Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Особенности течения ранних климактерических нарушений и их лечение у работниц основных профессий судостроения.

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРИ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЩЕРБИНА СВІТЛАНА ЄВГЕНІВНА

УДК 618.173: 614.876:614.2:611/612

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РАННІХ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У РОБІТНИЦЬ ОСНОВНИХ ПРОФЕСІЙ СУДНОБУДУВАННЯ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ.

14.01.01 - акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ-1998

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор Сольський Яків Порфирійович,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідуючий відділенням гінекології

доктор біологічних наук, професор Травянко Тетяна Даввдівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідуюча лабораторієй ендокринології Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН та НАН України Степанківська Галина Костянтинівна

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ Україн (м.Київ)

професор кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідуючий кафедрою перинатальної медицини, дитячої та підлітков гінекології Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім.ПЛ.Шупика МС України, кафедра акушерства та гінекології №3

• £ /Тг

Захист відбудеться "______" -_________ 1998 року о 13 годині на засідан:

спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукової ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство гінекологія” (Д 26.553.01) при Інституті педіатрії, акушерства та гінеколої АМН України (254052, м. Киів, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатр: акушерства та гінекології АМН України (254052, м. Київ, вул. Мануїльськог

1998року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Аналіз гінекологічної захворюваності свідчить ро те, що в останні роки відмічається зростання частоти клімактеричного синдро-у (КС) у жінок віком від 40 до 65 років. Згідно даних літератури (Сметник В.П., каченко Н.М., Глезер Г.А., 1988; Крымская М.Л., 1989; Зелінський О.О., 1998; ольський Я.П., Васильєва І.О., 1998; Татарчук Т.Ф., 1998) його частота коли-іється від 40 до 80%. При цьому його перебіг став більш важким і він має явну ;нденцію до поширення у бік молодшого віку.

Внаслідок цього серед жінок клімактеричного періоду помітно знижується іробнича ефективність праці, збільшується захворюваність з тимчасовою втратою рацездатності та підвищується ¡нвалідизація. Ця проблема набула першочергової гржавної важливості і в умовах суднобудування, де поряд з чоловіками працює ігато жінок (біля 50%). Основними професіями в цій галузі промисловості є зва-«вальниці, маляри та кранівниці. Складність технології суднобудування полягає в гріодичному виконанні операцій в цехах, на суднах, відкритих майданчиках, в їкціях відкритого, напіввідкритого та закритого типу, умови яких не виключають ^сприятливого впливу виробничого середовища на організм працюючих жінок.

Можливість несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів най-льш велика у малярів, зварювальниць та кранівниць. Серед факторів, які негатив-э діють на організм робітниць, насамперед необхідно відзначити вплив хімічних зчовин у повітрі виробничої зони, переважно для малярів та зварювальниць, за-шьну та локальну вібрацію (переважно для кранівниць), а також виробничий шум, ^задовільні метеорологічні умови та інші.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що наукових робіт, при-іячених вивченню впливу умов праці на стан здоров'я жінок, працюючих на суд-збудівельних підприємствах, дуже мало. В той же час багато аспектів цієї пробле-и лишаються до останнього часу не вивченими. Так, зокрема, в доступній тературі ми не знайшли даних про перебіг клімактеричного періоду у робітниць ;новних професій суднобудування (зварювальниць, малярів та кранівниць).

Недостатньо вивчені і чинники, що обтяжують перебіг клімактеричного ;ріоду та сприяють виникненню ранніх клімактеричних порушень. Досконало не ісліджений гормональний статус робітниць основних професій суднобудування ш фізіологічному перебігу клімактеричного періоду та при його порушеннях. Не «роблені відповідні рекомендації по лікуванню ранніх клімактеричних порушень робітниць суднобудування.

Приведені дані свідчать про те, що подальше вивчення перебігу іімактеричного періоду у робітниць основних професій суднобудування, виявлені факторів ризику та проведення своєчасної корекції змін, пов'язаних з віковим іиженням та виключенням функції яєчників у даної категорії жінок, є досить акту-іьним.

Зв'язок теми з планом наукових праць установи. Дисертаційна робота в конана відповідно до плану науково-дослідних робіт ІПАГ АМН України і є фра ментом комплексної теми відділення гінекології (№ держреєстрації 01.96И00628 шифр теми ВК 20000596). Проведені дослідження являються певним вкладом вирішення деяких аспектів державної програми “Здоров'я літніх людей”, затвер женої Указом Президента України № 1347/97.

Мета дослідження - розробити більш ефективні методи лікування ранн клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування (малярі зварювальниць та кранівниць) на основі вивчення особливостей їх клінічного п ребігу, факторів ризику та оцінки гормонального статусу.

Задачі дослідження:

- вивчити частоту та клінічні особливості перебігу ранніх клімактеричні порушень у робітниць основних професій суднобудування;

- виявити фактори, які сприяють виникненню ранніх клімактеричних пор

шень;

- вивчити гормональний статус у робітниць основних професій суднобуд

вання;

- розробити відповідні рекомендації по удосконаленню терапії ранн клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування, прове ти їх клінічну апробацію та порівняльну оцінку.

Наукова новизна:

- вперше проведено комплексне вивчення частоти та клінічних особливості перебігу ранніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій судноб дування (малярів, зварювальниць та кранівниць);

- встановлено, що клімактеричний синдром зустрічається значно частіше робітниць основних професій суднобудування, при цьому у зварювальниць та м лярів домінують психоемоційні порушення, а серед кранівниць - вегето-судинні;

- показано, що характер перебігу клімактеричного синдрому залежить і тільки від професійних шкідливостей, але й від спадкових та середовищних фа: торів, а також преморбідного фону (перенесених або наявних екстрагенітальних • гінекологічних захворювань);

- вперше виявлені особливості гормонального стану у робітниць основні професій суднобудування - у малярів та зварювальниць в перименопау гіперестрогенія, а у кранівниць - гіпоестрогенія при підвищенні гонадотропні гормонів;

- з врахуванням отриманих даних запропоновані диференційовані патоген тично обгрунтовані комплекси лікування ранніх клімактеричних порушень як в п рименопаузальному, так і в постменопаузальному періодах у робітниць основні професій суднобудування, а також проведена їх клінічна апробація, яка показала: безумовну доцільність.

з

Практичне значення роботи. На основі отриманих даних запропоновані диференційовані патогенетично обгрунтовані, більш ефективні комплекси лікування ;лімактеричних порушень (як в перименопаузальному, так і в ранньому постмено-іаузальному періодах) у робітниць основних професій суднобудування - малярів, варювальниць та кранівниць.

Використання запропонованих комплексів лікування, які включають на фоні іемедикаментозної терапії з вживанням полівітамінних препаратів з мікроелемен-ами та фітопрепаратів седативної і антидепресантної дії, застосування замісної ормональної терапії (ЗГТ), дає можливість диференційованого підходу до лікуван-ія жінок з урахуванням фази клімактеричного періоду, особливостей перебігу іанніх клімактеричних порушень, а також їх спеціальності. Застосування запропо-юваних комплексів забезпечує суттєве зниження частоти та ступеня вираженості анніх клімактеричних порушень у робітниць основних професій суднобудування, а акож підвищення їх працездатності. Результати дослідження та розроблені мето-ики лікування впроваджені в роботу медико-санітарних частин суднобудівних за-одів м. Миколаєва та в жіночих консультаціях м. Миколаєва, та деяких консуль-аціях м. Полтави і м. Ромни Сумської області.

Особистий внесок здобувача.

1. Розроблена спеціальна анкета, відповідно до якої обстежено 1008 робіт-иць основних професій суднобудування в віці від 40 до 60 років, в тому числі 320 алярів, 353 зварювальниці та 335 кранівниць, а також 216 жінок відповідного віку рупи порівняння.

2. Проведено повне клінічне обстеження робітниць з застосуванням УЗД, ібір сироватки крові для вивчення гормонального стану у 77 робітниць з КС, у 65 обітниць контрольної групи та у 40 жінок групи порівняння, що були в перимено-аузі та відповідно у 76, 59,40 жінок постменопаузального періоду.

3. Проведена терапія і оцінка її ефективності з визначенням менопаузального ідексу (МПІ) Куппермана в модифікації Е.В.Уваровой при застосуванні різних ме-здик у 340 жінок в перименпаузі та у 543 - в постменопаузі.

4. Проведено аналіз одержаних результатів і зроблені відповідні висновки та рактичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на ісіданні Київського міського наукового товариства акушерів-гінекологів (1996р.), з'їзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996р.), І,и науково-практичній кон-еренції “Менопауза та здоров'я жінки” (Київ, 1998р.), II інтернаціональному сим-зз¡умі “Здоров'я жінок і менопауза” (Флоренція, 1996р.), XIII Європейському кон->есі гінекологів та акушерів (Єрусалим, 1998р.), засіданнях обласного товариства сушерів-гінекологів (Миколаїв, 1996, 1997рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 4 в іукових журналах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках маш нописного тексту, ілюстрована 16 рисунками, 86 таблицями, які займають І сторінок. Складається з вступу, огляду літератури, санітарно-гігієнічної характер стики умов праці робітниць основних професій суднобудування, 4 розділів клінік лабораторних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, ви новків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 3( джерел, та додатків, які займають 15 сторінок.

ЗМІСТРОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань б ли використані санітарно-гігієнічні, клініко-лабораторні методи дослідження з з стосуванням УЗД органів малого тазу і імуноферментний та радіоімунний мете для визначення гормонів в сироватці крові.

Санітарно-гігієнічні дослідження умов праці робітниць основних профес суднобудування (малярів, зварювальниць, кранівниць) включали вивчення техні логічного процесу, ступеня автоматизації та механізації роботи, організації праці і робочих місцях жінок даних професій.

Стан повітряного середовища оцінювався шляхом визначення концентраг шкідливих речовин у повітрі виробничої зони відповідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88. Одночасно були вивчені мікрокліматичні умови за наступними пока никами: температура оточуючого повітря, відносна вологість та швидкість ру> повітря. Температуру та вологість повітря вимірювали термоанемометром ■: аспіраційним психрометром Асмана, а швидкість руху повітря заміряв циліндричним кататермометром. Рівень виробничого шуму оцінювався на робочі місцях робітниць відносно з вимогами ГОСТу 12.1.1003-83.

Соціальний, особистий, сімейний, екстрагенітальний та гінекологічний ана* нез був вивчений за спеціально розробленою картою-анкетою у 1008 робітниць о новних професій суднобудування в віці від 40 до 60 років, в тому числі 320 малярі 353 зварювальниці та 335 кранівниць, які склали 3 основні групи за фахом, а тако у 216 жінок відповідного віку (група порівняння), робота яких не була безпосере, ньо пов'язана з професійними шкідливостями даного виробництва.

Робітниці основних професій суднобудування були розподілені на групи в з; лежності від наявності пери- чи постменопаузи. Так, в першій групі (серед малярії 154 жінки були в перименопаузальному періоді, а 166 - в постменопаузальное періоді, в другій групі (серед зварювальниць) - 175 в перименопаузальному періо, та 178 жінок в постменопаузальному, в третій групі (серед кранівниць) - 141 жіш була в перименопаузальному та 194 жінки - в постменопаузальному періодах.

В групі порівняння 98 жінок знаходились в перименопаузальному та 11 жінок - в постменопаузальному періодах.

Термін перименопаузи встановлювався нами на основі клінічних даних (п<

іушення менструального циклу по типу оліго-опсоменореї) та даних гормонального >бстеження (зміни рівнів статевих стероідних та гонадотропних гормонів в сиро-¡атці крові).

Термін менопаузи встановлювався ретроспективно при наявності 12-місячної іменореї та гормонального обстеження.

Оцінка психоемоційних та вегето-судинних зрушень у всіх обстежених жінок іроводилась шляхом визначення менопаузального індексу Куппермана в мо-іифікації Е.В.Уваровой (МШ).

Гормональне обстеження проведено у 77 робітниць З КС, у 65 робітниць без СС, які склали контрольну групу та у 40 жінок групи порівняння з КС, що були в іерименопаузі та відповідно у 76, 59 і 40 жінок постменопаузального періоду. Ви-іначення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ) та пролактину (ПРЛ) проводи-юсь імуноферментним методом, а статевих гормонів - радіоімунним методом в ла-іораторії ендокринології ІПАГ АМН України.

Жінкам, у яких відмічалися дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) в пе-тменопаузі, проводилось діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки в дні :ровотеч з послідуючим гістологічним дослідженням вишкрібу.

Отримані цифрові дані опрацьовували статистично: достовірність абсолют-шх величин оцінювали з використанням критерію Ст’юдента, а відносних - з застоюванням методу кутового перетворення Фішера. Різницю між величинами, які юрівнювалися, вважали достовірною при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення умов праці юбітниць, яке було проведено на суднобудівних заводах міста Миколаєва, показа-ю, що для цілого ряду ведучих професій створюється несприятливе, з гігієнічної очки зору, виробниче середовище. Серед факторів, які впливають на організм юбітниць, основним є вплив хімічних речовин, що знаходяться у повітрі виробни-юї зони, особливо для малярів та зварювальниць, незадовільні метеорологічні умо-іи, виробничий шум, вібрація, переважно для кранівниць, обмеження робітничого іростору та інші.

В ході проведеного дослідження виявлено, що перебіг перименопаузального іеріоду у робітниць основних професій суднобудування значно частіше усклад-ноється розвитком клімактеричного синдрому, ніж у жінок групи порівняння, які іезпосередньо не контактували з шкідливими чинниками виробництва. Так, у ма-іярів КС розвився у 96,8% жінок, у зварювальниць - у 92%, у кранівниць - у 84,4%,

і той час як в групі порівняння - лише у 62,2% жінок (р<0,05). При цьому у малярів а зварювальниць перименопаузальні зрушення значно частіше проявлялися у ви-ляді психоемоційних розладів, в той час як у кранівниць - у вигляді вегето-удинних порушень.

В структурі вегето-судинних порушень у кранівниць переважали такі симпто-ш як приливи (у 77,3% жінок), підвищення артеріального тиску (у 69,5%),

тахікардія (у 61,7% жінок), в той час як ці симптоми у малярів, зварювальниць жінок групи порівняння зустрічалися в значно меншій кількості (р<0,05). Головні біль та порушення сну вірогідно частіше відмічалися серед малярів (відповідно 55,8% і 50,6%), серед зварювальниць (в 52,6% і 46,9%) та серед кранівниць (59,5 та 52,5%) в той час як серед жінок групи порівняння вони були виявлені тільки 31,6% та 34,7% обстежених (р<0,05).

Слід відмітити, що вестибулопатії (48,9%) у кранівниць відмічалися вдві частіше, ніж у малярів (20,8%) і зварювальниць (22,3) та майже в 5 разів, ніж жінок групи порівняння (9,2%). Це можна пояснити специфічністю професійні чинників, що діють на організм жінки-кранівниці (робота на висоті, локальна та з гальна вібрація, постійне перенапруження зорового аналізатору).

При аналізі симптому парестезії встановлено, що у малярів (18,2%) та з варі вальниць (17,7%) дані показники значно перевищували аналогічний показник жінок групи порівняння (9,2%), але в той же час були менші в порівнянні з ан логічним показником у кранівниць (29,8%).

В структурі психоемоційних порушень у малярів, зварювальниць ■ кранівниць переважали такі симптоми, як зниження працездатності (відповідно 83,1%, 77,7% і 61,7%) та втомлюваність (у 84,4%, 81,1% і 64,5%). Ці показники згаданих групах перевищували відповідні (46,9%, 49%) у жінок групи порівняні (р<0,05). У малярів частіше, ніж в групах інших професій, спостерігалися такі сиі птоми, як погіршення пам'яті (в 57,1%), плаксивість (в 41,6%), дратівливість 70,8%), зниження лібідо (в 44,8%), що характерно для клінічної картини так званої “синдрому маляра”, який згідно з даними літератури (Lade A., Mortensen E.L., Brul P., 1988; Granmer I.M., Lolberg L., 1986) характеризується перманентними пор; шеннями центральної та периферійної нервової системи у вигляді знижені пам'яті, апатії, депресії, безсоння та інших психопатологічних порушень. У зварн вальниць дані симптоми: погіршення пам'яті (в 41,1%), плаксивість (в 27,4% дратівливість (в 56,0%) та зниження лібідо (в 30,9%) перевищували відповідні п< казники у кранівниць (проти 22,7%, 15,6%, 34,0%, 19,9%) та жінок груп порівняння (проти 19,4%, 14,3%, 22,4%, 17,3%), але були нижчі, ніж у малярів,; вони були на рівні 57,1%, 41,6%, 70,8%, 44,8%.

Варто відмітити, що у малярів та зварювальниць значно частіше відмічавс депресивний стан: серед малярів - у 53,2%, а серед зварювальниць у 43,4%, в тс час, як у кранівниць він був тільки у 29,1% жінок, а в групі порівняння - у 26,5% о( стежених.

Переважання психоемоційних порушень у малярів та зварювальниць значної мірою пояснюється впливом таких хімічних речовин, як бензол, толуол, ксилол, 0[ ганічні сольвенти, що входять до складу лакофарбового та зварювального аер( золів, присутніх в повітрі виробничої зони.

Слід відмітити, що у малярів та зварювальниць перименопаузапьний періо

іерідко ускладнювався і розвитком дисфункційних маткових кровотеч, що також умовлено впливом згаданих хімічно-активних сполук, які мають ксеноестрогенну (ію (Sandmark В. et al., 1989; Schwartz B.S. et al., 1990; Parkinson D.K. et al., 1990), a ie сприяє розвитку гіперпластичних процесів ендометрія та в подальшому виниканню дисфункційних маткових кровотеч. В цьому наші дані співпадають з іпублікованими в літературі (Schwartz B.S., Cohen S., 1990; Edward L. et al., 1994).

lo нашим даним y 66,2% малярів та y 58,3% зварювальниць в перименопаузі були їисфункціональні маткові кровотечі, в той час як у кранівниць вони мали місце ільки у 33,3% жінок , а в групі порівняння - у 26,5% обстежених (р<0,05). Резуль-ати гістологічного дослідження вишкрібу ендометрія свідчать про те, що у малярів а зварювальниць майже вдвічі частіше відмічаються гіперпластичні зміни ендо-іетрія, ніж у кранівниць та жінок групи порівняння.

Зміни менструальної функції по типу опсо-олігоменореї спостерігалися у 5,3% кранівниць та 64,3% жінок групи порівняння. Ці показники значно перевищували відповідні у малярів (23,4%) та зварювальниць (31,4%).

При аналізі віку настання менопаузи встановлено, що у малярів та зварюваль-иць вона настає пізніше - в 52,8 + 0,4 та 52,4 + 0,3 роки, в той час, як у кранівниць 47,6 + 0,6 років, а у жінок групи порівняння в 49,2 + 0,3 (р<0,05). Враховуючи сеноестрогенну дію хімічних сполук (Schwartz B.S. et al., 1990; Parkinson D.K. et

1., 1990; Edward L. et al., 1994), які входять до складу лакофарбового та зварюваль-ого аерозолю і безпосередньо впливають на стан здоров'я жінок, можна допусти-

и, що це обумовлено за рахунок згаданих чинників. У кранівниць, навпаки, мено-ауза настає раніше, ніж у жінок групи порівняння, відповідно в 47,6 + 0,6 років роти 49,2 + 0,3 років, (р<0,05).

В постменопаузальному періоді клімактеричний синдром також частіше ідмічався у робітниць основних професій суднобудування, ніж у жінок групи орівняння. Так, у малярів КС розвився у 97,5% випадків, у зварювальниць - у 3,3%, у кранівниць - у 97,4% випадків, в той час, як в групі порівняння - лише в 8% випадків (р<0,05). При цьому у малярів та зварювальниць клімактеричні пору-іення частіше проявлялися у вигляді психоемоційних, а у кранівниць - у вигляді ггето-судинних зрушень.

В структурі вегето-судинних порушень у кранівниць переважали приливи )5,4%), підвищення артеріального тиску (77,3%), тахікардія (62,9%), головний біль >6,0%). Приливи та підвищення артеріального тиску мали місце також у малярів та зарговальниць, але частота їх виявлення була дещо меншою, ніж у кранівниць і ідповідно становила у малярів 81,9% та 59,6%, а у зварювальниць 83,2% та 68,5%.

групі порівняння частота даних симптомів була достовірно нижчою, ніж у обітниць основних професій суднобудування.

Відмічено значно більшу частоту виявлення вестибулопатій у кранівниць >6,7%) в порівнянні з малярами (27,7%) та зварювальницями (31,5%) (р<0,05). Се-

ред жінок групи порівняння частота вестибулопатій була значно нижчою, ніж сере робітниць основних професій суднобудування і склала лише 8,5%. Порушення сн також рідше відмічалось серед жінок в групі порівняння (33,9%), ніж серед малярі (53,6%), зварювальниць (51,1%) та кранівниць (52,6%) (р<0,05). Крім того, робітниць основних професій суднобудування частіше спостерігались такі симптс ми, як озноби, відчуття оніміння тіла, порушення дермографізму, ніж у жінок груп порівняння (р<0,05).

В структурі психоемоційних порушень у малярів, зварювальниць і кранівниць переважаючими були такі симптоми, як зниження працездатності ( 84,3%, 73,6%, 66,0%), підвищена втомлюваність (в 88%, 72,5%, 58,2% дратівливість (в 72,3%, 60,1%, 45,3%), зниження лібідо (в 51,8%, 48,9%, 47,4%). І показники у зазначених групах жінок вірогідно (р<0,05) перевищували відповідні жінок групи порівняння (38,1%, 34,8%, 23,7%, 32,2%). При цьому у малярів та зві рювальниць дані порушення виявлялися значно частіше, ніж у кранівниць. Крім тс го, у малярів та зварювальниць такі симптоми, як неуважність (57,8%, 52,2% погіршення пам'яті (62,7%, 57,3%), плаксивість (48,2%, 40,5%) переважал відповідні у кранівниць (30,9%, 28,9%, 21,6%) та у жінок групи порівняння (21,2^ 23,7%, 18,6%). Значно частіше у малярів та зварювальниць відмічалися депресії -53,6% та 49,4%, в той час, як серед кранівниць тільки у 24,7% жінок, а в груї порівняння - у 17,8% обстежених.

При аналізі впливу чинників, що сприяють розвитку ранніх клімактерични порушень виявлено, що у жінок з КС частіше в репродуктивному періоді ВІДМІЧІ лась наявність хронічних запальних процесів геніталій, хірургічні втручання на де датках матки, порушення менструальної функції. Крім того, у малярів та зварк вальниць частіше відмічалися гіперпластичні процеси ендометрія, а у кранівниць ендометріоз, що, можливо, пов'язано з впливом професійних чинників (вибрації).

Варто відмітити те, що у жінок з КС в анамнезі було значно більше штучни абортів, ніж у жінок без КС. Ці дані свідчать про те, що абортні травми призводяї до зрушень менструальної функції, розладу нервової системи, виникнення запалі них процесів геніталій і в подальшому ускладнюють перебіг клімактеричног періоду.

Ускладнення вагітностей, особливо гестози, спостерігалися у жінок з К1 значно частіше (31,2%), ніж у жінок без КС (19,4%) (р<0,05). Ці дані узгоджуютьс з даними ряду авторів (Бодяжина В.И. и еоавт., 1990; Крьімская М.Л., 1989), ь думку яких гестози призводять до порушень обміну речовин в організмі, порушеи ЦНС, та в подальшому викликають схильність до артеріальної гіпертензії та інши серцево-судинних та обмінних порушень.

Нами вивчено також вплив різних методів контрацепції на перебі клімактеричного періоду. Виявлено, що більшість жінок з КС застосовували еоіи іпіеггиріиз як метод контрацепції. На наш погляд, застосування даного методу кої

грацепції призводить до дизгармонії сексуальних відношень і негативно впливає на перебіг клімактеричного періоду. Жінки без КС частіше застосовували ВМК (в 37,1%) по відношенню до жінок з КС - 12,6% (р<0,05). Наші дані співпадають з даними Б.М.Кошкіна (1988), який у своїх дослідженнях встановив, що патологічний перебіг клімактеричного періоду зустрічається в 2,5 рази рідше у жінок, які застосували ВМК, ніж у тих, які взагалі не застосовували методи контрацепції.

За даними ряду авторів (Бодяжина В.И. и соавт., 1990; Крымская M.JL, 1989; Шардин С.А., 1991) наявність екстрагенітальної патології значно ускладнює перебіг клімактеричного періоду. В нашому дослідженні у жінок з КС частіше відмічалась жстрагенітальна патологія, особливо серцево-судинні захворювання, хронічні загальні процеси печінки та жовчного міхура. Варто відмітити, що екстрагеніталь-

іі захворювання частіше відмічались у робітниць основних професій суднобуду-зання, ніж у жінок групи порівняння, що зумовлено впливом професійних икідливостей.

В літературі є дані про те, що хронічний стрес - це один з найголовніших шнників у розвитку ранніх клімактеричних порушень (Ballinger В., 1990; Jath D., [990; Kaufert P.A., Lock М., 1994).

Негативні зміни в особистому житті, пов'язані із стресовими ситуаціями, проблеми на роботі, в сім’ї, а також інші стресові моменти знижують “адаптаційні ре-іерви” жінки і сприяють розвитку КС. Нами також виявлено, що жінки з КС іастіше відмічали проблеми, пов'язані з погіршенням фінансового положення сім’ї, югіршенням житлових умов та харчування, хворобою члена сім'ї. У багатьох жінок іиникали конфлікти з дітьми та чоловіком, в основі яких, в більшості випадків, ле-кить зниження матеріального достатку, проблеми алкоголізму та наркоманії. Серед іайбільш поширених стресових ситуацій, виникаючих на роботі, більшість жінок (ідмічали недостатню та несвоєчасну виплату заробітної плати, зміну часу та умо іраці, підвищення відповідальності за виконану роботу. Багатьох жінок турбувала акож проблема можливого звільнення з роботи в зв'язку з досягненням пенсійного ііку.

В.П.Сметник (1988) приводить дані про більш високу частоту розвитку КС у юдичів І та II ступеня споріднення. Наші дані також узгоджуються з її висновками. Де свідчить про те, що в розвитку КС відіграють роль не тільки середовищні, але й падкові фактори.

Вивчення гормонального статусу у робітниць основних професій суднобуду-¡ання показало, що в перименопаузальному періоді у робітниць з КС відмічалось ірогідне збільшення рівнів гонадотропних гормонів (ЛГ та ФСГ) у сироватці крові ю відношенню до відповідних порівняльних груп без КС. При цьому у кранівниць, яких в структурі КС переважали вегето-судинні порушення, рівень ФСГ (88,5 + ',2 mIU/ml) був вірогідно вищий, ніж у малярів (60,2+4,5 mlU/ml), зварювальниць 66,8+5,7 mlU/ml) та жінок групи порівняння з КС - 64,0+7,2 mlU/ml (р<0,05). Дея-

кими авторами також виявлено, що при вегето-судинних порушеннях відмічаєтьс: збільшення рівня ФСГ в сироватці крові (Сметник В.П., 1995; Франченко И.Д. Шедрина P.M., 1997; Mishell D.R., 1992).

За нашими даними найбільші рівні JIT в сироватці крові були у малярії (68,4+8,4 mlU/ml) та зварювапьниць (60,2 + 7,1 mlU/ml). Вони перевищувалі відповідні показники у кранівниць (42,2+4,8 mlU/ml) та жінок з КС групі порівняння - 40,7 + 5,6 mlU/ml (р<0,05). Рівень пролактину в сироватці крові жіної обстежених груп істотньо не змінювався (р >0,05).

В перименопаузальному періоді відмічається зниження рівнів статевих сте роідних гормонів. При аналізі отриманих даних встановлено, що у жінок з КС, зок рема кранівниць (720,0+61,7 пмоль/л) та жінок з КС першої групи порівнянні (836,0±81,8 пмоль/л) , рівень естрадіолу був вірогідно нижчий, ніж у відповідай: порівняльних групах: у кранівниць без КС (1074,2+81,8 пмоль/л) та жінок II групі порівняння (1090,5+72,9 пмоль/л) (р<0,05). Але такі зміни не були виявлені в інши: порівняльних групах: у малярів (з КС та без КС) та зварювальниць (з КС та без КС) Варто відмітити, що саме серед малярів та зварювальниць було вірогідне збільшен ня рівня естрадіолу в сироватці крові в порівнянні з кранівницями з КС та жінкамі І групи порівняння з КС. Так, у малярів з КС рівень естрадіолу був 1320,6+98,' пмоль/л, у зварювальниць - 1280,6+74,2 пмоль/л, в той час, як у кранівниць 720,0+61,7 пмоль/л та у жінок І групи порівняння - 836,0+81,8 пмоль/л (р<0,05). На явність виявленої гіперестрогенії у робітниць даних груп, в певній мірі, можна по яснити впливом професійних шкідливостей. Що стосується рівня прогестерону, то; всіх жінок з наявністю КС виявлена тільки тенденція до зниження цього гормону; сироватці крові в порівнянні з жінками без КС.

Як відомо, деякі хімічні сполуки, які входять до складу лакофарбового та зва рювального аерозолів, мають ксеноестрогенну дію, а це негативно впливає на нер вову систему, знижує метаболічні процеси в печінці, впливає на обмін речовин ; організмі і тим самим сприяє підвищенню маси тіла. Дані порушення приводять д( підвищення екстрагландулярної ароматизації андрогенів в естрогени, збільшуючі тим самим рівень естрогенів та рівень ЛГ у сироватці крові.

В літературі існують дані про наявність позитивної кореляції між рівнем ест рогенів та рівнем ЛГ у сироватці крові (Mishell D.R., 1992). Цим, в деякій мірі можна пояснити збільшення рівня ЛГ в сироватці крові малярів та зварювальниць.

Рівень пролактину у жінок обстежених груп істотньо не змінювався.

Отримані дані свідчать про те, що у малярів та зварювальниць в перимено паузальному періоді відмічається відносна гіперестрогенія при збільшенні рівні гонадотропних гормонів (особливо ЛГ), а у кранівниць - гіпоестрогенія npj збільшенні рівня ФСГ.

В постменопаузапьному періоді продовжувалося збільшення рівнів гонадо тропних гормонів, особливо у жінок з КС. При цьому залишалась виявлена намі

їнденція: у малярів та зварювальниць - збільшення рівнів ЛГ, у кранівниць - ФСГ. Зільшення рівнів ЛГ спостерігалося у малярів з КС (88,9+9,7 тШ/тІ) та зварю-ільниць з КС (84,2+9,1 шШ/гпІ) по відношенню до жінок І групи порівняння >0,2+7,5 тШ/тІ; р<0,05).Найбільший рівень ФСГ в сироватці крові відмічався у занівниць з КС (128,5+10,2 тШ/шІ), в той час як у малярів він склав 98,6+8,2 ііи/ті, у зварювальниць - 101,2+9,1 тШ/тІ, та у жінок І групи порівняння -5,8+7,9 шШ/гпІ (р<0,05).

Що стосується статевих стероїдів (прогестерону та естрадіолу), то у жінок з іявністю КС виявлено вірогідне зниження даних гормонів в сироватці крові дносно жінок без КС (р<0,05). Варто відмітити, що вірогідно нижчий рівень ест-ідіолу відмічався у кранівниць в порівнянні з малярами (727,8+44,9 пмоль/л), зва-овальницями (712,0+74 пмоль/л) та жінками І групи порівняння (692,0+88,1 иоль/л).

Представляють інтерес проведені нами ультразвукові дослідження, зокрема ші про товщину ендометрія в пери- та постменопаузальному періодах. Встановле-

э, що у малярів та зварювальниць товщина ендометрія в перименопаузі була ви-ою, ніж у кранівниць та жінок групи порівняння і продовжувала перевищувати дповідні показники ще й на другому році після останніх місячних. Наявність цих іін обумовлена впливом хімічно активних сполук, які мають ксеноестрогенну дію, ірияють розвитку відносної гіперестрогенії та в подальшому розвитку перпластичних змін ендометрія.

З врахуванням одержаних даних для лікування ранніх клімактеричних пору-ень перименопаузального періоду нами розроблені терапевтичні комплекси окре-э для малярів та зварювальниць, враховуючи те, що крім КС, у них відмічалися ще дисфункціональні маткові кровотечі, а також окремо для кранівниць.

Перший комплекс для малярів та зварювальниць включав в собі застосування ¡медикаментозної терапії (ранкова гімнастика, контрастний душ, вживання >лівітамінів “Мульті-табс” по 1 драже тричі на день), гормональний препарат Іримолют-нор” з 16-го до 25-го дня циклу по 1 таблетці на день в циклічному ре-имі на протязі З місяців; II комплекс - аналогічну немедикаментозну терапію, гор-жальний препарат “Примолют-нор” та фітопрепарат “Бітгнер трав'яний еліксир”

о 20 крапель тричі на день).

При аналізі середніх показників МПІ відносно психоемоційних порушень до після лікування як у малярів, так і у зварювальниць І групи, вірогідної різниці не іявлено. Що стосовно жінок II підгрупи, то при порівнянні середніх показників ПІ до та після лікування відмічено їх вірогідне зниження: у малярів МПІ знизився 12,8+0,2 до 9,7+0,3 (р<0,05), у зварювальниць - з 12,4+0,6 до 8,2+0,1 (р<0,05). Ці ні свідчать про ефективність II комплексу лікування не тільки для профілактики ізвитку гіперпластичних процесів ендометрія і лікування ДМК, але й для терапії ихоемоційних порушень при КС. Як відомо, препарати похідні 19-нортестосте-

рону здатні підвищувати лібідо, покращувати настрій, “життєвий тонус” (Jastel Branco et al., 1992). Нами підтверджена і сприятлива дія гормонального препара “Примолют-нор”, який є похідним 19-нортесгостерону в лікуванні психоемоційні порушень, а в поєднанні з препаратом “Бітгнер трав'яний еліксир”, який має сех тивну та антидепресантну дію, даний ефект значно посилюється.

При аналізі вегето-судинних порушень відмічено вірогідне зниження такі симптомів як приливи, головний біль, тахікардія, порушення сну у жінок, у яких б застосований другий комплекс лікування. На підставі даних показників МПІ, я вірогідно зменшувались при використанні даного комплексу лікування, доведе його ефективність.

Враховуючи те, що у кранівниць в перименопаузальному періоді переважа вегето-судинні порушення, ми вважали доцільним призначення їм замісної горм нальної терапії (ЗГТ). Для цього розроблено три комплекси лікування. Перші комплекс включав в себе немедикаментозну терапію, вживання полівітамін “Мульті-табс”; II комплекс - аналогічну немедикаментозну терапію та гормонал ний препарат клімонорм, гестагенний компонент якого є похідним 1 нортестостерону; III комплекс — аналогічну немедикаментозну терапію та горм нальний препарат клімен, гестагенний компонент якого є похідним 17-ОН проге терону.

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що у жінок, яким був запропонов ний перший комплекс лікування, значного покращення стану не відмічено. У жінс яким був запропонований другий комплекс лікування (з використанням в якос ЗГТ- клімонорму) на тлі зниження частоти приливів та деякого покращення пс хоемоційного стану, відмічалися скарги на підвищення артеріального тис (в 51,1%) та головний біль (в 46,8%), тахікардія (в 38,3%), що явно знижувало ефе тивність даного комплексу. Згідно даних ряду авторів (Barrett-Connor Е., 199 Breat L., 1994; Notelovitx М., 1997) гормональні препарати, до складу яких входя похідні 19-нортестостерону, можуть активізувати субстанцію ренін-ангіотензін сприяти розвитку гіпертонії. У жінок, яким був запропонований третій компле лікування, згаданих побічних ефектів не спостерігалось. Саме тому, ми пропонує» застосовувати кранівницям, у яких переважають вегето-судинні порушення, і клімонорм, а клімен.

При аналізі психоемоційних порушень нами виявлено вірогідне зниження п казників МШ тільки у жінок, у яких застосовувався другий комплекс лікувани В інших підгрупах показники МПІ до та після лікування вірогідно не змінювалис Ці дані свідчать про більшу ефективність другого комплексу при лікуванні психо моційних порушень КС, де в якості ЗГТ використовувася гормональний препар клімонорм.

Для лікування в постменопаузальному періоді ми також розробили окреї комплекси лікування ранніх клімактеричних порушень. Малярам та зварювальн

;ям призначали немедикаментозну терапію, вживання полівітамінів “Мульті-табс”, йтопрепарат “Бітгнер трав'яний еліксир” та ЗГТ з використанням гормонального репарату клімонорму. При цьому ми враховували те, що в структурі КС у них пе-еважали психоемоційні порушення. Кранівницям призначали аналогічну немеди-аментозну терапію з застосуванням фітопрепарату “Бітгнер трав'яний еліксир” та ормонального препарату клімена.

Для апробації ефективності цих комплексів лікування жінки були розподілені а 3 підгрупи, в залежності від застосування призначеного комплексу: перший ком-лекс включав немедикаментозну терапію та фітопрепарат “Біттнер трав’яний пексир”; другий комплекс - немедикаментозну терапію та ЗГТ: малярам та зварю-альницям - клімонорм, кранівницям - клімен, третій комплекс - аналогічну неме-икаментозну терапію, ЗГТ (малярам та зварювальницям - клімонорм; кранівницям клімен) та фітопрепарат “Бітгнер трав'яний еліксир”.

В ході проведеного дослідження встановлено, що найбільш ефективним був зетій комплекс лікування: вже через 3 місяці після його застосування МПІ ідносно вегето-судинних порушень знизився з 25,4±0,3 до 22,4±0,2 (у малярів), з 5,3+0,7 до 21,9±0,5 (у зварювальниць) і з 27,5±0,6 до 23,9+0,4 (у кранівниць), а ідносно психоемоційних порушень відповідно з 12,7+0,5 до 8,2±0,1 (у малярів), з 2,6±0,3 до 7,2±0,4 (у зварювальниць) та з 11,6±0,7 до 6,2+0,5 (у кранівниць). Була ікож підтверджена доцільність застосування при переважанні психоемоційних ззладів (у малярів та зварювальниць) - гормонального препарату клімонорму, а у інок з більш вираженими вегето-судинними розладами у кранівниць - клімену. За їшими даними немедикаментозна терапія з застосуванням фітопрепарату “Бітгнер тв'яний еліксир” без ЗГТ може бути рекомендована лише пацієнткам з легким гупенем вираженості психоемоційних порушень.

Все вищезазначене свідчить про безумовну доцільність застосування розроб-їних нами диференційних лікувальних комплексів, направлених на зниження часті ускладнень, які виникають в клімактеричному періоді у робітниць основних юфесій суднобудування.

ВИСНОВКИ

1-У робітниць основних професій суднобудування (малярів, зварювальниць та >анівниць) клімактеричний синдром зустрічається значно частіше, ніж у жінок іупи порівняння. При цьому в структурі КС у малярів та зварювальниць перева-ають психоемоційні порушення, а у кранівниць - вегето-судинні.

2.У малярів та зварювальниць перименопаузальний період часто усклад-оється ще й розвитком дисфункціональних маткових кровотеч, а також більш знім настанням менопаузи, що в певній мірі обумовлено безпосереднім контактом з хімічно активними сполуками, які мають ксеноестрогенну дію. У кранівниць,

навпаки, відмічено більш раннє настання менопаузи, а зміни менструальної функц в перименопаузі відбуваються по типу оліго-опсоменореї, що також пов’язано впливом професійних шкідливостей.

3.Перебіг клімактеричного періоду у робітниць основних професій судноб; дування в значній мірі залежить від впливу професіональних шкідливостеі Провідними чинниками для малярів та зварювальниць являються хімічно активі сполуки, які входять до складу лакофарбового та зварювального аерозолів, прі сутніх у повітрі виробничої зони, а для кранівниць - локальна та загальна вібраці робота на висоті. Спільними професійними чинниками для всіх робітниць дат професій являються виробничий шум механічного походження, несприятливі Мі теорологічні умови та інші.

4.У розвитку КС важливу роль відіграють не тільки професійні шкідливості,

і спадкові та середовищні фактори (численні стресові ситуації в сім’ї, на роботі, ні задовільні умови побуту, низьке матеріальне забезпечення), а також несприятливи преморбідний фон робітниць до початку клімактеричного періоду (хронічні з; пальні процеси геніталій, хірургічні втручання на додатках матки, сексуальні пр< блеми, неадекватна репродуктивна поведінка, ускладнення вагітності, зокрема г& този).

5.У робітниць основних професій суднобудування з наявністю ранні клімактеричних порушень відбуваються більш виражені гормональні зміь (збільшення рівнів гонадотропних гормонів: у малярів та зварювальниць - перева> но підвищення рівнів ЛГ, а у кранівниць - ФСГ в сироватці крові), ніж у робітниі без КС та жінок групи порівняння. При цьому, у малярів та зварювальниць в пері менопаузальному періоді виявлена гіперестрогенія, що призводить до розвиті гіперпластичних процесів ендометрія і обумовлена впливом хімічно активних спі лук, які мають ксеноестрогенну дію. В постменопаузальному періоді - відмічаєти зниження рівнів статевих стероідів при подальшому збільшенні рівнів гонадотрої них гормонів (особливо ЛГ). У кранівниць, як в пери-, так і в постменопау відмічається гіпоестрогенія при збільшенні рівнів гонадотропних гормонів (пер важно ФСГ).

6.3 метою лікування клімактеричного синдрому у робітниць основних прі фесій суднобудування рекомендується терапевтичний комплекс, який включає і фоні немедикаментозної терапії вживання полівітамінних препаратів мікроелементами та фітопрепаратів седативної та антидепресантної дії, призначеі ня замінної гормональної терапії: при переважанні психоемоційних проявів (у м лярів та зварювальниць) - клімонорму, а у жінок з більш вираженими вегеті судинними порушеннями ( у кранівниць) - клімену.

7.Жінкам, у яких перименопаузальний період ускладнюється не тільки ро витком КС, а і дисфункціональними матковими кровотечами (маляри та зварювал ниці) гестагенні препарати, які є першочерговими, доцільно поєднувати з рослиі

ими препаратами антидепресантної та седативної дії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Робітниць основний професій суднобудування необхідно включати в групу ідвищенного ризику по виникненню ранніх клімактеричних порушень.

2.Дані гормональних досліджень (визначення рівнів гонадотропних та сте-оідних гормонів) можуть бути використані як допоміжні в діагностиці та лікуванні анніх клімактеричних порушень.

3.Робітницям (особливо малярам та зварювальницям) в перименопаузальному еріоді доцільно проводити ультразвуковий скрінінг стану ендометрія з метою часного виявлення гіперпластичних змін ендометрія та вчасного їх лікування.

4.Малярам та зварювальницям, у яких перименопаузальний період усклад-юється не тільки розвитком КС, але й дисфункціональними матковими кровотеча-и доцільно гестагенні препарати (“Примолют-нор”) поєднувати з рослинними репаратами антидепресантної та седативної дії, які сприятливо впливають на пси-земоційний стан.

5.3 метою лікування КС у робітниць основних професій суднобудування ре-змендується поєднувати немедикаментозну терапію, полівітамінні препарати з ікроелементами разом з фітопрепаратами седативної та антидепресантної дії з зизначенням ЗГТ. Малярам та зварювальницям, у яких в структурі КС переважать психоемоційні порушення, в якості ЗГТ (в ранньому постменопаузальному гріоді) доцільно призначати гормональні препарати, похідні 19-нортестостерону лімонорм), а кранівницям, у яких більш виражені вегето-судинні порушення -зепарати, похідні 17-ОН-прогестерону (клімен).

Немедикаментозна терапія із застосуванням фітопрепаратів без ЗГТ може /ти рекомендована лише пацієнткам з легким ступенем вираженості психое-зційних порушень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Використання фітопрепаратів у комплексному лікуванні клімактеричного індрому у жінок. // Ліки. - 1997,- N4. - С. 113-116. (Співавтори: Сольський Я.П., ггарчук Т.Ф., Кваша Т.І., Регеда С.І., Сердюк В.Г.).

2. Клімактеричний синдром у робітниць основних професій суднобудування.// гдіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №(додаток). - С. 30-33.

3. Комплексна терапія кімактеричного синдрому робітниць основних про-;сій суднобудування.// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - МІ(додаток). 2.61-65. (Співавтори: Сольський Я.П., Травянко Т.Д.).

4. Використання замісної гормональної терапії у жінок після оваріектомії. // гдіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - N3. - С. 104-106. (Співавтори: Соль-кий Я.П., Татарчук Т.Ф., Кваша Т.І., Захаренко Н.Ф.).

5. Клімактеричний синдром в сучасних умовах.// Матеріали X з'їзду акушері гінекологів України: Тези доповідей. - Одеса, 1996. - С. 57-58.

6. Фактори ризику клімактеричного синдрому у робітниць кораблебудіві промисловості. // Матеріали X з'їзду акушерів-гінекологів України: Тези доповіде -Одеса, 1996.-С. 58.

7. Перебіг клімактерію у жінок,що перенесли пізні токсикози вагітних.// W теріали пленуму правління акушерів-гінекологів України “Шляхи зниження мат ринської та перинатальної смертності при пізніх гестозах вагітних”.- Полтава, Е вересня 1994р. - С. 94-94. (Співавтори: Сольський Я.П., Татарчук Т.Ф., Захарен Н.Ф., Бурлака О.В.).

8.Characteristic features of the perimenopausal period in women contacting wi adverse industrial factors.// 13-th Congress of the Europ. Associat of Gynaecol, a Obstet.- Israel, Ierusalem.- May 10-14.- 1998.- P. 108 (Et al.: Tatarchuk T.F., Rege

S.I., Kvasha T.I.).

9.The changes in hypothalamus-pituifary-ovaring system in women contacti with adverse occupational factors.// 13-th Congress of the Europ. Associat of Gynaec and Obstet.- Israel, Ierusalem.- May 10-14.- 1998.- P. 29 (Et al.: Cipkun A.G., Sols J.P., Tatarchuk T.F., Kosey N.V.).

lO.Osteoporosis in women upon climacteric.// 2-nd International Symposii women's health and menopause, Risk Reduction Strategies-FFlorence (Italy)-Deceml 4-7, 1996. - (et al.: Kvasha T.I., Voloshyn A.I., Regeda S.I., Tatarchuk T.F., Kosey N.V

АНОТАЦІЯ

Щербина С.Є. Особливості перебігу ранніх клімактеричних порушень та лікування у робітниць основних професій суднобудування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук спеціальністю 14.01.01. - акушерство і гінекологія. - Інститут педіатрії, акушерств гінокології Академії медичниї наук України, Київ, 1998. •

В роботі виявлені особливості перебігу ранніх клімактеричних порушень робітниць основних професій суднобудування. Встановлено, що в структ) клімактеричного синдрому у кранівниць переважають вегето-судинні порушені що обумовлено впливом професійних чинників (вібрація, робота на висоті, постій перенапруга зорового аналізатору), а у малярів та зварювальниць - психоемоцій порушення, що також пов'язано з впливом професійних факторів (наявність хіміч активних сполук в повітрі виробничої зони, виробничий шум та інші). Виявлено, і менопауза у малярів та зварювальниць настає пізніше і перименопаузальний пері частіше ускладнюється розвитком дисфункційних маткових кровотеч. У кранівни менопауза настає раніше і зміни менструальної функції відбуваються по типу one олігоменореї.

Визначені чинники, що сприяють розвитку ранніх клімактеричних порушеї

осліджено стан гормональної системи у робітниць основних професій суднобуду-іння. Розроблені дифференційовані схеми лікування ранніх клімактеричних пору-ень у робітниць основних професій суднобудування в залежності від фази іімактеричного періоду, клінічних проявів ранніх клімактеричних порушень, а та->ж від впливу професійних чинників.

Ключові слова; ранні клімактеричні порушення, нейро-ендокринна система, ісфункційні маткові кровотечі, лікування ранніх клімактеричних порушень, місна гормональна терапія.

АННОТАЦИЯ

Щербина С.Е. Особенности течения ранних климактерических нарушений и : лечение у работниц основных профессий судостроения.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по ециальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. - Институт педиатрии, аку-грства и гинекологии Академии медицинских наук Украины, Киев, 1998.

В работе определены особенности течения ранних климактерических нару-гний у работниц основных профессий судостроения, установлено, что в структуре имактерического синдрома у крановщиц преобладают вегето-сосудистые нару-їния, которые обусловлены влиянием производственных факторов: вибрация, ра-та на высоте, постоянное перенапряжение зрительного анализатора, а у маляров и арщиц - психоэмоциональные нарушения, что также связано с влиянием профес-ональных факторов (наличие химически активных соединений в воздухе рабочей ны, производственный шум и др.). Выявлено, что менопауза у маляров и сварщиц ступает позже и перименопаузальный период часто осложняется развитием дис-'нкциональных маточных кровотечений. У крановщиц менопауза наступает ньше и изменения ментруальной функции протекают по типу опсо-олигоменореи.

Определены предрасполагающие факторы риска возникновения ранних кли-ктерических нарушений. Исследовано состояние гормональной системы у работ-ц основных профессий судостроения, разработаны дифференцированные схемы чения ранних климактерических нарушений у работниц основных профессий су-строения в зависимости от фазы климактерического периода, клинических прошений ранних климактерических нарушений, а также от влияния профессионала їх вредностей данного производства.

Ключевые слова: ранние климактерические нарушения, нейро-эндокринная стема, дисфункциональные маточные кровотечения, лечение ранних климактери-:ких нарушений, заместительная гормональная терапия.

SUMMARY.

Scherbinа S.E. The peculiarities of the early climacteric disorders and freatmenl women working in shipbuilding industry.

Thesis for scientific degree of candidat of medical sciens in speciality 14.01.0 і Obstetrics and gynecology-Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gyneacology Acade of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1998.

The peculiarities of period of climacteric syndrome were determined in won working in shipbuilding industry. There are established, that the neurovegetat disturbanses have dominated in the structure of the climacteric syndrome manifesfatic in crane workers due to the effects of such industrial factors as vibration, perman elevated position of the working place, overexertion of the visual analyzer, industi noise ect. The psyhoemotional disturbances in welders and painters have dominated the structure of the climacteric syndrome manifisfations also due to the adverse industi factors (presense of the chemically active substances in the air of working pla industrial noise, vibration). The perimenopausal period in shipbuilding women-work (welders and painters) has been shown to be complicated by the dysfunctional ute bleedings and the menopause occurs late. The oligomenorrhea predominates in cn workers at the perimenopausal period and the menopause occurs early.

Predisposed and concominant risk factors of the early climacteric disorders w determined. The status of a hormonal system was investigated. Based on stud deculiarities of neuro-endocrinological status there are revealed different patterns treatment of the early climacteric disturbanses in women working in shipbuild; industry dependingly on the form of the climacteric syndrome, phase of the climacte period and industrial factors.

Key words: early climacteric disorders, neuro-endocrine system, dysfunctio uterine bleeding, treatment of early climacteric disorders, hormone replacement therap;

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:

BMK - внутрішньоматкова контрацепція Е2 - естрадіол

ЗГТ - замісна гормональна терапія КС - клімактеричний синдром ЛГ - лютеінізуючий гормон МПІ - менопаузальний індекс П - прогестерон ГІРЛ - пролактин

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон УЗД - ультразвукова діагностика