Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Механогенез клиноподобности и торсии при структуральным сколиозе

Мастерство охорони здоровья УкраГни Украшський науково-дослвдшй шститут травматологи та ортопеда

Л i

ü ' ХАТУМ ХАЛЕД KAPIM

УДК 616.711-007.55-092/531.768/

МЕХАНОГЕНЕЗ КЛИНОПОДЕБНОСТ! ТА ТОРСП ПРИ СТРУКТУРАЛЬНОМУ СКОЛЮ31

14.01.21 - "Травмаголопя та ортопед1я"

АВТОРЕФЕРАТ Дисертацй' иа здобуття наукового ступени кандидата меднчннх наук

1999

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Украйаському науково-дослщному шсгшуп травматологи га ортопеди Мшстерства охорони здоров'я Украши.

Науковий кер1вник: доктор медичних наук, професор Фиценко Вггалш Яковнч, Украшсысий науково-досшдний шститут травматологи та ортопеди,

кер1вник Украшського спинального (нейрох1рурпчного) центру з кл1шкою ирурга хребта.

Офщшвд олоыенти:

Долышцький Олег Володимирович - доктор медичних наук, лауреат Державно! премп Украши, професор кафедри дитячоТ х1рурп1 та ортопеди Нацюнального медичного ушверситету 1м.О.О.Богомольця;

Герцен Генр1Х Гвакович , _ дОКТОр медичних наук, Професор кафедри травматолоп"1 та ортопеди КшвськоТ державно! академп шслядшхломноГ осв1ти 1М. П.ЛЛПупика.

Провина оргашзацш: Дшпропетровська державна медична акадешя.

Захист вщбудеться " сО^ " И^И^Л^ 1999 р. о годиш на

заыданш спещал1зовано1 ВченоУ ради Д 26.606.01 при УкраГнському науково-дослхдному шстшуп травматологи та ортопеди за адресою: 252601, м. Кшв, вул. Воровського, 27.

3 дисертащею можна ознайомитися у б!блюте1ц Украшського науково-досл1дного шституту травматолоп!' та ортопеда за адресою: 252601, м. Кшв, вул. Воровського, 27.

Автореферат розюлано оЯ" ОАС^Шии 1999 р.

Вчений се1фетар слещашзованоГ ВченоГ ради, доктор медичних наук

Улещенко В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми дослцжевня. Проблема вивчення сколютично! хвороби вцдаоситься до найбйып склад них пнгань в сучасгай ортопедй та вертебральшй ирургп. Велика частота викривлень хребта, рант прояви деформацп, схильшсть до прогресування, розвиток тяжких деформащй хребта та грудно! клшши до закшчення росту оргашзму, ураження внутршшх оргашв з! значними функцшнальними порушеннями привергшоть пильну увагу багатьох вчених-ортопедов та практичних л1кар1в до вивчення ще! проблеми. Про актуальшсть вивчення питань етюлоп!, патогенеза, класифшацп, динашки патолопчного процесу, прогнозування, консервативного i х1рурпчного лшування свщчать обговорення на р1зних симпоз1умах, конференщях, з'йдах, мЪкнародних конгресах спшалышх ирурпв. Сад зазначити, що за останга роки на век шор1чних конгресах Б1СОТ в порядку денному завжди стоять питания сюшотично! хвороби. Не дивлячись на це, акгуальними залишаються питания вивчення структурних змш хребта на р^зних етапах розвитку сюшозу, взаемовщношення р1зних елементш деформацп М1ж собою: клиноподабносп, торси, анатошчних змш дужок, суглобових, поперечних та остистих вадростыв.

Сюшотична деформащя хребтиа проявляеться 1 прогресуе в дигячому вид на та росту оргашзму 1 до закшчення його досягае великих ступешв викривлення у багатьох хворих (.Г.Рошей, МИйтап, 1950; Т.Бсой, Т.Мо^ап, 1955; А.1.Казьшн, 1963; В.Я.Фцденко, 1966 та шш). Тяжы деформацп хребта у дорослих також е великою проблемою (В.Я.Фпценко, 1973; В.Г.Вердаев, 1990). Серед уск викривлень, яю схильш до прогресування, видшяються вроджеш, дтта та шфантилыи сколюзи. За стагистичними даними засновниив впчизняно! та заруб1жно! ортопеда (М.Ф.Гагман, 1880; П.Вановський, 1906; Р.РВреден, 1927; С.Л.Трегубов, 1938; З.В.Базилевська 1 сшвавт., 1951; А.АЛсмайлов 1 сшвавт., 1963; А.Нойа, 1894; РХа^е, 1921; А^сЬалг, 1933; О.Те^БсЬига, 1956 та шпл) бокове викривлення у дпгей вдаичали вщ 2 до 40 %, такий великий диапазон коливань частота пояснювався рЬним методолопчним гадходом до оцшки деформацШ хребта 1 евщчив про труднопд диагностики початкових форм сколюза та дефекпв осанки. Провщна роль у диференщальтй дгагностищ ¡стинних структур альних ск0Л10з1в г функщоналышх дефекпв осанки належигь торса хребцш - предмету нашого дослцркення, що ще раз евщчить про актуальшсть вибрано! нами теми. При узагальненш даних масових оглядав дцтей, яш були здшенеш доевщченими сгивробтшками Цетрального шетигуту травматологи та

ортопеда, Н.Н.Прюров (1958) вказував, що ¡стинний структуральний скошоз зустр1чався у 6,4 % обстежених людей.

Якщо rpy6i структур Hi змши при тяжких формах сколюзу краще описаш в анатошчних роботах C.Nicoladoni (1882); A.Hoffa (1894); W.Schulthess (1905-1907); Н.А.Мовшовича (1954), то Ix прижигтевий розвигок в динашщ, який контролюегься рентгенолопчними методами дослцркення, висвгглений у лйератур1 в меншш Mipi через обмежеш можливосп методики, що дозволяе охарактершувати кривизну хребта тшьки в передньо-заднШ та боковш проекщях.

Осташом часом у вертебрологи широке розповсюдження мае метод мапатно-резонансно! томографа (МРТ), який дозволяе дослщжувати зм!ни хребта (клиноподабюсть, торсцо та деформащю задшх елемент хребщв) у фронгальшй, саптальшй та горизонтальней площинах, що мае велике значения у вивченш механогенезу скол1отичних змш у хребта, як частини патогенезу цього захворювання.

Слщ зазначити, що при формуванш дуги сколюзу, структуры! змши рЬного ступеня розвиваються на вершина викривлення, верхньо! та нижньо! нашвдуг основно! та компенсаторно! кривизни, а з шшого боку, при початкових формах, структурш змши розвиваються на початку розвитку деформащ! i е нев1д'емною частиною югинного сколюзу.

До тепершнього часу у вертебрологи немае правильно! методики визначення ступеня торси. За методикою J.Cobb (1958), при визначенш змицення тип кореня дужки та остистого вщростка на фронтальшй рентгенограм1 маемо досить наближене уявлення про торсш хребщв i що визначаегься у вигляда чотирьох хреспв. Це дозволяе точно сшвставити стушнь клинопод1бносп (боково! деформаци), яка визначаегься в градусах, 3i ступенем Topcii, що визначаеться хрестами.

В той же, час методика М.Д.Черфаса i сшвавт. (1965) дозволяе вим!ряти торсш тшьки при початкових формах сколюзу, а методика Е.ПТюльюна (1965) бшше вщюситься до ротахщ нормальных хребщв, а не Topcii при сколиш.

Магштно-резонансна томографш хребщв у горизонтальшй площиш дае об'ективне уявлення про ютинну торспо. Однак до тепершшього часу немае математично1 методики кутового вираження торсй'.

Зв'язок i3 иауковнмк програмами, аланами, темами:

Робота виконана зпдно з планом наукових дослщжень Украшського науково-досладного шстигуту травматологи та ортопеда, номер державно! реестраци 0195U003853.

Мета робота: вивчити значения клиноподобносп та Topcii хребщв у механогенез1 структурального сюшозу.

Для виконання поставлено! мети потр{бно було виршпгги таи завдання:

- розробига методику вишру величини Topci'i хребщв по горизонтальних зрнах на МРТ у хврих сколюзом;

- розробити методику вишру величини клиноподобносп хребц1в;

- визначити ступшь Topci'i i клиногкадбносп на вершиниих i промЪкиих хребцях основио! крившни;

- ствставити ступшь торси i клиногкшбпосгп хребщв ycix ташв i CTyneHiB сколшзу.

Наукова новизна отримапнх результата

При вивченш механогенезу структуралыи» скол1отично1 деформацц як частини патогенезу, здшснено ствставлення рвних елеменпв викривлення: клинопод1бност1 по ренггенограмах у фронтальной площиш та Topcii по горизонтальних 3pi3ax на МРТ верпшнних i пром1жних хребщв при рЬних типах i тяжкосп сколюзу.

Практичне значения:

Розроблена методика BHMipy Topcii та клиноиодабносп, яка дозволяе визначити 1х роль у прогнозуванш динампси патолопчного продесу.

Особистий внесок

Розроблена методика BHMipy Topcii хребщв при cKojiiosi, подана заявка на винахвд i отримана прюритегна справка, модифжована методика BHMipy клиноподабносп, запропонована В.Я.Фиценком, самостйно вим1ряна торая та клиноподабшсть по МРТ i фронталышх ренггенограмах, здШснений анато струкгурних змш верпшнних та промЬкних хребщв у 97 хворих сколюзом (на 423 хребцях). Складеш зведеш таблищ та графши в ycix ipynax обстежених хворих, дана трактовка цих змш. Опублжоват 4 самоспйт HayKoei робота та 1 -у сшвавторствк

Апробащя та впровадження основних положень роботи

Результата виконаних дослщжень доповщались на засщанш Вчено! ради УкрНДИО, науковШ конференцп дитячих ортопедав у у евпаторЦ, конференщх по нових методах диагностики та лисування ортопедо-травматолопчних хворих у м. Стферопош, на ceMiHapi лiкapiв у школь штерна-п для дгсей, хворих на сюшоз, опублжоваш в 5-ти наукових роботах - матер1алах конференщй i наукових журналах.

Виданий шформацшний лист по методтц втиру Topcii, отримана прюритетна справка № 99042395 по заявщ на винахщ, впроваджеш в клшпо xipypril хребта та спещалкованих ппсолах-штернатах для дггей, хворих сколюзом. Maiepiara робота ввШшли до комп'ютерно! програми Американсько! Асощацп сшнальних xipypra (Лос-Анджелес).

При виконанш роботи обстежу вались xeopi сколюзом у кМшщ xipyprii хребта (кер1вшж - проф. В.Я.Фицеико) Украшсысого науково-дослщного шституту травматологи та ортопеда (директор - проф. Г.В.Гайко) i санаторно! школи-штернату для хворих сколюзом (головний лшар - Г.В.Блох1нцев). Maraiтнo-peзoнaнcнo-тoмoгpaфiчнi дослщження виконаш в fliaraocra4HOMy Центр1 Мшського району м. Киева (кер1вник -проф. Я.С.БабШ).

Структура та обсяг дисертаци

Дисертащя викладена на 125 сторшках машинопису та складаегься i3 вступу, 3-х роздшв, заключения та висновшв. Ьпострована 46 малюнками, 6 графками, 20 таблицями. Список використаних Мтературних джерел складае 160 назв, i3 них 109 кирилицею, 51 - лапшою.

Основний змкт дисертаци. Матер1ал та метода дослщження

При виконанш поставлених завдань здайснено вивчення клиногоэдбносп на фронтальних рентгенограмах за модифжованою нами методикою В.Я.Фнценка та Topcii' по горизонтальних 3pi3ax на магштно-резонансних томограмах (МРТ) за запропонованою нами методикою вершинних i промЬкних хребд1в основноГ та компенсаторно! кривизн у 97 хворих диспластичним сколюзом I - IV ступеня при грудному, грудо-поперековому, поперековому та комбшованому типу викривлення.

У загальному клиноподабшсть i торая вивчеш на 423 хребцях. Визначення величини клиноподобносп та Topcii по рентгенограмах здайснено ренггенометричним способом у градусах.

1з анамнезу уточнювали час появи та розвиток викривлення, динамку патололчного процесу. У багатьох випадках опитування дозволяло встановити еткшогио викривлення, генетичний зв'язок захворювання хребта в груш "сшейних сколшз1в".

Пщ час огладу деформащя тулуба при сколюз1 багато в чому залежала вщ величини деформацц та локашаци вершини основно! та компенсаторно! кривизни.

При сколюз1 викривлення хребта викликае деформацио грудно! клггини i обумовлене це скручуванням (тораею) хребта, що е предметом нашого дослдаення. Виражешсгь реберного горба свщчигь про величину Topcii. Те ж саме можна сказати про "м'язовий валик" у поперековому

вщдш хребта (симптом В.ДЛаклша). Для об'екгивно! реестрацц юшнчних прояв1'в, асиметрн тала при сколюз1 ми використовували фотографп в положенш: ззаду, спереду, зл1ва, справа та нахилу тулуба.

При ренггенолопчному обстеженш хребта в передньо-заднш i боковй проекщях визначали величину бокового та юфотичного компоненту деформаци на основшй i компенсаторшй кривизнах, тип викривлення, аномали хребщв, етюлогпо сколюзу, виражешсть клиноподобносп, торсй та иппих змш у хребта. Для вивчення рухливосп хребта виконували рентгенограми в положенш сидячи або стоячи та визначали шдекс стабшыгосп за А.1.Казьмшим (1963).

180°- кут лежачи

Гндекс стабшьносп = --------------

180°- кут стоячи

Вимзрювання величини загального куга деформаци основно! та компенсаторно! кривизниздшснювали за методикою J.Cobb (1960).

Для визначення величини клинопод1бноста деформаци хребця та мiжxpeбцeвoгo диску використовували методику Е.А.Абальмасово! (1965) i В.Я.Фщенка (1973). Для точного визначення величини клиноподобносп хребця ми модифжували методику, яка заключатся у втирюванш кута деформаци м1ж линями, проведеними по верхтй пласганщ та паралелыпй нижшй пласганщ тша хребця.

При визначенш ступени сколюзу ми користувались класифшащоо В.ДЛаклша (1958). Прицьому: I стушнь - 1°- 10° Пступшь - 11°-25° Шступшь - 26°-80° IV стушнь - 81°i6inbnie.

Для правильного розумшня патогенезу скол1отично! хвороби важливим е визначення основно! (головно!) кривгони деформаци, шляхи Я формування, вщмшшсть и вщ розвитку компенсаторних противикривлень.

При тяжких формах сколюзу на верпшш основно! кривгони розташоваш 1-2 вершинних клиноподабних хребщ та клиношдабний м1жхребцевий диск.

Тшо вершинного хребця внасладок ropcii змпцене в бис випуклост1, асиметрично розташоваш кореш дужок, деформоват та р^зно! величини суглобов1 вадростки, змнцений у випуклий бйс остистий вщросток. Поперечш вщростки внасладок торсй на вви-нутому бощ бшьше вщведеш, змщеш та наближет один до одного. На ввпиутому бощ Tim ix укорочею

i часто не виступають за тшь Tina хребця. Подабш змши спостерйгаютъся i в поперековому вцщт.

На меяа основно! та компенсаторно! кривизн розташований нейтральний хребець, який мае тшо правильно! чотирикутно! форми, симетрично розташоваш остистий, поперечний та суглобов! паростки, кореш дужок. Звичайно нейтральный хребець розташований косо по вщношснню до лшй, яка проведена ?,иж гребнями здухвинно! юстки. Нейтральш хребщ розташоваш вшце та нижче вершини основно! кривизни. Mík вершинними та нейтральними хребцями основно! та компенсаторно! кривизн розташовуються пром1жш хребщ, з клиноподабшстю та торсгею рвного ступеня. У нашому досшдженш ми вгоирювали величину клиноподебносп деформацй' вершинного та ближшх (више i нижче) промЬкних хребщв основно! та компенсаторно! кривизни.

В ochobí розподшу наших хворих на групи лежала диагностика за типом сколюзу, для визначення якого важливим е встановлення основно! та компенсаторно! кривизн. При виражених структуралышх формах викривлення визначення основно! кривизни мае певш труднопц, що може привести до неправильно! диагностики та завшцення ктькоеп хворих у rpyni комбшованого (Б-подабного) сколюзу.

Основна кривизна нами визначалась за такими ознаками:

- кут викривлення основно! кривизни завжди бшьше куга компенсаторного противикривлення;

- шдекс стабшьносп основно! кривизни при значних сколюзах завжди вшце компенсаторно!;

- вшце та нижче основно! кривизни частше всього розташовуються компенсаторш противикривлення за винягком поперекового викривлення;

- при комбшованих (Э-подобних) сколюзах завжди е дв1 основш (Ь однаковою величиною бокового викривлення. Р1зниця величини повинна бути не бшьше 5 - 7 ) та два компенсаторних противикривлення. Декомпенсация хребта не спостеркасться;

- вадхилення хребта (декомпенсащя) при тяжких формах завжди в бк основно! кривизни.

Згщно з класифцсашею J.James (1954) за типами сколюзу xBopi розподшялись:

1. Верхньогрудний сколюз - вершина основно! 1фивизни розташовувалась на píbhí Th5^ хребщв. Вони зусщичаються у 11-12% випадюв. На жаль, таких хворих у нашому дослвдженга не було.

2. Грудш сколюзи з вершиною основно! кривизни на píbhí Th7.]o хребщв зустр1чаються у 55 - 56 % хворих. Компенсаторна

кривизна розвиваеться в поперековому вщдш, у частини з них спостергаються нахил поперекового вщщлу хребта по вщгашенню до тазу.

3. Грудо-попереков1 сюшози з вершиною викривлення на р1вш ТЬц-12 хребщв зустр1чаються у 12 - 15 % хворих. У таких хворих розвиваеться компенсаторний нахил хребта в поперековому вцщщ.

4. Попереков! сколюзи з вершиною викривлення на р{вш Ьи хребщв зустр1чаються у 12 -15 % хворих

5. Комбшоваш або 8-подабт сколюзи з двома основними дугами викривлення, яга розташовуються на р1вш ТЪ8.9 * Ь2.з хребщв, зустр^чаються у 7-10 % хворих.

Для втаиру деформацй в горизонтальшй плопдаш нами розроблена методика визначення П за горизонтальними зразами по магштно-резонансних томограмах (МРТ). Методика заключатся в тому, що разом и ортопедом, спещ&гйст по МРТ визначае точш ор!ентири для виконання горзонтальних верпшнш та промЬкш хребщ основно! кривизни та против икривлення. Для визначення кута торсй на горизонтальних томограмах проводять дв1 лшн: перша - через точки верхшьси та основи остистого вадростка обстежуваыого хребця, а шша - через точку основи остистого вщростка та середину тша хребця. Кут, що утворений на перетину цих лшй i е кутом торсй та може бути втаряний у градусах.

При аналш клшшо-рештенолопчних ознак у 97 хворих сколюзом I -IV ступеня було: диспластичний скодаоз у давчаток - 64 (65,9 %), у хлопчиюв - 33 (39,1 %); вком: до 10 роив - 19 хворих; до12 роюв - 28 хворих; до 14 роыв - 28 хворих; до 16 роюв -18 хворих, гасля 16 рок^в - 4 хворих.

До диспласгичного сколюзу ваднесенз хвор1 з рЬними аномагаями попереково-крижового вцщшу хребта, а також хвор1 з диспластичними ознаками 1 без юсткових аномалШ.

Цд сколюзи щентичш за динамкою патолопчного процесу (час появи, прогресування та стабшзацц), типу викривлення, форми основних 1 компенсаторних дуг, вторинних порушень внутршшх оргащв.

Ознаки диспластичного прояву сколюзу були таю: незарощення дужок 1^5 у 18 хворих; незарощення дужок 81 - у 15 хворих; незарощення дужок 1^5— у 13 хворих; люмбал^защя 81 - у 3 хворих; сакралващя Ь5 -у 2 хворих; асиметр!я суглобових вщроспов - у 10 хворих; без юсткових аномалШ - у 34 хворих. У 2 хворих з вродженим сколюзом спостеретали: клиноподабний нашвхребець 1 сшосгоз ребер - у 1 хворого; множинш клиноподабш хребщ - у 1 хворого.

За типом викривлення нала хвор! розподимлись таким чином: грудний сколюз вдаичений був у 44 (45,5 %) хворих, грудо-поперековий -у 20 (20,5 %) хворих; поперековий - у 11 (11,3 %) хворих; комбшований (Б-подабний) у 22 (22,7 %) хворих.

У подальшому хвор1 з рвними типами сколюзу склали 4 групи за ступенем деформацц для анализу сшввщношення клиноподабносп та торси на основшй 1 компенсаторшй кривизнах викривлення.

За ступенем викривлення наш хвор1' розподшеш були таким чином: I ступшь сколюзу - у 10 (10,3 %) хворих; II ступшь сколюзу - у 41 (43,3 %) хворих; Ш ступшь сколюзу - у 35 (36,2 %) хворих; IV сгушнь сколюзу у И (11,2%) хворих.

У кожшй груш хворих, яи анашзувались, 4 ступеш сколюзу складали шдгрупи.

Декомпенсащя хребта за юшичними та рентгенолопчними ознаками виявлена у 42 хворих, а остеопороз хребщв 1 ребер на вершиш викривлення в1даачений у 12 хворих.

У груш грудних сколюз1в (44 хворих) вивчення загального кута викривлення показало його коливання: при I ступеш - 3 - 10°; при П ступеш -13 - 25°; при Щ ступеш - 40 - 75°; при IV ступеш - 90 - 105°.

При аятт сшвставлення величини клиноподабносп та торен вершинного, нижнього 1 верхнього пром1жыих хребщв на основшй кривизш викривлення, вдашене вщетавання тора! на 2 - 3° при початкових сколюзах 1 на 8 - 22° при виражених 1 тяжких скол1озах, що може евздчити про первиншеть бокового викривлення та вториншеть скручування хребта

При вивченш ренггенограм у хворих з грудним типом викривлення ми помнили, що компенсаторна дуга при сколюз11 - П ступешв не була виражена, а поперекова кривизна при сколшз1 III - IV ступешв вдаичена у 7 хворих, нахил поперекового вщдшу хребта у вщношенш до тазу - ще у 5 хворих. При цьому загалышй кут викривлення у 5 хворих Ш ступеш коливався в межах 45 - 55°, а у 7 - IV ступеня - 50 - 60°.

При вивченш величини структурних порушень на компенсаторшй кривизш на р!вш вершинного, нижнього та верхнього пpoмiжниx хребщв при сколюз! Ш - IV ступешв коливалась у межах 17 - 22°, а торйя - 12 -20°, причому в ус1х хребцях торс1я була меншою вад клиношдабносп на 2 - 3°. При пор1внянш торешного компоненту деформащ! на компенсаторшй кривизш ми вщмггили, що при поперековому нахши торт була на 30° меншою, нш при поперековш кривизш.

Така р1зниця структурних змш клинопод1бност1 та торен в хребцях основан кривизни у пор1внянш з компенсаторним противикривленням при грудному тшкш сколюзу евщчить про первиншеть патолопчного процесу

в грудному вщдш хребта та вторинносп компенсаторного противикривлення. Ця законом^рюсть гакож простежуегься на графгапях зображеннях.

У груш комбшованих сколюзгв (22 хворих) з р1вноцшними двома викривленнями в грудному i поперековому вщдшах хребта вивчення загального кута викривлення показало його коливання: при I ступеш - 8 -10°; при П ступеш - 13 - 25°; при Ш ступеш - 40 - 75°; при IV ступеш -100-105°.

При аналш ствставлення величина клиношадбносп та торсй вершинного, нижнього та верхнього пром1жних хребщв на грудшй кривизш при комбшованому типу викривлення показало р1вном!рне вщставання торсй' на 2 - 3°, що може свщчити про бшьш "доброяюсний" перебц- деформаци.

Вивчення загального кута попереково! кривизни при комбшованому сколюз1 показало коливання величини викривлення: при I ступеш - 2 - 4°; при П ступеш - 15 - 24°; при Ш ступеш - 40 - 70°; при IV ступеш - 99 -104°

При аналш ствставлення величини клиношдобносп та торсй вершинного, нижнього та верхнього пром1жних хребщв попереково! кривизни комбшованого сколюзу вдаочено р1вном1рне вщставання торсй на 2 - 3° у пор1внянт з клиношдабтстю при век ступенях деформаци.

При пор1внянш грудно! та попереково! крившн комбшованого сколюзу по розвитку структурних змш клиноподабшмт та торсп можна прослщкувати одногипшеть цнх змш, що евщчшъ про первиншеть патолопчного процесу на двох ровнях.

При сшвставленш досшдження комбшованого та грудного тишв сколюзу чтео прослщжуегься розница розвигку компенсаторно! кривизни при грудному сколкш вхд первинно! попереково! кривизни при комбшованому сколкш.

У груш грудо-поперекових сколкшв (20 хворих) вивчення загального кута викривлення показало його коливання: при I ступеш - 10°; при II ступеш- 15-25 ; при Ш ступеш - 45 - 80°; при IV ступеш - 95°.

ПРи аналш сшвставлення величини клиноподобноеп та торсй вершинного, нижнього та верхнього пром^жних хребщв основно! кривизни викривлення при грудо-поперковому сколюз1 покрало ввдетавання торсй на 2 - 3° у пор1вняша з клинотащбшетю як 1 в попередшх трупах спостереження. Однак деям (I та IV ступешв) невелша шдгрупи не дозволяють зробити певш висновки.

Вивчення рентгенограм у хворих грудо-шперековим сколюзом показало, що у них не розвивасгься компенсаторна кривизна, а нижня нагавдуга викривлення складае нахил поперекового вщдшу хребта у

вщношенш до таза. Через що в щй груш хворих було неможливим дошджувати хребщ компенсаторного против икривлення.

У груш поперекових сколюзш (11 хворих) вивчення загального кута викривлення показало його коливання: при I ступеш - 8 - 10°; при II ступеш - 17 - 25°; при Ш ступеш у 1 хворого 50°; при IV ступеш у 1 хворого 80°.

При аналш ствставлення величини клиношадбносп та торсп вершинного нижнього та верхнього пром1жних хребщв на основшй кривизш при поперековому сколкш вдалчено р1вном1рне вщставаняя торсп на 2 - 3° як 1 в попередшх групах.

Вивчення ренггенограм у хворих поперековим сколиозом показало, що у них спостер!гаегься незначний розвигок грудного противикривлення, при якому неможливо досладжувати юшноподобшсть 1 торено.

Таким чином при вивченш основних елеменпв структурального сколюзу провщшм у механогенеш деформацй е клиноподабшеть. Бона передуе шшш компонентам I може бути обумовлена порушенням симетричного росту хребщв. Торсш вадстае вщ боково! деформацп та, напевно, е вторинним елеменгом деформада.

висновки

1. Структуральной сколюз формуегься за рахунок наросгання деформацй хребщв у фронтальшй 1 саптальшй площинах (клшоподабноеп) 1 горизонталыпй площиш (торей) на основшй [ компенсаторюй кривизнах.

2. Розроблена нами методика втиру торсп хребщв при сколкш за горизонтальними зрвами на магштно-резонансних томограмах (МРТ) дозволяе з математичною точшетю вгоначиги ступшь торсИ хребщв.

3. Вшначення величини торсп в градусах кожного хребця на основшй 1 компеисаторшй кривизнах 1 ствставлення величини клиножотбносп за методикою В.Я.Фцценка також в градусах дозволяе виявиш законом1рносп формування структурального сколюзу.

4. На основшй кривизш розвиток клиноподобносп вершинного та пром1жних хребщв, верхньо! та нижньо! нашвдуг проходить з випереджуванням на 2 - 5° у пор1внянт з розвитком торсп при св1х типах сколюзу уах пщруп I - IV сгупешв сколюзу.

5. На компенсаторюй кривизш при грудних, грудо-поперекових викривленнях клиноподабшеть 1 торсш розвиваються повшьнппе

пор1вшшо з основною кривизною, однак тенденщя ввдставання торси в1д клиногощбносп залишаеться попередньою.

б. При комбшованому (8-под1бному) сколюз1 за мехашзмом розвитку клинопод1бшсгь та тора'я на груднш 1 поперековш кривизш проходять р1вношрно на обох дугах викривлення, що свщчить про первиншсгь патолопчного процесу на двох р1внях.

Список робгг, опубл1кованих за темою днсертаци

1. Фшценко В .Я., Хатум Халед. Роль торсии в формировании сколиотической деформации //Всеукр. науч.-практ.конф.: Материалы.-Евпатория, 1998.- С.96-98.

2. Хатум Халед. Изучение торсии позвоночника при сколиозе //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр.Крьшск.мед.ун-т им.С.Н.Геор-гиевского. - Симферополь, 1998.- Т. 134, Ч. 2.- С.57-59.

3. Хатум Халед. Торсия и клиновидность позвонков при структуральном сколиозе //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крымск. мед. ун-т им. С.Н.Георгиевского. - Симферополь, 1999.- Т. 135, Ч. 2,-С.153-158.

4. Хатум Халед. Изучение торсии и клиновидности позвонков при комбинированном сколиозе //Ортопедия, травматология и протезирование.- 1999.- № 3.- С.104-107.

5. Хатум Халед. Методика измерения торсии позвонков при структуральном сколиозе //Ортопедия, травматология и протезирование.- 1999.-№2,- С.101-102.

АНОТАЦШ

Хатум Халед Карм. МЕХАНОГЕНЕЗ КЛИНОПОДШНОСТ1 ТА ТОРСП ПРИ СТРУКТУРАЛЬНОМУ СК0Ш031.- Рукопис. Дисертацш на здобутгя наукового ступеня кандидата медичних наук за спещалыдстю 14.01.21. - травматололя та ортопедая.

УкраУнський науково-дослщний шститут травматолоп1 та ортопеда МОЗ Украши, Кшв, 1999.

В основу робота покладено анал!з результате дослщження клиношвдбносп та торса в формуванш структурального диспластичного сколюзу I—IV ступешв у 97 хворих на вершиш основно! 1 компенсаторно!' кривизн. Для вивчення формування деформащ! в горизонтальнш площшп нами розроблена методика втпру торси по магншю-резонансних томограмах. Методика заключаешься у вим1р1 кута торси, утвореного двома

линями, проведеними: одна - через верывку та основу остистого вщростка, друга - через основу остистого вадростка 1 середину кола тиха хребця. Для визначення величшш клшюподабноеп хребщв вишряли кут, що утворився шж замикаючими пластинками тш хребщв. Дослщження клиношэдбноси та торсй здшснювали на р1вш вершинного, нижнього та верхнього пром1жних хребщв освдввд! та компенсаторно! кривизн при грудному, грудо-поперековому, поперековому 1 комбшованому типах сколюзу в шдгрупах I -1V ступешв диспластичного сколшзу (вивчено 423 хребця)- При век типах жшозу на основнш кривизш ваджчено вадставання торсп хребщв на 4 - 5° взд клиноподабносп. Така ж тенденцш виявлена 1 на компенсатортй кривизн! з таю тшьки рхзницею, що остання розвиваеться повшьнше 1 при I - П ступенях не виражеяа. У той же час при комбшованому сколкш формування грудно! та попереково! кривизн йде р1вном!рно на обох кривизнах. Такий же розвиток клиноподобност1 та торси на вершинному, нижньому 1 верхньому пром1жних хребцях вдопчений на двох первинних дугах викривлення при комбшованому сколюзь

Ключов1 слова: структур алышй диспластичний еттоз, клиноподобшеть, торсы.

Хатум Халед Карим. МЕХАНОГЕНЕЗ КЛИНОВИДНОСТИ И ТОРСИИ ПРИ СТРУКТУРАЛЬНОМ СКОЛИОЗЕ. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21. - травматология и ортопедия.

Украинский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии МОЗ Украины, Киев, 1999.

В основу работы положен анализ результатов исследования клиновидности и торсии в формировании структурального сколиоза у 97 больных диспластическим сколиозом I - IV степени на вершине основной и компенсаторной кривизны. Для изучения формирования деформации в горизонтальной плоскости нами, совместно с В.Я.Фищенко, разработана методика измерения торсии по магнитно-резонансных томограммам (подана заявка на изобретение и получена приоритетная справка). Методика заключается в измерении утла торсии, образованного двумя линиями, одна из них проведена через верхушку и основание остистого отростка, вторая - через основание остистого отростка и средину окружности тела позвонка. Для определения величины клиновидности позвонков измеряли угол, образованный между замыкательными пластинками тела позвонка Исследование клиновидности и торсии проводили на уровне вершинного, нижнего и верхнего промежуточных позвонков основной и компенсаторной кривизны при грудном, грудо-

поясничном, поясничном и комбинированном типах сколиоза в подгруппах I - II - Ш - IV степени диспластического сколиоза (в общей сложности изучено 423 позвонка). При всех типах искривления отмечено постепенное нарастание деформации позвоночника - клиновидности и торсии вершинных, нижних, верхних промежуточных позвонков основной и компенсаторной кривизны параллельно нарастанию общего угла искривления. Сопоставление их при грудном типе искривления у 44 больных показало на основной кривизне отставание торсии от клиновидности на 4 - 5°. Компенсаторная кривизна у больных отмечена с той только разностью, что последняя развивалась медленнее, и при I - II степени не была выражена, а при III - IV - была значительно меньше основной, однако отставание торсии от клиновидности было прежним, что свидетельствовало о первичности основной дуги искривления и вторичности деформации на компенсаторной кривизне. Сопоставление основных компонентов деформации во фронтальной и горизонтальной плоскостях (бокового искривления и скручивания позвоночника) у 22 больных комбинированным сколиозом на грудной и поясничной кривизне показало одинаковое отставание торсии от клиновидности на 4 - 5° при всех степенях искривления, что свительствовало о первичном искривлении на двух уровнях и отличалось от формирования грудной и поясничной кривизны при истинном грудном сколиозе. Сопоставление клиновидности и торсии у 20 больных первичным грудо-поясничным сколиозом компенсаторная кривизна выражена не была, пологие полудуги создавали наклон поясничного отдела позвоночника и смежные позвонки с вершинным оценивались как промежуточные. Верхняя полудуга также не создавала компенсаторной. Вершиннный позвонок располагался на уровне ТЬц-п • Исследование клиновидности и торсии вершинных позвонков при грудо-поясничном сколиозе показало отставание последней на 4 - 5°. У 11 больных первичным поясничным сколиозом компенсаторная кривизна в грудном отделе позвоночника также не была выражена, вершина располагалась на уровне Ьь нижняя полудуга создавала наклон поясничного отдела позвоночника, а верхняя - плавно переходила в грудной отдел. Исследование торсии показало ее отставание на 4 - 5° от клиновидности. Суммируя данные проведенных исследований, которые показали, что при всех типах искривления наблюдаются однотипные изменения двух компонентов структурального сколиоза - отставание величины торсии на 4 - 5° от клиновидности вершинных позвонков, что свидетельствует о вторичности скручивания позвонка при сколиотической деформации.

Изучение развития основных компонентов структурального сколиоза клиновидности и торсии на вершине искривления раскрывает механизмы

патогенеза сколиотической болезни и может быть использовано в изучении развития деформации другой этиологии (врожденной, нейрогенной, при системных заболеваниях). Изучение торсии и клиновидности в динамике можно использовать для прогнозирования патологического процесса в различных этиологических группах больных, что имеет большое значение в практической деятельности детских ортопедов и вертебрологов.

Ключевые слова: структуральный диспластический сколиоз, клиновидность, торсия.

Hatoum, Khaled Karim. MECHANOGENESIS OF CLINOIDNESS AND TORSION IN STRUCTURAL SCOLIOSIS. - Manuscript. Thesis for Candidate of Medical Scienses degree, specialization 14.01.21 "traumatology and orthopedics". Ukrainian Research Institute of Traumatology and Orthopedics, Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 1999

The work is based on the analysis of the clinoidness and torsion study results in 97 patients with I-IV stages structural displastic scoliosis on the top of basic and compensatory curvature. To study deformation development in the horizontal plane we have worked out technique for torsion evaluation using magnetic resonance tomography. The technique consisted in the measurement of torsion angle between two lines when the first was drawn across the apex and base of the spinous process and the second - across the base of the spinous process and the middle of vertebral body countour. To determine a degree of vertebrae clinoidness we measured an angle between top and lower plates of vertebral bodies. Examination of clinoidness and torsion were performed at level of upper, lower and top intermediate vertebrae of basic and compensatory curvature in thoracic, thoracolumbar, lumbar and combined scoliosis in subgroups ofl-IV stages of dysplastic scoliosis (423 vertebrae were examined). In all types of scoliosis in case of basic curvature we found vertebrae torsion delay of 4-5 from clinoidness. The same tend was revealed in case of compensatory curvature with the only difference that the latter developed slower and at 1-Й stages was not expressed. In the same time in combined scoliosis the development of thoracic and lumbar curvature proceeded evenly on both curvatures. The same development of curvature and torsion on top, lower and upper intermediate vertebrae is noted on the two primary arches of curvature in combined scoliosis.

Keywords: strustural displastic scoliosis, cliniodness, torsion