Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Коррекция нарушений оксидазно-антиоксидантной системы и регионарной гемодинамики при деформированном остеоартрозе с применением кордафена и этимизола

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ОД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ГОЛОВАЧ Ірина Юріївна

КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ОКСИДАЗНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ІРЕПОНАРНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ДЕФОРМУЮЧОМУ ОСТЕОАРТРОЗІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КОРДАФЕНУІЕТИМІЗОЛУ

14.00.05. — Внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ .

дисертації на здобуття' наукового ступеня • кандидата медичних наук

Івано-Франківськ — 1994

Робота виконана в Іпано-Франкіьському медичному інституті.

N

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук,

лауреат Державної премії України,

професор НЕЙКО Євген Михайлович

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук,

професор КОВАЛЕНКО Володимир Миколайович

доктор медичних наук ДУМА Зеновій Василі ович

Щ

ПРОВІДНА УСТАНОВА — Український державний медичний університет імені академіка О.О.Богомольця

Захист дисертації відбудеться «21» квітня 1994 року , об іі годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.09.01.01 нри Івано-Франківському медичному інегигуті (284000, м.Івано-Франківськ, иул .Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського медичного інституту (284000, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,7).

Автореферат розісланий « її » березня 1994 року

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор мецичиих наук, ..

професор

М.А.Оокн>іак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. За останні десятиріччя спо-єрігасгьси виражена тенденція до росту захвотовань населення ітрозами (Сеитиспесов К.Н., 1935; Найісг N М., 1935). Серед :вматичннх недуг деформуючий остеоартроз (ДОА) постає ійбільш розповсюдженим і складає до 80% всієї суглобової па-їлогії (Подчалимог.а В.В., 1982; Насонова В.И., Астапенко М.Г., >89). У зв’язку з частими загостреннями, рецидивами сшюпітіп, зрушеннями статики кінцівок, приєднанням періартритів ДОА шнчнпяє тривалу лепрацгздатічеть і складпє біля 10% псг'пі-л и'палідизації(Максакова Е.Н.із сніпавт., 1980: Коваленко В.Н., ?84). Псе це свідчить, що ДОА постає гострою соціальпо-еко-змічною проблемою, вказує і;л настійну необхідність глибокого

і вчення патогенезу цієї хвороби і розробки па 5азі цих знань но-»х ефект ипі’их методів лікування.

Сучасні уяви гро фактори ризику ДОА, тонкі патогенетичні ме-знізми розвитку патологічних процесів і раціональні схеми купания ямно иепозні і місцями луже суперечливі. Так, на-пиклад, встановлені достовірні корелятшші зв’язки між ожинним і деякими формами ДОА (Бресіог Т.О. сі аі.,1989). одночас в літературі ми ис зустриш відомостей про особливості іікроциркуляції, сгап перекислого окислення ліпідів (ПОЛ) у ворих з надмірною паюю тіла, що страждають па ДОА, та ефек-.чвпість їх4 лікування. Відомо тгкож, що ця хвороба більш озиовсюджена серед жінок, а її перші прояви нерідко співпадають періодами гормональної перебудови (СЬппсіег С.Ь., Бресюг ТД., 991). Однак особливості перебігу ДОА у хворих з різіпім рівнем гатевих гормонів досконало не вивчалися. .

Незважаючи на численні досміджспня нреблеми ДОА, інтимні іеханітми порушень метаболізму і патологічної перебудови ряща при цій іісдупі ис встановлені. Тому в теоретичному і арктичному підношеннях еажли.чо сияплсіши ранніх патогене-ичиих мех.інізміп, знання яких дон могло б встановити сутність іього процесу (Астапенко М.Г., 1977; Шумада И.В., 1990). В цьо-

му плані перспективним с вивчення оксиддзно-антиокендгштно: системи, стану регіонарпого кроіюобіїу і мікроциркуляції, мета-Солізму суглобовою хряща і ендокринного статусу організму (Ха скипссп Э.. 1986; Дедух Н.В. із спіиавт., 1992). Не з'ясована ролі розладнань ПОЛ при ДОА, не еннчений їх мілин па аптиоксн даптиі системи і зв’язок з вираженіггю мікроцнркулятерни; зрушень, швидкістю дегенеративних .чроцесЬі її хрящі, певніші варіантами перебігу цісї недуги.

Патогенетична терапія ДОА розроблена на сучасному етапі та кож недостатньо (Бсіпісіп Е., 1986). Залишається актуальним не шук ноких нренаратіи, які б ноеднуиали ь собі декілька иал.лмьи фармакологічних ефектів. Серед них с ревматичній практиці вс ширше використовуються групи антагоністі» кальцію і ап гиппоксаптіи. Встановлено, що середники першої:: цих груп дош ліагают». провести корекцію зазоснастччного та ішемічної синдромів, а також проявляють аитнрадикальпу дію (Гусєва Н.Г. співавт., 1985; Пашковская Н.Е., Шпеіівайс В.В., 1986). Відомі іп.о препарати другої групи — антигіпоксанти — оптимізуюп функціонування основних киснево-транспортних систем, іісдуі до покращання метаболічних процесів, усувають «вища гіпоксі стимулюють репарацію тканин (Заводская И.С.. із спінавт., 198 Нейко В.Е. із співавт., 3.990). Даних л;>о застосування препарат цих груп її лікуванні хворих на ДОА в, .іературі ми не зустріті.

Попередити інвалідизацію хворого на ДОА, сприятливо вшії нути на прогноз тяжкої недуги спроможні лише рання діагности і оптимальне лікування. Важливість наведених вище пеьирішені аспектів проблеми ДОА і с обгрунтуванням виконання даної на кової роботи.

МЕТА РОКОТИ: встановлення закономірностей перебігу л формуючого остеоартрозу: клінічного ефеїпу комплексної терг. із застосуванням препаратів кордафену і егимізоиу.

Ді'ч досяпісшіи мети були.поставлені наступні завдання:

1. Підібрати адекватні комплексі! методик досл'цжспня д з’яеунаннч стану псрекисиого окислення ліпідні, активності аіп оксидантни-х систем, реііонприої гемодинамікп і мікроциркуля у хворих на деформуючий ост^оартроз.

2 Дослідити можливості корекції порушен:, псрекисиого окі лєннгі ліпідів, антиоксидантних систем, рсгіопарі'ого кровообії

кроцнркуллції у хворих н:.; деформуючий остсоартро'-і З /ІН-ристаипям кордафсну, етимізолу і їх поєднаная.

3. ОцІШІГИ ЧІІЛИІ! ожиріння і вмісту статевих гормонів в ропатці кроні іія перебіг деформуючого остеоартрозу, а також іективність різних методів ііого лікування у хворих з ожирінням.

4. Обгрунтувати попі принципи патогенетичної терапії де-)рмуточого остеоартро:;} і можливість застосування кордафсиу і имізолу т> комплексному лікувгчші хворих на деформуючий ос-сартроз.

НАУКОВА КОВМЗГА

1. Вперше дана комплексна біофізико-хімічна оиінка стану ОЛ, активності антиоксидантних ферментних систем, розлад-іиі регіонарної гемодиі’амі.’ги у хворих ка ДОА п залежності під зрми, стадії недуги та наявності ускладнень.

2. Виявлений статевий диморфізм в псребК’ ДОА; встановлена аємозалежністі. між рівнем статевих гормо .ів та клінічними сз-антами ДОА.

3. Доведено, що глибина порушень п оксидазно-антиокси-інтній системі та розладів репонарпого кровообігу й ікроцирісуляції у хворих на ДОА залежить від наявності ожирін-

і, яке обтяжує перебіг хпороби і негативно позначається на ефектності лікувальих заходів.

4. Вперше обгрунтована доцільність включения претратів кор-іфену і етимізолу в комплексну терапію хворих па ДОА.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ

1. Запропонований комплекс біофізчі.о-хімічних і інструмен-ілььих ДОСЛІДЖеНЬ дозволяє виявити та оцінити зрушення Б най-іжливіших ланках патогенетичного ланцюга ДОА, що сприяє ємнішому прогнозуванню важкості перебігу хвороби, підбору ;е хватної терапії і контролю за її ефективпістіс. Цей комплекс етодик з успіхом може використовуватися як в дослідно-нау-звііі роботі, так» в лікувальній практиці.

2. Встановлення взаємозв’язків форм і варіантів перебігу ДОА з івнем статевих гормонів в сироватці крові і наявністю ожиріння эзі’оляс розширити можливості медикаментозної терапії, роводити більш цілсснрямопаие і дієве лікування хворих.

3. Вперше успішно апробовані і впроваджені у практику і кування ДОА нові медикаментозні комплекси із застосуванням

кордафеиу і етіїмізолу, які дозволяють швидше досягти кліиічн ремісії недуги і покращати медичну реабілітацію хворих.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ,

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Участь активації ГїОЛ, аитиоксидачших ферментних с и тем, порушень рітіонсрної гемодинамікн і мікроциркуляції, а і кож дисбалансу статевих гормоні» у ттоп незі ДОА.

2. Глибина розладів в цих системах в залежності від клінічне варіанта перебігу ДОА і наявності супутнього ожиріння.

3. Доцільність застосування препаратів кордафеиу і етимізол; хворих па ДОА і ступінь корекції порушень оксидазно-антиокс даптної системи, регіонарного кровообігу, мікроциркуляції, а і кож хондронротекторкий ефект цих медикаментозн комнлексіз. »

4.Ефективність лікувальних комплексів із застосуианн кордафеиу і етніуйзолу, їх поєднання лри ДОА з різни: клінічними паріантами перебігу, а також в залежності від наявно реактивного сииоіілу і ожиріння.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні положення дисертаційні дослідження викладені с 1.991-1993 рокадна XXVII і XXVIII < ласних наукових конференціях молодих вчених-чедиків; на н ково-практичній конференції «Реабілітація хворих старшого г

із захворюваннями серцево-судинної, нервової систем та опор рухового апарату* (Київ, 9-11.06.1993); на 1 Конгі ревматологів України (Тернопіль, 28-30.09.1993); на регіонар науковій конференції «Здоров’я та відтворення нар Прикарпаття» (Івано-Франківськ, 29.10.1993); на науке практичній конференції товариства терапевтів області (19* переривистих курсах ревматологів області (1993); спільні засіданні кафедр факультетської і шпитальної терапії №1; ка(] рч терапії факультету інтернатурі: Іпанс-Франківського медич »'0 ін сил тугу (1.994). .. ”

РЕАЛІЗАЦІЯ РОБОТИ. Результати дослідженні впровапже лікувальний процес ревматологічного ' аргрологічногс відди Іва:іо-Фраиківсі»кої обласної клікічмої лікарні, терапевтичне травматологічного відділень міської лікарні №1. Матеріали серіащї використовуються також в учбовому процесі на каф 1 факультетської терапії медичного фекуль. ету і кафедрі терапії культету і;і герйдтури Івано-Франківського медичного інституї

З теми дисертації опубліковано 0 наукопих робіт, впроваджено З раціоналізаторські пропозиції.

ОБ’ЄМ ! СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Матеріали дисертації викладено на сторінках, з них власне текст займас /^сторінок. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису об’єкту і методик дослідження, 3-х розділі» власних досліджень, обговорення результатів і закінчення, висновків, практичнії'! рекомендацій і вказівника літератури. Дисертація містить 57 таблиць, 15 малюнків, ілюстрована виписками з історій хпороб. Вказівник літерагури включає 287 джерел, з них 128 — іноземних авторів. .

ЗМІСТ РОБОТИ

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ДОА. Результати даної роботи базуються па клінічних спостереження;* і обстеженні 120 хворих на ДОА, які знаходилися на стаціонарному лікуванні б ревматологічному відділенні обласної клінічної лікарні. Вік хворих коливався під 36 до 78 років і в середньому складав 5Д,53*14;28. Серед обстежених 36 хворих (ЗО %) — чоловіки, 84 (70%) — жінки.

О [ едня тривалість недуги складала 12,4 *-5,8 років, а середній пік початку захворювання — 46,6+ 7,6 років. Мопоостеоартроз (МОА) діагностовано у 19 хворих (15,83%), безвузликовий варіант поліостеоартрезу (ПОА) — у 43 (35,33%), вузликовий варіант — у 58 осіб (48,33%). За кліпіко-рсттеиологічіпіми стадіями патологічного процесу хворі розподілялися наступним чином: І стадія артрозу у 39 (32,5%), II - у 62 (51,66%), III - у 19 (15,83%) осіб. Серед обстежених у 50 (41,68%) відзначений повільно прогресуючий перебіг ДОА, у 29 (24,16%) — швидко прогресуючий, у 41 (34,16%) - без помітного прогресування. У 52 хворих на ДОА (43,3%) перебіг недуги ускладнювався реактивним синовітом.

Аналізуючи наявність чи відсутність інших захворювань, ми отримані дані, які свідчать, що у 77 пацієнті» спостерігалася супутня патологія. Враховуючи чисельність їх різномаїття, ми акцентували увагу лише на тих, які формують групи ризику а розвитку ДОА. Так, гіпертонічна хвороба діагностована у 9 хзорнх (7,5%), у

14 (11,7%) — варикозна хвороба і тромбофлебіт судин нижніх ріиг:і::ок; синдром Рсйно виявлений у 5 (4,2%) х;юрих. Серед жінок у 7 осіб (5,8%) відзначили порушення менструального цикну но типу маткових кровотеч, у 3 (2,5%) діагностована фіброміома матки. Надмірна Багатіла зареєстрована у 68 пацієнтів • 7

(56.6%): І ступінь ожиріння виявлена у 37 осіб (30,8%), II — у 26 (21,7%), ЛІ — у 5 (4,2%). ’

Найчастіше уражалися колінні суглоби (73,7%). дистальні міжфнлапгові суглоби китиць (45,0%), гомічкокоступеневі (4-5,и%), ш.счоьі (36;7%), променевозап’ясткозі (31,6%).

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННІ'. У всіх хворих на ДОЛ проводилися загал:,цоклі'.ііч:іі обстеженні: рівня серомукоїдних білків, сіаловш кислот, С-реактизного білка, швидкості опадання еритроциті! (ШОІі): Для клінічної оцінки їх стану визначали насі /пні клініко-функціональні тести: суглобовий, болевий, запальний, функціональний індекси, суглобовий рахунок і хруст в суглобах Обчислення ідеальної (належної) і надмірної маси тіла проводи лі за таблицями, складеними Інститутом харчування РАМЬ СЕгоров М.Н., Лиеитскчй JI.M., 1964).

Визначення вільиорздикальлих реакцій проводилося хемілю мінесн,ситним методом дослідження. При вивченні надслабоп світіння сироватки уроьі нами реєструвалися снонтанн хемілюмінесценція (ХЛ) сироватки крові і ХЛ, іпдукозгна іонамі двовалентного заліза (Фархутдішов P.P., 1984; Мащакевич И.И 1986). •

Різні активності церулоилазміну (Цп) І насичсносі трансфгрипу (ТФ) залізом сироватки крові визначали за методи кою Г.О.Бабснка (1968). Концентрацію нагальних, залишкових білкових сульфгідрильних груп (СГГ) досліджували за А.С.Ци перовичем і АЛЛоссзой (1970). Сумарну антиокислювальну аї тшшість (САОА) плазми кроЕІ вивчали за мстодикої D.LAl-Timimi et T.L.Dorniandy.

Рсгіоиарний кровообіг колінних суглобів проаналізовано мете дом поздовжньої реовазографії (РВГ) з реєстрацією на реограс Р4-02 і записом на приставці Н 338-6Н. При інтерпретації РВ криви;: враховували наступні показники: амплітуду РВ

реографічний індекс (РІ)/'амплітудно-частотний показш (АЧП), дикротичпий індекс (ДІ), модуль пружності иЛГО, шви; кості притоку і відтоку крові (Vnp; Vr.), час проходження пуліхоя хвилі (Т) від зубця Q на ЕКГ до початку РВГ хвилі ураженого су лоба. Мікроциркуляторщ. русло 5ульбьрлої кон’юнктиви д слідхсували методом біомікросконії за допомогою пилини лампи М-56. З’ясовували перипаскулярш, судинні і внутрії

іьосудинні відмінності з врахуванням пирціаяьних і сумарного юн'юнктивальчих індексів (Волков В.С. Ь сніпавт., 1978).

Вміст глікозаміногліканів (ГАГ) в сироватці крові ви?нача?к; ірцичоїшм методом в модифікації И.В.Нсверова і Н.И.Титареііко 1979). Концентрацію естрадіолу, прогестерону і тестостерону в :ироватці крові досліджували радіоімушшм методом з використанням наборів інсппугу біоорганічної хімії Білорусії.

Паралельно обстежено 20 практично здорових людей, які цлком відповідали групам хворих за статтю і віком.

Цифрові дані опрацьовані статистично з визначенням ступеня х достовірності, встановлення кореляційних зв’язків і г, викорис-г.нням критерію хі-квадрат на УКНЦ «Электроника" МС ОМІ.

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ. Використовуючи метод рандомізації, тацісптів було розподілено на 4 групи. І групу склали 27 осіб, >'.кі утримували препарати фонової терапії (індомегацип, гумізоль, ніальгін, ЛФК, фізіотерапевтичні процсг^ри) і слугували контролем на лікування. II група хворих (311 соба) одержувала ан-гагоніст кішьцііо корда феї: в добовій дозі 30-60 мг поряд з фонового терапією. В комплексне лікування III групи (31 пацієнт) поряд з фоновими препаратами був включений стимізол за наступною схемою: в перші 5 днів дом’язеві ін'єкції 2 рази на день, надалі — таблетки 400 мг/добу. В комплексній терапії хворих, які формували IV п.упу (31 особа), окрім препаратів фонової терапії, застосовували поєднання кордзфену з етимізопом.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. Клінічні обстеження хворих на ДОА показали, що обрані длк вивчення клініко-функціональні тести змінюються пропорційно важкості процесу, тобто виявляється чітка їх залежність під форми і стадії перебігу ДОА, приєднання реактивного ечновіту. Доведено, що з прогресуванням остеоартрозу посилюються болі і болючість при пальпації уражених суглобів. погіршується їх функціональна здатність, досягаючи максимуму в II і III стадіях артрозу. Коливання показників цих тестів також залежать під кількості суглобів, втягнутих в патологічний процес. Це підтверджують результати дослідження кореляцій, що встановлені між формою ДОА і суглобовим (г=+0,б4), болсвим (г=+0,52), запальним (г=+0,35) і функціональним (г=н-0,57) індексами. Приєднання синовіту значно обтяжує перебіг недуги, і це проявляється вірогідним

Э

підвищенням досліджуваних індексів у пацієнтіп з ознаками запалення. Нами встановлені позитивні корелятивні зв’язки між ускладненим синопітом нребігом ДОЛ і суглобовим (г- + 0,46), болевим (г=+и,50), запальним (г = + 0,62), функціональним (г= +0,44) індексами та суглобовим рахунком (г= +0,58).

Проведення ХЛ с”'оватки крові стверджує роль активації ПОЛ і пригнічення систем антиоксидантного захисту в розвитку і прогресуванні ДОЛ. При реєстрації вільнорадикальї'их реаі;і,.>і у обстежених встановлено достовірне (Р<0,05) зростання процесів пільнорадикального окислення (ВРО): світлосума спонташшого світіння збільшусгься в 1,4 раза. амплітуда швидкого сплаху — в 1,5, амплітуда сповільненого спалаху — в 2.6, світлосума ініційованого світіння — в 2,8,тангенс куга альфа— в 1,3 раза (Р<0,05).

Аналіз змін ріпній ВРО свідчить про активацію процесів ПОЛ паралельно наростанню важкості патологічного стану. Найінтен-ешшіше ці реакції перебігають при вузликовому ПОА, в II стадії ДОА та при реактивному' синовій (Р<0,05). Водночас реєструється значне пригнічення антиоксидантних систег* (АОС), що встановлено з допомогою методу ХЛ і підтверджене при вивченні активності деяких антиоксидантів.

Активність Цгі у хворих на ДОА зростає порівняно і: здоровими, можливо, як компенсаторна реакція па підвищенії: ПОЛ, і лише у хворих в III стадії артрозу його активність вірогідні падає (Р<0,05). Паралельно збільшується насиченість Тф залізо» (Р<0,01), який в цих умовах може проявляти ьрооксидантну дій Загалом, співвідношення Цп/Тф, яке найбільш рельєфно відбива антиоксидантну потужність системи Ци-Тф, різко зменшуєтьс (Р<0,05). Ідент ична залежність прослідковується і при визначені вмісту -СЕТ. У хворих на ДОА вірогідно знижений загальнії рівень БН-груп, кількість білкових тіолів. Не виключена моя ливість, що зниження вмісту СГГ пов’язано із блокуванням ' продуктами розпаду сполучної тканини й токсичними похідним ВРО. Це підтверджують дані’вагомого зменшення концентрат СГГ при вузликовому ПОА і в II стадії артрозу. Поряд із значно активацією ПОЛ у хворих на сииоиіт встановлено суттє підвищення аитиокислювальчої ємності плазми крові.

Плазмгнниіі а.чтиокислювальний потенціал створюють бат точисельні речовини, проте питома «ага їх антиоксидантного з хисту різна. Важливо оцінити САОА плазми, тобто її здатніс

протистояти активації ПОЛ. У обстежених САОА зменшується більш, як на третину, що підкреслює антиоксидантну недостатність при ДОА.. Таким чином, з прогресуванням хвороби поглиблюється ступінь порушень ПОЛ, зростає вираженість антиоксидантної недостатності, відбувається зсув рівноваги ПОЛ = АОС у бік інтенсифікації ВРО.

При проведенні РВГ дослідження виявлені суттєві судинні розладнання: зниження інтенсивності кроіюнаповпення білясуг-лобової згни, вірогідне зменшення швидкості притоку крові, погіршення умов відтоку, зростання периферичного опору, обумовленого підвищенням тонусу судин дрібного і середнього калібру (Р<0,05).

Кількість патологічних РІЗГ ознак збільшується еквівалентно зростанню стадій гтіартрозу і найбільш різко виражена г, III стадії ДОА і при реактивному синоспі.

Вивчаючи кінцевий кровотік методом коп’їсактпьальної біомікроскоиії, ми спостерігали значні підхилені»! в мікроцирку-ляторному руслі. Так, істотно зростає відсоток впутрішньосудин-НИХ порушень, СУТТЄВО змінюються форми судин, ар^еріоловгнуллрні співвідношення. Ці якісні зміни підкреслю*: збільшення всіх парціальних кон'юнктнвальних індексів (КІ) на третину, а сумарного — наполовину (Р<0,05).

Отримані дані свідчать про розвиток циркуляторної і гі-локсичної гіпоксії у хворих на ДОА, а ступінь капіляротрофічної недостатпості залежить від клінічного варіанта остеоартрозу.

Дослідження ГАГ в сироватці крові дає можливість судити про ступінь деструкції суглобового хряща. Виявлена чітка залежність вмісту ГАГ в кролі від форми, стадії ДОА, наявності ускладнень. їх вміст достовірно збільшується у хгорих па ПОА; (РсО.ОІ), з фінальній стадії артрозу (Р<0,01) та при синов'ті (Р ~ 0,03).

У процесі спостереження за хворими було відмічено, що перебіг ДОА має певні ‘особливості щодо статі пацієнтів. Так, дегенеративні недуги ширше розповсюджені серед жінок, а дсоют чи маніфестація хвороби здебільш співпадає з менопаузальним періодом, Встановлено. ідо у жінок репродуктивного віку ■ в фопікуліпову фазу менструального циклу визначається підвищення рівчя естрадіолу в 1,2 раза, прогестерону — в 2,8, натомість вміст тестостерону зменшується з 2,2 раз а В лютеінову фазу найвагоміше зростає концентрація естрадіолу — о 2,2 раза, а

Таблиця 1.

Результати клінічного і біофізико-хімічного обстеження хворих на ДОА.

і Форми ДОА Сталії ДОА Сіінсвіг

Показники ■ МОА { ПОА і бсзвузли-) ковий ПОА вузлико- вий І . 5) III Відсутній Наявний

Суглобовий індекс, бали 5.1+1.18* 13.2+2.1?* 18.7-3.68* 9.6+2.18* 15.4+2.36* 17.8+3.10* 10.3+2.74" 19.4+2.57*

Болєеий індекс, бз.т, 6.2+1.74* 12.4+2.53* 21.1+3.12* 10.2+2.60* 19.6+1.23* 16.7+2.81* 11.2+2.93* 19.01.25*

Загальний індекс, ' бали 2.28+0.6* 7.14+0.72* 9.Є8+1.48* 3.80+0.2 6.7+0.38 9.56+0.92* 4.24+0.76* 10.04+1.26*

Функціональний індекс, бали 15.7+1.14* 25.7+2.73* 2S.U2.S5* 14.7+2.6 20 4+3.35 29.2+2.14* 20.52.85* 25.4+3.48*

Свіглосума спонтанного світіння, Іилхсркх10г ю.з+о.оз* 13.5+0.52* 10.3+0.32* 11.8+0.14* 16.1+0.24* 11.9*1.09* 13.6+0.72* 16.08+0.4*

Амплітуда швидкого спалаху, мм 121.4+15.6* 172.7+102* 196.3+7.9* 138.5+12.5* 183.9+22.5* 141.7+9.4* 143.2+13.3* 202.021.1*

Амлл'туда сповільненого 28.5*1.35 спггісху, мм 43.2-5.64* 64.4+8.36 33.2+4.92 58.9+8.12* 40.1+6.54* 39.9+4.06* 73.1+7.28*

Саітлосумо індукованого С.Б' гіння, імпхсекхЮ4 25.5+2.34 40.3+2.76 54.6+3.65* 32.1+2.50* •17.3+1.75* 39.4+2.56* 38.6+1.98* 55.9+2.07*

Тзнгенс кута (X. радіан 0.82+0.06* 1.05+0.07* 1.40+0.03* 0.98+0.08 1.21+0.05* 1.04+0.05* 0.98+0.06* 1.34+0.06*

Церулспла?мін, ум.од. . 36.4+0.56* 30.8Ю.78* 28.9+0.34 35.3+0.5* 33.4+0.67* 23.1+1.03* 31.6+0.26* 33.1+0.40*

Насиченість транс-> 0.29+0.01* 0.22+0.01* 0.24+0.02* 0.19+0.01 0.200.01* 0.27+0.02* 0.23+0.01* 0.20+0.01*

продовження таолиіц і.

Показники Форми ДОА Стали ДОА Синовії

МОА ПОА безвузли- козий ПОА вузлико- вий І і П III Відсутній Наявний

СГГ зьгаіЛіНІ, . '101.6+34.4* 335.6+39.2* 234.7+22.1* 374.1+38.8* 323.6+2^.6* 265.9+30.4* 316.4+32.1* заг.г+'іо.г*"

мг%цисгеїну

СГГбігхссі, . 47.02+7.26* 41.94+8.72’ 33.65+9.2* 40.7+5.12*- 38.73+9.37' 33.16+8.64' 33.16-8.67* 35.51+6.59*

мг%цисте7ну

САОЛ плазми, О 4(1 58.12+9.2Г 39.07+3.38' 27.42*4.3* 48.11-4.03* 40.94+6.35* 26.45+6.12' 39.87+6.29* 48.52+5.74*

1} гО КІ сумарний, бали 2.26+0.31 2.48+0.15* 5.22+0.20* 1.95+0.22* 3.90+0.22- * 5.Б6+0.3* 3.84-0.35* 6.25+0.29*

ГАГ сирсвяпсикрозі, 3.54-032* 4.35+0.53* 4.88+0.67' 4.08+0.45* ^ЭЗ+О-Зб* 5.26+0.47* 4.29-0.35* 4.85+0.44*

гхЮ'Ул

Амппітуда РВГ, мм 15.02+1.08 12.1+1.72* 9.1+1.57* 13.8+1.51* 8.8+1.23*

Реографі чкий індекс, 1.36+1.03* 1.09+0.08* 0.С5+0.06* 1.22+1.13* 0.82+0.05*

ВІДН.ОД

Амплітудно-частотний 1.87+0.23* 1.55+0.32* 1.28*0.18* 1.-19+0.26* 1.29+0.07*

показник відаод.

Дикротичний індекс, % 42.9+1.72* 47.2 -1. 54* 44.4-2.41* 43.6+1.34* 46.5+2.18*

Шзидкість притоку фОВІ, 4.31+0.16* 3.91+0.52* 3.58+0.37* 4.23-0.55* 6.70+1.65*

віднлд/сек

Швидкість Р: ЦТОКу КрООІ, 0.78+0.05* 0.66+0.03* 0.71+0.02* 0.68+0.03* 1.61 Ю.28*

відч.ся/сек

Модуль прудкості, % 15.2+1.12 16.7+0.57* 17.9+0.23* 16.2+0.34* 15.3+1.03*

— достовірно змінені порівняно з контролем тести.

прогестерону і тестостерону зменшується. У період менопауза реєструється підвищення вмісту естрадіолу на третину, зростає і рівень андрогенів, проте концентрація прогестерону знижується. У чоловіків з артрозом спостерігається збільшення рівні» естрадіол} і прогестерону і зменшення тестостерону. У пек обстежених значно зростає співвідношення есі радіол/тестостерон, що відображай спрямованість до зниження вмісту анаболічних стероїдний гормонів в крові: 4,86 + 1,27 од. проти 1,87 + 0,64 од. у здорових осі( (Р<0,05). Таким чином, при ДОА визначається дисбаланс стате вил гормонів, якиїі найбільш чітко проявляється и менопаузальному періоді, де пошкоджувалміііі дії високих концентрації естрогенів сприяє низький вміст прогестерону. Глибина статеиоп дисбалансу зростає відповідно важкості патологічного процесу найбільш різко окреслена у пацієнтів в II стадії ДОА і з сунутнір сиковітом.

Наведені особливості клініки і патогенезу остсоартрузу обгрунтуванням пошуку нових дієвих середників і доцільною проведення лікування з використаним кордафену і етимізолу.

Фонова терапія позитивно впливає на динаміку суглобового запального індексів, суглобового рахунку, проте не усуває болевог синдрому у більшості хворих, не впливає на показники хруст Найбільш швидкий ефект досяг ається в дебютній стадії ДОА, ир МОА тз синовіті. Застосування кордафену (II група) енрия істотній регресії болевого індексу, особливо нічних болів, пр переохолодженні, тривалій нерухомості суглоба. Зникнення бож внх відчуттів вказує на покращання регіонарної гемодинаміки мікроциркуляції, адже механізм виникнення цих болів пов’язаии саме з ішемією або застійними явищами в білясуглобо.чій зон Також значно зростає функціональна активність хворих, змеї шується суглобовий індекс, хруст. Терапія з включення етимізолу (III група) здебільш впливає на динаміку запальної індексу і суглобового рахунку, хрусту в суглобах. Стимуляц функції кори наднирникіо етимізолом і збільшення концентрап ендогенних глюкокортикоїдів у крові причетне до протизапальні дії цієї методики лікування. Найбільш ефективним г відношенню до клініко-функціональних тестів є тсрапевтични комплекс з включенням кордафену і етимізолу (IV група). П його впливом найбільш істотно зменшуються всі досліджува індекси, суттєво зростає функціональна здатність опорні

•ухового апарату, і це торкається всіх хворих на ДОА з різними иіінічними варіантами. Всі лікувальні комплекси призводять до юрмалізації лабораторних показників — маркерів активності загального процесу: ШОЕ, вмісту сіалсвих кислот, серомукоїду. С-)еактивного білка (Р <0,05).

Вивчення динаміки параметрів ХЛ у хворих на ДОА дозволяє іифсренційовано оцінити діяння різних лікувальних комплексів іа процеси ЗРО і антиоксидантний захист. Під впливом фонової терапії спостерігається незначна відсоткова динаміка параметрів ХЛ, що стосується, насамперед, вмісту гідронерекисів. Тенденція то нормалізації ч.лх показників у більшості випадків не досягає межі вірогідності (Р>0,05). Включення до комплексного лікування кордафену значно підвищує антнрадикальну активність герапії. Цей ефект препарату пов’язаний із і мтністю молекули кордафену вступати в реакцію з активними формами кисню з утворенням малотоксичних радикалів і обривом ланцюга вільнорадикальних реакцій. Спостерігається значне зменшення продукції активних форм кисшо (її; Ио), відновлення потужності АОС (8Ре, Н), зниження окисліованості ліпідів (ltga). Найбільш цінним є те, що суттєве приглушення ПОЛ виявлено при вузликовому ПОА, в II і III стадіях ар грозу, де вихідний рівень параметрів ХЛ був найвищим. Включення до лікування ДОА етимізолу спричиняє істотне покращання показників, що визначають стан АОС — амплітуди сповільненого спалаху і її сгітлосуми. Проте даний терапевтичний комплекс не впливає на рівень гідронерекисів (Ь), а деяке зменшення спонтанної ліиоперокеидації (5о) пов’язано якраз із підвищенням антиоксидан тного потенціалу крові після лікування. IV лікувальний комплекс поєднаї- антирадикальний ефект кордафену із позитивним впливом етіїмізолу на антиоксидантний захист. У хворих на МОА, в І стадії артрозу всі біофізичні параметри нормалізуються, при інших варіантгх ДОА — суттєво покращуються (Р<0,01). Даний лікувальний комплекс виявився найбільш ефективним порівняно з іншими.

Позитивні зрушення в АОС під впливом фонової терапії спостерігали лигіе при МОА, при початкових стадіях ДОА й неуск-ладнепиму перебізі. Більш глибокий дисбаланс в антиоксидантному захисті ця методика не компенсує. Водночас виражений антиоксидантний ефект спостерігається у пацієнтів, що отримували кордафен. Істотне зростання ємності АОС Цп-Гф

зумовлено як стабілізацією показників Ції, так і зменшенням н; сичспості Тф залізом (Р<0,01). Також підвищується САОл пла: ми', збільшуються антиоксидантні властивості тіолів (Г<0,01 Включення кордафену до комплексного лікування сприяє повік му усуненню проявів антиоксидантної недостатпьості при МОА і

І стадії артрозу. Комплексна терапія із застосуванням стимізш. справляє виражений позитивний вплив на АОС тіолових сполу особливо білкових. їх рівень нормалізується у хворих на МО/ безвузликовий ПОА, в І і II стадіях артрочу, без сииошту (Р<0,01 Виявлена дія етимізолу на СГГ пов’язана з індукцією важлнт адаптивних ферментних систем в умовах тривалої д екстремальних факторів на організм, якою є інтенсифікація ВР( Також покращання енергетичних, пластичних і репаратнвні' процесів в сполучній тканині під впливом етимізолу ЗМСІІШ] інтенсивність її дегенерації, тим самим знижуючи вірогіднісі блокування ЯН — груп продуктами її розпаду. У хворих, а отримували комбінацію кордафену і етимізолу, реєстругтьс відновлення антиоксидантної місткості системи Цп-Тф, тіолової спектру, виразне зростання САОА плазми (Р <0,01). Саме цє лікувальний комлекс повністю компенсує прояви антиоксидаїг ної недостатності у хворих на ДОА, і, що особливо цінне,— гір поліартикулярній формі і в фінальній стадії артрозу.

Фонова терапія викликає позитивні зміни лише тих показник РВГ, які характеризують інтенсивність кроьоіюстачанн амплітуди, РІ, АЧП (Р< 0,05). Зменшення запального компонент суглобового синдрому, набряку і запальної інфільтрації в ділян колінних суглобів причетне до збільшення об’ємного кровообігу білясуглсбовій зоні. Найкращі результати виявлені у хворих в стадії. онартрозу, при синовіті, натомість в Ш стадії — шдсутнісі позитивних змін. У пацієнтів, що отримували кордафс відзначається передусім вагоме зниження тонусу судин дрібноп середнього калібру (ДІ, МП), покращання умов притоку кро (Упр), відновлення адекватного кровопостачання уражених су лобів. Ця методика лікування виявилася ефективною в усіх стадЬ гокартрозу. Комплексна терапія з включенням етимізолу такс грунтовно корегус гемодинамічні порушення. Доведена висої дієвість цієї методики ари наявності реактивного синові-(Р<0,01); Гт>т також відіграє роль протизапальний еф^і препарату. Проведене лікування істотно поліпшує показній амплітуди РВГ, РІ, АЧП, Упр, не впливаючи на тонус судин. З

ггосування кордафеиу і етимізолу в лікуванні ДОА виявило високу ефективність такої комбінації щодо регресії патологічних проявів, зафіксованих на РВГ. У хворих в І стадії гонаргрозу і при підсутньому синовіті всі показники РВГ нормалізуються (Р<0,01), в II і III — суттєво покращуються.

Фонова терапія не вплнвас. на мікроциркуляторні зсуви, про шо свідчить відсутність амін парціальних і сумарного КІ (Р>0,05). Комплексна терапія із застосуванням кордафеиу виявила значне діяння па мікроциркуляторле русло: відзначаються достовірна регресія внутрішньосуднпних розладнань, зменшується частота сладж-феномсну, відновлюється нормальна архітектоніка судин. Сумарний КІ зменшується з 3,92-5-0,24 до 1,92 + 0,25 балів (Р<0,05). Нтіімізол також сприяє позитивним змінам в системі мікроциркуляції. Сумарний КІ зменшується у процесі лікування з 3,84 +0.24 до 2,88 + 0,22 балів (Р<0,05). Нзіібільш істотним впливом на мікроциркуляцію, як і слід було чекати, володіє лікувальний комплекс з поєднаним використанням кордафеиу і етимізолу, коли КІ нормалізуються, а якісні ознаки мікро-циркуляції після лікування відповідають ірутіі здорових ос'б (Р<0,01). .

Визначення сироваткового рівня ГАГ до і після лікування дозволяє охарактеризувати ступінь виливу лікувальних комплексів на процеси дегенерації суглобового хряща. Найменший хондропротекторпин ефект спостерігається при проведенні фонової терапії: рівень ГАГ зменшується недостовірно. Найбільшим захисним впливом щодо суглобового хряща володіє етимізол: концентрація ГАГ у процесі лікування змінюється з 4,44 + 0,30 до 3,82 + 0,24 г* 10 "2/л (Р<0,02). Цей ефект пов'язаний із здатністю .ггимізолу стимулювати рспзратишіі і пластичні процеси в тканинах, поліпшувати енергетичний обмін, стабілізувати антиоксидантні системи. Аналогічна дія кордафеиу опосередковується через зменшення генерації активних форм кчешо, припинення їх руйнівної дії на хрящ, відновлення антиоксидантного захисту і покращання регіонарнсго кровообігу й мікроциркуляції. Вміст ГА.Г під виливом терапії з игліочсннлм кордафеиу зменшується з 4,50 + 0,32 до 4,22 + 0,25 г * Ю‘2/л (Р<0,05). Особливо визначний хондропротекторний ефект притаманний лікувальному чомппек-су з поєднаним вихорисгашіям кордафеиу і етимізолу, де рівень

ГАГ п крові знижується з 4,47+0,24 до 3,42 + 0,21 гхІО'2/ (Р<С,02). '

Вивчаючи зміни досліджуваних показників а залежності від на явності чи відсутності ожиріння, встановлено, що надмірна ваг негативно позначається на перебізі ДОА. Огрядність сири4 швидкому прогресуванню дегенеративною процесу, частим папа дам реактивного синовіту, прогресуючому зниженню функціє кальних можливостей. Доведено, що порушення рівноваги оксидазно-антиоксидаитній системі, розладнання локальног кровообігу і мікроциркуляції здебільш різко виражені у.опасисти хворих на ДОА, ніж у пацієнтів з нормальною вагою. Водноча реєструється значно вищий рівень ГАГ в сироватці крові у ци хворих, що вказує на зростання інтенсивності дегенеративног процесу. Хворі на ДОА з надмірною і нормальною вагою тіла ві: являють різну чутливість до проведених лікувальних комплексі Більш швидкий ефект досягається у лікуванні пацієнтів без озна ожиріння. Фонова терапія, окреме застосування кордафену етимізолу в лікувальних методиках призводить до незначної пс зитивної динаміки досліджуваних показників у огрядни пацієнтів, і лише терапевтичний комплекс із застосунанняі кордафену і етимізолу виявляє високу ефективність стосовно ці< категорії хворих.

Таблиця 2. Загальна оцінка лікування хворих на ДОА

Групи хворих Кількість хворих Критерії ефективності

значне' покращання покращання без ефекту

І 27 2 /7,5%/ 18 /66,6%/ 7 /25,9%/

II 31 7/22,6%/ 24 /77,4%/ —

ні; 31 6/19,3%/ 24 /77,4%/ 1 /3,3%/

IV ,31 10/32,3%/ 21 /67,7%/ —

За оцінку безпосереднього ефекту лікування ДОА ми ш користали такі критерії: «значне покращання (зникнення виної в суглобі, явищ синовіту, суглобових болів), «покращання* (змеї

шення ознак синопіту і арта/ИІГі), *без ефекту». Резульїатч ефективності різних лікувальних заходів напеді ні и таблицях 2 і 3.

Таблиця 3.

Відмінності в ефективності лікування ДОА

№ / Групі*, що порівнюються Критерій НІ1ІІІОВІДІІОСТІ /у7-/

1 І-II 16,76*

2 І — III 9,37*

3 І - IV 13,81*

4 II - II! 1,24

5 11-IV 4,58*

6 III- IV 7,44*

Примітка: * - різниці достовірні

Отже, наслідки лікування ДОА залежат:. від його клінічимх варіантів. Встановлено чітку зворотну залежність ефективності терапії від форми, стадії ДОА і наявності ускладнень. В усіх групах більш динамічно реагували на лікування хворі на МОА, в І стадії артрозу, бет сииовіту і ожиріння, тобто ті, п яких патологічні зрушення не булл глибокими, а дія патогенетичних факторів — тривалою. Тим цінніше виявлення ефективного впливу IV лікувального комплексу на досліджувані показники у хворих па ПОА, в ІІ-ІІІ стадіях ДОА, мри наявному реактивному сиповіті і ожирінні.

ВИСНОВКИ

1. При деформуючому остеоартоозі ачптзуегься псрскхсие окислення ліпідіг’., розладнується антиоксидантна система, порушується ршонарннЛ кровообіг і мікрои.иркуг:ящя з розвитком синдрому локальної капііярспрофічної недостатльосгІ,-’ а глибина і стійкість цих розладір корелює з кліні*}«йк<и' варіантами остсоарі розу, зростаючи рідповідпо до Дсго стадії, кількості уражених суглобів і наявності сииовіту.

; 19 ■ ■ ■

2. вивчення параметрі» хемілюмінесценції сироватки кропі, активності антиоксиданті», рівнів глікозаміногліканів, показників реооазографії і коп’юнктивальчої біомікроскопії дозііслиє об’єктивно оцінити порушення п оксидазію-антиохсидантнііі системі, стунінь капіляротросЬічної недостатності, напруженість деструк-тисних процесів у суглобовому хрящі при деформуючому ос-теоартрозі, а визначення цих параметрів п динаміці дає можливість судити про дієвість медикаментозної терапії.

3. Перебігу деформуючого остеоартрозу притаманний статеї’ий диморфізм, який характеризується переважанням ноліартикулнр-ної форми та пузлчкового варіанта артрозу, швидко прогресуючого перебігу, рецидивами енновіту у жінок. Дисбаланс статевих гормонів проявляється гіперестрогенемією на фоні анлрогеїшої і гестагенної недостатності, суттєві зміни якого пов’язані з клінічними варіантами остсоартрозу і статтю.

4. Клінічна симптоматика артрозу, активація вільнора-цикального окислення, глибина антиоксидантного дисбалансу і капіляротрофічної недостатності здебільш виражені у хворих на деформуючий остеоартроз з супутнім ожирінням, іцо є фактором ризику і прогресування недуги.

5. Застосування кордафену в добовій долі 30-60 мг сприяє зменшенню перекислого окислення ліпідів, зростанню антиоксидантних властивостей нлаз.ми крові, покращанню регіонарної ге-модинаміки і мікроциркулчції, зниженню інтенсивності деструктивний процесів у суглобовому хрящі, що позитивно відбивається на дичаміці клінічної симптоматики.

6. Використання етимізолу в комплексній терапії деформуючого остеоартрозу позитивно впливає на антиоксидатний захист, усуваючи прояви його недостатності, покращує локальний кровообіг, діючи на об’емне і пульсове кровокаповнення судин, справчяє виражений, хондропротекторний ефект,

7. Поєднане застосування кордафену і етимізолу має переваги над дієвістю фонової терапії: найбільш істотно знижується інтенсивність перекченого окислення ліпіді», стабілізується функціонування антиоксидантних систем, усуваються прояви капіляротрофічної і антиоксидантної недостатності, сповільнює! ьм

ДегеНераТИВНИЙ Процес В ХРЯІГУ, ЩО СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ПОКрЛ'

шанням клінічних показники і иідчовлешшям функції уражени; суглобів у всіх хворих. ДиниР лікувальний комплекс є найбільн

ефективним серед застосошших методик при поліосгеочртрозі, і'.’ путньому синовіті і ожирінні, в II і III стадіях артрозу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для встановлення характеру і ступеня патологічного процесу, а іт.кож контролі») за ефективністю лікування хворих на деформуючий остеоартроз доцільно застосовувати визначення показників активчості .'штиоксидантного захисту, хемілюмінесценції сироватки крові, ргпон.'фної гемодинаміки, мікроциркуляції, а також вмісту глікозаміногліклнів п сироватці крені.

2. З метою усунення порушень в оксидазно-антиоксидаптній системі і корекції клліляротрофічної недостатності необхідно за-стосовува : :. антагоніст кальцію кордафен •) добовііі дозі 30-60 мг перорально впродовж 15 днів. Для досягнення стійкого ефекту рекомендується проведення повторних щомісячних 10-дешшх курсів даної терапії.

3. З мстою стабілізації функціонування антиоксидантних систем, підвищення їх поту ■ пості, покращання регіонарної ггмоди-наміки, хондропротекції й посилення протизапального впливу слід застосовувати етимізол впродов’/.с 15 дніь за наступною схемою: в перші 5 днів дворазові дом’язеві ін’єкції, надалі — табпеткк в дозі 400 мг/добу. Повторні курси рекомендовано проводити щоквартально.

4. При ноліостеоаргрозі, високих ступенях артрозу, наявному реактивному сииовіті і супутньому ожирінні рекомендується використовувати випробуваний мами лікувальний комплекс з поєднаним прийомом кордафену і етимізол-' як найбільш ефективний для цих категорій хворих.

ПЕРЕЛІК РОБИ, ОПУБЛІКОВАНИХ З ТЕМИ ДИСЕГТАЦІЇ

1. Антиоксидантна система церулоплазмін-трансферип у хворих ча деформуючий остсоартроз // Тези до а .XXVIі обл.на-ук.коиф. молодих пчених-медиків,- Івано-Франківськ, 1992.- С.31.

2. Застосування етимізолу в лікуванні хворі.х на деформуючий остеоартроз // Тези доп.ХХУП обл. наук, ко.чф. молодих вчепих-мсцикіїї.- Івано-Франківськ, 1992,- С.32 (у снівавт.).

21

3. Роль рсовазографічпих дослід жечь в оцінці судинного тонусу при деформуючому остсоартрозі // Тези доп. об;:, наук. конф. молодих вчеїшх-медик'ш- Івано-Франківськ, 1992.- С.73 (У спіпапт.).

4. Ступінчаста реабілітація хворих на деформуючий о> теоартроз // Наук.-практ. конф. «Реабілітація хворих старшого віку з захворюваннями серцсво-суцннної, нерпової систем та онорно-рухового апарату*: Тези доп.- Київ, 1993.- С.25.

5. Порівняльна ефективність різких лікувальних комплексів у хворих на деформуючий остсоартроз // Наук.- практ. конф. «Реабілітація хворих старшого піку з захворюваннями серцево-судинної, нерпової систем іа онорно-рухового апарату*: Тези доп.- Київ, 1993.- С.92 (у снівавт.).

6. Стан оксидазної і антиоксидазної систем у хворих на деформуючий остсоартроз // І Конгрес ревматологів України: Тези дог:.- Тернопіль, 1993.- С.152 (у співавт).

7. Лімфотрсппс введення нестероїдних протизапальних

- препаратів при лікуванні ревматоїдного артриту // І Конгрес

ревматологів України: Тези дон.- Тернопіль, 1993.- С.154 (у гнівант.). .

8. Застосування антагоністів кальцію у хворих па деформуючий остеоартроз // Здоров’я та відтворення народу Прикарпаття.-Івано-Фрапківськ, 1993.- С.27.

9. Антиоксидантна терапія ревматичних захворювань // Здоров’я та відтворення пароду Прикарпаття.- Івано-Франківськ, 1993.- С.73 (у співавт.).

Підп. до друку 10.03.94. Наклад 100