Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Коррекция антиоксидантами нарушений перекисного окисления липидов и содержания селена в крови больных хроническими поражениями печени

МАСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ

КИТВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ¡НСТИТУТ .. . .. . УДОСКОНАЛЕННЯ Л1КАР1В

• о и .1

О СЕЗ На правах рукопису

Князевич Василь Михайлович

КОРЕКЦт АНТИОКСИДАНТАМИ ПОРУШЕНЬ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ Л1П|Д|В 'I ВМ'ЮТУ СЕЛЕНУ В КРОВ1 У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 УРАЖЕННЯ ПЕЧ1НКИ

14.01.02 — внутршж хвороби

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИ1В-1996

Дисертац1я е рукописом

Робота виконана на кафедр! терапИ факультету вдосконалення л!кар!в Терноп1льського медичного 1нституту 1м. акад.' 1.Я. Горбачевского

Науков! кер1вники : Заслужений прац1вник вщо! школи УкраГни, доктор медичних наук, професор Скакун Микола Петрович Кандидат медичних наук, професор Охримович Любомир Михайлович 0ф1ц1йн1 опоненти : Доктор мед.наук,

проф. Л. Я.Бабин!на Доктор мед.наук, проф. А.С.Свинцицький Пров1дна установа : Укра1нський НД1 гастроэнтеролог!1

Захист дисертацП в!дбудеться " 29" лютого 1996 року о год на зас1данн! спец1ал1зовано1 ради Д.01.12.02 при КМвському державному 1нститут1 вдосконалення л1кар1в МОЗ Ук.ра1ни (254107,Ки1в. вул. Дорогожицького, д. 7). ^

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б!бл1отец1 Ки!всь-кого державного 1нституту вдосконалення л!кар1в.

Автореферат розЮлано "28" с!чня 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат мед. наук

Романенко 0.1.

Актуалыйсть теми. Проблема хрон1чних хвороб печ1нки займае одне з пров!дних м!сць в сучасн1й гастроэнтерологи. Це пов'язано з Ix значною поширен!стю. особливо серед людей працездатного BiKy, високою 1нвал1дизаЩею i смертн1стю при Щй патологи. За даними IV Всесв1тнього конгрссу гастроен-теролог1в, захворюван1сть дорослого населения на хрон!чн1 гепатита 1 цирози печ1нкн мае тенденцхю до зростання у вс!х кра1нах, зумовлену негативним впливом несприятливих фактор1в довк1лля i соц1альники чинниками. Пост1йне перебуЕання пе-ч1нки в стан1 Шдвищеного напружеяня i ранимост1 також фор-муе сприятливий фон для виникнення гострих i хрон1чних зах-ворювань. Однак, враховуючи велик! компенсаторн1 можливост! псч1нки, ман1фестац1я кпШчних прояв!в захворювання наступав т1льки при значних Ii морфалогхчних зм!нах (С.Д.Поды-мова. 1984, 1991; А.Ф.Блюгер, И.Н.Новицкий, 1984, 1985; Х.Х.Мансуров, 1987 ; J. Zudwlg, 1993).

Незважаючи на те, що в останн! десятир1ччя розроблен! HOBi високочутлив1 методи д1агностики та нам1тились ефек-THBHiffli шляхи профилактики 1 терапИ хрон1чних захворювань печ!нки (З.Г.Апросина, 1984; А.Ф. Блюгер, Э. З.Крупникова, 1986; П.Я.Григорьев. 3.П.Яковенко, 1985. 1990; А.С.Логинов. Ю. И. Блок, 1987; А.С.Логинов. 1990, 1991; M.Kaplan. 1989; D. R. Trlger, 1990), деякл питания патогенезу залишаються не-достатньо вивченими, а л1кувапня хворих потребуе дальшого вдосконалення.

Одним 1з фактор1в, який викликае порушення структурк лШдних мембранних комплекс!в, е активац1я перекисного окисления л1п1д1в (ПОЛ). При патологП печ1нки вона служить початковою ланкою i основною умовою розвитку цитол1зу

(Ю.В.Владимиров, А.И.Арчаков, 1972; В.Е.Каган и соавт., 1983. 1986; M.Comporti, 1985; Е. Codenas, 1989).

0ц1нц1 стану ПОЛ при хрошчних гепатитах 1 дирозах печшки присвячен1 одиничн! робота (А. С. Логинов и соавт. . 1985, 1986; М. П. Скакун, 1987; З.М.Зейналы. Г. М.Абдуллаев, 1987, та 1н.), однак вивчались тт окрем! показники. he вивченими у niel категорН хворих залишаються ферментна i неферментна антиоксидантов! системи, як1 протид!ютъ надм1рн1й 1н1ц1ац11 ПОЛ в орган!зм1, забезпечують захист структурно! i функционально! ц1л1сност! гепатоцит1в в1д ди в!льнмх радикал1в. Не вияснен! також ет1олог!чна i патогене-тична роль жиггево необх1дних м!кроелемент1в, зокрема селену, в розвитку хрон!чних захворювань печшки. Немае даних про комплексну оц1нку гомеостазу селену, стану ПОЛ i системи антиоксидантового захисту (АОЗ), вменения 1х взаемозв'язку, що важливо для розробки 1 обгрунтування нових п1дход!в дс патогенетично! терапП хворих з хроючною патологчею печ!нкх селенвм1сними препаратами.

Метою роботи було кл1н1ко-б1ох1м!чне обгрунтування доц1льност1 комб!нованого застосування селенвм1сного препарату 1 BíTaMiHy Е в комплексна фармакотерапН хрошчних ге-патит!в i цироз1в печ1нки.

Для „досягнення поставлено! мети вир!шували так! завдання.

1. Досладити стан ПОЛ 1 факторхв антиоксидантово! системи та bmíct селену в кровi здорових ос1б Тернопхльсько! облает! 1 пор1вняти отриман! результата 1з р1внем цього MiKpc-елемента в opraí)i3Mi людей, hkí проживають в íhmhx perioHax CBÍTy.

2. Досл1дити особливост! кл!н!ко-лабораторних показ-mreiB, стану ПОЛ та АОЗ орган!зму i вм1сту селену в кров: хворих на хрон1чний персистуючий гепатит (ХПГ), хротчний активний гепатит (ХАГ) i цироз печ!нки (ЦП).

3. Вивчити вплив базисно! терапП на стан ПОЛ, АОЗ, EMicr селену в кров1, кл!н1чну симптоматику та показники функционального стану печ!нки у хворих на ХПГ, ХАГ i ЦП.

4. Досл1дити ефективн!сть впливу сэленвм!сних препарат^ (на приклад1 препарату "Селена", Ф1нлянд1я) на стак ПОЛ, АОЗ. BMicT селену в кров1, клШчну симптоматику та 6ioxiMi4Hi показники функц1онального стану печ!нки у хворих на ХПГ. ХАГ i ЦП.

5. Вивчити вплив препарату "Селена" при поеднаному ви-користанн1 з антиоксидантами (на приклад! токоферолу ацетату) на стан ПОЛ, АОЗ, BMicT селену в Kpoei, кл1н1чний пс-peöir та 6ioxiMi4Hi показники функщонального стану печгнки у хворих на ХПГ 1 ЦП.

Наукова новизна. Вперше встановлена висока забезпе-чен!сть селеном у жител1в Терноп!лыцини, вм1ст якого в кро-Bi дорослих людей складае в середньому (0,383+0,005) мг/л.

Проведено коиплексне вивчення стану ПОЛ i АОЗ, вм!сту селену в кров1 здорових oci6 i хворих на xpoHiHHi урахсення печшки - ХПГ. ХАГ i ЦП. Показано, що у хворих на xpoHiHHi ураження печижи BMicT селену у кров! р1зко зменшуетъея, зокрема при ХПГ в середньому в 3,3 рази (Р<0,001). ХАГ - в ■1,2 рази (Р<0, 001) i ЦП - в 4,4 рази (Р<0.001). На в1дм!иу в1д здорових ociö, при цих захворюваннях м1ж emictom селену i зниженою (Р<0,001) активн1стю глутат1онпероксидази (ГП) icHyc пряма кореляц!йна залешисть. Одночасно зменшуеться

(Р<0.001) 1 активн1сть глутат1онредуктази (ГР), а при ЦП (Р<0,001) - й супероксиддисмутази (СОД).

Вперше проведено коыплексне вивчення впливу препарату "Селена" на вм1ст селену в кров!, стан ПСЛ, АОЗ, кл1н!чну симптоматику та б!ох1м1чн! показники функцАнального стану печ1нки у хворих на ХАГ, ХПГ ! ЦП. Установлено, що поеднане застосування препарат!в "Селена" 1 в!там1ну Е, в пор1внянн1 з базисное тераШею, проявляв бхльшу нормалхзуючу д!ю на концентрац!ю селену в кров1, показники П0Л-А03, клШчшш переб1г захворювання 1 функц!ональний стан печ1нки при хрон1чних ураженнях, що обгрунтовуе дощльнхсть хх призна-чення хворим з високою активн1стю ! декомпенсад!сю патс-лог1чного процесу.

Доказана перспективн1сгь подальших досл1джень гомеоста-зу селену при хрон!чних захворюваннях печ!нки як з метою уточнения 1 розкриття патогенетичних механ1змхв розвитку ! прогресування процесу, так х для науковох розробки мхкрослс-ментовм!сних препарат1в. ¡до сприятиме прогресу фармакоте-рапП, п1двищенню якост1 л1кування 1 тривалост1 клШчнох та бЮлопчяох рем1сП.

Практична значимЛсть роботи. Направлен!сть : вира-жен!сть змхн показник!в л1попероксидацп х АОЗ можуть бути використанх для оц1нки ступеня тяккост1 та активност! пато-лог!чного процесу в печ1нц!, адекватност! та ефективност! комплексного л1кування.

Обгрунтована доц1льн1сть включения у комплексну тераШв хворих на ХПГ, ХАГ 1 ЦП селенви1сних препарат1в, особливо в поеднанн! з в!тамхном Е, в зв'язку з тим, що вони сприяють усуненню деф!циту селену, зменшують !нтснсивн!сть ЛОЛ,

в1дновлюють функц!ональну здатн!сть системи ДОЗ 1 забезпечу-ють у б!льшост! хворих зворотний розвиток основних клШко-параклШчних синдром!в захворювання.

Р1вень реал1зацП та впровадаення роботи. Встановлена наявюсть у селенвм!сних препаратгв антиоксидантових 1 гепа-топротекторних властивостей обгрунговуе доц1льн1сть викорис-тання 1х для корекцП порушень гомеостазу м1кроелемента селену, як 1 порушень ПОЛ 1 АОЗ, особливо в поеднашН з 1ншими гепатопротекторами, зокрема в1там1ном Е. Включения цих препарата в комбгновану фармакотерапш хрон1чних захворювань печ1нки сприяе п!двищенню ефективност! л!кування ! поперед-жуе появу рецидив1в. Щ дан! обгрунтовують необх1дн1с?ь створення в1тчизняних селенвьасних препарат!в.

Практичн1 рекомендацп щодо використання препарату "Селена" з в!там1ном Е впроваджен! в гастроентеролог1чних в1дц1леннях Терноп!льсько! обласно! кл!н1чно! л!карч1, м!сь-ко! кл1н!чно! л!карн1 N 2, ТерноШльського нарколог1чного диспансеру ! Зал1щицько1 ЦРЛ.

Положения дисертацП використовуються в навчальному процес1 на кафедрах фармакологи, факультетсько! та госп1-тально! терап!й медичного факультету 1 кафедр! терапП факультету вдосконалення л1кар!в Герноп!льського медичного !н-ституту !м. акад. 1.Я. Горбачевського. кафедрах фармаколог!! Льв!вського медичного ун!верситету ! В1нницько1 медично! академИ.

Апробац1я роботи. За темою дисертацИ опубл1ковано 9 робгг. ОсновШ положения обговорен! на :

1. Перш!й Укра!нськ1й науков1й конференц!! з кл1н!чно! фармакологи (В1нниця, 1993) ;

2. НауковШ конференцП, присвяченгй 100-р1ччго з дня народження академ!ка 0.1.Черкеса (Ки1в, 1994) ;

3. Науково-практичн!й конференцП "Нове в д1агностиц! 1 л1куванн1 захворювань орган!в травления" (Харк1в, 1994) ;

4. Наукових конференЩях Терноп1льського медичного 1нституту !м. акад. I. Я. Горбачевского (Терноп1ль, 1994, 1995) :

5. Першому Укра!нському конгрес1 гасгроентеролог1в (Дн!пропетровськ. 1995) ;

6. Першому нацЮнальному з'1зд1 фармаколопв Укра1ни (Полтава, 1995) ;

7. Сп1льному зас1данн1 кафедр фармакологи, б1ох1м11, терапП факультету вдосконалення л1кар1в, госттально! терапП, факультетсько! терапП, пропедевтично! терапП, 1нфекц1йних хвороб, факультетсько! х1рургП, акушерства 1 г1неколог!! факультету вдосконалення л1кар1в Терноп1льського медичного 1нституту 1 обласного наукового товариства терапевт^ (Терноп1ль. 1995).

Структура та обсяг робота. ДисертаЩя складаеться з вступу, огляду л1тератури, метод!в досл!дкення. 3 розд1л!в з анал1зом отриманих результат1в власних досл1джень, обгово-рення результат1в досл!джекня та висновк!в, практичних реко-мендаЩй. , покажчика основно! використанох лИератури, що мютить 261 джерело. Робота викладена на 175 стор1нках машинописного тексту, глюстрована 21 таблицею 1 21 малюнком.

Декларац1я про особистий внесок дисертанта та положения, що виносяться на захист. Б результат! проведених досл!дженъ автором представлен! нов1 дан1 про роль селену в патогенез! хрон1чних захворювань печ!нки, значения ПОЛ I

стану AQ3, про ефективн1сть препарату "Селена", характер взаемодИ його з 1ншими гепатопротекторами (на приклад! токоферолу ацетату). Враховуючи це обгрунтована доц1льн!сть використання селенвм!сних препарат!в в поеднанн! з HiTaMi-ном Е для Шдвищеняя ефективност1 л!кування хворих на ХПГ, ХАГ i ЦП.

Узагальнивши результата проведених досл1джень, на за-хист виносяться наступн! положения :

1. В патогенез! хрон1чних захворювань печ1нки важливе значения мають деф!цит селену в кров!. активац1я ПОЛ i ослабления системи АОЗ. як! в найб1льш1й м!р! ироязлявться у хворих на ХАГ I ЦП.

2. У хворих на хрон!чн! захворювання печШки базисна (загальноприйнята) терап!я сприяе деякому зростанню вм1сту селену в кров!, зниженню !нгенсивност! ПОЛ, активацП АОЗ, зменшенню виракеност! кл!н!чно! симптоматики захворювання i покращанню ряду показьоШв функц!онального стану печ1нки.

3. Препарат "Селена", включений в комплексне лшування хворих на хрон!чн! ураження печ!нки. сприяс зростанню вм!сту селену в.-кров!, пригн1ченню ПОЛ, Иггенсифгкаи!i фактор!з АОЗ. позитивн1й динам!ц1 симптом!в i показник!в функщональ-ного стану печшки.

4. Призначення хворим на хрон!чн1 ураження печенки препарату "Селена" i BiTaMiny Е на фон! базисно! терапп приз-водить до значного зб!лыиення вм1сту селену в кров1, пригнхчення ПОЛ. активацП фактор1в АОЗ. нормал1зацП б!ль-шост1 клШчних синдромов i показник!в функц!она.пьного стану печ!нки.

Зм!ст робота. Досл!дження проведена у 105 хворих, !з

них 24 з ХПГ, 25 - ХАГ 1 56 - ЦП. ЧоловШв було 78, жШок -27, в1к яких коливався в1д 21 до 67 рок!в, в середньому -(48,35+2,41) рок1в. Контрольну групу склали 26 практично здорових людей, як! за вгком 1 статги були пор1внянними 1з хворими. У 17 хворих на Ж1Г 1 у 14 - на ХАГ встановлена в1русна ет1олог1я захворювання за наявн1стю HBsAg та 1ншкх маркер1в в1русу гепатиту В.

При визначенн! форм гепатиту 1 цирозу печ1нки. ступеня печ1нковох недостатност!. портально! г1пертензП базувалися на класиф!кацП хрон!чних дифузних захворювань печ1нки. яка прийнята в Акапулько (Мексика. 1974) за пропозиц1ею Всесв1т-ньо! асощацП з вивчення печ1нки, м1жнародн1й класиф1кацП цироз1в печ1нки (Гавана, 1956) 1 рекомендац1ях провиших ге-патолоПв (А. С. ЛоПнов. 1977, 1990, 1991; Е. С.Рисс. 1983; А.Ф.Блюгер, 1987; А.С.Логинов. Ю.Е.Блок, 1987).

Вериф1кац1я Щагнозу проводилась на основ1 даних анамнезу, кл1н1чно1 картини захворювання, лабораториях (загаль-нокл1н1чних, 61ох1м1чних, серолог1чних) та шструментальних (ультразвукове 1 радЮ1зотолне сканування) метод1в дослад-ження.

КлШчна картина ХПГ була незначно виражена 1 характе-ризувалась наявн1стю астено-вегетативного (у 70.8 X), больо-вого (у 62.5 %) 1 диспепсичного (у 58,3 % хворих) синдром!е. суб!ктеричн!стю склер (у 50 %), сверб1ння шк1ри (у 16.7 %), Шдвищенням температури т1ла (у 12,5 %). гепатомегалИ (у 100 %), спленомегалП (у 8,3 % хворих). Про порушення морфо-функщонального стану печшки у них св!дчило зростання активност1 алан1нам1нотрансферази (АлАТ) в 2.3 (Р<0,001), аспартатам!нотрансферази (АсАТ) - в 1.2 (Р<0,05), лужнс!

фосфатази (ЛФ) - в 1,2 (Р<0,05), гамаглютамглтранспептидази (ГГТП) - в 1,5 (Р<0,01), концентрацП бШруб!ну - в 1.8 рази (Р<0,001), альфа^. альфа2- 1 гама-глобул1н1в (в!дпов1дко в 1.4 (Р<0.001). 1.3 (Р<0,001) 1 1,2 (Р<0,01) рази), змен-шення к!лькост1 б1лка, альбум1н1в в 1,1 рази (Р<0,01). Змши цих б1ох1м1чних показник1в вказували на наявн1сть у хворих на ХПГ синдром1в цитол1зу (у 79,2 %), холестазу (у

29.2 %). недостатносп синтетично! функцН печ1нки (у

25.3 %) 1 пол1клонально! гамапатп (у 20,8 %). При рад!о!зо-топному ! ультразвуковому скануваннях специф1чн! змани не виявлялись.

У хворих на ХАГ суб'ективна ! об'ективна симптоматика була виражена в 61льш1й м!р1 н!ж при ХПГ. Так, астено-всге-тативний, больовий ! диспепсичний синдроми спостер!гались у вс!х пац1ент!в. Суб1ктеричн1сть склер мала м!сце у 88 %. те-леанПектазп - у 44 %, пальмарна еритема - у 52 %, сверб1ння шк!ри - у 40 %, кровотеч! !з носа, ясен 1 п1дшк1рн1 крововиливи - у 32 % хворих. Печшка була зб1льше-на на 4-7 см, а у 56 % пац1ент1в гепатомегал1я поеднувалась !з спленомегал1ею. У хворих ц!е! групи ревень загального бШрубшу зростав у 3 рази (Р<0,001), холестерину - в 1.1 (Р<0,01), альфа^, альфа,,- 1 гама-глобул1н1в - в1дпов!днс в 1.6 (Р<0,001), 1.2 (Р<0.001) 1 1,3 (Р<0,001) раз1в. Виявлено також зменшення загального б1лка в 1,1 (Р<0,001), а аль-бумШв - в 1,3 (Р<0,001) раз1в. Активнють АлАГ, АсАТ, ГГТП 1 ЛФ зростали в1дпов1дно в 2,1 (Р<0,001), 1,9 (Р<0,001;, 16,3 (Р<0,001) 1 1,6 (Р<0, 001) раз1в. Пров 1дними при цьому захворюванн1 були синдроми цитол1зу (у 92 %), шШклонально!' гамапатП (у 84 %), недостатност! синтетично! функцП

печШки (у 64 %) 1, в менш1й м1р1, холестазу (у 56 % ос1б). Виражен1сть кл!н1чних 1 б1ох1м1чнях синдром1в визначалась ступеней запального процесу 1 в найб1льш1й М1р1 вони прояв-лялися у хворих з високоактивним ХАГ.

У хворих на ЦП клш1чна симптоматика була б1льш вираже-ною 1 р1зноман1тно!о, та при ХПГ 1 ХАГ. Пров1дними у вс1х хворих були астено-вегетативний 1 диспепсичний синдроми, а больовий, набряково-асцитичний 1 гемораг1чний мали м1сце в1дпов1дно у 89.3%, 73.2%, 41.1% випадк1в. У 35,7 % пац!ент1в в1дм1чалось п1двищепня температури т1ла. у 55.3 % - сверб1ння шкари. При об'ективному обстеженн! у 39,3 % хворих виявлена жовтяниця, у 85.7 % - телеанг!ектазП, у 87,5 % ■ еритема долонь 1 пальцевих пивищень, у 21,4 % розширен-ня П1дшк1рних вен черевно! ст1нки, у 14,3 % - ознаки фем1н1-зацП та у 12.5 % - печ1нково1 енцефалопатИ.

У вс1х хворих визначалась гепатомегалая, у 53,6 % 1з них печ1нка виступала на 2-5 см з-гйд краю реберно! дуги, у 30,3 % - на 6-10 см. у 5.4 % - на 11 см 1 б1лыие, у 10.7 % -права частка печ1нки була зменшена в розм1рах, а л1ва -значно зб1льшена. Спленомегал1я також мала м1сце у вс1х хворих, причому 1-й ступ!нь зб!лыиеннн селез1нки виявлений у 14,3 % 13 них, 2-Й - у 37.5 % 1 3-Й - у 48.2 I.

Анал1з б1ох1м1чних показник1в функц1онального стану печнжи показав значну вираженасть 1х змШ у хворих на ЦП. Так. р!вень загального б1л1руб!ну зростав у 3,5 (Р<0,001) рази, прямого - в 7,6 (Р<0.001) 1 непрямого - в 2,1 (Р<0.001) рази. Про високий р1вень ферментемП св1дчилс п!двищення активност1 АсАТ, АлАТ, ЛФ 1 ГГТП в1дпов1дно в 2,7 (Р<0,001), 3,6 (Р<0.001), 5,1 (Р<0,001) 1 8,0 (Р<0.001) ра-

и

3íb. Мало Micue також зменшення загального б1лка в 1,1 (Р<0,001) i альбумШв у 1,4 (Р<0, 001) рази. Зб1льшення гло-бул1н1в у 1,4 (Р<0, 001) рази зумовлене, в основному, за ра-хунок альфа]-, бета- 1 гама-фракЩй, в1дпов1дно в 1,7 (Р<0,001), 1,2 (Р<0.001) 1 1.6 (Р<0,001) раз1в. А/Г коеф1Щ-ент зменшувався в 1.9 рази (Р<0,001).

Частота 61ох1м1чних патогенетичних синдром1в була най-вищою у хворих ц!еi групи. Так. синдром цктол1зу визначався у 96,4 % oció, однак якщо при компенсованому переб1гу хворо-би активность АсАТ i АлАТ зростала у 2,3-2.9, то при деком-пенсованому - у 3,6-4,9 (Р<0.001) рази.

Синдром холеотазу д1агностований у 92,8 % хворих 1 найб1льш вираженим був у стадН декомпенсацП. Так, при ком-пенсован!й, субкомпенсован!й 1 декоыпенсованш стад!ях pl-вень кон'югованого б1л1руб1ну зростав в1дпов!дно у 2 (РС0.05). 2.6 (Р<0.05) i 10,6 (Р<0.001) раз, непрямого в 1,4 (Р<0.001), 1.5 (Р<0,001) i 2,3 (РС0.001), активнЮть ЛФ в 1.5 (Р<0, 01), 3,9 (Р<0,001) 1 8,1 (Р<0,001). а ГГГП - в 2,3 (Р<0,001), 5.8 (Р<0,001) 1 13,5 (РС0.001) раз. Концент-рац1я холестерину зб!льшувалась у трьох хворих з субкомпек-сованим (в 1.2) i у п'яти - з декомпенсованим (в 1.4 рази) ЦП.

Синдром пол1клонально! гамапатП мав м1сце у 89.2 % naiiieHTÍB. При цьому зб1льшення загального б1лка в 1,2 рази виявлено у двох хворих - з декомпенсованим ЦП. Р1вень г.пс-бул1н1в зростав в основному за рахунок бета- 1 гама-фракции В1ДП0В1ДН0 в 1.1 (Р<0,01), 1,2 (Р<0,001) i 1.3 (Р<0,001) ра-3ÍB та 1,3 (Р<0,01), 1.7 (Р<0, 001) i 1.7 (Р<0, 001) раз.

Недостатя1сть синтетично! функц11 печ1нки була виявлена

у 89.2 % хворих 1 проявлялась зменшенням р1вня альбум1н!в 1 холестерину вШов!дно в 1.1 (Р<0,01). 1,3 (Р<0,001) 1 1.9 (PCO.OOl) та В 1.1 (Р>0,05). 1,2 (Р<0.01) 1 1.5 (Р<0, 001) раз1в.

Таким чином, ЦП характеризуемся численнимк 1 р!знома-н1тними за ступенями тяжкост1 клШчними 1 б1ох1м1чними синдромами. Виражен1сть останн1х визначасться переб1гом зах-ворювання, активнЮтю процесу 1 в найб1льш1й Hlpl вони про-являються у хворих з субкомпенсованою 1 декомпенсованою стад1ями ЦП.

У вс1х хворих визначали показники ПОЛ 1 АОЗ. Стан ПОЛ оц1нювали за bmIctom у ц!льн!й кров1 малонового диальдег1ду (МДА) 1 д1енових кон'югат (ДК). як! визначали за методикою L. Placer (1968).

Здатн1сть тканин до перекисутворення. (ПУ) оц1нювали за методикою Y.Stocs et T.Dormandy • (1971). При цьому р!вень ПУ залежить в1д к1лькост1 морфолог1чного субстрату в кров1 для в1льнорадикального окисления л1п1д1в, що дае можливЮть оц1нювати 1 АОЗ за здатн!стю кров! 1нактивувати перекис вод-ню, який добавлений в середовище.

АктивнЮть факгор1в АОЗ орган1зму оц1нювали за величинами глутатЮну в1дновленого (ГВ), глутат1ону окисленого (ГО). в1там1н1в Е 1 А та активн1стю ГП. ГР 1 СОД в кров1. КонцентраЩю ГВ 1 ГО визначали за методикою G.Z. Ellman et al. (1966). в1там1н1в Е 1 .А - Р.Ч. Черняускене 1 сп1вавт. (1984), . активн1сть ГП i ГР - М.И.Прохоровой. !/сп!вавт. (1982) 1 СОД - Е.Е.Дубининой 1 сп1вавг. (1983).

Bmict селену в кров! визиачали за методом атомно! ем!с1йно1 спектрометр!! з !ндуктивно " зв'язаною з аргоном

плазмою на спектрометр1 1САР-9000 "Тйегшо-уаггП-зЬ" (США) в науково-медичному центр! "Елемент" (Москва).

Перш н!н приступите до вивчення вм!сту селену в кров! хворих на хрон!чн! ураження леч1нки. нами визначався його р!вень 1 величини показник!в ПОЛ 1 ЛОЗ у 26 здоровлх ос1б (донор1в). як! проживають в ТерноШльському рег!он1. 1 за в!ком 1 статтв були пор1внянними 1з хворими. Ран!ше так! досл!дження в цьому регЮн! не проводились. ■

Всгановлено, що вм1ст селену в кров! обстежених нами здорових ос!б коливаеться в межах в!д 0,332 до 0,410 мг/л 1 складае в середньому (0,383+0,005) мг/л. Ц1 величини вказу-ють на високу забезпеченн!сть цим м!кроелементом жител1в Терноп!лля. Правда, це дещо менте. н!ж у жител1в Черн1вець-ко! облает!. За ланит !(и!'вського г!г1ен!сга професора Б.П.Сучкова (1971) вм!ст селену в кров! жител1в ц!е! облает! складае (0,442+0.034) мг/л, причому в!н неоднаковий у людей, як! проживають в г!рських ! р1внинних районах.

Ц! наш1 дан1 ми сп1вставили з результатами досл1джекь 1нших автор!в, як! вивчали забезпечен!сгь селеном здорових людей, що проживають в р!зних рег!онах св!ту. Виявилось. що вм1ст селену в кров1 жител!в Терноп!льського рег1ону зиачпо перевищуе його у жител!в Канада, бгипту, Ф1нлянд!:, Гватема-ли. Ново! ЗеландП, ШвецП, США. б1льшост1 район!в Китаю, Рос!!, Азербайджану тощо. Однаковими за вм1сгом селену вия-вились жител! АнглП - (в середньому 0,32 мг/л).Каракасу -(в середньому 0,355 мг/л), але меншими ряду райои1в Китаю, де зустр1чаються випадки хрон!чного селенозу (в середньому 3,2 мг/л), що в 3.4 - 20 раз1в б!льие, н!ж у жител1в Тер-ноп!льського рег!ону.

В1дносно високий р!вень забезпеченост! жител!в Тер-ноп1лыдини селеном сл1д вважати насл1дком достатнього BMicry його в грунт! 1 в харчових продуктах, особливо в зерн1 (зер-нопродуктах, хл1б!). овочах i фруктах, м'яс!, молод1 i моло-копродуктах ( Б.П.Сучков, 1971).

Поряд з визначенням вм1сту селену в Kposi здорових жител1в Терноп1льського perioHy досл!джувався також стан ПОЛ i АОЗ. Встановлено, що активн1сть селенвм!сно! Г11 в KpoBi складае (0,165-0,243) мкмоль ГВ/(хв.л), в серед-ньому (0,206+0,002) мкмоль ГВ/(хв. л), bmlct МДА - (2,54+ ±0,07) мкмоль/л, ДК - (17,10+0,13) мкмоль/л. г!дроперек;:-ciB - (32,71+0,15) мкмоль/л, ГВ - (1,30+0,01) мкмоль/л, ГО - (2,32+0,02) мкмоль/л, токоферолов - (16,601 +0,12) мкмоль/л, в1там1ну А - (2,43+0,03) мкмоль/л. ГР -(73,20+1,81) нмоль НАДФН/(хв. л), СОД - (11,10+0.17) % бло-кування. М1ж bmIctom селену 1 активн1стю ГП в Kposi коре-ляЩйний зв'язок в1дсутн1й. Тому при висок1й забезпеченост! людей селеном, визначати к1льк!сть його в кров1 за ак тивнЮтю ГП не можна.

Ui дан! були вих1дними для нор1вняння з отриманими у хворих на xpoHi4Hi захворювання печ!нки. Зокрема встановлено, що у них р!зко зм!нюеться р1вень селену в кров1, як i показники,-ПОЛ 1 АОЗ. При ХПГ bmict селену в кров1 зменшуваЕ-ся до (0,114+0,005) мг/л (в 3,3 рази), при ХАГ - ще в б!льш1й Mipi, до (0.091+0,007) мг/л (в 4,2 рази), а у хворих на ЦП - до (0,079+0,005) мг/л (в 4,4 рази). Знижувалась i активн1сть ГП. особливо при декоменсован1й стад11 ЦП. Пом1рна пряма залеяшсть м1ж активнкггю ГП 1 bmIctom селену в кров! виявлена при субкомпенсованому ЦП.

Ц1 зм1ни при хрон!чних хворобах печ1нки, зокрема на-явн1сть значного деф1циту селену в кров!, залежн1сть вм1с.ту його в1д тяжкост! прояв!в захворювання, стану ПОЛ i АОЗ да ють право на припущення про важливу роль його в патогенез; цих захворювань.

При xpoHiHHHX захворюваннях печ!нки в значн1й Mipi !н!ц!юеться ПОЛ, про що св1дчить збыьшення вШсту МДА. ДК i Пдроперекис!в мембранних лШдяв в кров1, особливо при ХАГ i ЦП. 1з цих продукт1в ПОЛ найб1льш 1нформативним сл1д вва-жати МДА. Вм!ст його в кровх на ХПГ збыьшувався в 1.5 (Р<0.001) рази, на ХАГ - в 1,7 (Р<0.001) i на ЦП - в 1,5 (Р<0. 001 ), Т0Д1 ЯК BMiCT ДК - В1ДП0В1ДШ в 1.4 (Р<0, 001 ), 1,1 (Р<0.01) i 1,1 (Р<0,01) раз, а перекис1в - в 1.05 (Р<0.05), 1,05 (Р<0,05) i 1.05 (Р<0.05) раз. Щ дат вка-зують на те, що для характеристики стану ИОЛ при хроШчних захворюваннях печ!нки достатньо лише к1льк1сного визначення МДА.

Результата досл1джень вказують також на значн! зм!ни фактор1в АОЗ при XpoHiHHHX хворобах печ1нки. Зокрема зменшу-сться BMiCT ГВ в KpoBi: в 1,2 (Р<0,001) рази при ХАГ, в 1,07 (Р<0,01) рази при ХПГ 1 ЦП, тод1 як вм1сг ГО 3öiлыпувавоя в yclx стад!ях ЦП - компенсован1й (Р<0,05), субкомпенсованп! (Р<0,01) .i декомпенсован1й (Р<0.001). Зменшувався також BMicr в!там!н!в A i Е (Р<0.01-0.001). Ц! зм!ни виявились ко реляц1йно залежними при ХПГ, ХАГ. субкомпенсованш i деком-пенсован1й стад1ях ЦП. Наступало також зменшення активност! ГР, особливо при ХПГ (Р<0,001 ) 1 ХАГ (Р(0.001). як i - СОД при ЦП (Р<0, 001), яка зр о с тала (Р<0,05) при ХПГ.

Щ дан1 обгрунтовують доц1льн1сть застоеуванняпри

хрон1чних захворюваннях печ!нки таких лгкарських середник1в, як1 мають властив1сть позитивно впливати на гомеостаз селену, нормал!зувати процеси лШопероксидацП, ферментну 1 не-ферментну антиоксидантову системи. Враховуючи це, для л!ку-вання хворих з хрон1чниш захворюваннями печ1нки використо-вувався препарат "Селена" по 100 миг через день 1 токоферолу ацетат по 100 иг/день протягом 3-х тиш1в на фок1 базисно! терапП.

Установлено, що базисна терап1я у хворих на ХПГ, ХАГ i ЦП не призводила до суттевих зм1н показник1в П0Л-А03. Так. при ХПГ спостер1гались лише зменшення концентрацп ДК (Р<0,05), тенденц1я до п1двищення (Р>0.05) вм1сту селену. ГВ, ГО та активност1 ГР 1 ГП. Шсля проведеного л1кування у хворих на ХАГ виявлена позитивна тенденц1я зм1н деяких пс-казяик1в. про що св1дчить незначне зростання р!вня селену в 1.1 (Р>0.05) рази, зменшення вм1сту ВДА (PCO,001), ДК (Р<0.001) 1 Пдроперекис1в (Р<0.05) та нормал1зац1я р1вня ГВ (Р>0,1). У хворих на ЦП bmict селену залишався на вих!дному piBHl, мала м1сце тенденц1я до зменшення (Р>0,05) концент-paull МДА 1 ГО, пригн1чення утворення г1дроперекис1в (Р<0,01), зростання - ГВ (Р<0,Ol) 1 тенденц1я до нор-мал1зац11 (Р>0,05) - СОД 1 в1там1ну А.

Газом з тин п1д впливом базисно! Tepanil у частини хворих на ХПГ, ХАГ i ЦП наступали позитивыi зм!ни суб'ективних 1 об'ективних еюнтмёв захворювання та дещо покращувались яабораторн! показншш функцшнального стану печ1нки. Однак у 61льеост! з них на к!нець курсу л!кування збер1гались прояви основних кл1н!ко-б1ох1ы1чних синдром!в захворювання.

' В той же час при поеднаному застосуванн! базисно! те-

panlí 1 препарату "Селена" у хворих на хрон1чн1 захворювання печ!нки мала м1сце б1льш виражена позитивна данам1ка зм1к концентрацП селену, показник1в ПОЛ 1 АОЗ. Так, вм1ст селену у хворих на ХПГ зростав в 1.5 (Р<0,001) рази. Концентрац1я МДА зменшилась в 1.2 (Р<0. 05) рази, а ДК - наближалась до контролю (Р>0,05), що е св1дченням пригн1чення процес!в л1попероксидац11. На акгивацШ системи АОЗ вказувала нор-мал1зац1я ГВ (Р>0,5). але ГО мав тенденц1ю до зб1льшення (Р>0,05). Однак в1домо, що зм1на сп1вв1дношення ГО i ГВ в сторону п1двищення останнього св1дчитъ про зменшення дест-руктивних процес1в на р1вн1 кл1тинних мембран. Актившсть селенвм1сно! ГП зростала в 1,2 (Р<0.01) рази, а - ГР - в 1.3 (Р<0,001) рази. Разом з тии передуюче п1двищенню ГП зб1ль-шення активност! ГР сприяе поповненню занас!в ГВ, який вис-тупае субстратом для нейтрал1зацП продукт1з ПОЛ. Вм1ст в1там1н1в Е 1 А нормал1зувався (Р>0.5), а активн1сть СОД пе-ревищила контрольний показник (Р<0.01).

У хворих на ХАГ в процес1 л1кування направлен!сть зм1н вм1сту селену, показншйв ПОЛ 1 АОЗ була такою ж, як i при ХПГ. Так, р1вень селену зростав у 2 (Р<0,001) рази, кснцент-рац1я МДА 1 ДК зменшувалась в1дпов1дно в 1,4 (PCO.OOl) i 1,1 (Р<0,05) раз1в,. знизсувалась активн1сть ПУ (Р<0.01). нор-мал1зувалась величина ГВ (Р>0.05). зростали в1там!ну А (Р<0.01). ГО (Р<0.001) та активн1сть ГР (Р<0,001). ГП (Р<0,01) 1 СОД (Р<0.001).

Включения препарату "Селена" в комплексне л1кування хворих на ЦП в пор1внянн! з базисной терап1ею., супроводжу-сться б1льш вираженои позитивною динам1кою дослгднуваних показник^. Це в першу чергу стосуеться зростання р1вня селену

в кров i (Р<0,01) 1 зменшення дефЩигу цього життево не-обх1дного м1кроелемента в орган1зм1, п1двищення активност! селенвмЮного ферменту ГП (Р<0, 01), як 1 ГР (Р>0, 05) та СОД (Р<0,001), нормал!зацИ концентрацИ ГВ (Р>0,05), зменшення р1вня ПУ (Р<0,05). зростання в1там1п1в А (Р<0,001) 1 Е (Р<0, 05), зменшення (Р<0.01) концентрацИ МДА 1 ДК. Ц1 дан! вказують на активацш i зростання фактор1в АОЗ та пригн!чен-ня npoueciB л!попероксидацП та св1дчать про р!зноб!чн1 ан-тиоксидантов1 властивост! препарату "Селена".

П!д впливом комплексного л1кування з включениям препа рату "Селена" у хворих на ХПГ, ХАГ 1 ЦП мала м1сце б1льш ви-ражена позитивна динамiка суб'ективних 1 об'ективних симп-том1в захворювання. У б!льшост1 з них зникли або зменшлись прояви астеио-всгстативного, болъового, диспспсичного, наб-ряково-асцитичного i гемораг!чного синдром1в, жовте забарв-лення шк!ри i склер, п1двищена температура т!ла. сверб1ння ик1ри. гепато- i спленомегал1я тощо. У цих хворих покращува-лись 6íoxímí4hí показники фуныдонального стану печ!нки, що проявлялось зменшенням, в 61льш1й Mipi, прояв1в синдром1в цитол1зу та холестазу i, в менш1й, - пол1клонально! гама-патП 1 недоотатност! синтетично! функцП печ!нки.

На вищому piBHi здшснювалась корекц1я вм1сту селену, показник!в IlOJi i АОЗ у хворих на ХПГ i ЦП при поедна-ному застосуванн! препарату "Селена" i в!там¡ну Е на фон i базисно! терапИ. Так, у перших р!вень селену зростав в 1,6 (Р<0.001) рази та в 1.5 й 1,1 рази був в!дпов!дно вивдм, His при базисн1й Tepanii ! л1куванн1 "Селеном". На значне приг-н!чення процес!в л1попероксидац1! " вказуе нормал1зац1я (Р>0,1) величин МДА 1 ДК. Активац!я АОЗ у хворих на ХПГ про-

являлась нормал!зац1ею 1нтенсивност1 ПУ (Р>0,1), зб1льшенняк (Р<0,001) вм1сту в1там1н1в А 1 Е та активност! СОД (Рч'0.001) 1 ГП (Р<0,01). Одночасне зростання до контрольного значения (Р>0,1) концентрацп ГР, в пор1внянн1 з ГП, можна розцшюва-ти в якост! компенсаторного, спрямованого на поповнення за пас!в ГВ з метою зм1ни сп!вв!дношення ГО 1 ГВ в сторону ос-таннього.

Приведен! зм1ни вм1сту селену, показник1в ПОЛ 1 АОЗ в процес! л!кування, виявлення кореляц1йних зв'язк1в м¡ж ними св!дчать про те, що антиоксидантова д1я препарату "Селена" у хворих на ХПГ при поеднаному застосуваши з в!там1ном Е не т1льки збер1гае,ться, але проявляеться в б1льш1й М1р1.

Виявлена також б1льш виракена позитивна динам1ка основ-них суб'ективних 1 об'ективних симптомов захворювання 1 фушшональних печ1нкових проб. Зворотний розвиток кл1н1чних (астено-вегетативного, больового 1 диспепсичного. гепатоме-галП) 1 бЮх1и1чних (цитол1зу, холестазу 1, в менинЧ м1р1, пол!клонально! гамапатп та недостатност1 синтетично! функцП печ!нки) синдромов вказуе на те, що фармакодинамхчн! ефекти цих двох препараПв доповнюють один одного 1 сумують-ся. Враховуючи динам!ку кл!н1ко-паракл!н1чних даних, сл1д вважати, що у б!льшост1 хворих на ХПГ наступала клШко-б!ох!м1чна ремШя.

У хворих на ЦП при комб1нованому використанн! препарату "Селена" 1 токоферолу ацетату спостер1галась позитивна ди-нам1ка або нормал1зац1я б!льшост1 з досл!джуваних показ-ник1в. Так, вм!ст селену зростав в 1,0 (Р<0,001) рази 1 пе-ревищував показник у хворих. яка отримувалк т!льки се-ленвм1сний препарат, в 1.5 (Р<0,001) рази. Зкеншилась кон-

центрац1я МДА (Р<0.001) 1 нормал1зувався вм1ст ДК (Р>0.1), що вказуе на значне пригн1чення процес1в ПОЛ. Активац1я сис-теми АОЗ проявлялась зб!льшенням вм1сту ГВ в кров! вищс нормального значения (Р<0,05). а - ГО. навпаки, зменшувалась 1 досягала норми (Р>0.1)- Зсув сп1вв1дношення ГО ! ГВ в сторону зростання останнього вказуе на зменшення деструктивних процесхв в мембранах гепатоцит1в. • Р1вн! ГР 1 ГП також зрос-тали. однак ступ!нь активацП ГР (Р<0,001) дещо перевищував прир1ст активност! ГП (Р<0.05), що спов!льнювало в1дновлення глутатЮну. Активн1сть СОД, вм1ст в1там1н1в А 1 Е в процес! л!кування також нормал!зувались (Р>0,1).

Одночасно з ¡юркал¡зац!сю показншив ПОЛ 1 АОЗ проведена комплексна герашя суттево впливала на суб'ективну 1 об'-ективну симптоматику 1 переб!г захворювання. що призвело до зворотного розвитку 1 зникнення у б1льшост1 хворих на ЦП ас-тено-вегетативного, диспепсичного. больового. набряково ас-цитичного, гемораг1чного синдром1в та 1нших симптом!в 1 зменшення розм!р1в печ1нки та селез1нки. П1д впливом такого л1кування пол1пшувались показники фунгацонального стану печ!нки, про що евгдчить значне зменшення у цих лац1ент!в синдром1в цитол1зу. холестазу, политонально! гамапатП ! недостатност! синтетично! функцП пеШнки. Сл:д в!дм1тити, що п!д впливом базисно) терапП в поеднанн1 з препаратом "Селена" ! в1ташном Е у частини хворих наступила кл1н!ко-б!ох!м1чна рем1с!я.

Отхе. результата кл!н!ко-б1ох1м!чних досл1джень св1д-чать про антиоксидантовий вшшв препарату "Селена", який п1дсилюгться в!там1ном Е. При комб!нован!й терапП з включениям цих препарат1в б1льш!сть фермент1в 1 фактор!в АОЗ ор-

ганазму досягали нормального р1вня. що сприяло значному пригн1ченню процес1в л!попероксидацП 1, внасл1док цього, покращанню у б1льшосП пац1ент1в кл1Шко-паракл1н1чних прояви захворювання, як 1 функцаонального стану печ1нки.

Висновки

1. Забезпечен1сть селеном здорових жител1в Терноя1ль-ського рег1ону достатньо висока. Вм1ст його в кров! дорослих коливаегься в1д 0,332 до 0,410 иг/л (0,383+0.005) мг/л. актквШсть селенвмЮ.нс! ГП -В1д 0,165 ДО 0.243 мкмоль 1'В/(хв.л) - (0.206±0, 002) мкмоль ГВ/(хв.л).

2. У хворих на хрон1чн1 ураження неч1нки вм1ст селену в кров1 р!зко зменшуеться: при хроШчному персистуючс-му гепатит! в середньому в 3,3 рази, хрон1чному активному гепатита - в 4,2 рази 1 цироза печ!нки - в 4,4 рази, особливо при декомпенсован1й стадП хворо-би. При цьому проявляеться пряма кореляц1йна залеж-н1сть м!ж вм!стом селену 1 активн1стю ГП.

3. При хрон1чних хворобах печ1нки в!дм1чаеться 1нген-сиф1кац!я ПОЛ 1 пригн!чсння АОЗ орган1зму: зростае вЩст продукт1в л1попероксидацП у кров!, особливо МДА, зменшуеться к1льк!сть ГВ. в1там1н1в Л та Е, як 1 активн1сть ГП. ГР 1, в мешай м1р1. СОД. При ХПГ активн1сть СОД зростае.

4. У хворих на хрон1чний персистуючий гепатит, хро-начний активиий гепатит а цироз печ1нки п!д впливом загальноприйнято! базисно! терапИ децо зростае

вм1ст селену в кров1, знижуеться 1нтенсивн1сть ПОЛ 1 актив1зуеться АОЗ орган1зму, зменшуеться виражеюсть кл!н!чно! симтоматики, покращуеться функц1ональний стан печшки.

5. При включенн1 в комплексне лИсування препарату "Селена" у цих хворих, в пор1внянн1 з базиснов те-рап1ею, в!дм1чаеться б!льше зростання р1вня селену в кров1, пригн1чення процес!в л1попероксидацп та !нтенсиф1кац!я фактор1в АОЗ. Разом з тим слостер1га-еться значн!ша позитивна динам1ка клШчних симптс-м!в 1 функц1ональних печ!нкових проб.

6. Призначення хворим на хрон1чний персистуючий гепатит 1 цироз печ1нки на фон! базисно! терапП препарату "Селена" та в1там1ну Е призводить до значного з51ль-шення вм1сту селену в кров!, пригн1чення ПОЛ 1 акти-вацП фактор!в АОЗ, сприяе покращанню динам1ки осно-вних клШчних 1 параклШчних скндром1в 1 досягнен-ню цер1дко клхнхко-лабораторно! рем1сп.

7. Встановлена антиоксидантова 1 гепатопротекторна д!я препарату "Селена" 1 В1там1ну Е обгрунтовуе доц!ль-н1сть 1х використання не т1льки для л1кування хворих на хрон1чн1 ураження печ1нки, але й для попередження рецидив!в.

Практич(и рекомендац11

1. Для оц!нки функционального стану печ!нки, тяжкосп переб1гу 1 ефективност1 медикаментозное терапП у хворих доцгльно в динам!ц! визначати вм!ст селену в кров!, показни-

ки ПОЛ i АОЗ.

2. Хвории на ХПГ i ХАГ у стадИ загострення рекоменду-еться включати в комплексну терап!ю препарат "Селена" по 100 мкг щоденно протягом 3-4 тижн1в, в подальшому - по 100 мкг 2 рази на тиждень до 2-3 м1с.

3. Хворим на ЦП, особливо в стад!! декомпенсации реко-мендуеться включати препарат "Селена" у такай же дозх в комб1нац11 з в1там1ном Е по 100 мг щоденно протягом 5-6 тижн1в з продовженням прийому до 4-5 м1с, в1дпов1дно по 100 мкг 1 100 мг 3 рази на тиждень.

Список праць, опублшованих за темою дисертацИ

1. Селеновм1сн1 сполуки як перспективний клас л1карсь-ких препарат1в // Укра1нська медична газета. - К 4(5). 14 кв1тня 1994,- С. 5-6.

2. Перспекгиви використання селенвм1сних препаратjв к .гепатологП //Актуальн! проблеми клШчно! фармакологи : Тези 1 Укра1нсько! наук, конфер. за участю кра!н СНД, 14-15 жовтня 1993р.. В1ННИЦЯ. - В1нниця. 1993. - С. 127-128. ( СШвавтори : М. П. Скакун. Б. 0. 0ниськ1в).

3. Гепатопротекторн! 1 антиоксидантш властивост! препарату "Селена" 1 ефективн1сть його при хрон1чних гепатитах //Школа академ!ка 0.¡.Черкеса : 1де1. розвиток. перспективи: Тези допов1дей, 3-5 травня 1994 р.. Ки1в. - Ки!в. 1994 р. -С. 94.

4. Стан перекисного окисления л1пШв 1 bmíct селену в кров1 хворих на хрон1чний гепатит 1 цироз печ1нки //Повое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения : Те-

зисы докладов научно-практ. конф., 14-15 декабря 1994 г.. Харьков. - Харьков, 1994. - С. 46 (Сп1вавтори : М. П.Скакун, Б. О. Ониськлв).

5. Вплив препарату селена на перекксне окисления л1п1д1в 1 антиоксидантний захист у хворих на цироз печ1нки // Сучасн! проблеми фармаколог!! : Перший нащональний з'!зд фармаколог1в Украхни, 27-29 вересня 1995, м.Полтава. - Ки!в, 1995. - С. 76 (Сп1вавтори : Т.П.Шевченко. Л.М. Охримович).

6. Ефективйсть деяких антиоксидант!в при хрон1чних захворюваннях печ1нки // Перший Украхнський конгрес гастрс ентеролог!в : Тези допов1дей, 19-21 вересня 1995р., Дншро петровськ. - Дюпропетровськ, 1995. - С. 130-131. (йпвазтс-ри : М.П.Скакун, Б.0. Ониськ!в, л.С.Б!лик).

7. Вм!ст селену в кров] здорових ос!б ! хворих на хрон1чний гепатит ! цироз печ1нки // Актуальн1 питания кл1н1чно! ! експериментально! медицини : Тези наук, конфер. Терноп1льського мед1нституту, 7 травня 1994 р. - Терноп1ль, 1994. - С. 58-59.

8. Стан перекисного окисления лшШв при хрон1чних захворюваннях печ1нки // Актуальн! питания кл1н1чно! 1 експериментально! медицини : Тези наук, конфер. Тернопи:ьеько:'о мед1нституту, 7 травня 1995. - ТерноШль. 1995. - С. 59-60.

9. Перекисне окисления л1п!д!в, стан антиоксидантна! системи ! вм!ст селену в кров1 паЩент1в з хрон1чними захко-рюваннями печ!нки // Досягнення 1 перспективи клш1чно! та експериментально! медицини : Тези конфер. Терноп1льського мед1нституту, 7 червня 1995 р. - Тернотль, 1995. - С. 78.

Князевич В.М. Коррекция антиоксидантами нарушений пере-кисного окисления липидов и содержания селена в крови больных хроническими поражениями печени.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Киевский государственный институт усовершенствования врачей. Киев, 1996.

Защищается 9 научных работ, которые содержат результаты клинико-лабораторного изучения гепатопротекторных свойств селеносодержащего препарата "Селена", влияния его на уровень селена в крови, ПОЛ и АОЗ у больных хроническими заболеваниями печени. Обосновывается возможность использования в клинической практике этого препарата в качестве патогенетического средства, в связи с тем, что он устраняет дефицит селена, ингибирует ПОЛ, стимулирует АОЗ. положительно влияет на клиническую симптоматику и функциональное состояние печени.

Доказана целесообразность сочетания препарата "Селена" и витамина Е для повышения эффективности лечения больных хроническими заболеваниями печени, так как фармакологические эффекты их суммируются.

Осуществлено клиническое внедрение предложенных методик лечения, .-приводятся данные об их эффективности.

Ключов1 слова : хронические заболевания печени, пере-кисное окисление липидов, антиоксидантная защита, селеносс-держащие препараты, селен, витамин Е.

Kniazevich V.M. The correction of alterations of Lipid peroxide reactions and Selenium concentration in blood of patients with chronic liver diseases.

Thesis for a CandidateMedicine degree (speciality 14.01.02 - internal diseases).

Kyiv State Institute for Advanced Medical Training of Physicians, 1996.

9 scientific works, containing investigation findings of possible hepatoprotective effect of Selenium preparation "Selena" and it's Influence upon the levels of Selenium iri blood, lipid peroxide reactions and antioxidant defence system of patients with chronic liver diseases are being defended.

The possibility of this drug to inhibit lipid peroxide reactions, stimulate antioxidant defence system.normali-sate Selenium concentration in blood and improve hepatic functions and general physical conditions has been proved by the investigation findings.

The advisability of the combination of "Selena" and the tocopherol for more effective treatment of chronic liver diseases due to potentiation of their pharmacologic activl ties has ipeen determined.

Clinical introduction of the offered methods and their effective data are being added.

Key words: chronic liver diseases, lipid peroxide reactions, antioxidant defence system. Selenium, tocopherol.