Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Применение магнитного поля и препаратов пентоксила, деципиразона в терапии воспалительных процессов челюстно-лицевой области (клинико-экспериментальное исследование)

ЛМН1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАНШ ЛЬВ1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ МЕДИЧНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

0 Д На правах рукопису

2 3 ЙЕН

ГОРИЦЬКИЙ

В1ктор Матвшович

УДК 617.52-002-085.276-059:615.847.8

ЗАСТОСУВАННЯ МАГН1ТНОГО ПОЛЯ I ПРЕПАРАТ1В ПЕНТОКСИЛУ, ДЕЦИШРАЗОНУ В ТЕРАПI( ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОГ Д1ЛЯНКИ

(клШко-експериментальне досл1дження)

14.01.21 — стоматолопя

Автореферат

дисертацп на здобугтя наукового ступени доктора медичних наук

ЛЬВ1В — 1 !)!)(>

Дисертаздев е рукопке.

Робота внконана у Лъв1воъкэму державному ыедичкому уЙЕерСИ-

ТеТ!.

КаукоштА консультант:

доктор медзгчннх наук, ггрофесор

е.в.гоцко

0$1щ№и олонснти:

доктор медичнкх наук, професор О.М.Солнцев

доктор медичних наук, професор Г.П.Руз1н вкялейк КАНУ, доктор иедичних наук,

професср З.А.Еутенке

Провдаа оргагизац1я:

Одеськш: науково-доаидний 1нститут

Ззхист дисертацд.1 в1дбудеться "..." ........ 1995 р. о

... годин1 на заспдаши спец1ал1говано1 вчено! ради Д 04.19.04

Льв1вського державного кедкчкого ун1Еер-зитету га адресов: 290010,

м.Льб1е, вул. Пекарська, 69.

Э дисертагЦею можна ознайомитись у 01бл1отещ Львхвського

державного ыедичного ун1Еерситету._

• //У /.-гй^.и^гТ.

-----— ---— ГП------ — * — — — — Г" /7 7 * -

Автореферат роз^сланш^^ЧХ^"^.'^ ^996 р.

Вчешгё секретар спец!ал1зовано1 вчено! ради, доктор ыеднчних наук

Чукл1н С.М.

АктуальнЮть робот». Проблема запалення, осноенз проблема су-часно! б^логи i медицин», продовжуе бути актуальною i переживав в даний час енерНинии розвиток. Hobi методпчн! заходи дали Сагато фактичних даних по ц1й проблем!. 3'явились грунтовн1 монографП 81Д0МИХ • вчених, в тому чнсл! "Очерки патологии в экспериментальной терапии" академ1ка A.M.Чернуха (1979) - оригинальне досл1джен-ня, яке i.iicTHTb дослгнення по Еивченнга запалення, отриман! дан1 э застосуванням найнов!ших ыетодичних га-:од1Е (вивчекня поручения ьикроциркуляцу , електроннг)акроскоп1чн1 Д0СЛ1Дження, досл1дження на Се?!.акрсСних тваринах, як! рогглядають запалення як реакц1ю ц1-л1сного органггму. то .роэгортаетьсл на р1гних р!внях ДнтеграцП).

Д.Н.Маянський е монограф'П "Хроническое воспаление" (1991) внвчив • KJiiTtiHHi основ;; гапалення i регекерацп, усШшно розроСив методолоПчн! аспект» ьчення про запалення.

■ Снстематизавдя величезного л1тературного i власного фактичного матер1злу, 'огиг!налыи дан1 Д. Н.Маянсксто (1991) i iioro cniEpo-CiTHiiKiB по проблемг запалення дозволили сконцентруЕати уЕагу на найменш рогроблен1й проблем! саморозвитку i персистенцп вогнкца хрон1чного запалення, кк: в структурному в1дношекн1 част1ше прояЕ-ллються у форм! гракульом.

Особлив;;» !нтер?с на фон! теоретичних досл!джень мавть монографП А.М.СолнцеЕа, 'А.А.-Тимофеева "ОдонтогеннШ' воспалительные заболевания" (1999), ' А.А.Тимофеева "Гнойная хирургия челюстно-лицевой сблзстп' и шеи" (1995), де розглянутх ет!олог!я, патогенез, оссблпвост! KJiiHi4Horo nepe6iry одонтогенних запалень щелеп 1 м'я-ких тканин, викладен1 сучасн1 ыетоди д!агностики, в тому числ1 i дифэрен'ц!пна!. Еикладен! метод» xipypri4Horo, антибактериального i !муностпыул»кчого лгкувзння. Розглянут! оссбливост! nepeOiry одон-

- л -

тсгенних гапальних захЕорюванъ в дитячому Biui i людей похшгап

е1 к'/.

Усп1пне застосування магн1тних пол1в при л1куванн1' ц!лого ряду е?.".Есрсвань стало основою , для застосування магн1тотерап11. i стоматологи. В1домо," що попередн! спостереження по вклоченш ¡.¡агк1тг;лк полхв в комплексний план' л1кування стоматологi4Hic xsopnx Е.Е.Кре/ашша (1925), Л.В.Прокопова, В.А'.Мельниченко (198?; показали ефектнвн1сть методу i доц1лън1сть наступних досл1джень ] цьску калрямку. Перспективи його застосування виэначають результата, яка а ряд1 Екладк1в не досягаються ihehmh методами (А.А.Смердов, 1596; J.H.Bernhardt, 1986; P.Jitariu, 1987).

Плрске впкористання антибютгайв, багаточисельн1' щеплення iitai фгктсри привели до . глибоких ем1н в реактивност! органхзму гб:льс;;лась'cxiuibHiCTb до 1нфекц1й, знизилась загадь на резистентность срган1зму (И.И.Рыбаков, И.И.Ермолаев, 1975; М.И.Кузин i cni-Е32Т., 1981; В.И.Стручков," 1931; А.М.Солнцев,'А.А.Тимофеев, 1989; С.Е.Чуйккн, 1990; А.А.Тимофеев, 1S95).

Питания peaKTiiBHOCTi органхзму i над!йн1 методи оЩнки г BMiHH при гапальних процесах щелепно-лицево'1 д1лянки Еивчен! в л.1-тератур! недостатньо, цо не'задов1льняе потреби теopi'i i практик: стоматолог i'i.

Еивчення прЬСлеми запальних процес!в щелепно-лицево! д1ляюя на думку Ю.О.Грлгорчука, О.В.РыСалова (1980) муспть пти не тхльга шляхом анал1эу .SMiHii реактивност!, перегляду 1снуючих поглядхв н; 'ix прояви, вироблення нових п1дход1в до клШчно! ouiHKii, але : шляхом пошуку засоб1в корекцП класнчних схем патогенетичного л1-куванкя, оск1льки стало очевидна,«, що одна ет10трспна терап1я Hi може забеэпечити одужання. Напрямок .Tepanii, метою якого б мобШ-5аЦ1я з'зхисних сил органхзму, нормзл1аац1я реактивности окорочен-

ня терм1н1в лгкування вапальних аахворюванъ', ще не стр:м:.н дзз-татньо широкого эзстосування в кл1н1ц1. Регуляц1я реактивнс-зт!, п1двищення неспецифхчно'! резистентнее? 1 организму прети захветк-вань стала важливоюв лхкуванн! гншно'! 1нфекцП -(В.II.Стручков 1 сп!вавт., 1975; Ю.Й.Вернадский, 1983; А.А.Тимофеев, 1955).

Як в1доио, гдатнЮть до посилення эахисних сил ергаигму ка-оть С10Л0Г1чн0-активн1 речовини - бактер1альн! пол1сахарнди, гепарин, ферментн1 препарати, п1рим1динов1 по;идн1 (В.И.Русаков, 1970; 3.И.Стручков д сп1вавт., • 1970, 1973, 1975, 1978; 3.В.Ермолаева, Г.Е.Вайсберг,' 1976; Д.Ф.Маклаков, К.А.Эсмонд, 1977; И.М.Цёкэе, 1982; А.А. Тимофеев, 1995), а такс*. фцэичн! фактсри 1 ,фагмакоз1у;:ч-(П мотрл" (А. 11. Парфёнов, 1973; А.Н.Сбросов, 1976;

А.А.Чиркин 1 сп1вавт.,. 1976; Т.К.Супиев, 1932; В.С.Ула^ик, 195';; :.В.Чуикин, 1990). ■

Л1кування п1рим1диновими пох!дними в комллексни"! терапп- *а-пзльних захворюаань м'яких тканин 1 целэп в поеднанк; э д!ев маг-я1тного поля (мапитофореэ) практично не вивчене. Потребуюсь уточнения методи 1 форми введения Шршгдиновнх псх1дн;к е лоедкакн! с *<агн1тним полем в кемплекенп! протизапальнхй тералП, оц!н."з епли-ву Поеднано! дп на псказники реактивностг у стоматологччних хео-рих а залальними процесами в целепно-лицев1й д!лянц1, ЕПЕчеккл :тану реактивность у' в1ддален! п1сля ли:увакня период;:.

Мета дано! роботи. Вдосконалення л1кг/вання вапальних процс-сгг з щелепно-лицев!й д1лянц1 поеднанао д1ею мзгШтного поля 1 препаратов пох1дних п1ркшдшг/, скорочення термШв л1кувзння.

Основн! аавдання досл1д.ження: - вивчити екслерпмектально кес-1ециф1чн1 покаэники регкстентност1 орган1вму (функцЮнзлып влас-гивост! лейкоципв перифэрично! кров1 - псказник лешкодхення не:";с-роф1л1в (ППН), лейкергш, фагоцитарну активн!сть ленкоц;:т:в (ГАЛ)

- б -

1 актлвн1сть ферменйв слигово! оболонкл - аспартзташнотрансфера-еи КФ 2.6.1.1, алан1нам1нотрансфераэи КФ 2.6.1.2.12, глютат1ону, кисло! 1 лужно! фосфзтзз КФ 3.1.3.1, 3.1.3.2) в дннзшЩ розвнтку еапалекня 1 експершентально! терап!'! • мапптннм полем;

- енвчити кл1н1чн1 неспециф1чн1 покааники резлстентност! ор-ганшх/ (функц!ональн1 властивост! лейкоцитхв перлферично! кров:, лейкергш, ФАЛ, р1Еень сироваткоЕих 1муноглоСул1н1в клзс1в 0, А, М, циркулккш 1мунн1 комплекс» у хворих 3 гапальними процесамн ще-лепно-лицево!' д1ляню1;

- провести х.кформацпшии анализ, вланачпти ступень об'ектив-ност1 р18Н1к клШко-лзСораторних покзэннк1е реактивност1 1 вияви-тл наййхльп щнн1 а них для контролю га динам1ков запального про-цесу 1 назл!дкоы аахворювання;

- оСгр'унтуЕати дощльшсть включения в схему л1кування за-пальннх процес1Е олеогеля пентоксилу, дещнпразону в поеднан-н! а магн1тнш полем.

Наукозз новизна роботи поляуае в:

- гастасуванн! з лжувальною метою магнИного поля для тера-пи аапальнлх процес4в в щелепно-лицевИ! д1лянц1; •

- отркманШ нових даних про функц1ональн1 влзстивост1 лейко-щтв периферично! кров! та р!вень 1муноглобул1н1в О, А, М та Ц1К при Л1куванн1 залзльних процес1в поеднанога д1еп магютного поля 1 преларат1в пентоксилу 1 децширазону; '

- встанозленн1 юитинних механ!зм1в загальноф1з1олог1чно1 реактивное^ орган!аму при ззлальних процесах щелепно-лицево! д1лян-ки 1 IX' л1куванн1 магн1тнш полем 1 препаратами пентоксилу та де-цшпразону.

- 7 -

1 Науково-практична значения роботи.

В стоматолог1чнай практиц1 результзти роОоти дозволяють реко-мендувзтилпкування магн1тним полем 'эапальцих процес!в щелепно-ли-цево! д1лянки в.якост! неспецифачно-десенсибШзуючого фактору.

Вперше в стоматологччн1й пр>актиц1 зайропоновано л1кування препаратами олеогелей пентоксилу 1 децип1разону, а такшс магн1то-форез з цими- препаратами.

На захидт виноряться наступи! основно. положения:

1. Анализ . переб1гу 1 результат« л!кування запальних процесав щелепно-лнцево! дыянки, цо проявляються зм1нами реактивност1 ор-гангэму у вигляд1 патофазаолоПчних, 61ох1м1чних, 1мулних та анших порушень.

2. Метод комплексно! терапп запальних прсцесив щелеп 1 нзе-колощелеповпх тканнн аз еастосуванням пентоксилу, децип1разону в пседнанна з мапатним полем як зас1б, що сприяе нормал1зацП реак-тнбкоот! орган1зму1 мае позитивний вплив на переб1Г вкзззних па-тологачних процеспв, п1двпщуе ефективнасть лакування 1 реаб1лз.та-

Апрсбац1я роботи. Основна положения 1 результзти досладжень дисертацанно'! роботи доведен! та апробован1 на кафедр1 х1рургачно1

о

стоматологП Льецвського державного медичного ун1верситету.

Мзтераали доанджень викладен1 на 1,иж1нститутськп1 кснфврен-ци молсднх вчених м.ЛьЕова (на 1ноземн1й мов1) в 1980 р.; нз нау-ково-практичнил конференщях (Моршин, 1979; Каунас, 1981; Баку, 1932); нз всесоюзному симпоз1ума "Фагоцитоз и иммунология" (Москва, 1983); на 1-ому Всесоюзному спмпоз1ум1 "Механизмы биологического действия ЭМИ" (Пущпно, 1987); на заспанна Льв1вського стомз-толог1чного тсвариства в 1987 р., а такса нз нзуково-прзктичнчй конференцП "Актуальна питания ф1з1олог1чни:< аспект1в грзз1тац1й-

но! хирург!), • детокоикацп' 3 ператонеального д!алаау 'в клШч.ч!] пракгиц!" (Хмедьницький, 19Э4).

Впровадження результатов роботи в практику охорони здоров'я.

РозроОлений метод застосувзння магн1тного поля та олеогелел) пентоксилу в комплексному л1куванн1 запальник процес!в ¡делепно-ли цеЕО! д1лянки, на який отримано пзтент РосШько! Федерацп "Спо соб лечения гнойно-воспалительных заболеваний•челюстно-дацевой об ласти" (Ы 2030922 в1д 20.03.1995 р.), впроваджено в стащонара щелепно-лкцево» ххрургп мм.Львова, Р1еного, Луцька, Хмельницько го, в курортшй пол1кл1н1Ц1 Моршина.

Положения роботи включен: до навчального процееу" профоьни кафедр Льв:вськрго державного медичного ун1верситету.

Розд1л дисертацп "Пародонтит 1 форми його терапп" вв1ишов наукоЕо-досл1дну роботу кафедри /Лрург1чно1 стоматологи ' Льв1всь кого, медичного-ун!верситегу у 1985-1990 рр. : включений в методпч н1 вказавки до практичних занять,;;

Публ1кацп. За темою дисертацп опубликовано 25 роб1т, в та.' числ1 отримано патент Росиюько! ФедерацП.

Структура 1 об'ем дисертацГ). Дисертац1я 'виклэдена на 2Е сторонках машинописного тексту 1 складаеться э1 вступу, огляду лз тератури, Шести рогдШв власних досл1джень, заключения, еиснозк! -1 практичних рекомендаций, списку лттератури, додатк1в. Спйсок лз тератури м1стить 488 джерел.

Конкретна участь автора в одержанн1 наукових результата. А1 тор самосзОйно вивчав л1тературу по рогробле'н1й тем1; проаншйз) вав протоколи експериментальних досл1джень, КЛ1Н1ЧН1 1стори хвс роби, оформив первинну документацш. Самостхйно пров!в дос.Иди 1 тьаринах.'Провыв л1кування 219 хворих олеогелем пентоксилу• та ма]

Иним полем, а також !х поеднансю дгею. Узагальнив результат.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Мзтер!али ! методи доол1джень. _

Експериментальн1 досл1дження проведен! на 330 цурах та 14 роликах. Б експернмент! на ¡цурач вивчаЕся еплив посыпного маг-!тного поля-:,, на шпнг-шу картину модельного процесу запалення на /моральн1 та тканинн1 метзОол!чн! процесп, на функцюнзльн1 влас-ивост1 лейкоидт!в перифернчнаХ кров1 (ППН, ФАЛ, дейкергш). Ма-?ль асептичного гапаленнл в ротови! порожнин! отваривалась за мо-;!ф1ковзнпм нами методом (В.М.Горщкий, 1979). Фармок;нетику пек-экснлу та д°цип1ра?ону внвчали на кроликах.

'КЛ1Н1ЧН1 досл!дження проведен! у £19 хвсрих залальннмп проце-зми щелепно-лицево! дглянкл (флегмонп, збсцеси, пер1осткти, паро-онтити). Контрольн1 групи Сули представлен! здоровими особами (28 злов1к). Хвор!, яуЛ мали вачк1 соматичн! за\Еорюв.ання, в досл1дн1 эупи не включались. Еплкв магн1тного поля внвчався у 114 "хворих. иеогель пентоксплу застооевувався у 31 'хворого, повднзна д1я маг-[тного поля та олеогели пентоксилу - 57 хворих.

В динашц! внвчалиСя функц1ональн! властивост! лейкощтв у 12 хворих, 1муноглсбул!ни М, 6, А ! Ц1К - у 70 хворих запальниш зоцесами целепно-лицево! Д1лянкн. В експериыентальних досл1джен-г/. фунгацональн! властивоот1 лейкоцитов визначались: показник эшкоджуваноот! нейтроф!л!в' (.ППН) за методом 'В. А.Фрдцкина (1952); 1Гоцитзрна активность лейкощтв пэриферпчно! кров! га методом

И.Я.Серебрййского 1 Г.В.Ловердо (1934) в моднф1кац11 В.М.Надрал (1967); • феномен лейкергп за методом А.Н.Мац (1964). Визначеню кисло 1 фосфатази (КО) 1 лужно'1 фосфатази (ЛФ). в тканинах проводи-лися за методом А.Боданского в модиф1каци Е.Д.Поншарева (1974) ви?начення аспартагашнотрансферазн .(АсАТ) 1 аланхнамхнотрансфера ви (АлАТ) в тканинах - за, !нструкц!ею, затвердженога наказом М СРСР в!д 11.04.1972 р. N 290; визначення глютат1ону - за методика Тут!кл!ффа в .модиф!кацп Вудвордз-Фр1 (1972). •• "

Щур! сенсибШзувались протягом .трьох дн1в п!дшк1рним введен ням 0,5 мл С1лк«а курячого яйця, розгеденого 1гстон1чн1м розчино: кухонно'1 сол! 1:5 з р1вного к!льк!стю гпд1гр1то'1 вагел1ново1 слп.

При розробц! тилових схем, яка моделюють умови виробництв препарат1в в затрудненою технолог1его, . в якосИ ос'новних активни компонент!в досл!джувались л1карськл речовини 1 сум!ш! речовиИ як! в1дносяться до р!зних фармаколоПчних груп, але як1 в1дпов!дз ють • вимогам фзрмакопеп X 1 XI видань, з також новий в1тчизнянн препарат, синтезований в лзОсратдрп 1нституту орган 1чно1 хНи! А УРСР 1 я кий влвчешш сум1сно з Кшвсъким науково-досл!дним 1нсти тутом фармакологи V токсикологН - децип!рззрн.

В якост! об'егачв-моделек вибран1 лхкзрськ! речовини з специ ф!чними влзстивостями: термолаб!льн1 речовини э.зн!зод1аметрнчнс формою кристалгв, як1 вгдзначаються г!гроскоп!чн!стю - пентоксил практично нерозчинний у вод! децпп!разон.

Проведено'вивчення антибзктер!ально1 активности л1карсью: форм, пентоксилу ! пор!вняння з в1домши аниплкробними ззсобами ь основ! олеогеля. " ■

Для застосування пост1йного магн1тного поля в досл1дах з твг ринами був Еикористаний експеримейтальний пристр!й, розроблет науково-виробничим об'еднанням рад!оелектронно-медично5 ачарзтус

м.Львова. Проте, не зважаючи на ефективнЮть ззстосувзння noc?ifi-ного мзгн1тного поля як л1кувального фактору, • ми з техн1чних причин не могли ззстосувзти у нас аларат для лгкування хворих. Тех-н1чними причинами була неможлпвЮть локально! дП на д!лянку запа-лення у хворих з щелепно-лицевою патологией. .Цифровий мзтер1ал об-роблявся вар1ац1йно-статистичним методом Фшера-Стьюдентз.

Результзти досл1джень.

За допомогою ззпропснсвано! нами модел! асептичного запзлення в poTQBii'i порйкнши Db'piB досл1джувалась тканина слизово! оболонки mypis. Початок досл1джень присвячено встановленню фонрвнх показни-KiB дослгджуваних тест1в, ■ як! виявились котролем для подальшпх форм досл1д1В. Вигначення активност1 АлАТ1АсАТ в слизов1й оболонц1 ротово! порожнини mypiB, зроблене нами вперше, показують, що ала-н1нам1нотрансферзза- складала 172,7±2,19 иМ/r. л., аспзртзталино-тралсфераза- 217,Б4±4,25 ыМ/Г.Л.

Кисла фосфатаза складала 18,667+0,087 мМ/г.л.; лужнз фосфзта-за - 59,33±0,01б мМ/г.л. Щ дан! не в!др1зняються в1д резулътат1в, опис'аних в л!тератур!.

. 'Загальний глютат!он складав 0,68±0,03 мМ/г.л, н1дновлений глютапон - О,15±0,0Э йм/г.л.. Bei види глютатюну визначались вперше.

В.наших' досл!дженнях нами поставлено двх експерименталыи ■ форми досл1ду:

I а mypiB сенсиб1л1зували быком курячого яйця протягом трьох дн!в, пот1м д1яли nooTiiiHHM магн1тнкм полем 0,015 Тл кожний день протягом 6 дн1в з експозиц1ею 60 хв., niora чога викликали асеп-тичне запзлення.

II - щур1в сенснб!л1зуЕали, Еикликали ээпзлення i Д1яли пос-

Т1шшм мзгнхтним полем. ....

В обох формах дослав нами вперте визначен.з актнвнють фер-менпв трансам!нування в слпзов1й оболони! ротово! порожннни щу-р!в, активнють кисло"! 1 лужно! фосфзтаз, а тако.ч глютат1ону - га-гального, в1дновленого 1 окислено!'/ - при г!перерг1чному залаленн1 1 Д1ею постижим магнатням полем.

Результат досл1длжень показали п^вищення активност! АоАТ, АлАТ в ,сл!шсвп1 осолонц1 ротово! пороанини ¡цур1в при. г!перерг1чно-му гапаленн1 1 дп постпшии мапптним полем як в перил и форм1 дослхду, ^ак 1 в другчй.

■ Покзаникл аКтлвност! кисло!.фосфатази у ес! дн1 ■запалення знзчно зСьишуванюь 1 досягали максимуму при. другой форм! досл1ду в пор1внлнт з .пе{шою формою - 400Х нз 5-и день запалення. •

Цо ж стосуеться лужно! фосфатази, то !! активнЮть п1двпщувз-лась в обох фермах,, - за выключениям п'ятого дня при друНй форм1 досл1ду, коли лужна фосфзтаза мала тенденцию до зниження активнос-

Показнпкл трьох фракц!й глютат!ону: загальний (перша форма досл1ду) пданщуЕаЕся у вегд/и запалення - на 2-й день на ИХ,' у ЕС1 1нпи термин нз 10,8-12 X в пор1внянн1 э контролем, але був злачно' нижчим Е1Д показникав друге! форми досл!ду.; показннки окис-леного (перша \ друга форми досл!ду) не в^дразнялнсь В1Д показни-•К1в контролю; ревень в1дновленого глютат!ону (обцдв! форми доел4-ду) знзчно з51яьшувалаоь в аор!внянн1 з контролем, при другой форма досладу в порлвнянн1 з першою ревень з1дновленого глютат^ону у воГдн! запалення був збхльшений нз 40Х.

Вважаемо, що п1двищення р1вня глютзтшну косить аахкении характер з дез ¿нтокепкац! шиши властивостями.

Проведен! досл1дження свадчать про законом1рн!сть запального

процесу, дсстатньо в!дсму, проте внмзгзвчу и1дтвердження - включения захисних механ1зм1В нз ранн!х стзд1ях Лого розвитку 1 стпму-лящя цнх фактор1в Д1ею магн1тного поля. (Э.З.Рабинович та ни, 1983; В.М. Гсрицкий, 1984). '

Формуваня в1дпов1д1 на эапалення в сенснбШэованому органГз-м1 показало особлнвоот1. зм1Н активност1 вищевказаних фермент1в при дП пост1йного магн!тного поля до викликання эапалення (I форма досл1ду) 1 в процео!.. эапалення (II форма доел1ду).

Перш за все, це значне п1двищення актпвност1 АлАТ при оЗох формах досл!ду в пор1внянн1 з контролем: эапалення б сеноибьчгзо-Езному орган1зм1 а попередньо» д1вю постншого мапитного поля -активн1сть АлАТ склад&лз 61,659± 0,44 ммоль год/л, контроль 172,7 ± 2,19 ммоль год/л; р < 0,001. При запалеши в сенспбШэовансму органам! 1 д1бю постИшпм матн1тнии полем в процес1 эапалення ак-тиенЮть АлАТ склздала - 7П5,65 ± 4,26 ммоль год/л; р < 0,001-. Б м!ру розвитку заявления значения активное?! АлАТ зростае ще вище при друг1й форм1 ДООЛ1Д/ - Д11 пооТ1йного ыагШтного поля б прсце-о1 эапалення.

5мИш активноот1 АсАТ в слизов1п оболонц! ротоьо! порслнини при д'вох формах дослхду в пср1вняшп а" контролен - р < 0,001. Тут привертае увагу коливання активност1 АсАТ при друПй форм1 дослЬ ду, коли актпвнють при дп постхйним магн!тним полем в процес1 ззпалення на трет1й день нижче, н!ж при запаленн! 'э попередньою д1ею постижим магн1тним полем 1 склздала 299,22 ± 0,63 ммоль год/л проти 658,73 ± 1,68 ммоль год/л.

Актиен1сть лужно! фосфатази знзчно вица в сбох формах досл!-

л

ДУ! В 1 форм1 склздала 159,09 ±.0,4 мкмоль л/год; в II - 285,5 ± 0,85 мкмоль л/гсд; р < 0,001 в пор!внянн1 в контролем. Але показ-НИК!! фОСфйТЗЗ ОСил ферм МЗОТЬ 7сНд?КЦ1Ю ДО ЗНиЖёмНЯ На 5 Д9НЬ За-

палалення.

Активн!сть КФ при -обох формах досл1ду эначно п!двищуеться, р<0,СС'1.

Ран1ше нами вивчалзсъ ферментативна активн!сть при норме'рг!ч-ному 1 г!перерг!чному запаленн1 в навколощелепових тканинах щур1в. Зм1ни, як1 ми спостер1гали, св1дчили про гдибок1 порушення троф1ки навколощелепових тканин щур1в, як! б1льше виявлялись в сенсибШ-аованому орган!зм1. Питания -про те, як! саме ыекаШвЫн в одному випадку поснлюютъ, а в другому пригн1чують ферментативну . актив-

и ■ . .

н!сть тканин на фон1 сенсибШзац! 1, галишаеться до к1нця невивче-ним. ' ' . ■

Рогробка цих питань. 1 дозволилз-простежити вплив магн!тного поля на активн!сть фермент!в. Тканинна.г!покс1я е важливою складо-еою г Токсичного стану при запаленн!. Нами описана ДЕофаэна резкая 31 сторони ферментних. систем, що беруть участь в тканинному диханн!. Перша фаза - короткочасна, 1 полягае в активац!! енэимно'! активность Шсля не! проходить тривал!ша фаза, для яко! характерно навпаки пригн1чення активност1 ферменпв. В друПй фаз1, в фаз1 1нг1бування, проходить трачсформаЩя ряду метабол!чнлх реакщй, 1 гальмування фермент1в внконуе регуляторну роль, яка посглюеться п!д д1ею магн!тного поля. В цьому напрямку ми вивчали функц!ональ-н! властивост1 лейкоцит 1 в периферично1 кров! як результат в1добра-ження запалення на кл1тинному р!вн! !нтеграцп.

Нашими досл!дженнями йиявлено, що шд впливом магн1тного поля (перша ! друга форма досл1джень) проходить п!двищення ППН у вс1 дн! спостереження зз динам1кою запалення, досягаючи 0,2 ± 0,003 на 9-й день запаленя . (р < 0,001 в порхвянн! з контролем). Феномен лейкергП також п!двищешш у пор!внянн1 а контролем у вс! дн1 запалення . при обох формах досл1дження ! ка 3-й день складне 4,23 ±

0,25 (р < 0,001).

ФАЛ в цих умовах знижуеться. Таким чином, магн1тне поле нор-малхзуе п1дЕИ1деку эапальним процессы фагоцитарну активн1сть лепко-

цит1в.

Результат дослхду показали, -що асептичне вогнище запалення в ротов1й порожнин1. щур1в в1дображавться на функвдональних власти-еостях лейкоцитов периферично! кров!, що'проявляеться в нормалхза-ц1! ФАЛ, посиленню пошкодженост! нейтроф1л!в !-п!двшденню показни-к1в феномену .лейкергп.

КлШчн!' спостереження за переб1гом аахворювання у £ц>'р1в св1дчзть, що роар1шення запального процесу в нзвкопощелепових тканинах 1дур1в при другой форм! дослхду наступало на 2-3 дн1 ракхше в порхнняннх з першею форме« дослхду.

На 3-4 добу запалення впявлялись ознзки роземоктувзння ексу-д'ату з утЕоренням грануляц!йно! тканпни. На в1дмхну вхд попереднхх форм дослхд1в,. з ознзкамн ч1ткого утворення СЕоер1дно1 гранульоми, що утворюваласа на 5-у добу у тварин, як'х пхддавались дП ПМП, оз-наки завершения запального процесу - роземоктування ексудату в1д-бувалось ЕЕидше: на 4 добу, а в деяких випадках ! на 3 добу дослхду. Серед лейкощтв-пслхнукяеар!в, виявлених в хнф1 ль тратах,

о

спостер1галось йхльше скулчення еоэиноф1л!в, н1ж при нормерПчному запаленн1 1 запаленн1 в сенсиб!л!зованих щур1з.

На»ли встановлено, що експериментальне запалення, викликаке введениям розчину ск1п:дзру у шур1в, х подачьпа дхя на тварин пос-т1йним магнхтним Полем, мае ряд морфолог1чних особливостей; швидше розвивались процеси роземоктуання та оргзшзацП ексудзту, серед юптий !нф1льтрату було бхльие еозиноф!льних лейкощтв.

В наступнсму розд!лх роботи експеркментально вивчено пенток-сил 1 деципхразон, !х фарма^нетнка, шляхи введения в организм !

пронпкненкя е тканини Бнутр1шн1л. орган!в при модел! ' запалення. Експериментально було доведено, що зм!на осмотично! спли олеогеля залежить в1д BMicry поверхнево активна домщк1в (МГД, твин-бО, аеросил) i рекомендовано оптимальний пропис: змшаного емульгатора МГД i твину-80 (9:1) - 10,0 (або ланолон б/в 1 TBiH-80 /6:1/ -10,0); аерссилу - 5,0; вазелДновсм слii, аСо вазелонова ол1я i парафин (7:3) (вуглецевий гель) - до 100.

Р-процесо фармак1нетичного доовдження вивчена максимальна концентрац1я пентоксилу в крово, час дослгнення максимально! концентраций пентоксилу в кровi, а також площу п1д кривою, зазтосоЕу-ючи л1кування 10,Vjim 1 3/*-им пентоксилом в поеднанн! з д1ею пере-uiHHoro магнотного поля. Застосування. мзгн1тофореау дозволило п1д-впщати б!одоступн1сть майже в 5 разов, до шосто! години макоималь-на концентрат я 37.-го олеогеля пентоксилу була 180-184 мкг/мл.

Б Л1тератур1 незнайшли ноеих методов, що доаволяють Епгначи-ти актимокробну дою лжов на пролонгуючи! мззев1и осново.' Активность мазей визначали методом дифузП в агар з впкористанням папе-ровлх дисков у в1дношенн! до 7 тесткультур, в число яких увойшли як фармакопейно еталонн1 штамп , так i культури, впс1ян1 вод хворих запзлькими захворюваннями пародонту: грампозлтнвн1 коки Staphilococcus aureus, Staphilococcus mitos; грампознтив|Ц бакте-pi'i Взс.pseud03Titracls, Bac.meser.tericus; гра^шегативно бактерп Escherichia coli, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa.

Актимокробну aKTiiEHicTb дослоджуваних препарат1в вивчали в навалках - доза-: 0,5; 0,2; 0,1; 0,05 грам i оцонювачи по величин! fliaveTpy зоки затримкл росту тест-м1кроба в мм. Пор1вняння, проводилось з лп'-амЛ, що застосовуються в стоматологи, фенол викорис-товували в якост1 еталонного антисептика.

Про налЕн1сть i. ступонь ав'язку м1ж дозою препарату i його

антибактер1альною активн1стю судили по значению коефИдента коре-ляци, що s Mi рою л1н1йно1 залежност1 величин. Значения коеф1ц!ен-ту кореляцп (г > 0,7) св!дчило про еисокий р1Еень зв'язку величин, що дозволяло зробити висновок про сильну залежн1сть дп препарату Bifl дози речовини.

При BHB4eHHi л1карських форм пролонговано1 дИ суттввпм Суло не тьчьки виэначення, але i характеристика кореляцшно! залежност1 Mix антибактериальною активною i нанесено» дозою. Для П оц!нки застосовували метод л1н1йн01 perpeci'i, що дозволяе моделювати ко*-реляцишу взаемодш величин. Значения коеф1ц1енту кореляцП (г > 0,7) св1дчило про еисокий ргвень зв'язку величий, . що дозеоляло зробити висновок про сильну зэлежнють дii препарату в:д дсеи речовини.

при BllE4eHHi л1КЗрСЬКИХ форм пр0л0нг0езн01 д11 суттевим було не пльки визначення, зле i характеристика корелявдйно! залежност: м1ж антибактериальною активнхстю i нанесеною дозев. Для и оцгнки застосовували метод л1н1Йно1 perpeci'i, що дозволял моделювати ко-реляцпшу взаемод1ю величин. В процесг досл1дження олеогель пен-токсилупроявив самост1йний антимгкробний ефект, щр в1др1знявся по силП широтi спектру в:д 1нших досл1джвннх склад!в, як1 були не-актиЕн! у BiflHOiieHHi синьсгнИню!' палички, а олеогел1 метацикл1ну та метрон1даэолу не затримували рЮт вульгарного протея i кишково! палочки, тод1 як Л1карськ1 прописи, що вкашували пентоксил, епли-вали на ui еиди виражено 1нпбуючою д1вю.

При вивченн1 ' ефективност! антим1кробно'1 дi i л1карських ферм пентоксилу (намагн1чений i ненамагн1чении) i ,в!домих антибактер1-альних засоб1в виявлено, що найб1льш слзбшою вона була для намаг-н1ченого пентоксилового олеогеля у BiflHomeHHi до Escherichia coli i метронхдазолоБого олесгеля у в1дкошенн1 0,606-0,889 (г < 0,7);

найснльнша - для еталонного антисептика фенолу у в1дношенн1 вс1х тест-культур (г в межах 0,904-0,991). По коеф1ц1ентах лШйшл регреси, вирахуваних для добре корелюючих речовин, доза - д1аметр зони затримки росту простежен! наступн1 гачежносТ1: препарати з великими значениями коеф1ц1ентз В мали суттево б1льшу антим1кробну актлвнють при мШмальних дослхджувзних 1 модельованих дозах. До таких препаратов вхдносились 1 намагничении олеогель пентоксилу, у яких щ: коефщаенти були нзйеиид. Низьк1 коефиценти В для фенолу СЕ1Дчили про Е1Дсутн1сть знтш.икробно! дп в дозах нижче 0,1 г у

о

воIX сергях дослхду.

М1кробюлоПчн1 досл1Д.чення п1дтвердили оптимальн1сть розроб-леного складу 1 технолог: 1 олеогеля пентоксилу, виявили, вд нзмаг-¡ичений олеогель пентоксилу в наваиц1-доз1 0,05 г володхе вираже-нпм ант;ш1кробн!ш ефектом, переЕершуючи б1дом1 протизалальш препарати (метацикл1н, метрон1дззол, фурззолхдон).

Попереднв намагн1чування олеогеля пентоксилу сприяло п1двп-щенню антим1кробно1 дп 101 олеогрля пентоксилу в 1,2 рази 1 пере-впаувало олеогель з метацикл1ном 1 метрон!дазолом р. 3 рази, а олеогель з фуразол1доном 1 фенолом - в 2 рази.

Настулнз чзстпнз наших експериментальннх дослгджень присвяче-нз на1лагн1чено1,гу олеогелю дециларззону - вивчення б1одоступност1, всмсктування його в кров 1 деяким параметрам фармзк]. нетики децип1-рагону в орган!зм1. кролик1в.

Дослхдження св!дчзть про те, що дециШрззон ывидко 1 ефектив-но Есмоктуеться е кров, в основное/ р1вном1рно розпод1ляеться по органах, достатньо швидко впводпвся з орган1зму. В умовач експери-ментального запаленнл легень 1 плеври в!дм1чена певнз виб1рков1сть в роэпод1л! децитразону (збальыення накоппчення препарату в запальник тканинах), якз дещо п1ДБИщу£а1а перюд ¡¡ого йзп1Вбпб&д£н-

ня. Спов1льнення вид!лення препарату могло бути зумовлене вплнвсм п1дв1щено'1 темперзгури при плеврнт1, що узгоддувалось з! зб1лыген-ням специфичного зв'язувзння л1кзрсько'1 речоЕкни тканш(3)/и-м1 пенями у Bcrmnai эапалення.

Достзтньо високе значения ззгального юпренсу сз1дчило про. в!дсутн1сть кумуляцп препарату. Разсм з тим, ■ з вракувакням умов експериментального плевриту, В1дм1чалась виб1рков!сть розпод1лу дещш1рззону нзмзгнхченого олеогеля в легенях; доведено, що у вог-шщ! запалення легенево» тканини кого Суло в 1,23 рази 61-iice, н1л у тварин, при л1кувзлн1 ненамагШченим олеогелем.

При експериментальному досл1дденн! всисктугання намагн1ченого децширззону склздато 0,570 мг/мл проти 400 кг/мл у нензмзгн1чено-го га 50 хв, а час виведення нзмагн1ченого - 0,800 проти 0,50 мг/мл еа 2 годшш. При застосуванн! 5*-го геля намагн1ченсго деци-nipaaoHy почзткова пого концентращя в 2,7 рази була бЬтьсс.-э, hI.i при застосувзлн1 ненамагн1ченсго. Пер1од натввиведення измагн1че-нсго гелл складаз 3,02 гсд проти 5,02 год ненамагн1ченого.

Нз основ! експериментальних даних д1п ).<агн1тного полл i олеогеля пентоксилу було эастосонано при л1кувзнн1 запзльних npouecia п;ел?пно-лнцево1 дьчлнкл (флегмони, аСсцеси, пер1оститп, пзродснти-ти).

Ефективн1сть л!кування переменяю.! магн1тним полем •оц1шсзали за даними клШчних спостере.чень та 1мунолог1чного дссЛдяення. Враховували терм!ни зникнення наСрлку, розсмсктувакня 1ифьтьтрзту,' припинення вид1лення гнси з рани, появу грзнуляци. НгунолоПчле досл!Дяення проводил«: дв!ч1: спочатку перед л1куванням перед поступлениям хворих в стацЮнзр, i п!сля проведенсго л1кувгшнп при виписц1. Стаи гуморального iif/HiTer/ оЩняззлн по вм1оту 1мунсгло-СулШв клзсу G, М, А з сировагц! rcpoBi i концэнтрацП щгркулгачих

1мунних комплексов (Ц1К), а також визначали функц!ональн1 власти-вост1 лейкоципв - фагоцнтарну активность лейкоцитiв (ФАЛ) i лей-kepriB в групвх, Л1кованих традиц1йно i додатково ПеМП,

Пор1ВНиючи результат лхкування обох груп, ми в1дм1тили, шр у ociO, лиованих переменим магнхтним полем, бол1 зменшувались nic-ля OflHiei.-flBOX процедур, набряк вникав через 3,5 i 0,5 дня, тобто на 2,6 дня ран1ше,° Hix у хворих nepmo'i групи. 1нфхльтрат розсмрк-тувався через 5,0 ± 0,5 доби, а у хворих nepmoi групи через 7,0 ± 0,5. В:1Д1лення гною з рани зупинялссь'через 3,6 ± 0,4 дня, у. хворих перао'1 групи - через 8,0 ± 0,8. При вивченн1 гуморального iwy-Н1тету до л1кування спостерггалось п1двшцення вмхсту вс!х класхв 1муноглобул1н1в (G, м, 'А) в сироватЩ. кров1. Шсля лхкування pi-вень IgG знижувався-i коливався в межах норми. Продукц1я lgM е наиС1льш ранньою реакцхею на проникнення 1НфекцП. КШкхсть ïx при виписц! зб1лыпувалаЬь незначно,' a IgA у хворих II групи зб1ль-шувались у 2-3 рази. Оскхльки 1еА гпдхграють важливу роль- у форму-ванн! проттнфекщиного 1мунхтету, то 1х к1дьк1сне зб1льшення позитивно впливаа-на ,nepe6ir эахворювання. ' .

Досд1дження Ц1К, ФАЛ i лейке pri'i не показали р!вниц1 по в!д-ношенню до дано'! контрольно!' групи.

При поеднангй дП в. комплекснхй Tepaniï еапальних ■ процесхв щелепно-лицево! д1лянки магн1тного .поля i олеогеля пентоксилу нами видхлено 2'-групп э флегмонами щелепно-лицево1 д1лянки, якх л1кува-лись р1зними методами (табл.). '.

Вид1лен1 нами досл1джуван1 групи хворих, hkî л1кувалися, р!зними методами мали слхдуючу характеристику. Перша група скла-дада 22 хворих а о'донтог'еннши флегмонами, шр л!кувалиоя традицхй-ним методом. Другу групу складали 19 хворих а цхею патологiею,шр л!кувалися традиц1йним методом в доданням з 2-3 доби на рану олео-

гелю пентокснлу, хворого рогм1ц>'Еали в магн1тне поле апарату для низькочастотно! магн1тотерапп "Полюс-101" э магШтнсс 1ндукц1еп 1,6 ±0,3 мТл з експозиЩею 20-25 хв..

Таблиця.

Кл1н1чна характеристика переб1гу запзльних процес1в щелепно-лицево! . д1лянки та си! в процес1 повднаного л!кування олеогелем пентокснлу та перем1ннш< магн1тним полем (Середн1 дзн1М ± п в добах).

Симптома Традтцйний метод л1куЕання ■ (»-22) Трздищйний метод л1куЕання + 10Х слеогель пентокснлу та ПеШ (11-19)

Напружен1сть шк1ри 5.31 ± 0.54 3.90 ± 0.51; Р < 0.001

Пперем1я п;к1ри 7.52 ± 0.66 4.62 0.42; Р < 0.001

Температура т1ла 6.83 ± 0.63 5.61 + 0.50; Р < 0.05

Болюч1сть рзни 9.77 ± 0.53 6.35 + 0.51; Р < 0.001

Утворення грану-ляцишо! тканини 7.40 ± 0.64 6.45 £ 0.41; Р < 0.001

Зникнення набряку- 9.80 ± 0.65 7.69 + 0.71; Р < 0.001

Очищения рани в1д некротичних тканин '12.91 t 0.54 8.78 4- 0.70; Р < 0.001

р - достов1рн1сть р1зн!!ц1 м1ж дзомз групами Л1кування хворих.

У хворих першо'1 групп теля х1рург!чного втручаннл напруження шк1ри навколо рзни зникало на 5,31 ± 0,54 доби, г!переы1я ск1рн -на 7,52 ± 0,6В доби, температура т!ла досягала нормн на 6,83 ±-0,63 доби, болюч1сть рани зникала на 9,77 ± 0,53 доби, гранулящи-на тканина з'являлзся на 7,11 ± 0,67 дсбу, зникнейня наСряку проходило на 9,8 ± 0,35 дсбу. На 12,91 ± 0,54 добу рани очилувзлися в1д,некротичних тканин, зникало гноевид1лення.

У хворих друго'1 групи напруження шк1ри навколо рани зникало

на 3,9 ± 0,51 добу, г1перем1я ишри - на 4-,62 ± 0,42 доби, температура Т1ла досягала норми на 5,61 ±0,5 доби, болвч1сть рани вникала на 6,35 t 0,51 доби, грануляц!йнз тканина э'являлася нз 6,45 ± 0,41 добу, зникнення найряку проходило на 7,69 ± 0,71 добу. На 8,76 г 0,1 добу рани очшцувалися В1Д некротичних тканин, вникало гноевид1лення.

При л!куванн1 э эастосуванням додатково олеогелю пентоксилу з перем1нним магн1тним полем ран1ше, К1Ж у хворих, як1 лжувалися традицпшо, вникали напруження та г1перем1я шк!ри навколо рани (р < 0,001). Ран1ше досягала норми температура т1ла (р < 0,05), вникала 6олюч1сть* в ран1 (р < 0,001), э'являлась гранулящйна тканина (р < 0,01), швидше проходило очищения, ран в1д некротичних тканин (р < 0,001). Застосування магн1тсфорезу дозволило скоротити теры1н лпг/Еання до 5 дшв.

Д1я магн!тного поля нами була' застосована при комплексному Л1куванн1 пародонтиту. Ми спостер1гали 42 хворих. При'встановленн! диагнозу, приэначенн1 комплексного л1кування 1 -подальшого судження про його ефективн1сть проводили обстежгння хворих з врахуванням. суб'ективних Г об'ективних даних рентгенографП, 1ндексних ощнок стану пародонту, поКазник1в фагоцитарно! активност1 лейкоцитов та показник1в пошкодження нейтрофШв.. . .

Безпосередньо пЮля проведения л1кування г використанням ал-лотрансплантанту, г1пербарично! оксигенаци > переменного нзгн1тно-го поля 1 без них в контрол1 отуп1нь л1кв1даци- запального процесу в тканинах пародонту визначали за допомогою критерИв: "нормал!за; ц1я", "покращення" 1 "бе? зм1'н". ,

На основ1 вищевикладеного серед хворих, що спостер1гались, видыено 4 групи:

першу групу склали хвор!, яким проводилось х1рург!чне л1ку-вання;

другу групу склали хвор!, яким проводилось х1рург1чне. л1ку-вання з застосуванням г!пербарично! оксигензц!!;

трети групу склали хвор1, яким проводилось х1рург1чне л1ку--вання з п1дсадкою декальциновано! к1стки;

■ четвёрту групу склали хвор!, яким проводилось х!рург!чне л!-кування з застосуванням мзгн1Тотерапи.

У вс1х хворих до операц!! ! п^сля не! на сьому добу вивчено в1дсотковий вм1ст ФАЛ ! ленкергП.

В четверт1и груп1, де комплексно з х!рург!чним л!куванняи застосовувалось перем!нне магнИне поле, "нормал1зац1я" пародонту складала 7?,77..'

Таким чином, застосування в комплексному Л1куванн1 перем!нним магн1тним полем 1 _ ЮЯ-им олеогелем пентоксилу залальних процес1в щелепно-лицево! д!лянки приводить до швидасго розр1ш5ння запального процесу, скороченнга термШв л!кування;

ВИСНОВКМ

1. Проведений анал1г експериментально-клШчних спостережень виявив, що суттева р!зниця кл!н1ки 1 характеру пере61гу'Залальних процес!в щелепно-лицево! д1лянки зумовлен! свобр!дн!стю 1мунно1 в1дпов!Д! на д!ю перем!нного магн!тного поля. 'Зокрема, гостр1 за-паин! процеси у хворих. л1кованих переменим магн!тннм полем, супроЕоджуються 01льш вираженими запальниыи реакц1ями (б1ох1м1чки-ми, гемзтолог!чнимл, !мунолог!чними), до вкэзуе на заверяем1сть формування !мун!тету. Нз основ1 сп1вставлення вперше отриманих да- , них рекомендуемо застосування перем1нного мзгнпного поля як нзйе-

- 24 - ■

фективн1шого . ф!е!0тералевт1ГЧН0Г0 методу при л!кувати запаЛьних процес1в щелепно-лицево! д!лянки.

2. Вивчення шлях!в 1нтёнснф1кац1'1 б1одостуг-!ост1 пентоксилу ва дсяюмигили мо1 пЬифореэу показало, що застосування маги!тофорезу шдвшдуе ОЮдоступШсТь пентоксилу у п'ять раз1В; це дозволяе эни-

. еити концентрацш пентоксилу з 10Х до 3*.

3. Характер впливу дециШрааону на переб!г запального процесу. залелнть в1д С1одоступност1 препарату. Намзгн!чення олеогеля деци-п1рзаону дозволяе тдвшдити иого бюдостушисть у 2,19 рази.

. 4. 107.-ИИ олеогель пентоксилу виявнвся ефективним л!кувальним серединном для'л1кування хворих .гост'рими запальнимп процесаш, пе-реб1г яких в1дбуваЕся на фон1 1мунолог1чно1 недостач!. ■

5. При вивченн! впливу поот1иного магн1тного поля на перебег асептнчного запального процесу навколощелепових тканин щур! в був виявленпй однонапрзвлений характер у вогнтд! вапалення. Шд впли-вом пост!йного магн!тного поля у ранн1 термшт в1дм!чалось приш-видшення эм1ни фаз заявления 1 посилення репаративних процес1в. Д!я на патолоПчне вогншце пост!йного мгичптного поля на висот1 розвитку запального процесу сприяла його обмеженню !,швидк!й л!к-

■ в1дац1],

6. Застосовша параметри. перемпшого магн!тного поля Мали по-зитивний вплив на эалальний процес щелепно-лнцево! д!Лянки - в!д-м!чено вначне посилення процес!в репаративно! регенераЩ!. •

Позитивний вплив перем1нного магн!тного поля на переб1г запальник процес1в щелепна-лицево! д1лянки супроводжуеться актив!за-. ц!ео не т!льки мдсцевнх, але й гагзльних факторов неопещ'Дично! резистентноот!.орган!ему.

7. Ревультати.клШко-лабораториях досл1дженъ показали' внооку ефективн1оть магн!тотерап11 в комплексному л!куванн! хворих з

одонтогенними запальними процесамн. Виявленз Солетзмуюча, проти-набряковз 1 протизапальна д1я перем1нного мзгнгтного поля. Иере-М1нне мзгн1тне поле моде бути рекомендовзне для ширского практичного впровадження.

8. Внр1шёння-питзння про необх1дн1сть ксрекцп 1мунолог1чнсго статусу организму при сдонтогенних эзпзльних эахворювзннях повинно зд1йсшовзтнся з' врахунзнням показник1в, . що характеризуют стан (иптпнного та гуморального 1мун1тету.'В гостр!й фаз1 1мунокорегую-чз терап!я повнгстю. випрзвданз, 'особливо у сенеиС1л1гсвансму орга-к1зм1.

9. В с;<ем1 комплексного л!кувзння пзродонтлту досл1джено 1 В1дм1чено ефективн1сть застосування перем!н;;ого магн1тного поля як фактору, стаб1л1зуючого репаративн1 процеСи п1сля х!рург1чного втручання за методом Цииш1Ського-В1дмзна-Неймзна.'

10. "дстосування в комплексна! тералп запальних процес1в ще-пепно-лицевое Д1лянки пседнано! д!1 магн1тного поля та препарату лентоксилу сксрочуе терм!ни л1кування на 5-6 дн1в.

Ш'АКГИ'ОП ГЫЮМПЛДАЦП

Ощнкз _ва*кост1 перебегу Тфекцпшого запального процесу ще-1епно-лицево1 Д1лянки повинна здигснювзтися з врзхувзнням 1ндив1-5уальн1:х особливостей :мунэлог1чно'1 реактивност1 оргзн!зму хворо-•о. Хворим з гострими одонтогенними ззлалькими прсцесами п1сля. (ренування 1нфекц1нного вогншцз в щелепно-лицевхй д1лянщ (вида-1еннл-причинного зуба, розкриття абсцесу, флегмони) можуть бути >екомендован1 наступи! методи патогенетично! тералП: .

1. ,74 я перемтного магн1тного поля проводиться чзстотним апа-атом "Полюс-101" з експозшпею 20-25 хв, I.:. н1тною 1ндукц1ею 1,5

± 0,3 мТд до 10 сеанс1в. При обмежених формах гостро! одонтогенно! 1нфекцп (одонтогенн1 пер1остити; абсцеси) курс л1кування склада-еться в а-Б сеанс1в. МагШтотерагпю можна зд1йснювзти в день оперативного втручання зразу ж п!сля видалення причинного зуба, роак-риття абсцесу,-флегмони.

2. Показом до застосування . нгуномодуляторз ЮХ-го олеогеля пентоксилу служить важкий переб1г розлитих 1нфекц1йно-запальних процес1в (гнилосно-некротичн1 флегмони) у хворих э1 зм1неною ¿му-' нолопчною реактивн!стю. В.М.Горицким, Е.В.Гоцко, В.И.Каминским, Э.В.Тарасовой (1993) рекомендуеться: на 2-3 добу П1сля розкриття флегмони на .рану за допомогою лейкспластпра ф1.ксують стерильну марлеву серветку а нанесена! олеогелем пентоксилу 1 поеднують з д!ею магютного поля. Запропонований наступний склад 107.-го олео-гелю пентоксилу: пентоксилу - 10 частин, МГД-9 ч., твину-ЭО - 1 ч., аеросилу - 7 ч., тр1дкого<параф1ну до 100 ч.; отримуеться зз допомогою м1ксера РТ-1 (8 тис об/хв). Ксмбхнованнй емульгатор сплавляють з параф1ном р1дким на водян1й бан1, а порошок пентоксилу ретельно подр1бнюють э аеросилом, зм1шують з 8,5 ч. р1дкого пзра-ф1ну, додають в розпдавлену. нап1ввистиглу основу 1 гомоген1зують 3 хвилини. При в1дсутност1 в аптеках емульгатор1в МГД 1 твина-80 рекомендуеться ланол1н безводний -7 ч., аеросил - З.ч., сумш пара-ф1ну твердого 1 р1дкого (1:9).

3. При запальних процеск< щелепно-лицево! .¿илянки високий в'м1ст циркулюючих 1мунних комплекс1в та аниження вм!сту 1мукогло-бул1н1в клас!в 0, А, М вкззуе на порушення процесу фагоцитозу. В зв'яэку з' цим застосування препарату пентоксилу та перемгнного магнгтного поля як стимулятор1в'фагоцитарно! активное^ лейкоцит!в е обов'язковим.

Ефективнхсть запропонованих препарзт!в п1дтвердженз актами

впровадження, ввданими в1дпов1дшши ме'дичннмн уетановамн.

Друкован! статп по тем1 дисертацП. •

1. Горицкий В.М. Научение на клеточном уровне гиперергическо-го воспаления ротовой полости.при действии постоянного магнитного поля// Лечебное питание в комплексе терапевтических мероприятий в санаторно-курортных учреждениях: Теа. докл. респ. научно-практ. конф.- Моршин, 1979.- С.26-37.

2. Горицкий В.М. Моделирование асептического воспаления ротовой полости крыс в пнтактнсм и сенсибилизированном организме// Проблемы патологии в экспертленте и клинике: Сб. нзуч. трудов.-Львов,. 1979, т.З.- С. 193.

3. Горицкий В.М., . Еавринюк С.С., Баамэков'-Ю. К. и др. Кожные пробы при сенсибилизации крыс белком куриного яйца // Проблемы патологии в эксперименте и клинике: Сб. науч.- трудов.- Львов, 1950,- . т.4.- С.51-53.

4. Горицкий В.М. Функциональные свойства лейкоцитов при терз-пии постоянным магнитным полем гиперергического воспаления в ротовой полости// Проблемы патологии в эксперименте к клинике: Сб. нзуч. трудов.- Львов, 1931.- т.5.- С.80;

5. Горицкий В.М. Влияние терапевтического действия постоянного магнитного поля (ПМЛ) на активность кислой и щелочной • .фосфатзз слизистой оболочки ротовой полости при гиперергическсм Еоспаленки // Проблемы патологии в эксперименте, и клинике; Сб.науч. трудов.-. Львов, 1981.- т.5.- С.87.

•6. Горицкий В.М. Содержание общего, восстановленного и окисленного глютатионз.в слизистой оболочке ротоврй полости прй гиперергическсм воспалении и терапии постоянным магнитным полем// Проблемы патологии в эксперименте и клинике: Сб.науч. трудог,- Ль-

- эт -

ecb, 1981.- т.5:- С.90.

7. Горпцкий В,М. Аспартатаминотрансферазз слизистой оболочки ротовой полости при гиперергическом воспалении и действии ТОЛП// Проблемы патологии в эксперименте и клииике: Сб.нзуч. трудов.-Львов, 1981.: т.5.- С.92.

.. 8. Горицкии В.М., Калынюк П.П. Морфологический контроль тера-пни постоянным магнитным полем гиперергического воспаления в ротовой полости /,' Проблемы патологии в эксперименте и клинике: СО,науч. трудое,- Львое, 1981,.- т.5.- С.94.

9. Горицкии В.М. Глутатион слизистой'оболочки ротоеой полости при асептическом Еоспаленпи сенсибилизированного организма в условиях ПМП // Механизмы повреждения, адаптации и компенсации: Тез. докл, нзучно-практ. конф. патофизиологов Прибалтийских ССР . и БССР.- Каунас, 1981.- С.81. .

10. ГориЦкий В.М., Корниенко Г.И. Клеевая-композиция МК-9 для стимуляции регенерации костной ткани после операции - резекции верхушки корня зуба // Стоматология.- Львов, 1981.- С.19.

11. Горицкии Ё.М. Влияние общего действия-ПМП на трофику ели-' зистой оболочки ротовой полости при воспалении в сенсибилизирован-

• ном организме // Актуальные вопросы патологии: Сб. матер. Закавказской науч-прзкт. конф. патофизиологов.- Езку, 1982.- С.132-134.

12. Горицкии В.М., Гоцко.Е.В. Опыт применения алгоритма для дифференциальной диагностики актиномикоза челюстно-лицевой области// Проблемы глубоких микозов.- М, 1982.- С.43.

13. Горицкии В.М., МитинзТ.В., Скороход Н.И. Фагоцитарная активность лейкоцитов лри асептическом гиперергическом воспалении ротовой полости // Матер. Всесоюзн. симпозиума с междун. участ. "Фагоцитоз и иммунология". - М. , 1983.- C.8i?.

14. !.'.'>¡7ик2. Т.В., Горицкии В.М. Активность фосфоыинозстераз vi

аминотрансфераэ слизистой оболочки роговой полости в условиях их воздействия ПМЙ при гиперергическом воспалении // Матер. Всессюзн. 1-го симпозиума "Механизмы биологического действия ¿МИ",- Пущшо, 1987.-С.122.

15.. Гоцко Е.В., Млгущенко K.Jli, Готь И.М. Горицкий В.М. Методические указания к практическим занятиям по хирургической стоматологии для Ш-го курса // Львовский мединститут.- Львов, 1983.24 с.

16. Горицкий В.М., Рождественская М.Ф; Феномен лейкергии и фагоцитарная активность при хирургическом лечении пзродонтита// Проблемы патологии в эксперименте и клинике: Сб. науч. трудов.-Львов, 1990.- т.г.- С.78.

17. Горицкий В.М., Цяпкз О.Н. Состояние гуморального иммунитета при флегмоне целостно-лицевой области и терапии переменный магнитным полем (ПеМП) .'/ Проблемы патологии в эксперименте и клинике: Сб.науч.трудов.- Львов, 19Э0.- т.12.- С.50.

18.'Горицкий В.М., Цяпкз О.Н. Показатели гуморального иммунитета' при травматических артритах височно-нижнечелюстного сустава// Проблемы патологии • в эксперименте и клинике: , Сб.науч.трудов.-Львов, 1990.- т.12.- С.122.

19. Горицкий В.М., Тарасова Э.В. Застосувзння оДеогелю пен-токсилу в терапх! гн1йно-залальних зачворпвань щелепно-лицево! д1-лянки // Актуалья1 проблеми стоматологи.- Льв1в, 1992.- .С.25-27.

20. Горицкий В.М., Мельников A.B., Куц 0.0. Олеогель пенток-силу в комплексному л1куванн1 флегмон ши'1 //Актуальна питания ф1-з1олог1чних аспект1в грав1таЩйно1 xipypril, детоксикацП i nepi-тонеального д!ал1зу в клШчн1й практиц1: • Теэ. докл.. м1жнйр. нзу-ково-прзкт. конф.- Хмельницький, 1994,- С.132-133.

21. Горицкий В.М., Гоцко Е.В., Тарасова Э.В., Каминский В.И.

Способ лечения гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области. Патент Российской Федерации N2030922 от 20.03.1995 г.

22. Тарасова Э.В., Горицкий В'.М. О перспективе создания препаратов противовоспалительного действия с заданными свойствами // Львов, 1991.- Деп. в "Созмединформ" II Д-21230.

23. Гсрицкий В.М., КелинЛ.В., Лысюн. Ю.С., Тзрасова Е.В. О перспективах разработки экстемпоральной мази (типа олеогель) целевого назначения. Оптимизация состава и технологии олеогеля с фто-рафуром натрия// Львов, мединститут.- Деп. в ГНТЕ Украины 13.04.95, N851.

24. Горицкий В.М., Келин Л.В.,-Тарасова L.B.Шириханова И.Ю. Технологические аспекты разработки состава и технологии олеогеля с фторафуром (аэросилЬм)// Львов; мединститут.- Деп. в ГНТБ Украины 13.04.95, N352.

25. Горицкий В.М.,3 Тарасова Е.В., Шириханова И.Ю., Немеш О.М. Технолог1чн1 аспекти олеогелю пентоксилу ц1льового' призначення, який виготовляеться в аптецних умова«// Львов, - мед!нститут.- Деп. в ДНТБ Укра'Ти 06.07.95, N1697."

GORITSKY V.M. THE APPLICATION OF MAGNETIC FIELD AND PENTOXILE, DECIPIRASONE PREPARATIONS IN COMPLEX THERAPY OF INFLAMMATORY PROCESSES OF JAW-FACIAL REGION

The dissertation' for obtaining the.•scientific degree of doctor of medical sciences on speciality l'4.01.2l "Stomatology", Lviv state medical institute, Lviv, 1996'

25 scientific works- are being defended, which contain clinical data^of jaw-facial patients treatment - ■ by changeable magnetic field and 10%-pentoxile oleojelly, arid also -

experimental investigations results of constant magnetic field influence upon functional leucocytes properitles and fermentative changes in aseptic change in rat mouth cavity, and also pentoxil and decipirasone pharmakinetics. Experimentally it was estimated, that slewing down- and stopping of inflanmatory process under magnetic field influence happens in more short periods of time. On experimental data basis- - the combined action of masnetic field and pentoxile and.decipirasone preparations - allowed to shorten the periods of inflarnatory processes treatment of Jaw-facial region - to 4-5 days. The inculcation of the pointed out treatment method into state stomatological polyclinics - is belnj realised.

АННОТАЦИЯ

ГОИЩКИЯ B.M. ПРИМЕНЕНИЕ ИАПОГПЮГО ПОЛЯ И ПРЕПАРАТОВ ПЕШТЖСКЛА, ПЩИПИРАЗОНЛ В ТЕРАПИИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ ЧЕЛЮСПЮ-ЛИЦЕВОЙ ЭБЛАСТИ (клинжо-зкеперихенталь нов исследование)

Диссертация на соискание ученой степени' доктора медицинских наук по специальности 14.01.21. "Стоматология", Львовский госу-царственный медицинский институт, Львов, 1993

Защищается 25 научных работ, которые содержат клинические чанные лечения челпетно-лицевых больных магнитным полем и 107- оле-эгелем пентоксила,. результаты экспериментальных исследований влия-> тя магнитного поля на функциональные свойства лейкоцитов и ферментативные изменения при асептическом воспалении р ротовой полости крыс, а также фармакинетика пентоксила и деципиразона. Экспериментально установлено, что разрешение воспалительного процесса под

воэдействием магнитного поля происходит в более краткие сроки. На основании клинических данных уогановлено, что оочетанное дейотвие магнитного поля и препаратов пентоксйла и деципкразона позволило сократить сроки лечения роспалительных процессов челюстно-лицевой области на 4-5 дней. ' Осуществлено внедрение указанного метода лечения в государственные отоматологичеокие клиники.

Кличов1 олова: перем1нне магн1тне поле, пост1йне магн1тне поле, вападьн! процеои щелепно-лицевой д!лянки, алерг1я.