Автореферат и диссертация по медицине (14.01.20) на тему:Обоснование биокомпонентной костной пластики в кoмплeкcнoм лечении больных хроническим травматическим остеомиелитом длинных костей

Харкшський пауконо-дослш! Hi.it шститут травмотологп та ортопеда тЧфб'ф. М. ¡.Опенка

на правах рукоппсу

ЧВЕРКАЛКЖ Олександр Кшпстратович

ОБГРУНТУВАШШ Б1К0М110НЕИТИ01 К1СТК0В01 ПЛАСТИКИ У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВЛНШ ХПОРИХ ИЛ ХРОШЧИИЙ ТРЛВМЛТИЧНИЙ ОСТЕОМ1ЕЛ1Т ДОВГИХ КIсток

(кдппко-експериментальне дослщжсння) 14.01.20 - "Травматолопя та ортопсд1я"

Автореферат дисертацн на здобуття паукового ступеня доктора медичних наук Харюв-1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у Дншропетровськхй державна медичнхй академ11.

Науковг консультанта: доктор медичних наук,

професор Лоскутов Олександр ьвгенович

доктор б10Л0Г1Чних наук, професор Дедух Кнель Васшпвна

0фхц1Йн1 опоненти: доктор медичних наук

Бец Григорхй В1кторович

доктор медичних наук, професор Битчук Денис Дмитрович

доктор медичних на.ук, професор Шевченко Вштор Самсонович

Провхдна органгзацхя - УкраХнський на.уково-дослхдний хнстит.ут

травматолог^ та ортопед! I ЮЗ УкраКни, м.Ки1в.

Захист В1дбудеться / " ° ^ 1996 року о _

годинI на заС1даннх спец1ал1зоЕано! вчено! ради Д 02.06.01 у Харкхвському науконо-досл1дному 1нстит.ут1 ортопедII та травма-толог11 1м.прсф. МЛ.Ситенка /310024, м.Харкхв, вул.Пушкхнська, б

3 дисертащею можна ознайомитися у бхбЛ10тец1 Харкхвського наукоЕо-дсогпдного 1нституту ортопед11 та травматологII 1м.проф. Ы.1.Ситенка /310024, м.Харкхв, вул.Пушанська, 80/.

Автореферат роз1Сланий

»¿5« ^ к! 1996 року

Бчений секретар спецхалтзоЕано! вчено! ради, доктор медичних на.ук

В.А.Фглшенко

- г'-

Актуальнтсть проблеми. Лналгз вгтчизняноГ та зарубхж-но! Л1тератури св1дчить про те, що травматолог1чний остео-мхелхт е частим ускладненням 1 зустрхчабться вхд 5 до 70,9? еипэдк1в при Л1куваннх вгдкритих та закритгос переломхв довгих к!сток /I.П.Вернигора, 1980; В.П.Айвазян, 1986; Р.б.Китницький та спхвавтори, 1988; М.К.Панченко та спхвавтори, 1990; I.П.Вернигора та ствавтори, 1992, 1995;

Загальнов1домим е комплексне лхкуэання хворих на травма-тичний остеомхелхт, яке мгстить радикальну некректомхю та за-стос.ування р1зноманхтних методхв консервативно! терап11.

Нин1 значних усп1Х1в досягнуто у ххр.ургччному Л1куванн1 травматичного остеом1бл1ту. Проте багато сторхн цхе! проблеми, зокрема, лхк81дащя кхсткових порожнин, що утворгогаться пгсля санащ! гнхйно-некротичного вогнища в довгих катках, залишаються невиршеними х зберхгають свою актуальность.

Найбхльше поширення з метою замщення остеомхелхтичних порожнин, як у нашхй краНи, так I за кордоном, набула Е1льна кхсткова ауто-, ало- та ксенопластика. Однак, не дивлячись на переваги, при викорисганн1 аутотрансплантатхв, при 1х загот1ВЛ1 завдаеться додаткова операщйна травма, об'ем яко! залежить вхд розмхрхв трансплантату. Кр1м того, обмежен1сть донорських запасхв оргашзму, подовження операщ!, можливхсть 1нф1кування у Д1лянц1 втручаиня ще б1льше обмежутоть його ви-користання. Алогетп кхсгковх трансплантати мають виявлену антигенну активность та обмеженхсть шхастичних властивостей. Заготхвля, консерващя, стерил1зац1Я та зберхгання 1х пот-ребують значних матерхальних витрат та спещального оснащения. Б1льш того, при цьому не виключаеться перенесения таких

- 3 -

захворювань, як СН1Д та 1Н.

У цьому зв'язку розробка нових технолог^ виготовлення К1Сткових трансплантатI в для використання у К1Стково-ппй-Н1Й ххрургН не тхльки виправдана, але й необх:сдна.

У науковхй Л1тератур1 ми не зустрхли даних про використання прожарено! здрхбнено! губчасто! ксенок:гстки, як самост1й-ного пластичного матергалу в умовах к1стхово-гн1Йно! 1нфекш!, або в комбгнавдГ 13 демгнгралгзованим алогенним кхстковим матриксом. Не знайшли висвхтлення г такг питания, як 610x1-мтчний склад та ощика антигенно! активностг прожарено! губчасто! ксенокхстки в залежност1 вгд експозицх! термгчно! обробки, термхни !1 перебудови, резистентнхсть цього виду пластичного матергалу до гн1Йно! 1нфекЦ11.

На П1дстав1 викладенного вшце виникае необх1днхсть роз-робки кхстковопластичних операщй з використанням принципово нового пластичного матергалу в коибгнацЛ хз демгнералхзо-ваним кортикальним алотрансплантатом при лхкувашп хворих на хрошчний травматичний остеом1бЛ1т довгих кхсток.

Мета дослтлдення. Розробиги та обгрунтувати методи лхяування хворих на хрон1Чний остеом1ел1т довгих кхсток на основг використання нових кхстковопластичних матер1ал1в, як1 доэволлять полхпшити результат« лгнування та зменшити 1нвал1дн1сть.

Завдання досл1дження:

- провести поргвняльне вивчення вмгсту орган1Чних та М1неральних компонент в у кошшшпй та губчастхй речовинг довгих кхсток людини, свинг та крупно! рогато! худоби до й п1сля обробки методом проткарення;

- вивчити в експериментч антигенну активн1сть кхсткових трансплантатов, виготовлених рхзними способами;

- розробити методику виготовлення прожарено! ядртбнено! губчасто! ксеногенно! к1стки для замещения остеомхелхтичних порожнин;

- провести поргвняльну рентгенологгчну та морЬолог1чн.у оц1нку динамки пластики к1стнових порожнин консервованога х прожареною комдактною й губчастою речовиною кхсток людини та крупно! рогато! худоби в експеримент1;

- вивчити в експеримент1 результаги заповнення кхсткових порожнин довгих хисток прожареним здрхбненим трансплантатом

з к1Стково! тканини у комбхнащ! з алогенним демхнералхзованим матриксом;

- розробити показания та методику використання в клгницх як пластичного материалу прожарено! здрхбненоТ губчасто! ксеногенно! К1стни в комбхнащ! з алогенним демхнералхзованим кхстковим матриксом;

- провести пор1вняльн.у оцгнку найближчих та вхддалених результат1в пластики залишкових остеом1ел!тичних порожнин довгих кхсток губчастою ауюкхсткою, прожареною губчастою кхсткового тканиною людини та крупно! рогато! худоби, а також прожареною губчастою кхстковою тканиною крупно! рогато! худоби в комбхнащ! з алогенним дем1нерал1зованим кхстковим матриксом.

Наукова новизна досл!дження:

- уперше дано експериментально-теоретичне обгрунтування можливост1 використання як пластичного матерхалу ксеногенно! губчасто! кгстхово! тканини, прожарено! при 180°С в комбхнащ! з алогенним демхнералхзованим кхстковим матриксом

- о -

для Л1кв1дац11 залшкових остеом1ел!тичних порожнин довгих кхсток;

- ЕСганоЕлен1 особливосг1 репаративного замещения кхсткових порожнин pisHUMH видами кхстковопластичного мате-рхалу; виявлено, ¡до тривал1сть ремоделювання прожарено! i кон-сервовано! компактно! та губчасто! kictkobo! тканини людини

у пор1внянн1 з прожареною губчастою kictkoboio тканиною крупно! рогато! худоби однакова;

- розроблен1 нов г методики гот.уваяня кхстковопластичного матерхалу шляхом прожарення при 180°С протягом одн!е! години для Еикористання у кгстково-гн1Йно1Й xipypril /A.c. 1768145/;

- у експеримент! на тваринах встановлено зменшення ангигенних властивостей ксеногенно! г.убчасто! kictkobo! тканини внасл1ДОк I! прожаривания при 180°С з експозивдею в одну годину;

- запропонованх та впроэаджен1 в клхнгку новг методики kictkoboi пластики ззлишкоеих остеом1ел1тичних порожнин у довгих кхстках, HKi дозволять пхдвищити ефективн1сть лхкуван-ня та зменшити 1нвал1дн1сть.

Практична значения роботи полягае в тому, що на пхдставг проведения дослхдаэнь та одержаних результатiB розробленх новх, доступнг для широкого кл1нгчного застосування методики кхстковопластичного замщення залишкових остеом1ел1тичних порожнин довгих ихсток. Одержаний пластичний матерхал, внасл1док прожаривания ксеногенно! г.убчасто! kictkobo! тканини, не потребуе додаткових матзрхальних затрат для його приготування та збер1гання, а можливост1 кхсткового банку не обмеженЬ Б роботх данх рекомендацП щодо виконання

некректсш! на рхзних рхвнях довго! кхстки, запоЕнення к1стхо-вих порожнин пластичним матерхалом, зашивания операщйнх! рани на фонх наявних трофхчних роэладгв, дрен.ування, а також приведен: особливост1 антиб^отикотералг! у хворих на хрснхчний травматичний остеом1бЛ1т довгих кхсток.

Використання розроблено! тактики лхкування хворих дозволяе оптимхзуЕати переб1Г посттрансплантащйного перходу та шттшти результата мадично! I соцхально! р9аб1Л1тац11.

Впронадження результате дослщтозння. Одержан! результата дослхдження, що стосуготься особливостей виконання ххрургхчних утручань та застосування р1зних вид1в к1стковопластичних операций, використоЕуються в учб0Е0му процес1 при навчанн1 лхкархв на курсах шдвищення КЕал1ф1наЦ11 у Дн1пропетровськ1Й державнхй ме-дичщй академх!.

Розроблен1 методики з питань комплексно! терапх! хворих на хронхчний травматичний остеомхелхт довгих к1сток впровад;кеН1 у трьох обласних В1дцпленнях кхстково-гнгйно! Х1рург1!, 7 мхських та центральних районих лхкарнях Укра1ни.

За матерхалами дисертащ! опублхкоЕано 23 наукових роботи, основн1 положения дослхдження викладен1 у доповхдях на р1зних наукових форумах, у тому числ1: засхданнях Криворхзького това-риства ортопед1в-травматолог13 /1989, 1991/, засхданнях Днхпропет-ровського товаристиа ортопед1в-травматолог1в /1990, 1991, 1994/, М1ськ1й науково-практичн1Й конференщ! ортопед! в-травматолоМ в /Ки?в, 1992/, мхжобласнхй, М1ж1нститутськ1й науково-практичщй конференцх! /Запорхжжя, 1987/, м1жобласнгй конференщ! ортопе-Д1в-травматолог13 /КхроЕОградська область, Знаменка, 1989/, П1дс.умков1Й науков1Й сесИ 1нститут1в та кафедр ортопед11 та травматолог!! УкраГни по роботах, заЕершених у 1991-1992 роках

/XapKia, 1993/, Пленум правлгння Всеукра!нського наукового то-вариства ортопедхв-травматологхв /Полтава, 1995/.

Особистий енесок автора

Автор особисто викснав есх експеримэнтальн! операцг? на тваринах i xipypri4Hi втручання в клгнищ кхстково-гнглно! xi-pvprii у 85-"? хворих, склавших групу спостережень.

Розробив методику приготування пластичного матерхалу з ксеногенно! губчасто! кхстково! тканини, яка була захищена авторским св1доцтвом /A.c. 1768145/.

В експериментх вивчив осо6лиеост1 репаративно! pereHepaqil при використанн1 kictkobhx трансплантат!в лгадини та крупно! рогато! худоби.

Виконав 6ioxiMi4Hi досл1дж9ння /bmict орган1чного та морального компонент1з/ нативно! i прожарено! kictkobo! тканини, рхзно! видово! принадлежность

Пров iE поргвняльний анал!з найближних та в!дцалених насл!д Kiв к1стковопластичних операщй, виконаних 89 хворим хроничним травматичним остеом1бл1том довгих KicTOK.

Розробив x впровалив у клхнику к1стково-гн1йно! xipyprii методику бхкошонентно! пластики залишкових остеом1ел1тних порожнин .

На захист виносяться так! ochobhi положения:

- технологгя приготування кхстковопластичного матерхалу дл заповнення залишкових остеомхелхтичних порожнин;

- результата экспериментальных дослхджень по обгрунтуванню moxtobocti використання прожарено! губчасто! ксеногенно! к!стки s комбгнаш! з алогенним дем1нерал1зованим kictkobhm матриксом для пластики остеомхелхтичних порожнин довгих kictok;

- методики к1стк0в0пластичних операщй в к!Стково-гн1йн1й

xinypriï;

- технология Л1кування хворих на травматичний остеомхелхт довгих kïctok з використанням ноеих к1стковопластичних матергал1в. iviaTepiajH та .гетоди дсслтхкення

Экспериментальна частина роботи виконана на 81 статено-зрглому кролю породи шиншила та 128 б1лих мишах.

Кл1нична частина дослшт.ень засновуеться на анал131 х1рургхчних втручань у 89 хворих на хронгчний травматичний остесмхелхт довгих kïctok за nepiofl з 1984 по 1994 роки. Xi-pyprï4Hi втручання полягали в некросеквестректомН, пластицг залишково! kîctkoeoï псрсжнини ксеногенною губчастою кгсткою або бхкомпоненгним способом.

В робот1 виксристанх клтнтчний, рснтгенологхчний, 6ïoxîmï4-ний, хмуноморфолог^чний , г1стомсрьолог1чний та м1крсб10Л0Г1ЧНИЙ методи.

Статистична обробка отриманих експериментальних даних проведена на ¿011 30 IC6I.

Обсяг i структура роботи

Дисертащя викладена на 239 сторшках машинописного тексту, складаеться Ï3 вст.упу, 6 глав, тдсумкчв та suchoekïb. Робота 1Люстрована 21 таблицею та 87 малюнками. Список лхтератури мхс-тить 274 даерэл, з них 209 в1тчизняних та 65 хноземних аиторхв.

3mïct ооботи

В основу роботи покладено клхн1чний анал1з лхкування 89 хворих на хрон1чний травматичний остеомхелхт довгих kïctok, як1 л1кувались у обласному вхдд1ленн1 к1Сгкоео-гнгйно'! xipvpriï I-oï w.icbKoï лхкарнг м.Кривого Рогу з 1984 до 1994 року.

Серед хворих V9,83' були людьми найб!льш працездатного

- У -

В1ку /20 - 50 рсшвЛ По три /3,4^/ спсстереиення - kictkoeo-гнхйне вогнище локал1эувалося у плечо в гЛ та променевгй к1стка> сстео:.пбл1т стегенно! кгстки спсстерггаэся у 20 /22,5^/ хворю велика гсм1лкова К1стка уражалася у 63 пацхентчв. До

звертэ.ння у кл1нгку 51 /57,3";/ хнорий б.ув 1нвалгдом П груш. У 33 /37, PV патент is хвороба три вала до одного року, у 41 /46,Г!/' хворого - дс 7 рокхв i в 15 /16,8?./ випадках - Е1д 8 до 22 pcKis. Пси цьому остесмгелхт на фсн1 зросшогося перелом.1 кicTK!' встановлено у 71 /79,8V хворого, а у п'ято! частини пашентхн гн1йне вогнище поелнузалося з псеЕдо суглобом або дефектом kictkh. BciM хворим були проведенх кл1н1чн1, рентге-нологхчнi та лабораторн! досупдження.

^кспетодментальнх дослтдлення

У noiuyxах бхологхчно-спхльнсго к1стковопластичного ма-терхалу вивченс б10Х1М1ЧНий склад Но зразкхв формалгнгзоЕано! та проварено! при 18С°С протягом 1,2 та 3 годин компактно! i губчасто! kictkm людини, свит та крупно! рогато! худоби. Виз; чали EMiст холагенових бглкхн /по оксипрслхну/, неколагенових б1лк1в /по тирозину/, загальних гл1копроте!д1в /по гексозаюн: кислих глхк0зам1нгл1канхв /по гексуроноЕ1Й кислот]:/, а також ЕНЕчали emict кальцш та фосфору.

Для вивчення антигенних властивостей kictkoeo! тканини рхзно! еидово! належностх та в залежност1 в1д характеру ii обробки поставлен! дослгди на 128 бхлих мишах, котрим вводили у подушечку право! задньо! лапки суспензхго з kictkoeo! тканини в об'ем1 0,05 мл. Тварини були розл1ленх на 4 cepii. Тватзинам першо! ceui! вводили гомогенат з прожарено! протягом OAHiel години /I група/, 2 годин /2 група/ i 3 годин /3 група,

губчасто! кгстково! тканини людини, у друггй серг! - з нат1вно! губчасто! кгстково! тканини людини, фасовано! у 10% нейтральному розчинI формалхну; у третхй серг! - гомоге-нат з губчасто! кгстково! тканини крупно! рогато! худоби, приготовлений щсля !! попередньо! термгчно! обробки з експози-щею у I годину /I група/, 2 години /2 група/, 3 години /3 трупа тварин/. У четверти серг! дослгдгв вводили гомогенат з губчасто! кхстково! тканини бика, приготовлений пхсля !! попередньо! фхнсацх! в розчин1 формалгну. Тварини з ,ус1Х серхй виводились 13 дослхдхв на 7, 14 и 28 добу п1сля введения гомогенату. Вилучалися пахов1 лхмЬатичнх вузли, парафхновх зр1зи офарблювались гематоксхлхном та еоз:гном.

0собливост1 репаративно! регенеращ! при замхщенн1 к1сткових порожнин вивченх на 81 статевозрхлому кролику. Поставлено 6 сер1Й дослхдхв.

В перппй серг! дослхдхв пластику К1СТково! порожнини ро-били консервованоп компактного к1стковою тканиною людини; у др.уг1Й - консервованоп губчастою к1стковою тканиною людини; у третхй - прожареною компактною кхстковою тканиною людини; у четверт1Й - прожареною губчастою кхстковою тканиною людини I у п'ятхй - 1фожареною губчастою кхстковою тканиною крупно! рогато! худоби. В цих серхях пластика виконувалась у "чист1Й" к!стков1Й порожнин1. У шостхй сер!! дослав моделювався трав-ыатичний остеомхелхт променево! кхстки, п1сля того виконувалася некросеквестректомхя, а залишкову остеомхблхтичну порожнину, що утворювалась, заловнювали прожареною губчастою кхстковою тканиною" крупно! рогато! худоби. Для попередження мгграцх! та розсмоктування параосальними м'якими тканинами кхсткового трансплантату трепанащйний отв!р у компактному шар! к!стки

- II - .

перекриЕали демхнерал1зованим алогенним кхсткоеим матриксом. Час кл:н1к0-рентген0лсг1чн0г0 спостереження над оперованими тва-ринами у всхх серхях складаЕ 2, 4, 8, 12 та 24 тижнт. У шсляопе ращйному пер!0Л1 хшобШзащя кхнщвки не проводилась, засто-ссвувались антиб1стики пролонговано! Д11. Використаш кл1Нтко-рентгенологгчн: та гхсто-морфолог1ЧН1 метоци дослхдження.

Результата дослхдження При пор1ЕнянИ1 основних показникгв органичного та морального компонентхв формалхнхзовано! губчасто! I кортикально! к1стк во! тканини людини та крупно! рогато! худоби певних вгдмгнносте не Еиявлено. Однак в кхстковхй тканин1 крупно! рогато! худоби встановлено быьш еищий вм1ст б1лк1в неколагеново! природи та гексозашн1в. Цх данг св!дчать про те, що губчаста кхсткова тканина крупно! рогато! худоби може бути перспективним пластич-ним матерхалом для заповнення остеомхелхтичних порожнин за умовами зниження П хмуногенних якостей.

3 цгею ¡метой були проЕеден1 бгохтмгчн1 дослхджэння губчасто! кхстково! тканини людини та крупно! рогато! худоби П1сля прожаривания при 180°С з експозицхею у I, 2 та 3 години.

При вивченнх одержаних результат1в встановлено, що прожарю-вання губчасто! к1сткоео1 тканини людини та крупно! рогато! худоби протягом 1-3 годин забезпечуе вхдносне эниження концен-тращ! б1лково-вуглеводних б10П0Л1мер1в /на 21 - '¿Ь% та 17 - 22е вшюв1лно/та пхдвищуе в1дносний вмхет М1неральних компонентхв: у середкьому на 6,0/5 та 23,0$ вхдповхдно. При цьому виявлено, щ подовження експозищ! Д1! температурного режиму не справляло суттевого епливу на кхльк1сн1 характеристики цих показникхв. Таким чином можна думати, що зниження выносного вм1ст.у органхч компонентхв у прожаренхй губчастхй к1стков1Й тканин! крупно!

- тг -

рогато! худоби повинно сприяти зниженню И антигенних якостей.

Вивчення антигенних властивостей кхстково! тканини рхэно! видово! належност1, !х залежност1 вiд характеру обробки дало змогу встановити, що на в1дмхну В1д контрольних показншив Литактна група/ у всгх серхях дослгд1в гз введенням тваринам гомогенат.у з кхсткоэо! тканини, наступало збхльшення функщональ-ногс навантаження на коркову речовину регхональних пахових лхм^атичних вузлхв. Отже, губчаста кхсткова тканина лгодини та крупно! рогато! худоби, оброблена як 103 нейтральним розчином формалину, так I шляхом прожаривания, е антигенного субстанцию, яка мае хмуногенн1 властивосй.

Разом з тим, поруч з однотипною в1Яповдною реакцгею в дослхдах спостерхгались певН1 вхдмхнностх, котр1 залежили вхд способу обробки К1стковоI тканини. Вони максимально виявились у тварин друго! та четверто! сергй /вводився гомогенат з г.уб-часто! тканини людини та крупно! рогато! худоби, оброблений 10% нейтральним розчином формалщу/, I характериз.увались збхльшенням товщ1 кори, особливо, паракортикально! зони, з пе-реважним виявленням бласно! реакцг! у Т- х В-зонах, збхльшенням к1лькостх плазматичних клгтин рхзного ступеня зр1лост1 х роз-витком макрафагально! реакцх! у герментатиЕних центрах лииЬо-!дних аузликхв, а такогх у мозгових тяжах та синусах. Про наяв-н1сть хмунно! в1дповхд1 у П1ддосл1дних тварин св1дчить I густота кл1тинних елементхв у пахових Л1мфатичних в.узлах, котра в 2 рази перевищувала контрольно показники. :Ц ЗМ1НИ досягали максимума на другому тижнх П1сля введения гомогената.

На наш погляд, виявлений псвний парэлел1зм хнтенсиэнсстх В1дпое1дних реакцхй на введений чукортдний бхлок в дослтдах

друге! та четверто! серх!, обновлений тим, ;цо сбробка к1стково! тканини нейтральним розчиноы фермзлгну, незалежно ехд видо-ео! надежности не пш водить до суттевого стримання антигенних потенхцй у матер1ал1, який дослхджуваЕся.

Пгд впливои не гермгчно! обробки кгстково! тианини 1мунна вгдпоехдь у ТЕарин рсзгорталась ранше, на пршпнцх першого тижня, але мала значно меншу 1нтенсивн1сть. Знижувались актиЕ-' ностг бласно!, плазмецитарно! та макрефагально! реакцхй, а також зменшиЕся сб'ем частки зазначених юитинних елементгв в хмуно-компонентних зонах кори пахових л1мЬатичних вузл1в.

Необхгдно вгдттигь, що збхльшення ехспозищ! термхчно! обробки к1стково! тканини до 2 та 3 годин не еиявилось суттевим фактором, який сприяе подальшому зниженню !! антигенних якостей.

Таким чином, гермхчна обробка к1сткоео! тканини, незалежно в 1д еидоео! надежное?х, знижуе 1м.уногеннх якост1 у пор1Внянн1 з формал1К130наною кхстковою тканиною.

Одержавши позигивн1 рез.ультати бхоххмхчних та 1муноморфо-лог1Чних досл1л;кень, ми вивчили пластичнх властиЕост1 прожарено! кхстково! тканини.

Проведений лор1ВНяльиий аналгз гхстоморфологхчних та рентге-нологхчних ссоблиЕОстей у термхн В1Д 2 до 24 тилн!в показав, що замхщення та перебудоЕа кхсткоеих трансплантатов, незалежно В1Д нидоно! належнеетх та характеру обробки, так як I реакхця кхсткового ложа проходила однотипно у вс1х серхях експеримент1Е. Оснсвнх вхдм1НН0ст1 проявлялись у 1нтенсивн0стх та тривалостх ходу гегенераторних процесхв, а також у швидкост1 пепеб.удоЕи I замгпення рхзних вкдхя трансплантатIв К1сткоеою тканиною рецип1-ента.

НаПбЬтш хнтзнечэно репаративн! прооеси проходили при ей- .

користаннх у рол1 пластичного матер:алу прожарено! губчасто! ало- г ксеногенно! к1стково! тканини, декхлька повхльнхше з використанням компактно! I консервовано! губчасто! та компактно! кхстково! тканини лгодини. Проте при рентгенолог1чному обстежен-Н1 у зазначений термгн дослгдження Ц1Лковито! перебудови тран-сплантатхв не виявлено Н1 в однхй серг! експериментхв.

При пластицт1нфекЦ1Йних кхсткових порожнин прожареною губчастото ксеногенною клеткою у комбгнахц! 13 кхстковим мат-риксом вхдзначено "спхзнення" замещения ксеногенно! губчасто! К1 стковоI тканини та органототчно! перебудови регенерата й кхсткового ложа, що пояснюеться компенсаторнями порушеннями кровопостачання, яке виникае внаслхдок повторного оперативного втручання /виконання некректомх!/ I гн1Йно-некротичного процесу, тобто за рахунок пригнхчення потенцх! остеогенезу в 30Н1 патологхчного вогнища.

Таким чином, одержанх дан! бхоххмхчних, гмуноморфологгч-них та гхстологхчних доелгдлсень евздчать про те, що: по-перше, за бхоххмхчним складом прожарена губчаста кхсткова тканина лю-дини та крупно! рогато! худоби не маготь рхзко! вхдмхнностх; по-друге, прожаривания губчасто! кхстково! тканини крупно! рогато! худоби лротягом одн1б! години при 180°С у значтй мхр1 знижуе !! антигеннг властивостх у порхвнянн1 хз формал1Н1зованою к1сткою; по-трете, встановлено, що процеси морфологхчно! перебудови к1сткобих трансплантатIв проходять за загальновхдомими б1олог1чними законоыхрностями, незалежно В1д видово! належност1.

Проведен! досл1досення дозволили нам експериментально-теоретично обгрунтувати технолог™ приготування принципово нового рхзновиду кхсткоЕОПластичного матер1алу для замщення

сстеом1блхтичних порожнин.у клхн1Чнгос умовах.

Для кл1н1чних потреб прожарений здрхблений кхстяовий трансплантат готували за розробленою нами методикою, /а.с. 1768145 в1д 15.Сб.92/. Початковий материал /метафгзарнх ввдили довгих кхсток тварин/ виварювали протягом 2,5-3 годин, а пот1м губ-часта частина к1стки вхдокремлювалась вхд компактно!, здрхбню-валась до розмхрхв 1,5x1,0x2,5 см, I спснг10зна кхсткова тканина повторно виварювалась протягом однхе! години до поеного видалення жиру з подальшим вхдбхлюванням та дезинфекхцего роз-чином перекис.у водню протягом одще! години. В подальшому здрхбнена губчаста кхсткова тканина п1ддавалась термхчнхй оброб-цх та стерил1зацх1. Для цього використовуеться двох'ярусне мета-леве пристосування /пссвгдчення на раид онал х заторе ьк.у пропози-Ц1Ю - 696 В1Д 22.09.88/, на якому тонким шаром, розмщуеться губчаста кхсткоЕа тканина. Все це розташовуеться у сухожаровому стерил1затор1, який працюе у автоматичному режима Термгчиа обробка проводиться при 180°С протягом одн1е! години. Контролем стерильности кгстково! тканини е 1ндикатор плавления /сахароза/. Кр1М того, провадиться бактерхологхчний контроль. Треба вхдм1ти-ти, що ця методика обробки губчасто! к1стково! тканини, як правило, забезпечуе п стерильнгсть. В подальшому цей матер1ал збе-рхгаеться у холодильнику при £ -4-б°С у стерильно бглизш. Подальша термхчна обробка кхстково! тканини протягом однхе! години проводиться у день операцх! I закхнчуеться за 30-40 хвилин до закхнчення основного етал.у ххрург1чного втручання /ф1Ст.уло-нэкросеквестректомх:!/.

Дем1нералхзоЕаний кортикальний алогенний кхстковий трансплантат готувався за методикою В.I.Савельева /1980/.

- 16 -

На основ I наших дослшкень рояробленг показания по ви-конання к1стково1 пластики. До них вхднссяться:

- залишковх К1стков1 порожними довгих ктсток, що переви-щують I см , якх утворюються пхсля виконання <Мстулонекросек-Еестректом1! та маоть добре васкулярлзован1 стхнки, а адапта-щйний контакт пластичного матерхат/ повинен складати не менш за 2/3 внутршньо! поверхиI порожнини;

- поетапне заповнення кгсткопоГ порожнини к1стковопластич-ним материалом при В1дкритсму ведению к1стково! рани;

- иеобх1ДН1СТЬ стимуляцН сепаративного остогенез.у в зонг остеомхелгтичного вогница.

В загальноприйнятхй комплексна систем: лгкування хворих на хронхчний травматичний остеомхелхт довгих кхстск треба ви-Д1ляти деяк1 тактичнх особливсст1 при виконанш кхстково-пластичних операщй. Особливе значения придхляеться виконанига радикально! некректо»«! патологгчного вогница. 3 идею метою оператиЕНий доступ до остеомхблхтичного всгнища проводиться з урах.уванням топограф}I судинно-нерЕОвих утворень х повинний забезлечувати добшй хнтероперацгДний огляд ураженоГ дхлянки к1стки.

Проведения збезнровлювання к1нц1вки з допомогою жгута на момент виконання некректом}!, особливо на фон} наявних трсфхчних розлад}в у Ц1Й зон1 ,вва-каемо недоцхльним.

В}домо, що хрон1ЧИИЙ гнхйно-некротичний процес завжди с.упроврджуеться порушенням кровопостачання р ц}й зон}, тому скелет.ування к1стки обмежуеться розмхрами К1СТково! рани, яка утворюеться внаслгдок некректом}!.

/\натом}чн1 особливостх, губчастий тип б.удови метафгзар-

НИХ Е1ДЛ1Л1В ДОЕГИХ КI СТОК СПрИЯЮТЬ рОЭПОВСЮДЖвННЮ ГН1ЙН0Г0 вогнища до пергаЬ1р11. Тому гпя час операщ! викон.уеться бхльш розширена резекщя патолог1чного вогнища у цьому В1д-дхл1 у пор1ЕНянн: з локал1зацхею його протягом лха^гэа.

Вважаемо обов'язковим висгкаги фхсг.ули, якщо вони не розташоващ у проекиг? магхстральних с.удинно-нервових пучкгв. Кюретаж фгстули допускаеться при наявност1 протипоказань до П висхкання.

Нев1Д'емкого умовою досягнення бажаного результату сан.уючо! операц1! у хворих на хронгчний травматичний остеомгбЛ1т довгих К1СТ0К е адекватне дренування. Використовуналося аспиращйне, 1ригащйно-аспиращйне та промивне дренування. Тхльки гтри В1дкритому веденн1 ран з дефектом м'яких тканин дренування не проводилось.

При виконатп х1р.ург1чних втручань на фон1 Еиражених траМчних розлад1в в зон1 патологхчного вогнища операщину рану ушивали за ДонатЬ Указаний спос1б у менпцй М1р1 викли-кае порушення кровопостачання в стхнках м'якоткано! рани.

Для замхщення залишкових остеом1ел1тичних порожнин серьйозне значения надавали вибору истковопластичного мате-р1алу. Ми е послхдовники використання фхстулонекрсекЕестр-ектом11 патолоНчного вогнища та кхстковопластичного замщен-ня залишкових порожнин у один етап. Вважаемо, що кхсткова пластика мае проводитись тхльки в хронхчнгл стадП травматичного остеом1елхту. В пхсляоперащйному пер10Д1 необх1дна 1ММ0б1Л1зацхя сегменту протягом 6-8 тижнхв в залежностх в!д об'ему Устного! порожнини та стану кровопостачання в зон1 опзращ!.

- ш -

Б эалежност1 В1д використання методики кгстковопластич-ного замщення остеом1бл1Тичшгх породнин вс1 хворг под1ленг на чотири групи.

У комплекс!пм лпсуванщ 24 пациентам, хворим на хрон1чний травматичний остеомгелтт довгих кгсток, пгсля санацг! гнгйного вогнища залишков1 порожнини заповнювали аутоспонгхозною кгстко-вою тканиною у вигляд1 стружки, заготовлено! 13 крила П1двздош-но! к1стки /контрольна група хзорих/.

У 16 випадках як пластичний матергал використовувапи про-жарену здр1блену нав1ть до порошкового стану алогенну г.убчаст.у К1стков.у тканину. НеЕеличкг фрагменти кгстково! тканини - е М1неральн1 пористг утворення, ЯК1 дозволяготь оптимально запов-нити кгстков! порожнини, забезпечуючи достатн1Й контакт з I! стеками I, таким чином, створгоготься оптимальн1 умови для ре-Еаскулящ! I перебудови трансплантата.

У третЫ груш досл1длень /14 хворих/ залишковг остео-М1бл1тичн1 порожнини заповнювали прожареною здргбленою губчас-тога ксеногенною кгсткового тканиною. Однак у частини хворих у найближчому п1сляоперащйному пергод:, так само, як I у поперед-Н1Й груш, виявленх незадов1льн1 результати.

На пгдстав! одержаних нами даних I вгдомих факт1в про те, що параоссальнх тканини у певних .умовах можуть затримувати вгдноен1 процеси у зонг дефекту кгстки 1 сприяти резорбцх! трансплантату з подальшим зампценням зони пластики ф1брозною тканиною /Е.Н.Белленд1р, 1963; Л.Л.Роднянський та сп1вавт., 1980/, нами розроблена методика бхкомпонентно! кхстково! пластики. I! суть така.

0пераЦ1я виконуеться пгд наркозом або пров1дниковою анас-тезтбго. ГНсля зактнчення основного етап.у салацт! гнгйно-

некротичного вогнища довго! к1стки - ф1стулосеквестрвктом11 -змгнювали операщйну бглизн.у, хнстр.ументар1Й, хгрурги переми-вають руки I здЫснюють заклгачний етап оперативного втр.учання -б1ко?яюнентну кгсткову пластику. Для цього кхсткова рана вису-шубться. Приготовлений за вицеописаною методикою ксеногенний губчастий к1СТковий трансплантат укладаеться в остеом1ел!тичну порожнину, досягаючи оптимального П заповнення та пильного контакту 13 стгнками. Трепанащйний дефект у компактной К1стщ перекриваеться демхтра-йзованим алогенним трансплантатом, приготовлении у вигляд1 пластин, завтовшки 2-3 мм. При наявност1 1нших дефект1В в стгнках порожнини 1х також перекривали зсере-дини вказаним матергалом. Рана дренуеться та ушиваеться наглухо.

3 метою об' ективхзащ! ощнки результатгв Л1кування хворих на хронгчний травматичней осгеомхелгт довгих кхсток нами роз-роблена бальна система, у основу яко! покладено 9 ознак: скарги хворих, характер заживания операидйно! рани 1 повнота санащ! остеом1ел1тного вогнища, заживания перелому, хибного с.углобу, ступгнь компенсац11 дефекту кхстки, повнота Л1кв1дащ! залишково! к1стково! порожнини, вхдновлення ф.ункЦ11 оперованого сегменту та працездатност1, наявнхсть хнвалхдност!.

К1нцев1 результати лщування хворих за сумою балхв оцгню-вались так:

"вхдмшний" -40-45 бал1в;

" добрий" - 30 - 35 балхв;

"задовхльний" - 22 - 27 бал1в;

"незадовхльний" - менше, Н1ж 22 бади.

В1ддален1 результати Л1к.ування В1д I до 10 рок1В з моменту операцИ - вивчеш у 1ьб випадках I в1дображенх у таблиц! I.

Таблиця I

В1ддален1 результата Л1кування хворих на хрсшчний травматичний остеомгелхт доегих кхсток, яким викону-валась пластика залишкових К1сткових порожнин рхзними видами кхсткових трансплантат!в

Вид к1Стково-!К1ль-!Терм1н спостере-пластичного !к1сть!ження /тзхк/ Результати /%/ |^ьо-

трансплантату !випад ! кх е ! ! ! ! 1-2!4-Ь!б-8!9-КНв1дм. '.добре 'задоЕ'незад!

Аутогубчастий трансплантат 24 - - 10 14 9 3 8 4 24 /37,5/ /12,5/ /33,3/ /16,7/

Прожарений алогенний губчастий трансплантат 16 16 I 3 12 2 5 4 5 16 /12,5/ /31,3/ /25,0/ /31,2/

Прожарений ксеногенний губчастий трансплантат 14 - 6 8 3 5 2 4 14 /21,4/ /35,7/ /14,3/ /28,6/

Прожарений ксеногенний губчастий трансплантат в комбхнащ! 3 к1стковим матриксом 52 10 32 10 24 II 8 9 52 /46,1/ /21,2/ /15,4/ /17,3/

Всього 1С6 38 24 22 22 106

Таким чином установлено, що при пластичному замщеннг остеомхелхтних порожнин аутогубчастою кхстковою тканиною у 83,3% випадкхЕ одержан1 позитивн1 результати.

При використанн1 у вигляд1 пластичного матерхалу для за-повнення залишкових остеом1ел1тичних порожнин прожарено! ксеногено! губчасто! кгстково! тканини в комбхнацх! 1з к1стко-вим матриксом, прожареною ксено- I алогенном губчастою к1стко-вою тканиною одержан! позитивн! результати В1ДП0В1ДН0 у 82,7,

71,4 та 68,ЕЙ випадк1в.

Замщення остеоьйелхтичних порожнин прожареного губчастою К1стковою тканиною, здр1бненого до порошкопод1бного стану, у найближчому шсляоперащйному пер!од1 у вс1Х трупах приводило до загострення гн1Йно-запалювального процёсу. При повторних операщях у цих хворих пластичного материалу у кз:сткоЕ1Й по-рожнин1 не знаходили. Цей феномен пов'язаний з тим, що порошко-подхбна к1сткова тканина у шеляоперащйний пергод повнгстю замшювалася фгброзною тканиною. Здргблення прожарено! губчасто! К1стково! тканини до poэмipiв 1,0x0,9x0,5 см е найб1льш опти-мальним при пластичному зашнювашп остеом1бл1тичних порожнин у довгих к1стках.

Як евхдчать наш спостереження, при пластичному зашнюван-Н1 остеомхелхтичних порожнин, незалежно вхд видово! належностг кгсткового трансплантату, у пащент1в, яким ранхш було зроблено дв! та бхльше к1стковопластичних операгцй, суттево зросла в!ро-Г1дн1сть незадоЕ1Льного результату. Це пояснюеться багаторазо-В1стю пластичних операций, викликаючих сенсиб1Л1защю, отже, потребуе проведения в1дпов1дно1 передоперащйно! та постгран-сплантащйно! корекщ! /Г.В.Гайко та сшвавт., 1984; 1.П.Верни-гора та сшвавт., 1995/.

У зв'яэку з тим, що у частини хворих операцх! винонувались на фон1 судинних порушень к1НЦ1вки, нами розглянуто питания про д1ю трофхчних розладхв на Х1Д п1слятрансплантащйного перходу. Результати лхкуеэння ще! групп хворих дае змогу стверджувати, що розвиток краевого некрозу, 1нф1к.ування та нагноения рани, а також загострення основного захворювання знаходиться у прям1й залежностх в1д ступеню !х виявлення.

Порхвняльне вивчеиня результат!в пластичного зам!щення

остеом1бЛ1Тичних порожнин прожареною ксеногенною та алоген-ного губчастога кгстковою тканиною еиявило, що будь яких переваг прожарена губчаста алогенна кгсткова тканина не мае. Оцгнюгачи характер Ехдновлення працездатностх у хворих цих труп, треба В1дмгтити, що до працх повернулись ВПШ0В1ДН0 8 /57,К/ та У /56,3^/ чоловш. При звертанн1 до клгн1ки ^Еалгдами друго! групи були 10 /71,4%/ чолов1к з 14 хворих та 13 /81,ЗЯ/ чоловхк з 16 випадкхв. По зак1нченню Л1кування 1нвалхдн1сть залишено у

3 /30%/ та у 3 /23,14,/ вгдпов1дно.

Анал1з В1ддалених результатов медично! реабхл^ащ! виявив, що найб1льш сприятлив1 реэ.ультати одержан! у трупах, де як плас-тичний матергал Еикористотувалася аутогубчаста та прожарена ксеногенна губчаста кгсткова тканина в комбгна1п! з дем1нерал1-зованим алогенним кгстковим матриксом. Вхдновлена професгйна працездатнгсть б мыл, Н1Ж у 70^ випадк1в в кожН1Й групг. Динамгка 1Нвал1ДНостг у пащент1в така. При звертаннг до кл1Н1ки у 16 /66,6^/ з 24 хворих та 33 /63,5$/ пац1бнт1В з 52 виявлена друга трупа швалгдностг. У В1ддален1 строки, пгсля проведено! медично! реабгл1тащ!, другу трупу 1Нвал1дН0СТ1 залишено у 3 /18,8$/ та

4 /12,1%/ хворих вхдповгдно.

ПерспектиЕНгсть застос.уваяня методики б{компонентно! к1стково1 пластики остеом1вл1Тичних порожнин в довгих кхстках як нового напрямку у к1СТково-гн1ЙН1Й Х1рург1! обумовлена гар-ними пластичними якостями та бгологгчного сполучнгстю, а також низькими гмуногенними властивостями прожарено! ксеногенно! губчасто! к1стково! тканини, про що св1дчать спрятливт анатомо-ф.ункЦ10нальн1 результата у 82,7^ хворих.

- 23 - • Висновки

1. Термгчна обробка эразкхв кхстково! тканини, незалеж-но В1Д II видово! калежностг, змэншуе вгдносний емгст бглково-углеЕОдних комплекс!в /б1опол1мер!в/, що сприяе значному зни-женкю 1м.уногенних властивостей у пор1внянн1 з формал1Нгзиро-ваною губчастою кхстковою тканиною.

2. Розроблена наш методика приготування кхсткоЕОпластич-ного матерхалу шляхом прожарювання ксеногенно! г.убчасто! к1стки забезпечуе м1Н1мальН1 антигенн1 та оптимальнг бхопластичнх властивост!, а такок идвищуе його резис1ентн1сть до гщйно! 1нфекц11.

3. При пластищ "чисгих" та 1иЬгкованих кхсткових порожнин консервованою та прожареною при 180°С протягом одн1б! години кортикальной I губчастою к1стковою тканиною людини, а також прожареною г.убчастсю к!стковою тканиною крупно! рогато! худоби перебудова трансплантатхв проходить однотипно, проте у остео-М1вл1тичних порожнинах термхн тривалост1 !х бхльше.

4. 1муногеннх та бхопластичнх характеристики прожарено! губчасто! к1стково! тканини крупно! рогато! худоби дозволяють вважати II б1олог1чно повнощнною та дають щдстави для вико-ристання у к1Стково-гнгйн1й хгрургЛ як пластичного матергалу, альтернативного а.уто-й прожареному алогенному губчастому Лотковому трансплантату.

5. У хворих на хрон1Чний травматичний остеом1влхт довгих кхсток для заповнення кхсткових порожнин, що утворюються в результатг некректом11, доц1льно використовувати прожарену при 180°С ксэногенну губчасту к1СТкое.у тканину, здргблену до роз-М1р1Е 1,0x0,9x1!,5 см.

6. Бхкомпонентна кхсткова пластика попереджуе тграшю к1стковопластичного матерхал.у з ктсгкоео! порожнини, В1дме-жовуючи його В1д параосальних м'яких тканин дем1нерал1зованим кортикальним алогенним кгстковим трансплантатом.

7. Компленсне лщування, що мгстить в соб1 бгкошонентний спос1б К1СГкоео1 пластики /прожарена губчаста кхсткога тканина крупно! рогато! худоби в комбгнащ! з демхнералхзованим кортикальним алогенним кхстковим трансплантатом/ дозволяв лхквхдувати гнхйно-некротичне вогнище у 82,7?$ хворих, зменшити частоту рецидиву гнгйного процесу, скоротити час медично! реаб1л1тащ! хворих на хронхчний травматичний остеом1влгт дов-

ГИХ К1СТОК Та ЭНИЗИТИ 1НЕаЛ1ДН1СТЬ.

Практичн1 рекомендацт!

1. Фгстулонекросеквестректомхю у довгих Метках та

к1стковопластичне замгнювання остеомхелхтичних порожнин, що

утворюються при цьому, краще виконувати в один етап у хрон1Ч-

Н1Й стадЛ гн1Йного процесу. При цьому адаптащйний контакт

о

к1сткового трансплантату з добре васкулярхзоЕаними стхнками порожнин повинен складати не менш за 2/3 внутршньо! поверхн1 порожнин.

2. При локал1зац1! гнхйного вогнища протягом диафхза довго! К1 стки ф1ст.улонекректом1я викон.уеться в межах здорових тканин до з'явления "кров'яно! роси" на стхнках порожнини;

у метаф1зарн1Й зон1 - об'ем реэекцх! к1стково! тканини значно розширюеться.

3. Для оптимального заповнення остеомхелхтичних порожнин прожаренх фрагмента ксеногенно! губчасто! кхсткоео! тканини необхтдно здрхбнити до розмхрхв 1,0x0,9x0,5 см.

4. При виявлених трофхчних порушеннях у зон1 операхцйно-го Етручання для зашивания операцийно! рани методом вибору е шое за Донат i.

5. У п1слятрансплантац1Йному перход1 необххдна 1ммоб1-лхзадхя сегменту протягом 6-8 тижнгв в залежност1 вгд об'ему к1стково! порожнини та стану кровопостачання у зон1 операщ!.

6. У п1сляоперащйному пер10Д1 обов'язковою умовою 6 забезпечення достатнього дрен.ування патологгчного вогнища.

о

- 26 -

Список роб1т, опублгкоеаних по темт дисеотащ!

1. Б1компонентна остеопластика у комплексному Л1куЕанн1 хронгчного травматичного остеом1елгту довгих кхсток. //Методичн1 рекомендацг!. 1995 р. - С.II/.

2. Содержание органических и минеральных компонентов в алло-и ксенокостях при их термической обработке //Военно-медицинский журнал, 1993, - № 7. - С.69 /соавт. А.¿.Лоскутов, Г.Клюева/.

3. Костная пластика в комплексном лечении больных травматическим остеомиелитом длинных костей,//Ортопедия, травматология и протезирование. 1994. № I -С.37-39 /соавт. А.¿¡.Лоскутов/.

4. Изучение регенерации костной ткани в условиях использования различных видов трансплантата //В кн.: Биология опорно-двигательного аппарата /Материалы школы/. - Харьков, 22-26 сентября, 1992. - С.333-334 /соавт. О.М.Бобров, О.Г.Дунай, А.Й.Лоскутов/.

5. Костнопластические восстановительные операции в комплексном лечении больных хроническим травматическим остеомиелитом длинных костей //В кн.: Материалы У1 сьезда травматологов-ортопедов СНГ. -Ярославль, 1993. -С.371-372 /соавт. А.¿.Лоскутов/.

6. Вар1анти остеопластики в комплексному лхкуванн1 хворих хронгчним травматичним остеом1ел1том довгих к1сток //Матер1али науково-практично! конференщ!, присвячено! 20 ргччю 'ЗУЛ Дш1 /вересень, 1993р. -Кривий Ри-. -С.150-151/.

7. Антигенные свойства костной ткани в зависимости от видовой принадлежности и характера обработки //В кн.: ¿кологгя та здоров'я. Матергали науково-практично! конферетц! /жовтень, 1994 р., Кривий Ргг. -С. 74-76/.

8. Влияние термической обработки на содержание органических и минеральных компонентов в костной ткани в зависимости от

видовой принадлежности //В кн.: ¿¡колотя та здоров'я. Матер1али науково-практично* конЬеренщ! /жовтень, 1994 р., -Криеий Pir.

- С. 76-79/.

9. Сравнительная оценка биопластических свойств различных костных трансплантатов /экспериментальное исследование/ //В кн.: Лабораторные исследования в клинике. Материалы научно-практической конференции, посвященной 20-летию кафедре клинической лабораторной диагностики и 30-летию научного общества врачей-лаборантов. Кривой Рог, 1994. - С.56-57.

10. Аутотрансфузия ультрафиолетом облученной крови в комплексном лечении травматического остеомиелита длинных костей //В кн.: Зкологгя та здоров'я. Матер1али на.уково-практично! конференщ!. -Кривий Pir, жовтень 1994. - С.64-66/ соавт. О.М.Бобров/.

11. Морфологическая эволюция различных костных трансплантатов после заполнения костных полостей в эксперименте. //В кн.: ¿кологхя та здоров'я. Матергали науково-практично! конференцЛ.

- Кривий Pir, жовтень, 1994 р. - С. 79-81/.

12. A.c. № 1629094 в 02 С 13/26. Устройство для измельчения /соавт. А.Д.Учитель, В.П.Лялнж, С.А.Учитель, E.fi.Панков, О.М.Бобров, С.В.Тишков. - № 4660962. Заявлено 10.03.1989. Опубл. 23.02.91 Бюл. № 7 //Открытия. Изобретения - 1991. - Л» 7.

13. A.c. № I67496I В 02 С 13/14. Ротор центробежно-ударной дробилки /соаЕТ. С.А.Учитель, В.Л.Лялюк, С.В.Тишков. -

№ 4739459. Заявлено 25.09.1989. Опубл. 07.09.91. Бюл. №33 //Открытия. Изобретения. - 1991. - №33.

14. A.c. № I768I45 А 61 В 17/56. Способ подготовки ксенокости для лечения хронического остеомиелита трубчатых костей /соавт. С.В.Тишков, О.М.Бобров. - № 4607518. Заялено 04.07.1988.

Опубл. 15.10.92. Бгал. № 38 //Открытия. Изобретения. - 1992.

- №38.

15. A.c. № I74I89I В 02 С 13/14. Ротор центробежно-ударной дробилки /соавт. С.А.Учитель , А.Д.Учитель, К.Д.Ивченко, А.П.Денисенко, С.В.Тишков, В.П.Лялюк. - № 4732078. Заявлено 22.08.1989. Опубл. 23.06.92. Бюл. № 23 //Открытия. Изобретения. - 1992. - №23.

16. Остеосинтез длинных костей по Илизарову и костная пластика при лечении травматического остеомиелита //XI сьезд травматологов-ортопедов Украины: Тезисы докладов. -Харьков, 1991.

- С.126 /соавт. О.М.Бобров, О.Г.Дунай/.

17. Реабилитация больных с дефектами костей на фоне хронического травматического остеомиелита, перенесших политравму //В кн.: Актуальные вопросы медицины катастроф. Тезисы докладов научно-практической конференции. -Новосибирск, II-I2 декабря 1994. -С.60-61 /соаЕТ. Л.В.Новицкая-Усенко, А.й.Лоскутов/.

18. Реабилитация больных с дефектами костей на фоне хронического травматического остеомиелита //В кн.: Организация медицинского обеспечения населения в чрезвычайных ситуациях. Тезисы докладов научно-практической конференции. - Москва, 12 октября 1994. - С.79 /соавт. А.й.Лоскутов/.

19. Компонентная костная пластика остеомиелитических полостей в длинных костях //В кн.: Новое в травматологии и ортопедии. Тезисы докладов второй республиканской научно-практической конфереции траЕматологов-ортопедов Крыма. -Ялта, 1993. -вып.П.

- С.51.

20. Компрессионно-дистракционный остеосинтез в комплексном лечении остеомиелита костей голени //В кн.: Здоровье человека интенсивной промышленной зоны, комплекс санитарно-гигиенических и социально-экономических мероприятий по оптимизации условий

труда и укрепление здоровья рабочих: Тезисы научно-практической конференции 9-10 июня 1988 года, т.2 - Днепропетровск. -С.90-92 /соавт. О.М.Бобров, В.М.Яковлев, Б.С.Конин, О.Г.Дунай/.

21. До питания про заповнення порожнин, що утворюються при санащ! остзомгблхтичних вогнищ доегих кгсток //В кн.: Теоретич-Н1 та кл1ничн1аспекти к1стково-гн1Йно]С 1нфзкЦ11: Тези допов1-дей м1сько! науково-практично! конференцх! траЕматологхЕ-орто-пед1В. -Ки1е, 26-27 листопада 1992.. - С.52-54 /соавт. О.ь.Лоскутов/.

22. Разновидность костнопластического материала для заполнения остеомиелитических полостей //В кн.: Актуальные еоп-росы травматологии и ортопедии, посвященной 20-летию кафедре травматологии и ортопедии. -Кривой Рог, 1995. - С.36-38.

23. Ближайшие результаты костнопластических замещений остеомиелитических полостей в длинных костях //В кн.: Актуальные Еопросы травматологии и ортопедии, появященной 20-летию кафедре травматологии и ортопедии. -Кривой Рог, 1995. - С.38-39.

АННОТАЦИЯ

Чверкалкяс А.К. Обоснование бикомпонентной костной пластики в комплексном лечении больных хроническим травматическим остеомиелитом длинных костей. Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.20 - травматология и ортопедия, Харьковский научно-исследовательский институт ортопедии и травматологии им.проф. М.И.Ситенко. Харьков-Кривой Рог, 1996. Защищаются 19 научных статей, 4 авторских свидетельства, представляющие экспериментальное обоснование, результаты использования костно-пластичес-ких операций у 89 больных хроническим травматическим остеомиелитом длинных костей.

Биохимическими, иммуноморфологическими и гистоморфологичес-кимк исследованиями показана целесообразность использования прокаленной алло- и ксеногенной губчатой костной ткани для заполнения остеомиелитических полостей в клинике. Установлено, что прокаленная ксэногенная костная ткань биосовместима, обладает хорошим пластическими качествами и низкими иммуногенными свойствами, а в сочетании с деминерализованным аллогенным костным матриксом позволяет улучшить исходы лечения в сравнении с монокомпонентной костной пластикой.

Методики костнопластических замещений остеомиелитических полостей, разработанные автором, внедрены в лечебных учреждениях г.Донецка, Кировограда, Днепропетровска, Кривого Рога, Луцка.

Ключевьв слова: травматический остеомиелит, фист.улонекр-секЕестрэктомия, остеомиелитичеекая полость, длинные кости, прокаленная алло- и ксеногенная губчатая костная ткань, бикомпо-нентная костная пластика.

SUMMARY.

A.K.Chverkalyuk. Substantiation for biocomponent bone plastics in complex treatment of patients with chronic traumatic osteomyelitis of long bones. A manuscript of thesis for a Doctor of Medical Sciences (Phd)~ degree (speciality 14.01.20 - traumatology and orthopedics). Professor M.I.Sitenko research Institute of ortopedics and traumatology (Kharkov). Kharkov - Krivoy Rog , 1996. There are 19 scientific articles under defence 4 invention certificates, that give experimental foundation the results of the performed bone plastic operations on 8 9 patients with chronic traumatic osteomyelitis of long bones.

Biochemical immunomorphologic and histomotophologic researches show the expediency of filling up osteomyelitic cavities with annealed alio and xenogenic cancellous tissue at a clinic.

Annealed xenogenic cancellous tissue is found to be biocompatible and plastic and to have low immunogenic properties; coupled with demineralized allogenic bone matrix it brings better results then monocomponent bone plastics.

Metodology of bone plastic operation for replacement osteomyelitic cavities developed by the author is used in hospitals of Donetsk, Kirovograd, Dniepropetrovsk, Krivoy Rog, Lutsk.

Key words: traumatic osteomyelitis,

fistulonecroequesrektomy, osteomyelitic cavity, long bones annealed alio - and xenogenic cancellous tissue, biocomponent bone plastics.