Автореферат и диссертация по медицине (14.01.15) на тему:Начальные формы сосудистых заболеваний головногомозга (патогенез, клиника, лечение)

АЗЭРБАиЧАН РЕСПУБЛИКАСЫ СЭЬИ J JЭ НАЗИРЛИчЖ

АЗЭРБАиЧАН ЕЛМИ-ТЭДГИГАТ ОФТАЛМОЛОКИ^ ИНСТИТУТУ

Эл]азма Иугугунда

ТАРЫЗАДЭ НАЗИМ САБИР ОГПУ

иАШАПАРЫ^Ы .ЮЛЛАРЫН ХЭСТЭЛИКЛЭРИНИН ЕТИОЛСЖИЛА ВЭ ПАТОКЕНЕЗИНДЭ ПЕШЭ ЗЭРЭРЛЭРИНИН РОЛУ ВЭ ОНЛАРЫН аЕНИ МУАЛИЧЭ УСУЛЛАРЫ

14.00.08 - Кез хэстэликлэри 14.00.07 - Кикиуена

Тибб елмлэри доктору алимлик дэрэчэси алмаг учун тэгдим едилмиш диссертаафнын

АВТОРЕФЕРАТЫ

Бакы - 1997

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА'ШИ ^РЬКШСЬКИЙ 1НСТИТУТ УДОСКОНАЛЕННЯ Л1КАР1В

£

па правах рукопису

¡Малахов Володншф Олексаидрокич

НОЧЛТКОВ1 ФОРМИ СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (ПАТОГЕНЕЗ, КЛИНКА, Л1КУВАННЯ)

11.01.1 Г) нернош хпороби

Лито|»оф«'рат

дигергацп на .¡допупя науконого ¡туненя доктора мсдичних наук.

Харшв—1997

Дпсертащею е рукопис.

Робота виконана в Харювському шстнтут! вдосконалення /liKapiß та IncTHTyxi крюбюлогп та крюмеднцнпп HAH Укра'ши.

Науков! консультанта:

Заслужений Д1яч наук Укра'ши лауреат Державно!' преми Укра'ши, доктор медичних наук, професор П. В. ВОЛОШИН. Член-кореспондент нащональшм академи наук Укра'ши, лауреат Державно!' преми Укра'ши, доктор медичних наук, професор А. М. Б1ЛОУС.

Офщшш опоненти:

Заслужений д1яч наук Укра'ши, лауреат Державно'1 преми Укра'ши, доктор медичних наук, професор I. С. ЗОЗУЛЯ. Доктор медичних наук, Т.О. М1ЩЕНКО. Доктор медичних наук, професор Н.М. ГРИЦАЙ.

Нровщна оргашзащя: 1нститут Геронтологи HAH Укра'ши.

Захист дисертацпвщбудеться "_"_1997 р. об_годиш

на засщанш спед1ал1зовапно1 ради Д.02.05.01 при Харшвському шсти-Tyri вдосконалення л1кар1в (310178, м. Харк1в, вул. Корчагшщв,№ 58.

3 днсертащею можна ознайомитись у б1блютещ XapKiBCbKoro шституту вдосконалення лжарш.

Автореферат розклано "_"_ 1997 р

Вчений секретар спещал1зовано1 ради Д 02.05.01

кандидат медичних наук доцент I.A. ГРИГОРОВА

J

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лктуальтсп) проблеми. У хворих ночатковнмн формами су-динппх захворюватгь головного мозку (ПФСЗГМ). до яких належать початковг прояви недостатньосп xpoBoooiry мозку (Г1Г1НКМ) та но-чаткова диспнркуляторна енцефалопат1я (ПДЕ. ДЕ 1 ст.), об'ективна симптоматика дуже скудна (Н.В.Верещапн. 1980-1982; С.В. Шмщт. 1985: М.Б. Маньковськнй. 1994; П.В. Волошин, 1987-1990; С.Г. Ду-бенко, 1989; Т.С. Мщенко, 1992; Н.М. Грицай, 1993). Це завдае прак-тичним Л1карям неабияких труднопцв при Bn6opi патогенетично об-I рунтовапо1 Tepani'i иих хворих. В той же час, ефективтсть найбьчып висока Bifl лшувапня, що проводиться якраз на дпх стад1ях хвороби (Г.А. Ак1мов, 1983; О.Г. Глауров, 1988; В.Д. Деменко. 1990; Ю.Л. Ку-рако, 1993; А.С. Руденко, 1993; I.H. Карабань, 1994).

Ведомо, що пейрони головного мозку дуже чутлHBi до кисневоУ недостатньосп. Тому важливим медико-бюлопчнпм завданням е шдви-щення CTifiKocii головного мочку до imcMii'та riiioKcii (М.О. Самойлов. 1985; В.Н. Мнрювська. 1991; I.C. Зозуля, 1993; В.К. Siesjo. 1982). Ця проблема може бути з усшхом внрпнена плъкп при умош всеб1чпого внвчепня тонких мехашзм1в imeMi4Hiix порушень в тканнт головною мозку (П.A. KoMCTiani. 1980; В.Д. Конвай, 1982; В.В. Семченко та сшвавт., 1983; 11.Г. Скочнй. 1990; IO.I. Головченко, 1991; П.В. Волошин, 1992; KahayashiK. et al„ 1977).

Mi ж тим, багато мехашзм!в складного ланцюга метабол1чпнх порушень. яю обумовлюють важк1 функщональш та crpyKTypni 3Minn нейрональних кл1тин при ПФСЗГМ, залишаються в багатьох випадках не розкритими. Це дае шдставу для глибокого вивчення патох!м1чпих nponeeiB, ят розвиваються в тканиш головного мозку при ппем1чних станах на молекулярному, надмолекулярному та тканевому piBni.

В сучасшй неврологи одтего з ведучпх коипеппШ вважаеться структурно-функщональне порушепня клгппювих мембран (К. Хос-ман, 1980; А.Г. Буличьов та сшвавт., 1981), як головний механгзм роз-витку патолопчних сташв у нейронах головного мозку при imeMii (Т.Е. Duffy et al,, 1977; Л.Н. Маслов та сшвавт., 1989).

t

Одним з напрямюв наукового пошуку, призваного опттапзувати диагностичний пoтeвцiaл та лжувальв1 засоби при ПФСЗГМ, е вив-чення патогенетичних мехашзм1в на к/итинно-мембраяному та молекулярному piBHi, з урахуванням структурно-функцюнально1 характеристики головного мозку та типу гемодинамтних иорушень (М.В. Ве-рещагш, 1990; JI.A. Дзяк, 1991; В.Д. Деменко та сшвавт., 1995; П.В. Волошин, В.О. Яворська, В.О. Малахов, 1990-1995).

У лхтератур! останшх роив досить чггко затвердилась думка, що змша реолопчних (I.B. Firdlay et al., 1990) та структурно-функщо-нальних властивостей кл1тинових мембрал еритроципв (Е) та стан ме-хашзм1в, що обумовлюють хх перебудову, вщображують аналопчш змши на piBHi щлковитого оргашзму (Н.К. Шилша та сшвавт., 1980; JT.I. Рейхерт та сшвавт., 1987; G.I. Гусев, 1995). Тому апал1з актив-Hocri мембранодеструктивнпх мехашзм1в у Е може з'явитися об'ектив-ним KpHTepicM у внвченш патогенезу, дипам1кл та прогнозуванш pisnoro рода порушень мозкового кровооб1гу (A.M. Бшоус та сшвавт., 1996).

Однак, до наступного часу вщсутш комплексш досладження стану кл1тинномембранного гомеостазу, гормонального статуту та гемо-динамши у хворих з ПФСЗГМ, обумовленими церебральннм атеросклерозом та артер1альною гшертенз1ею. Недостатньо розроблеш мето-ди лшування з урахуванням дих порушень, у тому числ1 й немедикаментозна

Мета дослхдження. Мета роботи полягае у вивченш характеру структурно-функщональних властивостей мембран Е, гемодинамшп, цпкл1чннх нуклеотщцв та гшоталамо-гшоф!зарно-тиреощно-надннр-koboï системи, в acnesTi ïx причипнонаслздково'х рол1 у патогенез! ПФСЗГМ та розробкн ефективних лжувальних засоб1в.

Завдавня дослщження.

1. Описати особливосп кл1шко-невролопчних прояв!в ПФСЗГМ.

2. Вивчити стушнь та характер порушень центрально']!, церебрально!' гемодинамиш, мшроциркуляци, а також стан структурно-функщ-ональних особливостей головного мозку (надсегментарних вегетатив-них структур) у хворих з ПФСЗГМ.

3. Провести досладження стану ппоталамо-гшоф1зарно-тирео1-

дпо-паднирково'1 спстемп та цпкл1чнпх нуклеотид^в у хворих з ПФСЗГМ.

4. Впзпачитн характер деформованости агрегацпта цптоарх1тек-тошкн Е при вказашй вшце патолопУ головного мозку.

5. Провести дослщжепня дннамшн нроцеав перекисного окпс-лювання лшд1в (ПОЛ) у мембранах Е на шдстати внвчення комплекса ноказпиив (хемшюм1весценшя, д1енов! кон'югаги, малоновнй д1аль-дегад), а також йонну нроницаемкть кл1тин для Са2+, Иа+ та К+.

6. Вивчити акгивтсть глутатюнвмщувальних ферменпв (глу-татюп-церокадаза, глутатюнредуктаза), як антиоксидантно'1 системи, контролюючих р1вепь ПОЛ у мембранах Е.

7. Визначити динамжу змкту фосфороргашчних речовин (АТФ, 2,3-ДФГ, неоргашчний фосфат та рН), а також модифжащю р1зних форм гемоглобшу у Е.

8. Рознрапюватп нов1 рекомендаци та режим лжування хворпх з ПФСЗГМ з урахунавням винайденпх структурно-фупкпюнальних ио-рушень.

Положения, що виносяться на захист.

1. ПФСЗГМ як неспециф1чна в!дпов1дь головного мозку па стре-сориу д1ю, що характеризуется появою реакцп дизадантаци, порушен-ням иегетативних функщй з порушенням нроцеав центрально!' та церебрально! гемодинамнси, генерал1зованнм нейроендокринним зсувом та змшою кл1типво-мембрапного гомеостазу.

2. Значну роль у патогенез! ПФСЗГМ на клгтдняо-мембрапно-му р!вш вщкрае шдукщя нроцеав ПОЛ внасл1док прпгшчення функщй rлyтaтioн-вмiщyвaльниx ферменпв, що викликае порушення бар'ер-пих функщй йоп-трансиортннх систем, мембран кл1тпп, ставу енерге-тичного метабол1зму та гемоглобшу, що призводпть до розвитку гшоксп.

3. У хворих з ПФСЗГМ розлади мисроциркуляцп та мкрорео-лопчних властивостей Е в багатьох вяпадках залежать ввд порушення метаболизму цикл1чних нуклеотщцв, штенсивносп нроцеав ПОЛ, ба-р'ерних властивостей мембрани та стану енергетичного метабол1зму, яо контролюються функщею гшоталамо-гшофизарно-тиреощно-над-

нирковсн системою.

4. 3 урахуванням виявленнх нейрогуморальних та патох1д«чних порушень нейроендокринного статуту, гемодинамши та мшроцирку-ляци при вибор1 патогенетично обгрунтованси терапи ПФСЗГМ доц-шьно бшьш широко використовувати застосування антиоксид ант1в, антагошспв калыцю, есешцальних фосфолшдав, бюстимуляторхв, ней-ромодулятор1в, а також метод1в ендоназально'1пшрокохвильово1 КВЧ-терани.

Наукова новизна.

Виерше здобуп нов1 комплексш дат, що характеризуют особ-ливоси змши клиинно-мембранного гомеостазу, центрально!" та де-ребральноУ гемодинамши, м!кродиркуляцп та стан нервово-ендокрин-но1 снстеми при розвитку ПФСЗГМ, якг до наступного часу лишають-ся недостатньо вивченими. Пояснено причннно-наслщковий взаемозв-'язок м1ж порушенням клггинпо-мембрапного гомеостазу та гемоди-на- мжою з одного боку, а також м!ж змшами нервово-ендокринного статуту, гемодинамшою та структурно-функщональним станом головного мозку, з другого, у хворих з ПФСЗГМ. Щ сввдчення ляг ли в основу науково! розробки метод1в медикаментозно! корекцп цих сташв, з урахуванням винайдених порушень з боку клтшно-мембранного гомеостазу, мшроцпркулящх, гемодинамши та нервово-ендокринного статуту.

Теоретичне значения робота.

Дослвдження ногли блюе напи уявлення про мехашзми розвитку та перебиу ПФСЗГМ, патогенетичш ланцюги яко!' до наступного часу вивчено не повною м1рою. Вннайдеш у пращ змши, як! в!дбуваються в Е на стадиях ПФСЗГМ, евщчать про досить складю та глвбога кл1тинш та молекулярш змши як у нейрональних, так 1 в судинних кл1тинах при розвитку та поглибленш дано!' патологи. Зокрема, встановлено факт активаци процейв ПОЛ у мембранах кл1тин, що пов'язано ¿з зни-женням активноси антиоксидантних систем клггин, модифжацгя енер-гетичного обмшу та змшення бар'ерних властивостей к.гптпн. Виявле-но, що по м1р1 зростання патологи у Е ввдбуваеться накопичення холестерину в лвдцному бклоГ плазматично'х мембранп клпиа, яке про-

тжае на фот дизадаитивних реакщй вегетативно!' та серцево-судппно! спстем.

Практична цшшсть роботи.

Практичпе зпачення роботн полягае в тому, що на шдстав! вив-чення деяких сторш патогенезу ПФСЗГМ розроблепо пов! дтпгостпчш та прогностичт критерп стадШ та переб1гу ПФСЗГМ. Cтвopeпi та впро-ваджеш у практику патогенетично обгрунтоваш методц .пкунання да-ного контингента хворих ¡з застосуванням антагошспв калыпя. анти-оксидант!В, есенщальних фосфолшодв та бюстам уляторхв.

Розроблеш режими та методика еидоназально! широкохвильо-во'1 КВЧ-тераш! як нового немедикаментозного засобу лжуванпя хворих з ПФСЗГМ, а також показания та протипоказання до його засто-сування.

Впроваджено у практику ангюневрологп новий бюстнмулятор

"Лшфлор" та спнтетичний нейропептид даларгш, маючпй симпатолЬ тпчпу. гшотензпвпу та антппоппцептпвпу Д1Ю.

Показана дощльшсть застосування "Танакапа", "Дишрпдамола". а також "Лшша", як ефектпвного антпоксидантпого комплексу та "1нстенопа". який с оптпм1затором центрально! та церебрально!' гемо-дппамкп.

Реал1защя результатш дослщжень.

Основш положения дисертапи викладено й обговорено на нау-ковпх копферепщях молодих вчепих Укра'шського шстнтуту вдоско-налення лисар1в (Харк1в, 1986-1994); на областй науково-практичшй конферепцп "Немедикаментозш методи медично!реаб1л1таци" (Харк1в, 1990); на Республ1канськ1й науково-практичшй м1жшститутсыай кон-ференци молодих вчених медиив (Харк!в, 1994); на И з'1зд1 Геропто-лопв та гepiaтpiв Укра'ши (Ки'ш, 1994); па конферепдп "Актуальш питания клш!чпо1 медицини" (Полтава, 1994); па IV науково-практичшй конференци "Застосування лазер!в у медицин! та бюлогп" (Льв1в, 1995); на 32 Нащональному конгресс Угорських невропатолопв та псих1атр1в 1 сумкному симпоз1ум1 Британських та Угорських невролопв (Будапешт, 1995); на Пленум! дравлшня Укра'шського науково-медичного товариства невропатолопв, нсих1атр1в та нарколопв "Нов! форми

оргашзацп л1кувально-д1агностичного процесу в невролога, ncnxiaTpii та наркологи' на сучасному еташ" (jlbbib, 1995); на 1 KOHrpeci €вро-пейсько!'Федерацй'Невропатолопв (Марсель, 1995); на I Национальному конгреа невролога, ncHxiaTpiB та нарколога Укра'ши (XapKiB, 1996); на VI Реснублжансыпй науково-практнчшй конференцп "Застосуван-ня лазеров у медяднш та бюлопГ' (XapKiB, 1996); на сумшному зас1-данш кафедр неврологи, загально! та днтячо! невропатологii та клшчно! öioxiMii' (XapKiB, 1996); на засщанш обласно! сшлкп невропа-толопв (Харкав, 1996); на Обласшй науково-практнчшй конференцй' "200 роив Сабурово!'дачГ' (XapKiB, 1996); на KOHrpeci "Фактора рнзи-ку та ешдемюлопя судннних захворювань" (Greifswald, Гермашя, 1996); на 28 1нтернацюнальному Дунайському Невролопчному Сим-no3iyMi (Krems, Австр1Я, 1996); на 37 KoHrpeci Угорсько!' Сшлки ЕЕГ та Юпшчно! Heйpoфiзioлoгií, на 2 KoHrpeci Угорсько'1 Сшлки Мжна-родно! Jlira Проти Ешлепсп (Д'юла, Угорщнна 1996).

Структура та обсяг роботи.

Дисертащя викладена на 410 сторшках машинного тексту i скла-даеться i3 вступу, огляду л1тературн, власне досладжень, обговорення результата^ bhchobkIb та додатку. Робота мктить 83 таблищ, 36 ма-люнк1в. Покажчик л1тературн охонлюе 356 вхтчнзняних та 213 заруб-1жних джерел.

Декларация конкретного особнстого внеску у розробку наукових

результатов:

В результат проведених дослщжень, комплексно, з позицШ снстемно-функщонального анал1зу, внерше вивчет кл1шчш особливост1 формування невролог ¡чнлх порушень при ПФСЗГМ, стан клггинно-мембранного гомеостазу на модел1 еритроциив, особлнвост! стану гшоталамо-гшоф1зарно-тирео'щно-наднирково1 системи, а також взаемовщносини центрально! й церебрально!' гемодинамики та мнсроциркуляцп. Отримано нринциново новг даш про норушення стану кл1тинно-мембранного гомеостазу при ПФСЗГМ. Доведено, що ПФСЗГМ с як кл1тинно-мембранне страждання, так i дизадаптоз, переважно реал13ованнй в порушенш взаемовщносин центрально'1' i церебрально! гемодинамши, мпкроцнркуляци, вегетативно! нервово!

системы та нейрогуморальво! сфери. Дослщження дозволили виробптп пришшиово повий. натогепетично обгрунтований ШДХ1Д до лз'кування даного контингенту хворих, з урахуванням вузлових патогенетпчних мехашзмхв.

Публжацп.

Основш положения дисертациопублжовано у 32 друкованих роботах, у тому числ1 в 2 патентах па винахщ та моиографи.

3MICT РОБОТИ Матершлн та методи досл1джеппя.

Основою роботи с матер1али комплексного обстеження 302 хво-рих з хрошчними церебральними ¡шем1ями. Порхвняно було проана.'и-зовано групи хворих з атеросклеротичним (158 чоловЬс, з них 120 чо-ловис з ПФСЗГМ) та гшертошчним (144 чоловхк, з них 114 чоловж з ПФСЗГМ) генезом захворювання. 3 них обстежено з ППНКМ, обу-мовлепим перебральнпм атеросклерозом 48 чолотк, з АДЕ 1 ст. - 72 чолов1к, у 54 впявлено ППНКМ, обумовлепе гшертошчною хворобою (ГХ) та пограничною артер!альною гшертенз1ею (Г1АГ), у 60 мала м!сце ГДЕ 1 ст. Для нор1внювальпо1 характеристики у nponeci проспективного лонптудпнального обстеження (1985-1996) вивчеш клшжо-ла-бораторш показники 86 хворих, у тому числ1 38 хворих АДЕ 2 ст. та 30 хворих з ГДЕ 2 ст. Контролем були 25 практично здоровпх моло-дпх людей у niui 19-25 poKÏB.

ППНКМ та ДЕ д5агностували по класифшацп шституту неврологи АМН Москва (1985). ПАГ та ГХ встановлювали на шдсташ критерии, запропонованих комкетом експерйв ВОЗ (1980). В обстеження не були включеш чоловжп з патолопею BHyTpirnmx оргашв. трав-матичпимп та шфекшйнпмп захворюваннямп первово'Г системи, симптоматичною артер1альною гшертенз!ею, сунутиимн ендокринними захворюваннямп.

Всього чоловшв було 155, жшок - 147. Возраст хворих коли-вався вщ 35 до 59 рокш.

Методи обстеження мштили у co6i клшко-невролопчне, елек-троф1зюлопчне та лабораторно-бюх1м1чне обстеження хворих. Bcîm хворим проводили рептгенолопчне обстеження, яке мктило крашог-

рафда, рентгенографию оргашв грудног клетки та шийного вщщлу хребта. У ряд1 вппадк1в проводилася ЯМР-томограф1я головн та шийного в^ддшу хребта. Юпшко-невролопчне обстеження проводнлося на шдстав1 модиф1ковано'1 формал13овапо'1 документаци по класу судин-ннх захворювань головного мозку, розроблено! В.Д. Трошпним з сшвавт. (1975). Стан церебрального та системного spoBooôiry вивчав-ся за даними реографп, з допомогою реографа РГ 4-02 у Kyni з регистратором Н-338. Методом тетранолярно!' грудно'1 реографп (ТГРГ) за методою С. Kubicek (1966) у модифжацп Ю.Т. Пушкаря з сшвавт. (1977) внзначали головш параметри центрально!'гемодинамши. Методом тетраполярно'1' реоенцефалографп (ТРЕГ), запропоновано'1 Н.Р. Палеевим з сшвавт. (1980), та високо корелюючими (г=0,8) з радю-í30tohhhmh дослщженнями, визначали обсягову швидкшть мозкового KpoBoo6iry (Км) та мозкову фракщю хвилинного обсягу серця (1м/с).

Бшолярну реоенцефалограф1ю проводили по загальшй метод! (Х.Х. Ярулл1н, 1983) у фон! та при фуикдюнальннх навантаженнях з репстращею РЕГ у стандартних вщведеннях.

1спит стану вегетативних функщй складався з впзначення:

1) вегетативного тонуса за даними штегративних показншйв (AT, ЧСС, хвилинного обсягу KpoBi, щдекса Кердо, ЧД, коеффщ|енту Х1льдебранта), статистичного анализу сердевого ритму з застосуван-ням Bapiamfinoï пульсметри (ВПМ) за методою P.M. Баевського з сшвавт. (1969, 1984);

2) вегетативно! реактивность яка оцшювалася за даними проби Данш'г-Ашнера;

3) вегетативного забездечення Ц1Яльпост1 за даними ВГМ при мо-делюванш розумовог (рахунок про себе внродовж 2 хвилин), негатив-но-емоцШно!' (негативний вщгук про виконання попереднього завдан-ня), гшервентиляцШних навантажень (A.M. Вейн з сшвавт., 1981), а також за даними орто- та клшостатнчнпх випробувань з визначенням середнього ортостатичного нрискорення (СОП) за Z. Servit (1948) та шдексу клшостатичного уповшьнения (1КУ) за J. Opavshy (1984).

Репстращю електроенцефалограм (ЕЕГ) здШснювали звичайним засобом на 8-ми канальному електроендефалограф! ф1рми "Medicor"

(Угорщпна) з застосуванням moho- та бшолярного вщведень потепш-ал1в по систем! 10-20. Анал1з ЕЕГ проводився у два етапп з формал1за-щею окремих структурних компонента ЕЕГ по 36 ознакам у штгля;п цифрових кодш знаступною íx машинного обробкою (G.A. Жирмунсь-ка. B.C. Лосев, 1984), також розраховували величину а-шдекса у по-тнличнкх выведениях у 3-х 10 секундних епохах у фош та при моде-люваиш дгяльвост!, що дало змогу оцшити реактившсть ЕЕГ (Ф.Я. Золотарьов. 1979).

Вивчення стану мшроциркуляци нроводпли за методом óíomík-pocKonii бульбарно'1 коньюнктиви, як описано у I.I. Маврова, Б.1. Ка-руни (1985).

Методом радю1зотопного конкурентного анал1зу встановлюва-ли концентращю загального тироксину (Т4), зв'язуючу властшпсть про-TeiHiB плазмп по вадношенню до трийодтнронину (Т3), ткрещю тире-

отронного гормона гшоф1зу (ТТГ), а також кортизола за допомогою стандартнпх д1агпостнчнпх тест-naoopÍB, впробництва м. Мшськ.

Агрегацпо Е впзпачали за методою Н.П. Олександрово1 (1974) за фотометрпчппм методом, а деформування k.iíthh зпдно з даними Г.Я. Левша та Ю.А. Шереметьева.(1981). Досл1дження морфологи Е проводили як за методом фазовоконтрастно'1 мшроскопп. так i за допомогою електроппо! растров oí мшроскопп. Враховувалп розм1рп агрегатов, Ух форму, яккть Е у CTani arperanií, поверхову цнтоарх1текто-niKy Е по cncTewi критерии B.I. Старкова та Х.К. Жалыова (1981).

Для вивчення ультраструктурних характеристик мембран Е ви-користовували метод крюфрактографп(8.Е. Shulleryetal., 1980). 3míct 2.3-дифосфоглщершювоТкислота (2.3-ДФГ) визначали за методом Рапопорта у модифжащ! Н.П. Мешкова та Н.В. АлексахшоУ (1954).

Для досл!дженпя дипамнш розпаду та утялхзацн макроерпчних з'еднань (АТФ, 2,3-ДФГ. Рн) у Е застосовували метод "Р-ЯМР. Спек-три 31 Р-ЯМР ана.'изувалн на спектрофотометр! "СХР-200" ф1рми Бру-кер.

Швндккть загального, активного, i пасивного транспорту S6Rb+ у Е визначали ¡зотопнпм методом (В.К. Лишко, 1973). Швидккть входу 45Са2+ у Е зпдно з рекомендащями M.I. Покудша та сшвавт. (1980).

Холестерин мембран Е визначали як описано у Л.К. Фшагша (1980), а К1ЛЬК1Сиий BMid фосфолшщш зпдно з Н.е. Кучеренко i А.Н. Васильева (1985). Тонкослойна хроматограф!» лшд1в проводилася за Е. Шта-лем (1965).

Про штенсившсть процеав ПОЛ свадчив зм1ст flienoBHX конью-гат (ДК) i малонового д1альдепду (МДА), хемшюмшесценди (ХЛ) (В.Б. Гавриловтадр., 1983; E.H. Коробейшкова, 1983, 1989).

Сповтавву та Ре2+-шдуцнровану ХЛ визначали на бюхеммюьй-HOMerpi БХЛ-06. Актившсть глутатюнпероксидази (GSH-P) виявляли за методом В.М. MoiHa (1986), а глутатюнредуктази (GSH-R) - за Л.Ф. Панченко, (1975).

Статистичний анал1з показниив проводили з застосуванням критерию Фшера-Стьюдента.

Вплив проведених метод1в медикаментозноГ корекцп на динам!-ку б1ох1м1чних показняюв виявляли за методом дисперсйного анал1зу повного двофакторного експернменту (Л. Шеффе, 1960).

РЕЗУЛЬТАТИ ДООИДЖЕНЬ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ

Результата клЫчного обстеження показали, що у хворих з ПФСЗГМ у невролопчному статут! спостер^галнся розаяш невро-лопчш спмптоми, яш залежали вщ стадп судинного процесу, вщр^зня-лися непоеийтстю. Достов1ряо частоте у хворих з ПФСЗГМ, обумов-ленпмн церебральним атеросклерозом (р<0,05) зустр!чаються пору-шення очнорухово'1групи черепно-мозкових HepBiB, болючкть крапок виходу тройникового нерву, заглажешсть носо-губних складок, зни-ження птрних рефлекйв, змша сухожильних та церюсталышх реф-лекав, рефлекторш асиметрп, легк! координатора порушення (част-iine при ГХ, р<0,05), рефлекси орального автоматизму (ч а стиле бува-ють у хворих з церебральним атеросклерозом, р<0,05) та патолопчш KHCTcci рефлекси. Об'ективна невролопчна симптоматика з великою посийшстю i частотою спостерйалась у хворих з ПДЕ.

Характеристика виявлених фактор1в ризику у хворих з ПФСЗГМ надана у таблиц! № 1.

Таблиця NQ 1. Характеристика факгор1В рпзику у хворпх з ПФСЗГМ.

Групп хворих ПФСЗГМ ПФСЗГМ

атеросклеротич- гшертошчного

ного генезу генезу (п=114)

Фактори ризику ^ч (п=120)

Обтяжепа по серцево-судннним 74,819,5 66,8118,0

захворюванням спадков1сть

Надм1рна маса тша 52,0±8,0* 26,0±6,0

Психоемощйне напруження 34,816,6 48,4±8,2

Гшокшез1я 42,2±4,4 54,5±б,2

Курения 42,016,8 4416.2

Зловжнванпя алкоголем 28,0+7,4 32,0±8,0

IXC 22,416,8 42,218,6*

1пфаркт мкжарду в анамнез! 6.8±2.8 8,214,0

Закрпта ЧМТ в анамнез! 6,8±2,8 14,213.2*

Шпйний остеохондроз 26,8+4,2 8,013.2

Сахарнпй ;йабет 8,2±2,8 9,614,0

Хрошчш захворюванпя ЛОР- 34,8±6,8 48,418.2

оргашв

ОклюзШно-стенозуюч! продесп

судин аорто-стегнового сегменту 42,218,6* 6,812,8

пер!феричних артерШ

Уражеипя магистральнпх apxepift 28,0+8.4 8,214.0

Ix cyMicne ураженяя 26,8±4,2 7.813,6

Венозна недостатшсть шжшх 28,2 8,614,0

кшщвок

'-статистично достов1рна р1звщя частота ФР у хворих з ПФСЗГМ атеросклеротичного та гшертошчного генезу при р<0,05.

Анал1з результатов дослвдження вегетативно! нервово!' системи показав, що перманентш вегетативш порушення зустр1чаються у вс!х хворих 1 характеризуються насамперед змшами у серцево-судиннй систем!, що знайшло вадображення у лабшьносп та асиметри АТ, змшенш частота серцевих скорочень. Вегетатпвно-троф!чш та нейроендокрпнш порушення клшчно частине спостер^галися у хворих з ДЕ 1 ст. Бшьш чим у половиш винадив у хворих з ПФСЗГМ гшертошчного генезу на фош перманентних розлад^в виникали вегетативно-судинн! пароксиз-ми симнато-адреналового (23,6 %), змгааного (23,8 %), радкипе - ва-гошсулярного (1,75 %) характеру, у структур! яких нереважали кард-ioвacкyляpнi симнтоми.

При ПФСЗГМ атеросклеротичного генезу пароксизми зустр1ча-лися у 32,7 %, у тому числ1 симиато-адреналов! - 12,7 %, змшаш -13,6 %, вагошсулярш - 6,4 %. Кр1м того, у хворих були в!дм!чеш це-фалпчт, вестибулярн! пароксизми, синкопальш стани.

Анал1з структури клшчннх нрояв!в ПФСЗГМ у залежносп вад стадШ цереброваскулярних порушень! головного судинного захворю-вання показав, що для хворих з ППНКМ бшьш характерне пароксиз-мальне нереб!гу з ознаками роздратування симнатикототчно! регу-ляца, що вщображус збшыпене вегетативне забезпечення, а для хворих з ДЕ 1 ст. - тенденца до перманентного переб1гу захворювання, переважання нараспмпатичнях розлад1в, що свщчить про зниження функщональних можливостей ерготропних структур мозку та недо-статньосп вегетативного забезпечення.

Дослщження вегетативного тонуса виявили збшьшення ерготропних вшншв у кардю-васкуляршй систем! по фоновим штегратив-ннм ноказннкам та за данимн ВПМ (р<0,05), як у хворнх з ГХ, так \ церебральним атеросклерозом, тобто перевагу цептральних мехашзм1в регуляцп 1 слабость автономних кардиальних. По м1р1 прогресування церебрально! ¡шема за даними шдекса Кердо, сностер1галося збшьшення активност! трофотропних вплив1в (р<0,05).

Результата обстеження вегетативно! реактивноси показали зниження або збочення цих показщтв у 80 % випадов.

Вегетативне забезпечення залежало вщ стада захворювання 1

було збшьшешш при ППНКМ, а при ДЕ 1 ст. недостатшм 1 збоченим.

В результат! вивчення системно-церебрально! гемодинамжи у хворих з ПФСЗГМ виявлеш зм!аи, як! залежали як стад!!' захво-рювання, так 1 в!д основного етюлопчиого фактору.

По м1р1 розвитку цереброваскулярно! педостатньост! зростала наявшсть гшокшетпчного типу кровооб!гу. Для вс!х хворих характерш два варианта порушень церебрального кровообку - гшер- та гшоволе-мпгапй. На ранн1х ста/пях формувапня цереброваскулярно'! недостат-ньостт превалювали гшерволем!чш розлади, як1 воображали недо-статшсть компенсаторних реакц!й (по захисту мозку вщ гшерволемп), а по м!р! прогресування захворювання робиться переважагочим гшо-волем!чний вар1ант гемодинам1чних порушень, який характеризуеть-ся переб!льшеними вазоконстрикторними реакциями.

3 цього витшас, що розвиток двох вар!ант!в церебральних гемо-дипам!чппх порушень у хворих з ПФСЗГМ можпа розглядати як результат недостатньост! та збочепост1 компенсаторних мсхап!зм!в церебрально! ауторегуляцп, як1 забезпечують нормальш взаемовиносн-пи церебрально! 1 системно!' гемодииамши, поступову втрату !'х авто-вомност! та зростанпя залежносп церебрально! гемодииамжи вщ системно!'.

Анал1з результатов дослщжеиня м!кроцнркуляцп дозволив вия-вити, шо периваскулярш та внутрганьосудинт змши мжроциркуляци зростають з прогресуванпям захворювання бшып виражено у хворих з ГХ. Зростання периваскулярних змш еввдчило про формування зм1нно-дистроф1чних порушень у стшках мпсросудин. Периваскулярн1 змши у хворих церебральним атеросклерозом проявлялися в осповпому на-бряками та лшщними п'ятнами, а у хворих ГХ - присуттстю мшроге-морапй та мутшетю фону. Гялып значнпми у хворих ГХ були морфо-метричш змши судии, що було виражено у хвилястоеп, иер!вном1р-пост! кал1бру, мшроаневризмах, зменшент д1аметру артерюл 1 плот-иоеи функцюнуючих кашляр!в, розширення венул. Внутршшьосудинш змши були бшып виражеш у хворих церебральним атеросклерозом ! були вира ж ей! в уиовшьпенш кровотоку, нав!ть до його зупинки у мжросудинах, а також у розвитку внутршньосудинно! агрегацикли'ин

кров! у венулах та кашлярах ("sladg syndrom"). Вказаш вище змшн сввдчать, хцо в зв'язку з зростанням церебрально! iineMii зростас вира-жешсть периваскулярних змш, судинних та внутршньосудинних змш, зменшуеться плотшсть функщонуючнх кашляр1в. Виявлет нами по-рушення носять системний характер, чггко корелюють з вшом хворих та ступенем вираженосп структурно-фувкщонально1 компетентносй Е.

Бюелектрогенез головного мозку у 94 % хворих з ПФСЗГМ ха-рактеризувався дифузними змшами у виг ляд i загально'1 дезоргашзаци та дизритми потенщал1в i вщсутшстю домшуючого ритму.

Результата обстеження показали, що у хворих з ПФСЗГМ дис-функщя гшоталамо-гшоф1зарно-тирео1дно-наднирково1 системи мала р1знонаправлений характер i залежала як ввд стада захворювання, так i вщ етюлогп церебрально'1 iineMi4Hoi недостатньостг.

В ycix хворих з церебральною патолопсю достов1рно вище, шж у контрольшй rpyni (р<0,05) визначалося шдвищення кортизолу у си-роватщ Kpoßi. Найбшьш значне шдвшцення кортизолу спостер^галося у хворих з ППНКМ як rinepTOHi4Horo, так i атеросклеротичного гене-зу (706±28, 815±27, р<0,05).

В зв'язку з прогресуванням церебральних ф!зичних порушень i стадШноеи захворювання зм1ст кортизолу у сироватщ дедал1 зменшуеться.

Бшьш виражене зростання змкту кортизолу сироватки кров1 у хворих з цереброваскулярною патолопею було обумовлене rinepTOHi-чною хворобою пор!вняно з змктом кортизолу сироватки Kpoßi у хворих з цереброваскулярною патолопсю атеросклеротичного генезу (р<0,05).

У хворих з гшеркортизолем1ею можна було спостер}гати картину легкого гшеркортицпзму з рисами кушннгощностГ 3 цього випкае, що у хворих з ПФСЗГМ розвиваеться гшерадаптивна реакщя у вщповщь на стресорний вилив, з проявою гшеркортицизму, що потре-буе визначеного медикаментозного впливу.

При вивченш кглькостг BMicTy в сироватщ кров! гормошв щитовидно! залози (Т3, Т4, TT Г) нами було встановлено у 16,5 % хворих з

ПФСЗГМ, обумовленимиГХ, зпнження показишйв гшоталамо-гшоф-!зарно-тирео!дно! системи, у 60 % - тдвпгцення актпвпост! дано!' сис-теми i у 23,5 % хворих, обумовлевими ГХ i ПАГ показникн активност гшоталамогшоф!зарно-тирео!дно!спстеми булп нормальними. У 70 % хворих з ПФСЗГМ, обумовленими церебральпим атеросклерозом вщм1чалася дисфункшя гшоталамо-г1поф1зарно-тиреощно! спстеми на фот знижеиох функцй' щитовидно'! залози.

Зппжепня функцй щитовидно!'залози нами ваявлеио в зв'язку з зростанням в1ку. Бьтьш ч1тко знижуеться актившсть гормошв щитовидно! залози у хворих з ПФСЗГМ, обумовленими атеросклерозом, а також страждаючих ожиршням з явищами холестериноза.

Зютавлення стуиеню вираженоси дисфункци гшоталамо-гшо-ф1зарно-тирео1дно!' система з переважною локал1защею дизгем1чних роэлад«в (вертебро-баз!лярний або каротидний басейни) не дало ста-тпстично значннх результатхв.

Таким чином, вже на стада початково! хрошчно! церебрально! imewii' трапляються порушення функцй' гшоталамо-гшоф!зарно-тпре-oi д по-над пирково! системп, котр£ реал!зують сво! фупкщопальш вшгави на нейрснальт клтшп через систему цикл1чних нуклеотид!в.

Як ведомо, найбоьш важлив! клгптнш функцй, ЯК1 охоплюють секрещю гормошв, рост клпин та i'x iMynny в1дпов1дь, знаходяться у людини пи контролем пАМФ тацГМФ. Це означае. то для прояснения paii цкк.пчигсх нуклеотпд!в у здШсненп! Tie! чи !ншо! функцп клпин необхщно вим1рювати у тканинах та Kpoei копцентрацпо обох нуклео-THfliB - цАМФ та цГМФ.

Доел'ижегшя пановнепосп цАМФ та цГМФ у плазм! KpoBi хворих з ПФСЗГМ показало зменшення концентраци цАМФ та збшьшен-пя цГМФ, яке у зв'язку з прогресуванням судинпо-мозково!'иедостат-ньост1 хвильообразно змшювалось, що на думку деяких авторов (В.О. Яворська, B.C. Красва, H.A. Coni4, 1990) характеризуе змшу адренер-пчшм'фази на холшерпчну, як! вщбуваються у к лбинах. Зм!ст цАМФ та цГМФ у плазм! кров! хворих з гшерволем!ею мае тенденцио до збшыпення як цАМФ так i цГМФ, а у хворих з церебральною воле-м!ею - зниження цАМФ та збыыпення цГМФ.

Встановлене нами зниження концентрацицАМФ у плазм1 кров! мае важливе значения, тому що, як ввдомо, цей цикличний нуклео-тнд регулюе стан i функцш потенц!ал- та рецептор-залежних Са2+ канал!в, а також Иа+-К+-котранспорта плазматичшн мембрани ней-рональнихтагладком'язовихсудиннихклп:ин(Оагу R.P., 1982). Важ-ливям е той факт, що цАМФ-залежна форма протешпнази регулюе р!вень фосфорилювання бшк1В цитоскелету в кл1тннах гладко'1 мус-кулатури, вшшваючн там самим на процеси спазму та розслаблення судинно1 системи. У клминах нервовоГ системи виявлет також три форми протешкиназ, hkî акивуються комплексом Са2+-кальмодулш i здатш фосфорилювати бшки, як1 впливають на сшвввдношення ци-топлазматичного пулу цАМФ та цГМФ (Cohen Р., 1982). У тварин 3i спонтанною генетичною гшертошею в судинних клгагаах вставовле-но зниження вмкту дАМФ та збшыпення кондентрацп цГМФ (Amer M.S., 1975). Вважають, що шдабщ порушення сюввщношення цАМФ та цГМФ у цитоплазм! кл!тин пов'язано з порушенням функцп аден-шатцпклази (Bhalla R.C. et al., 1977). 3 цього випкае, що на початко-вих стад1ях церебральннх шем1чних дизгемШ може порущитись фун-кцюналъний стан субодшгац! адешлатциклази та фосфод1естерази, як1 регулюють р1вень цикличних нуклеотид!в у цитоплазм! кл!тин.

Важливим патогенетичним фактором у механизм! розвитку патологи головного мозку та, як приклад - ПФСЗГМ, с перекнсне окис-лювапня лш1Д1В(В.Д. Конвай, 1982; A.A. Прилипко, 1982; С.Ф. Давн-денкова та сшвавт., 1988; A.M. Коровш, 1991).

При дослщжент р1вня спонтанного та Ре2+-щдукованого ПОЛ методом ХЛ було встановлено, що плазма KpoBi у хворих з ПФСЗГМ мае бшып високий р1вень випрм!нювання, шж еритромаса, у як!й пе-рюд зростання ХЛ шсля додавання Fe2* був у два рази пижчим. Це пов'язано з щдукщею процеав ПОЛ у лшопротещах кров! внаслвдок ïx моднфжацп або зменшення кшькост! антиоксидaHtie, циркулюю-чях у кров!. Ытеясавтстъ спонтанного вилромшювапня плазмн зрос-тае у раз! ППНКМ, як гшертошчного так i атеросклеротичного гене-зу. При енцефалопатсях р!зницю було встановлено т!льки у випадках атеросклеротпчно! дисцнркуляторпо! енцефалопата (АДЕ). У випад-

ку щдуковано! ХЛ, досхов1рну ргшицю було виявлено ильки у вппад-ках ППНКМ. С.пд вщм1тити, що ревень спонтанно! ХЛнлазми при АДЕ та гшертошчшй дисциркуляторшй енцефалопатн (ГДЕ) у першому ви-падку був достоверно (р<0,05) вище, чим у другому.

При проведенш анал1зу ХЛ еритромаси достов1рну р1зницю було встановлено тыькп при АДЕ 1 ГДЕ, при чому це стосувалось як спонтанного, так 1 шдукованого випромшювання. У вападках АДЕ спонтанна ХЛ також була вище нормального р1впя, але достовтрно нижче. шж при ППНКМ, що, очевидно, пов'язано з розвитком ннешчннх явшд.

Шдвшцення р1вня ХЛ у еритромаа при ППНКМ не спостер1гаеть-ся, у той час як при АДЕ та ГДЕ штенснвшсть ПОЛ зростае, що може бути пов'язане з змшою активное™ антиокендантних систем цих кл1тин при прогресуванш захворювання. Активащя процеав ПОЛ у еритроци-тах при ППНКМ та АДЕ гарно шдтверджуеться в кпитах при дослад-жеят р1вня ДК 1 МДА. При дослиженш вмкту ДК 1 МДА у суспензп ернтроцнт1в у хворих з ПФСЗГМ у вах випадках вис збиьгаення р1ввя цих продукта у мембранах еритроципв (табл. N0 2).

Таблипя N0 2. Вмшт ДК I МДА, актившеть ьпотатюнперокепдази (08Н-Р) та г лютатюнредуктази (08Н-Я) у еритроцитах хворих р!зними формами ПФСЗГ М

ДК МДА ОБН-Р ПЯН^

Обстежеш мкМоль/л пМо.ть/ мкМоль мкМоль

груни хворих г-НЬ ОБН/г-хв., КАБР-Н2/г-НЬ-

(при 37° С) хв„ (при 20° С)

Контрольна 1.41 ±0,1 220±11,0 157+21,16 13,9+0.6

ППНКМ (АС) 1,60±0.16 291±22.5* 66±15,7* 11,0±0,7*

ППНКМ (ГХ) 1,68±0,09 276+14.8* 87±12.3* 9.7±0,9*

АДЕ 1 ст. 1,71±0,09 260±17,б* 74±10,5* 10,4±0,4*

ГДЕ 1 ст. 1,65±0,17 251±12,2* 75±13,2* 11,7±0,9*

'-доситаршсть р!зншц (р<0,05) по вщношенню до контролю.

Так, при ППНКМ гшертошчного генезу р1вень ДК зростав на 19 % пор1вняно з нормою, а при ГДЕ 1 ст. та АДЕ 1 ст. на 23-25 %. Аналопчш даш добуи при дослщженш р1вня МДА у суспенза еритро-ципв. Таким чином, при ПФСЗГМ у Е активуються процеси ПОЛ, яи поглиблюються в зв'язку з попршенням мозкового кровообиу 1 патологичного стану судинно\' системи. В зв'язку з цим можна вважати, що у хворих з ПФСЗГМ в тканиш головного мозку вщбуваеться активация вшьнораднкального окислювання лшщгв, продукта якого вносить суттевий внесок в патогенез ПФСЗГМ, особливо ППНКМ при гшер-тошчшй хворобь

Як надано в таблищ, одюею з суттевих причин посилення про-цес1в ПОЛ у хворих з ПФСЗГМ е зниження активноси антиокислю-вальних глутатюввмщувальввх ферменив внаслщок порушення синтезу востановленого глутатшна, який значною м1рою забезпечусться ферментом глутатюнредуктазою ОБН-К). В процесах нейтрал1зацц продукта ПОЛ активну участь бере ОБН-Р, яка виступае в рол1 "паст-ки" вшьних радикал1в. 3 таблиц! виходить, що при вйх формах ПФСЗГМ актившеть цього фермента знижена вдв1ч1, особливо при ППНКМ атеросклеротичного генезу, з чого виходить, що посилення процеав ПОЛ I зниження активности деяких вид1в ферментов глутап-онзалежжи антиоксидантно! системи може розглядатися як важли-вий патогенетичний ланцюг розвитку ПФСЗГМ, оскшьки лшопереки-си надають деструктивно!' да бшковим та лицдним компонентам кров! та мембранам кл1тин (Ю.А. Володимиров та ствавт., 1972).

При бюх!м!чному дослщженш р!вня лшццв у кров! нами вста-новлено бшьш зиачш кшьккш змши лшщв при ППНКМ. Виявлено, що гшерлшопротещем!я при ППНКМ 2АБ та 4 тишв зустр!чаеться в 28 %, а при ГДЕ 1 ст. - в 16 % випадк!в. Найбшьш достов!рно при ППНКМ у пор!внянш з ГДЕ 1 ст. шдвищений вмкт триглицердав, що визначае бшьш значну розповсюджешсть 4 типу патолога.

Таким чином, зпдно з нашими данимп, вм!ст лшд!в у сироватц! кров! хворих з ПФСЗГМ спостериаеться значно збшыпеним. Пор!вняно з контролем визначаеться також достов!рне шдвшцення р!вня холестерину, Ь-лшопротещ!в, триглицер!д!в, сумарних атерогенних лшоп-

ротешв 1 коефщ!енту атерогеииост1 (р<0,001). Прп цьому вщбувалось накопичення у мембран! ерптроцпэтв холестериновпх фракцШ. що при-зводить до збшьшення холестерин/фосфолЫдиого шдексу мембран.

Такпм чином, в зв'язку з прогресуванням патологи в1дм!чено б1лып виражеш змши л1шдного обмшу, особливо у хворпх з атеросклерозом, у якпх зб1льшуються проатерогепш показннки.

Дослщження вм1сту холестерину, його фракдШ (дшдрохолес-терину, ешхолестеряну, холестерин у-адетату) та його еф1р!в, а також фосфолш1Д1В у мембанах еритроципв показало, що на рантх ста;цях захворювання ППНКМ у хворих як з ГБ, так 1 з церебральним атеросклерозом, в!дбуваеться накопичення холестерину, а також його фракщй 1 еф!р1в у мембранах клиин.

В зв'язку з прогресуванням церебрально'! дисгем1ЧНо! шемн, в1дбуваеться подальше накопичення холестерину, бшып виражене у хворих з церебральпим атеросклерозом. Тому у хворих ПФСЗГМ вя-нпкас холестерииоз мембран ерптрощтв, що приводить до шдвищен-ня жорсткост! IX мембран та зменшенш еластичиости кл!тин. В зв'язку з прогресуванням церебрально! дисгемп в!дбувасться ирогред!еит-пе зб!лыпепня холестерин/фосфолшщного шдексу мембран Е, що св1дчить про зростання процесу холестериноза як в Е, так ! в других кл!тинах орган!в 1 тканин, зокрема - ендотелп судии головного мозку. Як паслщок, перерозпод1л фонду холестерину ! накопичення його в мембраш може розглядатися як прогностично несириятлива ознака хвороби.

У хворих з ПФСЗГМ спостер1гався досить чхткий взаемозв'язок \пж холестерин/фосфолшдпим !ндексом мембран Е з одного боку 1 такими IX фупкцюнальшши властивостями, як агрегащя та деформо-ватсть, а також иоказииком морфологи". Так, в зв'язку з збшыпен-ням вмкту холестерину у мембраш посилювалась агрегагия кл1тии ! зменщувалась !'х деформовашсть. Змшювалась також цитоарх1текто-шка еритроцитав, тобто зростала доля "старих"! дегенеративних форм кл1тин.

Зпдно з даними (Клушин та др., 1989) холестериноз мембран у ангюневролопчнпх хворих е важливою причиною порушення функци

мембранозв'язаних ферменте, регулюючих транспорт йошв К+, Иа*, Са2*. Нами винайдено, що у хворих з ППНКМ, обумовленою цереб-ральним атеросклерозом, вх1д 8бШ)+ у Е знижувався в 11 2 стада АДЕ на 20 % пор1вняно з контролем (р<0,05). Це свщчить про те, що на початкових стад1ях розвитку а теросклерогично! церебрально! днсгеми вщбуваеться порушення функцюнування йонтранспортуючих систем у Е, вщновщальних за транспорт К+ внутрь клдтинн. Це шдтверджува-лось в дослщах по вивченню процеав транспорту йошв ири застосу-ванш шпбггора Ма+-К+-АТФ-ази оубаша (WЫttame, 1962). Якщоприй-няти на в1ру той факт, що актившсть Иа+-К+-АТФ-ази залежить в»д фосфолшщного оточення та вмкту холестерину, можна допустити на-яввйсть залежност! процеав шг1б1рування йонного перенощика вщ сту-пеню холестерпноза цитоплазматнчних мембран. Однак у винадках вщсутньоси вираженого холестеринозу мембран кл1тин транспорт йошв К+ може змшюватись не в такШ вираженШ формь Так, дослщ-ження транспорта 86Ш)+ в Е у хворих церебральними дисгем1чними иие-м1ями гшертошчного генезу показало вщсутшсть достов1рнпх змш цього процесу по сшввадношенню до церебрального атеросклерозу. Зктавлюючп добуп дат можна вважати, що при прогресуванш церебрального атеросклерозу бар'ерш властивост1 мембран Е, по сшввадношенню до транспорту К+, норущуються, але при досладженш транспорту Са2+ в Е при р1зпомаштних формах ПФСЗГМ було виявле-но дещо шшу картину, яка полягала у тому, що при ППНКМ ргзного генезу, особливо при гшертонп, вхщ 45Саг+ в Е полегшувався 1 нере-бшынував контроль на 82 % (р<0,05), а при ГДЕ - на 90 %. ГБдвшце-ний вхщ Са2+ в Е с прогностично несприятливою ознакою, оскшькн цей йон контролюе стан апарату скорочення нейрональних та судин-них кл1тпп. Якщо екстраиол1рувати щ даш на гладком'язов1 клтши штими судин головного мозку, можна з визначеною долею впевне-ноеп стверджувати про глибок1 порушення судинного тонусу при ви-никненш ППНКМ та ГДЕ 1 ст. Не виключено, що в основ1 шдвшцено-го входу Са2+ в Е при ЦВП полягають бшьш глибои причини, пов'я-заш з порушенням мехашзм1в канального входу Са2+ або функци Иа+/ Са2+ обмшника.

Активащя процеав ПОЛ та змша йоиного гомеостазу в Е е важ-лпвивм фактором порушення генерацп та розпаду важливкпих макроерга (АТФ, АДФ, 2,3-ДФГ), як1 регулюють транспорт та утшпзащю нейрональними кл^инамп кпсню.

Результата проведених досл1джень показують, що в зв'язку з розвитком та поглнбленням резких форм ПФСЗГМ, концентращя АТФ у Е зннжуеться. При чому, якщо при р1зних формах ППНКМ, АДЕ та ГДЕ 1 ст. пей процес мав характер тенденцп, то при переход! до АДЕ та ГДЕ 2 ст. зменшення АТФ носить достов1рний характер (р<0,05), що сввдчить про швидкий розпад цього макроерга або порушення його синтезу. Вмкт 2,3-ДФГ в Е у хворих з церебральними ¡шем1чппми дис-гем1ями на ргзиих стад1ях, обумовлених як атеросклерозом, так 1 гшер-тошчною хворобою були приблизно однаковими, тобто достов1рно! рхзнпш вяутршньокл^инного вм1сту цього макроерга в уах групах хворих иор1вияно з контролем, не виявлено.

Достижения дипамжи розпаду макроерпчнпх з'сднань в Е методом "Р-ЯМР (мал. 1.) показали, що теля експозипп внродовж дек-оькох годин в середовипй без глюкози в спектр! з'являеться сигнал иеоргашчного фосфату справа в1д сшиалш 2,3-ДФГ. В спектр! 31Р-ЯМР Е хворого АДЕ 1 ст. сигнали 2,3-ДФГ наспльки поширен! пор!впяно з аналопчними сигналами здорового донора, що резонанси фосфата у 3 та 2 становищах зливаються ! не ре!еструються окремо, що евщчить про неоднор!дн!сть иасичення Е киснем у хворих з ПФСЗГМ. На вщмшу вщ крот здорового донора, у Е хворого з ПФСЗГМ як гшертошчного, так ! атеросклеротичного генезу вщразу шеля приготування зразка з'являеться сигнал иеоргашчного фосфату (сигнал при 0,10-0.15).

Щ даш показують, що при розвптку рпгшх форм ПФСЗГМ в!дбу-ваеться дуже швпдкпй розпад макроерпчпих з'сднань. пор!вняно з нор-мальними кл^инами. Про це св!дчить ! той факт, що сигнали атом!в фосфору при патологп змщет в область бшып сильного поля, чим в норм!. Це вказуе на бшып низьке значения внутрикл!тинного рН, яке виникае в результат! розпаду макроерпчних з'еднань 1 накопичення лактату в кл!тинах. Аиалог!чн! явища вщбувалися в Е у хворих з ПФСЗГМ, обумовленими гшертошчною хворобою.

а

Мал. 1. Типов! спектри Э1Р-ЯМР фосфороргашчннх з'еднань у еритроцитах здорових (а) та хворих з ПФСЗГМ (б) за даними ЯМР-спектрометрп високого дозвшу на ядрах 31 Р.

Таким чином, здобуп результата вказуюгь на швидке висна-ження пула АТФ в Е у хворих з ПФСЗГМ, що може привести до пору-шень функцп гемоглобшу 1 з'явптися одшею з причин недостатньост1 забезпечення тканин киснем. В зв'язку з ноглнбленням ступеню внра-женоеп церебрально! инемп, збшыпення концентрацп 2,3-ДФГ, очевидно, носить комиенсаторний характер, спрямований на шдтрпмку функщй гемоглобшу. Проведене нами вивчення стану р!зних форм гемоглобшу в Е показало, що у хворих з ПФСЗГМ спостерггаеться порушення функцюнально! р!вноваги р!зних форм гемоглобшу в Е. Так, при вс!х видах патолога сностерпаеться достов!рне шдвпщепня дол1 Е, з шдвтценим вмктом метгемоглобшу, якнй не спроможний транспортувати кисень до тканин. В зв'язку з ноглнбленням натолог-!чних нроцеав, в кл1тинах знижуеться вм!ст оксигемоглобшу ! шдви-

щуеться р!вень деоксигемоглобшу, молекули якого. очевидно, втра-чують зд1бност1 црпеднуватп кнсень полною м1рою.

Таким чином, при розвитку ПФСЗГМ у Е виннкае патолопчнпй ланцюг процеав, якай веде до шдтримки гшоксп структур головного мозку, серед яких найбшьшою лабшьшспо шдр1зняються нейронп кори мозку та клггннп нейроглп. Внаслхдок наявпосп у гемоглобш молекул кисню у Е завжди ¡снують умови для генерацп активних форм кисню, типу супероксидан!онрадикал1В. гщроксираднкалхв, як! реагу-ють з р1знимп компонентами клггин, призводячи до !х деструкцп. По-рушення цими молекулами фосфолшдов мембран полегшуе розвиток процеав ПОЛ, продукти якого мають високу активтсть I спроможю модифшувати не тшьки властивосп мембран к.'птин, але й внутрш-ньоклкишшх структур Е (гемоглобин, фермента гл!кол1зу, бшки при-мембранного цптоскелетного комплексу). 3 цього витжае, що при ПФСЗГМ впникають умови для структурно'1 модЕф1каци властивос-тей гемоглобшу. що сприяс утримаиню гемхчно! гшоксп в зв'язку з поглибленпям як ППНКМ, так 1 рхзнпх форм дисциркуляторних епде-фалопатШ.

Порушення транспорту йод1в виасладок розвитку процеав ПОЛ 1 зростаппя холестершозу мембран, яке супроводжуеться швпдким роз-падом макроерпв, призводить до порушення функцп бшк^в цитоске-лету, що знайшло воображения у порушенш продес1в деформованост1, агрегацп 1 цитоарх1тектоткн Е.

Дослщження цитоарххтектошки Е з дономогою електронно1фа-зовоконтрастно'1 мкроскони показало, що у хворих з ППНКМ атерос-клеротичпого генезу спостеркаеться шдвищепня трапсформащх дис-коцитш в "стар!" формн, в основному за рахунок збшыпення числа ехипоципв та стоматоциив. Показпик морфолош'Е у хворих з ППНКМ становив 18,30±0,36, а у хворих АДЕ 1 ст. спостерпаеться быып ак-тивний процес переходу дискоциив у "стар!" клиини пор1вняно з ППНКМ. Зростало число ехиноципв, стоматоцийв, а також водночас з'являлися деструктивш, дегенеративш (промежов1) форми кл1тин.

У випадках АДЕ 2 ст. виявлено подальший розвиток патолопч-ного стану в Е: зростав процент вмкту ехиноциив, стоматоципв, сфе-

родили, а також кшьк!сть дегенеративно змшених кл1тнн. У хворих з ППНКМ, обумовленими гшертошчною хворобою 1ПАГ, спостер1гаеть-ся прискорена трансформащя дискоципв у ехиноцити та чашовидш еритроцити - стоматоцити, при чому кшыисть стоматоциив було бшып високим, шж при ППНКМ, обумовленим церебральним атеросклерозом. У хворих з ГДЕ 1 ст. спостер^галося прогресивне нопршення по-верхньох цитоархитектошки кл1тпн, показник морфологи становив 20,4±0,8. У процеа розвитку 2 ст. ГДЕ виникало подальше попршен-ня морфолопчних властнвостей Е. Поряд з ехнпоцптамн та стомато-дитами з'являлися сфероцити 1 дегенеративно змшеш кл1тини, у тому числ! й деструктивш.

За допомогою методу криофрактографп виявлено, що в залежном! вщ ¿сходного стану мембран кл!тин 1, в часносп, сшввщношення холестерин-фосфол!шди змшюеться морфолопя клггин на ультраструктурному р1вш. Пор1вняно з контролем, для якого характерний хаотичний розподш високомолекулярних часток на зовшшшй та внутрипшв поверхнях скола з вадносно гладкою мембранною поверх-ньою, у клкинах, збагачених холестерином, спостер1галося збшыпен-ня под!бнпх часток на внутршшй поверхш та йс зменшення на зовшшшй поверхш. Такий нерерозподш щшьност! часток звичайно пов'язують з посиленням взаемоди бшив цнтоскелету з мембраною.

В зв'язку з прогресуванням ПФСЗГМ цнтоарх1тектошка та внут-р!шньосудинна агрегащя кл1тин змшювалась. У вах обстежених хворих спостеркалася шдвищена спонтанна агрегащя Е пор1вняно до нор-ми. Так, якщо в контрол! агрегащя досягла 37,3±1,6 % опт. пл., то у хворих АДЕ 1 ст. -42,42±1,0 % опт. пл., а при ППНКМ - 42,54±1,2 % опт. пл. Переважаючими формами накопичення Е були деформоваш "монета! стовбури" та слабоплчастх агрегата 4-6 клаав. У хворих з АДЕ 2 ст. агрегащйна зд1бшсть кл1тин була бшып високою 1 станови-ла 50,56+1,02 % опт. пл. Бшышсть Е зиаходилося у сташ крунногшча-сто! та шаровидно! агрегацн, що сшвпадало з 7-9 класам агрегаци. У хворих з ППНКМ та ДЕ 1 ст., обумовлених ГХ 1 ПАГ, агрегащя була ще б1лып посилена, шж при церебральнях ¡шем!ях атеросклеротично-го генезу.

Таблиц я № 3. Морфолопчш змши еритроцгтв у р!зпих грул хворих

з ПФСЗГМ.

Обстежет групп хворих Морфолопчш показники

Показнпк морфолог!! (балл) Деформовашсть (хвилини) Агрегац!я (% опт.пл.)

Контрольна 13,20±0.48 7,12±0,39 37,30±1,60

ППНКМ (АС) 18.30±0,36 9,54±0,20* 42,54±1,20

гашкм (ГХ) 19,20±0,55 10.10*0,16* 45,40±1,00

АДЕ 1 ст. 19,30+0,50* 10,38±0,19* 42,42±1,00*

ГДЕ 1 ст. 20,40±0,80* 10,55±0,12 46.00±1,20

* - достстарна р1зниця по вщношенню до контролю (р<0,05)

Таким чином, порушення агрегапи Е, !'х деформоваиосп, поряд 13 змшою IX пптоархитектошкн. сприяе поглибленню поругаень мшро-циркуляцп. що шдтрпмуе явища гшокси клиин головного мозку вже па початкових стадиях захворювапня.

Сукупшсть получених давпх 1 апал!з лператури по проблем! ПФСЗГМ показують, що пусковими мехашзмамн, як\ лежать у оспов! швдаци 1 розвитку ПФСЗГМ при церебральному атеросклероз! с гу-морально обумовлеш порушення обмшу лавдш та холестерину, а при ГХ превалюють порушення функщ!' деяких ферментних систем, гене-руючих актпвш форми кпсню, як1 шцюють процеси ПОЛ, продукта якого руйнують мембрани клган головного мозку. Пщ щсю стресу змшюються системи гормонально!' регуляци! втягнення в процес гшо-таламо-гшоф!зарно-тирео!дно-наднирково!' системи з розвитком дпз-вегетативних порущень, переважио симпато-адреналово! спрямова-ност1. Це приводить до модифкацп функш! адешлатциклази, ппкл)ч-них пуклеотадов, а ! р-рецептор1в, що паприкшщ порушуе йонний го-меостаз! контрактильш системи клпин, регулюючих и форму 1 об'ем. Ми вважаемо, що одним з важливих фактор1в у патогенез! розвитку ПФСЗГМ е активащя процеав ПОЛ, в ход! якого формуються пер-винш, межев! та кшцев! високоактивш з'еднання (малоновий д1аль-дег!д), впливаюч! деструктивно на структуру битов { лшдав мембран

к л ¡тин. Ендонерекиси л!шд!в модиф1кують пдрофобш властивоси мембрани, в часносп, функци транспортних бииив, особливо, Иа+, К+, Са2+-АТФ-ази, що сприяе накопнченню Са2+ у кл1тиш. Це викликае стн-мулявдю фосфолипази I лшокагепазн, як! контролюють рознад фос-фолшццв 1 арах!доново! кислота до активннх метаболгпв, в тому чнсл! простациклша (ПР1а) 1 тромбоксана (ТХА2), що порушуе тромбоцитар-но-судинний гомеостаз. Важливим наошдком активацп нроцеав ПОЛ с також властивкть !х продукив надавати деструктивно! дп макроер-пчним з'еднанням та структур! гемоглобшу. Под!бш структурно-фун-кщональш неребудови у кл!тинах нриводять до порушення мшроцир-кулящ! в кровоносних судинах головного мозку з розвитком та но-глибленням його гшокси, прогресирування невролопчного дефщиту.

Виявлеш метабол!чш та клггинно-мембранш порушення у склад! Е ! нейрональних структурах можуть бути причиною виникнення клдачних проявив невролопчно! патологи, як! потендюються на фош успадкованих фактор1в, супутних хрошчних шфекщях, травму а також наявност! таких фактор1в ризику, як гшодинам!я, психоемоцШ-ний стрес, дисбаланс у харчуванш, табакокуршня, та шш. Комплекс наданих фактор1в сприяе порушенню функщй мехашзм!в, регулюю-чих д!яльюсть серцево-судинно!, вегетативно!', нервово!', гшоталамо-гшоф!зарно-тиреоадно-наднирково!' систем, а також виникненню струк-турно-функцюнальних неребудов нлазматичних мембран ендотелда, нейрогли, кардюмюцит!в.

3 урахуванням надапнх вище ф13ИКо-х!м1чннх змш, розроблено схему медикаментозно! корекцГ! (таблиця N0 4).

Як випкае з таблиц!, на фон! базисно! терапи (кавштон, есешц-альт фосфол!п!ди, транквиизатори, вегетотропш препарата), засто-совувався комплекс аитиоксиданпв - Дишридамол (Курантил) в по-еднанш з екстрактом "Танакан", новим б!олог!чно активним продуктом "Ашфлор", що мштить кв1ткову пилку, бджолине маточне молочко, екстракт лжарських рослин, а також антагошстами кальц!ю. Було встановлено, що максимальний ефект в лшуванш хворих з ПФСЗГМ з урахуванням порушень клхтинно-мембранного гомеостазу може бути досягнуто тшьки у раз1 комплексно!' терапп, яка включае

у себе антиоксиданти, Дншридамол 1 "Тапакан". адаптоген "Ашфлор", а також антагошст к алый я - Фешгщин.

Таблица № 4. Комплексна терашя хворих з ПФСЗГМв залежносн шд

складу застосованих медикамента.

Група Число хворих Призначеиня медикаментозних преиара'пв

1 19 Базисна терашя (кавштои, есеищальш фосфолшди, трашишпзатори, вегетотрошп препарата).

2 21 Базисна терашя + комплекс антиоксидан'пв: "Танакан" + Дишридамол, 35мг х 3 раза на день, протягом 24-25 д1б.

3 18 Базисна терашя + "Ашфлор" 1 табл. х 3 рази на день протягом 20-25

4 20 Базисна терашя + Нфедишн або Фешгщин 20мг х 2-3 рази па день протягом 18-24 д!б

5 29 Базисна терашя + "Танакан" + Дишридамол + "Ашфлор" + аптагошсти калышо у вищепозначених дозах протягом 18-24 ;пб

Торкаючись рол! захисту мембран 1 регуляторних систем ней-рошв при ПФСЗГМ екзогеннимя антиоксидантами вщ руйнуючо'1 дп вьтьнорадикальннх форм кнсню 1 продукэтв ПОЛ СЛ1Д вщзначити, що ефективно1 прогекдп анемичного мозку в б1льтпост1 ступеню можна очисувати вщ застосуванпя гщрофктьних антиоксидаппв ("Танакан", Карнозин та др.), легко проникаючих кргзь гематоенцефал1чний бар'ер, а не гщрофобних вннищувач1в вить них радпка.гпв (Токоферол, 1онол), маючих ввдстрокування дп(А.А. Болдирьов, 1995). ДШсно, заданими Фьодорово! Т.М. (1995), антиоксидантний захист, здШснюемий пдро-фобними антиоксидантами бувае часто педоцшьним при шемп мозку.

Проведена нами медикаментозна корекщя деформованосп 1 аг-регаци Е у хворих з ПФСЗГМ дозволило зменшити час фшьтрацп кл!тин при вах методах лшування. Однак найбшьш значний результат спостер1гався у хворих, що одержали терашю з включениям комплексу антиоксиданттв, антагониепв кальцйо та есешцальних фос-фолшд^в. Бшьш виражений терапевтичний ефект при застосуванш вказаного вище комплексу може бути пов'язаний 1з зниженням холе-стеринозу мембран 1 зниженням процейв ПОЛ.

Разом з там, прнйом вищеозначених препарата не впливав на штраеритроцнтарний вм1ст (р>0,01) АТФ1 2,3-ДФГ в кл1тинах у 80 % хворих. У 20 % випадках у хворих з ППНКМ вадм1чалася тенденщя до нормал1зацп сшввщношення основних макроерпв (АТФ, 2,3-ДФГ) у Е шд Д1сю "Ашфлора", що дозволяе рекомендувати цей препарат для нормал!зацп метабол1зму енергетичних процейв у кланах. Очевидно, включения "Ашфлолра" в комплексну терашю хворих з ПФСЗГМ у випадках зниження концентрацп АТФ у кл1тинах е дощльною м!рою в арсенал! поряд з штимн препаратами.

Виявлена позитивна динамиса показншав центрально!' гемоди-намши, мисроциркуляци, процейв ПОЛ, глутатюнвмнцувальних ферменте, а також покращення клшчного стану хворих шсля проведено! нами патогенетично! терапи, шдтверджують необхщнкть бшьш широкого застосування антаготспв кальщю, антиоксиданйв (комплекс "Танакан" + Дтиридамол), а також вггчизняного препарату фосфоти-дилхолшу "Лшн", есенциальних фосфолшдав та, особливо, а комплексного застосування в терапи ПФСЗГМ як атеросклеротичного, так 1 гшертошчного генезу.

Разом з тим, враховуючи натогенетичш мехатзми переб1гу це-реброваскулярно! патологп, нам вважаеться дощльпим використання дифференщйоваво!' терапи при тих чи шших формах ПФСЗГМ.

3 щею метою у хворих з гшокинетично-гиперволем5чним типом кровооб1гу рекомендовано застосування 1нстенояа, ефективно иокра-щуючого серцевий викид 1 церебральний кровооби\ У хворих з гшерк-шетично-гшерволем1чним типом кровообиу доцшьне застосування ен-доназального введения з допомогою електрофорезу.

Нами також обгрунтовано бьтьш широке викорнстапня бюлоп-чно активного продукту "Ашфлор". маючого аптистресову дш, то прос пормал1защею вегетативних показпшив та зменшенням р!вня ги-перкортнзолемп.

У зв'язку з необх)дною медикаментозного иолшрагмаз1ею. нами розроблено метод ендоназальноУ шпрокохвильово1 КВЧ-терашУ, маго-чог гинотензивну, спмнатштичну, та антиноцицентивиу дда, що також покращуе структуряо-функщональш властявост) Е к водночас. знижуе IX агрегащйну зд1бшсть та деформовашеть.

Просиективне дослвдження у 36 хворих з початковою дисцирку-ляторною енцефалопапею, що приймали антиокспданти, антагошсти кальщю, "Ашфлор" та есешцальш фосфолнпди, показали, що транс-формащя в ДЕ 2 ст. вщбулася лише у 25 %. У виборно з1ставлешй груш аналопчна трансформащя внявлена у 72,5 %.

Таким чином, ми вважаемо дощльнпм бьаыл широкий комплексной шдх]д до д1агностикп та лшування хворих з ПФСЗГМ з урахуван-ням метабо."пчних та структурнпх мехашзм^в розвитку даного виду патологи.

висновки

1. ПФСЗГМ е неспециф1чиою в1дцов1ддю головного мозку як ВШЦ01штегративно-функщональноУ структури на стресорну л ¡го з до-явою реакцШ днзадапташУ. як1 характеризуготься мжмальним невро-лопчним дефщптом та иорушенням вегетативних функцШ з розб!жн-¡стю сшввдаошення центрально* церебрально! гемодинамжи, генера-л1зованим нейроендокринним зсувом та змшою кл1тшшо-мембранно-го гомеосгазу.

2. Порушенпя регуляцп вегетативних функцШ у хворих з ПФСЗГМ характеризуготься змшою активное« ерготропних та тро-фотропннх систем и змшою вегетативно! реактивности забезпечен-ням д1яльност1, наявшстю р1зних форм вегетативного розпогодження у нейроендокринному ланцюгу адаптивно-пристосовних мехатзм1в.

3. У 92 % хворих з ПФСЗГМ виявлено р1знонапрямков1 пору-шення гшоталамо-гшоф1зарно-тирео1дно-наднирково1 системи. Гшер-кортицнзм спостеркався в абсолютн1й бшыпосп вппадк1в I поеднувався

з снмпатнкотошею. У хворих з гшертошчною хворобою частппе зуст-р!чалося посилення активности гшоталамо-гшоф!зарно-тирео!дно-над-нирково! системи, яке супроводжувалося гшеркинетично-гшерволем-¡чним типом кровообку, а при церебральному атеросклероз! - знижен-ня 'и активность У цШ груш хворих в еритроцитах б!лып вираженими були процеси перекисного окислювання лшщ!в та гшокинетично-гшо-волем1чиий тип гемодипамжи.

4. У хворих з ПФСЗГМ спостерналися прогресуюч! змши у систем! цикл!чних нуклеотид!в у виг ляд! зменшення вм1сту цАМФ та зб!льшення цГМФ, що приводить до змшювання мембранного транспорту ЙОН1В та гормонально-рецепторних взасмовщпосип у кл!тинах.

5. Незалежно вад основного етиолог!чного фактору у хворих з ПФСЗГМ (церебральний атеросклероз, гшертошчна хвороба) в мембранах еритроцит!в виявлено активащю процеав ПОЛ, яка супровод-жувалась зниженням активност! глутатюнвмицувальпих фсрментчв, як основного антиоксидантного захисту клпвн.

6. При розвитку ПФСЗГМ поряд з г!нерл!шдем!ею, в мембранах еритроцит^в спостер!гаеться прогресуюче збшыпення вм!сту холестерину, шдвищення холестерин/фосфолцпдного шдексу, бшып ви-ражене при церебральному атеросклероз!, що приводить до збшыпення рипдноеп кл!тин та шпб1руванню функцШ мембранозв'язаних фер-ментсв, регулюючих транспорт К* 1 Саг+. При цьому спостерггаеться зниження транспорту 8611Ь+ та прискорений вхад Са2+ у клшши, б!льш виражений при гщертотчнШ форм1 хвороби.

7. Встановлено, що вже на ранкових стад!ях церебральиих ¡ше-М1чпих порушень у Е зиижуеться вм!ст макроерг!в (АТФ, 2,3-ДФГ)! з'являеться шдвшцене число еритроцит!в, що вм!щують метгемог-лобш, неспроможних транспортувати кисень в тканини головного моз-ку.

8. Комплекс патох!мгчних змш у еритроцитах е причиною пору-шення !'х поверхово!" цитоарх!тектошки ! об'ему, зниженню спромож-носп до деформування, що поряд з г!перф!бршем!ею та гшерлипде-м!сю сприяе посиленню !'х агрегаци! порушенню мшроцнркуляци.

9. Комплекс впявлених багатор1вневих структурно-функщональ-

них порушень з'являеться основою для розробкп медпкаментозно!" ко-рекцппатолопчних процеав ¡з застосуванням антиоксиданив, антагонистов Са2+, есенщалъних фосфолшад1в, а також "Аш флора" { нейро-модулятор!в. Запропоновано в комплекс терапевтпчнпх заход!в вклю-чати немедикаментознпй метод ендоназально! широкохвильово* КВЧ-терапа, маючий спмпатол!тичну. ппотензивву та антиноцпцептнвну Д'Ю.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП

Запропоновано для впровадження в практику робота сиеща.п-зованих судинних вщдшень 1 кабшепв наступи! практичш рекомендаца.

Для ¿»агностики та виявлення ПФСЗГМ рекомендовано вивчення мшроциркуляца за методом бульбарно! микроскопа та ступеню вира-женост1 порушень реолопчних властивостей кровх за методами кыыасно'Г та як!сно1 цитолога:

- метод визначення вцщоспо1 кьтькосп стоматопнпв (чашопод-¡бнпх ерптродиив) в динамвд дексаметазонового тесту (0.125 мг х 4 рази на добу протягом 2 д1б). Поява стоматоципв бктыл б % с озна-кою порушепня клтшно-мембранного гомеостазу 1 ствпадае з наявп-¡стю церебральних порушень, ЯК1 можпа виявити клшчно;

- деформовашсть ерптроциип за методом фьтьтраца через М1кропорист1 фшьтри з диаметром пор 29-40 мкм 2 мл еритроцптар-но! суспеза (за методою Г.Я, Левша 1 Ю.А. Шереметьева. 1981), при якому фшсуеться час дроходжсння 0,5 об'сму фоьтрату. Збшыпен-ня часу фшьтраца вище 9 хвилин свщчить про достатньо виражеш змши форми. об'ему 1 деформованост1 мембрани еритроципв, що свщчить про наявншть церебрально!' шем!чно1 недостатньостг.

- стутнь агрегаца еригроцийв фотоколориметричвим методом по Н.П. Олександрово'1 (1974). ГПдвшценою властивктю до агрегаца слщ вважати показник вище 40 %, який прогредкнтно збитылуеться прямо пронорщонально прогресуванню стада захворювання;

- поверхову цитоарХ1тектотку еритроцитлв растрового електрон-ною мжроскошею або методом фазово-контрастно! м1кроскопп (мжроскоп МБ1-13). При цьому показники морфологи еритроцитхв доцшьно розраховувати по класифшаца В.1. Старкова I Х.К. Жал!-

лова (1981).

Получеш патох1м1чш цат дозволяють рекомендувати:

- визначення внугрипньокл1тнвного вмкту АТФ, 2,3-ДФГ в ерит-роцнтах. Досить ранньою нрогностнчно пеблагонадШною ознакою пе-реб!гу захворювання е зменшеяня вмкту АТФ на фот збшыпення 2,3-ДФГ, що вказуе на розрегулювання клиинного метабол1зму в аспект зд!бн остей кл1тин транспортуватп кисень 1 нротистояти проще-сам гипоксп;

- визначення р1вня хемшюмшесценцп 1 продукта ПОЛ в ерит-роцитах (МДА1ДК), а також активное« глутатюнвмнцувальних фермента (ОБН-пероксидази 1 ОБН-редуктазн). Виявлеш змши р1вня с важливимн д1агностичними крнтер1ямн ночатково! церебрально! нпемп ! характеризуют антиоксидантну актившсть кл!тнн;

- визначення холестерину плазми кров1 та розрахунок холесте-рин/фосфолшщного шдексу мембран еритроципв, який прогресивно збшынуеться пропорщонально стадГ! хвроби. Холестерин/фосфолнп-дний !ндекс вище 1,05 свадчить про накопичення холестерину в мембранах як еритроцита, так з ¿нтих кл1тдн.

Лшостабы надае г'тотшдем1чвв& ефект, нокращуе поверхову цнтоарх1тектошку клятая, спрпяе внведенню холестерина з цитоплаз-матичних мембран. Препарат слщ призначати по 5-10 мл в/венно на аутокров!, 5-10 ш'екцШ з наступним призначенням "Лшостабш-фор-те" 2 капе. 3 рази на добу протягом 5 дшв та по 1 капе. 3 рази на добу протягом 7-10 дн!в. Препарата есенщальних фосфолшшв потенцують дпо антагон!ст1в кальщю, антпагрегантгв.

Вираженою антиоксидантною дкю володк комплекс "Танакан" в поеднанш з Дип!ридамолом. Так, "Танакан" сприяе зб!льшенню ак-тивносп глутатюнвмицувальиих фермента, як! е ефективною антиоксидантною системою кл!тин. Дипхридамол, окр!м антиагрегантно! дй, мае властив!сть приеднувати вшьш перекисш радикали.

У вападках гшокинетично-гшерволем!чного типу гемодинамики у хворих з ПФСЗГМ доцшьий прийом 1нстенона, (1 табл. 3 рази на добу протягом 3-4 тижшв).

У хворих з ПФСЗГМ рекомендовано використовувати бюлопч-

но активний продукт "Атфлор", (1 табл. 3 рази на добу протягом 3-4 тпжшв i курсами 2-3 рази па pÍK), який мае виражену адаптогенну д5ю, а також нейромодулятор - спнтетнчний лейенкефалш Даларгш. який потр1бво вводити ендоназально за допомогою електрофорезу.

3 метою гомеостатично! тераин та профилактики як немедика-мептозпий 3aci6 лкування дощльне проведения широкохвильовоТ еп-доназально!КВЧ-Tepanii(по 15 хвил. укожпуноздрю, пакурс8-12 се-anciB).

СПИСОК ПУБЛ1КАЦ1Й ПО TEMI ДИСЕРТАЦЙ.

1. Начальные формы цереброваскулярной патологии // Монография. - Харьков, 1997. - 260 с.

2. Структурно-функциональные свойства эритроцитов у больных атеросклеротической дисциркуляторной энцефалопатией // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 1991. - № 7. - С. 53-56. (в соавт. с II.В. Волошиным, В.О. Яворской).

3. Структурно-фупкдпопальные свойства эритроцитов у боль-пых церебральным атеросклерозом Н Доклады HAH Украины. - 1996 -NQ 6,- С. 125-129. (в соавт. с В.О. Яворской. В.В. Рязанцевым, А.М. Белоусом).

4. Широкодпаназоппая КВЧ-терапия больных с начальной ЦВП И Проблемы криобиологии. - 1996. - № 3. - С. 52-54.

5. Комплексная дифференцированная медикаментозная коррекция больных атеросклеротической дисциркуляторной энцефалопатией с учетом нарушений структурно-функциональных свойств эритроцитов // Врачебное дело. - 1991. - NQ 9. - С. 59-62. (в соавт. с П.В. Волошиным, В.О. Яворской).

6. Медико-техническое обеспечение кардио-певролох ических исследований // Украшськпй bíchhk психоневрологи. - XapKiB. - 1995. -Т. 3. - Вып. 2(6). - С. 142. (в соавт. с Ю.Г. Федченко, В.О. Яворской).

7. Узловые патогенетические механизмы формирования начальных форм сосудистых заболеваний головного мозга // Украшськпй bíchhk психоневрологи. - XapKÍB. - Т4 . - вып.2(9). - С. 171-174.

8. Клинико-патогенетическое обоснование использования Далар-гина в лечении начальной ЦВП // Актуальные проблемы сосудистых

заболеваний головного мозга. - Харьков, 1995. - С. 93-95. (в соавт. с В.О. Яворской, О.Н. Машкиным и др.).

9. Медикаментозная дифференцированная коррекция геморео-логических дисгормональных нарушений у больных старших возрастных групп при АДЭ // Актуальные проблемы сосудистых заболеваний головного мозга. - Харьков, 1995. - С. 54-55. (в соавт. с В.О. Яворской).

10. Начальная цереброваскулярная патология как днзадаптоз // Делон, в ГНТБ Украины № 263 - Ук. 96. - Харьков. - 1996 - 8 с. ( в соавт. с В.О. Яворской, О.Н. Машкиным).

11. Клинико-патогенетическая оценка эффективности препарата "Инстенон" у больных с начальными ишемическими нарушениями кро-вообращения мозга // Депон. в ГНТБ Украины № 265 - Ук. 96 -Харьков. - 1996. - 7с.

12. Структурно-функциональные изменения эритроцитов у больных с начальными ишемическими нарушениями кровообращения мозга, обусловленных гипертонической болезнью // Депон. в ГНТБ Украины № 263 - Ук. 96 - Харьков. - 1996 , - 7с.

13. Патент Украши № 5 A61N 1/30 навинахщ "Cnoci6 лжування початково! цереброваскулярной патологп." - 1995. (в соавт. з В.О. Яворской, A.B. Гребенюк).

14. Компьютерная диагностическая программа "Диагностика кардиоцеребральных нарушений у больных сосудистыми заболеваниями головного мозга // Депон. в ГНТБ Украины № 161 - Ук. 97 - Харьков. - 1997. - 7 с. (в соавт. с A.M. Савчуком)

15. Способ диагностики начальных форм сосудистых заболеваний головного мозга. // Депон. в ГНТБ Украины № 162 - Харьков. - 1997. - 4 с.

16. Показатели липидного обмена в плазме крови и мембране эритроцитов у больных с начальными формами сосудистых заболеваний головного мозга гипертонического генеза // Депон. в ГНТБ Украины № 159 - Ук. 97 - Харьков. - 1997. -5 с.

17. Структурно-функциональное состояние эритроцитов при начальных формах сосудистых заболеваний головного мозга // Депон. в ГНТБ Украины № 158 - Ук. 97 - Харьков. -1997. - 9 с.

18. Клинико-патогенетическая характеристика начальной цереброваскулярной патологии, обусловленной шейным остеохондрозом // Депон. в ГНТБ Украины № 160 Ук. 97 -Харьков. - 1997. - 8 с,

19. Патент Укра'ши № 6 А61В 5/00 на винахщ "Способ диагностики початкових форм судинних захворювань головного мозгу". - 1996.

20. Використання КВЧ терапи в комплексному лшуванш хворих на атеросклеротичну днсциркуляторну энцефалопатио // Матер1али конфереппп 1нституту геронтологи. - Khïb. - 1993. - С. 15-17. (в со-

авт. с В.О. Яворской, А.И. Фпсуном, A.M. Фурсовым).

21. Использование новых ангиопротекторов и ваэодилататоров в комплексной патогенетической терапии ранних проявлений церебро-васкулярных заболеваний // Сборник научных трудов ХМИ. Роль сосудистого фактора в гепезе нервных и психических заболеваний. -Харьков.- 1988.-С.56-58 (в соавт. с В.О. Яворской, Е.В. Кочуевой и Др)-

21. О возможности физиотерапевтического потенцирования действия некоторых вазоактивных препаратов при дпсциркуляторных энце-фалопатиях // Областная научно-практическая конференция. Немедикаментозные методы медицинской реабилитации. - Харьков. -1990. - С. 122-123. (в соавг. с В.О. Яворской. Н.А. Соличем. Е.Х. Га-лимовой).

22. Характеристика адаптационных реакций организма у больных с начальными формами ЦВПII Тези допов1дей "Актуальна питания клпичпо'1 медициии". - Полтава. - 1994. - С. 224-225.

23. Применение нового ноотропного препарата Теровитал" в терапии ранней цереброваскулярной патологии // Тезисы докладов научной конференции ХИУВ. Новое в медицине; теория и практика. -Харьков. - 1994. - С. 8б.(в соавт. с Д.Г. Яковлевым, Арбид Усама Абдал-

лой).

24. Опыт использования гемосорбции и УФО крови в острейшей фазе ишемического инсульта // Матер1алн з'йду анестезюлопв. -XapKiB.-1996.-C.256. (в соавт. сВ.О. Яворской, Ю.Н. Арцибушевым и ДР-)-

25. Red blood cells membranaetic homeostasis in patients with Leukoaraiosis // 32 National Congress of the Hungarian Sociaty of Neurologists and Psychiatrists and Joint Meeting of British and Hungarian Neurologists. - Budapest. - 1995. - P. 113. (with V. Yavorskaya).

26. Red blood cells membranaetic homeostasis patients with asymptomatic cerebral atherosclerosis (АСА) // European Journal Neurology - Marcelle, France, 1995. - Vol . 2. - P. 80. (with V. Yavorskaya).

27. Состояние сердечно-сосудистой и нервной системы у юношей призывного возраста с вегетативной днстонией в динамике меди-камен-тозной коррекции 11 Сборник тр. мед. ЦНТИ . - Евпатория, 1995. - С. 42-45. (в со авт. с В. О. Яворской).

28. Широкодиапазонная КВЧ-терапия в комплексном леченнн на-чальной стадии атеросклеротической дисциркуляторной энцефалопатии 1/ IV Науково-практична конференция "Застосування лaзepiв в медицит та бюлоги". - JIbBiB. - 1995. - С.89-90. (в соавт. с В.О. Яворской, A.M. Белоус).

29. Клиник о-натогенетическое обоснование использования препарата "Апифлор" как ноотропоподобного средства в лечещга больных начальной цереброваскулярной патологией // Конференция., посвященная 75-летию ГНЦЛС. Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств. - Харьков. - 1995. - С. - 85-86. (в соавт. с В.О. Яворской, В.О. Чуйко и др.).

30. Клинико-патогенетическое обоснование эндоназальной широкодиапазонной КВЧ-терашга при хронических церебральных ишемиях // Материалы VI Республиканского научно-практической конференции "Применение лазеров в медицине и биологии". - Харьков. 1996. -С.185-186.

31. Efficiency of EEG spectral analysis and brain mapping for assessment of treatment hypertensiv patients with minimal cerebral deficites

symptoms // 37"' Congress of the Hungarian Society of EEG and Clinical Neurophysiology, 2"1 Congress of the Hungarian Chapter of the International Lea-gue Against Epilepsy. - Gyula. - PA-16.

32. Matematical analysis of EEG in patients with cerebral ischemic insufficiency // 37th Congress of the Hungarian Society of EEG and Clinical Neurophysiology, 2'h Congress of the Hungarian Chapter of the International League Against Epilepsy. - Gyula. - PA-19. (withV. Yavorskaya, O. Mashkin).

ANNOTATION

MALAKHOV V.A. The initial forms of vascular diseases of a cerebrum brain (Pathogenesis, clinic, treatment).

Dissertation for a degree of Doctor of Medical Sciences on a speciality 14.01.15 - nervous diseases.

Kharkov advanced training institute for doctors, Kharkov, 1997.

Dissertation contain the data about structurally functional features of a state hipothalamo-hypophysarno-thyroido-suprarenal system, properties of membranes of erythrocytes, system cyclic nucleotides, haemodynamic and microcirculation in aspect them cause-effect of interrelation in pathogenesis of the initial forms of vascular diseases of a cerebrum brain (initial manifestations of insufficiency brain blood supply and initial dyscirculatory encephalopathy).

The system of medicamentous correction of patients with the initial forms of vascular diseases of a cerebrum brain has been developed in view of detected nodal pathogenetic mechanisms. A method of widely rangeai endonasal short-wave therapy has been offered.

АННОТАЦИЯ.

МАЛАХОВ В. А. Начальные формы сосудистых заболеваний головного мозга (патогенез, клиника, лечение)

Диссертация иа соискание учёной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15. - нервные болезни.

Харьковский институт усовершенствования врачей, Харьков, 1997.

Диссертация содержит данные о структурно-функциональных особенностях состояния гипоталамо-гннофизарно-тиреоидно-надпочеч-никовой системы, свойствах мембран эритроцитов, системы циклических нуклеотидов, гемодинамики и микроциркуляции в аспекте их причинно-следственной взаимосвязи в патогенезе начальных форм сосудистых заболеваний головного мозга (начальных проявлений недостаточности кровоснабжения мозга и начальной дисциркуляторвой энцефалопатии).

Разработана система медикаментозной коррекции больных с начальными формами сосудистых заболеваний головного мозга с учё-

том выявленных узловых патогенетических механизмов. Предложен метод широкодиапазонной эпдоназальпой КВЧ-терашш.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА

Початков! форми судиннпх захворювань головного мозку. початков! прояви педостатньосп кровооб1гу мозку. початкова дисцир-куляторна енцефалопаия, структурво-функдюнальш властпвосп ерит-ропитв. мембрана еритроцетпв, цикл!чш нуклеотиди, гшоталамо-гшо-физарно-тирео!дпо-надниркова система, перекисне окислювапня лшщв, есенщальт фосфолшди. антагошсти кальщю, антиоксидан-ти, КВЧ-терашя.