Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Особенности течения и определение степенириска возникновения миомы матки у работниц радиоэлектронного производства

В1ННИЦЫШЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ pTjj 0Д iM. M. 1.ПИР0Г0ВА

2 h HÖR w

МАС1БРОДА Натал1я Григор1вна

УДК 618.14:616-006.36:57.081.4:613.633

0С0БЛИВ0СТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ МЮМИ МАТКИ У Р0Б1ТНИЦБ РАДЮЕЛЕКТРОННОГО ВИРОБНИЦТВА

14.01.01 - акушерство 1 г1неколог1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

В1нниця - 1997

Дисертацгя е рукошсом.

Робота виконана в ЕИнницькому державному ун!верситет1 1м. М. I. Пирогова.

Наукоеий кергвник:

доктор медичних наук, професор Борис Федорович Мазорчук, В1нницький державний медичний ун!верситет 1м.М.I.Пирогова, зав. кафедри акушерства 1 г!некологП N1.

0</Нцг.0нг опонетш:

доктор медичних наук, професор Як1в Порфир1йович Сольський, Ки1вський 1нститут ПАГ АМН Укра1ни, зав. в1дд!лення г1неколог11.

доктор медичних наук, професор Анатолш Юхимович Франчук, Терноп1льська медична академ!я 1м. I. Я.Горбачевського, зав. кафедри акушерства 1 г1неколог!1.

Проегбна останова: Ки1вська медична академ1я п1слядипломно1 осв1ти МОЗ УкраХни, кафедра акушерства 1 г1неколог!1 N1.

Захист в1дбудеться _ 1997 року о

годин1 на зас!данн1 Спец1ал1зовано1 Вчено! Ради К. 05. 600.01 при В1нницькому державному медичному ун!верситет1 1м.МЛ.Пирогова за адресою: 286018 м.В1нниця, вул. Пирогова, 56.

3 дисертац1ею можна ознайомитись у б1бл1отец! В1нниць-кого державного медичного ун1верситету за адресою: 286018 м. В1нниця. вул. Пирогова. 56.

Автореферат роз!сланий _ 1997 року.

Вчений секретар Спец1ал1зо

Вчено! Ради,

кандидат медичних наук

Покидько МЛ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуалыпсть проблеми. Широке використання ж1ночо! пра-ц! в р1зних галузях народного господарства гостро ставить проблему охорони здоров'я ж!нок-труд1вниць, як! працюють в умовах впливу шк1дливих виробничих фактор1в (Б. Ф. Мазорчук, 1988; Я.П.Сольский. И.А.Васильева, 0. В. Голяновский, 1992; Б.М.Венцковский, 1992).

Рад1оелектронна промислов1сть - одна 1з пров1дних галу-зей народного господарства. де своер1дн1сть технолог1й електронного придалобудування. впровадження нових матер1а-л1в, буд1вництво промислових комплекс1в та, в зв'язку з цим, значний приплив в зазначену галузь роб1тниць активного фер-тильного в1ку. вимагае вир1шення проблеми негативного впливу шк1дливих фактор1в виробництва на орган1зм ж1нки.

результата досл1джень пагатьох автор1с (Л.С.Дубейковс-кая. Л.И.Салангана. С.С.Орешкина. 1988; В.Н.Патутин. 1992. та 1н.) св1дчать про шк1дливий вплив в найб1льш численних в1дносно герметизованих цехах рад1оелектронного виробництва де1он1зованого пов1тря, аерозол1в свинцю та 1нших токсичних метал1в в робочому середовииц. прилад1в статично! електрики та електромапптних полгв низьких та надвисоких частот, контакту з сильними орган1чними розчинниками та кислотами, шуму, в1дсутност1 природнього осв1тлення, високоточно! монотонно! прац! на фон1 загально! г1пок1нез11, тощо.

Результата поодиноких досл1джень св1дчать про несприят-ливий вплив фактор1в рад1оелектронного виробництва на кл1-н1чний переб1г ваг1тност1 та полог1в (В.Г.Артамонова и со-авт., 1979; И.П.Гоменюк и соавт.. 1981; К. Rasmussen et al., 1985), стан специф1чних функц1й. що супроводжуеться б1льш високим в1дсотком г1неколог1чних захворювань (Г.Я.Клименко, 1981; А.С.Фаустов, Г.Я.Клименко. 1988). в тому числ1 1 míom матки. Ц1 досл1дження вказують на те, що м1ома матки займае 3е-4е м1сце в структур1 г1неколог1чно! захворюваност1 на ра-д1оелектронному виробництв!, однак особливост! П nepeóiry в умовах впливу зазначеного виробництва фактично не вивчень

Досл1дження останн1х рок1в переконливо показали, що в патогенез! м1оми матки значну роль вшграе як гормональний (В.И.Бакшеев, 1987; К.И.Малевич с соавт.. 1993; Л. И. Иванюта с соавт.. 1994; C.Gray. V..James. 1983). так i 1мунний фак-

тори (С. И. Зудикова, 1988; С. В. Чернышова. В. А. Ененко. 1992; B.Knoche, 1980). але особливост! цих порушень у роб3.тниць з м!омою матки в умовах впливу промислового виробництва практично не вивчалися.

Математичн! методи прогнозування будь-яко! патологи надзвичайно актуальна в зв'язку з тим, що рання виявляем!сть та проф!лактика захворювань е одн1ею 1з основних проблем су-часно! г1некологИ. Однак, прогнозування ризику виникнення г!неколог1чно1 патолог!! в умовах промислового виробництва практично не проводилось. Тому це питания також п!длягае поглибленому подальшому вивченню.

Мета роботи. Встановлення ступеня ризику виникнення м1-оми матки у роб!тниць рад1оелектронного виробництва на осно-в1 вивчення особливостей клШчного iicpeöiry мЮми матки. 1мунолог1чних та гормональних зрушень при цьому як передумо-ви до подальшого зниження ИнеколоПчно! захворюваност!.

Завдання досд1дження:

1. Вивчити частоту та структуру г1неколог1чно! захворюваност! серед ж!нок-роб1тниць гермозони виробничого об'ед-нання "Жовтень".

2. Вдосконалити виявляем!сть та диспансеризац1ю Пнеко-лог1чних хворих-роб1тниць на ochobI впровадження програми "1нформац1йно-обчислювальн1 системи - Пнеколог1я" ("ЮС -Г1неколог1я") з використанням ЕОМ.

3. Провести анал1з клШчного nepeöiry мЮми матки у роб1тниць гермозони та ж1нок-службовц1в зазначеного Шдпри-емства.

4. Вивчити 1мунолог1чний стан ж1нок-роб1тниць з м1омою матки.

5. Виявити особливост1 гормональних порушень у даного контингенту хворих.

6. Провести апробащю експертно! системи для 1ндив1ду-ального прогнозування ступеня ризику виникнення м1оми матки на основ1 неч1тко1 лог1ки у роб!тниць в умовах комплексного впливу шк1дливих фактор1в електронного приладобудування.

Наукова новизна. В робот1 вперше:

- проведено анал1з ефективност! впровадження в роботу акушерсько-г1неколог!чного каб1нету медико-сан1тарно! части-ни промислового виробництва спец1ально! програми профогляд1в

за допомогою електронно-обчислювальних систем, завдяки як1й виявляем1сть г1неколог!чно1 патолог!1 зб1льшилась на 60%;

- проведена комплексна кл1н1ко-гормонально-1мунолог!чна оц!нка стану роб1тниць електронного приладобудування з м!о-мою матки;

- вивчен! особливост1 кл!н!чного переб!гу м1оми в умо-вах впливу вищезазначеного виробництва: тенденц1я до б1льш швидкого росту на фон1 непорушеного менструального циклу, переважна субсерозна локал!зац!я вузл1в та наявн!сть екстра-ген1тально! патолог!I в основному психосоматичного генезу;

- виявленг особливост! порушень !мунолог1чно! системи у роб!тниць з м!омою матки, як! характеризуються пригн1ченням Т- ланки 1мун1тету. зб1льшенням вм!сту ^ А, наявн1стю сен-сиб!л1зац1! до екзо- (РЬ) та аутоалергену (тканина матки);

- вивчен! особливост! гормонального стану роб1тниць з м!омою матки в умовах впливу електронного приладобудування: нормальний р!вень естрад1олу. в!дносне зниження р!вня прогестерону, зб!льшення концентрацп кортизолу та трийодтиро-н1ну (Т ) в периферичн!й кров!;

- розроблено математичний алгоритм для !ндив1дуального прогнозування ступеня ризику виникнення м1оми матки на основ! неч!тко! лог!ки у роб1тниць гермозони електронного приладобудування з використанням результат!в комплексного клШ-ко-!мунолопчного ! ендокринолог!чного дослШення.

0сновн1 положения, що виносяться на захист

1. Робатниць рад1оелектронного виробництва. як1 працю-ють в умовах д!1 комб!нованих фактор!в гермозони необхШо включати в групу п!двищеного ризику виникнення г!неколог1ч-них захворювань.

2. Негативний вплив комб1нованих фактор1в радЮелект-ронного приладобудування створюе певний преморб1дний фон та викликае порушення в гормональному та !мунолог1чному стату-с1, що дозволяе включати робхтниць гермозони електронного приладобудування в групу ризику щодо розвитку м1оми матки.

3. 1ндив1дуальне прогнозування ступеня ризику виникнення м!оми матки у роб1тниць з врахуванням виробничих та кл1-н1ко-лабораторних показник1в дае можлив1сть виявити ж1нок з П1двищеним ступеней ризику виникнення м1оми та надати 1м своечасну л!кувально-проф1лактичну допомогу.

Практична значим!сть роботи. Запропонована комп'ютерна програма прогнозування ризику виникнення м1оми матки на основ! елемент!в неч1тко! лоПки в умовах виробничого середо-вища дае можлив1сть провести 1ндив1дуальний прогноз ступеня ризику виникнення мЮми матки у роб!тниць. який враховус певн! фактори виробничого середовища, особливост! клШчного переб1гу та 1мунолог1чного стану.

Впровадження в практику акушерсько-г!неколог1чних каб1-нет1в медико-сан!тарних частин промислових п1дприемств спе-ц1ально! программ для масових проф!лактичних огляд1в роб!т-ниць ("ЮС-Пнеколог1я") за допомогою ЕОМ полегшило пнеко-лоПчний профогляд та покращило г1неколог!чну виявляем1сть та диспансеризац1ю хворих ж1нок-роб1тниць.

Виявлен! особливост1 гормональних та 1муно.поп чних по рушень у робатниць з мЮмою матки можуть бути використан1 як допом!жн1 в д1агностиц! та прогнозуванн1 м1ом матки.

Впровадження результата в практику. Комплексна комп'ютерна програма прогнозування ризику виникнення м1оми матки в умовах виробничого середовища. програма удосконалення диспансерного нагляду та профогляду впроваджен1 у роботу аку-шерсъко-ПнеколоПчного каб1нету медико-сан!тарних частин ВО "Жовтень", ВО "Кристал". а також в ж!ноч1й консультацП родильного будинку N1 м.В1нниц1.

За темою дисертацП подана заявка на винах1д за N 97105040 В1д 14.10.1997р.

Апробац1я роботи. Матер1али досл1джень були викладен1 1 обговорен! на щор1чних наукових конференц1ях молодих вчених Вшницького державного медичного ун1верситету (м. Вхнниця 1989, 1990, 1995. 1996 рр. ). республ1кансыий конференцШ молодих вчених (м.Вшниця 1995). м!жнародних симпоз1умах (м. Льв!в 1996. 1997) та на X з'1зд! акушер1в-г1неколог1в Ук-ра!ни (м. Одеса 1996).

Публ1каиП. По тем1 дисертацП опубл!ковано 8 наукових праць.

Об'ем та структура дисертацП. ДисертацШ викладено на 163 стор1нках машинописного тексту. Робота складаеться 1з вступу, огляду л1тератури, розд1лу характеристики об'ектав та метод1в досл1дження, чотирьох розд1л1в власних досл1д-жень, обговорення результате досл1джень, висновк1в, прак-

тичних рекомендации, списку л!тератури (200 в1тчизняних ав-TopiB. 80 закордонних) та додатк1в. Текст дисертацП м!стить 35 таблиць та 10 рисункЛв.

Деклараьця конкретного особистого внеску дисертанта у

розробку наукових результате

1. Впроваджена спец1альна програма автоматизованих систем масових профогляд1в "ЮС-ПнеколоПя", за якою особисто-було обстежено 968 прац1вниць основних профес1й герметизова-них цех1в рад1оелектронного виробництва та 297 сп1вроб1тниць заводоуправл1ння того ж п1дприсмства.

2. Проведено обстеження за спещально розробленою картою 83 роб1тниць з мЮмою матки (основна група) та 42 ж1нки заводоуправл1ння (група пор1вняння) з ц1ею ж патолопею, яка включала анамнестичн1, кл1н!чн1, 1мунолог1чн1 дан! та результата ультразвукового досл1дження орган1в малого тазу 1 д1агностичного вишкрЮання слизово! оболонки матки.

3. Забезпечено вивчення ж1нок основной двох пор1вняль-них груп та групи контролю для додаткового 1мунолоПчного (72) 1 ендокринолог!много (40) обстеження.

4. Розроблена, апробована та впроваджена в практику програма комп'ютерного прогнозування ризику виникнення м1оми матки у роб1тниць радЮелектронного приладобудування.

5. Зд1йснено анал1з вс1х одержаних результата та 1х статистична обробка.

3MICT РОБОТИ

Матер1али i методи досл1дження. Для виршення поставле-них завдань обстежено за спещальною програмою автоматизованих систем профогляд1в "ЮС-Пнеколопя" 968 прац1вниць основних профес1й герметизованих uexiB радЮелектронного виробництва, а також 297 сп1вроб1тниць заводоуправл1ння того ж п1дприемства, hkí прямого повсякденного контакту з виробни-чими факторами не мали.

Додатково проанкетовано та обстежено в умовах стац1она-ру (ультразвукове досл1дження. цитолог1чне досл1дження, кольпоскоп1я, д1агностичне вишкр1бання ctíhok матки) 83 хво-рих-роб1тниць гермозони, в яких м1ома була виявлена на про-фогляд! (основна група) та 42 ж1нки заводоуправлшня з ц1сю ж патолопею (група пор1вняння). Додатково анал1зувалися ла-бораторн1 досл1дження та результата обстежень 1нших спеша-

JliCTiB.

1мунолоПчний стан було вивчено у 49 хворих ж1нок з мЮмою матки, в тому числ1 у 38 хворих-роб1тниць (основна група) та 11 хворих ж1нок-службовц1в з Шею ж патолоПею (трупа пор1вняння N1). Для пор1вняння одержаних !мунолопч-них результапв додатково було обстежено 11 роб1тниць (група пор!вняння N2) та 12 ж1нок-службовЩв (група контролю) не хворих на м!ому матки.

Комплексне гмунолоПчне досл1дження проводилось зг1дно методичних рекомендаций "Унифицированные иммунологические методы обследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения" (Е.Ф.Чернушенко, Л.С.Когосова, С.И.Гончарова с соавт.,1988) i включало: визначення фагоцитарно! активности нейтрифхльних гранулощтв за стандартною методикою з латексом i з п1драхуванням фагоцитарного числа (ФЧ) та проценту фагоцитуючих нейтрофШв (ПФ), титру гетероф1льних аглю-тинин1в (реакШя Пауль-Буннеля), титру комплементу за за-гальноприйнятою методикою (Е.Ф.Чернушенко, Л.С.Когосова, 1978), бактерицидно! активност1 сироватки кров! (БАС), абсолютно! та в1дносно! к1лькост1 Т-л1мфоцит1в в кров! [реакц1ею спонтанного розеткоутворювання (E-РОК), макрометод], визначення субпопулящй Т-л1мфоцит!в: T-cynpecopiB (теофШн-чут-ливих) та Т-хелпер1в (теоф!л1н-резистентних) та !х сп1вв1д-ношення Тх/Тс, реакц1ю бластно! трансформаШ! л1мфоцит1в (РБТЛ) з ф!тогемаглютин1ном (ФГА), визначення абсолютно! та вШосно! к1лькост1 В-л1мфоцит1в (реакШя спонтанного розет-коутворення (ЕАС-РОК), макрометод). к1льк1сне визначення !муноглобул1н1в в сироватШ KpoBi: Ig М. Ig G i Ig А за Mancini et al. (1965). Кр1м того, проводили реестрашю rl-перчутливих реакШй негайно! дп методом 1мунотерм1стограф1! (1ТГ) з екзоалергеном (свинець) та аутоалергеном (тканини матки та яечники) за методикою С.В.Зайкова. Б.М.Пухлика (1988), реестращю г1перчутливих реакц1й спов1льненого типу (реакция бласттрансформац1! з екзо-(свинець) та аутоалерге-нами (тканини матки та яечники) за методикою Е.Ф.Чернушенко. Л.С.Когосовой i Т.В.Голубка (1985).

1мунолог!чн1 досл1дження проводились в лаборатор!! еко-лог1чно! !мунологп науково-досл1дного центру В1нницького медичного ун1верситету п1д кер1вництвом доктора медичних на-

ук. професора Б. М.Пухлика.

У 27 ж!нок основно! групи та 13 групи пор1вняння проведено досл!дження вм1сту в сироватц1 кров! ряду гормон1в: естрад!олу, прогестерону, кортизолу. тиротропного гормону. трийодтирон!ну. тироксину методом радШмунного анал1зу з використанням набор1в реактив1в: "РИА-ЭСТРАДИОЛ-ПР", "РИА-ПРОГЕСТЕРОН-ПР", "СТЕРОН-К-1251-М". "РИА-ТТГ".

"РИ0-Т3-ИПР", "РИ0-Т4-ПГ" (Б1лорусь).

Гормональн! досл1дження виконан! в 1мунолог1чн1й лабо-раторП Ки1вського 1нституту ПАГ АМН Укра!ни (зав. лаборато-р!ею доктор медичних наук, професор В.П.Чернишов).

Для прогнозування ступеня ризику виникнення м1оми матки на основ! неч1тко1 лог1ки ми застосували новий математичний метод, розроблений у В!нницькому державному техн1чному ун1-верситет1 доктором техн1чних наук, професором 0. П.Ротштейном п1д безпосередн!м його кер1вництвом. Метод реал1зований у вигляд! программ для персонально! ЕОМ.

0триман1 дан1 кл1н1чних та лабораторних досл!джень п!д-дан1 статистичн!й обробц! з використанням критерПв Ф!шера та Ст'юдента.

Результаты досл1джень та !х обговорення. При вивченн1 ефективност1 впровадження в роботу акушерсько-пнеколотчно-го каб1нету программ "ЮС-Пнеколопя" встановлено, що за-гальна к1льк1сть вперше виявлено! г1неколог1чно! патологи значно б1льша при проведенн! г1неколог1чного профогляду з використанням зазначено! программ: 14. 6±1,0% проти 9.1±0. 5% за загальноприйнятою методикою проведения профогляд1в (р<0. 01).

Анал!з результат1в досл1джень проведених з використанням программ "ЮС-Г1неколог1я" досл1джень показав, що серед вперше виявлено! г!неколоПчно! патологи у ж1нок основно! групи м!ома матки була виявлена у 3,0+0,5% оглянутих 1 в структур! г!неколог1чно! захворюваност! займала друге м!сце.

Переважна б1льш!сть хворих-робинмць (68,5±5,2%) булм в В1Ц1 35-44 рок1в, а хвор!-службовц! мали в1к 40-49 роК1В (59.5+6.0%). Б1льш1сть ж1нок-роб1тниць з м1омою матки були монтажницями (57,8%). при чому вс1 вони певний час працювали ! на "гарячих" операщях в гермозон!. Середн1й стаж роботм хворих роб1тниць на виробнмцтв! на момент виявлення м1оми

матки становив 16.8±0.54 роки, при чому кожна третя роб1тни-ця (27.7+4.9%) мала додатковий контакт з шкШивими факторами виробництва: Шдвищеною температурою пов1тря, д1ею кислот. луПв. газу. тощо.

Щодо показштв в!ку менархе, початку статевого життя. наявност! аборПв. то вони в досл1джуваних трупах 1стотньо не в1др1знялись.

Переважна б!льш1сть хворих ж!нок (89.2±3,4% - в основ-н!й груп1 та в 92.8±4,0% - в груп1 пор1вняння) мали в анамнез! роди, при чому у 26,5±4,9% ж1нок основно! групи та у 23.8±6, 6% ж1нок групи пор1вняння вони були ускладнен!.

В преморб!дному стан1 хворих на м1ому на думку багатьох досл!дник1в (Л.Н.Василевская, 1981; Е.М.Вихляева, Г.А.Палла-ди. 1982; В.И.Ильин, Н.В.Газрилсза. 1985; Г. И. Брахман, 1990) важливу роль в1д1грае наявн1сть соматичних захворювань. ЗПдно з нашими досл1дженнями у 72.3+4, 9% хворих роб!тниць 1 у 59.5±7.6% ■ ж1нок-службовц1в з мЮмою матки мали м1сце екс-траген1тальн! захворювання. У робитн!ць найчаст1ше зустр1ча-лися хвороби Л0Р-орган1в, нейроциркуляторн! дистонП (НЦД). г1пертон1чна хвороба 1-П ступеню. В груш пор1вняння пере-важали захворювання шлунково-кишкового тракту та остеохондроз.

Нами встановлено. що захворювання психосоматичного ге-незу - нейроциркуляторн]. дистонП, вегетосудшш дистонП, неврози. г1пертон1чна хвороба зустр1чались в 2 рази част1ше у хворих на м1ому роб1тниць гермозони - в 41,6±4.8% проти 15,7+5,1% в груш пор1вняння (р<0,01). Ми. як 1 1нш1 автори (В.Г.Артамонова. Т.В.Каляда с соавт.. 1979; А.М.Скоробогато-ва. 1980; Р.С.Орлов, А.М.Скоробогатова, 1980) вважаемо, що це обумовлено впливом ц1лого ряду шк!дливих чинник1в гермозони рад1оелектронного виробництва: де1он1зованого пов1тря. високо! зорово! напруги. високоточно! монотонно! прац1, як1 викликають порушення мозкового кровооб1гу, в основному, за типом вазоконстршторних реакц1й з подальшим розвитком ней-роциркуляторно! дистонП.

Анал1з характеру менструально! функцП хворих досл1д-жуваних груп дозволив встановити, що у переважно! б1льшост1 хворих основно! групи мали м!сце регулярн! (в 63,8+5,1%). пом1рн1 (в 68.6+5.1%) та без0ол1сн1 (в 62.6+5.3%) менструа-

цп. Для групи пор!вняння була б1льш характерна наявн!сть г1перпол1меноре! (в 33.3+7,4%) та пперменоре! (в 40.5 ±7,7%). Непорушений менструальний цикл був у 61.3+5,3% ж!нок основно! групи та у 26,2+6,9% в труп! пор1вняння (р<0,01).

КлШчну картину пухлин матки, в значтй м!р1, визнача-ють розм1ри матки та локал1зац!я м1оматозних вузл1в. зг1дно з нашими результатами, в обох досл1джуваних трупах найчаст!-ше зустр1чались розм1ри матки. як1 в!дпов1дали 7-8 тижням ваг1тност1: в основн1й труп! - в 47.0+5.5%, в труп! пор!в-няння - в 40,5+7,7% (р>0,05). Кожна третя ж1нка основно! групи (37,315.3%) 1 тиьки кожна п'ята (21,4+6,4%) групи по-р1вняння мали розм1р м1ом в межах 9-12 тижн1в ваПтност! (р<0,01). Враховуючи те. що переважна б1льш!сть ж1нок спос-тер1гались в динам1ц1 ми звернули увагу . що у хворп-х-роб1т-ниць мае м1сце тенденЩя до бгльш "швидкого" росту м1оми матки. Це п!дтверджуе I те. що вперше виявлених мЮм великих розм1р1в (11-12 тижн1в) було значно б1льше саме в основн1й груп1 - 19.3+4.3% проти 7,114,2% (р<0,05) в груп1 пор1внян-ня.

Зг1дно з отриманими нами результатами, в груш хворих -роб1тниць найб1льш часто зустр1чалась п1дочеревинна локал1-зац1я вузл^в - в 47,0±5.5%, а в груш пор1вняння - поеднання тдочеревинно! та м1жм'язево! локал!зац!! м1оматозних вузл1в - в 47,8+7.8%.

Що стосуеться больового синдрому, то 01льш характерною для хворих обох досл1джуваних груп була наявн1сть альгодис-менорех. але в груп! службовц1в вона зустр1чалась част1ше Н1ж в груп1 роб1тниць - 40,5+7,2% проти -21,714,6% (р<0. 05).

При вивченн1 м1оми матки особливе значения мають результата г!столог1чних досл1джень. За нашими даними, гтер-пластичн1 процеси зустр!чались част1ше у хворих-службовЩв (в 47,6+11.2% проти 31.6117.6% в основн1й груп! (р>0,05)).

Б1льш низький р1вень г1перпластичних процес1в у роб1т-ниць з мЮмою, можливо, зв'язаний як з наявн1стю нормального сп1вв!дношення естроген1в 1 прогестерону, так 1з тим. що м1-оми були не довготривал1 на що вказують а дат л1тератури (Е. М. Вихляева, Г. А. Паллади. 1982; А. В. Козаченко, Ю. Д.Ланде-ховский с соавт., 1995).

Як в1домо одним 1з частих симптом1в при м1ом1 являються

кровотеч1. як1 призводять до анемП. ЗПдно з нашими даними анем1я легкого ступеню зустрШалась у 25, 2±4.9% роб1тниць i у 21.4±6,4% хворих ж1нок-службовц1в. У 6-х роб1тниць з Mio-мою матки (7,2±2,8%) мала м1сце анем1я середнього ступеня важкост1 (при розм!рах матки 7-8 тижн1в з г1перпол1менореею без субмукозних вузл1в). Цей р!вень анемП був вперше вияв-лений при профогляд1 1 без суб'ективних скарг з боку ж1нок. В rpyni ж!нок-службовц1в не було Hi жодного випадку анемп середнього ступеня. Наявнхсть анем1й середнього ступеня важ-кост1 в основн1й rpyni ми пояснюемо не т1льки п!двищеною крововтратою, але й можливим впливом комплексу ишдливих фактор!в гермозони, який посилюе стан rlnoKciï орган1зму.

При вивченн1 1мунолог1чного стану у роб1тниць гермозони з мЮмою матки нами виявлено ряд особливостей (табл.1). Так. встановлено зниження як абсолютно!, так i в!дносно! к!лькос-т1 Т-л1мфоцит1в, субпопуляц1й Т-л1мфоцит1в: Т-хелпер1в 1 Т-супресор1в. На пригн1чення Т-ланки системи 1мун1тету у хворих на MiOMy матки вказують також С.И.Зудикова (1988). C.B.Чернышова. В.А.Ененко (1992) . Однак. за нашими даними абсолютна (0,49хЮ9±0.027) та в1дносна к1льк1сть (35. 5±1.29%) Т-л1мфоцит1в у хворих-роб1тниць була значно нижча показник!в. одержаних вищезазначеними авторами. Беручи до уваги наявн1сть зниження цих показник1в у роб!тниць гермозони без м1оми матки пор1вняно i3 здоровими людьми (34,0% проти 40-60% в1дпов1дно), ми вважаемо. що комплекс шк1дливих фактор1в гермозони зд1йснюе пригн1чуючу д1ю на Т-ланку 1му-н1тету.

Кр1м того, для хворих ochobhoï групи було характерним в1дносне симетричне зниження вм!сту субпопуляцШ Т-л1мфоци-TiB. при цьому в1дношення Тх/Тс було ближче до нижньо! меж1 норми людей нашого регЮну- 1,69+0.16 проти 1,2-3.0 в норм1.

Зниження сп1вв1дношення Тх/Тс до 1,25 у хворих з вперше виявленою м1омою матки (при норм1 -2.7) вказуе на Т-супре-сорну активн1сть системи 1мун1тету, яка мае м!сце у хворих з ростом пухлини (С.И.Зудикова, 1988).

Показники функщонально! активност1 л1мфоцит1в (РБТЛ з ФГА) були також зниженими у роб1тниць, хворих на м1ому матки (66.3+3,16% проти 72,2±4,63%), що вказуе на приппчуючу д1ю несприятливих фактор1в виробничого середовища.

- и -

Таблиця 1

Стан Т- та В- ланок 1мун1тету у хворих досшджуваних груп

1 IПоказники Досл1джуван1 групи Р1-2 I Р.-з1

Основна (п=38) Пор1ВНЯННЯ 1 (11=11) Пор1вняння 2 (П-11)

М + гп М ± Ш м + ш

I Е-РОК абс.

| (хЮ9) 0.49 + 0. 027 0, 46 ± 0, 048 0. 59 + 0. 036 >0.05 <0, 05|

| Е-РОК (%) 35. 5 + 1,29 36,9 ±1,84 34.0 + 2.04 >0.05 >0,05|

I Т-хелпери

1(абс.) 0,29 + 0. 018 0,28 ± 0,03 0.37 + 0.04 >0.05 >0,051

I Т-хелпери

|(теоф-рез)% 21,4 + 1. 02 24,2 ±1,73 21.6 + 1.98 >0.05 >0.05|

|Т-супресори

1(абс.) 0,2 + 0. 021 0. 18 ± 0,027 0.22 + 0. 012 >0, 05 >0.05|

|Т-супресори

I(теоф-чут)% 14, 2 + 0, 72 12,9 ±1,09 12.2 + 1. 07 >0.05 >0. 05|

1 Тх/Тс 1,69 + 0, 16 2,1 ±1,69 1.7 + 0,23 >0,05 >0,051

I РБТЛ 3 ФАГ

1 (%) 66,3 + 3, 16 72,2 ± 4.63 75.6 + 3. 12 >0. 05 <0. 05|

1 ЕАС-РОК

[абс. (хЮ9) 0,32 + 0. 029 0,37 ± 0.033 0,44 + 0,047 >0. 05 <0. 05|

1ЕАС-РОК(%) 25,3 + 1,4 30.8 ± 2,38 25,2 + 2, 14 <0.05 >0,051

\1ё с (г/Л) 8. 76 + 0. 36 9.31 ± 0,47 9,95 + 0. 68 >0. 05 >0. 05|

|1§ М (г/л) 1,22 + 0,067 1.21 ± 0.094 1,25 + 0. 1 >0. 05 >0. 051

Не а (г/л) 1 2,37 + 0.23 1,76 ± 0.26 2,06 + 0.3 <0,05 >0. 05| 1

В1дносна к1льк1сть В-л1мфощтв у роб1тниць з мЮмою була нижча, чим в груп! службовьцв - 25.3±1,4% проти 30. 8± 2.38% (р<0, 05). Це пояснюе виявлену нами в1дсутн1сть вираже-но1 дис1муноглобул1немп у хворих на мЮму матки, на яку вказують деяк1 автори (С.И.Зудикова, 1988; С. В. Чернишова, 1992).

Р1вень та 1ёМ у вс1х досл1джуваних трупах був в межах норми. проте, ми виявили в1рог1дно тдвищений р1вень ^А

ЯК В 0СН0ВН1Й rpyni (2,37±0,23 г/л), так i в rpynl роб1тниць без м1оми матки (2.06Ю, 3 г/л). Ми пояснюемо це тим, що у роб1тниць гермозони часто спостер1гаються загострення хро-н!чних запальних захворювань Л0Р-орган1в, як1 зв'язанГз впливом де1он1зованого пов1тряного середовища, а останш супроводжуються п1двищенням концентрацП IgA.

При вивченШ наявност! аутосенсибШзацп (1ТГ), ми не виявили Пперчутливих реаыдй негайного типу з екзоалергеном (свинець) т1льки в rpynl службовц1в. як1 не хвор1ють на м1о-му матки. В1дсоток ж!нок. в яких були виявлен1 ц1 реакцп був майже однаковим у трьох З.нших досл1джуваних трупах, що вказуе на сенсибШзуючу д1ю на орган1зм роб1тниць окисл!в свинцю, як1 м1стяться в пов!тряному середовищ! гермозони. Кр1м того, це п1дтверджу€ i наявн1сть г1перчугливих реакц1й упов1льненого типу (РБТЛ) з вищевказаним алергеном.

Нами виявлен]. г!перчутлив1 реакцП негайного типу (1ТГ) з аутоалергеном (тканина матки) як у роб1тниць без mí-оми, так i у роб1тниць з м1омою матки (27,0±7.4% проти 20,0±13.3% в1дпов!дно, при (р<0,02). що вказуе на наявн!сть циркулюючих аутоантит1л. Патолог1чний вплив аутоантит1л може бути реал1зований лише за певних умов, akí не завжди мають Micue. Цим можна пояснити наявн1сть циркулюючих антит1л. як1 е показниками 1мунолог1чно1 перебудови 1 не проявляються клШчно. тобто антит1л - "св!дк1в" патолог1чного процесу (K.M.Лямперт. 1972; F.Dixon. 1982).

Враховуючи те, що в патогенез! розвитку ауто!мунного процесу роль сенсибШзованих л1мфоцит1в б1льш суттева, н1ж антит1л (Е.Ф.Чернушенко, Л. С.Когосова. Т.В. Голубка. 1985; G.Boiling, 1983; F.Schena et al., 1983), ми вивчали р1вень РБТЛ до тканин матки. Встановлено, що р!вень аутосенсибШ-заци е високим як у робатниць з míomoio (15. l± 2.5%). так i без Heî (11.0 ± 3.06%).

Виявлена нами аутосенсибШзащя до тканин матки як у роб1тниць з маомою, так i у робхтниць без згадано! патологИ св1дчить про сенсибШзацИо л1мфоцит1в. яка виникае внасл! -док можливого впливу шк1дливих фактор1в рад1оелектронного виробництва.

Комплексний анал1з зрушень показник!в 1мунограм дав можлив1сть виявити синдроми зрушень imyhitety як в ochobhíh

rpyni jkíhok- 73.717,2%, так i в rpyni пор1вняння -63,7И2,2% (р>0,05). В rpyni роб1тниць з м1омою матки най-частше зустр!чався синдром зниження Т-ланки 1мун1тету (18,4±6,4%) та синдром зрушень 1мунно1 регуляцп (13,215.2%), при чому перший синдром мав м1сце i у роб1тниць без míomh матки (9,119,1%), що п1тдверджуе пригн1чуючу д1ю гермозони на Т-ланку 1мун1тету.

Серед основних дослижень патогенезу míomh матки, головне м1сце займають роботи. присвячен! вивченню гормональ-них зрушень як можливого регулятора метабол1чних процес1в та морфоструктурних особливостей м1оми матки (Л.И.Трубникова, 1981; С.И. Зудикова. Л.А.Пономарева, 1981; В.И.Бакшеев, 1987; К.И.Малевич с соавт., 1993; Л.И.Ивашота с соавт., 1994; С. Gray. V. .James, 1983).

При вивченн! концентрац1й естрад1олу та прогестерону в сироватц! кров! встановлено. що р1вень íx у bcíx хворих був в межах показник1в здорових ж1нок, однак в ochobhíA rpyni хворих в перш!й фаз1 менструального циклу спостер1галось в1дносне зниження (р<0,02) концентрацП прогестерону: 1,4Ю,3% в основн1й проти 3,48±0,94% в rpyni пор!вняння (табл.2).

Таблиця 2

Bmíct гормон1в в сироватщ кровi хворих досл1джуваних груп

1 | Гормони 1 (в нмоль/л) i i Основна група | i Група nopiBH. | i 1 Р 1 1 1

п i i 1 М ± m | п i м + ш 1

|Естрад1ол (I фаза) 14 1 0. 33±0, 06 | 6 0.52+0.16 | 1 >0, 05|

|Естрад1ол (Пфаза) 12 I 0,37+0,08 | 8 0,56+0.17 | >0. 05|

|Прогестерон (I фаза) 13 1 1.410,3 | 5 3.48Ю.94 | <0, 02|

IПрогестерон (Пфаза) 12 I 22. 6±3, 9 | 8 9, 313. 5 I <0,01|

|Кортизол 20 |336.15±39,1| 7 220, 30133, 61 <0. 011

|Тиротроп1н (МЕ/л) 27 I 0,90+0,26 | 13 1. 14Ю, 19 | >0, 051

|Трийодтирон1н (Тз) 27 1 1,93+0,31 I 13 1,2710,08 | <0,02|

|Тироксин (Т4) i 27 I 159.4+16,91 i i 13 125,1121.1 I i >0,05| i

Таким чином, ми не виявили г1перестрогенемп у хворих роб1тниць з míomok) матки, що працюють в рад1оелектронному

виробництвь Harni дан! узгоджуються з результатами !нших ав-тор!в (Л.Н.Василевская, 1980; Е.М.Вихляева, Г.А. Паллади. 1982; А. В. Козаченко. Ю.Д.Ландеховский с соавт.. 1995), авто-ри яких стверджують можлив1сть 1ндукування та nepeöiry м1оми на фон! нормально! естрогенем!!.

Середня концентрац1я кортизолу в сироватц! кров! у ро-б!тниць з м!омою матки була в1рог1дно б1льша, н1ж у хворих групи пор1вняння (р<0,01), але не виходила за меж1 ф!з1оло-Пчних коливань (336,15±39,1 нмоль/л в ochobiüh, проти 220,30±33,6 нмоль/л в rpyni пор1вняння). Ми вважаемо. що зб1льшення BMicTy кортизолу у хворих-роб!тниць з MioMoio матки е насл1дком включения механ!зм1в адаптац!! орган1зму у в1дпов1дь на вплив шк!дливих фактор!в виробництва. При цьому ми враховували, що кортизол мае властив1сть п1двищувати ре-зистентн!сть орган!зму до р!зноман!тних подразник1в. викли-каючи при цьому адаптивний ефект, на що вказують Т.Д.Травян-ко 1 Я. П. Сольский (1989).

Тиротропний гормон (тиротропШ с гормоном передньо! дол! г!поф1зу i в1дпов!дно BCiM 1НШИМ (АКТГ, СТГ, ФСГ. ЛГ, пролакт!н) волод1е специф1чною д!ею на яечники: впливае на picT i розвиток фол!кул!в, сприяс утворенню i функцП жовто-го т1ла, д1е опосередковано на матку через гормони яечниюв, зокрема - естрогени. Саме тому ми вивчали його вм!ст у сироватц! кров! хворих на м1ому матки.

Зг1дно отриманих нами даних. ТТГ в обох досл!джуваних трупах був в межах ф!з!олог1чно1 норми (0,90+0.26 МЕ/л в ос-новнш rpyni i 1.14±0,19 МЕ/л в rpyni пор!вняння), що п!дт-верджено i нормальним р1внем концентрацп естроген1в у ж1-нок-роб1тниць з мЮмою матки.

Секрец!я тиро!дних гормон1в за даними K.L.Becker (1974) зб!льшуеться в результат! стимулюючо! дП естроген1в та прогестерона. Згхдно з нашими даними. BMicT Т4 (тирокс!на) !с-тотньо не в1др1знявся у ж!нок обох досл1джуваних груп (159,4+16,9 i 125,1+21,1 нмоль/л) 1 був в межах ф1з1олог!ч-но! норми. Отримаш результата узгоджуються з нормальною концентрац1ею i естроген1в. Що стосуеться трийодтирон1ну (Т3) - найактивн1шого гормону щитовидно! залози, то його вм!ст був в!рог!дно б!льшим у ж1нок основно! групи: 1,93+0,31 проти 1,27+0.08 нмоль/л групи пор!вняння (р<0. 02).

Враховуючи те.що Т3 поряд з 1ншими сво!ми функщями, п1дви-щуе потреби тканин орган1зму в кисна та енергП за рахунок синтезу високоенергетичних фосфорних сполук (В.Г.Баранов, 1966), а також результата наших досл1джень. можна припустити що орган1зм роб1тниць гермозони, який знаходиться в умовах г1поксп, включае сво! адаптац1йн1 механ1зми, що 1 проявляемся зм!ною вмЮту деяких гормон1в щитовидно! залози.

Таким чином, враховуючи отриман1 нами результата дос-лхджень та дан1 л1тератури можна припустити, що комплекс ви-робничих чинник1в рад1оелектронного приладобудування створюе певний преморбШий фон на якому може виникнути м1ома матки: викликае розлади ЦНС у здорових роб1тниць з наступним виник-ненням у них певних захворювань нервово! сиптеми (НЦЦ. синдром психоемоцтано! напруги) тобто створюе умови. що обмежу-ють адаптац1йн1 можливост! вищих коркових в!дд1л1в з наступ-ною неадекватною реакц!ею Шдкоркових центр1в. Саме це Г.И.Брехман (1990) включае в патолоПчну функцЮнальну систему ефекторних орган1в. що в подальшому приводить до зру-шення макро - та м1кроциркуляцп, тканинно! ПпоксП, в тому числ! й в матц1. Дистроф1чн1 змхни в м1ом1. що розвились внасл1док розлад1в м!кроциркуляцп ! наростання тканинно! ПпоксП, е не вторинними зм1нами ! ускладненням м1оми, а ланками одного процесу (Г.И.Брехман, Г.Н.Миронов, 1983). Одержан! дат дозволили вище вказаним авторам висловити при-пущення про ведучу роль шемИ в розвитку м1оми, яка розви-ваеться в результат! зрушень мисроциркуляцШ та !ндукуе ло-кальну г1пертроф1ю м1ометр1ю (Д.Л.Марфунин, 1988). Саме цей мехатзм можливо ! е основним у виникненн! м1ом матки у ж!-нок гермозони.

При цьому в1дбуваються 1 зкачт 1мунолог1чн1 порушення: пригн1чення Т- ланки !мун1тету . мають м1сце циркулюкт ау-тоантит1ла (1ТГ) та аутосенсибШзаЩя л1мфоцит!в до тканини матки (РБТЛ), тдвищення ^А. Гормональний фон, на початко-вих етапах розвитку. характеризуеться нормальною концентра-ц1ею в кров! естрад1олу, в1дносним зниженням прогестерону, Шдвищеним р!внем кортизолу та трийодтирон1ну.

Публ!кац1! останн1х рокав св1дчать про те, що викорис-тання математичних метод1в дае можливють виявити багато фактор1в патологи, яка вивчаеться у кожно! ж1нки !ндив1ду-

ально, що, в свою чергу, дозволяе свосчасно прогнозувати та попереджувати зазначену патологию, в тому числ1 i м1ому матки (Е. К. Гоменюк, 1985; Л. 3. Полищук, В. Н. Винниченко, 1988; D. S. Kapp et al. , 1983).

В зв'зку з цим ми вперше в Пнеколог1чн1й практиц1 зас-тосували прогнозування на основ1 елемент1в неч1тко! лог1ки, за допомогою якого визначаеться стугпнь ризику виникнення м1оми матки в умовах впливу на орган!зм роб1тниць шкиливих фактор1в радшелектронного виробництва. Метод базуеться на лопчних операц!ях типу "АБО" 1 "ТА", коли при окремо зада-них параметрах (х -х ) вибираеться один i3 ступен1в ризику (drd5).

Встановлення р1вня ступеня ризику виникнення м1оми у конкретно! роб!тниЩ проводилось за дипомогою спец1альнс розроблено! карта 1ндив1дуального прогнозування. де врахову-вались не т1льки загальноприйнят1 дан1 анамнезу. наявн1сть соматично! патологи, особливост1 менструально! функцП, але й несприятлив1 фактори виробничого середовища, в якому ро-б1тниця знаходилась тривалий час: х( - профес1йний ризик, х2

- терм1н роботи на виробництв1, х3 - температура пов1тря в цехах, х4 - р1вень загального штучного осветления. х5 -к1лькасть легких негативних aepoioHiB в пов1тряному середо-вищ1 цеху, xg - р1вень вуглекислоти в noBiTpi цех1в, х? -строк контакту з додатковими шкШивостями (кислота, луги. газ, окисли). 0кр1м цього враховувались: хе - в1к ж1нки. xg

- BiK початку менструац1й, xj0 - BiK початку статевого жит-тя, xjt - к1льк1сть аборт1в в анамнез1, х - к1льк!сть па-толог1чних род1в. х - тривал1сть непл1ддя в анамнез1, х

- тривал1сть запальних захворювань матки i додатк1в, х

5

р1вень соматично! небезпеки, хб - р1вень менструально! не-безпеки, х]7 - характер болю внизу живота, х - наявн1сть пол1п1в внутр!шн1х статевих орган1в, х - р1вень гемоглоб1-ну, х20 -позитивна алерг1чна реакЩя негайного типу з аутоа-лергеном (1ТГ). х2 - реакц1я бластно! трансформацп л1мфо-цит1в з аутоалергеном.

Застосування запропонованого методу дало можлив1сть ви-д1лити не т1льки групи ж1нок з р1зними ступенями ризику виникнення м1оми матки, але й визначити найб1льш вагом1 фактори ризику по трупам небезпеки конкретно для кожно! яанки.

Поряд з цим, ми мади можлив1сть у ж1нок з вище середн1м та високим ступеней ризику виникнення м1оми проводити не Т1лъки динам1чний нагляд за станом, але й призначати л1куваль-но-проф1лактичний комплекс, який включав курс аеро1онотера-пп, седативних, в1там1нних та антиПпоксичних засоб1в на фон! !муннокорекцП.

ВИСНОВКИ

1. Впровадження в роботу медико-сан!тарно! частини ВО "Жовтень" спец!ально! програми автоматизованого контролю диспансерного нагляду обумовило в!рог1дне зб1льшення виявля-емост! пнеколопчних захворювань в пор1внянн1 з загальноп-рийнятим методом г1неколоПчних профогляд1в: з 9,1+0,5% до 14, 6±1, 0% (р'0,01).

2. У роб!тниць гермозони рад!оелектроного приладобуду-вання. в пор!внянн! з ж!нками, як1 не мають контакту з ви-робництвом, м1ома матки зустр1чаеться значно частгше: в1д-пов1дно в 3,0+0.5% та в 1,3+0,6% (р<0,05).

3. Особливостями клШчного переб1гу м1оми матки у ро-б1тниць радЮелектронного приладобудування е б1льш високий р!вень непорушеного менструального циклу - 61,3+5.3% проти 26,2±6,9% (р<0,01). переважна п1дочеревинна локал1зац1я вуз-л1в - 47,0+5,5% проти 23, 8+6, 6% (р<0, 01) та вШосно "швид-кий" р1ст пухлини.

4. В структур! соматично! патологи у роб1тниць з м1о-мою матки перил м1сця займають хвороби психосоматичного ге-незу: нейроциркуляторн! ! вегетосудинн1 дистон1! та Пперто-н1чна хвороба - 41,6±4,8% проти 15,7±5.1% в груШ пор1вняння (р<0, 01).

5. Гормональний стан роб1тниць, хворих на м1ому матки, характеризуеться наявшстю нормальних концентрац!й естрад!о-лу та в1дносною прогестероновою недостатнгстю (р<0,02), в1-рог1дним зб1льшенням кортизолу та трийодтирон!ну в сироватц1 кров1.

6. У роб1тниць з м1омою матки, як1 контактують з шк1д-ливими факторами електронного приладобудування. виявлен1 по-рушення !мунного статусу. як1 характеризуються приппченням Т-ланки системи 1мун1тету (зниження Т- л1мфоцит1в, зменшення сп!вв1дношення Тх/Тс, зниження фукщонально! активност1 л1м-

фоцит1в - РБТЛ з ФГА), наявн1стю циркулюючих аутоантит1л (1ТГ) та аутосенсибШзац!ею л1мфоцит!в до тканини матки (РБТЛ). Шдвшценням IgA.

7. Впроваджена методика 1ндив1дуального прогнозування ступеня ризику виникнення м1оми матки дае можлив!сть надава-ти своечасну л1кувально-проф1лактичну допомогу роб1тницям з високою ímobIphIcto виникнення míomh матки.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП

1. Ж1нок. як1 працюють в гермозон! рад!оелектронного приладобудування, необх1дно включати в групу п!двищеного ризику виникнення г1неколог1чних захворювань.

2. Профогляди та диспансерний нагляд доц!льно проводити з використанням спеЩальних автоматизованих програм масових профогляд1в.

3. Результата досл1дження г1перчутливих реакц1й негайного (1мунотерм1стограф1я з аутоантигеном матки) та упов1ль-неного тип1в (реакц!я бластно! трансформацП з аутоантигеном матки) в динамЩ1 можуть бути використан! як допом1жн1 в прогнозуванн! ризику виникнення мЮми матки.

4. Рекомендуеться проводити 1ндив1дуальне прогнозування ступеня ризику виникнення м1оми матки за розробленою картою прогнозування при прийом! . ж1нок на роботу та через певний час ix пращ в умовах гермозони. який визначаеться 1ндив1ду-ально.

5. Ж1нкам з високим ступеней ризику виникнення м!оми матки працевлаштування в гермозон! вважати протипоказаним.

6. 3 метою створення стаб1льного аеро!онного режиму по-в1тряного середовища гермозони необх!дно встановити у вс1х цехах генератори аеро!он1в.

7. Роб1тницям з високим та вище середн1м ступенем ризику виникнення м!оми рекомендувати л1кувально-проф1лактичний комплекс, який включае курс аерон!зацп, седативно!, в!та-MiHHoi та антиг1поксично1 терапп на фон1 1мунокорекцП.

СПИСОК Р0Б1Т. НАДРУКОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

1.1нформац1йно-обчислювальн1 системи в д1агностиц1 та проф!лактиЩ г1неколог1чних хвороб у роб1тниць рад1оелект-ронного виробництва // Bíchhk проблем медично! реабШтацП та Ф1зютерапп. - 1997.- вип. 2. - N2-3. - С. 213-214. (cnl-

- 19 -

вавтори Б.Ф.Мазорчук. А.С.1ванова, А. В. Соловйова)

2. Особливост! клШчного nepeôiry м1оми матки у po6iT-ниць рад1оелектронного виробництва // В1сник проблем медич-hoï реабШтацП 1 ф1з1отерапП. - 1997,- вип.2. - N2-3,-С.210-212.

3. Стан 1мунно1 системи у роб1тниць з м1омою матки, як1 працюють в умовах впливу рад1оелектронного виробництва // Вхсник В1нницького державного медичного ун1верситету 1м. M. I. Пирогова. - 1997.- N1.- С. 61-68.

4. Моделирование и информационное обеспечение в решении проблем профилактики с применением автоматизированных систем в диспансеризации // Областной семинар-совещание "Результат НИР - в практику здравоохранения" 30 мая 1989г.: Тезисы докладов. - Винница,- 1989.-С.17-18. (соавторы: А.С.Иванова, А.В.Соловьева. М. В. Коломиец).

5. Особливост! 1мунолог1чно1 реактивност1 у ж1нок з Mi-омою матки. як1 працюють на рад!оламповому виробництв! // Актуальн! питания акушерства та ПнекологП: Тези допов. респ. конф. молод, вчених.- В1нниця-Ки1в.- 1995.- С.120-121.

6. 1нформац1йно-обчислювальн1 системи в диспансеризацП г!неколог1чних хворих промислових п1дприемств // X з'1зд акушер1в-г1неколог1в Украши. : Тези допов1дей.- Одеса.-1996,- С.9. (сп1вавтор А.С.1ванова).

7. Г1неколог1чна захворюванЮть у роб1тниць рад1оелект-ронного виробництва //Наука и предпринимательство: Материалы международного симпозиума,- Винница-Львов.- 1996.- С.128. (сп1вавтори Л.С.Байда. Н.А.Годлевська. 1.Е.Додон).

8. Прогнозування ризику виникнення mîomh матки в умовах промислового виробництва на основ! неч1тко! лог1ки //Наука и предпринимательство: Материалы международного симпозиума,- Винница-Львов." 1997.- С.137.

Мас1брода Н.Г. Особливост! nepeôiry та визначення ступени ризику виникнення м1оми матки у роб1тниць рад1оелект-роннго виробництва. Рукопис. Дисертац1я на здобуття науково-го ступеня кандидата медичних наук по спец!альност1 14.01.01 - акушерство 1 г!неколопя. В1нницький державний медичний ун1верситет 1м.M.I.Пирогова. 1997.

Проведено комплексне досл1дження у роб!тниць гермозони

рад1оелектронного виробництва з вперше виявленою м1омою матки. яке включало дан! клШчного. 1мунолог1чного, гормонального обстеження. Виявлен! особливост1 клШчного nepe6iry мЮми, виражен! зм1ни в показниках Т- л1мфоцит1в. реакцП бластно! трансформацП л1мфоцит!в з ф1тогемаглютен1ном, ау-тосенсибШзацП до тканин матки, Ig А, кортизолу. трийодти-рон1ну. Створена експертна система та спец!альна карта для 1ндив1дуального прогнозування ризику виникнення м1оми матки на основ1 елемент1в неч1тко! лог1ки в умовах виробничого се-редовища.

Ключов1 слова: роб1тниц! рад1оелектронного виробництва. м1ома матки. 1мунолог1чний стан. стеро!дн1 гормони. гормони щитовидно! залози. прогнозування.

Масиброда Н.Г. Особенности течения и определение степени риска возникновения миомы матки у работниц радиоэлектронного производства. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Винницкий государственный медицинский университет им.Н.И.Лирогова, 1997.

Проведены комплексные исследования у работниц гермозоны радиоэлектронного производства с впервые обнаруженной миомой матки, которое включало данные клинического, иммунологического и гормонального обследования. Обнаружены особенности клинического течения миомы, выраженные изменения в показателях Т- лимфоцитов, реакции бластной трансформации лимфоцитов с фитогемагглютенином, аутосенсибилизации к ткани матки, Ig А, кортизола, трийодтиронина. Создана экспертная система и специальная карта для индивидуального прогнозирования риска возникновения миомы матки на основе элементов нечеткой логики в условиях влияния промышленного производства.

Ключевые слова: работницы радиоэлектронного производства. миома матки, состояние иммунной системы, стероидные гормоны, гормоны щитовидной железы, прогнозирование.

Masibroda N.G. The peculiarities of the course and the determination of the appearance risk degree of uterine myoma in the workers of the radioelectronic industry. Manuscript Dissertation on competition of Scientific degree of Medical

Sciences on speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. Vinnitsa State medical university named by Pirogov, 1997.

Complex investigation of the radioelectronic industry "hermozone" workers with the first time observed uterine myoma were carried out. It included the data of clinical, immunological, hormonal examinations. The peculiarities uterine myoma of clinical course, the marked changes in figures T-lymphocytes, the test blast transformation lymphocytes with phytohemagglutinin, Ig A, the autosensibi-lization to uterus tissue, cortisole. triiodtironine were found. A fuzzy expert system and special map for personal of the risk appearance of uterine myoma In the condition of radioelectronic industry influence are created.

Key words: workers of tho radioelectronic industry, uterine myoma, the state of immunity, steroid hormons, thyroid hormons, prognosis.

Подписано до друку 23.t0.97. Замовп. № 327. Формат 60x84 1/16 Ум. друк. арк. 2,0. Друк. офсетний. Тираж 100 прим!рнитв.

Втмиця Друкарня ВДМУ ¡м М.Широгова, Пирогова, 56.