Автореферат и диссертация по медицине (14.00.09) на тему:Критерии прогноза возникновения, течения и последствий бронхиальной астмы, астматического и рецидивирующего бронхитов у детей

РГ6 од

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ВЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ЗОСІМОВ Анатолій Миколайович

КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУ ВИНИКНЕШ, ПЕРЕБІГУ ТА НАСЛІДКІВ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ, АСТМАТИЧНОГО І РЕЦИДИВУ К7ГОГ0 БРОНХІТІВ У ДІТЕЙ

14.00.09 - Педіатрія

14.00.36 - Алергологія І Імунологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеню доктора медичних наук

Харків - 1993

Робота виконана в Харківському Інституті удосконалення лікарів М3 Українп(ректор - професор М.І.Хвисюк)

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ .

доктор медичних наук, професор Р.П.НАРЦИСОВ

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук А.Ф.МОЗОЛЕВСЬКИЙ доктор медичних наук, професор А.І.КОЖЕМ’ЯКА заслужений діяч науки І техніки України, доктор медичних наук професор В.В.БІЛ07С0В

Установа, що надала відгук про науково--лрактичну цінність-дисертації

Науково-дослідницький Інститут педіатрії РАМИ

Захист відбудеться "/0і ..1993 р. о . . .год. на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради(Д 088.23.01) по захисту докторських дисертацій при Харківському медичному Інституті М України за адресою: 310022, м.Харків, пр.Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського медичного Інституту.

Автореферат розіслан * ". .‘ 1993 р.

Вчений секретар Спеціалізованої Ради,

кандидат медичних наук Л.І.0ВЧАРЕНК0

Актуальність проблеми.Однією я вааливізс задач охорони здо-іов’я на сучасному етапі о доскопаденкл катодів відновлввального її кування дітей о заторвванюоги, які мокуть привести до втрати ш стійкого торущснні функцій ряду органів та спстем.До числа тоже хвороб відносяться хронічні І рецидивулчі неспецифічні захво-> ¡звання легень, серед яких провідне місце налетіть бронхіальній ’.стмІ(БА), астматичному бронхІту(АЕ) І рєцидивуотому бронхІту(РЕ)

С .10.Каганов,І974;І986;С .В.Рачккський й спів. Д978;1982;0.1 .Ласн-;я,198І ;В.М.Сидельников, 1585; 1986 ;І.І .Еатаболкін, 1985; 1931 та Ін-іі).

Але, якщо терапія, ідо націлена на припинення загострення БА,

Б I РЕ, мас досить чіткі рекомендації, то відновлювальке й про-ирецидивнє лікування налічує неозорне коло засобів, шо створюг :еред клі пінисто?;! складну проблеїяу їх вибору.Це зв’язано з тим,со ;о нинішнього часу недостатньо вивчені фактори, що впливапть па пнкккення, перебіг I наслідки зазначених захворювань. Визначення акпх прогностичних критеріїв дуже актуальне, так як дозволить лінішюту проводити Індивідуальне ирахузаччя І корекцію неспри-тлг.вкх факторів під час диспансеризації І, таким чином, постійно риліляти п1д«ишену увагу найбілив вактпм для хворого саногене-ичнпм механізмам.

Аналіз літературних джерел свідчать, ізо прогнозування с но— зм і1 недостатньо вивченим науковий напряме?,! дитячої пульконоло -її I алергології.Відсутність прогностичних сценаріїв по цілому пектру прогнозІв(виникнення, перебіг та наслідки хвороб) висувать розробку прогностичних критеріїв при БА.АЕ І РГ надзвичайно ктуальною у проблемі досконалення диспансеризації цих захворювань.

Метою праці є досконалення диспансеризації хворих БА,АБ І РБ ляхом визначення критеріїв прогнозу виникнення, перебігу та нас-[дків цих захворивань у дітей.

ЗалачІ дослідження:

1.Визначити характер зв’язку між генетичними факторами І виникне ням, перебігом та наслідками БА.АБ І РБ.

2.Дослідити значення мікросоціальних факторів у виникненні,переб гові та наслідках БА,АБ I РБ.

3.вивчити вплив геліогеосй зичних факторів на виникнення, перебі та наслідки ЕА.АБ І РБ.

4."Визначити характер залежності між метеорологічними параметра*® І тривалістю ремісії БА,АБ І РБ.

5.Вивчити роль гомеостазу організм хворих у формуванні тривалос ті ремісії та наслідків БА,АБ І РБ.

6.Дослідити особливості кореляційних взаємовідносин показникії гомеостазу організму хворих БА,АБ I РБ в різні фази захворюванні (загострення, неповної ремісії, ремісії).

7.3 допомогою математичного аналізу визначити прогностичну чут. вість та Інформативність вивчаємих показників й розробити прогностичні алгоритми.

Наукова новина.Вперше на основі системного підходу I аналі обгрунтована можливість прогнозу виникнення, перебігу та наслід ків ЕА.АБ I РБ.

Вперше показано, що космічні фактори(сонячна активність, с зонність, геомагнітний фон), поєднуючись з патологічним генотип

являються частішою пускової причини розвитку .хвороби Й ЧИНЯТЬ Е на перебіг та наслідки ЕА,АБ I РБ.

Вперте виявлено, що саногенетичний процес при БА,АБ І РБ ляе собою складну функціональну систему, початок формування яв приходиться на період до народження дитини з послідуючою, по і розвитку плода І дитини, її видозміною та ускладненням.

вперше для хворих БА,АБ І РБ показано не тільки своєрідні прогностичної частоти признаків-симдтомів, але й особливості о]

ІзацІЇ систем організму, відображених у кореляційних структурах.

Вперше у хворих БА, АБ І РБ були виявлені розбіжності кореля-Ійних структур дерматогліфічних показників у порівнянні з кон-ролем, а також зв’язок між генеалогічним анамнезом І дерматоглі-Ікои.

На основі виявлених Інформативних факторів розроблені прогно-тичні сценарії, які дають можливість проводити Індивідуальний рогноз виникнення, перебігу та наслідків БА.АБ I РБ.

Розроблено новий профілактичний комплекс ¿.її попередження заострения БА,АБ І РБ, що включає застосування енергетиків-кетабо-Ітів та 11,у но стимуляторів.

Елерше показано, що головними показниками критичного періоду ункціювання системи організму є зменшення зв’язків між елемента-и системи, дестабІлІзацІя(збІльшення асиметрії) кореляцій, а та-ож підсилення та Я перевищення міжсистемних зв’язків над внутрішньо-истємними.

Запропонована нова класифікація програм регуляції компенса -орними процесами в організмі.

Розроблена модифікація методу кореляційних плеяд.

Еперше показані можливості прогностичного підхо.-у при диспан-зризації хворих БА,АБ І РБ.

Розроблені нові дерматогліфічні показники.

Практична цінність праці міститься у тому, цо використання рогностичних критеріїв на різких етапах ліку^льно-профілактичної зпомоги дітям дозволить проводити Індивідуально спрямовану дис -ансеризяпіп хворих БА.АБ І РБ, що дасть можливість підвищити ефектність диспансеризації.

Запропоновано новий профілактичний комплекс для запобігання агостренчя захворювань, який вклгчае Інуностпнуляторл та еяерге-яки-метаболіти.

Розроблені й апробовані прогностичні таблиці еля прогнозу виникнення, перебігу та наслідків БА,АБ I РБ.

При диспансеризації дітей, хворих БА.АБ І РБ показана висока ефективність школи медичних знань для батьків хворих дітой.

Внаслідок проведення диспансеризації хворих БА.АБ І РБ з використанням прогностичних сценаріїв вдалося підвищити ефективність диспансеризації цієї групи хворих, що відбилося на зниженні захво-рюванності I частоти загострень захворювань та підвищенні питомої ваги сприятливих їх наслідків.

Запропоновані нами дерматогліфічні показники розширюють діагностичні можливості дерматогліфіки.

Положення, що виносяться на захист:

1.Прогнозування виникнення БА,АБ І РБ.

2.Прогнозування тривалості ремісії БА.АБ 1 РБ.

3.Прогнозування наслідків БА,АБ І РБ.

Реалізація результатів дослідження.На основі результатів дослідження підготовлені, затверджені Українським республіканським науково-методичним центром й видані методичні рекомендації"Психопрофілактика ятрогеній при диференційованому підході до "тзизначен ня протирещцшвного санаторного лікування дітям, хворим бронхІа.?.ь нон астмою, астматичним І рецидивуючим бронхітами (прогностичні ас пекти)".Прогностичні таблиці для прогнозу перебігу БА,АБ I РБ в* користані у Інформаційному листі "Діагностика, прогнозування ряд} патологічних станів у дІтей"(І986).Отримано авторське свідоцтво і винахід "Спосіб визначення грібнястого рахунку" (Ш212414 від І98І р.), отримано 10 свідоцтв на раціоналізаторські пропозиції.Опуол ковано 20 наукових праць, Із них журнальних - 15.

Результати праці використовуваються при викладанні на кафед дитячої фтизиатрії І пульмонології ХІУЛ.Методики вивчення дермат гліфіки, а також метод кореляційних структур з успіхом апробован 15 лисертацІях(3-х докторських І 12 кандидатських) й упроваджені

НїїТ медичної радіології, НДІ дерматології І венерології м.Харкова, на кафедрах педіатрії Ж та J62, акушерства І гінекології ÄI,

Ü2, неврології, неонаталогії, наркології, фізіології та патології дітей та підлітків ХІУЛ, кафедрах госпітальної педіатрії та дитячих Інфекційних захворювань ХГЯ.

Результати досліджень упроваджені в практику роботи 13-ї дитячої поліклініки м.Харкова, що обслуговує 45 тис. дитячого населення, пульмонологічного санаторію м.Харкова, пульмонологічного санаторію Сумського ВОЗ.

Головні положення дисертації обговорені на: засіданні науково-методичної ради ХІУЛ(І985,І989), Всесоюзній Проблемній комісії (1988),конференціях молодих вчених ХІУЛ(І980,8І,82,83,84,85 рр.), 3-й Всесоюзній конференції по хронобіології та хрономедицинІ(І990) м.Ташсент, республіканського з’їзду педіатрів України(І987), міжнародного симпозіуму "Реабілітація Імунної системи" (1990) м.Цхал-тубо, засіданнях обласного товариства педІатрІв(І988,1989,1990).

Структура дисертації.Дисертація викладена у 2-х томах на 220 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, особистих досліджень, які подані 6 розділами, закінчення, висновків з практичними рекомендаціями та прикладкою(2-й том).Список використаної літератури включає 303 найменування вітчизняних I 90 Іноземних авторів.Робота Ілюстрована 42 рисунками та 195 таблицями.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал.методики, обсяг виконаної роботи.

Для рішення поставлених завдань обстежено 680 хворих, що перебували на диспансерному обліку у пульмонологічному та алергологічному кабінетах 13-ї дитячої поліклініки м.Харкова.У 170 дітей була встановлена бронхіальна астма, 150- рецждивугчий бронхіт,360-астматичнхй бронхіт.При розподілу хворих за формою захворювання

<5ула використана сучасна номенклатура клінічних форм бронхолеге-невих захворювань неспецифічної етіології у дітей, затвердженої на Пленумі Всесоюзного товариства дитячих лІкарІв(І978).Діагнози ве-ріфікувались у пульмонологічному та алергологічному центрі м.Хар-кова(керІвник - проф.А.І.Кожем’яка), де хворі обстежувалися й отримували стаціонарне лікування.

Серед- хворих переважали хлопчики.Середній вік хворих БА склав 8,48, аБ-7,41,РБ-7,32 роки.Тривалість захворювання для хворих БА в середньому склала 5,89 років, АБ-5,36, РБ-4,75 роки.

Серед 170 хворих БА атопічна форма мала місце у 112(65,88%'), інфекційно-алергічна - у 49(28,8Й), змішана форма - у 9(5,29^) хворих.Важкий перебіг БА відзначався у 29(17,06^)..середньої ваги-у 75(49,ІШ, легкий - у 66(38,82^) дітей.

У більшості хворих виявлялись ТІ чи Інші прояви обтяженого акушерського анамнезу.Найбільшу частоту виявили токсикоз вагітності, ГРЗ матері під час вагітності, ускладнені пологи та погрози переривання вагітності.Із супутніх захворювань з найбільшою частотою відзначались:кар1ес зуб1в(у 3/4 хворих), патологія верхніх дихальних шлях1в(у 2/3 хворих), атопічний д1атез(у 2/3 хворих), порушення осанки(у 1/2 хворих), нервово-артритичний та лімфатичний дІатези(у 1/4 хворих БА І АБ та 1/2 РБ), невротичні реакції(у І/З хворих БА І АБ та 1/4 РБ).

За основу організації досліджень було взято системний підхід, передбачаючий вивчення різніх рівнів органІзму.В комплекс вивчає-мих факторів були включені дані про зовнішнє середовище, генетичні особливості дитини I гомеостаз організму хворого.

Фактор зовнішнє середовище включав дослідження :І.ГелІогеофІ~ зичних показникІв(геомагнІтний Індекс С9, вік сонячної доби І Місяця в день народження дитини,ІІ-рІчний цикл сонячної активності, сезонність).2.МетеорологІчних параметр1в(тешіература повітря, во-

логість, атмосферний тиск, швидкість вітру, коефіцієнт .г.орстісості погодіт по І .М.СсокІну, 1963) .З.МІкросоиІальних параметрів.

Значення геомагнітних Індексів отримано з каталогу І.Д.ЗосІ-могліч(І98І) .Стан ІІ-рІчного циклу сонячної активності визначала з допомогою щорічника "Астрономический календарь" .Для обліку метеорологічних факторів проводили щоденне заповнення спеціальної таблиці за данники зведень метеослужби м.Харкова.Вивчення мікросоці-альних факторів проводилося шляхом анкетування батьків з допомогою спеціально розробленої анкети.

Особливості спадковості вивчали з допомогою генеалогічного анамнезу та генетичних маркерів: дерматогліфіки й Індексу Вєрвека. Дослідження дерматогліфіки проводили з допомогою методу друкарської фарби на папері(Т.Д.Гладкова,1966).Вивчались ознаки, що міс -тяться в міжнародній дерматогліфічній номенклатурі, а також показники, розроблені нами(А.М.ЗосІмов,І982).

Гомеостаз організму хворих вивчали за даними дослідження Імунологічної, енергетичної, вентиляційної та серцево-судинної систем організму.

Імунологічні дослідження включили характеристику Т- I В-сис-тем Імунітету.Для оцінки Т-систега Імунітету використовували реакцію спонтанного розеткоутворення за методом А.МЛередеєвалІ976)

I бласттрансформації лімфоцитів на ФГА за методом К.Ф.Чернушенко І Л.С.Когосової(1978) .Стан В-скстеми Імунітету оцінювали за кількістю ь-лІмфошпТв у периферичній крові за методом I.(J.Гущина іі спів. (1981) та концентрації ІмуноглобулинГв класу А,Ш,У в плазіД кровІ( dUxndrU ,1964;.Супресорну функцію Т-лІкфоцитІв визначали за методом (1978), а загальну кількість Іс? вив-

чали з допсмогсп Імуноферментного аналізу.Стан клітинної ланки резистентності організму вивчали з допомогою НСт-тесту за методо?/

М.Е.ВІксмана І А.и.МаянськогоЦ979). та визначення вмісту спонтан-

н’.'л розоткоутзор'їчт-.х нейтрофілів за иехояом ¡.і.А.ЛопатгІнзД.І. Лзер'Л'.ноькоі (ІЄВЗ).

Вивчали талол найбі лю знотуці в икергсткчкз:»'/ яідкоасякі лайки слусно--вІдноьлювальні;Х процесів:ьміст сукнккатдегілроге-иаз2(СДГ) - шркерз енергетичного вкхоху игклу Кребса та мітохок-дріачьяої аяьфа-РЛІцеро>+осх.атдогІдрогеназ!;( -ГФДГ), яка характеризує включення в енергетику мітохондрій цитогаїазмагнчно-го НАД в лімфоцитах периферичної крові за метолом Р.П.Нзрщ;сс-ва(І969).При ньому визначали середню активність фермгкту(С}),гетерогенність популяції лікфопитів за активністю (}еркєнту( V ) , зрівноваженість пулів з високою та низького активністю сЬермен -ту(А), ферментну різноманітність клІтин(Р), резерв клітин з типовою для даної популяції активністю ферменту(Е).

Функцію зовніинього дихання вивчати з допомогою спірографу марки "Метатест-2" .Крім класичних параметрів функції зовнішнього дихання нами вивчена температура альвеолярного повітря, яка дозволяє дати оцінку кондиціонуючій функції дихального апарату . вимірювання температури альвеолярного повітря проводили з допомогою розробленого нами пристрою з рідкокристалічною термоплівкою.

Стан серцево-судинної системи аналізували з допомогою 5КГ I кардіоінтервалографії(КІГ).При аналізі показників серцевого ритму записували 100 гардіоінтервалів Е-К з послідувчо» математичною обробкою їх значень.Визначали слідуючі показники:Мо(мода) ,

Амо(амплітуда моди), дХ(варіаційний розмах), ЩІндекс напруження)- обчислюється за формулою:ІН=Ако/2-ї''о-дХ(Р.М.Еасвський Д979).

Усі дані, отримані е результаті дослідження, оброблені методом варіаційної сгатистики(М.А.ЇЇлохинський,І970;С.В.Гублер , 1978) .РІзкиця між порівнювальними показниками признавалася Іс -тотною, якщо значення Імовірності було більше чи рівне 95%(Р<0.05).

Кореляпійний аналіз сукупності вивчаєг/их показників проводився методом кореляційних плеяд(И.В.Терентьєв,І959) за нашою модифі-кацІєю(А.М.ЗосІмов,І982), суть якої заключалася в оцінці порівяю -ваних кореляційних структур з допомогою 5 показників.Для визначення жорсткості кореляційних структур було введено середній кореляційний коефІаІєнт(СКК), який вираховували як середньоарифметичну величину усіх значущих зв’язків структури.Другий показник характеризував ступінь лабільності(синхронізації) зв’язкіг ознак структури I був названий коефіцієнтом лабІлІзацІЇ(КЛ).Вичисляли його за фор-мулою:КЛ=—'г-----.100%, де ЛГ -сума зв’язків, утворених кожним еле-

ментом структури, її -кількість ознак структури.Третій показник характеризував ступінь рівномірності розподілу зв’язків структури І

мав назву показника асиметрії зв’язкІв(ПА).ВІн вираховувсл за фор-

Г- *п~£ ^

мулою: т_______З”'”-"4- 10(Л * п -сума зв’язків усіх ознак, а -

°

кількість ознак структури, С- сума зв’язків ознаки з найбільшою

кількістю зв’язків.Четвертий показник було визнг-гено як системоут-

ворюючий(СП) .Він визначався за формулою:СП=—де а -сума усіх

Ит

значущих зв’язків кореляцій показника, X-кількість значущих зв’з-ків показника.П’ятий показник оцінював якісну відмінність порівнюваних структур за допомогою показника кореляційної рІзнипІ(ІІКР) , який вираховувся за формулою: ПКР=-д|^—.100% , де С - сума збіжних зв’язків порівнюваних структур, Н- сума незбіжних зв’язків.

При розробці прогностичних таблиць застосовували послідовну процедуру Вальда-ГеякІна(І964).При цьому було проаналізовано 249 клініко-лабораторно-інструментальних ознак.

' РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ

визначення критеріїв прогнозу виникнення БА.АБ І РБ показало, що генетичні параметри являються важливо« частиною факторів ризику розглядуваних захворювань.В цьому плані провідним за Інформа -тивністю фактором був обтяжений генеалогічний анамнез по алергії.

Істотний вплив на виникнення захворювань чинить також сімейний генетичний вантах за будь-якими хронічними захворюваннями.Цей вплив визначається, головним чином, за материнською лінією.Отримані дані добре погоджуються з сучасною уявою про більш виразне спадкове обтяження по материнській лінії при ЕА І АБ.НашІ дослідження розширюють пе положення I доказують вплив не тільки специфічних, але й неспецифічних компонентів обтяженоІ материнської спадковості.

Крім того, де положення справедливе й для РБ.

Дослідження дерматогліфіки показало, що Істотних різниць між хворими та контролем не установлено, за вийнятком показника осьового трирадіуса, низькі значення якого були характерні(Р<0,001) для усіх захворювань.Використання методу кореляційних структур,як одного Із різновиду системного аналізу,виявило, що найбільша схожість кореляційних структур з контролем визначалася при РБ, а найбільші відмінності від контролю знайдені для БА.

Порівнюючи ступінь асиметричності кореляцій між показниками правої та лівої кистей, була виявлена тенденція, яка свідчила про те, що найменша асиметрія дерматогліфічних структур була характерна для контролю, а найбільша - для хворих БА.Серед літератури маються повідомлення про збільшення величини асиметрії дерматогліфі-чних ознак при деяких спадкових захворюваннях(С.Ло£| еІа£. ,1977; 1 $о|й£/г. 1979; Н.Ватс{я4г. ,1980).Наші результати підтверджують це положення відносно хворих БА,АБ І РБ.

Визначення характеру залежності між геналогічним анамнезом І дерматогліфікою виявило наявність Істотних зв’язків між нормальною І патологічною компонентами фенотипу хворих.В цьому плані можна припустити, що основу патогенетичного механізму нормальної компоненти фенотипу (дерматогліфіка) може складати функціонально несу -місна з патологічною компонентою комбінація нормальних варіант

структури організму, що приводить до відхилення в розвитку окре-

і.:их характеристик органІзкуІВ.М.ИюшлІс,І979).

Таким чином, результати генетичних досліджень свідчать про те, і:'о фенотип організму дітей, який спричиняє розвиток ЕА,АБ І РБ складається з патологічної та нормальної компонент.Патологічна компонента, в свою чергу, підрозділяється на специфічну та неспецифічну її частини.

Генетичні фактори реалізувть свій патогенний вплив у сукуп -ності з Інпими факторам,га, зокрема з екологічними.Гіпотези про роль екологічних факторів як додаткових факторів ризику хронічної патології зв’язані з концепцією часу найменшого опору, або критичних періодів, що супроводжуються зниженням адаптаційних можливостей І, внаслідок цього, максимальною чутливістю до неспецифічних впливів. Однією з важливих точок відліку таких періодів є дата народження ,іитини.Еватшють, що при народженні людина вперіге стикається з прямою дією екологічних факторів, що в значній мірі визначає реалізацію генетичних схильностей 41.РаяІиі ,1976; ¿.tiei-zy ,1977).

Аналіз Сезонної переваги у датах народження хворих І контрольної групи показав, що якщо діти котрольної групи народжувалися приблизно рівномірно по сезонач(рІзниця мік найбільш високим І низь -ким значенням була неістотною й склала 5,4^ - Р> 0,05), то пєреза-га народження при ЕА склала 24,І^(Р< 0,001), АБ -14 ДІР <0,05),РБ-І6,8;?(Р < 0,01) .При ньому хворі БА І АБ частіше народжувалися влітку, FE -весною, а здорові діти - взимку.Негативний вплив весняно -літнього народження, можливо зв’язан з тим, що друга половина вагітності при цьому припадає на несприятливий за ГРВІ епідемічні:? посІод.КрІм того, весна I літо яеляються періодами максимальної

і.СгЛі^нтроііІІ пнлкогнх алергенів.

Вивчення геомагнітного фону в день наго^?.енкя та петг.:-.“т місяць .-езття дитини показало, цо екологічні обставини Істотно не зідрізня-Л'"’5СЯ V! хвослми І контролем.Це зумовлено тим, по дати народжень

припадали ка періоди як високої, так І низької сонячної активнос-тІЛикористанші більш адекватного методу аналізу - методу накладення епох, виявило зкономірність, яка полягала в тому, що день народження хворих поеднввгься з різким підвищенням геомагнітного <^о-ну.Для дітей контрольної групи такого зв’язку не виявлено(рис.І)•

Рис.І.Значення геомагнітного Індексу Сд до, в день І після народження дітей, хворих РБ І контрольної груш. -------- РБ,------контроль.

Визначення впливу геомагнітного поля на розвиваючийся плід за кожного Із 9 місяців ембріогенезу виявило три піки найвищої чутливості організму плода до геомагнітних варіацій, а саме: 1-й,4-5-і-і І 7-й місяці.Отримані результати ке суперечать загальнотеоретичним положення«, ЗВІДНО ЯКИМ В розвитку плода ІСНУЮТЬ КриїЕЧКІ періоди, в які він найбільш чутливий до зовнішніх агентіb(A.A.Арзавський,

І976;А.М.Коркетов й спів. ,1983 та ІкзІ).

Знайдена такок закономірність І в кісячноьу профілі народдек-КЯ дітей.У хворих БА I АБ наЗбІльва частота народжень припадала на останню чверть, а найнилгча - на ношокісяччя (Р<0,05).Серед дітей з РБ профіль народжень наближається до контролю, через те, цо ней-більп часто діти народжуватися за періоду ковомісяччл.

Викладене виїде свідчить про те, що геліогеофізичні фактори чинять Істотний вплив на протягом усіх етапів розвитку плода, новонародженого та дитини.Поєднкзчись з патологічним генотипом та Іншими

факторами, вони становлять частину пускової причини виникнення БА,

АБ І РЕ.З метоп знаходження асоціацій між генетичними маркерами І геліогеофізичними даними <5ув проведен кореляційний аналіз між останніми І 16 показниками дерматогліфіки.Отримані результати підтверджують наявність Істотних зв'язків між порівнюваними ознаками.Особливо многочисельними вони були при БА, що свідчить про більшу зна-чутість геліогеофізичних факторів у патогенезі БА.Враховуючи те,що дитина народжується з сформованими дерматогліфами,можна припустити, що патологічний генотия об’єднує І зовнішнє середовище, що відповідає концепції екогенетики, в основі якої лежить уява про спадкові відмінності організмів в їх реакціях на дів факторів зовнішнього серєдовища(М.П.Бочков,І98І;В.П.Казнаеев,1983 та Інші).При цьому через вплив метаболізму відбувається як би запам’ятовування факторів зовнішнього середовища I виникає онтогенетична пам'ятьІА.А.Жу-ченко й спів.,1983).Якщо при народженні та розвитку дитини відбувається збіг патологічного генотипу І характерних для нього параметрів зовнішнього середовища, останнє може стати пусковою .причиною захворювання. . ■

- Генетичні І гелістеофізичні фактори реалізують свій патоген -ний вплив у сукупності з Іншими факторами, зокрема перінатальними. Так негативний' вплив на виникнення БА,АБ І РБ мали ГРВІ у матері пій час вагітності; наявність.абортів та патології вагітності 1 пологів, наявність у харчовому раціоні вагітної облігатних алергенів.

1 ' Важливими прогностичними ознаками були -також атопічний діатез

І-харчова алергія; розвиток'ГРВІ на першому роцІяо?ття дитини.Перші два показники відображують явище декопіювання патологічного генотипу й відзначені багатьма авторами(0.1.Ласиця, 1981;В.Ы.Сцдель -

ников й.спів./1986;І.І,БалаболкІн,І985;Т.С.Соколова,1986 та Інші). Для РБ ці фактори також грали значну роль, що підтверджу в думку

Р.Г.АртомоноваіІ978),С.В.РачннськогоіІ982)гО.І.ЛасицІ(І987) про

те, що атопія може слухи ти причиною виникнення РБ. ., .

Не має аналогів у літературі виявлений вами зв’язок між розміром поствакцинального знаку БЦІ І виникненням Ьа.АБ І РБ. При цьому фактором ризику явилися відсутність або малІ(І-4ми) розміри знаку.Доказано, що вакцинація БЦІ окрім специфічного чинять І неспецифічний вплив на Імунологічну резистентність організму дитини, стимулюючи фагоцитарну функцію макрофагальвої системи .значно підвищуючи неспецифічний опір організму до бактеріальної Інфекції .Крім того, показано(М.Д.БеклемІшеь.І979), що при хронічних інфєкпІях(туберкульоз та Інші) виникає сенсибілізація сповільне -ного типу, яка'чинить опір розвитку сенсибілізації негайного типу таким чином, вакцина БЦІ мас значні протективні як протиінфекцій-ні, так I антналергійні властивості, в зв’язку з чим розмір знаку ЕЦЇ виявив тісний зг’язок з виникненням БА,АБ I РБ.

Серед мікросоціальних факторів негативне прогностичне значе ня мали зрілий вік батьків під час зачаття дитини, вища освіта ба тьків, затяжні сімейні конфлікти, шкідливі звички батьків,надов -гочасне перебування дитини на повітрі, а також перебування дитині влітку у МІСТІ. .

Негативний вплив зрілого віку й вищої освіти батьків на ви -тиснення БА,АБ I РБ можливо пояснюється соціальною занятістю'баті ків, так як виконуючий їми рід виробничої діяльності вимогав ві; них великих як часових, так І духовних витрат.Занятість батьків за нашими даними також створювала; психогенну ситуацію.схованих к< фліктів в сім’ї, обумовлюючи неадекватну заміну безпосереднього ] доброзичливого педагогічного контакту зайвим контролем за поведі] кою дитини у короткий вільний час 'з 'ущемленням його потреби у са мовиразі. " - .... .... .

Отримані результати свідчать просте, цо генетичні, геліогео фізичні, перінатадьні I мікросоиіальні фактори відіграють" ІЬтотн

роль в патогенезі ЕА,АБ І РБ, в зв’язку з чим мотуть Сути використані як прогностичні критерії при іоруванні груп підвищеного РИЗИК/.

Профілактичні аспекти виявлених Інформативних паракотрів слідуючі: лікування I профілактика патології вагітності, якісне проведення вакцінадії ЕЦЗ, виключення Із раціону матері під час вагітності облігатних алергенів, приваблення уваги батьків за доглядої!

I вихованням дитини, перебування дитини влітку на селі.

Дослідження прогностичної цінності показників у відношенні тривалості ремісії захворювань показало, ц;о на перебіг хвороб впливає цілий комплекс факторів, Із яких деякі формуються задовго до народження дитиня І лате його зачаття.

£ о зачаття псовігно за Інформативністю місие заняли ознаки ,

¡по відображують генетичний вантал майбутньої латини, конституціональні ознаки батькІв(зрІст, групи крові) I деякі кікрссоціалвні паркетри(вІк, шкідливі зьички батьків). .

Негативний вплив спепнЗічкого генетичного вантажу на перебіг БА I АБ, виявленого наїли, згодяується з дапиьа лІтературн(В.!.'..Си-делытков й спів. ,1985;0.Г.Родцевич,Т.Н.Суховатих, 1587,Т.І.Бала -<5олкін,Б.В.Клеєв,і988 та ІнлІ).Негативний вплив на тривалість ремісії захворювань таноя кали високий зріст батька для всіх захворювань, 0 группа крові матері для БА, А группа матері I АЗ батька для АБ, 0 група крові матері для РБ.

Серед мікросоціальних факторів негативний прогностичний знак мали недостатня матеріальна забезпеченість сім’ї, шкідливі звички батьків.

На <£онІ сформованих і розглянутих впше факторів, у пер І ОДІ від зачаття І до народження дитини, формуються нові фактори.При ньому Істотний впл^в на перебіг майбутнього захворсваїшя чинять геліогеофіззчна ситуація під час зачаття I розвитку плода, а тьког

особливості перебігу вагітності І пологів.Несприятливим геліогео-({[зичним фоном явилися високі значення геомагнітного поля в рік за чаття І невелиха(до 3-х років) відстань року зачаття дитини від піку ІІ-рІчного циклу сонячної активності .Ршіесказане свідчить про те, що геліогеофізичні фактори закладуоть фундамент тривалості ромісії хвороби, починати з вдутрішньоутробног-о етапу розвитку плода.Отримані нами дані добре пояснюються з позиції теоретичної медицини, згідно якої зовнішні фактори, які діють не генотип організму під час його утвореній, створюють й закріплюють певний стереотип реагування 1 тим самим виникає специфічно діюча функціональна система реагуванняСА.П.Дубров,1987).

Важливим у прогностичному відношенні був I період після народження дитини.Чільним за Інформативністю фактором явився ста* Імунітету організму, який виразився віком першого ГРЕЗ, кількіств перенесених пневмоній І розмірами поствакцинального знаку БЦЖ.КрІ того, прогностичну значущість кали геомагнітний фон, конституція дитини, маса тіла при народленні.

Виникнення захворювання є кінцевим результатом реалізації ні копичених патогенетичних факторів І зачіплює усі гомеостатичні р! ні організму.Особливо це виявляється під час загострення хвороби Ось чому якість саногенезу(наступна тривалість ремісії) визначається станом гомеостатичних механізмів організму хворої дитини.Т-ний зв’язок з тривалістю ремісії у фазі загострення БА.АБ І РБ ві явили цоказники вентиляції, сенсибілізації організму,білків плаз ми крові.дегідрогеназ лімфоцитів периферичної крові,Імунітету т кардіоінтєрвалографії.

. На високу прогностичну значущість мітохондріальних дегідрог наз вперше зазначили І.0.КомІсарова(І966) I Р.П.Нарцисов(І969).В дальшому це положення підтвердилося даними Інших досліджень.Отри мані наш результати згоджуються з концепцією, згідно якої депре

еія дегідрогеназної активності негативно відбивається на перебігові саяогекетіикжх механізмів дитячого брганІзму(О.М.Сафронова,О.Г. Іванько,І985;О.Г.Іванько,І986;0.І.Степанова,1987 та Інші).

Серед. Інформативних вентиляційних показників' необхідно виді -лити ОФВр показник Тиффно.МВІ, пневмотахометрію вилоху та вдоху. Аналіз виявлених зв’зків показав зворотно залежність між величи -нов їх відхилення від норми I тривалістю ремісії хвороби.

Прогностична спрямованість Імунологічних показників мала деякі схожі риси для усіх захворювань.Так коротка ремісія захворю -вавь поєдяювалась зі зниженням вмісту Т-лІнфоцитІв та їх субпопу-ляоії Т-супресорІв. зниженням вмісту В-лІмфоцитІв.дизІмуноглобулІн-еміею, малими розмірами поствакшгаального знаку ЩЕ, носительством золотистого стафІлокока.ВІдмІннІсть в прогностичної спряцованності Імунологічних показників при різних захворюваннях заключалася у наступному.Якщо для БА І АБ несприятливе прогностичне значення мало підвищення усіх класів ІцуиоглобулинІв І розеткоутворюючих нейтрофілів при дефіциті Т-супресорІв, то для хворих РБ патогенетичне значення мало збільшення вмісту І^А І вмісту розеткоутворючих нейтрофілів.Отримані відмінності свідчать про те. до для хворих БА І АБ головною особливістю І му них порушень е зниження супресорної функції Т-лІмфошгтІв, що викликає гіперпро-дукцію антитіл, особливо І^Е, а також компенсаторне підвищення активності фагоцитів.При РБ провіяна роль належить дефіциту функції нейтрофілів, які відіграють провідну роль перлої лінії захисту при запаленнІ(Р.В.Петров,І976;Д.Н.Маянський,І99І та ІншІ).При цьому упровадження в організм Інфекції супроводжується не збільшенням, а зменшенням головного класу протиінфекційних антитіл - І^^/.ТакІ взаємовідносини Імуких факторів створюють умови для перскстенпії в організмі хворого РБ мікроорганізмів І вірусів, що у свою чергу,є основою для послідуичого загострення захворювання.

ІоМ на фоні зниження Ід У І

Значну Інформативність виявив запропонований нами показник Л- сенсибілізації організму, який дає змогу комплексно оцінити як полі валентність сенсибілізації, так І силу реаіщії на алерген .

: , При цьому коротка реіісія при БА I АБ поеднювалася з високими ве^ , : личинами. показника.

Істотний вклад у компенсаторні реакції організму хворих чинить вміст загального білка плазми крові.Наявність достатнього , резерву бІлкаО 70г/л) е сприятливим прогностичним показником I, .очевидно, дає. функціональній системі організму високий ступінь v. свободи у виборі найбільш оптимальних компенсаторних механізмів.

Серед вивчених показників метаболізму прогностичну Інформа-■живність виявили, снроваточні лужна фосфатаза, холінестераза й . сечова кислота.Звертае увагу несприятлива прогностична направлен ність зниження.активності указаних ферментів та збільшення вмісту сечової кислоти.В нормі люба стресова реакція викликає фермек : темІю(Л,Є.ПанІн,І983)..У хворих БА,АБ І РБ, особливо при частих ; загостреннях хвороби, очевидно, виникає виснаження I декомпенса-_ дія ферментного гомеостазу, в зв’язку з чим загострення захворю вання не викликає адекватної ферментемії.Звідси виходить, що де . пресія ферментів при загостренні БА.АБ І РБ служить маркером тяз кості хвороби.КрІм того, дефіцит активності кожного ферменту,сш пвфічно посилює патологічно порочне коло, яке виникає при хроні’

• ному патологічному процесі.Так дефіцит лужної фосфатази приводи' до порушення вуглеводів І нуклеїнових кислот(В.І.Панченко,А.Ф.Мі залевський,1973).Враховуючи те, що підвищений вміст сечової кис лоти також має негативний прогностичний знак, виникає ситуація коли підвищений розпад пуринів I нуклеїнових кислот(сечова кисл' та є маркером пуринового обміну) не компенсується з достатньою швидкістю та якістю в зв’язку з дефіцитом лужної фосфатази.Крім того, дефіцит холінестерази, яка в маркерним ферментом білково

сиктетичпої функції пєчінки(Ю.П.НІкітін й спів.,1985), посилює з одного боку білковий дефіцит, а з другого - викликає дизліпопро-теїдєї/ІЇ (jU-Сас(.£і-iux- it (¡¿.,1968), що веде до збільшення проникності мембран оритрсиитІв(Л.Хайу сІ-al~ ,1973), а значить I зниження дихальної функції еритроцитів.

Таким чином, факторами,знижаючими ефективність саногенетич-них процесів у стадії загострення БА,АБ І РБ, явилися:підвищений катаболізм білків, знижений енергетичний потенціал клітин І недостатня білково-синтетична функція печінки.Переліковані фактори доповнюють один другого, створити різні варіанти патогенетичгнх механізмів.

Як показали дослідженій деякі показники периферичної крові виявили Істотний зв’язок з триватістю ремісії БА,АБ І РБ.Порівняння прогностичної спрякованності ознак показало, що негативно корелюють з тривалістю ремісії БА,АБ І РБ низькі величини гемоглобіну, лейкоцитоз, нейтрофільоз, лімфопенія, зозинофілія, а для БА І низькі цифри ШОЕ.

Прогностична значущість вмісту гемоглобіну пояснюється тим значеньям, яке відіграє залізо для функціювання організму дітей З метаболізмом заліза зв’язана захворвванність ГРВІ, морфофушші-ональне збереження скіри та слизових оболонок І Імунологічний го-меостаз(І.!.М.Щерба,І972;Л.М.Казакова й спів. ,1984 та Інші).

Прогностичне значення елементів білої крові добре погодку -ється з концепцією Л.Х.Гаркаві й спів.(1979), відкривших три стереотипні реакції організму: тренування, активацію та стрес.Згідно їх концепції лейкоцитоз, нейтрофільоз I лімфопенія являються гематологічний критеріями стресу.Ко стосується еозинофілі!, то її роль як маркера алергії загальновідома.Крім того, за думкою Л.Х. Гаркаві й спів. (1979) реакція стрес на фоні еозннофілії свідчкть про глюкокортикоїдну недостатність, яка в свою чергу, с несприят—

ливим патогенетичним моментом прп БА.

Дослідження прогностичної значущості показників ЕКГ І КІГ дозволило виділите групу ознак з високою Інформативністю, а саме: систолічний показник, мода, амплітуда коди 2-Е Інтервалів,Індекс напруяення(ІН), стабільність ритму(СР),показник стабільності рит-му(ПСР), показник дихальної аритмії(ІЩА).Порівняння прогностичної Інформативності показників ЕКГ I КІГ виявило більш значущими по -казники КІГ.Причому чим вище визначалась централізація керівний -тва серцевого ритму(недовгочасна мода І варіаційний розмах, збіль шення Амо,ІН,СР,ПСР та зниження ЦДА), тим коротша була наступна ремісія захворювання.

На перебіг хвороб також впливає фон,на якому виникло заго -стрення захворювання - метеорологічні I уікросоціальні фактори.

Негативне значення на перебіг БА,АБ І РБ мали низькі темпера тура повітря І атмосферний тиск.виникнення загострення на фоні зн ження атмосферного тиску, високі цифри коефіцієнту короткості погоди, висока швидкість вітру, значні міждобсві перепади температу ри повітря І атмосферного тиску, наявність олздіе в перший день з гострення хвороби.Прогностична направленність метеопараметрів бул Ідентичною для усіх захворювань, що вказує І підтверджує, виявлеї: багатьма дослідниками, неспецифічність впливу мєтеопараметрів ні організм хворих.

Всю сукупність результативних мікросоціальних ознак можна умовно розподілити на чотири блоки: матеріальну забезпеченість сім'ї, сімейний психологічний клімат, шкідливі звички батьків І спосіб життя дитини.Негативний вплив на перебіг БА.АЕ І РБ вияв; ли низька матеріальна забезпеченість сім’ї, висока сімейна кощгі! тність, шкідливі звички батьків I відхилення у здоровому способі гиття дитини.^тримані значення показників згсдауюгься з загально медичним уявленням про їх дію на дитячий організм І допобньють і

-гз-

з прогностичних ПОЗИЦІЙ.

Особливу увагу привертає до себе несприятлива дія фактору розумового переванта?иення(висока шкільна успішність, тривале приго -т/вання уроків, заняття в гуртках, довгочасний перегляд телевізо -ру), особливо якщо він поєднюзався з порушеннями здорового спосо -бу життя у вигляді гіпокінезії (відсутність занять ранковою гімнастикою І фізкультурою, недовгочасне перебування на свідому повітрі).

Рятування результативних показників прогнозу тривалості ре -нісії БА,АБ I РБ згідно їх Інформативності показало, що найбіль -шу Інформативність виявили параметри вентиляції, білкового резер -гу крові, дегідрогеназної активності лімфоцитів, сенсибілізації органі зтгу.кетеоситуації І Імунітету.При цьому для коглого захворю -вання була характерна специфічна Ієрархічна організація систем організму.

Більшість результативних показників фази загострення відігравали приоритетну роль І у фазі ремісії захворювань, тільки при цьому мінялася їхня Ієрархічна цінність.Так найбільшу Інформативність виявили дегідрогенази лімфоцитів, гемоглобін, білковий резерв крові, вентиляційні показника.

Гшсїм чаном, проведені дослідження дозволили встановити, цо саногенетичний процес, формуючий тривалість ремісії БА,АБ I РБ починає формуватися до зачаття дитзни(фактор генетичної втоми попу -ляцІІ,В.П,Казначеен^983) .На кохчему Із наступних етапів розвитку дитини він поповнюється новим складовими, які створеоть неповтер-;іу Індивідуальність перебігу патологічного процесу.Знайдені про -гностичні критерії тривалості ремісії БА.АБ І РБ дозволять Інди-.-ислігувати лікувальні І реабІ.пІтаїїГЗнІ заходи І, таїж« чином, з ^сз-ого ко'.'гілє-ісс:/ -юглпягос впливів на організм хворого, не£-

•Ллі.гп згзязязі їх комбінації.

•рл диспансеризаііії хворих БА.АБ І РБ дузо вахлзвам з взЯння

пєрєдбачити наслідім захворювання.Нами була вивчена прогностична Інформативність показників І в цьому плані.Як сприятливі наслідки нами приймалась тривалість ремісії захворювання при досягненні дитиною підліткового віку більше 2-х років.

Серед генетичних факторів найбільш Інформативними були показники дерматогліфіки І неспецифічного генетичного вантажу.При цьому для всіх захворювань виявлена різниця тактичної та стратегічної прогностичної значущості параметрів.Шд тактичним впливом фактору ми розуміли його дію на короткому відрізку часу, а під стратегічним - на довгому зідрізку часу.Так, якщо при прогнозуванні виникнення захворювань провідне місце займає генеалогічний анакнез, то при прогнозі наслідків хвороб провідну роль становлять конститу -ціональні показники(дерматоглІфІка).І навіть в межах дєрматогліфіч-них ознак виявлені відмінності тактичної І стратєгичної прогностичної Інформативності.При цьому прогноз виникнення І перебігові захворювань визначають показники лівої кисті, а наслідки - правої . Звідси можна припустити, що в розвитку та перебігу захворювання приймають участь різні компоненти фенотипу організму хворих.Це дозволяє сформулювати проблему про тактичне І стратегічне значення факторів патогенезу захворювання.В одних випадках вони можуть збігатися, в в Інших - ні.Ця проблема має потребу у розвитку, так як її рішення дозволить Індквідуалізовати оцінку патогенетичних факторів у відношенні до ріпних тимчасових відрізків хвороби.

Головною відмінністю прогностичного алгоритму хворих РБ від ЕА I АБ була наявність у нього показників декопіювання алергічного генотипу(атонічний діатез, харчова алергія).При цьому наявність алергії корелювала з несприятливими наслідками хвороби.Це свідчить про відмінності патогенезу РБ I БА.Якщо для БА І АБ алергія є головним моментом патогенезу, то для РБ вона з лише варіантом.Отримані результати підтверджують думку Р.Г.Артамонова(І978),С.В.Ра -

чинського(І982), 0.І.Ласиці й спів.(1987) про можливість алергічного варіанту РБ.Важність врахування цієї форми бронхіту безумовна, так як традиційне його лікування з акцентом на антибактеріальні засоби лише підсилюють сенсибілізацію організму.Крім того, часто лікар, знайшовши у патогенезі захворювання алергічну компоненту, поспішає зарахувати такого хворого до АБ. .

Істотний вплив йа наслідки хвороб чинили геліогеофізичні особливості, а також фактори перебігу вагітності, пологів I постнаталь-ного періоду: маса тіла при народженні, тривалість грудного вигодування, вік першого ГРВЗ.

Загальновідомо про негативний вплив на стан здоров’я дитини крупного плода.Це положення підтвердилося І в нашому випадку з однією відмінністю, ■ яка заключалась у тому, що для хворих БА, ' АБ І РБ крупким плодом треба признати масу тіла новонародженого вище 3600 гр, ио декілька нижче бід популяційного рівня. ЦІ дакні , а також Інші свідчать про те, що для хворих хронічними захворюваннями гомеостатичні пороги знижуються в порівнянні з популяційними. Тому визначення таких порогових рівнів різних констант гомеостазу організму при хронічних захворюваннях є перспективним напрямом медичної науки. Наші результати свідчать, що порівняння' на популяційну норму неправомірно.З Іншого боку знання порогових рівнів показників гомеостазу при конкретній патології дозволить своєчасно проводити їх корекцію, а значить I поправити несприятливий прогноз. '

Серед Інформативних мікросоціальних ознак, визначаючих наслідки захворивань виявилися практично усі ті, що були розглянуті вище, а саме: учбове навантаження, взаємовідносини у сім’ї, шкідливі звички батьків, матеріальна забезпеченість сім’ї, образ життя дитини. ' -

- Високу Інформативність виявили також деякі показники гомеоста-

зу організму: характер в ступінь сенсибілізації організму, дегідро-геназна активність лімфоцитів периферичної крові, вміст еозинофілів та сечової кислоти у крові.Отримані результати у відношенні прогностичної спрямованності показників збігаються з даними тактичного прогнозування(трнвалостІ ремісії).При цьому треба відзначити, що стратегічна значущість сечової кислоти була вище тактичної.Це вказує на те, що наявність нервово-артритичного діатезу заглиблю перебіг захворювань.

треба відзначити високу Інформативність ферментного статусу лімфоцитів як для тактичного, так І стратегічного прогнозування.

Це свідчить про та, по одним Із центральних патогенетичних механізмів БА.АБ І РБ в порушення ферментного статусу Імунокомпетентних клітин- лІмфопитІв.Враховути відомості про те, що дегідрогеназна активність лімфоцитів являється фенотиповою рисою Іщшвідума I характеризує психосоматичний стан дитини не тільки в нинішній момент часу, але В маЙбутньомуСР.П.Нарцисов & спІв.,І982;В.І.Тамбовцева в спів.,І987;В.М.Шищенко ,1988 та Інші), нами був проведений кореляційний аналіз цитохімічних показників з різноплановими минулими І майбутніми подіями.Ферментний статус лімфоцитів виявив безліч іс -тотних зв’язк1в(рис.2) зі станом здоров'я батьків, прабатьків, конституційними особливостями батьків І дитини.Отримані результати свідчать про те, що становлення ферментного статусу лімфоцитів залегать від його генетипових особливостей I зовнішніх факторів.Адекватно відбивати фізичний стан дитини, ферментний статус лімфоцитів дозволяє у комплексі з медико-соціальними даними використовувати його для прогнозу перебігу та наслідків ЕА.АБ І РБ.

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що багато як внутрішніх, так І зовнішніх факторів чинять вплив на наслідки захворювань. Це дозволяє використовувати їх з метою прогнозу наслідків захворювання на ранніх этапах розвитку хвороби, що дасть можливість

своечасно Проводити корекцію НЗСПр.-ІЯТЛГіВОГС прогнозу

1.Еік Ог.тька

2,Група к.рогГ гагарі

З .Геомагнітній Індєхс петаого ?:Іс;:йя .лїття ліпнім ’

4.1 і-лі тлій ішкл сонячної

5Л*Т^В'Г0СТІ

5.Вік сонячної доби при

народженні '

6.Токсикоз1", вагітності ^.В’ліст дуг І радіальних

петель

с.Додатлоза згинальна складка лівої кнсті О.Хаочоза алергія

10.Перенесені ангіни

11. Паління Сагькєми

12.Подушний прибуток .

ІЗ.Заселеність снатьної

кімнати дитини 14.Тривалість приготування урсків ІБ.ШвІдкІсть вітру 16.Коефіцієнт жорсткості погоди

I.Обтяжена спадковість за алергією

2.Хронічні хвороби матері

3.ХсюнІчнІ хвороби бабки по лінії матері

4 і Зріст матері 5.Зріст батька

6.Гвупа крові матері

7.Вік матері

8.Вік батька

9.Токсикоз вагітності

10.Маса тіла при народженні

II.Довжина тіла при народженні 12.Вік Місяця при народженні ІЗ.Загальний вміст закрутків 14.Загальний вміст петель

15.Формула трираліусів

16.Петлі лівої К$СТІ 17.Закрутки лівої кисті

18.Медикаментозна алергія

19.Тривалість готування уроків

20.Заняття фізкультурою 21.Заняття в гуртках

22.Тілесні покарання

23.Атмосферний тиск

24.ШвІдкІсть вітру

25.Коефіцієнт жорсткості погоди

Рис.2.Кореляційні зв’язки між цитохімічним статусом(С)- середня активність СДГ, V -гетерогенність популяції лімфоцитів за активністю ферменту) лімфоцитів хворих БА у фазі загострення І клініко-ана -шестичними, генетичними, геліогеофізичними, метеорологічними I мікросоціальними даними.

Проведені випробування надійності розроблених прогностичних критеріїв показали, що правильні прогнози у групі навчання склали 88-92^, а серед контрольної групи 85-07^.Висока надійність розроблених критеріїв дозволяє рекомендувати їх для практичного застосування.

Проведений системний аналіз окремих систем організму хворих з

допокогою методу кореляційних структур впябив деякі особливості їх структурної організації.Зрівахвзчи кореляційні структури показників тієї чи Іншої системи у фазах загострення, неповної ремісії виявлено, то перехід система організму від фази ремісії до фази зато -стрення, а потім до фази неповної ремісії супроводжується Істотними змінами якісного I кількісного характеру у зв’язках кореляцій -них структур(рис.З).

Рис.3.Кореляційні структури показників дєгілрогеказної активності лімфоцитів у хворих БА: I- фаза ремісії; П- фаза загострення;! -фаза неповної ремісії.Условні позначання: І-показник гетерогенності популяції лімфоцитів за активністю СДГ; 2- зрівноваженість пулів лімфоцитів з високою та низькою активністю СДГ; 3- середня активність л-ГФДГ;4- показник гетерогенності лімфоцитів за актив -ністю о(.-ГФДГ; 5- зрівноваженість пулів лімфоцитів з високою та низькою активністю ос-ІЩГ; 6- середня активність СДГ.

Аналіз кореляційних структур показників ферментної активності лімфоцитів виявив, що у хворих БА(рис.З)' синхронізація зв’язків структур зменшується в напрямку ремісія—»загострення—»неповна ре-місія(КЛ=80-60-50!?) , а якісні відмінності структур у відношенні до фази ремісії, навпаки, з61льшуються(ПКРj_2=63, 9!?; ffi'Pj_g=79,3i). Найбільш тісна залежність між підсистемами СДГ І ut-ГФДГ виявлена у фазі ремісії.У фазі загострення поряд з роз’єднаністю підсистем посилюється дестабілізація структури(ПА =33,3^), яка досягає макси—

муму у фазі неповної реміоії(ПА=37,Ь%).Таким чадом, критичний період функції®ання дегідрогеназ лімфоцитів припадає на фазу неповної ремісії й супроводжується роз’єднанням кореляцій та їх дестабілізацією.

У хворих АБ максимум синхронізації зв'язків структури виявляється у фазі загострення(КЛ=8С$), а мінімум припадає на фазу неповної ремісії (КЛ=40£) .У фазі ремісії величина лабілізації згіязків показників помІрна(КЛ=53,355).Зменшення кількості кореляцій у фазі неповної ремісії поеднюзться з більш, близькою "портретно»" СХОЖІс-тю(ПКр£_д=59,8?) з фазою ремісії, аніж це мало місце у фазі заго--стрення(ПКРІ_2==7б^).Звідси слідує, що пік функціональної напружен-ності дегідрогеназної активності лімфоцитів при АБ припадає на фазу загострення.

У хворих РБ синхронізація зв’язків структур зменшується у напрямку ремісія—> загострення—»неповна ремІсІя(КЛ=46,7-40,2-2И,2*). Але, як І у випадку з АБ, при РБ у фазі неповної ремісії зниження синхронізації структури супроводжується зближенням "портретної” схожості кореляцій з фазою ремісії, що вказує на те, що пік функці-ювання ферментної активності лімфоцитів при РБ припадає на фазу загострення. '

Розгляд дегідрогеназної активності лімфоцитів з допомогою звичайного статистичного аналізу(табл.і) виявив зниження ферментної активності у хворих порівнюючи з контролем у таких фазах як ремісія та неповна ремісія I тільки у фазі загострення активність дегідрогеназ Істотно підвищувалася у порівнянні з фазою ремісії до рівня контролю.Враховуючи отримані результати структурного аналізу, можна зробити висновок про те, що у хворих БА.АБ I РБ необхідно дуже обережно підходити до трактовки норми.В зв'язку з тим, що в результаті захворювання змінюються гомеостатичні механізми адаптації I виникають нові, зв’язки між елементами функціональних систем, практично неможливо при хронічних хворобах використовувати як еталон норма -

-зо-

Таблиця І. •

Значення середньої активності СДГ І ос-ГФДГ 7 хворих ЕА.АБ І РБ

Захво-:Фер~: ’ ~

ркван-:мент: ре1дсхя : Загострення : ремісія : Король

БА СДГ 14,13+0,73 18.13+0,86* 14,21+0,79 17,46+0,98

! в(-ГФЛГ 10,45+0,61 16,12+0,95* 10.58+0,73 12,96+0,83

” ~ СДГ Їі748+0,64- ~І6, 58+о788*- ЇзТо5+0,72

- <*-ШГ 9,00+0,59 13,99+0,87* 6,69+0,55*

рБ СДГ ІЗ,55+0,84. 16,23+0,96* 16,76+0,99*

д-ГФДГ 11,07+0,75 10,54+0,75 9.73+0,64

а - різниці Істотні (Р<0,05) порівнюючи з фазси реіДсІЇ.

тивні популяційні критерії.З нашого дослідження виходить, що за середніми дішшш ближче всього до контролю наближається фаза за -гострення.На безпідставність такого підходу при оцінці стану різних систем організму вказують Д.В.СтєфанІ й спів.(1984).В основі нового підходу при оцінці параметрів функціонального стану різних систем організму авторами покладена Ідея, що кожен Із параметрів системи може Істотно коливатися, але зміна одного Із них компен -сується зміною Інших.При цьому система в цілому знаходиться 7 стані динамічної рівноваги.За запропонуванням авторів стан Здоров'я повинен визначатися Інтервалами співвідношень окремих показників.

У цьому відношенні ефективним методом дослідження вивчаемих сис -тем е запропонований нами метод кореляційних структур. '

Порівнюючи динаміку коефіцієнту лабІлІзацІІ(КЛ) І показника кореляційної різниці(ПКР) наьл було виявлено, що усі варіанти взаємовідносин цих показників можна класифікувати слідуючима типами: 1-Й тип характеризує Идвищення значень КЛ І ПКР у фазі загострення І зниження у фазі неповної ремісії; П-й тип характеризує зня -ження КЛ І збільшення ПКР у фазі загострений І підвищення ЮТ та зниження ПКР у фазі неповної ремісії; Ш-й тип характеризує посту-

.тове збільшенім КЛ І ПКР від фази до фази, а 1У-Я тип - поступове знялекня КЛ І ПКР від фази до фази.

Сьогодні теоретична медицина мав концепцію (В.І.Медведев,

1.984) згідно якої стратегія адаптаційного процесу обумовлена наявністю в організмі готових програм регуляції.При цьому автор припускає наявність двох типів програм. Один Із них - швидкого реагування, при якому реалізуються усі можливі механізми одвІту.Другий-сповільненого реагування, при якому поступово нарощуються потук-ності механізмів одвіту.Згідно отриманим нашим результатам перший тип реалізації відповідає Ш-му нашому варіанту, а друтий тип -1-му.Як слідує з сказаного, Існують ще два типи програм, один з яких (П-Й варіант) можна віднести до повільного, а другий (ІУ-й)

- до швидкого.Очевидно, П І ІУ варіанти регулювання зв’язані з перебудовою програми регуляції, вірніше її перенастрсюванням на ме-тапрограму з залучанням мєжсистемних зв’язків.У цьому зв’зку ната запропоновані 4 варіанти адаптивного регулювання функціональних систем організму: швидкий без перебудови програми; швидкий з пе -ребудовсю програми; повільний без перебудови прогрею І повільний з перебудовою програми.

Використовуючи запропоновану класифікацію типів адаптивних реакцій, каги показано, ио кокна система організму під час загострення хвороб?: настроиться на ту програму, яка найбільл сптлгаль-на для конкретного захворювання.

Враховуючи роль ферментного статусу лі:-'їокитів у патогенезі ЕА.АБ І РБ, стєс очевидним ватлість нор”алІз:*иІЇ їх енергетичного статусу.Уэглззо, якпалк;» неейехгивчого вшеортетглкя ІгіуностЕкуля-торіз магль зв’язок з ви,":еуказаною ебеїпзинос.Особливо не відноситься до декаріса, таї: як в основі аптигельмінтної дії цього Імуности-

і.!улятору(первісно препарат було запропоновано як актигельмінтний засіб) лежіть Інгібіція СДГ (М.Д.Матковеькпй, 1987).Проведена нага,

перед застосуванням лекаріса метабслітна терапія (ліпоєва кислота, пантотенат кальцію, нікотинамід, рибофлавін-мононуклеотид - 2 тинні) потім метацил I елеутерокок 2 тиглі) виявила Істотний позитивний терапевтичний ефект у порівнянні з групою хворих, які лікувались тільки декарІсом.У хворих, які приймали декаріс після метабо-літної корекції, спостерігалися більш низькі цифри частот загострен захворювань у порівнянні з контрольною групою.Отримані результати свідчать про те, що метаболітна коррекція енергетичного статусу Імунокмпетентних клітин повинна зайняти місце в терапії, спрямованої на досягнення ремісії БА,АБ I РБ.КрІм того, використання Імунс стимулятора декаріса більш ефективне після метаболітної коррекції.

Ефективність використання прогностичних критеріїв була переві рена у пульконологічному І алергологічному кабінетах 13-ї дитячої поліклініки «.Харкова.Ефективність диспансеризації проаначізована за п’ятирічний період.

Прогностичні фактори, а такоя засоби нейтралізації чи усунення несприятливих Із них, доводилися до відома батьків хворих дітеі шляхом організації постійно діючої школи медичних знань при полі • кліниці.Аналіз цього виду диспансерної діяльності показав, що серед хворих з короткою ремісією захворювання ( < 2-х міс) 87І склалз діти, батьки яких не відвідували школи I тільки ІЗЯ склали дітп відвідуючих школу батькІв(Р<0,00І).Це свідчить про значний ефект постійно діючої школи медичних знань для батьків хворих дітей.^рі: того, проведення школа дозволяє зберегти час лікарю-спеціалісту, так як рекомендація одночасно доводиться до відома багатьох батьків.

Б результаті використання розробленої нагсі систем прогнозів дозволяючої проводити Індивідуально спрямовану корекцію І нейтралізацію несприятливих прогностичних факторів, були отримані деякі позитивні зміни показників диспансеризації .Особливо це відбилося к,

захворюванності БА, яка починаючи з послі дуючого після впровадження року, неухильно знижалася, знизившись за п'ятирічний пері®; майже вдвічі (2.3&,- 1,45%с) .Що до захворюванності АБ, то вона продовжувала збільшуватися I тільки на 5-му році різко знизилася.Йля РБ було характерним підвищенім захворюванності в перші три роки з послі дуючою її стабілізацією. Очевидно прогресивне зниження захворю -ванності БА відбувалося за рахунок блокування процесів трансформації РБ I АБ у БА.Особливо це виразно відмічається при порівнянні профілів захворюванності БА I АБ, де паралельно зниженню кривої захворюванності БА має місце пропорціональне збільшення захворюван -нооті АБ І тільки на 5-му році сталося зниження захворюванності І цієї хвороби.Це положення також підтверджується даними про тран -сформацію РБ І АБ у БА.Якщо до впровадження прогностичного підходу в диспансеризацію частота переходу РБ у АБ складала 14,9/5, а АБ у БА 28,7^, то під кінець п'ятирічного періоду ці величини Істотно знизилися: 4,755 І 9,9^.

Важливим показником диспансеризації при БА е структура хво -рих за тяжкістю захворювання.Вивчення динаміки цього показника виявило значні зміни структури хворих.Так до впровадження прогностичного підходу в диспансеризацію тяжка форма БА мала місце у 13« випадків, сереньотяжка - 491! І легка - 38?.Через 5 років ці показники стали відповідно 2-10-88^.Таким чином, тяжка форма БА зменшилася майже в 7 разів, а середньоважка майже в 5 разів.

Аналіз якості наслідків захворювань при досягненні хворими підліткового віку показав, що до впровадження критеріїв прогнозу ремісія захворювання більше 2-х років(сприятливі наслідки) визна -чалася у 35% хворих БА, 60% - АБ І 75е» РБ.ІндивІдуалІзадІя диспансеризації з допомогою прогностичних сценаріїв визвала неухильне збільшення сприятливих наслідків БА, особливо на 5-му році впровадження, досягаючи 71^.У хворих АБ I РБ виявлено неоднозначний ре -

зультат, який характеризувався зниженням сприятливих наслідків за перші два-три роки з послідуючим їх збільшенням на 4-му році до ві хідного рівня І тільки на 5-му році спостереження мав місце значний підскок показника догори(Ш$ для АБ І 923 для РБ).Отримані дані можна пояснити тим, шо профілактична спрямованність диспансеризації викликає як би накопичування хворих БА у нереалізованому вигляді серед хворих АБ, а хворих АБ серед РБ, що в перші роки негативно відбивається на наслідках як АБ, так І РБ І тільки через 4 ] ки зчиняється перебудова якості усієї популяції хворих.

Таким чином, проведені дослідження показали, що використання Індивідуально спрямованної диспансеризації, заснованої на прогностичних критеріях, дозволяє Істотно підвищити її ефективність.На 0( нові отриманих прогностичних критеріїв були розроблені прогностичні таблиці для. ручного використання, а також розроблена програма для автоматизованого обліку критеріїв на персональній ЕОМ.Враховуї чи той факт, що сучасність характеризується бумом компьютеризації, розроблені нами прогностичні критерії, дозволять практичній медицині своєчасно компьютеризовав прогностичний розділ диспансеризації хворих БА.АБ І РБ. .

ВИСНОВКИ: • . .

1.Саногенетичний процес при БА,АБ І РБ являє собою складну функціональну систему, об’єднуючу різні рівні організму та зовнішнього середовища.Початок формування саногенезу припадає на період виникнення зІготи.На кожному з по слідуючих етапів (плід, н«.вонаро; жений, дитина, хвора дитина) в цю систему залучаються нові факторі створючи неповторну Індивідуальність компенсаційних процесів.

2.У виникненні БА,АБ І РБ найбільш значущими факторами вияв ■ ленІ: сімейний специфічний І неспецифічний генетичний .вантаж, прояви алергії у дитини в анамнезі, перенесені бронхіти І пневмонії, накопичена (?4) респіраторна захворюванні сть на протязі перлого

оску КИТТЯ 2ПТКІПІ, відсутність ЧИ МЛЛІ розміри ЗІІСГ.У НЦ, зрідя!*

}<!•>• І наявність хронічної патології у батм'їв лід час зачаття лп-тпні;, натіЛрнр г.яяв-'їнті облі гатки:-: алергенів під чпс ?агГтксстІ ,

"аТОЛСГІЯ Р.-1ГІТІЇ0СТІ І ПОЛОГІ73, МІКрССПЦІаЛЬПІ ФаКТОрї! cli.’.’l, порушення здорового образу зяття дитякп, ї'іко'П’.п батьхіз, вс сяяко -літне народження дитини, підвищення геомагнітного іону чід час розвитку плода, народженім I пер-хий місяць яиття диті'.нк.

3.НайбІльп Інформативними критеріями прогнозу тривалості ремісії ЕА,АБ I РБ виявлені: особливості вентиляційної 1 термоконди-ційної функції легень, стан Імунологічного гомеостазу організму, ферментний статус лімфоцитів крові, ступінь централізації керів -ництва серцевим ритмом, вік дитини І трившіїсть попередньої ремісії захворювання, характер I ступінь сенсибілізації організму,вміст загального білка крові, мікросопіатьні фактори сім’ї, образ ниття титини,фенотип батьків, сімейний генетичний ваптач;, сезон народт.ен-ня дитини, геліогеофізична ситуація в ’знь народження дитини I при загостренні захворювання, метеорологічний фон при загостренні хвороби.

4.Критеріям прогнозу наслідків БА,АБ I РБ явилися: форма І тяжкість захворювання, характер І ступінь сенсибілізації організму дитини, розміри поствакцинального знаку БЦН, фенотип дитини та батьків, ферментний статус лімфепцтів крові, вміст сечової кислоти крові, маса тіла новонародженого, тривалість грудного вигодування, особливості генетичного вантаяу, мікроссціальні умови сім’ї , образ життя дитини І ступінь Інтелектуального навантаження дитини.

5.Ферментний статус лімфоцитів периферичної крові виявив безліч Істотних зв’язків зі станом здоров’я прабатьків, батьків, фенотипом батьків І дитини, геліогеофізичнш/п факторами, метеоситу-ацією, анамнестичними Т мі крос оці альними даними, перебігом та наслідками захворювань.ЦІ дані свідчать про те, що ферментний статус

лІмфопЕТІв дозволяс оцінювати не тільки його сучасне, але в комплексі з медико-біологічкими І соціальними даним! дає конливість прогнозувати поробіг та наслідки БА,АБ І РБ, '

6.Послідовний аналіз Вальда-ГенкІна дозволив конкретизувати прогностичну значущість багаточксольних параметрів, що дало можливість розробити набір таблиць для прогнозу виникнення, перебігу та наслідків БА,АБ І РБ.Обгрунтовані нами прогностичні критерії дозволяють простими методами прогнозувати виникнення, перебіг та наслідки БА.АБ І РБ у межах 80-90$, що свідчить про достатню надійність розроблених наш прогностичних критеріїв.

7.Розроблені з допомогою математичного аналізу прогностичні критерії дозволяють на усіх етапах розвитку дитини I хвороби проводити Індивідуально спрямовану диспансеризацію дітям групи ризику чи хворіючим БА,АБ І РБ.

8.Використання методу кореляційних структур дозволило з позиції системного аналізу оцінити функціювання окремих систем орга -нізму хворих на різних етапах хвороби(загострення, неповної ремісії, ремісії) І виявити критичні періоди у перебігу компенсатор -них процесі в.Головними критеріями критичного періоду функціювання системи знайдені¡зменшення кількості зв’язків між параметрами("депресія" зв’язків), дестабілізація (перебудова) кореляцій, а також підсилення чи перевага міжсистемних зв’язків над внутрішньосистем-НЕМИ.

9.Проведений кореляційний аналіз дозволив висловити думку про наявність 4-х типів програм регуляції компенсаторним реакціями організму, а саме: швидкого реагування з перебудовою І без перебудови програш, сповільненого реагування з перебудовою І без пере -будови програші.

10.Проведення Індивідуально направленої диспансеризації хворих БА,АБ І РБ, основаної на зостосуванні прогностичних критеріїв,

дозволяз Істотно підвищити ефективність диспансеризації цієї групи хворих.

II.Найбільш ефективним методом роботи лікаря-спеціаліста з сім'єю хворої дитини є постійно діюча школа медичних знань для <5атькІв.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1.Для визначення груп підвищеного ризику по виникненню БА,

АБ I РБ рекомендується використовувати прогностичні таблиці.При досягненні суш прогностичних коефіцієнтів вище -ІЗ Імовірність виникнення захворювання складає 95%.

2.Для прогнозу тривалості ремісії БА,АБ I РБ додільно використовувати розроблені прогностичні таблиці .При досягненні суш прогностичних коефіцієнтів вище -ІЗ прогнозують з Імовірністю 95% ремісію захворювання для БА І АБ менше 2-х І менше 3-х місяців для РБ.Сума прогностичних коефіцієнтів вище +13 дозволяє прогнозувати ремісію довшу 2-х місяців для БА I АБ І довшу 3-х місяців для РБ.

3.3 метою прогнозу наслідків БА,АБ I РБ рекомендується використовувати розроблені прогностичні таблиці.Сума прогностичних коефіцієнтів вище -ІЗ дозволяє прогнозувати при досягненні дитиною 15 років несприятливі наслідки хвороби(тривалість ремісії менше 2-х років).При сумі більше +13 прогнозують сприятливі наслідки захворювання(тривалість ремісії більше 2-х років).

4.Критерії прогнозу виникнення БА,АБ I РБ дозволяють використовувати їх з метоз диференціальної дтагностики захворювань.При

. цьому найбільша сума прогностичних коефіцієнтів за знаком мінус буде свідчити з найбільшою Імовірністю на користь даного захворювання. ,

5.При проведенні диспансеризації хворих БА.АБ І РБ необхідно у кожного хворого визначати несприятливі прогностичні фактори І у першу чергу проводити нейтралізацію чи усунення тих факторів ,

які мають найвищу Інформативність або стійко повторюються.

б.Найбільш ефективним методом роботи лікаря-спеціаліста з родиною хворої дитини е організація школи медичних знань для бать кІв.На заняттях школи необхідно знайомить батьків з прогностичним факторами I засобами їх нейтралізації. '

7.Для профілактики загострення ЕА.АБ І РБ використовують запропонований нами Імуно-метаболітний комплекс, який включає послі довне використання метаболітів (2 тижні), адаптогенІв(2 тижні) І декаріса (1-2 місяці).

. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЇМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

І.Дослідження циркадного І синодичного біоритмів терморегуляції З дітей дошкільного віку з рецидивуючими бронхолегеневими захворю ■ ваннями//ПАГ.-1981.-№2.-С.21-22(спів. Старожинська Т.О.).

2.Особливості дерматогліфіки у дітей дошкільного віку, хворіючим рецидивуючими бронхолегеневими захворюваннями//Вопр.охр.матер.-І98І.-№5.-С.72-73(спІв. Старожинська Т.О.).

З.Стан бронхіальної прохідності у дітей з астматичним бронхітом ; стадії рємісії//Здравоохранение,Киеинєв.-1982.-ЖЕ.-С.І7-І8(спІв. Старожинська Т.О.). .

4.Особливості фізичного розвитку дітей дошкільного віку з рециди вуючим І астматичним бронхІтами//Охрана материнства и детства.-Киев:Здоров*я,І983.-внп.5.-С.67-68(спІв. Старожинська Т.О.).

5.Геомагнітна активність Сонця І її зв’язок з виникненням рециди вуючих І хронічних бронхолегеневих захворювань у дІтей//Медико-т нічні, фармакологічні І научні аспекти медичної профілактики, дв пансеризації І реабілітації.-Тези докл. обласної конф.-Харків,І£ С.240-241(спів. Старожинська Т.О.).

6.Оцінка ступеню функціональної напруженості організму дітей з і цидивуючим І астматичним бронхітами у.стадії ремІсІЇ//Вопр.охр. матер.,-І983.-№5.-С.70-7І(опІв. Старожинська Т.О.).

7.Характеристика дерматогліфіки у дітей з рсцлдивуючим І астматичним бронхі таш//ПАГ. -1583. -лЗ. -С. II -ІЗ.

8.Спосіб визначення грібкдстого рахунку.-А.С.И2І24І4.0публІк.23.

02.1986.-Ега. К7(спІв. Старожинська Т.О. Додзинька Ь.К.К

9.Застосування кореляційного аналізу при вивченні вегетативної нервової системи у дітей з рецидивугочим І астматичним еронх1та\ш//МРЖ.-І985.-р.н.-'Ю.-пу0л.І73І.

10.Роль сім’ї при реабілітації дітей, хворих бронхіальною астмою// ї.’едако-психологічні аспекти шлюбу та сім’ї.-Тези докл. обласної науково-практичної конф. сексопатологів.-Харків.-І9о5.-С.10-11.

II..роль пасивного куріння у патогенез 1 решдивуючого І астматичного бронхітів у дІтей//Вопр.охр,!.;атер.-1985.-№6.-С.75-76(спІв.Ста-роотнська Г.О.К

12.Вплив носительства золотистого стафілокока на стан організму дітей ? рецидпвупчиді I астматичним ОронхІтзли//ПАГ.-І985.-.Ч>5.-С.Іо-І7(спІв. Старожинська Т.О,, Шкода В.І.).

ІЗ.Особливості кореляційних структур показників дерматогліфіки у дітей, хворих бронхіальною астмою, рєцидивуючим I астматичним бронхітами //Вопр.охр.матер.-1986.-№5.-С.75-76.

14.Прогностична цінність даних дерматогліфіки при визначенні тривалості ремісії у дітей з бронхіальною астмою, астматичним І реии-дивуячим бронхіташ//ЛАГ.-І986.-$5.-С.7-в.

15.Роль геліогеофізичних факторів у патогенезі бронхіальної астми, астматичного I рецидивуючого бронхітів у дІтей//МРК.-І987.-р.У.-№2.-публ.473.

16.Вплив соціально-гігієнічних факторів сім'ї на перебіг бронхіальної астми, рецидивуючого I астматичного бронхітів у дітей// ІІАГ.-І987.-М.-С.8-9.

17.Ферментний статус лімфоцитів периферичної крові І його зв’язок з рівнем гемоглобіну у дітей з бронхіальною астмою, астматичним І

рецидивуючкм бронхІташ//МР2.-І988.-р.У.-публ.779(спІв. Гончаренко М.С.).

І8.Вплив погодно-метеорологічних факторів на виникнення загострення І тривалість ремісії бронхіальної астш у дІтей//Вопр.охр.матер.-1988.-№3.-С.20-23.

19.Особливості ферментного статусу лімфоцитів периферичної крові у дітей з бронхіальною астмою, рєцидивуючим І астматичним бронхі-тами//ПАГ.-І990.-КЗ.-С.І2-ІЗ(спІв. Гончаренко М.С..Зосікова Ю.Т.).

20.Психотерапія як засіб психопрофілактики ятрогенії при диферен-цированому підході до назначення протарецидивного санаторного лікування дітям, хворим бронхіальною астмою, астматичним І рециди -вуючим бронхІташ(прогностичні аспекти)//Методичні рекомендації.-Харків.-I99G.-16 с.(спІв. ФІлатов А.Т. .ІЛартиненко А.0.,Кадук Г.І., Сердюк А.І.).

Подписано в печать 1993. Формат 60x84/16.Бумага писчая М

Оферти, печ. Усл.п.л. 2. Уч.-изд. 2. Тираж 100.Зак.185.