Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Микроволновая терапия больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в соединении с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертонией

РГ6 00

' » « М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАТНИ ХАРК1ВСЬКИЙ МЕДИЧНИИ 1НСТИТУТ

На правах рукогшсу

ГОНЧАРОВА Лшя 1ваншна

М1НР0ХВИЛЬ0ВА ТЕРАП1Я ХВОРИХ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЯОТ КИШКИ У П08ДНАНН1 3 НИНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА АРТЕР1АЛШЮ Г1ПЕРТ0Н1еЮ

14.00.05 — внутр!шш хшоробн

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобутгя ученого ступеня кандидата медичних наук

7'

ХАРК1В 1993

Роботу внкоиано у Харивськаму кауково-досл^дному ' ¡нстнтут! Tepaniï.

Науковий KcpiBiniK — академж АН Украши,

доктор мед. наук J1. Т. Мала

Офщшш опонеити — заслуженнй Д1яч науки

Украпш, доктор медичиих наук, професор В. М. Хворостшка доктор медичиих наук, професор I. П. Бондарелко

Ведуча оргашзац!я, що дала вщгук про роботу, — Дшпропетровський на-укопо-досл1Д!шй шетитут гастроентерологи.

Захист дисертаци вщбудеться CJ/У » 1993 р. о ГО-

ДИН! на зааданш спец!ал1зовано1 ради Д. 088.23.01 при Харкшському ме-дичному ¡нститут! (310022, м. Харюв, проспект Лешна, 4).

3 днеертащего можна ознайомитися в б!блютеках Харывського медич-ного шетнтута та УНД1 Tepaniï.

Автореферат

роз1сланий « 1993 р.

Вчений секретар снещал1зопано1 ради, кандидат медичиих наук

Jl. I. Овчаренко

ЗАШЬНй ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуаяьн1сть теми. Проблема виразково!' хвороби продовжуе залратись однГеи з найб!льш актуальних и сучасн!й кл!н1чн!й гастроентерологП'. Незваяагачи на усШхи, досягнут! у вивченн! ет!олог!1', патогенетичних механизм1в хрон1зац1У захворювання та синтвзування низки високоефективних л!кувальних засоб!в, л!кування' та' проф1ла'ктика виразково1-х'вороби-продовяують завдавати значних трудно^1в. Особлив! трудно«! викликае питания про л!кування хворих з супутньои патолог!ев, зокрека - супугн!сть виразковоТ хвороби дванадцятипало!' кинки (ВХДК) та серцево-судинно1' патолог!!. 3 одного боку, 1снуе певна сп!льн!сть патогенетичних ыеханизы!в розвнтку початкових форм обох захворювань, з другого боку -застосування иедикаыентозно!' терап(V одного з захворювань часто негативно впливае на эфективн!сть терап!!' супров!дного эахворювэиня. =

У зв'язку з цик е обрунтоваинм включения у комплекс л!кувальних заход!в для хворих' з комб!нованою патолог!еа одного з немедиканентозних метод!о л!кування, який базуеться на застосуванн1 влектронагШтного випром!нввання надвисокочастотного д1апазону нетеплово!" !нтвнсивност! - и!крохвильово!' резонансно!' терап! !'(ЦРТ). •

Лнал!з л!тсратурних даних (НеЬЬ 5.3.; Тоня!й Л.Д.) дозволяе сназати, цо одшш з ылях!в впливу о1эичних Фактор!в на орган!зи е стнмуляц!я механ!зм!в саногенезу. ./¡осл!даення в експериыент!, а пот!м у кл!н!ц! показали коилив!сть достатньо безпечного та еоективного використання цього мзтоду як л!кувального при алунково-киикових захворкваннях (Недзвгцький В.А., Черкасов В.А., Гасанов Л,Г., Лисанко 0.I.), " дитячоыу церебральному парал!ч! (Талько ГЛ., Снтько С.П.) ! ряду хрон!чних запалышх захворювань 'внутр!йн!х орган!в.

При використанн! Цього методу л1кування в!лык1сть досл!дник!в зупинилась на його керувч!й д'Ц, на моиливост! стныулювання адаптацШшх ' систем, "скорочення тривалостЬ зб1льие!шя ефективн!ст1 процес!в саногенезу (Голант М.О., Дев'ятков Н.Д., 1ль!'на 1.Н.), використанн! еНцефалограф!чних кригер!Гз для вибору оптимально частот при л!куЕанн1 млунково-кйвкових виразок.

У зв'язку з ций е актуальными доловнення та оптим!зац!я л!кування хворих з комб!нованов патолог!ею «лунково-кникового

-г -

тракту та серцево-судинно! системи за допомогою вйнористання м1крохвильовог.резонансно! iepanii.

Мета Г задач! досл1дяення

Ссноэною метой роботи стало вивчення кл!н1чно! ефективност1 м!крохвил}:овот резонансно! Tepartl! хворих з ВВД у поеднанн! з серцево-судиннош патолог1ею, виявлення зм!н кард1огемодинам1иИ та на ц!й ochobI розробка 1идив1дуального п!дходу до ефективного л!кування хворих з комб1Новаиок патологкю методом НРТ.

В!дпов1дно з метоп визначен! Наступи! задач!:

1. йивчиги Ял1н1чна ефективн!сть м!крохвильово! терап!¥ при виразков(й хвороб! дванадрйтипало! киякй без супутньо! патолог!! серцево-судинно! системи.

2. ВивчитИ кл!н1чну ефекТизн1сть 1 стан центрально! генодинам!ки у хворих бйразковов хворобой дванадцятипаяо! кинки при супутн!й патологIГ серцево-судйнно! системи:

2.1 1аен!чна хвороба серия;

2.2 г1пертон1чна хвороба I стад!!!

2.3 г1пертон!чна хвороба И стаШ.

3. Вивчити кл!н!чну ефективн!сть м!крохвильово! tepartl 1* в залевност! в1д анатом!чний характеристик паталог!! илунково-киикового тракту Сероз1я, гостра вираЭка, п!слявиразкова деформац!я), визначеннх методом ф!брогастросКоп!1 3 иорфометр1би слизово! коловиразки.

4. Розробити дифоренцьован! методики л!кування 1 проф1лактики вираэково! хвороби 1з застосуванням м!крохвильово! Tepailll' хворих на BXflK з супутньов патолог!ев серцево-судинно! системи.

5. Упровадити в практику охорони здоров'я економ!чно ефективн! методики м1крохвильово1 терапИ' та безкровиого контролп за Процесами, .цо в!дбуваються в оргаи1ди1 п1д вплнвом електроиагн1тного випроШнювання (ЕНВ),

-Наукова новизна

1. Виявлено високу кл!н1чну та економ!чиу ефеитивн!сть методу М^Т. цо базуеться на вэаенодП' ЁНВ з орган1зном людини.

2. Показано д1агностичне та прогностичне значения зм!н судинно! системи у хворих для вибору оптимально! методики

квантовой терапП,

3. Вивчено особливост! терапевтично! ефективност1 квантово'Г Tepanii хворих виразково» хворобою з супутньою !ием1чною хворобою еврця,

4. Вперые вивчено клШчну ефективнкть MPT i центральну гемодинам!ку а хворнх виразковою хворобой з супутньов г!пертон1ею I та II стад1й.

На захист виносяться наступн1 положения:

1; М1крохвильова резонансна терап1я е ефективним методом' немедикаментозно* Tepanii' хворих 1з поеднаною патолог!ен: виразкова хвороба • дванадцятипало! кишки з супутньою !ием!чнйю хворобой серця, стаб!льною стенокард!ею 1, II Функц1онального класу; виразкова хвороба дванадцятипало!' кишки та артер1альна г1пертон]я,

2. Об'ективним критер1ем вибору 1ндив1дуально!" резонансно!' частоти . у таких хворих е зм!ни показник!в центрально!' 1 периферШш! гемодинам1ки та р!вня артер1ального тиску.

3. Для призначення Икрохвильово! резонансно! терапП' нвобх)дно зробити'суворий в1дб!р хворих з '.урахуванням поеднано! патолог!!.

_ПрактичНе значения роботи

1.Показано високу л!кувальну е$ектиан!сть нГкрохвильово! терапП виразково!-хвороби дванадцзтипало!' кишки .

2.Визначено'показанна i протипоказання застосування МРТ для хворих виразковою хворобою fl залекноет! в!д наявност! супутньог патолог!!' серцево-судинно! системи.

3.Розробдено нетодики НРТ виразково! хвороби дванадцятипало! кивки в залеиност! вfд почаТнового стану серцево-судинно! системи.

4.9 практику впровадаено не1нвазивн1 методи контроля за Станом орган!зму п!д час вплйву: ЁН8 нетеплово!' 1нтенсивност1 з 'викориетанням , сучасих метод1в досл!даення ехонард!скоп1!',дистанц1йно!' термограф!!, тетраполярноУ реографН. ■ i

■ -йпробац!я роботи. практичне ет!лення 0

ОсиовН! матер!али. дисертацП викладен! на: -республ1канському з'1'зд! гастроейтеролог!в, Дн1пропвтровськ,

1992 р.

-обласнич науково-практичния конференц!ях, Харк£в, 1990, 1991; 1992 р.

-науково - практичн1й конференцП' икраУнського республ!канського паукового тсвариства гастроентеролог18. Харк1в,1991 р.

За темою дисертацН' опубл!ковано 8 наукових роб!т, отримано 1 авторське св!доцтвс на вин :<1д, Результати робоги вт1ленн1 у кл!н1чну практику в1дд!лення гастроентерологП' УкраГнського науково-дослЦного 1нституту терапП', гастроентеролог1чному в1дд!ленн1 МСЧ ХЗТД, районних л1карнях Харк1всько1 облает!.

-Структура та обсяг роботй

Обстеаено 188 хворих на виразку дванадцятипало! кишки,цо приймали л1кування у Харк1всько«у ЩЦ герапП'. 3 них 148 чолов!к!в Та 42 ж1нк!в у в1ц1 в 1д 18 до 60.рокIв.Середн1й в1к складав(43±.3) роки. Д1агноз виразковоГ хвороби встановлювався на основ! сукупност! характерних ананнестичних, кл1ничних та 1нструментальних меТод1в досл1джен:1я.Ф1броезофагогастродуоскоп1я (ФЕГДС) була проведена у 135 (71,82) хворих, э нйх гостру виразку виявлено у 90 хворих, рубцово-виразкову деформац!ю з явщани гастриту,гасгродуоден1гу - у 39 хворих. Н решти 53 (28,2%) хворих було зроблено рентгенограф1ю шлунково-кмкового тракту,ознаки н1и! Сули виявлен! у 38 хворих,рубцобо-вираэкова деформац1я дуоденально! облает! .- у 15 хворих.

Таким чином, за даниыи 1нструментальних досл1днень виявлено 134 хворих (71,32) з гострою виразков та 54 хворих (28,7.2) з ознакаыи ■ рубцово!' деформацП' дванадцятипалоТ кивки. Розм!ри виразкового дефекту склали вIд 0,3 до 1,8 см.

За ступеней ваякост1 эахворювання виразковою хворобой дванадцятнлало1' кишки хвор! були розпод1лен1 на 3 группи:

- легкий переб!г - 89 хворих (47,32),

- середньоТ важкост1 - 63 хворих (33,52),

- тяжкий переб1г - 56 хворих (19,22). 3 мвтою вивчення р!вня

секретоутвориючпТ функцП' илунку у хворих

з виразковою хворобою дванадцятнпалоГ кишки у сполученн! з. г!пертон1чною хворобою (54 хворих). було детально вивчено й з!ставлено з кл1н!чними проявами показники секрецП' соляно!

кислоти (годинна напруга секрецП', загальна кислотна продукц!я у базальниХ умовах та а!сля стимуляцП' субмаксимальними дозами г!стам!ну. тип секрецП' - нормальний, г!перпар1етальний, гипопар!етальний),

До вс!х хворих було застосорано методику ИРТ, що передбачае п!дб!р 1ндив!дуально1' резонасноГ частоти на основ! сенсорних пучутт1в хворого над зоною илунково- киикового тракту.а таком на основ! вЗ'ективних даних; показник!в насосной та скорочувально\' Функ«*й сёрца, що ф!ксувться у початковому стан!.реальному масшгМ! пасу проведения сеансу п1дбору частоти 1 п!сля зак1нчення л!куив«н?к Використано наступи! показкики; Фракц1я викидання,швидк1сть циркулярного скорочення волокон Шокарду.стуШнь скорочення передньо-заднього розм!ру серия. Вплив зд!йсниваэся на область б!олог1чно активних точок, п!дб!р яких виконувався на основ! ведучого симптомокомплексу: з виявленим больовин синдромом у п!лородуоденальн1й облает! - на точки илункового мерид!ану (36,41,25), мерид!ану товстоУ кишки (4), при ведучому диспептичному синдром! - на область точок мерид1ану товсто!" кишки (11,4). мерид1ану илунку (22) 1 переднього срединного (12,4).

Контрольну трупу склалц 126 хворих ВХДК у стад!!' загострення виразковоТ хвороби, пор1внмван1 з основной групою за сгатти,в!ком, головним та супутшм захворюваннями. Анамнез виразково! хвороби був р1зним: в 1 ц вперае виявлених' виразк!в до 10- р!чного виразкового анамнезу. В ц!й груп! провалилась традиц1йна медикаментозна терап!я 1з застосуванням хол!нол1тик1в,сучасних препарат1в з групи блокатор!в Н2 г!стам!нових рецептор1в,протизапалювальних, в!там!нних препарат!в та антацид1в.

У досл!дяенн1 не брали участь хвор! з ускладненнями виразково\' хвороби та супров1днимй захворюваннями влунково-киикового тракту, як1 могли б суттево вплинути на прогноз та потребували слец!ального медикаментозного л1кування: шлунково-ниикова кровотвч1я, п1дозра на мал!гн1зац1ю виразки, поствиразкова деформац{я дванадцятипало* киаки.порувення функц!й «овчовиводячнх алях!в,п1дилунково)' эалози.

У вс1х хвория було зд1йснено досл!даення основних показник!в серцевоV гемодинам!н1 I за результатами отриианих даних хвор 1 були под1лен! на 4 групи:

! трупа - хвор! ВХДК без сулутньоГ хвороби серцево-судинно!'

систени - 78 хворих - 67 чолов1н!в та Н я1нок у в1Ц1 в1д 18 до 3? рок1в, середн'й в1к (26 + .1) рок!в. Гостру виразку виявлено у 57 (73, Ш хворих, рубцово-виразкову деформац1ю - у 21 хворого (26,9%).

2 група - хвор! ВХДК э супутньою 1иен1чною хворобою серця,стаб1льноп стенокард!ею: напруження 1,П функционального класуЗб хворих - 29 чолов1к1в та 7 я1нок у в1ц1 в1д 32 до 44 рок!в, середн!й в!к (39 ± 1) р!к. Гостру виразку виявлено у 27 хворих (75/!),рубцово-виразкову деформации - у 9 хворих (25,ОХ).

3 групу склали .42 хворих ВХДК з супутньою г!пертон1чнов хворобой I стадй', з них 27 чоловШв та 15 к!нок у в!ц! в1д 35 до 48 рок1в, середн!й в1к (41 +,1)рок1в. Гостру виразку виявлено у 29 хворих (61,ЭХ), рубцово-виразкова деформац!я - у 12 хворих (30,3%).,

4 група - хвор1 ВХДК з супутньою г1пертон1чйон хворобош II стад!! з безкризовою теч1ея - 32 хворих у в1ц! 44 до 60 рок1в, середн!й. ,в!к (41 +.1) роки,- з них-23 чплов!ка та 9 и1нок. • Гостру виразку виявлено у 23 хворих (71,8/0, рубцово-виразкову деформацШ у 9 хворих (28,2Х).

Методи досл1дмення

Во 1 хвор1 були п!ддан1 комплексному кл1н1чноиу обстеаенни з урахуванням скарг, даних анамнезу, об'йктивного й додагкового метод1в досл1дяення. П1д час з'ясування скарг внвчався характер бол1в у еп1гастральн1й облает!, Гх вияв. тривал!сть, периодичн1сть, зв'язок з прийняттям Ш, супров!дн! диспепткчн! явища, фактори, як! провокувть та зиеншують бол!, ефективн1сть застосовэних ран1ше л1кувальних Препарат1в, законом1рност1 рецидивування виразково! хворобй на фон1 попередн1х медикаментозних курс1в л!кування. П1д час эбору анамнезу на моялив1сть гвнетично!" схйльносг!, наявност! ик1длйвих звичок, враховувались в1доност1 про перенесен! та супутн! захвориванНя. При об'ективнону досл1 даенн1 зверталась увага на дан! поверхнево!" та глибокоК пальпацП аивота, ,наявн1сть напругй. и'яз1$ плунково-кишковоУ облает!. 1нструментальне досл1двення шлунково-кишкового тракту застособувэлось до вс1х хворих: #ЕГДС виконувалась апаратом "Пучок ИТ-11" (Аен1нград). 3 метов вивчеиня стану' серцево-судинно! систени було внконано елвктрокард!ограф!в в

npoqeci одного сеансу ЦРТ. скорочувальна здатн1сть та центральна генодинам!ка вивчались методом ехокард!агра$!! на апарат! "SSD-28Q" (Япония), периферГчна гемодинам1ка . - методом ' татраполярно! реограф!! на anapaTi "РП-02" (СРСР), дистанц!йна термограф!я на апарат! AGft-780 (1вец1я). . .

Дан! оброблювались методами вар!ац1йно! статистики на.IBH PC XT з використаннян пакету прикладных статистичних програм.

8ЛАСН1 СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Р1вень кл!нiчноV ефективност! МРТ залежав В1д вибору методики впливу, наявностi чи в1дсутност1 сенсорно! в!дпов!д! та вибору !ндив!дуально! резонасно! частоти, в!ку хворих,тривалост! виразкоеого анамнезу, морфолог!чно! та ыорфометрично'1 характеристик паталог!чного вогнивд, його розм1р!в. локал!зац!i', стану навколивньо! слизово! тканини,

Загальна кл!н1Чна ефективн!сть • за даними ФЕГДС та рентгенографЦ- подана .у таблиц! 1.

Наведен! дан! свЦчать про б!льш вирашену ефективн!сть НРТ у пор!внянн! з медикаментозной Tepanieio. За результатами контрольно! ФЕГДС, що провадилась п!сля двотиашевого курсу МРТ (10 сеанс1в) загоення виразкового дефекту занотрвано у ?9 (59,Ш хворих, змениення розм1р!в виразки, тобто процес загоення, заф1ксовано у сгадЦ формування рубцово! станини - у 26 (19,4%) хворих.

При медикаментозн!й терап!! контрольну ФЕГДС було проведено п1сля 4-тинневого курсу л!кування; загоення виразку виявлено - у 67 (53,12) хворих, змениення розм1р1в - у 24 (18,9%) хворих.

Одержан! результат« св1дчать про'. в1дсутн1сть статистично достов!рного зв'язку м1я частотою загоення виразки та И розм1рами в основой rpyni, достов¡рна р1зниия виявлена у частот! й час! загоення виразки. у контрольна rpyni. Так, в основн1й груп! частота загоення коливалася в!д 78.5 до 79,9% у контрольна - в1д 69,3 до 72,6%. Виявлен1 в1дм1нност! знайден! у стронах загоення виразок: при МРТ максимальн1 строки становили 18, при медикаментозн1й терап 11" - близько 3! дня. Частота загоення виразок не залеяала в(д в!ку хворих основно! групи ! дор1внпвала 77,8 -71,2%. Сл 1д в1дзначити, цо хворi пор1вниванних в!кових груп не розр1знялись суттево за тривал1сти останнього загострення, розм1рами виразки, кислотоутворенням.

Таблица 1

Пор!вняльна клШчна ефективн!сть МРТ та медикаментозно! терапП у хворих з •гострою виразкою

КлШчна ефективн1сть М1крохвильова терап!я Медикаментозна терап!я

_абс.к'льк1сть У. абс.к!льк!сть X

, хворих хворих

загоення виразок 79 59.! 51 53,1

змениёння розм!р1в 2В 19,4 18 18,8

без ефекту 29 21,6 2? 28,1

Всього хворих 134 96 .

Для хворих без позитивного ефекту ( 29 хворих) призначався додатковий курс л1кування протягом б сеанс!в, в поеднанн! з медикаментозного тераШею.

Медикамснтоэна терап1я провадиаася протягом 4 тинн1в 1э застосуванням хол!нол1тик1в,сучасних препарат1в э групи блокатор!в Н2 г!стам1нових рецептор1в,протизапалювальних та в1там!нних препарат1в 1 антацид1в.

При анал!з1 динам!ки загальнокл!н1чних прояв¡в п!д впливом иГкрохйильоеоГ repanir визначено повнв зникнення або значке зменмення пер!одичност 1 та 1нтенсивност1 больового i диспептичного синдром!в у 89,?'/. хворих п1д пливом МРТ. Як насл1док цього у хворих нормал1зувався соя, апетит, практично був в!дсутн!й астен 1чний синдром. Це е.свЦченням загальнопозитивного впливу на центральну й вегетативн1 нервов1 системи.

Усп1х МРТ в значн1й м 1 р 1 залеяав в 1д наявност! п!д1брано1' !ндив!дуально1" резонансноГчастоти. Рубцкшання виразкового дефекту п1д впливом п1д1брано1' частоти склало в середньому 76,8'/., при л1куванн1 на ф!ксован1й частот1 - близько 50Z. Загальнокл1н1чний ефект був такой значно вищим у rpynl хворих з п1д!браною чатотою 1 дор1внював 89.ЗХ, при л1куванн! на ф!ксован!й частот1 - 73,4Z.

Особливо)' уваги, враховуючи патогенез та кл!н1чну твч1в виразковоТ хвороби як хрон1чного рецидивувчого захворюваннй, заслуговують дан!, одержан! при контрольних обстевеннях хворих

протягом 3- р1чнзго спостереаення п1сля зд1йсненого л!кування. Частота рецидив!в п1сля застосування розробленоГ ориг!нально1' методики НРТ, що включае в себе повтори! проф1лактичн1 курси ' л1кування з !нтервалом 2 м!сяЩ, склала 24.2Х, в контрольн!й rpynl рецидив наступив у ?4,8У. випадк!в, незважаючи на проведения повторних проф!лактичних курс!в медикаментозной терапП'.

Особливост! гемодинам1ки та скорочувальноГ здатност! м!окарду у хворих виразковою хворобою в поеднанн1 з 1шем1чною хворобой серця та артер1альною rinepTOHiera.

Досл1дяення гемодинам!ки I скорочувально! спромояност1 . м1окарду проведено у 145 хворих з використанням методу н!льк!сно1' ехокардиографП' в реальному масштаб! часу.

До розрахунку бралйся так! показники: к!нцевий д1астол!чний об'ем СКДО), к!нцевий систол1чний об'ем (КСО), ударний !ндекс (У1), фракц!я викиду сФВ). ступ!нь скорочення передньо-заднього розм!ру л1вого илуночка в систолу С/. A S), циркулярна ивидк1сть скорочення м!окарду (U cf).

В перш!й rpynl хворих з ВХДК (78 хворих) в результат! контролю вихЦних показник1в скорочувально\' ФункцН м!окарду не • було виявлено ' будь-яких в!дхилен{>. Протягом первого сеансу заф!ксовано зб!льиення показник!в насосноТ ФункцН м!окарду. Максимальн! дан1 констатовано в момент переходу на частоту, що супроводиуеться у хворого сенсорними в!дчуттями в облает! орган!в илунково-киикового тракту, Фракц!я викиду зросла при цьому на 9,55, стуШнь скорочення передньо-заднього розм!ру л1вого илуночка в систолу зросла на 8,4 X, швидк1сть циркулярного скорочення волокон - на (0,18 ± .0,04) (скорочень за секунду). При контрол1 даних в наступних сеансах показники в1дпов!далй вих1дниы даниы. Результати наведен! в таблицах 2 та 3.

Таблица 2

Стан центрально* гемодинам?ки у хворих I Групи . протягом Первого сеансу

Показаники скорочувально! .Статистичн! показники

1 насосно! функц!й до л!кування протягом 1 сеансу

м1окарда м ± .щ р< Н ^ . в р <

К Д 0. кл 114.7 4 0.02 133 3 0,02

К С 0. мл 32 2 0,01 23 2 0.01

Фракц(я викиду, У. 51.9 1,7 0,02 61,5 2,1 0,01.

У. А Ъ 29.7 1.3 0.02 зал 1.5 0,02

и сГ, окр/с 1,2 0.05 0.01 1.4 0,08 0,01

Показники скорочувально! спромовност1 и!оИарду зи1нввалися з аналогичною законон1рн1стй: збШиення к1нцевого д1астол1чного та знияення систол1чного об .'ем1"в" у Момент Ф1ксац11 резонансно! частоти при наступному контрол! поверталися до вйх!дних показник!в йнал!з динам1ки артер1ального тиску в ц1Й груп! показав, цо в пер1од пермого сеансу п!дбору 1ндив)дуально! резонасно! частоти в1н зростав в сереньоиу На 10 мм рт.ст. й повергся до вихЩНого п1сля зак1нчення сеансу.

. ' Тайлиця 3

Стан центрально! гвмодйнаи1ки у хворих . 1 групи до та п1сл5Гл1кування

Показники скорочувальноГ Статистичн1 показники

1 насосноХ функц1й до л1кування п1сля л1кування

ы1окарду Н + и р И + в р

К Д 0, мл 114 4 ' 0.02 115 3 0,02

К С 0 , мл 32 2 1 0,01 31 2 0-.01

Фракц1я викиду , У. 51,9 1,7 0,02 52,3 2,1 0,02

У. А $ 29,7 1,3 0,02 27,4 1.7 0.02

и сГ, онр/с 1,18 0,05 0,01 1.17 0.06 0,01

В друг1й груп1 (36 хворйх) с ВШ та супров!дноп стаб!льною стенокардию напруяення 1.11 функц!опального класу виявлено статистично достов1рн! зы!ни показнин1в як п!д час проведения

первого сеансу так 1 при подальаому л1куванн! ( таблица 4).

Таблица 4

Показники центральной гемодинамМ у хворих II групи до 1 п!сля л!кування

Показники скорочувальноУ 1 насосноУ функц1й •м!окарду

Ста^кстичн! до л!кування Н ± и р

показники п!сля л!кування Н ± и р

У.

К Л 0, мл К С 0. мл ФракЩя вик1ду 7. А $ и сГ, окр/с

Результати проведених

123 35 59 33 в».28

0,02 0,01 0,01 0,02 0,01

132 32 72 39

1,39 0,04

0,05 0.05 0,05 0,05 0,05

св1дчать про те.що' п!д

5 2 2 1

0,07 досл!дяень

впливом £МЗ в серцево-судиннП систем1 в1дбуваються зм1ни ,цо характеризуйться зб1лыиенням к1нцевого д!астол1чного об'ему на 8,8 мл (л ±.5),энияенням к!нцевого д1астол1чного об'ему на 3,9 мл (а + 2), з.б1льиенням ФракцП' викиду на 13,3 У. (ш^ . 1,5),ступ1нь скорочення передньо-заднього розм1ру м1окарду вир1с на 5,0 '/.. У вс1х паЦ1ент!в в ц!й груп 1 заф!ксовано п!дняття артер1ального тиски на (Пд.2) мм рт.ст., найб!льш виразне п!дняття артер!ального тисну зайотовано в пер1од ф1ксац1! резонансноУ частоти. Б тих випадках.де. не виявлено резонансу, й л1кування провадилося на ф!ксован1У частот!. п1двицення артер!ального тиску не було статистично достов1рним.

В Ш груп1 хворих (42 хворих) з ВХЛК та супутним д!агнозом г!пертон!чноУ хвороби I стад1У показники скорочувальноУ и насосноУ Функц1й зм!нмвались з такой законом1рн1сти: показники систол1чного ■об'ему I Фракц!У • викиду мали тенденцию до зб!льшення протягом первого сеансу .максимальн! дан1 заф!ксован1 в пер!од виявлених резонансних частот, середн1й гемодинам!чний тиск зростав на.<14 ± 2) им рт.ст., систол!чний артер!альний тиск зростав в середньому на 17 мн рт.ст. (таблица 5).

Таблица 5 'Показники центрально!' геыодинам$ки у хворих III групи до л!кування й протягом першого сеансу

Статистичн!. показники

протягом I сеансу

Показники скорочуваль-но1 I HacocHOV функц1й м!окарду

К Д 0, мл К С 0,- мл Фракц1я вйкиду .У.

If cf, окр/с

При контрол! за цими показниками п1сля 10 сеансу, тобто в пер!од тривалого позитивного кл!н!чного ефенту щодо

основного захворювання, дан! зм!нювались, показники насосно! ФункцП й'Гокарду й об,'ем1в практично повернулися до вих1дних величин (таблиця 6.).

Таблица б

Показники центрально!' гемодинам1ки у хворих III групи до та п!сля л!кування

К 1 ш' Р<

158,4 2,5 0,05

39,8 2.6 0,05

68,6 1.8 0,03

38,7 1.8 0,05

1,42 0,1 0,05

Показники скорочузаль-H«i 1 насосноУ функц1й

Статистичн! показники

м1окарду Н + п Р Н ± ш Р

К Д 0, мл 158 3 0,05 133 3; С.05

К С 0, мл 40 3 0,01 32 2 0,05

Франц!я викиду, X 63 2 0,03 65 2 0,03

1 A S 39 2 0,05 33 1 0,03

U cf, окр/с . 1.42 '0.1 0,05 ' 1,32 0,6 0,02

9 хворих з ВХДК npouecl МРТ р!вень таким чином: П1сля сеансу эаф!ксовано

1 супутньою г1пертон1чною хворобою I стадП' в сисгол!чного артер1ального тиску зм1нювався досягнення резо;.знсноТ частоти протягом I п1дняття його на (18 t .4) мм рт.ст., в

подалыкому р1вень систол1чного артер!ального тчску зниэився на (13*

.2) мм рт.ст. у пор!внянн1 з вих!дним р1внем.

Р1вень д1астол1чного й середньогемодннам1чного артерШьного тиску зазнавав акалог1чних коливань: п1дняття ткску в 1дпоа!дно на (13 +.2) мм рт.ст. та (14 ±.2) мм рт.ст. п!д час первого сеансу та повернення до вих1дних даних протягом наступних сеанс1в, залииалися п1сля л!кування (таблица 7).

Таблиця 7

Артер1альний тиск та ЧСС в динамиц! МРТ у.хворих III групи

Показники артер!ального тиску до л1кування 1 сеанс

Н ± . . га М • + . в. [

С ft Д мм рт.ст. Д А Д мм рт.ст. С Д Д мм рт.ст. , ЧСС хвил. 142 ' 3 82 ' 2 102 2 69 2 159 3 95 2. 118 2 66 1

п1сля л!к.

И + и

128 78. 95 69

Як св!дчать дан1, ^введен! в таблиц! 8, в IV труп! (32 хворих) з ВХДК та супутньоа г!пертон1чною хворобою II стад!Г протягом I сеансу п!дбору. 1нди81дуальной частоти заф!ксовано п1дняття середнього гемодинам1чного тиску у вс!х хворих в середньому на (14 +.2) ми рт.ст.. систол1чного тиску - на (22 +.2) мм рт.ст.

Показники насосноГ та скорочувально! ФункцП' м!окарду такон мали тенденц1ю до зб1льшення, фракц!я викиду зросла на 4,3%, ступ1нь зб!льшення передньо-заднього розм!ру л!вого илуночка зр!с на 3,6%, циркулярна швидк1сть скорочення волокон м!окарду зросла незначно. Розм!р к1нцевого д!астол!чного обсягу зростав протягом I сеансу в середньому на (10 £ .3) мл. Тобто в!дбулося значне посилення роботи м!окарду, як за механ!зном Франка-Старл!нга, так 1 завдяки посилення» скорочувальноТ роботи м'язових волокон серця (таблиця 9).

6ртер1альний тиск та ЧСС в динамиц! НРТ у хворих IU групц

Теблиця О

Показники

Статистичн! показнини

артер1ального до л!кування 1 сеанс п1сля Л1иування

тиску Н + .ш Hi . 9 М + .и

С Й Д мм рт.ст. 157 2 ■ . 180 2 156 2

Д ft Д ми рт.ст. 91 2 102 2 8.9 ' 2

С Л Д мм рт.ст, ИЗ 2 125 2 112 . г

ЧСС уд/хвил. • 72 2 68 2 69 2

Таблица Э

Показнини центрально!' геиодннаы|ки у хворих IV групи до л1кування 1 п!сяя I сеансу

. Показники скорочуваль-ноТ Jl насосно!" функц!й м!окарду Статистичн! показники

до л!кування п!сля 1 сеансу ■

К Д 0, мл К С 0, мл Фракц!я викиду, % У. Л S Ucf, окр/с Н ,Е 123 4 58 4 58 ■ 2 30,9 . 1.2 1,18 . 0.05 К + .й 139 3 47 3 64 2 34,5 1.6 1,32 0.06

Таким чином, в результат! впливу ЕИВ у хворих ВХДК в супровод1 г1пертон1чно\" хвороби И стад!!' в1дзначено дост&б 1рне пЦвицення р!вня артер1ального тиску, зб!льнення скорочувальноТ ФункцП wo п1дтвердяуеться зб1ль«енняы к1нцерого

д!астол!чного"^та знииенням мвидкост1 циркулярного скорочення волокон.

Одеркан! результати св1дчать про те, що вплив МРТ на стан серцево-судинно! системи у хворих is супров!дною патолог1ев не е односторонн!м. При початкових стад!лх 1ием1чно1' хвороби серця, коли ще невисокий р!вень порушень л!п!дного оби!ну, при збере«ених резервах м!окарду та судинно!" системи, вплив ЕМВ спрямований на

пол1пзення,а в деяких випадках на нормал1зац1и Функц1онування серцево-судинно* системи, ноб1л1?ац1ю та опт!мальне використання l"i резерв!в.

ч хворих з ЭХДК та сулров!дною г!пёртон!чною хворобоя I стад!V п!сля I сеансу виялено достов1рне . гПдвищення насосноУ ФункцН н!окарду. При подалыаом'у cnocTUpeSieHHi, част1ае-за все гт!сля 4 або 5 сеансу, в!дм!чалося знимення артер!ального тиску не т!льки у пор!внянн1 з' п1дви«енийи показниками на початку л!кування, алэ й у пор!внянн! з вихЦними, показниками, та стаб!л1зац!я його при подальаому спостереяенн! за хворими протягом 2 p'OHIB,

У хворих ■з ЗХДК та сдпров!дноп г1пертон!чной хворобою II стад!!' ефекти МРТ характеризувались ' статистично достов!рним зб!лыиеннян . р!вня ' артер1ального тиску, / п1двищенням ряду показниК1в, що характеризуить скорочувальну та насосну ФункцН м1окарду. Ц! зм!ни св!дчать про перех!д метабол!зму м!окарДа на б!лыя високий р!вёнь, цо вимагае додаткових енергетйчних затрат, зб!лЬиення доставки кисню,. п!двищення швидкост! та ступенй утИл!заЦ1У продукт!в метабол!зму/ • висувалися п!двищен! вимоги до енергозатрат у кард1ом!оцитах.- Ц! "явища у хворих ппертон!чнон) хворобой е ф!энолог!чно небезпечшш! й мояуть. св1дчнти про в!дНосте протипоказання Проведения' НРТ у хворих з ВХДК та супроводною г!перТ0н1чнои хворобою II стадП".

Економ!чна ефективн!сть МРТ

Фактичний економ!чний ефект в!д впровадкення та використання НРТ як основного методу л!кування при ВХДК визначено в розрахунку на контингент хворих, «о л!кувалися у Харк!вському наунвво-дослЦнойу ' 1нститут! терапП в 1909-1991 pp. Економ!чний анал1з фантичних Затрат на л!кування методом МРТ та базовим меднкамйнтознич методом провадйвся на основ! ресурсно-варт1сних тшазшш1з 1?л1н!к! Х!Ш (таблица 10).

■ Таблиця 10 Структура еконоы1чного.ефекту в розрахунку на одного хворого в карбованцях (1989-1991 рр.)

Назва показник1в Базовий метод MPT . Ефективн1сть

Кошти на курс л1куван-

ня стацЮнар 1197,9 882 . 315,1

амбулаторно - 403,1 894,6

Кошти на виплату стац1онар 99.1 51,7 47,4

допомоги по тимчасовоК амбулаторно -. . 9,8 89.5

непрацездатност1

Р1чн1 збитки виробни-

цтва в1д тимчасовоУ гтац1онар 147.9 77,1 70,8

непрацездатност! амбулаторно - ■ 14,3 133,6

Разом

сумарн1 витрати п1д стац1онар - 1447,7 1012,3 435,4 ■

час л!кування амбулаторно __J_ 425,0 1021,7

Ефект на одного хвтого визначений як середньовиведена величина за наявною виб1рком. Для хворих, цо л1кувалися у стац!онар! - 0,88, амбулаторно - 0,12.

435,4 х 0,68 + 1021,? х 0,12 = 505,8 По всьоыу контингенту хворих р1чний фактичний економ1чний прибуток склав 505,8 карбованця на одного хворого.

висновни

MPT е ефективнии методой л1кування . не т!льки хворих з такоа у хворих з супутньою серцево-судиннов патолог1ев. У хворих з ВХДК без супутньоУ- патологИС серцево-судинно!" нэ однотовано зм1н показник!в скорочувально! та насосноГ м1окарду, р!вня артер1аливого тиску як у пер!од виявлення

1.

ВХДК, а 2.

системи функц1й

- 17 -

сенсорних в!дчутт1в. так 1 при подальиому вплив!.

3. Зм!ни показник1в гемодинам1ки п!д впливом МРТ у хворих з ВХДН в сполученн! з 1мен1чнога хворобой серця, стаб1льноп стеночард!еп I, II Функц1онального класу характеризуются достов1рним зб!льненням к1нцевого систол1чного об'ему, зб!льненням ФракцП' викиду, зростаннЯи ступени скорочення передньо-заднього розм!ру л1вого шлуночка та п1двищенням'артер1ального тиску при Ф1ксацП" резонансно!" частоти, як! при наступних впливаХ нормал!зуиться.

4.У хворих ВХДК 1 супугньон г!лергон!чнои хворобою I стад!!' характерно вираяено зб!льшення показник!в снорочувально! здатност1 м!окарду С к!нцевого систол1чного об'ему, фракц!! викиду, ступени скорочення передньо-заднього розм!ру л!вого шлуночка), артер!ального тиску в пер!од виявлення резонансних частот, як! нормал1зувться п1сля зак!нчення впливу ЕНЗ,

5. Як об'ективний критер!й п1дбору !нднв!дуально1 частоти для л!кування хворих з ВХДК'-' в сполученн! з IXC, стаб!льною стенокард!ею 1,11 Функц!'онального класу та хворих з ВХДК в сполученн1 з- ГХ I стад!!" мояуть бути використан! показники скорочувально! спромояност! м!окарду.

6. При наявностГ у хворих сполучення ВХДК 1 ГХ II стад!!' метод МРТ не показано у зв'язку з -р1эко вираненин зб1льыенняи показник!в скорочувально! i насосно!' функцШ м!окарду, як в перiод ф!ксацП' резонансно! частоти так 1 з переходом п1сля цього на 1ндиферентну частоту.

ПРйКТИЧШ РЕКОМЕНДЙЦП

1.-S л!кузанн! хворих ВХДК в сполученн! з серцево-судиннои ' патолог1ега з дост'атньо високим клШчним ефектом моие бути

викорисгано. метод локального впливу квант!в електромагн!тного випром!нювання надвисокочастотного д!апазону.

2. 3 метою досягнення триваЛо! кл1н!ко-ендосноп!чно1' рем!cfY та проф1лактики рецидиву виразково!" хвороби доц!льно проведения повторних курс!в л1кування НРТ протягом першого року -спостеренення за хворим.

3. У хворих з ВХДК та супутньою патолог!ею серцево-судинно!" систени, зокрема: ' IXC, стаб!льною стенокард!ем 1,11 Функц!оналького класу та ГХ I стад!!',' НРТ дае позитивний вплив не

- 18 - '.

Т1лькк на внразкову хворобу, а такой на Центральну та перцфер1йну гемодинам!ку.

4. 9 хворих з ВХДК та супутньоя ГХ II стад.!!' ноиливе пЦняття артер!ального тиску та niдвицення покаэник!в скорочувально! i насосноУ Функц1й ы1окарду у пер 1 од поиуку резонансно! чаетоти, тому таким хворин проведения МРТ не показано.

' СПИСОК ПЫБЛ1ИАЦ1Й

1. Квантов! явища ц б!ологП та медицин!, /й.Т.Нала, МЛ.Яваров, Й.1 .Гончарова, I.Юикля!'в //Препринт, Харн1в, IPC,

' 1991. .

2. Квантова терап!я у кл1ниц! внутр1шн!х хвороб. /Л,Т. Мала, ИЛ.Нвар'ов, Л.I.Гончарова, 1,Ю,к1икля1'в //Препринт, Харк!в, IPC, 1991.

3. К1льк1сна ехокарп,1ограф!я у мл1ниц! внутр1ин1х хвороб. /Л.Т. Мала. ¡0.Г,Горб, Л.I.Гончарова //Препринт, Харк1э, IPC, 1991.

4. Квантова терап!я виразково! хворпби, /ЙЛ .Гончарова //Матер1али Всесоюзно! конференЩ! "Неывдикаментозн! эасоби л1кування у нл1нйц! внутр1шн!х хвороб", Харк!в, 1991. С.19, ' .

5. Диференцьована . терап!я ' хворих з захворввашдай влунково-кишкового тракту,ао приймали участь у л!кв1дацН насл!дк1в авар!! на ЧАСС./О.Я.Бабак, Л.I¿Гончарова, ft.H.Черняк //Матер!ли Республ1кансьио! ' нонференц!,! "Виразков! ураяення ылунково-киткового тракту. Ет!олог!я, патогенез, л!кування, проф1лактика", Д.йпропетровськ, 1992. С.26.

6. Особливост 1 и1крохвильово! резонансно!' терап! 1 хворих хрон1чними залаленнями влунково-кивкового тракту. /Л.{.Гончарова //Чатер1али науково1 кокференцН "ХровЩне запалення та захворювання орган1в травления" , Хари!в, 199!.

7. М!крохвильова резонансна терап1я виразково! хвораби дванадцатипало!' кивки. /Л.I.Гончарова //Зб1рн!к наукових робИ ХНД1 терапП', 1992, С.27-29.

0. Особливост! м!крохвильовоТ терапй хворих внразковои хворобою дванадцятипало! кишки у супроводаенн1 г1пертон!чно1 хвороби. /Л Л.Гончарова //Эб1рник наукових роб!т ЦНД! гастроентеролог!!, Москва, 1992.