Автореферат диссертации по медицине на тему Локальная терапия комплексообразующими соединениями дегенеративно-воспалительных заболеваний суставов
РГ6 од
2 0 пня .он?
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСМТЕТ
На правах рукопису
САЛЕМ АБДУЛАМ1Р ЮСИФ АЛЬНАССАР
ЛОКАЛЬНА ТЕРАШЯ КОМПЛЕКСОУТВОРЮЮЧИМИ СПОЛУЧЕННЯМИ ДЕГЕНЕРАТИВНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СУГЛОБ1В
Спещалъпгстъ 14.01.02 - внутр1шт хвороби
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацп на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
ЛУГАНСЬК - 1996
Дисертацгею е рукопис.
Робота виконана у Донецькому медичному ушверситеть
Науковий кер1вник: доктор медичних наук, професор
Синяченко Олег Володимирович
Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор
Добрш Борис Юлшович доктор медичних наук, професор Довженко Анатолш Тимофшович
Провщна оргашзац1я: Харювський медичний ушверситет.
Захист ввдбудеться " " ^^У^^Х 199 (3 р. о 3 го-диш на засщанш спещал1зовано! Учету Ради К.18.04.01 при Лу-ганському медичному yнiвepcитeтi МОЗ Украши (348045, м. Лу-ганськ, вул. 50-р1ччя Оборони Луганська, 1. Телефон: 54-85-86).
3 дисертащею можна ознайомитися у б^блютещ Луганського медичного ушверситету.
Автореферат роз!сланий "_"_199_р.
Учений секретар спещал1зовано! Учено! Ради, доктор медичних наук,
професор В.1. Кололпець.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальшсть роботи. Дегенеративно-запальш захворювання опорно-рухового апарату являють одну 13 найважливштх медико-сощальних проблем сучасно! медицини. За даними Свропейського Регюнального Бюро ВООЗ розповсюджешсть остеоартрозу (OA) становить 12,4-37,0%, серед населения, ревматощного артриту (РА) - 0,5-3,8 %, подагричного артриту (ПА) - 0,4-2,8%. На частку рев-матичних хвороб суглоб1в припадае до 10% ycix випадк1в швалщност1, а реабштащя таких хворих призводить до втрати вад 1% до 7% нацюнального прибутку багатьох краш (Корякш А.Н., Михайлов e.G., 1990; Насонова В.О., Фоломеева О.М., 1991).
Тимчасова непрацездатшсть у зв'язку з захворюваннями суглоб1в в Укра!ш за останне десятилптя збшынилась i3 57,6 до 86,6 на 100 працюючих, що зумовлено, KpiM шших причин, недос-татньо ефективними методами лжування (Ганджа I.M., Коваленко В.М., 1991; Мальцев B.I., Коваленко В.М., 1993; Коваленко В.М. та iH., 1994; Дзяк Г.В. та ш., 1995). Залишаеться актуальною роз-робка локально! (артикулярно!) Tepani'i хвороб локомоторного апарату, яка до цього часу розроблена недостатньо (Синяченко О.В. та iH., 1993; 1гнатенко Г.А. та iH., 1994; Коваленко В.М. та ш., 1995). Мюцеве лжування захворювань суглоб1в мае велику цшеспрямовашсть свое! ди i дозволяе зменшити потребу в перо-ральних лшувальних препаратах.
Локальна терашя в систем! реабштацп хворих на OA, PA i ПА займае певне М1сце, однак II значения, показания i протипока-зання до застосування, Bn6ip конкретно! методики в тих чи шших випадках трактуються вкрай неоднозначно.
Одержан! nepini обнадшлив1 результата застосування ком-плексоутворюючих сполучень у лшуванн1 дегенеративно-
запальних хвороб суглоб1в (Каракурч1 П.Л. та ш., 1993; Синяченко О.В. та ш., 1993, 1994), хоча пщходи до тако! терапп вимагають свого подальшого удосконалення при тш чи шшш нозолопчнш форм1, р1зному клшжо-лабораторному перебпу захворювань. Не-достатньо вивчений мехашзм дп лжувальних засоб1в. Розв'язання цих задач може пщвищити яшсть лжувальних заход1в, яю прово-дяться.
Мета дослщження: пщвищити ефектившсть лжування хво-рих на ОА, РА та ПА.
Для досягнення вказано! мети поставлен! таю завдання:
1. Вивчити р1вень фермент1в (лактатдегщрогенази, кислий 1 лужний фосфатаз), Вг-мжроглобулшу, загального та юшзованого кальцно в синов1альнш рщиш хворих з дегенеративно-запальними захворюваннями суглоб1в.
2. Дослщити вм1ст ¿муноглобулиш та антитш проти сино-в1ально1 оболонки, хрящу 1 глжозамшоглжан1в у сироватщ кров1 у хворих на ОА, РА I ПА.
3. Розробити методику локально! терапи пащент1в, яш страждають хворобами локомоторного апарату, за допомогою три-лону-Б, цитратно-лтево! сум1цп та ксидифону.
4. Оцшити вплив комплексоутворюючих засоб1в на клипчш ознаки ОА, РА та ПА, бюх'ш1чт та 1мунолопчш показники, як1 вщображають характер патолопчного процесу.
5. Провести пор1вняльну оцшку ефективност1 використання трилону-Б, цитратно-лтево! сумшп 1 ксидифону при окремих за-хворюваннях суглоб1в, визначити найбшьш рацюнальш пщходи до лжування тако! категорп хворих.
Наунова новизна робота: Вперше досл'щжено р'шень лактат-дегщрогенази (ЛДГ), лужно! (ЛФ) 1 кисло! фосфатаз (КФ), Вг-мжроглобулшу (В2-МГ), загального (Са) та юшзованого (Са++) кальцио в синов1альшй рщиш при дегенеративно-запальних хворобах суглоб1в та IX динамша гид впливом локального застосування комплексоутворюючих сполучень. Вперше визначено вплив фоно-форезу трилону-Б, електрофорезу ксидифону, цитратно-лтево! сумшп 1 ксидифону в розчит диметилсульфоксиду (ДМСО) на р1вень 1муноглобулипв (1Г) С, А, М 1 титри анптл до синов1ально1 оболонки, хрящу та глшозамшоглшашв (ГАГ) у сироватщ кров1 хворих на ОА, РА та ПА. Вперше вивчена динамша клипчних оз-нак дегенеративно-запальних захворювань опорно-рухового апара-ту на фош терапп комплексоутворюючими засобами.
Практична значилисть роботи. Розроблено методики локального (артикулярного) застосування трилону-Б, цитратно-лтево! сумшп 1 ксидифону за допомогою фонофорезу, електрофорезу та аплшацш суглоб1в у розчиш ДМСО при ОА, РА та ПА. Визначеш показания до використання комплексоутворюючих сполучень у хворих з дегенеративно-запальними захворюваннями опорно-рухового апарату, найбшьш оптимальш методи лжування р1зних юишко-лабораторних вар1ант1в переби-у ОА, РА та ПА.
Основш положения роботи, що винесено на захист.
1. У генез1 дегенеративно-запальних захворювань суглоб1в вадетрають важливу роль бтх1м1чш та 1мунш порушення, ЯК1 доз-воляють обгрунтувати доцшьшсть локального (артикулярного) застосування комплексоутворюючих сполучень.
2. Шд впливом фонофорезу трилону-Б, електрофорезу ксидифону, цитратно-лтевсп сум1ш1 та ксидифону у розчиш ДМСО
полшшуеться юишчний nepe6ir OA, РА та ПА, ввдновлюються лабораторш показники синов1ально1 рщини i сироватки KpoBi, HKi вщображають актившсть патолопчного процесу в суглобах.
3. Ефектившсть комплексоутворюючих сполучень при хворобах суглоб1в залежить вщ нозолопчно! форми, клипчних BapiaHTie nepe6iry захворювань, методик лшування.
4. Внасладок рацюнального використання комплексошв мож-на пщвищити ефектившсть проведених терапевтичних заход1в у хворих на OA, РА та ПА.
Впровадження результате дослщжсння в практику. Одержан! результата впроваджеш в практику лжувальних закладов Донецько! облает^ використовуються в навчальному процей ме-дичного вузу.
Апробащя роботи. Основы! положения дисертаца викладеш на 1-му з'1зд1 товариства крюбшлогп та крюмедицини Украши (XapKiB, 1995), науковШ конференца "Актуальш проблеми медици-ни Донбасу" (Донецьк, 1996), конференцп ревматолопв Украши "Сучасне лшування ревматичних захворювань" (Донецьк, 1996), засщанш обласного наукового товариства терапевт1в im. В.П. Образцова (Донецьк, 1996), спшьному засщанш кафедр пропедевтики внутршппх хвороб i госттально! терапп Донецького ме-дичного ун1верситету (Донецьк, 1996).
Публжащ¥. За темою дисертаца опубликовано 15 наукових po6iT, в тому числ1 в журналах "School Fundam Meg J." та "Охорона здоров'я Донбасу".
Декларац1я конкретно? особисто! участ1 дисертанта в роз-робц1 наукових результате, як1 вннссет на захист.
Внесок автора в одержанш наукових результата е основним 1 полягае у тдбор1, обстеженш та лпсуванш хворих на ОА, РА та ПА, проведенш пункцп сутлоб1в, здшсненш сшвставлень даних лабораториях показник!в з клшчними вар1антами ггереб!гу захворю-вань опорно-рухового апарату, обгрунтуванш найбшьш оптималь-них метод1в лжування.
Структура та обсяг дисертащ?. Дисертащя подана на 157 сторшках 1 складаеться 1з вступу, огляду ли'ератури, 3 роздтв власних дослщжень, заключно! частини, висновк1в, практичних рекомендащй 1 списка Л1тератури (218 джерел). Матер1али дисер-таца шюстроваш 44 таблицями 1 28 малюнками.
Робота внконувалась вщповщно до плану науково-дослщницьких роб1т Донецького медичного ушверситету ! е фрагментом комплексно! теми В. 219308000 "Обгрунтувати, розробити 1 впровадити медичну технолопю Д1агностики 1 лшування дегенера-тивних, запальних 1 метабол1чних захворювань суглоб1в у прниюв вупльних шахт" (номер держреестрацп 019008145, шифр Д. 32.02.01).
ЗМ1СТ РОБОТИ МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Пщ спостереженням знаходились 280 хворих з дегенератив-но-запальними захворюваннями суглоб1в, серед яких було 113 чо-лов1к (40,4%), яш страждають на ОА, 103 (36,8%) - на РА,
64 (22,9%) - на ПА. Якщо за вжом хвор! на ОА, РА та ПА мало вщр1знялись м1ж собою, то тривалшть хвороби у обстежених ос1б з РА виявилась значно меншою: у 91,3% тривалкть захворювання не перевищувала 10 рошв. Приблизно 2/3 хворих на О А 1 3/4 - на РА були представниками жшочох стат1, тод1 як серед обстежених з ПА бшьше 90% становили чоловжи.
Кожна група хворих розподшена ще на 4 групи в залежное™ вщ метод1в лжування. У першу включен 1 пащенти, як1 одержали фонофорез трилону-Б (ЕДТА) на уражеш суглоби по 20 хвилин щоденно протягом двох тижшв. Лшування здшенювали за лабшьною методикою у безперервному режим! ультразвуку штенсивнютю 0,4-0,6 Вт/см2, а контактним середовищем служила 20% мазь ЕДТА. У 2-у трупу увшшли пащенти з ОА, РА та ПА, яш одержували у комплекс! лжувальних заход!в щоденн1 аплжацн суглоб!в 20% розчином цитратно-натр!ево-лтевою сумшшно (ЦЛС) у 50% розчин! ДМСО, у 3-ю групу - хвор1, яким призначався елек-трофорез 4% розчину ксидифону (з катода) по 15-20 хвилин кожного дня (20 процедур на курс) !, нарецт, в 4-у групу - пащенти, яких лжували аплжац!ями 4% розчину ксидифону в 33% розчин! ДМСО.
Ус1 хвор1 одержували нестеро!дш протизапальн! препарати в середньодобових дозах. При ОА використовували хондропротекто-ри (артепарон, румалон, гум1золь), а при РА - глюкокортико!дш гормони (у 54,6% хворих 1-! групи, у 50,0% - 2-!, у 53,2% - 3-!, у 58,6% - 4-!) та !мунодепресанти цитотоксично! дц (метатрексат, азат!оприн, циклофосфамщ або ендоксан). Остання група препарата вщповадно була використана у 18,2% хворих 1-! групи, 12,5% - 2-!, 10,6% - 3-х, 24,1% - 4-!. 1ншим пащентам, хворим на РА, при-значали базисн! засоби (амшохшолшов! пох1дн1, препарати золота, Д-пенщиламш). Необх1дно пщкреслити, що середньодобов! дози
глюкокортикощних гормошв та 1мунодепресант1в у Bcix чотирьох трупах хворих на РА М1Ж собою практично не вщризнялись. Серед пащатв з ПА застосовувались алопуринол (по 150-900 мг/доб) та оротова кислота (3000 мг/доб); урикозуричш препарата не викури-стовувались.
Проводили додаткове контрольне обстеження 23 хворих на OA, 14 - на РА; 19 - на ПА, як1 одержували аналопчну тераппо (i арсенал засоб1в, i дози лж1в, але без комплексоутворюючих препаратов). Для мюцево! терапп застосовувались електрофорез 13 новокаином, аплжацп 15-20% розчином пол1вшшшрол1Дону в ДМСО (при OA) i глюкокортико!дними гормонами в ДМСО (при РА). Кон-трольш групи хворих на OA, РА та ПА практично не В1др1знялись вад основних за вжом, статтю, тривалштю захворювання, ступенем активное^ та стад1ею патолопчного процесу.
Ус1 xBopi були обстежет при BCTyni у клтшу i через 3-4 тижт вщ початку лпсування. Для характеристики тяжкост1 i роз-повсюдженост1 патологи опорно-рухового апарату використовували суглобовий рахунок, шдекси Pini та JIaHc6ypi. KpiM того, вшшрювали окружшсть колшних суглоб1в та ix рухомкть. Стушнь вираженост1 гонартрозу оцшювали за Жегшим, рентгенолопчш стада OA - за Келгреном, а РА - за Штейброккером. У частини хворих р1вень випоту в суглобах вивчали за допомогою ультразвукового методу (апарат "Dornier - 3200", Шмеччина).
У сироватщ KpoBi i синов1альнш р^диш визначали концен-траци ЛДГ, ЛФ, КФ, 1Г G, А, М, Са, Са++ за допомогою бюанал1затора "Копе Progress - Plus" (Фшляндш), а вм1ст Вг~МГ -за допомогою стандартних набор1в методом радю1мунолопчного анал1зу на anapaTi "Гамма-12" (Украша). Для визначення титр1в сироваткових антитш застосовували реакцда пасивнсц гемаглюти-нацп (еритроцити фжсували глютаровим альдегщом).
Для зктавлення з контрольними значениями бюх1м1чш та 1мунолопчш показники вивчали у 50 практично здорових людей. Результата дослщжень оброблеш методами вар1ацшно! статистики за Ст'юдентом 1 непараметрично! статистики за Кульбаком з пщрахунком критерио X2.
РЕЗУЛЬТАТЫ ВЛАСНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Фонофорез трилону-Б практично не д1е на концентрацпо фермент1в у синов1альнш рщиш хворих на ОА, а на фош ЦЛС-ДМСО вщбуваеться тдвшцення р1вню КФ. Використання ксиди-фону (за допомогою електрофорезу та аплжацш з ДМСО) супро-воджуеться чггким пригшченням активноеи ЛФ з вираженою тен-денщею до пригшчення вмшту ЛДГ.
Пщ впливом комплексоутворюючо! терапи хворих на ОА показники КФ у сироватш кров1 залишаються пщвищеними без ди-намиси. Можна говорити про незначне зменшення концентрацп ЛДГ теля використання трилону-Б та ксидифону в 4-й груш хворих, а також ЛФ на фош ашикацш сумшпшо ксидифон-ДМСО.
Лшування ОА фонофорезом трилону-Б не викликае будь-яких ¡стотних змш шдвищеного вмшту В2-МГ у сироватць Пщ впливом шших комплексоутворюючих сполучень вщбуваеться значне пригшчення р1вню цього бшка у сироватщ кров1, хоч його концентращя у синов1альшй рщшп залишаеться практично без динамжи.
Терашя комплексонами хворих на РА супроводжуеться пригшченням вм!сту В2-МГ у кров1, причому його концентращя
теля призначення ксидифону у розчиш ДМСО уже стае такою ж, як у здорових людей. Обидва вар1анти використання ксидифону викликають статистично достов1рне зменшення В2-МГ у си-нов1альнш рщит.
При ОА лише використання ксидифону з ДМСО викликае Ч1тке пригтчення р1вня 1Г-С та 1Г-М у кров1. У хворих на РА трилон-Б 1 ЦЛС теля IX мкцевого (артикулярного) впливу не змшюють концентрацп сироваткових 1Г, тод! як ксидифон (як уве-дений шляхом електрофорезу, так 1 в розчиш ДМСО) викликае виражене приппчення 1Г-С та 1Г-М. У 4-й груш обстежених кон-статуеться пригшчення й 1Г-А-еми.
У пащенпв, хворих на ОА, фонофорез ЕДТА не мае будь-якого ютотного впливу на титри аутоантитш до суглобових тканин. Застосування ЦЛС з ДМСО сприяе пригшченню ан-титшоутворення до синовп, але мало впливае на вщповщь по вщношенню антигена 1з хрящу. Призначення хворим ксидифону призводить до чггкого зменшення як антитш до синов1ально1 мем-брани, так 1 протихрящових антитш.
Динамша антитшоутворення при РА абсолютно така ж, як 1 при ОА, аналопчно поводять себе титри антитш до синовп 1 хрящу на фон! трилону-Б, ЦЛС I ксидифону. Звертае на себе увагу факт, що локальна терашя ксидифоном з ДМСО викликае нормал1защю антитш проти синов1ально! оболонки, чого не спостерп-аеться теля застосування ЦЛС с ДМСО.
При ОА антитша до ГАГ не зростають 1 не зазнають будь-яких змш теля призначення ЕДТА, ЦЛС 1 ксидифону. Р1вень таких аутоантитш у хворих на РА вищий, а на фот терапп ком-плексонами вщбуваеться нормал1защя показнишв.
Використання в терапп ОА та РА фонофорезу ЕДТА суттево не впливае на вмшт Са 1 Са++ у синов1альнш рщиш. За-
стосування ЦЛС 1, особливо, ксидифону викликае зменшення кон-центрацш обох форм кальщю, що в бшышй м1р1 стосуеться хворих на ОА. При РА ЦЛС 1 ДМСО на р1вень Са 1 Са++ в синов1альнш рщиш свого впливу фактично не мають. Отже, параметри кальщевого обмшу змшюються лише теля ксидофонтерапи, при-чому не залежно вщ способу введения комплексону в порожнину суглоба (електрофорез, розчин ДМСО).
Ус1 способи мкцевого лшування ОА з використанням ком-плексоутворюючих сполучень супроводжуються значним змен-шенням суглобового рахунку, шдекс1в Р1ч1 та ЛансбурЬ Призна-чення пащентом трилону-Б у меншш м1р1 впливае на суглобовий синдром, хоч фонова терашя у них була приблизно такою ж, як 1 в шших трупах обстежених. Отже, ЦЛС 1 ксидифон здатш по-тенщювати ефективн1сть загальновщомого лшування ОА 1 здшенювати системний вплив при використанш препарат1в м1сцево, артикулярно.
При РА без ашнкацШ суглоб1в ксидифоном у розчиш ДМСО динам1ка суглобового рахунку вщеутня. 3 обного боку, щ дан1 евщчать про ефективн1сть ксидифону в рамках загального впливу на оргашзм, а з шшого боку, про вплив на суглобовий рахунок са-ме сум1ш1 ксидифон-ДМСО, тому що електрофорез дифосфонового комплексоутворюючого сполучення змшюе суглобовий рахунок не-суттево.
Застосування ЕДТА шляхом фонофорезу при ПА абсолютно неефективне 1 може бути виключене з арсеналу терапи такого за-хворювання. У хворих на подагру найбшыпий ефект дае лшування ксидофоном з ДМСО. Цей же споаб локально! терапп достатньо ефективний при ОА та РА (таблиця). Ксидифон у вигляд1 елек-трофорезу позитивно впливае на суглоби при ПА. ЦЛС 1 ДМСО можна використовувати у комплекенш терапи ПА та ОА, а ЕДТА - тшьки у хворих на ОА.
Таблиця.
Ефектившсть лшування комплексоутворюючими (¡получениями р1зних груп хворих (%).
Захворювання Групи хворих Ефектившсть лжування
Значне полтшення Полтшення Без змш
ОА 1-а 23,1 53,9 23,1
2-а 26,7 56,7 16,7
3-я 5,1 46,2 48,7
4-а 38,7 51,6 9,7
РА 1-а 9,1 54,6 : 36,4
2-а 6,3 62,5 31,3
3-я 12,8 44,7 , 42,6
4-а 27,6 48,3 24,1
ПА 1-а - 44,4 55,6
2-а 7Д 78,6 14,3
3-я 42,1 36,8 21,1
4-а 59,1 36,4 4,6
Сумин ксидифон-ДМСО при ОА Гнльш ефективна у чо-ловппв, а при ПА - у жшок. ЦЛС та електрофорез ксидифону жшкам, хворим на подагру, застосовувати недоцшьно. Якщо при ОА тривалють захворювання зворотньо пов'язана з ефектившстю лжування комплексонами, то у хворих на РА спостерЬаеться д1аметралыю протилежна залежшсть.
Хворим на ОА старших вшових груп ксидифон краще вико-ристовувати за допомогою електрофорезу, а молодшим пащентам -
шляхом введения в суглоби через ДМСО. Призначення фонофоре-зу трилону-Б при тривалому перебпу захворювання малоефектив-не. У цих випадках виправдане застосування або ЦЛС, або ксиди-фону з ДМСО. ЦЛС та електрофорез ксидифону потребно викори-стовувати у хворих з моноолиюартрозом. Фонофорез ЕДТА слщ застосовувати тшьки при наявноеп вторинного реактивного си-нов пу, тод1 як електрофорез ксидифону в цих випадках дае не-значний ефект. При швидкопрогресуючому перебйу ОА зовам не-виправдане призначення ЦЛС з ДМСО та електрофорез ксидифону.
Шсля застосування трилону-Б 1 ЦЛС ефектившсть терапп РА зворотньо пов'язана з вжом пащенто. У трупах хворих на РА, яй одержували ксидифон, спостер1гаеться протилежна тенденц1я, коли лшувальний ефект попршуеться як раз у ошб старххшх вжових груп. Отже, молодим людям показане використання ксидифону, а людям похилого вшу - ЕДТА та ЦЛС.
Не дивлячись на однотипний обсяг терапевтичних заход1в у 3-й I 4-й трупах хворих позитивний ефект теля застосування ксидифону у розчиш ДМСО значивший. Тшьки вщсуписть рентгено-лопчних змш з боку суглоб1в (О стадия РА) е пщставою для призначення дифосфонового комплексону за допомогою електрофорезу на уражеш суглоби. За нашими даними, залучення в патолопчний процес колшних суглоб1в диктуе необхщшсть використовувати ксидифон лише шляхом аплшащй з ДМСО. Шдвищення ступеню активное™ РА 1 збшьшення гастково-деструктивних змш супро-воджуються попршенням результат1в ксидифонтерапп.
Незалежно вщ тривалосп ПА, перебегу хвороби I форми артриту ефектившсть застосування ксидифону у розчиш ДМСО вища, шж у тдгруш хворих, яш одержували електрофорез препарату. На наш погляд, електрофорез ксидифону можливий тшьки при легкому перебету ПА та штермпуючш форм1 хвороби.
15
висновки
1. Застосування комплекоутворюючих сполучень (трилону-Б, ЕДТА, ЦЛС, ксидифону) як засоб!в локально! терапп, патогене-тично обгрунтоване при дегенеративно-запальних захворюваннях суглоб1в (ОА, РА, ПА).
2. Трилон-Б, ЦЛС 1, особливо, ксидифон пригшчують м1сцеву внутркпньосуглобову запальну реакщю I здшснюють сис-темний позитивний ефект на оргашзм хворих.
3. Мехашзм да комплексошв пов'язаний з пригтченням активное™ запальних фермент1в (ЛДГ, КФ), В2-МГ, Са, Са++ у си-нов1альному середовищ1 сутлоб'т, певним ¿мунодепресивним ефек-том по вщношенню до концентраци 1Г, антитш до ГАГ, протиси-нов1альних 1 протихрящових антитш.
4. Ксидифон у розчиш ДМСО показаний ус1м хворим з деге-неративно-запальними захворюваннями локомоторного апарату 1 е методом вибору у молодих чоловпйв, страждаючих на ОА, при РА з ураженням колшних суглоб!в ! у жшок з ПА.
5. Фонофорез трилону-Б показаний хворим на ОА з реак-тивним синовп-ом при короткш тривалост1 захворювання, а також пащентам похилого вжу, яш страждають на РА, ЦЛС з ДМСО -при повшьнопрогресуючому переб1гу ОА 1 чоловжам з ПА, елек-трофорез ксидифону - людям похилого вжу з моноолн-оартрозом без синовггу, молодим людям у дебкт ревмато!дного гошту та чо-лов1кам з ПА.
6. Комплексоутворююч1 сполучення не мають поб1чних дш 1 прямих протипоказань до !х призначення хворим на ОА, РА та
ПА у вигляд! локально! (артикуляторно!) терапп.
ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП
Ус1м хворим на ОА, РА та ПА показане призначення аплжащй уражених суглоб1в 4% розчином ксидифону в 33% роз-чиш ДМСО (по 30 хвилин щоденно протягом 15-20 дшв). При вто-ринному реактивному синовт у пащешчв з ОА рекомендуеться використання фонофорезу з трилоном-Б (20% маз1) за лабильною методикою у безперервному режим1 ультразвука штенсившстю 0,4-0,6 Вт/см2. Людям похилого вжу з моноолкоартрозом без си-нов^ можливе призначення електрофорезу 4% розчину ксидифону (з катода) по 15-20 хвилин щоденно (20 процедур на курс). Молодим пащентам, яю страждають ревматощним гоштом, необхщно призначати ксидифон з ДМСО, а особам старших вжових груп -фонофорезу трилону-Б 1 ЦЛС з ДМСО. При ПА у чоловшв показане використання електрофорезу ксидифону 1 аплжащй ЦЛС у розчиш ДМСО, а у жшок - виключно ксидифону з ДМСО.
СПИСОК РОБ1Т АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ
1. Determination of risk-factors of articular diseases in miners and rational rehabilitation on measures by computer programs // School Fundam.Med.J. - 1996. - Vol.2, №1. - P. 64-64 (у сшвавт.).
2. Реабилитация шахтеров Донбасса с заболеваниями суставов // Здравоохранение Донбасса. - 1996. - №1. - С. 26-30 (у ствавт.).
3. Изменения обмена пуринов при системных болезнях соединительной ткани // Украшський кардюлопчний журнал. -1995. - Додаток. - С. 63-63 (у сшвавт.).
4. Применение препаратов андрогенов в комплексном лечении мужчин, страдающих подагрой // Сб. научных трудов молодых ученых и специалистов. - Донецк, 1996. - С. 153-155 (у сшвавт.).
5. Остеоартроз у шахтеров и его лечение комплескообра-зующими соединениями // Там же. - С. 246-247 (у сшвавт.).
6. Дисбаланс кальциевого гомеостаза при остеоартрозе у шахтеров и его коррекция // Актуальш питания педагогжи, ек-спериментально! та клнпчно! медицини: Республжанська зб1рка наукових праць. - Донецьк, 1995. - Т.1. - С. 13-14 (у сгававт.).
7. Механизм действия криотерапии при заболеваниях суставов // 1-й съезд общества криобиологии и криомедицины Украины. - Харьков, 1995. - С. 11-12 (у сгававт.).
8. О сочетании псориатического и подагрического артритов // Актуальные проблемы медицины Донбасса: Тезисы докладов научной конференции. - Донецк, 1996. - С. 128-129.
9. Локальная медикаментозная терапия дегенеративно-воспалительных болезней суставов // Там же. - С. 129-130.
10. Комплексообразующие соединения в лечении дегенеративно-воспалительных заболеваний суставов // Актуальш питания теоретично! та клппчно! медицини на сучасному р1вш: Матер1али науково! конференцп. - Полтава, 1996. - С. 32-432 (у сшвавт.).
11. Методика локальной терапии синовитов при остеоартрозе // Актуальные вопросы ревматологии: Материалы республиканского симпозиума. - Одесса, 1995. - С. 13-13 (у сшвавт.).
12. Змши кальцийрегулюючих систем при подагр1 // Тамо ж. - С. 96-96 (у сшвавт.).
13. Лжування запально-дегенеративних хвороб сутлоб^в кси-дифоном // Сучасне лшування ревматичних захворювань: Тези
доповщей Конференци ревматолога Украши. - Донецьк, 1996. -С. 2-2.
14. Порушення пуринового обмшу та 1х корекщя при дегене-ративно-запальних захворюваннях суглоб1в у шахта р1в // Тамо ж. - С. 3-4 (у сшвавт.).
15. Обгрунтування та ефектившсть комплексоутворюючих сполучень в розчиш димексиду при лжуванш захворювань суг-лоб1в // Актуальш проблеми внутршньо! патологИ та п1слядипломно! пщготовки лшар1в-терапевт1в: Матер1али ювшейно! науково-практично! конференци. - Кит, 1996. - С. 291-292 (у ствавт.).
АННОТАЦИЯ
Альнассар Салем Абдуламир Юсиф. Локальная терапия комплексообразующими соединениями дегенеративно-
воспалительных заболеваний суставов.
Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Луганский медицинский университет, 1996.
Защищается диссертация, в которой изучен уровень лактат-дегидрогеназы, кислой и щелочной фосфатаз, Вг-микроглобулина, общего и ионизированного кальция в синовиальной жидкости больных остеоартрозом (ОА), ревматоидным (РА) и подагрическим (ПА) артритами, а также содержание иммуноглобулинов и антител против синовиальной оболочки, хряща и гликозаминогликанов в сыворотке крови под влиянием локальной (артикулярной) терапии комплексообразующими соединениями (фонофорезом трилона-Б, цитратно-литиевой смесью в растворе димексида, электрофорезом ксидифона и ксидифоном с димексидом). Разработана
методика местного использования комплексонов при дегенеративно-воспалительных болезнях суставов, определены наиболее рациональные подходы к лечению такой категории больных.
Ключов1 слова: комплексоутворююч! сполучення, лжування, хвороби суглоб1в.
Salem Abdulameer Yousef Alnassar. The therapy of dege-narative-inflammatory diseases of joints by complexforming compounds.
The dessertation (manuscript) is presented for the Candidateof Sciences (Medicine) Degree, Speciality 14.01.02 - Inner Diseases. Lugansk State Medical University, 1996.
The dessertation is defended in which the level of lactate dehydrogenase, acid and alkaline phosphatases, B2-microglobuline, general and ionised calcium in synovial substance of the patients with osteoarthritis (OA), rheumatoid (RA) and gouty arthritis(GA), and also the content of immunoglobylins and antibodies against the sinovial membrane, cartilige and glycosaminoglycanes in the blood serum under the influence of the local (articulate) therapy by complexforming compounds (phonophoresis of trilon-B, citrated lithium mixture in the solution of dimexide, electrophoresis of ksidiphone with dymexyde) were studied. The method of local application of complexones in degenerative inflammatory diseases of joints was worked out, the most rational approaches to the treatment this category of the patients were determined.
Key words: complexforming compounds, treatment, the diseases of joints.
ANNOTATION