Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Морфологические изменения тонких внутриорганных сосудисто-нервных связей в желудке как в норме, так и в эксперименте

ï Y Б МАСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАТНИ

. . ХДРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ 1 3 'ЛУ\ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СУХ1НСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КАЗИЛ1ИРОВИЧ

МОРФОЛОПЧН1 ЗШНИ НАЙТОНШИХ ВНУТР1ШНБООРГАННИХ СУДИННО-НЕРВОВИХ ЗВ'ЯЗКШ У ШЛУНКУ В HOPMI ТА ЕКСПЕРИМЕНТ1

14.03.01 — нормальна анатом!я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харкт—1996

Дисерташею е рукогшс.

Робота виконана в Терногпльському державному медич-ному шепнул 1"м. акад. I. Я. Горбачевского.

Науковий кер1вник: Заслужений д1яч науки 1 техшки Ук-раТни, доктор медичних наук, професор Федонюк Ярослав 1ванович.

Оф1Ц1йн1 опоненти: Заслужений д1яч науки I техшкн Ук-раГни, член-кор. АПН, доктор медичних наук, професор Бобрик 1ван 1ванович, доктор медичних наук, професор Маслов-ський Серий Юр1евнч.

Пров1'дна оргажзац1я: Вшницький медичний уш'верситет.

Захист в1дбудеться « » 1996 року

о _годин! на заа'данш сиещал1зованоТ вчеиоТ ради

Д.02.38.03 при Харювському державному медичному утвер-ситет1 (310022, м. Харк1в-22, просп. Правдн, 12).

3 дисерташею можна ознайомитися в б1блютещ Харюв-ського державного медичного ушверситету (310022, м. Хар-кт-22, просп. Лен1на, 4).

Автореферат розклании « » _ 1996 року.

Вчений секретар спец1ал!зованоТ вченоТ ради, доктор медичних наук, професор

I. В. СОРОК1НА.

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнтсть проблп"и, Блукаючий нерв, як об'ект досл1д*ен-ня, вжй давно приверт&е по себе увагу вчених ргзних налря"к1в -"орфологчв, фгзхологгв, кл1Н1Цист1В /В.В.Куприянов, 1959; Ч.С.Шкода, 1974; П.Й.Лобко, 1977; Б.И.Сига.чов, 1979; к.:.е1п, 1900; 1.;.:!г;ъь-'.гс1, 1982; Ю.Г.Стовичок, 1984; А.й.Покусаев, 19В5; 3.11. Зябло в, 1986; В.Н.Куниця, 1993; И.И.Бобрик.» 1994/. Будучи зижли-зич утворэнняи вегетативно!" нерпово! систехк, в1н прий-ще участь у ¡нервацй' б1льшост1...вн.утр1ШИ1Х оргчнгв як трудно!, тяк I чорев-но! порожним. Екслери>*?нтально та клтнгчно встановлено, що поя-кодкення пбо повня пзрер1зка блукаючого нерву вгдбиваеться негативно на оргенлз-п тварини 1 летдини та приводить но порушекь нер-роаот, серцэво-судинпо!, дихппьно!, травно! та свчостатевох систем /т.1.1опс1а1г, 1975; И.И.Бобрик, 1976; Е.И.'-'атроссва и соовт., 1981; Ю.М.Полоус 1Э сп1вавт., 1990; В.В.Шкорбот, 1991; Б.М.Ко-гут, 1992; В.М.Куниця, 1993/. 1.П.Павлов в 1956 роц! писав, що виключення блукаючого нерву приводить "к разгро"у функций в тале человека".

Чедични« працгвникач практично? схорони здоров'я лужа часто приходиться эустр1чатись 13 ситуашя><и, тд час яких в1дбуваеть-ся порушзння Ц1лосност1 стовйурхв вагуса. Прогрес торакально! Х1рургч1 эу»*овив виконання скяадних опера!пй на серц1, кор<знх лагень, стравоход1. У зв'язку 13 эбтлыпення" об'омв операшй яросло I число поранень блукаючого норва у груши й порожний. Пошкодження стовбур1В вагуса часто виникаять при видалепн1 пух-лин ши! та сзрояост1ння /Б.В.Петровский, 1960; В.В.Каверина, 1975; Т.Г.Фигурина, 1975/. У в1йськовий час часто яустрптються вогнзстргльн! пораноння стовбур!в блукаючого нерва, як! ня фонт

загвльнгп ваткосп хтрургп нз дтягностуються, еле потЬ' приводить до тя*ких усклалнень /С.С.Брюсоз, 1952; I,;. ¡,н1г?<еЬ, .1974/.

Зустр1чаеться велика трупа звхворювань, головнич чиноч пух-лини р1зного генезу, якг уражоють сторбур блукаючото н?рва 1 ви-»агагать рчзек1П1 полкошконо! атлянки /:,пзМ1 =г -г., 1976; . .-.„--с: <:1 п1., 1977; ''.Г.Дрялпк с соатт. , 1980; В.Б.Лисий, 1906/.

В даний час хоч, 1 вивчеьц патслогччн1 лроиеси, як1 насту-пають в щлунку щсля його донерваци, опннк но мае н1 ошиег павно1 тзорн, яка б лояснювйла тх похояження 1..як вони надалг розвивапться. Дуки багпточисольних явторгв дта«етрялыю проти-лежнI. Так, Р.З.СенютоРии /1968/, А.Е. ИтЛиЧр /1971/, П.Пе:ыу!ог /1978/, А.Мах-'анов /1983/ вважають, що зчтни, як1 нветупаять П1сля вагото-м! у длунку, являються ппворхнови«и I шпиако прпхо-дять. Щ автпри, н оеновно-'у, нг? зняходять отруктурних яр.ушень вжа пррпз 20-60 шаь гмеля гатото«п. 1нша трупа досл^никхв, спрей чких Е.И.у,атроспва и ссавт. /19(31/, В.В.Вьхидов и соавт. /1Э85/, опостер1гп»ть розвиток тлибоких 3"1н в гюверхнево>'у тя эал0зист0"у егптели, нервояо-судинно>«у апарат1 шлунка та гх прогресування в бьчьш П1эн1 строки /втд 6-ти >истпв до .24 ро-Н1в/. Поп1бн1 иротирхччя зустр1чапться при описан1 р«3"0>»1кроцир-куляторного русла та нарвовото апарату илунха. .

Ошншочи л1таратурн1 даю .про структур^ э><жи нэрв1в 1 кро-воносних судин у вагото««овано>»у шлунгсу, "ожна зробити висновок, ЩО 3 ЦЬОГО приводу НО"ЯС Ч1ТКИХ I 'лшознпчних дуок. В огляяових роботах Е.А.Шелесная /1964/, А.И.Покусаева /1985/, Г.И.Дуденко, З.Ч.Змбина /1987/, . л.^огас-^п <• г ч1. /19(38/ -«и бачи-ю нчдпе-тптньо повнI, а тнколи супнречлив1 да1и у питаниях, як! стосуать-'•я 1<либини уражонь, стуленя хх зроротнйет! та зтпкавлзност! тихчи

Ышиу структур. Цей факт сулерсчливостт заставив час со'»осТ1Й^о повторит« аос.'пду я опертпею по лорер1зш обох блукяяиих нерв^я в -пенях до в1пхоЕ.тення шлункових "тлок. Об'ектох пивчвння став кролик, оскгльки ия <5уло пронииточдио схохтстп тлунка кролика I лгаакни.

Мота дослтджэння. Зивчити пакс>нО"1р-ност1 з-чн. .у сттнит шлул-ка людлни, розиковано.го з приводу наявносзп у ньо-'у хронпшот пиразки, I у окспери"ент1 простежити динамку впливу двоично! солективнох вагото>»п на найтонип нийро-зяз&лып •^крокп-'плечси та IX "орфо-функшональну паре бую ву в иих уовах.

Зардяння доелтдипння. Зиходячи э "сти I анализу л1торатурних поршоджерел, було поставлено тпх1 лавдання:

1. Сучясня-'И "етода-ж чорфо-«атричних 200Л1Д*янь вивчитн структур^ з-мни, н>и вин икаоть у ст1шй тлунка л*>дини та його нерворо-суцинно-»у апаратч, в уо»ах чаяпност1 у ньо-«у хронгчяо! внразки.

2. Протэнсти енспЕ>ри"ентальнс-'ч-)рфолог1Т1нв 1Юсл1Джоння для .. аияснпння у дина«11п характеру з>»:н в норпово-судинних «1кроко<»п-лексах ••{ж«' я.чевого н»рвовпго. сплгтоиня шлунка кролика гиоля двсб1«но'1 сел'тктирнп1 впгото>'гт.

3. Зиячитн особлизост! чо-^ленсаторно-пркстосувальмих реэмий, кр виникають "Iж ге-'Окапх ляря-'И та нпйропита-'И у блотгчт та В1Л-пплзд! строки у ст 1 ни! аяунка П1сля його пенпрвпнп .

Наукова нсвизия дос;п аження. Рнаслтдок проведеного комплексного ДООЛ1 ДЖ^нмя зропшч Отри-'чнр ноп1 дян1 про 3-»!ни моряових (а.-.е-ч'чт!р у ант хр<шигнэ1 риря.чки влумча людиии л р;.->пи'»и строка-••у пи; ялкпрогг аня-и«?-^.

Ьгтр,3''>, V чксппри-^ит! нв кроликах, гидтворямя бтологтчна

"сд(!"ь лргзтчно! 0-'!л-?кткп"с1 эягпто'м: кп-т1 лакгморс "0|ч{ю-

функщонального досл1дження найтонших судинно-нервових зв'язк1в на piBHi гз-«окагпляр-нейроцит в ал1«ентарн1Й зон1 у pi3ni строки П1сля оперец i i.

Створена концепцхя ><орфо-фун!ш1ональко1 адаптаци найтонших норвово-суцинних внутрхашьоорганних зв'язупв у ctihui девагова-ного шлунка 13 визначепня-» трьох стад1Й: гостро'1 реактивног па-робуповк /1-3 доби/, виражених реактивно-деструктивних з>'хн /4-12 Eiб/ та, широкого пролву "Охан1э«1в адаптацй' /вщ 13 до 130 доби/.

Теоретичне i практичне значання роботи.

Результати проведеного дослхдження логли.блятъ i розшкрять-уявлення про трофхчну функщю нервово! систе>т в opraHi3vi та хi вллив на прэпеси, що вгдбуваються у стшц шлунка в пер10д лаяв-HocTi у кьо-<у виразки. За результата»™ досл1д.жень вытворено 6io-noriVHy модель ebc6i4hoi селсктивнсй b8r0t0«ii, п1сля hkoi у pie-Hi строки окг.перихенту висчались з-чни судинно-нервових эв'язкгв, rki носили р1зну cTyniHb важкостг. Результата проведеного анал1-зу поглиблшть i розашрясть напп уявлення про структурно-функцго-нальну адапташю шлунка в nponcci його денерва1П1 та пластичшсть iHTpa<«ypanbHoro нярвового апарату, ге>»о«1кроциркуляторного русла, що..ЕОПО"Ожв в1йкривахи реалыи чожливост1 управлжня репоратмр-ни-'и npoueca-'И у ньо-fy. Одержант дан1 «ають рзальну пзрспоктиву бути викэристани>»и у навиально*'у npoueci при описанн1 патогенезу захяорювання BHyTpitimix орган1в при патологи блука.очих Hepsip, бо вони бэзпосередньо вказують на наяв1псть регулюючо! рол: блу-каючого Нарва у ко»плекс1 судинно-нсрвових взае"ов1дносин.

Практичний 1нтерес одержаних даних полягае в то«у, що обгрун-тована операция - двойка селективна вагото»пя, дае з*«огу эни-жувати або запоб1гати розвитковг.герйояних ускладнвнь з боку BHyrpiioHxx opraHie, i на нашу ду>'ку, вона най^енша впливае на

транспортну функцтго илунка. Вважае<'0 за -южливе впровадити одержан! дан1 в кл1н{чну практику госп1тальнох xipyprii та гастроен-терологы Терноп!льського "Оличного институту.

Апробащя чатер1ал1в дисертац!!. Чатергапи дисертаци noni— до»лэн1 та обгоаорин1 на 'Нжнарсиному KOHrpeci / . 'i4ic;.culonik:i ürL-ссь , 1995/; но И Укра1нсько«у республ1кансько"у з'хзд! у Чер-нгвцях в 1990 poui; на Всесоюзному cn>«n03iy»i по спортивн1Й мор-фологт! i антропологи у Тарнополг в 1991 poui; на XI Всесоюэно-"У з'1зд1 АГЕ у Onecí в 1992 poqi; на I ".Нжнародному Konrpeei з 1нтегративн01 антропологп в 1995 poui; на обласних науковнх кон-ференшях у Tepnononi в 1992, 1993 та 1994 роках.

nytfnikauií, Ochobhí положения, як1 чтстяться у дисертпцй", викладено п 17 друкованих прапях.

Структура та обсяг дисертанп. Дисерта1ПЯ складаеться í3 вступу, анал1Тичного огляду Л1тератури, розд:лу "MaTepi'an-i «е-тоди досл1д*ення? двох розлив влясних доспш-кень, розд1лу "06-говороння рсзультат1в яослгдкення", rmchobkíb, списку..Л1тератури. 3>«íct роботи викладэний на 153 сторшках -»ашинопису, Мстить 9 таблиць, 98 ч1кро$)отограф1Й. Список лхтератури налгчуе 365 джерзл, э них 281 В1тчизняних i 74 зарубгжних aBTopÍB.

Ochobhí положения дисертащ!. яя1 виносяться на захист:

1. Чорфолог1чнх 3wíhm при хронхчнхй виразковхй хворобх у шлунку лпмдаи нагадупть локаяьний дяструктивний про.иес з некрозом та екстравазатами на рнг виразки. При хрон1чно«у прот1канн! виразково'1 хвороби в стовбурах блукаючих нервгв та 1нтра"ураль-ночу нервово-fy anapoTi илунка виникаоть 3'»imi, 1дентичнг "орфоло-гхчним з-»1на", як i наступають пгсля ваготомг!. Перясхкання блу-каячих hgpbíb, у таких яипадках.» не викяикае попальших дегенера-тивних процессе в гнтра>гуральному нерэовому anapaTÍ шлунка.

2. Виявлен! у ранн! строки шеля onepauii судинн! реакцп нвр-

вових сплетзнь шдунка являються реактивни«и, вони зв'язанг як з опврашйнес травмою так I з перэтино>«...блукаючкх норв1а. Селективна вагото-«1я приводить до виражених з«пн в "алс'язевочу нервово->*у сплететп та до порушення ге>«одинач1ки ст1нки шлунка.

... Зж ДвоЙ1яна селективна вагото»ая викликае «горфологччш з?ани в "1ж»»'язев0!;у нервово»у сплетешп у вс1х В1шплах шлунка. 3«жи нэрвових еле«ент1в - через аргентоф1л1ю, вакуол1за!ПЮ нэйроплаэчи, эктошп та дефорчашю ядер, парикознгсть_.в1дростк1в. З-ани в су-динах - чераз явуження просв1ту судин, з^еншоння "1сткост1, порушення реолопиник властивостей кров: та проникливост1 ст1нки ге-•докапхяяр1в.

4. Ч1жч'язева нервовэ сплетения олунка васкуляризуеться су-динй>»и типу артертол 26-53 «кч в д1а"втр1, як1 в1дходять...як в1д пря-'их артвр^ гпдсерозного шару, так I зворотн^щ Г1Лка"И вз.д... п1дслиэово1 оболонки. 1х роягалуження встула»ть..у складн1 взае«о-П1 дносчни з нервовИ''И гангл1Я-<и та.лх нейроцита-'и, форчуючи разо« 1з ни-'и своер1шп нейро-судиннх ко-'плекси, через як1 забезпечу-еться "орфофункцгональна ¡нтеграшя тканьових структур на «тсно-во«у р1вш.

5. Кожна нервсва кл1тинс у гангли зай>»ае певну плоцу /в се-рецню'у 0,00.78 ч«2/ у радтус1 25 I оточена В1Я 1-2 до 5-6 ге-окагилярачи, вступаючи 13 ни"и у р1знг фор>'и..взае>'ов1дносин. Встановлено, що основна кзльктсть кагиляр1в роз>'1щена на в1длал1 1-15 •«К1» В1Д найроцит1в /12,Ъ%/, що оптимально забезпечуе зд:1Йс-нвння "втаболгчних процесгв. Консгруюия гсокапгляро-нойроциг-них контакте визначаеться роа»»хроч ттла кл1тини та число»' парост-к1в, якi в1аходять вгд нього.

6. В у«овях двоб!чно1 селективно! вагото-«11 е-шсть пуаинного русла нервового вузла, яка приходиться на I нврвову кд:тину, вже через одну добу гпсля оперяци р1зко зроптае до 7319 -»к3; до 14

доби вона становить 5405 i лиша поступово повертаеться до висх1Дного р1вня яж на...кгнець третього чгсяця. .. .....

7. Втдновлення норуальних зв'язкхв "ist нервовичи еле>гентачи та крозоносни«™ судина-'и приводить до норчалхзаци ix. ,конгакТ1в /на 90 добу/, внаслгдок чого пол1поугаться струхтурно-''етабол1чнг показники ctihkh ш лунка. Лише -через 160 aiö П1СЯЯ onepsuii BijsHOB-лювальнх пронеси .в р1зних структурних кочпонентах сттнки шлунка приводить до нор-»аЛ1зацп товцини його слиэовог оболонки та pie-ня picT0fl0ri4HHx показник1в.

ЧАТЕРТАЛ I ЖГОДИ Д0СЛ1ДДЕННЯ

Для досягнення поставлено! чети було проведено досл!дження 50-ти тлунмв лпдей, резековених з приводу xponiwoi вираэки, та 50 шлункгв кройка эвичайного,...для эксперименту, 6 хз яких..були контроле«. По свое"У зов!ишньо>гу вигляду пей орган чае форчу п1дковопоп1бного >«1яка, нагадупчи лвдський /Б.К.Гиндзе, 1937; З.Н.деданов и соавт., 1057; Н.В.Долшпй, 1959/.

ГНсля перор1зки блукаючих нортпв та волокон, якг 1нервують шлунок, в значн^й «ipi вилпдае складни рефлякторна фаза злунково-го травления, а як насл1док, ргэко зчэншуеться секретя шлунко-вого соку, до сприяе закриттю виразок, а у рядг випадкхв, повнгс-тю позбэвляе хворих В1Д рецидив1в виразково1 хвороба шлункя ЛС.Т .Кульчииький, 1 Л.Бобрик, 1589/. В даний час розр13няпть стовбурову, селективну та гслэктивну проксичальну т>агото>«:ю. Однак, сл1д зазначити, що стовбурова вагото«1я приводить до де-HepBauii, у перщу чергу, oprawiB зерхнього поверху чврзвчот порожняки. Б даний час вона эастосонусться а...ургэнтн*й xipyprii, але на сьогоднгшшй день достя>»енно е В1до<о те, по вона приводить до значних чорфолог1чних 3"iH d органах черевней порокнини, i в першу чергу в нярвових сплетениях, перушуючя функцш opraniB травления, приподячи при цьо-»у до функшональних зрупень в ihcjhx

систе^тйх, зокреча: а серцево-судинщй, дихальнхй та сечов1Й.

Селективну вагато«1Ю у кролюив "И провопили у стерильних умовах П1д .ефхрно->»асков№" наркозом... 0перац1йне пола обробляли 556 розчино" йоду. ВерхнЬ» сэрединним розтином пошарово в1дкрива-пи черевну порожнину вздовж б1ло1 Л1Н11, роблячи доступ до кард1-альногб вхшплу шлунка. Пот1ч розр1эали..д1лянку очеревини, яка переходить з Д1афраг"И на шлунок, причому, стравох1д втдтягував-ся "аксиально донизу. На передали сттп стравохсду видхляемо пероднгй стовбур I визначае«о «гсце в1дходжання вхд нього однхех або двох Г1лок до печ:шки, якх залишас>»о, а гглки, якт йдуть до шлунка - перер1заечо. [Псля цього анаходи«о заднгй блукапчий стовбур, В1дд1ляе>«0 його I вхдводимо в сторону гглку до чоревно-го сплетения, пэрерхзаючи при цьому гхлки, якт йдуть до шлунка. Черавну...порожнину п1сля закЫчення операип пошарово гер>>етично зашиваемо.

ГН:1досл1днг..та коктрольш тварини утримувалися в ргвних уювах на однаковочу харчовому ращон1. Контроль за загальни»' станом тварин эд1Йснювали шляхом щоцаннога спосгереження за хх зов-тштм виглядом, поведпшою, прийманням '¿к1. та руховою активнгс-тю. Тсарин виводили 13 досл1ду щд загальни»» е^црни" наркозом в строки'I, 3 , 7, 14 , 21,..30 , 90 г 100 добу шсля опэрацп. Прово-дилося досл1дження об'е-'у шлунка, його вмхсту, характеру слизо-во1 обслонки, стану сфшктерхв. Проиеси, що вхдбуваютьея в шлун-ку П1сля ватото'П1 вивчалися гз зьсто.суванням сучасних елактронно-•чкроскогпчних, гчстологччних, чейро"орфолог1чних та >«ате><ятичних досл1<1*(ень.

У г.в1тл1 сучасних вичог кнуюч: морфологгчнх прийоми спгв-дружнього виявлення нервових структур та ргзних лшгок судиннсго русла у органах щс на в повн!й »'1 р1 эадовхльняють потреби послхд-НИКТВ, ЯКЗ ВИВЧВЮТЬ проблему судинно-неррових ЗВ'ЯЗКХВ у норм!,

i особливо, при "оцалювашп патологччних станхв та оперативних втручонь /В.В.Куприянов, 1961, 1964; Д.А.Жданов, 1964; Е.П,'Гельман, 1967; miei-son .-and i.htller, 1968; К.И.Кульчицкий, 1969; В.И.Петрухин, 1970 i íhují/.

Виходячи Í3 вишесказаного, для бЬтьш поглиблоного. .вирчення . судинно-нервових Бзяв"ов1дносин на кл1ТИ1шо-клгплярному ртвнт ми викорис.тали методику тмпрегнчцН нервом! тканини по Б1лшовсь-ко"У-ГрОС птсля попзрсдньо! TH'CKUii судинного русла 1плунка..р03-чино-' парижсько! синьо! або 10 % туш-желятинсвою сумшщо. Ш"атпч-ни is ст1нки шлунка ф1ксувалися я 12 % нейтральному фор^'злйх, ric.TK чого зтиналися на санному мхкрото««! завтовшки 60-80 "к», або виготовляли тотальнг лрепарати а ycix В1ДД1Л1В шлунка. Хожнкй кусочок..розшаровували очним пкребае-«, препарувальни-ш голхами та пгнцоточ на частину у якхй була слизова, пхдслизова i циркулярний м'язеэий шар, та другу частину - серозна оболонка з позпсекн1>» ••'язевим шаром щлуика. Остання забиралась i занурювалась в 12 % нзйтральний формалхн. Таким чином, П1сяя проведения хмпрегнмп!

отримували тоталмй м1кропрепарати, на яких добре було видно "Хжм'язева нервове сплатзння i логко дифдрянхиивались артер1альний, венозний В1,1Д1ЛИ судинного русла i особливо ге>»0кал1ляри, якг. виявлялися не тьхьки по характеру галужннь, але Я по ix pÍ3Ho-»y забарвлпнню. 0три«ан1 тоталып ч1кропрепарати -ш дослгджували П1Д wíKpocKonoM УПР-I г.ри зб1лыпенн1 в 120 pasÍB. ГНсля vorn проро-дилося KínbKicp.e визначэння реактиино-.ччгн-них нервоких кл^тин та нерпоних волокон. Реактивно э-мненг нервоз1 елемэнти П1ддавч-лися кглькхгно-у анплгзу з подллыаою статистичноп обройкою. Д1а-••етри кровоносних судии, як híPBObmx вузлхв, так i всього сплетения, вираховувалися з допомогсо окуляр—»1кромотра 'Í03-I-:I5X.

ФхКСуЮЧИ KÍnbKICTb Í ДГамЭТр КОЖНОХ СУДИНИ ПО В1Д0м'П фСрмуЛ1

9 р

■ /ПЕа :4/ вирахочували эагальну суу bcix площ судин в "к" , яха

по cyTi Бираховувалася на площотп поперечного apisy ганглтя.

Бглып iHTn«Hi судинно-HepBOBi взае-«озв'язки вивчали, Еизначаю-чи...площ! капгляр0-нейр0кл1тинних контакте. Ix вираховували шля-хоч додавання результат!в вгд чноження допжини кожного гечокагп-ляра, який знаходився проти Т1ла нейроцита, на ix д1ачетри. При цьому врпховуьали положения..Scharrerb. /1937/, зг1дно якого в жив-ланнт нарвово! клхтини прийчають участь Т1льки ге«окап1дпри, як1 знаходяться вгд Hei у paaryci 25 «к-«. При виконаюп кглыпсного анал1эу на-т використовуввлась електроннс-обчислювальна "ашина Ш PC.

Для вивчанпя Г1стоструктурних эч1н в судинах та ctihui шлун-ка, як в норч1 так i в эксперимент^ буди використанг як загалыи, так i спецгальш ггстологхчн! '«етоди. Шчаточки хз шлунк1в людей та кролик1в для досл1оження теля фхксацг! проводили через спирти зростапчо! концентращ i, заливали у параф1н i готувапи зр1зи на сонно^ 4iKpo.To«»i 6-10 Забарвлення зргзхв гечатоксили1-еоаиноч,

П1крофуксино>< по ван-ТЧзон проводили зага«ьноприйняти>»и "йтода^и /Г.А.Меркулов, 1969/.

На препаратах, забарвлених гечатоксилтн-еоэиноч i ван-1Чзон, за допочогою окуляр-«1кро«етра M0B-I-I5X проводилося ия^тривання товщини слизово! оболонки, глибини залез, а на поэдоеюпх 3pi3ax головних залоз шлунка проводився пгдрахунок еп1тел1ально1 форчули головно! залози. Bei одержат дат докуинтувалися у вигляд1 фотограф^, схеч i протоколювалися. Отричат KinbidcHi результати П1ддавались вичисленняч иетодачи BapiauioHHoi статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ доелданш

Одержаш начи aaHi лаевхачуготь про то, що шлункова шеч1я ап:йснае виразний вплив на чорфогог^чну-перэбудову органа i фор-•»ування виразкового пронесу. Чорфоло^чнич субстраточ вирозково!

хвороби являеться хроючна вираэка, яка в процесп фор-(узання проходить стадм ерози та гострог вяразки,

Хронтчнп виразка шлунка чяст1шз локатлзуеться. .на -'¿сцг гсст-рог виразки, тобто, на >»ал!й кривизн! в антрально«'у 1 пхлорично-чу В1дд1лах. В обстежених хворих вони були поодиншшчи, >»али овальну або округлу фор»<у, роз-'1рачи В1Д кглькох Ч1лр«етр{в до 5-6 сч. Такт пиразки проникали в ст1нку шлунка на р1эну глибину, 1Нод1 до серозно! оболоней

При хронгчн1Й виразщ '«али ч^сце з>»1ни збоку судин. Найб1ль-ип зчпш судии вгдчхчались в днх виразки. В артер1ях середнього кал1бру дна виразки спостархгались обтуруючт оргак1зован1 лрО"би. Характорни»» для них судин було наявн1сть Г1перплаэи 1нтЬи, ар приводить до звуження просвггу, нер1дко I повного йоге заростан-ня. Вени н дыяшп дна виразки в б1льшост1 були тро>'бован1, IX ст1нки потовщзн1, а просвгт звужэний внасл1док склерозу вс1х шар1в.

Мгжч'язевз нервове сплетения шлунка. .ролчгщуеться у алучио-тканиннхй прокладщ ч'язево! оболоняи, "¡л II поадовжн1м I тдир-кулярнич иароч. Це сплетения являеться нлйб1льш "эсивнич I добре розвинутич ¿з устх вегетативних нервових сплетень. Цх загаль-н1..положеш1я. Л1дтверджен1 нзши>и досл1да«и I являпться характэр-ни>'и для ч1ж^''язевогс нерЕового сплетения шлунка кролика. Ми та-кож звернули увагу на та, що конструмця останнього, в ртзних йога в1ДД1лах, В1др1зняеться певними осойливостя-'и. Зчхнюеться форма I величина нервових вузлхз та IX тязпв, роз'^ри гянгд1оз-них петель, а також, IX насиченгсть нервово-кл1Тинн№'И елечента-•<и. Що стосуеться нарвово-кЛ1Тинного складу 'чжм'язевого сплетения, то зг1Дно наших спостережень, у вс1х'втддхлах шлунка зуст-р1чаються кл^ини 1-го типу Догеля, проте, клгтини 2-го типу Догеля спостер!гаються, як у воротарно>»у В1ДД1Л1 шлунка, так I

Д1яянц1 Т1па та мало! кривиани, ала в дуке незна«н1й кхлькостх.

Застосування -»етодики Ь'прегнаци нервовох ткянини по ыль-яовськочу-Грос у кочбшаии э бгхро'шоп хн'екшеп його судин дозволило на-« бЬтьш грунтовно вивчити нейро-вазальнх вхдноисн-ня на кл1тинно-кап1лярночу р1ВН1. Згiднo наших спостерсжзнь, ч1ц«'яааЕ0'»у спг.атонно шлунка вхдповхпйе топографп'но зв'язано я ни>< Р0"0-'1кроциркуляторио русло. У йсго фор^уваннI прийчають участь як пря"1 артор11, як1 1дуть в1д субсерозного шару так I эворотн1, яти прпникавтгь сиди збоку хпдслизовс21 обалонки» Утво-рен1 цичи судина-«и петлх пчрепл1таються з елс»»ента,'И ч1жч'язево-го..сплетення, причо^у, б^ьша IX адстина знаходиться над сплетения»«. В1Д цих петель в1дходять арт°р1альн1 стовбур1П, утворюючи ще бхлыа дрхбнх петл1 В1Д яких беруть початок артерхоли, якх направляться безпосереяньо до генрлххв 1а тяяпв нервового спле-тання, розгалужуюпись ня хх ртвн_х по тер"1няльн01 с!тни...Судин-н1 петл! 2-го .порядку бхльш 1кти."нс переплхтяються з •'1ж"'язе-вг*« сплетения-'..а нхж судинн1 пегл1 1-го порядку. Артер1альн1 судини при цьочу гупроводжувться веноэни"и. Ось так1 в загвльних рисах, .лдцрела та булова ге-'п^крсииркуляторного русла, яке живить ■мжч'язеве норвове сплэтення шлунка /Т.Н.Рацоптина, 1954; П.Б.Р'ибаченко, 1969; В.И.Петрухин, 1970/. Под1бних даних, як1 стосуютьоя даного органа крилика, у Л1тератур1 "и.не зустрхли, проте вони попчтсто узгоджутоться !з спостереження-«и вицевкязо-них автортв. Такич чино» досл1дження иих автор1в знайми об'ек-тивни гидтвердадння у наипй ргботк

Зупиняпчиг.ь на опис1 3"хн, що аиничачть в н;!Йрэ-вазэлъно>'у апарат! шлункп ^хсля вагото-и, начи наса"пер«д зверталася увага на харг.кторхцм'Ь"Тку розпитку детрвацтйних про1юс1п, виражеюсть нвйро-вплялышх зруикчь на капьтяго-нййрок;птинночу р1ВН1 та хи-рлктир реппративно! репнпряци ртзних структур шпучча. В кон-

TGKCTi поставлених у potfori завдань ni питання.лабували принш-пово вежливого .значения, будучи висххпнич фоно>« для оцхнки об-грунтопансх на«и onepauii - двоб5чю1 еялпктивнох вагото"Х1.

Реэультати провадених начи дослхджень ся1дчать, що вагото-ч1я створюе нвБИГ1Днг уови для структурно-функшоналъного стану илунка. Так, вхе нзреэ I добу по>»хчар,ться виражене втягнення нервгво-судинного компонента в лятологччний процес, що зачхпае як судини, так i нарви ja лунка, i точу характер судинно-нервових ssaevfQBiaHOCviH також »пняеться. У BianoBiab на нервову трав^<у повни-: кино" реагують i вягетативн1 сплетения та обелуговугаче ix ryo-'iкроциркуляторне русло. Зпоротньо, важно було б уявиги, що поакадшення такого складного у чорфолог1чно"у в1дношенн1 нерва, яки" являеться блукаюиий нерв, не в1добразилося б на васку-ляризаци ¡нтра"уральних нервових сплегень ia яки"и вхн безпосе-редньо пов'язаний. На сьогошштпй день вхдо-ю,. що блукавчий нарв слхд роэглядати., як снладну систему, яка "хстить у co6i не т1льки проводники ca«»orQ piaHoro походжвння /аферентн1 i сп1наль-нх, си"патичн1 i параси«пятичш, оферентах сочатичнх, i намнець -висх1ДН1/, но i нервов! клхтини - аферентн1 i еферентн1 найро-

цити. А то>»у природньо, в силу вищесхаэаног« було cnin чекати на эруиення в судинно-нервових эв'ялках плунка nieля проведения двоб^нох селективно! вагото>«п.

... Через I добу теля оперативного втруча^ня спостерхгасться .. no-'ipne звудення артерхяльних судич, яке супроводжуеться рхзки» розимрйнмя*» вен, тобто, з боку вонозного в1ддхлу ге"0'чкроиирку-ляторного русла споетер1гр.еться йсго гювнокртв'я i розширення лроевтту посткяпхляртв та др1бних вен. Поряд з ни" "и cnocTepi-гали .знышу зчивист1сть та пэфор-'япхо судим оЗох TnniB. lüe бхль-шх а-'тни виявленх в складнорозгялухэнкх еудинних сплетениях нер-

вових вузлхв. Кап1ляри та вонулярн: стовбурш розширон! I зви-вист1, нергдко спостер1гаються випуклоподгбнт адуття IX стчнок, ге"Окап1лярн1 соти неправильно! фор"И, широко собою анасто-

"Озують, 31 л чого судинний "ялюнон нэрвовнх ГаНГЛ11В ущ1льнэний

I >>ае "ереживний вигляа.

В ряп1 ••орфолсггчних роб1т знаходи-ю вказ1вки на структур« парэтвороння судинного русла шлунка теля перергзки блукахгчих нерв1в /Л.К.Дпикоиа, 1963; А.Ю.Сопильник, 1967; Р.В.Сенютович, 1969; В.И.Петрухин, 1970; В.М.Кунипя, 1993/. По даних них автор1в,

нртер1альне русло органа звужуеться, а венозна, зворотньо, сильно розширюеться, зченшуеться швишасть кровотоку, зб1льоуеться венозний кроя'яний тиск. Проте у сво'хх досл^дженнях автори ставили перед собою ¿нип завцання, вивчити персбудову мтраорган-них судинних сплеюнь шлунка без 1х зв'яэку з внутргст1ннови-<и нэрвови-'и приборами I ¡13 торкались питания капйяро-нейрокл^ин-них в!дмошень.

11а-'и по-«1цена фазн1сть сп1вдружшх перетворень судинного русла I нярвового апарату "акч'язевого сплетения шлунка. В ш-ло-'у 1ц з-'1ни чавть етапн1сть I поелтдовнхеть стад1Й перебудови нервових »'орфологгчних структур. Вияялякяься э"1ни 2 нервово-кл1тинного опирата. Нейроцити втрачають свою одноршпеть набу-ваючи великого ргзно-^пгтя фор>« 1 роэ"1р1в. В одн1е'1 частини нервових кл1тин почхчаеться жИльшення IX об'е«у, друга, числон-нша ча^тина яейроа'.тв прояиляс ознаки пригнгчення функшональ-но1 актиьностк вони з'юрщуються а IX об'ем значно зченшуеться.

Двтп 13 них, ЯК1 лежать ближчч до кровоносних судин, мають ви-довжену форму, витягуючись у довжину поруч з розишренои судинога. На пoдiбнe, до вище описаного, у ОВ1Й час звертав увагу Ю.М.Жа-ботинський /1953/, який вказав на змгну форми нейроцит1в вегета-тивних вузлхв внаслхдоя розширвння IX кровоносних судин. Частина нервових волокон хнтенсивно змпрегнуеться, у 1нчих появляться н1жн1 варикозн1 потовщення, але до фрагментатлх справа но доходить. Отке виявлзн1 нами ЗМ1НИ структур м^жм'язевого нервового сплетения супроводяуяться вираженмми компенсаторними перетоорен-нями його гемом1кропиркуляторного русла. При описан'й структурних перстзорень нласного судинного русла мцжм'язевого сплетения ни В1дм1тили харэктерну эаконом1рн1сть: чим блиячз до нервових ганглии, тим^б^ып В1дчутн1 судижи змпхи I на р1ВП1 нервових вузлхв стугпнь IX вираженостт найбгльша. гСпщеях судиннт с1тки ган-гл11В складаоться в основному 13 багаточиселышх гпмокагплярних петель р1энох форми 1 величинл. Для б1льш об'ентивнох оцхнки пластичности х потцнщальних властивостей ми пизначали емкхсть судинного русла на одининю вузлсво! площх, и також ту частину емкое?! судинного русла нервового гангл1я, яка припадала на одну нервову кл1тину. Судинна емкхсть неряових вузлхв вже через I до-бу П1сля операхцг пхдвищусться I продовжуе поступово збхлыцуяати-ся. Згхпно хенуточого в пауковому св1т1 погляду, показником ней-родистроф1Чного пронесу являються' гемом!кроциркуляторн1 розлади /А.И.Чернух с соавт., 1975; В.З.Куприянов с соавт., 1975/. А току, в умовах, я яких опкнився нервовий апарат апунка у зв'язку з ваготомхео проходить перебудовя гемом1кроциркуляторного русла, яка направлена на компенс.ування обкинних процссхп у нейроцитах. В той же час, судинний впэрат П1 дясзсться поре б.удоят, яка пов'яза-ня ¡з зм1нями характеру нервових впливхв та порупенням сгиввгд-

ia

ношения парасимпатичного i симпатичного BijuiiniB вегетативно'1 нервово! системи. Тому по Mipi наростання нейродистрофхчного процесу П1дсил!0валися геиомхкроциркуляторн1 розлади, як1 носили загальний характер. У них уновчх ми спостер1гали значш зм1ни гемом1кроциркуляторного русла, i перш за все, його венулярно1 ланки у вигляд1 повнокрхв'я та розширення просвгту кашлярхв i венул. Ix CTiHKM стають в'ялими, появляться варикозн: розширення та вип'ячування. Просвхт ванул эаповнюеться элементами кров1 та тромботичниыи иасаки. 3 боку артер1ального русла cnocTepira-лося эманшоння у fliaMeTpi, aBHBHCTicTb ходу артер10л i передка-ninKpie. В цей nepioi кап1ляри мають теж дещо звужений просвет, в основному за рахунок набряку eHUOTenin. Вагато кап1ляр1в запус-rini, внасл1док чого KaninnpHi С1тки розр1йжен1. У деяких кашля-рах спостер1гаються явища стазу - червонокргв1и у них розм1щують-ся у вигляд: монетних стовбуршз.

., На нашу думку, пусковим моментом зиги гемомгкроциркуляторного русла та його роз нитку, е порупення тонусу судинно'г ctihkh i пов'язан! з ним зм^ни само'1 судинко1 стшки. Порушення гемодинамики та воднп-сольового об.чину, пхдвищення проникливост1 судинно? стгнки ведуть до виникнення набряку та виходу piaKoj часткни Kpoai в оточуючу тканину. До причин гсмом1кропиркулятсрних пору-шень можна вгднести послабления робочох rinepeMii, яка виклика-еться видтлэннчм прашоючим органом гуморальних речовин /Т.А.Хо-менко с соавт., 1984/ та супроводкуюче ваготомш вгдкриття арте-р1овенозних анастомоз1в з напрямку скияяння Kpoei 13 слизовох оболонки шлунка у пхдслизов.у /А.Е.Романовский, 19В2/. ТлчиЯ ак-тивний характер зм1н гемомхкрониркуляни П1ятвнрджуеться багатьма дослгдликами /Е.П.Мельмян, 1978; i-..Gordon ct all. 1978; С.киплег ot ?.1I, 1979; А.Мехманов, 1983; С.У.Дкумбаев с соавт., 1984; О.З.Лапуиюнко с совет., 198г>/. А тому ми nosiiicTio но згтдн]

Ï3 даними о.Каоауа /1982/ який вважав, що судинна система шлун-ка зовс1м автономна та ïï стан не залечить вхд функци блукаючо-го нерва i вона нэ реагуе на эмгни стану самого нерву. Ни думае-мо, що одержан! зм1ни якраз i пгдтверджуються нашими цосл1Двми, оск1льки эмгни гемомхкрорусла та нервових елемент1в tïcmo пов'я-зян! Î3 самоч nno6iuHOK) ваготомген.

Отже, розлаяи крояооб1гу та пов'язан1 Ï3 ним явипи набряку, виххд piflxoï частини uposi в оточуючу тканину, викликають стис-нення залозистих структур, ïx дпформаиш, порущгшня трофеи кл1-тин покр1вно-ямкового та залозистого егптелхга. Наступав эменшен-ня товщини слиэовог оболонки, глибини залоз та luinbiiocTi ïx роз-мгщення, що призвопить до дедиференцхмвання та втрати специфхи-hoctî го.ювних залоз шл,унка. Епхтел1альна формула змтноеться в. 6îk збхльшзння числа низькодиферентйованих допомхжних клхтин. Под1бн1 1з нашими даними, теля ваготокпх у рхзних вид1в тварин, описують М.Д.Зайденберг /1974/, ¡O.K.Елецкий с соавт. /1974, 1978, 1981/, Е.А.Шелесная /1984/, А.Й.Покусаев /1985/.

Над: результата не пштверджують факта неодночасного рзагуван-ня на яагуену дэнервахцп з боку ргзних в1ддхл1в алунка, який опи-с.уить ?.Y.Taylor /1978/ i С .liante, r et all /1979/. Ми не згхд-Hi, також, э думкею цих автор1в про ззоротню В1ДП0В1ДЬ на травму у ртяних вгдд1лах илунка.

Таким чином «ярез одну добу теля двобхчно1 вдготомх! емкхеть судинного русла нервових вузлхя пхдви!дуеться поступово до третьо'х доби. ApTepianbHi судини дащо спаямочан1, а веноят - розиирет.

Ни третч побу пхеля onepnuiï у ncix вiaдiлax шлунка лроевхт студии ярт^рхяльчого типу стае бь'ьшим, я Д1аметр вхдг.овхдних вен роящиряоться ло 50-132 мкм. Хгд чртяр1й 1-го порядку хвилястий, ?-гс - варгюе. ¿еякт плэики HepiBHOMipHO звивистх, частина судин 3&"ipine nowipno звуж^ний лропяхт. Вени ролширянг, багато з них.

котрх роэкпщен} ближчг до нервових вузл1в - рельефно эвивистг. Так: роэширення, ня наигу думку, обумовлзн1 венозним застоем кров! та збгльшенням венозного кров'яного тиску. На тотальних препаратах, хмпрепгояаних по Бхльшовському-Грос, нервоз1 клгтини 1мпрегнуються нepiвнoмipнo. Ядра Й1ЛЬШОст1 нейрпиитгв розмгщу-ються ексцентрично. Щ зм1ни можна пояснити проявом розвитку нейродистрофхчного процесу, який проходить в умовах позбавлення нэйроцит1В звичайних для них зв'язк1в э центрально!! нервовою системою. На содоиково-жовтоиу фон! гмпрэгноваких м'яэевих волокон виявлявться волоконця чутливих 1 руховкх замнчень. Протв, велика 1ильк1сть нервових волокон варикозно змнюня. Щ стовбур-щ виглядаютъ подразненими I маоть р1зно! форми утворення на свотх кйщях. В нервових стовбурпях м1*м'язевого нервового спло-тэння Iнтоктними эалишаються коло 40 % нервових волокон.

Через I тиждень пгсля ваготоми В1дм1чееться посилення дест-руктивних прсиесхв з боку нзрвового апароту шлунка в ycix його В1ДД1лах. Ошиеи з характерних ознак рпакцп нейроцит1в на денэр-ваЦ1ю е поява значно! кхлькост1 "клгтин-тхней". Бхльапсть нервових кл1тин 1мпрегнуеться у чорний.колгр.

Отжз, одержан1 нами дан1 показують, що ваготокпя призводить до преранглгонарног денервацг! вегетчтивних хнтрамуральних ган-глпв, що викликае зупинку центрально! 1мпупьсацх1 I блокаду аксоплазматичного транспорту та змхн активност1 мец1аторного фону нейрошгмв. Ще б1льш аиразними стають адаптивн1 зрушення у гемомгкропиркулягорному русл1. Смк1сть судинного русла вузла на осиницп його площг, а також з розрахунку на оану нервову КЛ1-тину найвища через 3-7 ятб П1сля ваготомп , тобто в пер1од най-б1льш виражених реяктивних процеелв в норвових гангл1ях, а з !х зменпенням - постутюво зменшусться I вузлова ешисть судинно-'

го русла. Через 15 fli6 гисля оперативного втручання, емк1сть су-динного русла вэгетативних вуэл!в,по наших даних, хоч щз i эбхль-шена, та да зб1лывеннл вжн статистично недостовхрне. До эак1нчен-ня першого мхсяня крипа судинно'1 емкост1 вуэла падае ще бхльчгс, мало вгдр1зняю"ись Bin почятковох, i "ильки до заюнчення третього М1сяця, вона надэвичайно пов1Льно наближаеться до норми. При цьо-му CTa6ini3auifl кровотоку у складно роэгалужоних судинних клубках пузл1в наступав значно П1знше, his в хтяих панках гвмомгкроцир-куляторних систем мхчм'яаевого нервового сплетения.

li И С К 0 3 ¡С И

1. МорфолоНчш зм1ни при хртйчшй рираэков1Й xsapotfi у лп-пини нагадують локальний деструктивний пронес э некрозом та ек-стравазатзми на днх виразки. Навколо кратера виразки в грануляцией тканинi, cnocrepiгався набряк, Ыфыьтрацхя сегментоядер-ними б^окрхвцями, фхбробластами, Нстеоцитами. Частика судки розширени, зниа - мае потовцен1 стп'ки за рахунок пролхферашх кл1тинних еломент1п одвентици та гхпертрофп м'язевох оболонки.

2. При хрон1чному npoTiKaimi виразкояс>1 хвороби в стовбурах блукаючих HepBin та хнтрамуральному нерповсму anapaTi илунка аи-никають значчг wop4onorivHi змши, хдентичт змпшм, як1 насту-пають п1сля BaroTOMii. Переедания блукаючих Hepein, у таких ви-падках, не викликае подальаих дегенеративних npouecie в хнтрамуральному норвовому anapaTi шлунка.

3. В оксперимзнт1, на кроликах, у piaHi строки теля двобгч-iio'i селективно1 ваготоми /I, 3, 7, 14, 21, ЗС, 90 i 180 добу/ поряд э реактивно-деструктивники змгнами в 1нтрамуряльному нерповому апарат: шлунка вгдйувяеться виражена леребудова: гемомхк-рпииркулятерного русла, слизорпг, пхдеизовох основи та м'язоеох оболонок, що п шлому характеризуя картинг наростаючгго гшоатро-

фхчного гастриту.

4. При дзоб1чн1Й сэлективн1Й ваготомп мае М1сцэ виражена стад:йн1сть в проявах компенсаторно-пристосувальних сгпвдрукжх перетворань судинного русла I нервового апарату мгкм'язевого нервового сплетения шлунка:

I - стадхя /1-3 доби/ - значно виражена гостра реактивна пе-ребудова судинного русла I нарвових структур м1жм'язевого нервового сплатення, яка вкладаеться в рамки ф1зголог1чних пэретворень.

П - стад1я /4-12 Д1б/ - стан найб1льш виражених реактивно-деструктивних змхн в судинно-нервовому апарат1.

Ш - стад1я /вхд 13 до 90 доби/ - найбгльший прояв у широкому дхалазонх механ1зм1в морфофункшонально1 адаптагпх, як! сприяють нормал1зац111 гемомхкроииркупяторного русла та ст8б1л1зацп1 нервово-судинних взаемовгдносин.

5. Двобхчна селективна ваготокия викликае зм1ни судинно-нер-вових структур у вс1х В1дд1лах шлунка. Зыши нервових елемант1в -через аргантоф1л1Ю, вакуолхзахцю нейроплазми, ектопгю та дефор-мацгю ядер, варикозн1сть в1дросткгв. Змхни в судинах гемом1кро-циркуляторного русла - через звужзння просвгту судин, змоншення м1СТкосФ1, порушення реолог1чних властивостей кров1 та проникли-востг ст1нки гемокапхляргв. А це беэпосередньо свхдчить за те,

що вгсцералып рефлекторн1 1мпульси передаються гомолатерально через вагосимпатичн1 стовбури.

6. В умовах двоб1чно1 селэктивно1 ваготомп, яка приводить до частково1 денервац11 органа I викликае виражеш змЫи анг1оарх1-тектонхки гемомгкропиркуляторного русла мгжм'язевого нервового сплетения, .емкхсть судинного русла нервового вуэла, яка приходиться на одну нервову клхтину, вже через одну добу пхсля опврацп piзкo зростае /вхд 4600 мкм3 у норм1 до 7319 мкм0/; до 14 доби вона становить Ь405 мкм3 I повертаеться до висх!дного р:вня аж

нактнаць 3-го мгслпя П1сля оперяцт!.

7. При в1Дновленн1 нормальних нейро-судилних взяемовхдносин /чорез 90 Д1б/ в1дбуваеться нормал1защя контактов супин 1 нер-п1в, полхпиуюгься структурио-мета5ол1ЧН1 показники спнки галунна. Лише через 100 Д1б П1сля операцГх вхпновловальн1 процеси в рхзних струхтурних компонентах ст1нки плунка приводить до нормалхзяш! товщини Кого слизовох оболонки, глибинк II запоя х ямок та р1вня гхстолохлчних показникхв.

8. Виявлгми у експерчментг глибокх нейро-судиннх змхни, якх виникають у гал.унку при його данервацы, вказують на необх1днхсть при проведеннх под1бних опоративних втручань у людини при хронхч-нхй виразпх шлунка, або по шлих причинах, враховувати можливхсть розвитку под1бних морфо-функхцональних порушень.

9. Рсзультати проведеного нами дослхдження дозволяють розши-рити уявлсння про патогенез захворювання Енутр1шнхх органхз при патологи блукаючих нерв1в I дають мож.лив1сть посерааньо думати про наявтеть регулюючох ролх блуканчого нерва у комплокс1 судин-но-нарвових взаемов1дносин.

ПРАКТИЧН! РЕК01.ЕНДАЦП

Проведения двобхчно1 селективно! ваготом11 у эксперимент! дае можяивхсть вияенити характер змЫ судинно-нервових зв'язк1в у стЫцх денервованого алунка, а одержан1 разультати роботи пока-зують пристосувольнх та щдновлювальнх пронеси структурно-фунхш-онально! адаптахп! в р13Н1 строки П1сля операцг!, шо, на нашу думку, вдаривае реальш можлизостх управлхння репаративними провесами н цьому орган!.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОБАНИХ ЗА ТЕМОЙ ДИСЕРТАЦП

1. Состояние сосудистого русла желудка при острой аманито-фаллокдиновой интоксикации // В кн.: Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины. - Каунас, 1989. - С. 45-46. /Сп1вавт. 1.3.Петришин/.

2. Кровоснабжение и морфофункикональные взаимосвязи желудка // В кн.: "Морфология". - Киев, 1990. - в. 12. - С. 69-71. /Сптвавт. ЯЛ.Федонюк, Л.Я.Ковальчук, 3.1.Максиылвк, 3.1.Шуст, ЯЛ.Пузич/.

3. Двстдпатизация чревного артериального стволе при пилоросох-раняющихся резекциях желудка // Тэзисы Ш Украинского Республиканского съезда АГЭ и топографовнатоыов. - Черновцы, 1990. - С. 141. /Спгвавт. Л.Я.Ковальчук, Н.I.Федонюх, 1.Н.Дэюбановський, ЯЛ. Пу-зич, В.В.Твердохлгб/.

4. Зм1ни нервових элементе шлунка П1сля його резекии з приводу гостро! вирязки // В кн.: Актуальна питания клж1чно1 мепини-ни. - Тернотль, 1990. - С. 64.

Ь. Органоэбер1гасч1 операцп в Х1рург1чноиу лхкувятп вираэ-ково'1 хвороби шлунка // В кн.: Нов: методи д1агностики, лгкування I профхлактини захворгвань органхв травления. - Терноп1ЛЬ, 1990. -С. 132-134. /Сп1вавт. В.З.Твердохл)б/.

6. Гистоархитэктоника адренэргичэской иннервации желудка человека // В кн.: Фундаментальные и прикладные вопросы медииины и биологии. - Полтава, 1990. - С. 112. /Сшвавт. НЛ.Пузич/.

7. Иэмонония кровеносных сосудов желудка при язвенной болэз-ни // 3 кн.: Материалы Всесоюзного Тернопольского симпозиума по спортивной морфологии и антропологии. - Тернополь, 1991. - С. 129. /Спгвявт. НЛ.Пузич/.

■1. Об ндренэргиччской иннервапии кровеносных сосудов желудка // 5 кн.: Ммт>}ринлы Веяспозного Тернспольс.кого симпозиума по спортив-

ной морфологии и антропологии. - Тернополь, 1991. - в. 2/6/. -С. 88. /Спхвапт. K.I.Суххнський, ЯЛ.Пузич/.

9. Особенности микрососудистого русла подслизистой основы и слизистой оболочки в ткилудке // В кн.: Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины. - Полтава, IQ9I. - Т. П. -

С. 2U3-284. /Спiвавт. ЯЛ.Пузич/.

10. Морфофункциональнно взаимосвязи отделов желудка с целью обоснования обьема его реззкпии // В кн.: Материалы XI Всесоюз-' ного оьезда АГЭ. - Одесса, 1992. - С. 283. /Сп1вавт. Л.Я.Коваль-чук, К Л .Сутанський, ЯЛ.Пузи"/.

11. 3míhk нзрвових елементхв ctíhkh ылунка резекованого з приводу rocTpoí виразки // В кн.: Актуальна пробяеми нейрогхстологы та нейрогенояу. - Кихв, 1994. - С. 54-55. /Сп1вавт. ЯЛ.Федонюк, K.Í.Суххнський, ЯЛ.Пузич/.

12. KpoBOHOCHÍ судини П1яслизово1 осноей та слизовох: оболонки у щлунку // 5 кн.: Актуальнх питания oíhívho'í i екепери^знтально"1 меаицини. - TepHoninb, 1994. - С. IC3. /CninasT. K.Í.Суххнський,

НЛ.Пузич/.

13. 3míhh кровоносних супин имункя гри Bv.pa3KOBÍR XBopo6i // В кн.: Актуальн1 питания морфогенезу. - Черн i b:i i, 1994. - С. 175176. /CniBaoT. K.l.CyxiHCi.KHfl, ЯЛ.Фопонвк, ЯЛ.Пузич/.

14. (tinntive shanres of Stojiach her-oínicresapillari® ir. >ilate-ral vn,Toto.T.y // Матср1али I мгжнародногс конгресу з 1нтегративно1 пнтрополог1х. - Тернопыь, 1995. - С. 319-320. /Спхвчвт. ЯЛ.Федо-нкж, Л.М.Баран, О.М.Довгань/.

15. 3míhm нпйро-ваэалытх структур шлуниа в умпвах окспери-менту // MaTepiann I мхжмародногс кснгресу з гнтегративно'х янтро-пологхх. - Тернопхль, 1995 320-321. /Слхвапт. К Л.Суххнський/."

16. Змхни гемокап1ляр!в шлунка при ивобitjhiЛ сзлечтивнгй р.а-rcTOMii // В кн.: Досягноння i герспсктиви клхнхчиох та пкспери-

ментально! медицини. - Терноп:гль, 1995. - Ч. П. - С. 397-398.

17. Effect of syster/.ic Dehydration and Vegetative; с'л4""" "i Sorae internal Organs // XII th International ¡iyrnaosiiin on Morphological Sciences. Programme - .Abstracts. - Thessaloniki, Greece.-

1995. - p. 186-187. /Сгпвавт. Я.1.Федонпк,_ О.С.Сморщок, П.П.Фле-кей, В.В.Бурий, Н.М.Левандовська, Н.Д.Тупол/.

РЕЗЮМЕ

Сухинский В.К. Морфологические изменения тонких внутриорганных сосудисто-нервных связей в желудка как в норме так и эксперименте.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1996 год.

Защищается 17 научных работ, которие содержат результаты акспериментально-морфологических исследований нейро-сосудистых микрокомплексов при двусторонней селективной ваготомии в разные сроки после эксперимента.

Ключов1 слова: шлунок, нейро-судиннг м^рокомплскси, селективна ваготомтя.

s и г.; л н г

Gukhinsky V.K. Morphological chan^eo thickening intraor'jans nerves-vescelsconnection ¡Stor..ach in normal and in the experiment.

The thODis for a Candidates degree of mcdical sciences on Speciality 14.03.01 - Horrial A.iato.T.y. The Kharkov State liedical University,• Kharkov, lyjS.

17 scientific-'.vorka with the experiraental-niorfolocioal results of nervc-vesuclc .ricrocorr.plexio in bilateral selective vagotomy into tae diiiercat periods after expcrine.-i.

The key '/»orris: Stumach, nerv;-vebcul3 microcomplexie, selective vajctomj.