Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Коррекция нарушений агрегатного состояния крови, пероксидации липидов, белков и неограниченного протеолиза при преждевременном разрыве плодных оболочек у беременных женщин

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Одеський державний медичний університет

ШУСТИК РОМАН ПЕТРОВИЧ

• , ^ УДК: 618.345-007.25 і - 02:616.151.5. - 08 - 03

/.

Л'..

Ч'".;

КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ АГРЕГАТНОГО СТАНУ КРОВІ, ПЕРОКСИДАЦІЇ ЛІПІДІВ, БІЛКІВ ТА НЕОБМЕЖЕННОГО ПРОТЕОЛІЗУ ПРИ ПЕРЕДЧАСНОМУ РОЗРИВІ ПЛІДНИХ ОБОЛОНОК У ВАГІТНИХ ЖІНОК

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Одеса - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинської державної медичної академії МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор,

Юзько Олександр Михайлович,

Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

Андрієвський Олександр Георгієвич,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології

кандидат медичних наук, заслужений лікар України, доцент, Хапін Олександр Олександрович,

Базове пологове об’єднання № 1, головний лікар

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра акушерства, гінекології та перинатології МОЗ України, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться «ОМ» 2000 р. 0^2) _ годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м.Одеса, пров. Валіховський, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібл іотеці Одеського державного медичного \ ніверситету МОЗ України (65026, м.Одеса, пров. Валіховський, 3).

Автореферат розісланий «£-&» 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д41.600.01 доктор медичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Розрив оболонок до початку пологової щільності є одним з основних ускладнень перебігу вагітності та пологів призводить до високої перинатальної смертності, а також захворюваності породіль та новонароджених. Розповсюдженість цієї патології іри недоношеній вагітності складає 12,0-37,6% (Бурлев В. А. и др., 1989; Золкова С.И. и др., 1989; Золотухін М.С., 1993), при доношеній іагітності - 15,1-24,4% (Бальїева Ж.3., 1988; Жилко А.Л., 1992;Демина Г.Н., 1-996), що зумовлює велику частоту передчасних пологів (Юзько

З.М. і співавт., 1995; Писарева С.П. 1996). Вирішення проблеми ускладнюється тим, що етіологія передчасного розриву плідних )болонок (ПРПО) багатофакторна, відсутній єдиний погляд на патогенез тактику ведення вагітності та пологів (Діденко Л. В., 1994). Іередчасний розрив плідних оболонок супроводжується порушенням лістемних параметрів гомеостазу, як у вагітної жінки, так і у плоду, "іпоксичний стан, який виникає у жінок при цій патології сприяє штивації процесів ліпопероксидації, що посилює мікроциркудяторні зозлади і сприяє збільшенню ступеня ішемізації тканин (Биленко М.В., 1989). Дисбаланс в системах генерації активних форм кисню і систем штиоксидантного захист}7 порушує перебіг пологів та погіршує стан ювонародженої дитини.

Продукти ліпопероксидації погіршують функціональний стан :удин, сприяють звільненню лізосомальних протеолітичних ферментів, що значно змінює усі найважливіші гомеостатичні параметри організму. Зтже, вибір лікувальної тактики при пологорозрішенні жінок з ПРПО га корекція порушень гомеостазу у матері і дитини потребує комплексної зцінки змін співвідношення про- та антиоксидантів, гемостазу і фібринолізу, інгібіторних і протеолітичних систем, які зумовлюють вибір патогенетичних лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на нормалізацію і стабілізацію параметрів внутрішнього середовища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, гемами. Цисертація є частиною комплексної Державної програми "Проблеми материнства, дитинства та родини в сучасних соціально-економічних умовах України" (№ державної реєстрації 0196 и 018907) і виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинської державної медичної академії.

Мета роботи. Розробити патогенетично обгрунтований комплекс лікувальних заходів щодо корекції порушень гемостазу, ліпо- і протеїно-

пероксидації та протеолізу у вагітних з ПРПО для оптимізації перебігу пологів і покращення стану новонародженої дитини.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

1 .Провести аналіз частоти ПРПО при доношеній вагітності і видів порушень гомеостазу у роділь при даній патології, стан плода та перебіг раннього неонатального періода.

2.Вивчити зміни в системах регуляції агрегатного стану крові і необмеженого протеолізу у роділь з ПРПО.

З .Вивчити стан пероксидного окислення ліпідів і білків у роділь з ПРПО.

4.Провести аналіз стану кислотно-основного гомеостазу, протеолізу, ліпо- та протеїнопероксидації і гемостазу у дітей, які народилися в пологах, ускладнених ПРПО.

5.З’ясувати можливості застосування ербісолу в комплексній корекції порушень гомеостатичних параметрів у вагітних з ПРПО та оцінити його вплив на стан новонародженої дитини.

Наукова новшна одержаних результатів. Вперше встановлені особливості і механізми розвитку порушень регуляції агрегатного стану крові, протеолізу, пероксидації ліпідів і білків у вагітних жінок з ПРПО та вивчено їх вплив на стан новонародженої дитини. Вперше з’ясовано невідому раніше закономірність взаємозв’язку порушень гомеостазу у породіль з ПРПО зі змінами в системах регуляції агрегатного стану крові, кислотно-лужної рівноваги, необмеженого протеоліз}', фібринолізу, пероксидного окислення ліпідів та білків і ферментативного антиоксидантного захисту у новонародженого. Вперше розроблений і впроваджений в клініку патогенетично обгрунтований спосіб комплексного лікування з використанням ербісолу для корекції порушень гемостазу, ліпо- і протеїнопероксидації та протеолізу у вагітних з ПРПО, що покращує перебіг пологів та стан новонародженної дитини.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений і впроваджений в клініку новий спосіб комплексної корекції порушень гемостазу, протеоліз}', ліпо- і протеїнопероксидації дозволяє суттєво покращити перебіг пологів і стан роділь з передчасним розривом плідних оболонок, а також значно знизити ступінь гомеостатичних зрушень у їх новонароджених дітей.

Особистий внесок здобувана. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз літературних джерел. Здобувач оволодів методами досліджень, самостійно виконав біохімічні аналізи, провів набір і обробку фактичного матеріалу, написав всі розділи дисертації, сформував висновки та практичні рекомендації.

з

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослід-кення доповідалися на пленумі акушер-гінекологів України (Чернівці, 1997), на III з’їзді акушер-гінекологів України (Сімферопіль, 1998), підсумкових наукових конференціях співробітників Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1997-1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчику літератури, який нараховує 198 джерел. Робота ілюстрована 61 рисунком та 23 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у 1445 жінок, які були розподілені на дві групи: перша - з фізіологічними пологами (1143 жінок), друга - з фізіологічними пологами і ПРПО (302 жінок).

Основну групу склали 79 роділь, 79 породіль, 80 плодів та 80 новонароджених, яким було проведено спеціальні методи дослідження. Обстеження вагітних проводилось за єдиною схемою, що включала паспортну частину, дані соматичного і акушерського анамнезу, характеристику перебігу вагітності та пологів, стану новонародженого, інфекційних ускладнень. Вагітні обстежувались після відходження вод в першому періоді пологів. Досліджувались: венозна кров породіль, пуповинна кров новонароджених в контрольній та основній групах.

Інтранатальну кардіотокографію проводили на моніторах «Реіаїтопког ВМТ 9141» (Німеччина). Реєстрацію серцевої діяльності плода і токографію проводили зовнішнім методом за допомогою ультразвукового і тензометричного датчиків. Оцінку кардіотокограм проводили за 12-бальною шкалою Кребса.

Сумарну, ферментативну і неферментативну фібринолітичну активність плазми крові визначали за лізисом азофібрину. Протеолітичну активність плазми крові визначали, використовуючи азоальбумін, азоказеїн та азокол (Бітко ІЛсі., Україна). Визначення рС02. р02та рН крові проводили на біологічному мікроаналізаторі “0Р-2Ю/3'’ фірми “Касіеікув” (Угорщина).

Рівень дієнових кон’югатів визначали за методом В.Б.Гаврилова. М .І.Мішкорудної (1983), малонового альдегіду - за методом І.Д.Стальної, Т.Г.Гарішвілі (1977). Активність супероксиддисмутази дослід-

жували за методом С.Чеварі та співавторів (1985), каталази -спектрофотометрично за методикою М.А.Королюк та співавторів (1988), глутатіонпероксидази - за ме тодикою І.Ф.Мещишена (1987). Визначення пероксидної модифікації білків (нейтральні та основні альдегідо- і кетонопохідні) проводили спектрофотометрично на ‘'СФ-44” (Дубинина Е.Е. и др., 1995; Мещишен І.Ф., 1998).

Статобробка отриманих даних проведена на PC IBM 586 за програмою “Excel-7” (Microsoft, США).

Результати досліджень та їх обговорення. Ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів проведений у 1445 жінок, котрі були розподілені на дві групи: перша - з фізіологічними пологами без ПРПО (1143 жінок), друга - з фізіологічними пологами і ПРПО (302 жінок).

Встановлено, що:

1) частота ПРОПО збільшується як у молодих жінок, так і у вагітних віком після 28 років;

2) гестоз другої половини вагітності суттєво збільшує частоту передчасного відходження вод перед строковими пологами;

3) підвищена частота ПРПО при доношеній вагітності спостерігається при загрозі переривання вагітності та тазовому передлежанні плода;

4) при ПРПО кількість ускладнень пологів значно збільшується, що зумовлено приєднанням слабкості пологової діяльності, дефектами відділення та виділення посліду7, патологічною крововтратою, високою частотою кесарських розтинів.

Таблиця 1.

Показники кардіотокограм плодів (x±Sx)

Показішки, що вивчалися Фізіологічні полога І період п=30 Фізіологічні пологи і ПРПО І період п=20 Р

Середній базальний ритм, пошт/хв 134,8±1,18 134±2,31 Р>0,05

Амплітуда миттєвих осциляцій, пошт/хв 11,46±0,53 10,65±1,01 Р>0,05

Кількість осциляцій за 1 Охв Н,13±0.24 7,7±0.41 Р>0,05

Кількість акцелерацій за 10 хв 3,97±0,27 2,55±0,4І Р<0,01

Рухи плода за Юхв 5,33±0,24 3.75±0.48 Р<0.01

Оцінка КТГ у балах 10,87±0,21 9,3±0,34 Р<0.001

Примітка: р - ступінь вірогідності різниць показників в порівнянні з контролем.

Для оцінки внутрішньоутробного стану плода було проведено сардіотокографічні дослідження, результати яких наведені в таблиці І.

Аналізуючи отримані дані, зазначимо, що при доношеній вагітності

і жінок з ПРПО:

1) при моніторінговому контролі стану плода спостерігається зменшення кількості акцелерацій;

2) відзначається значне (більш 70%) і вірогідне (р<0,001) зменшення рухів плода;

.3) на 5 хвилині позаутробного життя дитини середня сума балів за шкалою Апгар суттєво знижується.

У жінок з передчасним розривом плідних оболонок рН крові знижувався, що супроводжувалося зменшенням парціального тиску кисню за збільшенням рС02. У дітей, які народилися у жінок з передчасним розривом плідних оболонок, також спостерігалося зменшення рН крові і парціального тиску кисню та збільшення вмісту у крові вуглекислого газу.

У жінок з передчасним розривом плідних оболонок спостерігалося незначне збільшення інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів: рівень малонового альдегіду в плазмі крові зростав на 77% за відсутністю адекватної реакції з боку ферментів антирадикального захисту - активності супероксиддисмутази, каталази і глутатіон-пероксидази достовірно не змінювалися.

Підвищення вмісту в плазмі крові малонового альдегіду практично не впливало на стан пероксидної модифікації білків: концентрації в плазмі крові нейтральних та основних альдегідо- і кетонопохідних мали лише слабку тенденцію до підвищення (відповідно: 12,92±1,86 Е264/мл та 13,07±1,94 Е393/мл в контролі і 13,77±2,06 Е264/мл та 14,12±2,44 Ези/ мл у жінок з передчасним розривом плідних оболонок).

Інтенсивність протеолітичної деградації в плазмі крові низькомолекулярних білків, високомолекулярих протеїнів і колагену у жінок з передчасним розривом плідних оболонок також відповідала контрольним даним, хоча плазмова концентрація білка мала тенденцію до зниження.

У новонароджених від матерів з ПРПО спостерігалися більш суттєві зміни пероксидного окиснення ліпідів. Так, при оцінці загальної здатності ліпідів плазми пуповинної крові до Н,02-індукованого окиснення, встановлено збільшення її хемілюмінесценції на 84,75% : 63,47±5,25 мВт в контролі та 117,26±10,73 мВт у новонароджених від матерів з передчасним розривом плідних оболонок (р<0,()01).

б

Ре2+-індукована хемілюменесценція, яка відображає накопичення ліпідних гідроперекисей, у новонароджених від матерів з передчасним розривом плідних оболонок була в 1,84 рази більшою за контрольні дані: 0,075±0,006 мВт в контролі та 0,138±0,014 мВт при передчасному розриві плідних оболонок (р<0,001). При цьому вміст в плазмі крові дієнових кон’югатів зростав на 47,46% (0,059±0,003 та 0,087±0,003 мкмоль/г білка, відповідно; р<0,001), а концентрація триєнових кон’югатів і дієнокетонів підвищувалася на 43,09% (0,246±0,025 та 0,352±0,038 Е27{/мл, відповідно; р<0,05).

Вміст малонового альдегіду в плазмі крові новонароджених від матерів з передчасним розривом плідних оболонок мав значну тенденцію до підвищення (0,683±0,068 мкмоль/г білка в контролі та 0,832±0,111 мкмоль/г білка при передчасному розриві плідних оболонок).

Слід зазначити, що в пуповинній крові новонароджених від жінок з передчасним розривом плідних оболонок з’являються кінцеві продукти пероксидного окиснення ліпідів (0,018±0,007 Е400/мл), які при фізіологічних пологах були відсутні. Зміни системи ферментативного антиоксидантного захисту характеризувалися компенсаторним підвищенням активності супероксиддисмутази на 38,59%: 0,12.7±0,005 од/мг білка/хв в контролі та 0,176± 0,012 од/мг білка/хв при передчасному розриві плідних оболонок, р<0,001).

Активність каталази мала тенденцію до збільшення (0,994±0,081 та 1,104±0,063 мкмоль Н202/мг білка/хв, відповідно), в той час як інтенсивність глутатіонпероксидазної реакції знижувалася в 3,56 рази (1,78±0,39 та 0,50±0,03 СБН/мг білка/хв, відповідно, р<0,01)

Інтенсифікація процесів ліпопероксидації супроводжувалася підвищенням пероксидної модифікації білків: вміст в плазмі крові нейтральних та основних альдегідо- і кетонопохідних зростав на 72,61 та 58,87%, відповідно: 7.96±1,08 Е264/мл та 9,75±1,26 Е393/мл в контролі

1 13,74±1,96 Е 64/мл та 15,49±1,82 Е393/мл у жінок з передчасним розривом плідних оболонок (р<0,01).

Збільшення інтенсивності пероксидного окиснення білків призводило до зростання протеолітичної деградації низькомолекулярних білків і колагену (табл. 2): лізис азоальбуміну зростав майже в

2 рази, а неензиматичний розпад азоколу підвищувався на 94%. В той же час, з боку показників лізису високомолекулярних білків вірогідних змін не спостерігалося. Зазначимо, що при цьому відбувалося зниження вмісту білка в плазмі крові на 32%.

Таблиця 2

Характеристика стану необмеженого протеолізу в плазмі крові у новонароджених від жінок з передчасним розривом плідних оболонок ______________________________(х±Бх)____________________________

Показники, що вивчалися Нормальні пологи (контроль) п=30 Передчасний розрив плідних оболонок п=20

Лізис азоальбуміну, 0,573±0,037 1,005±0,103

Ефи/мл/год р<0,001

Лізис азоказеїну, Е^/мл/год 1,361±0,042 1,268±0,052

Лізис азоколу, 0,080±0,010 0,155±0,009

Е440/ші/год р<0,001

Білок плазми крові, 69,59±2,46 47,62±1,94

г/л р<0,001

Примітка: р - ступінь вірогідності різниць показників в порівнянні з контролем; п - число спостережень

У жінок з передчасним розривом плідних оболонок спостерігалося підвищення загального потенціалу гемокоагуляції, про що свідчило скорочення часу рекальцифікації плазми крові на 23% при зменшенні активованого парціального тромбопластинового часу в 1,5 рази. При цьому протромбіновий час скорочувався на 25%, а тромбіновий час знижувався в 1,5 рази. Відсоток адгезивних тромбоцитів зростав в 1,6 рази, індекс спонтанної агрегації тромбоцитів - в 1,3 рази.

Потенціальна активність плазміногену у жінок з передчасним розривом плідних оболонок дещо знижувалася. Спостерігалося суттєве пригнічення Хагеман-залежного фібринолізу - коалин-індукований час лізису фібринових згустків збільшувався в 1,5 рази. Активність антиплазмінів при цьому не змінювалася, а концентрація фібриногену в плазмі крові знижувалася на 27%.

При передчасному розриві плідних оболонок спостерігалося дворазове зменшення сумарної фібринолітичної активності плазми крові. При цьому інтенсивність нефермектативного фібринолізу знижувалася на 48%, а ферментативний лізис фібрину зменшувався на 53%. Отже, крім загального зниження фібринолітичної активності плазми крові відбувалося порушення структури сумарного фібринолізу.

Слід зазначити низький рівень активності антитромбіну III. що спостерігалося за підвищення вмісту в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономеру на 83% і збільшення плазмової концентрації продуктів деградації фібрин-фібриногену в 2,2 рази.

Таблиця З

Характеристика загального потенціалу гсмокоагуляції у жінок з передчасним розривом плідних оболонок (х±8х)

Показники, що вивчалися Нормальні пологи (контроль) п=30 Передчасний розрив ллідшіх оболонок п=20

Час рскальцифікації, с 98,3215,40 75,61±б,83 р<0,01

Активований парціальний тромб опластиновий час, с 48,71±3,18 32,18±2,95 р<0,001

Пропгромбіновий час, с 14,7510,58 11,0610,27 р<0,001

Тромбіновий час, с 16,5310,14 10,74±1,22 р<0,001

Відсоток адгезивних тромбоцитів, % 8,64±0,99 13,46±1,08 р<0,01

Індекс спонтанної агрегації тромбоцитів, % 52,41±3,32 69,25±4,14 р<0,01

Потенціальна активність плазміногену, хв 14,9б±1,22 16,4011,35

Хагеман-залежний фібриноліз, хв 11,45± 1,13 І7,28±1,52 р<0,01

Антиплазміїш, % 117.43±6,25 120,3317,94

Концентрація фібриногену в плазмі крові, г/л 4,55±0,3б 3,31±0,28 р<0,01

Сумарна фібринолітична активність, Е44о/мл/год 2,49±0,40 1,24±0,10 р<0,05

Неферментативна фібринолітична активність, Едад/мл/год 1,3210,24 0,69±0,04 р<0,05

Ферментативна фібринолітична активність, Е440/мл/год 1,1710,21 0,5510.06 р<0,05

Активність антитромбіну III, % 83,55±7,48 62,1915,27 р<0,05

Концентрація в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономєру, мг/л 3,92+0,31 7,Ібі0.82 р<0,001

Концентрація в плазмі крові продуктів деградації фібрин/фібриногену, мг/л % 4.1б±0,32 9,0510,97 р<0,001

Активність XIII фактору, % 91,6514,86 80.1313,00 р<0,05

Примітка: р - ступінь вірогідності різниць показників в порівнянні з контролем:

п - число спостережень

Поряд зі зниженням активності фібринстабілізуючого фактору цс свідчить про початок процесів внутрішньосудинного згортання крові,При загальній оцінці змін регуляції агрегатного стан)' крові у дітей, що народилися у жінок з передчасним розривом плідних оболонок, слід зазначити активацію

громбоцитарно-судинного гемостазу і збільшення швидкості утворення громбіну за внутрішнім шляхом згортання крові, що при зниженні іротизгортаючої здатності крові і низькому фібринолітичному потенціалі зикликає внутрішньо судин ну гемокоагуляцію, ознаками якої є збільшення змісту в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономеру і продуктів деградації фібрин/фібриногену за зниження активності антитромбіну III і XIII (іактору коагуляціїного гемостазу.

На підставі встановлених клінічних змін та виявлених порушень у системах первинного і коагуляційного гемостазу, фібринолізу, необмеженого протеолізу, пероксидного окислення ліпідів і білків та даних літератури щодо застосування ербісолу, якгепатопротеїсгору, ретрату та антиоксиданту, який не є токсичним, не викликає побічних ефектів і не має тератогенної дії, розроблений лікувальний комплекс з використанням ербісолу для корекції порушень агрегатного стану крові, пероксидації ліпідів і білків та зниження необмеженного протеолізу при передчасному розриві плідних оболонок у вагітних жінок.

Роділі з передчасним розривом плідних оболонок були розподілені на 2 групи: перша - 20 жінок, які отримували звичайне стандартне лікування (глюкоза 5% - 400 мл, курантіл - 2 мл, вітамін С 5% - 4 мл, що вводилися внутрішньовенно крапельно) і друга - 29 жінок з фізіологічними пологами і передчасним розривом плідних оболонок, які поряд із стандартним лікуванням отримували ербісол (через 2 год після ПРПО, по 2,0 мл внутрішньом’язево, двічі, через 4 год).

Тривалість пологів у першій групі жінок складала 527,75±62,70 хв, в другій - 386,74±3 6,28 хв (р<0,05). Крововтрата більше 500 мл в першій групі зустрічалася у 25,00±4,47% випадків, у другій групі - 24,13±5,3 8% (кесарський розтин в першій групі - 5 випадків, в другій - 7 випадків). Хоріоамніоніт за даними патогістологічного дослідження плаценти в першій групі був діагностований у 75,00±2,16% жінок, в другій - у 48,27±1,72% (р<0,001). Субінволюція матки в першій групі жінок становила 40,00±2,45% випадків, в другій - 34,48±1,64% (р>0,05).

Застосування ербісолу в комплексній корекції порушень гомеостазу у жінок з ПРПО суттєво впливало на стан пероксидного окиснення ліпідів. Рівень в плазмі крові дієнових кон’югатів в плазмі крові зменшувався на 28% (0.090±0,004 мкмоль/г білка без застосування ербісолу та 0,065±0,003 мкмоль/ г білка при застосуванні ербісолу, р<0,001) і мав тенденцію до зниження відносно контролю (0,095±0,022 мкмоль/г білка; р>0,05). Вміст в плазмі крові малонового альдегіду під впливом ербісолу зменшувався в 1,4 рази (1,131 ±0,069 та 0,822±0,059 мкмоль/г білка, відповідно, р<0,01) і не відрізнявся від контрольних (0,742±0.078 мкмоль/г білка) даних.

Лізис азоальбуміну під впливом комплексного лікування з використанням ербісолу вірогідно не змінювався: 0,870±0,063 Е440/мл/год в контролі, 0,874±0,138 Е440/мл/год без застосування ербісолу та 0,776±0,110 Е440/мл/гол при включенні ербісолу в лікувальний комплекс. Проте ербісол зменшував лізис азоказеїну відносно контрольних даних - відповідно: 1,480±0,036, 1,374±0,145 (р>0,05) та 1,358±0,049 Е440/мл/год (р<0,05). Лізис азоколу при застосуванні ербісолу був в 2,7 рази нижчим за контроль (р<0,001) та на 58,28% меншим (р<0,001), ніжу жінок, які отримували звичайне літання (відповідно: 0,063±0,005,0,172±0,027та0,151±0,018Е440/мл/год). .

Зміни необмеженого протеолізу під впливом ербісолу сприяли підвищенню плазмової концентрації білка: його вміст в плазмі крові зростав на 25% (54,73±3,50 г/л без застосування ербісолу та 68,51±32,23 г/л при використанні ербісолу в лікувальному комплексі, р<0,01).

Зменшення інтенсивності необмеженого протеолізу було зумовлено пригніченням процесів пероксидної модифікації білків: вміст в плазмі крові альдегідо- і кетонопохідних протеїнопероксидації основного характеру під впливом ербісолу знижувався на 40% (13,77±2,06 Е264/мл при звичайному лікуванні та 8,3 2±0,91 при застосуванні ербісолу, р<0,02) і був на 3 6% нижчим (р<0,05) за контрольні дані (12,92±1,86 Е264/мл), що супроводжувалося значною тенденцією до зменшення в плазмі крові рівнів нейтральних альдегідо- і кетонопохідних пероксидної деструкції білків (14,12±2,44, 9,18±0,85 та 13,07±1,94 Е393/мл, відповідно).

Зміни плазмового фібринолізу під впливом ербісолу у жінок з передчасним розривом плідних оболонок характеризувалися триразовим зростанням (р<0,001) сумарної фібринолітичної активності, яка перевищувала контрольний рівень на48% (р<0,05): 2,49±0,40 Е440/мл/годв контролі, 1,24±0,10 Е440/мл/год без застосування ербісолу та 3,68±0,25 Е440/мл/год при включенні ербісолу в комплексне лікування. Застосування ербісолу в комплексному лікуванні жінок з передчасним розривом плідних оболонок призводило до підвищення неферментативної фібринолітичної активності плазми крові з 0,69±0,04 до 1,96±0,13 Е440/мл/год(р<0,001), внаслідок чого неферментативний фібриноліз перевищував контрольні дані (1,32±0,24 Е440/мл/год) на 48% (р<0,01). Ферментативна фібринолітична активність зростала з 0,55±0,06 до 1,72±0,12 Е440/мл/год (р<0,001) і перевищувала рівень контролю (1,17±0,21 Е4Й/ мл/год) майже в 1,5 рази (р<0,05).

Таким чином, застосування ербісолу в комплексному дістанні порушень гомеостазу у жінок з передчасним розривом плідних оболонок знижує інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів і пероксидної модифікації білків, що супроводжується зменшенням протеолітичної деградації високомолекулярних протеїнів і колагеназної активності крові та підвищенням вмісту в плазмі крові білка.

При порівнянні кардіотокограм плодів, жінок І та II груп, відмічалося , що середній базальний ритм в І групі становив 134±2,31 поштовхів в хв (в лах, згідно таблиці Кребса, по даному показнику 1,65±0,11), в II групі 7,33± 1,2 поштовхів в хв (в балах, згідно таблиці Кребса, по даному показнику )7±0,03 при р<0,01). Амплітуда миттєвих осциляцій в І групі становила ,65±1,01 поштовхів в хв; в II групі - 11,3±0,36 (відповідно в балах: 1,6±0,11 І групі та 1,93±0,04 в II групі при р<0,01). Частота осциляцій на рдіотокограмі плодів роділь І групи, котрі отримували стандартне комплексне кування, була на рівні 7,7±0,41; в. II групі (стандартне лікування + ербісол) -)6±0.36. Кількість акцелерацій за 10 хв в І групі становила 2.55±0,41; в II упі 3,70±0,34 (в балах по шкалі Кребса 1,2±0,16 у І групі та 1,56±0,09 - у угій групі; р<0,05). Показники кількості децелерацій в І та II групах актично не відрізнялися. Проте, на відміну від даних І груші (3,75±0,48), в групі рухи плоду за 20 хв збільшувалися на 72,1%, що становило 5,2±0,21 <0,01) (в балах за шкалою Кребса по даному показнику 1,45±0,18 та 1,83±0,06 цповідно, р<0,05). Загальна оцінка кардіотокограми плодів в балаху першій упі становила 9,3±0,34; в другій - 10,7±0,16 (р<0,001), що свідчить про жращення внутрішньоутробного стану плода. При порівнянні стану івонароджених за шкалою Апгар встановлено: І група - на першій хв життя г,1±0,1, нап’ятій хв -7,4±0,13; II група - 7,13±0,11 та7,96±0,11, відповідно <0,01). '

У новонароджених дітей, матері яких отримували лікувальний комплекс :рбісолом, рівень в пуповинній крові Н202-індукованої хемілюмінесценції еншувався в 1,7 рази і дорівнював контрольним даним. Це свідчить.про те,

о ербісол зменшує здатність ліпідів плазми крові до переокиснення. тенсивність Ре2+-індукованої хемілюмінесценції також знижувалася (на 41%) не відрізнялася від контрольного рівня. Вміст в плазмі крові триєнових н’югатів і дієнокетонів зменшувався під впливом комплексної терапії з стосуванням ербісолу на 34%, але плазмова концентрація малонового ьдегіду залишалася високою. Слід зазначити відсутність в плазмі пуповинної ові новонароджених, матері яких отримували ербісол, кінцевих продуктів попероксидації.

Пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів супроводжувалося ірмалізацією інтенсивності пероксидної модифікації білків - рівні в плазмі юві нейтральних та основних альдегідо- і кетонопохідних пероксидної ідифікації білків зменшувалися відповідно на 35 та 41%, що су про в одівало ся зниженням лізису високомолекулярних білків і пригніченням лагеназної активності крові на 36%. Внаслідок зменшення протеолітичної струкції високомолекулярних білків і колаген)' концентрація білка в плазмі юві підвищувалася на 32%.

Особливих змін після призначення ербісолу зазнавав плазмови фібриноліз. Сумарна фібринолітична активність збільшувалася в 3,32 раз: неферментативний фібриноліз - в 3,08 рази, а ензиматичний лізис фібри зростав в 3,66 рази. Усі характеристики плазмового фібринолізу значь перевищували контрольні дані. Крім того, відбувалася нормалізація структур сумарної фібринолітичної активності пуповинної крові.

Таким чином, застосування ербісолу в комплексній корекції гомеї статичних порушень у жінок з передчасним розривом плідних оболонс викликає у їх новонароджених зниження інтенсивності пероксидної окиснення ліпідів і білків, сприяє нормалізації протеолітичної активное плазми крові та підвищує її фібринолітичні властивості.

Призначення ербісолу жінкам з передчасним розривом плідних оболонс призводило до покращення часових параметрів згортання крові, и характеризують внутрішній механізм утворення протромбіназного комплекс час рекальцифікації збільшувався в 1,2 рази (75,61±6,88 сек при звичайне лікуванні та 90,13± 1,74 сек при застосуванні ербісолу, р<0,05) і не відрізняві (р>0,05) від контрольних (98,32±5,40 сек) даних. Активований парціальн тромбопластиновийчас зростав в 1,3 рази (відповідно: 32,18±2,95 та41,25±2,( сек, р<0,02), але залишався меншим (р<0,05) закотрольний (48,71±3,18 се рівень. Протромбіновий час під впливом ербісолу дещо подовжуваві (11,06±0,27 сек при звичайному лікуванні та 12,10±0,23 сек при застосуван ербісолу, р<0,01), проте залишався в 1,2 меншим (р<0,001), ніж у жін< контрольної групи (14,75±0,5 8 сек), що вказує на збереження високої активное механізмів тромбіногенезу за зовнішнім шляхом згортання крові. Призначені ербісолу викликало збільшення тромбінового часу у жінок з передчасні розривом плідних оболонок в 1,3 рази (відповідно: 10,74±1,22 та 14,27±0,і сек, р<0,02) і значно наближало цей показник до контрольних (16,53±0,14сс р<0,01) даних. ,

Ербісол суттєво впливав на стан тромбоцитарно-судинного гемоста' адгезивна здатність тромбоцитів значно знижувалася (13,46±1,08% п] звичайному лікуванні та 7,53±0,84% при застосуванні ербісолу; р<0,001) і відрізнялася (р>0,05) від контрольного (8,64±0,99 %) рівня, так само, як і інде спонтанної агрегації тромбоцитів (відповідно: 69,25±4,14 та 48,503,71' р<0,001; в котролі - 52,41±3,32%).

Таким чином, застосування ербісолу у жінок з передчасним розриві плідних оболонок сприяє зниженню активності механізмів внутрішнього шля коагуляційного гемостазу, практично не впливає на інтенсивність тромбії генезу за зовнішнім шляхом згортання крові, нормалізує фібриногене' адгезивно-агрегаційні властивості тромбоцитів.

Ербісол не впливав на потенційну активність плазміногену (16,40±1,35 при звичайному лікуванні та 15,65±1,34 хв при застосзтзанні ербісолу; 0,05), але в 1,6 рази підвищував інтенсивність Хагеман-залежного зринолізу (відповідно: 17,28±1,52 та 10,920,97 хв; р<0,001), яка сягала їтрольного (11,45±1,13 хв;) рівня.

Застосування ербісолу у жінок з передчасним розривом плідних оболонок гтєво впливало на фібринолітичний потенціал плазми крові: сумарна зринолітична активність зростала в 2,54 рази (1,24±0,10 Е440/мл/год при дчайному лікуванні та 3,15±0,22 Е440/мл/год при застосуванні ербісолу; 0,001) і була дещо вищою (р>0,05) за контрольний (2,49±0,40 Еш/мл/год) ієнь, неферментативний фібриноліз знижувався в 2,30 рази (відповідно: і9±0,04 та 0,30±0,05 Е440/мл/год; р<0,001) і був в 4,40 рази нижчим (р<0,001), к в котролі (1,32±0,24 Е440/мл/год), а інтенсивність ензиматичного лізису зрину підвищувалася в 5,18 рази (відповідно: 0,55±0,06 та 2,85±0,21 Еио/ /год; р<0,001) і перевищувала контрольні дані (1,17±0.21 Еш/мл/год) в 2,44 іи(р<0,001).

Під впливом ербісолу у жінок з передчасним розривом плідних оболонок ібувалося підвищення активності антитромбіну III (62,19±5,27% при ічайному лікуванні та 78,62±6,15% при застосуванні ербісолу; р<0,05) актично до контрольного рівня (83.55±7,48%; р>0,05), проте збільшення тивності фібринстабілізуючого фактору не мало певного ступеня стовірності (відповідно: 80,13±3,00 та88,49±3,60%; р>0,05).

Концентрація в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономерупри ;тосуванні ербісолу знижувалася на 26% (7,16±0,82 мг/л при звичайному ;уванні та 5,29±0,47 мг/л при застосуванні ербісолу; р<0,05), але залишалася іьшою (р<0,02) за контрольні величини (3,93±0,3 1 мг/л) на 34,95%. іазмовий рівень продуктів деградації фібин/фібриногену у жінок з редчасним розривом плідних оболонок, яким призначали ербісол, еншувався на 41% (відповідно: 9,05±0,97 та 5,31±0,40 мгл; р<0,001), проте к був вищим за контроль (4,16±0,32 мг/мл) на 28% (р<0,05).

У дітей, що народилися у жінок з передчасним розривом плідних олонок, які отримували ербісол, час рскальцифікації збільшувався в 1,7рази ),45±6,12 секпри звичайному лікуванні та 136,78±4.22 сек при застосуванні зісолу; р<0,001)і не відрізнявся від контрольних (141.23±3,95 сек; р>0,05) них. Активований парціальний тромбопластиновий час подовжувався в 1,7 зи (відповідно: 26,34±1,93 та 44,53±3,28 сек; р<0.001; п=45) і також [повідав контрольному (49,61±3.28 сек; р>0,05; п=30) рівню. Протромбі новий с скорочувався на 34% (30,92±3,47 сек при звичайному лікуванні та ,37±2,08 сек при застосуванні ербісолу; р<0,01) і б)тв дещо вищим (р>0,05) нтрольних (16,44±1,19 сек) величин. Тромбіновий час зменшувався в 1,8

рази (відповідно: 29,25±1Д4 та 16,50±0,92 сек; р<0,001) і практич дорівнював даним контролю (14,38±0,86 сек; р>0,05). Відсоток адгсзивн тромбоцитів знижувався в 1,8 рази (14,58±1,36% при звичайному лікуванні 8,28±0,85% при застосуванні ербісолу; р<0,001) і був навіть дещо нижчі (р>0,05) за контрольний (9,75±0,90%) рівень. Індекс спонтанної агрега тромбоцитів зменшувався в 1,5 рази (відповідно: 81,66±6,59 та 53,41±4,62 р<0,0()1) і відповідав контрольним (52,82±4,17%) даним.

Потенційна активність плазмі ногену збільшувалася в 1,4рази(33,85±2, хв цри звичайному лікуванні та 24Д5±1,66 хв при застосуванні ербісо. р<0,01) - практично до контрольного (25,38±1,74 хв) рівня, а інтенсивніс Хагеман-залежного фібринолізу підвищувалася на 19% (відповідно: 31,43±2, хв 25,32±1,74 хв; р<0,05), але залишалася дещо нижчою (р>0,05) за контролі (22,94±1,53 хв) дані.

У новонароджених, матері яких з приводу передчасного розриву плідн оболонок отримували ербісол, сумарна фібринолітична активність плазми крі зростала майже вдвічи (1,22±0,16 Е440/мл/год при звичайному літанні 2,24±0Д4 Е440/мл/год при застосуванні ербісолу; р<(),001) і перевищувг (р<0,001) контрольні величини (1,00±0,13 Е440/мл/год) в 2,24 рази. Нефермен тивна фібринолітична активність, навпаки, зменшувалася (відповідно: 0,65±0. та 0,26±0,03 Е4И/.мл/год; р<0,001) і була на 47% нижчою (р<0,01) за дані контро (0,49±0,07 Е440/мл/год). Інтенсивність ензиматичного лізису фібрина зростал 3,5 рази (відповідно: 0,56±0,08 та 1,98±0Д2 Е440/мл/год; р<(),001) і була в : разивищою (р<0,001),ніжв контролі(0,51±0,06 Е440/мл/год).

Антитромбіну III в плазмі крові зростала в 1,2 рази (58,56±4Д9% г звичайному лікуванні та 71,82±3,10% при застосуванні ербісолу; р<0,02) і відрізнялася від контрольного (75,28±3,61%) рівня. Активність фібринста лізуючого фактору також збільшувалася (відповідно: 71,83±4,38 93,71±5,26%; р<0,01) і дорівнювала контролю (95ДЗ±6,22%).

Концентрація в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономі знижувалася в 2,8 рази (6,59±0,70 мг/л при звичайному лікуванні та 2,36±0 мг/л при застосуванні ербісолу; р<0,001) і вірогідно від контрольних вели1 (1,88±0Д5 мг/л) не відрізнялася. Вміст в плазмі крові продуктів деградс фібрин/фібриногену також знижувався (7,91±0,65 мг/л при звичайне лікуванні та 2,75±0,23 мг/л при застосуванні ербісолу; р<0,0() 1), але залиша вищим (р<(),05) за контрольні (2,06±0Д9 мг/л) дані.

Таким чином, у дітей, що народилися у жінок, які з приводу передчасн розриву плідних оболонок отримували ербісол, надмірної актива тромбоцитарно-судинного гемостаза і механізмів активації протромбіназн комплексу за внутрішнім шляхом не відбувалося, а збільшення коагуляційн потенціалу крові за зовнішніми механізмами тромбоутворення супров

валося активацією ензиматичного лізису фібрину за високого проти-ртаючого потенціалу.

Отже, використання антиоксидантних, репаративних та імуномоду-ючих властивостей ербісолу запобігало порушенням гомеостатичних заметрів у жінок з передчасним розривом плідних оболонок та їх юнароджених дітей.

ВИСНОВКИ

1 .У вагітних з передчасним розривом плідних оболонок збільшена ;тота ускладнень в пологах, що зумовлено слабістю пологової' [льності, патологічною крововтратою та збільшенням кількості :арських розтинів. Субінволюція матки спостерігалося в 1,7 разів ;тіше ніж при фізіологічних пологах.

2.При пологах, ускладнених передчасним розривом плідних злонок, відмічалося погіршення внутрішньоутробного стану плода, а аньому неонатальному періоді - зниження адаптаційно-компенсатор-х реакцій організм}' новонародженої дитини з порушенням параметрів :лотно-лужного гомеостазу і регуляції агрегатного стан5г крові.

3.У породіль з передчасним розривом плідних оболонок та їх вонароджених дітей розвивався респіраторно-метаболічна форма ;темного декомпенсованого ацидозу за зниженням р02 та підвищен-и рС02 венозної крові.

4.У породіль з передчасним розривом плідних оболонок в ранньому :ляпологовому періоді відбувалося помірна активація пероксидного иснення ліпідів, що супроводжується збільшенням інтенсивності збмеженого протеолізу в плазмі крові.

5.У дітей, що народилися у жінок з передчасним розривом плідних олонок значно зростала генерація активних форм кисню, активува-зя процеси ліпопероксидації і пероксидної модифікації білків плазми зві, що збільшувало інтенсивність плазмового протеолізу з розвитком гопротеїнемії.

6.Зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у породіль з редчасним розривом плідних оболонок та їх новонароджених дітей рактеризувалися активацією механізмів внутрішнього шляху >ртання крові, зниженням протикоагуляційного потенціалу і пригні-чням ферментативного лізису фібрину, що супроводжувалося збільше-я.м адгезивно-агрегаційної здатності тромбоцитів.

7.Застосування ербісолу в комплексному лікуванні вагітних з редчасним розривом плідних оболонок знижувало інтенсивність роксидного окиснення ліпідів і білків, сприяло нормалізації хроно-

метричних параметрів гемокоагуляції, підвищувало активність ант тромбіну III, збільшувало інтенсивність ферментативного плазмово фібринолізу за зменшенням прокоагуляційної активності тромбоциті що покращувало функціональні характеристики стану новонароджени

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

]. Групи ризику виникнення передчасного розриву плідні оболонок вагітних жінок. // Проблеми екології та медицини. - 1998 Т.2, №3-4. - С. 33-34 (співавт. Бегаль Л.В., Андрієць О.А., Лакус Н.М., Бакун О.В.)

2. Роль передчасного розриву плодових оболонок та урогенітальг інфекції у розвитку гнійно-септичних ускладнень у породіль новонароджених // Буковинський медичний вісник. - 1998. - №3-4 С. 19-23 (співавт. Лакуста Н.М., Шевчук 1.1.)

3. Ведення вагітності та пологів при передчасному розриві плідн оболонок//ПАГ. - 1998,-№4. -С. 118- 122 (співавт. Бегаль Л.В., Лакус Н.М., Андрієць О.А.)

4. Кесарський розтин та передчасний розрив плідних оболонс дві проблеми - одне вирішення. // Збірник наукових праць. Сімферополь. - 1998. - С. 403-405 (співавт. Юзько О.М., Лаптєва Т. Андрієць О.А., Бегаль Л.В., Лакуста Н.М., Затірко А.Ф., Ходан А.І.)

5. Сучасні аспекти ведення вагітності та пологів з передчасні розривом плодових оболонок. // Хист. - Чернівці. - 1997. - С. 228-2 (співавт. Юзько О.М., Лаптєва Т.А., Андрієць О.А., Бегаль Л.В., Лакус Н.М., Ходан А.І.)

6. Застосування обзідану для збудження та лікування слабкої пологової діяльності у роділь з передчасним розривом плідних оболон при недоношеній вагітності. // Невиношування вагітності. - К. - 199' С. 429-431. (співавт. Андрієць О.А., Ходан А.Г., Приходько С.Д.)

7. Деякі аспекти слабкості пологової діяльності у роділі передчасним розривом плідних оболонок. // Актуальні питан акушерства та гінекології. - Чернівці. - 1997. - С. 17-19 (співа Приходько С.Д., Бегаль Л.В.)

8. Можливість корекції аномалій пологової діяльності бет адреноблокатором обзіданом. // Актуальні питання акушерства гінекології. - Чернівці. - 1997,- С. 19-20 (співавт. Приходько С. Лакуста Н.М.)

9.Профілактика післяпологових інфекційних ускладнень у жіно передчасним розривом плідних оболонок. // Актуальні питання акушере та гінекології. - Чернівці. - 1997,- С. 30-31 (співавт. Лакуста Н.М.)

АНОТАЦІЯ

Шустик Р.П. Корекція порушень агрегатного стану крові, зоксидації ліпідів, білків та необмеженого протеолізу при перед-;ному розриві плідних оболонок у вагітних жінок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних •к по спеціальності 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Одеський зжавний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2000.

Захищається дисертаційна робота та 9 наукових праць, які містять омості про агрегатний стан крові, пероксидацію ліпідів, білків та обмежений протеоліз при передчасному розриві плідних оболонок у вагітних різного віку з передчасним розривом плідних оболонок та 80 новонароджених, а також розроблений метод корекції цих зушень. Контролем були дані обстеження у ЗО вагітних з фізіологіч-м перебігом пологів.

У породіль з передчасним розривом плідних оболонок та їх зонароджених дітей розвивається системний ацидоз за зниженням

2 та підвищенням рС02 венозної крові; в ранньому післяпологовому >іоді відбувається помірна активація пероксидного окиснення ліпідів, супроводжується збільшенням інтенсивності необмеженого протезу в плазмі крові.

У дітей, що народилися у жінок з передчасним розривом плідних злонок, значно зростає генерація активних форм кисню, активуються оцеси ліпопероксидації і пероксидної модифікації білків плазми зві, що збільшує інтенсивність плазмового протеолізу з розвитком опротеїнемії.

Зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у породіль з зедчасним розривом плідних оболонок та їх новонароджених дітей >актеризуються активацією механізмів внутрішнього шлях}7 згортання зві, зниженням протикоагуляціїного потенціал)7 крові і пригніченням рментативного лізису фібрину, що супроводжується збільшенням ’езивно-агрегаційної здатності тромбоцитів.

Застосування србісолу в комплексному лікуванні знижує інтенсив-;ть пероксидного окиснення ліпідів і білків, сприяє нормалізації ономстричних параметрів гемокоагуляції, підвищує активність гитромбіну III, збільшує інтенсивність ферментативного плазмового зринолізу за зменшенням прокоагуляційної активності тромбоцитів,

і покращує функціональні характеристики стану новонароджених.

Ключові слова: передчасний розрив плідних оболонок, перекис окиснення ліпідів та білків, протеоліз, фібриноліз, гемостаз, гомеост; ербісол.

АННОТАЦИЯ

Шустык Р.П. Коррекция нарушений агрегатного состояния крої пероксидации липидов, белков и неограниченного протеолиза п преждевременном разрыве плодных оболочек у беременных ЖЄНЩИІ Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинск наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесск государственный медицинский университет МОЗ Украины, Одесі 2000. ’

Защищается диссертационная работа и 9 научных статей, котор содержат сведения об агрегатном состоянии крови, перекиси окислении липидов, белков, протеолизе, фибринолизеу 79 берсменн разного возраста с преждевременным разрывом плодных оболочі Контролем были данные обследования 30 беременных с физиолої ческим течением беременности.

Разработана методика использования эрбисола в комплекси лечении для коррекции обнаруженных нарушений базируясь антиоксидантных, репаративных и имуномодулирующих свойств этого препарата.

Проведен ретроспективный клинико-статистический анализ 14 историй родов: при доношенной беременности с преждевременш разрывом плодных оболочек - 302 женщины и в контрольной групп 1143 женщины. Установлено, что частота этой паталогии увеличена только у молодых женщин, но и у беременных старше 28 лет; гест второй половины беременности существенно влияет на увеличен частоты преждевременного отхождения вод; повышенная чаете преждевременного разрыва плодных оболочек наблюдается при угр< прерывания беременности и тазовом предлежании плода; в рол количество осложнений значительно увеличивается, в связи с развита слабости родовой деятельности, дефектов отделения и выделен последа, потологической кровопотери, кесарским сечением. В род; осложнённых преждевременным разрывом плодных оболочі отмечается достоверное уменьшение компенсаторных возможное! плода и, в последующем, адаптационных способностей новорожденш

эёнка. У рожениц с преждевременным разрывом плодных оболочек лх новорожденних детей развивается системный ацидоз на фоне чжения р02 та увеличения рС02в венозной крови.

У женщин при данной акушерской патологии в раннем послеродо-м периоде происходит незначительная активация пероксидного деления липидов, что сопровождается увеличением интенсивности зграниченного протеолизав плазме крови. У детей, которые родились кенщин с преждевременным разрывом плодных оболочек, значи-1ьно увеличивается генерация активных форм кислорода, активи-ются процессы липопероксидации и пероксидной модификации 1ков плазми крови, что увеличивает интенсивность плазменного отеолиза с развитием гипопротеинемии.

Изменения системы регуляции агрегатного состояния крови у жениц с преждевременным разрывом плодных оболочек и их ворождённых детей характеризуются активацией механизмов утреннего пути свёртывания крови, снижением антикоагуляционного тенциала крови и угнетением ферментативного лизиса фибрина, что тровождается повышением адгезивно-агрегационной способности эмбоцитов.

Использование эрбисола в родах при преждевременном разрыве одных оболочек снижает интенсивность пероксидного окисления пидов и белков, способствует нормализации хронометрических раметров гемокоагуляции, увеличивает активность антитромбина III, вышает интенсивность ферментативного фибринолиза на фоне еныиения прокоагуляционной активности тромбоцитов, уменьшает одолжительность родов на 73,28%, на 8,80% снижает объем овопотери, улучшает кардиотокографические параметры состояния ода и функциональные характеристики состояния новорожденных.

Ключевые слова: преждевременный разрыв плодных оболочек рекисное окисление липидов и белков, протеолиз, фибринолиз. *юстаз, гомеостаз, эрбисол.

ABSTRACT

Shustyk R. P. Correction of Disturbances of the Aggregate Blood State, pid and Protein Peroxidation and Unlimited Proteolysis in case of a pture of the Fetal Membranes in Pregnant Women- Manuscript.

Thesis for Candidateys Degree of Medical Science by speciality 14.

. 01- obstetrics and gynecology. - Odessa State Medical University, inistry of Health Care of Ukraine, Odessa, 2000.

A dissertation and nine research papers are defended. They contc the information about the aggregate blood state, lipid and prote peroxidation and unlimited proteolysis in case of a premature rupture the fetal membranes in 79 pregnant women of different age. Differential programs of correcting these disturbances were elaborated. 30 pregnai with the physiological course of childbirth served as controls. Systen acidosis w ith a decrease ofp02and an increase of pC02 of the venous bio developed in lying- in women with a premature rupture of the fei membranes and their newborns; a moderate activation of lipid peroxidati accompanied by an increase of intensified unlimited proteolysis of bio plasma occurred at an early stage of the postpartum period.

The generation of active oxygen forms elevated considerably, t processes of lipoperoxidation and peroxide modification of the blood plasi proteins were activaled, thus increasing the intensity of plasma proteoly: due to the development of hypoproteincmia.

Changes in the system of regulation of the aggregate blood state lying- in women with a premature rupture of the fetal membranes and th new born babies are characterized by the activation of the mechanisms the inner route of blood coagulation, a decrease of the anticoagulation bio potential and inhibition of fermentative fibrinolysis accompanied by enhancement of the adhesive- aggregating ability of thrombocytes.

The use of erbisol in a course of multimodality treatment lovers t intensity of lipid and protein peroxidation, favours the normalisation chronometric parameters of hemocoagulation, increases the activity antithrombin III, enhances the intensity of fermentative plasma fibrinolysis in case of a degrease of the procoagulating activity of t thrombocytes, contributing to the improvement of the functior characteristics of the state of newborns.

Key words: premature rupture of the fetal membranes, protein a lipid peroxidation, proteolysis, fibrinolysis, hemostasis, homeostas erbisol.

Зам. № 35. Наклад 100 пр.

ГІГ1 Лівак Д.М. Реєстр. № 114120032 м. Чернівці, вул. Чернігівська, 1.