Автореферат и диссертация по медицине (14.00.11) на тему:Полиметилсилоксановые сорбенты в комплексном лечении больных алергодерматозом

ргб оЛ

д, Мііїі^терство охорони здоров'я України

___Український науково-дослідний інститут

дерматології та венерології

На правах рукопису -

івна....

Поліметилсжоксанові сорбенти

в комплексному лікуванні хворих на алергодерматози

—І4.0і:і9.-Шкірнітавенеричніхвороби

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Харків -1996

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Українському НДІ дерматології та венерології МОЗ України м. Харків.

Науковий керівник: доктор медичних наук

Яніна Францевна Кутасевич

Науковий консультант:

доктор фармацевтичних наук, професор

Олена Миколаївна Гриценко

Офщійні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Георгій Стиліанович Цераїдис академік УЕАН, доктор медичних наук, професор

Зоя Олексіївна Ткачук

Провідна організаиія:

Український державний медичний університет ім. акад.

О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться "¿O' на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 02.04.01 при Українському НДІ дерматології та венерології (м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9), о /J? ^ год.

Автореферат розіслано " ^ 1996р.

Вчений секретар спеціа лізованої ради, кандидат медичних наук,

доцент

Л.СТацька

Актхчшьпість теми. Спостереження останніх років свідчать про підвищення питомої ваги алергічних процесів у загальній структурі захворюваності, а за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), до 2000 року вони посядуть перше місце (А.Д.Адо, 1978; Е.М.Сидоренко, 1991; О.Охмеук, 1985). Тому проблема алергічних дерматозів нині набула особливої актуальності.

Використання різних джерел енергії, процеси урбанізації, широке застосування продуктів хімії сприяло зміні реактивності організму, зниженню імунорезистентності та зростанню алергізації населення. Різноманітні чинники довкілля (фізичні, хімічні, інфекційні та інші) тією чи іншою мірою справляють вплив на людину, насамперед на її шкіру та слизові, викликаючи за певних умов ряд відповідних реакцій і в залежності від ступеня контакту з подразником спричиняють розвиток алергодерматозів (А.К.Ва^, 1985).

Як відомо, в патогенезі алергодерматозів провідну роль відіграють імунні порушення, які проявляються у вигляді дис-функцій клітинно-гуморальних чинників. Спостерігається гетерогенність змін, пов'язана з порушенням функціональної активності лімфоцитів, імуноглобулінів, інших популяцій імунних клітин, а також характеру їхнього реагування на різні стимули, що багатьма авторами класифікується як дисбаланс системи імунітету (Л.Д.Калюжна, 1990; І.І.Мавров, 1990; Е.М.Солошенко, 1991; Г.С.Цераїдис, 1990, Е.8іЬ/егЬег§, 1987, Р.АтЬЬагсі, 1985).

Алергічні реакції, пов'язані із зазначеними порушеннями, часто супроводжуються розладами нейрогуморальної та ендокринної регуляції, метаболічними зрушеннями, а також хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, верхніх дихальних шляхів тощо (Ю.М.Гальперін, 1986; Л.Д.Калюжна, 1987; М.Саргап, 1985; КЬігко, 1987).

У зв'язку з багатофакторністю патогенезу алергічних дерматозів використання традиційних методів лікування не завжди сприяє нор-1 -

малізації імунного гомеостазу хворих (Г.МБєляєв, 1990; ІД.Мавров, 1991; Я.Ф.Кутасевич, 1995; Е.МСолошенко, 1991; Г.С.Цераїдис, 1991; З.О.Ткачук, 1990; З.Могп, 1988; Ь.Реугеї, 1986).

У даний час найефективнішими визнано глюкокортикоїдні препарати, проте їх використання обмежено явищами, що розвиваються як у процесі, так і після закінчення лікування. Негативно відбивається на лікуванні алергічних дерматозів і тривале зовнішнє застосування гормональних засобів (Л.П.Циркунов, 1987; Ь.НаІІЬещ, 1987).

Останні роки в медичній науці й практиці знаходять широке застосування різні сорбційні матеріали, які через свої фізико-хіміч-ні властивості не тільки самі сорбують патологічні метаболіти, а й можуть бути матрицею для виготовленя комплексних, іммобілізованих лікарських засобів (ферментів, анестетиків, антибіотиків, фітопрепаратів тощо), (Г.МБєляєв, 1990; М.О.Бєляков, 1990; Д.Кармеліо, 1989; Я.Ф.Кутасевич, 1995; їіеіїато, 1986).

Накопичення вільних радикалів, альдегідів, кетонів та інших токсичних речовин в організмі хворих на алергодерматози спричиняє пошкодження клітинних мембран. Використання в цих випадках сорбентів значною мірою поліпшує стан хворого, проте добрі віддалені результати отримують поряд із сорбентами й засоби метаболічної терапії: фітозасоби, антибіотики та інші препарати.

При інтоксикації організму за допомогою сорбогелів полегшується взаємодія біологічно активних сполук рослин із фармакорецепторами органів та тканин, адсорбуються з кишкового вмісту та крові токсичні речовини та продукти незавершеного метаболізму. Сорбогелі з фітозасобами поліпшують функцію нирок, кишечника, печінки, захищають, обволікаючи при цьому слизову кишечника та шлунку, від ерозивних процесів. Окрім цього, рослинні засоби справляють адаптогенний та загальностимулюючий вплив.

Використання сорбентів аплікаційним методом із іммобілізованими на їхній основі антибіотиками сприяє вилученню

-2-

токсичних метаболітів, мікробних клітин та бактеріальних токсинів із запаленої поверхні при прямому контакті сорбенту (О.М.Гриценко, 1992; І.І.Мавров, 1995; Я.Ф.Кутасевич, 1995; Ю.М.Шевченко, 1993; КВаікег, 1988; ЬХ.\¥оосІ5, 1987).

Застосування сорбогелів із фітозасобами, антибіотиками та іншими речовинами є більш ефективним методом лікування у комплексі з традиційною лікарською терапією, оскільки сприяє швидшому зникненню різних проявів алергічних реакцій. Маючи достатній асортимент таких засобів, можна індивідуалізувати лікування, враховуючи при цьому особливості перебігу захворювання та наявність супровідної патології.

Усе викладене визначило мету та завдання роботи.

Мета. Розробка, обгрунтування та впровадження комплексних методів лікування алергічних дерматозів із використанням ен-теросорбції та аплікаційної сорбції, препаратів на основі поліме-тилсилаксанових сорбентів.

Завдання дослідження:

Досліджувати в динаміці імунологічний гомеостаз у хворих на алергодерматози.

Визначити у цих самих хворих у динаміці показники функціонального стану печінки та нирок.

Вивчити в динаміці якісний та кількісний склад мікрофлори у вогнищах ураження у хворих на мікробну екзему.

Дослідити терапевтичну ефективність ентеросорбогелів у комплексному лікуванні хворих на алергодерматози.

Вивчити терапевтичну ефективність препарат}' імосгент при зовнішньому лікуванні хворих на мікробну екзему.

Основні положення, що виносяться на захист:

1.Між клініко-лабораторними та імунологічними порушеннями, змінами мікробного складу флори шкіри та особливостями перебігу алергодерматозів існує тісний взаємозв'язок.

2.Методика ентеросорбції із застосуванням сорбогелів та фіто-сорбогелів є вельми ефективною в комплексній терапії хворих на алергодерматози.

3.Розроблена схема використання імосгенту (сорбогель з анти-

-3 -

біотиком гентаміцином) методом аплікаційної сорбції в комплексній терапії хворих на мікробну екзему може бути широко застосована для лікування хворих.

Наукова новизна. Вивчено клінічні особливості перебігу алергічних дерматозів різної етіології в залежності від ступеня порушень імунітету (його клітинної та гуморальної ланки), якісного та кількісного складу мікрофлори шкірних покривів та слизових оболонок, показники функціонального стану печінки та нирок, інших клініко-лабораторних характеристик. На підставі здобутих даних розроблено методику комплексного лікування алергодерматозів із використанням для ентеросорбції сорбогелю та фітосорбогелю (з екстрактом кореня солодки); для аплікаційної сорбції - сорбогель з аміноглікозидним антибіотиком -гентаміцином - імосгент. З'ясовано взаємозв'язок клініко-лабораторних та імунологічних порушень, змін мікрофлори з особливостями перебігу алергодерматозів. Показано позитивний вплив ентеросорбції з використанням ентеросгелів, фітосорбогелів з екстрактом кореня солодки на динаміку імунного статусу, функціонального стану печінки та нирок, а також аплікаційної сорбції препаратом імосгент на склад мікрофлори у вогнищі ураження при мікробній екземі.

Науково-пуактична значущість роботи. Розроблено комплексні методи лікування хворих на алергодерматози з використанням методів ентеросорбції розроблено і впроваджено в практику новий фітосорбогель із коренем солодки (приоритетна довідка№ 3574 від 31.07.1995 р.).

На основі вивчення складу та чутливості до антибіотиків мікрофлори, виділеної з вогнищ ураження хворих на мікробну екзему, відібрано антибіотик для включення знов розробленого препарату до аплікаційної сорбції - імосгенту (приоритетна довідка № 3575 від 31.07.1995 р.).

Обгрунтований диференційований підхід до призначення ентеросорбції та аплікаційної сорбції з використанням знов розроблених препаратів хворим на алергодерматози підвищує ефективність здійснюваної терапії, характеризується позитивною дина-4-

мікою клініко-лабораторних показників, забезпечує значне зниження термінів лікування, поліпшує віддалені результати, може застосовуватися як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

Впровадження результатів роботи. Розроблені методи обстеження та лікування хворих на алергодерматози впроваджено у клінічну практику Основ’янської дільнічної лікарні Південної Залізниці ст. Харків, шкірно-венерологічних диспансерів міста Харкова №14, 15, 12, Українського НДІ дерматології та венерології міста Харків.

Видано 2 інформаційних листа для практичних лікарів: “Лечение аллергических дерматозов с применением полиоргансилоксанового знтеросорбента “Энтеросгель” с экстрактом корня солодки”, “Лечение тяжелых и распространенных дерматозов с применением иммобилизированного препарата “Иммосгент”. Висновки досліджень використовуються в медичній пропаганді та санітарно-освітній роботі, в лекційній роботі на курсах підвищення кваліфікації лікарів.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародній конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження І.І.Мєчникова "Ідеї І.І.Мєчникова в розвитку природознавства", міжнародній конференції "Лазери в медицині та біологи" (Харків, Київ, 1995), республіканській конференції "Сучасні проблеми фармакології" (Полтава, 1995), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Державного центру лікарських засобів (Харків, 1995).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць (із них 2 в центральних органах), 2 інформаційних листи, отримано

2 приоритета! довідки на способи лікування алергодерматозів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на__________

сторінках машинопису складається із вступу, огляду літератури, опису, матеріалів та методів досліджень, заключения, висновків, покажчика літератури. Роботу ілюстровано 28 таблицями, 4 рисунками, 1 діаграма. Бібліографія містить 189 джерел літератури (137 вітчизняних та 52 іноземних).

Особистий внесок автора. Планування й виконання всіх досліджень здійснено дисертантом. За період із 1990 по 1996р. автором проведено клініко-лабораторне обстеження 248 хворих на алерго-

-5 -

дерматози. Усім їм було надано лікувальну та консультативну допомогу. Автором здійснено забір, підготовку біологічного матеріалу для мікробіологічних, імунологічних досліджень. Значну частину досліджень проведено безпосередньо автором або за його індивідуальною участю. Статистичну обробку та наукову інтерпретацію всіх здобутих результатів виконано безпосередньо автором.

Матеріали та методи роботи. Під нашим спостереженням перебувало 248 чоловік, у тому числі 108 хворих на мікробну екзему, 72 - істинну екзему, 68 - алергічний дерматит. Перед початком лікування у всіх з'ясовувалися скарги, анамнез хвороби, проводилося клінічне обстеження пацієнтів. За показаннями вони консультувалися терапевтом, невропатологом, гастроентерологом, пульманологом, гінекологом, хірургом.

Мешканців міста в цілому було 90,4%, сільських - 9,6%. За родом занять переважали робітники промислових підприємств -59%, службовці та пенсіонери -17%, учні й студенти - 14%. Згідно з даними анамнезу з хімічно шкідливими речовинами на виробництві контактувало 25%.

У момент обстеження дерматоз у всіх пацієнтів спостерінався гострий перебіг дерматозу. У 60% із них висипи мали поширений характер, у 40% - локалізований. , .

У залежності від методів лікування хворих було розподілено за такими групами: 58 із 108 хворих на мікробну екзему, які отримували традиційне лікування з аплікаційною сорбцією, склали дослідну групу, решта - 50 пацієнтів - контрольну групу, яким проводилася лише традиційна терапія. З 72 хворих на істинну екзему 25, які отримували традиційне лікування з використанням сорбогелів методом ентеросорбції, склали першу дослідну групу 25 чоловік, котрим, проводилося традиційне лікування з використанням фітосорбогелів (поліметилсилоксановий сорбент з екстрактом солодки методом ентеросорбції) - другу дослідну групу і 22 пацієнта - контрольна група - діставали лише традиційне лікування. З 68 хворих на алергічний дерматит 24, яких піддавали традиційному лікуванню з використанням сорбогелю методом

-6-

;нтеросорбції,склали першу дослідну групу серед хворих на шергічний дерматит. 24 пацієнта, які отримували традиційне іікування з використанням фітосорбогелів методом ентеросорбції) -фугу дослідну групу серед цих хворих і 20 - контрольна група -утримували лише традиційне лікування. Як контроль обстежували >7 практично здорових.

За даними анамнезу у всіх пацієнтів на мікробну екзему іередувала травма або оперативне втручання, ускладнені пококовою інфекцією. Початок захворювання хворі на екзему та шергічний дерматит у 29,4% пов'язували із психотравмою, 15,7% -з впливом побутових та промислових хімічних речовин, 7,0% - з іереохолодженням, 5,1% - із прийманням медикаментів, 57,5% - із сарчовими погрішностями, у 37,1% дерматоз виник без видимих іричин.

Загострення й рецидиви у хворих виникали щороку або кілька >азів на рік, здебільшого в холодні сезони. Причинами загострення, ¡а даними анамнезу, у 30,0% хворих були негативні психоемоційні

шнники, у 21,0% - переохолодження, у 37,0% -■ вплив алергічних іродуктів харчування, медикаментів, побутових та промислових ;ечовин). Нерідко рецидиви виникали без видимих причин.

У 30,1% хворих, окрім алергічного дерматозу, відзначалася й упровідна патологія, зокрема, хронічні бронхіти, захворювання ЮР-органів, гастрит, холецистит, ВХШ та ВХДПК, гінекологічні а ендокринні захворювання. Крім того, у 12% хворих на мікробну ;кзему, 27,4% - на екзему і 32,4% - на алергодерматит були в мину-юму ті чи інші форми алергічних захворювань (поліноз, кропи-і'янка, ексудативний діатез).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань іикористали комплекс досліджень, до якого входили гематологічні, «охімічні, імунологічні, бактеріологічні методи.

Досліджуючі імунологічну реактивність, визначали кількість та функціональну активність Т-лімфоцитів, кількість В-лімфоцитів, іівень ЦІК та імуноглобулінів А, М, О, Е (Р.В.Петров, 1984; ХЕ.Фримель, 1982).

Гематологічні дослідження проводили, враховуючи міжнародну

-7-

систему одиниць і визначали такі показники: ШЗЕ, кількість еритроцитів та лейкоцитів, лейкоцитарну формулу, кількість гемоглобіну (І.А.Касирський, 1970).

У біохімічних тестах визначали функціональний стан печінки та нирок (рівень білірубіну, креатиніну, сечовини, концентрації загального білка та білкових фракцій - альбуміну й глобуліну), В.Г.Колб, 1988.

Бактеріологічне дослідження проводили у хворих на мікробну екзему згідно з "Методичними вказівками щодо застосування уніфікованих мікробіологічних методів дослідження в клініко-діаг-ностичних лабораторіях", Наказ МОЗ СРСР №3 від 22.04.1985 р.; "Методичними рекомендаціями щодо використання бактерійних біологічних препаратів у практиці лікування хворих на кишкові інфекції, діагностика і лікування дисбактеріозу кишечника", Наказ №10-11/31 МОЗ СРСР від 14.04.1986 р. У виділених штамів вивчалася антибактеріальна активність щодо 17 антибіотиків, які широко застосовуються в клініках згідно з "Методичними рекомендаціями щодо визначення чутливості до антибіотиків методом дифузії в агарі з використанням дисків", 1983.

Особливого значення надавалося кліничному спостереженню за перебігом захворювання. З цією метою проводилися повторні огляди хворих.

Статистичний аналіз матеріалів досліджень за загальноприйнятими методами (Ю.В.Урбах, 1975; Е.В.Гублер, 1978), порівняння ряду середніх показників здійснювалися за допомогою критерію Стьюдента (^. За вірогідну брали різницю середніх при р<0,05.

Результати досліджень. У всіх хворих клінічна картина відзначалася чітким поліморфізмом та строкатістю висипів. Хворих турбувала сверблячка різної інтенсивності, яка сприяла розвиткові невротичних розладів з явищами порушення сну аж до безсоння. Запальні вогнища являли собою ділянки еритеми, ексудативні папули, мікровезикули, пустули, ерозії. З часом на їх поверхні виступав серозний ексудат, утворюючи ділянки мокнуття з

- 8-

мацерованим роговим шаром, що злущується. У хворих на алергічний дерматит такі явища виникали під впливом якихось чинників або після контакту з деякими речовинами.

Превалювання одного з морфологічних елементів у хворих на екзему дало змогу діагностувати такі форми захворювання: пруригінозну (23,6%), дисгідротичну (6,9%), себорейну (16,6%), дитячу (11,1%) та професійно зумовлену (41,8%).

Із 68 хворих на алергічний дерматит 59 пацієнтів захворення пов'язували з повторним зіткненням з хімічними речовинами, медикаментами, речовинами рослинного й тваринного походження.

Мікробна екзема звичайно починалася з пустул, гострозапальної еритеми або ексудативних папул у ділянках травмування шкіри.

Практично у всіх 248 хворих було відзначено різні за ступенем порушення в імунному статусі, біохімічних тестах, гемограмі, в якісному та кількісному складі мікрофлори.

Усі пацієнти отримували комплексну різносторонню терапію. Результати оцінювалися з врахуванням клінічних даних, динаміки імунологічних та біохімічних тестів тощо. При цьому враховувалися: терміни перебування хворих у стаціонарі, бралася до уваги тривалість ремісії та ступінь вираженості проявів рецидиву, динаміка змін шкірного покриву.

Цілеспрямована комплексна терапія, що включає різні методи лікування, впливала як на механізми, котрі визначають розвиток алергічних запальних реакцій, так і на центральні відділи нервової системи. Суттєва роль відводилася раціональному режим}' харчування: обмежувалося вживання або повністю виключалися екстрактивні речовини. Багато уваги надавалося роботі шлунково-кишкового тракту та лікуванню інтеркурентних захворювань.

Традиційне комплексне лікування проводилося як у контрольній, так і в дослідній групах із використанням неспецифічної гіпосенсибілазації (хлорид кальцію, розчин гіпосульфіту тощо). Водночас призначалися антипстамінні препарати, для зниження збудливості нервової системи застосовували різні седативні препарати. Призначалися вітаміни. Декому з пацієнтів проводилася санація фокальної інфекції. Додатково призначали фізіопроцедури.

-9-

При тривкому й тривалому перебігу процесу призначали біости-мулятори, при великих ураженнях, явищах інтоксикації проводилася дезінтоксикаційна терапія.

План лікування індивідуалізувався із врахуванням особливостей клініки дерматозу, наявності супровідної патології, схильності до рецидивів, загального стану пацієнта, переносності терапії.

Хворі першої дослідної групи на екзему та алергічний дерматит отримували одночасно із загальноприйнятим лікуванням й поліметал силоксановий сербент ентеросгель за такою схемою: столову ложку (15г) ентёросорбенту заливали двократним об'ємом води та після її просякання (приблизно через 10-15 хвилин) старанно розмішували суміш до одержання однорідної маси, і приймали всередину, запиваючи водою. Добова доза препарату для дорослого 45 г, для дитини 30 г. Препарат вживали за 2 години до або через 2 години після приймання їжі або медикаментів. Тривалість курсу лікування становила 7-14 днів. При тяжких формах захворення застосовувалася подвійна доза, а курс збільшувався.

Хворі другої дослідної групи отримували фітосорбогель - полі-метилсилоксановий ентеросорбент "Ентеросгель" з іммобілізованим на його основі екстрактом кореня солодки. Препарат вживали за тією самою схемою, що й чистий ентеросгель.

Хворі на мікробну екзему отримували препарат імосгент сорбогель з аміноглікозидним антибіотиком гентаміцином. Препарат застосовували аплікаційним методом. Методика була така: імосгент наносили на запальну поверхню після попередньої обробки - промивання антисептиком з обов'язковим під-сушуваючим тампонуванням. Дозу препарату вибирали з таким розрахунком, щоб рівномірно покривалося все вогнище ураження. Імосгент наносили щодня. Після купування запальних явищ, появи грануляції та крайової епітелізації вживали індиферентні мазі. Тривалість курсу лікування - 10-12 днів. До складу препарату входить антибіотик гентаміцин, що має сильний антибактеріальний ефект широкого спектра впливу. Близько 90%

- 10-

виділених штамів у обстежених нами хворих чутливі до даного антибіотику. Крім того, при нанесенні на шкірну поверхню він не має суттєвої алергенної дії.

На рисунках 1 та 2 представлено динаміку клінічних проявів у хворих на екзему, алергічний дерматит трьох груп: контрольної та двох дослідних. Використання сорбогелів та фітосорбогелів у комплексній терапії сприяє набагато швидшому зникненню свіжих елементів висипу в порівнянні з контрольною групою, в якій застосовували лише лікарські засоби. Отак кожні висипи в першій дослідній групі у більшості пацієнтів зникли на 6-8 добу від початку лікування, у другій дослідній групі у хворих на екзему та на алергічний дерматит цей показник дещо кращий - на 5-7 добу з момента лікування. В контрольній групі припинення появи елементів висипу відзначалося на 9-11 добу.__________________________

Рис.1. Ефективність використання сорбогелів та фипосорбогемв у порівнянні із ________загальноприйнятими методами лікування у хворих на екзему._________

11

12

Застосування імосгенту при лікуванні хворих на мікробну екзему дало більший ефект тільки у порівнянні з традиційною терапією. Вже у першу добу вживання імосгенту спостерігалося зачне зменшення запального перифокального набряку м'яких тканин та поліпшення мікроциркуляції в них. На 3-5 добу зникали гіперемія та болісність країв рани, поліпшувалося самопочуття хворих. На рисунку 3 показана динаміка клінічних проявів у

загальноприйнятими методами лікування у хворих на мікробну екзему.

Застосування препарату дало змогу знизити і кількість мікроорганізмів у вогнищі запалення в 100-1000 разів, тобто на 2-3 порядка. Під впливом сорбенту, слід думати, значною мірою підвищувалася чутливость мікрофлори до антибіотику, оскільки вживання в контрольній групі звичайної гентаміцинової мазі призводило до зникнення запальних вогнищ на шкірі у більш тривалі терміни. На рисунку 4 показано імовірний вплив імосгенту в запальному вогнищі.

1 і А /• л 7' / л , А /\

Стимуляція !

регенерації/

Сорбція мікробів та хх токсинів

Антимікробна дія _

\ Сорбція ексудату , \.мєдіаторів запалення, ферментів, ендотоксинів.

Рііс.4. Імовірні механізми лікувальної дії сорбенту.

Терапевтична ефективність була найвираженішою в дослідних групах, особливо у другій (використання фітосорбогелів). Клінічна ремісія відзначалася в дослідних групах у хворих на екзему та алергічний дерматит відповідно у 20 і 24 чоловік, значне поліпшення - у 16 й 15, поліпшення - у 11 та 7 пацієнтів.

Хворі, лікування яких не дало будь-яких суттєвих змін, становили в дослідних групах 3 і 2 чоловіка. В контрольних групах клінічна ремісія спостерігалася у 4 і 5 чоловік, значне поліпшення -у 4 і 4, поліпшення - у 10 і 10, жодних змін не відзначалося у - 2. Погіршення стану хворих внаслідок провденої терапії зазначено лише в контрольній групі у 2 хворих на екзему і в 1 - на алергічний дерматит.

Серед хворих на мікробну екзему терапевтичну ефективність у пацієнтів дослідної групи, характеризували такі показники: клінічна ремісія - у 25 чоловік, значне поліпшення - у 22, поліпшення - у 8, без змін - 3 чоловіка. В контрольній групі відповідно - 7, 18, 20, 2. У

З в результаті лікування загальний стан погіршав. Зазначені дані лікування представлено в таблиці 1.

- 13 -

Таблиця 1

Оцінка ефективності лінування з використанням різних способів терапії за даними клінічних спостережень хворих на алергодерматози.

Результати ’ лікування Мікробна г: ; екзема п*=108 чоловік п ЕкіСМа _ =72 чоловіка Г \iept п Ічіргії дерматит =68 чоловік ,

, КОНТ ;; роль ЛОСЛІІ- - КОНІ роль ДОСЛІЧ /; на п-25 дослід №=>25 : КОНІ роль • на.: п-20 1-е дослід на п=24 ДОСЛІД на • п-24

-;НЯ на 11=22

л-1;50 11=58

Клінічна реміссія 7 25 4 8 12 5 10 14

Значне поліпшення 18 21 4 8 8 4 7 8

Поліпшення 20 6 10 7 4 10 5 2

Без змін 2 6 2 2 1 - 2 -

Погіршення 3 - 2 - - 1 - -

Комплексне лікування, проведене як у контрольній, так і в дослідній групах сприяло нормалізації імунного статусу, біохімічних тестів, які визначають функціональні показники печінки та нирок. Відзначалися зрушення до норми і в клінічних аналізах сечі та крові.

Якщо у хворих на екзему та алергічний дерматит до лікування кількість Т-лімфоцитів становила 30,1±2,1% та 32,1±1,9%, то після лікування в контрольній групі цей показник дорівнював 36,5±3,7% і 37,5±2,4% в перших дослідних групах, які отримували додатково сорбогель - 42,9±3,5% і 39,9±3,5%, у других дослідних групах, які отримували додатково фітосорбогель - 44,6±4,2% і 44,1±3% (при нормі 52,1±10,8%). Показники, що визначають функціональну активність лімфоцитів, відповідно становили: до лікування Зб,5±2,1% і 41,7±4,8%, після лікування в контрольних групах -39,2±2,6% і 48,7±5,4%, у перших дослідних групах - 44,8±2,8% і 51,5±5,1%, у других дослідних групах - 47,8±3,1% і 52,2±5,3% (при нормі 58,4±6,8%). Аналогічна картина і по решті імунологічних показників. Рівень імуноглобуліну Е до лікування у хворих становив 113,4±11,7 нг/мл, у хворих на алергічний дерматит -117,5±5,7нг/мл. Після лікування його рівень в контрольних групах становив 101,2±7,9 нг/мл і 102,4±4,7 нг/мл, у перших дослідних

- 14-

групах - 97,5±5,8 нг/мл і 99,5±4,5 нг/мл, у других дослідних групах, які додатково отримували сорбогель - 94,2±5,3 нг/мл і 96,5±4,1 нг/мл (при нормі 99,4±5,1 нг/мл). Характерною особливістю є те, що найпоказовіші були результати у хворих других дослідних груп, серед хворих як на екзему, так і на алергічні дерматити. Непогані результати й у хворих перших дослідних груп. У контрольних групах, хоч показники й поліпшувалися, проте не всі досягали норми. Як показано в таблиці 2, серед хворих других дослідних груп поліпшення більш виражено по інших показниках, зокрема, у біохімічних тестах, томограмі, клінічному аналізі сечі тощо.

Таблиця 2

Зведена характеристика (схема загальної спрямованості змін) показників імунного статусу хворих на алергодерматози до та після лікування

. Т-система лімфоцитів % - , В-систвма лімфоцитив % ' , : ЦІК

Е- ТЧЛ ТРЛ РБТЛ ЕАС- ум.

РОК РОК А 1 М | о Е нг/мл од.

'■ •' -..л-.гґі! ■. До ліїлкаїині ¡НА.

* * 4 * 1 1 * ■а

Хворі на \іікрдону

Контрольна гр п-50

<Я <я г= <Я * 1 1 * 1

.Чоспюиа група ;і - 58

■=> сі> 1 * 1 ^ 1 ■=> &1

Хлорі на жзему п =72

Контрольна гр п=22

* <я п> 1 * І ^ 1 <Я

І Дссяісіиа гр. п -25

& * ¿3 1 ■=> 1 * 1

II Дослідна гр. п=25

о * * 1 О 1 ** 1

Хворі на алергічний дерматит п=68

Контрольна гр >1-20

* <я <Я Є» => 1 ■=> 1 <й

І Дослідна гр. п =24

* * * <=> 1 * 1 ■=> 1 О

IIЛосмдпа ср. п-24

О * О сі> 1 * 1 ■=> 1

Практично всі показники після проведеної терапії з використанням фітосорбентів було приведено до норми. Виражений позитивний результат мав місце і у хворих перших дослідних груп, які отримували ентеросгель. У хворих контрольних груп, які

-15 -

використовували традиційні методи лікування, спостерігалося поліпшення, проте показники імунного статусу, біохімічні тести та деякі інші не було стабілізовано достатньою мірою, що потребувало продовження курсу лікування або його корекції.

Використання в комплексній терапії сорбентів, зокрема фітосорбогелів, які мають детергентні, антикоагулянти, гіпосенсибілізуючі та протиалергічні властивості, забезпечувало загальну детоксікацію організму, сорбуючи патогенні метаболіти та інші токсичні речовини.

Вживання сорбентів сприяло прискоренню припинення появи свіжих елементів висипу. Тривалість перебування в стаціонарі в той час як у контрольній групі хворих на екзему та алергічний дерматит дорівнювала 19,5±1,8 ліжко-днів, у перших дослідних групах (комплексна терапія із сорбогелем) - знижувалася до 16,8±1,4 ліжко-днів, а в других дослідних групах (традиційне лікування з фітосорбогелем) - 15,7±1,5 ліжко-днів, що свідчить про високу ефективність використання методів ентеросорбції в комплексній терапії хворих на алергодерматози.

Дані клініко-лабораторних досліджень у хворих на мікробну екзему показують доцільність вживання імосгенту в комплексному лікуванні. До лікування із вогнищ ураження виділялося десь 119 штамів стафілококів, кишкової та синьогнійної паличок, протею дріжджоподібних грибів роду кандиду. У 15,9% випадків виявлялося асоціація мікроорганізмів. Кількість мікроорганізмів у вогнищі ураження була досить високою й становила 105-10б КОЕ/мл, а більшість штамів були стійкі до багатьох антибіотиків, за винятком гентаміціну, таривіду та рифампіціну. Після лікування в дослідній групі мікрофлора не виділялася або висівалися поодинокі колонії. В той самий час рівень мікробного засіву в контрольній групі становив у середньому 102-10Л КОЕ/мл.

Проведене лікування сприяло нормалізації імунного статусу: у хворих на мікробну екзему, в яких відзначено зниження вмісту імуноглобуліну Е, знизівся рівень показників сенсибілізації до мікробних антигенів; поліпшилася функціональна активність і кількісний вміст Т- та В-лімфоцитів. Показники в дослідній групі

-16-

були набагато кращими в порівнянні з контрольною: кількість Т-лімфоцитів становила в контрольній групі 36,5±2,7%, у дослідній

39,7±3,6%, теофілінрезистентних лімфоцитів відповідно 38,4±2,7% проти 40,5±3,2%, теофілінчутливих 10,4±1,9% проти 12,5±2,1%. Ця тенденція мала місце і серед інших показників: біохімічних, що визначають функціональний стан печінки та нирок, гемограми, клінічного аналізу сечі тощо. На рисунках 5 і б показано динаміку деяких лабораторних змін хворих на мікробну екзему.

Мікробна екзема п=108

ірії Контрольна група п=50

ш'л *

7 Здорові особи п=57

Дослідна група п=58

Рис. 5. Динаміка біохімічних показників, що визначають функціональний стан печінки та нирок у хворих на мікробну екзему до та після проведення різних методів лікування.

а

Рис. 6. Геліограми хворих на мікробну екзему до і після проеедення лікування різними методами.

Тривалість перебування хворих у стаціонарі була такою: контрольної групи - 19,4±1,3 ліжко-днів, дослідної групи - 15,2±1,7 ліжко-днів. Застосування імосгенту аплікаційним методом у комплексній терапії дало змогу знизити термін перебування хворих у стаціонарі, отже, скоротивши ліжко-день.

Висновки.

1. У хворих на апергодерматози часто спостерігається супровідна патологія внутрішніх органів та значні порушення в імунному статусі. Так, у 30,1% обстеженних хворих було виявлено

-18-

хронічні бронхіти, захворювання ЛОР-органів, гастрити, ВХШ та ВЯДПК, холецистити. У 95% хворих спостерігається зниження функціональної активності та кількості Т-лімфоцитів, у 75% -підвищення кількості В-лімфоцитів, у 46% - зниження

імуноглобулінів А, М, О, у 80% - різке підвищення концентрації імуноглобуліну Е.

2. У хворих на мікробну екзему із вогнищ ураження виділяєгся понад сто штамів патогенної мікрофлори. При цьому найчастіше виявляються стафілококи (у 68,9%), далі стрептококи (у 12,6%), ентерококи (у 10,9%), кишкова паличка (у 2,5%), синьогнійна паличка і протей (у 0,8% та 0,8% відповідно), гриби роду кандиду (у 3,5% хворих). У 15,9% хворих виділяється асоціація мікроорганізмів. Найбільшу чутливість виділені організми виявляють до аміноглікозидів (гентаміцин), рифампіцинів (рімфапіцин), фтористих хінолонів (таривід).

3. У обстежуванних хворих захворювання протікало хронічно і супроводилося частими рецидивами. Підвищену чутливість до харчів відзначено у 2.8,5% пацієнтів, до промислових та побутових речовин - у 49,8%, до лікарських засобів - у 18,9%, до речовин рослинного й тваринного походження - у 3,1%. У 40% виявлено професійно обумовлену форму дерматозу.

4. Розроблена методика лікування хворих на алергодерматози із

використанням поліоргансилоксанового сорбенту "Ентеросгель" та іммобілізованого на його основі екстракту кореня солодки, відзначається високою терапевтичною ефективностью: повна

клінічна ремісія у хворих, котрі отримували сорбогель та фітосорбогель, зазначени у 13% і 18% значне поліпшення - у 11% та

11,5% відповідно. У пацієнтів тривалість лікування скоротилася на 2,7±0,4 та 3,8±0,3 ліжко-дня. Кліничне поліпшення при цьому супроводилося нормалізацією більшості показників імунологічної реактивності та функціональної діяльності внутрішніх органів.

5. Використання в комплексній терапії методів ентеросорбції сприяло скороченню термінів лікування: тривалість перебування хворих, які отримували ентеросгель та фітосорбогель, не

перевищувала 16,8±1,4 та 15,7±1,5 ліжко-дня в той час як у хворих, що вживали лише традиційні лікарські засоби, цей показник дорівнював 19,5±1,8 ліжко-дня.

6. Застосування імосгенту аплікаційним методом у комплексній терапії хворих на мікробну екзему дозволяє у процесі лікування знизити кількість мікроогранізмів у вогнищі ураження в 100-1000 разів і скоротити терміни лікування на 4 ліжко-дні.

Практичні рекомендації.

Розроблена схема лікування хворих на алергодерматози із використанням нових синтетичних сорбентів та імобілізованих на їхній основі фітозасобів (фітосорбогель): сорбогель розмішують з водою в дозі 1:2 і приймається за або через 2 години після приймання їжі та медикаментів. Тривалість курсу лікування становить 7-14 днів. Комплексно використання методу ентеросорбції значною мірою знижує перебування хворих у стаціонарі й сприяє швидшій нормалізації клініко-лабораторних показників.

Використання імосгенту (поліметилсилоксановий сорбент з іммобілізованим антибіотиком гентаміцином) методом аплікаційної сорбції в комплексному лікуванні хворих на мікробну екзему сприяє швидшому купуванню запальних процесів, що врешті-решт призводить до скорочення термінів лікування: після попередньої обробки препарат наноситься рівномірно на всю запальну поверхню шкіри щодня протягом 10-12 днів до появи грануляції та крайової епітелізації. Після купування запальних явищ - индиферентні мазі.

Список опублікованих прань.

1. Использование сорбогелей с фитосредствами при лечении аллергодерматозов. - /співавт. Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко, Ю.М.Шевченко, Т.П.Осолодченко/ ж. "Фармация", 1995, №5-6,

- с. 90-91.

2. Эффективность лазерного воздействия в комплексной терапии больных аллергодерматозами. - Статья в сб. межд. конф. и семинара "Лазеры в биологии и медицине". 1995 - с. 170-174.

3. Применение полиоргансилоксановых сорбогелей в

-20-

комплексном лечении больных аллергодерматозами. - Информ. Бюллетень УНИИДиВ, № 1, Харьков, 1996 - с. 43-44.

4. Способ лечения аллергодерматозов. - Приоритетная справка от

30.07.1995 г. №3074 /співавт. 1.1.Мавров, Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко, Ю.М.Шевченко, Т.П.Осолодченко, С.В.Брусник, Л. А. Попов а/.

5. Способ лечения микробной экземы. - Приоритетная справка от

30.07.1995 г. № 3075 /співавт. І.І.Мавров, Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко, Ю.М.Шевченко, Т.П.Осолодченко, С.В.Брусник,

Л.А.Попова/.

6. Различные аспекты проявления аллергических дерматозов //Тез. Международной конф. "Идеи И.И.Мечникова в развитии естествознания". Харьков, 1995 - с. 234.

7. Влияние сорбогелей на резистентность организма в комплексном лечении больных микробными экземами //Тез. межд. конф. "Идеи ИИ.Мечникова в развитий естествознания", 1995. Харьков - с. 235. /співавт. Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко, Т.П.Осолодченко, С.В.Брусник, Л.А.Попова/.

8. Влияние иммосгента на резистентность организма в

комплексном лечении больных экземой //Тез. Научно-практ. конф "Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств". Харьков. 1995 - с. 226. /співавт. Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко, Т.П.Осолодченко/.

9. Использование фитосорбогелей в лечении аллергодерматозов /ЛГам же /співавт. Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко, Т.П.Осолодченко, С.В.Брусник, Л.А.Попова/.

10.Використання фітосорбогелів в комплексному лікуванні хворих

на алергодерматози //Тез. доп. Першого національного з'їзду фармакологів України "Сучасні проблеми фармації". Полтава, 1995 - с. 136. /співавт. Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко,

Т.П. Осолодченко/.

11 .Застосування імосгенту при лікуванні хворих на мікробні екземи //Там же /ті самі співавтори/.

12. Лечение аллергических дерматозов с применением

полиоргансилоксанового энтеросорбента "Энтеросгель" с

-21 -

экстрактом корня солодки. УНИИДиВ 1995 г. - Информ. письмо.

13. Лечение тяжелых и распространенных дерматозов с применением иммобилизированного препарата "Иммосгент" -УНИИДиВ, 1995 г. - Информ. письмо /співавт. І.І.Мавров, Я.Ф.Кутасевич, О.М.Гриценко/.

АННОТАЦИЯ

Побережник О.Ю. Полиметилсилоксановые сорбенты в комплексном лечении больных аллергодерматозами. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19. - кожные и венерические болезни, Харьков, 1996 г.

Изучены особенности течения аллергодерматозов различной этиологии. На основании полученных данных и с учетом клинической характеристики разработан комплексный способ лечения аллергодерматозов с применением методов энтеросорбции и аппликационной сорбции с помощью новых препаратов на основе полиметилсилоксановых сорбогелей и иммобилизированных на их основе фитосредств и антибиотиков. ABSTRACT

Poberezhnik O.Yu. Polymethyloxane sorbents in complex treatment of patients with allergodermatoses.

Thesis to obtain scientific degree of Candidate of Medical Science, speciality 14.01.19. - skin and veneral diseases, Kharkov, 1996.

Peculiarities of allergodermatoses of different origin have been studied. Using the obtained results and taking into account clinical the characteristic, complex technique for allergodermatoses treatment with the use of enterosorption and application sorption with new preparations based on polymethyloxane sorbing gels and immobilized on their basis phytopreparations and antibiotics was developed. The new method proved to be highly effective for the treatment of the patients.

Ключові слова: поліметилсилоксанові сорбенти,

алергодерматози, ентеросорбція, аплікаційна сорбція, сорбогель,

ентеросгель, фітосорбогель, мікробна екзема, іммобілізований їмссгент.