Автореферат и диссертация по медицине (14.00.02) на тему:Морфогенез поджелудочной железы человека в перинатальном периоде развития

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. акад. О.О.Богомольця

ДДВИДЕНКО ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА

МОРФОГЕНЕЗ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ РОЗВИТКУ

14.00.02 - анатомія людини

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Росіота лкконана в Українському державному медичному університеті ім. акад. 0.0.Богомольця.

і1з.укові::і консультант:

'сзслу-ааши діяч науюг і техніки, Лауреат Державної премії . України, доктор :.'.од;:чн;'а наук, процесор І.І.Бобрик.

О^іціііні опоненти:

Заслушші.*; діяч на.укп і техніка України • • ,

доктор цедичиу.х ндук, процесор К.І.Кульчицькай

Заслуяенкіі діяч наук;; і техніка України

доктор мздачних наук, процесор і.М.Круцяк

доктор мсдачнкх наук, процесор Г.Я.Костюк

Провідна установа Харківський медичний інститут

ііахист відоудетьоя . 3. Х'І____________ І93^р.

годин на засіданні спеціалізованої вчвної ради

/з3°

Д. 0в8. 13.01 з морфологічних дисциплін при Українському державному медичному університеті ім, акад. 0.0.Богомольця /м.Київ-57, Брест-Литоиський проспект, о4, морфологічний корпус/.

Ь дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного медичного університету.

Автореферат розісланий__________*13- X . 92^0______________

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор

В.Г, ЧШКАСОВ

Актуальність дослідження.

Вивчення закономірностей органогенезу підшлункової залози є однією з актуальних: задач біології та медицини. Це пов"я зане з тим, що підшлункова залоза, яка виконує екзокринну та ендокринну функції, відноситься до органів, які активно проявляють своя діяльність вже на ранніх етапах ембріонального розвитку. Як відомо, порушення інкреторної функції залози при водить до розповсюдженого захворювання - цукрового діабету, який особливо важко проходить у дітей. В останній час набула визнання гіпотеза про спадковий характер діабет,/ /і.ії.ІЦума-ков, 1989; g.Reddy , Н. Elliot , 1991;Gwinup G.

знав А. , 1931/, який виникає внаслідок порушення розвитку інсулярного апарату у внутрішньоутробному періоді розвитку G підстави вважати, що інсулярний апарат виявляє паракринний вплив на зовнішньосекреторну. частину органу, /И.А.Михайлюк, 1985; В.В.Яглов и соавт, 1985/.

У зв'язку з цим велике значення має виявлення закономірностей ембріонального розвитку ендокринного та екзокринного відділів підшлункової залози та залежність цих. процесів від становлення інших структурних компонентів органу, а такої від формування в ньому судинно-ткснішних та нервово-тканинних взаємовідносин. • . ..

Аналіз даних сучасної літературі свідчить про те, що, незважаючи на багаточислекві дослідження, які стосуються морфо-геназу підшлункової залози у пренатальному періоді розвитку, цілий ряд принципово важливих у теоретичному та прикладному плані питань, які відносяться до даного процесу, до цієї пора залишаються не висвітленими.

Так, суперечливий характер носить питання щодо етапів диференціації різних типів панкреацигів /І.А.Шввчук, А.І. Мардарь, 1981; Christian B.et el. . 1988/, Залишаються не вивченими особливості морфологічної перебудови перехідних форм клітин - від недиференцьованих епітеліоцитів до зрілих форм.

До цього часу не проведена ідентифікація осгровкових клітин, які розвиваються, за допомогою виявлення в них гормонів або їх метаболічних попередників. ІЗ той же час вирішення цих питань має суттєве клінічне значення в зв"язку з тим, що підшлункова залоза плодів використовується як трансплантат при корекції інсулінової недостатності у хворих на цукровий діабет / Vandal т,, 1984; В.ІІ.Комісаренко та співавт., 1965;

А.Б.Молигвослааов, З.Н.Хорст, 1986; і). Nullet et el. , 1986/.

Дані щодо ультраструктури підшлункової залози плодів стосуються тих етапів її розвитку, коли клітинні елементи органу вже сформовані /А.А.Пузирев, 1979 ; т. Hashimoto at al, 1988/.

Незважаючи на дані літератури, які стосуються становлення мікроциркуляторного русла підшлункової залози в пренатальному періоді онтогенезу /О.А.Гречко, 1972 ; Л.З.Черншенко, А.А.Суико, 1973 ; ІЛ.Р.Сашш, в.і.Дцовин, 1981; J.Williams ,

J. Goidfine > 1985; С.П.Гудзь, 1986 ; К.А.Дрбенко, 1987/, ще недостатньо виявлені особливості розвитку інсуло-ац.ічарної.аортальної системи цього органу у плодів. Недостатньо вивчене також питання щодо ембріонального розвитку нервового апарату, а також взаємовідношень нервових елементів з основними структурами паренхіми органу. -

Ціль га завдання дослідження^

Установити на основі комплексного вивчення різних сгрук-

- З -

турних компонентів органу закономірності морфогенезу підшлункової залози людини в пренатальному періоді розвитку.

Реалізація цілі здійснювться шляхом вирішення наступних завдань:

1. Виявити структурні проявлення взаємодії мвгенлкшюї

та епітеліальної закладки підшлункової залози людшш на протязі ембріонального періоду розвитку.

2. Встановити закономірності процесів росту та диференціації екзокринної частини підшлункової залози, дати морфофункці-ональну характеристику ацинусів та протоків, які розвиваються, визначити структурні особливості утворення, накопичення та вивезення зииогену в ембріональній підшлунковій залозі.

3. Виявите основні етапи диференціації ендокриноцитів підшлункової залози, провести їх ідентифікацій.

4. Виявити взаємозв'язок кіз; розвитком сполучнотканинних, судинних, нервових компонентів піддлунхової залози та становлення!.! парєнхкки органу в пренатальному періоді онтогенезу лядина.

5. Вивчити закономірності формування інсуло-ацинарної портальної системи.

6. Розробити морфофункціональні .критерії дія виявлення оптимальних термінів розвитку підшлункової залоги плодів, рекомендованих як трансплантати для корекції інсулінової недостатності.

Наукова новизна.

І, 7 дисертації вперше на основі кошлексного вивчення ембріонального розвитку підалункової залози ллдини /з використання;»: анатомічних методів, методів світлової, трансмісійної

_ 4 - ■

та скануючої електронної мікроскопії, біометрії, способів біохімічного та радіоімунного аналізу/ виявлені терміна та послідовність диференціації різних типів ендокриноцитів, проведена їх ідентифікація.

2. Вперше встановлений взаємозв'язок процесів диференціації клітш при переході від ембріонального до плодного періоду розвитку з особливостями гістоензиматичнах окислювальних процесів у тканинах підшлункової залози.

3. Зперпе вивчені ультраструктурні проявлення процесів синтезу, гракулоутворення та виведення зикогену з ацннараих клітин ембріональної підллункової залози .тодгни.

4. УстаноЕлєні нові, невідомі ранізе закономірності становлення мікроцпркуляторного русла підшлункової залози, особливості ч0р:.7ванкя інсуло-ацлнарної портальної системи в пренатальному періоді розвитку.

5. ^пзр’ле способам: електронної .-.сікросксдії

виявлені загальні закономірності ~ор.:.УЕакня неігро-тканинних Езаздювідносин у підалункозій залозі людини на протязі зкуг-ріілньоу гребного періоду.

6. Зперзе розроблені :.:сртологічні критерії зплнгченяя оптимального терміну ембріонального розз;:т::у підїгг.'нкозої залс-зи для алотрансплантації з :.:етон корекції інсулінсзої недостатності.

Теоретична та практична знзчуцість роботи.

лоїлілексне дослідження екзо- та ендокринної переяжг ембріональної підалункоЕОЇ залози ходинп, а тако-х її судинної та нерзової систеа, які здіЛснхшть інтеграцію ^унклі;': обох частин даного органу, виявлення етапів та послідовності ддїе-

рецціацїї різітх. іюнкрсацйті'в» ейзолшпостєіі <:орг-тгзеп:а: ііюуло-адинарної пурталілюї-Ькстоми, .даі:і пго архітектоніку різийх сгру::г5р підз&іігсоі,?! заЛозк^ які отр.а-,'.а;іі ииіслідок ::;ц:орис-

■ танкя нових кстодсодх підходів; ’зайовнлагь прогалину у ват. * аикопраіріостсЬ ст;лго2лес;гя п гдаіуіікзвої • залозс л:;диіи і ягскуть сіуті: нс^хідггк.-.іі у роооті :.гсрі ологів та сндокр::.:оло-’ гів.'Нові теоретичні-даві щодо' і.’.ор ол'огії ембріональної’ під-;илункочої залози-ііожуть цкк.гадатксь-сту мште?;. у курсах 'лор.'в-льної анатомії та снаокришлегхї. ' . • • ' .

' Розроблені морЛологічкі- критерії виявдсіша термінів І ЦО-' ел'ідовіюсгі' дйеренціаДі>ї А- та И-ітуляктІз •лоять-змоїт в;і-зіе'кт:: опті'іяльіц строки рсг.Е/.т::? пі.тілуг.іЛвої -залоз'л, яри- • значеної для і.'ш’лаагації'хііорш. ао цукрошй діабет. ;' ■ •

. - ■ ііідохбсті а,х) осо:ідиво.сті’;\ор:.',уван]ія'/іоуло -<щим<ірійч

. портальної системи повинні враховувати спеціалісти- Для об"єк-. тивної оцінки механізму паракринного впливу- інсулярішх'гормо- ■ нгв на .екзокринні структури- органу і . .. . ..

. Розроблені способи виготовлення Препаратів для вивчання ■ . судкТіного рубла органів /дав;СІєш(о Я.М. Способ' исследования сосудистого русла'на гке голо гиче скам пропарите; А/с 11 47І2708 . от 27.04.90; ДавіШенуо .ЕойршгИ.И., ,'Игнатищев М.Р., іЗасько В.В. СпосоЗ приготовления препаратов сосудистого русла органов. А/с К 4753568 от 03.04.90/ терше у практиці .морфо- '

• логічних дослід'краь дайть змогу забезпечити виявлення архітек-тйніки судин різках Орґанів у ранньому /12-16 тижнів/ плодному періоді,-а також дають можливість роздільного виявлення'судин.одного з відділів /артеріального’ аЗо венозного/ гемоцирку-

• ляторного руола. ■ . ' .

»а ~::ст вшио.чх'ься о-люгаї г.оложсч

1. 0 г;; "і і гззлюдії цо:-е:апкпого та епітє-

";:і!Ь!.0‘і >. •; :т і із з::чат’.;у :і і Ч’.:л,7ш:о >ої залоз;: лодглі! склала , -ду ... ■; си.-і’кг.х псі^порень спітеліоцдтів, які

: :у .;ть з •.:о:>а"..:.а:о >, и:. сіїціач'я яких ддлерсддас розвиток „-з ітстгсльш.’о л-ао^ссшк.

.і, срсицгацін клітинних елекентів ендокринної та акао-ї П&реніилщ Х.йрсииериуіЄЛсЯгі.:■_шхроцісй, яка проявля-оться вїі::редяз г-ікд розмітко:/, елементів ендокринної паренхааи, в :іех:у чйргу - А-і:ісуюцдтів. 2Іроі;ос;: даіеренціації тісно ко-

рел.з.ггь з тш;о:.; оклслсшш /асроаит: '-і;: анаероби .'гл/у ткгнанах

з^оріо:ш ікіЯ л і;гі; іупдової залоз;:.

Ультраструктура основних різновидів па;іі;рєаи;ітхв В'ісє у дерлі;: аолозааі зг.утріадьоутробного періоду розвитку /до 13-го тіпня - для ендокрп.ілої та до 18-го тжяи - для екзокринної паренхіми/ відозрачас високий ступінь їх спеціалізації, яка зааездзчус арсдукціо, накопичення та виведеная секрету.

•1. лросторовз оргаяізанія г.;ікроцлрг:улягорного русла пгд-ллункоаої залози плодів дздддк гідобра .іаа особливості ззасмо-розталуззная екзо- та ендокринної частин органу.,І гз*.* іС-» на портальна система ірорхусться в ембріогенезі разок з утворенням панкреатичних острівців і характеризується винаккенням деяких пристосувань, що сприяють місцевій регуляції кровотоку.

' 5. У нервових стовбурцях, розташованих в міячасточковій

сполучній тканині підшлункової залози, вже близько І2-го тижня ембріогенезу визначається наявність адрен-, холін- та пзп-тідергічних нервових волокон, які утворюють періінсуляркі, пе-

- ? - . леЛ, які беруть участь із іиорв.-іції ацинарних клітин та інсуло-яатів, сііль::: помирені хсліноргічні.

Ап^азція роЗоти.

Мя торі зли дасертзціі доповідались то обговорювались: на науксзіїх кояісренаіях ка^едрв нормальної анатомії Українського державного л,ед;іч;юго університету ім. акад. 0.0.Богомольця /1984^1992 рр./; засіданні Київського відділу наукового товариства анатомів, гістологів та ембріологів /1991 р./;Ш з"їзді ендокріїнологіз України /м. Лінниця, 1982 р./ ; ІУ науково-практичній коіііїешнції ендокринологів Киргизії "Актуальні проблемі ендокринології Д:.Бішкек, 1Э83 р«/ ; і 1 з'їзді анатомів, гістологів, топографоанатомів України /м,Полтава, 1985 р./ ; ювілейній проблемній сесії АН України /м.Київ, 1988 р./; ІУ конференції морфологів Середньої Азії та Казахстану "Проблеми реактивності та адаптації клітки, тканин і органів" /м.Караган-да, 1988 р,/; II науковій конференції морфологів Північного Кавказу "Функціональна морфологія серцево-судинної системи"

/к. Ростов-на-Дону, 1989 р./; науковій конференції "Використання електронної мікроскопії у медицині" /м.Івано-Франківськ,

1989 р. / ; науковій конференції "Гормональна регуляція у нормі та при патології" /м.Харків, 1989 р./; науковій конференції, присвяченій 150-річчв Київського медичного інституту /м.Київ,

1990 р./; Ш з"їзді анатомів, гістологів, топографоанатомів України "Актуальні питання морфології" /м.Чернівці, 1990 р./;

ІУ Всесоюзній конференції "Фізіологія розвитку лэдини" Ді.Москва, 1990 р./; Всесоазній конференції "Трансплантація серця, печінки, нирок, підшлункової залози" /м.Іьвів, 1990 р./; П Все-

- а -

союзній конференції "Система иікропаркулл.і ї ті. ії.;.іо;:оагу;;я-ції в єкстрс./.альш::'. умовах” /;«. Зішкек, Гл>0 р./; ІУ з"ї::ді і!арг.:акологів України /;;. Харкги, Г-/.:0 р. / ; соло с,; і 'л і^.уі, ло-щйктичній конференції "іундамевтаїьііі т-; н;і:::.':аціі іікт:.:-:ш медицини та 6ІОЛОГІЇ" Лї.І.0Л7£.3£і, ІЬ'УС £./; иои.0{4ітії ''Актуальні питания теоретичної та врокткчнеї ..х;іиі';,.!,.'л" /:.., ». 'та-ва, І9'Л р./ ; наукові?, ряді 1 лікувальаол> ш:.у.;:,тету г.:Алїн-оького державного ведичного унівсрс/твгу /а.Лків, Ю-’І р./;

XI з"їзді анато;.;ів, гістології) та сморіслс,. тв А.’,. 0:.:олііііськ,

1932 р./; паукоЕІ;; конференції "^ореолоі’ічпі та кліштні аспекти лі.мделогії" /м.Київ, ІЮ'<і р./,

Впровадження результатів дослідження в ;,;еді;чну

практику та в учсіОііиу, гіідцєс.

Матеріали дисертації викоркстоиулться е учбовому процесі декількох вузів дер:сав СНД, Матеріали дисертації впроваджені на кафедрах анатомії лддики Українського державного медичного університету, Тернопільського, .^/ганського, Чернівецького, Івано-Франківського, Ростовського, ЄкатєринОургзького, Іванов-сь-ого, Ризького, Курського, Кемеровського .медичних інститутів.

На матеріалами дисертації видано 2 рацпропозиції та отримані 2 авторських свідоцтва на винахід /А/с № 4712706 від 27.04.90 та А/с £ 475&568 від 03.04.90/.

Положення дисертації дадть змогу трансплантологам визначити оптимальний термін плодної підшлункової залози лвдшш для використання її як алотрансплантата при корекції вуглеводного обміну. 1

- 9 -

Структура та об"ем дисертації.

Дисертація викладена на 444 сторінках друкарського тексту, іллстрозана 10 таолиця/.и та 270 кая.шкаші на 190 сторінках і складазгься з вступу, семи глав, висновків та показчика літератури, який включає 466 літературних джерел.

-^7.Є£І5Л.-ТЗі^ЄТО^^ОСЛІД?іа!!ИЯ<.

У дисертації .ї-атеріад досліджень подані::: 192 об'єктами ембріонів та плодів лодкш: у віці від 5 тизшів до 9 місяців віг/грідаьсутроЗясго рсзсктгу. Рсздз.тіл матеріалу по еікоеих групах наведений у тзодиці . Ііік ембріонів та плодів визначені з£ реко».8НВ£аіяки .І.І.іадіна /1376/.

для вивчення архітектоніки судин та панкреатичних протоків аул;: використані "етодккк :к"екції судин розчинаии нітрату срібла, зуспсксії чорної дуді, для е;:зчєкіія гістотодографії структур - і а убування гістологічних зрізів ге:.:атоксилином-есзино.\;, до ^ан-Гізону. Опівзідкодгнкя аеробного та анаеробного окислення вивчали на прикладі дакгатдегідрогзказної активності /с.ІІиро, 1962 ; С.К.Слекова, Л.м.і-кляеза, 1576/ та по

сд:взіЗїіг.є:-::пс іоо': єр:.:ектіз лактатдегідрогенази /К.:...іаркелов,

1963 . '.і пі і , '-'"гТіЛпеп , 1967/.

Удьтрсстр". ос гЗлнессті елементів підшлункової зало-

зи з;:гчз.:2 в,:кср;:сга;::-я:; :.:етсді2 тргнзмісіїної та скануючої ; ;,:і-.,сс:-:;гії. Надівгоккі зрізи забарвяззали .«втіле-

ної;:::.: сині:.:.

^ля 2ивчг::::д протезів гракудоутворсн-ія з ацунарках кліти-і.зх зсогс :.ов:’Б£Дп ...етсд ісшюго тразле.ч.ія з п'.дальав* напилення:.'. г.р-еларвіів зо:сто:.; / >и.тч аі., 1674/.

Таблиця

Віковий розподіл досліджуваного матеріалу

Вік ем-:1н"екція су-:Ін''ек- ".^Забарвлення се-:йохімїч- :І^діо-:'Гране-:йабар-^:'Ьіча елактрон-бріонів:спенсізю :ція кро-ірійних зрізів :не визначенаістн- :мхоій-:влення:на мікроскопія і пло- -.чорної туші' :so носних:гістоло^гістое.чгНЯ ДЦГ і її:ні ме-:на :серіі!-:ко'розїйні:іонн0 дів лв-:крої->:про- :судин :гічн! :зииатич+ізофврмвн- :тоди :алект-:них на+препаратигтравлення дкни :косяюс:токів:розчином:ь;етоди :ні м- :тів : :ропна :півтон4- : . :

:судин : :нітрату : :тоди : : :мікрО-:ких : :

:срібп'- : ; : :скопія:зрізів: ;

5-6 тиж. - - - 3 3 4 5 4 3 - -

7-8 тиж. - - - з з 3 5 6 1 • \J - -

9-Ю тиж. - - - о а 7 7 7 3 - -

ІІ-І2тиж. - - - о W 3 5 3 4 3 - -

І2-І4ткж. І - - 3 - - 4 3 3 - 2

І5-І6тиж. І - - 3 - - - 2 2 - 2

17-ІБткж. 2 - - 3 - - - у 3 - 2

5 міс. 2 І 2 •и - - - 4 3 3 3

6 кіс. 2 І 2 3 - - - 4 о 3 3

7 кіс. 2 2 2 3 - - - 3 3 3 3

8 :.:іс. 2 І 2 3 - - - 3 3 3 3

У у.іс. 2 2 2 3 - - - 3 3 3 3

Ззього 14 7 10 об 12 19 24 46 35 15 21

іісьо;'о різни;.1.!! .v.cto’.а.мк досліджено 192 ембріона і плода людини.

ііля визначання гормонсинтсзу счої туш:ції Л-, і- і д-інсу-лоцитів проводили радіоіиуїшв визначення г.іюк-.тону, С-нєптіду та со,\гатостатлну у тканині підшлункової залози. Післл виьчеіня Кільі ісі.с-ї ...... • ■ стики елементів парвнхшш та :;рш:зносних

судин підалункової залози отркащіі! цифровий матеріал оброблявся методами варіаційної статистика.

У цроцасі дослідження булл розроблені деякі нові ./єто,;;:ч::і приііо.ми, які отримали своє відображення у рацпропозиція* та винаходах.

Результати досліджень та їх обговорення.

І. Ьако.чоціиіості ;х)гд.вутку ші.г.окренної частини віжтапко-

■. вох залози лзлини у пренатальному періоді

На дзни;: час баопарвчним вважається той сїакт, до закладка підзлуккової залози :,;ас ДЕа кошіонєнти - мезенхішниЯ та вростаючий потім в нього епітеліальний. Термін вростання визначаються від 24-£5 до 32-35 діб внутрішньоугройного розвитку /А.ІІ.Гвозду-хин, 1978 ; Т.И.Ші.'.атова, 1980; К. КПіой 1974/.

У 5 тижнів ембріогенезу підшлункова залоза дядини являє собою нечисленні епітеліальні тяжі, які вростають в кезенхимний компонент закладки органу.

Клітинний масив його складається з однорідних відросчастих клітин з ядром, яка займає більшу частину клітини, від чого ядерно-цитоплазматичний індекс в таких клітинах дорівнює 1,01 - 0,09. Взагалі відносно велике ядро е ознакою нвдифиренцьовашх клітин, а зрештою при диференціації співвідношення ядра і цитоплазми змінюється на користь останньої. В ембріогенезі це відбувається настільки закономірно, що може бути однією з ознак диференціації.

- 12 -

ІІривергас до себе увагу та обставина, що епітеліоцити, які

■ а ;-~тьз мезенхшюз, значно вилереджззть у диференціації іниі клітини епітеліального походження, иа супроводжується тим, що в цитоплазмі клітки з"явля:оться дифузно розташовані глибки секреторного матеріалу. Спочатку вони не оформлені ь спеціалізовані гранули, .40 значно ускладігое ідентифікація епітеліоцитів, що дігеренц.о'оться.

У зв”язку з цим нами для вирішення даного питання були використані наступні підходи. Ио-пєрие, були визначені основні етапи диференціації клітин з глибками секреторного матеріалу аж до утворення зрілих форм, коли з'являється можливість віднести данії:; тіш епітеліоцитів до визначеної різновидності клітин. По-друге, були проведені дослідження, які визначають функціональні можливості даних клітин. ІІри цьому були використані методи радіоікунного визначення глхжагона /продуцента А-клітин/ С-пелтіду /біологічного попередника інсуліну - продуценте 3-клі-гїш/ та соматосгатина /продуцента Д-клітин/.

виявлено, що А-ендокриноцити в процесі диференціації, послідовно проходять такі етапи: недиференцьований епітеліоцит /5-6 тижнів внугрішньоутробного розвитку/ клітшш первинного протоку /5-6 тижнів/ -*■ клітина, що мас не дооформлені глибки секреторного матеріалу /7-8 тикнів/ — клітина з недозрілими секреторними гранулами /7-8 тижнів/ — інсулоцят з окремими дозрілими гранулами /9-Ю титаів/ -<■ дозрілий А-ін-сулоцит /9-Ю тижнів/. Лозрілі А-гранули мають розташовану ексцентрично більш осміофільну серединку, яку оточує меньш ос-міофільна серповидної форми частина гранули.

- ІЗ -

появою глшагона у досить високій концентрації /76,20 - 17,28 нг/мг вологої тканини/ на тлі майже повної відсутності як С-пептіда /1,09 - 0,08 нг/мг/, так і сокастатину /0,19 - 0,02 нг/мг/.

Значне підвищення функціональної активності визначається у віці 9-Ю тижнів. ІІри цьому вміст глюкагона збільшується майже на порядок порівняно з 7-8-ти'жневоя ембріональною підшлунковою залозою, з"явля»ться також морфологічні ознаки початку ек-зоцитозу. .

Інсуліндродуця.очі В-клітини з"являс,яйя після А-ендокрино-цитів, але процеси їх диференціації проходять набагато інтенсивніш, ніж у останніх. Кожна 3-клітана в своєму розвитку проходить етапи диференціації, які схожі з А-інсулоцитами. Це супроводжується в першу чергу тик, що в цитоплазмі інсулоциту з"являюгься так звані тубуло-ампулярні структури, які на поперечному зрізі мають вигляд бджолиних сотів. Цей процес супроводжується значним збільшенням вмісту С-пептіда. Вже у 11-12-тижневому віці рівень інсуліну, що виробляється підшлунковою залозою плода, дорівнює йому у дорослої людини, в той час, як рівень глюкагону набагато нижчий, ніж у дорослих / е. лііііатз в її з і в , 1985/. Факти, що свідчать про високу концентрацію інсуліну у даному віці, дають змогу виявити практичний аспект, пов"язаний з алотрансплантацією плодної підшлункової залози людини.

Враховуючи наші дані про більш ранню диференціацію А-ін-сулоцитів порівняно з В-інсулоцитами, їх протилежну дію на вуглеводний обмін, необхідно визнати, що трансплантація амбрі-

- ------------ ттг. ТТ тгаїгна о ноЇЇПІТТЛЬНОП. ОПТИМаЛЬНИМ ВІКОМ

плодної підшлункової залози для використання у трансплантоло-гії буде такий, коли кількість Ь-інсулоцитів буда значно більша, ніж А-клітіш, тобто, починаючи з II тижня ембріогенезу.

Якщо при цьому використовувати підшлункову залозу, в які:: ще на почалися процеси диференціації ацинозних клітин /а ца, як буде описано далі, відбувається з І4-го тижня внутріілиьоутроб-ного розвитку/, то слід визначити плодну підшлункову залозу ІІ-14-тихневого віку найбільш придатною для використання з метою трансплантації.

В 11-12 тижнів з окремих епіталіальних клітин протоків формуються Д- та РР-ендокриноцити, а в 13-І 4-м же в ому віці починається об"єднання різнорідних інсулоцитів у панкреатичні острівці. На ранніх стадіях їх утворення неможливо визначити будь-яку ієрархію в числовому або просторовому розподілі інсулоцитів. Згодом, вжа у 15-16 тижнів ембріонального періоду з"явля:оться острівці, в яких В-інсулоцити розташовані у центрі, поблизу капілярів судинного клубочка, що інтенсивно формується у цей час. Надалі, коли у процесі форлування інсуло-ащінарної системи капіляри судинного клубочка рівномірно пронизують, весь острівець, чіткість у розподілі ВА-, Д- та ЕР-інсулоцитів стає необов"язковою.

Слід відзначити, що процес диференціації протокових клітин у ендокринні, а також виселення їх з утворенням панкреатичних острівців відбувається на протязі всього подальшого періоду внутріпньоутробного розвитку і не припиняється, здається, у постнатальному періоді. На користь цього свідчить та обста- . вина, що деяка кількість ендокриноцитів виявляється у протоках до кінця внугрішньоутробного періоду.1 Разом з тим, основні

- 15 -

процеси диференціації інсулоцитів й утворення панкреатичних острівців здійсняються у першій половині ембріогенезу підшлункової залози людини.

Закономірності розвитку екзокринної частини підшлункової

залози лвдини ~у пренатальною періоді.

Розвиток елементів екзокринної пареяхм:и ембріональної підшлункової залози має цілий ряд особливостей, суть яких полягає насамперед в току, що диференціація екзокриноцитів проходить у два етапи.

На початковому, яких має місце у 5-6 тичшів еі.ібріогсша-зу, формуються первинні протоки. При цьому на бокових поверхнях окремих епіталіоцитів, які прилягають до порожнини протоку, утворюються сполучні ко.-.'ллекси - замикаючі пластинки. Па поверхнях первинних прогонових клітин, які звернені до порожнини протоку, з"являються мікроворскнки, базальна поверхня їх вкривається базальною мембраною.

Ці протокові клітини стають камбіальними для ендокрино-цитів, що ди.? є рє вдягаться, і тільки у 14 тизнів серед каси про-товових клітин з"явля:оться такі, у яких виразне виявляються ознаки починаючої диференціації в ациноікі клітини. При цьо-ь;у їх ультраструктура набуває характерного вигляду. Хіазмоле-;.;а у місцях :х стикання утворює багзточнеленні інвагінації, збільшується кількість мітохондрій, елементів пластинчастого ког.'ллексу.

У г.егіод з ЇЬ-І4 т::':снів до кінця пердої половини пренатального онтогенезу збільшення :/.аси екзокринної паренхими відбувається внаслідок новоутворення ацпнусіз, на відміну від

- 16 -

другої половини розвитку, коли цей процес є наслідком росту перєдіснуючих ацинусів.

Новоутворення ацинусів відбувається у наступній послідовності: подовжується плазмолема сусідніх протокових клітин

і міх ники з"являються складні інвагінації ; між боковими поверхнями клітин з"являються щільні контакти - замикаючі пластинки ; потім розходяться краї клітин, утворюються проміжки між ними; збільшується діаметр,утвореного проміяка, Формуються центроацинозні відділи протоків.

В 15-16 тижнів диференціація аакнозних клітин супроводжується накопиченням у багаточисленних цистернах ендоплазматичної сітки секреторного матеріалу спочатку у вигляді недо-оформлених глибок, а потік напівдозрілих та дозрілих зикогечо-иах гранул, варіабельних за розміром і ступенем осміофільнос-ті.

Завдяки використанню кетодів іонного травлення нами були отримані об'єктивні дані, які свідчать про те, цо в формуванні оболонки зикогаювис гранул приіа;авть участь окремі ділянки мембран ендоплазматичної сітка. Ці дані підтверджують припущення А.А.Яузирьова /1980/ про можливість синтезу та формування секреторних гранул ендоплазматичної сітко» в ембріогенезі без участі пластинчастого комплексу. •

Таки:,-, чином, в ацинозній клітині ембріональної залози можуть бути зикогеног і гранули двох різновидів - сформовані у зернистій ендоплазматичній сітці без участі пластинчастого комплексу та з його допомогою. Перші з них мають оболонку, яка утворюється з мембран ендоплазматичної сітки. За своєю будовою вони відрізняються від плазмолеми відсутністю в них

- 17 -

';0!/Д0нвнтів, які утворюють глікокалікс. Вміст таких гранул розташований у даній органалі дифузно. В інших гранулах елементи пластинчастого комплексу Формують оболонку, яка наближається за будовою до плазмолеми, а вміст таких гранул набуває компактності розташування.

Наявність різновидів секреторних гранул обумовлює декілька способів виведення секрету. Один з них - екзоцитоз пов”яза-ниіі з процесом об "єднання мембрани дозрілої зимзгенсвої гранули з плазмолемою клітини - цей спосіб виведення секрету характерний для дефінітивної підшлункової залози. Інший - апокриновий спосіб секреції.характерний для ембріональної підшлункової залози, на що звернула увагу ще у 1974 році Н.Д.Донскова. Отримані нами дані сприяли розкриттю механізмів, на яких базується наявність у ембріональному періоді різних способів секреції. Слід відзначити, ідо вперше морфологічні ознаки, що свід-чагь про початок процесу екскреції, виявляються на 17—18 тижні Енутрішньоутробного розвитку. Порожнина це::троацияоз;:ої протоки' при цьому заповнюється гомогенна) масо» секрету, а ацинозні клітини, які її відмежовують, знаходяться в різних ?азах секреторного циклу.

Для другої полови:;:-, ембріогенезу характерним є не тільки налагодження усіх ланок секреторного конвейєра, але й збільшення загальної маси екзокринної паренхіми. Спостерігається збільшення розмірів попередньо існуючих ацинусів, що супроводжується зменпенням сполучнотканинного прошарку між ними.

Відзначається також інтенсивний процес розростання та удосконалення системи протоків.

Дентроацинозні протоки, що починаються сліпо, переходять

в більш вузькі вставочні відділи. Далі формуються міжацинозні протоки, причому декілька вставочних відділів можуть переходити в неї одночасно /і тоді утворюється мікрочасточка/, або послідовно, по ходу міжацинозної протоки. Міжацинозна протока характеризусться іще однією особливістю - наявністю великої кількості паратубулярних клітинних бруньок росту, що свідчить про розвиток знову утворених ацинусів саме з даного відділу системи протоків.

Далі міжацинарні та внутрішньочасточкові протоки формують сітку протоків, стік секрету з якої здійснюється в один або декілька міжчасткових протоків, які фор/ують головку, а інколи і додаткову панкреатичні протоки.

Таки/, чином, за походженням всі панкреацити ендо- та екзогенної паренхими підшлункової залози е похідними первинних протокових клітин. Внаслідок мітозу протокових клітин здійснюється збільшення їх пула з наступною диференціацією на екзокринні /ацкнозні, цектроацпнозкі, протокові/ або ендокринні /А-, 3-, Д- та РР-іксулоцити/ клітини, причому динаміка цього процесу забезпечується можливістю трансформації клітин однієї різновидності- е другу. Одним з доказів наявності трансформації є виявлення у плідній підалужові:: залсзі великої кількості змішаних інсуло-іксулярких та інсудо-ацикарних клітин.

Наявність такого фактору рооать доцільним об'єднання у філогенезі двох таких, здавалося б, різних утворень, як екскреторна та інкреторна частина залози, у здиний орган і, ра-зо.м з тим, пояснює до певної міри гой гак?, зо елементи ендокринної парєнхими, які рано диференггюються, не зразу виявляються із протоків для утворення своїх власній агрегацій - острівців, а тільки тоді, коли здійснилось формування усіх ланок

- 19 -

гемомікроциркуляторного русла.

Ш. Закономірності розвитку мікроциркуляторного русла підшлункової залози людини у пренатальному періоді

У мазенхимній закладці ембріонів 5-6 тижнів відзначається наявність скопичень ангіобластичних клітин, так званих кро-в"яних острівців. Розташовані по периферії таких скопичень клітини відмежовують інтерстицхальні щілини. Далі ці клітини, які розвиваються у примордіальні ендотеліоцити, оточують центрально розташовані первинні клітини крові. Збільшення маси примордіальних ендотеліоцитів, подальша їх диференціація, а також спеціалізація контактів забезпечує розвиток первинних замкнених мікросудин - кровоносних та лім&згичпдх протокапі-лярів, ідентифікація яких у цьому віці розвитку дуже проблематична.

У 7-ми тижневому віці ембріогенезу ендотелій судин вже має деякі структурні ознаки, необхідні для виконання притаманних йому функцій - збільшується кількість мітохондрій та елементів ендоплазматичної сітки, з'являються мікропіноцитозні ввзікули.

Формування плацентарного типу кровообігу у 8-9 тижнів внутрішньоутробного розвитку супроводжується початком диференціації кровоносних мікросудин на судини аферентного, обмінного та еферентного звена, що супроводжується виникненням розбіжностей у їх структурі. У віці біля 11-12 тижнів діаметр мікросудин аферантного звена збільшується у 2,8, капілярів -у 1,6, еферентного звена - у 3,6 раза порівняно з діаметром протокапіляра у 9-ІО-тижнавому віці.

. - 20 -

' ІІри цьому значно підвищується рухомість номінальної повар

хні ендотелії). Біляядерна зона артеріол виступає у порожнину мікросудини, сформовані щільні міжендотеліальні контакти. У формуванні стінки артеріоли приймають участь розташовані ззовні від ендотеліоцитів міоцити. Базальна мембрана оточує артеріолу по всьому периметру на відміну від капілярів, де базальна мембрана може місцями не виявлятися. Стінка еферентних судин тонка, порожнина заповнена елементами крові. Значна кількість мікропіноцитозних везікул зв"язана з поверхнями ендота-ліоцитів. Подальший розвиток гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози приводить до формування наприкінці четвертого місяця внутрішньоутробного періоду усіх його ланцюгів. Слеціалізація паренхими залози супроводжується виникненням оз-наків специфічності мікросудин ендокринної га екзокринної частини підшлункової залози. .

Період з ІЗ до 20 тижня ембріогенезу знаменується інтенс фікацією процесів виселення із протоків інсулоцигів і форкува ням панкреатичних острівців, що супроводжується формуванням інсуло-ацинарної портальної системи, яка починається трансфер мацією капілярів екзокринного відділу у синусоїдні капіляри клубочка з подальшим переходом їх у капіляри оточуючої ациноа ної тканини. Спочатку капіляр клубочка відрізняється від капі ляра екзокринної паренхими тільки більшим діаметром та звивис тістю ходу. Далі його просвіт набуває сінусоїдного характеру, а між окремими сінусоїдними капілярами з"являються багаточис-ленні анастомози - формується власно судинний клубочок.

'■ 3 окремих ділянках цитоплазми ендотеліоцитів формуються

знеотри. На 20-му тижні аферентні судини клубе

ОВОЄЮ ■ 11 -

будовою нагадують артаріолу, а еферентні капіляри набувають пристосувань, які сприяють адаптації інтенсивного кровотоку в судинному клубочку до кровотоку в періацинарній судинній сітці. До них слід віднести варикозоподібні розширення еферентних мікросудин, які поліпшують перерозподіл крові у судинах клубочків та екзокринної частини залози, а також наявність судин, які сприяють скиданню надлишку крові із панкреатичного клубочка у міжацинарну артеріолу.

Виявлені нами факти дають підставу для розробки схеми інсуло-ацинарної портальної системи підшлункової залози плодів лэдини, суть якої полягає в тому, що сформована вже у плодному періоді інсуло-ацинарна система забезпечує постачання крові, збагаченої гормонами острівця, есім екзокринним клітинам, що забезпечує паракринний вплив гормонів на ацинозні клітини.

Для судинної системи підшлункової залози характерна також наявність міжсудинних артеріо-артеріальних та артеріо-артеріо-лярних анастомозів.

Важливу роль у виконанні обмінної та дренажної функцій відіграють венозна та лімфатична системи залози.

Лімфатичні судини мають загальне з кровоносними судинами джерело розвитку - первинні протокапіляри.

На 9-Ю тижні внутрішньоутробного розвитку з"являються ознаки, наявність яких допомагає визначити їх належність до кровоносних чи лімфатичних.

Крім розмірів судин /лімфатичні набагато більше кровоносних/ та великого порівняно з кровоносними судинами внутрішнього діаметру лімфатичних судин, звертає на себе увагу той і*акт,

плазма ендотеліоцитів лімфосудин більш просвітлена, ніж у кровоносних, а кількість та розміри везікул у лімфатичних капілярах значло перевищує цей показник у кровоносних судинах.

Характерною ознакою диференціації лімфатичних судин е формування в них особливих, відмінних від кровоносних капілярів, міжендоталіальних контактів, які відносяться до різновидності відкритих незамкнених контактів.

На 20-му тижні в ембріональній підшлунковій залозі нами виявлено три вида з"єднань між ендотеліоцитами лімфатичних капілярів. Серед них відкриті контакти у вигляді люків, контакти з наповзанням маргінальних зон ендотеліоцитів у вигляді плоскої кишені, а також чередування контактів у вигляді плоскої кишені з ділянками закритих контактів. • •

Особливість міжендотеліальних контактів лімфатичних мік-росудан забезпечує можливість надходження у ці судини молекул білка та інших достатньо крупних утворень.

Наявність у цитоплазмі лімфоеудин мікропіноцитозних везікул свідчить про можливість транспорту молекул шляхом трансци-тозу.

Окремі лімфатичні капіляри виявляються по периферії панкреатичних острівців у безпосередній близкості від інсулоци-тів, при цьому мембрани деяких секреторних гранул зливаються з плазмолемов клітини, що передує екзоцитозу. Лімфатичні капіляри виявляються також у пвріацинозному просторі. Яотім лімфо-капіляри переходять у посткапіляри, головною відаіноз яких є наявність клапанів. Ці лімфатичні мікросудини утворюють збираючі, а потім відвідні лімфатичні судини, стінка яких потовщена за рахунок утворення сполучнотканинної оболонки. Про те, шо лімфатична система функціонує вже у внутріпшьоутробному

періоді, свідчить наявність в її судинах вмісту, причому аферентні мікросудкни лі.\4овузлів не маять клітинних елементів, на відміну від еферентних, збагачених у лімфовузлах клітинами лімфоїдного ряду.

ІУ. Ьакономірності розвитку нервових структур

підшлункової залози лддини у пренатальному періоді

Знутрісньосрга.ікі нервові структури забезпечують механізми регуляції процесів, притаманних даному органу.

Про ва'клквість цих :,:єханізі.;ів свідчить виявлення е*є у 7-Ь-гглнєвій ембріональній п ідллунковій залозі нервових волокон, в цитоплазмі яких виявляються органели, ультраструктурні осо6л:іеості яких дозеоляготь зробити прилучення про належність їх до холінергічких везікул та лелтідергічних гранул.

£алі відбувається поступовий розподіл нервових стовбурців до сполучнотканинних прошарках, з яких згодо;;. Торгуються ч±ж-часточкові перегородки.

ией процес супроводжується утворенням ;.'.іччасточкових нервових сплетень, від яких відходять окремі гілки до поверхні часточок. Деякі з них по мітчасточкових протоках та судинах пгохсі-ть всередину че.с точка, де утворюють не ректальні, пе-ріацинарні та пзріінсулярні сплетення. Окремі нервові утворення закінчуються булавовидними розширенням - колбами росту, вивчення їх ультраструктури вказує на те, то вони складаються із єксопіе, профілі яких .-«стять у своїй цитоплазмі велику кількість холін-, пелгід- та адренергічних везікул і гранул, лолбі: росту оточує аксолема, яка утзорена нейролемоцктами, ядра останніх на скенограмах виступають над поверхнею колби, іі/.ензення калібра протоків супроводжується зменшенням кількос-

- 24 -

ті волокон у нервовій сітці, так що на поверхні міаацанарної протоки розташовані тільки окремі нервові волоконця, до закінчуються гроноподібними нервовими терміналяки, які на скенограмі утворить дзвоникоподібні структури.

Здійснення син птичного зв"язку з паренхиматознилл клітинами відбувається на 13-14 ткані внутрілньоутробкого розвитку. Інколи у цьому віці заявляються ииєланізовані нервові терміналі.

У перивазальних нервових терміналях частіаа всього виявляються адренергічні структури. Необхідно підкреслити, що кожний нервовий стовбурець у своєму складі ,.:ае холін-, дептід-та адренергічні волокна. Звідси пря;.:уо висновок про те, що при внязленлі нервоагх структур як гістохімічними, так і сглуо-ресцентшки методами г.о:к;уть виявлятися ті че самі нервові стовбурці та сплетення.

іі с •: о в к к

І. У г,;сріогєнезі підалункової залози ходили на протязі пренатального періоду зиявлязться такі закономірності та етапи розвитку: І/ у 5-3 тизкіз - вапередязачи:: розвиток та диференціація епітеліальних структур, зо розтазезані на :.:е'=сі з елементами ілезекхи-'.’.ного компоненту У зачатку залози; г/ у 7-12 тижнів - диференціація інсулсактів ?е- пготс::ог;:х клітин, "ор-мувакпя ланок :.:гкроцнр;тлягсрксго русла, утссгання нгрвовгх структур у сполучнотканинні про:аркп залози; у їо-ІЬ тичків

- дксерекціапія ацинсг-нпх клітин, - ср:.:увак:ія а дику сів, часток, панкреатичних острівців, утворення інсуло-гдинарної д^рталь-кої СІІСТЄУ.К, псріінсулярних, г.єріацинзр.чкх та г.єрплг-ктальнпх нервових сплетень; 4/ у 16-40 тижнів - зоііьлення '.'.аси екзо-

та ендокринної парєнхими, структурно-аункціональне дозрівання її, що забезпечте процеси синтезу, накопичення та виведення секрету, удосконалення судинно-тканинних та нервово-тканинних взаємовідносин.

2. Підтвердженням випереджаючої диференціації епіталіоци-тів, розташованих на мечсі з структурами мезенхимного походжен-

. ня, в 5-6 тижнів Енутрішньоутробного розвитку порівняно з розвитком інших епітеліоцитів, є такі ознаки: і/утворення в "прикордонних" епітеліальних клітинах великої кількості цитоплазматичних виростів, що направлені у бік мезенхиии; 2/ наявність великої кількості мітохондрій з електроно-компактними кріста-ми ; З/чор'ування базальної мембрани епітеліального шару, розташованого на межі з кезенхишю; 4/зміна $ор/.и з округлої на подовжену ядер "прикордонних" епітеліоцитів та подовження усієї клітини ; 5/поява між боковими поверхнями епітеліоцитів спеціалізованих міжклітинних контактів.

3. Зазначені строки та послідовність початку диференціації ендокриноцитів: А-інсулоцити - 7-Ь тижнів, В-інсулоцити -9-Ю тижнів, Д- та ЕР-інсулоцити - 11-12 тижнів, змішані А-Д і В-Д-клітини - 11-12 тижнів. Проведена ідентифікація інсуло-цитів, що розвиваються.

4. У ембріогенезі виведення панкреатичних гор/.онів здійснюється кількома способами: І/екструзія вмісту гранул у міжклітинний простір; 2/руйнування ділянки цитолеми клітини і виділення незмінених гранул у позаклітинне серадовщв ; 3/ секреція гормонів у перикаділярний простір.

5. Процес диференціації ацинарних клітин здійснюється на 13-18 тижні ембріогенезу і включає такі етапи: і/збільшення

- 26 - ■ ' ■ кількості мітохондрій з електроно-кошіактними крістами і поява гігантських органел ; й/гіпертрофія елементів пластинчастогс комплексу; У/значне збільшення кількості елементів ендоплазматичної сітки, що кадас клітині характерну будову; 4/поява в розширених цистернах слабо осміо^ілького гомогенного вмісту; 5/поява недооформлених глиоок секреторного матеріалу різної електронної компактності ; б/утвореная зикогенових гранул, варіабельних по розміру та ступені осміофільності їх вмісту; 7/;;ор\:ування зрілих гранул ; В/скопичення гранул у апікального кінця клітини, переміщення ядра до базального відділу.

Ащіно-інсуляріїі клітини з"являються в 16-17 тижнів.

6. Формування зимогенових гранул здійснюється у зернистій ендоплазматичній сітці ацинарнйх клітин двома шляхами: а/ без участі пластинчастого комплексу з утворенням неконденсо-вгних гранул ; й/з наступною конденсацією вмісту, у пластинчасті му комплексі., гіеконденсовані гранули утворюються як наслідок. віш"ячування ділянки мембрани ендоплазматичної сітки; заключе ня в нього вмісту цистерни ендоплазматичної сітки і насгупног відщеплення гранули. Вихід зимогену з неконденсованих гранул здійснюється апокриновим способом. Конденсація вмісту гранул в пластинчастому комплексі призводить до упорядоченого розміщення його у вигляді спиралеподібніїх пластинчастих структур. Виведення' секрету з конденсованих гранул супроводжується розміщенням спіралеподібної структури в шіазмолему клітини.

Ендогенний ритм секреції в ацинарних клітинах налагоджується з 17-18 тижня внутрішньоутробного розвитку.

7. У першій половині внутрішньоутробного розвитку збіль-

тпииа »»ог»ст поттлпм ТТОТЮдяЖНО РНЯОЛТІЮК КОВСГУТВО-

- 27 -

рєніія панкреатичних острівців, ацанусів і протоків, у другії?

- за рахунок росту передіснувчкх структур, при цьому розростання ацинусів та протоків випереджав ріст панкреатичних острівців. Новоутворення панкреатичній острівців /7-14 тижнів/ вг.л:очае такі етапи: І/ дифузне розташування ендокриноцитів у стінці первинної протоки /7-8 тижнів/ ; 2/ утворення вил"ячуван-ня стінки протоки, яке ВМІЩУЄ невелику кількість інеулоцитів, здебільшого А-клітпн /9-Ю тижнів/; 'б/ збільшення розмірів впя"ячуваняя внаслідок зростання кількості В- та появи Д-,

РР- і "зкіаанюс" інгуло-інсулярних клітин /II-12 тижнів/ ;

-і/ Еіданурування панкреатичних острівців, формування судинного клубочка /1Ь-І4 тиянів^5/Розташування різних видів інсулоцитів в острівці, здебільшого хаотичне, з переважанням А- та Д-юіітин в периферичній зоні острівця.

Новоутворення ацинусів здійсняється на протязі 15-18 тижнів.

8. У розвитку мікросудин підшлункової залози людини у пренатальному періоді виділені такі етапи: і/ формування первинних кровоносних та лімфатичних іУ.ікросудин із інтерстиціальних каналів та щілин, що вистелені примордіальними ендотеліоцита-ки /5-6 тижнів/ ; 2/ диференціація примордіальних ендогеліоци-тів на- ендотеліоцити кровоносних та лімфатичних протокспіля-рів /9-Ю тижнів/; в/ диференціація кровоносних мікросудин на

а.гарентні, обмінні /капіляри/ та еферентні мікросудини /II—12 тлінів/; 4/ формування усіх ланок гекомікроциркуляторного русла та внутрішньочасгкової судинної сіті, що мають ознаки специфічності мікросудин екзокринної та ендокринної паренхими /12-40 тижнів/.

• . ■ ■ - 28 - • ; •

9. Архітектоніка ЕИугріакьочасічової судинної сіті під- ' шлункової -залози характеризується особливостями конструкції,

а тата наявністю пристосувань для регулювання швидкості кровотоку; Дренадаа-система представлена’ дйома відділами - вепоз-. ніш та лікізти.чним, які 'набувають; до '20-го тижня внутрі'иньоут-

• робного розвитку чіткі’ .ознаки- спеціалізації. »' обс>х відділах' •

■ сформовані морфологічні субстрати, які забезпечують транспорт ’

речовин міжклітинним та везікулярним способами. • •

10. нормування .судинного клубочка супроводжується Утво- • ренням інсуло-ацинзрної-портальної системи /І8-І20 тшнів/,

_ яка має пристосування- йяя забезпечення кровопостачання усіх . ■структур екзокринної паренхжи залози.тількй тією кров":о, що- •

’ відтікао від острівців і збагачена панкреатичними гормонаии.

11. іінугріаньоорганні нервові структури виАвляяться -у . • ембріональній'Підалунковій залозі уеигляді .нервових.стовбурців-, розподіл .яких у паренхимі' органу Супроводжується сорь;у.-_

■ ван'ням до’20-г<3 тгжня мікчасточкових, перша&гальних,-леріаци-

нарних/ періїксулярних'.і перивазальних нерэдвих сплетень, що'

містить'"у собі холін-, ".адрен-, педтідергічні нервові волокна і ’ . ’ ' • • ' • • ** • . * терміналі .з перевагою.холінергічних. .- . - ■

• < . даявлена органоспедифічність та трьохмірна структура' нервових 'т.ерміна лей. - .. " *• ■‘

12. Оптимальним віком плідної підшлункової' залози ліщини, що придатна для алотрансплантації з метоп корекції гіпергліке- -мії е той, коли, з одного боку, в В-клітинах налагоджене -вироблення інсуліну, з другого, іт ацинозні клітини ще знаходяться в надиференцьованому стадг, що позбавляє від необхідності проведення спеціальної .і£роцедури ізоляції В-кліиш. Таким віком

- 29 -

е іі-14-тижнєеий строк внутрішньоутробного розвитку.

Список наукових прань, надрукованих по темі дисертації

1. Лерспективы использования г.:єтода инъекции сосудов азотнокислим серебром для исследования структурной организации элементов жкроциргумторного русла// Некоторые особенности кикрсциркуляторпого русла (функционально различнкх органов /Тематический сборник научнкх работ/. - Киев, 1977.

- С. 5-Ю /в соавт./.

2. Особенности :ор:.:;:рог;ания жкрососудкстого русла эндокринной части поджелудочной келезь.’ человека в пренатальном периоде онтогенеза // Ц съезд эндокринологов Украинской ССР. -Киев, 19Ь2. - С. 31 /з соавт./.

Ь. Некоторое :.'.орч.о:/.єтрическке показатели сосудов эндокринной части подтелу дочно:” -келезы лоюротЕдекншс // ІУ Республикан-сшя каучпо-практпчеспзя конференция эндокринологов Киргизской оСР. - '/рунзе, 19ЬЗ. - С. 55-57.

4. йапк становления кчтреоргзкякх :.'.::крососудов желудка и подчедудочно:: хелезк в пренатально;:. периоде морфогенеза //

Л съезд ан£-то:.;ов, гистологов, эмбриологов и топограаоанато-:.:оэ Украинско.: СІ’Р. - .іолтаза, 1985. - С. 56 /в соавт./.

5. і\ вопросу з хогенєзе подпел1/точно.’: •селезк человека и ее ;.:ккрососудоэ з э:,(Ориона тьно:,: периоде // ІУ конференция «орсологэв респуілі::-: Средне;': Азии и Казахстана. - Караганда, 19Ь8. - С. 5и-э4.

5. Ультраструктурнге аспекты атаковавнкя ж:рососудоз в онтогенезе органов пидєеєрения // функциональная морсология

сердечно-сосудистой системы. - Ростов-на-Дону, 1988. -С. 15-16 /в соавт./.

7. К вопросу о сроках появления А-клеток поджелудочной железы в эмбриогенезе человека // хГрименение электронной микроскопии в медицине. - Ивано-йранковск, 1989. - С. 14 /в соавт./.

8. Морфологическое обоснование возраста эмбриональной аодаелу-дочнол железы, пригодной дм аллотрансплантации больным сахарным диабетом // Гормональная регуляция в корме и при ла-тологии. - Харьков, 1989. - С. 74-75 /в соавт./.

9. Лактатдегидрогеназная активность и ее изосеркектный спектр в поджелудочной железе человека в прейагальнь'й период // Оизиологический здркал. - 1989. - Т. 35, Л 4. - С. 106109 /в соавт./.

10. Слосоо приготовления препаратов лля раздельного выявления артериального и венозного русла органов // Удостоверение на ран. предложение, принятое Киевским медицинским институтом М3 УССР 21.10.69 г.

11. Изучение сроков начала функционирования панкреатических А-клеток в эмбриогенезе человека // лрикладкое значение морфологических исследована:! органов и тканей в разработке новых способов лечения и диагностики заболеваний. Тезисы конференции. - лшепропетрозск, 1990. - С. 50 /в соавт./.

12. Изофер/.ентннй спектр лактатдегидрогеназы поджелудочной железы человека з эмбрионально:;: периоде развития // Фармакология: состояние и перспективы исследование. У1 съезд фармакологов Украины. - .ларьков, 1990. - С. ь6-Ь7.

13. Способ исследования сосудистого русла ка гистологическом препарате // А.с. СССР У: 1679251. Болл, открытие, кзобрет.

- 31 -

- 19-31. - л. 35. - С. 155.

14. Способ приготовления препаратов сосудистого русла органов // А.С. СССР И 1679252, Волл, открытий, изобр. - 1ЭЛ.

- И 85. - С. 155.

15. Морфологическое обоснованна аллотрансплантации плодной поджелудочной железы человека при инсулиновой недостаточности И рукопись деп. з Укр НШгТИ Л 32 - Ук 90. - 1990, II с.

16. Морфологические основы экзосекрецяи поджелудочной железы плода человека // Актуальнее вопросы морфологии. Ш съезд анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов Украинской ССР. - Черновцы, 1990. - С. 15 /в соазт./.

17. .иор^о-йункционалыше особенности инсуло-ацинарной системы эмбрионально!: поджелудочной железы человека // Система и:е-роциркуляции к гемоноагуляшш в экстремальных условиях. Тезисы докладов II Всесоюзно:: конференции. - Фрунзе, 1930.

- С. 96-97.

18. Вззвитие микрососудов поджелудочной железы человека в пренатальном периоде онтогенеза // Зозрятт ь особенности физиологических систем детей к подростков. Тезисы 1У Лесояз-ной конференции "Физиология развития человека". - М., 1990.

- С. 94 /в соавг.Л

19. Дицйеренцировка А-инаулоцитов в эмбриональной поджелудочной зелеза человека П Врачебное дело. - 1990. - К 6. -С. 63-66 /в соавт./.

20. Формирование контактов меаду экзо- а андокринниш клетками поджелудочной железы человека в пренатальном периоде развития // Тезисы докладов Полтавского мед. ин-та. -

- -

.іолтава, І9Л. - С. 103 /в соавт./. •

Л. Ультраструктура нерзнкх элементов подаалудочноі; железы человека // Тезисы докладов ііодтавского ь;ед. ин-та. -Полтава, 1.Ы. - С. ьо /в соаат,/.

Ди.'ч'срентіровка панкреатических эндокркноцитов у человека с эмбриогенезе // Архив анат., гастол. и экбркол. -І9Л. - Т. 100, .V 2. - С. 42-48 /в соавт./.

^3. *ор.;;:ровшив легких, подкелудочно!; железы и толстой кшши в пренатальном онтогенезе // .итериалы XI съезда анатомов гистологов и эмбриологов /г.Смоленск /. - Полтава, 1992.

— С, /~ сОч.і іі*. /.

24. Ультраструктура лімфатичних судин підолункової залози лаі ни у ранньому ембріогенезі // Тези наукової конференції "Морфологічні та клінічні аспекти лімнології". - Київ, 1992. - С. £6-

2Ь. ..іікросгруктура інграорганної лімфатичної системи підолун-кової залози плодів людина // Тези наукової конференції "Морфологічні та клінічні аспекти лімфології". - Київ, 1992. - С. £ /у співавг./.