Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Особенности клиники и метаболической адаптации недоношенных новорожденных при включении эссенциале в комплекс мероприятий на втором этапе выхаживания
Автореферат диссертации по медицине на тему Особенности клиники и метаболической адаптации недоношенных новорожденных при включении эссенциале в комплекс мероприятий на втором этапе выхаживания
1НСТИТУТ ПЕД1АТР11. АКУШЕРСТВА I ПНЕКОЛОГП АМН УХРА1НИ
* На правах рукопису
ПАВЛIКОВ СЬКА ВАЛЕНТИНА В1КТОР1ВНА
^teQo^«>iííe««л; гьрсс
есст^ссиле- в- кхумгг^лежси &сьжо<на ейаплб
14. 01. 10 - пед1атр!я
АВТОРЕФЕРАТ
дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
КИ1В - 1996
Дисертатев е рукопис
Робота виконана в Тернотльському неличному 1нститут1 1м. акадёшка I. я. Горбачевеького
Нажовий кер1вник
доктор медичних наук,
член-кореспондент АНН
Укра1ни. проФесор Сн1ян 1ван Семенович
ОФ1ц1йн1 опоненти -
доктор медичних наук, проФесор Отт Валентина Дмитр1вна.
кандидат медичних наук шунько■ Ел1эавета Евген1вна
ПровХдна орган1зад1я - нашональний медичний
ун!верситет.' м. Ки1в
//„
Захист в1дбудеться "__'Л."_______ 1996 року о
___________ годин1 на' зас1данн1 спен1ал1зовано1 вчено1 ради
Д. 50. 14. 01 по захисту дисертаШй на здобуття наукового ступе-ня доктора медичних наук за спетальностями "Пед1атр1я" та "Акушерство X пнеколопя" при 1нститут1 пед1атР11. акушерства 1 пнеколош АНН Укра1ни (352050. и. Ки1в, бул. Нану1льського. 8).
1з дисерташею ножна ознайомитися в б1блют&ш . 1нституту пед1атрц. акушерства 1 гинекологи айн Укра1ни.
Автореферат рбз!сланий _______1996р.
Вчений секретар спешал1зс>вано1 вчено! ради, кандидат медичних наук
Л. В. Квашнгнс
-'вступ
актуальнIсть проблем. Серея проблем пед1атри одн1ею з ;айб1лып актуальных 1 першочергових е подальше зниження •анньо1 дитячо1 смертностьнеонатаяьна смертн1ст'ь мае най-1льшу питому вагу в структур1 дитячо1 смертност1,а зв1дси уттеве и зниження практично можливё лише при в до с кона-ешп .виходжування новокародхеник, 1нтенсивн1й
еаб1л1таШ1 недоношених немовлят. Недонопен1 дгти в струк-' ур1 перинатально1 смертности складаюл. б1льше 50 х, нео-атально1- бо у. 1 ранньо1 неонатально! снертност1 - б1ля о г ( А. А. Баранов , В. ю. Альбицышй. 1939: Сулима о. Г., ережний В. А. , 1993)Не дивлячись на 1нтенсивн1сть дос-1джень , то проводиться в дант галуз1 пед1атри (С. П. Ка-онина. 1987,1995, Т. К. Набухотний, В. П. Павлюк, 1989, 1992, , М. Иежирова, 1991. Л. Я. Хранарчук. 1992, Е. Е. Шунько, 1994), эдостатньо вивчен1 та обгрунтован1 деяк1 Ф1зюлог1чн1 1 зрми та пограничн1 з ними стани у недоношенних немовлят, 1дсутн1 еФективн1 методи шдвишення адапташйних можливо-гей передчасно народжених д1тея . Наявн1сть Р1зних 1хворювань в неонатальнону перюд1 негативно впливае на >жливост1 адаптапи до умов зовн1шнього середовиша М. Лукьянова и соавт. . 1989. о. а. Дерюгина, 1990, в. Ламме соавт. , 1994). До систем,низький р1вень Функтональног :тивност1 яких в умовах напруження мае вир1шальне 1Тогенетачне значения в зниженн! та зрив1 адапташйних акта , в1дносяться природн1 детоксикашйн1 систени. олопчний антиоксидантний захист орган1зму ,кл;тинна та моральна ланки 1мун1тету (в. б.Гаврюшов и соавт. , 1985, Я. Ходорчук и соавт. ,1956, Т.Б.Лысенко и соавт. , 1993, м. н0к1я . 1993).
Для неонатолога являе великий 1нтерес виб1р методгв аб1л1тац11 недоношених Д1тей. До дього часу нев1домо про
вплив есеншале на синдром ендогенно1 1нтоксикаШ1 (СЕ1) та 1муноконпетентну систёиу у недоношених новонароджених; 1 - не вивчене питания про оптимально дозу чього препарату для Д1тей р1зного ступекня зР1лост1. не визначено його вплив на адаптацти можливост! оргаахзму в ранньому неона-тальному перюд1, ' .-•• .
нета досл1дхення. Покрашити ■ кл1н1чну та метабол1чну адаптаШю немовлят Р1зного ступеня недонотеност! на другому еташ. виходжування 13 включениям в комплекс , заяод1в есеншале.
ОСНОВН1 ЗАВДАННЯ ДОС/11ДХЕННЯ.
1.0н1нити кл1н1чн1 особливост! адаптаШ.1 недоношених Д1тей Р1зного гесташйного вхку. - - . -
2. вивчити Р1вень ендогено1 1нгоксикашх (Е1) > «иркулюю-чих 1НУНШХ комплекса Ш).. малонового. диальдепду (ИДА) та диенових кон"югат1в (ДК) у недоношених немовлят в залежное« В1Д ступенй недоношеностх. • .. з. Визн'ачити стан, кл!тшно! та гуморально! ланки пши-тету у новонароджених в залежност1 В1Д гестаии.
'4. Вивчити кл1н1чну'адапташю немовлят Р13Н0Г0 ступеня, недонотеност! 13 включениям есеншале.
5. Встановити вплив ес'еадцале на Р1вень Е1. "ШК. вмют ИДА та дк, на чнунний стан недоношених д1тей.
6. визначити оптинальну дозу препарату для адаптаан но, вонароджених в залежноси В1д ступеня недонотеност!.
7.Розробити рекомендаки по застосуванй» есеншале в
комплексу заход1б по виходжуванню недоношених немовлят з * 1
Р13НИМ ступеней недоношеност!.
" НАУХОЗА НОВИЗНА РОБОТИ.
Визначенна залежнють Р1вня Е1. Ц1К/ вмхсту ИДА. ДК ' та 1НУННОГО захисту у передчасно народжених д1тей в1д сту-пеня недоношеност1 та супутньо1 патологи, вперше засто-сували есеншале у недоношених д!тей з меток, покрашення
адаптаап на другому етап!. вияоджування. Цыеспрямовано : вивчияи вплив даного препарату на кл1н1чну адапташю немовлят з Р1зним гестаа1йним в1ком. Вивчено вплив есенша-ле на показникц в1л|>норадикального окисления л1п1Д1в та ендогено1 хнтоксикади , юитинну та гуноральну лаяки 1мун1тету . вперше вивчено вплив р1знин доз данного препарату на кл1н1чну та. метабол1чну адапташю немовлят в за-лежносл вхд ступеня нейоношеност1. Розроблен1 рекомен-дап11 по застосуватпо есешиале в конплекс1 заход1в по виходжуванню неновлят на другому етап! виходжування в за-лежност! в1д ступеня недоношеност1. -
ПРАКТИЧНА ЗНАЧИШСТЬ УОБОТИ. Запропонована лабораторна методика д1агностики синдрому ендогенно1 1нтоксикаШ1 у недоношених немовлят. Патогенетично обгрунтований та зап-ропонований закладам практично1 охорони здоров"я ' новий метод оптимхзадп проаес1в постнатально1 адаптаап недоношених немовлят на другому етап1 виходжування. '
розроблеш оптимальн1 дози есеншале для , адаптаап яедонотених немовлят .в залежност1 в1д ступеня яедоношеност1 . Запропоновано використання есеншале з метою гпдвишення 4>ункцюнально1 активност1 кл1тинно1 та гу-^орально! ланок 1мун1тету.
ПОЛОЖЕНИЯ . ЯКХ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХ'ИСТ:
1. Переб1г постнатально! адаптаап недоношених новонаро-1*ених визначаеться Д1ек> перинатальних Фактор1в ризи-су. гестаа1йним в1ком немовлят та супутньою патолоПею.
2.У недоношенних новонароджених в1льнорадикальне . окис-[ення Л1чп1д1в та показники синдрому ендогенно! лнтокси-:ацц мають залежнють _В1Д ступеня недоношеност1 та су-,утньо1. патологи . Найб1льша активашя в!дьнорадикального кисяення Л1П1Д1В 1 виражений СЕ1 характеры! для Д1тей !3 ершим ступеней недоношеност1 . у глибоконедокошених, Д1тей 1 пронеси мають менше виражену активн!сть.
- 3, Порушення nponeclB адаптапИ у недоношених Д1тей суп-. роводжуеться супрес.1ею кл1тинно1 ланки 1мун1тету у вигляд1. „ зненьшення к1лькост1 т-л1нФоштв та зб1льшення .числа 0-кл1тин , ступ1нь вирахеност1 яко1 залежить В1д г'ес-татйного в1ку . гуноральний 1куц1тет характеризуемся знй-женнян вн1сту lgG , шдвишенням p'Ibhib 1ви та дешо1вА , шо вказуе на ножливу внутр1шньоутро6ну антигенну стимулятю.
4. Включения есеншале в комплекс заходгв по виходжуван-ню недоношених немовлят сприяе покрашенню кл1н1чно1 адап-тави , эниженню в!льнорадикального окисления. л1п1д1в та р1вня El . Ц1К. нормал1заШ1 показншив кл1тинно1 та гу-иоральнр! ланок 1мун1тету, б1льше виражено1 у д1тей з легким ступеней недоношеност1.
I 5. Оптимальна добова доза есеншале, шо сприяе краш1й КЛШЧН1Я та нетабол!чн1й адапташ.1 . немовлят , визна-чаеться ступеней недоношеност1" i нае пряму залежн1сть в1д нього . використання запропонованих доз препарату позитивно ■ впливае на Шдвишення еФективност1 постнатальнох адап-тади , зменьшення тривалост! перебування немовлят в станюнар1 та зниження .захворюваност!.
ВПРОВАДЗСЕННЯ -У ПРАКТИКУ. За материалами дисертапи п1дготовленн1 та направленна для видання методичн1 реко-мендади "Hobi методи виходжування недоношених новонарод-жених" . • - * - .
Основн! результата досЯ1джень впроваджен! у .практику у i ■ . .
В1дд1ленн1 другого етапу виходжування недоношених немовлят Тернотльсько1 обласно1 дитячноГ кл1н1чн01 Л1карн1, В1дд1ленн1 новонароджених пологового будинку чемероведьКог районно1 л1карн1 -Хмельнццько1 область '
Дан1 дисертацЦ використовуються при читан! лекШй студентам. Л1карям-1нтернам, л1карям-курсантам Тернотльсько-го медичного 1нституту. ф
АЛРОБАшя робохи. основш положения робота пов!домлено
та обговорено на науковотпрактичних конФерентях тер-ношльського медхнституту (1990-1995Р. ), VII Всесоюзна кон-Ферении молодих вчених (Полтава. 1991 р.). VIII мхжна-родн1й конференихх молодих вчених (Полтава, 1993 р.) .на заседаниях обласного ■ . науко'ео-медичного тоЕариства пед1атр1в ( тернопть. 1-990-1995 рр, ) ,м1*народн1й каукс-вс>-практичн1й конФеренди (ки1в. 1995р. ) , Шжнародн1й украхнсько-баварсыий конференпи (Херсон. 1595 р.).
ДЕКЛАРАШЯ КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА Б РОЗРОБКУ- НАУКСВИХ РЕЗУЛЬТАТIВ. , ПРИ ЕИКОнаннх РОбОТИ особисто проведено детальний анал1з анте- , перг- х раннього постнатального пхрходхв розвитку 156 недоношених Д1тей в Л0Р1ВНЯНН1 з 40 здоровими доношениии новонародже-ниии. Вивчено особливост1 клхнхчнох та метаболхчнох адап-тагих немовлят Р1зного ступеня недоношеност1 хз включениям есетиале в комплекс .заход1В по виходжуванню недоно^ шених немовлят з Р1зним ступеней недоношеностх, Зд1йснено анал1з вс!х одержаних матеР1алхв та хх статистичка обробка.
ПУБЛ1КАШЯ РЕЗУЛЬТАТ Г Б Д0СЛ1ДЗЕЕННЯ. 'за матер; злами ди-сегтаин опубл1ковано 11-робхт..
ОБСЯГ I СТРУКТУРА Д'ИСЕРТАЦИ. Дисерташя СКЛа-
ааеться хз вступу, огляду Л1тератури , п"яти глав з опи-:анням методхв та власних дослхджень ,обговорення одержа-»IX результата. висновк1в . практичных рекомендашй 1
:писку" Л1тератури. Робота викладена ка 134 стог-1Нкая малш-
<г
юписного тексту, вклкчае ьъ таблииь та 1?. малина в 1 £ зиписки 13 хсторхй хвороб датея . ■ ш;. були пхд нагл ядом. :писок Л1тератури складаеться хз ¿52 назв рсеит . з яких .85 В1ТЧИЗНЯНИХ та;.б7 хноземних автояв.
ЗН1СТ РОБОТИ
05"ЕН I МЕТОДИ Д0СУ!1ДХЕНЬ. Для ви^хаення поставл^ним
.завдань було проведено по спеШально розробленгй програмг комплексне обстеження 196 новонароджених Д1тей. 1з^них 156 нтаоношених р1зксго гесташйного в'гку та . чо доношених здорових Д1тей, як1 ¿клали контрольну групу.
Вивчення особливостей адаптатд новонароджених , та клтчна ошнка 1х розвитку проводилась за дакними шкали Апгар, об"ективного обстеження соматичного та невролопчно-го статусгв, основних антропометричних параметру вираже-н1ст» та тривалктю тракзиторких стан1в та супутньох патологи.
Метабол1чну адапташ» новонароджених вивчали шляхом
- визначення активност! пропес1в В1льнорадикального окисления Л1П1Д1В по ■ вшсту дк та нда за нетом
• I. Д1 стальной, Т.г. Гаришв1л1 (19ТТ);
- визначення вмюту Ц1К за методом наэкоуа ег а1.(1977);
- визначення р1вня Е1 за методом А. А. тогайбаева та т. (1986) в нап1й модиФ1кацл,
• Показникй КЛ1ТШН01 ланки 1мун1тету.визначали одночас-нии виявленням Т-. Б- . д-розеткоутворюючих л1МФоштв ;га нульових кл1тин людинн за методой Иепйез е*. а1. (19"3) в модиФ1каци Т. г. Гришина ■ с. №олдера. А. Ф. фролово1 (1930).
. Гуморальна 1мунолог1чна ¡геактивнкть харакТеризувалася по Р1внк> концентрат! 1МУНоглоб^л1Н1Б С» А, Н у сироватт кров1 за методом Мапс1т я а1.<19б5).
3 мртою полшшення ,обм!ну речовин, особлиЕо' лщхдного. покрашення мембраностабхлггуючого. , гепатопротекторкогс та антиоксидного вплыву, зниження' ргвня &1Д1ру61Ну та зкти-Ейцп систем самозахист:-- у. недсношеншг дгтей ми вико^ис-то-вували есентале. Препарат призначали ¡14 (73 "■) недон->иг-
НИМ Д1ТЯМ -ЕНУТРШНЬОБеННО ПРОТЯГОМ 10^ ДН1Е ОДНОЧаС.КО 13
комплексом ,базисно1 терапи. контрольну групу склалк 42 (27 у-Г нейонсшених малиав . равношнних за ступеней недо-ношеност! та супутньокьпатолопеюг як1 отримували ,лиие ба-
icну fepani». .'
0тринан1 дан! оброблен1 методами вар1ап1йно1 статистики тдрахунком критерия достов1рност1 Ст'шента.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛГДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ. ПРОВе-:ними досл1дженнями встановлено шо биытсть Д1тей кон->ольно1 групп були в1д ж1нок В1КОМ 21-25 pokib. Переб1г irlthocti та полопв був Ф1зюлог1чним. Дан! антропомет-1чних досл1джень (-маса т1ла 3381.0+39.42 г. довжина Т1ла ,10*0,21 см) в1дпов1дають середн1м показникан для доно-них немовлят (А. К. Устинович , Б. А. Таболин. 1986; н. П. ¡налов и др. , 1991 ; • Т.К.'НабУХотный, 1991; 1,С.См1ян, М.СлободЯн. 1992; Mldlll, Vocel, 198б).Перюд адаптаап в. й rpyni проходив ф13юл0пчн0 , спостер1гались транзиторн1 ани:зн1ни шк1рних покрив1в ,<юо у), втрата маси т1ла при родженн1 (100 '/.), жовтянидя), гормональний криз (12.5'/.), аязиторна гарячка (5 /■).' Д1.ти були виписан1 аз пологово-будинку на шосту-сьому добу життя. Вроджених та набух захворювань у них не було виявлено.
Б1льписть нёдоношених новонароджених теж було в1д ж!нок Biui 21-25 pokib, шо пов'язано з переважною частотою по-пв у дангй в1ков1й групз. . Як правило, наюдженню неяо-лено1 дитини передував несприятливий nepeeir ваптностг полопв 1анем1Г ваттния, токсикози. загрози перериван-ваптност1 , обтяжений акушерський анамнез, дородове аходження навколопл1дних вод та ¿ншп, шо гзгодхуеться з тами Л1хератури (г. к. Школьный и др., 1986; ю. к. джаббаро-
1990; Сарга, 1987). Перюд адаптацц у недоношених не--злят Р13Н0Г0'ступеня зр1лост1 .проходив ; Б1дхиленнями. :тоТа пнеЕмопат1й. (32,05 "/), виражених :-ман мозкового-
>БООб1гу (55.77 И), набрякового синдрому (31,41 И) , гтр1шньоутр06н01 г1потроф11 (29.49 7.) , ознаки внут-шьоутробного "1нФ1кування (23.08 у.) , Б1дпов1дали. се-(н1м показникам . як! приводять 1нш1 лвтори (В. Нидлил,
19йб;г Ю. Е. Дементьева . 1988;: и. и. Анохин, н. А. Белоусова , 1989; Т.К. НабУХОТНЫЙ. 1989).
: Кл1н1чна симптоматика недоношених д1тей вивчалась у В1ДП0В1ДНИХ гесташйному в1ку трьох 'групах, . при цьому встановлена залежн1сть м1ж ступеней недоношеност1 1 важ-к1стю та тривал1стю адапташйних процес1в. В ус1Х глибоко-недоношених В1дм1чалися явила пневмопати з синдромом ди-хальних розлад!в. V яггей б1льш зр1лих ш стани зустр1чэ-лися р1дше: у 55,77 'а при першону ступен1 недоношеност1 1 у 90» 38' 7. - при другому ступен1 (р < 0.05). Прояви ателек-татично1 пневнонИ також частице зуср1чалися у д!тей третьо1 групи - 38.46 , у д1тей друго1 групи - 11,54 х. а в перш1й груп1 малюк1в таких випадк1в ми зовс1м не спос-тер!гали. Поряд з наростанням явил дихально! недостатност1 у меш зр1лих немовдят спостер1галися зм1ни з боку серц«-во-судинно1 систени , особливо вга>ажен1 у Д1тей з трет1м-четвертим ступеней недоношеност1 (61,54 х) та -другим (50,0 г.) ступеней, пор1вцяно з першим. (5,77.7.). Питона вага Д1тей з порэтпеннями мозкового кровоо61гу в трет1й груп! досягала 88,16 "/• , шо значно више в пор1внянн1 з пер-тою (32,69 у.) та другою (46,15 '/■) трупами. Явиша набряко-вого синдрому , навпаки, част1ше, проявлялися у Д1тей першо1 групи (46,15 у.) ПОР1ВНЯНО з другою (32,89 "/) та третьок» (15,38 '/.) трупами . Не можна поясните ,р1внем розвитку П1дшк1рнр-жирово1 кл1ткобини , де саме б!льше затримуеться вода в орган1зм1. Тому у глибоконедоношених Д1тей частше зустр1чаються симптоми депдратаан.
Вроджена Г1потроф1я констатована в УС1Х обстежуваних групах : в перш!й - 34,62 '/•, в друпй - 32.69 '/. в трет1й -21,15 v. , шо свхдчить про шк1длибий вплив на внутр1шнь0ут-робний розвиток плоду Р1зноман1тних пренатальних Фактору, як1 привели до передчасного народження дитини.
Аналопчну законом!Рн1сть вдалося прослшкувати 1' в пе-
реб1ГУ транзиторних стангв у штей Р1зних труп. зм1ни з боку шк1рних покрив1в у вигяяд1 erytena neonatorum, шо спостер1гаеться , у bcix новонароджених, у д1тей nepinoi гру-пи проходили до 8, 22+1, 25 дня життя. У друг01 групи - до 12,05+2.45 дня > а у глибоконедоношених утримувалися до 16.10+3.28 дня життя . тод1 як у доношених немовлят ш явиша проходили до 4.24+0.52 дня . Явиша транзиторно1 жов-тяниш утримувалися у д1тей з X ступеней недоношеност1 до 12.73+0, 51 доби життя . з II ступеней - до 14..18+0. 53 доби, з III-IV ступеней - до 17, 29+0,71 доби, шо достов1рно доб-ше, н1ж у доношених - 7,06+0,72 дня. втрата маси Т1ла при народхен1 у доношених складала 3,84+0.17 г i тривала до 4,56+0,36 доби життя . V недоношених nepraol групи втрата маси т1лй складала 6.20+0,21 у., друго1 групи - 6,82+0,24'/ , а у глибоконедоношених - 8,03+0,30 у. . Б1дновлення и проходило пов1льн1ше та п1зн1ше у менш зр1лих Д1тей.
строки виходжування недоношених немовлят на другому етап1 залежали в1д гесташйного в1ку. маси при .народженл, супутньо1 патологи та переб1гу адаптаци. недоношейг пер-шо! групи провели в сташонар1 в середньому 17,20+1.52 дня, длти з другим ступеней недоношеност1 знаходились на другому етат виходжування 24,74+2,11 дн1в, глибоконедоно-meHi немовлята провели в стац1онар1 в середньому 57, 31+2. 80 Л1ЖКО-дня.
У недоношених Д1тей bmict ИДА в периферичнгй kpobi сила- ■
дав 3,758+0,215 мкмоль/л, шо достов1рно (р < 0,01! Еиае >
показник1в НДА у доношених новонароджених (1,б 12+0,-120 мкмоль/л) 1 сшвпадае з, даними л1тератури. (Л. я. крамарчук , 1991) . К1льк1сть ДК у недоношених Д1тей доявнювала 20,519 + 0,344 мкмоль\л~ , шо достов1рно (р<0, 01) вшяё . Н1Ж у доношених новонароджених (15.389+0,61 мкмоль\л) . Отже , у не-цоношених д1тей мае Micae активаШя в1льнорадикального жислення Л1П1Д1В в поравнянн! з доношеними новонароджени-
ни,ттенсивнхсть якого у передчасно народжених Д1тей мох на пояснити биьш високим оби1нон речовин, шо тдтвер джуеться дйниии'лгтератури Ш. И. Пузырева и соавт. 1987 В. В. Банкова и соавт, , 1989) . най1нтесивн1ше процеси Б1льно радикального окисления Л1П1Д1В проходить у Д1тей з I сту пеней недоношеностг ( р1вень мда станоЕить л,гчч*о:гч нкйоль\л). У глибоконедоношених ш показники достовгрн нижч1 !з,207+0,ЕО нкмоль\л, р<0.02) , шо пояснюеться. очевид но . значним зменшенням коныентраин основних клас1в Фос 4>ол1п1д1в в мембранах кл!тин . низькин Р1внем загальни л1п1д1в 1 пол1ненасичених жирних кислот в сироватт кров (Т. К. набухотний, В. В. Павлюк, 1989).
При визначен! вн1сту шк отриная1 результата , шо значн в1др!знялись В1Д грули доношених д!тей . У недоношених но вонароджених к1льк1сть ЦХК в кров1. була в 2 рази виша , Н1, у ДОНОШеНИХ НеМОВЛЯТ (119.83*8.52 у. о. проти 59.97±1.3 у. о. , р<0, 01) , шо пов'язано (л. Иегер.-198б. Ю. А. Мучаидзе ; соавт. 1989) з недосконал1стк> захисних сил орган1зму нееФектиЕНОю нейтрал!затею антиген1в макроФальною систе ною . Н1льк1сть шк у д1тей з i ступеней недоношеност ( 135, 10 + 7. 78 У1. о. ) дост.ОВ1РНО (р<0, 05 ) В1ДР13НЯЛаСЬ В1, результат1В у глибоконедонотених (109.46*9.02у. о. ) немов лят . Разом з визначенням шк в кровд новонароджених.як мар
кера ендогеннса 1нтоксикацц . вивчався р!вень Е1. У недо
/
ношених *. немовлят показник РЕ1 склав 41,71±2.64Х 1 був Дос ТОБ1РНО (р<о,01) вишим. нхж у доношейих Д1тей (25.18 . о, "&'/). наявнхсть шк в патолоп'чних кондентрашях. тдвише ний Ивень Е1 св1дчить про- ..недостатне'функцюнуваннл 'ком пенсаторних детоксикашйних систем орган13МУ , шо прояв ляеться кл1Н1чко , затруднюе адаптации' 1 узгоджуеться даними хнших авторхв (Н. М. межирова, 1993).
вивчаючй стан кл!тинно1 та гуморально1 ланок 1мун1тет; новонароджених виявили • достов!Рне (р<0.01) зниженн;
в1дносно1 та абсолютной к1лькост1 т- л1мФоштв у недоношених дгтей . Абсолютна к1льк1сть Т-л1мФоиит1в у недсноше-них становила 1,'гз+о, 07хЮ? \л ,(в1дносна - зб.бб+ьзт, тод1 як у доношених абсолютна к1льк-1сть Т-л1мФоцит1в була 2,94 + 0,07 x 10Э \Л (В1ДН0СНа - 60, 28 + 2, 1'/-) , шо св1дчить про функтональну недостаттсть кл1тинно1 ланки 1Мунно1 систе-ми у недоношених малюкйв . Число .0-кл1тин у недоношених зростае пропоршйно зм1н1 дослхджуваних кл1тин: у ск1льки раз1в зменшувалось число т-л1мфонит1в у ст1льки ж раз1в зростало число 0-кл1тин . Статистично значимой р1зниш вм1сту малодиФерентйованих форм (Д-кл1тин) та неповних розеток у недоношених та доношених д1тей не виявлено
(р>0,05). В той же час к1льк!сть т-хелпер!в була значно ви-
9
шою у доношених - 43.33 + 1,6 х'Ю \л, Н1ж у
а
недоношених 28,30+1,07.x ю \л !р<о,01) . як 1 к1льк1сть Т-супресор1в (18,21+0,9 х 10® /л проти 9,96 ♦ 0,53 х 109\л, р<0,05) . 1нунодеФ1.цит у недоношених д!тей поглиблювався 1з .зростанням ступеня недоношеност1.В1Н проявляеться зменшен-ням к1лькост1 Т-кл1тин ( при I ступенй недоношеностх -39,75 + 2.15/С .при II ступенй- 36,74+1.62'/. . при.111-17 сту-ПеН1 - 33.50 + 0,95'/.) та 4 Зб1льшенням 0-кл1тин (44, от; + 1.14'/.- при i ступенг , 47,95+1.36" -. при ii ступекх , 49,75+1., ЗсХ - у глибоконедоношених ) .
Р1вень в-л1мфоцит1в у недоношених та доношених новона-роджених мало- в1дР1знявся м!ж собою 1 становив 4,71 + 1.14 та 4,09+0,32 '/• В1ДПОБ1ДНО. Проте , в абсолютких числах пгос-ллдковувалась явна тенденшя до зниження кхлькост! в-Л1МФоцит1в:. у доношених д!тей - 0,24+0,02 к 109/л, у дгтей i стутГенем недоношеност1 - 0,17+1,01 х 10?/л. ii ступеней -
О 9
о, 16 + 0, 01 х_10 /л, у глибоконедоношених- 0, 15+0,005 10 /л. виявлена суттева Р1 знидя в концентрат 1 х'вз , лка у доношених Д1тей становила 10,4+0,бзг\л , а у недоношених була - 7. 71+0,* 54 г\л (р<0,05) та 1гН , яка у доношених б у-
ла 0,38+0,1 г\л , а у недоношених 0,78^0,24 (р<о, 05).
Г1по1нуноглобул1нен1я ис поглиблювалася пропоршйно ступени недоношеност1 . при I ступеш недоношеностг к1льк1сть ий дор1внювала 8,64+0, 62 гчл . при 1п-1у ступен1 -7,09+0,22 г\л (р<о. 1) . Таку тенд'енш» ножна поясните зм1нок> тран;сплантарно1 передач1 цього 1иуногло6ул1ну при знижеши тернйну гесташ 1 плоду , а. також деякою Функнюнально» нез-р1л1стк> в-кл1тин. .
СпостеР1гаючи за' д1тьми, шо отримували есеншале В1дм1чали добру переносии1сть препарату, швидше проходили явиша жовтяниш . пневмопатП. наростала середньодобова ■прибавка наси ■ Д1ти швидше виписувалися 1з- стапюнару.
для визначення оптимально 1 дози. есеншале у д1тей з Р1знкм гесташйним в1ком вс1 немовлята були розпод1лен1 на ' чотири однор1дн1 п1дгрупи. Д1ти i п1дгрупи отримували тра-диШйну реаб1Л1тац1йну терашю . а д!тям п-1у п1дгруп в комплекс захошв по виходжуванню був включений есеншале в . добовхй доз1 о. 5-1.0-1,5 мл/кг маси в!дпов1дно. Найб1льше виражена позитивна динам1ка кл1н1чно1 симптоматики 1 лабо-раторних даних отримана в шдгруп1, де добова доза препарату складала '1,0 мл/кг наси (табл. 1). При цьону встанов-лен1 Р1зн1 оптимальн1 дози есеншале для д1тей з р!зним ступеней недоношеность
Найкраший позитивний вплив на кл!Н1чну та метабол1чнУ адаптадцо у Д1тей з I ступеней недоношеност1 виявив препарат в добов1й доз1 0,5 мл/кг маси. у Д1тей ше1 .шдгрупй явиша транзиторно1 • жовтяниш проходили до 11,38+0,31 дня життя (у д1тей , шо не отримували есеншале' - до 15,50+0,92 дня) ', середньодобовий прир1ст майи становив 30,71*2,07 г проти 24,64+1,22 г в контроль Д1ти шех шдгрупй провели в сташонар1 15.20+1.22 л1жко-дня , а Д1ти. як 1 не отримували есеншале, - 21,60+2,22 л!жко-день.
Таблица l
■ . ' Динамика показникхв НДА та дк (мкмоль/л), р1вня Ц1К (у. о. ) та Р1вня El <z) ' у недоношених д!тей . - • в залежчост!. в1д дози есеншале (Н+ш)
Показ-ники Час обсте-хення ТрадиШйн1 метояи л1кування Лобова доза есеншале
0¡ 5 . 1.0 1, 5
НДА До л1кування ГГ1СЛЯ л1кування Р 3, 425+0. 231 4. 281+0. 270 < 0,05 3, 685+0. 160 3. 077+0. 152 . < 0.05 3. S73 + 0. 328 2,977 + 0. 195 <0. 05 3,738 + 0, 175 3, 168+.0181 <0, 05
Ж До Л1кування П1СЛЯ л1кування v 20,095+0. 352 21,26+0,403 <0,05 20,783+0.301 19, 207+0, 333 <0,05 20, 656+0, 319 18,823 + 0. 381 <0,02 . 20, 533¿0, 41 16,843+0,36 •:0, 01
Ц1К До л1кування П1сля л1кування Р 120.8+6,164 53,89i4,181 <Ö, Ol 118, 8 + 8, 3 -44. 73i3, 25 <0,01 ' 12.8, 7 + 3, 5 44, 41 i4. 97 • С, Cl 110,95*¿.75 40. 15+4. 23 • 0, 01
PEI До Л1кувакия П1СЛЯ * ткуЕання р 39.127+1,18 28.463iV, 05 ^0, 05 41, 96^2, б 25, 26±0, 75 - <0,01 43, 14;2, 49 25, 13+:, Об" <0,01 42,61+2,43 25,.3 + C, 99 •0,01
Позитивний вплив выявила доза О,-5 мл/кг маси у д1тей з I ступенек недонощеност1 1 на показники метабол1чно1 адаптации Р1вень ШК у них знижувався 1з 133,10+8, ю у. о. до 41,33±3,89 у. о. (р <0,01), а Р1вень Е1 1з 46,06+3,10 г до £5,09+1. 38 '/. (р <0,01), досягаачи показник1в. характерних для доношених новонароджених. У дхтей з I ступеней недоно-шеност1, як1 не отримували есеншале, щ показники зменшу-вались в ненш1й Н1Р1. вмют нда у д1тей, шо отримували есеншале о, 5 нл/кг, достов1рно зменшувався з 4, 626*0, 228 мкмольул до 3,526+0,150 нкноль/л, а вн1ст дк зменшувався 13 22,130+0,214 мкмоль/л до : 19,тоо+о,256 , мкноль/л. тод! як у Д1тей , шо отримували есеншале , ш показники зростали.
,В1ям1чались ПОЗИТИВН1 змхни показдаиав кл1тинного та гуморального 1мун1тету. v Д1тей ше1 групи кхльк1сть т-л1мФоцит1в в кров1 зб1льшилася з 38,34±1,3б до 47,00+1,23 г №• < 0,01), к1льк1сть 0-кл1тин суттево змен-шувалась (з 45,14+1.08 у. до 36,14+1. оз '/.. р <о,оп. Збхльшувався (р <0.05) Р1вень т-хелпер1в та т-супресоргв. нормал1зувалося IX стввшношення. зростала концентрат я 18С 13 7,63+0,61 г/л до 10,07 + 0.24 г/л (Р <0,05) 1 змен-шувався вм1ст 1ем 1з 1>оз+о. 23 г/л до 0,65 + о,оз г/л (р 0,05). У Д1тей з I ступеней недоношеность як1 знаходили-ся лише на базисн1й терапи. к1льк1сть т-л1мФоцит1в та 0-кл1тин иайже не зинжвалася (в!дпов1дно 45,43+4,86 1 47,40 + 1. 23 ■/. 35.57i4.06 1 32,37*3,14 '/., р >0,05), хел-пернс-супресорне спхввхдношення защищалось однаковим (3,06)., а вм1ст 186 та 18Н мало зм1нюБався (р >0,05). .
У Д1тей 13 II ступеней недоношеност1 найеФектиБншою виявилась добова доза есеншале 1,0 мл/кг маси. У малюкгв ше1 шдгрупи явиша транзит-орнох жовтяниш проходили до 12,70+0.49 ДОбИ життя (в контрольной п1дгруп1 до
17,50+0,64 доби). явиша пневмопати купувались до
17, 7512. 38 ДОбИ (В КОНТРОЛЬНА П1ДГРУП1 - до 21, 93*2,46 доби), невролопчна, симптоматика нормал1зувалася До 26,85+2,46 доби (в контрольн1й П1ДГРУП1 утримувалась до 31,08+1,91 доби). середньодобовий • прирйст маси склав 33.98+1,24 Г (Р <0,01) ПРОТИ 25,57+0,88 Г У Д1ТеЙ, шо не отримували есеншале. Д1ти. якй отримували препарат по 1,0 мл/кг маси, швидше виписувались 13 . статонару (22,1+2,0? Л1ЖКО"ДНЯ ПРОТИ 29.8+3,21 Л1ЖКО-ДН1В). Вм1сТ Ц1К у НИХ (Р <0,001) зменшувався 13 123,3018,64 У. О. до 43,75+4,98 у. о. (В КОНТРОЛЬНА П1ДГРУП1 13 121,8+ 6,65 у. О. до 55.00 +4,91 У. О.), а Р1вень Е1 - 1з 43,03 + 2,58 г до 25, Зб.+ 0,81 (Р < 0,001). в контрольна п1дгруп1 - 13 39.03+2,41 г до 28.21+0,80 у- Найб1льш виражена динамйка 1мунного статусу простежувалась в Шй же п1дгруп1. В1дносна кйлькйсть Т-кл1тин у" них зб1льшувалась 1з 28,б±0.81 '/. до 43,17+1.01 ■/• (р < 0,001). а 0-кл1тин зменшувалась 13 54.60+1,36 V. до 34,83+0,75 у- (р < 0,001). Зб1лыпення в1дносного та абсолютного числа Б-лймФопитйв супроводжувалось наростанням концентрашй 186-13 7,87 + 0.58 г/л до 9,86 + 0,21 г/л (р < 0,01). у Д1тей КОНТРОЛЬНО! ПйДГРУПИ КйЛЪКйСТЬ в-Л1МФО-
цит1в та вм1ст X вг достовйрно не.змйнювались.
Клйнйчна та метабол1чна адапташя глибоконедоношених немовлят найкраше проходила в п1дгруп1, де добова доза есеншале становила 1,5 мл/кг маси. Явиша жовтянит у них проходили до 15,20+0,36 дня життя (в к0нтр0льн1й п1дгруп1
- до 22,20+.1,20 дня), явиша пневмопатп купувались до 20,34 + 2,11 ДНЯ (в КОНТРОЛЬНА П1ДГРУП1 . - ДО 23,91+ 1,95 дня!, а невролопчна симптоматика нормалйзУЕалася до 28,86+1,82 ДОбИ ЖИТТЯ (в КОНТРОЛ1 - до 34,21+1,35 доби). е сташонарг вони перебували 52,51+2,4 дня, а- Д1ти -контрольной пйдгрупи - 62.31+4,11 дня. Кондентрашя про-дуктйв вйльнорадикал@эго окисления лйпйдйв у них також знижувалась пйсля курсу лйкування, тодх як у малюкйв. шо
отримували лише базисну терапио. збдлшувалась. Втст ШК та Р1вень Е1 зментувались в динамдцд у всдх глибоконедоно-шених, але у ддтей. як1 отримували есеншале в добовдй доз1 1,5 мл/кг маси, зниження було найдстотндшим. Позитив-ним е те, шо функтональна несароможндсть дмундтету у гли-боконедоношених д1тей не поглйблювалась, а, навпаки,
. стабдлдзувалася п1д д1ек> есеншале 1 нала тенденцдю до
■ ' -
нормалдзашд. Це проявлялося у доставдрному пддвишеннд В1дносно1 та абсолютноД кдлькостд Т-клдтин. особливо т-хелпердв та Т-супресордв. в нормалДзадДД хелперно-супре-сорного спдввдднотення та достав1рному зменшеннд вддноснод та абсолютнод кдлькостд "нульових" кл1тин.. V глибоконедо-нотених дДтей, як1 отрииували есенп1але в добовДй дозд1,5 мл/;кг маси, кдлькдсть т-лдмфодитдв зростала з 32,00+2.16 ч-до 11,75+2,09 <р < 0.001), а-кдлькдсть 0-клДтин зменшу-валася ДЗ 52. 33 + 2,02 у- до 34,25+ 1.72 7. (р < 0,001). в контрольнДй пддгрупд к1пьк1сть Т-я1мФоиит1в зростала.,, а кдлькдсть 0-кл1тин зменшувалась, але в мешпДй м1Р1: дз 31,0 + 1.79 '/. до 38.Т1+1.84 у- та 13 50,20+0,73 у. до 43,66 + 1.91 '/ (р < 0,01) в1дпов1дно. у ддтей цдед пддгрупи к1льк1сть в-кл1тин" зростала 13 4,00+0,20 г до 4.75+0. ю у. (р < 0,05) (в контрол1 дз 4.20+0,20 у. до 4,5 + 0,16 р > 0,05), шо супроводжувалося.зростанням концентрат! 1 ее вдд 6.7140.21 до 9.01+0,18 У- (р < 0,01) проти показникдв
КОНТРОЛЮ - 13 7,28+0,30 г/л до 7,50+0,11 г/л !Р> 0,05).
/
Наведёт данд доводять необхддндсть включения в ком-плексну терапно недоношених неновлят рдзного гесташиного Б1ку лтосоиального ФосФолдшдного препарату есеншале. Полдненасиченд жирн1 кислота* шовходять до його складу, можуть вистулати як компонента неФерментатиБнод антиокси-дантно1 системи. Терапдя недоношених малк>к1в на другому етапд виходжування, в комплекс якод включений есеншале, справляе позитйвний вплив- на основнД. клдндчнд прояви^ зав-
дяки зниженню концентрат 1 токсичних продукпв ■ в органхзмь гадьмуванн» прочес1в в1льнорадикального окисления лгптв, нормал1зацц Р1вня Е1, вмкту шк. 61л1-руб1ну. ЕсенШале виявив неспеиифхчний коригуючий вплив на функиП кл1тинно1 та гунорально! ланок щун1тету. якшо при' першому та другому ступен1 недоношеностх спостер1галась нормал1зап1я Функшй 1мунно1 систени.то у глибоконедоноше-них П1Д Д1ею препарату 1мунолопчн1 покаэники вир1внювади-ся 1 наближалися до таких. як1 були характерними для дхтей з легким ступеней недоношеност1. най1стотнший позитйвнип еФект есеншале на показники кл1н1чн01 та метаб0Л1Ч01 адаптани у Д1тей з першим ступеней недоношеност1 прояв- . лявся при використашп д060в01 Дози 0,5 мл/кг. з другим
«тупенем недоношеносп - 1,0 мл/кг, у глибоконедоношених -. - 1 , > 1,5 мл/кг маси. Включения есешиале в комплекс заяод1Б • по
виходжуванню недоношенйх новонароджених сприяе оптим1заш1
продесхБ кл1н1чн01 та метабол1чн<я'адаптацц, зменшуе три-
вал1сть перебування немовлят. в стаШонаР1, ?нижуе ризик
виникнення небажаних залшкових явиш г1покси та сприяе .
благоприемному"насл1дку. там'самим зменш/ючн показник ди-
тячо1 смертност1.
; - вйсновки
с . ъ .
Адаптация недоксшених новонароджених _.супрсводжУса-'
лась пневмопапями ¡82.05 у.),, вираженими порушеннчми 'моз->
«вого кровообхгу (55.77,'/•), набряковим синдромом '•), ппьтро'мек- !29,49 >:}, бнутрхшньсутрог-ним 1к-ик:-;?£н-(.2 3. ог ").. Остановлена пряма залежн1стъ мхж ступеней 1едоношеност1. важкютю та триеалитю провесу адапташ^.
2. У передчасно народжених Д1тей в пор1Енлнн1 з дон:ше-шми новонародженими В1дм1чаетъся активашя прс-цасгв !1льнорадикаяьного окисления л!П1д1в. б!льае виражена при
першому ступенп£ёдонотеност1 1 мекш значка у глибоконедо-ношених немовлят.
3.КЛ1Н1ЧН1 та метабол!чн1 критерц синдрому ендогенног 1НтоксикаШ1у недоношених Д1тей б1льш Еира*ен1, н1ж у до-ношених новонароджених. мають пряму залежнЮть в1д гес-ташйного в1ку. -
4. встановлена супрес1я кд1тинно1 ланки 1мун1тету у пе-редчасно народжених Д1тей у бйглядх зменшення числа Т-л1мФо1ШТ1.в. Т-хелпер1в, 44 т-супресордв. зб1л'ьшення
•кхлькосп "йульових" кл1тин, шо поглиблюеться 1з зростан-ням ступеня недоношеност!. В1дхилення з боку гуморально1 ланки 1иун1тету полагали в зниженн1 концентрат 1 1еб 1 п1двишенн1 1 ей та в мент1й м1р1 18А. що вказуе на можлибу внутр1шньоутро6ну антигенну стимулянт
5. Включения еееншале в комплекс заходгв по • виходжу-ванню сприяе адаптацц недоношених новонароджених, шо проявляеться-швидшою нормал1зашею мозкового кровоо61ГУ та невролопчно1 симптоматики, купуванню явиш ж'овтяниш та пневмопати, большою середньодобовою прибавкою масичта зментенням тривалост1 перебування немовлят б стацюнаР1.
6. Комплекс терапп з включениям еееншале сприяе , крапай метабол1чн1й адаптацц недоношених .немовлят, зниг. жуючи - пюцеси вгльнорадйкального окисления л1п1д1б. нор-мал13У»чи вм1ст шк та р1вень.Е1, биябллючи неспеий-мчний .
. 1 мунокс ригуючип еФект- на кл1тинку та гуморальк:-4 ланки 1нун1тету.
7. Ог£гинальна К'^-ъ. еееншале, . яка спг-нде кг.ашп: КЛШ1ЧН1Й та метабол 1чн1й4 "адапташ'1- дней . заложить вгд стшеня кедокошеносп.
8. Пропою-¿-ко включат» ееёкшал* б комплекс заяс-д!в для покрашення адаптацц недоношених немовлят як заехб, шо виявляе антиоксидантний. детоксикуьчий те неспевдтчнии хмгнокоригуючий ефект.
ПРАКТИЧН1 РЕКОИЕНДАЦЦ
1. У комплексному дс>сл1дженн1 недонощених немовлят для своечасного виявлення ступеня " вираженост1 ендогенног. 1нтоксикаи11 пропонуемо використовувати гнформативния та доступний для кожного медичного закладу метод визначення Р1вня Ц1К та Е1 в периферичн!й кров1.
2. патогенетично обгрунтовано використання есеншале в комплексна терапп недоношених малюк1в на другому етап1 виходжування.
3. Пропонуемо використовувати есеншале для виходжування недоношених новонароджених як препарат , шо виявляе неспеаиф1чний 1мунокоригуючий еФект.
Рекомендуемо практичним л1карям використовувати для покрашення кл1н1чн01 та метабол1чно1 адаптаШ1 недоношених д!тей есеншале для штей з I ступеней недоношеност1 -0,5 мл/кг, з II ступеней недоношеност1 - 1,0 мл/кг. для глибоконедоношених - 1.5 мл/кг маси шоденно внутрипньовен-но протягом 10.дн1в.
СПИСОК НАУКОВИХ Р0В1Т.
ЯК1 ВИСВ1ТЛШГЬ ЗИ1СТ ДИСЕРТАШI
1. Состояние перекисного окисления липидов, гуморального иммунитета и микрофлоры кишечника у детей с врожденной
>
гипотро'фией //Физиология и'патология перекисного окисления липидов. гемостаза и, иммуногенеза: Тезисы НУ Всесоюзной конференции молодых ученых.-Полтава, 1991.-с. 6 (Соавт. Багирян И. о. )
2. Особенности иммунитета человека при . рождении //Актуальные вопросы биомед. и клинич. антропологии: Гез. докл. - Красноярск, 1992.-С. 30. (Соавт. В. В. СтеценкоГ.
3. ДосвХд застосування ЕСЕНШАЛЕ для профхлактики зах-ворювань гепатоб1лхарно1 системи у новонароджених Д1тей //Акгуальнх проблеми дитячо1 гастроентерслогхх: Тези наук, -практ. конФереннп Украхни (Терношль. 27-28 жовтня 1992 р.). - Терношль, 1992. -С. 41. (Сп1вавт. в. о. Синицька, 1.Н. Мороз. "I. о. бэгхрян).
4. Динамхка показникх'в клхтинного хмунхтету у недоноше-- них новонароджених //Актуальн1 питания клхнхчного 1 експе-
' риментальноХ медипини: Тези науково! конФеренШ1. .'-Тер-, нопхль. 1994. -С.-237. (сшвавт. Г. А. Павлишин. В. В. Степенко).
. 5. Клхшчна характеристика.недоношених неновлят //До-сягнення' 1 перспективи кл1н1чно1 та експериментальнох кр?'-дицини: Тези науково1 конферендп. -Терношль. 1995. -С. 337.
'ч? Роль р1зних' Факторхв в проблем1 невиношування //Актуальнх проблени невиношування. 1нтенсивного виходжування та лхкування передчасно народжених дхтей: Натер1али КОНФеРеННХХ. -КИХВ, 1995. -с. 32-33.
7. застосування есеншале в реабхлхташх недоношених неновлят //Актуальн1 проблеми невиношування, хнтенсивносо виходжування та л1кування передчасно народжених Д1тей: На-. тер1али конФереншх. -ки1в. 1995. -с. 118-119. (Сшвавт. "I. С. СМ1ЯН).
8. Основнх нозолопчн! Форми на еташ виходжування недоношених немовлят 7/Актуальн1 проблеми невиношування. 1нтенсивного Еиходжування та лйкування передчасно народжених .Д1тёй: Натерхали кокференШ1. -ки1б. 1995. -С. 120. (Спхвавт. в. в. стеаенко. Б. Ф. лобода.т. В. Бл1хар, з. Б. дхдух).
9. Нов1 п1дхояи до реаб1Л1таШ1 новонароджених з труп ризику //Реаб1лхташя в педх'атрхХ: Матер!али .пленуму нау-ково-медичного товариства дитячих лхкархв. -КИ1в-Тер-нопхль, 1995- -с. 7 (СШвавт. I. О. Багхрян, В. Б. стеденко).
Ю, застосування есеншале в реабхлхташх дхтей з лег-
м ступеней недоношеност1 //Реаб1л1ташя в пешатрп: Натекали пленуму, науково-медичного товаристёа дитячих Л1кар1в. -Ки1в-Терноп1ль, 1995.-С. 79.
И. Реаб1л1ташя • глибоконедоношених новонароджених з використаннян есенпдале //Укра1нськии вюник психоневрологи, т. III, випуск 3 (7). -xapKlB,' 1995. -С. 144.
Аннотация.
В. В. Павликовская. особенности клиники и метаболической адаптации недоношенных новорожденных при включении эссен-циале в комплекс мероприятий на втором этапе выхаживания.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. Ol. ю - педиатрия. институт педиатрии , акущерства и гинекологии анн Украины. Киев. 1996. исследование выполнено у 196 новорожденных детей , 156'из которых - преждевременнородившиеся дети с различной степенью недоношенности, изучены особенности клинической и метаболической адаптации, течение и длительность которой зависит от степени недоношенности. Предложено включение -зссенниале в комплекс мероприятий по выхаживанию недоношенных новорожденных,что позво--лило,улучшить процессы клинической и метаболической адаптации., увеличить ¿реднесуточный прирост массы и сократить пребывание детей на втором этапе выхаживания.
\ • '
Summary .
rivliKovsKa V. v.. Peculiarities of the clinical symptoms'and metabolic adaptation of the prematurely' new-borns in including of essenclale in the Complex' of
measures within the second stage of the nursing.
Dissertation for obtaining, the degree of candidate of medical science, speciality; lt. 01.10. - Pediatrics. Academy of Medical sciences Institute of Pediatrics.Obstetrics and Gynecology. UKraine. Kiev. 1996., 196 new-borns have been examined in the course of the present research. Among their number 156 ones were prematurely born children with the different stage of ■premature, birth.Fecullarltles of the clinical and . metabolic adaptation, course and duration of which are depend on the staee of premature . .birth . have been studied . Including of essenciale in the coplex. of measures for the nursing of prematurely new-borns has been suggested. • This measure has allowed to improve the processes of clinical and metabolic adaptation. . to increase the dally weight increment and to reduce the duration of the second stage of the.nursing of children.