Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Место и роль иммунной системы в патогенезе позднего гестоза и воздействие на нее с целью терапии

КЛРКШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

О ^ о

с

Л1ПКО ОКСАНА ПЕТР1ВНА

УДК 618.3-008.6-092-097:615.37

М1СЦЕ ТА РОЛЬ 1МУННО! СИСТЕМИ В ПАТОГЕНЕ31 ШЗНЬОГО ГЕСТОЗУ ТА Д1Я НА НЕ1 3 МЕТОЮ ТЕРАП11

14.01.01 — акушерство та гшеколопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

\л

4//л

ХАРК1В 1997

Дисерташею е рукопис

Роботу виконано в Харювському державному медичному ушвер-ситсп на кафедр1 акушерства та пнекологп /(¡купального факультету МОЗ Укра'ши.

Науковин консультант — акаде\пк HAH Укра'ши, доктор медичних наук, професор, ГРИ-ЩЕНКО Валентин 1ванович, директор 1нституту проблем крюбю-логп та крюмедицини HAH Укра'ши, завщувач кафедрою акушерства та пнекологп № 1 Харюв-ського державного медичного yHi-верситету.

Офвдйш опоненти:

член-кореспондент HAH Укра'ши, доктор медичних наук, професор, СТЕПАНЮБСЬКА Галина Костянтишвна, професор кафедри акушерства та пнекологп Кш'вського нашонального медичного ушверситету im. Богомольця О. О.;

доктор медичних наук, професор, ВОРОН1Н Корнелш Валентинович, завщувач кафедрою акушерства та пнекологп Дншропетровсько! медично! академп;

доктор медичних наук, професор, ЩЕРБАКОВА Валентина Васшпвна, завщувач кафедрою акушерства та пнекологп Харивського шституту удосконалення л1кар1в;

Провщна установа — 1нститут пе/йатрп, акушерства та пнекологп, вщдш патологи ваптносп та полопв АМН Укра'ши, м. Кит. .

Захист вidöyдеться " /у " _ 1997 р.

0 /3 " 30 годит на зааданш спещап1зован$$чено( ради Д 02.38.04 при Хармвському державному медичному ynieepcumemi за адресою: 310022, м. Харк'м, пр. Лента, 4.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютеш Харйвського державного медичного ушверситету (310022 м. Харьав, пр. Ленша, 4). л j Р

Автореферат роз ¡слано " oll " ЖЯтгМЛ. _ 1997 р.

Вчений секретар спещал!зовано'{ вчено! ради кандидат медичних наук, доцент

О. П. Танько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнкть дошдження. Шзнш гестоз ваптних протягом багатьох столпъ залишаеться одним ¡з основних ускладнень ге-стацшного процесу, займаючи центральне мкце в науково-практичному акушерств1 та будучи до нашого часу до юнця не виршеною медичною проблемою.

В останш роки особливу тривогу викликають тенденшя до зростання частота гестсшв, що виникла, широкий мозащизм '¿х переб1гу, зрослий процент тяжких випадив, змшення клппчних прояв1в у виглад малосимптомних форм 1 форм, що протжають атишчно, з тяжкими морфофункщональними порушеннями в материнському та плодовому оргашзмах. Поява тяжких форм хвороби в поеднанш з маломашфестною клппчною симптоматикою значно утруднюе ранню д1агностику шзнього гестозу, а ре-зистентшсть його до л1кування, що провалиться, призводить до зростання перинатальних 1 материнських утрат, перетворюючи шзнш гестоз у вельми важливу медико-сощальну проблему.

За даними Т. Ю. Пестриково! з1 сшвавт. (1994), материнська летальшсть в1д еклампси знаходиться на р1вш 30—35 %о, а перинатальна смерттсть при тяжких формах шзнього гестозу досягае 22,3 %о.

Г. М. Савельева з1 сшвавт. (1992) указуе, що шзнш гестоз посщае трете мюце серед причин материнсько! смертность

Не можна не вщмггити ту обставину, що до цього часу вщсутнш единий погляд на етиолопю та патогенез даного ускладнення.

Числешп теора та кпркування привели до формування р1зних думок 1 настанов, що створюе вщом1 трудноцц в прове-денш профилактики та терапп шзнього гестозу, ставить у дуже складш умови практичного лжаря.

Активне вивчення патоф1зюлопчних мехашзгшв гестозу, застосування сучасних високошформативних метод1в обслщуван-ня ваптних 1 породшей, широкий спектр медикаментозних препарате, використовуваних для л1кування даного контингенту хворих, диктуе необхщшсть узагальнення та проведения широкомасштабна дослщжень, що торкаються ше'1 проблеми.

Усе викладене характеризуе проблему шзнього гестозу як високоактуальну та диктуе необхщшсть проведения подальших наукових дослщжень, яга дозволять бшьшою м1рою визначити етюлопчну сутшсть цього ускладнення, розкрити нов! ¡муно-

лопчш мехашзми патогенезу та на цш гт¡детавi дати рекомендацп лжувально-профшактично1 направленосп.

Даш щодо ¡мунолопчних взаемозв'язюв у людському ор-raHi3Mi, яи з'явилися в останш роки, дають гид ставу по-новому пдайти до вивчення шзнього гестозу з ¡мунолопчних позицш.

1снуюча ептьнють антигенно! структури плацентарного комплексу, печшки та нирок матера де вщбуваються найбшьш виражеш морфолопчш змши при тяжкому гестоз1, теоретично передбачае наявшеть ¿мунолопчно! arpeci'i та ослабления фак-TopiB ¡мунолопчного захисту як одного з основних пускових ме-хан1зм1в розвитку шзнього гестозу. ■

3 указаних позицш бшыдють aBTopiis розвиток шзнього гестозу трактуе, як правило, одноб1чно: або з позицш ¡мунноТ аг-pecii (Л. К. Фазлеева, 1987; П. I. Фогел, 1987; Sibai, 1991), або з позищй ¡мунодефщиту (I. М. Грязнова, Т. В. Златовратська, 1980; А. Н. Чередеев, 1984; Н. В. Стрижова, 1987; В. Н. Беседш, Б. А. Герасун, 1990).

Однак бюлопчш процеси, що вщбуваються в opraHi3Mi та направлен! на забезпечення гомеостазу, завжди мають дем сторо-ни: агресивну та захисну, яи в звичайних умовах знаходяться в стан1 ф1зюлопчно1 р1вноваги. Дискредитац1я rie'i чи iHuioi направленосп ¿мушшх реакций, незалежно в1д етюлоги, завжди приводить до одного й того ж юпшчного ефекту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертащя пов'язана з виконанням кафедрально!" науково-дослщно! теми № Держреестраци 01950023470.

Мета та задача доЫдження. Метою щеГ роботи стало вивчення кл1шко-1мунолопчних взаемовщношень у систем! мати — плацента — плщ при тзньому гестоз1 та ix взаемозв'язив з характером патоф1зюлопчних реакцш та ¡муноморфолопчних змш у нирках, печшщ, головному мозку з подальшим вишукуванням можливостей терапевтично! корекцп.

Виходячи з мети дослщження, при виконанш дано} роботи було поставлено для виршення таи завдання:

1. Вивчити особливосп симптоматики шзнього гестозу на сучасному eTani, виявивши можливу залежшеть юпшчного пе-pe6iry гестозу в!д величини паритету.

2. Дослщити стан ¡мунолопчних реакцш в залежност! в!д ступеня тяжкоCTi шзнього гестозу та характеру запроваджувано! терапи у першо- та повторнородящих.

3. Визначити фракцшний склад б ¡л к/в у ваптних ¡з шзшм гестозом 1 виявити можливий зв'язок IX з шунолопчшши проце-сами.

4. Провести ¡дентифжацно ало- та аутоантитш, ям виявля-ються у ваптних ¡з шзшм гестозом, дослщити блокуючий фактор сироватки кров].- Вивчити взаемозв'язок мЬк ¡мунолопчними ре-агадоми, що вщбуваються, та змшами в плацент!, нирках, печшщ, головному мозку.

5. Провести ¡муноморфолопчне дослщження тканини печшки, нирок 1 головного мозку жшок, я и вмерли внаслщок шзнього гестозу. Вивчити ¡муноморфолопчш змши плацента при шзньому гестозь

6. Вивчити взаемозв'язки нейрогуморальних 1 ¡мунолопчних фактор1в у залежноси вщ ступеня тяжкостз шзнього гестозу.

7. Визначити вшст важких метал1в у кров1 та Ух можливу роль у етюпатогенез1 шзнього гестозу.

8. 3 урахуванням отриманих даних розробити оптимальний комплекс обслиування, Л1кування та профшактики шзнього гестозу.

Наукова новизна. В цш робой вперше всеб^чно вивчеш ¡мунш взаемозв'язки в першо- та повторнопологових для вияс-нення IX патоф1зюлопчно1 участ1 в виникненш шзнього гестозу.

На шдстав1 результате проведеного дослщження вперше виявлено особливоси кшшчного переб!гу, характер ¡мунолопчних реакшй в залежносл ш'д величини паритету. Простежено взаемозв'язок ¡мунолопчних, ¡муноморфолопчних 1 патоф1зю-лопчних реакцш у жшок з шзшм гестозом. Вперше проведено хроматограф¡чшш анал1з низькомолекулярних пептщцв кров! жшок ¡з шзшм гестозом, визначено "захисш" та "агресивш" фракцй, видшено маркери ступеня тяжкосп гестозу, визначено ¡мунокомпетентшсть бшкових фракщй.

Вперше вивчено вмют важких метал ¡в у кров1 жшок з шзшм гестозом, визначено 1х патогенетичну роль у розвитку 1мунно1 аг-рес1г при даному ускладненш.

У результат! проведеного наукового дослщження вперше ви-роблено концепцш, що пояснюе патоморфолопчш та патоф13ю-лопчш зм^ни при шзньому гестоз1 з ¡мунних позищй, розроблено л1кувальш заходи щодо корекцп ¡мунолопчних змш у першо- та повторнопологових ¡з шзшм гестозом.

Практична значущкть роботы. Отримаш нов! даш, що сто-суються етюлоги та патогенезу шзнього гестозу, дозволять роз-ширити ¡снуюч! можливосл та намггити нов! гид ходи до прове-

дення л1кувально-профщактичних заход1в з урахуванням ¡нди-вщуального характеру ¡мунолопчних реакцш та величини паритету, полшшиги яисть дiarнocтики та раннього виявлення шзнього гестозу, що, бсзсумшвно, знизить показники материнськоУ та перинатально! захворюванослт та смертность

Результат проведеного дослщження упроваджено в роботу пологових вщцтень Украшського акушерсько-пнеколопчного центру на баз1 5-го пологового будинку м. Харкова, пологового вщдшення зал]зничного пологового будинку м. Харкова, пологових вщдшень 3-го юишчного пологового будинку, 9-го юишчного пологового будинку м, Запор1жжя, пологового вщдщення 1-го пологового будинку м. Харкова, пологового вщщлення 3-го пологового будинку м. Харкова.

Особистий внесок здобувача. Автором самостшно визначена тема роботи, обгрунтоваш мета 1 задач! дослщження, проаналпо-вано наукову литературу з проблеми, проведен] клшжо-лабораторш дослщження, узагальнеш отримаш результата, сфор-мульоваш висновки та практичш рекомендацп, самостшно впро-ваджсш засоби диагностики та л1кування шзнього гестозу в ме-дичш заклади Украши.

У результат проведених дослщжень на захист виносяться таи основт положения:

1. Гмунна теория шзнього гестозу, певно, е домшуючою в широкому спектр1 юнуючих за тепершнього часу стюпатогене-тичних концепщй, з позицш яко! можливе найбшьш повне пояснения латофгзюлопчних 1 морфолопчних змш, що вщбуваються в оргашзм1 при шзньому гестозк

2. Характер 1мунолопчних реакций при шзньому гестоз! мае ¡ндивщуальш особливосп та залежить вщ величини паритету.

3. Юпшчний переби* шзнього гестозу значною м1рою обумо-влений характером 1мунолопчних взаемозв'язгав, що впливають на морфофункцюнальний стан основних оргашв 1 систем, яи грають кардинальну роль у патоф^зюлопчних мехашзмах тз-нього гестозу.

4. Низькомолекулярш пептиди, будучи маркерами ступеня тяжкосэт шзнього гестозу, справляють вплив на характер ¡мунолопчних реакцш.

5. Посилення ¡мунолопчно!' агресп при шзньому гестоз1 певною м!рою пов'язане з пщвищеним вмютом шкелю в ор-гашзм1 у таких ваптних.

6. Пщ час проведения лкувальних заходов при шзньому гестоз! необхщно враховувати шдивщуальш особливосп ¡муно-

лопчних реакцш i з огляду на це здшснювати медикаментозну терашю.

Апробацш роботи проведена на спшьному засщанш кафедр акушерства та гшекологп № 1 i № 2, патолопчно! анатоми ХДМУ. Основн] положения роботи повщомлено та обговорено на Пленум! правлшня акушер1в-гшеколопв Украши "Шляхи зни-ження материнсько! та перинатально! смертност! при ni3Hix ге-стозах вагггних" (Полтава, 1994), на конферешш молодих учених "Актуальш питания акушерства та пнекологп" (Вшниця, 1995), на конференцп молодих учених "Актуальш проблеми невиношу-вання, ¡нгенсивного виходжування та л1кування передчасно на-роджених Д1тей" (Кшв, 1995), на III Украшському з'Гзд! гемато-лопв i трансфузюлопв (Суми, 1995), на VI KOHrpeci Свггово1 фе-дераци Украшських лжарсысих товариств (Одеса, 1996), на засшанш Харгавського наукового товариства акушер1в-гшеколопв (Харюв, 1997).

Публтаци результатов досл1дження. За темою дисертацп опубликовано 25 наукових poöiT, отримано патент Украши на ви-нахщ № 13413 А вщ 16.12.96.

Структура та об'ем дисертацп. Дисертащя викладена на 243 стор1нках машинопису, складаеться 3i вступу, огляду лггера-тури, 6 глав власних дослщжень, висновюв i практичних рекомендаций. Робота шюстрована рисунками та таблицями (19 ри-сунив i 47 таблиць), обсягом 46 сторшок.

Список використано! лггератури включае 278 poöiT вгтчиз-няних i 193 шоземних автор1в.

3MICT РОБОТИ

Материалы та методы дошдження. Для виконання постав-лених у poöori завдань обстежено 240 жшок у термш ваптноеп 34—40 тижшв. Ус1 обсладуваш були розподшеш на чотири юишчш групи.

I кшшчну групу (контрольну) с клал и 30 (12,5 %) здорових першопологових жшок.

До II юшично! групи увшшло 110 (45,8 %) першопологових, що хворпоть на шзнш гестоз.

III юишчна група (контрольна) представлена 30 (12,5 %) здоровими повторнопологовими.

IV юишчну групу склали 70 (29,2 %) повторноподогових i3 ni3HiM гестозом.

Видшення двох контрольних кгишчних груп (здорових пер-шо- та повторнопологових) викликано необхщшстю проведения пор1вняльного анал1зу особливостей nepe6iry ¡мунолопчних ре-акцш при шзньому гестоз1 у ваптних з аналопчним паритетом.

3 метою вивчення терапевтично'1 ефективност! ¡мунолопчноТ корекцп при п1зньому гестоз1 видыено тага шдгрупп ваптних з II та IV клш1чних труп. 32 (29,0 %) першопологовим i 30 (42,9 %) повторнопологовим проведено традищйне л1кування гпзнього ге-стозу з урахуванням методичних рекомендашй: Прогнозування, д1агностика, л1кування, ведения BariTHocTi та полопв i профшак-тика ni3Hix recTO3iB / За ред. Б. М. Венцковського. — К., 1989. Вони склали дв1 контрольш пщгрупи. До двох основних шдгруп ваднесено 38 (34,5 %) першопологових i 32 (45,7 %) повторнопологових, у яких nln,6ip медикаментозно!' терапп проведено з урахуванням ¿мунолопчного статусу та ¡мунотрогшосп медикамен-тозних npenapaTie, що використовуються для лжування гестозу.

Протягом 2 роюв проведено катамнестичне спостереження за жшками, яга отримали pi3Hi види терапп гйзнього гестозу.

Бшышсть обслщуваних жшок (25,8 %) знаходились у Biui 21—25 роюв, що вщповщае найбшьш активному репродуктивному перюду. Мнпмальний вщсоток (3,4 %) склали жшки старше 40 роюв.

Серед обслщуваних пащенток 90 (37,5 %) жшок були першоваптними, 150 (62,5 %) — повторноваптними, 140 (58,3 %) — першопологовими, 100 (41,7 %) — повторнопологовими. Серед здорових першопологових 11 (36,7 %) були першоваптними, 19 (63,3 %) — повторноваптними. Серед першопологових ¡з шзшм гестозом 79 (71,8 %) були першоваптними та 31 (28,2 %) — повторноваптними.

Наведеш даш указують на переважання першоваптних у rpyni жшок з ni3HiM гестозом i пщтверджують думку Mac Gillivray (1995) про те, що повторш ваптност1, очевидно, грають захисну роль у патогенез! розвитку шзнього гестозу.

У nponeci анагнзу кмшчного MaTepiany виявлено наступну обставину. 3i 150 повторноваптних жшок 49 (32,7 %) здорових i 37 (24,7 %) з ni3HiM гестозом вщзначили настання ваптносп вщ одного й того ж чоловка, у 64 (42,7 %) жшок i3 шзшм гестозом BariTHocTi були вад р1зних чоловшв (повторне одруження). 68 (86,0 %) першоваптних i3 шзшм гестозом i 2 (18,2 %) здорових першоваптних до настання справжньо1 ваптносп використовува-ли мехашчш засоби контрацепцп (презервативи), 5 (45,5 %) здорових жшок i 6 (7,6 %) i3 шзшм гестозом застосовували гормо-

налью контрацептиви, 4 (36,4 %) здорових жшок i 5 (6,3 %) ¡з пшпм гестозом до настання ваптносп не запобцали ш.

Щ даш узгоджуються 31 спостереженнями Mac Gillivray (1995) про бш>ш високий ризик розвитку шзнього гестозу при використанш бар'ерних метсуцв контрацепцп пор1вняно з гормо-нальними.

KpiM того, заслуговуе на увагу той факт, що 3i 180 ваптних i3 ni3HiM гестозом у 136 (75,6 %) ваптшеть протжае з явищами загрози переривання ваптносп у pi3Hi строки геста ui'i. С получения гестозу та загрози переривання ваптносп, мабуть, указуе на можливу под^бшеть ¿мунолопчних мехашзм^в у розвитку цих ускладнень гестащ иного процесу.

У npoueci роботи провалились клшжо-лабораторш та ¡нструменталып дослщження: юпшчний анал1з Kpoßi з пщраху-ванням KÜibKOCTi тромбощтв, юпшчний анал1з ceni, визначення вм1сту цукру в Kpoßi та ce4i, групи Kpoßi та Rh-фактору, визначення бшив i бшкових фракцш в кров], креатиншу, сечовини, бинрубшу, показниив скипально1 системи Kpoßi, електрокардю-граф1я.

У раз! потреби додатково проводились спешальш дослщження (анал'п ceni за Зимницьким, за Амбурже), консуль-тацц Л1кар]'в сум^жних спещальностей: терапевта, невропатолога, ендокринолога, отоляринголога, офтальмолога.

yd BariTHi були пщдаш ультразвуковому обслщуванню за допомогою апарату складного сканповання "Алока-ССД-256" (Японш), що працюе за типом cipo'i шкали в реальному масштаб] часу.

Ультразвукове обслщування ваптних проводилось у вщповщност] до методичних рекомендацш JI. С. Перааншова, В. Н. Демидова (1982).

Ус]м хворим, KpiM загальноприйнятих клшжо-лабораторних i ]нструментальних метод ¡в дослщження, проводились спещальш ¡мунолопчш дослщження; визначення комплементу за методикою JI. В. Антипенсько! 3i сшвавт. (1985); циркулюючих ¡мунних комплекс]в за допомогою реакцц прециштацц ix у розчиш пол1е-тиленглжоля; илькосп Т-л1мфоцит1в за допомогою реакцц ро-зеткоутворення за методикою Brown et al. (1975); кшькосп В-л1мфощтв у реакцц розеткоутворення за участю антисироват-ки та комплементу (В. Н. Нштша, 1983). Визначення Th i Ts провалилось у реакцц спонтанного розеткоутворення з добавлениям теофшну, виходячи з того, що Th е теофшнрезистентними, a Ts — теофшнчутливими; визначення Тк з використанням

мжротесту оцшки клтшно! цитотоксичносп по виходу гемог-лобшу з лизованих еритроцитчв (Ю. М. Зимина, 1984). Визначен-ня антитш та ix антигенно! специф1чносп провадилось за допо-могою макротесту (Ivachkova et al., 1969) в модифкаци JI. В. Ан-типенсько1 31 сшвавт. (1978); блокуючо! активноси сироватки KpoBi — за методикою JI. В. Антипенсько! 3i сшвавт. (1986), индексу взаемодн л1мфощтв у зм1шанш культур! л1мфоцит1в — за методикою М. Б. Самбур (1991).

У плаш обслщування визначали в сироватщ кров1 вмют ад-ренокортикотроп1ну, кортизолу, р-ендорф!шв. Визначення гор-MOHiß провадилось радЫмунолопчним методом з використанням тест-набор1в "Cis" (Франщя), тест-набор1в "DRG" (Н1меччина).

Визначення в сироватщ кров1 вмклу важких метал ¡в — кадмш, свинцю, мци, юкелю, кобальту та цинку — провадилось методом ядерних реакцш.

Ус1м обслщуваним проводилось фракщонування бшюв сироватки ' KpoBi методом прямо! гель-хроматограф^' на гел1 Toyopearl HW40F, яка дозволяв видшяти речовини з молекулярного масою вщ 100 до 10000 дальтошв i добиватись ix 100 % виходу. Хроматографпо здшснювали згщно з шструкщею "TSK — gel Toyopearl packyng manual" (1991). Елющю провадили в мо-дифкацц П. I. Потейко (1991).

Комплекс обслщування включав у себе також морфолопчш та ¡муноморфолопчш дослщження плацент, печшки, нирок, головного мозку.

Матер1алом для дослщження послужили плаценти 180 Ж1-нок, хворих на шзнш гестоз, i тканина головного мозку, печшки, нирок, я и було взято у 8 жшок, померлих внаслщок тяжкого п1знього гестозу. Дослщжувались також тканини печшки, нирок i головного мозку 11 мертвонароджених ввд матер1в 13 шзшм ге-стозом у термш1 гестацй 34—40 тижшв. Контролем були плаценти 60 здорових ваптних i тканини печшки, нирок, головного мозку 10 мертвонароджених, що загинули штранатально вна-слщок гостро! rinoKcii (передчасного вщшарування нормально-розм1щено1 плаценти, обвиття пуповиною навколо шш) у здорових жшок у TepMim гестацц 34—40 тижшв.

Препарата для морфолопчного дослщження забарвлювали гематоксшином i еозином, шкрофуксином за Ван-Гизоном. Ри-бонуклеопротещи (РНП) виявляли реакщею Браше (контроль провадили з кристал1чною рибонуклеазою), дезоксинуклеопро-тещи (ДНП) — реакщею Фельгена — Россенбека (контроль-пдрол1з i3 соляною кислотою), нейтралы« мукополюахариди виз-

начали реакщею з шиф-йодною кислотою (ШИК-реакшею) з сср!ею контрол1в за В. В. Виноградовим 1 Б. Б. Фуксом (1961).

Кр1м того, дослщження провалилось за допомогою ¡муно-флюоресцентних методов. При цьому використовували моно-клональн! антитка сери 1КО НПО, "Медбюспектр" 1КО-1 (НЬА-Ог-антиген), 1КО-31 (СБ8-Т-супресори), 1КО-80 (ус! Т-та В-л1мфоцити), 1КО-87 (уй Т-лшфоцити), 1КО-86 (СД4-Т-хелпери), 1КО-91 (С022 - В-л1мфоцити), 1КО-ГМ, (макрофаги, природш кшери) та флюоресцентну сироватку Р(ав)2 — фрагмента кролячих антитш проти мишачих ¡муногло-булш1в, м1чеш Ф1ТЦ, а також антисироватки до 1ц А,М,С,С-3 — фракцп комплементу (НД1 епщемюлоги та мкробюлогн ¡м. Га-мал е1, м. Москва).

Препарата вивчали за допомогою люмшесцентного мжро-скопу МЛ-2 з використанням спгглоф1льтр1в ФС-1-2, СЗС-24, БС-8-2, УФС-6-3.

Вщносш об'еми основних структурних компонентов у плацент! визначали за допомогою с1тки Г. Г. Автандилова на апарат1 "1нтеграл-2М" за загальноприйнятою методикою (А. П. Милова-нов, 1989).

Статистична обробка отриманих даних виконувалась методом вар1адшно1' статистики з використанням критерпо Стью-дента — Фшера.

Результата вважали достовфними при Р < 0,05. Статистичну обробку проведено на ЕОМ "ЕС-1052" за стандартною програ-мою статистачно1 обробки медико-бюлопчноУ шформацп.

Результата дослщження

У результат! проведеного дослщження виявлено тенденщю до збшьшення частота шзнього гестозу у повторнопологових як при неускладненому, так ! ускладненому шзшм гестозом перебшу попередньо! ваптност!. У 55,7 % випадгав наявшеть шзнього гестозу при попереднш ваптност! не виключала його розвитку при наступних. У 41,4 % ваптних розвитку шзнього гестозу передував неускладнений переб1г попередньо1 ваптност!. У 86,0 % випадк!в п!зн!й гестоз виявлявся у першоваптних, що використовували до настання ще! ваптност! мехашчш засоби контрацепци, у 42,7 % повторноваптних ¡з шзшм гестозом ваптност! наставали вщ р!зних чоловиав, у 24,7 % — вщ одного й того ж чоловка, що вказуе на бшьш високий ризик розвитку шзнього гестозу при ваптност! в повторному шлюбь

Таким чином, наведет дат з великою часткою iMOBipHOCTi свщчать про участь ¡мунолопчних мехашзм1в у виникненш п1знього гестозу. У 75,6 % випадыв шзшй гестоз сполучаеться з загрозою переривання ваптност1 (в анамнез!), що, можливо, указуе на ¡дентичшсть ¿мунолопчних мехашзм!в, яю викликають розвиток дих ускладнень.

Кщшчн! симптоми тзнього гестозу у першо- та повторно-пологових мають певш вцщщност1. В результат! проведено! роботи установлено, що найбшьш частою машфестащею тзнього гестозу у першопологових е ппертензк (у 91,8 %), а у повторнопо-логових — набряки (у 95,7 %). Класична тр1ада Цангемейстера у першопологових зустр1чаеться в 33,6 % випадыв, а у повторно-пологових — у 5,7 % випадыв. При сполученш симптом1в шзнього гестозу у першопологових част!ше зустр1чаеться ком-бшащя rinepreH3ii' та протешури (50,0 %), а у повторнополого-вих — набряыв i гшертензн (31,4 %). Сполучення тшьки набряыв i npoTeiHypi! в бшыдоси випадыв не характерно для першопологових, а гшертензц та протешурп — для повторнопологових, що вказуе на вщмшносп в юишчному перебегу шзнього гестозу в за-лежносп вщ величини паритету.

Результата ¿мунолопчних i 1муноморфолопчних метод!в дослщження при шзньому гсстоз! виявили вщмшност! ¿мунних взаемозв'языв у першо- та повторнопологових (табл. 1, 2).

Заслуговуе на увагу той факт, що у першопологових з неф-ропаиею I та II ступеня в Kpoci переважають алоантитша, в той час як при прогресуванн! гестозу (нефропаия III ступеня, пре-еклампс!я, еклампая) icTOTHO збшыиуеться ыльысть i аутоантитш (Р< 0,05).

При визначенш антигенно! специф1чност1 виявлених ан-титш установлено, що у першопологових з нефропат1ею I та II ступеня переважають антитша, специф!чш у вщношенш анти-reHiB плацента (витрата комплементу склала 0,45±0,02 од. оп. щш.), при нефропатй III ступеня — до антигешв печ!нки та ни-рок (витрата комплементу 0,28±0,01 та 0,32±0,01 од. оп. щш. ваповщно), в випадках прееклампсй' та еклампсй додатково виз-начаються антитша, специф1чн1 до антигешв головного мозку (витрата комплементу 0,28±0,02 од. оп. щщ.) з чим, певно, мож-на, будь-якою млрою, пов'язати та пояснити ураження центрально! нервово! системи при еклампсП та прееклампсй.

У першопологових з шзшм гестозом у плацент! зареестро-вано достов!рне пщвищення (в 2 рази) материнського та плодо-

Таблиця 1

1мунш взаемозв'язки у першопологових з шзшм гестозом 1 здорових першопологових

""\Показники Комп- Алоан- Аутоан- ЦИК, т, т„, т„ тк, В, Блокую- 1ндекс

лемент, титша, титша, % % % % % % чии взаемоди

Юл- ГЕ % % фактор, - л1мфо-

ШЧЖ групп умовн. од. цит1в

46,0 12,6 7,3 0,05 45,8 24.5 36,5 8,5 13,5 0,29 0,45

Здоров! + + ± ± ± + + + ± ± +

першопологов1 0,09 0,5 0,3 0,02 3,8 3,1 3,2 0,6 2,0 0,02 0,10

Першопологоя!

з газшм гестозом

А. Нефропатш 31,3* 21,9* 8,6 0,06 39,3 19,5 27,5* 10,3 13,7 0,10* 0,64

I ступени ± ± + ± ± + + ± + + ±

0,8 0,3 0,8 0,016 3,1 2,1 3,1 0,7 1,7 0,04 0,14

32,4* 22,7* 8,9 0,07 40,1 19,0 25,2* 11,1 13,5 0,09* 0,69

Б. Нефропатм + ± + ± + ± ± + ± ± ±

II ступеня 0,7 0,5 0,6 0,010 2,9 2,9 2,9 0,8 1,9 0,02 0,20

26,6* 26,7* 18,2* 0,08 37,2* 18,8 26,1* 14,2* 13,1 0,71*

В. Нефропат ¡я + ± ± ± ± ± ± ± ± Немае +

III ступеня 0,72 0,8 0,8 0,020 2,1 3,3 2,7 0,5 2Д 0,11

27,17* 27,2* 20,4* 0,09 36,1* 18,1 24,6* 14,9* 13,4 0,79*

Г. Прееклампсш ± + + ± ± + + ± ± Немае ±

та еклампсш 0,63 0,8 0,9 0,012 2,3 2,2 2,9 0,6 2,0 0,19

* Р<0,05 у пор^внянш 31 здоровими першопологовими.

Таблиця 2

Тмунш взаЕмозв'язки у повторнопологових з пшим гестозом I здорових повторнопологових

"\Показники Комп- Алоан- Аутоан- ЦИК, т, Ть, т„ тк, В, Блокую- 1ндекс

лемент, титша, титша, % % % % % % чий взаемодп

Юл- ^^ ГЕ % % фактор, Л1мфо-

шчш групи умовн. од. ЦИТ1В

44,9 И,9 9,6 0,05 45,5 24,6 38,6 8,7 14,5 0,34 0,50

Здоров1 + ± + ± ± ± ± + + ± +

повторнопологов 1 0,09 3,7 0,7 0,010 3,6 2,2 2,8 0,9 2,1 0,04 0,12

Повторнопологов

1 30,9* 13,9 26,3* 0,05 43,6 22,4 38,4 9,2 16,2 0,30 0,70

з ШЗН1М гестозом ± + + ± ± ± + + ± ± ±

А. Нефротатщ 0,91 1,8 2,6 0,011 2,9 1,8 2,3 0,6 2,3 0,06 0,21

I ступеня

29,1* 14,1 30,8* 0,05 43,0 21,9 38,0 9,8 16,7 0,27 0,76

Б. Нефропат1я ± ± + ± ± ± ± ± + ± ±

ГГ ступеня 0,72 1,7 3,9 0,019 2,4 2,0 2,9 0,8 2,4 0,03 0.24

26,5* 18,4* 32,4* 0,03 41,2 19,0 37,9 10,0 17,1 0,12* 0,80*

В. Нефропатш ± ± ± + + + + + ± ± +

Ш ступеня 0,57 0,6 3,8 0,010 1,9 2,1 2,2 0,7 2,6 0,07 0,10

25,2* 19,2* 33,1 0,03 40,1 18,3 36,0 10,6 18,1 0,87*

Г. Прееклампа ± + ± ± ± + + + ± Немае ±

я 0,63 0,7 ' 3,2 0,009 2,6 2,6 2,6 0,9 2,5 0,16

та еклампсм

* Р<0^05 у пор1внянш 31 злоровими повторнопологопими.

вого ф1брино£ду, в 3—4 рази — склеених ф1бринсвдом ворсин 1 достов!рне звуження м!жворсинчастого простору (рис. 1).

Г ( — материнський ф1брино'1д;

— плодовий ф1брин<мд;

— м1жворсинчастий простер;

— дишнки ворсин, що склееш ф1бринощом; Р<0,05 для уск локазшпов м!ж трупами

Рис. 1.

Результата морфолопчного дослщження плацент першопологових

Посилене утворення материнського та плодового ф1бринощу можна розщнювати як результат напруження ¡мунолопчних взаемо-зв'язгав м1ж мапр'ю та плодом. Це ж пщтверджуеться вадповщними 1му1галог1чними показниками: на фон! пщвищення продукци алоантитш мало Miene зниження супресорно!" функцп лтфощтв i вщеутшеть або зниження блокуючо! активности си-роватки кров1, фактор1в, що гальмують вироблення антитш.

Виражене вщкладення материнського ф1брино'1Ду) утворення конгломерат!в 3i склеених ф1бринощом ворсин веде до звуження мгжворсинчастого простору, а отже, до порушення маточно-пла-центар^ого кровообпу, .¡шемй пладенти, збшьшенню перекисно-го окисления лшдав, що призводить до зруйнування ендотелпо судин,/викиду ендотелш1в, вазоконстрикцц, що е основним у патогенез! шзнього гестозу.

Таким чином, простежуеться четкий взаемозв'язок м1ж ¡му-нололчними, шуноморфолопчними та патоф1зюлопчними про-цесами, що вщбуваються при шзньому гестозь Напевно, в результат! перехресного ¿мунолопчного реагування, що мае Miciie при наростанш тяжкост! гестозу, у ваптних починають виробля-тися аутоантитша, що уражають органи, антигенна структура яких под1бна до плаценти. Такими е нирки та печшка, порушення функци яких, у свою чергу, призводить до пщвищення про-никност1 Kanmipiß, розвитку набряив, протешурй та шших симптом1в шзнього гестозу.

Звертае на себе увагу та обставина, що у повторнопологових i3 ni3HiM гестозом збшьшення аутоантитш (у 2 рази) переважае над ростом алоантитш (див. табл. 2). Якщо урахувати дан! М. I. Китаева 3i ствавт. (1975), що аутоантитша сприяють пщвищенню проникност! катляр1в i виходу рщини з судинного русла в мщклгошний npoerip, стае пояснимою часта наявшеть набряк!в як единого симптому шзнього гестозу при легкому його nepeoiry у повторнопологових.

При визначенш антигенно! специф!чност! виявлених антитш установлено, що при нефропаш I та II ступеня у повторнопологових переважають антитша, специф!чн! до антигешв нирок (витрата комплементу склала 0,48+0,03 од. оп. хцш.), при нефро-патП III ступеня додатково визначаються антитша до антигешв плаценти (витрата комплементу 0,34±0,02 од. оп. щ!л.), при пре-еклампси та еклампси до антигешв печшки та головного мозку (витрата комплементу 0,43±0,04 та 0,28+0,02 од. оп. щш. вщповщно).

Цим, мабуть, певною Miporo можна поясните особливоеп юншчного nepeöiry шзнього гестозу у повторнопологових у за-лежноси вщ ступеня його тяжкость

Слгд вщзначити, що поряд з достов1рним збшыпенням кшькост1 аутоантитш у повторнопологових з шзшм гестозом бло-куюча актившсть сироватки KpoBi та супресорна функщя Л1мфо-шгпв у них ÄOCTOBipHO не вщр1зняються ßia здорових ваптних, що, як видно, i забезпечуе бшьш легкий nepeöir шзнього гестозу у таких ваптних.

При тяжкому nepe6iry шзнього гестозу у повторнопологових (нефропат1я III ступеня, преклампс^я та еклампоя) достов1рного збшьшення ршпя аутоантитш у пор1внянш з його легким пе-peöiroM (нефропат!я I та II ступеня) не вщм1чено, однак у випад-ках тяжкого nepe6iry практично повнютю вщсутшй блокуючий фактор сироватки Kpoei, що обмежуе ушкоджуючу дио антитш, i цим, очевидно, обумовлюються тяжи морфолопчш ушкоджен-ня гепаторенально1 системи при кшшчно невираженому тяжкому шзнъому гестоз1.

У повторнопологових як при легкому, так i при тяжкому nepeöiry шзнього гестозу вщм1чено достов1рне збшьшення плодового ф1бринощу в плаценп, в той час як материнський ф!брино1д пщвищений тшыси при тяжкому nepeöiry (нефропатся III ступеня, прееклампшя, еклампая) (табл. 3). Збшьшення материнського ф1брино1ду при тяжкому гестоз1 корелюе з пщвищенням про-дукци алоантитш (г = 0,77).

Таким чином, результата дослщжень дозволили зробити висновок про те, що ¡мунш, ¿муноморфолопчш взаемозв'язки та юишчт прояви п1знього гестозу у першо- та повторнопологових мають icTOTHi вщмшность У першопологових домшуе ¡мунна агрес1я (падвищення вироблення антитш, шдвищення шдексу взаемоди л1мфощтв) на фош зниження захисних фактор1в (зниження Ts та блокуючо? активности сироватки кровх); В1Дм1чено переважання алоантитш, специфкних до антигешв плаценти, в тяжких випадках за рахунок перехресного ¡мунолопчного реа-гування, падвищення продукцй аутоантитш, специф1чних до антиген1в печшки, нирок, головного мозку; збшьшення материнського та плодового ф^бринощу в плаценп, що свщчать про напруження ¡мунних npouecin; звуження м1жворсинчастого простору, як наслщок — розвиток шемц плаценти з наступним викидом бюлопчно вазоактивних речовин i спазмом судин.

У повторнопологових захисш ¿мунш мехашзми бшьш вира-жеш, шж у першопологових, на що указуе збкьшена пор1вняно

Таблиця 3

Вщносний об'ем ф|'брино1дно1 субстанщГ в плацентах повторнопологових при шзньому recT03i pi3Horo ступеня тяжкоеп

Показники Клшчш групп Материнський ф1брино'щ, % Плодовий ф1бринощ, % Дшянки ворсин, склеених ф1бри-нощом, % МЬкворсинчастий npocrip, %

А. Здоров1 повторнопологов1 2,9±0,28 2,3+0,10 2,98±0,б0 19,9±2,2

Повторнопологов! з ni3HiM гестозом

Б. Нефропатш I ступеня 3,2±0,21 4,4+0,18* 6,35±0,45* 15,9±1,8

В. Нефропатш II ступеня 3,3+0,20 4,б±0,12* 6,5210,42* 14,8+1,5*

Г. Нефропатш III ступеня 3,9±0,12* 4,9±0,20* 7,12+0,34* 12,9+1,1*

Д. Прееклампс1я або еклампс1я 4,1+0,19* 4,9±0,12* 7,90+0,45* 11,9±1,7*

* Р<0,05 по вщношеяню до здорових повторнопологових.

з першопологовими блокуюча актившсть сироватки кров1 та супресорна функц!я лтфоцитш. Цим, цшком !мов!рно, обумо-влений бшьш частой легкий переб!г тзнього гестозу у повторно-пологових, незважаючи на пщвищену продукцно аугоантитш. Збшынення плодового ф1бринощу у повторнопологових свщчить про посилення компенсаторно-пристосувальних мехатзм1в, при зриванш яких посилюеться продукц1я алоантитит 1 синтез мате-ринського ф1бринощу.

Слщ вадзначити, що для уах ваптних з тзн1м гестозом характерне зниження комплементу, який, мабуть, витрачаеться на вироблення антитш, збшьшення шдексу взаемоди лшфоцитш, що свщчить про виражешсть ¡мунолопчних реакцШ, збшьшення дишнок склеених ({лбриноУдом ворсин 1 звуження м1жворсин-частого простору, в результат чого порушуеться маточно-плацентарний кровооб1г (див. табл. 1—3, рис. 1). Наявшсть у трофобласт! ваптних з гестозом антигенних детермшант НЬА-Ог, що вщсутш у здорових ваптних, приводить до вироблення антиН ЬА-Ьг-антиты, ям сприяють розвитку гшертензн.

Необхщно пщкреслити, що при ¡муноморфолопчному дослщжент плацент першопологових, яи загинули внаслщок еклампсп, юптини, що реагують з моноклональними антитшами 1КО-1, проти антигешв НЬА-Ог вадм1чались достов1рно рхдше, шж при бшьш легких формах тзнього гестозу (1,2±0,04 та 2,8±0,06 у перерахунку на 100 клшш вщповщно). Це, певне, пояснюеться тим, що при еклампсп вщбуваеться зрив компенса-торних мехашзм]в 1 перш за все захисно! функцп трофобласту, в результат! чого НЬА-Ог-антиген проникае до плоду. Указана гшотеза пщтверджуеться тим, що цей антиген виявляеться в пе-риваскулярних просторах печшки, нирок 1 головного мозку плода, чим 1 можна певною м1рою поясните ¿муноморфолопчш змши, як1 виявляються в вщповщних органах у плодш, що загинули при тяжкому перебпу тзнього гестозу.

При ¿муноморфолопчному дослщженш плацент повторнопологових, яю загинули внаслщок еклампсц, в трофобластт НЬА-Ог-антиген визначався достов1рно частице, шж при бшьш легкому перебцу тзнього гестозу (4,3±0,08 та 2,4±0,06 у перерахунку на 100 клшш ввдповщно), 1 практично не виявлявся в периваскулярних просторах печшки, нирок ! головного мозку плод1в, що свщчить про бшьш розвинеш компенсаторно-пристосувальш мехашзми та бшьшу ¿мунолопчну захшцешсть плода у повторнопологових.

Хроматограф1чний анализ сироватки обслщуваних ваптних виявив достов1рш змши фракцШного складу низькомолекулярних пептид ¡в при шзньому гестоз1 пор1вняно 3i здоровими ваптними (рис. 2, 3).

Достсшрних вщмшностей у BMicTi фракщй середнгх молекул у першо- та повторнопологових з ni3HiM тестозом pi3Horo ступеня тяжкосп не виявлено, однак мають мюце вщмшносп пор1вняно 3i здоровими ваптними "(табл. 4, 5). Загальний вмют середшх молекул у/ваптних з п1зшм гестозом достов1рно вище, шж у здоро-вих ваптних, причому, чим тяжче гестоз, тим вище загальний вм1ст середнк молекул (г « 0,83). BMicT фракци D (молекулярна маса 3120+20 дальтошв) i сумарний вм1ст фракщй В i В] (молекулярна маса 4220±50 та 3930±20 дальтошв) значно змен-шеш при тяжких формах гестозу: так, при нефропати III ступеня BMicT 2>-фракци в 2,5—3 рази, а при прееклампсй та еклампсп — майже в 6—8 раз!в нижче, нск у здорових ваптних.

Вмют окремих фракщй F(2560±20 дальтошв), G(2360±20 дальтошв), G!(2200±30 дальтошв), Н(1550±30 дальтошв), Hi(1240±40 дальтон!в) вариое в залежносп вщ ступеня тяжкост1 гестозу, однак вдопчено загальну тенденщю до значного сумар-ного збшьшення перел1чених фракцш пеотщцв при тяжких формах гестозу. KpiM того, фракци G! та Hj виявлено тшьки в ви-падках прееклампсй та еклампси, що дае пщставу вважати ix маркерами тяжкое^ гестозу.

Найлегхш фракци F, G, Gb Н, Hj належать до ендотоксишв (Dzurik, 1979). Будучи продуктами пдрол1зу бйшв, вони токсично дшлъ на оргашзм, призводячи до ураження життево важливих орган1в — печшки, нирок, головного мозку (Е. М. Султанова 3i cnißaBT., 1989). Цим, мабуть, i пояснюеться збшьшення перел1че-них компонентов при тяжкому nepe6iry шзнього гестозу.

Фракци В, Bi D, напевне, грають захисну роль, тому що ix зменшення корелюе 3i збшьшенням ступеня тяжкост! гестозу.

Виконана в робоп серш дослщжень по визначенню блокую-чого фактору сироватки Kpoei з добавлениям фракци D показала, що фракщя D мае ¡мунокомпетентшсть i, певно, сприяе пщви-щенню блокуючо! активное^ сироватки Kpoßi. Цим фактом, можливо, пояснюеться значне зменшення указано! фракци-на хроматограмах у ваптних з шзшм гестозом i надто низькою бло-куючою актившетю сироватки кров1.

При визначенш важких метал1в у кров1 ваптних з шзшм гестозом виявлено, що при тзньому геекш мае мюце пщ-вищений BMicT шкелю (у здорових першопологових BMicT Hi-

А,*,

Гельфшьтращя на ко-лонщ 16/400 мм, гель Toyopearl HW40F.

Рухома фаза: Na-HP04 0,02 М, Nad ОДМ.

Сечовина 0,1 М,рН 7,00.

Швидюсть потоку 1,66 мл/хв.

AUFS — оптична щшь-шсть.

Ve — об'ем елюента, що вимивае фракщю при гельфЬхьтрацй.

Vo — "мертвий" об'ем (бшки з молекулярною масою бшыне 10 000 даль-

TOHiß).

А, В, С, D, Е, F, G -фракци пептидш.

Рис. 2.

Хроматограма сироваткових пептид ¡в здорово? ваптно'!

Рис. 3.

Хроматограма сироваткових пеггошв ваптно! з тяжкою формою тзнього гестозу

Таблиця 4

Bmíct фракцш середнк молекул у вщсотках (вщ суми площ пщ шками).^ у першопологових з тзшм гестозом p¡3noro ступеня тяжкосп

Пептиди Bmíct СМ

у вщсотках в В, С D Е F G Gl H н,

fori- до загаль-

hí4hí групи ного бшка

4,6- 8,4 5,3 58,6 24,6 1,8 6,9 8,4

I. ЗдороВ1 першо- ± . + ± + + + + ± — — —

пологов1 0,3 0,7 0,8 4,2 1,7 0,2 1,5 2,2

И. Першопологов1

з п13н1м гестозом

7,9* 5,9 6,0 48,9 20,4* 1,9 7,3 14,2

А. Нефропат]я + + ± + + ± ±— ± — — —

I ступеня 0,9 0,2 0,3 3,8 1,2 0,4 1,2 2,5

7,9* 5,1 5,8 54,2 19,1* 3,1 8,2 13,9 15,6

Б. Нефропатся + + + ± ± ± + ± — + —

II ступеня 0,2 0,7 0,6 4,4 0,9 1,1 1,6 2,3 2,1

14,2* 7,4 3,2* 56,3 7,2* 5,6* 17,1* 14,2* 15,8

В. Нефропатш + ± + ± ± ± + + — + —

III ступеня 0,6 0,5 0,6 3,6 0,6 1,3 1,5 1,7 2,6

15,6* 5,9 3,0* 55,8 2,9* 6,8* 1,2 16,2 1,6

Г. Прееклампая + + ± ± ± + F+G ± ± ±

та еклвмпсш 0,3 0,4 0,4 4,7 0,4 2,1 42,7*±4,3 0,9 3,1 1,2

* Р<0,05 по вщношенню до здорових першопологових.

Таблиця 5

Bmíct фрагацй середнк молекул у вщсотках (вщ суми площ nía тками) у повторноиологових з шзшм гестозом р13ного ступени тяжкосп

Пептид и Bmíct СМ

у вщсотках В В, С D Е F G G, H н.

Kjii- до загаль-

HÍ4HÍ групи \ ного бшка

I. 3flOpOEÍ 4,9 7,9 6,1 57,7 28,8 1,8 6,8 8,0

повторно- ± + + + + + + ± — — —

пологов1 0,2 0,9 0,7 3,9 1,9 0,2 1,5 2,4

II. Повторно-

пологов1 з П1знш

гестозом

7,8* 6,8 5,3 57,9 28,2 1,9 8,0 13,9 — — —

А. Нефропапя ± ± + ± + + + +

Iступеня 0,7 0,7 0,8 4,5 1,7 0,2 1,2 2,8

7,9* 7,2 5,7 "ТПГ1 27,8 2,7 10,5 12,6 14,9

Б. Нефропатщ + ± ± ± ± '± ± + — + —

II ступеня 0,6 0,4 0,7 4,2 1,8 1,9 2,0 2,9 ■1,7

14,8* 6,0 4,9 49,7 12,4* 4,9* 16,2* 14,8* ¡ ' 15,2

В. Нефропатш ± ± ± + + ± + + + —

III ступеня 0,6 0,8 0,7 3,9 1,2 1,7 1,3 1,9 Ч 3,4

15,4* 4,9* 3,2* 51,4 4,8* 6,2* 15,9 1,4

Г. Прееклампсш + + ± + + + • F+G ± , ±

та еклампсш 0,4 1,2 0,9 4,5 0,9 2,4 40,5*±5,6 0,7 2,7 ' _ 1Д

* Р<0,05 по вщношенню до здорових повторноиологових.

келю склав 40,2±3,74 мкг/дл, у першопологових з шзшм гесто-зом — 85,6±6,03 • мкг/дл, у здорових повторнопологових — 40,8+3,7 мкг/дл, у повторнопологових з шзшм гестозом 79,93+9,21 мкг/дл (Р < 0,05). Вадомо, що шкель здатний виклика-ти сеншбшзацпо оргашзму без наявносп антигенпредставляючих кл1тин шляхом прямо! стимуляцп Т-лшфощтв, яка не галь-муеться антитшами до молекул Н1А (Г. Н. Дранник з1 ствавт., 1994). Шм, очевидно, певною м!рою пояснюеться пщсилення 1мунолопчно1 ягресп при шзньому гестозь

Вивчення взаемозв'язюв ¡мунолопчних I нейрогуморальних факторов при шзньому гестоз! виявило, що у ваптних з шзшм гестозом достов1рно збшьшено вмют АКТГ, кортизолу та зни-жено вмшт |3-ендорфш1в пор1вняно з1 здоровими ваптними (табл. 6).

Виявлеш нейрогуморальш взаемозв'язки можна пояснити тим, що (З-ендорфши, як регуляторш нейропептиди, гальмують продукций рел1зшг-фактор1в, АКТГ як наслщок, кортикосте-родав 1 катехолампив 1 тим самим обмежують реакцпо у вщповщь ппоф1зарно-наднирково! системи матер! на стрес, що виникае в результап ¿мунного ураження оргашв при шзньому гестсш.

Таблиця 6

Вм1ст р-ендорфш1в, АКТГ 1 кортизолу : б кров! здорових ваптних ! з шзшм гестозом

^---^Показники Кл1- шчт групи ¡}-ендорфши, нмоль/л АКТГ, нг/л Кортизол, нмоль/л

I. Здоров1 першо- пологов1 25,1±1,21 27,6±2,36 328,7+52,19

II. Першопологов1 з шзшм гестозом 18,9+1,74 37,5±2,16 593,18+42,6

III. Здоров! повторно-пологов1 27,9± 1,37 26,9+2,12 396,4+64,72

IV. Повторнопологовг з тзшм гестозом 22,3± 1,92 34,6±3,2 519,26+53,9

Р[_„ < 0,05 РШ-гу<0,05 Р1-11 < 0,05 Рш-1у < 0,05 Р,_п < 0,05 Рщ—гу < 0,05

Таким чином, у результат проведеного дослщження вияв-лено взаемозв'язки мЬк клш1чними симптомами, патоф]'зю-лопчними, морфолопчними, бioxiмiчними, нейрогуморальними та ¡мунолопчними змшами, як1 вщбуваються при шзш.ому ге-стоз1, що дозволяе пояснити бшышсть патоф[зюлопчних кон-цепцш ni3Hboro гестозу з ¿мунних позищй, особливост1 юйшчного nepe6iry ni3Hboro гестозу в залсжносп вщ величини паритету.

Отжё, стае очевидною необхщшсть проведения диференцш-ованого, Дндивщуального комплексного л1кування шзнього гестозу з урахуванням ¿мунолопчних показниюв i ¡мунотропносп медикаментозних препарата, що використовуються для Л1куван~ ня шзнього гестозу.

Першопологовим, у яких, як правило, мало мкце пщсилен-ня ¡мунолопчно! arpeci'i (пщвшцення продукци алоантитш, вдек-су взаемодй' л1мфоцштв, Т-кшер!в), на фон! зниження фактор! в 1мунолог1чного захисту (зниження супресорно! функци Л1мфо~ щгпв i блокуючо! активноеп сироватки кровО до комплексного лжування гестозу включали препарата, що ослаблюють ¡муно-лопчну arpeciio та пщвшцують ¿мунолопчний захист. 3 щею метою ус!м першопологовим i3 тзтм гестозом призначався екстракт плацента по 1 мл 1 раз на день гпдкожно протягом 10 дшв.

Btt6ip екстракту плаценти пояснюеться наступним. Установлено, що надосадова рщина, отримана при кульгивуванш плацентарних кштин, пригшчуе прол1феративну вщповшь л1мфо-щшв у змццашй культур! л1мфоцит1в, тобто зменшуе индекс взаемоди л1мфоштв, блокуе юлерну функцпо л!мфоштв i сти-мулюе дозртання супресорних шптин (В. I. Говалло, 1987).

Виходячи з вигцевказано! ди, уведення першопологовим екстракту плаценти патогенетично обгрунтовано.

Зниження продукци антитш досягалось уведенням малих доз предшзолону (по 5 мг 2 рази на день перорально протягом 10—14 дшв), BiTaMiHy С i етим1золу по 50 мг перорально 2—3 рази на день теля цда. Призначення предшзолону в малих дозах обгрунтовано там, що препарат шпбуе цитогани, як! грають важ-ливу роль у продукци антитш i виникненш ппертензп (SchrocKsnadel et al., 1992), пригшчуе макрофагальну реакщю на антиген, 3ano6irae акгивацц несенсибшзованих л1мфоцит1в (Casey et al., 1971). Вггамш С та етилпзол ш'двищують евдогенну продукцго кортиксстероцпв.

3 метою понижения поб1чних ефекпв кортикостерошв призначався вероштрон по 0,025 г 3 рази на день перорально протягом 3 дшв Í3 Перервою на 3 дш.

Як десенсибшзуючу терашю уводили реополцлкжш по 60 мл 1 раз на 3—4 дш внутршньовенно капельно (препарат викликае зниження цитотоксичност1 антибатыавських антитш, падвищення блокуючо! активносп сироватки kpobí, пщеилення синтезу плацентою ¡муносупресорних факторов (В. В. Щербакова зЬ.сшвавт., 1^84; Л. В. Антипенська, С. О. Навольнев, 1988), призначали активоване вугшля по 0,25 г 2—3 рази на день перорально (активоване вугшля адсорбуе на свош поверхш велику , юльйсть антигешв, мае дио на л1мфоцити пейерових бляшок, штерештел1альш л1мфоцити та плазмоцити, яга июля антигенноТ стимуляцй мирують по всьому оргашзму, справляючи системну 1мунокорегуючу дио (В. Н. Беседш, 1990).

До комплексного лкування шзнього гестозу включався acnipiH по 0,25 г перорально 2 рази на день, який, будучи анта-гошетом штерлейкшу-1, гальмуе ланцюгову ¡мунолопчну реакцию, що виникае в opraHÍ3Mi матер! при попаданш чужорщних антигешв батька (Peaceman, Relmberg, 1995). KpiM того, препарат знижуе продукшю тромбоксану, а на продукщю простациклшу не впливае, чим i пояснюеться судинорозширююча д!я препарату.

У першопологових основной групи з терапп було виключено дибазол, який пщеилюе фагоцитоз i руйнування клгтин печшки та нирок тканинними макрофагами (Г. Н. Дранник 3Í сшвавт., 1994).

3 ycix ппотензивних препарат1в перевага выдавалась вера-памшу по 0,04—0,08 г 3 рази на день перорально. Верапамш пригшчуе звшьнення ендотел1ну та гальмуе синтез перекис-них сполучень ендотел1альними кл¡тинами, пщвшцуе синтез i звшьнення з ендотелш оксиду азоту, пригшчуе адгезйо та хемотаксис моноцитш, зменшуе агрегащйну здатшеть тромбо-цитш i звшьнення з них бюлоично активних речовин (Rubami, 1988). Таким чином, препарат дш на илька патогенетичних ланок.

При тяжких формах шзнього гестозу до комплексного лйсу-вання включався гепарин. Препарат благотворно впливае не тшыси на скипну систему кров!, профшактизуючи ДВС-синдром, але й покращуе трофку паренхиматозних оргашв за рахунок спазмол1тично! дп на перифер1чш судини. Указан! фармакоди-нам1чш ефекти гепарину реашзуються через його вплив на ¡мун-

ну систему (Couchock et al., 1992). Гепарин здатний шпб1рувати комплементзалежну опосереднену антитшами цитотоксичшсть сироватки KpoBi ваптних по вщношенню до л1мфоципв батька, пригшчувати антитшоутворення, пригшчувати генерацию клггин-KliepiB, активованих штерлейкшом-2 (Топу et al., 1988), знижуе bmíct антифосфолшщних антитш (Gregorini, 1995).

Повторнопологовим основно! групи терап1я була направлена, в основному, на зниження ¡мунолопчноУ arpeci'i, осюльки компенсаторно-пристосувальш ¡мунолопчш мехашзми у повтор-нопологових í3 n¡3hím гестозом були бшьш вираженими, шж у першопологових i практично не в!др1знялись вщ таких у здо-рових.

Зниження вмгсту аутоантитш досягалось уведенням малих доз предшзолону, вггамщу С, етамзолу, реополцлюгану та акти-вованого вугшля в тих же дозах, що i першопологовим.

До комплексного Л1кування шзнього гестозу повторнопологовим, на вщмшу в1д першопологових, було включено водний екстракт алое по 1 ч. ложщ 3 рази на день. Використання указа-ного препарату обгрунтовано тим, що, незважаючи на активацго фагоцитарно! здатностс лейкоцитов, bíh ÍHri6ipye продукщю вшьних радикалов кисню активованими нейтрофшами Í, тим самим, може запобцати розвитку прееклампсп (Г. Н. Дранник 3Í сшвавт., 1994; Creer, 1995).

Для пор1вняння ефективносп традицшноУ Tepaníi гестозу та терапп з ¡мунокорекшею в динамщ! ощнювались шишчш симптоми та хмунолопчш показники.

Це дослщження показало, що при проведенш диференцшо-ваного Л1кування шзнього гестозу з урахуванням ¡мунолопчних показниив 1 1мунотропност1 лкарсысих препарапв у 2 рази зменшився вщсоток тяжкого перебегу гестозу як у першо-, так i у повторнопологових за рахунок трансформацй його в бшьш легкий nepe6ir.

Позитивна динамка в юншчному перебггу шзнього гестозу корелювала з достсшрносприятливою змшою ¡мунолопчних по-казнгаав. При проведенш лкування з ¡мунокорекщею вдаичено достов1рне зниження продукци алоантитш (з 25,0±0,4 % до 18,8±0,3 % у першопологових i з 16,0±1,2 % до 13,1±1,1 % у повторнопологових) i аутоантитш (з 16,4+0,6 % до 10,9±0,5 % у першопологових i з 31,4±2,9 % до 23,4±2,3 % у повторнопологових), T-KÜiepiB (з 11,9+0,9 % до 8,9+0,6 % у першопологових), ¡ндексу взаемодп л1мфощтпв (з 0,75+0,10 до 0,49±0,10 у першопологових i з 0,79+0,2 до 0,50±0,09 у повторнопологових), що

вказуе на зменшення ¡мунолопчно! агресп. У першопологових додатково вщбуваеться пщвищення супресорно! функцн л1мфо-цит1в (з 25,2+2,7 % -до л1кування та 32,2±2,9 % шел я Л1кування) 1 блокуючого фактору сироватки кров1 (з 0,09±0,03 умов. од. до лжування та 0,18±0,02 умов. од. шеля Л1кування), що евщчить про пщвищення активное^ захисних ¡мунних мехашзм1в.

При проведены традицшного л1кування змшення вище-вказаних показнигав, за винятком Тк, виявилось недостов1рним (Р>0,05). ;

Катамнестичне спостереження за жшками Г контрольних, 1 основних пщгруп показало, що корекцы 'шунолопчного статусу жшок при проведенш комплексного лжування шзнього гестозу приводить до бщьш ранньо! та виражено! регреси основних симптом1в гестозу в шеляродовому перюдк Так, до 9-1 доби теля полопв в основной пщгруш у 7,1 % першопологових залишалась тшьки проте'тур'т, а в контрольнш ш'дгруш у 13,9 % першопологових I у 3,7 % повторнопологових зберпалась гшертенз1я, у 3,7 % повторнопологових — набряки, у 17,2 % першопологових

1 3,7 % повторнопологових — протешур1я.

Слщ вщзначити, що серед ваптних контрольних пщгруп 4 (33,3 %) першопологових г 2 (28,5 %) повторнопологових з пре-еклампс^ею вмерли в результат набряку мозку, нирково-печшково! недостатносп, незважаючи на проведену штенсивну терапш шзнього гестозу. В основних пщгрупах летальним наслщком закшчився один випадок (1 (6,7 %) першопологова з прееклампыею).

В основних пщгрупах також кращим виявився 1 стан ново-народжених. Так, вщеоток дггей, що народились у сташ за шкалою Апгар 5 1 менше башв у першопологових контрольно! пщгрупи, склав 21,8 % (7 новонароджених), у повторнопологових 16,7 % (5 новонароджених). У основних пщгрупах тага дни скла-ли 10,5 % (4 новонароджених) у першопологових, 3,1 % (1 ново-народжений) у повторнопологових.

Вщдалеш ускладнення шзнього гестозу в основних пщгрупах також були менш вираженими, н!ж у контрольних. Через

2 роки теля перенесеногочнзнього гестозу практично здоровими були 24,1 % першопологових I 40,7 % повторнопологових контрольних пщгруп 1 46,4 % першопологових 1 62,5 % повторно-, пологових основних пщгруп. У решти жшок вщкйчено ускладнення, що проявлялись, в основному, судинно-нирковою пато-лопею (гшертошчна хвороба, гломерулонефрит та ш.).

Таким чином, диференщйоване лжування шзнього гестозу з урахуванням !мунолопчних показниюв 1 ¡мунотропност! меди-каментозних препаратов е вельми ефективним, що шдтверджено позитивними зрушеннями в ¡мунолопчному статус! хворих, юишчному псреб!гу шзнього гестозу, зменшенням вщдалених його ускладнень 1 летальних наслщшв.

Резюмуючи все вищевикладене, сл1д зробити висновок, що ¡мунолопчш змшн е домшуючими в патогенез! шзнього гестозу. 3 ¡мунних позищй можливе пояснения патоф1зюлопчних про-цеав, юишчних проявив шзнього гестозу та особливостей його перебяу. Бшьш виражений терапевтичний ефект спостер1гаеться у ваптних з шзтм гестозом, яким проводиться диференшйоване, ]ндивщуальне лкувания з урахуванням ¿мунолопчного статусу \ ¡мунотропност! медикаментозних препарат!», що використову-ються для лкування даного гестацшного ускладнення.

ВИСНОВКИ

1. 1мунолопчн! взаемозв'язки при тзньому гестоз! у першо-та повторнопологових мають BÜiMinnocTi.

2. У першопологових з нефропат!ею I, II ступеня п!двшце-ний BMicT алоантит!л, у повторнопологових — аутоантитш. При нефропатп III ступеня, пре- та еклампси у першопологових пщвищуетъея ревень аутоантитш, у повторнопологових — ало-антитш.

3. Супресорна функция л!мфоцитш i блокуючий фактор си-роватки кров! у першопологових при тзньому гестоз! нижче, н!ж у здорових першопологових. Супресорна функция л!мфоцитш у повторнопологових при п!зньому гестоз! не вщр!зняеться в!д здорових повторнопологових, блокуючий фактор знижений при нефропатп III ступеня, пре- та еклампси.

4. Найбшьш частим юишчним проявом шзнього гестозу у першопологових" е ппертенз!я (91,8 %), у повторнопологових — набряки (95,7 %). Сполучення набряив, гшертензй та протешурй у першопологових зусппчаеться в 33,6 %, у повторнопологових — у 5,7 % випадюв i евщчить про залежн!сть симптоматики гестозу вщ величини паритету.

5. У ваптних з шзшм гестозом вщбуваеться зниження комплементу до 31,3±0,8 ГЕ, що, певне, пов'язано з витрачанням останнього на синтез антитш.

6. При нефропатц I та II ступеня у першопологових у крсш переважають алоантитша, специф1чш до антигешв плаценти, у повторнопологових — аутоантитша, специф!чт до антигешв нирок.

7. При прогресуванш гестозу у першопологових збшьшуеть-ся вмют аугоантитш, специф1чних до антигешв печшки та нирок, у повторнопологових — алоантитш, специф1чних до антигешв плаценти, що, як видно, знаходиться в зв'язку з в ценностями в 1мунолопчних механизмах розвитку шзнього гестозу у першо-та повторнопологових.

8. У ваптних з пре- та екламшлею в кров! виявляються аутоантитша, специф!чш до антигешв головного мозку, що, можливо, пов'язано з розвитком енцефалопатй.

9. У трофоблаеп при шзнъому гестоз! визначаеться НЬА-Ог-антиген, що вщсутнШ при неускладненому перебпу ваптносп.

10. При еклампсп у першопологових у периваскулярних просторах печшки, нирок I головного мозку плода виявляеться НЬА-Бг-антиген, у повторнопологових останнш не виявлено, що, мабуть, свщчить про бшьшу ¡мунолопчну захшценють плода у повторнопологових.

11. У ваптних з шзшм гестозом пор1вняно з1 здоровими ваптними в плацент! в 1,5—2 рази збшыыеш об'ем плодового ф1брино1да, в 3—4 рази комплекав, склеених ф1бринощом ворсин, у 1,5—2 рази Л1мфоплазмоцитарщ шфшьтрати, що машфестуе високу актившсть ¿мунолопчно! агресц.

12. У першопологових з шзшм гестозом разного ступеня тяжкост1 об'ем материнського ф1бринощу в плацент! бшыиий, шж у здорових першопологових. У повторнопологових з шзшм гестозом збитьшення об'ему материнського ф1бринощу вщм!чаеться тшьки при тяжкому перебпу п!знього гестозу (нефропат III ступеня, пре- та еклампс!я), що свщчить про бшьш розвинеш захисш ¿мунш механ!зми у повторнопологових.

13. Виявлено наявшсть !мунних комплекав, л!мфоплазмо-цитарну шфшлращю в судинах печшки, нирок ! головного мозку жшок, яга вмерли вщ еклампсп, що, певно, свщчить про ¡мун-не ураження цих оргашв.

14. У першопологових з шзшм гестозом пор!вняно з! здоровими першопологовими вщношення Т-хелпер!в до Т-супресор!в у л!мфоплазмоцитарних шфшыратах вище за рахунок зменшен-ня Т-супресор!в, що указуе на зниження захисних !мунних мехашзм!в. У повторнопологових вщношення Т-хелпер!в до

Т-супресор]в достов]'рно не в1др!зняеться вщ здорових повторно-пологових.

15. Сумарний ' вмют низькомолекулярних пептшнв при шзньому гестоз1 вищий, нЪк при неускладненому переб!гу вагшюсп, ! корелюе з1 ступеней тяжкоеп гестозу.

16. При пре- та еклампсп виявляються фракци петпшв О, та Нь яю, певне, можна уважати прогностичними маркерами тяжкоеп гестозу.

17. У ваптних з шзш'м гестозом пщвищено вмют шкелю до 79,9±9,21 (мкг/дл, що, мабуть, пов'язано з пщвищеною ак-тившстю ¡мунолопчних реакцш.

18. .Шкування шзнього гестозу з урахуванням ¡мунолопчного статусу та ¡мунотропносп медикаментозних препаратов, паритету приводить до бшьш шбидко1 ретресц основних кгйшчних симп-том1в п!знього гестозу, сприяе зменшенню тяжких форм гестозу та вщдалених його ускладнень у 2 рази, летальних наел ¡д га в — у 4—5 раз1в.

19. У патогенез1 шзнього гестозу домшують ¡мунолопчш змши, що приводить до розвитку складного ¡мунонейроендо-кринного симптомокомплексу, який включае порушення адап-тацшних мехашзм1в у ендокриншй, нервовш, судиннш та коагу-ляцшнш системах.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАДЙ

3 метою об'ектшпзацп ступеня тяжкоси шзнього гестозу до комплексного обслщування ваптних необхщно включати ¡мунолопчш та бкшшчш дослщження: визначення ало- та аутоантитш, IX антигенно! специф1Чноси, субпопуляшй Т-л1мфощтв, ¡ндексу взаемоди лшфоцитш 1 блокуючого фактора сироватки кров!, фракцюнування бшйв сироватки кровь

Збшьшення в кров1 першопологових вмкту алоантитш вище 26,7±0,8 %, аутоантитш 18,2±0,8 %, ¡ндексу взаемоди Л1мфоштв 0,71±0,11, Тк 14,2±0,5% на фош вщсутносп блокуючого фактора сироватки кров1 та зниження Т5 нижче 26,1+2,7 %, а у повторно-

пологових збшьшення алоантитш бшьше 18,4±0,6 %, аутоантитш 32,4±3,8 %, ¡ндексу взаемоди л5мфоштв 0,80±0,10 на фош зниження блокуючого фактора сироватки кровг нижче 0,12±0,07' евщчить про тяжкий перебн шзнього гестозу.

При хроматограф!чному дослцгжент сироватки кров1 ваптних з шзшм гестозом виявлення фракц1й пептид1в з молеку-

лярною масою 2200±30 та 1240±40 дальтошв е доклпнчним про-явом прееклампси.

Лшування шзнього гестозу доцшьно провадити диференцш-овано, з урахуванням шдивщуального характеру ¡мунолопчних реакцш та ¡мунотропносп медикаментозних препараэтв.

Першопологовим, у яких мае М1сце збшьшення кшькосп антитш, шдексу взаемодц л1мфоцит1в на фот зниження фактор1в ¡мунолопчного захисту (супресорног функцИ лтфоцитш 1 бло-куючо! активное« сироватки кров1) до комплексного лисування гестозу бажано включати предншозон по 5 мг 2 рази на день протягом 10—14 дшв, вгеамш С та етим1зол по 50 мг перорально 2—3 рази на день протягом 2—3 тижшв.

Предшзолон шпбуе цитонши, яю грають важливу роль у продукци антитш 1 виникненш гшертензи, лригшчуе макрофа-гальну реакцш на антиген, запоб1гае активацц несенсибшзова-них л^мфовдтв. Вггамш С та етим1зол пщвищують ендогенну продукцш кортикостероадв.

3 метою зниження поб1чних ефекпв кортикостероадв необхадно призначати верошшрон по 0,25 г 3 рази на день перорально.

Як десенсибшзуюча терашя рекомендуеться уведення рео-полшиокшу по 60 мл 1 раз на 3—4 дш внутршньовенно капель-но (препарат викликае зниження цитотоксичноот анти-батьювських антитш, пщвищення блокуючо! активное^ сироватки кров!, пщеилення синтезу плацентою ¡муносупресивних фак-тор1в), активованого вугшля по 0,25 г 2—3 рази на день перорально (препарат адсорбуе на свой поверхш велику кшыасть антигенов, мае дцо на л1мфоцити пейерових бляшок, штра-еттел1альш лимфоцита та плазмоцити, яга теля антигеншл сти-муляци мирують по всъому оргашзму, справляючи системну ¡мунокорегуючу дю).

До комплексного лжування шзнього гестозу рекомендуеться включения асшршу по 0,25 г перорально 2 рази на день, який, будучи антагошетом штерлейкшу-1, гальмуе ланцюгову ¡муно-лопчну реакцш, яка виникае в оргашзм! матер! гвд час попадания чужорщних антигешв батька. Кр1м того, препарат знижуе продукцш тромбоксану, а на продукцш простациклшу не впли-вае, чим 1 пояснюеться судинорозширююча д1я препарату.

У першопологових з терапи бажано виключити дибазол, який пщеилюе фагоцитоз \ руйнування кл1тин печшки та нирок тканинними макрофагами.

3 ус^х гшотензивних препарата рекомендуеться вщдавати перевагу верапамщу по 0,04—0,08 г 3 рази на день перорально, який пригшчуе вившьнення ендотел1ну та гальмуе синтез пере-кисних сполучень ендотел1альними клтшами, пщвищуе синтез 1 вившьнення з ендотелпо оксиду азоту, пригшчуе адгезш та хемотаксис моноштв, зменшуе агрегацшну здатшсть тромбоштв 1 вившьнення з них бюлопчно акшвних речовин. Таким чином, препарат ;пе на галька патогенетичних ланок.

При тяжких формах газнього гестозу до комплексного лжу-вання необхадно включати гепарин. Препарат впливае не тшьки на скипальну систему кров!, профшактизуючи ДВС-синдром, але й здатний шпбувати комплементзалежну опосереднену антитша-ми цитотоксичшсть сироватки кров! ваптних по вщношенню до л1мфоцит]В батька, пригшчувати антитшоутворення, а також генерацда клтш-юлер1а, активованих штерлейкшом-2.

3 метою пщвищення ¡мунолопчних фактор1в захисту у пер-шопологових показано призначення екстракту плаценти по 1 мл 1 раз на день щдкожно протягом 10—14 дшв, оскшьки препарат стимулюе визр1вання супресорних клггин 1 пшвищуе блокуючу акгившсть сироватки кров!.

У повторнопологових з шзшм гестозом терап1я повинна бути направлена, в основному, на зниження ¡мунолопчно! агрссп, тому що компенсаторно-пристосувальш шунолопчш мехашзми у них бшьш виражеш. 3 щею ж метою повторнопологовим показано призначення предшзолону, вггамшу С, етамзолу, веро-шгпрону в тих же дозуваннях, що й першопологовим.

До комплексу терапн повторнопологовим слщ включити водний екстракт алое по 1 ч. ложщ 3 рази на день протягом 10— 14 дшв, тому що препарат шпбуе продукшю вшьних радикал1в кисню активованими нейтрофшами та тим самим може вщверну-ти розвиток прееклампсп.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. Течение беременности и родов при экстрагенитальных заболеваниях / В. И. Грищенко, Н. А. Щербина, О. П. Липко, В. Б. Моргулян, Н. И. Козуб,— Харьков: Основа, 1992,— 191 с.

2. Грищенко В. И., Липко О. П. Использование лечебных' свойств гипотермии в акушерстве и гинекологии // Нетрадиционные методы лечения в акушерстве и гинекологии.— К.: Здоровья, 1996.- С. 120-136.

3. Иммунологическая несовместимость крови матери и плода / В. И. Грищенко, Н. А. Щербина, О. П. Липко, В. В. Лазу-ренко,— Харьков: ХГМУ, 1997.— 20 с.

4. Грищенко В. И., Щербина Н. А., Липко О. П. Некоторые патогенетические аспекты поздних гестозов // Вестн. проблем совр. медицины.— Харьков, 1993.— Вып. 1.— С. 45—47.

5. Лшко О. П. Гмуноморфолопчш взаемовщношення у систем! плацента-плщ при шзньому гестоз! // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя,— 1995,— № 6.— С. 46—48.

6. Лшко О. П. "Середш молекули" в патогенез! шзнього ге-стозу // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя,— 1996.— № 5—6.— С. 71-73.

7. Грищенко В. I., Щербина М. О., Лшко О. П. 1муно-лопчш змши у патогенез! шзнього гестозу // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя,— 1997 — № 1.— С. 51—54.

8. Лшко О. П. Сучасш уявлення про етюпатогенез шзнього гестозу // Пед!атрш, акушерство та пнеколопя.— 1997,— № 3.— С. 92-94.

9. Липко О. П. Дифференциация терапии позднего гестоза в зависимости от состояния иммунологической системы у беременных // Здоровье женщины (спец. выпуск журнала "Провизор").- 1997.- № 3.- С. 22.

10. Грищенко В. И., Щербина Н. А., Липко О. П. Поздний гестоз у беременных // Харьк. мед. журн. — 1996.— № 3,— С. 43-46.

11. Липко О. П. К диагностике претоксикоза // Медицина сегодня и завтра,— Харьков, 1996.— С. 197.

12. Липко О. П. Иммуноморфологические взаимоотношения при позднем гестозе различной степени тяжести у перво-и повторнородящих // Медицина сегодня и завтра,— Харьков, 1996.- С. 193.

13. Липко О. П. К патогенезу позднего гестоза // Медицина сегодня и завтра.— Харьков, 1996.— С. 198.

14. Липко О. П., Лазуренко В. В. Клинико-иммунологические и -морфологические особенности гестацион-ной гипертензии // Нефрогенная гипертензия.— Харьков: Прапор, 1996.- С. 204-206.

15. Липко О. П. Нейрогуморальные взаимоотношения при позднем гестозе у перво- и повторнородящих // Медицина сегодня и завтра.— Харьков, 1997.— С. 104.

16. Грищенко В. И., Щербина Н. А., Липко О. П. Иммунологические аспекты невынашивания беременности при позднем

гестозе // Актуальш проблеми невиношування, ¡нтенсивного виходжування та лпсування передчасно народжених д1тей: 36. наук, пр.- К., 1995,- С. 9-10.

17. Пат. 13413 А Украша, МПК6 А61В10/001. Спос!б докл1шчно1 диагностики ступеня тяжкосп шзнього гестозу /

B. I. Грищенко, М. О. Щербина, О. Ю. Семёнченко, О. П. Лшко.— № 96051953. Заява ¿0.05.96. Опубл. 26.11.96,- 10 с.

18. Грищенко В. I., Щербина М. О., Лшко О. П. Пептидний профшь Kpoßi при нормальней та ускладнешй шзшм гестозом ваптностЬ Тез. плен. правлшня акушер!в-гшеколопв Украши "Шляхи зниження материнськох та перинатально! смертносп при шзнхх гестозах ваптних".— Полтава, 1994,— С. 27—28.

19. Щербина М. О., Козловська О. О., Лшко О. П. Ощнка стану внутршньоутробного плоду у породшь з шзшм гестозом методом компьютерно! кардютокографи: Тез. плен. правл!ння акушер!в-пнеколопв Украхни "Шляхи зниження материнсько! та перинатально! смертносп при ni3Hix гестозах ваптних".— Полтава, 1994,- С. 104-105.

20. Грищенко В. I., Щербина М. О., Лшко О. П., Потапова Л. В. Лжувальш аспекта хмунотрансфузюлогп шзнього гестозу: Тез. доп. III Украшського з'!зду гематолопв i трансфузюлопв (Суми, 23-25 травня 1995 р.).- К., 1995.- С. 160.

21. Лшко О. П., Захаренко I. Я. Вплив паритету на характер !мунолопчних взаемозв'язюв при п!зньому гестоз!: Тез. доп. конф. мол. учених "Актуальн! питания акушерства та гшекологи" (Вшниця, травень 1995 р.).- К., 1995,- С. 107-108.

22. Грищенко В. И., Щербина Н. А., Липко О. П. Коррекция иммунологических нарушений при позднем гестозе беременных: Тез. докл. Мат. межобл. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гинекологии ФУВ Дон-МУ (май - июнь 1995 г.). - Донецк, 1995,- С. 36.

23. Грищенко В. I., Щербина М. О., Лшко О. П. Micue i роль шунолопчних взаемовщношень при тзньому гестоз! ваптних: Тез. доп. VI конгресу Сви-ово! федерацц Украшських лйсарських товариств (9—14 вересня 1996 р.).— Одеса, 1996.—

C. 37.

24. Лшко О. П. Низькомолекулярш пептиди, як маркер ступеня тяжкосп шзнього гестозу: Тез. доп. X з'хзду акушер!в-пнеколопв Укра'ши (вересень 1996 р.).— Одеса, 1996.— С. 86.

25. Лшко О. П. Особливосп ведения полопв при тзньому гестозг. Тез. доп. X зчзду акушер!в-гшеколопв Украши (вересень 1996 р.).- Одеса, 1996,- С. 27.

JlinKo О. П. Micue та роль !мунно\ системи в патогенез! шзнього гестозу та д1я на не!" з метою терапи'.— Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня доктора медичних наук за спещальшстю 14.01.01— акушерство i гшеколопя.— Харивський державний медичний ушверситет, Харыв, 1997.

Дисертацю присвячено вивченню патогенезу, д1агностиш та лнсуванню шзнього гестозу. Вивчено !мунолопчш взаемозв'язки при шзньбму гестоз1 в залежноси в1д величини паритету, визна-чено м1сц|Ь та роль ïx у патогенез! п!знього гестозу. Встановлено роль важких метал!в ! пептидов у ¡мунолопчних механ!змах розвитку п!знього гестозу, видшено прогностичн! маркери пре-еклампси, що дало можлшнсть упровадити в практику новий cnoci6 д!агностики ступеня тяжкост! п!знього гестозу. Розроблено i клМчно випробувано комплекс Tepaniï шзнього гестозу з ураху-ванням шдивадуального характеру 1мунолопчних реакцш i ¡муно-тропност! медикаментозних препарата.

Ключов1 слова: шзнш гестоз, !мунолопчш взаемозв'язки, паритет, пептиди, важк! метали, д!агностика, TepaniH.

Липко О. П. Место и роль иммунной системы в патогенезе позднего гестоза и воздействие на нее с целью терапии.— Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01— акушерство и гинекология.— Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1997.

Диссертация посвящена изучению патогенеза, диагностике и лечению позднего гестоза. Изучены иммунологические взаимоотношения при позднем гестозе в зависимости от величины паритета, определены место и роль их в патогенезе позднего гестоза. Установлена роль тяжелых металлов и пептидов в иммунологических механизмах развития позднего гестоза, выделены прогностические маркеры преэклампсии, что позволило внедрить в практику новый способ диагностики степени тяжести позднего гестоза. Разработан и клинически апробирован комплекс терапии позднего гестоза с учетом индивидуального характера иммунологических реакций и иммунотропности медикаментозных препаратов.

Ключевые слова: поздний гестоз, иммунологические взаимоотношения, паритет, пептиды, тяжелые металлы, диагностика, терапия.

Lipko O. P. The immune system place and role in the late gestosis pathogenesis and the influence on it with the purpose of treating.— Manuscript.

Thesis for a doctors degree by speciality 14.01.01 — obstetrics and gynecology.— Kharkov State Medical University, Kharkov, 1997.

The dissertation is devoted to studying pathogenesis, diagostics and the late gestosis treatment. Immunological interrelations in case of the late gestosis were investigated depending upon the parity quantity, their place and role in the late gestosis pathogenesis being defined. The heavy metals and peptides role in immunological mechanisms of developing late gestoses was determined, prognostic markers of preeclampsia were singled out that made possible to put into practice a new way of diagnostics of the late gestosis seriousness degree. The late gestosis therapy complex taking into account an individual character of immunological reactions and immunothropency of medical drugs is elaborated and approbated in clinics.

Key words: late gestosis, immunological interrelations, parity, peptides, heavy metals, diagnostics, therapy.