоТ д1агностики ! динамичного контролю за АГ у прниюв вупльних шахт. Запропоноваш нов1 принципии трудово! реабиитаци 1 рационального працевлаштування прниюв 13 АГ, що базуються на використанш критерпв бально! оцшки функцюнального стану оргашзму. Вони можуть бути використаш в медичних закладах не тмьки вуг1льно1, але й шших галузей промисловост"1 (металургшна, коксохь М1чна, прничорудна та ¡н.).

Декларация конкретного особнстого внеску дисертанта в розробку наукових результате, що виносяться на захист. Ди-сертантом здшснювалось первинне ешдемюлопчне обстеження пр-ник^в в умовах оздоровчих пункт!В шахт. Самостийно виконувались

таш дослщження: стандартне опитування на виявлення стенокарда напруги (СН), опитування на наявшсть чинник'ш ризику, вим'фю-вання АТ, антропометричне обстеження, реестрац'ш i анал13 ЕКГ, ехокард'юграф'ш та холтеровське монггорування ЕКГ. Результати дослщження внесет автором в комп'ютерш бази даних, проведено анал'ш, математична та граф^чна обробка отриманих результат'т з використанням персонального компьютера. Автор брав участь в ро-зробц'1 нового програмно-апаратного комплексу та иого впроваджент.

Впровадження в практику одержаних результат!в. Результати роботи подаш у вигляд'1 2 методичних рекомендацш, Допо-В1дно1 записки МОЗ i Держуглепрому Украши «Про стан медично-го ввдбору oció в основних тдземних профес1ях глибоких вупльних шахт i пропозицп щодо його покращення» i впроваджеш в Донець-кий обласний кард'юлопчний диспансер, кардюлопчне В1дд1лення лжарш швидко1 медично! допомоги м. Донецька, кардюлопчш в1дд1-лення ЦРЛ míct Юровська, Д1мпрова, Добротлля, Сел-1дова (До-нецько\' обл.), ЦМЛ míct Горл'шт, Тореза, Шахтарська, Д1м1трова, бнакива, Красноармшська, Макпвки (Донецько! обл.), Павлограда (Дшпропетровсько1 обл.), Червонограда (Льв1всько\' обл.), центральну кл1н*1чну лжарню кпста Луганська, 17 мкьких л'шарнь м'юта Донецька;

Апробация роботи. Матер1али дисертацп доведет до ведома i обговорен! на науково-практичних конференшях з м'1жнародною участю «Актуальна питания проф1лактики нешфекцшних захворювань» (Москва, 1993) i "Актуальш проблеми медицини прац! i промислово! экологи (Москва, 1995); на ВсеукраТнськш науково-практичнш кон-ференци «Актуальна питания ппени npaui, профпаталогп та медза-безпечення трудящих промтдприемств» (Донецьк, 1995); На Об'ед-наному товариств1 кардюлопв та терапевт1в Донецько! облаеп (Донецьк, 1996).

За темою дисертацп опублжовано 5 наукових po6ÍT.

Структура та обсяг дисертаци. Дисертащя викладена на г^эсто-ршках машинописного тексту 1 складаеться 13 вступу, п'яти роздшв, висновк1в, практичних рекомендаций, б)блюграф}чного вказ1вника, що метить в соб*1 джерел вггчизняних та ^ джерел заруб1жних авторов.

Дисертац1я метить 30 таблиць 1 7 малюнк1в.

ЗМ1СТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Матер1ал I метода. Об'ектом дослщження була популяция чолов1К1Б прнишв вупльних шахт ДонецькоУ облает! ¡з стрхмким 1 пологим заляганнямм вупльних пласпв. Всього обстежено на ешде-мюлопчному етат 2857 чоловшв у В1Ц1 В1Д 20 до 68 ромв з вироб-ничим стажем в-1д 1 До 40 рок1в. Прники були под1леш на групи з урахуванням особливостей фах1в (група прниюв провщних шдзем-них фах1в: прники очисного вибою, прохщники, вибшники, кршиль-ники 1 група допом'1жних фах'ш), за вжом (20-29, 30-39, 40-49, 50 рок1в 1 больше) 1 виробничому тдземному стажу в кожнш в'жов'ш груш (1-5, 6-10, 11-15 1 понад 15 рок1в).

Для вивчення розповсюдженност'1 АГ 1 оцшки функцюнально-го стану серцево-судинноУ системи використовувалися так1 засоби досл1джень: епщемюлопчний, клшжо-функцюнальний, б'кшм'пний, математико-статистичний.

Процедура етдемюлопчного обстеження включала в себе сл1-дуюч! методичш засоби: а) дворазовий втйр АТ на правому плеч};; б)опитування за спец-1альною картою профмактичного обстеження на вняв СН (опитувач Роуза); в) Реестрашя £КГ в 12-ти стандар-тних выведениях у спокоУ Ь наступною п оц'шкою за М'шесотським кодом (за стандартною методикою КНЦ РАМН).

За АГ приймали стан, коли сктоличний АТ (САТ) дор1вню-вав або перевищував 160 мм рт.ст. 1 (або) д!астоличний АТ (ДАТ)

дор1Бнював або перевищував 95 мм рт.ст. PiBHi тиску М1Ж нормаль-ним i шдвищеним (CAT 140 - 159 i ДАТ 90 - 94) називали приграничними станами. Враховували в'ж, виробничий шдземний стаж, особливост1 фахово1 д'шльност!, мшрокл'шат робочоТ зони як можли-в*1 чинники ризику АГ у прник!в.

3 метою вияву особливостей nepe6iry АГ було проведено пог-либлене кл1шк0-функцюнальне обстеження 45 прник'ш вугиьних шахт у Biyi В1д 26 до 56 poKiB i з виробничим стажем роботи вщ 1 до 20

pOKlB.

За результатами дослщжень сформован! три групи :

I група - прники з встановленим диагнозом НЦД (24 чоловжа).

II група - прники з встановленим д1агнозом ГХ I ст. (6 чоловт).

III група - прники з встановленим дхагнозом ГХ II ст. (15

ЧОЛОВ1к).

KpiM того, залежно вщ умов прац'1, Bci прники були под1\еш на 2 групи: А - працююч1 на шахтах 13 стр1мким i В - з пологим заляганням вупльних пласт'ш.

Кл'ш1ко-функц'юнальне обстеження включало: збирання скарг, анамнезу захворювання i життя, об'ективний огляд; дворазовий ви-Mip AT; реестрац1ю ЕКГ в 12-ти стандартних в-1дведеннях в cnoKoi; проведения велоергометрп (ВЕМ) на велоергометр1 ВЕ-02; холте-ровського мошторування ЕКГ (ХМ ЕКГ) на компьютерной систем*1 IKAR; ехокард1ограф1ю (ЕхоКГ) на ехокард'юграф1 HEWLET PACKARD ; ультрозвукове обстеження нирок, наднирок (DOR-NIER); обстеження дна ока; бюх'ш1чне дослщження кров1 i сеч1 (загальний анал!3 кров) i сеч1, гормональний склад kpoBi, сечовина i креатшш кров1, адреналш i норадренал'ш в сеч-!, анал'ш сеч\ за Зем-ницьким, електрол1тний склад кров1, система зс'щання кров!, показ-ники лтдного обм'шу i продукт'ш перекисного окисления лшдав) проводилося на баз! Донецького Д1агностичного центру з застосу-

ванням 6ÍOXÍMÍ4HHX аналЬатор'ш KONE i HELENA.

Даш про захворювашсть з тимчасовою втратою працездатнос-Т1 i ¡нвал1дносп пршшв В1Д АГ були одержат шляхом вивчення лжарняних аркуцпв i sbíthoí медичноТ документацн МСЧ вупльних шахт: р1чних зв1тпв, журнал1в диспансерного облжу i матер1ал1в л1карсько-соц1ально1 експертноИ komíccíí (ЛСЕК) по виробничому об'еднанню (ВО) Донецьквуплля.

На ochobí одержаних матер1ал1в створена комп'ютерна база даних. Одержан! результата пройшли математико-статистичний анали на персональному комп'ютер! IBM PC/AT за допомогою спец^аль-них програм.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Ешдеянолопчш дослщження показали, ojo розповсюджен-Н1сть АГ в Ц1Лому по шахтам складала (16.2±0.6) %. Ц1 даш узгод-жуються з результатами, одержаними при етдемюлопчному обсте-женш шахтар1в, проведеному рашше (Валуцина В. М., 1985.). PÍ3-ниця наших даних з проведеними рашше досл1дженнями полятае у висоюй частот! виявлених нами передппертензивних сташв, що склали

(30.1±0.8) %.

Визначено зростання частота АГ Í3 зб1льшенням вжу прник^в. Так, якщо в rpyni 20-29 рок*1в АГ була зареестрована в (6.4+1.02) % випадк!в, то в наступному десятир1чч! частота АГ зросла б1льше шж в 2 рази, склавши (14.0±1.02) %, у bíijí 40-49 роюв - в 3 рази (20.6+1.5)% , а в rpyni oci6 за 50 poKiB - б-1льш шж в 4 рази i досягла (25.9± 2.3)%.

Частота прикордонно1 АГ лишалася стаб1льно високою в ycix bíkobhx трупах, маючи тенденц1ю до зростання в кожнш наступит bíkobíh декад'1, коливаючись в д;апазош в1д (32.5±1.9) % до (46.6+2.6) % в крайне вжових трупах.

Дослщження показали, що найб'иьш частими формами прояву АГ у молодих прник1В е Д1астолична АГ (ДАГ) - (4.4±0.8) % 1 зм'инана и форма - (1.9±0.4) %. 3 вжом, на фош абсолютного зб!льшення випадк!в АГ, в!дбуваеться вадносне зниження частота ДАГ 1 наростання частоти зм1шаноТ АГ. В зв'язку з шш, сшввад-ношення випадк1в зм"1шано1 АГ/ДАГ в в*1Ц1 20-29 рок1В складае 1:3.7, 30-39 роюв - 1:2.2, 40-49 роив - 1:1.3, а теля 50 роюв - 1:0.9.

Встановлено у кожнш вшовш груш зростання частоти АГ, пов'язане 13 зб1льшенням виробничого стажу. Найб1льше виявляеть-ся дана законом1ршсть в вжових трупах 30-39 1 40-49 рок'ш. Серед прнийв пров*1Дних тдземних фах'ш розповсюджентсть АГ не мала ютотних в1Дмшностеи 1 склала в середньому (14.7+0.5) %. У робгг-ник1в, зайнятих в допом1ЖНИХ фахах, частота АГ склала (17.4+1.4) %, проте, з урахуванням профмаршруту останшх (теля вилучення людей, що рашше довго працювали за основними профес^ями), вона знизилася до 9.0 %. Це поясняеться переходом прник'ш з основних в допом1ЖШ професи з попршенням стану '¿х здоров'я.

Встановлено, що розповсюджентсть АГ значно вариое в за-лежност*1 В1Д прничогеолопчних характеристик шахт, технологи ви-добутку вуплля 1 зв'язаних *1з цим особливостей умов праць Так на шахтах Центрального району Донбасу, що опраиьовують стр^мкопа-даюч1 пласти камьяного вуплля, розповсюджентсть АГ виявилася найбьльш високою 1 склала (20.0+2.3) %, передппертензивних ста-н'ш - (32.1+2.5) %. На шахтах 13 пологими пластами вона склала, в-1дпов1дно, (11.7+0.9) % (р<0.001) 1 (31.2+0.7) % (р<0.01).

При поглибленому кл11пко-функц10нальному обстеженш

45 прник1в 13 АГ захворювань нирок т наднирок, що приводять до шдвищення АТ, не виявлено. При УЗО нирок в 53.3 % випадкш виявлено наявшеть шску 1 в 2.2 % конкреметчв в лоханках нирок.

ХМ ЕКГ виявило передсердну екстрасктолто (ПЕ) у 53.3

% прншав, 13 них часту у 25.0 %. Середня частота ПЕ склада (15.0+1.2) екстрасхстол в годину. Шлуночковх екстрас1столи (ШЕ) виявлеш у 26.7 %, 13 них у 16.7 % - II градаци, у 8.3 % - IV градацн. Середня к1лькють ШЕ склала (21.0±1.3) екстрасктол в годину.

Анал'ш ЕКГ показав, що лише в 40.0 % випадшв й даш В1ДП0В1дали норм). Найб1льш часто зустрхчалися так-1 вщхилення: очагова блокада право! шжки пучка Пса - 40.0 %; гшертроф1я ЛШ

- 13.3 %: перевага електричних потенц1ал1В л1вого шлуночка (ЛШ)

- 6.6 %; порушення внутршньошлуночкового проведения в нижн'ш стшц! ЛШ - 13.3 %. ПЕ, на В1дм"шу вщ даних ХМ ЕКГ, зареес-тровано лише у 4.4 % обстеженних, а ШЕ - в 6.6

За даними ЕхоКГ 86.7 % прнишв мали р13номаштш вщхилення В1д нормальних показниюв. Ущьльнення стшок аорти виявлено у 68.9 %; стулок аортального клапана - у 60.0 %; стулок морального клапана - у

53.3 %; помфне поширення аорти - у 46.7 %: чимале поширення аорти - у 13.3 %; пролапс I поширення морального клапана зустр1чалися в 15.5 % випадмв кожний; сктолична регургЬац^я зафжсована у 28.9 %; незначне розширення порожни-ни ЛШ - у 35.5 %; дилятац'ш порожнини ЛШ - у 4.4 %. Потовщення мюкарду ЛШ заф1ксовано в

73.3 % випадкт.

Ппертроф1я задньо! стшки ЛШ (ЗСЛШ) у 33.3 %, 13 них у 40,0 % - значна; ппертроф1Я МШП - 60.0 %, ¡з них значна - 44.4 %. В1д загального числа гшертрофш мюкарда 1зольоване потовщення ЗСЛШ склало 18.2 %, ¡зольоване потовщення МШП - 63.6 %, зм'шане потовщення - 18.2 %. Розрахунок маси мюкарду (ММ) показав, що и зб1льшення зустр^чалося у 40.0 %. 1з них 75.0 % прийшлося на прник'т основних фах!в.

Розрахунков-! цифри ударного об'ему (УО) перевищували норму

у 35.5 %,

а фракцп викиду (ФВ) у 42.2 % оаб. Зниження УО

зафжсовано у 35.5 % (хворих IXC).

При гюр1внянт середшх показник!в М1Ж трупами A i В вста-новлено, що у пришив шахт b стр1мкопадаючим заляганням вупль-них пласт1В Mipa гшертрофн як ЗСЛШ, так i МШП В1ропдно вище (р<0,05), шж у групи, що працюють на шахтах 13 пологим заляганням вупльних пласт1в. Як результат цього у них вище розрахунков! показники маси мюкарда.

Результати ВЕМ показали, що в 66.6 % проба була негативною, i3 них толерантность до фЬичного навантаження була високою в 60.0 % випадк1в, i вище середньо! в 40.0 %. Проба була сумнш-ною у 13.3 % - при середн'ш толерантност1 до ф1зичного навантаження, позитивною - у 20.1 % при низьк'ш толерантности до ф1зич-ного навантаження (виключно у хворих з IXC). Даш ВЕМ кажуть про достатньо високу толерантшсть до ф1зичного навантаження у прник1в 13 АГ (виключаючи випадки 13 супутньою IXC).

Даш клш1чного досл1дження Kpoei, показники системи задания кров1, фракци л'шопроте1д*т, сечовина i креатешн кров-!, електро-лггний склад кров1 ictothoi' р1зниц1 з нормою не мали.

При пор'шнянш гормонального статуту кров1 групи хворих rip-НИК1В ¡3 даними контрольно'1 групи (здоровими прниками), визначе-но зниження наявност'1 в кров'1 соматотропного гормона, тестостерона i шдвищення р1вня адренокортикотропного гормона, корт1зола i альдостерона, проте, ui даш не мали в1ропдно\' piaHHui.

Звертае на себе увагу шдвищення р^вня продуктов ПОЛ. Так, р'шень в Kpoei д'шнових кон'югат1в в середньому перевищував нор-мальш показники в 2,3 рази. Середн'ш р1вень малонового д1альдеп-ду був шдвищений в 1, 3 рази.

При математичному анал'ш визначення впливу виробничих чин-ник1в на розвиток АГ у прник'ш встановлено, що при досягненш прниками вшу 35 i понад рошв i шдземного стажу 8 i понад рошв

вони стають чинниками ризику розвитку АГ.

При вивченш впливу спадкоемних чинник'ш ризику розвитку АГ встановлено, що трьома найбиьш важливими у прник'ш е ГХ у матер'1 або батька 1 мозковий шсульт у батька.

Заходи щодо ранньо! д1агностики 1 днналпчного контролю за теч(€ю артер1альноТ гшертензи у прнивдв. Мета заход1в полягае у вияв'1 АГ на рантх стад1ях 1 не допущенш чи максимальному попереджент и подальшого розвитку. В основ! запропонова-них заход'ш лежить використання нового програмно-апаратного комплексу. Иого застосування дозволяе в1ропдно оц1нити стан здоров я обстежуваного за Л1чет хвилини (ревень АТ, електрокардюграф^чш показники). Використання персонального комп'ютера дае можли-В1сть збер^гати великий масив даних в слушнш для роботи форм!. Кр1М того, запропонована нами комп'ютерна програма здшснюе ав-томатичний анализ одержаних даних 1 формуе групи ризику розвитку АГ, дае рацюнальний режим динам[чного медичного спостереження за кожним прником 1 рекомендаци по додатковому обстеженню 1 обгрунтованому працевлаштуванню.

Запропонований комплекс може бути використаний для дина-м1чного контролю за станом оргашзму прниюв ¡з АГ, або тих, хто належить до групи ризику п розвитку. Простота в користуванш 1 автоматичний анализ результате дае можливють залучати до роботи з ним середнш медичний персонал, а повна автоматизация забезпе-чуе максимальну об'ектившсть одержуваних результате. Для збер!-гання \ оперативно! обробки шформаца про стан здоров'я при про-веденш первинного обстеження 1 перюдичних медичиих оглядев пр-ник1в формуеться комп'ютерна база даних. Анал'13 результат'ш обстеження проходить автоматично '1 шсля його завершения по кожному прников'1 даеться 4 висновки: 1)належшсть обстежуваного до групи ризику розвитку АГ; 2)дата повторного обстеження; 3)реко-

мендацн за додатковими клшжо-функшональними засобами обстеження, Л1куванням 1 проф1лактиц1; 4)рекомендацп по реабштацн 1 рацюнальному працевлаштуванню.

Формуючи групи ризику, необхщно враховувати так! чинники ризику розвитку АГ: вж (понад 35 рок1в); пал'шня; шдвищена маса т-1ла, вживання алкоголю; спадкоемш - наявшсть в анамнез! у одного ¡3 батьк'ш АГ, мозкового шсульту (М1), 1М, цукрового Д1абету, раптовоТ серцевоТ смерт1; величина поземного стажу; яюсна оцшка саштарно-гшешчних умов праш на робочому М1сш. Додатково по-винн1 враховуватися так1 показники: динам'жа р'шня АТ до 1 шсля роботи; показники ЕКГ (ппертроф'ш мюкарду; ознаки "переванта-ження" та 1шемн мюкарду); прийом ппотензивних препаратов.

В залежносп В1д наявност-1 чинниюв ризику 1 гх поеднання формуються чотири основш групи ризику розвитку АГ 1 и ускладнень.

I - трупа низького ризику: В1дсутшсть перел1чених вище змш на ЕКГ; нормальний тиск до I теля роботи; вщсутшсть, чи наявшсть не 6\лъш трьох чинник1В ризику. Рекомендуеться повторне обстеження через 1 рж (в процеа проведения пер'шдичних медичних огляд'ш).

II - група середнього ризику: В1дсутшсть змш на ЕКГ; наявшсть пограничного АТ ( до 1/або теля роботи ); наявшсть 4-х 1 больше чинник^в ризику. Вимагае детального контролю: рекомендуеться консультация кардюлога I повторш обстеження кожш 6 м'юяц'т.

III - група високого ризику: В1дсутшсть змш на ЕКГ; нормальный чи пограничний АТ до роботи 1 АГ теля роботи; прийом ппотензивних препарат'ш. Рекомендовано амбулаторне дообстежен-ня 1 комплексне л'жування в стац'юнар'к При позитивних результатах можливим е повернення на попередне м!сце роботи з обов'язковим щом1сячним контролем. При стшкому полшшенш стану через 6 М1-сяц'ш перех'ад в II групу спостереження. За вщеутшетю позитивно!

динамжи теля проведения лжувально-профхлактичних заход!в не рекомендована робота в шдземних умовах. Хворому необх'щне ра-цюнальне працевлаштування на поверхш шахти.

IV - група надзвичайно високого ризику: наявшеть зм'ш на ЕКГ; АГ до i теля робота. Обов'язкове поглиблене обстеження i лжування в стац'юнарь Рацюнальне працевлаштування поза контактом з шюдливими виробничими чинниками вупльних шахт чи вир*1-шення питания про шваладшеть.

Анализ сучасного стану системи реаб^таци i експертизи працездатност1 Нрникш 13 артер!альною гшертенз1ею i пропо-зиц11 з Iii удосконалення. 3 щею метою було вивчено стан медич-ноТ реабштацй прник'ш 13 АГ на р1зномаштних н етапах, проанал'1-зовано 1снуюч'1 тдходи до експертизи ix працездатност'1. Нами проведено анализ акт1в оевщчення прнимв вупльних шахт \з АГ у спе-ц'1ал'13ованш м1жрайоннш кардюлопчнш АСЕК м.Донецька, Резуль-тати дослщжень показали, що сновними клшжо-функц'юнальними засобами оцшки стану хворого стали збирання скарг i реестращя ЕКГ спокою в 12 стандартних вщведеннях. Зпдно з ними, основна частина хворих мали типов-1 для АГ скарги. ЕНдзначалася добра переносимкть ф1зичних навантажень. На ЕКГ у хворих в'даначала-ся гшертроф1я мюкарду ЗСЛШ (58 %) i МШП (46 % ), змши зубця Т в вид1 його шверси чи вир'шнювання (5 %), зм1щення сегменту ST у вигляд'1 шдйому чи депреси (2 %), порушення ритму серця у вигляд1 ШЕ I i II градацш (5 %), порушення AV пров'щ-hocti (8 %). Результати реографн, ЕхоКГ i В6М були подаш в документацп менш шж у 1/3 хворих. Bei ui дослщження проводили-ся одноразово i в pi3Hi часов~1 'штервали до проходження ЛСЕК. Даш 6ioxiMi4Horo досл'щження кров1 були також не у Bcix хворих.

1УНж тим, ¡нформац'ш, одержана при комплексному кл'ш'жо-функц'юнальному обстеженш хворого безпосередньо перед проход-

женням ЛСЕК, дозволяе уточнити функцюнальний клас, М1ру недо-статньост! загального 1 коронарного кровооб^гу. ЕКГ спокою не дае 'шформаци про толерантшсть хворих до ф1зичного навантаження. Ц-1 дат можуть бути одержат лише при проведенш ВЕМ.

Трудова направлешсть пришив була рЬномаштною: 27 % мали бажання працювати за попередшм прничим фахом чи на меньш важкш робот], але в шахтних умовах. Вони склали половину з числа тих, що одержали надам 3 трупу швал'щностк Перейти працювати робггником за допом1ЖНИм фахом на поверхш шахти висловили бажання 32 % хворих. 12 % мали неозначену трудову направлешсть 1 27 % не бажали продовжувати роботу. Внаслщок осв^дчення в ЛСЕК працездатними за сво'ш фахом визнат 2 прника (1 %), обмежено працездатними (швалщи 3 групи з забороною робота в тдземних умовах) - 36 прнимв (52 %), непрацездатними (швал1ди 2 групи) - 17 прниюв (25 %). Для 20 хворих (25 %).

Б'1льш1сть 6'юх1М1чних показник'ш (коагулограма, лшдний об-м'ш, ферментативна актившсть) мали тенденщю до нормал'шаци, практично не в1др1знялись в трупах.

Практично вс'ш, хто висловив бажання працювати на поверх-ш, була визначена 3 трупа швал)Дност1, вс5м хворим з неозначеною трудовою направлешстю був продовжений лжарняний аркуш 1 вида-ш В1ДШВ1ДШ рекомендаци, б1лышсть тих, хто не бажав вадновлюва-ти трудову д1яльшсть, були визнаш непрацездатними. Виняток складае пгдгрупа тих, хто виявив бажання продовжувати роботу в шдземних умовах (21 чоловш): 13 них тЬ\ьки 2 були визнаш працездатними за сво'ш фахом, 7 хворим був продовжений лжарняний аркуш, 12 -одержали 3 групу швалщност! 1 були виведеш ¡з шахти. Анал13 акпв осв'1Дчення прник!В, визнаних обмежено працездатними, дае шдста-ву припустити, що дана группа неоднорадна за кл'ш!чними особли-востями 1 р'шню функц'юнальних можливостей. 3 наведених цифр

видно, що ринення ЛСЕК майже в 1/3 випадк1в не В1ДП0В1Дае тру-довш направленоеп прниюв, що бажають продовжити роботу в шд-земних умовах. Це пов'язано, почасти, ¡з недооценкою функцюналь-ного стану ¿х серцево-судинно! системи 1 и адаптацшних можливос-тей, зважаючи на недостатне використання чутлнвих 1 специф1чних засоб1в (навантажувальш проби, ХМ ЕКГ, ЕхоКГ), а також В1Д-сутшстю 'шформативних критерпв трудового прогнозу. Присутнш також 1 елемент суб'ективно! переоцшки своКх функцюнальних мож-ливостей самими хворими в силу недостатшх знань про серйозшсть захворювання. 1снуючий дисонанс М1Ж р'ипенням АСЕК по оцшц*1 працездатност!, швал1ДНост1 1 трудово1 направленост1 певно! частини прник1В змушуе '¿х вир1шувати питания працевлаштування в обхщ рекомендацш АСЕК 1 зашкодженню власному здоров'ю, про що св1дчать результати проспективного спостереження за прниками шляхом поштового анкетування.

Виходячи з цього, нами розроблеш пропозици з удосконален-ня системи трудово1 реабштацп приняв 13 АГ.

Прникам з1 стшкою АГ (ГХ II - III ст.), а також особам 13 й ускладненнями (1М, М1) робота в шдземних умовах протипоказана. Для прнимв, у яких немае перел'1чених протипоказань, основою для р!шення питания про працевлаштування е результати функцюналь-них I лабораторних досладжень, що проводять безпосередньо перед поверненням до прац'1 шсля проведенного лжувания.

Основними критер1ями рацюнального працевлаштування шах-таря е результати клтчних, функцюнальних 1 бюх1М1чних дослвд-жень, що визначають його адаптацшш можливост'ь В ряд! випадк1в трудовий прогноз може бути визначений до проведения лабораторних 1 функцюнальних дослщжень на основ'1 загальнокл'ш'шних 1 анам-нестичних даних.

Бюх-1М1чне обстеження повинно бути скероване на встановлен-

ня М1ри стабшзаци процесу. Якщо у хворого встановлеш ознаки стабшзаци процесу, переходять до наступного етапу дослЦжень. В'ш полягае в контрол1 за динам-1кою змш АТ 1 ЕКГ шляхом мош-торування. Принципово можливо продовжувати роботу за допом\ж-ними шдземними фахами прникам 13 АГ при наявност1 прикордонно! або нормального АТ. При наявност1 екстрасютолн необхщно додат-кове проведения гострих лжарських тест!в з метою шдбору антиа-ритм'1чно1 терапп.

Ехокардюграф1чш дослщження скероваш на вияв прогностич-но недобросприятливих ускладнень (гшертроф!я м'юкарда ЛШ 1 МШП, розширення в!ддшв) 1 оцшку гемодинам1Чно-1 функци серця.

Для прниюв, теля проведенного лжування, ВЕМ е основним перед працевлаштуванням Д0СЛ1Дженням. Т1, хто виконав ВЕМ в повному обсяз! без неадекватних ф1згалопчних 1 патолопчних змш, можуть бути допущеш до роботи за шдземними дотпнжними проф-ес1ями.

Особам, що працювали в шахт\ до виявлення АГ, та мають середш функцюнальш можливост1, треба рекомендувати працевлаш-тування на поверхневому технолопчному комплекса Для цього походить б1лышсть професш, за винятком тих, що пов'язаш з чима-лою ф'гзичною напругою 1 токсичними речовинами. Працевлашту-вання прник1в 13 АГ з високими функцюнальними показниками мож-ливе за допом1жними шдземними профеаями.

Пров-1ДНИм Л1м1туючим чинником, що мае 1стотний вплив на працездатшсть хворого АГ, е фуикцюнальний стан серцево-судин-но1 системи. Для визначення М1ри важкост'1 захворювання у прник1В, оцшки компенсацшних 1 адаптацшних можливостей оргашзму про-понуються критерп, що дозволять визначати ф!зичну працездат-шсть прника 13 АГ (таб. 1).

При оцшш функционального стану организму, необх'щно врахо-

Таблиця 1 - Критери стану серцево-судинноУ системи 1 4изичноУ працездатност'1 прнию'в з артер1альною ппертенз!ею

Критерп функцюнального стану Ступ1нь важкост)' захворювання

I бали II бали III бали IV бали

1. Р1вень артер. тиску норм. 0 погр. 2 АГ 3 злояк. 4

форма

2. Електрокардюграс}нчт

2.1 .Ппертроф1'я мюкарду - 0 + 2 ++ 3 +++ 4

2.2.0знаки ХКН + 1 + I ++ 2 +++ 3

2.3.Шлуночков! ар1тмГ| - 0 1 гр. 1 2гр. 2 3-5гр. 3

2.4.Передсердж ар!ТМ11 1 гр. 0 2гр. 1 Згр. 2 4-5гр. 3

3. Ехокардюграф1'чш

ЗЛ.Ознаки ХКН 1ст. 2 2ст. 3 Зет. 4

3.2.Враження стулок - 0 + 0 ++ 1 +++ 2

4. Велоергометричш

4.1 .Межа навантаження 120-150 1 50-75 2 до 25 3 ВЕМ 4

при ВЕМ (Вт) протип.

4.2.0б'ем викон. роботи (кДж) 51-63 1 13-27 2 до 4,53 - 4

4.3.ЧСС на ш'щ ВЕМ 145-161 1 95-110 2 до 95 3 - 4

4.4.ПД на п!Щ ВЕМ 262-305 1 218-261 2 151-217 3 - 4

5. Супутня патолопя

5.1.1ХС - 0 1ФК 2 2ФК 3 ЗФК 4

5.2.В1бращ'йна хвороба - 0 - 0 1ст. 2 2ст. 3

5.3.Цукровий Д|'абет - 0 1ст. 1 2ст. 2 Зет. 3

5.4.Легенева патолопя - 0 ПК1ст 1 ПК2ст 2 ПКЗст. 3

(ПК, ХБ) ХБ1ст ХБ2ст.

Сумарна шльш'сть бал!'в 0-8 9-18 19-34 35-49

Тпблиця 2 - Перелк шахтних професш, що рекомендуються прнимв з артер'шльною ппертенз^ею

для працевлаштування

ю

о

NN Ступшь Меж'1 Профес1я Витрати Умови праш 1 вимоги до рацюнального

важкост! допус- енергн працевлаштування прникш

захворю- тимих в данш

вання, енерго- профе-

бали витрат, Вт С11, Вт

1. 0-8 (I)

2. 0-8 (I)

3. 0-8 (I)

4. 0-8 (I)

5. 9-18 (Ю

6. 9-18 (II)

7. 9-18 (И)

7. 9-18 (И)

8. 9-18 (И)

9. 9-18 (II)

10. 9-18 (II)

11. 9-18 (II)

12. 19-34 (II)

13. 19-34 (П)

30-15 Електрослюсар черговий 27,9

30-15 Прничий шахтного 27,9

транспорту

30-15 Електрослюсар тдземний 27,9

30-15 Прничий д'шшки 20,9 проф1лактичних роб1Т

30-15 Слюсар на поверхш 15,9

10-15 Машинют котельно\' 13,7

10-15 Прничий по очищуванню 13,1

1 змазуванню вагонеток

10-15 Апаратник х'шводоочистки 13,1

10-15 Електрослюсар 11,6

поверхневий

10-15 Моторист установок (пов.) 11,6

10-15 Стволовий на поверхн1 11,6

10-15 Машишст тдйому (пов.) 11,6

<10 Ламповщик 10,9

<10 Машитст компресориоТ 10,2 установки

Виключення швдобових чергувань та

foбoти в ШЧНу ЗМ1ну 1еремицення вагонеток за допомоюю мехатзмш

Робота на обмеженш дмянц! без тривалого пересування (ремонт електровоза та ш.) Установка протипожежних засоб!в та ш.

Робота в рем. майстернях, обслуговування контрольно-вимзрюв. прила/цв 1 автоматики Механ^зоване завантаження пального Перем1щення вагонеток за допомогою механ!зованих засоб'ш Робота повинна виконуватися в добре пров'1трюваних примирениях Зарядка батарей, водозабезпечення, автоматизац'ш в ламповш, котельнш Обслуговування лебщок, конвеер'ш 1 касос'ш Механ13ований обмш вагонеток Робота на вантажному ствол1 Необхщно використовувати засоби адивщуального захисту орган'ш дихання Необхщно використовувати засоби шдив'щуального захисту вщ шуму

вувати найб1льш поширену серед прнимв супутню патолопю, що ictotho обмежуе ix працездатшсть. Так пневмокон'юз i особливо хрошчний бронхгг, знижують функцюнальт можливост1 серцево-судинноК системи. В1брацшна хвороба призводить до чималих пору-шень тонусу i нейрогуморально!" регуляцн перифершних судин, що знижуе працездатшсть i значно обмежуе коло шахтних фах'ш для працевлаштування хворих АГ. Особливу увагу треба звернути на наявшсть IXC.

Запропоноваш критерн дозволяють вид1лити 4 ступеш важ-kocti захворювання. Бальна оц'шка дозволяв досить точно оц'шити функцюнальний стан серцево-судинно! системи у шахтар'ш, оскь\ьки вона враховуе не Т1льки иоказники працездатност1 за даними ВЕМ, але й результати "шших функцюнальних i кл1шчних дослщжень: елек-трокардюграф1чш, в тому числ! i результати ХМ ЕКГ на робочому Micyi, гемодинам1чн'1 показники, супутню патолопю. Врахована та-кож фахова адаптация шахтар1в до ф^зичного навантаження.

Розрахунок бально!" оцшки проводиться таким чином: за результатами кл1н'1Чного i функцюнального дослвдження даеться бальна оц'шка кожному критерда, зазначеному в таблиш 1, теля цього сумуеться загальна ix к1льк1сть. Одержаний сумарний бал дозволяе дати оц'шку функциональному стану хворого (клас його працездат-hoct'i). Зпдно з ним для працевлаштування пропонуються прфеси, адекватш функц'юнальним можливостям прника (табл. 2)..

За основу системи реаб1лггаци прник'т з АГ була взята ¡сну-юча система реабштацп хворих АГ. Вона складаеться 13 4 основних вид'ш реабштаци: 1) медична; 2) трудова; 3) социальна; 4) психоло-пчна.

Лише комплексне застосування Bcix вид'ш реабЬитацн може дати позитивний ефект. Медична, соц'шльна i трудова реабЫтаци не е строго специф'шними по в'щношенню до прник1в \з АГ, "и форми

1 засоби докладно викладеш в спешальшй медичнш Л1тератур1. На в5дм1ну вщ них, запропонована нами трудова реаб'мггашя мае специ-ф'шний шдхщ 1 враховуе характер прац-! прнимв.

висновки

1. Встановлено, що для прниюв характерними е: високий р1-вень передппертензивних сташв (30 %); перевага в молодому в*Щ1 д1астолично! артер!ально'] ппертензп, залежшсть артер1альноТ ппертензп В1Д шдземного стажу.

2. Виявлено, що частота артер1ально! ппертензп серед прни-ив залежить не т'ьльки вщ загальнопопуляцшних чинник'ш ризику, але 1 вщ комплексу виробничих чиннишв вупльних шахт. Серед прник'ш основних шдземних фах!в частота и вище на шахтах 13 стр1мкопадаючим заляганням вупльних пласт1в.

3. Видиеш чотири основних групи ризику розвитку артер1аль-но1 ппертензп 1 й ускладнень, визначеш пер'юдичшсть 1 обсяг дина-М1чного обстеження, принципи шдивщуальжн профилактики 1 характер реабьмтацшного процесу.

4. Результатами клшжо-функцюнальних, лабораторних 1 бю-х1м1чних дослщжень встановлено дибаланс вегетативноК нервово! системи, що виражаеться в переваз-1 н сипатичного В1дд1лу, порушення лтдного обм'шу, високий ревень перекисного окисления Л1шд1в, високий р1вень електрично1 нестабЬ\ьност'1 серця, поява надшлуночко-вих (25 %) 1 шлунковочних (27 %) екстрасктолш, г'шерк'шетичний тип гемодинамжи (73 %), ранн'ш розвиток 1 чимала перевага некон-центричних ппертрофш мюкарду найб1льш частим вар1антом яких е 1зольоване потовщення м1жшлуночково1 перетинки (64 %).

5. Одержат дат свщчать про неоднорадшсть прнишв 13 арте-р1альною ппертенз1ею за функцюнальними можливостями серцево-судинноТ системи, р'шнем гемодинам1чно! адаптацй, ф!зичиим ста-

ном, р1внем працездатност1 1 трудовим прогнозом, що визначае не-обх-1дшсть шдивщуального шдходу у виршенш питань медичноТ, трудовоТ реабштацн 1 працевлаштування дано! категори хворих.

6. Розроблеш заходи щодо ранньо1 диагностики 1 динам1чного контролю за станом здоров'я прнишв вупльних шахт 13 артер]аль-ною ппертенз1ею, що базуються на використанш нового програмно-апаратного комплексу, який дозволяе визначати ревень артериального тиску, електрокардюграф1чш показники, формувати групи ризи-ку, проводити динам1чний контроль за станом здоров'я прник'т.

7. Запропоноваш нов1 принципи трудово! реабштацн 1 рац'ю-нального працевлаштування прник1в, що базуються на використанш розроблених критерпв бально! оц'шки функц'юнального стану орга-шзму 1 враховують вщповадшсть меж допустимих енерговитрат (для даних хворих) витратам енерги в рамках фаху, що рекомендуеться.

8. Впровадження в практику медичних заклад1в, що обслуго-вують вупльш шдприемства 1 виробнич"1 вупльш об'еднання, ново? медично\' технологи з диагностики артер'тльно! ппертензи 1 пропози-цш з трудовоТ реабьмтацп прниюв дозволило шдвищити р'тень ви-явлення артер1альноТ ппертензи, покращити яюсть диспансеризацн 1 працевлаштування хворих 1 дало вщчутний соц1альний \ медичний ефект.

ПЕРЕЛ1К Р0Б1Т, ЩО ОПУБЛ1КОВАШ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11

1. Распространенность артериальной гипертензии среди горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело,- 1994.- N 9 -12.- С. 16 -18. (Сшвавт.: Черкесов В.В., Кобець Г.П., Копитша P.A. та ш.).

2. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих промышленных предприятий // Безопасность труда в промышленности.- 1993.- N1.- С.17-18. (Сшвавт.: Черкесов В.В., Кобець Г.П., Копитша P.A. та ¡н.)

3. Оказание неотложной пощощи на рабочем месте при развитии у шахтеров острой сердечно-сосудистой патологии // Безопасность труда в промышленности.- 1994.- N4.- С.17-19. (Сшвавт.: Черкесов В.В., Кобець Г.П., Копитша P.A. та ш.)

4. Использование нового програмно-диагностического комплекса для динамического контроля за состоянием здоровья горнорабочих с артериальной гипертензией // Актуальные вопроси гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных пердприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием.- Донецк, 1995.- С. 242 - 243.

5. Производственные факторы глубоких угольных шахт как факторы риска артериальной гипертензии у горнорабочих / / Актуальные проблемы медицины труда и промышленной экологии : Тез. докл.- М., 1995- С. 34. (Сшвавт. Кобець Г.П.).

Данилик В.М. «Разпространенность артериальной гипертензии у горнорабочих угольних шахт, ранняя диагностика и реабилитация».

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1997.

Защищается диссертация, в которой на основании полученных автором материалов установлена высокая частота артериальной гипертензии и передгипертензивных состояний у горнорабочих угольных шахт, научно обосновано влияние профессионально-производственных факторов на развитие у них артериальной гипертензии, разработани мероприятия по ранней диагностике и динамическому котнтролю за ее течением, предложены принципы трудовой реабилитации и рационального трудоустройства горнорабочих с артериальной гипертензией.

Ключов! слова: артер'юльна ппертенз'ш, розповсюдженшсть, рання д1агностика, трудова реабшташя, прники вугиьних шахт.

Danilik V.M. « The frequency rate of arterial hypertension among miners in coal mines, early diagnostics and rehabilitation.»

The thesis for obtaining the scientific degree of the candidate of medical sciences on the speciality 14.01.11 - cardiology, Kharkov State Medical University, Kharkov, 1997.

The thesis is presented for approval, in which a high frequency rate of arterial hypertension and prehypertension conditions among the miners in coal mines are proved on the basis of the data obtained by the author, the influence of professional industrial factors on the development among the miners of arterial hypertension is scientifically explained, the system of the early diagnostics and dynamic supervision of its process is worked out, the principles of labour rehabilitation and rational employment of the miners with arterial hypertension are offered.