Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Медико-организационная модель диспансеризации детей групп риска развития болезней органов пищеварения

ШСТИТУТ ПЕД1ЛТР11, АКУШЕРСТВА I ПНЕКОЛОГЙ АМН УКРА1НИ

Р Г Б ОД

1 ■ *д;г">

на правах рукопису

КАМШСЬКА ТЕТЯ НА МИКОЛА1ВНА

МЕДИКО- ОРГАН13 АЦ1ЙНА МОДЕЛЬ ДИСПАНСЕРИЗАЦИ ДГГЕЙ ГРУП РИЗИКУ РОЗВИТКУ ХВОРОБ ОРГАН1В ТРАВЛЕНИЯ

14.01.10 - Пед!атр!я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацД на здобуття паукового ступеня кандидата медичннх наук

КИТВ - 1996

ДИСЕРТАШЯ е РУКОПИСОМ.

Робота виконана в 1нститут1 педаатрП. акушерства 1 г!некологИ АМН УкраТни.

Науков1 кер1вники:

доктор медичних наук Ден1сова Маргарита Федор1вна доктор медичних наук, професор Нед1лько Виктор Петрович

0ф1ц1йн1 опонентиг

доктор медичних наук, професор Андрущук Ал1са Афа-нас!евна

доктор медичних наук, професор Бережний Вячеслав Воло-димирович.

Пров1дна орган!зац1я:

Одеський державний медичний ун1верситет.

Захист дисертацН в1дбудеться . 1996р. о/Згод.

на зас1данн1 спец!ал1зовано1 Вчено! Ради (Д. 50.14. 01) по за-хисту дисертаЦП на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук эа спец1альностями "Пед1атр1я", "Акушерство 1 П-неколог1я" при 1нститут1 пед1атрИ, акушерства 1 г1неко-лог5Л АМН Укра1ни (252050, м. Ки1в -50, вул. Ману!льського,8).

3 дисертац!ею иожна ознайоиитись в б!блЛотец1 1нститу-ту педХатрП, акушерства а г1неколог11 АМН УкраЗни.

Автореферат розХсланий

■

// £

1996р.

Вчений секретар спец!ал1зовано5 Вчено! Ради, канд. иед. наук

Л. В. Квашн1на.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблемы. Зростання в УкраТн1 розповсюджуваи-hoctí гастроентеролог1чних хвороб у д!тей (з 72.8'/.. в 1984 poui до 96. 4Х. в 1994 poui), зб!льшення питоио! ваги Ix в структур! соматично! патолог!! д!тей дошк!льного в!ку обу~ иовлюе доц1льн1сть розширення наукових досл1джень в галуз1 превентивно! дитячо! гастроентерологi!. На користь цього св1дчать також Дан1 про те, що захворювання орган1в травления, на жаль, невпинно прогресують, призводяч! до втрати пра-цездатност1 та З.нвал1д1зац:.! дорослого населения, шо обуков-люе не лише медичну, а, насамперед, соц1альну зиачим1сть визначено! патологП.

Вказане визначае необх!дн1сть поглибленого вивчення причин фориування дано! патолог!! Í3 врахуванням медико-б!о~ лог1чних i зовн0.шньо-середовищних фактор1в, визначаючих мор-Фолог!чн! та ф1з1олог1чн1 особливост1 орган!зму дитини в pi3Hi bíkobí пер1оди.

Вказаним. можливо, можна пояснити той факт, uto в ос-танн! роки у пед1атр11 та, эокрема, в дитяч1й гастроентеро-лог!1 все 61льшу актуальн1сть добувае значим1сть виявлення Фактор1в ризику. як! впливають не т1льки на фориування здоров' я дитини в ц!лому, але 1 на схильи!сть !! до соиатичних захворювань.

На користь ць.ого св1дчать розпочат! ще у 80-т1 роки досл!дження пед1атрд.в про частоту зустр1чаеиост1 ряду меди-ко-б1олог1чних Фактор1в ризику у Д1тей з хрон1чниии захворю-ваннями opraHiB травления, в насл1док яких била зроблена спроба систематизецП , визначекня !х !иформац!йно!' uíhhoctí з метою формування серед дитячого населения груп ризику роз-витку гастроентеролог!чних захворювань, розробки иетод1в прогнозування i первинно! проФ1лак.тики. СВарначева Л. Н. и соавт. , 1980; Баранов A.A., Гринина О. В. , 1981; Дмитриева Н. В. и соавт., 1985; Добло H.H., 1985; Ироденко И. А. , 1986).

Однак, почат! досл1дження не здобули подальшого розвит-

ку в плаи1 вивчення морфо-функц1онального стану систеии травления у даного контингенту д1тей, що дозволило-би вияви-ти найбхльш ранн1 стадИ патологИ дано! системи та удоско-налити 1снуюч1 методи превентивно! терапП.

Особливо актуально, з нашо! точки зору, проведения вка-заних досл1джень у д1тей дошк1льного вз.ку, у яких, як в1до-мо, переважають фушипональн! захворювання I, отож, ефек-тивн1сть попереджування розвитку хронхчних форм гастроенте-ролог1чних захворювань може бути найбз.льш високою.

Не дивлячись на те. що в остани1 десятирхччя в1дм1чаеться певний прогрес у иедичноиу обслуговуванн1 д1тей 1з гастроентеролог1чниии захворюванняии, багато питань спеи1ал1зовано! допомоги д1тям 1з хворобами орган!в травления эалишаються невир3.шенними. В першу чергу, потребуе науко-вого обгрунтування система диспансеризацП д1тей, загрожува-них по розвитку хвороб оргаи!в травления, регламентуюча терп1ни та к.ратн1сть диспансерного наг ляду, об'ей д!агнос-тичних м1роприенств та принципи превентивно! терапг!.

Однак. в пед1атричн!й лз.тератур1, е одиничн1 роботи, якх висв1тлюють медико~орган!зац1йн1 питания диспансеризацП д!тей 1з труп ризику розвитку хвороб орган!в травления, вн!туюч1 ч1тк! показники до вибору л1кувально-проф1лактич-них м1роприемств з урахуванням ступеню ризику формування гастроентеролог1чних захворювань СБаранов А. А., Гринина О-В.,1981; Лукьянова Е.М. и соавт. „ 1991), що, можливо, виз-начае 1 недостатню ефективн!сть первинно! проФЗ.лактики вка-зано! патолог!!.

Вишевказане визначило мету 1 завдання дано! роботи.

МЕТОЮ РОБОТИ е удосконалення орган1зац1йних форм дис-пансер1зац15 д!тей дошк1льного в1ку 1з груп ризику розвитку гастроентерологХчних захворювань шляхом анал1зу за за-гальноприйнятими методами диспансерного нагляду, оц1нкою за-гального стану здоров'я 1 вивченняи б!оценозу, локального 1мун1тету 1 рез!стетност1 слизово1 оболонки каналу травления.

ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ.

1.Вивчити сан1тарно-г1гхен1чний 1 еколог1чний стан м3.сць

проживания обстеженних д5.тей.

2.Виявити на приклад1 когорти д1тей, да лроживають на обстежен1й територП, контингенти д!тей дошкольного в1ку груп ризику розвитку гастроентеролог1чних захворювань.

3.Вивчити частоту донозолог!чних стан1в захворювань органов травления у д1тей груп ризику.

4. Дати оц!нку особливостей б1оценозу кишковика. локального 1мун1тету каналу травления та слизового бар'еру шлунку 1 12-пипало1 кишки у д1тей дошх1льного в!ку 1з груп ризику розвитку гастроеитеролог1чиих захворювань.

5. Удосконалити комплекс иедико-орган!зац1йних 1 л1ку-вально-проФ1лактичних заход1в для д1тей лощильного в!ку 1з груп ризику розвитку хвороб орган!в травления.

НАНКОВЙ НОВИЗНА.

Розроблено та впроваджено в роботу дитячоТ пол3.кл1.н1ки комплекс м!роприеиств по удосконаленню диспансеризацИ д!тей груп ризику розвитку хвороб орган1в травления.

Вперше у д!тей дошк1льного в1ку з груп ризику розвитку гастроентеролог1чних захворювань дана оц!нка к1льк1сного 1 як1сного складу м!кроФлори кишковика. эм1ни якого залежали в!д ступени ризику розвитку захворювань орган!в травления.

Вперше встановлеи1 зм1ни и1сцевого гуморального 1иун1тету системи травления у д!тей донж1льного вл.ку з груп ризику розвитку захворювань орган1в травления. Незалежно в3.д ступеня ризику формування гастроентеролог1чних захворювань В1дм1чена г1пер1муноглобул1нем!я клас!в б 1 М;зниження р1вня секреторних 1муноглобул1н1в визначалося ступеней дисбак-тер1озу кишковика.

Вперше у дхтей дошк1льного во.ку 1з груп ризику розвитку гастроентерологхчних захворювань встановлен! порушення обм!ну гл1козам1.нгл:5.кан1в - коипонент!в слизового бар'еру каналу травления, найбхльш виражеи1 у д1тей 1з груп високо-го ризику.

Вперше патогенетично обгрунтоваио включения в комплекс превентивних м1роприемств для д!тей дошк1льного в1ку з груп ризику розвитку хвороб орган!в травления, цитопротектор!в.

л!к!в, нормал!зуючих р1вень м!сцевого з.иун1тету шлунко-во-кишкового тракту. к1льк!сний 1 як!сний склад и1крофлори кишковика.

ПРЙКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Обгрунтован комплекс меди-ко-орган1зац1йних та л1кувально-проф1лактичних заход!в для дгтей дошк!льного в1ку з грул ризику розвитку хвороб ор-ган1в травления.

Обгрунтована доцдльн1сть проведения первинно! профглак-тики захворювань органов травления, починаючи з антенатального пер3.оду шляхом включёйня в групу ризику розвитку хвороб орган!в травления д!тей перших трьох рок1в життя.

Розроблений алгоритм д1агностичного пошуку хвороб органов травления та комплекс лабораторно-1нструментальних досл!джень Споказники биоценозу кишковика, вм1ст 1муногло-бул1н1в у слин! та в копроф!льтратах, рхвня добово5 сечово! екскрецП гл1козамй.нг1кан1в, УЗД орган!в черевно! порожними) сприяе своечасному виявленню донозолог1чних стан1в хвороб орган1в травления у д!тей дошк1льного в1ку.

Вивчення м!сцевого 1мун1тету шлунково-кишкового тракту, к1льк!сного х як1сного складу м!крофлори кишковика може бути використано для розробки диференцхйовано! терапП дисбак-тер!озу кишковика.

ДЕКЛАРАЦ1Я КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ

ДИСЕРТАНТА В ОПРАЦНВАННЯ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТОВ.

1. Проведено анкетування 1 фхксоване 1нтерв'ю з батьками 1562 д!тей доипйльного в1ку.

2. Проведено анал!з анкет по прогнозуваню розпод1лу ди-тячого населения на групи ризику розвитку хвороб орган1в травлення 1 анал1з карт розвитку дитини.

3. Кл1н1чне обстеження та пост!йне спостереження за 121 дитиною дошкольного в!ку.

4. Анал1з результат1в ультразвукового досл1дження шито-видно! залози 1 черевно! порожнини, 61оценозу кишковика, 1мун1тету шлунково-кишкового тракту, резистентност1 слизового бар'еру шлунку та дванадцятипало! кишки, езофогогас-троф1броскопИ.

5.Наукове обгрунтування коиплексу заход1в, спряиованих на покрашення иедичного обслуговування д!тей !з груп ризику розвитку хвороб оргаи!в травления.

6.Аиал!з отриианих результат1в досл!дження та 1х матеиа-тична обробка.

ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАШ1. ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ!

1.Формування серед дитячого населения дошк1льного в!ку груп ризику розвитку хвороб орган!в травления можливо шляхои вивчеиия Фактор1в ризику з посл1дуючою Тх оц!нкою в балах.

2.Використання алгоритму д!агностичного пошуку захворю-вань орган1в травления 1 розробленого комплексу лабораторио-1нструиентальних досл1джеиь п1двипше ефективн!сть вияву донозолог1чних станав гастроентеролог1чних захворю-вань у д!тей дошк!льного в1ку.

3.9 д1тей груп ризику розвитку хвороб орган1в травления мають м1сце порушення м1крофлори кишковика, локального !мун1тету шлунково-кишкового тракту,резистентност! слизового бар'еру шлунку та 12-типало1 кишки, характер 1 вираженн1сть яких обумовлеи! ступеней ризику розвитку хвороб орган1в травления.

4. Запроваджения в дитячих пол!кл!н1ках 1 дошк1льних закладах удосконаленого коиплексу медико-орган1зац!йних ! лхкувально-проФД.лактичних заход!в п!двищуе ефективи1сть дис-пансер1зац11 д1тей дошк!льного в1ку, сприяе вияву ранн1х стад!й гастроеитеролог1чних захворювань, зниженню частоти Формування хрон1чних хвороб каналу травления та гепа-то-б1л1арноТ системи.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТIВ РОБОТИ У ПРАКТИКУ.

Результати досл1джень впроваджен! в практичну роботу дитячих дошкХльних заклад1в, дитячих пол1кл1н1к Ки1всько1 область

ПУБЛ1КАШ1.

За темою дисертацИ опубл!ковано чотири науков1 статт!.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ.

Осиовн! положения дисертацИ викладен! та обговорен! на IX з'!зд! пед!атр!в Укра!ии См. Одеса,1993), пленум! УкраЗнського науково-медичного товариства дитячих л1кар1в

См. Терноп1ль,19953, науково-практичнхй конференцх5 "Здоров'я дхтей та ж5.нок в сучасних еколог!чних умовах" !нститу~ ту ПАГ АМН УкраЗни См. КиЗв,1995), науково-практичн1й конфе-ренц15 "Сучаснх аспекти реабхлхтаиН д1тей з гастроентеро-логхчнигш хворобами" См. Миргород.1995).

ОБСЯГ I СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦ11.

Дисертацхя викладена на 208 стор1нках машинописного тексту 1 складаеться 1з вступу, огляду л1тератури, 6 глав 1з описом методхв та результат!в дослгджень, заключения, висновк!в, практичних рекомендахйй, показника лхтератури С205 автор1в). Робота !люстрована 16 таблиияии 1 7 малютками.

ЗМ1СТ РОБОТИ.

Об'ем та иетоди досл!дження. Досл1дження проведен! в м.1рп1нь Ки1всько1 облает!, яке, з одного боку, по р!вню щхльност! розпод!лу рад1онукл!д1в Сцез!й-137, стронц1й-90) прир1внюеться до 4 зони рад1оеко-лоПчного контролю, а, з другого - по сан1тарно-г!г1ен!чн!й характеристиц.1 Сзабрудненню атмосферного пов!тря, стану пит-но! води) може бути в1днесене до екологхчно несприятливо! зони.

Оцхнка стану здоров'я обстежених д!тей 1 результатхв спец1ально застосованих досл!джень, що характеризують б!оце-ноз кишковика, локальний 1мун!тет шлунково-кишкового тракту

! р1вень резистентност! слизово! оболонки шлунку ! 12-типа-

}

ло5 кишки, базувались на сп!ввхдношенн! груп д!тей з р1зною к1льк1сною характеристикою Фактор1в ризику розвитку хвороб орган1в травления, з урахуваннян !дентичност1 умов проживания в!д1браних груп дхтей.

Вивче'ння фактор!в ризику 1 розподхл д!тей на групп ризику розвитку хвороб орган1в травления проводили згхдно ме-тодичним рекомендац1ям "Прогнозирование, первичная и вторичная профилактика хронических неинфекционных заболеваний органов пищеварения у детей" СЕ. М. Лукьянова и соавт. ,1990).

Для оц1нки стану здоров'я дхтей проведено кл1н1чне дос-лхдження 903 д1тей у в!ц1 3-7 рок1в, яке включало поглибле-ний огляд з використанням розробленого алгоритму д1агностич-ного пошуку гастроентеролог1чних захворювань, врахування

наявност! хронхчних эахворюванъ чи функц10нальних в!дхилень; резистентнХсть орган1зму; гармон!йн!сть Ф1зичного розвитку; к1льк!сть гемоглоб!ну, лейкоцит1в периФер!йно! кров!, ШОЕ.

Bei д1ти були обстежен! пед1атраии р1зних фах1в: окул!стом, отоларингологом, стоматологом, ендокринологом. неврологом.

Дан! про медичне обслуговування д!тей вивчались по амбулаторным картам СФ. 26), !стор1ям розвитку д1тей в дош-к1льних закладах (Ф,112), статистичним зв!тан.

Стан м!сцевого 1мун1тету шлунково-кишкового тракту оц1нювали по р!вню !муноглобул!н!в G, М i секреторним SIg AI 1 SIg А2 в слин1 1 копроф1льтратах. який досл!джували медотом G.Mancini (1965).

Стан дисбактер!озу вивчали згадно методичним рекомен-дац1яи СМетодичн! рекомендацП N10-13/31 14/04 1986, М!н-здрав СРСР Москва, 1986), 1дентиф1кац1ю виявлених культур проводили на анал1затор1 Кванту-2 Ф1рми Еботт ССША).

Резистентн1сть слизового бар'еру шлунку i 12-типало! кишки оц!нювали по р!вню добово! сечово! екскрецП основних компонент!в слизового бар'еру 1 строми шлунку - гл1ко-зам1нгл1кан!в (ГАГ) за методикою В. Д. Косяг1на С1989). Вм!ст ГАГ визначали в мг гексоз на 1л сеч! та на 1г креатин!ну.

В програму обстеження входило ультразвукове досл!джей-ня жовчного м1хура. жовчовив!дних шлях!в, печ1нки, нирок, щитовидно! залози виконане на ультразвуковому апарат1 "Aloka-2'80" СЯпон!я); езофагогастроф!броскоп!я була проведена у д!тей групи високого ризику при допомоз! ендоскопа Ф1рми "Asahi" СЯпон1я).

ЦиФров1 дан! оброблен1 статистично: абсолютн! величини з використанням критер1ю t Стьюдента С Л. С. Кам1нський, 1964), в1дносн! величини - шляхом застосування непараметричного критер!ю кутового перетворення <$iuiepa' \2> СЕ. В. Гублер,1978). Р!зницю маж пор!внюваними величинами вва-жали !мов1рною при р<0.05.

РЕЗУЛЬТАТ» Д0СЛ1ДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.

1Ид нашим наглядом знаходилося 1562 дитини у Biui в1д 1.5 до 6 рок!в, в!дв1дуючих дитяч! дошк!льн! заклали

и. 1рп1нь Ки!всько1 область

Проведений анал1з обл1кових карт (форма 125 показав, що розп0всюдженн3.сть захворювань шлунково-кишкового тракту серед д!тей доижлльних установ м.1рп1нь у 1991 роил складала 8.87.. Структура хвороб визначалася переважно функхйоналъни-ми захворюваннями б1л!арно! систеии (дискхнезИ жовчного мххура) та поодинокими випадками орган1чно1 патолог 15 (хрон1чний холецистит, поверхневий гастрит).

Про незадовхльний стан диспансеризацН здорових дхтей перед- та дошкольного в1ку, низьку ефективн1сть первинно! проф!лактики гастроентеролог1чних захворювань серед дитячо-го населения ц1е5 в1ково! групи св1дчив 1 анал1з роботи д1льничих пед1атр1в та л1кар1в дошк1льних заклад1в. Встанов-лено, що пед1атри недостатньо волод1ють методиками виявлен-ня д1тей, загрожуваних по розвитку хвороб орган1в травления; обстеження диспансерной групи хворих проводиться не в повно-му обсяз!, то не дозволяв об'ективно судити про стан пато-лог1чного процесу.

Використання нами методики лрогнозування хвороб ор-ган!в травления, заснованхй на виявленн1 Факторхв ризику, 1х розвитку та 5х оц1нки в балах, дало можлив1сть серед 1562 й'пеЯ в1ком в!д 1.5 до 6 рок1в, як! вважалися практично здо-ровими, виявити групи д1тей р1зного ступеню риэику виникнен-ня гастроентеролог!чних захворювань.

Зг1дно результатам проведених досл1джень найб1льше число дхтей - 1088 С69. 6'/.) ув1йшло до групи низького ризику, 398 (25.57.) у групу середнього та 78 (4.97.) у групу високого ризику.

Анал1зуючи розпод1л д1тей по статх 1 вхку ми встанови-ли, то серед обстежених переважали дхти дошк!льного (57.87.) над д!тьми переддошк!льного в1ку ( 1.5-3 роки - 42.1/., р<0.05), що можна пояснити тим, шо частина дхтей передаош-к1льного в1ку виховувалася в домашн1х умовах. Достов1рних розб1жностей по статг вхдмхчено не було.

Друге, що звертало увагу - це наявн!сть д!тей в1ком 1.5 - 3 роки (в 47.8'/ 1 в 55.127. випадк1в) в трупах середнього та високого ризику.

Показано, що вз.днесення д!тей до групи високого ризику визначаеться переважно високою частотою ряду ендогенних: об-тяжена спадков!сть по хворобам органов травления С в 64.2/. випадк!в).токсикози ваг1тних Су 39. 3/ випадк1в), в1дхилення в3.д "адаптивно! норми" иасо-ростових показник!в Су 35.7/ ви-падк1в) та екзогенних - част1 ГРВ1 Су 92.8/. випадк1в), ранне штучне вигодовуванняСу 53.5/. випадк1в), поган! житлов1 уио-ви Су 42.8'/. випадк1в). медикакентозна та харчова алерг!я Су 30/. випадк!в), одноман!тне харчування Су 57.1/ випад-к1в))Фактор!з.

На формування групи д1тей середнього ступеня ризику в менийй м1р1 впливають антенатальн! Фактори - !з ц!е! групи Фактор!в достатньо високою СЗЗ. 3/) е лише часто та схмейно! схильност! до хвороб орган1в травления. В той же час сут-тевим був вплив таких екзогенних фактор!в як част! ГРВ1 Су 80/ випадк1в), ранне штучне вигодовування Су 38/ випадкхв), нерегулярне ! одноман1тне харчування в подальш1 роки життя дитини Су 59.5/ випадк1в).

<?"ориування групи д1тей низького ступеня ризику визнача-лося частотою зустр1чаемост! т1льки постнатальних Фактор1в, серед яких найб!льш значимими були част! ГРВ1 та ранне штучне вигодовування Су 39. 2/. та 23.5У. випадках в1дпов!дно).

Встановлення значимост! виявленних фактор1в ризику обу-мовлюе доц!льн1сть включения в комплекс заход!в по пер-винн!й проФ!лактиц! гастроентеролог1[чних захворюваиь таких м!р, як виявлення та вэяття на обл!к с!мей !з спадковою схильн1стю до хвороб орган1в травления, иедико-генетичне консультування, диспансер!зац!ю д1тей !з самого раннього в1ку. просв1тия робота з батьками ! медичнии персоналом по питаниям раьионального харчування дитини.

Проведений анал1з по трупах здоров'я показав, то при зб!льшенн1 ступеню ризику формування гастроентеролог!чних захворювань зменшуеться число д!тей в!днесених до I та II груп здоров'я. Анал1з соматичноЗ патологП та вогншц хрон1чно1 1нфеки11 виявив значиу частоту хвороб орган1в ди-хання - ГРЗ Су 37.25"/ - 80.45'/. - 92.85/. випадк1в в1дпов!дно ступеню ризику. р<0.05), кар1еса Св 25.4'/ - 35.75'/. - 25'/

дхтей), хрон1чного Т0Нз1л1ТУ Св 9. 8Х - 14. 2Х - 28. 5Х дхтей, р<0.055.

Гармон1йний ф1зичний розвиток в1дм1чено у 78.8/. - 76. 7/. - 76.2'/. випадк1в Ср>0.05). дизгармон1йний - у 20.7'/. - 19/. -21. ЗХ, р 1 зко дизгармон1йний - у 0.5/. - 2. 4Х - 2.65'/ Ср<0.05 в трупах низького та середнього ризику) випадк1в в1дпов1дно ступеню ризику розвитку хвороб орган1в травления.

Сонограф1чне досл1дження щитовидно! залози, проведене у 129 д1тей, виявило збхльшення П об'ему у 75Х дхтей, при цьому значне зб1льшення об'ему щитовидно! залози Св 1.5-2 рази) встановлено т1льки у д!тей 1з групи високого ризику.

Анал1з ряду гематолог1чних показник1в Свм1ст НЬ, лейко-цит1в, ШОЕ) виявив пои1рне знияоення р1вня геиоглоб!ну в еритроцитах С107г/л) також т1льки у д1тей високого ступеню ризику.

При поглибленому спец!ал1зованому огляд1 на основ1 ви-користання розробленого алгоритму д!агностичного пошуку хвороб орган1в травления встановлено, що захворюваннхсть гас-троентеролог1чною патологхею склало 168 на 1000 дитячого населения.

В структур! виявлених хвороб у д!тей !з груп середнього та високого ризику в 25'/. випадк1в були д1агностован1 хвороби жовчевид1льно! системи. При ультразвуковому дос-л1дженн1 гепато-б1л!арно! системи в 61. IX випадк1в виявлен! р1зн! деформац1! жовчного м1хура, серед яких част!ше - в 50У. випадк1в зустр1чалися деформац!! вих!дного в!дд1лу жовчного м1хура. Порушень структури тканин п!дшлунково1 залози та ни-рок не в1дм1чено.

Фуакц1ональн1 розлади шлунку були виявлен! у 40/ дхтей. Хронхчний поверхиевий гастрит з п!двшценною кислотопродук-ц1ею шлунку було д1агностовано в 4.1"/. випадк1в в трупах середнього та високого ризику.

Виходячи з суттево! рол1 кишково! мхкрофлори в проце-сах травления, синтезу в!тан!н1в, життевоважливих амгнокис-лот, нами був вивчен к1льк1сний та видовий склад 11 у 103 Я1тей, 1 з них у 33 д!тей групи низького ризику, у 41 - 1з групи середнього ризику 1 у 28 д1тей 1з групи високого ризи-

ку формування гастроентерологхчних захворювань.

ПорХвняльний анал1з результат1в бактер1олог1чних досл1д1в м!крофлори фекалхй показав, шо виявлен! зи1ни м1крофлори кишок залежали в!д ступеню ризику розвитку хвороб орган1в травления.

Так, якщо вмхст ochobhoI м1крофлори СВ. bifidum) у д1тей низького степени) ризику пор!вняно i3 здоровими д1тьни був знижений у 24.2/ досл1дженних, то в rpyni середнього ризику

- у 44.0/. д!тей (р<0.05), а в rpyni високого ризику - у 72.7/. Ср<0.05). Встановлено також зниження супутньо1 флори is 13.4"/. - 24. 8Х - 58.9'/. випадк1вСр<0. 05), в1дпов!дно ступеням ризику), зб1льшення вм1сту дрожджепод1бних гриб!в Candida та представник!в с1мейства Enterobacteriaceae <18. 27.

- 22.7'/. - 54.4/. в1дпов1дно ступеням ризику (р<0. 05), в ycix випадках), серед яких дом1нували м1кроби род!в Proteus, Enterobacter,Klebsiella.

Звертало також увагу зб1льшення частоти вид!лення умов-но-патогенно! м1крофлори у acouiauiflx в залежност1 в!д ступеню ризику Су 9Х - 17/. - 24. 4Z випадков,р<0. 05), при цьому встановлено, що склад асоц1ац1й не мав однозначно! направле-

HOCTi.

Насл1дки к!льк1сного та якгсного складу флори кишок у в1дпов!дност1 до сучасно! класиФ1кацП дозволили вид1лити 3 ступеНя дисбактер1озу у дослуженных д1тей Стаблиця N 1).

Таблиця 1.

Частота дисбактергозу кишок в залежност1 в!д ступеню ризику розвитку хвороб opraHis травления, '/.

1 I Ступ1нь | ризику 1 1 Ступ1нь дисбактер1озу 1

1.... 1 ! i ! 1 1 1 И | 1 III I

| низький 1 1 | 24.2 | 1 I 1 I --- |

| середн1й 1 1 | 48. 8 | ) | 51.2 | 1 --- 1

| високий 1 1 1 17.7 | 1 75. 2 | 7.14 |

Вивчення стану м!сцевого 1мун1тету кишковика у 10? д1тей Сз них у 45 з груп низького ризику, у 36 - з груп середньо-го ризику, у 28 - з групи високого ризику) дае п1дставу вва-жати, що характер 1нунно1 в1дпов!д1 залежав В1д ступеню ризику та встановленому в1дпов1дно йому дисб!озу i антигенному 6актер1альному навантаженню Стаб.2).

И д!тей низького ступеню ризику, 24. 2/. яких мали дис-бактер!оз I ст., мае м!сце моб1л1зац1я захисних механ1зм1в, на що вказував п1двшаенний р!вень Ig G i IgM та SIg Аг.

В rpyni д!тей середньго ступеню ризику, серед яких 51.2"/ мали дисбактер!оз II ст., а I ст.- 48.8/.. захисн1 сис-теми локального 1мун1тету характеризувались гХперпродук uie» 1муноглобул1н1в A,G, М, при цьому р1вень SIgA2 не в1др1зняв-ся в1д показника здорових д1тей Ср>0.05).

У д1тей високого ступеню ризику, у яких в 82. ЪУ. ви-падк1в був д1агностований дисбактер1оз II-III ст., звертало увагу значне пригн1чення синтезу антит1л класу А в1дносно здорових д!тей (р<0.05) та д3.тей I та II групи Ср в обох ви-падках >0.05). Встановлен1 значн! порушення дисб!озу кишковика у д!тей III групи супроводжувались рхзким п1двищенням р!вня IgG та IgM в П0р1внянн1 з нориативними показниками Ср<0. 01), а також з показниками обстежених перших двох груп (р<0. 05 в обох випадках). В дан1й rpyni обстежених концентрата IgG в 10 раз перевищувала аналог1чний показник у здорових д1тей i суттево в!др1зналась в1д концентрацП IgG у д1тей низького i середнього ступеню ризику Ср<0.01). Р1вень IgM в копроФ1льтратах д1тей 1з групи високого ступеню ризику був так'ож п1двищений в пор 1внянн1 з аналогí4hhm показни-ком у дхтей 1з груп низького та середнього ступеню ризику розвитку хвороб орган!в травления, але п1двишення його кон-центрацН було иенш значним в!дносно р!вня IgG в коп-роф1льтратах д!тей даних груп Ср<0. 05). 1ндекс сп1вв!дношен-ня SIgAi/SIgA2. який у здорових складае одиницю, у обстежених д1тей дор!внював 0.51 - 1.4? - 1.84, що може св!дчить про пригн1чення секрецИ епхтел1альними кл1тинами секреторного компоненту та п1двищення поступления з циркуляцП моно-

Характеристика локального 1и7л1твтв товсто1 киши за похазихкамм вя1сту 18 в копроф1льтратая в залежяост1 в1д ступеи1 ризнгу розвмтх» хвороб оргая1в травления. г/л

1

е\

Показкики Здоров1 я1тк С п « ) Групи ризику

н1к1и«льно1 ступаи1 С п«45 ) сереапьо1 ступен1 С п-41 ) ВКС0К01 ступен! С я« 28 )

Э1Й А1, г/л 0,23 £ 0,02 0.197 * 0,014 и 0,31 £ 0,014 « * «МММ 0.26 ± 0,23

Аг. г/л 0.23 * 0,04 * 0,38 ♦ 0,029 * * 0,21 ± 0,013 *м»м 0.158 + 0* 19

Б. г/л 0,03 1 0. 007 и 0,18 + 0,02 0,19 ±0.03 м*км 0,325 + 0.021»«**

1« М. г/л 0,04 £ 0. 0008 0.11 * 0.01 0,16 + 0,018 0,21 £ 0,01 ***

Прик1тка * - достов1рн1стъ в1дк1нноетей в1д похвзнииЛв здорових д!тей (р < 0,05)

** - досто81рн1стъ в1ям1нностей в гр«п1 д!тей м!н1иального 1 середнього ризику Ср 0.01) *** - достов1рн1сть в1ди!нностей в грип1 д1тей високо1 ступен1 ризику 1 здорових д1тей Ср < 0.05) *»** - достов1рк1сть в1ди1нностей в груп1 д1тей високо1 стипви1 ризику пор1вняно з д!тъии м!н1кально1 1 середньо! стилен! ризику ( р < 0.05 )

мерного 1| й у д1тей з груп середнього та високого ризику.

Вм1ст в слин1 кдас1в С 1 Н був п!двищений, при цьо-му найб!льш значим! зм!ни вивчених показник1в були виявлен1 у д!тей 13 групи високого ступеню ризикуСтаб. 3), поск1льки достов1рне плдвищення р1вня даних клас1в 1б в!дм1чалось не лише в пор1внянн1 з нормою Ср<0. 05), але й з 1х р!внем у д!тей I та II груп (р<0.01 в обох випадках). Кониентрац!я та М у д!тей 1з групи середнього ступеню ризику була Шдвишена т1льки в пор1внянн1 з контрольними показниками Ср<0, 05).

Середн! покаэники в трупах д!тей низького 1 висо-

кого ступеню ризику не мали суттево! р!зниц! в пор1внянн! з нормою Ср>0. 05). ГИдвищення даного класу 1муноглобул1н1в бу-ло зареестровано лише в груп1 середнього ступеню ризику (р<0.05), а р1вня 31£А2 - у обстежених I та II груп Св обох випадках р<0. 05). 1ндекс сп1вв1дношення в залеж-

ност! ступеню ризику поступово зб1льшувався СО. 6 - 1.36 -1.53), що вказувало на п!двищення вступу з циркуляцИ мономерного А.

Вивчення стану цитопротекцИ слизово! оболонки шлунку та 12-типало1 кишки було проведено у 69 д1тей, з них у 31 з групи низького ступеню ризику, у 25 - з групи середнього ризику, у 13 - з групи високого ступеню ризику.

Встановлено, що зростання ступеню ризику розвитку хвороб шлунково-кишкового тракту супроводжувалося р1зноман1тни-ми порушеннями концентрацИ сульфатованих 1 несульфатованих гл!козам1ногл1кан1в. Так, у д1тей середнього ступеня ризику захворювань орган!в травления концентраи!я сульфатоваих гек-соз у сеч1'перевищувала таку при низькоиу р1вн! на 69.9/. Ср<0. 05), а у д1тей з високим ризиком захворювання г!персек-рец1я досягла 159'/ в!дносно показник1в т1е! ж групи пор!вняння Ср<0.05). Аналог1чна направленн1сть зрушень збер1галась 1 для сульфатованих уронових кислот, але т1льки в груп! д1тей високого ризику захворювань Ср<0. 05).

Концентрац!я сульфатованих уронових кислот в сеч! при середньому ступеню ризику розвитку гастроентеролог1чних захворювань не в!др1знялася в1д таково! у обстежених з низькою

та&Аш^л

Характеристика и1сцевого 1кув1тету за показижанм вх1сту 1а В СЛГН1 В 3&Д9ЖН0СТ1 в1д ступеп1 рмзхку розвктжу хвороб орган^ травления

Показники Здоров1 д!ти Грутш РИЗИКУ

н!н!иально1 ступвн1 С п«45 ) серелиьо! ступен1 С п-38 ) високо! ступен! С П-28 )

ЭГл А1. г/л 0.19 + 0,01 0.17 ± 0.008 м 0,28 * 0,014 * м мм» 0.20 ± 0,03

Й2. г/л 0,20 * 0.01 м 0.34 * 0,022 * м м 0,25 ± 0, 008 м 0.13 + 0.02

5. г/л 0,044 + 0.04 м 0,156 + 0.013 м 0.18 ♦ 0.010 м * м 0,24 ± 0,03 м*» МММ*

Ц М. г/л 0,006 + 0,0007 м 0.078 ¿0.011 м 0.09 + 0.017 м 0.17 + 0,03 мм* мммм

Пр'им1ткю м - лостов1рн1сть в1ян1нноствй а! локаэниками здоровкх д1тёй Ср < 0,05)

** - достов1рн!сть в1дн1нностей в груп1 д1тей

'м1н1кально1 1 сервдньо1 ступен1 риэику Ср<0.01)

ммм - достов1рн!сть в1дн1нностей в груп1 д1тей середньо1 1 високо1 ступен1 риэикиСр < 0,01)

***>» - достов1рн!сть в1яи1нностей в груп! д!тей високо! 1 и1н1нально! ступен! ризикуСр < 0.01)

1мов1рн1стю його розвитку Ср>0, 05).

Екскред1я несульфатованих коиплекс1в гл1копроте!н1в мала протилежний характер, особливо у д1тей групи високого ризику. Екскрец1я гексоз в них становила 607. в!д И р!вня у д1тей з групи низького ризику Ср<0.05); те бхльш низьким в5.дносно показник1в т1е! ж групи був р1вень се чово1 екскрецП уронових кислот С38.7/., р<0.05). В той же час у д1тей середнього ступеню ризику встановлена значна 1нтен-сиф1кац1я виведення обох класгв несульфатованих ГАГ. то ии схильн! розц!нювати як прояв конпенсаторних реакц1й, спрямо-ваних на гальмування дез!нтегративних лорушень метабол1зму сполучно! тканини.

Таким чином, результатами проведених досл1джень вста-новлен1 порушення ряду систем, забезпечуючих гомеостаз внут-р1шнього середовиша орган!зму 1, в першу чергу, системи травления - м1кроеколог1чно1 системи кишковика, локального 1мун1тету 1 слизових бар'ерав каналу травления.

Гнтегральна оц1нка вивчених показник!в дозволила вия-вити схож! 1 в1дм1нн! риси встановлених зм1н, показати Чх залежн!сть в!д ступеню ризику розвитку хвороб орган1в травления.

В той же час анал!з медично! допомоги д1тям перед- та дошк1льного в!ку св1дчив про незадов1льний стан диспан-сер1заи!1 здорових д1тей дошк1льного в1ку 1 низьку ефек-тивн1сть проф1лактики гастроентероло'г1чних захворювань серед дитячого населения.

Ш дан1 обгрунтували доц1льн1сть удосконалення комплексу медико-орган1зац1йних та л!кувально-проф1лактичних м1роп-риемств, н'айважлив!шими серед яких е виявлення с!мей 1з спадковою схильн1стю до гастроентеролог!чних хвороб, прогно-зування хвороб шлунково-кишкового тракту у дхтей дошк!льно-го в!ку, орган1зац1я спец1ал1зованих огляд1в з використан-ням алгоритм1в д1агностичного пошуку захворювань орган!в травления, визначення об'ему д!агностики цих хвороб серед ?д1тей груп ризику, проведения л!кувально-проФ1лактичних за-'ход1в, спрямованих на корекц!ю дисбактер!озу кишковика, по-рушень локального 1мун1тету та резистентност1 слизово! обо-

лонки травного каналу.

Впровадження розроблених комплекс1в медико-ор-ган!зац1йних та Л1кувально-проф1лактичних мхроприемств Сиа-люнок 1.5 дало можливхсть пгдвищити вивляем!сть хвороб ор-ган1в травления у д1тей доижлльного в!ку, про що св1дчило зб1льшення показника Зх розповсюджуваниост1, який складав у 1995 роц1 186.6/.. в пор1внянн1 з 66.6/. в 1991 роц1, попере-дити форнування хрон1чних захворювань орган!в травленя та б1л1арно! системи у 89.6/ взятих на диспансерний огляд в пор1внянн1 з 65. 4/ д1тей того ж в1ку до яких застосовува-лись загальноприйнят! м!роприеиства.

ВИСНОВКИ.

1.Бальна оц1нка недико-б1олог1чних 1 соц1ально-г1г1е-н1чних фактор1в, з високою 1нФормац1йною ц1нн1стю, дае мож-лив1сть при диспансер!зацП розподхлити обстежених д1тей по тр$>ом ступеням ризику розвитку захворювань орг,ан1в травления. з посл1довним використанням диференц1йованого пгдходу до 1х проФ1лактики.

2. Застосування розробленного скрин!нгового кл!н1ко-лабораторного комплексу у д1тей молодших в1кових груп сприяе на пол1кл1н1чному етап1 диспансеризаи.11 своечасному виявлен-нх> ранн1х стад1й хвороб орган1в травления та проведению ди-ференц1йоваиих л!кувально-проф1лактичних заходхв.

3. При поглибленому спец1ал!зованому медичному огляд! » *

1з застосуваиням алгоритму д!агностичного пошуку, розробле-ного лабораторно-!иструментального комплексу у дхтей !з груп середнього та високого ризику хрон1чн1 захворювання шлунку та жовчевид1льноЧ системи виявлен! у 23.6'/. випадк1а, функциональна захворювання - у 40/ випадкхв.

У вс1х трупах обстежених д1агностован дизбактер10з кишковика. частота порушень видового та к1льк1сного складу м!крофлори якого залежала в!д ступеню ризику.

4. У д!тей дошк!льного в1ку з ризиком розвитку хвороб орган1в травления встановлен1 порушення б!оиеиозу 1 локального 1мун1тету каналу травления, р!вня екскреиН гл1ко-зам!нгл1кан1в. Виражен!сть виявлених зм1н визначались ступеней ризику можливого формувания захворювань орган1в травления.

Лкиионак. 1.

Комплекс иедико-орган1зац1йних та л1кувально-проф!лактичних м!роприемств для д1тей дошкхльного в1ку 1з груп ризику розвитку хвороб орган1в травления

1 г

1 г

"1 г

|Медико-|генетичне |консуль-Iтування

|пр0св1тня

|робота

|Виявлення схмей |1з спадковою ¡схильн1стю к |хворобам орган1в |травления

Скрин1нгове обстеження

ПоглиблЕ обстеже!

и

т

.1 I-

Антенатальна

проФ1лактика |. | Постнатальна проф!лакти1 _I 1_,_

Вида.лення груп ризику по гастроентеролог1чн1й патолог!!

т

Формування груп диспансерного обло.ку д!тей 1з захворюваиня! орган!в травления

Скрин1нгове обстеження СЫЗД орган1в черевно! порожиини, вивченн! биоценозу' та локального 1мун1тету травного каналу, резистентж ст! слизового бар'еру шлунку та 12-пало! кишки)

Л1кувально-проф1лактичн1 заходи Срац1ональне харчувания,корекц: ■яизбактер1озу в залежност1 в1д ступеня, локального 1муи1тету т< слизового бар"еру каналу травления; санац!я вогниш хр. хнФекцИ

5. Результаты проведении досл1джень дозволили науково обгрунтувати, розробити 1 апробувати в дитячих садках 1 ди-тячхй пол1кл1н1ц1 комплекс заход1в по удосконаленню диспан-cepi3auil д1тей раннього i дошк!льного в1ку, включаючих м1ри медико-орган1зац!йного i л1кувально- проф1лактичного характеру.

6. Застосування розробленого комплексу орган!заи1йних i л1кувально-проф1лактичних заход1в сприяло п1двищенню вияв-ляемост! хвороб орган1в травления у д1тей дошк1льного вхку, запоб!ганню формування хрон!чних захворювань каналу травления i жовчовидхльно! системи.

ПРАКТИЧН1 РЕК0МЕНДА1ПI.

Для впровадження в практику охорони здоров'я рекомендуемся*.

1. Тактика анте- 1 постнатальноТ первинно! проф!лак.тики захворювань орган!в травления у д1тей дошк1льного в1ку.

2. Комплекс лабораторно-1нструментальних метод1в об'ективно в1дображаючих морфо-функц1ональний стан гепато-б1л1арно! системи, п1дшлунково! залози, локального 1мун1тету i резистентност! слизово! оболонки каналу травлення, б1оцено-зу товсто! кишки.

3. Удосконалений алгоритм д1агностичного пошуку донозо-лог1чних 1 ранн!х стад1й хвороб орган1в 'травления.

4. Диференц1йований комплекс л1кувально-проф1лактичних за-ход1в для д!тей дошк1льного в!ку 1з груп ризику розвитку хвороб орган!в травлення в залежност1 в1д ступеню його гра-дування.

5. Диференц1йована тактика терапП дисбактер1озу кишковика в залежност1 в1д ступеню проявления: при дисбактер!оз1 I ступеню показан! бхопрепарати. поновлююч! р!вень кишкових пали-чок - кол!бактер1н у в1ков!й . дозхровц1 на протяз! 3-4 тижнхв. При дисбактер1оэ1 II ступеня показано призначення б1ф1кола. б1ф1думбактер1на, кол1бактер1ца у вхкових дозировках на протяз! 2-3 тижн1в. При дисбактер!оз1 III ступеню ра-димо призначати пригноблюючх життед1яльн1сть умовно-патоген-но1 флори препарати - бактисубт1л, х1лак, пох1дн! 8-ок-

с1х1нол0.наСметрон1дазол) у bíkobhx доз1ровках 5-7 ahíb з посл1довним призначенням 6ionpenapaTiB i адаптоген1в по за-гально прий нят1й методии!. Незалежно в!д ступеню дисбак-тер!озу кишковика в pauioHi харчування рекомендуеться вико-ристання фрукт!в та овочей. волод1ючих антибактер1альними якостями Сабрикос, гранат, яблук, моркви. перця стручкового, часнику, редису, редьки чорноП, кисло-молочна продукти Скефхр, ряжанка, йогурт). 1з рацхона харчування д!тей по-винн1 бути виключен1 раф1иован! продукти, несприятливо впли-ваюч1 на м1крофлору кишковика.

6. На píbhí обласних та и!ських кл3.н1чних л1карень для оц1нки стану слизового бар'еру шлунку i 12-типало1 кишки у д!тей дошк!льного В1.КУ Í3 груп ризику розвитку хвороб ор-ган!в травления е доц5.льним досл!дження сечово! екскрецП гл1козаи1игл!кан1в - основних кокпонент!в визначаючих резис-тентн1сть слизово! оболонки каналу травления .

7. Д1тям дошк1льного Bixy 1з встановленими порушеннями в екскрецП ГАГ показано проведения на протяз1 року не меньше 2 kvpcíb питопротектор1В ССиекта) в в!кових дозах С2-3 порошка на добу) на протяз1 2-х тижн1в.

СПИСОК Р0Б1Т. 0ПУБЛЗ.К0ВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП.

1. Прогнозування гастроенторологхчних захворювань у д!тей дошк!льного в1ку, шо мешкають на контрольованих тер1тор1ях. /Пед1атр1я, акушерство i г1неколог1я - 1991. N8. - с. 7

2. Патогенетичне обгрунтування реаб1л1таи1йного комплексу для д1тей дошк!льного в1ку груп ризику розвитку гастроенте-рологirHHx' захворювань, шо мешкають в екологхчно несприятли-вих perioHax. /Пед1атр1я, акушерство i г1неколог1я. - 1996. N1. - с. 3-10 С i сп!вавт. з Денисовою М. Ф. , Циборовським О. М. Чернега Н. В. та íh. /.

3. Стан м1сцевого хмун1тету б1оценозу кишковика у д1тей Í3 груп ризику розвитку гастроентерологлчиих захворювань. що ■проживають на контрольованих територ1ях Ыкра1ни./Актуальн! Ьроблеми пед!атрИ. Юв1лейний збгриик наукових праць. прис-вячений 10- р1ччю кафедри дитячих хвороб педхатричного фа-

культету ЗДМУ. 1995.- с.174-175/.

4.Сучасн1 принципи первинно! профилактики гастроентеро-лог1чно! патологiî у д!тей дошк1льного в!ку . то мешкають в еколог!чко несприятливих рег1онах Укра!ни./Тези допов1дей 9 з'1зду дитячих л1кар1в Укра1ни. 1993. - с.99. В сп1вав. з Денисовою М. Ф. , Шборовським 0. М. , Крепченко Т.П./.

АННОТАЦИЯ.

Каминская Татьяна Николаевна. Медико-организационная модель диспансеризации детей групп риска развития болезней органов пеишварения. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 -педиатрия. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Академии медицинских наук Украины. 1996. Изучены Факторы риска развития гастроэнтерологичных заболеваний у 1562 детей дошкольного возраста. Определены Факторы, влияющие на Формирование групп риска развития гастроэнтерологичных заболеваний, изучена частота их встречаемости.

Установлены особенности биоценоза, локального иммунитета пищевого канала, резистентности слизистого барьера желудка и 12-типерстной кишки, степень иммунитета которых зависи-ла от уровня риска развития болезней органов пищеварения.

Разработан и внедрен в детских поликлиниках и дош-хольных учреждениях комплекс мероприятий по совершенствованию диспансеризации детей дошкольного возраста, направленный на снижение гастроэнтерологических заболеваний.

Ключов! слова! фактори ризику. д1ти дошк1льного в1ку, гастроентеролог!чн! захворювання, бЮценоз кишковика, ло-кальний 1мун1тет, гл1козам1нгл1кани, диспансеризац1я.

Abstrakt.

Kaminskaja Tatiana Nikolaevna.

Medikal organisation model of risk group children dispansery system of gastro-intestinal tract diseases development. Dissertation on the competition for scientific degree of candidate of science on the speciality 14.01.10 -pediatrics) Institute of Pediatrics, obstetrics and gynecology Academi of Medical Science of Ukraine.

The risk factors of gastrointestinal diseases development in 1962 children on under school age were studied. IJere determined the factors influencing the formation of risk groups of gastrointestinal diseases development and the frequensy of their apparence was studied.

The complex of measures to improve children dispensary system of under school age pointed to decrease gastrointestinal diseases was elaborated and inculcated.

Key words: risk factors, children of under school age. gastroinlestinal diseases, biocenosis of intestin local immuniti, glicozamin - glicanes, dispensary system.