Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Прогнозирование и профилактика послеродовых воспалительных заболевании У женщин с абортами в анамнезе

НСТИТУТ ПЕД1АТР11 АКУШЕРСТВА I Г1НЕКОЛОГ11 АМН УКРА1НИ

РГ6 од

, , На правах руксшису

РУДЮК Микола Максимович

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТМКА ЛСЛЯРОДОВИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРГОВАНЬ У Ж1НОК 3 АБОРТАМИ В АНАМНЕ31

14.01.01. - акушерство 1 пнеколопл

АВТОРЕФЕРАТ дисерталуя на здобуттл наукового ступенл кандидата медичних наук

КиТв - 1996

ДисертаШя е рукописен.

Роботу виконано на каФедр1 акушерства 1 пкекологи МП л1кувального факультету В1нницького державного неличного ун!верситету 1м. Н. I. Пирогова

НАУКОВ1 КЕР1ВНИХИ:-доктор недичних наук, професор П. Г. Хученко -Заслухений д!яч науки 1 техн1ки Укра1ни. доктор недичних наук. про*есор Г. К. Пал1й

ОФ1Ц1ИН1 ОПОНЕНТИ:-член-кореспондент АНН Укра1ни, доктор

недичних наук, професор г. к. Степанк1вська -доктор недичних наук /I. В. Д1декко

ПРОВIДНА УСТАНОВА - Кихвський державнкя 1НСТИТУТ удосконалення л1кар!в

захист в1дбудеться __1996 року о/я'год.^хв.

на зас1данн1 спец1ал1зовано! вчено1 Ради (Д. 50. 14. 01) по за-хисту дисертац!й на здобуття наукового ступени доктора наук за спешальностяни "Пед1атр1я". "Акушерство 1 пнеколопя" при 1нститут1 пед!атр11, акушерства 1 г1неколог!1 АНН Укра1ни (254050. н. ки1в-50, вул. НануХльського, д).

Э дисертац1ею нохна ознайомитися в б1бл1отец1 1нституту педЛатрП, акушерства 1 г1неколог11 АНН Укра1ни.

Автореферат розЛсланий "/¿41* __1996 року.

Вчения секретар спеШал1зовано1 Ради

кандидат недичних наук

ЗАГА/1БНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМИ. Шсляродов1 гн1йно-запальн1 зах-ворювання е одн1ею з актуальних проблем сучасного наукового та практичного акушерства, вони займають одне з пров1дних Н1сць в структур! материнсько1 захворюванност! та смертное -т1 1 незвахаючи на велику увагу з боку досл!дник1в до ц1е1 патологи, суттевого зниження 1х частоти не в1дбуваеться> а по деякин нозолог1чним Формам в1дм1чаеться зростання (Б. /1. Гуртовой и соавт. , 1981; Я. П. Сольский и соавт. , 1962; В. И. кулаков и соавт. , 1984; 1986: Б. Н. вендковський. 1968;

A. П.Никонов и соавт., 1992; М.Вагг, 1986; Б. Борег, 1988).

Складнасть вир1шення ц!е1 проблеми обуновлена багатьма причинами, з яких най61льш важливими е зм1на видового складу н1кробно1 Флори, зб1лыпення р1зних вид1в асоШаШй та 1х в1-в1рулентност1, поява антибЮтикорезистентних штам1в н1кроор-ган1зн1в. перероэпод1л обумовлкяочих та пускових Фактор1в, як1 зн1юж>ть 1нуноб1олог1чну реактивность орган1зму, формують вх1дн1 ворота та середовише для розвитку м1кроорган1зм1в (Я.п. сольский и соавт. . 1982; к. к. кудайбергенов. 1985;

B. Я. Голота, С. О. Iвалюта. 1987; Г. К. Степанковская, С. Я. Сольский. 1989; И. Р. Зак и соавт., 1991).

Анал1з лхтератури показав, шо використання 1снуючих эасо-б1в проФ1лактики не дозволяе суттево змешпити частоту п!сляро-дових гн1йно-запальних ускладнень, тому подалып! перспективи виршення те! проблеми пов'язан! з розробкою еФективних мето-д!в прогнозування та пошуком нових засоб!в проф1лактики. Ви-шезгадане 1 визначило мету та завдання даного досл1дження.

НЕТА РОБОТИ. Метою роботи е зниження частоти шсляродо-вих запальних ускладнень шляхом виявлення та кл!н1ко-матена-тичного анал1зу фактор1в ризику п1сляродових запальних захво-рювань. виэначення рол! перенесених штучних аборт1в у виник-нен! аих ускладнень та розробка нетод!в прогнозування 1 про-Ф1лактики ц!е! патологи.

основн! завдання роботи:

1. "Виявити основн! Фактори ризику виникнення пхсляродо-вих запальних захворювань.

- г -

2. вивчити значушсть перенесених абортхв, як Фактора ризику п1сляродових запальних захворювань.

3. Провести кл1н1ко-натенатичну оц1нку значущост1 Фак-тор1в ризику у виникненн! шсляродових запальних захворювань.

4. Визначити ступ!нь ризику виникнення п1сляродових запальних захворювань в бальн!й систень

5. розробити та обгрунтувати методику застосування нового антим!пробного препарату деканетоксину для проФ1лакти-ки п1сляродових запальних захворювань.

наукова новизна роботи. вперше шляхон кл!н1ко-натематич-ного анал1зу на ЕОН виявлена та оц!нена значупЦсть окрених фактор!в ризику та 1х поеднань у виникненн! пюляродових запальних захворювань. клипко-статистичними та гютолопчними методами досл1джень доведена роль штучних аборт1в, як Фактора ризику виникнення пюляродових запальних захворювань. Вперше роэроблена прогностична ошнка ступен1в ризику виникнення пюляродових запальних захворювань в бальн!й системь На п!дстав! кл1н1ко-м1кроб1олог1чних досл1дхень обгрунтовано застосування деканетоксину для проФХлактики пюляродових запальних захворювань. -

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Визначен! основн! Фактори ризику виникнення пюляродових запальних захворювань та доведена "роль штучних аборт1в у розвитку н1е! патологП. Роэроблена та впроваджена методика кл1н1ко-математичного прогнозування I ошнки ступеня ризику виникнення шсляродових запальних захворювань в бальн!й систенЬ яка дозволяе диференгЦйовано вжива-ти адекватн! проФ1лактичн! заходи. Запропонована та впроваджена методика застосування деканетоксину для профхлактики пюляродових запальних ускладнень.

ОСНОШ1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЯК1 ВННОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. В гене31 виникнення шсляродових запальних захворювань пров!дне н1сце належить обуновлюючим та провокуючин Факторам ризику, до яких належать порушення загальносонатичного статусу, пнекологшн! та екстрагенгтальн1 захворювання. особливо гн!йно-запального характеру, обтяжений акушерський анамнез, ускладнекий переб1г ваг1тность род!в та пЮляродового перюду.

г. Серед Факторгв риэику, як! сприяють виникненню шсляро-дових ускладнень, особливе н!сце пос!дають перенесен! штучн1 аборти. Вони негативно впливають на переб!г наступних вагЧт-ностея, род1в та шсляродового перюду. створюють унови для затринки плацента та Л частин в натц!.

3. Плаценти ж!нок, як! перенесли ттучн! аборти, мають оз-наки МОРФОЛОГ1ЧНО! та функдюнально! недостатност!. Р!знома-н!тн! планшетричн!, патонорфолог1чн1, г!стох!м!чн! та г!сто-фернентативн! зн!ни знаходяться в прямгй залежност! в!д к!ль-кост1 перенесения абортхв. водночас. т знши не нають суто специФ!чних для аборт!в ознак 1 зустр1чаються при р!зних видах акушерсько! патологи.

4. Виявлен! на основ! юин1ко-натенатичного анал!эу Фак-тори ризику та !х поеднання дозволяють з високин ступеней 1иов1рност! прогнозувати можлив!сть виникнення п1сляродових запальних захворювань та отнювати стушнь ризику в бальнт систем!, то дозволяе диферентйовано визначати характер про-Ф!лактичних та л!кувальних заход1в.

5. санашя зовн1шн!х статевих органгв та вапни о, о чу. розчином декаметоксину у ваПтних, род1ль та породхль е ефек-тивним засобон проф1лактики п1сляродових гн!йно-запальних ускладнень у ж!нок та новонароджених,

ВПРОВАДХЕННЯ В ПРАКТИКУ. Результата дослхджень вв!йтли в основу двох монограФ1й: "Профилактика терминальных состояний у беременных, рожениц и родильниц". Киев, 1977 (в сшвавт. з Я. П. Сольським та 1н. ); "Прогнозирование и профилактика акушерской патологии", Киев, 1969 (в сшвавт. з О. Т. Михайленко та 1н. ).

Одержан! дан! вм!шен1 в двох методичних рекомендац1ях: "Основные причины, лечение и профилактика послеродового сепсиса в эру антибиотиков" (хитонир. 1978), "Клинико-матенати-ческое прогнозирование и профилактика основных видов акушерской патологии (Ки1в, 1987).•

На основ1 проведених досл1джень виданий 1нФормашйний лист: "Профилактика послеродовых воспалительных и септических заболеваний" (Ки1в> 1987).

Розроблен! нетоди прогнозування та проФ1лактики шсляро-

дових запальник захворювань впроваджен! в пологових будинках н. BiHHKUt та област1 1 н. Хиельницькону, а такох застосо-вуються в учбовону процес! на каФедрах акушерства 1 гинекологи В1ннидького державного неличного унгверситету.

АПРОБАЦ1Я РОБОТИ. Основн! положения дисертацИ допов!да-лись та обговорювались на п!дсункових наукових та недично-техн1чних конФереншях В1нницького державного неличного УН1-верситету та В1нницького н1жвуз1вського пентру (В1нниця, 19761991)! обласних та н!жобласних конференцхях та сен!нарах (Житонир. 1976. 1979; хнельнидький. i960); на всесоюзному се-н1нар1 "0птим1зац1я складних систем" (В1ннидя, 1983); на XIV та XV Всесоюзних з'1здах акушер1в-г!неколог1в (Киштпв, 1903; напачкала, 1969); на першону нгжвузгвському науковону сек1на-P1 "Нетоди натенатичного ноделювання в кл!н!чних та експери-нентальних досл!дхеннях" (Ынниця, 1985); на Першону э'1зд! ешденюлопв. 1нФекшон1ст1в та ппен1ст1в туркненютану (Ашхабад, 1966); на VIII та IX з'1здах акутаер!в-г1неколог1в УРСР (/1ьв1в, 1966; Ки1в, 1991); на V з'1зд1 акушер!в-г1неко-лопв Б1лорусько1 PCP (Брест, 1991); на науково-практичнш конФеренцП акутвер1в-г1неколог1в, присвячен!й 60-р1ччю зас-нування кафедри акушерства та г!неколог11 tfl Донецького державного неличного 1нституту (Донедьк. 1993).

ПУБ/11КАШ I. За натер1алани дисертацИ опубл!ковано дв1 нонографИ. одна науково-популярна брошура, дв1 методичних реконендацн 1 17 праць в журналах та зб!рниках.

СТРУКТУРА I ОБСЯГ ДИСЕРТАЦИ. Робота викладена на 183 стор1нках машинописного тексту. 1Люстрована 25 таблицями та 11 налшкани. дисерташя складаеться з вступу. огляду Л1те-ратури, опису матер!ал1в та нетод!в досл1дження, 3-х розд!-л!в особистах досл1джень, обговорення результат!в досл1джень, висн0вк1в, практичних реконендашй та вказ1вника лхтератури, який внИпуе 181 джерело в!тчизняних та 91 1нозенних автор!в.

дек/1арац1я конкретного особистого внеску дисертанта v роэробку наукових резу/ibtatlb. Автором оброблено та проведено анал1з 6104 1стор1й род1в (загальна к1льк1сть). Особисто проведено обстеження, вериФ1кац!» д!агнозу. прогнозування, проФ1лактику та спостереження 304 пород1ль. при цьону вико-

ристаш сучасш шпнгчнь математичнь морфолопчн! нетоди досл!дження. Автор зайнався розробкою алгоритшв та програм кл1н1ко-натематичного прогнозування пХсляродових запальник захворювань. для проведения гктолопчних I ткробюлопчних досл!дхень автор особисто збирав матер1ал для досл!джень (90 пладент та п1хвовий вм!ст у 90 породхль), та приймав безпосе-редню участь в досл!дженнях 1 штерпретаап результате, на основ! результатгв дослгджень розроблена I впровадхена в практику комплексна програна прогнозування та профилактики пIсляродових запальних захворювань.

знхст РОБОТИ

натерIали I нетоди дослютень. для виршення поставле-них завдань та виявлення основних Фактор!в ризику, як1 сприяють розвитку п1сляродових запальних захворювань, зд1йс-нили анал!з 202 хстор1й род!в з шсляродовими захворюваннями та 160 1стор1й з норнальнин переб!гом шсляродового пер1оду. Проанал1зували також 503 1стор11 род1в ж!ноК| у яких в п1с-ляродовону перюд! проводили хнструнентальну рев!з!ю натки.

3 метою вивчення впливу штучних абортгв на розвиток п1с-ляродових запальних захворювань проведено анал13 1026 1сто-Р1й род1в ж1нок з абортани в ананнеэ1 та 510 1стор1й без аборт!в. В процес! анал!зу особливу увагу звертали на клшхч-н1 фактори, якх обуновлюють розвиток запальних ускладнень.

Для визначення юпшко-норфолопчних передунов виник-нення акушерсько1 патологи та п1сляродових 1нфекд1йних ускладнень провели дослхдження чь плацент породхль, якх нали в ананнезг аборти та ю плацент клшхчно здорових ж1нок без аборт1в. У всIх випадках проводили план1нетричн1, норфологХч-н1, г!стох1н1чн1 та гХстофернентативн! досл!дження.

Для оглядового дослхдження зр1зи забарвлювали генатокси-Л1н-еозином та п1крофусцином за Ван-Г1зоном. Гл1коген виявля-ли за допоногою ШИК-реакцП з перйодною кислотою. Кисл! глх-козам1ногл1кани визначали забарвленням коло!днин зашзом за Хейлом, альц1ановин син1м за СтХдненок та толу|диновин син1н за Гойерон. У11п1ди забарвлювали суданом-3 за нетодом Е. П1рса. Для визначення ДНК користувалися реакшею Фельгена. а РНК -

реакшею Браше. кислу та лужну ФосФатазу виявляли удосконале-ним нетодон Гонор1. Визначення сукд1натдег!дрогенази 1 глю-козо-6-фосфатдег!дрогенази проводили за нетодон Нахласа та н1котинан1д-аден1н-динуклеотид-ФосФат-д1аФорази за нетодон Нахласа в нодиФ1кац!1 Берстона.

3 нетою прогнозування п!сляродових запальних захворю-вань розроблен! алгоритни I програни, як! дозволяють на осно-в1 Фактор!в.ризику та 1х поеднань робити прогноз i визначати ступ!нь ризику виникнення ц!е! патологи в бальн!й систен!. Bei розрахунки зд1йснювали на ЕОН ЕС-югг та персональна ЕОН "Ello" новою П/1-1. Досл!дження проведено сп!льно з кафед-рани вишоТ математики та автонатизованих систен управл!ння В1ннииького державного пол!техн1чного ушверситету.

Досл!джена ефективн1сть проф!лактики Шсляродових запальних захворювань новин антин1кробнин препаратон деканеток-синон у 304 родхль та породлль. трупу порхвняння склали 461 пород1лля, у яких деканетоксин не застосовували.

V 90 ж!нок провели м!кроб!олог!чне обстеження. 3 них, у 60 проводили санашю зовн1шн1х статевих орган!в та шхви де-канетоксином, у 30 роди та п!сляродовий пер!од вели звичайни-ни нетодани (контроль). Вид!ляли аеробн! та анаеробн! н!к-роорган!зни. 1дентиФ1каш» н1кроорган!зн1в зд!йснювали на п1дстав! морФолог!чних, т!нктор!альних та б!ох!н!чних власти-востей за загальноприйнятини нетодикани. v вид1лених mIkpoop-ган1зн1в визначали чутливють до антибютик!в 1 антисептик1в.

3 урахуваннян отринаних результат1в розроблена методика прогнозування та проф!лактики п1сляродових запальних захворювань.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ. Нани встанов-лено, шо в структур! п!сляродових запальних захворювань про-В1дне Hicae пос:дак>ть ендонюнетрити (64, г'/-), тронбоФлеб1ти (8,4у-) та п 1 сляродов 1 виразки (5, чу-). В1дн1чено зростання частота ендонетрит!в в структур! запальних ускладнень, шо узгоджуеться з даними, як! наводять в, я. Голота 1 с. о. 1ванк>та (1991).

Анализ 202 íctopIH род!в з п!сляродовини запальними ускладненняии дозволив виявити 29 пров!дних Фактор!в ризику,

як! впливають на розвиток те) патологи, до !х числа ув!йт-ли Фактори, обуновлг*>ч1 виникнення ускладнень (в!к 30 рок!в 1 б!льше. штучн1 аборти, хрон!чн! запальн! захворювання ста-тевих 0Рган!в. шзн! гестози, анени ваптних. несвоечасне в1дходження вод, част1 ваг!нальн! дослхдхення. IV ступ!нь чистоти ваг1ни, кровотеч1 та 1н. ) та пусков! Фактори ризику (оперативн! втручання п!д час род!в, травни родових шлях!в. затринка частик плаценти в натц! та 1н.). Необх!дно зазначи-ти, шо у вс1х випадках розвиток п!сляродових гн1йно-запаль-них захворювань 6ув пов'язаний з поеднаннян одного або де-к!лькох обуиовлюсчих та пускових Фактор1в ризику. Отринан1 результата по визначенню пров1дних фактор!в ризику повн!стю уз-годхуються з даними в!тчизняних та заруб!*них досл1дник!в.

В процес! вивчення Фактор1в ризику нашу увагу привернула та обставина, шо у 32, £'/■ пород!ль з п1сляродовими запальнини захворюванняни були в анамнез1 штучн! аборти. цей Факт став приводон для з'ясування впливу перенесених аборт1в на розвиток п!сляродових ускладнень.

Встановлено, шо у xihok з абортани в анамнез! спостеР1-гаеться зб1льшення частота екстраген!тально! патолог!1 в 3,23,7 рази (Р<0,001), а г!неколог1чних захворрвань - в 3,1-4,7 рази <Р<0, 01-О, 001).

За нашими данкни частота ускладнень ваг!тност! у ж!нок основно! групи була íctotho 61льшою, н!ж в контрольнiй труп!. Встановлено зростання частота ранн!х гестоз!в (в 1.4 рази). п1зн!х гестоз1в (в 3,6 рази), анен!й (в 2,5 рази), загроз пе-реривання ваг!тност1 (в 2 рази), передлехань плаценти та пе-редчасного и в!дшарування (в 5,8 рази)(P<o, oi-o.ooi).

Численн1 ускладнення негативно вплинули на кл1н!чний пе-реб!г род!в. V ж1нок, шо перенесли штучн! аборти, значно час-Time спостер!гали зап!зн1л1 роди (в 2,5 рази), передчасне та ранне в!дходхення вод (в 2 рази), слабк!сть родово1 д1яльнос-т1 (в 2,4 рази), безводнкй пер!од 6-12 годин та б!льше 12 годин (в 1.5 та 2 рази), ппо- I атонхчш кровотеч1 (в 7,3 рази), затринку плаценти та !! частин в матц1 (в 7 раз!в), травни родових шлях1 в (в 1,9 рази) (Р<0,01-О,001). В основн1й гру-П1. в 8, 1 рази част!ше виникала потреба в ручшй рев1зи натки.

- в -

в шсляродовону перюд1 численн1 ускладнення ваптност! 1 род1в обумовили зб1лыпення частота п1сляродових ендомЮмет-рит1в в 3, 3 рази (Р<0,001). П1сляродов1 тронбофлеб!ти та мас-т!ти спостеР1гали тхльки у ж!нок з абортами в анамнез!. В ц1й груп! було в 2 рази б!льше ж1нок з п1двишеннян тенперату-ри та в 2.4 рази - з суб1нволюц!ею натки (Р<0,01-О,001).

Аиал1з результатхв патопстолопчних досл!джень внкту порожники натки встановив, шо причиною п1сляродових усклад-нень у х1нок основно1 групи у 61, 9у- випадк!в були залишки плацентарно! тканини в натш, а у жхнок контрольно! групи т1льки у 66,9* (Р<0,001). Запальн! зн!ни в досл1дженону материал! такох част1ше зустр!чались у ж!нок основно! групи.

в процес1 досл!дження плацент ж!нок, шо перенесли штуч-н1 аборти, част1ше спостер!гали петриф1кац!» поверхн1 плацента та знаходили б1л1 !нфаркти. Середня вага плацент, плодово-пладентарния коефхшент та роэм1ри у них були такох б1льшини.

Результата г1столог1чних досл1дхень св!дчать про нега-тивний вплив штучних аборт1в на норфологХчний та функц1ональ-ний стан плацента, виявлен! зн!ни були переважно пов'язан! з порушенняи фето-плацентарного кровоо61гу, дефектами васкуля-ризапН та дисоц1йованого порушення визр1вання плацента у вигляд! велико! к1лькост! незрхлих ворсин з недостатньою вас-куляризац1ею. В деяких плацентах спостер1гали компенсаторно-пристосувальн! зн!ни у вигляд! зб1льшення к!лькост1 ворсин з ш1лышн IX розншеннян та утворення нолодих ворсин з ппер-плаз1ею 1х кап1ляр!в. В ряд1 випадк!в спостер!гали надм!рне в1дкладення Ф!бр1но!ду з д!лянками петриФ1кац11 в н!хворсин-

ковону простор!.

Результата г!стох!м!чних та Пстоферментативних досл!д-хень в основн1й груп! св!д.чать про значн! коливання р!вней кислих гл1козан1ногл1кан!в. Л1ШД1В. глгкогена. РНК, днк. активност! кисло! та лухно] ФосФатаз, СДГ, Г-6-ФДГ та НАДФ-д!аФорази. Загалои знихений ви!ст енергетичних сполук та ниэька Фериентативна активн!сть була притананна для знхнених д!лянок плацента. Зр1л1, незм1нен! д1лянки по цин паранетран нало поступались таким в контрольн1й груп1.

Отринан! результата дозволяють стверджувати, шо виявле-

Н1 порутення компенсаторно-пристосувальних нехан!зн1в в поед-нанн! з циркуляторнини розладами та 1нволютивно-дистроФ1чни-ми зм1нами лежать в основ! хрон!чноХ фето-плацентарно1 не-достатност!. Одночасно необххдно зауважити. шо численнх та р1знонан1тн! патолоПчн! зн1ни в плацентах ж1нок основно1 групи не були суто специфхчними для перенесених штучних абор-т!в. оскхльки П0Д16Н1 порушення зустрхчаються 1 при хнлшх видах акушерсько! та екстраген!тально1 патологи.

Такин чинон, результата кл!н1чних та г!столог!чних дос-Л1джень. обгрунтовурть дунку про те. шо перенесен! аборти негативно впливають на норфолог1чний та функц!ональний стан плацента, а компенсаторно-пристосувальн! зн!ни та виникаюча Фето-пладентарна недостатнхсть обумовлюе патологхчний пере-б!г ваг!тност!, род1в та п!сляродового пер!оду, створюе уно- ■ ви для затринки пладентарно! тканини в порожнин! матки. В свою чергу. поеднання дих Факторгв створюе оптинальнх унови для виникнення та розвитку п!сляродових запальних захворювань.

На наш погляд, одним з напрянк!в вирХшення проблеми акушерських гнхяно-запальних захворювань е ранне прогнозу-вання та своечасна проФХлактика ц!е! патологи.

В1доно, що виникнення п!сляродових запальних захворювань обуновлено д!ею рхзноманхтних екзогенних та ендогенних фактор!в ризику, з яких одн1 створюють вХдповХднХ умови для розвитку ускладнень, а 1нш1 провокують початок захворювання.

клхн1ко-матенатичния аналхз показав, шо вир!шальнин у визначенн! вагомост! кожного Фактора ризику е ступХнь його переваги над аналогХчнин Факторон в контрольнХй груп1. а не вхдносна його частота, встановлено. шо з 29 Факторхв ризику найб1льш ХнФормативнХ лише 33 Фактори. Це так!, як "оператив-н! втручання" (в 8,8 раз), "три 1 б1льше ват!нальних дослХд-жень" (в 5,5 рази), затримка послхду та його частин в матш" (в 5,4 рази), "крововтрата б!льше 400нл" (в 4,5 рази), "П1зн1 гестози(в 4, 3 рази) та 1нш1. Сане дХ фактори вХдХграють про-вхдну роль у виникненнх пхсляродових запальних захворювань. а у випадках поеднання двох I б!льшо! к!лькост! Фактор!в Хх значения значно зростае.

в продесх визначення найбхлып несприятливих поеднань

Фактор1в ризику було вшилено 256 найб1льш ШФорнативних, серед яких пров!дна роль належить 41 поеднанкю Фактор!в ризику, оск!льки вони зустр!чались т1льки у ж!нок основно1 групи, 1 IX перевага становила В1д 14, в до Зб, 5 раз!в.

Встановлено, шо у вс1х випадках захворювань нало н!сце поеднання обуновлюючих та пускових Фактор1в ризику, а отрима-н! конб!наци поеднань охоплюють вс! 202 випадки. тобто юоу. полог1в з запальними захворюванняни.

3 нетою прогнозувакня п!сляродових запальних захворювань нани розроблена бальна ткала отнки ступеня ризику ви-никнення ц!е! патолог!!. Вказана систеиа прогнозування ба-зуеться на визначенн! вагоност! фактор!в ризику. В свою чергу, в основу визначення вагоиост1 кожного Фактора покладено принцип визначення частота дано1 патолог!1 при кожному Фактор! ризику.

отринан! результата в значн!й н!р! зшнили наше уяв-лення про значим!сть окрених Фактор1в ризику у виникнен! п!с-ляродових запальних ускладнеиь. Наприклад, частота травн ро-дових шлях!в у ж!нок з п!сляродовини запальники захворювання-ни становила 65, 5'/.. На перший погляд, це св!дчить про велику значимхсть вказаного Фактору, однак частота запальних захворювань у ж1нок з травнами родових шлях!в склала т!льки т, бх, тобто д1йсна значии!сть цього Фактору виявилась в 11,3 рази неншою (Р<0,001), н!ж припускалось ран!ше. Под!бна ситуац!я стосуеться 1 1нших 23 ФактоР1в.

На п!дстав! проведенного анал!зу розроблена бальна од!н-ка ступеня ризику виникнення п!сляродових запальних усклад-нень, а для зручност! практичного користхвання проведена як!с-на 11 градаШя ! низька (12-14 бал1в), середня (19-39 бал!в) та висока (40-128 бал!в). В основу градац11 Фактор!в ризику покладений кл!н!чний досв1д.

Визначення ступеня ризику в кожному окреиону випадку про- • водили в певкоку порядку. Спочатку виявляли Фактори ризику та ошнювали 1х вагон!сть в балах. Пот!н знайден! значения баль-них оц!нок п!дсумовували 1 залежно в!д к!лькост! набраних ба-л!в визкачали ступ!нь ризику виникнення запальних ускладнень.

вказаний нетод прогнозування застосували у 765 ж!нок. На

шдстав! прогнозу у 304 провели комплекс заход1в по проФ1лэк-тиц! п1сляродово! 1нФекц11. Частота запальних захворювань в ц1й труп! склала 1, зу. 1 була 6,3 рази нижчою, н1ж в контрольна груп! (8,3/.). де пюляродовий перюд проводили звичайними нетодани.

Для проФ1лактики гн1йно-эапальних захворювань в родах та п1 сляродовону перюд! ни застосували о. очу. водяний розчин декаметоксину для санац11 родових шлях!в п1д час род!в та в п1сляполотовому пер!од1.

результата проведених дослхджень св!дчать про значне зниження частота Шсляродових ускладнень у ж1нок, якин проводили санац!ю деканетоксинон. в першу чергу це стосуеться ендомюнетрит1в, к1льк1сть яких зненшилась в 17,8 раз1в в по-р1внянн1 з контролем (Р<0,001). Так1 ускладнення, як тронбо-Флеб1ти (0,45у.) 1 параметрита (0,22*), зустр!чались т!льки в контрольн1й груп1. Частота розкодження тв1в на пронехин! у пород1ль досл1дно! групи була в 2. 5 рази меншою, н1ж у ж!нок контрольно1 групи (Р<0,01). П1сляродов1 виразки, як1 вкникли внасл!док розходження шв!в, зустр!чались в контрольна груш в 2 рази част1ше, н1ж в досл1дн1й. Необх1дно в!дзначити, що у ж1нок, яким проводили санап!ю родових шлях:в декаметокси-ном. в1дм!чено зненшення в 2 рази частота су61нволе>цп натки (Р<0,001), в 2,3 рази - генатометри (Р<0,01) 1 в 1,7 рази -лох!ометри. Одночасно, в ц1й груп! пород1ль п1двишення темпе-ратури в п!сляродовону перюд! спостер1гали в 3. 1 рази Р1дше. н1ж у ж!нок контрольно! групи. в ц1лому> санац!я родових тля-х!в деканетоксинон дозволила в 6, 3 рази зменшити к1льк1сть пхсляродових запальних ускладнень (Р<0,001).

Необх1дно в1дн1тити, шо частота 1нфекд1йних захворювань та гн1йних уражень тк!ри 1 п1дшк1рно-жирово1 тканини у ново-народжених дослгднох групи була в 4. 3 рази меншою. Н1ж в контрол! (Р<0.001).

Проведения санапИ в 10 раз1в (з 9.92У- до О, 99^) зненши-ло к1льк!сть ж1нок з четвертин ступеней чистота вапни (Р<0,001), шо в свою чергу обумовило нормальний переб1г п!с-ляродового пер!оду. Одночасно, ми вперше встановили Факт ви-соко! трихононацидно! активност! декаметоксину.

- 12 -

н1кр06юл0гхчн1 досл1дження вшплень з верхнхх в1дд1л1в ваг!ни засв1дчили. шо П1д впливон санацИ к1льк1сть рХзних ви-д!в м!кроорган1зн1в зненшилась в 2,4-7,1 рази, а ступ1нь бак-терхального забрудненя родових шлях!в на 3-4 день знентився в 2-4.6 рази, тод1 як в контрол! дей показник зр!с в 1,3-2,3 рази. Одночасно, в основнХй групХ, частота асоцХацХй мХкроор-гашэшв зненшилась в 4,8-15,7 рази, а в контрол! лише в г рази.

Вивчення чутливост1 видХлених м1кроорган1знХв до декаме-токсину дозволило встановити. шо найбхльш чутливини були Staph, aureus, Staph, epidermidis, Str. faecal is, E. coll та Candida albicans.

завдяки санаип родових шляххв декаметоксинон, середня тривалХсть перебування пород!ль в стац!оыар1, з ионенту ро-д!в сталовила 7,66 лХхко-дня, а в контрольн!й - 9,97 лХжко-дня, тобто. тривал!сть перебування в сташонар! породхль до-слХдно! групи була на 2,31 л1жко-дня меншою. нХх в контрол! (Р<0,001). Сл1д зазначити, шо у випадках ускладненого пХсля-родового перюду. ххнкам досл!дно1 групи иеобххдно було для одухання в середньону 2,4 л1жко-дня, тод! як жХнкам контрольно! групи на це знадобилось 4,5 л!жко-дня.

враховуючи високу антибактер!альну активн!сть деканеток-сину, ни включили його в комплексну терапХю п!сляродових ендо-нетрит!в в якост! н!сцевого засобу. 3 ц!ею метою ни пронивали порожнину натки 0.04-0.i* розчином препарату, вказаний спос!б санацИ сприяв значнону п!движению ефективност! л1кувальних заход!в, дозволив швидше обнежити 1 л!кв!дувати н!сцевий пронес. норнал!зувати загальния стан, скоротити тривалхсть лхку-вання з 6,4 до 4,7 лХжко-днХв.

ПХдсумовуючн вишенаведене, кохна зробити висновок, шо включения в комплекс цроФХлактичних заход1в санаип родових шлях1в О,04х розчином декаметоксину, який нае високу антабак-тер!альну, ФунгХпидну та трихомонадндну активнХсть, позитивно впливав на nepeöir пхсляродового перходу х результата лх-кування запальних захворювань. ПрофХлактичне застосування декаметоксину дозволило значно знизита частоту гнХйно-запаль-них захворювань у породхль та новонароджених. Препарат в ре-

комендованих дозах не виявляе токсично] дп на орган!зн, не викликае поб1чних реакц!й 1 добре переноситься пород!ллями. ПроФ1лактичне та л1кувальне використання деканетоксину сутте-во скорочуе терн1ни перебувшшя пород!ль в сташонарь шо в свою чергу, дае значний еконон1чний ефект.

ВИСНОВКИ

1. У виникненн! та розвитку п!сляродових запальних захво-ровань пров1дне м1сце зайнають обуновлююч! та пусков! фактори ризику. до пих Фактор!в належать порушення загальносоматичного стану, наявн!сть екстраген1тальних та г!неколог1чних захворю-ваиь. особливо запального характеру, обтяжений акушереький ананнез. ускладнений переб1г ваптност!. род!в та Шсляродово-го пер!оду. Загалон вид1лено 29 фактор!в ризику.

2. Инки з абортами в анамнез 1 складають трупу п!двишено-го ризику по виникненкю шсляродових гшяно-запальних захворю-вань. Ускладнення п1д час аборт1в та п1сля них створюють умо-ви для розвитку г!неколог!чних та екстраген!тальних захворю-вань. негативно впливають на переб!г наступних ваптностеи. род!в та п!сляродового пер1оду. Кл1н!ко-статистичними та па-томорфолог1чними досл!дженняни доведено, шо пров!днин Факто-рон виникнення запальних ускладнень в шсляродовону перюд!

у цих х!нок е залишки плацентарно! тканини в матц!.

3. Перенесен1 аборти негативно впливають на морфолоПч-ния та функшональния стан плацента. Вони створ»ж>ть унови для розвитку порушень плодово-натеринського кровооб!гу, посилення проникност! судии 1 тканин плацента, альтеркативних зн!н. Па-ралельно виявляютъея конпенсаторно-пристосувалып змхни, якх нер!дко супроводжуються вирахенини 1нволютивно-дистроФ1чними зм1нами та знихеннян активност! обн!нних процес!в. Конпенса-торно-пристосувальн! змхни супроводжуються гшертроФ1ею плацента. шо веде до зб!льшення 11 розм1р1в, ваги та плош1 нате-ринсько! поверхн!. Ступ1нь цих зн!н залехить в!д к1лькост1 перенесения абортхв.

4. Прогнозування, на основ1 кл1н1ко-натенатичного анал!зу 1 ноделювалня, дозволяе з нових позиц1й оц1нювати значения ок-рених ФактоР1в ризику та 1х поеднань у розвитку шсляродових

гшйно-запальних захворювань. на баз! отриманих даних теоретично обгрунтована 1 практично реалхзована бальна ткала оц1н-ки ступени ризику виникнення запальних ускладнень. Вона дозволяе суттево Шдвишити 1нФ0Рнативн1сть прогнозу та диферент-йоваво встановлювати характер 1 об'ем проФ!лактичних та л1ку-вальних заход1в.

5. Встановлено, шо о.очу. розчин декаметоксину е високо-активним антин!кробним та фунПцидним засобом, до якого прояв-ляють чутлив1сть 70, -92, 4Я штам!в м1кроорган!зн1в, вид!лених

з родових шлях1в пород1ль.

Вперше виявлена висока трихононацидна активн!сть декаметоксину по в!дношенню до ваг!нальних трихононад, шо дозволяе використовувати його. як спештчнии Н1сцевии зас!б у вапт-них, род1ль та пород!ль.

6. Санац1я эовн!пш!х статевих орган!в 1 ваг!ни 0,01'/-розчинон декаметоксину, шд час род1в та в шсляродовону пе-р!од!, е високоефективним засобом проФЛлактики п1сляродових гн1йно-запальних захворювань у ж!нок та новонароджених. Зап-ропонований нетод скорочуе тершн перебування пород!ль в стацЮнар! на 2, 3 л!жко-дня.

7. Включения в комплексну терап!ю п!сляродових ендон!о-метрит!в санапп натки о. 04/-0. 1и розчинон деканетоксину сприяе значному п1двишенню ефективност! л1кувальння, дозволяе швидше обиежити 1 л1кв!дувати м!сцевий процес, норнал1зувати загальнии стан, скоротити тривалхсть лхкування на 1,7 лхжко-дня 1 тин самим отринати в!дчутний еконон1чний ефект.

в. При п!сляродових ендом!ометритах, у ж!нок з абортани в аяамнезь головною причиною ускладнень виявляються залишки плацентарно! тканини в натц1, тому потр1бно в поеднанн1 з консервативною терап1ею нщрше застосовувати 1нструнентальну рев!з}ю порожншш матки.

ПРАКТИЧН1 Р ЕКОМЕНДАЦ1I

1. род!ль та пород1ль, з абортани в анамнез!, необх!дно вид!ляти в трупу ризику по розвитку акушерських ускладнень 1 особливо п!сляродових гн!йно-запальних захворювань.

2. 3 нетою попередження розвитку шсляродових запальних

захворювань пропонуеться комплекс проФ!лактичних заход!в:

а) прогнозування ножливост! розвитку в п!сляродовону пе-р!од1 запальних захворювань на основ! Фактор!в ризику та 1х поеднань i ошнка ступеня ризику в бальн!й систени

б) при наявност! загрози розвитку шсляродових гн!йно-запальних захворювань необх!дно проводити санац!ю зовн!шн!х статевих орган1в 1 вапни о. 04* розчином декаметоксину.

3. Сл!д включити санаШю натки 0.04Х-0, у/, розчином декаметоксину в конплекс л!кувальних заход!в п!сляродових ендонюметрит!в.

4. Пропонуеться застосовувати 0,04/ розчин декаметоксину для лхкування трихомонадних кольп!т!в у вагчтних, род!ль та пород!ль.

5. У ж!нок з п1сляродовими ендон!ометритами. як! перенесли в минулому штучн! аборта, необхшно ширше застосовувати 1нструментальну рев!з!ю порожнини натки в поеднанн! з консервативною терап!ею.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Профилактика терминальных состояний у беременных, рожениц и родильниц. - Киев: Здоров'я, 1977. - 168с. /соавт. :

я. п. сольския. п. Г. жученко, л. Б. Гутман, в. в. Гайструк. с. я. Сольский /.

2. Прогнозирование и профилактика акушерской патологии. Киев: здоров'я, 1989. - 224с. /под редакций е. т. Нихайленко, п. Г. Жученко /.

3. Последствия аборта. - Киев: Здоров'я, 1988. - 32с. /соавт. : п. г. жученко, л. и. степанюк /.

4. Норфологические изненения тканей натки у жешпин, перенесших аборты // Совместное заседание Ученого Совета молодых ученых винницкого нединститута / Тезисы докладов / Винница, 1977. - с. 39-40.

5. Аборт и послеродовые воспалительные и септические заболевания // Совместное заседание Ученого Совета молодых ученых Винницкого мединститута / Тезисы докладов / Винница, 1977. - С. 25-26. / соавт. Л.П.Белова /.

6. Некоторые патологические изменения в плаценте женпшн

перенесших аборты // материалы к заседанию совета ректоров Винницкого вузовского центра / Тезисы докладов / Винница. 1977. - С. 33-34.

7. Влияние перенесенных абортов на состояние плода во время беременности и родов // Профилактика перинатальной за-болеваености и смертности: Тезисы докладов областной научно-практической конференции акушеров-гинекологов. - Хмельницкий, i960. - С. 64-65. / соавт. : П. П. Григоренко /.

8. Клинико-математическое исследование специфических патологий // Оптимизация сложных систем: тез. докл. и сообщений Всесоюзного семинара. - Винница, 1983. - С. 152. /соавт. : В. в. Шамильян, М. Р. Вальдман /.

9. клинико-математическое прогнозирование и профилактика некоторых тяжелых Форн акушерской патологии // Актуальные проблемы перинатологии. Диагностика и лечение женского бесплодия:Тез. докл. XIV всесоюзн. сьэда акут, -гинек. - ки-шенев, 11-15 октября 1963. - Н. , 1983. - С. 465-466. /соавт.: П. Г. Хученко. Н. Р. Вальдман, В. А. Ложкарева, А. П. Жученко, Б. Ф. иазорчук. И. А. Сытник /.

10. Клинико-натематическое прогнозирование основных видов акушерской и перинатальной патологии у женщин, проживающих в зонах повышенного воздействия пестицидов // Современные вопросы токсикологии и гигиены применения пестицидов и поли-нерных материалов :Тез. докл. VII Всесоюзной научной конференции. - киев, 1985. - С. 190. / соавт.: Б. Ф. мазорчук. в. А. Ложкарева, В. В. Шамиль ян, Н. Р. Вальдман /.

11. Профилактика воспалительных заболеваний у рожениц и родильниц //Тез. докл. III объединенной научной недико-технической конференции. - Винница, 1965. - С. 80-01.

12. Роль стафилококка в развитии послеродовых гнойно-септических заболеваний, их профилактика и лечение // тез. докл. I съезда эпидемиологов, инфекционистов и гигиенистов ' Туркменистана. - Ашхабад, 1986. - С. 88-89. /соавт. : С. Б. Березовская, э. Я. Абарбарчук /.

13. Использование декаметоксина для профилактики и лечения воспалительных заболеваний в акушерстве // Проблены невынашивания беременности и гнойно-воспалительные заболева-

ния в современном акушерстве: Тез. докл. vin съезда акуш. -гинек. VCCP. - Львов, 1966. - С. 133. / соавт. : Г. К. Палий, П. Г. Хученко, Б. Ф. Назорчук, В. А. Ложкарева, С. Б. Березовская /.

14. Методы и алгоритмы распознавания закономерностей в акушерской патологии // Проблемы невынашивания берененности

и гнойно-воспалительные заболевания в современном акушерстве: тез. докл. vin създа акуш. -гинек. vccp. - львов. 1966. -С. 177-176. / соавт.: Б. ф. Назорчук, В. А. Ложкарева, В. В. Ша-мильян, М. Р. Вальднан /.

15. значимость многоФакторного клинико-математического анализа в диагностике и лечении некоторых видов акушерской патологии // Пути снижения натеринской и перинатальной заболеваемости и смертности : тез. докл. XV Всесоюзного съезда акуш. -гинек. - Нахачкала, 26-30 ноября 1989. - Донецк, 1989. - С. 233-234. /соавт.: П. Г. Жученко, М. Р. Вальдман, Н. Г. печевистая. т. В. лисовская /.

16. Основные Факторы риска возникновения послеродовых воспалительных заболеваний // Тез. докл. V съезда акуш. -гинек. Беларусской сср, - Брест. 1991. - с. 145-147. / соавт.: Б. ф. Назорчук, В. А. Ложкарева, В. В. Шамильян, Ю. Н. Столя-ревский /.

17. Морфологические и гистохимические изменения в плаценте женщин, перенесших искусственные аборты // Тез. докл. IX съезда акуш. -гинек. УССР. - Киев, 1991. - С. 280. /соавт.: в. А. ложкарева, А.С.Иванова, л. с. Баяда /.

18. Перенесенные аборты как Фактор риска акушерских осложнений // Юбилейный сборник: Тез. докл. научно-практической конференции акуш. -гинек. , посвяшенной бо-летию основания каФедры акушерства и гинекологии №1 Донецкого Государственного недишшского института им. А. М. Горького /часть 2/, - Донецк, 1993. - С. 86. /соавт.: Б, Ф. Назорчук, ю. н. Столяревский/.

19. Лечение трихомонадных кольпитов у беременных и родильниц // Юбилейный сборник: Тез. докл. научно-практической конференции акут, -гинек. , посвяшенной бо-летию основания кафедры акушерства и гинекологии tfl Донецкого Государственного медицинского института ин. А. М. Горького /часть 1 /. - Донецк, 1993. - с. 230. /соавт.: Б. Ф. назорчук, т. п. Буглова/,

- 16 -

20. про<нлактика шсляродових запальник захворювань де-канетоксинон // Натер1али синпоз1уну: Синтез, експериненталь-не вивчення та клхн1чне застосування четвертинних амон1евих сполук. - чернхвш. 1995. - с. 40. /сшвавт.: Б. ф. назорчук/.

21. Ультразвуковий контроль ефективност1 л!кування суб!н-волюцП натки та лох1онетри при застосуванн! нетоду н1сцево1 санади декаметоксином // функшональн! нетоди досл1дження в акушерств! 1 ПнекологИ: Тез. допов!дей науково-практично! конференцИ акушер1в-г1неколог1в УкраХни. - Донедьк. 1995. -С. 132. /сшвавт.: в. о. ложкарьова. в. в. Шанхльян/.

22. Значения ехограФ1чно! дХагностики у ж!нок з пХсляро-довини запальники ускладненнями // функцХональнХ нетоди дос-Л1дження в акутерствх 1 гхнекологи: тез. доповхдей науково-практично! конференцЦ акушер1в-гХнекологХв УкраХни. -Донедьк, 1995. - С. 176-177. /сп!вавт. : В. В. ШанХльян, В. О. /1ож-карьова. л. С. Байда/.

аннотация РУДЮК н. н. Прогнозирование и профилактика послеродовых воспалительных заболеваний у женшин с абортами в анамнезе. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. институт педиатрии, акушерства и гинекологии айн Украины. Киев, 1996. Рукопись.

Защищается 22 научных работы, которые содержат результаты теоретических и практических исследований роли Факторов риска, и в частности искусственных абортов, в возникновении послеродовых воспалительных заболеваний, а также способы прогнозирования и профилактики данной патологии.

Проведенные исследования позволили выделить 29 основных предрасполагающих и пусковых Факторов риска, которые способствуют развитию послеродовых воспалительных заболеваний.

Установлено, что женщины перенесшие аборты, относятся к группе повышенного риска по возникновению этих осложнений.

Прогнозирование на основе клинико-математического анализа, позволило с новых позиций оценить значение отдельных Факторов риска и их сочетаний в развитии послеродовых воспалительна заболеваний, это дало возможность разработать

балльную шкалу оценки степени риска возникновения этой патологии, которая существенно повысила достоверность прогноза.

Профилактическое применение О, 04/. раствора деканетокси-на во время родов и в послеродовой периоде позволило значительно снизить частоту воспалительных заболеваний у родильниц и новорожденных, сократить время пребывания в стационаре, получить высокий экономический эффект.

annotation

rudyик н. н. Prognosis and prophylaxis of postnatal Inflammatory diseases of women with abortions in anamnesis.

The thesis for the Medical Sciences Candidate degree on speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Academy of Medical Sciences. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. UKraine, Kiev, 1996. Manuscript.

Defence of 22 scientific worKs containing results of theoretical and practical research of the role of risK factors and, in particular, of induced abortions, in occurence of postnatal inflammatory diseases, as well аз methods of prognosis and prophylaxis of these complications is presented.

The carried out research allowed to isolate 29 main predisposing and starting risK factors promoting development of postnatal inflammatory diseases.

It was determined that women having suffered abortions are belonging to the group of "at risK" relative to occurence of this pathology.

Prognosis, stated on the basis of clinic-mathematical analysis, allowed to шаке an assessment of separate risK significance and their combinations in development of postnatal inflammatory diseases. It made it possible to desing an assessment scale of this pathology occurence risK degree which considerably encreased prognosis validity.

Application of 0,04x decametoxin solution during delivery and in postnatal period allowed to considerably lower down the rate of inflammatory diseases of mothers and newborns, to shorten hospital stay, to provide high economic effect.