Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Особенности нарушений репродуктивного и сексуального здоровья женщин при эндокринном бесплодии (клиника, интегративная оценка и система коррекции)

І'З

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АЩЕМІТ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

а

На правах рукопису

ЇЇЕРНОВАЯ Яна Сененівна

ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОГО І СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНОК ПРИ ЕНДОКРИННІЙ НЕПЛІДНОСТІ , (КЛІНІКА, ІНТЕГРАТИВНА ОЦІНКА ТА СИСТЕМА КОРЕКЦІЇ)

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Київ - 1995

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському інституті удосконаленні лікарів МОЗ України на кафедрах акуверства і гінекології N1, медичної сексології і медичної психології.

Наукові консультанти:

. доктор медичних наук, професор Напреєнко O.K.

Провідна установа: Київський дервавний інститут удосконалення лікар’’'’

спеціалізованої вченої ради Д.50.14.01 при інституті педіатрії,акушерства і гінекології Академії медичних наук України САдреса:252050, и. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією моана ознайомитися в бібліотеці інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (м. Київ, вул.Мануїльського, 8) •

Автореферат розісланий "__ 1995 р.

доктор медичних наук.

професор

Ісаєва Ала Дмитрівна

доктор медичних наук,

Кришталь

професор

Валентин Валентинович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Іванюта /І.І.

доктор медичних наук

Овсяннікова Т.В.

Захист відбудеться

1995 р. на засіданні

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

канд. мед. наук О Квашніна Л.В.

- з - .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. Охорона здоров’я жінок, насамперед, репродуктивного і сексуального, за останнє десятиріччя перебуває в центрі уваги вчених усього світу. Це пов’язано з однією з найгостріиих демографічних, політичних та економічних проблем сучасності - зниженням народжуваності в розвинених країнах. Так, кількість вінок до І8 років знизиться, за прогнозами вчених, на 2000 рік з 22 до 19 відсотків , а відсоток населення понад 65 років зросте з 15 до 24. Низький рівень народжуваності не забезпечує простого відтворення населення: прогнозується, що чисельність населення зменшиться за 65 років при дводітній сім’ї, за 53 роки - при 1,5 дітній сім’ї і за 23 роки - при наявності однієї дитини в сім’ї (В.9.Ігнатков і співавт.,1990).

Тим часом в усьому світі відзначається зростання неплідності, що свідчить про нереалізований репродуктивнй і сексульний потенціал у тій чи іншій популяції (В.В.Кришталь, 1986; В.І.Грищенко, 1988; Л.І.Іванвта, 1990; Ю.С.Паращук, 1994; Т.Kost et al.,1992). Частота неплідних шлюбів досягає 18-202, і причиною їх у 25-302 випадків е ендокринна неплідність, на яку, інакше кажучи, хворіють десятки мільйонів жінок у всьому світі. Ендокринна патологія, таким чином, заливається однією із вельми частих причин порушення репродуктивної функціїсЄ.М.Віхляева і співавт., 1989:І.Б.Вовк, 1989; Т.В.Овсяннікова і співавт., 1991; J.Collins et al.,1986: P.Sefarini, 3.Batsofin, 1989; Ü.Halter, 1993).

9к медична проблема неплідність посідає особливе місце, оскільки; в зв’язку з парним характером сексуальної функції, являє собою "хворобу двох", є наслідком розладу репродуктивного і сексуального здоров’я подружжя. Разом з тим репродуктивна функція тісно пов’язана і з соціальними, психологічними та соціально-психологічними чинниками. Порушуючи взаємини подружжя, неплідність і нерідко

пов’язані з нес сексуальні розлади підривають міцність щлюбу і можуть стати причиною розлучення. Крім цього, незалежно від демографічних і соціальних умов неможливість мати свою дитину є тяжким випробуванням для кожної людини.

Втучне запліднення не можна вважати задовільним виходом із становища не тільки тому, що через дорогокошт воно під силу далеко не всім нлвбним парам, а й у зв'язку з психологічними аспектами проблеми - безумовною перевагою природного запліднення.

Все сказане визначає важливе значення удосконалення методів діагностування та лікування неплідності жінок і пов’язаної з нею сексуальної дисгармонії подружньої пари.

Незважаючи на чисельні наукові дослідження, присвячені ендокринній неплідності, в них практично не порушуються питання, пов’язані з‘сексуальними розладами у жінок. Якщо в останні роки психологічні і соціальні аспекти сексопатології дедалі ширше висвітлюються в літературі, то біологічні, а саме ендокринологічні її аспекти, особливо в жінок, розроблюються зовсім недостатньо. Можна перелічити окремі наукові праці в цій галузі (В.В.Лонич,1989; Е. Нс.СаиІеу, Й. игкиіБе, 1988; М. Мазепоё еі, аі., 1988; Я.Ьоззо, 1992).

Тим часом відсутність в сучасній репродуктології інтегративного підходу до проблеми як єдності репродуктивних і сексуальних порушень, безперечно, знижує ефективність діагностики та корекції тих та інших. Залишаються суперечливими та остаточно не з’ясованими етіологічні чинники та патогенетичні механізми сексуальної дисфункції у жінок при ендокринній неплідності, в зв’язку з чим клініка до цього часу не має в своєму розпорядженні достовірних діагностичних критеріїв та загальновизнаних науково обгрунтованих рекомендацій щодо лікування сексуальних розладів у цих жінок з урахуванням патогенезу їх основного захворювання.

Відсутність інтегративного підходу до названої проблеми позначається і в тому, що навіть в дослідяеннях, які так чи інакше стосуються сексуальних розладів при ендокринних порушеннях у вінок, вони розглядаються без урахування стану і статевої функції чоловіка, тоді як сучасні наукові дані і клінічний досвід свідчать про те, що високої ефективності діагностики і корекції порушень сексуального, отае, репродуктивного здоров’я мояна досягти лише за наявності правильного підходу до їх розробки з позицій парного характеру і багатомірного забезпечення сексуальності людини.

Подальший розвиток дослідяень з питань гінекологічної ендокринології значною мірою пов’язаний з розробкою комп’ютерних технологій діагностики, корекції та прогнозування порушень репродуктивного і сексуального здоров’я. Тенденція використання в медицині комп’ютерних методів поки ще не дістала широкої реалізації в реп-родуктології, за винятком окремих наукових праць (О.Т.Нихайленко і співавт.,1989; Б.М.Венцковський і співавт.,1994; С.¡.Генералов і співавт.,1994). Тому логічним завершенням даного дослідження стало створення комп’ютерного алгоритму диференційованого діагностування та корекції репродуктивного і сексуального здров’я яінок з ендокринною неплідністю в рамках одного з сучасних методів автоматичної класифікації - методу функціонально-статистичних випробувань (НФСВ), який розроблено А.С.Краснопоясовським (1987).

Мета та завдання дослідження Метою даної роботи було удосконалити та науково обгрунтувати методи диференційованої діагностики, лікування та профілактики репродуктивного і сексуального здоров’я аінок при ендокринній неплідності на основі вивчення механізмів порушень гіпофізарно-яєчнико-маткового гомеостазу в співставленні з сексуальними розладами і рекомендувати їх для впровадяення в педагогічну і лікувальну практику. Для здійснення наміченої мети поставлені такі завдання:

1. Вивчити механізми порушення сексуальної функції жінок при різних формах ендокринної неплідності.

2. Виявити стан сексуальної функції подрувніх пар з указаною патологією.

3. Визначити взаємозв’язок порушень репродуктивної і сексуальної функцій при ендокринній неплідності вінок.

4. Встановити вплив соціальних, психологічних і біологічних чинників на репродуктивне та сексуальне здоров’я вінок.

5. З’ясувати причини, механізми розвитку і клінічні прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари при дослідяуваній патології другини.

*

6. Створити інформаційне забезпечення та розробити на його базі комп'ютерний алгоритм автоматичної класифікації гормональних і сексуальних порушень при ендокринній неплідності вінок.

7. Розробити систему корекції розладів сексуального і репродуктивного здоров’я вінок при ендокринній неплідності різного гене-зу.

Наукова новизна і теоретична ці.нність дослідження

Вперше проведено комплексне вивчення причин і умов розвитку гормональних і сексуальних порушень при ендокринній неплідності вінок репродуктивного віку та стану сексуальної функції їх чоловіків. Встановлено чітку кореляцій мів рівнем пролактину, гонадотропних гормонів, інгібіну, естрадіолу, прогестерону, бета-ендор-Фіну та особливостями сексуальної функції жінок при ендокринній неплідності. Показана діагностична цінність поєднаного вивчення порушень репродуктивного і сексуального здоров’я при ендокринній патології.

Вперше виявлено роль і значення психологічних, соціальних, соціально-психологічних і біологічних (зокрема, гормональних)

чинників в генезі поруиень репродуктивної функції яінок і розвитку сексуальної дисгармонії подруяньої пари при даній патології.

Вперше обгрунтовано з сучасних позицій чотирьохфакторну кон-иепців сексуального здоров’я при ендокринній неплідності.

Доведено поліфакторність і розкриті механізми розвитку синд-ромологічних порушень при різних формах ендокринної неплідності яінок.

Створено новий інтегративний підхід до діагностики та корекції розладів репродуктивного і сексуального здоров’я подруяяя при даній патології друяини з урахуванням біологічних, психологічних, соціальних та соціально-психологічних чинників його порушення.

Практичне значення роботи

Здобуті дані дали можливість розробити та рекомендувати для клінічної практики діагностичні критерії стану репродуктивного і сексуального здоров'я яінок з урахуванням не тільки гормональних, але й соціальних, психологічних та соціально психологічних чинників, які дозволяють визначити ступінь адаптації подруяая на всіх рівнях їхньої взаємодії (соціальному, психологіч ному, соціально-психологічному та біологічному). Виявлено клінічні форми і варіанти перебігу сексуальних порушень при ендокринній неплідності яінок репродуктивного віку.

На підставі встановлених механізмів розвитку і клінічних проявів сексуальних поруиень при ендокринній неплідності розроблено загальні принципи та систему корекції, які передбачають як нормалізацію гормонального балансу яінок, так і ліквідація соціальних, психологічних та соціально-психологічних чинників, що сприяють розладові сексуального здоров’я подруяяя.

Створений за результатами дослідяення алгоритм комп’ютерної класифікації та інтегративної оцінки гормональних і сексуальних порушень при ендокринній неплідності може бути основним елементом

бази знань з репродуктології і використовуватися для скринінгу жіночого населення по виявленню груп ризику виникнення даної патології.

Впровадження результатів у

практику

За результатами проведеного дослідження створено 1 учбовий посібник для лікар і вС Аборт и бесплодие. - Харьков,19813, який поряд з іншими методами дігностики і лікування впроваджені в педагогічний процес Львівського державного медичного інституту і Харківського інституту удосконалення лікарів та в лікувальну практику Полтавського Нерчинського, Кременчуцького та Сумського пологових будинків.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в розробку науко в и.х результатів

Особистий внесок автора в здобутті даних є основним і полягає у визначенні напрямку, розробці програми і методології дослідження; самостійно зібраному матеріалі і виконанні більшості методик, в тому числі експериментальних; узагальненні та науковому обгрунтуванні удосконалення методів діагностики та корекції порушень репродуктивного і сексуального здоров’я досліджуваних подружніх пар: розробці комп’ютерного алгоритму діагностики і лікування: проведенні

аналізу первинного матеріалу, на основі чого сформульовані основні положення, що виносяться на захист.

Положення, що виносяться на захист

1. Існує пряма залежність мін порушеннями репродуктивної і сеь суальної Функцій при гіпогонадотропному гіпогонадизмі.

2. Сексуальна дисгармонія подружньої пари при синдромі полі-кістозних яєчників . і гіперпролактинемічному гіпогонадизмі дружині зумовлена психологічнов, соціальною і соціально-психологічнов дезадаптацією подружньої пари на фоні порушень нейрогуморальної регул;

ції сексуальної функції друяини внаслідок існуючих в неї гормональних поруиень.

3. Інтегративна оцінка стану менструальної, овуляторної, репродуктивної та сексуальної функцій вінок з ендокринно® неплідністю має передбачати визначення біологічного, соціального, психологічного та соціально-психологічного компонентів репродуктивного і сексуального здоров’я.

4. Система корекції гормональних і сексуальних порушень при ендокринній неполідності аінки та сексуальній дисгармонії подрув-ньої пари при даній патології мусить включати використання як гормональних або хірургічних, так і психотерапевтичних методів за патогенетичним принципом.

Апробація дисертації

Матеріали дисертації викладені на XIV і ХУ Всесоюзних з’їздах акуіерів-гінекологів (Кишинів, І983; Донецьк, 1989); XIII з’їзді акушерів-гінекологів УРСР (Львів, 1987); ІУ з’їзді ендокринологів НРСР СКиїв, 1987); науково-практичній конференції сексо-

патсілогів Нкраїни (Харків, 1987); VIII Європейському конгресі з неплідності, де були нагородаені почесним дипломом (Будапешт,1987); XIII Всесвітньому конгресі з неплідності (Марокко, Касабланка, 1989); УІ Європейському конгресі асоціації акушерів-гінекологів (Москва, 1991); Всесоюзній конференції про вплив середевищних чинників на ендокринні органи (Ленінград, 1991); Міанародній науково-практичній конференції з ультразвукових методів діагностики в сучасній клініці (Харків, 1992); IV науковому конгресі Всесвітньої федерації українського лікарського товариства (Харків, 1992); І і II Ніанародних симпозіумах з проблем клінічної генетики і пренатальної діагностики (Балаклея, 1993; 1994); науково-методич-

ній конференції з проблем медичної і фармацевтичної освіти в Україні (Харків, 1994). .

Результати досліджень обговорювались також на засіданнях Харківського Наукового товариства акушерів-гінекологів, ендокринологів і сексопатологів.

Публікації. По теиі дисертації опубліковано 31 роботу. в тому числі 1 авторське свідоцтво на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисер-цію викладено на 384 сторінках принтерного тексту. Вона ілюстрована 44 таблицями та 24 малюнками і складається із вступу, аналітичного огляду літератури (3 розділи), 8 глав власних досліджень, обговорення здобутих результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та 2 додатків, списку цитованої літератури, який містить 520 джерел (219 праць вітчизняних і 301 закордонних авторів).

. ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика і методи дослідження. .

Під нашим спостереженням перебувало 263 подружні пари, серед яких основну (клінічну) групу складали 243 подружжя, в яких дружини мали ендокринну неплідність, порушення менструальної, овулятор-ної функцій, різні розлади сексуальної функції та сексуальну дисгармонію. 20 подружніх пар з нормальним репродуктивним і сексуальним здоров’ям обстежені в якості контрольної групи. Досліджувані були в одній віковій групі (від 19 до 35 років).

Тривалість неплідності до 5 років відзначалася у більшості жінок (79,9%), до 10 років - у 15,3 відсотків, і до 15 років у 5,9% випадків. Давність сексуальної дисгармонії найчастіше складала до

5 років у 50,7% подружніх пар; до 3 років - у 18,4 відсотків і від

6 до 10 років у 20,9% віпадків. '

Обстежені пацієнтки розподілені на три клінічні групи. До першої групи увійшли 35 яінок (14,4%) з гіпогонадотропним гіпогонадиз-

- il -

ком, із них у 23 відзначався І ступінь, а у 12 - II ступінь гі-пофізарної недостатності яєчників. Другу групу складали 124 (46,32) пацієнтки з синдромом полікістозних яєчників (ІЖЯ) тільки оваріального генезу. Третя група включала 84 (31,32) яінки з гіпер-пролактинемічним гіпогонадизмои (з них у 24 гіперпролактинемія була поєднана з синдромом ПКЯ, а у трьох діагностовано аденому гіпофіза).

Всім подруянім парам проведено всебічне комплексне обстеяен-ня, в тому числі вивчення соматичного (гінекологічного, урологічного, неврологічного), психічного статусів, спеціальне сексологіч-. не обстеяення, а таков психологічні дослідяення. Іінки обстеяува-лися протягом одного або кількох менструальних циклів. Діагноз встанавлювався на підставі даних загального, акушерсько-гінекологічного, сексуального і генеалогічного анамнезів, хронології появи ознак патології, результатів ультразвукового моніторингу матки, яєчників, фолікулогенезу, а такой рентегенологічного дослідяення черепу, органів малого тазу та кистей ("кісткового віку"), морфологічного вивчення ендометрія та резектованих яєчників, клініко—гормональних дослідяень, тестів функціональної діагностики і даних гормональних тестів.

Гормональне дослідяення здійснювалося на 7, 14, 21 день менструального циклу або двічі при кровотечах чи аменореї. Визначали рівень пролактину, лп,- фолітропіну, тестостерону, прогестерону адренокортикотропіну у плазмі крові за допомогою радіоімунологічних наборів фірми "Cea-Ire-Sorin" (Франція); естрадіола і кортизола за допомогою реактивів виробничого об’єднання "Беларусь". S 46 пацієнток було проведено такоя обстеяення бета-ендорфіна з використанням радіоімунологічних наборів "Instar Corporation" (СИ).

Для вивчення функціонального стану гіпоталамо-гіпофізар-но-яєчникової системи 144 вінкам застосовані гормональні диферен-

ційовані тести. У 23 із них проводили також диференційований тес з церукалом для уточнення генезу гіперпролактинемії.

Дані гормональних досліджень порівнювали з і нг і б іновою актив ністю резектованих яєчників, для вивчення якої застосовано модел біологічного тестування in vivo 3.Chary et al.(1976), Біотестуван ня проведено на 665 статевонезрілих миюах-самках в 108 експериме тах, в кожній серії дослідів використано не менше 5 мишей. Дл визначення активності інгібіну використано однакову дозу екстракт яєчників - 500 икг. Екстракт яєчників заздалегідь звільнявся ві стероїдних гормонів за допомогою двократної обробки на холоді ефі ром і бутиловим спиртом. Білок в екстракті визначали за допомого біуретового реактиву. В усіх випадках проведено порівняльний анг ліз клініко-гормональних досліджень та клінічних даних зі станс сексуальної функції досліджуваних.

Стан сексуальної функції подружніх пар досліджували мето; системно-структурного аналізу (В.В.Кришталь, 1985). Статеву кож титуцію жінок визначали за векторною шкалою І.Л.Ботнєвої (1983 чоловіків - за шкалою Г.С.Васильченко (1977).

Самооцінку і взаємооцінку подружжя вивчали за методикою Q сортування, а також за методикою багатоаслектної квантифікації іі терперсональних взаємин Т.Leary (1957) в адаптації Г.С. Васильче’ ко, Ю.О.Решетняка (1977).

Вивчення особистісних особливостей подружжя і ступінь їхньо адаптації проводилося нами з позицій найбільш прийнятих у вітчиз няній психології концепції діяльності (О.Н.Леонт’єв, 1975), ст сунків (В.Н.Мясіщев, 1960), спілкування (А.А.Бодалєв, 198

В.Ф.Ломов, 1981) і персоналізації (А.В.Петровський, 1981). Ріве соціально-психологічної адаптації подружжя і особливості їхніх ы особистісних стосунків, аксіологічний аспект їхньої сумісност оцінювали за методикою А.Т.Філатова (1979).

За розробленим В.В.Кришталем в співавт. (1990) квантифікова-ним опитувальником, який дозволяє виявити стан конфліктності подружжя, встановлювали рівень соціально-психологічної і сексуально-поведінкової адаптації подружніх пар. При психологічній дезадаптації подружжя їх осбтежували за психологічною методикою S.Rosen- . sue 1g (Í945) в модифікації Й.В.Тарабриної (І973 ).

Із соціологічних характеристик нас цікавили рівень освіти, стаж сімейного життя, міцність сімейних стосунків, трудова діяльність та їхній зв’язок з порушенням подружньої гармонії.

Для комп'ютерної класифікації виявлених у пацієнток порушень репродуктивного і сексуального здоров’я та іх інтегративної оцінки нами розроблено алгоритм у рамках згадуваного метода функціонально -статистичних випробувань A.C. Краснопоясовського С 1987).

Здобуті результати досліджень оброблено методом критеріїв знаків і помилок варіаційної статистики (В.С.Генес, 1967). Крім того, проведено обробку даних на ЕОН ІВН PC/AT за допомогою пакета стандартних програм математичної статистики. Достовірними вважали дані, для яких імовірність помилки становила р<0,05, або р<0,00і.

Результати досліджень і їх обговорення

Обстеження показало, що важливу роль відіграють обтяжена спадковость та середовищні чинники в генезі ендокринної неплідності. Встановлено, що в сім’ях пацієнток відбувається накопичення порушень не тільки менструальної, а й репродуктивної функції. Такі розлади спостерігалися у 136 сім’ях наших пацієнток (50,72). До того ж у 42 із них (15,7%) зустрічалося поєднання 2-3 чинників, а перинатальний анамнез був несприятливим у 24 (10,82) жінок. При цьому поєднання одного або кількох несприятливих чинників ( ускладнення вагітності і пологів, використання матірі’ю гормональних засобів під час вагітності або екстрагенітальні хвороби матері,

індуктовані пологи, ендокринні захворювання родичів, у тому числі порушення менструальної і репродуктивної функцій, літній вік батьків при народженні досліджуваної) зумовлювало розвиток найскладніших ендокринних порушень у «інок. У 84 пацієнток (31,32; р < 0,001) розлади менструальної функції спостерігалися у родичок І-11 ступеня споріднення, 40 (14,92;р < 0.001) жінок мали родичок з патологією репродуктивної системи. Літній вік батьків відзначався у 72 ( 28,92; р<0,001) обстежених.

Нами виявлено, що запізніле менархе було лише у жінок з гіпо-фізарною недостатністю яєчників (16,4+0,45 років; р<0,00і).

За допомогою УЗД встановлено загальмованість фолікулогенезу і утворення жовтого тіла або їхня відсутність. На відміну від здорових жінок, у пацієнток з ендокринною- неплідністю були відсутні циклічні з'міни в яєчниках, матці та ендометрії, а. розміри матки та яєчників були різними в залежності від патогенетичної форми захворювання. Знайдено зменшення розмірів яєчників ( 17,3*0,6x11,5*1,Зх 7,2+0,2 мм;р<0,001) і матки (58,4±1,6х53,1±3,6х28,5±2,6 мм; р<0,05 ) при гіпофізарній недостатності яєчників. При синдромі ПКЯ були збільшені яєчники ( 41,3±0,4х37,4і.0,3х27,4±.0,6 мм; р<0,00і) і зменшена матка, особливо передньо-задній розмір (53,8і2,7x48,2+4,6 х22,2±3,4 мм;р<0,001). Розміри яєчників і матки не відрізнялися від таких у здорових жінок при гіперпролактинемії. Результати ехогра-фічних досліджень співпадали з рентгенологічними обстеженнями. Гі-стеросальпінгографія, що була проведена всім досліджуваним, дала можливість виявити перитубарні зрощення у 24 жінок і повну про-ходимість маткових труб у всіх обстежених (для дослідження відібрані жінки тільки з проходимими матковими трубами).

Вивчення темпів сомато,- психосексуального розвитку показало, «о у 101 (41,52; р<0,001) досліджуваної жінки спостерігався уповільнений соматосексуальний розвиток, який зустрічався у всіх

жінок з гіпофізарноп недостатністю яєчників і у 51,62 (р<0,00і) «інок з синдромом ПКЯ. Для яінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом був характерний нормальний соматосексуальний розвиток і лише у двох із них відзначалася його ретардація (2,42; р>0,05). У 106 яінок (43.62; р<0.001) виявлена ретардація психосексуального розвитку. серед яких найбільшу групу складали жінки з гіпогонадотроп-ним гіпогонадизмом (31, або 88,52; р<0.001) та пацієнтки з синдромом ПКЯ ( 55,6 2: р<0,001). При гіперпролактинемії ретардації психосексуального розвитку не знайдено. Крім цього, для пацієнток з ендокринною неплідністю були притаманні асинхронії статевого розвитку (133, або 49,62; р<0,001), частіше поєднані С1 і3 - 42,22; р<0,001), зумовлені соматогенними, психогенними та соціогенними чинниками. Найчастіше поєднані асинхронії статевого розвитку зустрічалися при гіпофізарній недостатності яєчників (89,52) і синдромі ПКЯ (52,42). Таким чином, аналіз результатів дослідження показав, що для яінок з ендокринною неплідністю характерні ретардація і дисгармонічний статевий розвиток.

Порушення менструальної функції було притаманне всім дослідяу-ваним. За тестами функціональної діагностики та УЗД ановуляторний менструальний цикл знайдено у більшості яінок (179, або 73,72), серед яких він зустрічався у всіх яінок з гіпогонадотропним гіпогонадизмом, у 86 (69,32) пацієнток - з синдромом ПКЯ та 58 (69,02)

- з гіперпролактинемією. Двофазний цикл з недостатністю лютеінової фази спостерігався у 32 (ІЗ,22).яінок , серед яких він був у 12 пацієнток з синдромом ПКЯ (9,72) і у 20 ( 23,8 відсотків) яінок з гіперпролактинемією. При аналізі репродуктивної функції встановлено, що первинну неплідність мали всі дослідяувані з першої групи, 105 яінок з синдромом ПКЯ (84,62) і 52 (61,92) - з гіперпролактине-. мієш. Вторинну неплідність зустріли у 19 (15,42) пацієнток з синдромом ПКЯ і 32 (38,І2) - з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом.

Патологічне оволосіння, як симптом нейроендокринних порушень спостерігалося д половини жінок основної групи (152, або 82,52).Ін шим за частотою симптомом було оаиріння, яке ми зустріли у 82 (33,72).

Невротична симптоматика, яка відображала особистісну реакцію на неплідність і сексуальну дисгармонію, визначалася у 90,7 відсотків жінок і 63,42 чоловіків. Причому, в зв’язку з великим значенням для особистості неплідність і бездітність формує своєрідний невротичний комплекс у вигляді синдрому репродуктивної неповноцінності, частота якого, як показав порівняльний аналіз, збільшується з ростом тривалості ендокринної і сексуальної патологій.

Вивчення клінічних проявів сексуальних розладів у досліджуваних показало, що у 49,72 мала місце гіполібідемія, у 46,82 - сексуальна гіпестезія і у 4,12 - гіперсексуальність. При цьому частіше за усе гіпосексуальність спостерігалася у пацієнток з гіпогона-дотропним гіпогонадизмом: гіполібідемія в 62,92 випадків, аноргаз-мія в 82,72 випадків. Гіпосексуальність була також характерна для жінок з синдромом ПКЯ (і і 3, або 91,22;). В тім, у 11 із І24 (8,82) мала місце гіперсексуальність, яка проявлялася гіперлібідемією. по-ліоргазмією ( у 3 із іі - 27,32). У жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом в. 85,22 випадків зустрічалася гіполібідемія і ан-оргазмія в 192 випадків £р<0,001). У чоловіків в 57,1 відсотків відзначалося зниження лібідо, передчасна еякуляція і у всіх чоло. віків психосексуальна незадоволеність.

Системно-структурний аналіз сексуальноі гармоні і (табл.1) показав, що у всіх досліджуваних групах відзначалося поєднане ураження компонентів і їх складових. Соціальний компонент був порушеним і більшості обстежених в основному за рахунок інформаційно-оцінної йс го складової, а в поодиноких випадках - внаслідок розбіжності культурного рівня подружжя.

Причиною порушення психологічного компонента сексуальної гармонії була наявність у одного із подружжя характерологічних рис, ідо викликали негативне ставлення один до одного. Ще більш частим було ураження соціально-психологічного компонента, яка було зумовлена розбіжністю сімейно-рольової поведінки, ціннісних орієнтацій та домінуючих мотивацій подружжя.

Біологічний компонент сексуальної гармонії був ураженим у жінок за рахунок нейрогуморальної і психічної її складової: першої

внаслідок ендокринної патології, другої - із-за невротичних реакцій подружніх пар на неплідність і сексуальну дисгармонію. Ген і -тосегментарна складова цього компонента була уражена у всіх жінок з гіпофізарною недостатністю яєчників, у інших вона збереглася. У чоловіків ураження нейрогуморальної складової, що спостерігзлся б поодиноких випадках, було зумовлено ретардацією сексуального визрівання та слабким типом статевої конституції.

При побудові структурної гратки сексуальної дисгармонії було встановлено, що причиною її порушення у подружніх пар при гіпого-надотропному гіпогонадизмі дружини, була стержньове уравенняС3-го ступеня) нейрогуморальної і психічної складової біологічного компонента сексуальної гармонії. Ураження других її компонентів - соціального, психологічного, соціально-психологічного, а також психічної складової біологічного компонента досягала 1-го ступеня і служила в цих випадках патопластичнии чинником.

При синдромі полікістозних яєчників, а також при гіперпролак-тинемічному гіпогонадизмі дисгармонія виникала внаслідок стераньо-вого ураження соціального, психологічного або соціально-психологічного компонентів сексуальної гармонії, тоді як патопластичним чинником в цих групах служило порушення складової біологічного компонента.

Таким чином, системно-структурний аналіз показав неоднозначну

роль гормональних порушень у жінок е розвитку сексуальної дисгармонії і залежність її від патогенетичного варіанту неплідності. Результати аналізу переконують нас в тому, що дезадаптація подружжя на тому чи іншому рівні взаємодії сама по собі може служити причиною дисгармонії і при всіх обставинах сприяє її розвитку і поглиблює її. Таку ж роль відіграє і неспівпадання статевої конституції чоловіка і дружини, яке знайдено у 23,8 відсотків подружніх пар, у яких у дружини була гіпофізарна недостатність яєчників.

Вивчення клінічної симптоматики показало її велику варіабельність, в зв'язку з чим ідентифікувати форму ендокринної неплідності стало можливим тільки на підставі гормональних досліджень, динамічних гормональних тестів.

Результати гормональних досліджень, які узагальнені в табл.2, показали, що у всіх жінок з ендокринною неплідністю спостерігалося відхилення в сйкреції тропних, статевих гормонів, а також про-лактину в першій і третій групах.Так, для жінок з гілофізарною недостатністю було притаманне зниження пролактину, гонадотропінів і жіночих статевих гормонів. У пацієнток з синдромом ПК.Ч були підвищені концентрації лютропіну, тестостерону та знижені показники ес~ традіолу і прогестерону. При гіперпролактинемічному гіпогонадизмі встановлено високий вміст пролактину в плазмі крові і пониження гонадотропінів та жіночих статевих гормонів.

Парним кореляційним аналізом доведено порушення механізму зворотних зв’язків між гіпофізом і яєчниками (мал.і) та залежність сексуальної функції від значень показників гормонів у кожній із досліджуваних груп. Так, при гіпофізарній недостатності яєчників (мал.і; граф-модель,а) знайдено тісний позитивний зв’зок між показниками лютропіну, естрадіолу (г-0,90) і прогестерону (г-0,8?) та фолітро-п і ну з прогестероном (г-0,68) і лютропіном С г=0.5 9 ). Це означало, що чим нижчі були показники гонадотропінів, тим нижчими були по-

Таблиця і

Порушення компонентів і складових сексуальної гармонії обстежених подружніх пар

Компоненти і складові ■ Клінічні групи

1.Гіпогонадотроп-ний гіпогонадизм (п-35) 2.Синдром ПКЯ З.Гіперпролакти-Гп=124) немічний гіпогонадизм Сп=84) Всього: (п=243 )

абс.ч. У. р абс.ч. У. р абс.ч. У. р абс.ч. У.

Соціальний,складові: інформаційно-оцінна соціокультурна Психологічний Соціально- психологічний Біологічний, складові нейрогуморальна геніто-сегментарна 32 21-4 *»,*** 101 81.5 71 84.5 75"8ІТ? 174 71.6

27 77.1 ' 4 П-1 94 75,8 13 10.5 * 1У6 80,/ ЛІ

27 77.7 **,*** 29 82,9 **,*** 35 і 00.0 * *.*** 5 І4.3 ** 35 100,0**,*** 59 47,6 #,*** 63 50,8 *,*** 4І !з8, ^ *, ** 58 69,1 *,** 38 -55.2 * ГГ 21,4 130 53.5 150 61,7 127 52.3 1гТТ 35 14.4

Примітка:чисельник - кількість жінок, знаменник - кількість чоловіків. Психічна складова біологічного компонента пошкоджена у всіх подружніх пар, еякуляторна і ерекційна складові у чоловіків збереглися. Достовірність відмінності: * - з першою групою; ** - з другою групою: *** - з третьою групою.

казники і статевих жіночих гормонів. Сексуальна Функція в цій групі залежала від значень фол і троп іну (г-0,б) і тестостерону (. г = 0,6 8 ї.

У жінок з синдромом ПКЯ кореляційний парний аналіз проведено у 113 жінок з гіпосекс-уальністю та І1 жінок з гіперсексуальністю. Прі цьому додатково в останній підгрупі досліджено роль йета-ендорфіні і знайдено його зниження (10,17^0,28 пмоль/л; р<:0,001). Встановлені но, ідо в обох підгрупах існувала від'ємна залежність мі» показниками лютропіну і жіночих статевих гормонів ( мал.1; граф-моделі б; в При гіпосексуальності сексуальна функція у жінок з синдромом ПКЯ мала тісну позитивну залежність від показників прогестерону (г-0,94). При гіперсексуальності знайдено тісну від’ємну залежність сексуальної функції від показників пролактину. Бета-ендорфін мав від’ємну сильну залежність від концентрації тестостерону (г- -0,61) та середній від’ємний зв’язок з показниками прогестерони (г-

- 0,45). Можливо, бета-ендорфін здійснює опосереднену роль в реалізації сексуальноі функції.

Крім цього у 73 жінок з синдромом ПКЯ вивчена роль активност інгібіну методом біотестувіання статевонезрілих мишей-самок в ткані ні резектованих яєчників. Встановлено, що активність його підвищені (51,6+.1,16И; р<0.001 ) і має тісну позитивну залежність від показників лютропіну (г=0,54) и від'ємну середню залежність від показникії фолітропіну (г= - 0,23). Здобуті результати свідчать про участь ін гібіну в патогенезі синдрому ПКЯ.

Пацієнтки з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом посідали дру: місце після синдрому ПКЯ. Як видно із табл. 2, підвішений вміст пр лактину приводив до зниження концентрації гонадотропінів і жіноч статевих гормонів.

При диференційованому тесті з церукалом, рентгенологічному дослідженні черепу і "турецького сідла", стану очного дна і полей зору у 81 жінки встановлено функціональний генез гіперпролактине-

Кал.і. Кореляції мін сексуальною функцією (?) і рівнем в плазмі крові: пролактину (і), лютропіну (2), фолі троп і ну (3), тестостерону (4), єстрадіолу (5), прогестерону (6). б.ета-ендорфіну (8), тиреотропіну (9) при а - гіпогонадотропному гіпогонадизмі; б,в - синдромі полікістозних яєчників; г,д,є,ж - при гіперпролактинемічному гіпогонадизмі.

- позитивний сильний зв’язок (г > 0,5 ) ;

— ■ - від’ємний сильний зв’язок (г < - 0,5 );

------------- - середній зв’язок (г < 0,5 ) :

---------- - слабкий зв’язок (г < 0,3 ) .

мії, а у трьох - аденому гіпофіза. В результаті підвищеної продукції пролактину у всіх досліджуваних парним кореляційним аналізом доведено порушення механізму позитивного зворотного зв’язку мі» гіпофізом і яєчниками (мал.1; граф-моделі г;в:д;є), так як парним кореляційним аналізом доведено, що існує тісна від’ємна залежність між показниками пролактину і жіночих статевих гормонів.

Зважаючи на дані літератури про те, що бета-ендорфін є ознакою гіпоталамічних порушень при гіперпролактинемії і беручи до уваги відсутність інформації про вплив цього гормона на сексуальну функцію, ми вивчили роль бета-ендорфіну у 21 пацієнтки з гіпо-сексуальністю і гіперпролактинемією, у яких було встановлено підвищення концентрації пролактину в крові (744,33+66,15 мкМО/мл; р < 0,00 1) і бета-ендорфіну (32,9±1,97 пмоль/л; р < 0,001) при зниженні рівня гонадотропінів і статевих жіночих гормонів. Парним кореляційним аналізом доведено тісний зе’язок бета-ендорфіну з усіма гормонами (граф-модель,г), але слабкий його зв’язок з сексуальною функцією.

Вивченням гормонального балансу у 53 жінок з гіперпролактинемією і гіпосексуальністю виявлено, що підвищений рівень пролактину відіграє патогенетичну роль у порушенні як репродук-

тивної, так і сексуальної функції. Це було підтверджено також парним кореляційним аналізом (граф-модель.в), який показав, що сексуальна функція має тісний від’ємний зв’язок тільки з рівнем пролактину і, таким чином, чим більша концентрація в плазмі крові пролактину. тим слабіша сексуальна функція жінок. Виявлений від’ємний зв’язок естрадіолу з фолі тропіном відзеркалює зниження гормональної Функції яєчників внаслідок гіперпролактинемії.

Проведені гормональні дослідження у трьох пацієнток з пролак-тиномою і гіпосексуальністю в 11 менструальних циклах показали тісні зв’язки між тропними і статевими гормонами, які били доведе-

Таблиця 2

Показники рівня гормонів у здорових жінок і пацієнток з ендокринною неплідністю

Г рупи Пролактин ЛГ ФСГ ¡Тестостерон Естрадіол Прогестерон АКТГ Кортизол

обстежених мкМ0/мл мкМ0/мл мкМ0/мл нмоль/л нмоль/л нмоль/л нг/л нмоль/л

Контроль: фолікул, фаза лютеїн. Фаза (п-20)

1. (п=35):

1а Сп-23)

16 С п=12 )

2. (п = 124)

3. (п-84)

72-480 1.3-13

264+48 С10.15+1.34)

72-480 1,8-22

264+48 (11,9±1,34)

102+7,44 5,88*0,55

92,18+. 2.27+0.94

10. і*,** * . **

31 §. б± 26, 4±1,5

26,4 **

715,58+ 13,9+1,56

26,45*,*+. *

2.7-10,5 0,35-2,6 С 6,6+0,38) ( і,6+0,22 )

1.7-6,5 0,35-2,6

С 4.1±б.24 ) (1,6±6,22 )

З,3±0,25 1,83+0,19

1.25+0,03 1.57+0.24

4,64+0,26 4,83+0,26 * *.**

4,13+0,29 3.52+0.38

* * > 4- *

0,09-0,2 0,6-2,9 10-150 190-750

С 6,145+ < 1.75± (79,5+ г 475.6+

0,004) 0,14) 10.6 ) 24,1 )

0.§-2,0 9-95 10-150 190-750

(1.25* ( 52, 9±. (79,5± ( 475,6±

0,58) 9,¿4) 10,6) 24,і)

0,084+ 7,35± 65,42± 473,?±

0,02** 1,4 *,** 4,8 28,79

0,074+ 5,22+ 44,8+ 368,1+

О.ООі*,** 0,16*,** 3,4 44,?її

0.126+ 8,74+ 61,33+ 438.1±

0,003** 1,17*,** 2,5 ' 16,2

0,106+ 4,34+ 67,8-ь 521.2*

0,003*,** 0,32*,** 5,1 51,5

го

Примітка: * - вірогіднсть відмінності від фолі кул і ново ї фази в контролі; ** - вірогідність відмінності від лютеїнової фази менструального циклу в контролі; 1 - гіпогонадотропний гіпо-гонадизм(1а - 1 ступеня; 16-2 ступеня; 2 -синдром ПНЯ; 3 - гіперпролактинемія.

ні парним кореляційним аналізом. Встановлено також підвищений рівень пролактину (1422,7+42,92 мкМ0/мл;р<0.001Н зниження естрадіолу в порівнянні з лютеіновою фазою (0,21^.0,03 нмоль/л;р<0,0і). прогестерону (4,58+0,34 нмоль/л; р<0,001) і тісний від’ємний зв’язок сексуальної функції з показниками пролактину (г = - 0,97), тестостерону (г - - 0,90), тобто, з ростом концентрації цих гормонів знижується сексуальна функція у жінок (Малі., граф-модель є).

Нарешті, у 7 жінок, які мали поєднання гіперпролактинемії з синдромом ПНЯ було виявлено зв’язок гіперпролактинемії, гіпосексу-альності, гіперандрогенії і бета-ендорфіну. При цьому встановлено, ідо гормональний гомеостаз гіпоталамо-гіпофізарно-яечникової системи порушений внаслідок високої продукції пролактину (800,0+81,49 мкМО/мл; р < 0,001), лютропіну ( 59,43 х 7,29 мкМ0/мл: р <. 0,001), бета-ендорфіну ( 32,29 ± 1,06 пмоль/л; р < 0,001). В цій підгрупі жінок знайдено складні зв’язки між гормонами ( граф-модель,ж). Гі-посексуальність була пов’язана з високим рівнем пролактину (г -

0,94), низьким рівнем естрадіолу (г = 0,48), але також не мала прямого зв’язку з показниками бета-ендорфіну.

В цілому результати проведених досліджень переконують нас в тому, що при різних формах ендокринної неплідності існує зв’язок між гормональними порушеннями і розладами сексуальної функції у жінок репродуктивного віку, причому в більшості випадків ці порушення приводять до гіпосексуальності.

Знайдені у жінок з ендокринною неплідністю гормональні порушення і сексуальні розлади, що іх супроводжують, обумовлювали ураження біологічного компонента сексуальної гармонії і сприяли тим часом послабленню психологічного і соціально-психологічного її компонентів і дезадаптації подружжя.

Результати психологічних досліджень показали, що спрямованість особистості подружжя в більшості випадків була ідентичною.

Тим часом у 38 (15,62) подружніх пар відзначалася розбіжність ціннісних орієнтацій і домінуючих мотивацій у 45 (18,52). Розбіжність спрямованості особистості спричиняла виникнення подружньої дисгармонії і дезадаптації.

Одним із значних дисгармонуючих чинників була невідповідність самооцінки подружка і оцінок, які давалися один одному.Дослідження за методикою 0- сортування самооцінки показало, що у 59,72 жінок і 51,62 чоловіків спостерігалися низький рівень самооцінки і значна розбіжність з ідеальним образом "Я". Коефіцієнт кореляції був у межах 0,2 - 0,3 при нормі його 0,45 - 0,5, що свідчило про психологічну непристосованість і невротичну структуру особисості.

Психологічними дослідженнями встановлено, що неплідність дружини і сексуальна дисгармонія негативно впливали на міцність стосунків подружжя: 169 (69,52) чоловіків і 73 (302) жінок думали про розлучення і поривалися це зробити. Тим часом у третини подружніх пар неплідність не тілки не послабила міцність шлюбу, але ' навіть стала чинником згуртування сім’ї.

Розроблене комп’ютерне інформаційне забезпечення діагностики ендокринної неплідності і сексуальної дисфункції при даній патології дозволило сформулювати для всіх розглядуваних форм еталонні вектори, які мали по 140 бінарних ознак 31 показника. Завдяки цьому стало можливим з високою достовірністю прймати рішення, які б ураховували показники всіх компонентів репродуктивного і сексуального здоров’я.

Результати проведених досліджень гормональних порушень, з одного боку, і вивчення стану їхньої сексуальної функції, з іншого, привели нас до висновку про неможливість однозначного підходу до корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари при ендокринній неплідності дружини. Згідно з цим стало доцільним сформулювати систему корекції, в основу якої покладені такі принципи:

інтегративний і, в той самий час, диференційований підхід до діагностики і корекції гормональних і сексуальних поранень при ендокринній неплідності жінок, включаючи оцінку стану і відновлення не тільки репродуктивної, а також рівня психологічної, соціально і соціально-психологічної адаптації чоловіка і дружини;

раннє звертання до лікаря, комплексність, безперервність, етапність і спадкоємність терапії, яка має проводитися спеціалістами (гінекологом, ендокринологом, сексопатологом, психотерапевтом);

паралельне проведення гормонального лікування і психотерапевтичної корекції за патогенетичним принципом;

оцінка терапевтичної ефективності за результатами не тільки лікування ендокринної неплідності, але й корекції сексуальної дисгармонії як рівноправного компонента терапії.

Виходячи з цих принципів, розроблено інтегративну схему реабілітації репродуктивного і сексуального здоров’я жінок в залея-ності від патогенетичної форми ендокринної неплідності дружини. В кожній групі лікування носило відмінний характер. Так, пацієнтки з гіпофізарною недостатністю яєчників тривалий час потребують естро-гензамісної терапії, що доповнювалася застосуванням гонадотропінів або антіестрогенів. В зв’язку з низьким терапевтичним ефектом ставилося питання про альтернативу всиновлення дитини, тому в цій групі набувало величезного значення використання психотерапії не тільки для підвищення рівня соціальної, психологічної і соціально-психологічної адаптації подружжя, а й зняття невротичних реакцій на неплідність і сексуальну дисгармонію і переконання подружжя в доцільності всиновлення дитини. При синдромі полікістозних яєчників методом вибору вважали операцію - клиновидну резекцію яєчників з перед,- і післяопераційною гормонтерапієв (антіестрогени, антіандрогени, прогестини, глюкокортикоїди, або їхні комбінації).

- 27 - '

При всіх зазначених формах неплідності вваяали за краще в лю-теїновій фазі циклу застосування вагінальних тампонів з прогестероном, які при місцевому застосуванні мають антіандрогенний ефект. При гіперпролактинемічному гіпогонадизмі використовували пар-лодел з індивідуальним підбором дози шляхом титрування дози в зв'-. язку з тим, що препарат погано переноситься. При поеданні гіперп-ролактинемії з синдромом ПКЯ - операцію разом з прийомом парло-дела.

Традиційне лікування ендокринної неплідності потенціювалося методами психотерапії і проводилося паралельно з психотерапевтичною корекцією сексуальної дисгармонії подруяньої пари. Ми модифікували стосовно до нашого контингенту подруяая систему психотерапії, розроблену В.В.Кришталем (1985), яка складалася із трьох ком-понентів:когнитивного (інформаційного), афективного (емоційного) і конативного (поведінкового).

Результати запропонованого комплексу лікування, незваяавчи на його патогенетичну спрямованість, були не завяди однакові. При ендокринній неплідності в ході роботи у нас визначився досить стриманий власний погляд щодо ефективності лікування як ендокринної неплідності, так і сексуальних розладів подруяніх пар. Найбільший успіх був досягнутий по відновлення репродуктивної і сексуальної функцій і адаптації подруяяя у тих подруяні’х пар, де у друяини була гіперпролактинемія і синдром полікістозних яєчників. Вагітність наступила у 68 (81,42) жінок з гіперпролактинемією, але доносило її лише 57,1 2 пацієнток з вказаною патологією, і у 76 (61,22) иі-нок з синдромом ПНЯ. Пологи у них відбулися тільки у 40,3 відсотків. Як результат інтегративного підходу до лікування, відповідно у 44 (52,42) і 58 (46,82) обстеяених досягнута сексуальна гармонія та найкращим чином відновлювалася соціально-психологічна адаптація подружніх пар, відповідно в 70.2 і 72,6 відсотків подруяніх пар.

. - 28 -Проте малоефективним залишалося лікування жінок з гіпофізар-ною недостатністю яєчників (ІО або 28,82), а вагітність збережена лише у 5 (14,4/0 «інок. Пацієнтки з цією патологією відповідали псевдоменструацією на естрогензамісну терапію вже після першого циклу лікування. Стійкий менструальний цикл встановився у 25 жінок на 5-6 циклі терапії, а овуляторний - лише через рік після лікування у 15 жінок. Привертало до себе увагу те, що відповідна реакція залежала від вихідного стану гіпофіза.

При І ступені захворювання, коли зберігалася потенційна активність гіпофізу, менструальний цикл був відновлений лише у 23 жінок, а в групі з другим ступенем недостатності гіпофізарних яєчників лише у 8 пацієнток із 12. В майбутньому саме у цих жінок, коли гормонотерапія була відмінена, знову відновилася аменорея і вагітноеті не було ні в жодної пацієнтки.

Сексуальну функцію активізували у 13 (37,12). Проте, незваааю-чи на низький рівень відновлення репродуктивної функції, психосо-ціальна адаптація подружніх пар в даній групі була відновлена у 23 (65,72). Завдяки цьому вдалося зберегти нлюб у 33 із 35 досліджуваних подружніх пар.

Рецидиви дисгармонії на протязі 2 років спостережень наступили у 11,42 подружніх пар внаслідок стійкої ановуляції і неплідності дружини, а також психосоціальної дезадаптації подружніх пар.

ВИСНОВКИ

1. При деяких формах ендокринної неплідності^інок, крім гормональних розладів,спостерігається гіпосексуальність (95,52) і гі-персексуальність (4,52), тому порушення репродуктивного і сексуального здоров’я слід розглядати як самостійні, але тісно пов’язані між собою інтегративні феномени у жінки і чоловіка.

2. Порушення репродуктивної функції з різними формами ендо-кринноі неплідності неоднозначні і зумовлюються характером патоло-

гічних змін у гіпоталамо-гі9офізарно-яєчниковій системі. При гіпогонадотропному гіпогонадизмі ц плазмі крові відзначається зниження рівня лю,- фолітропіну, пролактину, естрадіолу, прогестерону; ■■при оваріальній формі синдрома полікістозних яєчників - підвищення вмісту лютропіну, інгібіну і тестостерону і зниженні кон- . центрації естрадіолу, прогестерону і бета-ендорфіну. При гіперпро-лактинемічному гіпогонадизмі підвищується секреція пролактину і бета-ендорфіну і знижується - лю,- фолітропіну, естрадіолу, прогестерону.

Пряма залежність стану сексуальної функції від гормонального дисбалансу відзначається тільки при гіпогонадотропному гіпогонадизмі .

3. У генезі гіпогонадотропного гіпогонадизму та синдрому полікістозних яєчників суттєву роль відіграють спадкова обтяженість

в результаті накопичення порушень репродуктивної і менструальної Функцій у родичок І і II ступеня спорідненості. При цьому поєднання спадкової обтяженості з патогенними середовищними та ендоген-чинниками, такими як екстрагенітальні захворювання матері, споживання гормональних препаратів під час вагітності та інші, сприяє розвиткові найбільш складних ендокринних порушень.

4. Діагностична значимість ехографічних досліджень складає В?'/.. Вона дозволяє виявити в 73,77. ановуляторні менструальні цикли, в

ІЗ,27. гіпофункцію жовтого тіла, у 4,97. - передчасну лютеінизацію неовульованого фолікулу. Поєднані порушення овуляці і гіпофункці жовтого тіла спостерігаються у 8,2 відсотків жінок.

5. Розлади сексуальної функції у пацієнток з гіпогонадотроп-ним гіпогонадизмом зумовлені первісним порушенням її нейроендокринної і психічної регуляції. Негативно впливає статеве виховання, низький рівень психогігієни статевого житття і негативні між-особистісні взаємини подружжя посилюють існуючу сексуальну дисфунк-

цію.

Клінічними проявами сексуальних розладів при даних формах ендокринної неплідності е зниження лібідо, сексуальна гіпестезія, гіпо,- аноргазмія.

6. У всіх жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом і у більшості (91,22) пацієнток з синдромом полікістозних яєчників сексуальна дисфункція е наслідком впливу патогенних соціальних, психологічних та соціально-психологічних чинників на тлі гормональних порушень, пов’язаних з основною патологією жінок.

Для клінічної картини сексуальної дисфункції при даних формах неплідності типовою є гіпосексуальність, але на відміну від попередніх нозоформ вона має відносний характер. Крім того, у частини жінок з синдромом полікістозних яєчників (8,82) відзначається гі-персексуальність - гіперлібідемія, підвищення сексуальної активності і поліоргазмія.

7. Сексуальні порушення у 56,72 чоловіків (ізольовані або по єднані) - зниження лібідо, гіпоерекція, передчасна еєкуляція і характерна для всіх чоловіків психосексуальна незадоволеність завжди носили відносний характер.

8. При всіх формах ендокринної неплідності у жінок мають місце поєднані увкодження компонентів і складових сексуальної гармонії. Причини розвитку дисгармонії в різних групах подружніх пар неоднакові. При гіпофізарній недостатності яєчників у дружини безпосередньою причиною дисгармонії є стержньове ураження біологічного компонента - його нейрогуморальної складової (внаслідок ендокринної патології і слабкої статевої конституції у вінок) і психічної ( через невротичні реакції подружня на неплідність і сексуальну дисгармонію). Поруиення інших компонентів спричиняє у цих випадках виникнення і поглиблення подружньої дисгармонії.

При синдромі полікістозних яєчників та гіперпролактинемії у

- Зі - '

дружини причиною дисгармонії є стержньове ураження соціального (в результаті дезінформації подружжя), психологічного (через невідповідність характерологічних рис), або соціально-психологічного (внаслідок порушень міжособистісних взаємин) компонентів сексуальної гармонії, тоді як порушення її біологічного компонента відіграють роль патопластичного чинника.

9. Корекція ендокринної неплідності має бути комплексною, спрямованою як на відновлення репродуктивної і нормалізацію сексуальної Функцій жінок, так і на підвищення психосоціальної адаптації подружніх пар.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Діагностику порушень репродуктивного і сексуального здоров’я жінок з ендокринною неплідністю слід проводити на основі як визначення клінічної форми ендокринної неплідності, ступеня пошкодження фолікулярного апарату, даних гормональних досліджень, так і результатів системно-структурного аналізу сексуальної гармонії, які дозволяють визначити рівень біологічної, соціальної, психологічної дезадаптації подружжя.

• 2.“Характерною ознакою ендокринноі неплідності є порушення

ритму менструаціі (найчастіше аменорея, рідше маточні кровотечі), патологіі овуляціі або формування жовтого тіла. Для визначення ге-незу, окрім клінічної характеристики, важливу роль відіграють показники тропних і статевих гормонів в плазмі крові. При гіпофізар-ній недостатності яєчників відбувається стійке зниження (1, 2 ступеня) концентрації лго-, фолітропіну, пролактину, естрадіолу, прогестерону. Для синдрома полікістозних яєчників оваріального гене-зу характерно підвищення секреціі лютропіну, тестостерону, активності інігібіну і зниження концентраціі фолітропіну, естрадіолу і прогестерону. Гіперпролактинемічний гіпогонадизм визначається за допомогою двократного визначення показників пролактину.

3. Надійних допоміжним діагностичним дослідвенням є ехографіч-ний моніторинг, при якому визначається гальмування фолікулогене-зу, ановуляція. недостатність вовтого тіла або передчасна лютеїні-зація неовульованого фолікула. Крім того, за допомогою цього методу можна своєчасно діагностувати гіперпластичні процеси в ендомет-рії, молочних залозах, яєчниках при ендокринній неплідності жінки та запобігти онкологічні проблеми. Ультразвукове сканування допомагає також слідкувати за ефективністю терапії, що проводиться.

4. Корекція ендокринної неплідності повинна бути патогенетично спрямованою і супроводвуватись потенцюючою психотерапією. Загальним для всіх жінок з ендокринною неплідністю є нормалізація менструального циклу та застосування психотерапії. При гіпогонадотропному гіпогонадизмі тривалий час необхідно застосовувати естрогензамісну терапію, потім послідовно гонадотропіни або антіестрогени. В разі неефективності терапії після 20 стимульованих циклів мовна розглядати альтернативу всиновлення дити-тини. Саме в зазначеній групі величезного значення набуває використання психотерапії не тільки на підвищення рівня соціальної, психологічної і соціально-психологічної адаптації подруввя, а й зняття невротичних реакцій на неплідність і сексуальну дисгармонію і переконання подрувніх пар в доцільності всиновлення дитини.

5. При синдромі полікістозних яєчників і збереаеному ритмі менструації або кровотечах вдаватися до хірургічного лікування слід лине у випадках, коли застосування гормонального методу не дає ефекту. Пацієнткам із стійкою оліго,- аменореєю показано хірургічне лікування з перед, - і післяопераційною гормонотерапією (прогестини, антіестрогени, антіандрогени, гонадотропіни, люлібе-рини).

6. При гіперпролактинемічному гіпогонадизмі лікування прово-

диться парлоделом за безперервною схемою протягом 4-6 місяців з індивідуальним підбором дози і щомісячним контролем концентрації пролактину в плазмі крові. При поєднанні гіперпролактинемії з синдромом полікістозних яєчників після зниження рівня пролактину слід виконати операція, клиновидну резекцію яєчників, після якої настає нормалізація рівня пролактину і в наближчий термін відновлюється репродуктивна і сексуальна функції аінок.

7. Психотерапевтична корекція сексуальної дисгармонії подружжя з ендокринною неплідністю дружини мусить бути диференційованою відповідно до причин, проявів сексуальної дисфункції у подружжя, рівня їхньої дезадаптації і проводитись послідовно і поетапно з використанням адекватних сучасних методів психотерапії: раціональної індивідуальної, парної, групової, аутогенного тренування, рольового і сексуального еротичного тренінгу, персоналістичної психотерапії та ін.

8. Для практичного використання може бути рекомендована комп’ютерна система діагностики порушень репродуктивного і сексуального здоров’я подружжя при ендокринній неплідності дружини, в якій інтегративна оцінка виражена в якості інформаційного критерія.

СПИСОК ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нейрогормональні основи репродуктивного і сексуального здоров’я жінок при ендокринній неплідності/Сумський державний університет. - Суми,1995.- 318 с. Монографія деп.в ДНТБ України

5.12.95, N 2510.

2. Изучение ингибина в эксперименте и клинике : Обзор //Акуш. и гин. - 1982. - N 10. - С. 9-11. (Соавт. А.Д.Исаева).

3. Реабилитация больных с синдромом склерокистозных яичников // Вопр. психотер,, психопрофил. и психогигиены. - Харьков, 1984.

- С. 188 - 193.

4. Особливості активності інгібіну у здорових жінок і хворих

на синдром склерокістозних яєчників //Педіатр., акуш. гінекол. -І985. - N 6. - С. 65 - 68.

5. Психологические и социальные аспекты бесплодия // Соц. мед. аспекты брака и семьи. - Харьков, І987. - С. 339 - 342,

6. Функціональний стан гіпофізарної системи у жінок репродуі тивного і клімактеричного віку, хворих на обмеїену склеродермії //Педіатр, акуш. гінекол. - 1994. - N 2. - С. 49 - 50.(Співавт.

/І.А.Болотна).

7. Особливості клініко-гормональних взаємовідносин та прояі сексуальної функції у жінок з гіпогонадотропним гіпогонадизмі //2. of the Ukrainian medical association of North America. -19!

- Uol. 1, No 4. - p. 41 - 47.

8. Авторское свидетельство N 1623658 СССР, МКИ 5А 61 И 37/2^ Новій способ лечения ограниченной склеродермии (Соавт. Л.А.Болот ная). - Опубл. 30.01.91 - Бол. N 4. - 4 с.

9. Ингибин - новый фактор гонад и его значение при синдро» склерокистозных яичников // Акт.проблемы перинатологии. Диагності ка и лечение женского бесплодия. - XIY Всесоюз. съезд акуш.гинек, г.Кишинев, 19873: Тезисы докл. М. 1983. -С.341.С Соавт. А.Д. Исаева,А.А.Тондий).

10. К патогенезу синдрома склерокистозных яичников // Физио-лол. и патол. репродукт, функции женщины. - Харьков, 1984. - С. {

- 84.

11. Деонтологические аспекты в лечении гиперандрогении женщин //Вопр. психотер., психопрофилактики и психогигиены. - Харьков 1984. С. 25 - 26.

12. Деонтология при лечении функционального бесплодия //Вопр. психотер., профилактики и психогигиены. - Харьков, 1984. - С. 50 ( Соавт. А.А. Тондий, Л.В. Снопкова).

13. Новое в патогенезе синдрома поликистозных яичников //

Натер. II съезда акуш.гинекол. Груз. ССР. - Тбилиси, 1985. -

С.178-179. ( Соавт. А.Д.Исаева, М.В.Яурова, И.Е.Михеева, В.Д.Сафонов).

14. Психологическая адаптация к бесплодии // Мёдико-психол. аспекты брака и семьи. - Харьков, 1985. - С. 32 - 33.

15. К вопросу о патогенезе синдрома склерокистозных яичников // Пробл. невынашивания беременности и гнойно-септич. забол. в соврем, акуш.: Тез. докл. YIII съезда акуш. гинекол. УССР. -Львов, 1986. - С. 228 - 229.

16. К вопросу о механизме действия ингибина у здоровых яенщин и больных с синдромом склерокистозных яичников // Совр. пробл. экспериментальной и клинич. эндокринологии: Тез. докл. IY съезда эндокринологов УССР. - Львов, 1987. - С. 136 - 137.

17. The role of inhibin in healthy and uomen uith polycystic

ovary syndrome // Y111 Europ. Steril. Congress Organisation. -Budapest, 1987. - P. 418 ( With A.Isaeva, M.Zhurova, I.Micheeva,

L.Golovan).

18. Применение математической модели в диагностике ингибина // Науч. - техн. прогерсс и фундамент, пробл. в биологии. - Харьков. 1987. - С. 253 - 254.

19. К вопросу о патологическом оволосении у больных с синдромом поликистозных яичников // Совр. асп. диагностики и профилактики кок.- венер. и др. заболевай. , передающихся половым путоем. -Харьков, 1988. - С. 34 - 35. ( Соавт. А.Б.Сухарев, С.С.Дмитренко,

С.Р.Вартанян, Т.З.Дяамилашвили, Н.П.Пивоваров).

20. Механизм действия нового гормона гонад - ингибина у здоровых и больных с синдромом поликистозных яичников // Пути снижения перинатальной заболеваемости и смертности: Тез. докл. 14 съезда акуш. гинекол. - Донецк, 1989. - С. 228 - 229.

21. 0 лечении патологического оволосения у женщин с синдромом

поликистозных яичников // Сор. подходы к вопр. диагностики, лечения, профилакт. ко».венер. заболев., передающихся половым путем. -Харьков, 1989. - С. 40 ( Соавт. ft.il. Беляев, А.А.Моисеенко).

22. The partipition of inhibin in disorders disfunction reproduction systea // XIII the uorld Sterility Congress/ -Kassablanca, 1989. - P. 218 ( With M.Zhurova, U.Kristal, N.Sergienko, L.Sergienko, S.Libenson).

23. К методике обучения ультразвуковому сканированию в акушерстве и гинекологии в системе последипломного обучения // Пренатальный и неонатальный скрининг врожд. и наследств, патологии: Матер. Междунар. науч. практ. конф. - Харьков, 1990. - С. 70 - 71

( Соавт. 0.В.Грищенко, Л.И.Кандыба).

24. Opiates indices in coaparison uith clinico-horaonal and echograpiiical investigation in Feœale uith endometriosis // YI Europ/ Congress Obstetr. Gynecol. - Moscov, і99і. - P. 1І0 - ill.

25. 0 химических средовых факторах в генезе дисфункции репродуктивной системы // Эндокрин, система органов и др. факторов окружающей среды: Тез. докл. YI Всесоюз. конф. - Ленинград, 1991. -

С. 81 - 82. ( Соавт. Н.А.Митряева, В,А.Резников).

26. Зхографическая оценка нормального и патологического фол-ликулогенеза // Зльтразвук. методы диагностики в соврем, клин.: Тез. докл. Междунар. науч.- практ. конф. - Харьков, 1992. - С.90

( Соавт. А.9.Бердиков, Т.З.Джамилашвили, Т.Г.Запорожская, И.Ю.Иен-гелия, В.А.Чуприна).

27. Hedical and social aspects of sexual disharmony under

endocrine infertility of uomen // IY Congress of the uorld Federation of Ukrainian Medical Assotiation (1992, 9-14 august;

Charkiv). - Chicago, 1992. - P. 52 - 53. ( With U.Kristal,

A.Berdicov).

28. Ехографічна верифікація нормального и патологічного фолі-

- 37 - •

кулогенезу та запрограмованої овуляції у «інок з ендокринною та , сексуальной дисфункцією // І Всесвіт, зб. наук, праць Укр. лік. асоціації з ультразвукової діагностики в перинатології і гінекології. - Балаклея, 1993. - С. 95 - 96, ( Співавт. В.В.Кришталь).

29. Генетические аспекты эндокринного бесплодия и сексуальной' дисфункции у женщин // II Междунар. симпоз. по пробл. клин, генетики и пренатальной диагностики. Балаклея. 1994. - С. 11.

30. Застосування комп’ютерного алгоритма автоматичної класифікації гормональних і сексуальних зруаень при ендокринній неплідності жінок для підвищення фаху лікаря-гінеколога // Акт. пробл. мед. та фармацевт, освіти в Україні: Тез. наук. - метод, конф. -Харків, 1994. - С. 103 - 104.

31. Комп’ютерний алгоритм автоматичної класифікації порушень при ендокринній неплідності яінок репродуктивного віку/Сумський дераавний університет.- Суми, 1995. - 38 с. - Деп. в ДНТБ України

5.12.95, Н 2611.

АННОТАЦИЯ

Іерновая Яна Семеновна " Особенности нарушений репродуктвино-го и сексуального здоровья женщин при эндокринном бесплодии (клиника, интегративная оценка и система коррекции)

Вид диссертации - рукопись.

Специальность 14.01.01 - акушерство и гинекология.

Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины.

Киев - 1995

Изучены клинико-гормональные взаимоотношения и сексуальная Функция 243 супружеских пар, нены которых имели эндокринное бесплодие. С помощью метода системно-структурного анализа определены механизмы развития и проявления сексуальной дисгармонии супружеской пары при эндокринном бесплодии.

Выявлены клинические варианты сексуальной дисгармонии супру-

веской пары при данной патологии, установлена прямая коррелят мевду показателями гормонов, состоянием гениталий, течением заб< левания и сексуальной функцией у венщин с гипогонадотропным гип< гонадизмом. Обнаружено первичное поражение социального, психологі ческого и социально-психологического компонентов сексуальной гаї монии на фоне гормональных нарушений при синдроме поликистозні яичников и гиперпролактинемии.

Интегративная оценка репродуктивного и сексуального здорові при эндокринном бесплодии вены формализована в виде информационні го критерия. Создана система психотерапевтической, гормональні или хирургической коррекции наруиений репродуктивного и сексуалі ного здоровья супруяеских пар при эндокринном бесплодии аены.

ANNOTATION

Zhernovaya Yana Semenovna " Especially of the reproductive < sexual health disorders in the endocrine infertility of uomi (clinica, the integrative evalution and systen of correction)" Kind of dissertation - manuscript.

Speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology.

Institute of pediatric, obstetrics and gynecology AMS of Ukraine

Kiev - 1995

It has been studied clinico-horional and sexual function 2-

aarried cupple with endocrine infertility of «omen. Hith the he

of the method of systemic structural analysis the aechanism of tl development and manifestation of se,frual disharmony of the marrii cupple uith endocrine infertile of uomen have been determined.

Various clinical versions of the sexual disharmony of tl

married cupple in case of this pathology have revealed. It hi

been established a directive correlation dependence betuei hormones, indices, marked genitals, prevalence of the process ai sexual function in hypogonadotrophins of uoien. fit first disordei

social, psychological and social-psychological factors under hormonal exchangees in uomen uith polycystic ovary syndroae or hyperprolactinemia has been revealed.

Integrative evalution of reproductive and sexual of health disorder in endocrine infertile of uonen it has formalised at inforaation of kriterias. ft system of the psychotherapeutic and hormonal or surgery correctin of the reproductive and sexual health disorder in the raarried cupple uith endocrine infertility of women has been created.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Репродуктивне і сексуальне здоров’я, ендокринна неплідність, сексуальна дисгармонія подруаяя, системно-структурний аналіз, гіпогонадотропний, гіперпролактинемічний гіпогонадизм, синдром полікістозних яєчників.

Підписано до друку 8.12.95. Облік - вид. арк. 1,8.

Тирая 100 прим. Замовл. ^З/Безкоштовно.

"Різоцентр" СумДУ. 244007, м.Суми, вул. Римського-Корсакова,2.