Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Особенности клинического течения и лечение заболеваний пародонта у психически больных детей

АВТОРЕФЕРАТ
Особенности клинического течения и лечение заболеваний пародонта у психически больных детей - тема автореферата по медицине
Лысак, Татьяна Юрьевна Львов 1996 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.01.21
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Особенности клинического течения и лечение заболеваний пародонта у психически больных детей

: ОД

- :-Ц

Мшютерство Охорони Здоров'я Укршни Льп!вський Державний Медичний Угаверситет

на правах рукопису УДК 616.314.17-008.1--053.4/.6-06:61б.8]-08

Лисак Тетяна Юривна

Особливосп юйшчного переб1гу та лисування захворювань пародонту у псюачно хворих дпгей

14.01.21. - Стоматология

Автореферат дисертацп на здобутгя паукового ступеня кандидата медичних наук

Льв1в-1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконш ia у Л ьв1вському державному меднчному ушвсрситегл

Пауков! кершшки

Заслуженны д1яч науки i техшки Украйш, доктор медпчннх наук, професор Смоляр Hina iuaniBiia.

Доктор медичних наук, профссор Влох ipinia Йосппшна.

Офщшш опоненти Доктор медичних наук, професор Горзов 1.П. Доктор медичних наук, доцент Полпун A.M.

ПРО В ¡ДНА УСТАЫОВА

Дшлропетровська державна меднчна академ1я

Захист вшбудсться "___"_______1996 р. на заелдаши

спещал130ван01 вчено'1 ради Д 04.19.04 у Лшвському меднчному yiiiBcpciiTeTi (290010, м.Льиш, вул. Пекарська, буд. 69).

3 дисертащею можна ознайомитись в 6ifuiioTcui Льв1вського мсдичногоуншсрситсту (290010, м.Льв1в, вул. С1човпх Стршьцш, буд.6)

Автореферат розклашш _ р.

Вчений секретар спещшшованоУ вчено! ради

Чуклш С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыйсть проблеми. За даними ВООЗ розповсюджен1сть хвороб пародонту серед д1тей та п!дл1тк1в залишаеться висо-кою. Разом з тим впровадження у високорозвинених кра1нах !н-дав!дуально! проф!лактики стоматолог!чних захворювань, у тому числ! ! хвороб пародонту, на р!зних р1внях та в р!зних трупах населения сприяло появ! тенденцИ до ix знизкення (Ко-лесоваН.А., Политун А.М. 1981, Жижина Н. А., Прохончуков A.A. 1981, КолесоваН.А. 1985, РевенкоЕ.В. 1989, Белоклиц-кая Г. Ф. 1995).

Високу розповсюджен!сть захворювань пародонту пов'язу-ють з! складнЮтю !х ет!олог!! та патогенезу, багаточислен-н!стю чинник!в. що ix викликають, в!дсутн1стю ефективних за-coöiB первинно! проф!лактики.

За останне десятир!ччя спостер!гаеться ч1тка тенденц!я до зб1льшення частота захворювань пародонту у д1тей та ос!б молодого BiKy, як!, як правило, виникають на фон! патолог!! внутр1шн!х opraHiB (Вольвач С.И. 1985, Алексеенко Г.Б. 1986, Москвина Т.е. 1987. Поликанова Л.Г. 1987, Керимов Е.Е. 1989, Колесова H.A., Политун A.M. 1989, Годованець Л.В. 1990, Хо-менко Л. 0. Шматко В. I. Остапко O.I., 1993).

Але разом з тим багато питань залишаються суперечливи-ми. особливо, коли патолог!я пародонту розвиваеться на фон! розлад1в травления, ЦНС, обм!ну речовин. Виключно висока по-ширен!сть хвороб пародонту, низька ефективн1сть стоматоло-Пчно! проф1лактики i ix л!кування у д1тей з патолог!ею внутр!шн!х орган!в Ictotho впливають на переб!г основного захворювання, на формування здоров'я д!тей.

У поодиноких кл!н!чних досл1дженнях доведена висока

У

розповсюджен1сть хвороб пародонту серед дхтей з патолог1ею ЦНС, вашасть 1х переб!гу та л!кування (Маслова Г.И., Чупин Г.Т. 1972. Васильев А. Ф. 1981. ЮлдашевО.Т. та сп!вавт. 1987. Цепов Л.М. 1987, Сирота Г. И.. та сгпвавт. 1989, Петрушанко Т.А. 1992). Але фрагментарн! досл1дження 1 практичн! реко-мендацп засоб1в л1кування патолоПчних процес!в в пародонт1 д1тей з розладами ЦНС не дають змоги отримати необхщшЧ ефект. Кр1м того, актуальним е пошук показник1в, як1 можна було б розглядати -в якост! маркер1в, що дозволяють не т1ль-ки визначити активн1сть переб1гу хвороб пародонту, а 1 оц1ни-ти 1х вплив на переб1г соматично! патологи. 1снування ряду невир1шених питань спонукало нас до вибору теми досл1дження.

Мета роботи - вивчення стану тканин пародонту та особ-ливостей клШчних прояв1в його захворювань у д1тей з пато-лог1ею ЦНС, розробка 1 впровадження обгрунтованих л1куваль-них заход1в.

Завдання досл1дження.

1. Визначити розповсюджен1сть та 1нтенсивн1сть хвороб пародонту у д1тей, хворих на шизофрен1ю, еп1лепс1ю та ол1-гофрен1ю.

2. Проанал1зувати особливост! кл1н1чного переб1гу па-толог1чних процес1в в пародонт! в залежност! в1д характеру захворювань ЦНС.

3. 0ц1нити г1г1ену порожнини рота у псих1чно хворих

д1тей.

4. Досл1дити функц1ональний стан п1руватдег!дрогеназ-но1 системи у д1тей, хворих на г1нг1в1т та пародонтит в залежност! в1д псих1чних розлад1в.

к 5. Обгрунтувати, розробити 1 впровадити в практику

комплекс л1кувальних заход1в хвороб пародонту у д!тей з па-

толог!ею ЦНС.

Наукова новизна роботи. На основ! кл!н1чних обстежень встановлено розповсюджен!сть та 1нтенсивн1сть хвороб паро-донту в залежност1 в1д псих1чних розлад1в. Вперше встановлено, що для д1тей, хворих на еп!лепс!ю. характерна середньо-важка форма катарального г!нг1в1ту; для д!тей, хворих на шизофрению - важка форма катарального г1нг1в!ту, а для хворих на ол1гофрен1ю - г!пертроф!чний г3.нг1в1т, середньоважка форма.

Показано, що у виникненн! хвороб пародонту суттеву роль вШграе г!г!ена порожнини рота, а на розвиток патоло-Пчних зм!н в пародонт! у псих!чно хворих д!тей впливають порушення вуглеводного обм1ну. На основ! комплексно! оц!нки ФункЩонального стану ПДГ-системи виявлено.що довготривалий переб1г запальних процес!в в пародонт! корелюе з зниженням активност1 ПДГ. Вперше встановлено можлив1сть визначення ПДГ-активност1 ротово! р1дини для оц!нки вуглеводного обм!ну у псих1чно хворих д!тей. Вперше за показниками р!вня п!рува-ту в ротов1й р!дин! визначено стан вуглеводного обм1ну у д1-тей, хворих на еп1лепс!ю, ол!гофрен!ю та шизофрен!ю.

Розроблено. обгрунтовано 1 впроваджено в практику спо-с!б л!кування хвороб пародонту у псих1чно хворих д!тей.

0сновн1 положения дисертацП. як1 винесено на захист:

1. Розповсюджен1сть та 1нтенсивн1сть хвороб пародонту, особливост1 IX клШчних прояв1в у псих!чно хворих д!тей.

2. Фунгацональний стан ПДГ-системи ротово! р!дини за-лежить В1Д характеру патолог!чного процесу в пародонт1, а також в!д розлад!в ЦНС.

3. Ефективн!сть л!кування хвороб пародонту у псих!чно хворих д!тей з використанням комплексу, до складу якого вхо-

дять сермхон, метилурацил, псшсорб, метронхдазол та вШ-л1н.

Практична ц1шисть роботи. Встановлена розповсюдже-н!сть та штенсивндсть хвороб пародонту у д1тей з патологпею ЦНС може бути врахована при плануванн! орган1зацП стомато-лог1чно1 допомоги в псих1атричних л1карнях та диспансерах, школах-1нтернатах для д1тей з розладами псих1ки. Кл1н1чно виявлено найглибий ураження пародонту у д1тей, хворих на ол1гофрен1ю. Доведено доц1льне використання для л1кування г!нг1в1ту та пародонтиту у псих1чно хворих д!тей комплексу препарат!в, що включае метрон1дазол, метилурацил, В1н1л1н, яким притаманн! протизапалыи, бактерицидна1муностимулююч1 властивост!. 3 метою покращення метабол1зму та мхкроциркуля-цП в пародонт! вперше використано сермхон в поеднашп з сорбц1йно-апл!каЩйною терашею.

Запропоновано визначення ПДГ-активност! ротово! ршши для д1агностики, прогнозу 1 оц!нки ефективност1 л!кування хворо'б пародонту у психХчно хворих д1тей.

Особистий внесок автора. Автором сформульована мета 1 завдання досл1дження. Самост1йно проведена розробка лнсу-вальних заход!в для псих!чно хворих д1тей, в яких д1агносто-ван1 патолог!чн! зм1ни в тканинах пародонту.

Б1ох1м1чн1 досл!дження проведен! разом 1з сп1вроб1тни-ками лабораторИ кафедри ендокринологП Льв1вського медично-го ун1верситату (зав. каф. акад. Томашевський Я.I.).

Впровадження результате роботи в практику. За матер1-алами дисертацП за пер!од з 1992 по 1995 р1к опубл1ковано 12 друкованих роб!т, в тому числ! 1нформац1йний лист "Л1ку-вання захворювань пародонту у псих1чно хворих д1тей".

Розроблен1 1 впроваджен! в практику дитячих в1дд1лень

стоматолог!чних пол1кл1н1к м1ст Львова, 1вано-Франк1вська, Ужгорода. Р1вне, Луцька. Тернополя, Полтави, Дн!пропетровсь-ка пропозиц!! по методиц! комплексного л1кування захворювань пародонту у псих1чно хворих д!тей. Комплекс л1кувальних за-ход1в був застосований в 10 пол!кл1н1ках. За даними впровад-джуючих орган!зац1й, використання розробленого комплексу сприяе скороченню терм!н!в л1кування та забезпечуе ст!йку стаб!л1зац1ю процесу.

Матер1али дисертацИ впроваджен! в навчальний процес на кафедрах стоматолог!I дитячого в1ку Льв!вського медичного ун!верситету, Лолтавсько!, Дн1пропетровсько! та 1вано-Фран-к!всько1 медичних академ!й, у цикл! факультету вдосконалення дитячих стоматолог!в при кафедр! стоматологи дитячого в!ку Льв1вського медичного ун1верситету.

Апробац1я роботи. Основн1 положения викладен1 на зас1-данн1 робочо! групи ВООЗ з питань проф1лактики стоматолог1ч-них захворювань (сп!вроб1тницький центр ВООЗ з! стоматолог!! для кра!н Сх1дио1 бвропи, М!нськ 1992). на м!жнародн1й кон-ференц!! "Правов1 та соц1альн1 проблеми псих1чно хворих та IX с1мей" (Польща. м.Твурк1. 1993), на зас1данн1 Льв1вського обласного наукового стоматолог1чного товариства (Льв!в, 1994).

Публ1кацИ. За матер1алами дисертацИ опубл1ковано 11 роб!т 1 1 1нформац1йний лист.

Обсяг 1 структура роботи. Матер1ал викладено на 179 сторшках друкованого тексту, !люстрована 40 рисунками та 16 таблицями. Праця складаеться з вступу, огляду л!тератури, 4 глав власних досл!джень, заключения, висновк!в, практичних рекомендаЩй, вказ!вника л!тератури. який включае 241 джере-ло. з них 191 - в1тчизняно! (СНД) та 50 1ноземно1.

>

3MICT РОБОТИ

MaTepian i метода досл1даення. Для виконання поставлено! мети нами обстежена 421 дитина, хвора на ол!гофрен1ю. шизофрен1ю та еп1лепс1ю у в1ц! в1д 6 до 14 рок1в. Динам1чне обстеження д1тей проводилось в дитячому психоневролог1чному диспансер!, дитячому в!дд!ленн1 Льв1всько! псих1атрично1 л!-карн! та" школ!-1нтернат1 N 102. Контрольну групу складали 180 практично здорових д!тей. Обстеження проводили за методикою ВООЗ (1980) з врахуванням рекомендагцй е.В.Боровсько-го. П.А.Леуса, В.К.Леонтьева (1985).

Дан! обстеження вносилися у розроблену нами карту, в як!й стан пародонту визначався за допомогою iHfleKCiB PMA (Schour. Massler 1948), CPITN, проби иЛллера-Шсарева. Г!г1-ен!чний стан порожнини рота ощнювали за допомогою 1ндекса Quigley-Hain (1962).

При постанови! д!агнозу використовували класиф1кац1ю захворювань пародонту, прийняту XVI Пленумом правл1ння Всесоюзного наукового товариства л1кар1в-стоматолог1в (листопад 1983, бреван). Додатково ф!ксувались наявн1сть патолог1чного процесу твердих тканин зуб1в, слизово! оболонки порожнини рота, аномалИ зуб!в та прикусу.

3 метою визначення преморб!дних стан!в порушення вугле-водного обм1ну нами визначався вм!ст п1рувату та активн1сть п!руватдег!дрогенади (ПДГ) в ротов1й р1дин! та кров1 у д1-тей, хворих на ол1гофрен!ю, еп1лепс1ю та шизофрен1ю.

Всього проведено 200 проб визначення п!рувату у кров1 та 136 проб його BMiCTy в ротов!й р^дин! 72 псих1чно хворих д1тей. Функц1ональний стан ПДГ-системи визначався у 35 хво-

рих на п!дстав1 ощнки показник!в ПДГ-активност1 кап1лярно! кров! та у 34 хворих за показниками ПДГ-активност! ротово! р1дини.

Концентрац!ю п1рувату в кап!лярн1й кров1 та ротов!й р!-дин1 визначали колориметричним методом, що оснований на ре-акц!! л1ровиноградно1 кислота з 2, 4-дин1трофен1лг!дразином з утворенням г1дразону п1рувату червоно-оранжевого кольору. 1нтенсивн!сть забарвлення проби, яка пропорц1йна концентра-ц11 п1рувату, вим!рювали при довжин! хвил! 470 нм. Концент-рац1ю п1рувату визначали в динам1ц! проведения глюкозотоле-рантного тесту натще, на 6(Ый, 120-1Й хвилинах п1сля ву-глеводного навантаження (вуглеводного сн!данку) - п!руват-ний тест на толерантн1сть до глюкози (Томашевський Я.I. 1987, 1989).

Для оц1нки ефективност1 л!кування захворювань пародонту п!д нашим спостереженням знаходилось 68 д1тей в1ком в1д 6 до 14 рок1в, хворих на еп1лепс1ю, шизофрен1ю та ол1гофрен1ю. Серед них з катаральним Пнг1в1том було 39 хворих, з г1перт-роф1чним г1нг1в1том - 15. з пародонтитом легкого ступени важкост! - 14. В залежност! в1д використано! методики л!ку-вання хвор! поднялись на основну та контрольну групи. Л1ку-вання д1тей контрольно! групи проводилось за загально прий-нятою схемою.

0ц1нка безпосередн!х результат!в л1кування проводилась в!зуально, враховуючи зм1ну кл!н1чних симптом1в (на 4-5 та 10-12 день), за допомогою 1ндексу РМА. аи!я1еу-На1п, проби Ш!ллера-П!сарева, показник1в вуглеводного обм!ну ротово! р1-дини та терм!ну л!кування.

Нами також проводилась огЦнка в!ддалених результат^ л1кування через 6 та 12 м1сяц!в.

- 10 -

Результата досл1,дження та обговорення. Результата досл1д-ження доказали, що поширен1сть патолог1чних процес1в тканин пародонту у д!тей, хворих на еп1лепс1ю. складала 61.02+-6,3%. у хворих на шизофрен1ю -89.4+-2.6%, а у хворих на ол1гофре-н1ю - 97,64+-8,7%. ' В1домост1 по захворюваност1 пародонту у д1тей, хворих на ол1гофрен1ю, узгоджуються з даними Г.М.Вишняк, яка виявила у п1дл!тк1в з хворобою Дауна та ол1гофрен1ею частоту пародонтопат1й - 91,7-96.1%.

Анал1з отриманих даних св1дчить, що найб1льш частою патологию у обстежених д!тей в1ком 6-8 рок1в був катаральний г1нг1в1т. Так. його частота у д1тей, хворих на еп1лепс1ю, становила 42.86+-3,8%, у хворих на шизофрен1ю - 84,38+-4,3%, а у хворих на ол1гофрен1ю 91,52+-7,9%.

Переб1г г1нг1в1ту у д1тей з патолог1ею ЦНС характеризу-вався зростанням з в1ком частота хрон1чно1 та загострення хрон!чно1 форм. Так, якщо у д1тей, хворих на еп1лепс!ю в 6-8 рок1в данх форми г1нг1в1ту зустр1чалася у 54,4% випадк1в, то в 12-14 рок1в - в 90,2%. В1дпов1дно ц1 цифри у д1тей. хворих на шизофрен1ю зростали з 65,9% до 99.1%, а у хворих на ол1-гофрен1ю з 41,7%до 88.8%.

3 в1ком зб1льшуеться питома вага запально-дистроф!чного процесу в пародонт1 та в 12-14 рок1в у д1тей, хворих на еп1-лешпю, пародонтит д1агностувався в 11,36% випадк1в. у д1-тей, хворих на шизофрен1ю в 15,74%, а у д1тей, хворих на ол1гофрен1ю - 44,07%. Пародонтити у д1тей основно! групи д1-агностувалися лише легкого ступени важкост!, а ознаки дест-руктивних явищ найб1льш яскраво були виражен! в д1лянщ ниж-н!х фронтальних зуб1в, де глибина пародонтально! кишен1 становила 3,5 мм.

1нтенсивн1сть та поширен1сть патолог1чного процесу оц1-

нювалась за допомогою 1ндекс1в РМА та CPITN. Як в основой, так 1 в контрольна трупах простежуеться зростання показни-к1в 1ндексу РМА з в!ком. Так. у д1тей. хворих на еп1лепс1ю, значения 1ндексу РМА зростае з 28,6+-0.98% до 56,2+-3,33%, у д1тей, хворих на шизофрен1ю в1дпов1дно з 35..2+-2.3% до 72,3+-7,5%, а у д!тей, хворих на ол!гофрен1ю - з 73,65+-4,56% до Э6.4+-4,1%, поряд з даними контрольно! групи - 11.7+-0.6% - 21, 1+-0, 9%, (р < 0,001).

КлШчно у д1тей, хворих на еп1лепс!ю, до 11 рок1в пе-реважало запалення м1жзубних сосочк!в та лише з 12 рок1в у 18,2% обстежених д!тей спостер1гаеться тотальне запалення ясен. У переважно! б!льшост1 д1тей (48,6%), хворих на шизоф-рен!ю. в1ком 6-8 рок1в також д1агностуеться пап1л1т. пошире-н1сть якого до 12-14 рок1в зменшуеться 1 становить 7,4%. У д1тей з р1зними ступенями важкост1 ол!гофренп оц1нки 1ндек-су РМА в 1 бал не спостер1гаеться в жодному випадку, а у вс1х в1кових трупах переважно в!дм!чаеться тотальне ураження ясен.

Таким чином, анал!з переб1гу Пнг1в1ту у обстежених д1-тей показав, що для хворих на еп1лепс1ю характерний легкий та середн!й ступен! важкост! г1нг1в1ту, а для хворих на ши-зофрен1ю та ол!гофрен1ю - середн1й та важкий ступен1 важкос-

Ti.

Результата вивчення 1ндексу CPITN дозволили адекватно оц!нити потребу обстеженого контингенту д!тей в л1кувальн!й та проф1лактичн1й допомоз1. 1ндекс CPITN показав, що д!ти, хвор! на еп1лепс1ю, потребують поглибленого навчання навич-кам г!г1ени та регулярного проведения стоматолоПчних огля-д!в з профес1йним чищенням зуб1в. Вищевказаних проф1лактич-них заход1в потребують 1 д1ти, хвор! на шизофрен!ю та ол1-

гофрен!ю. Кр!м того, 9,1-23.69% д1тей, хворим на шизофрен1ю та 2.47 - 44,07% д!тей, хворим на ол1гофрен!ю, повинн! бути призначен! л1кувальн1 заходи.

3 метою визначення сан1тарно-г1г1ен1чних знань, нами ■було проведено опит'ування оглянутих д1тей. Анал1з результата показав, що серед д1тей. хворих на ол1гофрен1ю, лише 5.9% у виц 14 рок!в регулярно чистили зуби, поряд з в1дсут-н1стю елементарних навичок по догляду за порожниною рота вс1х решта д1тей. -Серед д1тей, хворих на шизофрен1ю, нами в середньому виявлено 23,7% д1тей, як1 взагал! не чистили зуби. а серед хворих на еп1лепс1ю це число в середньому стано-вило лише 3,3%.

В1зуальн1 спостереження п1дтвердилися величинами г1г1е-н!чного 1ндексу СШя1еу-На:т, який в середньому у д1тей, хворих на шизофрен1ю, становив - 3.85+-0,12 бала; у хворих на еп1лепс1ю - 3,24+-0,08 бала, а у хворих на ол1гофрен1ю -4,38+-0,06. Таким чином, у б1льшост1 обстежених д!тей виявлено поганий стан г1г1ени порожнини рота. На нашу думку, за даними Т.А.Пилат (1984), А.М.Политун. И.Д.Бульди (1980), О.П.Левицкого. И.К.Мизиной (1986). незадов1льна г1г1ена в обстежених нами д1тей е одним з ет1олог1чних чинник1в, який на фон! патолог!1 ЦНС призв1в до запально-дистроф1чного про-цесу в тканинах пародонту.

А.П.Чечель в свогх роботах вказувала на поб!чну д1ю протисудомно! терапП, яка призначалася хворим на еп!лепс!ю та в свою чергу спричинювала г!перплаз!ю ясен. 3 даних наших досл!джень видно, що г1пертроф1чна форма г!нг!в!ту була в б!льш1й'ступен! характерна для д1тей, хворих на ол1гофрен!ю. як! не приймали медикаментозн! засоби. Тому, все це говорить про те, що г!пертроф!ю ясен може викликати не т!льки вживання

дифен1ну, а й 1нш1 чинники. Отже, нашу увагу привернуло дос-л!дження вуглеводного обм1ну, порушення якого могло бути причиною анг1опат!й, що спонукали розвиток дано! патолог!! пародонту.

Для оц!нки вуглеводного обм!ну використан1 визначення р!вня п!рувату та п!руватдег!дрогеназно! (ПДГ) активност! ротово! р1дини та кап1лярно! кров1.

Нами визначений високий коеф1ц!ент кореляцП м!ж показ-никами вуглеводного- обм!ну ротово! р1дини та кров!, що доз-воляе використовувати з д!агностичною метою показники р!вня Шрувату та ПДГ-активн1сть ротово! р1дини без паралельного визначення останн!х в кап1лярн!й кров!.

Результата досл1дження показали, що вм!ст п!рувату в ротов!й р1дин1 був статистично в1рог1дно вищий у д!тей на фон1 патолог!! ЦНС в пор!внянн! з контрольною групою. Так. у д!тей, хворих на ол!гофрен!ю, в!н становив 216.9+-8,57 мкмоль/л, у хворих на шизофрен!ю - 187,1+-7,36 мкмоль/л та у хворих на еп!лепс1ю - 149,05+-5,56 мкмоль/л. 0триман1 наш дан! сп1впадають з даними досл1дкення В.Т.Фурса та А.С.Шелепова (1976).

Поряд !з суттевим тдвищенням вм1сту п!рувату нами д!-агностовано зниження ПДГ-активност!, яка була особливо вира-жена у д1тей, хворих на шизофрен1ю та ол1гофрен!ю 1 в!дпо-в!дно становила 7.48+-0,27 мккат/л та 7.34+-0,138 мккат/л.

Таким чином, у д1тей, хворих на еп!лепс!ю, спостер!га-еться потенц!йне порушення толерантност! до глюкози та вияв-лено пограничний стан тканинно! чутливост1 до !нсул!ну. У д1тей, хворих на шизофрен!ю та ол!гофрен!ю, в1дм1чаеться синдром порушення толерантност! до глюкози та д!агностовано пом!рну 1нсул1норезистентн1сть.

- 14 -

Отриман! дай. що св1дчили про''порушення вуглеводного обм1ну у хворих на шизофрен1ю, узгоджуються з даними Б.В.Кулика (1992).

Отже, отриман! нами дан1 вказують на д1абетопод!бну направлен1сть обм1нних процес1в в тканинах пародонту у д1тей на фон! патолог!! ЦНС. що дае можлив1сть використання глюко-зотолерантного тесту як д1агностичного та прогностичного тесту.

Проведен! нами клШчн! та б1олог1чн! досл1дження показали високу захворюван1сть тканин пародонту у д1тей на фон1 патолог!! ЦНС та преморб1дних порушеннях вуглеводного обм1-ну. Все це вказуе на необх1Дн1сть особливого тдходу в л1ку-ванн! хворих ц!е! категорН.

П1д нашим спостереженням знаходилось 68 д1тей, як1 були розд1лен1 на дв1 групи, в залежност! в!д призначення !м л!-кувальних заход1в. Комплексному лхкуванню, що проводилось в осиовнШ груп1 д1тей, були притаманн! протизапальн1. бакте-рицидн!, 1муностимулююч1 властивост!.

3 метою покращення метабол!зму та м1кроциркуляц11 в па-родонт1 нами вперше м1сцево був використаний серм1он в поед-нанн1 з сорбц!йно-апл1кац1йною терап!ею.

М1сцеве л1кування полягало в профес!йному чищенн! зу-б!в, усуненн1 травматично! оклюзИ, антисептичн1й обробц1 ротово! порожнини 0,2% розчином хлоргексидину. Для л!кування катарального г1нг1в!ту нами була запропонована пародонтальна пов'язка, до складу яко! ув!йшли 3 частини серм1ону, 2 час-тини метилурацилу, 3 частини пол1сорбу, 5 частин в1н1л1ну, 5 частин оксиду цинку. Для л1кування г!пертроф!чного г1нг!в!ту в поеднанн! з склерозуючою терап1ею викорИстовувалась сл1ду-юча композиц!я препарат!в: 3 частини серм!ону, 3 частини по-

л1сорбу, 3 частини метрон1дазолу. 5 частин в!н1л1ну та 5 частин оксиду цинку. Для загального л1кування д1тям призна-чали елеутерокок по 15 крапель 2 рази на добу та аскорб1нову кислоту по 50 мг на протяз1 10 дн1в. Л1кування д1Тей контрольно! групи проводилось за загально прийнятою схемою..

Дан1 клШчного обстеження св1дчать, що вже на 4-5 день п!сля початку л1кування повна л1кв1дац1я запального процесу Ф1ксувалась у 47,5+-3,6% д1тей основно! групи хворих на Пн-г1в1т поряд з 9,5+-1.3% д!тей контрольно! групи. На 10-12 день ц1 дан1 зб!льшилися до 62.8+-4.6% - основно! групи та до 17.7+-1,7% в контрольна груп! д1тей. "Нормал1зац1я" в тканинах пародонту при запально-дистроф1чному процес1 спос-тер1галась лише в основн1й груШ в 57,1+-4.9% випадк1в.

Показниками ефективност! л1кування захворювань пародонту поряд з клШчною ощнкою, були дан1 б1ох1м1чного досл1д-ження, як! проводились в процес1 л1кування. Так. р1вень п1-рувату в ротовой р1дин! у д1тей основно! групи зменшився з 191.6+-7.2 мкмоль/л до 160,3+-6,9 мкмоль/л, а ПДГ-активн1сть зросла з 7,22+-0,31 мккат/л до 8.47+-0,38 мккат/л (р < 0,05). Р1зниця м1ж показниками вуглеводного обм1ну в контрольна груп! до та п1сля л1кування була статистично нев1ро-Пдна (р > 0,05).

Найближч1 результата обстеження показали, що в пор!в-нянн1 з контролем застосування запропонованого нами комплексного л1кування захворювань пародонту дозволило скоротити терм1ни 1х санацИ на 1,8 - 2.6 дн1.

Про високу ефективн1сть запропоновано! нами схеми л1-кування св1дчать 1 в1ддален1 результата обстеження, як! проводились через 6, 12 м1сяц1в. Процес "стаб1л1зац!1" спосте-р1гався в 64,3+-7,8% д1тей основно! групи поряд з 12,3+-2,0% контрольно! групи.

- 16 -Висновки

"1. Середн! показники захворюваност! тканин пародонту у псих1чно хворих д1тей висок! 1 залежать в1д в1ку та характеру розлад!в ЦНС. Уражен1сть тканин пародонту у д!тей, хворих на шизофрен!ю, становить в середньому 89,4% при 1.51+-0,12 ураженого секстанта на одного обстеженого, у хворих на еп1-лешпю 61.02% при 0,6+-0,02 ураженого секстанта ! у хворих на ол!гофрен1ю - 97,64% при 1.82+-0.25 ураженого секстанта.

2. Найб1лыи часто у д1тей, хворих на еп1лепс1ю. д1аг-ностусться катаральний г1нг1в1т середнього ступеню важкост1; для д1тей, хворих на шизофренШ, характерна важка форма катарального г1-нг1в1ту, а для хворих на ол1гофрен1ю - г1перт-роф1чний г!нг1в1т, середньоважка форма. Загальною особлив1с-тю переб1гу хвороб пародонту для вс1х обстежених д1тей е зб1льшення IX частота та 1нтенсивност1 з в1ком та переважан-ня хрон1чних форм над гострими.

3. У виникненн! патолог1чних процес1в в пародонт1 у д1-тей з розладами ЦНС суттеву роль вШграе г1г1ена порожнини рота. Так, р1вень сан1тарно-г1Пен1чних знань у 56,9% д1тей незадов1льний. Як1сть г1г1ени порожнини рота у 23,9+-1,7% д!тей незадов1льна та у 45.27+-5,9% - погана 1 дуже погана. НайПрший р1вень сан1тарно-г1г1ен1чних знань та як1сть ПП-ени ротово! порожнини виявлено у д1тей, хворих на ол1гофре-н1ю.

4. Показники функц1онального стану ПДГ-системи ротово! р1дини та кап1лярно! кров! залежать в!д характеру та ступеню розвитку патолоПчного процесу в тканинах пародонту псих1чно

хворих д1тей. При катаральному г1нг1в1т1 р1вень п1рувату в ротов!й р1дин1 становить 185,1 мкмоль/л, в KpOBl -. 189.2 мкмоль/л, ПДГ-активн1сть ротово! р1дини - 7,89 мккат/л, кро-в1- 7,79 мккат/л; при пародонтит1 р1вень п1рувату в ротов1й р1дин! 216,6 мкмоль/л, в кров! - 212,6 мкмоль/л, ПДГ-актив-н!сть - ротово! р1дини - 7.27 мккат/л, кров! - 7,11 мккат/л.

5. Встановлена залежн1сть показник1в функц1онального стану ПДГ-системи в1д основного псих!чного захворювання та найб1льш виражен1'вхдхилення в!д норми спостер!гаються у д1-тей, хворих на шизофрен1ю та ол1гофрен1ю. Так, р1вень nipy-вату в ротов1й р1дин1 в1дпов1дно становить 187,1+-7.37 мкмоль/л 1 216.9+-8,6 мкмоль. при активност! ПДГ 7.48+-0,27 мккат/л 1 7.34+-0,14 мккат/л; р1вень п1рувату в кров1 в1дпов1дно становить - 194,2+-7,9 мкмоль/л 1 219.95+-9,2 МКМОЛЬ/Л. при активност! ПДГ - 7.29+-0.27 мккат/л 1 7,24+-0,18 мккат/л.

6. Визначено корелятивний зв'язок м1ж показниками BMic-ту Шрувату та ПДГ-активн1стю кров! та ротово! р!дини у д1-тей. хворих на ишзофрен!ю, еп!лепс!ю та ол!гофрен!ю, що дае можлив1сть самост!йно використовувати показники вуглеводного обм1ну ротово! р1дини з д!агностичною та прогностичною метою.

7. За показниками р!вня п!рувату в ротов1й р1дин! визначено у д1тей, хворих на еп1лепс1ю, потенц1йне порушення толерантност1 до глюкози, а у дхтей, хворих на шизофрен!ю та ол!гофрен!ю - синдром порушення толерантност! до глюкози.

8. Запропонований спос!б л!кування хвороб пародонту у псих1чно хворих д1тей, що передбачае використання в комплекс! серм!ону, який впливае на метабол!тичн1 процеси та пок-ращуе гемодинам!ку в пародонт1, та д!ю сорбц!йно! терап!!.

сприяе скороченню терм1н1в л1кування, знижуе частоту рециди-в1в та забезпечуе стаб!л1зац1ю процесу.

9. В1дцален1 результата л1кування захворювань пародонту у д1тей з псих1чними розладами вказують на значну ефектив-н1сть запропонованого методу л1кування, зг1дно яких стабШ-зац1я процесу у д!тей, хворих на катаральний Пнг1в1т. д!аг-ностувалась у 73,3+-6,3% випадк1в, у хворих на г1пертроф1ч-ний г1нг1в1т - 62,5+-8, \% та у хворих на пародонтит -57,1+-7,4%.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП

Bel д!ти з розладами псих1ки, незалежно в1д вираженост! патолоПчного процесу в пародонт1, повинн1 знаходитись на обл1ку у л!каря-стоматолога.

Л1кування патолог1чних процес1в в пародонт1 включае профес1йне чищення зуб1в з орошениям О,2% розчином хлоргек-сидину.

Для л!кування катарального г1нг!в1ту рекомендувати слЬ дуючу пародонтальну пов'язку, до складу яко! входять: серм1-

I

он - 3 частини, метилурацил - 2 частини, пол1сорб - 3 части-ни, в1нШн - 5 частин, оксид цинку - 5 частин. Для л1куван-ня г1пертроф1чного Пнг1в1ту в поеднанн! 1з склерозуючою те-рап1ею доц!льно використовувати наступи! складники: серм!он - 3 частини. пол!сорб - 3 частини. метрон!дазол - 3 частини, в!н1л!н - 5 частин, оксид цинку - 5 частин. Пов'язка готу-еться методом зм1шування !нгред1ент1в 1 накладаеться на 1-1.5 години. Рекомендуеться проводити 6-8 сеанс1в л1куван-ня.

Для загального л1кування д1тям рекомендувати елеутеро-

кок по 15 крапель 2 рази на день та аскорб1нову кислоту 50 мг на добу на протяз! 10 дн1в.

3 метою розширення д1агностичних та прогностичних тес-т1в ранньо! д1агностики захворювань пародонту у д1тей," хворих на ол1гофрен1ю, шизофрен1ю та еп!лепс1ю, доц!льно визна-чати 2 рази на р!к р!вень п1рувату та п1руватдег1дрогеназну активн1сть ротово! р1дини.

0публ1кован1 роботи по тем1 дисертацИ.

1. Смоляр Н.I.. Влох 1.Й., Лисак Т.Ю. Д1агностика кар1-есогенного впливу вуглевод1в у д1тей, хворих на шизофрен1ю, при вивченн! функц1онального стану п1рувадег1дрогеназно! системи // Медична д1агностика: 0рган1зац1я 1 управлХння, методи 1 засоби. алгоритми 1 навчання, технолог1я 1 комп'-ютеризаЩя. - Ки!в-Льв1в, 1992. - С. 99-100.

2. М1ненко С.М., Лисак Т.Ю.. М1ненко Л.I. Порушення функц1онального стану п1руватдег1дрогеназно! системи при ас-тен!чних станах у д1тей та п!дл1тк1в // Матер1али м1жнарод-но1 конференцП "Електросудомна та 1нш1 види терапП псих1ч-них захворювань". - Ки1в-Льв1в. 1993. - С. 43-44.

3. Смоляр Н. I., Лисак Т.Ю. Уражен1сть зуб1в кар1'есом та захворювання пародонту у д1тей з еп1лепс1ею при л1куванн1 глутам1новою кислотою // Матер1али м1жнародно! конференцП "Електросудомна та 1нш1 види терапП псих1чних захворювань". - Ки1в-Льв1в, 1993. - С. 77.

4. Смоляр Н. I., Лисак Т.Ю.. Пришко З.Р., Крупник Н.М. Кар1ес зуб1в та захворювання пародонту у д!тей з ол1гофрен1-ею при л1куванн1 глутам1новою кислотою // Матер1али респуб-л!кансько! науково! конференцП. - Полтава, 1993. - С. 44.

- 20 -

5. Томашевський Я.I., ЛисакТ. Ю. та сгпвавт. Вар1анти функционального стану циклу Kopi на етапах формування цукро-вого д!абету // Сучасн! питания кл1н1чно! ендокринологП: Матер1али XVI обласно! науково-практично! конференцП. -В1нниця, 1993. - С. 42!

6. Smolar N.. Wloch I., Llsak Т. Organlzacja Pomocy StomatologiczneJ día Dleci Psychycznie Choryh // Prawne 1 spoleczne problemy choryh psychyczne 1 Ich rodzin: Materlaly konferencyjne. - Tworkl, 1993. - C. 247-248.

7. Лисак Т.Ю. Уражен1сть кар1есом зуб1в у д1тей з пси-х!чними захворюваннями // Актуальн! проблеми стоматологИ: Льв1вське наукове мед. товариство стоматолог1в. - Льв1в, 1993. - С. 18.

8. Влох 1.Й., Лисак Т.Ю., Кулик Б.В. Стан п1руватдег1д-рогеназно! системи кров1 у д1тей, хворих на шизофрен1ю та захворювання пародонту // Науково-методичн! аспекта ф1з1о-Л0Г11. - Льв1в. 1993,- С. 20.

9. Смоляр Н.I., Влох 1.Й.. Лисак Т.Ю. Методика л1куван-ня захворювання пародонту у псих1чно хворих д1тей // 1нфор-мащйний ЛИСТ/, МОЗ Укра!ни РЦНМ1. КИ1В, 1994.- Вип.з,- 2 с.

10. Лисак Т.Ю. Особливост! клШчного nepeölry захворю-вань пародонту у дхтей з псих1чними захворюваннями // Актуальн! проблеми стоматолог!i: Льв!вське наукове мед. товариство стоматолог!в. - Льв1в. 1995. - С. 58-59.

И. Лисак Т.Ю. Порушення вм!сту метабол!ту гл!кол1зу в ротов!й ,р!дин! псих!чно хворих д1тей // Експериментальна та кл!н!чна ф!з1олог!я. - Льв!в. 1995. - С. 206.

12. Смоляр Н.I., Лисак Т.Ю. Ефективн1сть л!кування зах-ворювань пародонту у псих!чно хворих д!тей // Новини стома-Т0Л0Г11. - 1995. - 4 (5). - С. 32-33.

- 21 -

ANNOTATION. Lisak T.Yu. The clinical course peculiarities and periodontitic diseases treatment In mentally ill children. The dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.21. - "Stomatology", Lvlv. State med. University, Lvlv, 1996.

12 scientific works are being defended, which contain the results of spreading, intesity, peculiarities of periodontitic diseases clinical course in 421 child, suffering from schizophrenia, epilepsy, oligophrenia. The hydrogen exchange state was evaluated, proceeding from the data of the piruvate level and oral fluid PDG-actlvity in investigated children. It was estimated, that the figures of periodontal tissues diseases are high and schizophrenia -catarrheal gingivitis form is characteristic, and for patients - ill with oligophrenia - hypertrophic gingivitis and low hardness degree periodontitic. The PDG system functional state figures depends on the main mental disease and the most expressed deviations from norm are observed in children ill with schizophrenia and oligophrenia. The periodontitic bandage has been worked out for periodontal diseases treatment in mentally ill children, which contained sermion, polisorb, metronidazole, methyluracil, vinilin, zinc oxide. The worked out medicinal complex promotes increase periodontitic of treatment effectiveness and ensures prolonged remission. The inculcation of the above mentioned complex has been realised in regional dental care centers, the data about Its effectiveness in application process are indicated.

--'АННОТАЦИЯ;. Лысак Т.Ю. Особенности клинического . течения и лечение заболеваний пародонта у психически больных детей. Диссертация на соискание ученой степени кандидата мед. наук по специальности 14.01.21 - "Стоматология", Львов, 1996.

Защищается 12 научных работ, -которые содержат результаты исследования распространенности, интенсивности, особенностей клинического течения заболеваний пародонта у 421 ребенка, больного шизофренией, эпилепсией, олигофренией. Оценено состояние углеводного обмена, исходя из данных уровня пирувата и ПДГ-активности ротовой жидкости у обследованных детей. Установлено, что показатели заболеваемости тканей пародонта высокие и зависят от возраста детей и характера патологии ЦНС. Для детей, больных эпилепсией и шизофренией, характерна катаральная форма гингивита, а для больных олигофренией - гипертрофический гингивит и пародонтит легкой степени тяжести. Показатели функционального состояния ПДГ-системы зависят от основного психического заболевания, и наиболее выраженные отклонения от нормы наблюдаются у детей, больных шизофренией и олигофренией. Разработана пародонталь-ная повязка для лечения заболеваний пародонта у психически больных детей, в состав которой вошли сермион, полисорб, метронидазол. метилурацил, винилин, окись цинка. Разработанный лечебный комплекс способствует повышению эффективности лечения заболеваний пародонта и обеспечивает длительную ремиссию. Осуществлено внедрение указанного комплекса в области стоматологических поликлиниках, указываются данные о его эффективности в процессе применения.

Ключов! слова: пародонт, г1нг1в1т, пародонтит, ишзофре-н!я, еп1лепс1я, ол1гофрен1я. п!руват, л1кування.