Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Применение очагового дозированного вакуума в превентивном лечении пародонтита

V). МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ«ЯУКРАІНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ щдшний університет їм. о. о', богомольця

На правах рукопису

Івчанко Наталія Анатоліївна

ЗАСТОСУВАННЯ ЛОКАЛЬНОГО ДОЗОВАНОГО КУУЫУ У ПРЕВ&НГИШКШ ЛІКУВАННІ ПАРОДОНТИТУ

14.01,21 - Стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня каццидата медичних наук

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету.

Науковий керівник: Науковий консультант: Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор медичних наук, професор Р.Г.Синішін

доктор иедичних наук, професор В.П.Длевінскіс-'

доктор иедичних наук

Н.А:Колесова

заслужений діяч науки та техніки України, доктор иедичних наук, професор Є.В.Ковальов '

Львівський державний медичний інститут

Захист дисертації відбудеться "_______*

199 року о

"_____" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 01.21. (77

Національного медичного університету ім.0,0.Богомольця аа адресою: 252057, м.Київ, вул.Зоологічна, І.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету: 252057, м.Київ, вул.Зоологічна, 1

Автореферат розісланий */3/О(Ю'20 1У9^р,

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук .

А.В.Борисенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ

Актуальність теми. Розробка ефективного методу лікування пародонтиту з огляду на високе поширення захворювання в одним із > . ‘ * важливих завдань сучасно! стоматології (Бюлетень ВОЗ, ІУсіО; М.Ф.Данилевський, І'.гі.Ьишняк, А.М.Політун, ІУЬІ; Е.Б.Боровський, Г.Й.Барер, С.Г.Фетисова, 1987; Р.Г. Синичі н та співавт., ІУШ; B.C. Іванов, 19а9; Е.Б.гіовальов, 1909; Б.К.Леонтьєв, А.В.Алямсь-кий, В.Г.Шестаков, 1991). ,

Існу чі методи лікування і профілактики захворювань пародон-ту, як показує багаторічний досвід, не можуть кардинально змінити ситуацію на краще. Навіть значне збільшення пародонтологічної допомоги за рахунок реорганізації і розширення стоматологічної служби, що маловірогідно найближчим часом через економічну нестабільність у країні, не вирішить проблеми. У зв'язку я чим виникав нагальна потреба в розробці відносно простих і досить ефективних методів лікування захворювань пародонту, придатних для * широкого застосування. '

. Ефективність лікування пародонтиту визначається, як відомо, тривалістю досягнутої ремісії СЬ.СЛванов, ІУЬ9; Ю.А.Оедоров та співавт., 1990). Суттєву роль при ньому відіграє якість своєчасно проведеної превентивної терапії, яка дає можливість максимально закріпити і продовжити ефект, досягнутий після основного курсу (Т.В.Нікітіна, 19о2 ; А.М.Політун, Ь.І.Вдасько, Т.ф.„іецук, 19аЬ; А.К.Грудянов, А., 1.Матвеева, В.І.івдхайлова, І9ь6; М.А.гіодо-ла, В.Г.БурГОНСЬКИЙ, І9Ь9; M.2obylanska, І9сі2; В.2.Новая, В.іав,

Н.(і.Larsen, ІУскЗ).

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є оптимізація мете-, дів превентивної терапії пародонтиту, яка базується на використанні фізичних факторів. Однак,при ньому необхідно грахозуЕатл,

що проста інтенсифікація превентивної терапії фізичними засобами не вирішує проблеми через обмежену-пропускну здатність фізіотерапевтичних кабінетів (З.С.Василенко, 1975; Н.Ф.Данилевський, І97В;

А.С.Заславський та співавт., 1934). Сучасний рівень організації фізіотерапевтичної допомоги, як свідчать дані літератури, дозволяє забезпечити лікування хворих на пародонтит у обсязі не більше ніж 60 % від звернення (Н.Ф.Данилевсышй та співавт., 1979; Ф.М.Мамедова, І991). Обсяг же надання цього виду спеціалізованої допомоги тим, хто II потребує, набагато нижчий.

Серед різноманітних фізичних методів лікування пародонтиту особливе місце посідає локальний дозований вакуум. Запропонований В.І.ііулаженком (I960), 1.0.Новином і З.М.Епельбеймом (1962), цей метод добре зарекомендував себе на практиці (л. 11. Дедова, 1902; Ю.А.Федоров, 19Ы2; Л.Д.ІІутіліна, І9ВЗ; H.KLueza, 1963;

L. Uewlcz, 1973). Характерною особливістю цього методу є можливість його дозованого застосування в режимі, придатному для здійснення безпосередньо хворими в домашніх умовах. Тим самим створюються реальні передумови для суттєвого розширення обсягу пародо-нтологічної допомоги населенню.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методу превентивної терапії пародонтиту, заснованого на використанні локального дозованого вакууму і придатного для застосування хворими в домашніх умовах.

З урахуванням поставленої мети вирішувались такі конкретні завдання:

1. Розробити мєїод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом.

2. За умов спонтанного пародонтиту у тварин вивчити вплив запропонованого методу на цитохімічні показники стану тканин паро-донту.

3. На основі даних експериментальних досліджень визначити ефективність лікувальної дії локального дозованого вакууму у самостійному режимі та в комплексі з іншими засобами.

4. Вивчити в клініці ефективність розробленого методу превентивної терапії пародонтиту локальним дозованим вакуумом і визначити показання до його застосування.

Наукова новизна. Розроблено й апробовано новий метод превентивної терапії пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня (а.с. » 1780760). В умовах експерименту вперше вивчено основні механізми дії локального дозованого вакууму середнього ступеня на тканини пародонту. Вперле встановлена можливість використання в домашніх умовах локального дозованого вакууму середнього ступеня як основного компонента превентивного лікування пародонтиту. Визначені показання до застосування розробленого методу лікування у комплексі з інаимя засобами.

Практичне значення. Запропоновано простий і досить ефективний метод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня. Розроблений метод у комплексі з інайми засобами у оО % випадків забезпечує безпосередній добрий результат, який зберігається до 1,5 року у 64 % хворих. При цьому встановлено підвищення стійкості капілярів ясен у середньому втричі та зниження показників проби-Шіллера-Писарєва і па^одонта-льного (ПІ) індексу вдвічі. Метод превентивної терапії пародонтиту дозованим вакуумом середнього ступеня легко застосовується в домааніх умовах безпосередньо хворим, цо дозволяє суттєво розли-рнти обсяг пародонтологічної допомоги населення.

Оснсзні положення, які вносяться на захист:

І. Ііетод превентивного лікування пародонтиту локальний! дозованим вакуумом середнього ступеня.

2. Характеристика нормалізуючого впливу локального дозованого вакууму середнього ступеня на метаболізм і структуру тканин па-родонту у тварин зі спонтанним пародонтитом та обгрунтування можливості його застосування в клініці.

3. іілінічна оцінка ефективності застосування розробленого методу превентивного лікування пародонтиту.

Апробація праці. Результати досліджень доповідались та обговорювались на УШ Всесоюзному з’їзді стоматологів (Волгоград, І9В7), Запорізькій обласній науково-практичній конференції стоматологів (1967), П з’їзді стоматологів Закавказзя (Тбілісі, І9осі) ,

У Всесоюзному з’їзді .геронтологів і геріатрів (Тбілісі, ІіШ) , Республіканській науковр-практичній конференції при медуправлін-ні МВС УРСР (Одеса, І9Ш), УП з’їзді стоматологів УРСР (Львів, І9В9), підсумкових наукових конференціях молодих вчених Одеського медичного інституту (1987, 1990), засіданнях Одеського обласного наукового стоматологічного товариства (1969, 1990, 1994).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі одержано І авторське свідоцтво.

Впровадження у практику. Результати досліджень впроваджені у клінічну практику обласних та міських стоматологічних поліклінік м.Одеси, Миколаєва, Ізмаїла, на курсах інформації *а стажування 01ЩІС, у навчальний процес на профільних кафедрах Одеського державного медичного університету, Львівського державного медичного інституту, Санкт-ПетербурзькоІ медичної академії після-дипломного навчання, Запорізького державного інституту удосконалення лікарів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 1(36 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду Нтератури, 3 розділів власних де сліджень, заключної частини,

* висновків, практичних рекомеедацій та списку літератури, який

вміщує 349 праць вітчизняних та іноземних авторів. Робота ілюстрована 21 таблицями і 32 малюнками. ’ ’

. МАТЕРІАЛ І НЕГОДИ ДОСДІдаЕННЯ л _ 0

Об’єктом експериментальних досліджень були білі щури (504)

лінії Вістар (самиі місячного віку). Експеримент включав три серії дослідів: І - визначення характеру вплчву на пародонт локального дозованого вакууму різного ступеня; П - оцінка ефективності найчастіше застосовуваних методів превентивної терапії (ротоЕий • душ, зрощення, масзя); Ш - визначення ефективності комплексної превентивної терапії, тцо включає локальний дозований вакуум середнього ступеня (520,0-533,3 гЛа залишкового тиску). Дослідження проведені на запропонованій для цієї мети моделі спонтанного пародонтиту (О.О.Брегадзе, 1967; й.А.Федоров, 1969; Р.Д.Барабаш,

А.О.Левицький, 1976; Л.В.Пешкова, О.Е.Кнава, 1975; H.v.Jordan,

І971; Y.Azuma, 1976).

Ефективність експериментальної терапії оцінювали на основі динаміки кількісних цитохімічних показників стану тканин пародон-ту: активність ($Г (за Нахласом та співавт.) і ЛДГ (за Гессом, Скарпеляі і Пірсом (Е.Пірс, 1962), вміст РНК (за Еіпагаои, 1951), сумарних білків (за В.Г,Єлісєєвим та співавт., 1967), сульфгідрильних та дисульфідних груп цистину і цистеїну (за Barrnett et Seiigmsn, 1952, 1954), карбоксильних груп глутамінової кислоти (за Barmett et Seiigaan, 1956), глікогену (ШІК-реакиія). Загальне забарвлення зрізів здійснювали за допомогою гематоксиліну та еозину. Вивчали структуру слизової оболонки ясен. Резорбцію альвеолярних відростків щелеп у тварин оцінювали по 4-бальній системі (за Ю.А.Оедоровим, 1969). Визначали також індекси ступеня аг-, рофії (її),поширеності деструктивних змін U) і загальну кількість зубів, охоплених патологічним процесом (%).'

Кількісну оцінку гістохімічних реакцій проводили на цитофо-тометрі ЬІРІ-5. При фотбметруванні використовували такі довжини хвиль: для тіолів і СООН-груп - 530 шш, РНК та глікогену - 550575 мки і для загального білка - 500-595 цкн. .

Об'єктом клінічних спостережень були 222 хворих на генералі-зований лародонтит початкового, І та П ступеня (легкої і середньої тяжкості) переважно у віці 25-55 років. Для визначення ефективності превентивної терапії і розробки оптимальної схеми лікування хворі були розподілені на чотири групи. Пацієнтам 1-ї (контрольної) групи (56) призначали комплексне лікування, до якого входили традиційна місцева обробка тканин пародонту, вакуум за лулаженком (26,7-53,3 гПа залишкового тиску), вакуумелектрофорез галаскорбі-ну, аутомасаж ясен, зрошування ротової порожнини та застосування лікувально-профілактичних зубних паст. Хворим 2-ї групи при зниженні стійкості капілярів до 25-35 с, поряд із вказаним комплексом лікувальних заходів, додатково призначали 1-2 вакуумні процедури за Кулаженком. Пацієнти 3-ї групи (57) після завершення комплексного лікування самостійно виконували вакуумні процедури середнього ступеня (520,0-533,3 гііа залишкового тиску) щомісяця протягом тижня. Хворим 4-ї групи одночасно з послідовним застосуванням комплексу лікувальних засобів разом з превентивним локальним дозованим вакуумом середнього ступеня робили також аплікації о % бутадіонової мазі.

Стан тканин пародонту у хворих оцінювали в динаміці на основі таких показників: стійкості капілярів ясен (В.І.ііулаженко,

1956), пародонтельного індексу (ПІ, Busoei, І9о6), математизованої проби Шіллера-Писарсва (А.І.Рибаков, Б.СЛванов, ІУ7Г', гігієнічного індексу (Ю.А.Федоров, В.В.Володкіка, 1971), кольору крайового пародонту (Б.І.Кулаженко, 1967), рухомості зубів (Д.А.Ентін, 1947), рентгенографії альвеолярних відростків щелеп.

Результати лікування визначали безпосередньо після проведеного курсу і у віддалені строки до 2-2,5 року з інтервалом у 3-4 місяці, відмічаючи позитивні (добрі й задовільні) та негативні наслідки. Крім об'єктивних показників, враховували також суб’єктивні (свербіж, парестезії, дискомфорт та ін.) та клінічні ознаки (набряк, гіперемія, кровотеча та ін.). У віддалені строки результати лікування оцінювали як позитивні при наявності чітко виражених ознак стабілізації рентгенологічного статусу і відповідних об'єктивних показників стану тканин пародонту. Результати розцінювали як незадовільні у випадках подальшого прогресування деструктивного процесу в кістковій тканині незалежно від об'єктивних тестів та клінічних проявів Еахворгавання.

Усі показники, одержані в процесі експериментальних і клінічних досліджень, оброблені варіаційно-статистичними методами з визначенням параметричних критеріїв значущості і стуг.зня різниць (В.й.Урбах, 1975; М.Б.Славін, I9d9; Д.Сепетлієв, І9оо). Цифрові величини експериментальних досліджень оброблені з використанням ” загальноприйнятої стандартної програми ЕШі "Б"-34.

‘ РЕЗУЛЬТАТИ ДОаІДіЕНЬ

Розроблено метод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня (520,0-533,3 гГІа або 390-400 мм рт.ст. залпакового тиску), првдатний для застосування безпосередньо хворим в домашніх умовах (а.с. .9 І7ь07о0). З цією метою сконструйовано пристрій, ідо складається із патрубка для відсосу повітря, камери попереднього розрідження, вакуумного клапана, спрссеного вакуумметра, на дні якого розташована гумова ке-' «брана, сполучної трубки та ~акууі.:ної кювети.

При спонтанному пародонтиті в епітеліальних клітинах ясен тварин спостерігалось зниження активності ферментів дихання (СДГ до 1,7±0,01 од. акт.) пря одночасному підвищенні активності ферментів гліколізу (ЛДГ до 2,4 + 0,05 од.акт), вміст РНіі знижувався в середньому на ЗО %, а глутамінової кислоти і цистину - на 50 % і більше. Одночасно відмічено помітне збільшення (на 32-54 %) кількості цистину, сумарних білків та вуглеводних сполук (р<0,001).

Під впливом локального дозованого вакууму за {(улаженном (26,7-53,3 гПа) відмічалась позитивна динаміка енергетичного обміну, яка характеризувалась, помірним підвищенням активності ЩЕ' (2,0±0,03 од.акт) при одночасній тенденції до зниження активності ЛДГ (до 2,2±.0,03 од.акт.). Рівень РШ у клітинах епітелію ясен щурів при цьому зростав через 12-24 години в середньому на 14 цистеїну-на-35 % і глутамінової кислоти на 23 % <р<”0,05—

0,01). У наступні два тижні відмічена закономірність в основних рисах зберігалась, але через місяць ці показники Наближались до контрольних величин (спонтанний пародонтит). Аналогічна тенденція в загальних рисах характерна для сумарних білків, цистина та вуглеводних сполук. .

Досить виразна дія локального дозованого вакууму середнього ступеня (520,0-533,3 гПа) проявлялась через 12-24 години і призводила до значного підвищення активності (Ж у клітинних елементах епітеліального покриву (2,1^10,03 од.акт.). Активність Щ‘ при цьому знижувалась до 2,2+. 0,4 од, акт. Такий вплив характеризувався тенденцією до врегулювання рівня РНК, підвищенням вмісту цистеїну і зі-лженням цистина при середній амплітуді коливань у межах 20 % (р < 0,02). Підмічена закономірність характерна також для глутамінової кислоти та вуглеводних сполук.

Нормалізуючий вплив локального дозованого вакууму (с*ІЗ,3-666,6 гПа) проявлявся дише стосовно сірковмісних амінокислот та

руглеводних сполук (у межах 15-20$, р<0,01). Решта показників -активність СДГ, ДОГ, вміст РНК, загального білку, глутамінової кислоти - суттєвих змін не зазнавали.

Застосування вакууму як самостійної процедури стабілізувало процес резорбції альвеолярних відростків у тварин. Внаслідок впровадження в практику лікування локального дозованого вакууму середнього ступеня 520,0-533,3 гЛа і традиційного вакууму (26,7-

53,3 гПа) зменшилась кількість охоплених патологічним процесом зубів на 35-44 %, знизились індекси н і к в І,6-1,в та 2,3-2,5 • рази (р * 0,001). Дія вакууму ВІЗ,3-866,б гПа проявлялась слабкіше і характеризувалась зменшенням кількості охоплених зубів на 28 %, зниженням індексів в і К в 1,4 та 2,0 рази, відповідно.

Традиційна превентивна терапія-масаж, ротовий душ, зрошення - виявляла слабко виражений вплив на цитохімічні процеси в тканинах. При цьому відмічено деяке зменшення колисань вмісту амінокислот, глутамінової кислоти та вуглеводних сполук протягом найближчих трьох діб. Вміст РНК і сумарних білків суттєво не змінювався. Вплив цього виду превентивно! терапії на процес резорбції кісткової тканини альвеолярних відростків у порівнянні з локальним дозованим вакуумом різкого ступеня проявлявся набагато слабкіше.

Під дією дозованого вакууму високого ступеня (26,7-53,3 гПа) у поєднанні з традиційною превентивною терапією (маса*:, годні процедури) спостерігалось достовірне зростання активності ОДГ (2,25.10,03 од.акт.), яке тривало до місяия. Активність ЛДГ* навпаки, з нзн но знижувалась і наближалась до вихідних величин (2,15 + *0,05 од.акт.). Вміст РНгС в епітеліальних клітинах ясен тварин зростав протягом перших трьох діб на Іо % і тримався на досягну- ' тому рівні біля місяия (р < 0,05). Аналогічна закономірність хь-

рактерна для загального білка та сірковмісних амінокислот. Позитивний вплив на рівень глутамінової.кислоти та вуглеводних сполук проявлявся слабкіше і реєструвався тільки протягом перших двох тижнів. •

Застосування вакууму 26,7-53,3 гЛа у поєднанні з вакуумом 520,0-533,3 гПа, стандартними превентивними засобами (масах, водні процедури) та аплікаціями бутадіонової мазі виявляло відчутну дію на цитохімічні показники в епітеліальних клітинах ясен уже через 12 годин після припинення маніпуляцій. Показники енергетичного обміну залишалися в межах фізіологічних коливань навіть через 2 місяці після процедур: ОДГ - 2, Зо і: 0,01 од, акт., ДДГ - ' 2,12* 0,03 од.акт. Відмічалось також зменпення структурних ознак запальних змін ясен. У власне сполучнотканинній основі, ясниви-значалась велика' кількість функціонуючих капілярів і вецул із звичайною гістоструктурою. Вміст РНК, цистеїну, глутамінової ші-слоти зростав у середньому на 15-20% (р < 0,05-0,001). Через 1-2 доби відбувалася зміна спрямованості зрушень. Кількість глу-тамінової кислоти перевищувала рівень в інтактній слизовій оболонці через 3-7 діб на 12-15 %, а через 14-30 діб - на 22-26 %

(р < 0,05-0,01). Процес врегулювання сірковмісних амінокислот супроводжувався чітким зростанням рівня цистеїну, який чере 1-2 доби перевищував його.вміст в інтактних структурах на 20 % і більше (^ < 0,02-0,001). Досягнутий ефект в тій чи іншій мірі зберігався для всіх інгредієнтів до двох місяців.

Найвиразнішу стабілізуючу дію на процес.резорбції альвеолярних відростків у щурів виявляв комплексний метод, основним превентивним засобом якого був локальний дозований вакуум середнього ступеня (520,0-533,3 гПа). У тварин цих груп кількість охоп- . лених патологічним процесом зубів (2Ь-32 %), Й-іццекс (0,36-0,47),

, а-індекс (0,31-0,34) були майже в 2 рази нижче, ніж у щурів, до

яких застосовувався тільки локальний дозований вакуум різного ступеня (р< 0,01). Порівняно з контролем (спонтанний пародонтит) ия різниця була ще вищою (у 3-4 рази). .

Комплексний метод, основу якого склада? превентивна терапія локальний дозованим вакуумом середнього ступеня, нормалізує в певній мірі окислювально-відновні процеси (врегулювання активності СДГ та ЛДГ, рівня тіолів), білковий обмін (стабілізуючий вплив на РШ, загальні білки, глутамінову кислоту) вуглеводний обмін (глікоген). Основуючись на результатах експериментальних дослідкеьо, т зупинили свій вибір на дозованому вакуумі середнього ступеня, як основному компоненті превентивної терапії пародонтиту.

Після проведеного курсу лікування у більшості хворих І-т групи (76,92.5,4 $) відзначено добрі безпосередні результати. Стійкість капілярів ясен у них підвшцилась, а показник проби Шіл— лера-Пясарєва знизився у 5,5 раза. Індекс ПІ зменшиься у 2,2 рази (р <.0,01). Досягнутий ефект зберігався не більше 6-7 місяців, після чого кількість добрих результатів знизилась майже вдвічі і' складала 4І,9±Й,9 % при різкому збільшенні (до 51,6 І) числа задовільних результатів лікування. Через півроку у більшості хворих І-Т групи в 1,7-2,5 раза погіршились об’єктивні показники стану пародонту і виник рецидив захворювання, що стало об’єктивним показанням для проведення повторного курсу лікування.

Безпосередні результати лікування у хворих 2-і групи були дещо вищі, ніж у пацієнтів 1-ї групи. Добрі наслідки лікування відмічено у 85,5±4,7 %, а задовільні - лише у 10,9 + 4,2 % хворих. Стійкість капілярів ясен порівняно з вихідними даними зросла у 6,6 раза, а показники проби Шіллера-Писарєва, пародонталь-ного і гігієнічного індексів знизились у 5,6, 2,5 та 1,9 рази, " відповідно (р<0,01). Через х2-ІЗ місяців у бі.тьаоІ частини хворих 2-ї групи (57,9 %)■ зареєстровано добрий результат. Стійкість

капілярів ясен на цей час (12-13 місяців) зберігалась на вищому рівні (44,5 + 2,5 с), ніж під час первинного обстеження (12,4 +

+ 0,4 с, р< 0,001), і перевищувала аналогічний показник у пацієнтів 1-ї групи після 6-7-місячного інтервалу.

Стійкість капілярів ясен у хворих на пародонтит І-ІУ груп

Група :До ліку-І^.РУЕ!^:; спостереження (місяці)

хворих: вання :длТ^Важ« І 6-7 | 12-13 : Ій-19

І 14,2+0,4 83,4+3,8* 38,5+1,9**

п 12,4+0,4 81,3+2,6* «"*70,1+4,5** 44,5+2,5**

ш 14,1+0,6 77,9+1,4* ***70,5+3,7** ***59,Б+6,2** '51,4+4,8**

IV 12,4+0,8 68,2+3,1* ***58,3+5,2** •••62,5*4,1** 45,5+1,8**

* Стійкість капілярів ясен до і безпосередньо після закінчення лікування (р< 0,01-0,001).

** Стійкість капілярів ясен до лікування і в подальші строки (р< 0,05-0,001).

*** Рі-2(6-7 міс.)< °»001’* Рі-3(6-7 міс.)^ °*00Іі Р2-ЗЦ2-ІЗ міс.)

<0,05; рІ-4> р2_4(б-7 і 12-13 міс.)-' °*01’

Безпосередні результати лікування у хворих 3-ї групи суттєво не відрізнялись від таких у пацієнтів 2-ї групи. Однак#порів-няно з пацієнтами 1-ї та 2-ї груп у хворих 3-ї групи тривалість ремісії зросла г 1,5-3 рази і в більшості випадків склала 16-19 місяців. При цьому у віддалені строки у хворих 3-ї групи істано-влено вищий позитивний ефект. Якщо в кінці річного інтервалу у 57,9 % пацієнтів 2-ї групи відмічено добрий і'у 34,2 % задовільний результати, то у хворих 3-ї групи ці показники були набагато

2,а -2,6 * 2,4

1 До лікування Созг.осередньо Через 6-7 мі- Через 12-13 Через Ш-Ь після лікування сяиів місяців місяців

□ - 1 гр. И - II гр. Е2 - Ш гр. ЕЗ - ІУ гр.

Динаміка ПІ-індексу у хворих на пародонтит І—ІУ груп

кращими і складала 73,7 % та 21,0 %. Лікувальний ефект зберігався на досить високому рівні і через 1,5 року (добрі результати -

61,3 %, задовільні - 29,0 %). На цей час (1,5 року) стійкість капілярів ясен (51,4 + 4,В с) перевищувала вихідний рівень (14,1.10,6 с) в 3,6 раза, а показники проби Шіллера-ІІисарєва (0,451.0,02 б) та пародонтального індексу (1,3410,07 б) знизились в 1,8 та 1,9 раза, відповідно (р< 0,001).

Встановлена для пацієнтів 3-І групи динаміка захворювання характерна і для хворих 4-ї групи. Тривалість ремісії у них складала в більшості випадків 18-19 місяців. До гінця "ьогс строку кількість добрих результатів у хворих 4-ї групи порівняно з паці-

ентами 3-1 групи була дещо більшою (66,7 % та 61,3 %), а задовільних - відповідно менше (23,3$ та 29,0 %/ При цьому стійкість капілярів ясен зросла з 17,4 + 0,6 с до 45,5±І,8 с, а проба ііл-лера-Писарева (0,68 + 0,02 б та 0,31 + 0,11 б) і пародонтальний індекс (2,46±0,ІВ б та 1,32 + 0,04 б) знизились удвічі (р<0,001). Позитивний лікувальний ефект у хворих 4-і групи помітно перевищував такий у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп (р < 0,05-0,01).

Дослідженнями встановлено, що ефективність лікування хворих на пародонтит знаходиться у прямій залежності від застосованого методу лікування. У більшості хворих тривалість ремісії складала:

І-ша група - 6-7, 2-га - 12-13, 3-тя і 4-га групи - 16-19 місяців. 6 досить підстав вважати, що високий і стійкий позитивний ефект у хворих 3-ї та 4-ї груп обумовлений у першу чергу застосуванням локального дозованого вакууму середнього.ступеня (520,0-

533,3 гПа). '

Відносно низький лікувальний ефект у хворих 1-ї групи обумовив необхідність проведенні двох повторних курсів після чергового піврічного інтервалу. Б решті групах (2, 3 і 4-та) за весь період спостереження повторні курси проводились одноразово.

Безпосередньо після завершення повторного курсу досить високі позитивні результати відмічені у пацієнтів усіх чотирьох груп: добрі - в межах 71,4-65,2 %, задовільні' - відповідно’ у 14,6-25,0 %. Найбільша кількість добрих (65,2±6,6 55) і найменша задовільних (І4,6і6,В%) результатів лікування встановлена у хворих 4-ї групи (р < 0,001). На момент завершення повторного курсу у всіх хворих, незалежно від застосованого методу лікування, суттєво підвищилась стійкість капілярів ясен (у 3 рази), помітно знизились показники проби ьііллера-Писарева (у 2,1-4,0 рази) і пародонтального індексу (в І,3-І,о раза). Але в подальшому

Динаміка захворювання помітно різнилась, знаходячись.у залежності від застосованого методу лікування.

Через 6-7 місяців більшість пацієнтів 1-ї груш потребувала проведення ще одного повторного курсу лікування, в той час як у хворих інших груп досягнутий позитивний ефект зберігався до 9-Ю місяиів і більше (2 гр.) і Ід-19 місяців (3, 4 гр.). Якщо в 1-й групі через 6-7 місяців після першого повторного курсу лікування добрі результати відмічені у 48,3 %, а задовільні - у 44,8 % хворих, тс у пацієнтів, комплексне лікування у яких поєднувалося з превентивними процедурами вакууиу середнього ступеня, вони були значно кращими і після 9-Ю місяців: 3-тя група-70,0 % і 26,7 %, 4-та'група - 72,4 % і 24,1 %, відповідно. Стійкість капілярів ясен наочно демонструє помітне поліпшення мікроииркуляиії в тканинах пародонту у хворих 3-ї (6Ь,3+2,8 с) і 4гї (о9,9±3,І с) груп, порівняно з пацієнтами 2-ї (51,0 + 2,а с) через 9-Ю місяців та 1-ї (41,4 + 2,1 с) груп після 6-7-місячного спостереження (р< 0,05-0,001) і Порівняно з хворими 2-ї груш» у пацієнтів, які пройшли курс превентивної терапії вакуумом середнього ступеня (3-тя та 4-та групи), через 9-10 місяців встановлені відповідно і нижчі показники проби Шллера-Писарєва та пародонтального індексу (р < 0,05-0,001). При рентгенологічно^ обстеженні через

2-2,5 року у переважної більшості хворих 4-і (91,9 %) і 3-ї (аа,2 %) груп відмічена стабілізація патологічного процесу в альвеолярних відростках щелеп. У пацієнтів 1-ї і 2-ї груп цей позитивний ефект проявлявся.значно слабкіше.

Таким чином, експериментальні дослідження дозволили обгрунтувати, а клінічні спостереження підтвердили ефективність вакуума середнього ступеня (520,0-533(3 гПа залишк. тиску) у комплексі з іншими засобами на перебіг патологічного процесу в пародон-

ті. Різниш барометричного тиску в системі кров-тканина, яка виникає в ділянці вакуумної дії, сприяє пос.іленню доставки кисню, підвищенню його проникання через клітинні мембрани, поліпшенню біосинтезу АТО, прискоренню кровообігу та розкриттю нефункціону-ючих капілярів і артеріол. Встановлено, що результат лікування багато в чому залежить від можливості регулювання процесу регенерації тканин пародонту переважно у фазі клінічної ремісії Ш.А.Кодола, О.А.Хомутовський, Т.Д.Пентило, 1960; А.М.Політун,

Н.А.Ійзлесова, 1969).. ■

Використання локального дозованого вакууму середнього ступеня як основного компонента превентивної терапії пародонтиту дозволяє суттєво продовжити строк ремісії, іцо створює реальні умови для розширення обсягу пародонтологічної допомоги населенню.

' ВИСНОВКИ '

1. Розроблено метод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня (520,0-533,3 гііа залишкового тиску), придатний для застосування хворими самостійно в домашніх умовах, і на основі експериментальних та клінічних досліджень визначена його ефективність.

2. Під впливом локального дозованого і-ак/уму 520,0-533,3 гПа при спонтанному пародонтиті у білих щурів спостерігається тенденція до врегулювання енергетичного обміну, рівня РИК, глутамінової кислоти, вуглеводних сполук (глікогену), цистеїну та цистину в епітеліальних клітинах слизової оболонки ясен при амплітуді коливань у межах 15-20%, яка поєднується з позитивною динамікою структурних змінясни, особливо ;.‘ікроциркуляторного русла. Встановлена закономірність простежується протягом семи діб та свідчить про зниження у гародонті ступеня тканевої і циркуляторної гіпоксії.

3. Застосування дозованого вакууму 26,7-63,3 гПа у поєднанні а традиційною превентивною терапією (масаж, водні процедури), дозований вакуумом 520,0-533,3 гПа та аплікаціями бутадіонової мазі виявляє нормалізуючий вплив на всі вивчені штохімічні показники та структуру навколозубних тканин. Врегулювання енергетичних процесів, вмісту цистину і цистеїну спостерігається через 12 годин, кількість глутамінової кислоти - через 3-30 діб перевищує її вміст в інтактних структурах на 12-26 %, Досягнутий ефект зберігається

у більшості випадків до двох місяців. • '

4. Комплексний метод, основним превентивним засобом якого є Локальний дозований вакуум 520,0-533,3 гПа, стабілізує процес ре-зорбійї альвеолярних відростків щелеп у щурів. Показники кількості охоплених патологічним процесом зубів, ступеня атрофії Ы) та поширеності деструктивних змін (н) у щелепах піддослідних тварин були у 2,7-3,9 раза нижчими від контрольних величин.

5.Розроблений метод превентивної терапії пародонтиту вакуу-цом середнього ступеня в комплексі з іншими лікувальними засобами забезпечує добрий безпосередній і віддалений ефект у Ш % і 64 % хворих, відповідно, підвищує стійкість капілярів ясен утричі Та знижує показники проби Шллера-ІІисарєва і пародонтального індексу (ПІ) в середньому вдвічі порівняно з початковими даними.

6. Застосування локального дозованого вакууму середнього ступеня в комплексному лікуванні пародонтиту збільшує тривалість ремісій до 1,5 року, практично виключає можливість появи ускладнень і суттєво підвищує ефективність повторних курсів. Через 9-Ю місяців після проведення повторного курсу у 71 % хворих відмічено добрий клінічний ефект, що супроводжується підвищенням стійкості капілярів ясен і зниженням показників проби Шіллера-Писа-рєва та пародонтального (ПІ) іццексу в І,5-2,5 раза. •

7. Комплексне лікування,’ яке включає превентивну терапію вакуумом середнього ступеня, забезпечує протягом 2-2,5 років стабілізацію патологічного процесу в кістковій тканині альвеолярних відростків щелеп у 90 % хворих на генералізований пародонтит початкового, І і П ступенів.

. ПРАКШНІ РЕКСШЦЦАїШ

1. З метою пролонгування терапевтичного ефекту і попередження рецидиву захворювання після завершення основного курсу хворі на пародонтит самостійно в домашніх умовах здійснюють превентивне лікування локальним дозовагам вакуумом середнього ступеня.

2. Комплекс лікувальних заходів включає: традиційну місцеву обробку тканин шродонту, курс вакуумної терапії .(26,7-53,3 гііа), вакуумелектрофорез І % розчину галаскорбіну (сі-ІО сеансів), ауто-масаж ясен, зрошення водою контрастної температури, застосування відповідних лікувально-профілактичних зубних паст та локального дозованого вакууму середнього ступеня (520,0-533,3 гііа).

3. Хворий прополіскує ротову порожнину водою, укладає вакуумну кювету на слизову оболонку в зоні проекції коренів зубів, створює у вакуумній магістралі необхідне розрідження, яке реєструється вакуумметром (520,0-533,3 гПа залишк. тиску), і з допомогою дзеркала спостерігає за процесом утворення гематоми. Ьа кожну щелепу наносять 6-8 гематом. Протягом місяця проводять 5-6 сеансів превентивного лікування. '

4. Запропонований метод превентивного лікування пародонтиту простий, надійний і практично виключає можливість виникнення ускладнень. Метод може бути застосований у комплексі з інлшш лікувальники засобами.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАІЬ,

ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЙ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новая методика проведення вакуумной терапии по Кулаженко /! Новое в терапевтической, детской и хирургической стоматологии: Тез.УШ Всесоюзного съезда стоматологов.-М., І9В7. - С.Б7-Ш (соавт. Тодорашко В.П., Яниелевский Э.И.).

2. Повышение эффективности применения лечебно-профилактических зубных паст в комплексной терапии пародонтита Ц Тез. докл. итоговой (за XI пятилетку) научно-практической конференции рационализаторов и изобретателей.медучреждений Запорожской области. - Запорожье, 1967. - С.І07-І06 (соавт. Тодорашко В.И.)

3. Экспериментальное обоснование сочетанного применения различ-

ных видов вакуумной терапии при пародонтите/'' Профилактика и лечение болезней зубов и пародонта: Научные труды іШИ. -

Т.69. - Казань, І9Ш. - С.ІІЗ-П6 (соавт. Синииьш Р.Г., Тодо-рапко В.П., Плевинскис В.П.).

4. Экспериментальное обоснование применения новой модификации

' вакуум-терапии по Кулаженко во вспомогательном лечении воспалительно-дистрофических заболеваний полости рта// Актуальные вопросы стоматологии: Материалы П съезда стоматологов Закавказья. - Тбилиси, І9Ш. - С.6о-о7 (соавт. Коваленко А.5., Плевинскис В.П., Тодораико В.П., Чулак Л.Д.).

5. Разработка модифицированной вакуум-терапии для профилактики патологической атрофии протезного ложа и поддерживающего лечения пародонтита у лиц пожилого возраста/'Тез. и реф. докладов У Всесоюзного съезда геронтологов и гериатров. - Киев, І9Ш. - Ч.І. - С.^Эь-309 (соавт. Коваленко А.Ф., Іілевинскис В.П., Тодорашко В.П., Чулак Л.Д.).

6. Применение вакуумной терапии в период ремиссии пародонтита/'' Профилактика, диагностика и лечение стоматологических заболеваний: Труда ШМЙС. - М., 1969. - С.36-36.

7. Применение различных видов очагового дозированного вакуума в профилактике патологической атрофии протезного ложа и лечении пародонтита/' Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний:Ыатер. УП съезда стоматологов УССР.

- Киев, 1969. - С.224-225 (соавт. Коваленко А.Ф., Тодорашко

В.П., Чулак Л.Д., Есина Н.М., Гончаров О.С.).

В. Влияние очагового дозированного вакуума на степень резорбции альвеолярных отростков белых крыс // Творчество молодых: Труды ученых и специалистов ОМИ. - Одесса: Маяк, 1991. - С.16-18.

9. Способ лечения больных пародонтитом: / А.С. 1780760, СССР, МКИ^ А 61 М 1/08 Ивченко Н.А., Тодорашко В.П., Федоров Ю.А., Коваленко А.Ф., Синицын Р.Г., Соболева Т.Д., Плевинскис В.И. Бад. № 46, io.I2.92 г.-

Ivchepko H.A. Application of restricted measured vacuum in preventive treatment of parodontitie.

The thesis is submitted for speciality I4-.0I.2I - Stomatology. . ,

9 scientific papers, I author's license are defended. In the published materials the пен method of preventive treatment of parodontitis by restricted measured medium vacuum (520.0-533.J hPa) of residual pressure) is described and its effectiveness is determined basing of the experimental and clinical investigations.

The application of the suggested method of parodontitis preventive therapy in combination with the" other medical means increases the duration of the remission in cost cases up to one year and a half and significantly raises the effectiveness of the repeated courses. The preventive treatment of parodontitis can be carried out by the patients directly at home, and this condition makes it possible to extend the volume of parodontologic assistance for population.

Ивченко H_A. Применение очагового дозированного вакуума в превентивном лечении пародонтита.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - стоматология.

Защищается 9 научных работ, в той числе I авторское свидетельство. В опубликованных материалах излагается новый метод превентивного лечения пародонтита очаговым дозированным вакуумом средней степени (520,0-533,3 гПа остат.давл.). На основании экспериментальных и клинических исследований определена его эффективность. Применение предложенного метода превентивной терапии пародонтита в комплексе с другими лечебными средствами увеличивает продолжительность ремиссии в большинстве случаев до 1,5 лет и существенно по-вшает эффективность повторных курсов. Превентивное лечение пародонтита может осуществляться самостоятельно больными в домашних условиях, что позволяет увеличить объем пародонтологической помощи населению. '

Кдючов! слова; пародонтит, peMicifl, превентивна терапия, лочаль кий доэований вакуум середньсго ступеня.