Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Патогенетические принципы коррекции расстройств моторно-эвакуаторной функции пищеварительного канала в раннем послеоперационном периоде (экспериментальное исследование)

36ВІ ш £ г

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІВАНКІВ

Тарас Миронович .

УДК 616.33/.34-007. 272-009.11-039-06-08-092. 4/9

ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ КОРЕКЦІЇ РОЗЛАДІВ МОТОРНО-ЕВАКУАТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ТРАВНОГО КАНАЛУ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

(експериментальне дослідження)

14.01.03 - хірургія

14.03.05 - патологічна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Львів - 1996

Робота виконана у Львівському державному медичному універси теті 1 Львівському філіалі Київського НДІ гематології та пе реливання крові . ■

Наукові керівники: '

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор ПАВЛОВСЬКИЙ Михайло Петрович кандидат медичних наук ОБОРІН Олександр Миколайович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ДЗЮБАНОВСЬКИЙ Ігор Якович доктор медичних наук, професоп ГОЖЕНКО Анатолій Іванович

Провідна організація Київський інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН України • •

Захист дисертації відбудеться ................1086р.

о год на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 04.19.04 у Львівському державному медичною університеті (290010 м.Львів, вул.Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського державного медичного університету ,

(290000 м.Львів, вул.Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий ". . 1996. р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЧУКЛІН С.М.

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. Не дивлячись на відомі успіхи, післяопераційна паралітична кишкова непрохідність (ПКН) заливається однією з актуальних проблем хірургії. Це зумовлено, з одного боку, високо» частотою, понад 90%, виникнення в післяопераційному періоді , иоторио-евакуаторних порушень шлунково-кишкового каналу (ШКК) 1 велишся числом хворих із стійки!® післяопераційними парезами. З другого' - досить високим рівнем летальності, який сягає 20% [Черпак E.JL 1988; Зайцев В.Т. и соавт. 1989: Петров В.П., Ерюхин И. A. 1989і. Попова Т.С. и соавт. 1991; Гринев М.В. и соавт. 1992; Hildebrandt J.V. 1980; Hallenback В. et аі. 1987; Livingston E.H., Passaro Е.Р. 1990].

Характерною' риссю ПКН, як клініко-анатомічного синдрому, є виражені розлади метаболізму, а в запущених стадіях - безповоротні втрати значних об'ємів рідини 1 розвиток ПповолеМічного шоку. Тому в профілактиці й лікуванні ПКН суттєвого значення набуває інфузійно-трансфузійна терапія (ITT) метою якої повинна бути не тільки’стимуляція моторики ШКТ, але й усунення наслідків порушень гомеостатичних функцій травного каналу [Братусь В.Д. и соавт. 1989; Зайцев В.Т. и соавт.- 1990; Курыгин A.A. и соавт. 1994; Welssman C. 1990]. У цьому аспекті заслуговують уваги 20% розчин ліофілізованого сорбіту [Суслов B.C. J975; Головченко Ю.А. и сс^ авт.1977; Крышень П. Ф., Рафес Ю.И. 1979], особливо комплексні препарати на його основі, зокрема "ЛАКТОСОРБАЛ" 1 "СОРБТЛАКТ" [Оборин А.Н. .и соавт. 1994; Oborln A.N., Myndluk M.V. 1994].

. У свій час ITT суттєво вплинула на результати лікування ПКН •[Хартиг В. 19823, однак рівень летальності в останні роки не'має тенденції до зниження, що свідчить про досягнення певного "піку" ефективності сучасної Інтенсивної терапії [Попова Т.С. и соавт. 1991; Гринев К.В. и соавт. 1992; Курыгин A.A. и соавт. 1994]. У зв’зку з цим, порад: з опрацюванням ефективних Інфузійно-трансфу-зійних середовищ: гтліфдакціональної дії, актуальним продовжує залишатись пошук фізіологічно' активних речовин, які, справляючи регулюючий вплив на нейрогуморальну систему організму, сприяли б відновленню мотсрно-евакуаторної функції (МЕФ) травного каналу.

Виходячи з відомостей Із літератури, такими сполуками є молекулярні біорегулятори ліпідної природи - ейкозаноїди або прос-таноїди [Ажгихин И.С. 1978; . Кочина Е.Н. 1983; Варфоломеев С.Д., Мевх A.I. 1986; Bennett A.. Sanger G.J. 1984, Rampton D.S. 19633.

Взаємодіючи з багатьма гормонами, медіаторами 1 ферментами на рівні циклічних нуклеотидів з участю йонів Caz*. єйкозаноїди відіграють роль як медіаторів чи модуляторів, так 1 регуляторів окремих біохімічних реакцій. Так, стимулюючи виділення гіпотала-мо-гіпофізарних рилізінг-факторів, простаноїди приймають участь у передачі Інформації від ендокринної залози до клітини, Імітують дію тропних гормонів гіпофізу, віднозлюють втрачену органом нейроендокринну регуляцію та 1н. [Юдаев H.A. 1979; Марков Х.М. 1979: Федоров H.A. и соавт. 1990; Curtls-Prlor Р.В. 1988; Cowell A.M.'. Buckingham J. C. 1989]. Є всі підстави вважати, що серед різноманітних класів 1 груп ейкозаноїдів провідну роль у регуляції МЕФ ШКК у нормі й при патології відіграє саме простагландин (ПГ) Ег [Павловський М.П., Оборін О.М. 1994: Bennett A., Sanger G.J.

1984; Bueno L. et al. 1985; Rampton D.S. 1988].

Виходячи з вищевикладеного, надзвичайно важливим є вивчення впливу ПГЕ2 на перебіг 1 наслідок експериментальної ПКН. .

Мета 1 задачі дослідження. Метою даного дослідження є вивчення впливу нових плазмозамінних рсзчичів “ЛАКТОСОРБАЛ" 1 "СОР-БІЛАКТ", а також простагландину Ег на відновлення МЕФ травного каналу при експериментальній післяопераційній ПКН.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

’ і. Вивчити моторну діяльність різних відділів травного каналу (антральний відділ шлунка (АВШ), верхній відділ тонкої та дистальний відділ товсто- кишок (ВВТК, ДВТК) ненаркотизованих него-дованих собак.

2. Відтворити в експерименті патогенетичну стандартизовану

модель післяопераційної ПКН, яка б імітувала аналогічний патологічний процес у клініці’. .

3. Вивчити особливості динаміки відновлення моторної діяльності різних відділів травного каналу при ПКН.

4. Вивчити вплив одноразового внутрішньовенного введення ге-мокоректора комплексної дії "ЛАКТОСОРБАЛ" на моторну діяльність різних відділів травного каналу в нормі й при ПКН.

5. Вивчити вплив одноразового внутрішньовенного введення нового гіперосмолярного розчину "СОРБІЛАКТ" на моторну діяльність різних відділів травного каналу в нормі та при ПКН.

6. Вивчити вплив одноразового внутрішньовенного введення простагландину Е2 на моторну діяльність різних відділів травного

каналу в нормі а при ПКН. .

7. Вивчите вплив одноразового сумісного внутр'шньовенного введення "ЛАКТ0СОРБАЛУ" 1 простагландину Ег на моторну діяльність різних відділів травного каналу при ПКН.

Наукова новизна дослідження. Вперше встановлено, що плазмо-замінні розчини "ЛАКТОСОРБАЛ" 1 "СОРБІЛАКТ" при одноразовому внутрішньовенному введенні в дозі 10.0 мл/кг стимулюють моторну діяльність АВШ. ВВТК 1 ДВТК собак, як у нормі, так 1 в ранньому післяопераційному періоді, але не впливають при цьому на термін відновлення которно-евакузторної Функції кишок. .

Вперше встановлено, що простагландин Е2 при одноразовому внутрішньовенному введенні в дозі 25.0 мк’г/кг не-тільки стимулює моторну діяльність ВВТК та ДВТК собак, як у нормі, так 1 в ранньому післяопераційному періоді, але швидко 1 стійко відновлює мо-торно-евакуаторну Функцію травного каналу. . .

Вперше встановлено, що при сумісному введенні з "ЛАКТОСОРБА-ЛОМ" (10.0 мл/кг) простагландин Ег (25.0 мкг/кг) посилює стимулюючий моторику кишок ефект гемокоректора в ранньому післяопераційному періоді, цо сприяє швидкому та стійкому відновленню мотор-но-евакуаторної функції травного каналу. '

Практичне значення роботи.

1. Отримані результати дозволили патогенетично обгрунтувати доцільність використання "ЛАКТОСОРБАЛУ“. "СОРБІЛАКТУ" 1 ПГЕг у комплексній терапії післяопераційної ПКН у клініці.

2. На підставі отриманих даних та результатів інших дослід-нень, виконаних у Львівському філіалі Київського НДІ гематології та переливання крові. Фармакологічний Комітет НОЗ України дозволив клінічну апробацію "СОРБІЛАКТУ" при різних патологічних процесах. у тому числі й при ПКН (протокол N 1 від 26.01.1995 р. ) .

3. Розроблено пристрі'й для реєстрації моторної діяльності травного каналу шляхом вимірювання внутр.лньопорожнинного- тиску

1 спосіб моделювання післяопераційної ПКН.

Положення-, які виногяться на захист:

Г. Внутрішньовенні одноразові ІнфузІІ нових плазмозамінних розчинів "СОРБІЛАКТ* 1 "ЛАКТОСОРБАЛ" у дозі 10.0 мл/кг стимулюють моторну діяльність різних відділів травного каналу (АВШ. ВВТК та ДВТК) у ненаркотизованих негодованих собак.

2. Внутрішньовенні одноразові ІнфузІІ "СОРБІЛАКТУ" 1 "ЛАКТОСОРБАЛУ" в дозі 10.0 мл/кг у ранньому післяопераційному періоді

активують моторику всіх відділів травного каналу, які вивчались, але не впливають на термін відновлення моторно-евакуаторноІ Функції кишок. Отримані дані є експериментальним обгрунтуванням використання "ЛАКТОСОРБАЛУ" 1 "СОРБІЛАКТУ" в комплексній терапії післяопераційної ПКН у клініці.

3. Одноразова внутрішньовенна інфузія простагландину Ег в дозі 25.0 мкг/кг у ненаркотизованиг погодованих собак справляє активуючий вплив на моторну діяльність травного каналу, який носить специфічний характер у кожному із вивчених його виділів.

4. Одноразова внутрішньовенна Інфузія простагландину Ег в дозі 25.0 ккг/кг стимулює моторну діяльність кишок собак у ранньому післяопераційному періоді і сприяй швидкому відновленню моторно-евакуаторної функції травного каналу.

5. При сумісному внутрішньовенному введенні з "ЛАКТОСОРБА-

ЛОМ" (10.0 мл/кг) простагландин Е2 (25.0 мкг/кг) посилює стимулюючий моторику кишок ефект гемокоректора в ранньому післяопераційному періоді. '

Отримані дані є експериментальним обгрунтуванням доцільності використання простагландину Е2 в комплексній терапії післяопераційної ПКН у клініці. ’

Впровадження результатів дослідження. За результатами досліджень отримано 2 посвідчення про раціоналізаторські пропозиції: на "Пристрій для вимірювання внутріїшіьопорожнинного тиску" (посвідчення N 3/94, видане Львівським медичним інститутом 20 грудня 1994р.) 1 на "Спосіб моделювання паралітичної кишкової

непрохідності" (посвідчення II 381/96, видане Львівським філіалом Київського НДІ гематології та переливання крові 4 квітня 1996р.).

Результати досліджень впроваджено у практику лікувальних закладів м.Львова, використовуються у навчальному процесі у Львівському медичному університеті та при виконанні науково-дослідних робіт для вивчення моторної діяльності травного каналу.

Апробація роботи. Матеріали дисертації представлені на: науково-практичній конференції "Нове в діагностиці 1 лікуванні зах--ворювамь органів травлення". Харків. 199-і; міжнародній конференції “Актуальні проблеми розробки 1 виробництва кровозамінників 1 консервантів крові". Мінськ. 1994; науково-практичній конференції "Гнійно-септичні ускладнення в невідкладній хірургії". Харків. 1905: науково-практичній конференції "Актуальні проблеми подання

екстрениої медичної допомоги при невідкладних станах", Київ,

1995; 5-у Віденському шок-форумі сумісно з Європейським товариством з шоку. Відень (Австрія), 1995; Російській конференції "Актуальні питання слук:Си крові й трансфузІологП", Санкт-Петербург. 1995; 36-у 1 37-у засіданнях Австрійського товариства хірургів 1

асоційованих фахових товариств. Відень (Австрія). 1995. Град (Австрія), 1996; науковій конференції до 100-рІччя кафедри фізіології Львівського медичного інституту. Львів. 1995; симпозіумі пам'яті Л. Ридігера (наукова конференція секції хірургічної ендоскопії товариства хірургів Польщі). Краків (Польща), 1956; 7-у

конгресі Європейського товариства з шоку, Манчестер (Англія),' 1996; 6-у.конгресі Світової федерації українських лікарських товариств, Одеса, 1996. ,

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць. .

Особистая енєсок дисертанта. Автор дисертаційної роботи самостійно виконав експериментальні дослідження, провів оґлік та аналіз отриманого матеріалу, сформулював основні положення та висновки роботи.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках, Ілюстрована 12 таблицями й 35 рисунками, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів 1 методів дослідження, п’яти розділів власних досліджень, заключення, висновків 1 списку літератури, який включає 454 вітчизняних та закордонних джерел, а також додатку, що містить копії актів впровад»ення.

' ЗМІСТ'РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження.

Експерименти проведені на 25 дорослих безпородних собаках обох статей, масою 12 - 24 кг. Для вивчення моторної діяльності ШКК. про яку судили за змінами значень показників моторики в АВШ, ВВТК 1 ДВТК, використаний метод реєстрації змін внутрішньопорок-нинного тиску за допомогою розроблених нами датчиків, які на ка-белі-зонді вводили через Фістули у просвіт АБИ!. ВВТК і ДВТК.

Операцію з приводу вживленя фістул, якій передувала прекеди-кація (0.5 мл 0.155 розчину атропіну сульфату, і.0 мл 1% розчину дімедролу, 1.0мл50% розчину анальгіну), проводили під внутрішньовенним гексеналовим наркозом (ЗО мг/кг) з дотриманням усіх правил асептики й антисептики. Графічну реєстрацію моторної ді-

- G -

яльності АВШ. ВВТК 1 ДВТК здійснювали на поліграфі "П8Ч-01" (Львів) при швидкості руху Анаграмної стрічки 0.2 мм/с безперервно на протязі всього експерименту (3-5 год). .

Моторну діяльність АВШ 1 ВВТК оцінювали за наявністю 1 тривалістю (хв) повного циклу міграційного моторного комплексу (ММК)

1 його фаз - І (період спокою), II (нерегулярних скорочень або наростаючої активності) 1 III (регулярних скорочень або ритмічної активності), частотою скорочень (ЧС) за 5 хвилин: середньою амплітудою скорочень (САС) у мм рт.ст.. моторним Індексом (МІ), як похідним від множення ЧС на САС (мм ртіст. за 5 хвилин): часом

роботи (4P) - час активності кишки в' X до часу дослідження [Santander R. et al., 1988, Фишер A.A.. Каруна Ю. В. 1988]. Для характеристики моторики ДВТК використовували показники 4P, ЧС, САС і МІ. який визначали за Формулою [Герман С.В. 1983):

• САС -t .

■ ці ■*----------------------------------,

T -2

де САС - середня амплітуда скорочення (мм рт.от.): t - час активності (хв): Т - час дослідження (хв). . *

Реєстрація моторної діяльності відділів ШКК,' що вивчалися, проводилась через 2 год після завершення операції, а потім щоденно до повного відновлення моторної Функції травного каналу. До вивчення нормальної голодної моторної діяльності ШКК собак і характеру її змін під впливом досліджуваних препаратів, які вводили на початку І фази ММК. приступали через 2 тижні після- операції. Лікування ПКН починали через 24 год після оперативного втручання.

Для вивчення впливу на моторну діяльність АВШ. ВВТК 1 ДВТК-у нормі і при лікуванні післяопераційної ПКН використовували нові плазмозамінні розчини ."ЛАКТОСОРБАЛ", "СОРБІЛАКТ" (Львівський філіал Київського НДІГ1ПК, Україна) 1 ПГЕг. препарат "ПРОСТЕНОН", ("Кешазої". Естонія). Препарати, які вивчались, вводились одномоментно у v.cephallca antebrachll. При цьому "ЛАКТОСОРБАЛ” і "СОРБІЛАКТ" переливали зі швидкістю 5-15 мл/хв із розрахунку іОІО мл/кг, тоді як "ПРОСТЕНОН", який безпосередньо перед введенням розчиняли в 10.0 мл/кг 0.9% Nací або "ЛАКТОСОРБАЛУ", вводили в дозі 25.0 мкг/кг Із швидкістю 5-7 мл/хв.

Отримані результати опрацьовані методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стыодента [Иванов Ю.И. и соавт. 1990].

- 9 -

Результати досліджень.

1. Характеристика моторної діяльності різних відділів травного каналу негодованих ненаркотизованих собак.

Для характеристики голодної моторної діяльності АВШ 1 ВВТК використані значення показників 20 циклів ММК. а ДВТК - 20 енте-рограм 10 собак. Встановлено, що повний цикл ММК. який триває в АВШ 1 ВВТК відповідно 124.90 + 5.97 хв 1 121.55 + 7.30 хп. складається з трьох послідовних фаз - І, II 1 III. При цьому І фаза ММК у АВШ 1 ВВТК триває 69.28 + 5.21 хв 1 55.61 + 3.95 ?.в. II фаза ММК - 38.80 + 7.29 хв 1 59.04 + 6.40 хв, III фаза ММК - 17.02 + 2.17 хв 1 7.50 + 0.68 хв, відповідно. Моторика ДВТК була представлена групами по 6 - 12 тонічних скорочень, які виникали й зникали без будь-якої закономірності. При цьому зміни Інтервалів між групами скорочень у ДВТК не були постійними 1 коливались від 5-10 до 20-30 хв 1 більше. .

Вивчений характер моторної діяльності АВШ. ВВТК 1 ДВТК 1 значення показників, ідо її характеризують, розцінювалися нами як умовно фізіологічні 1 служили порівняльними критеріями при інтерпретації результатів наступних досліджень. •

2. Вплив операційної травми на моторну діяльність різних відділів травного каналу собак.

Дослідження на 5 собаках показали, що через 2 год після операції реєструється повне пригнічення моторної діяльності АВШ. ВВТК 1 ДВТК, яке в більшості тварин (3) зберігалось через 48 год. 'Надалі в усіх собак спостерігалася поступова нормалізація показників моторної діяльності всіх відділів травного каналу, яка у ВВТК остаточно відбувалася на 5-6 добу, АВШ 1 ДВТК - на 6-7 добу. Тоді ж спостерігався перший сформований стілець.

На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що тривале (до 3-х год) оперативне втручання в усіх собак приводить до виражених 1 відносно стійких порушеннь моторно-евакуаторної функції ШКК, які в значній мірі Імітують аналогічні в клініці. Однотипова напрямленість індукції та перебігу виявлених розладів моторної діяльності травного каналу дозволяє вважати, що відтворена стандартизована модель післяопераційної ПКН.

3. Вплив одноразової доьенної трансфузії "ЛЛКТОСОРБАЛУ" на

моторну діяльність різних відділів травного каналу у ненаркотизо-ваних негодованих собак. .

Введення "ЛАКТОСОРБАЛУ" 5 собакам викликало посилення моторної діяльності АВШ 1 ВВТК, ідо проявлялося збільшенням тривалості

II фази ММК відповідно на 18.3% (РС0.05) 1 46.6% (Р<0.02) 1 зна-

чень показників моторики (ЧС, САС 1 МІ) II і III фаз ММК. При цьому ЧР АВШ 1 ВВТК під час повного циклу ММК зріс відповідно на 13.555 (Р>0.05) 1 на 41.7% (РС0.02). Активація "ЛАКТОСОРБАЛОМ" моторики ДВТК проявлялася зростанням ЧР на 28.2% (Р<0.02), ЧС - на

80.6% (Р<0.02). САС ■ на 49.4% (РС0.05). МІ - на 90.6% (РС0.01).'

4. Вплив внутрішньовенного введення "ЛАКТОСОРБАЛУ" на перебіг 1 наслідки експериментальної післяопераційної паралітичної кишкової непрохідності.

Трансфузія "ЛАКТОСОРБАЛУ" на фоні повної відсутності моторної діяльності травного каналу 5 собак вже через 3.8 + 2.1 хв приводила до появи скорочень у АВШ. а через 5.9+ 1.8 хв - у ВВТК. Стимулюючий вплив "ЛАКТОСОРБАЛУ" на моторику ABO! 1 -ВВТК зберігався на протязі 8.58 + 3.45 хв і 13.93 + 3.78 хв, відповідно, 1 надалі не відновлювався. У ДВТК під впливом "ЛАКТОСОРБАЛУ" лише у 3-х собак виникали поодинокі, ¡ивидкозникаючі скорочення малої амплітуди. Моторно-евакуаторна функція травного каналу повністю відновлювалася на 4-6 добу піс.ш лікування. •

5. Вплив одноразової довенної інсфузії "СОРБІЛАКТУ" на мо-

торну діяльність різних відділів травного каналу у ненаркотизова-них негодованих собак. .

Дослідженнями на 5 собаках встановлено, що інфузія "СОРБІЛАКТУ" стимулює моторну діяльність АВШ і ВВТК за рахунок збільшення як тривалості II фази ММК відповідно на 26.8% (Р<0.05) 1 46.8% (РС0.05). так 1 значень показників моторики (ЧС. САС, МІ)

II 1 III фаз. Під час повного циклу ММК ЧР АВШ і ВВТК зріс відповідно на 15.3% (Р>0.05) 1 на 40.3% (Р<0.05). ЧР ДВТК зростав на 33.1% (Р<0.05), ЧС - на 91.8% (Р<0.05), САС - на 56.4% (РС0.05). МІ - на їОб.4% (Р<0.05).

6. Вплив внутрішньовенного введення "СОРБІЛАКТУ" на перебіг

1 наслідки експериментальної післяопераційної паралітичної кишко-

во І непрохідності.

Інфузія "СОРБІЛАКТУ" на фоні повної відсутності моторної діяльності ШКК 5 собак приводила до появи скорочень у АЗІЯ вже через 3.2 + 1.5 хв. у ВВТК - через 2.6 + 1.2 хв. Стимулюючий вплив "СОРБІЛАКТУ" на моторику АВШ 1 ВВТК зберігався на протязі 9.27 + 3.74 хв 1 16.65 + 5.74 хв відповідно. 1 в дальнійіиому не відновлювався. У ДВТК під впливом "СОРБІЛАКТУ" лише у 2-х собак виникали поодинокі, швидкозникаючі скорочення малої амплітуди. Повне відновлення моторно-евакуаторної функції травного каналу собак цієї групи відбувалося на 4-6 добу після лікування.

Результати цих досліджень свідчать про активуючий вплив "ЛАКТОСОРБАЛУ" 1 "СОРБІЛАКТУ" на моторику ШКК собак як у нормі, так 1 при ПКН. Однак, одноразове введення вивчених розчинів не впливає на скорочення термінів відновлення моторно-евакуаторної функції травного каналу. Проте, врахування отриманих даних 1 терапевтичного потенціалу "ЛАКТОСОРБАЛУ" й "СОРБІЛАКТУ" дозволяє рекомендувати їх для профілактики 1 лікування ПКН у клініці.

7. Вплив одноразового довенного введення простагландину Е2 ка моторну діяльність різних відділів травного каналу у непарно-тизованих негодованих собак

Дослідженнями на 5 собаках встановлено, що Інфузія ПГЕ2 супроводжується змінами моторної діяльності травного каналу, які у кожному конкретному відділі носили специфічний характер. Так, через 32.7 + 6.5 хв від початку Інфузії ПГЕ2 у АВШ і ВВТК виникали постійні, але нерегулярні скорочення, які реєструвалися на протязі всьЬго часу спостереження. При цьому зміни моторної діяльності АВШ .1 ВВТК набували характеру, притаманного моториці ШКК ситих тварин. У цей же час. у ДВТК скорочення виникали вже через 2.4 +

0.7 хв від початку введення ПГЕ2, супроводжуючись ВІДХОДЖЄННЯМ газів і екскрементів. Після завершення введення ПГЕг моторна діяльність ДВТК поверталася до вихідного рівня. Отримані дані узгоджуються з результатами інших авторів [Thor P. et аі. 1985; Tollstrom Т. et аі. .1988].

' 8. Вплив внутрішньовенного введення простагландину Е- на пе-

ребіг і наслідки експериментальної післяопераційної паралітичної кишкової непрохідності.

- ■ Вплив одноразової внутрішньовенної Інфузії ПГЕ2 у 5 собак ка

моторику різних відділів травного каналу, що вивчалися, носив неоднозначний характер. Якщо на фоні повного пригнічення моторної, діяльності травного каналу введення ПГЕ2 не впливало на моторику АВШ. то вже через 3.1+ 1.2 хв від початку введення препарату у ДВТК спостерігалася поява сильних скорочень. При цьому у трьох собак під час введення ПГЕ2 відходили гази 1 екскременти. Стимулюючий ефект дії ПГЕг у ДВТК тривав 19.5 + 4.4 хв. після чого реєструвалися поодинокі скорочення незначної амплітуди. У ВВТК короткотривалі групи скорочень невеликої амплітуди (10-12 мм рт. ст.) виникали через 41.7 + 5.8 хв від початку введення ПГЕ2 1 реєструвались на протязі всього експерименту. Надалі у всіх тварин даної серії експериментів спостерігалася досить швидка та стійка нормалізація моторної діяльності всіх відділів травного каналу, що вивчалися, яка остаточно відбувалась на 3-4 добу після лікування. При цьому спостерігався перший сформований стілець.

9. Вплив сумісного довенного введення "ЛАКТОСОРБАЛУ“ 1 простагландину Е2 на перебіг і наслідки експериментальної післяопераційної паралітичної кишкової непрохідності. • •

Сумісна внутрішньовенна трансфузія "ЛАКТОСОРБАЛУ" 1 ПГЕ2 у 5 собак приводила до появи скорочень у всіх відділах травного каналу, що вивчалися. ' Так, в АВШ 1 ВВТК сильні скорочення виникали відповідно вже через 3.2 + 1.7 хв 1 5.1 + 2.2 хв. Але, якщо активація моторики АВШ зберігалася лише 6.12 + 2.37 хв, то у ВВТК -21.53 + 5.84 хв. проявляючись надалі постійними короткочасними групами скорочень амплітудою 10-12 мм рт.ст. У ДВТК Інтенсивні скорочення спостерігалися вже через'4.2 + 1.9 хв від початку лікування. супроводжуючись у всіх собак відхоДженням газів 1 екскрементів. Активація моторики ДВТК тривала 23.8 + 3.3' хв, після чого постійно реєструвалися поодинокі групи скорочень незлачної амплітуди. Нормалізація моторно-евакуаторної діяльності травного каналу відбувалася на 3-4 добу після лікування.

Таким чином, при сумісному введенні з "ЛАКТОСОРБАЛОМ" ПГЕг посилює стимулюючий моторику травного каналу ефект гемокоректора, результатом якого є значне посилення моторної діяльності . кишок. Однак, остаточне відновлення НЕФ травного каналу собак цієї серії експериментів відбувалося у ті ж самі терміни, що й у тварин попередньої групи.

- 13 -ЗАКЛЮЧЕНИЯ '

При обговоренні механізмів дії ПГЕ, в реалізації його терапевтичного ефекту перш за все тре'ба виходити з причинно-наслідко-вих взаємовідносин між основними факторами патогенезу ПКН 1 фізіологічної ролі ейкозаноїда.

Відомо, що під впливом агресії (операційна травма, анестезія, шок, бактеріемія і 1н.) активуються функції гіпоталамо-гіпо-'фізарно-наднирникової системи, які направлені на збереження організму як цілісної системи. При цьому різко зростають рівні гормонів 1 медіаторів (вазопресин, кат холаміни. .опіоїдні пептиди, со-матостатин, глюкагон), що не тільки безпосередньо гальмують моторику ШКК , але й пригнічують синтез 1 вивільнення сполук (тиролі-берин, тиротропний, адренокортикотропний (АКТГ), фолікулостимулю-ючий гормони, тироксин, Інсулін, ацетилхолін, субстанція Р. серотонін. аденозинтрифосфорна кислота (АТФ).. гастрин, холецистокі-нін) стимулюючих НЕФ травного каналу [Русаков В.И. и соавт. 1935: Рябов Г.А. и соавт. 1989; Dubois А. 1977: Axelrod J., Reislne Т. 1984: Welssman C. 1990].

У цій ситуації ПГЕ2 проявляє здатність відновлювати закономірний взаємозв’язок нервових 1 гуморальних факторів на всіх рівнях ієрархії регулюючих НЕФ травного•каналу механізмів. Вступаючи у конкурентні відносини з основними факторами патогенезу ПКН, ПГЕ2 не тільки обмежує дію вазопресину, катехоламінів. опіоідних пептидів, соматостатину, але стимулює при цьому вивільнення ацетилхоліну, тироліберину, АКТГ. інсуліну, субстанції Р, серотоніну. гастрину та 1н., відновлює пул АТФ [Бернсток Д., Коста М. 1979; Горизонтова М.П., Игнатьева H.Р. 1988; Небольсина Л.И. и соавт. 1982; Landgraf R. et al. 1979: Ghuman S.S. 1982; Yagasakl

0. et al. 1981; Cowell A.M., Buckingham J.C. 1989].

Відкриття широкого розповсюдження нейропептидів поза межами центральної 1 периферичної нервової системи 1 наявності гормонів, які раніше вважалися продуктами ендокринних клітин слизової оболонки ШКК, у нервовій тканині [Gulllemln R. 1977; Shally A.V. •1978]. дає всі підстави вважати, що регуляторний вплив ПГЕ2 на МЕФ травного каналу здійснюється як на органному (кишки), так 1 системному (центральна нервова система) рівнях організму.

ВИСНОВКИ - .

1. Розроблено стандартизовану патогенетичну модель післяопераційної паралітичної кишкової непрохідності, яка в значній мірі Імітує патологічний процес, що спостерігається в клініці.

2. Внутрішньовенні одноразові інфузії нових плазмозамінних

розчинів "ЛАКТОСОРБАЛ" 1 "СОРБІЛАКТ" у дозі 10.0 мл/кг стимулюють моторну діяльність різних відділів травного каналу (АВШ, ВВТК 1

ДВТК) собак як у нормі, так 1 при ПКН. Разом із цим, інфузії

"ЛАКТОСОРБАЛУ" 1 "СОРБІЛАКТУ" у ранньому післяопераційному періоді не впливають на термін відновлення моторно-евакуаторної функції травного каналу. '

3. одноразова внутрішньовенна інфузія ПГЕг в дозі 25.0

мкг/кг у ненаркотизованих негодованих собак активує моторну діяльність і має специфічний характер у кожному із вивчених відділів травного каналу. ^ ,

4. Одноразова внутрішньовенна Інфузія ПГЕ2 в дозі 25.0

мкг/кг стимулює моторну діяльність кишок собак у ранньому післяопераційному періоді 1 сприяє швидкому відновленню ноторно-евакуа-торної функції кишок.

5. При сумісному внутрішньовенному введенні з "ЛАКТОСОРБА-ЛОМ" (10.0 мл/кг) ПГЕг (25.0 мкг/кг) посилює стимулюючий моторику кишок ефект гемокоректора 1 сприяє швидкому відновленню моторно-евакуаторної функції травного каналу.

6. Отримані дані є експериментальним обгрунтуванням доціль-

ності використання ПГЕ2 в комплексній терапії післяопераційної ПКН у клініці. '

Практичні рекомендації

Результати дослідження дозволяють рекомендувати нові плазмо-замінники комплексної дії "ЛАКТОСОРБАЛ" 1 "СОРБІЛАКТ" для профілактики та комплексного лікування післяопераційних розладів моторно-евакуаторної функції травного каналу в клініці. З метою посилення ефективності інфузійно-трансфузійної терапії при .ПКН патогенетично обгрунтовано доцільність використання простагландину Е2. ' .

- 15 -

Публікації по темі дисертації

1. Вплив одноразової довенної інфузії нового гіперосмолярно-

го розчину "Сорбілакт" на моторну активність різних відділів шлунково-кишкового тракту у ненаркотизованих собак / Павловський М.П., Оборіц О.М.. Іванків Т.М., Миндюк М.В. // Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения: Тез. докл. на-

уч. -практ. конф. - Харьков.1994.- С. 160.

2. Ivanklv Т.М., Oborin А.N.. Pavlovsky М.P. Stimulation of

different parts of gastrointestinal tract motility dogs In paralltlc Ileus (PI) by the new sorbltcontalnlng solutions (SCSs) "Sorbllact" C'SL") and "Lactosorbal" ("LS") // '95 International Conference on Disaster and Emergency Medicine.- Shanghai. 1995. -P. 65. .

3. Іванків Т. M.. Миндюк M. В., Павловський М. П. Вплив однора-

зової довенної трансфузії нового гемокоректору комплексної дії "Лактосорбал" на моторну діяльність товстої кишки собак при паралітичній кишковій непрохідності //Актуальні проблеми подання екс-тренної медичної допомоги при невідкладних станах: Матер, наук.-

практ. конф. - Київ.1995. - С.47-48.

4. Influence of the single Infusion of the new hyperosmolar

solution "Sorbllact" on the recovery of motility in different parts of gastrointestinal tract (GIT) in early postoperative period: Abst. 5th Vienna Shock Forum. - Vienna, 1995 / Oborin

A.M.. Pavlovsky M.D., Ivanklv Т. М., Kosarchln Г.. 0.. Myndluk M.V. // Shock. - 1995. - Vol.3. - Suppl. - P. 67.

5. Експериментальне обгрунтування використання нових плазмо-

замінних розчинів "Реосорбілакт" 1 "Сорбілакт" у комплексній терапії післяопераційної паралітичної кишкової непрохідності в клініці / Павловський М.П., Оборін О.М., Іванків Т.Н.. Миндюк М.В. // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии: Тез.

докл. науч.- практ. конф. хирургов Украины. - Харьков, 1995. -С.229-230.

6. Вплив одноразових доненних Інфузій нового гіперосмолярно-го розчину "Сорбілакт" на моторну діяльність різних вілл 1лln шлунково-кишкового тракту собак у нормі 1 при патології / оборін 0.М., Іванків Т.M.. Миндюк М.В.. Павловський М.П. //Вісник наукових досліджень. - 1995. - N 3. - К 53.

• . 7. Влияние ■ новых трансфузионних растворов "Лактосорбал" и "Реосорбилакт" на моторную деятельность дистального отдела толе-

той кишки у бодрствующих собак ./ Павловский М. П., Оборин А. Н.. Иванкив Т.М., Косарчин P.O., Миндюк М.В. // Актуальные вопросы службы крови и трансфузиологии: Тез. докл. Российской конф. -Санкт-Петербург, 1995. - С.275-276.

8. Pavlovsky М.P., Oborin A.N., Ivanklv Т.М. The effects of

hemocorrector of complex action "Lactosorbal” single transfusion on the motility In paralltlc. Ileus dogs: Abst. 36. Tagung der

Österreichischen gesellschaft fur Chirurgie. - Wien, 1995 // Acta Chlrurglca Austriaca. - 1995. - N 114. - Suppl. - P.146.

9. Іванків T.M. Терапевтичний ефект розчинів "Лактосорбал”. "Сорбілакт" 1 "Реосорбілакт" при експериментальній паралітичній кишковій непрохідності // Експериментальна та клінічна фізіологія: 36. наук, праць. - Львів, 1995. - С.156-157.

10. Іванків Т.М., Оборін О.М. ,• Павловський М.П. Спосіб моде-

лювання паралітичної кишкової непрохідності // Експериментальна та клінічна фізіологія: 36. наук, праць. - Львів, 1995. -

С.158-159.

11. Oborln A.N., Ivanklv Т.М., Pavlovsky М.P. Postoperative Ileus: the dynamics of restoration of dog's distal colon motility by single infusion of th3 new hyperosmolar solution "Sorbilact": Abst. 8th European Congress of Intensive Care Medicine. - Athens,

1995 //Intensive Care Medicine. - 1995. - V.21. - Suppl. 1. -

P.S90.

12. Pavlovsky M. P.. Oborin A. N.. IvankiV T.M. Beneficial

effect of prostaglandin E2 (PGE2) in the treatment of paralltlc ileus (PI) in dogs: Influence on the distal colon (DC) motility

restoration: Abst. Scientific Conference of the Section of

Surgical Endoscopy at the Society of Polish Surgeons. - Krakow,

1996 // Acta Endoscoplca Polona. - 1996. - Supl.l. - P. 18.

13. Oborin A. N., Ivanklv T.M., Pavlovsky M. P. Therapeutical potential of prostaglandin Ег (PGEZ) in treatment of postoperative ileus (PI): relation of elcosanold to neuro-humoral system // 9th Annual Trauma Anaesthesia and Critical Care Symposium. - London. 199C. - P. 48.

14. Oborin A.H.. Pavlovsky M.. Ivanklv T.M. Paralytic? ileus

(PI) in dogj: effects of molecular bioregulator of lipid nature,

prostaglandin (PG) E2, on distal colon (DC) motility restoration: Abst. 7th Congress of the European Shock Society. - Manchester. 1996 // Shock. - 1996. - V.5. - Suppl. - P. 11.

. - 17 -

15. Oborln A.N.. Ivankiv T.M., Pavlovsky !i.P. Prostaglandin

E2 (PGE2) Influence on the motility changes of antrum (An) and jejunum (Je) In conscious fasting dogs: Abst. 37. Tagung der

Österreichischen gesellschaft fur Chirurgie. - Graz, 1996 // Acta Chlrurglca Austriaca. - 1996. - N 121. - Suppl. - P. 49.

16. Павловський М.П.. Оборін O.M.. Іванків Т.М. Керування функціями нейрогуморальної системи - патогенетичний підхід у терапії післяопераційної паралітичної кишкової непрохідності // VI

, Конгрес Світової Федерації українських лікарских товариств: Тези

доповідей. - Одеса, 1996. - С.223.

Иванкив Т.М. Патогенетические принципы коррекции расстройств моторно-эвакуаторной функции пищеварительного канала в раннем послеоперационном периоде (экспериментальное исследование).

' Диссертация- на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03. - хирургия, 14.03.05. - патологическая физиология, Львовский государственный медицинский университет, Львов, 1996.

Влияние однократных внутривенных введений сорбитсодержащих растворов,"Лактосорбал".(10.0 мл/кг), "Сорбилакт" (10.0 мл/кг) и простагландина Е2 (ПГЕ2). препарат "Простенон", (25.0 мкг/кг) на моторику антрального отдела желудка (АОЖ), верхнего отдела тонкой и дистального отдела толстой кишки (ВОТК. ДОТК) 25 собак изучено в норме и на модели послеоперационной паралитической кишечной непроходимости (ПКН). "Лактосорбал" и "Сорбилакт", стимулируя в норме и при патологии моторику АОЖ, ВОТК и ДОТК. не влияют при этом на сроки востановления моторно-эвакуаторной функции (МЭФ) кишечника в постоперационном периоде. ПГЕ2 не только активирует моторику ВОТК и ДОТК в норме и при патологии, но способствует быстрому и стойкому восстановлению МЭФ кишечника при ПКН. При совместном введении с "Лактосорбалом" ПГЕ2 усиливает стимулирующий моторику кишечника- эффект гемокорректора. Результаты исследования являются экспериментальным обоснованием применения ПГЕ2 в .комплексной терапии ПКН в клинике.

SUMMARY

Ivankiv T.M. . •

The pathogenic principles of gastrointestinal motility disorders correction in early post-operative period (the experimental research).

Influence of single Intravenous Injections of sorblt containing solutions "Lactosorbal" (10.0 ml/kg), "Sorbilact" (10.0 ml/kg) and prostaglandin E2 (PGE2). the drug of "Prostenon" (25.0 mkg/kg) upon the motility or antral part of stomach (An), upper part of jejunum (Je) and distal colon (DC) of 25 dogs is studied both in norm and at the model of postoperative paralytic ileus (PI). "Lactosorbal" and . "Sorbilact" stimulating the motility of An, Je, DC in norm and under the pathology do not Influence with this the terms of recovery of notor-evacuatory function (MEF) of intestine .In postoperative period. PGE2 not only activate the motility of Je and DC in norm and , under the pathology, but also promote quick and steady restoration of MEF of intestine In PI. In the combined injection with “Lactosorbal" PGE2 enhanses stimulation effect of hemocorrector upon Intestinal motility. The results of the research are the experimental ground for PGE2 use In the complex therapy of PI In clinic.

Ключові слова: антральний відділ шлунка, верхній відділ тонкої кишки, дистальний відділ товстої кишки, моторна діяльність травного каналу, післяопераційна паралітична кишкова непрохідність. гемокоректор "Лактосорбал", гіперосмолярний розчин “Сорбі-лакт", простагландин Е2.