Автореферат и диссертация по медицине (14.00.11) на тему:Оротерапия в комплексном лечении больных аллергодерматозами

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ їм. акад. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

БОГОМОЛЕЦЬ Ольга Вацимівна

ОРОТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ АЛЕРГ0ДЕРМАТ03АМИ

(14.00.11 — шкірні на венеричні хвороби)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ - 1992

Робота виконана . на кафедрі шкіршк та венеричних хвороб Київського державного інституту удосконалення лікарів.

Науковий керівник —доктор медичних наук,

професор Б. Т. Глухенький

Офіційні опоненти: доктор медичних наук,

професор А. 1. Мілявський

кандидат медичних наук Д. Я. Головченко

Провідна організація: Харківський науково-дослідний

інститут дерматології та венерології

Захист дисертації відбудеться « ,1І » грудня 1992 року о 13 годині ЗО хвилин на засіданні Спеціалізованої ради К.088.02 при Київському державному медичному університеті ім. акад. О. О. Богомольця.

Автореферат розіслано с С.Ш~ » листопада 1992

Ж.>

Р

Вчений секретар Спеціалізованої ради кандидат медичних наук, . ,

доцент М. П. Шмигло

ро(,с;'нокая - _

ГССУд-«*іийКНАЯ - І -йЛа ■ і — ХА •

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ .

Актуальність проблеми. Життя людини в сучасному суспільстві здійснюється на фоні високого рівно індустріалізації, хімізації і урбанізації, ідо само собою, сприяє виникненню в організмі несприятливого психоемоційного і гуморального статусу. Не можна не враховувати також впливу малих доз іонізуючого опромінення, радіонуклідів важких металів, котрі продовжують діяти на людей, що мешкають в районах з підвищеним радіаційним фоном і який виник в Україні внаслідок аварії на Чорнобильській АВС у квітні 1986 року. Надлишок у їжі, воді і повітрі хімічних сполук, котрі е чужерідними для організму, призводить до поступового послаблення детоксикуючих функцій мікросомального оксидування в печінці та інших органах, відповідальних за нейтралізацію і розпад хімічних речовин. До таких сполук належать і медикаментозні препарати, нерегламентоване вживання яких багатьма пацієнтами обумовило необхідність введення нового терміну -"хвороба - лікування". За даними Всесвітньої організації охорони здоров"я в загальній структурі захворюваності населення відсоток "хвороби лікування" складає біля 7. Тому все більше клініцистів ратує за максимальне використання цілющих властивостей природних факторів навколишнього середовища. З цієї точки зору, застосування гірсько-кліматичного лікування-оротерапії -має ряд переваг порівняно з інтими лікувально-профілактичними заходами. - Заслуговує на увагу те, що кліматичні методи можуть використовуватися як самостійно, так і в комплексі з іншими методиками, сприяючи різкому зменшенню фармакологічного , навантаження і підвищенню ефективності лікування. ■

Проблема алергодерматозів є однією з актуальних в дерматології і продовжує знаходитись в центрі уваги спеціалістів. Відмічаються також зростання супутньої патології у хворих на алер-годерматози і явище лолісенсибілізації організму. Все це стимулює пошук нових немединаментозних методів лікування. В одночас відомо, що рівень захворюваності алергодерматозами у мешканців середньо- і високогір"я в декілька разів нижчий, ніж у жителів долини.

Наша країна має велику кількість- бальнеологічних, кліма-

тичних і гірських курортів, котрі дозволяють суттєво покращити здоров"я людини. Разом з тим, кількість осіб, які потребують оздоровлення, значно перевищує кількість місць на гірських курортах країни. Це обумовлює доцільність використання можливостей сучасної медичної техніки для створення лікувально-профілактичних приироїв, що можуть відтворювати лікувальні фактори кліматичних курортів, зокрема - умови високогір"я в умовах рівнини.

Мету даної роботи становило клініко-інструментальне обгрунтування ефективності комплексного лікування хворих алергодерма-тозами в камері штучного гірського клімату /ШШ/ "Оротрон" /оротерапії/ з використанням стимулкгачої дії поступової адаптації до помірних доз нормобаричної гепокоії.

Для здійснення цієї мети були поставлені слідуючі задачі:

1. Вивчити патоморфоз основних алергодерматозів за період

з IS8I по 1991 p.p. за матеріалами міського шкірно-венерологічного диспансеру м.Києва. . . '

2. Здійснити порівняльний ан&ліз термографічної картини . мікроциркуляції 6 Шкірі у хворих алергодерматозами і у клінічно, здорових осіб.

3.- Вивчити стимулвючу дію адаптації до гіпоксії на орга-

нізм хворих алергодерматозами в камері штучного гірського клімату /ШГН/ "Оротрон". ,

4. Визначити оптимальний режим адаптації для пацієнтів . різних нозологічних груп з алергодерматозами і розробити показання і протипоказання для призначення даного методу..,

5. Обгрунтувати клініко-інструментальні критерії раціонального застосування методу оротерапії з використанням камери ПИК "Оротрон" в комплексному лікуванні хворих алергодерматозами. . . .

Наукова новина

Виходячи з потреб практичної охорони здоров”я, вперше здійснене вивчення структури основних алергодерматозів у жителів м.Києва за 1981 - 1991 p.p. з урахуванням вікових аспектів, супутньої патології та характеру рецидивування, що дозволило визначити деякі тенденції патоморфозу алергодерматозів за останні роки. Базуючись на результатах вивчення мікроциркуляції у

- З -

клінічно здорових осіб і у пацієнтів з алергодерматозами, вперше виділені критерії ефективності лікування в камері ШГК "Оротрон" за даними інфрачервоної термографії. Представлене клініко-інструментальне обгрунтування показань і протипоказань для комплексного і автономного застосування оротерапії у хворих ал ергодермагозами.

Практична значущість роботи

Результати аналізу структури захворюваності основными алергодерматозами у жителів м.Києва з визначенням тенденцій пато-морфозу цих нозологічних одиниць сприяв удосконаленню диспансеризації вказаного контингенту пацієнтів у м.Києві і раціональному плануванню лікувально-профілактичних заходів. Дані вивчення мікроциркуляції шкіри шляхом інфрачервоної термографії у клінічно здорових осіб і у пацієнтів з алергодерматозами свідчать про високу дозволяючу здатність методу і створюють методичні підстави для його широкого застосування в повсякденній клінічній практиці. Розроблено і впроваджено до роботи профільного стаціонару новий ефективний метод комплексного лікування хворих алергодерматозами, що базується на стимулюючій дії адаптації до факторів гіпоксії на організм пацієнта і дозволяє скоротити час лікування хворих алергодерматозами на 3-5 днів зі зменшенням кількості медикамент .зних препаратів, що вводяться в організм.

Апробація роботи

Основні положення дисертації було докладено і обговорено на Всесоюзному з'Чзді дерматовенеролог ів Длма-Ага, 1991/, Всесоюзній конференції з проблем гіпоксії /Київ, 1690/, Всесоюзній конференції з лінувальної дії факторів гірського клімату /Бішкек, 1991/, конференції молодих вчених Київського державного інституту удосконалення лікарів /Київ, 1689, 1990/ міській конференції лікарів-дерматовенерологів /Київ, 1591/, Всесоюзній конференції з кліматотерапії /Львів, 1991/, конференції молодих вчених в університетській клініці , /Реймс,

Франція, 1992/, Всесвітньому ХУШ з"їзді дерматологів /Н"ю-Йорк, США, 1992/.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Деякі тенденції патоморфозу алергодерматозів у мешканців м.Києва в І98І-І99І p.p.

2. Результати порівняльного аналізу термографічної картини

мікроциркуляції в шкірі у клінічно здорових осіб І у хворих на алергодерматози. ,

3. Концепція стимулюючої дії на організм хворих алергодерматозами адаптації до гіпоксії в камері ШГИ "Оротрон"; показання і протипоказання для застосування методу оротерапії.

4. Клініко-інструментальні критерії раціонального застосування методу оротерапії з використанням камери ШГК "Оротрон"

в комплексному лікуванні хворих алергодерматозами.

Публікації. По темі дисертації опубліковано II робіт.

Впровадження матеріалів досліджень

Результати дисертаційних досліджень впроваджено в шкірному відділенні міського шкірновенерологічного диспансеру, в учбовому процесі кафедри шкірних та венеричних хвороб КІУД,.а також в медик о інженерному центрі "НОРТ' АН України.

Обсяг та структура дисертації •

Дисертація викладена на 119 сторінках машинопису /без списку літератури/. Містить введення, огляд літератури /4 розділи/,

З глави власних.досліджень, завершення, висновки. Текст дисертації ілюстрований 8 фотографіями і 12 таблицями. Бібліографічний вказівник вклпчає 397 джерел літератури /232 вітчизняних і 125 іноземних/.

. ЗМІСТ РОБОТИ • Матеріал і методи досліджень

Нами було обстежено і прол іковано 126 хворих на алергодер-матози із них 71 хворий на экзему і 57 на атопічний дерматит.

Для дослідження періферійної мікроціркуляції була обстежена група клінічно здорових волонтерів.

Серед обстежених було 92 чоловіка /*71,8%/ и 36 жінок /28,2$/. З цього контингенту були виключені пацієнти в віці до 20 і старші 60 років, у зв"к?ку з морфофункційними особливос-

- б -

тями шкіри у підлітків і літніх осіб.

Залежно від методичного підходу всі хворі були розподілені на дві групи:

І - які отримували загальнозвичайне лікування: 25 хворих на екзему та 25 на атонічний дерматит.

. П - які отримували сеанси нормобаричної дозованої гіпоксі-терапії в камері штучного гірського клімату /ШГК/ "Оротрон" /оротерапія/ у комплексі з загальнозвичайнш лікуванням /78 хворих/.

Позитивні результати лікування дали можливість виділити ще одну підгрупу: б хворих на екзему и 7 на атопічний дерматит -були проліковані методом оротерапії без супутнього парентерального вживання лікувальних засобів.

Клінічна характеристика пацієнтів:залежно від появи перших ознак хвороби найбільша кількість хворих була у віці до 20 років /48,4%/. У 21,0$ пацієнтів перші ознаки з"явилися у віці від ЗО до 36 років, 74,156 - склали тривалохворіпчі /від 5-Ю і більше років/.

Більше половини з них вказували на обстежений алергологічний анамнез..

На підставі даних анамнезу та результатів клінічного та лабораторного обстеження, всі пацієнти, залежно від супутньої патології, були розподілені на 3 групи: І- особи, попередньо хворі, але без ознак хвороби нині; П- особи, які мали наявні ознаки . супутньої хвороби під час лікування в стаціонарі; і- особи, у яких супутні захворювання були виявлені нами до початку лікування.

Серед 128 пацієнтів - 49,7% хворими на різні захворювання шлункокишкового тракту, 13,9? - серцево-судинної системи; 3,0?

- нервової, 22,6? - бронхопульмональиої, 32% хворих на алерго-дермази скаржилися з приводу остеохондрозу.. шийного відділу хребта. У більшості /69,2%/ діагноз було підтвержено методом інфрачервоної термографії.

Всі хворі ’ до початку лікування обстежувались. їм були проведені: загальні аналізи крові і сечі, стандартні серологічні реакції кройі на сіфіліс, був з'ясований функційний стан печінки,

вмістимість цукру в крові, було проведено аналіз калу на яйця пельмінтів, та інші аналізи по індивідуальним показанням.

Перед та після курсу лікування для оцінки його ефективності аналізували показники кйслотнолужного стану /КЛС/, за концентрацією водню, яке проводилось за допомогою апарата Аструпа та спеціальних номограм.

Вивчення змін КЛС в динаміці під час лікування дозволяло висновувати про стан окислювально-відновлювальних процесів в організмі та було об"екгивним критерієм якості лікування.

Метод інфрачервоної термографії був застосован нами у хворих алергодерматозами для вирішення двох конкретних завдань. Перше полягало в спостереженні стану періферійного мікроцирку-ляторного русла в динаміці під час лікування в камері ШП{ "Орот-рон". Друга задача полягала в діагностиці супутних хвороб хребта та міжхребетних дисків.

В процесі проведення кожного з спостережень ми. дотримувались таких правші:

І/ ідентичний час обстеження /9-00 - ІІ-ОО/ ;

2/ контроль утримування від куріння /не менше 4 годин/, та застосування фізіотерапевтичних, діагностичних та лікувальних процедур; '

З/ обстеження проводилося натще;

4/ попередня термоадаптація на протязі 15 хвилин в приміщенні з температурою на рівні 20+ 1% та аналогічна температура в приміщенні для обстежень;

5/ дво- або трикратне обстеження:

а/ для пацієнтів отримувавших лікування в камері ПИК "Орот-рон" - перед та після курсу оротерапії;

б/ для пацієнтів отримувавших загальнозвичайну терапію-в ідентичному часовому інтервалі та під час ремісії. .

6. Обсяг обстежень залежав від поширюванності шкірного процесу: дослідаувщш температуру зовньозмінених зон та симетричних їм ділянок.

Результати досліджень та їх обговорення

І. Деякі тенденції патоморфозу алергодерматозів у мешканців м.Києва в 1981 - 1991 p.p.

Статистичні дослідження по студіюванню патоморфоза шкіряних хвороб, дозволили з"ясувати деякі тенденції змін в структурі алергодерматоз ів.

По даних стаціонаре шкірного відділення ЫШВД м.Києва та результатах диспансерного обліку основних нозологічних одиниць по м.Києву та Київській області з січня 1982 р. по грудень 1991 - кількість хворих, отримувавших стаціонарне лікування за цей проміжок часу була майже стабільною або змінювалось в межах

1023,6 ± 5,6%. Термін перебування в стаціонарі був найменшим у 1985 р. /27,8 дня/, а найдовшим /31,0/ у 1987 р.

Загальна кількість хворих на екзему певно змінювалась. У проміжок часу з 1981 по 1983 p.p. їх середня кількість складала 574,4 + 4,4%, з IS84 по 1587 p.p. _ 821,4 + 3,2, з 1988 по 1991 p.p. - 728,1 + 4,6%. Таким чином відмічалися 3-4 річні проміжки відносного підйому або спаду кількості цих пацієнтів.

Особливо нас зацікавив аналіз кількості пацієнтів, захворів-ших на екзему у віці до 20 років. Якщо у IS83-I984 p.p. серед загальної кількості хворих на цю хворобу їх відсоток складав відповідно 1,19 та 0,78%, то починаючи з 198? р. відмічалася вірогідна тенденція до збільшення кількості хворих у цій групі.

В 1987 р. їх відсоток складав 6,79, в 1988 р. - 8,50, у 1989 р.

- 10,84, у 1690 р. - 10,88, у 1591 - II,2. Таким чином порівнюючи з проміжком 1682 - 1586 p.p. - кількість захворівших на екзему в віці до 20 років зросла майже в 10 разів.

Аналізуя захворюваність на нейродерміт ми отримали такі результати: за термін 1681 - 1985 p.p. зареєстровано в середньому 474,4 випадна на рік. Дані за 1986 р. відсутні, але за проміжок часу з 1587 по 1991 - ця кількість відповідно становила 787,7. Отже, кількість хворих на нейродерміт збільшилась за цей проміжок часу на 40%.

Дослідження структури хронічних рецидчвуючих хвороб дозволило з"ясувати певні зміни в динаміці рецидивування. З 1982 по 1985 p.p. середньорічний відсоток рецидивування у хворих на нейродерміт склав 0,29 від загальної кількості пацієнтів на дану хворобу, прийняту за 100%. У тдв? році він збільшився на 45% і склав відповідно 0,53. За проім'іл>к часу з 1588 по 1991 p.p. він продовжував збільшуватись, склала в відповідно 0,73; 0,98 та 1,30%. .

•

Таким чипом, порівнюючи з 198?. - IS86 p.p. частість рецидиву-впвнл у хворих на атонічний дерматит /нейродерміт/ збільшилась у 2,5 раза. '

Отримані нвми дані о патоморфюзі алергодерматозів свідчать про необхідність більш поглибленого вивчення цієї проблеми, співставлений наших результатів з даними досліджень інших нозологічних груп, а також вивчення пагоморфозу алергодерматозів у дітей. ■

2. Результати порівняльного аналізу термографічної картини м ікроциркуляції в шкірі у гаїнічно здорових осіб та у хворих на алергодерматози.

Дня судження про нормальне розподілення теплових зон шкіри проведено дослідження теплового режиму шкіри у 25 клінічно здорових волонтерів в віці від 20 до 50 років. Зіставляючи власні дані з результатами інших авторів ми намагались виробити уяву фізіологічної терютопогрями, яка необхідно для порівнювального аналізу термограм хворих та клінічно здорових осіб.

Ми досліджували теплові зони обличчя /анфас, профіль/, шиї, плеч, задньої та передньої поверхні тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Спочатку робилася обзорна термограма, а потім спостерігались уражені зони.

Проведені нами спостереження показали, що у клінічно здорових осіб величінь фізиологічної асиметрії для проксимальних областей не перевищувала 0,5°С. Дія кінцівок, особливо їх дистальних частин, варіації температури досягли 0,7-0,9°С. Одночасно, у топографічно ідентичних зонах у різних обстеженню? реєструвалась різниця в значенні максимальних та мінімальних температур до 2,0_+0,3°С. Така велике різниця може свідчити про перевагу симпатичних чи парасимпатичних впливів.

При загальній термографії задньої поверхні тулуба відмічали тенденцію до зниження абсолютних значень температури від потиличних до лопаточних, та від підлопаточних до пояснпчних областей. Окципітально-люмбальний градієнт, бів типовим для абсолютної більшості пацієнтів. Для кінцівок обов"язковим було збереження стабільного проксимально-дистального градієнту. Для обличчя, порівнюючі з іншими поверхнями, значення максимальних температур знаходяться на 0,2-І°С вище, а проміжок між значенням

иаксимальних та мінімальних температур істотно-ширший /0,540,4°С/.

Порштьальний аналіз максимальних та мінімальних значень температур різній рівней хребтової області з лопаточною дозволив зареєструвати такі лікономірнссті:

а/ для шийно-грудного відділу /Сд-Т^/ температура хребтової області вірогідно /р 0,01/ перевищувала лопаточну на

0,23-0,38°С;

б/ дія тораколюмбального /Тд- ^/ п0 максимальним значенням

- температура ідентична, але по мінімальним коливається в межах _+0,2°С;

в/ для люмбосакрального / £- - нижче на 0,33-0,6І°С

/Р 0,001/.

Існування такої термографічної картини свідчить про нормальні терморегуляторні реакції поверхневого кровообігу і відсутності ефектів подразнення чутливих, моторній та вентативних нервових пучків або інших очагів - джерел підвищеної теплопродукції.

У всіх хворих на алергодерматози вентативно-судишіі пору-иення були досить різнобарвні, хоча все ж таки вдалося дослідити безпосередню залежність характеру теплового режиму шкіри від фази запалювального процесу.

На фоні яскравої клінічної картини запалення ми спостерігали нетипічну термографічну картину, де найвищі значення температур співпадали не з центральною зоною запалення, а з зоною періфокаль них змін. Це явище ми пояснювали спотворенням теплового режиму икіри в зоні гострозапалювального процесу,за рахунок підвиїден-ного випаровування рідини з поверхні ерозій після викривання мікровез ікул.

Під час зменшення гострозапалювальнкх реакцій мокнуття змінялося створенням кірок та лусок, з"являлося лущення на фоні зменшення гіперемії та мокнуття. Процес стабілізувався. В цій фаз і запалювального процесу термографічна картина ставала типовою, і значення максимальних температур співпадали з зонами активного процесу на шкірі.

Проведені нами термографічні доеяідження у хворих на алер-годерматози дозволили з"ясуватн характер основних термографічних порушень, лкі були представлені слідуючими параметрами: зміниш

амплітуди температур /у 72,98$/, характере востановлення температури /у 66,6$/, термоасиметрією /.у 78,5$/. Зміни температури ппсіри перебували у прямій залежності від гостроти та обсягу процесу та давності хвороби.

3. Концепція стимулюючої дії на організм хворих алергодер-магозами адаптації до гіпоксії в камері СПК "Оротрон". Показання та протипоказання для застосування методу оротерапії.

Критерієм адекватності лікування оротерапією ми вибрали визначення параметрів ШІС, у зв"язку з тим, що в фізіологічних механізмах регуляції КЛС велику раль відіграють легені. Система дихання є надзвичайно ефективною та швидкодіючою, і компенсація змін КЛС розпочинається вже через 1-2 хвилини після їх появи. Роль легенів зводиться до підтримування нормально! концентрації С02 та С>2, а показниками їх функціонального стану -ер СО^ та Ра О2. Порушення вентиляції регулюється дихальним центром який Є чутливим до величин РН та рС0£. В наслідок збільшення рСС^ та зрушення РИ в кислий бік зростає вентиляція, що супроводжується підсиленням елимінації СС^. Співвідношення НСОд зрівнюється, і концентрація Н нормалізується. При ЇГсо"" надмірі луру і відхиленні РН в лужний бік вентиляція ^ ^ зменшується і СОд затримується в організмі, що сприяє вирівнюванню буферного співвідношення. Однак, цей механізм є слабим, яоскільки надмір СО^стимулює дихальний центр, що супроводжується посиленням дихання та збільшенням ачімікації С02.

Регуляція КЛС за допомогою печінки проходить декількома шляхами.

1. Окислення до Н^О та С0£ органічних кислот. При гіпоксич-них подразненнях печінки порушаться окислювальні процеси, і в загальний яровообіг поступає збільшена кількість продуктів з кислими властивостями, т,ч. виникає метаболичний ацидоз.

2. Печінка синтезус нейтральну речовину - мочевину із азо-тичних шлаків, частинно із аміака.

3. При накопиченні в організмі надміру кислих або лужних речовин - частина їх виділяється в ІІКТ разом з жовч"ю.

Таким чином впливая методом оротарапії на фізнологічні системи регуляції КЯС, ми розрахували досягти позитивних результатів

при лікуванні хворих на алергодерматози.

Зрушення ЮІС у хворих на екзему переважало в бік ацидозу /69,0%/. Водночас, у 5,7% пацієнтів ми відмічали компенсований метаболічний алколоз, та у 25,3$ - патологічних змін відмічено не було. Відстоток хворих атопічним дерматитом зі зрушенням КЛС в бік метаболічного ацидозу становить - 49,1%, метаболій-ного алкалозу -21,1%.

Отож, серед обстежених нами пацієнтів переважували особи /60,2%/ зі зрушенням окислювально-відновлювальних процесів в бік метаболійного ацидозу. Це на наш погляд було пов"язано з посиленим метаболизмом білків, так само як і з недостатньою швидкістю їх нейтралізації.

4. Клікіко-інструментальні критерії раціонального вживання методу оротерапії з застосуванням камери 1ИГК "Оротрон" в комплексному лікуванні хворих алергодерматозами.

Всього в камері ІІІГК "Оротрон" було проліковано 78 хворих, із них 43 на екзему і 35 на атопічний дерматит.

Підбір пацієнтів здійснювався після індивідуальної співбесіди з кожним. Враховувались психоемоційні особливості 'і соціальна адаптованість кожного пацієнта. Крім стандартизованої історії хвороби, на кожного хворого заповнювалась карта динаміки стану в процесі лікування в камері ЖК. В ній відмічались об'єктивні критерії стану шкіри і мікроциркуляції, а також суб”єктивні критерії в динаміці, котрі реєструвались лікарем.

До субмєктивних критеріїв ми відносили: покращення загального самопочуття, зменшення свербежу, покращення апетиту, нормалізацію сну, стабілізацію психоемоційного стану, а також інші зміни, на які вказували пацієнти.

Об'єктивні критерії оцінювались лікарем і фіксувались в історії хвороби, як зміни спеціального статусу. До них відносили: затихання гострозапальних реакцій, що проявлялось зменшенням набряку і гіперемії ураженного локусу, припинення мок-нуття. В стадії стабілізації процесу фіксували час початку епітелізації ерозій, відходження лусок і кірочок, частковий регрес висипань. За допомогою лабораторних методів визначали вміст газів крові, що також свідчило про стабілізацію чи дестабілізацію процесу. Стан переферичноГ мікроциркуляції оцінювали

за даними інфрачервоної термографії. Ці види досліджень застосовувались до початку лікування, потій після п"ятй сеансів, тобто в кінці першого тижня і після закінчення курсу, тобто в кінці другого тижня.

Лінування хворих алергодерматозамп розпочинали звичайно з короткочасного лікувального голодування. З моменту припинення повного голодування хворим призначалась оротерапія і медикаментозна терапія. З пертого дня спостерігання хворим призначалось індивідуальне місцеве лікування. Після 1-2 сеансів більшість хворих екземою не відмічало ніяких яскравовиражених позитивних зрушень, хоча під впливом експургаторної, загальної! місцевої терапії на цей час мокнутгя припинялось у 48,9%. Всього 2,3$ пацієнтів відмічало покращення загального самопочуття і 4,7$ -зменшення свербежу.

До 3-го сеансу найбільш виразно хворі відчували нормалізацію сну /76,І%/. Покращення загального самопочуття на цей час відмічали вже 68,£$, зменшення свербежу - 64,2/2 пацієнтів. Водночас це супроводжувалось затиханням гоетрозапальних явищ у 07,7? хворих і припиненням мокнуття - у 100?.

. ■ До 4-5 сеансу про покращення загального самопочуття, апетиту заявляли всі, без виключення, пацієнти про нормалізацію сну - 97,4%. 21,3% починали відмічати стабілізацію психоемоційного стану, яка проявлялася зменшенням дражливості, зтурбова-ності, почуття тривоги. На цей час закінчувалось затихання гоетрозапальних явищ у тих хворих,'у яких вони залишались /II,8%/. У деяких пацієнтів /16,6%/ починалось відходаення лусочок і кірок з поверхні вогнищ ураження. Початок епітелізації ерозій був відмічений нами у '7,1% хворих. .

Б перші дні 2-го тижня /Ь-д сєи,.са/ ще 2,3% пацієнтів відмічали зменшення свербіння, а стабілізацію психоемоційного статусу - вже. €3,4%. Відходаення лусок і кірочок, очищення вогнищ від вторинних нашарувань зафіксовано нами у 71,3% хворих. Продовжувалось епітелізацій ерозій /у 64,?.% хьориіс/. Висипання частково регресували у 35,7? пацієнтів.

Після 10 сеансів ьсі хворі, відмічали, покращення загального самопочуття, нормалізацію сну, апетиту, слабілізацію психоемоційного статусу. Більшість хворих при ініціалізації основних

~ ІЗ -

об'єктивних і суб"сктирних критеріїв після 10 сеансу ороторапії лікування в камері ИГК припиняли. Невелика група /7 ,і%/ продовжувала лікування до 12 сеансів. До 12-го сеансу п;е у 76,4% хворих ядійенявалась епітелізація ерозій, і у 7,1? починався регрес ■ шкірних висипань. До ІО-го сеансу нормалізацію мікроциркуляції па даними інфрачервоної термографії маля місце у 64,2%, нормалізація 11ЛС у 06,(1% пацієнтів. До і 2-го сеансу ще у 10,2? була підмічена стабілізація цих показників.

Таким чином початок основних позитивних амін стану хворих екземою наступав на 3-му сеансі і закінчувався до ІО-го.

У хворих «топічнім дерматитом картина була дещо іншого. Після 1-2 сеансіті протерппії хворі атонічним дерматитом не відмічали суттєвих змін за якимись об'єктивними чи суб'єктивними критеріями.

До 3-го сеансу покращення загального самопочуття відмічали лише 4,1? пацієнт ів, ямрншєшш свербіння - 16,6?, нормалізація сну - 12,5%. Покращення апетиту і стабілізацію психоемоційного статусу не констатував жоден хворий. Починалось затихання гост-розапальних явищ /12,5$/ і припинення мокнуття /8,3%/ у невеликої групи пацієнтів.

На другому тижні курсу /до 6-6 сеансу/ загальне самопочуття покращувалось ще у 52,7? хворих атопічним дєріатитом. Свербіння зменшилось у 41,0%. Покращення апетиту відаітили 16,6?, і в подальшому суттєвого зниження цього критерія не наступало.

Сон нормалізувався на цей час у 62,4& пацієнтів. Деякі хворі /29,1%/ стали відмічати стабілізацій психоемоційного статусу.

До ІО-го сеансу ще 12,5% пацієнтів відмітили покращення загального самопочуття, 4,1$ - нормалізацію сну 8,3? ~ стабілізацію психоемоційного статусу. Закінчувалось стихання гостроза-пальних явищ у 20,8% пацієнтів, епітелізація ерозій у 8,3$, відходження лусок і кірочок - у 25,0?. Частковий регрес висипань наступив у 31,5%. Нормалізація ІОІС мала місце у 16,6?. Мікро-циркуляція у вогнищах ураження лишалась порушеною.

Більшість хворих на нейродерміт продовжували курс лікування в камері ШК до 12 сеансів. На цеП час: загальне самопочуття покращилось у 8,3%, стабілізація психоемоційного статусу мала

иісце у 12,5% хворих. Закінчувалось очищення вогнища від вторинних нашарувань /8,3%/. Частковий регрес висипань загалом охопив 72,156 пацієнтів. Нормалізація КОС наступила ще у 29,156 пацієнтів.

Отож, початок нормалізації об"єктивнюс і суб"єктивних показників у більшості хворих атопічним дерматитом наступив в кінці першого- початку другого тихня лікування оротерапією. Максимальна стабілізація показників мала місце до 12 сеансу.

Нами не було зафіксовано жодного випадку загострення хвороби в процесі лікування оротерапією. У 7 випадках /9,1%/ погіршення стану наступило після припинення курсу лікування: у 4 хворих екземою /5,І%/ і у 3 хворих атопічним дерматитом /3,8%/. У всіх цих пацієнтів відмічалась розповсюджена форма дерматозу. Один із хворих екземою і один - на нейродерміт знаходились в стадії виходу із стану еритродермії. Шестеро хворих /85,7$/ із групи а негативним результатом до початку лікування в камері ШГК приймали, за призначенням лікаря, кортикостероїдні препарати. Ваш-вання цих препаратів продовжувалось і під час лікування оротера-піею. Всі ці хворі відмічали покращення загального стаїщг, нормалізацію сну, стабілізацію психоемоційного стану, зменшення свербіння і гострозапальних явищ після 3-5 сеансів. В процесу оротера-пії їх стан залишався стабільним. .

Позитивні результати комбінованого лікування хворих екземо»' і атопічним дерматитом в камері ИГК "Оротрон" дозволило нам виділити групу найбільш соціально адаптованих хворих, яким медикаментозна терапія не призначалась.

Безпосередньо після закінчення експургаторного методу хворі починали відвідувати сеанси оротерапії. Таким чином було проліковано ІЗ хворих, із них 7 - атопічним дерматитом, б - екземою; у І хворого з екземою із їх числа процес купірувати не вдалось.

В зв"язку а приєднанням вторинної інфекції, цьому пацієнту був призначений антибіотик. У І хворого атопічним дерматитом до 8 сеансу наступило загострення, внаслідок із-за огріх в дієті.

Хворому знову був призначений єкспургаторний метод і в подальшому - адекватна медикаментозна терапія.'

У II хворих /84,6%/ була досягнута клінічна ремісія без застосування медикаментозного лікування.

Нами відмічалась слідуюча позитивна динаміка об"єктивних і суб'єктивних критеріїв у хворих на екзему-’ після 1-2 сеансів оротерапії: одна третина свідчила про покращення загального самопочуття і затихання гострозапальних явищ. У всіх пацієнтів припинилось мокнуття. Після 3-го сеансу у половини - нормалізувався сон, іще одна третина відмічала зменшення свербіння, у 16,7% -покращився загальний стан і стабілізувався психоемоційний статус.

До 6-9 сеансу закінчилась стабілізація психоемоційного статусу у всіх хворих на екзему, продовжувалось відходження лусочок і кірочок, епітелізація ерозій. У більшої половини пацієнтів був відмічений частковий регрес висипань.

Після ІО-го сеансу спостерігалась нормалізація периферійної мікроциркуляції в шкірі і КЛС крові у однієї третини хворих.

На закінчення курсу /12 сеансів/ оротерапії нормалізація КЛС крові була зафіксована це у І хворого. На той час у всіх хворих відмічався частковий регрес висипань, повне очищення вогнищ ураження від вторинних нашарувань і епітелізація ерозій. Після закінчення курсу лікування в камері ШГК "Оротрон" всі хворі на екзему, після отршюіня відповідних рекомендацій, приступили до роботи.

У хворих атопічним дерматитом динаміка критеріїв була дещо іншою. Після перших трьох сеансів оротерапії суттєвих позитивних зрушень в клінічній картині не спостерігалось. У 2 хворих з екзематизацією вогнищ атопії мокнуття припинилось в результаті місцевого лікування.

До 10-12 сеансу загальний стан більшості хворих нормалізувався і стабілізувався. Динаміка суб"єктивних критеріїв припинилась. У хворих з попередньою екзематизацією закінчилась епітелізація ерозій і очищення вогнищ уражень від вторинних нашарувань. У 86,2% відмічався частковий регрес висипань. Нормалізація КОС крові була відмічена у, 14,2% пацієнтів до 5 сеансу, у 43,6% - до 10 і у 28,4% - до 12 сеансу оротерапії.

Таким чином, нормалізація, як загального стану, так і шкірного процесу у більшості хворих атопічним дерматитом, котрі не отримували традиційну медикаментозну терапія, мала місце після 5-8 сеансів і стабілізувалась до 12 сеансу лікування в

камері ШІ "Оротрон".

Доцільно сказати, що традиційний курс лікування базується на принципі експургагорної терапії, тобто максимальному виведенні із організму екзогенних і ендогенних полютантів, що порушують біохімічну рівновагу внутрішнього середовища організму.

При цьому, центральним органом, що забезпечує очищення організму, служить кишечник, численні ворсинки якого створюють велику сумарну площу екскреції.

Шлючення до комплексу лікувальних міроприємств сеансів дихання в камері тучного гірського клімату дозволяє підключити до процесів очищення організму ще один канал - колосальну поверхне альвеоллогенів. .

ВИСНОШИ '

1. Аналіз патоморфозу алергодерматозів за даними Київського

шкірно-венерологічного диспансеру за період 1981—1991 p.p. по-шзав, що на фоні практично-незміненоГзагальної кількості хворих на екзему, число первинних хворих у віковій групі до 20 років збільшилось у 9,4 рази. Захворюваність нейродермітом за цей хе час зросла у 1,6 рази, а частота Його рецидивування - в

4,6 рази. :

2. За даними інструментального аналізу стану локального І кровообігу різних ділянок шкіри у 132 хворих алергодерматозами аа допомогою інфрачервоної гермаграфії у більшості пацієнтів . стійкі порушення мікроциркуляції не співпадали з межами шкірного ураження і зберігалися після клінічного розв'язування процесу, У пацієнтів з хронічними алергодерматозами термографічний контроль стану шкіри дозволяє судити про ступінь і поширеність перифокального процесу, а також прогнозувати подальший перебіг захворювання. В гострому і підгострому періодах клінічного розвитку екземи для термографічної картини стану шкірного покриття хворих хронічними алергодерматозами типова інверсія проксимально-дистального градієнту поверхової температури.

3. Порівняння строків і результатів лікування двох реіщо-мізованих груп хворих алергодерматозами показало, що використання в комплексному лікуванні курсу сеансів дихання в камері

штучного гірського клімату - оротерапії - дозволяє знизити прояви алергічних реакцій, зменшити дози лікувальних засобів і скоротити строки перебування хворого в стаціонарі.

4. Оптимальні результати комбінованого лікування хворих алергодеріатозами а застосуванням оротерапії отримані для хворих на екзему - після 8-Ю сеансів оротерапії тривалістю 60-90 хв., для хворих на атонічний дерматит - після 10-12 сеансів такої самої тривалості. У хворих генералізованими формами алергодерматозів з застосуванням оротерапії, котрі приймали кортикостероїдні препарати, включення сеансів оротерапії до комплексного лікування виявилось малоефективним.

Б. Використання принципу дозованої нормобаричної гіпоксіте-рапії у формі сеансів штучного гірського клімату е однією із форм експургаторної терапії і показане для осіб, що страждають алергодерматозами, в комплексі традиційних методів лікування.

Практичні рекомендації

1. Інструментальний контроль локального кровообіїу різних ділянок шкіри за допомогою інфрачервоної термографії можна рекомендувати для виявлення ранніх стадій розвитку та рецидивів алергодерматоз ів.

2. Проксимально-дистальний градієнт поверхневої температури у хворих хронічними алергодерматозами, типовий для гострого

і підгострого перебігу захворювання, може використовуватися як об'єктивний критерій стадії розвитку захворювання.

3. До комплексного лікування хворих на алергодерматоз и доцільно включати курс лікування штучним гірськім кліматом або ж сеанси вдихання "гірського повітря".

4. При комбінованому лікуванні атонічного дерматиту з включенням курсу лікування гірським кліматом необхідно створювати в камері умови, еквівалентні висоті 3,6-4,б тис.м. н.р.м

і збільпувати тривалість курсу до 12 і більия сеансів.

- IS -

Список наукових праць опублікованих по темі дисертації - ; •

1. Термография кожи у больных экземой. /Мат.науч.практ.конф. "Современные проблемы научной и практической дерматовенерологии"/ Днепропетровск -j\J990 г., с.83.

2. Дыхательная коррекция метаболического ацидоза у больных экземой. Там же, с.84.

3. Доминантность полушарий и их связь с кожными заболеваниями /кат.науч.практ. конф.молодых ученых КГИУВ/ Киев - 1990, с. 96-100.

4. Применение искусственного горного климата в лечении больных экземой. /Бсес.конф. "Физиологические и клинические аспекты лечебнопрофилактического действия оротерапии и нормобарической гипоксии''/ Киев - 1990.

5. Влияние сеансов Нормобарической гипоксии в камере искус-

ственного горного климата /ИГК/ "Оротрон" на течение аллергодерматозов /Мат.19 науч.практ.конф. молодых ученых КГИУВ/ Киев - 1991, с.72-74 ‘

6. Использование дозированной гипоксии в лечении больных аллергодерматозами Дез.Докл. 9 Всесоюзного съезда дерматовенерологов/ Алма-Ата - 1991, с. 176-178.

7. Искусственная климатотерапия больных экземой /Йат.Респ.,

конф. по климатотерапии/ Львов - .1992, с.98-101 '

8. Зііни у патоморфозі деяких шкірних хвороб у місті Києві /Тез.долов. 6 з"їзду дерматовенерологів України/ Харків - 1992, с.6.

9. Основные тенденции патоморфоза аллергодерматозов в связи с ухудшением экологической ситуации в Киеве. /Тез.докл. Укр.

Науч. практ. конф. Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на ЧАЭС/ Киев - I9S2, с.30.

10. Некоторые тенденции патоморфоза заболеваний у человека после аварии на ЧАЭС./Пат.междунар.конф. по пробл.медицины катастроф/ т.II, с.32-33, Киев - 1992.

11.Artificial mountain climate in complex alergodermatosis treatment. I8th World Congrees of Dermatology, NY, USA-199?,p.25A.