Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Лучевая диагностика состояния функции печени, почек и центральной гемодинамики в процессе лечения рака молочной железы

РГ8 ОД

О 3 ФЕЕ 139?

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ УКРАШСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ ОНКОЛОГИ I РАДЮЛОП1

На правах рукопису

ГРУШКА Ганна Васил1вна

ПРОМЕНЕВА Д1АГНОСТИКА СТАНУ ФУНКЦИ ПЕЧ1НКИ, НИРОК ТА ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ В ПРОЦЕС1 Л1КУВАННЯ РАКУ МОЛОЧНО! ЗАЛОЗИ

14.01.22 — променева даагностика, променева тераш'я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

КиТв - 1997

Дисертацдею е рукопис Роботу виконано в Харк1вському державному медичному ун1верситет1

Науковий кер!вник: доктор медичяих наук професор М. Г.Пшшпенко

0фдШйи1 опоненти: доктор медичних наук професор В.В.Шишкгна

доктор медичних наук - професор А.Г.Циганков

Провiдна установа - Ки1вська медична академ1я шслядипломно! ocbítm

Захист в^дбудеться "ЪО"С/ ЦнЯ 199? року о _год.

ка зас1данн1 спещал1зовано1 Вчено! ради Д 50.30.01 в Укра1нськсму наукою-доел одному 1нститут1 онкологи та рад!олог11 (252022, КИ1В, вул. Ломоносова, 33/43).

3 дисертацдею мсаша ознайомитися в б1бл1отещ Укра1нського НД1 онкологи та радЮлогП.

Автореферат роз1сланий "Гр^АгНЯУШ р.

Вчении секретар спещал1эовано1 Вчено! ради доктор медичних наук

I.M. Дикан

Актуадыпсть проблеми. У структур! онюолоПчно! захво-рюваност! рак молочно! залози (РМЗ) пос!дае перше Micue серед злояк1сних новоутворень у ж!ночого населения Укра1ни. Захворюван1сть на нього склада у 1992 poui 48,8 на 100 ООО ланок. Част1сть FM3 в УкраШ у 1990-1995 pp. зросла на 9,4% (З.П.Федоренко, О.Б.Войкшнарас, 1993).

Зусилля онколоПв, спрямован! на боротьбу з РМЗ, поки шр не дають бажаного ефекту, смертн!сть в!д uiei недуги в УкраШ у 1995 р. дор1 вковала 15,1 на 100 ООО населения (З.П.Федоренко, С.В.Бондар, О.Б. Войкшнарас, 1996).

Сучасна тератя РМЗ включае pi3Hi методн. 72,8 Z хворих отримують ксмб1новане л1кування (В.1.Чисов, 1989; A.Forrest, 1986).

За данши л1тератури, не самий лише пухлинний процес, а й л1кувальн1 заходи, вжит1 щодо онколог!чних хворих, лризво-дять до морфофункц1ональних порушень у р!зних системах орга-н1зму. Рад1онукл1дн1 досл!длення доводять, що у хворих на РШ мояуть виявлятися функц1ональн! порушення та осередков! у ратания печ1нки (В.Д.Анох1н, 1983; У.К.Джанмукашев, 1987; M.Doria, 1986; B.Cantwel, 1988) 1 HHpoK(S.Groth, 1986; P.Price, 1988; G.Duagaard, 1988; С.Hamilton, 1989), а також порушення параметр1в центрально! гемодинам1ки (М.С.Бардичев, 1984; Б.А.Бердов, 1988; ВЛЛваницька, 1989; V.Buck, 1987; G.Hortobagyi, 1989; H.Havsteen, 1989) за в1дсутност! анам-нестичних та кл1н1чних даних щодо цих зм!н.

Переважна б!льш1сть онколог1чних хворих - люди похилого в1ку, як1 мають pi3Hi cynyiHi захворювання, що зб!льшуе ри-

зик появи тяжких ускладнень.

На цей час ще недостатньо вивчен! спШн! функщональн! змани в систем! гомеостазу при комплексному л!кувашй (ИЛ) РМЗ. Стушкь 1 прояви цих зтн вивначатаься не лше характером проводжуваного Ю1, а й вих1дним станом, взаемод1ею та взаемовпливом таких систем життезабезлечення, як серцево-су-динна, печ1нка та кирки (В.Г.Кнхгавко, 1994).

Врахування взаемодП та взаемовпливу систем забезпечек-ня гомеостазу при КЛ РМЗ дозволяе оч1кувати п1двищення точное^ прогнозу функц!оналъних зм!н 1 е теоретичною основою оптим1зацП коригувально! терапП, спрямовано! на зменшення шкоди, запод1яно! системам життезабезлечення через л!кування основного захворювання.

Поки що не визначений оптимальний комплекс д1агностич-них методик, нео0х1дний для вд!йснення функционального ыон1-торингу систем забезпечення гомеостазу при КЛ РМЗ, не вияв-лен1 показники, що дають змогу прогнозувати зм1ни найб1льш значудих ьижсистемних взаемод!й.

Отже, вищевикладене св1дчить про актуалън1сть удоскона-лення диагностики зм1н функционального стану вид1льних орга-н1в 1 параметр!в центрально! гемодинамики в процес1 КЛ FJ.fi.

Метою досл1дження е тдвицення ефективност1 рад1онук~ л1дно! д!агностики ранн!х порушень функц!онального стану пе-ч!нки, нирок та центрально! гемодинатки в процес1 комплексно! терапП хворих на РМЗ 'на основ! розробки оптимально! технологи досл!дження та вхдбору комплексу д1агностично важливих критерПв.

Ддя зд!йснення мети було поставлено так! завдання :

1. Удосконалити технологi» рад1онукл1дно1 д!агносгики функционального стану печ1нки, нирок та центрально! гемодинамики на баз1 математичного моделювання процес1в транспорту рад!офармпрепарат1в (РФП).

2. Вивчити законом!рност! взаемозв'язаних функцшналь-них зм1н печгнки, нирок та центрально! гемодинач!ки в проце-ci КЛ пухлии мохочно! залози, а такой !х взаемовпливу.

3. Визначити при л!куванн! РМЗ опткмальний комплекс ра-д1онукл1дннх тест!в функщонального ыон!торингу систем, як! п!длягають тестуваннга.

• 4. Досл!дити мояливосП автоматизовано! системи рад!о-нукл1дно! д!агностики (АСРД) щодо п1двищення ефективност! рзд1онуюпдного обстеження хворих на РМЗ на р1зних стадиях л!кування.

5. На п!дставх отриманих даних розробити методику прог-нозування функц1ональних зм!н печ1нки, нирок та параметр1в центрально! гемодинаы!ки в процес1 КЛ РМЗ з метою обгрунту-вання шляхiв проф!дактично! корекцП можливих зм!н.

Наукова новизна

1. РозроОлен! i апробован! ков! рад1онукл!дн1 методи визначення середнього часу транзиту РФП у систем1 кровооб!-гу, хвилиниого об'ему KpoBooOiry, оО*ем!в розпод1лу PEI, ефективно! фракц!! хвилинного об'ему кровооб!гу вид1льних opraHiB, ефективного кровоплину нирок та печ1нки, середнього часу транзиту РФП у нирках та середнього часу перебування в

oprani3Mi гепато- та нефротропних РФП.

2. Вперше проведено вивчення характеру та ааконом1рнос-тей спхльних зтн функц1й печ1нки, нирок та параметр!в центрально! гемодинамики, залежно в1д виходного стану кожно! з цих систем, в процес1 КЛ хворих на РМЗ.

3. Вперше визначено оптимальний комплекс рад!онукл!дних тест1в для д!агностики фунгаЦональних зм1н печшки, нирок та параметр1в центрально! гемодинам!ки на р!зних етапах КЛ РМЗ.

4. Вперше доел!длено можливост! Шдвищення ефективност1 рад1онукд!дного обстеження хворих на РМЗ хз допомогою АСРД, до складу яко! вкодять багатоканальний радиограф та система обробки 1нформацИ на 6a3i IBM PC/AT.

5. Вперше розроблено методику прогнозування функцш-нальних зм1н печшки, нирок та параметр!в центрально! гемо-динам1ки в npoueci КЛ пухлин молочно! залози з метою оптим!-зацИ коригувально! терапИ шхливих уекдаднень, спрямовано! на зменшення шкоди, запод!яно1 системам гшттеаабезпечення при л!куванн1 основного захворювання.

Практична ц1нн1сть роботи. Роароблений комплекс рад1о-нукл!дних метод1в к1льк1сно! оц!нки вид1льних функц1й печ1н~ ки, нирок та параметр!в центрально! гемодинам!ки дозволяе п1двищити чутлив!сть та 1нформагивн1сть д1агностики, об'ек-тивно оЩнювати тяшасть стану хворих на РМЗ та ефекгивнгсть проводжуваного л!кування, рано розп!знавати ускладнення при динам1чному спостереженн1 i завдяки цьому оптим1зувати кори-гувальну терап!ю.

Використання АСРД забеэпечуе мохлив!сть практично! pea-

лiзад i 1 розроблених п!дход!в та методик.

Рекомендован! методи можуть бути широко впроваджен! в обласних л!карнях, онколог1чних диспансерах та !нших устано-вах практично! охорони здоров'я, до складу яких входять ла-бораторп рад1онукл1дно! д1агностики з мШмальним аларатур-ним забезпеченням.

Впровадження результата досд!дження в практику. Роз-роблен! методи впроваджен! в лабораторП рад1онукл!дно1 Д1-агностики Харк!всько1 обдасно1 л!карн!, Харк1вського облас-ного онколог1чного диспансеру, Харк1вського НД1 охорони здо-ров'я д!тей та п!дл1тк!в 1м. Н.К.Крупсько!.

Ochobhí положения роботи використовуються в навчальному nponeci на кафедр! променево! д!агностики i променево1 тера-nil Харк1вського державного медичного ун!верситету, а також на кафедр1 рентгенологи Укра1нського 1нституту удосконален-ня л!кар1в.

Апробац!я роботи. Основн! положения дисертац!! допов!-далися i були обговорен! на. Всесоюзн1й школ! "Сучасн! рад!о-нукл1дн! методики д!агностики гепатоб!л1арно1 системи" на ВДНГ СРСР (Москва, 1989), XII Всесоюзному з'1зд! рентгеноло-Пв та рад!олоПв (Лен1нград, 19УО), М1жреспубл1канськ!й на-уково-практичн!й конференцП "Нов! методи променево! д1аг-ностики" (Томськ, 1992), Укра1нських науково-практичних кон-ференц!ях: "Д!агностика та л!кування захворюванъ трудно! клатки" (Яремча, 1992), "Сучасн1 науков! та орган!зад1йн! проблеми променево! терапП в УкраШ" (Харкав, 1993), "Hay-

ков! та оргаШзаШйш проблеми променево! терапп в УкраШ" (Харк1в,1995), "Комплексна д!агностика аахворювань щитовидно! залози, орган!в черевно! порожнкни та позаочеревинного простору" (Харк1в, 1995), а також на Укра1нському конгрес1 радголопв (Ки1в, 1995).

Робота пройшла апробац1ю на сильному 8ас1данн1 Вчено! ради Харк1вського науково-доел1дного 1нституту медично! ра-д1ологП МОЗ Укра1ни 1 кафедри радюлогП Харк1вського державного медичного ун1верситету 25 кв1тня 1995 року.

Публ1кац11. За результатами роботи е 12 наукових публ1-кацш, у тому числ! 3 статг1, 7 тезис1в допов1дей, розробле-но 1 видано 1 методичн! рекомендацП, 1 1нформац1йний лист,: подано 1 заявку на винах1д.

Структура 1 обсяг роботи. Дисертац1йна робота склада-еться !з вступу, п'яти глав, заклшно! частини, висновк1в, списку використано1 латератури. Обсяг дисертацП - стор. машинописного тексту. Робота мостить 25 таблиць, 13 рисун-к1в. Список використано! л!тератури включае 243 джерела, в тому числ1 97 - заруб1жних.

0сновн1 положения, що виносяться на захист:

1. Пропонований комплекс удосконалених рад!0нукл1дних тест1в визначення функционального стану печ1нки, нирок та центрально! гемодинам!ки на р1зних етапах КЛ РМЗ дае змогу оц!нювати ступ1нь зм1н функц1й досл!джуваних систем в результат! проведеного л1кування.

2. Вперше виявлено законом1рност! сп!льнш функцхональ-

них 3míh печ1нки, нирок та параметров центрально! гемодина->Лки, що дозволяв прогнозувати фушшональн! зкйни основних систем гомеостазу в npoqeci КЛ РМЗ.

ЫАТЕР1АЛН I Ш£От ДОСЛ1Д5ЕННЯ

Для реал1зац!1 поставлених завдань було обстежено 123 хвор! на РМЗ, переважно i3 II-III стад1ями захворювання, що в 1990-1994 pp. проходили КЛ у клШц! Харк!всъкого НД1 ме-д!чно1 рад1олог!1. Кохтрольну трупу склали 30 »íhok, hkí звернулися для обстеження в консультативну пол!кл!н1ку ХНД1МР i визнанх здоровими (категор1я ВД).

Хвор i обстежувалися до початку л!кування, в!дразу по ' затнченнх курсу КЛ та через 1-1,5 року п1сля нього.

В!к обстежених основно! та контрольно1 груп Сув у межах 35-64 рок!в, в середньому - 48,4 i 47,6 року в1дпов!дно.

Обстеження включало : рад!огепатограф!ю (РГГ), paflio-нефрографш (РНГ), рад1окард1ограф1ю (РКГ), динам!чну сцин-тиграфш (ДС), ультразвукову томограф!» (УЗТ), екскреторну урограф!» (ЕУ). Комплексна променева дiагностика сполучалася з традиц!йними клШко-лабораториям та 6!oxímí4Hhm обсгежен-нями.

РГГ, РНГ i РКГ проводили на установи! NP-356 ф1рми "Gamma" (Угорщина) з АСРД, • виконаною на баз1 м!кропроцесора 580, ДС — на гамма-камерах МВ-9100А (Угорщина) i "Ohio Nuclear" (США).

Для тестування гепатоцит!в використовували 99гпТс-мези-ду, макрофаг!в — 99тТс-сульфурколо1д, канальцево! секре-

цП - 1311-г!ппуран, кдубочково! ф1льтрацП - 99тТс-ДТПА. При РКГ застосовували 99ттс- альбумин, а також вищеназван! гепато- та нефротропн! РФП. К1льк1сть РФП при рад1ографп -1 МБк, при сцинтиграфН - 100-150 МБк.

Регламентамя активностей РФП та променевих навантаженъ на пащенток зд!йснювалася АСРД в1дпав1дно до "Правил та норм застосування в1дкритих рад1офармацеЕтичних препарат!в у д!агностичних ц!лях" (м.0бн1нськ).

0,3-0,5 мл РФП вводили Оолюсно. Рад1ограф1чно тестували печ1нку, нирки i кров камер серця. АСРД аабезпечувала авто-матичне включения систем в момент надходження РФП у поле зо-ру "серцевого" детектора.

Трансфер РФП реестрували посл1довно у двох часових режимах : 0,3 с на точку - лонад 30 с i 20-30 с на точку -протягом 40-60 хв. Визначалися шввдк1сть мдрахунку 1мпуль-cîb введено! порцП РФП 1 об'емна активн1сть кров1 на 10 -15-ту хвилину досл!дження.

Визначалися так! показники:

гепатоцитна ефективна фракц1я хвилинного об'ему (ГЕФ-ХО), гепатоцитний ефективкий кровоплин (ГБК), середн!й час перебування тройного щодо гепатоцит!в РФП у внутр!ин1х цир-кулхючих середовищах орган1зму (tr), об*ем розпод1лу РФП, тройного щодо гепатощтв (г0РП), макрофагальна ефективна фракц1я хвилинного об'ему (мЕФХ0), макрофагальний ефективний кровоплин (МЕК), середн!й час перебування тропного щодо макрофагов РФП у внутр1шн!х циркулшчих середовищах орган1зму (tM) за методом M. ЬПилипенка, В.Г.Книгавка (1993), !ндекс ретенцП печ!нки для РИ1, тропного щодо гепатоцит!в (1РП),

индекс печ!нкового захвату РФП, тропного щодо гепатоцшЧв (IIB), печ1нкаво-селез1нковий 1ндекс (ПСI), перюд максимального накопичення РФП у neuimji (Tmax печ.), пер!од на-п1ввиведення РФП 1з печ1нки (Т1/2печ.);

клубочкова ефективна фрагайя хвшшнного об'ему (кЕФХ0), клубочковий ефективний кровоплин (кЕК), середнхй час перебу-вання ел1Шнованого клубочками э Kposi РФП (tK), об'ем роз-под!лення РФП, тропного щодо ¡аубочк!в (кОРП), . тубулярна ефективна фракц!я хвилинного об'ему (хЕФХ0), тубулярний ефективний кровоплин (ТЕК), середнШ час леребування ел1мЬ нованого канальцами 1з Kpoai РФП (tT) за методом МЛ.Пили- ■ пенка, В.Г.Книгавка (1993), час максимального накопичення РФП у нирЩ (Гтах нир.). час нап!ввиведення РФП la кирки . •• (Ti/гкир.), в1дношення ампл1туди прекард!ально1 криво! на 1б-й хвилин1 до амшйтуди ц!е1 ж криво1 на 4-й хвилин! (по-казник Winter);

хвилинний об"ем кровооб1гу (ХО), середн!й час транзиту РФП у систем1 кровооб!гу (tc), фракц!я викиду правих камер серия (®п). Фракц1я викиду л1вих камер серця (ФВЛ) за методом МЛ.Пилипенка, В.Г.Книгавка (1993), загальний периферич-ний onip (ЗПО).

Для Bcix використовуваних РФП визначали перюд натво-чищення кров! (Ti/2kp, )•

УЗТ проводили на сканер! ф!рми "Toshiba" (Япон!я) ыоде-Л1 Sal-77А 1з конвексним датчиком при частот! 3,5 МГц 1 гли-бин! сканування 20 см.

ЕУ виконували на рентгенод1агностичних аларатах TUR D800 i EDR 750В за стандартними методиками !з застосуванням 1он-

них та не!онних контрастних речовин.

Отрюиан1 результата були статистично оброблен! методами вар!ац1йно! статистики, кореляц!иного та регресивного анал1-ву, одно- та двофакторного дисперс!йнаго анал1ву 1а застосу-ванням пакета статистичних програм БГАТбЯАР 1 програм лабо-раторИ медично! 1нформаткки Харк!вського НД1 медично! радиологи 1м. С.П.Григор'ева.

РЕЗУЛТАТИ ДОСДИДХЕНЬ

Функщокальний стан гепатоОШарно! систем, за даними рад!онукл!дного мон1торингу хворих на РМЗ в процес1 КЛ, був нижчим, н1ж у контрольна груп1. Энижеиня гИКХО за 99ттс-ме-зидою, пор!вняно з норме» до КЛ, * в1дм14ено у 29,4 % випад-к1в', ГЕК - у 20,67., зб1льшення 1Г~ У 21.6Х хворих.

В1дразу п1сля КЛ практично у вс1х хворих спостер1галося поПршення радЮграф1чних показник1в. Найпом!тн!шою була дана законом1рн1сть для гЕ®ХО. Зникення цього показника, пороняно з нормою, за 99тТс-мезидою в!дм1чено у 99.IX, ГЕК -у 42,6%, зб1льшення 1Г - у 34,7 % хворих.

Досл1дження, проведен1 через 1-1,5 року п1сдя эак1нчен~ ня КЛ, показали, щр, як видно з середн!х значень гЕФХО, ГЕК та функц1я гепатощтв у б!лыюст1 пац!енток повн1стю не в!дновлювалася.

За даними досл!дхень, виконаних перед КЛ та через 1-1,5 року п!сля нього, 1г в1дпов1дав ГЕК. тимчасом як в1дразу п1сля л1кування спостер1галася дисоЩащя значень цих локаз-ник!в. Мабуть, даний феномен пов'язаний з! збШшенням гОРП

по закончена! л5.кування та неможлив!стю компенсащ! такого зб!льиекня за рахунок зростання ХО чи гЕФХ0.

Доведено, що при функШональних досл1дженнях печ1нки рад!ограф!я за !нформативн!стю не поступаеться сцинтиграфП. Як св1дчить пор1вняльний анал1з обох метод1в з урахуванням 1х доступност1, вартост1, проыеневих навантажень на патента та дослЦникХв, практична ц!нн!сть рад!ографП при багато-кратному функщональкому тестуванн! була вищою, ни сцинтиграфП.

Найкращ! операЩйн! характеристики та ун1версальн1сть щодо р!зних вид1в вим!рювань продемонстрували ф1з!олог1Чно зм1стовн! показники: гЕФХ0, ГЕК,

Емп1ричний ампл1тудно-часовни анал1з рад1ограм печ1нки не визначив статистично значущих зм!н досл1джуваних показни-к!в.

У п'яти (4 .%) хворих при радЮграфП на р1зних етапах спостерекення зареестровано р1зко спов1льнеие виведення РФП 1з печ1нки при в1дносно збережен1й накопичувальн1й актив-ност! цього органа. УЗТ не виявила ознак порушення насажу жовч1 по жовчовивших шляхах. При статична сцинтиграфП ми переконалися у паренх1матозному характер! затримки РШ. 3 допомогою ДС в ус!х випадках констатовано дифузний характер зм!ни функц,!!.

Зг1дно з результатами наших досл1джень, за гЕФХО можна досить селективно ощюовати стан та резервн! можливост! ге-патоцита, за ГЕК - штегральт зусилля систем, що забезпечу-ють очищення кров! в!д РШ (в першу чергу, сечовив1дно! та серцево-судинно!.), а також ступень компенсацИ зниження

функционально! активности одн1е! а них, за tr - ефективн1сть цих зусиль подо забеапечення стабхлькост! внутршнього сере-довища.

Функц1ональний стан макрофагадьно! системи печ1нки у хворих на РШ був нилсчим за референтн1 значения для норми, на що вказувала в!рог1дна разниця м!ж середн1ми значениями мЕФХО, МЕК, tM, !РП, 1ПЗ, ПС! у контрольна та основн!й трупах.

В1дразу п1сля зак1нчення KJI практично у всхх хворих по-гЗршувалися рад1ограф!чн1 показники стану макрофагадьно! системи. BiflMi4cno кращ/ чутлив1сть щодо зм1ни ü ф1з1оло-г!чно коректних показник!в: зниження мЕФХО в1дкосно р!вня норми до КЛ виявлено у 33,2, п!сля - у 97,2 Z, «ЕК - в1дпо-в!дно у 29,5 та 56,8 X хворих. У раз! прийняття за референт-ний тест визначення мЕФХ0 чутлив!сть Т1/2 Кр. склала лише 47,3, спедаф1чн!сть - 46,5 Z, Тщаи печ. - в1дпов!дно 39,5 та 44,9 %.

Через 1-1,5 року п1сля закшчення КЛ функщя макрофагадьно! сисгеми не т1льки не в!дновлювалася, але у б!льшост! хворих нав1ть шяаршувалася. Hami досл1дження доводить, шр лише ф1з!олог1чно зм1стовн! та коректн! показники (мЕФХ0, МЕК i tM) дають BiporiflHy !кформацш про сгуп!кь пригн1чення дано! системи.

При статичшй сцинтиграф!! в yeix випадках констатовано дифузний характер зм1н функцП. Положения, форма, розм1ри печ!нки та селез1нки при л!куванн1 не зазнавали 1стотних

3MiH.

Рад1онукл1дний мотторинг функц!онального стану макро-фагально! системи печ^ки, на нашу думку, в бажаним, але не обов'язковим, осильки його можна зам1нити проведеною в ди-нам1ц! рад1огепатограф1ею за Э9тТс-мезидою.

Стан клубочково! Ф1дьтрац11, за даними клШко-лабораторного обстеження 1 УЗТ сечовив1дно1 системи, як зрештою й гнших систем, на р1зних етапах л!кування пац1енток не був ютотно порушений.

РНГ за 1нформативн1стю не поступаеться ДС, а за сво1ми експлуатад1йними характеристиками нав1ть перевершуе 11. Найкравд операд1йн1 характеристики демонструють ф1з1олог1чно зШсговн! показники : кЕФХО, кЕК, Ьк, як1 не дублююгь одно одне 1 за 1нформац1йним зм1стом схож! з гЕФХО, ГЕК,

В1рог1дна р!зниця м1ж контрольними значениями кЕФХО та кЕК щодо 99тТс-ДТПА у контрольн!й та основн!й трупах вказуе на те, що при И£3 функц!ональна активн!сть клубочк!в знижу-еться, хоча середн!ми значениями емШричних ампл!тудно-часо-вих показник1в де в1рог!дно не п!дтвердкуеться.

Вихад за референтн! гнтервали для норми щодо кЕФХО в!д-М1чено у 31,4 7. хворих на ШЗ, кЕК - 28,9 %, - 10,0 %.

П!сля КЛ значения кЕФХ0 було зникеним у 53,2 % хворих, тобто на 21,8 % б!льше, н1ж до л1кування. ЕИдшшдн! показники для кЕК Дор!внювали 57,3 та 28,4 X, ДЛЯ 1К - 27,4 та 17,4 7.. У раз! прийняття за референций тест визначення кЕФХО чутлив!сть Т1/2кр. становила лише 34,4, специф!чн!сть - 44,7 Г., Тщах нир. ~ В1ДП0В1ДН0 35,6 та 41,2

Досл1дження, проведен! через 1-1,5 року п!сля зак1нчен-

ня КЛ, показали, що саме на цей час у межах пер!оду спосте-реження вхдтчено кайб!льше зниження функцюнально! активности клубочк1в. Про це св1дчать значения кЕФХО та кЕК.

Стан каналыдево! секрец!!, за даними рад!онукл1дних досл1джень, у rpyni хворих на FM3 був вiрогiдно ripiaw, Hi» у контрольной rpyni, на що вказувало зниження тЕФХ0, ТЕК та эб1лыпення tK. ЕмШричний амп лiтудно-часовий анал!з резуль-тат1в РНГ до КЛ не виягив Biporiflunx в1ДМ1нностей традицШо досл1джуваних показник1в, за винятком Т\/г кр. та показника Winter, що пов'язано з великою вараабельн1стю та piзною спряМОВанЮтю 3MiH Ттах нир. i Ti/гиир-

Вих1Д за референта! Штервали для норми в!дм!чено: подо тЕФХО - У 25,3 % хворих на И<3, ТЕК - 19,3 %, tT - 8,3%, xi/2kp.- 18,4Х, показника Winter - у 19,6 7. хворих.

Шсля КЛ значения тЕФХО було зниженим у 54,4 % хворих, тобто збШшення в!дносно р1вня до л!кування склало 29,1 В!пов1дно показники для ТЕК дор1внювали 49,4 та 30,1 X, для tT - 29,9 та 21,6 Z.

Через 1-1,5 року по эак!нченн1 КЛ у б!льшост1 хворих функц1я канальд1в повн1стю не в1дновлювалася, що тдтвердже-но значениями тЕФХО, ТЕК га tT.

Дан! ДС 24 (19,5 %.) пац!енток в ycix випадках були ана-дог1чними результатам, отриманим при РНГ за 1311-г1пураном та 99тТс-ДШ. Спостережуван1 зм!ни мали дифузний характер. Положения, форма та розм1ри нирок при лi(суваннi iстатно не зм1нювалися.

У хворих на РМЗ ще до початку КЛ знижувалася функшо-

нальна активность каналъцево! секрецП, а л1кування основного процесу посилювало порушення ц1е! ланки вид1.льно! системи нирок. Рад1онукл1дний мон1торинг функц!онального стану ка-нальц1в е бажаним, але не обов'язковим, оск1льки його можна зам!нити проваджуваною в динаьищ РНГ за 99тГс-ДТШ.

ФункцЮнальний стан серцево-судинно! системи, за дани-ми рад1онукл!дного тестування, в процес1 КЛ РМЗ мав пом1тн1 зм1ни. Зокрема гемодинам!чний спектр у основн1й труп! до л1-кування був зсунутим у б1к г1пок!нез11 (г1по-, еу- 1 г1пер-к1нез1я спостер1галися в1дпов1дно у 35,8 37,4 1 26,8 7. хво-рих). Ще вираженШим виявилося це зсунення в1дразу п!сля .за-к!нчення КЛ (в1дпов1дно 47,2, 35,8 1 17,0 7. хворих). Через 1-1,5 року п1сля КЛ в1дбувалась неповна "нормап!зац!я" гемо-динам1чного спектра, хоч в1н 1 не досягав вих1дного р!вня. Г1по-, еу- 1 г!перк!нез!ю в1дм1чено у 42,3, 36,6 1 21,1 X хворих в1дпов1дно.

По зак1нченн1 КЛ не вивначено пом!тних зм1н ХО, tc, кОРП, гОРП, ФВП. ФВД. Лише через 1-1,5 року п1сля КЛ конста-товано в!рог1дне зб1льшення ^ та зниження ХО 1 ФВП.

Таким чинсм, дан1 рад!онукд1дного тестування дають п1дстави стверджувати, що ССС реагуе ка розвиток 1 л1кування РМЗ зниженням серцевого викиду 1 водночас - зростанням ЗПО.

Вплив взаемодП м!ж системами життезабезпечення на зм1-ну хх функщй мав найб1льш важливе д!агностичне \ прогнос-тичне значения. Нам удалося довести, що ступ1нь 1 вираже-нзсть функц1ональних вм1н печ!нки, нирок та центрально! ге-

модинам1ки в процес! КЛ РМЗ визначаються взаемод1ею 1 взае-мобпливом цих систем. Як виявилося, функц1я кшно! э них зм1нюеться валежно в!д вшидного стану H та 1нпшх систем життезабезпечення, причому вс1 эалехност! е статистично зна-чущими.

В1дразу п1сля KJI SMiHa функц!й гепатоцита, котра тесту-еться за м1ченою меэидою, в1рог1дно залежитъ в1д в!х1дного стану само! печ1нки, а також серцево-судинно! системи (ССС). Найнесприятлив1шим е стан, за якого ССС нездагна достатньо компенсувати зниження функц1онально! активност1 екскрету-вальних систем печ1нки i нирок через свою перв1сну невисоку функцЮнальну активнЮТь (зниження ГЕФШ i ХО, Шдвищення tc) та сповЦвьнене очищения кров1 в!д нефротропкого Rffi (зростания tK), в наших доыЦдленнях - ДТПА.

Варто в1дм1тити, щр значения гЕШ0 як параметра фунюЦ-онально! активност! гепатоцита 1 tr як параметра ефективнос-Ti роботи печ1нки (точн1ше, вс1х гепатоцит1в) Оезпосередньо п!сля КЛ р!вняться м1ж собою: зм!ни tr в1рог1дно залежать в1д вих1дного стану печ1нки.

Показники очищувадьно! функцИ нирок в1рог1дно залежать в!д cboIx вих1дних значень та в1д показника ефективност! очищения кров! печшшо. Сстання задежн1сть була оч1куваною, оскхлъки В1Домий взаемовплив цих орган1в. В1рог1дно не п1дт-верджений факт залежност! очмцувально! функцП нирок в1д стану ССС, хоч ця залежн1сть е оч!куваною 1 близькою до в1-рог1дно! для tK.

На розглянутому eTani KJI в1рог1дно виявляються валеж-HocTi вм1н показниюв ССС в!д il вих1дного стану та ефектив-

hoctî функцИ печгнки. Хоча в1рог!дно! залежносг! показник!в ССС в!д очищувально! функцИ нирок в нашому досл1дженн! не спостерггалося, у нас немае п!дстав ааперечувати можлив!сть И Юнування в генеральн1й сукупност!, тим 01льше, що ця за-ле«н1сть Оула близькою до в1роПдно1.

За нашими даними, ССС хворих на РМЗ перв!сно перебувае у напруженому стан! 1 не мае 1стотних компенсаторних можли-востей щодо шкхдливого впливу на м1окард променево1 терапп, що пгдтвердкуеться помИним зниженням ХО п1сля заюнчення КЛ хворих 1з перв1сно низьким tc I Шдвищеним ХО.

Через 1-1,5 року п1сля завершения КЛ валежност1 м!ж зм1нами показник!в очищувадьно! функцИ гепатоцит1в та 1х вих1дним станом, станом ССС та нирок лишаються такими самими за характером, як 1 в!дразу гисдя КЛ, проте стають б1льш ви-раженими, пор1вняно з в1дпов1дшши залежностями до КЛ. В1д вих1дного значения 1г в1рог!дно залежать зм!ни не т1льки цьо-го показника, але й ГЕЙШ та ГЕК. Спостер1гаеться б1лып ви-ражена заледопсть зм!ни функцИ печшки в!д стану ССС.

Шдсилюеться залежн1сть зм!н га показник!в очищувадьно! функцИ нирок в1д ix вих1дного стану. Щезае в!дм!чена по за-к1нченн! л!кування близька до Biporwral задежн1сть tK в1д показнодйв стану ССС (ХО, tc). У bcîx хворих стае напрукеним стан ССС.

0птим!зац1я комплексного рад1онукл!дного тестування функционального стану основних систем гомеостазу в процес1 КЛ РМЗ дала змогу запропонувати для дано! патолог! ! комплекс радюнукл1дних функцшнальних методик, котрий реал1зуеться з допомогою АСРД, до складу яко! входять багатоканадьний рад!-

аграф га система обробки 1Нформац11 на баз! IBM PC/AT.

Набутий досв}д дозволив нам визначити пров1дн! цШ ав-томатизованих рад!ограф1чних досл1джень - авгоматизац1я ви~ м1рювань параметр1в радюграм; надання процесу 1нтерпретацп рад1ограф1чних кривих фхз1олог1Чно1, а отже й клШчно!, зм1стовност1; впровадження в клШчну практику ф1зично 1 з1олог1чно коректних метод!в функционально! рад!онукл1дно1 д!агностики.

Виконан1 дослдаення тдтвердшш реальн1сть пропонова-но1 нами программ функщонального мон1торингу 1 термШв йо-го здХйснення за етапами КЛ хворих на FM3. Програма може правиги за критер1й ефективност1 коригувально! терапи 1з визначенням термШв застосування останньо!.

вшювкн

1. Запропонований комплекс радiохронограф1чних метод!в визначення ф1з1олог1чно зм1стовних показник1в при 1нтерпре-тацН математичних моделей транспорту рад1офармпрепаратiв з використанням авгоматизовано! системи збору та обробки 1н-формацП на 6a3i ПЕШ дае змогу оц1нювати стан функц!й пе-ч!нки, нирок i центрально! гемодинамики у хворих на рак мо-лочно! залози (FM3) до .пкувалня i виявляти ступень ам!ни функц!й цих систем п!сля нього.

Z. Визначення запропонованих рад1ограф1чних ф1з1олог!ч-но зм1стовних показник!в дозволяв П1ДВИВДТИ при РМЗ чутли-BicTb рад1ограф1чного тестування на 7,1 специф1чн1сть -на 11,0 7., поргвняно з аналог1чними рад1ограф!чними досл!д-

женнями, в яких викоркстовуеться стандартизований емп1ричний HaniBKiJibKiCHHH анал1з.

3. 3 допомогою рад1онукл1дних метод!в обстеження до л1-кування в1дм1чено порушення функщ овального стану печ1нки щодо референтних значень для норми у 33,2 X хворих. на FM3, нирок - у 31,4 X; спостер!галося зсунення гемодинам!чного спектра у б1к г1пок!нез11 Crino,- еу- та Пперк1нез1я мали Micye в1дпов1дно у 35,8, 37,4 1 26,8 X хворих).

4. Везпосередньо п!сля л1кування к!льк1сть хворих 1з зниженсю функц1ею печ1нки зростае до 91,1 X, нирок - до 57,3 X; переважання г1пок1нетичного типу кровоо01гу стае ще виражен1ши>л (riño,- еу- та г1перюнезШ в1дм!чено в1дпов!дно у 47,2, 35,8 i 17,0 7. хворих). Через 1-1,5 року П1СЛЯ л!ку-вання збер!гаеться зникення функционально! активност1 печ!н-ки у 45,5, нирок - у 42,3 7. хворих, в!дбуваеться неповна "нормал!зац!я" гемодинам!чного спектра (rino,- еу- та rinep-к!нез!ю виявлено в1дпов1дно у 42,3, 36,6 та 21,1 Z хворих).

5. В!дразу по зак!нченн1 л1кування хворих на FM3 спос-тер!гаються в1рог!дн! залежност! зм1ни показник!в серце-во-судинно! системи в!д вих1дних парамегр1в центрально! ге-модинам!ки i функцП печ!нки, а також показншйв функцИ пе-ч!нки в1д вих!дних параметр1в цього органа, нирок та центрально! гемодинамики. Близькою до BiporiflHol (0,05<Р<0,1) була залежгпсть зм!ни показник!в серцево-судинно! системи Bifl показшийв функцИ нирок.

6. 3 допомогою рад!онукл1дних метод!в досл1дження через 1-1,5 року Меля л1кування виявлено в1рог!дну залежнють зм!ни показник1в серцево-судинно! системи в!д вих1дних пара-

метр1в гемодинамики та функщ! печ!нки, показншив функцП печ!нки - в!д вихiднях параметров цього органа, нирок та центрально! гемодинатки, шказник1в функцП нирок - в!д ви-ххдних параметра функцП 1х самих та печ!нки. Близькою до BiporiflHol (0,05<Р<0,1) була залежн!сть зшни показнюйв серцево-судинно! системи в1д параметров функцП нирок.

7. Най1нформативн1ший комплекс рад!ограф!чвих ф1з!оло~ ri4HO зм!стовних показник!в функц!онального стану дослОджу-ваних систем у хворих на РМЗ складаеться з таких парамет-р!в: печ!нки - гепатоцитний ефективний кровоплин, гепатоцит-на ефективна фракщя хвилинного об'ему, середн!й час перебу-вання тропного щодо гепатоцит!в РЕП у внутр1шн!х циркулюючих середовшцах орган!зму; нирок - клубочковий ефективний кровоплин, клубочкова ефективна фракщя хвилинного об'ему, середой час перебування ел1м!нованого клубочками з кров1 РФП; центрально! гемодинамики - середн!й час транзиту РИ1 у систем i кровооб!гу, хвилинний об'ем, фракц!я викиду правих камер серця при посл!довн!й рад!ографП за 99тТс-мезвдою та 99тТс-ДТПА.

8. Бри прогнозуванн1 функц!ональних зм!н основних систем гомеостазу як перемену величину - в1дгук найрац!ональ-н!ше використовувати р1зницю м!ж початковим та к1нцевим значениями гепагоцитно! ефективно! фракцН хвилинного об'ему, а як предикторн! перем!нн1 - початков! эначення гепатоцитно! ефективно! фракцП хвилинного об'ему, середн1й час перебування тропного щодо гепатоцит1в РФП у внутр!шн!х циркулюючих середовищах орган!зму, середнш час перебування ел1М1новано-го клубочками в кров1 РШ, середн!й час транзиту РФП у сис-

темх кровоо01гу, хвшшнний об'ем, фракцш викиду правих камер сердя.

СПИСОК РОБ1Т, ЩО 0ПУБ11К0ВАШ ЗА ТЕШО даСЕРТАЦП

1. Статистичний анал!з одночасних функц!ональних зм1н печ!нки, нирок, кроветворно! та серцево-судинно1 систем при л!куванн! раку молочко! эалози // УРЖ,- 1995.- Т. 3, N 3.-С. 227-230 (сп!вавт. Нестеров В.Р., Кн1гавко В.Г., Васильев Л.Я., Бвдокименко B.I.).

2. Функщонэльний стан печ!нки, нирок та центрально! гемодинам1ки у хворих на рак молочно! залози (огляд л!тера-тури) // УРЯ.- 1S96.- Т. 4, N 4.- С. 344-350.

3. Рад10нукл1дне тестування функционального стану у хворих на рак леген1в // УРЕ.- 1993,- N 1,- с. 55-58 (сп!авт. Нестеров В.Г., В1кман Я.Е., Кн1гавко В.Г.).

4. Комплексная ультразвуковая и радионуклидная диагностика заболеваний печени /Метод.реком.- Харьков, 1992.- 24 с. СсШвавт. Пилипенко M. I., Розд!льський СЛ., Ак!мов А.Б., Ткаченко Г.I. та ïh.).

5. Стандартная программа комплексного (ультразвукового и радионуклидного ) исследования при болезнях почек / Ин-форм. письмо.- Киев, 1991 (сп1вавт. Пилипенко M.I., Роз-дшський C.I., Волкова Т. А., Свдокименко В Л., Нестеров В.Г.).

6. радиохронографические исследования в дифференциальной диагностике регионарных изменений органов : Тез. докл. XII Всесоюзн. съезда рентгенол. и радиол. // Мед. радиол.-

1990.- N 8.- С.41 (сп1вавт. Слабодчиков M.S., Стегн1й В.А., оВДОККМбНКО В.I.).

7. Нетрадиционные методы радиохронографических исследований состояния центральной гемодинамики и выделительных органов у Сольных раком легкого: Тез. докл. Межреспубл. конф. "Новые методы лучевой диагностики в онкологии".- Томск, 1992.- С. 84-85 (сшвавт. Пилипенко М. I., Кн1гавко В.Г., В1кман Я.Е. та 1н.).

8. Нетрадиционные методы радиохронографических исследований состояния центральной гемодинамики и выделительных органов у больных раком молочной железы и раком легкого: Тез. доп. Укр. наук.-npara. конф. "Променева д!агностика захворю-вань трудно! клхтки" (Яремча, 23-25 вересня 1992 р.).- С. 8283 (сп1вавт. Пилипенко М. I., Шгавко В.Г., В1кман Я.Е. та !н.).

9. Рад1охронограф1чне досл!дження нирок у оц!нц! стану функц1ональних порушень при комплексному л1куванн! онколо-гхчних хворих : Тез. доп. респ. наук.-практ. конф. "Сучасн! наукоЫ та орган 1защйн1 проблема променево! терапП в Ук-ра!н!".- XapKiB, 1993.- С. 35 (сп!вавт. Свдокименко B.I., Слабодчиков M.S.).

10. ОлтишзаШя методхв рад1онукл1дно! диагностики зм1н параметр1в центрально! гемодинам1ки, нирок та печхнки в про-цес! комплексного л1кування хворих на рак молочно! залози: Тез.доп. наук.-практ. конф. "Науков! та орган1зац!йн1 проблеми променево! тералп в Укра!н!" (Харк1в, 2-5 лютого 1995 р.) (спхвавт. Кшгавко В.Г., Нестеров В,Г.).

11. Фукциональные изменения печени, почек, кроветворной

и сердечно-сосудистой системи при лечении молочной железы: Тез. доп. УкраЧнського конгресу рад1олог1в (УКР-95) (Ки1в, 15-18 травня 1995 р).- С.18-19 (сп1вавт. Нестеров В.Г. KHi-гавко В.Г.).

12. Нарушение функции печени, почек и центральной гемодинамики у больных раком молочной железы в процессе комплексной терапии: Тез. доп. наук.-практ. конф. "Сучаоп проблеми променево1 д1агностики, променевого дгкування передраку та раку молочно! залози, раку легень" (К1ровоград, 28-29 травня 1996 р.).- XapKiB, 1996.- С. 22.

АННОТАЦИЯ

Грувгка A.B. Лучевая ¡фйгиостика состояния функции пзчв-¡ш, почек и центральной гемодинамики в процессе лечения рака мояочисй гйлези /рукопись/

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - лучевая диагностика, лучевая терапия, Украинский научно-исследовательский институт онкологии и радиологии МЗ Украины, Киев, 1997.

Защищается рукопись диссертации, содержащей теоретические и практические исследования по радионуклидной диагностике и прогнозированию изменений функций печени, почек и центральной гемодинамики в процессе лечения рака молочной железы. Установлено, что разработанные диагностические радиохронографические методики и физиологически корректные показатели обеспечивают объективную оценку изменений функций изучаемых систем; для прогнозирования этих изменений необходима оценка исходных значений функциональных показателей печени,

почек и сердечно-сосудистой системы.

ABSTRACT

Grusbka A.V. Radiodiagnosis of liver, kidneys and central blood circulation functional condition during treatment of breast cancer (manuscript)

Dissertation to receive the Degree of Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.22 - radiodiagnosis, radiotherapy. Ukrainian Research Institute of Oncology and Radiology of Ministry of Health of the Ukraine, Kyiv, 1997.

Dissertation (manuscript) to be defended contains theoretical and practical studies in the field of radionuclide diagnostics and prognosis of liver, kidneys and central blood circulation functional changes during treatment of breast cancer. It has been shown that the devised radionuclide methods and value criterlons are more objective than traditional ones. For prognosis of studied systems functional changes it is necessary to value primary data of liver, kidneys and central blood circulation functional quantitative indices.

KJTO40Bi слова: рад1онукл1дна д1агностика, прогнозуван-ня, функц!ональШ зм!ни, печ!нка, нирки, центральна гемодинамика, рак молочно! залози.