Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Применение даларгина, папаверина и постоянного тока в лечении дуоденальных язв (клинико-экспериментальное исследование)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. С.І.Гсоргігпської о

б ОД

І ! Ь и

ГОНЧАРЕНКО Віктор Андрійович

УДІС 616.342.002.44-08.615.83

ЗАСТОСУВАННЯ ДАЛАРГІНУ, ПАПАВЕРИНУ ТА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ В ЛІКУВАННІ ДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК (клініко-експериментальне дослідження)

14.01.02 Внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

СІМФЕРОПОЛЬ-1997

Дисертація <5 рукопис рМ'ОТ* ВИКпнлца в Кримськону МЄЛИЧНОМУ ІНСТИТУТІ *м. С. Т. Георгіївського. • ■

МІНТСТ^РСТГО охорони здоров'я України.

Чэукорий керівник - Заслужений сіяч народної освіти

УКР9ІНИ ДОКТОР ИР.ЛИЧНИХ НвУК. ПРОФЄСОІ БУГЛАК Микола Полікарпович.

КрИНСІ'КИЙ МЄЯИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЇМ, С. І. ГеОРГІбВСЬКО!

зав. кафедри терапії К 1 і гастроентерології Факультету післяд-ипдоиного навчання

Офіційні опоненти: доктор медичних наук. професор

ЛЧКйШ Микола Васильович.

Кримський медичний інстітут ім. С. І. Георгіевськс ПРО®есспр кафедри пропедевтики внутрішніх хворор медичного Факультету

' доктор медичних наук., профєсор

ГРИЦЕНКО Тван Іванович, Пнепропетро&ськэ медична академія зав кафедри гастроентерології та дивтології Факультету удосконалення лікарів

Провідна організація - Запорізький інститут удосконалення

лікарів

Міністерство охорони здоров'я України, я. Запоріжжя

"Захист відбудеться V уГ' 1 яз**^—Р. о 14.00 ГОІ

на засіданні спеціалізованої Вченої Ради К 20.05.02 у Кримському медичному інституті їм. С. І. Георгіввського гЗЗЗООб к Сімферополь, бульвар Леніна 5/73.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кримського медичного інституту ім, С. і. Георгіввського • Гм.Сімферополь, бульвар Леніна 5/73.

Автореферат розіслано с чУр 199_2г"р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради

доктор медичних наук, профєсор 0, Ф. Мззур'єі

ЗАГАЛЬНО ХЙРОКТЕРИСТИКД РОБОТИ

Акту льн їсть тени. Виразковій хворобі . СВХЧ на яежить оянй з провілних- нтсиь в патології травної гнотами. У врликоку арсена-іі противирпзкоєих засобів провідну роль відіграють блоківники протоного насосу. Н2-ре-иептлріз Гістігітну та нускєрчнорих рецепторів паріятадьних кчітин. препарати вісмуту, прпстагландіни. сукральчмт і комплексні антаїмяи. а також аятчбактерілльні засоби. їх ефективність та значимість в лікуванні ВХ досить глибоко вивчена. але рони мають рял недоліків та протипоказань (Бабак Л, Я. и спа?т. . 1?07« Григорь^я П. Я. . 1АЯй-іЯ!?в: Дегтярева

И, И, и «го.чзт. . 19£2-19У?* Комаров Ф. И. и соавт. , 1995; Логичен и со'азт. . 1969: Радбиль О.С.. 1991: Рысс Е. С. , Фиш-

зон-Рысс Ю. И. . 1990: Чек гтон I.C. , 1996: Borody Т. et. а!..

5 591 ї MocUin I.H. . 1S96) До того ж їх використовування у виглялі монотерапїї. яка набула широкого поширення, вйдє яо частик реиидївів (Злэткинз ft. P.. 1994; Передэрий В. Г. , и

ссарт. . 1995-1997: Комаров Ф. Л. и соавт, . 195“*'.

В той же '-’ас. недостатньо уваги прчяілястся нс-вин лі-HapCbKKrf пр?па?57в«. яхт відкосяться ДО ГРУПИ нєйрорєгуля-торнич пеіп'идт:;. эскрог-а. даларгіну (ЦІ, Являючись синтетичним аналогон природного нейропептиду лей~енкі5?аліну і маючи виражену іг-;топрот»кторну та імунокодулюшчу дію, він вже більше агсятчрі-чя успішна застосовується у лікуванні ВХ гСпагин В. Г. и соавт. . 1888! Титов М. И. и соавт. . 1995; Ви-

ноградов В. A. . 1905: Богданов Н. Н. і соавт., 1985-1897; Буг-лак Н. П. и соавт.. 1987-199S: Пуиарь Л. В . 1995 и др.).

П практично не пак протипоказанні. та незначно поступається по ефективності сучасним противиразковим препаратам. Вухо запроповано ряд нетрадиційних методик його застосування в поєднанні з Фізичними Факторами СБуглак Н. П. . 1990; Григорєїі-ко Е. И. 1990: Богданов Н. Н. . 1900-199?') які. еднакож, потребують полалького удосконалення.

Залишаються недостатньо вивченими можливості застосування Д п поєднанні с антиКактеріальними препаратами у світлі сучасних даних про роль Helicobacter pylori СНР) У виразкоутворюванні СДуаарь Л. В. . 1995; Лукаш Н. В. і соавт., 1992).

При лікуванні ВХ нерідко виникав необхідність призначення симптоматичних засобів. До них відноситься зокрема

чіогенний СПЗ-WOЛІТИК Папаверин ГІЯРОХЛОРИД ГПГ). Можливості ж птагипечня терап^втиної пії ПГ в комбінації з постійний CTPVMOM ЯК В експерименті Так І В КЛІНІЦІ по СУТІ ще не досліджувалися.

Тому актуальним п поіпук нового комплексного підходу до

ЛІКУВАННЯ ЯУПЯОНЯЛЬНИХ виразок ГД!}) За ДОПОМОГОЮ НЄТР9-ЛИІІТЙІ1ИХ кетолик застосування Д. ПГ 8 ЛПЧДНЗННІ З ПОСТІЙНИЙ СТРУМОМ У Е-ИГЛЯПІ ВНУТРЇШНЬОТКаНИННОГО ( "енУТРІщкьпорганко-

го"? електрофорезу.

Мета дослідження. Удосконалити та експериментально і клінічно обгрунтувати комплексне лікування ДВ при поелнлнному застосуванні Я. ПГ з постійним струмок, а також визначити ефективність використання цих нетодик в комбінації з ЯЦТИбаКТЄРІальною терапією.

Завдання дос лідження.

1 Вибчити на експериментальній моделі цистеамінової ДВ У шурів противиразклві ефекти міотропного спазмолітика ПГ, постійного електричного С гальванічного) струму, впливу ПГ та гальванічного струму у вигляді класичного електрофорезу. а також при пояднанні дії внутрішнього вживання ПГ та гальванічного струму на елігастрзльну зону.

2. Визначити ефективність лікування ВХ дванадцятипалої кишки СЛПК) при внутрішкьом'язобому введенні Д та разробити новий способ застосування Д в поєднанні з гальванічним

СТРУМОМ.

З Розробити нові способи лікування ВХ ДПК. з використанням ВНУТРІШНЬОГО ВЖИВАННЯ ПГ з одночасною діою постійного струну на спігастральну зону, а також вкутріщкьпм'я.зпвим введенням Д. виутрічттм введенням ПГ. та постійного струму У ВИГЛЯДІ процедур ВНУТРІШНЬОТКаНИННОГО електрофорезу. і Вивчити ефективність використання Д. ПГ та постійного струпу в поєднанні з антибактеріальною терапія».

5, Провести порівняння терапевтичної ефективності запропонованих методів лікування ВХ та розробити рекомендації для іх практичного використання. .

Паукова новизна одержаних результатів

1. Установлено, то при введенні ПГ виявляється чітка тенденція до зниження інтенсивності розвитку цистеамінових виразок у шурів. шо засвідчує про достатньо цитопротєкторну

з

пт V* П7 Т'П ПСйп,"|Г ,*і т V, С'Чм ггп Г І <?с5г»К? *7 П'“ г •’’рр Т Г .=1 ~ Т ЬГ а ГРИ

гт!г п т і_т т 7 Р П І Г ЛСТР;* ЧЬ^П у -ЗОНИ, _ __ ______ - -----

.. - 7. • ЧПЄГ,!Г<?’ Г'И Гі’-чп Г1ІЛ г 5і У7Р т Т|',і*5' 7 а С гл г у Р л и ^ 'Т Т- =,

-гтг;.р и~ епТГ-Я.І] І-1"» У ЗОНУ {Л РКСП^РИМРИТТ

'і_ Ис;...ДИТЬ ЛО ЗЗ^пнпм + рт’пї п~л тир. ИР м коро х П т т; . Ю ПТ’Л^Г ^Г--

і*і V.- и 7”'ч7иг/ТИ-Н0 чи*ии':ин З " НН р н Р.Г>К а ТИ >-1К Ід БИРаЗ-

«.-ч-и,,? V ТВОРИН. Пом Н'-7'’*У ГТЗга?;т Л м Г Г І Л * V(Ч ,4 Н НО Г П Фгір-

^ ■';,'-:;Тичмпггі г."'.гтп ~р’-;' V р. •--ррр. и>::ур гротту суіу о -

•*'*> ',,т' 'г • Лі.н’И’.-.;, Ш". ОЧЕВИДНО ОБУМОВЛЮЄТЬСЯ БЗАРТЮП0ТЄНиЮВЛННЯИ

літ СТРУПУ те ПГ.

**. ^СТС»ИО{-МіаНО !ГП Т^Г сіП^Б'ГИ^НИИ КПППЛЄК‘~> ЯК’иИ ВК-Я^ПЧЗ^ ЧОМ* І.НСВаМ*? застосування ПГ та гаяьвлнтззигт Гв^-ТРОДУОДе-

НЛГІЬНОХ ЗОНИ СП^ИЯ‘7 ПІ ЛСИ4ЄННЮ ииТОПРОТ^КТОРНОГП ЄФЄКТУ. ПРП ЇЛО ЗвСВТ лиують експериментальні яанні і клінічні спостереження,

4. встановлено, кга застосування Я та ге яьеенічного

ст^уиу на ептгастра пьн.у зону забезпечу* більш виражену нгп-

ТИ?ИРа-ЗК<"'п-У ^ І ^ •' ГТЛ г з «ЯН«.Г 7 р'-:у^р?!іімнлк' 70 н ?- ^ оВГТ*;Су---.'!;и^м Л, Ч ' •'''г' Г-'^КТ'/^НЗГ ТЬ ГРІ' ІГЬС'^У М а Г 7Г- рА ПЄГТ И 1-‘ -

.-•/и угч"^ я--~: ~ з]{уй пк гтю^ес плнгу-ідг'.<*=' ’п'тос'.г.уяднч-л биут-

' ..і,! ;,р п ' £1. р.н У7Р7 Г>иг В У И “ " гі Ч >і ПГ Та Г ? •т: Ь Вл Н т гт * ні

г, рУ7Г.'!гНО, •Л,“ ЗагтоСУЗ^ННЯ Л. ПГ 7* ПОСТІЙНОГО Г т Г' V-

^ » г-г;,г ,-і • • и;і З О)! 7’-<с' ЗК Т'гр І •'■ її^ Н>'^И ПР^Г'-Рвт?>’!-< У ВИГ'?ЛТ -і «у Г- : J:,-,: ' У ['У. ани НІКОГО Є ІК-К тгг.'^:,РЄ7 V в Кґ<цп ЛЄК.СИОЛУ лікуванні Гї- ЬЦЛІО-Я** РГЗїїО ЗНИЗИТИ РИЗИК їх рецилуезння.

П о а ^ Т V V Н О ? Н а и <* Н Н Я О Л Є Р Ж л К И V

Отрипанг експеринентз-льні лані засвідчують про захисну лію ПГ вгл ульаерогенного впливу цістєвмхну на слизову обо-лоич V (ССО ДПК та суттєвє птс^и^г’ния иьогп при лплат-

^"і-ииу З^СТОС’•'БОННІ га тгьеа КІЯДЦІ т г^СТрПЛУП ЯЄНо ЛЬНО т ЗОМ^. ^ІО Л07УПЛЯ? погрумтуванно використовувати иен КОЛП^аКГ у Л*^vлgн!^f ЛГ>.

0'_>.?роб,п-:іні способи діГкУванчя ВХ ДПК. які включають а"» поепиане застосУБання внутрішньом'зобо Д та постійного струму СРішення про видачу патенту вія 24.06.1997 на. заявку N 95063022 віл 26.06.1995): 6) внутрішню вживання ПГ

та постійного струпу (заявка N 96041584 вія 23.04.1936?: ?0 Я внутрішньом'язопо, Енутрішмв вживання ПГ в поєднанні з

ппгтічним струилк к* епігастральну зону г заявка N 9701023? вія 2!.О! . і 097). ? тяко* комбінацію пик методов з антибактеріально*"! ТрР?П^Р!0. СУТТЄВО ПОШИРЯЄ КОЛО ВИКОРИПТОВУВЗНИХ КОРИТИВНИХ МЄТОПТК терапії ЛВ. Апробовані методи ПРОТИБИРЗЗ-кового лткупг.ння можииро з успіхом вживати ь стаптонарній, амбулаторній та санаторно-курортній практиці.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику роботи Кримської республіканської лікарні ім.М, 0 Семашко та інших лікувальних установ Крику, а також використовуються в навчзчьному процесі на кафедрах терапії і гастроентерології. Фізіотерапії та реабілітації факультету післялиплсмного навчання Кримського медичного інституту т.к. С. X. Георгіївського.

За темою дисертації подано З заявки на винахід, отримане і рішення про видачу патенту на винахід та 2 пріорітєтні справки, а також затвержєні 2 раціоналізаторські пропозиції.

Особистий внесок здобУвача.

Реї лачт отримані автором під час самостійних наукових досліджень. Результати досліджень були статистично оброблені та проаналізовані автором. Самостійно сформульовані ї написані всі наукові положення і висновки дисертаційної роботи.

В розробкт окремих компонентів дослідженних способів лікування приймали участь проф. М. М, Богданов, проф. М. П. Буг-лак і к. м. н. 0. М. Богданов, котрі з'являються співавторами заявок на винахід. Особливу вдячність за допомогу у роботі автор висловлюв науковому консультанту проФ, М. И Богданову.

Основні положення. які заносятся на захист.

1. ПГ володіє не тічьки спазмолітичним та болезаспокійливим ефектом, а також упєршє виявленим нами иитопротекторним впливом на СО ПГІК.

2. Застосування Л. ПГ в поєднанні з гальванізацією га.стро-дуоденальної зони у вигляді внутрішньотканинного С'бнут-рішньоорганного”? даігаргін- та папаверин-електроФорезу викликає ефективний цитопротєкторний вплив на стан гзстродуодє-кальної слизової та може бути використаний в лікуванні ВХ ППК,

3. Із досліджених нами. найбільш ефективним засобом

лікування ВХ . <* застосування Д, ПГ з одночасною

Г*ЛЪВаНТ ЗсШТ<7Ю Г^СТРОДУО денд.пької зони.

д 'Чягтос уплння ВНУТри^ньпткатЖНОГП електрофорезу --.лікер--ГЬКИХ ?Є«0«ИН,--"ЮКРЄЇ4* 7" ~Д, _ НГ ТЗ вИТ'-ч^'ЭКТРр1Л льних .^аСобТВ, 2ПЧГ - пчг тмгЧ'г:<т« л с " V -?.иуг, р чуп^ниу п Р П .-і Р' й Т І Б на 25-5П/.

Р. ппр*БН^НМІ ЗІ СТАНДАРТНОЕ. ПЇЯВ^ІДИТИ IV. еЗек.ТИБЧТСТЪ та

.' у т -г .- р.-> I? и - ’<~ц рірмк Г7Г>6 Т'-НГі І' ДІЇ .ЛТК ІЗ.

А ~ С? п 1~ ,=і ц X я Р е З У Я Ь Т З т І 2 Д И С Р Г -г а и 7 Мдт^1 рт.ї.г^ ДОС-11 ЛЖ^МЪ б.У."^ ЇІК’-Т^Д^НТ На:

Укглтчгьктм науково-практичній конференції: "Курпртндя мяди-иина в современных социальнозконо*ч/'-трски;< уолоииау" ггїпта, ГЗ-Г.Є трлвир 19<?5 р. }г на и + ’гняродї^й конференції! "Морро-^•'НКЧИОКЯЯЬНИЙ СТАТУС м ЯекоПИТвЮЦМХ И ПТИЦ “ (СІМФЕРОПОЛЬ, ЛЯСТ0П5» 5 995 р.): засіданнях Кримського наукового товариство терапевтів то гастроентерологів СІЯЯ5, ІВЯЯ р. р 1.

П у б лік а пхї.

За темою дисертації опубліковано 9 робот: 1 з них в уч-бово-метоЛИЧНОМУ посібнику. 2 - В науковому журналі. З - в Збірниках наукових ПРАЦЬ » з К МЪТСРИА Лс-.Х 7 тезлх кон?’-'-С’енИ І »'. С V к Г!' Т С Т'' МЛТ?? І о Гі : Е , Шг< МІСТЯТЬСЯ ”. П V)- л т ^ й';т яX, 6

тему им,- п ь Т"~і ^ ^ ъ ^ И ’-■* р ■’ ” с т ? х, вх лс5ражлс о и і гсглгечня т ~І р М г у П у ъ- ы г. г ... р ^ г , т т , .

С Т г У К т -V ? А 7 л О * ‘ »■ Г- д И с Є р Т Д -

і ї Дисертація пклада^ться з вступу, чотирьох розділів

?.*к ПКіи^ЧЧЯ. Р-КСНПВКТЗ, Практичних рекомендацій та СПИСКУ вк-

кпрмстанст ііІТЄР^ТУРИ, ЯКИЙ включал 2?П джерел, рпбста налч-гана на 'А2 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 19 таблицями та 10 малюнками.

МАТЕРІ А 17-і МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТА КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Тй МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ '

В експериментах було використано ?.*> шуріе—самитв лінії Вістер з вагою тхла 210-250 г.. кптрі *5 У г.: розполі гені на о "РУП. по 15 тварин Б КОЖНІЙ. ЯосЛІД*ЄННЯ ЗИРЯЗКПУТВОРЄННЗ проколи по СИНЯКОВІЙ с кем 15 ПІСЛЯ 18 ГОЛИН ГОЛОВУВАННЯ

тваринам рн'лтїшньоя' язобо вродили '5Я0 мг/кг и/стчеміч,у гідрахїїорило с в задню кінцівку") розчиненого в 0.5 мл Фізіологічного розчину (Виноградов 0, й. . Полонский В. М. , 19831. Щурам, включеним в контрольну групу N1, за допомогою

ШЛУНКОВОГО ЗОНДУ 5СЄРЄДИНУ ВВОЛИЛИ 2 МЛ ФІЗІОЛОГІЧНОГО РОЗЧИНУ та Імітували гальванізацію лони шлунка, У групі N2

після введення У ШЛУНОК ?. МИ ФІЗІОЛОГІЧНОГО РОЗЧИНУ ПРОВОДИ-

ЛИ га ПНВдН І ЗсШІЮ ГЗСТРО-ПУОПеН^ДЬКОЇ ЗОНИ» Для здійснення ПРОЦ<?пур пикористорур^ли гвльознхчний агтлрзт 4'Ппток-Г\ У^ЛЬКІСТЬ СТРУПУ СКЛаДаЛЗ* 0.01 нА/кв. см. з експозиція ДІЇ — .'.0 ХВИЛЧН, У ГРУПІ ТВ5РИН N3 В ПОРОЖНИНУ шлунка Зд ДОПОМОГОЮ зоно? пеоднвся ПГ. розчинений в 2 мл Фізіологічного розчину в лозі ? мг^кг ваги. а гальванізація не проводилась. В ГРУПІ ТН6РИН N4 після ввезення В ШЛУНОК 2 мл Фізіологічного РОЗЧИНУ ПРОВОДИВСЯ ЄДЄКТР0Ф0РЄЗ ПІ* На ЗОНУ шлунка, для чого прокладка в області анода змочувалась 4 ил 0.4<'. розчином лікарської речовини. Шурам групи N5 за допомогою шлункового

зонду всередину ВВОЛИЛИ ПГ. розчинений Б 2 МЛ ФІЗІОЛОГІЧНОГО РОЗЧИНУ в ДОЗІ 3 мг/кг ваги. Потій цим ЖЄ ТВаРИНаМ здійснювали гальванізацію гастродуодензльної зони.

Після завершення експерименте за ДОПОМОГОЮ ШТУЧКО ВИКЛИКАНОЇ емболії тварини умертвлялись, черевна порожнина в них розрізувалась з послідуючим витягненням шлунку та ДПК. В отримуваному біоморфологічному комплексі за допомогою бінокулярної лупи Сх£П оцінювався стан СОШ та. ДПК.

Виразкоутворекня. як правило, виявлялось, в СО ДПК. З метою об’єктивізації поражень, були використані критєртії, визначені по шкалі, запропонованій Полонським В. Н, і співает. . С19Р15. З врахуванням цих критеріїв визначались--тяжкість пораження СТШ. частота пораження СЧП). з також виразковий індекс СВТ.) . рівний ТП + 2 X ЧП. '

В клінічні спостереження були включені 160 ХВОРИХ чоловічої статі у втиї 18-56 років з ендоскопічно діагностованою дуоденальною виразкою в Фазі загострення з тривалістю виразкового анамнезу до 12 років.

Поряд з опитуванням хворих, проведенням загальноприйнятих клінічних методів обстеження, використовували сучасні інформативні методи дослідження.

Верифікація змін в шлунку і ДПК здійснювалась ендос-копіческип апаратом - Ліг-04 (фірми "01 іюрчз") на початку лікування. через 14. 21 і 28 днів і при необхідності

подачьше. Оцінка отриманих даних проводилася за критеріями, розробленими Григорьчвим П. Я. з співавт. (18861.

Шпунковл секреція в базальний та стимульований періоди инунка досліджувалась аспірзиійно-титрон^тричнии методом по М’ ЯСО?ЛОВУ-НОБІКОВУ-ВЄРЄТЯНОБУ з визначенням у них. об'єму шлункового соку, кониентраиії. загальної кислотності " 4:

«г^нот го гтянпт - кис ітоти. а також - методом внутрг шньпщдуккпвот .

і: лг г!~мп ГО ^ уч і р.рРС •“ -г Ь мп Г"^ іпнлмЇРД РРУ-Т4 Ч р.гIV випадках провозилась стимуляція функції зало-з субмакси-

м - 1%, и •- VI і 7 *1 у Г / У - 1 г. П ^ Гі М гт р н Т З Г Л Г т Р И Ц V

Означення НР пр ово ли го - я. методом и•■'тоск.ипі: ма-?-

к г я-гч + Г.п-'Л - 7-; г С-! тщ -?ГТЗІ В £тл7Та“І В ГП янТра“ЬНПГП Р-Г.СЛ^Лу • і!гумк=( 7 л ґ. .ч г ~ ч *г Н м X ПО Г Р а г-т V . ЛОПОМПГПМ N і к г ~ г к*"1 П.=- ” ~'иП-

лан" Глпмпі П'і гієтолииі А Т. Аруін те співавт. г 19911.

"“ЗТСТУ рятІт-',!!ТТГ‘ ? Г О!!-5,ЛИ Н‘а* Г"ОТ?”3І 1? мІСЯЦТд

пісня завершення лікування

Статистичну обробку екппєринентзльних та клінічних да-

2

НИХ ПРОВОДИЛИ 33 допомогою х -критерію Пхрсонл. та І-критерію Ст'юдентз СГ-Ублер Е. В, , 1990). Математична обробка і розрахунки злійснювались за допомогою персонального комп'ютера ЩМ 486,

Базовими елементами -лікування являлись лікувальчп-оздо-

Г'ПР.^'/;> Г' -- * м г- г г>? гі^инр х а Р Ч V р. я н ч я т, ПРИ необхідності, лрійм^нн.о д»”.чпмлнИХ препарлтї^.. На ЦЬОМУ ф^ні У50РИМ 1-ї ґ І^гчтсп ГгНГ Т"ї г-иТГ’ТМ ярґіЗИВГЯ ВНУТР І иГНЬП^ ' ЙЗГ.ВО Д В ДОЗ І І МГ

? рази на лобу (Яватког-ский Н. Д. . 1Я93'з. Хворим другої групи через 1-Г: 0’'Т .ГІКУЗаиНЯ С ГРеплрдт вр-плилм в дозі 0, 5-1,0 мг Т Ч^Р'тЗ ЯП--4П ХВИЛИН після ранкової Ін'єКТІІЇ ПРОВАДИЛИ ПРО-по л ус у г =» тїьвачт за ці т Ґ анолізаиі 7"і гасТРОДУОденальнпї -зон:-! за

допомогою апарата “Иоток-1'\ Мере-з 5-7 днів від початку

ЛТКувг»«н^ П пнпгти^И 1 рлз ил добу.

Ну, -.-і пр •“» к-е леиня га гьвані за ці і викпс-:і7тг> бували апарат "Поток-1". Сипу струму при перших процедурах установлювали такою, шоб його щільність не перевищувала 0, 01-0.02 мА/кв. см. Б послі дуючому сипу струму поступово збільшували ґорі’ТН^у*-'ЧигV, н.? втлчуття пдитвнтз’} максимально до 15 ми гп, 1 Мм/кг. с* і, Т-'Ивапість пєріюї процедури скяадал?. 15 хв з ностугнпм гролонгаиі‘~к> їт дп 7П хвилин.

Лікува ПКНИЙ комплекс ХВОРИХ 3-ї ГРУП^ вк ияічав міоген-ний спазмолітик ПГ. в позі 0.02-0.06 г 3 рєзи на добу. Про-иед.ур? гальванізації по технїиі і нетодииі була такою же. як і в попередній групі. Паиівнтам 4-ї групи спочатку вволили Д внутрхшньоч'язово СО.5-1 мгЗ. через ЗО хв хворі приймали ПГ ГО.02-0.06 г5. і після цього проводилась процедура гальванізації. •

Лікування хворих пятої групи виконували як і в поче-

ррдній 4-ій групі, але податково призначали антибактеріальні препарати: fpuvono ч - в дозі 2?0 мг 3 рази на добу, амок-сицілін - 250 мг 3 рази, та де-нон - 120 г 3 рази на добу в прр^гїтг 1П пнтр.

Процедури гальванізації проводили у перший тиждень лікування щоденно, v другий - 4 рази з перервою через 2 пні І в ПОСЛЇДУЮЧОКУ - через день. Всього 10—їй процедур на КУРС ЛТКУВ*анна

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЮВАННЯ

Як витікай із експериментальних даних, зображених у табл. N1. противовиразкоєї еФекти виявлені при застосуванні запропонованих методик залежали не тіпьки від вибраного препарату, але і від способів його використання в поєднанні з постійним струмом .у вигляді класичного або внутрішньотканин-

НОГО 0 ЛРКТРОФОР^-^Уч

Так, у контрольній группі N1. в якій не було використано противиразкових засобів. після введення тваринам ішс-теаміну. виразкоутворення з'являлось у всіх тварин С100/0. При застосуванні тільки гальванізації на гастродуоденальну зону Сгр. N21 в порівнянні з контрольними дослідами Сгр. N1) кількість виразок у ЛПК зменшилося на 38,5'/,, тяжкість поразки - на 26. 5Z. а індекс виразкоутворення - на 23 ОХ При використанні з цією ж метою ПГ всередину Сгр.N31 ці ж показники змінились в сторону зменшення відповідно на 43.07. зз. R/ і 27.2/: в групі N4 при аплікації папаверину на шкіру надчрев'я з послід.уючою гальванизаиіею - на 42.3Z,

39. 17 і 31,3/. В той же самий час найбільш виражений, а го-

2_

ловне - закономірний цитопротєкторний ефект був зареестро-■р

ваний у групі Н5 Сх = 6.19, Р<0.023, де загальна кількість виразок, порівняльно з контролем, була меншою в три рази С на 09.2О, а важкість та частота поразки зменшилась в 2 рази.

Навелент результати досліджень склали об’єктивну базу яля стверджування того, tiro внутрішньоткянинний папаверин-єлєктрофорє? Сгр. N5). використаний в умовах експериментального моделювання виразкоутворювання, приводить до .закономірного гальмування ульцєрогєнєзу. Застосування внут-ріщньотквнинного електрофорезу ПГ май непупнівну перевагу проти класичного електрофорезу Сгр. N41.

Ці лані послужили основою для того, щоб в клінічних

Тдґ, чиця N1 Динаміка утворення иистевмІПОВИК ПОРажеНЬ со ДПК

ПТ.1 р.чгир.п” ПГ г* ПЬУаНІЯЧІП Т Т'"1 ПГ т Г-=і.ЛЬ ^ лн тчі

’ і/лсвк г; т у * ПП ЇВИРв?КС>- • У X с>0 р*г м " Я . и т ^,- ТР-Л- рин V : ч ь к т --* живших тяар(/и ГТ," у. ."ї з н н к. и [ч м р я ^ кг, у~ Кіль- ! Важ- 1 Частота КТг ть ' ^ Г “Тс 'nrp.5f.r-. виразок!ппрз*е- ! ння І ння : Є п р Є н н я Індекс Б'-іг-з.ЗКО УТВОРЄН нч

1.. ! уцприд ; ! иатрія ! • ҐГ> Я/1 ! 15 ґ100/1 10 Г 66. в/і 26 аоохі ! 3.4 ! :гіоохі ; 1.00 5, 0 С100/1

Г ! Г А Ч ь Й ,5 Р г - ’ 15 1 ПП7 1 ' У сеп 0/1 ! 6 г 61. 5'/1 1 с 77.. ?,г і: П 147. - 19.

7. '7Г вгг-і-.^-' * П 7* V ' ї >, 12 ГЯП П'/Ч 15 Г г;7 П/1 : сен. 27і: П, ЙЗ 1 Т Р Г 72 8/1

* їНлек.тро- ! ПГ ! 15 ! не шяунок! ЮОЮ 13 С 86. 67.-і 15 Г 57. 7X1 ; 2.07 І :гро 9/1' 0. 77 3, 61 СРа. 8/1

5. ^ ПГ РС*?Р*?- !ЗИНУ ТЗ • 7 Я т? ь р '-1 ні-! 15 гіпп/і 14 с рт: 7,/1 8 С 7.0 й/.І : 1.2?: : г 7,6, н /, : 0. 43 2. 4 Г 7 і у ч

Ї.чпр.ги риправллцо опрпбур.ати метол лікування за ДПППППГОР внутрішньотканинного електрофорезу Д. та ПГ. допускаючи, щп вони можуть поповнювати один олного в лікуванні Д8.

Комплексне клінічне та лабораторно-інструментальне дослідження 160 хворих з дуоденальною виразкош в Фазі загострення, розподілених на 5 груп показало, що вони були близькі пп основним клінічним параметрам. Відмінності в розподілі хворих за віком, характером перебігу ВХ, тривалістю анамнезу та розмірам виразок у всіх групах були не вірогідними ГР>0,051,

Абсолютна більшість спостережуваних хворих відмтча.

ПрртпДИЧНУ бІЧЬ Б ЄПІГЗСТРЯЛЬКІЙ ПЙЛЗГГТЯХ, КОТРЗ, як ПРЯБІ

дп кигикала натще або вночі, з також через 1-2 години піс-прийому їжі Печія констатована в 32.2*4,3/., відрижка -2i..8to я/ выпалках. Поряд вищевказаної симптоматик! 1/2 хворих <!52. 7*6 Г/) вказували на підвищену рзздратс

ванчість та порушення сну. а також втому.

Динамічні спостереження в процесі лікування сбідчилі

чю в 1-й ГРУППІ ППГЛіЛЖ.УВЭНИХ больові ВІДЧУТТЯ В ГаСТРОЛУС ленаїтмітй області зникли на 4. 4*0, 5 день, диспептичні npos ви хвороби - на 7,1*1, І' в 2-й групі ці показники 6ул відповідно 3. 6*0. 4 і 6. 9*1.3 днів; в 3-й групі - 4. 0*0-5 7. 4*1.6 T9 в 4-й групі - 3.2*0. 6 і 6. 4*1, З СР>0. Ої

ВІДПОВІДНО.

Послі ПЖРННЯ секреторної та КИСЛОТОУТВОРЮКІЧОЇ функіії шлункз показало, шо у більшості (81. 8*3, 20 хворих ВХ ЛПК фазі загострення спостерігалось підвищення показників фуь кп.їональної активності шлункових залоз: годинної кзпруг

секреції, концентрації та дебіту хлористоводнева! кислоти Коливання середніх значень цих параметрів по групам були и суттєві гР>0 05"). В кінці лікування відмічалась тенденція л зниження основних параметрів шлункової сєрєції, більш вира жена в 4-й. і 6-й групах і переважно у хворих з початков підвищеними показниками сєкрєто- і кислотоутворєння.

Усім хворим проводилась гастродуоденоскопїя як дл підтвердження діагнозу, так і для контролю загоювання ДВ основному на 14, 21 і, при необхідності, на 28 день лікуван ня а іноді і пізніше. Розподіл хворих по строкам рубиювзн ня виразок в залежності віл методів лікування представлено тзбл 2

Із представлений* даних витікав, що в контрольній груп хрорих. де Д застосувався внутрішньом'язово по 1 мг два ра зи на добу, кількість пзпіснтів із зарубцюваною виразкою че р<?з 3 тижня лікування составила 54.3*8.4/. а через 4 тижня 71,4*7,5/. R інших групах хворих, яким проводилась медика ментозне лікування в поєднанні з гальванізацією показник були більш ВИСОКИМИ. Нзїбільш високими, відповідно 74.3*7,1/ СР>0.054 і 91-4*4.8/ fP«0, OS'), вони виявились останній групі N4, де терапевтичний комплекс включав засто сування п. ПГ в комбінації з постійним . струмом у вигляд

'І"?'1.' чіт'.'.я N2. /Іннчміка румічівлння ДЦ піп р.пли?пм рп 7рг.;, г.ен.ЧИХ МЄТОЯІВ ЛІКУИЛННЯ

' по ^Лгіьктг.ть ХВОРИХ 3 73Р Убиьс>г>анпю

тг< зч ! у вс- РИГЛІКЛ*!', р, р т ■? н с т ? 1 К V. ПТ К Урлнн я

пп Л Г К У г 3 Г И Л ! РИХ

14 янір. ! 21 день ! 28 днів :

1 Д*ЛОРГІН ї 35 б : 19 і 25 :

ІЧІУТРГШНЬО- ! с і4.з : с 54.3 : (71.4 :

ЯЗОВО і t 6.0)*: * е.4)х: ± 7. 617.:

Дол^ргіп ї < ♦ * •

внутрішьо- • 35 0 ! 25 ! 30

Ч'ЯЗОВО потім! (25.7 ! С6Й.І? : (95.7 :

* ?, -її'/.: г я. п)у: 1 1?. 017:

Плг;?пг?сим і 5 і

* Угегплиму ; 70 6 : 1 20 : 24 :

' ПОТІМ ГОЛЬЕ-.?-! (26. 7 : сеа. 7 : С 80.0 ;

■ ПІ? МІ і я і і 8. ті)у.: ± е, 517: ± 7. 4)7:

л' : Палзргиь* ! 1

!ВНУТРІШНЬО- ї 35 її : 26 32 :

' М' Я'ЇОГІО. П‘*>™ і Ґ31. 4 і (74.3 С 81. 4 •:

‘пгііз^рин усе- 5 1 7. 8)Х: ± 7.1)7. ± 4. 0)/.:

■ релину, потій! 1 «

! Г9 ПІ)В9НІЗяиТЯЇ ! р<о. об :

ПРО І!-? 1 ур ОІІУТРІЩНІ-ОТКЗТ'ЧННОГО О ПЄКТРО-ОРЄЗУ. Млй*і? У ІҐЛ П-ЗІІІІЗІІТІВ (71 . 4»"?. О/) РУЬиК'МНЯЯ те ВТЗбУВЗЛОСЬ ПРОТЯГОМ 2-* ТИ*МІП. 0-*Є. СУДЯЧИ ПО НЛЙЬ лиі-чнм речУ-ІЬТвТЯМ. метоле ЛТКУ-Б-Г-НІІЯ ЗХ. В ОСНОВУ ЯКИХ були покладені ПРИНІШПИ ВНУТРІШНЬОТ-

чанинного лікарського єлєктрофрєзу. являються достатньо високо (?^ЄКТИПІІИМИ.

?В*1'ЗГСЧІ. то ДЛЯ ІїХ ХЗРОКТеРКИЙ РеиИДИВ.УК'ЧІЙ перебіг, нами 6 У ЛИ ПРОПі?Лі?ИНІ спостереження З* ХВОРИМИ ПРОТЯГОМ РОКУ

з метою «явлення МОХЛИРИХ рецидивів виразки.

Аналіз язних про частоту реиідир.ування ДВ у спос-• т*.>ріг?смих хпори-х свідчіть, шо наібідьш часто (58.6+7.271

'<ч

сепилири виникали У ХВОРИХ КОНТРОЛЬНОЇ ГРУПИ. В 4-й групі частота рецидивів буча майже в 2 рази меншою (32. 4+9. Х/1 лгц-гор.ірил відрізнялась ГР<0. ОйЧ віл контролю. Таким чин достатньо зигока ефективність розроблених та апробхрован

нами способів консервативної терапії ДО в основном підтве пилась при аналізі віддалених рєзуяьтатів .лтк.ування

Ачу в світі останніх досягнень подвійної, потрійної чавіть четвертної терапії 8Х. яка включає нарівні з блокад оами кислотної продукції антибактеріальні засоби. отрима'

чани результати, котрі ше вчора відповіла чи потребам втдчи НЯНОЇ медичної практики, СЬПГПЛНТ навряд чи МОЖУТЬ бути ви на ні уановтльнипи Достатньо відмітити, що -завдяки вказані досягненням вдається не тільки різко знизити ризик реиид: чанна ч побитися вилікування ВХ ґБабак 0. Я і еоавт. . 199' Перезерий В Г. і еоавт. . 19971.

По иій причині нами була г<?ормувана 5-я спеціальна гр: па хворих, яким проводилось комплексне лікування Д, ПГ постійним струмом в комбінації з антибактеріальною терапікі яка направлена на знищення Серадикаиі»^ НР. Пацієнти ції групи були спеціально відібрані із тих хворих, у яких целі направлено нами виявлялась наявність НР в СОНІ. Визначення І цита-морвологічним способом в біоптатах СО антральної відділу шлунка було проведено у 32 хворих, із їх числа у ; пацієнтів С 78/) б.ули виявлені НР

Антибактеріальна терапія для цих хворих відрізняла' він загальноприйнятої тим, що дози препаратів були знижєн 1 перший їх пріиом був спеціально пристосований до часу прі ведення процедури гальванізації в розрахунку на додержені принципів внутрічіньотканинного єлєктрофорєзу. В результаті проведення терапії 25 хворим рубцювання виразок б: по посягнуто через 2 тижні у 9 г36. 0*9 8/1 хворих, через З

■/ щ 17у Лі7 П/т, до кінця 4-от неділі - у 23 с92*6 1’/

Ппгігнмючи отримані дані з результатами лікування 4-ої гр; пч хворих, не трудно було переконатися, ию призначення анті і.актертальних препаратів, сприяло деякому прискоренню заго 'зання виразок Тривалі спостереження за хворими останны складала 12 місячтв для 18 хворих із їх чісла реш див виник лише у 2 є 11. 1±7. 1 /і хворих через 10 МІСЯЦІВ піс. лікування. Не дивлячись на порівняльно мале число спостері *ень відмінність цього параметру від 4-ї групи, яка послужі

ЛЯ'П Я1Г "! Г Т * К-^НТр" Р.ирвитпгь ЛГ'ТТГіВІРН^М ( РчО О Г, 1

•”’ ч " г '-'Г-Г- ТИР- -ДО Г, 5- К' групу Ч^МИГЧ’ р. г...' ‘л-

Ч?ПИГ“Ь Я Т тткщ В=,^кт ур.прт , ПЛ ха£йКТЄРУ ПРРЄОІГУ ЯмМБСР^БЛЬ-

ыи г. - ^ м - Г, V ру-д~у ПВО Г Г; ДР£Р'-'ТУ, Гтуг,»^К1 ЗаплтъНИУ: ^ПІ'і ?.'-

СО анто?їїьногп віллі-лу шлунку т* цмб у .п ини ДПУ, ? г гт^~о-

1пру7'?ч- - т лтс. '-р Л * “НИ г* ;<Р.п х ^ ЯК ТЄ - 7 о ^0 М , *:> ТОМ *Є Чаг Л07~

антибактеріальних препаратів була знижена на 2 Ь'А в

ПОРІВНЯННІ З Р^КОМЄНДУПМОКі р>т*Ы!*ТСТ*Л РТТ’П'ТУ^'Г/у “ГТТІІ, і мінін^я р. 2 ра *чх р г т зарубіжііиг.*. практикою.

Основою лпя нього з'явився доказаний нами в експерименті і птятг*-рл*рний в клінічних спостереженнях ефект взаемопотен-ПТ?[ІТЇ літ ліків та ПОСТІЙНОГО СТРУМУ ПРИ їх використанні у ВИГЛЯДІ ВНУТРХШНЪОТКДНИННОГО елеКТРОФпрезУ. Все це ДОЗВОЛЯЯ стверджувати, що розроблені нами та апробовані в клінічних умовах способи консервативної терапії виразок дуоденальнпї "окалізаитт т, ос~и?-о, метоп лткув^чнз Д, Пг, антибак-""г?'' пгенас-атами і постійним с ті’упои, можна вілнегт^

ДО ЧИ О ПЛ ГУЧЯГН'/У ВИГПКО^ФРКТИВНИУ і ГТ Р р Г П р '< Т И Н Ч V З^Г йЯІГ., ?КТ СПРИЯЮТЬ РІ“КОМУ ЗКИ.Ж^Л'ИЬ* РИЗИКУ Р^ЦИДУБЛН.гЯ, Тча мож^и-?о ви "тгу^н^ю чеускладенлї ВХ ЛПК.

ВИСНОВКИ

і , ир-^ експериментально м .у кодел^янні утворення иис-теамінових виразок у щурів під впливом папаверину гідрох-

.ГЛГТ'ІЛ рня’зи^ася чітка ТЄНД'-нцІЯ р зменшенні інтенсивного! В И Р -з З к О У Т г- О Г Є КИЯ, Ш П .з аСВІДЧУ* ПРО ЦИТОПРОТЄКТ 0 Р ну лі ю л а н о -

го препарату. Подібний ефект відмічаються під впливем постійного струму на епїгастра.льну область.

5. В експериментальних умовах використання пзггагерину та ппгті’инлгп струпу на гастрояуолекальну зону приводить до за^онсмїркої протиьираоковох дії, то підтвєрджуятся статистично значимим зменшенням показників виразко утворення.

нчтиупьиерогена дія папаверину* і постійного струму на епігастральну область у вигляді внутрішньотканикного СмЕНУТРТШНЬООРГаННОГП”1 єдєктроФорєзу явно ПЄРЄВИШ.УЙ по своїй ефективності застосування класичного єлєктрофорєзу, внутрішнє вживання препарату та самостійну дію постійного

СТРУМУ.

4. Застосовування даларгіну внутрішньон'язово та гальванізації гастродуоденальної зони для лікування ДВ за-

ЙЄЗПЄ'іУЗ більш ВИрач-РНУ ПРОТИВИРаакОВУ ДІЮ В ПОРІВНЯННІ З «НУТРІШНЬОм' ЯЛОВИМ ЙОГО заСТОСОВУВанНЯМ.

■р'. Розробленим ця основі отриманих експериментальних лани* ґ'плггГі Лі’КУВДННЯ ВХ ЛПК ШЛЯХОМ застосування паплвеРЧ-м» г гПРПХчорцпл ЯК противиразковпго засобу І ПОСТІЙНОГО гтруиу на ГОСТРОПУОЯеНвЛЬНУ ЗОНУ ВИЯВИВСЯ достатньо ефективним й,црг-]ліїо-штзіоті?Г5іпєізтичним комплексом і може бути рекомендованим го практичного застосовування.

в. Р, порівняльних клінічних досліджених встановлено, що найбільш значимі результати лікування ВХ отримуються при ’’■‘иваннт лаларгтн.у внутрішньо»’ язово. папаверину гіярохлори-

3? вс^оелин.у І ПОСТІЙНОГО СТРУПУ У ВИГЛЯДІ БНУТРТІІІНЬОТКаНИН-

ного лалас,гін-папаверин-електрофорезу, ,

Застосування даларгіну. папаверину, і постійного струну в комбінації з антибактеріальними засобами Сде-нол. трихопол. амоксииилін}, суттєво не впливаючи на швидкість рубцювання ДВ і найближиі результати лікування, сприяє РІЗКОМУ ЗНИ*ЄННЮ ризику реиидування ВХ протягом РОКУ. СУТТЄВОМУ зменшенню дози лікарських препаратів і їх побочної дії.

ПРАКТИЧНТ РЕОМЕНДАЧІЇ !. Для лгувзння ВХ ДПК можна використовувати розроблену ''хему лікування: через 1-2 дні від початку лікування Д по стандартній методиці, препарат вводять в дозі 0.5-1 мг і через 30-40 хвилин після ін'єкції діють постійним струмом на г*стродуоденальну зону: через 5-? днів від початку лікування 0 вводять один Раз на добу перед обідом. Процедури гальванізації проводять в перший тиждень лікування кожного дня. в другий - Ч рази на тиждень, з перервою через два дні на третій, та в послідуючому - через день, всього 10-15 процедур на курс лікування.

2. При лікуванні ВХ ЛПК. яка супроводжується помірним больовим синдромом рекомендувати використовувати як ан-ти-ульперогений засіб міогений спазмолітик ПГ в дозі

0.02-0.01? г всередину в перші дні. а подалі 2 рази на добу і після першого прийому препарату проводити гальванізацію нг епігзстральн.у зону.

7. При лікуванні ВХ. яка супроводжується інтенсивний больовим синдромом, додатково до внутрішньом'язового введен-

чя П гтр^зкячя^ть угер^дину ГГ в ДО ЗІ 0. П2-Г). 06 г 3 Р*ЗИ е л-"чь з аг.гятулрпю гз^ЬВаниззнІяк» г*г Три луо д«нл."ьнл Ї зпны.

Пг-риулУї пр-^'/пг преп.ярдту ЗЛГЙГНИЮТЬ ЧгЗРЄЗ і П-15 ХБ^-ГИИ ПІГ ЛЯ

7м' ~V.ll* ї п Т ’.?Г-ГР? 2П-Т0 УЕ^ДИН ДІЮТЬ ППСТІЙНКП СТРУМЛМ нл гчгхсп.т/ппрнч пьну 7пну ЧрреЗ 1-2 ТИ*НТ ВІД ППч'Л'ГУ Л І КУВЯН~ цц ПГ ? Р*ЗИ я пекь.

З . З “"ТОНІ СУТТЄВОГО зниження РИЗИКУ Р»л?ІМДУБ‘ан«Я ВХ ЛПК яоі!ІЛ*?НО одночасно З ЗвСТОСУВЗННЯН Д, ПГ, т^ постійного гтоуму дм^по^^тпру«яТм ^НТИ^вКТвГТ'а "ЬИІ “’.ДГГій:* ГД^-ДОЛ, ТРИ-■'""О" "ТЧ"1 . Г-ТП'їПТЧИГЬ ПРИНЦИПУ БН-У їр І’ИНЬОТКйКНЦ-

НПГО ЛТКаРГЬКОГО електрофорезу, ЩП ДОЗВОЛЯВ зменшити ДОЗУ ПРЄП0Р?Т7В ча 25-507, І. ІМОВІРНІСТЬ їх побічних ЄФЄКТІВ.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ РСШТТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сочетонное применение даларгина и постоянного тока в

лечении дуоденальных язв //Вестник Физиотерапии и курортолога - гяп^торич. 1?35. - Ы 4. - С. Г:<-14.

2. Гпиг-т'їкн^р применение папаверина гидрохлсі-идз и пос-

тоучмп’'п тпкз п? .печенич язвенной бплрлни ДВ'?клдця‘,т‘-17ТГ-р— ■;//Всетник физкотєропии и курортологии. - Евпа-тп р и я г і чР6. — N 4. - С, 12-13.

3. ЧепареЧТера пьнче И Комбинированные методи .печения Я~\-^яргиноц г 7-е по г.о ГНИТелЪНпе и расширенное издание учеб — “О - методического гтособня! . - Ялта-Симферополь, I337, - Г?Я с.

/г оавт. Богданов Н. Н. . Богданов А. Н. , Буг лак Н. П, , Буявих а г , ; ті; л ч . Кривошеин Ю. С. , Пешков В. В. , Ми~ин 3. И, ГлниїрвЬ"'.-: Л Ч

4. Структурно-функциональные изменения в язвообразовании при применени папаверин-электрофореза //Труды Международной научной конференции "Морфофункциональный статус АЛРКППИТПШ-

шиу уі птнч", - Си м~е г п по ^ ч, 1 ^35. - Г". 167-188 /С'і.арт. Богдл —

нов О. ІІ.

5. Чс- ДИКО-7-КО коничегка 7 О^0 = ктир,цлстъ Прптивпречи дивного

лечения ятеннпй болезни с использованием Физиотерапевтических средств в условиях ЧРБ //Труды Крымского государственного медицинского института " Патология органов пищеварения".

- Тон 99, - Харьков. 1970. - С. 43-44 /соавт. Ррєкієнко В. Г.

6. Опыт диспансеризации и противорєцидивнпго лечения больных язвенной болезнью в условиях ІІРБ // Труды Крымского государственного медицинского института "Физиология и пато-

лпгия органов пищеварения". - Топ 73. - Харьков,1977. - С. 8 /соавт. Ярошенко В. Т.. Ткаченко И. В.

7. Протекторны? зФ®екты гальванизации и возможности их усиления // Тез докладов Украинской научно-практической конференции г 23-26 мая 19951. "Курортная медицина в современных социально-экономических условиях" - Ялта.1995. -С. 44-45 /соавт. Богланор А. Н.

?. Некоторые метолологические аспекты интрагастралыюй рМ-мєтрии и фракционного исследования киислотообрэз.уюшей функмии желудка // Материалы научной консервними Физиологов, патофизиологов. биохимиков. Фармакологов, клиницистов Украины и Молдавии "Физиология и патология питевварения". СОдес- ' сэ-Кишинев. 5-й сентября 1972 г. - Из-во "Штница", 1972.

С. 222-223 12.

9. К ВОПРОСУ об исследовании секреторной деятельности желудка с применением раздражителей силы разной величины //Материалы годичной научной конференции 12-13 июня 1975, 4-е

Главное управление М3 СССР. - Москва. 1975. - С. 73-74.

Г Соавт, Богданов Н. Н. ).

АНОТАШЇ

Гончаренко В.А. Застосування даларгіну. папаверину та постійного струму в лікуванні дуоденальних виразок Скдікїко-експериментальне дослідження"). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Кримський медичний інститут ін. С. І. Георгіевського. Сімферополь. 1997.

Дисертація присвячена питанням розробки та вдосконалення методів лікування дуоденальних виразок. В роботі розвивається новий напрямок застосування лікарських речовин та постійного струму у вигляді процедур внутріюньотканинного електрофорезу. Встановлено, шо застосування папаверину гіпрохлорида всередину і постійного струму на епігастральну зону в експерименті і клініці приводить до закономірної про-тивиразкової дії. Виявлено, ио найбільш ефективним в застосування даларгіну вк.утрішьом’язово. папаверина всередину та гальванізації гастродуоденальНої зони. Цей лікувальний комплекс в комбінації з антибактеріальною терапіеп забезпечу»? мінімальний ризик рецидивів виразкової хвороби. Запропоно-

5*НТ нетояи ОбГРУКТОВЯНТ теоретично I ЭН*ЙЧЫИ ЧЗСТОСУЕЗННЯ в

Ктгтмтчктй np^KT^UT.

Ц.^чсбт словл: a vo лгна.пьна виразка. даларгтн, папаверин д т я пьНТ ?зго^и га^ЬВ^НТ^ЯИТЯ, ВНУТРИШНЬПТКа-

Гончаренко в А Применение лзиаргиня, папаверина и постоянного ток? в лечении дуоденальных язв С КЛИНИКО-.'ЭКСПеРИ-

Г’еНТ а льное ИГГ’ЯОППВач*.^! _ Рукопкс.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни, Крымский медицинский институт ип. С. И.Георгиевского, Симферополь. 1997.

Диссертация посвящена вопросзн разработки и усовершенствованию метолов лечения дуоденальных язв. В работе развивается новое неправчение применения лекарственных вешеств и постоянного тока в виде процедур внутритканевого электрофореза, Установлено, что применение папаверина гидрохлорида внутрь и постоянного тока на эпигастральную зону в эксперименте и клинике ПРИВОДИТ К закономерному противоязвенному действию. Выявлено, что наиболее Эффективным является ПРИ-менние лапаргина внутримышечно, папаверина внутрь и гальванизации гзстродуояонздькой зоны. Этот лечебный комплекс в комбинации с антибактериальной терапией обеспечивает минимальный риск реиидивов язвенной болезни. Преялпхенкгэ петп-вн обоснованы теоретически, и нашли применение в клинической практике. '

Ключевые слова: дуоденальная язва, даларгин, папаверин, антибактериальные средства, гальванизация, внутритканевой электрофорез.

Goncharenko V. Д. Usage of dalargin, papaverine and constant current In therapy of duodenal uJeers r.k!lnlcal- experimental investigation) . - Manuscript,

Dissertation for a nonmedicai sciences candidate's degree on the speciality 15. 01. 02 - inner diseases. Grimea medical institute py S. I. Georgievsky, Simferopol. 1997.

Dissertation is devoted to the guestions of elaboration and improvement of the duodenal ulcers’ therapy, ft neu tendency of application medical drugs and constant current

іп the form of procedures of interstitial electrophoresis is hppin^ developed in the present uork. It has been established that, application of papaverine hydrochloride and constant current i.tpen the epigastric гппг in eCperiment and in clinic results in appropriate antiulcer action. It has heen repealer! t.hat intramuscular usage of dalargin. inner taking рар.?иргіпй and galvanisation of gastroduodenal sone ’■з the w?t effective method, Mentioned above complex in combination with antibacterial therapy supplies minimal risk of relapses of ulcer disease, the methods proposed are based theoretically and are used in clinical practice.

Key words: duodenal ulcer, dalargin, papaverine,

antibacterial drugs, galvanisation. interstitial

^ I <?c t rophoresis.

СімФеропольска міська типограФия Заказ 19101. тираж 100 примірників