Автореферат и диссертация по медицине (14.00.10) на тему:Комплексна терапiя тяжких i складних форм бешихового запалення нижнiх кiнцiвок iз застосуванням бiологiчно активних комплексiв кори дуба

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

луганський медичний інститут

На правах рукопису

ЧЕБАЛІНА Олена Анатоліївна

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ТЯЖКИХ І СКЛАДНИХ ФОРМ БЕШИХОВОГО ЗАПАЛЕННЯ НИЖНІХ КІНЦІВОК ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ КОМПЛЕКСІВ

КОРИ ДУБА

14.00.10 — інфекційні хвороби

Автореферат дисертації на пошукаиня ученого ступеня кандидата медичних наук

ЛУГАНСЬК — 1992 р.

Міністерство.охорони здоров’я України

Луганський медичний інститут

На правах рукопису Чебаліна Олена Анатоліївна

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ТЯЖКИХ .

1 СКЛАДНИХ ФОРМ ШШИХ0В0Г0 ЗАПАЛЕНІЙ НИЖНІХ КІНЦІВОК ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ '

БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ КОМПЛЕКСІВ КОРИ ДУБА

. 14.00,10. - інфекційні хвороби

Автореферат дисертації на пошукання ученого ступеня кандидата медичних наук

.Луганськ - 1992 р.

Робота виконана у Донецькому державному медичному інституті ім.М.Горького Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Л.С.Бондарев.

Офіційні1, опоненти - доктор медичних наук, професор Ы.О.Борисова; доктор медичних наук, професор М.О.Пере-садін. '

<

Ведуча організація - Московський державний університет ім.М.1.Пирогова.

Захист відбудеться '■ (ґ " , 1993 р.

' !

_______годині на засіданні спеціалізованої ради К 0d8.25.0I при

Луганському медичному інституті ИЗ України /348045, м.Луганськ, кв. 50-річчя оборони Луганська, І. Телефон 54-86-00/.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського медичного інституту.

Автореферат розіслано " ✓¿^"'¿¿¿*^^^¿1992 р.

Учений секретар спеціалізованої ради

В.К.КАЗИМ1РК0

Актуальність проблеми. У структурі інфекційної паталогії бешиха посідав одне з ведучих місць, поступаючись лише таким захворюванням, як ОРЗ, дизентерія, вірусні гепатити. Значна частотність тяжких форм, багаторазовий рецидив , виникнення лімфовенозної недостатності з формуванням псевдослоновості при локалізації .патало-гічного процесу на нижніх кінцівках зумовлюють не.тільки зниження працездатності хворих на довгий час, але й можуть стати причиною інвалідизації /В.М.Фролов, В.Е.Рьічнев, 1966; В.Л. Черкасов, 1986;

Н.А.Пересадин, 1989/.

Протягом останніх десятиліть клінічна картина бешихової інфекції зазнала суттєвої еволюції: збільшилась частотність рецйди-вуючих і геморрагічних форм, а також різних ускладнень /В.М.Фролов, В.Е.Рьічнев, 1986; В.Л.Черкасов, 1986; Н.М.Ковалева, А.С.Сокол, 1989/. . ■

В.М.Фроловим із співробітниками /І986-І99І/ виявлено несприятливий вплив екологічного стану промислових центрів Донбасу на формування вторинної імунодепресії, зниження природної резистентності, підвищення алергізації населення. Це сприяв високому рівневі загального захворювання, в тому числі і бешихою, інтенсивний показник якої коливається від 95 до £00 на 100 тис.населення • /И.Н. Баскаков, 1987; А^Д. Старик, 1988/.

Сформульована концепція про частотно рецидивуючу бешиху як хронічну стрептококову інфекцію з продовженою персистенцією бактеріальної і ./-форм збуджувача в організмі, глибоким порушенням імунного статусу хворих, їх сенсибілізацією і аутосенсибілізацією, розвитком імунопаталогічних реакцій /В.М.Фролов, В.Е.Рнчнев,

1986; В.Л.Черкасов, 1966; Г.А.Гаврилова, 1987/. •

Перебіг і результати бешихової інфекції в значній мірі пов’язані із станом природної антиінфекційної резистентності

- 2 -

організму, яка обумовлює ранній захист від бактеріальних агентів та їх токсинів, керівна роль в якому належить фагоцитозу /Э.А.Гальперин, Р.Р.Рыскинд, 1976; В.Ы.Фролов, В.Е.Рычнев, 1980; В.Л.Чер- .. касов, 1966/.

В останні десятиліття зросла питома вага ураження нижніх кін цівок при бешисі; процес запалення тут локалізується у 55-60 % хворих первинною і .у 75-87 % повторно рецидивуючою бешихою. Сут-теву роль у патогенезі рецидивуючою бешихи нижніх кінцівок відіграв хронічна лімфбвенозна недостатність /С.З.Горшков, Г.Г. Караванов, 1972; В.М.Фролов, В.Е.Рычнев, 1986; В.Л.Черкасов, 1966;

Н.А.Пересадин, У-б. , 1982; , 1963/.

Сучасна комплексна терапія бешихової інфекції достатньо ефективна. Однак пошук нешкідливих препаратів, які мають властивість впливати на різноманітні ланки патогенезу, продовжується. Особливе значення має розробка методів лікування, що попереджають рецидиви.

' Зростаючий в останні роки інтерес до лікарських засобів, які одержують з рослинної сировини, відзначаються меншою токсичністю і алергенністю багатьох з них.

. Групою вчених Донецького медичного інституту розроблений і апробований оригінальних спосіб отримання біологічно активних комплексів /БАК/ з лікувальних рослин /а.о. №919184/, в тому числі з кори дуба. БАК являє собою рослинні фенольні сполуки, які кістять в собі флавоновоіди, органічні кислоти, альдегіди, сапоніни, дубільні речовини та мікроелементи. Одержані БАК з кори дуба мають широкий спектр антимікробної дії, імуномодулюючий, дисенси-білізуючий, Р-вітамінний та ін. ефекти, а також передує запаленню /Колесникова А.Г., 1988/. Це послужило підставою для використання БАК кори дуба /КД/ у комплексній терапії бешихи.

- З -

Мета роботи. Вивчити терапевтичну ефективність при бешисі нижніх кінцівок біологічно активних речовин, виготовлених з кори дуба; виробити і запровадити різні методи використання цих препаратів.

Основні завдання роботи .

1. Розробити раціональні засоби введення БАК КД у хворих первинною і рецидивуючою бешихою нижніх кінцівок.

2. Вивчити вплив БАК КД, які вводяться за посередництвом елект-рофарезу, на показники регіонарної гемодинаміки з допомогою тетра-полярної реографії.

3. Вивчити вплив БАК КД на показники природної резистентності

організму*

4. Вивчити вплив БАК КД на репаративні процеси.

Наукова новизна роботи •

Встановлена терапевтична ефективність біологічно активних речовин, одержаних оригінальним способом з кори дуба, при бешисі нижніх кінцівок. Показано, що досліджувані біологічно активні речовини, попереджають запалення, а також сприяють поліпшенню регіонарного кровотоку, мають імуномодулюючий вплив, сприяють репарації ран.

Практична значущість роботи. Розроблений принципово новий метод лікування хворих бешихою нижніх кінцівок із застосуванням біологічно активних комплексів кори дуба. Встановлено, що додавання препаратів кори дуба у комплексну терапію дозволяв суттєво скоротити терміни лікування, частотність рецидивів, залишкових явищ і ускладнень. ■

Основні положення роботи, які виносяться на захист

І. Біологічно активні комплекси кори дуба, отримані оригінальним способом, запропонованим Е.Г.Бобильовим, 0.0. Сохіним,

В.Н. Слободянюк, А.Г.Колесниковога /а.с.9І9І84/, ефективні при ліку-

_ 4 .

ьишіі хворих бешиховим запаленням нижніх кінцівок. При цьому засто еуванні БАК КД у вигляді аплікацій з постійним зрошенням показано при булезних формах бешихи, а використання цього препарату у вигляді електрофарезу показано при лімфовенозній недостатності, яка розвивається внаслідок бешихового запалення, а також у таблешровано-му вигляді з метоп підвищення природної резистентності організму.

2. Застосування БАК КД при бешисі сприяє не тільки прискоренню репарації в загостреному періоді хвороби, але й суттєво скорочує частотність рецидивіб.

Впровадження результатів роботи. Оформлені 2 винаходи:

> І. Спосіб місцевого лікування булезних форм бешихи /пріоритетна довідка від 14.10.1991 р. № 5014266/.

2. Спосіб лікування ускладнених форм бешихи нижніх кінцівок /пріоритетна довідка від 14.10.1992 р. № 5005330/.

Розроблені засоби лікування впроваджені в практику 5 лікуваль них закладів м.Донецька і області.

Результати науково-дослідної роботи використовуються у навчал ному процесі.

Апробація роботи. Основні положення роботи викладено на кількох засіданнях Донецького обласного наукового методичного товариства інфекціоністів /І99І-І992 рр./. Робота апробувала на спільному засіданні кафедр інфекційних, хвороб і епідеміології Донецького медичного інституту ім.М.Горького /31.08.1992 р., протокол № І/.

■ Структура г обсяг дисертації. Дисертація викладена на 118 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, 5 глав власних спостережень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списка літератури і, який містить в собі ІЬб вітчизняних і 50 іноземних джерел. Матеріали дисертації ілюст гоніті 19 таблицями, витягами з історії хвороби.

- 5 - '

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, у тому ислі 6 в центральних і республіканських джерелах, 2 депонованих ру-описи.

Робота виконувалась у відповідності з планом НДР Донецького іержавного медичного інституту і е фрагментом комплексної держбюд-сетної теми науково-дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб:

'На основі вивчення механізмів самогенезу і клініки результатів, »зробити раціональні методи лікування деяких інфекційних захворю-зань /менінгіти, бешиха, вірусний гепатит, лептоспіроз/ у хворих зугільної промисловості в періоді найближчої і найвіддаленішої реконвалесценцій /шифр теми ВН 13.00.0047.89, > 01890075250/.

Зміст роботи *

Матеріали і методи дослідження. Дійсні клініко-лабораторні дослідження виконані в інфекційному відділенні міської клінічної лікарні № І м.Донецька в 1990-1992 рр.

При оцінці особливостей клінічного перебігу бешихи використовувалась класифікація, що подається в методичних рекомендаціях МОЗ СРСР з клініки, діагностики, лікування і профілактики бешихи /упорядники: В.Л.Черкасов, Р.Р.Рискинд, 1975/.

Клінічна характеристика обстежених хворих подається в таблиці № І. . , '

Серед обстежених було 542 жінки /66,8 %! і 269 чоловіків /33,2 %/ у віці від 18 до 84 років, серед яких переважали особи середнього і похилого віку. На долю хворих працездатного віку /від 21 до 60 років/ припадав 64,9 % хворих /526 осіб/, а похилого і старого віку /старше 61 року/ - 33,6 % /272 особи/.

Таблиця І

Клінічна характеристика обстежених хворих бешихою нижніх кінцівок

Клінічні показники І Число обстежених хворих

' . . * абсолютне І %

Кількість обстежених. 811 100

Стать: чоловіки . 269 33,2

жінки 542 66,8

Клінічні форми бешихи: '

- еритематозна 401 49,5

- еритематозно-буллезна 132 16,3

- еритематозно-геморрагічна 149 18,3

- буллезно-геморрагічна 129 15,9

Кратність захворювання:

- первинна • 227 28,0

- повторна 103 12,6

- зрідка рецидивуюча 257 31,7

- часто рецидивуюча ¡¿24 27,7

Тяжкість перебігу: •

- легка 49 6,1

- середньої тяжкості 372 45,8

- тяжка 375 46,2

- затяжне протікання 15 1,9

Еритематозна форма бешихи зустрічалась у 49,5 % /401 особа/,

у 16,3 % /132 особи/ - еритематозно-буллезна, у 18,3 % /149 осіб/

еритематозно-геморрагічна і у 15,9 % /129 осіб/ - буллезно-геморра-гічна.

Первинна бешиха була діагностована у 227 хворих /28,0 %/,

повторна у 103 /12,6 %/. Рецидивіруюча бешиха спостерігалась у 481

/59,4 %/ пацієнта, у тому числі частотні і багаторазові рецидиви зареєстровані у 224 осіб /27,7 %/. '

Тяжкий перебіг захворювання відмічено у 29,2 % хворих первинною і повторною бешихою, у 31,9 % рідко і 30,6 % часто рецидивупчою бешихою.

Всі хворі, за якими велося спостереження, у загостреному періоді захворювання отримували антибіотикоїерапію, переважно пеніціллін у добовій дозі 6-9 млн РД протягом 7-Ю днів. Значно рідше застосовувались еритроміцин, тетрациклін, ампіокс, лінкоміцин, цефамізин.

З антигістамінних препаратів застосовувався частіше димедрол, а та^ кож піпольфен, супрастин і тавегіл. Тільки при тяжкому перебігові проводилася дезинтоксикаційна терапія з допомогою гемодезу, реоглю-ману, реополіглюкину, фізіологічного розчину хлоріда натрія і глюкози. Все це складав базисту терапію, яка застосовувалася як у. групі спостереження, так і у групі зіставлення й контролю.

Кортикостероїди ми не використовували у жодному випадку.

Крім того, в залежності від форми' захворювання, тривалості і кратності'лікування ускладнень і залишкових явищ ми. застосовували біологічно активні комплекси кори дуба /ВАК КД/, отримані оригінальним способом /а.с. №919184/. Методи введення і дозування препарату залежали від форми і періоду захворювання, а також очікуваного результату. , ,

При виконанні роботи, поряд із загальноприйнятими клінічними і лабораторними методами дослідженім, застосовувалися також інстру-

- 0 -

ментальні /тетрополярна реографія/ та цитохімічні /лужена фосфатаза іпероксідаза нейтрофілів периферичної крові, катионні білки, показники, фагоцитарної активності та завершеності фагоцитоза/ методи дослідження. . '

Стан периферійного кровотоку нижніх кінцівок в залежності від методів проведеної терапії вивчався за допомогою тетраполярної реографії за В.Кубичеком у співавторстві /1970/ на реографі Р4-02 /як регістратор використовувався електрокардиограф ЕК 4Т-02/. Вибрані нами реографічні показники різнобічно характеризують периферичний кровоток нижніх кінцівок’. Географічний індекс /РІ/ вказує на величину і швидкість артеріального систолічного притоку крові у досліджуваній ділянці. Відносний об’ємний пульс /ВОП/ - показник кровообігу органа, відбиває приріст'обсягу крові у період максимального кровонаповнення стосовно загального обсягу судинного русла досліджуваної ділянки. Найбільш інформативним кількісним показником при зіставному вивченні геодинаміки нажніх кінцівок е об’ємна швидкість кровотоку /ОШК/. Реографічні дослідження проводились до місцевого лікування, після лікування і через 2,5 - 3 місяці.

. Активність лужної фосфатази нейтрофілів /ЛФН/ периферичної крові визначалась методом азосполучення за методикою М.Г.Шубича /1965/. Рівень неферментних катіонних білків /КБ/ визначався за методикою, запропонованою М.Г.Шубичем /1974/ з бромфеноловим синім. Визначення активності пероксидази нейтрофілів крові проводилося бензидиновим методом Е.Пірса /1962/. Обчислення активності ферментів і рівня КВ у лейкоцитах проводилося за принципом Каллоу. Хворі обстежувались у 1-5, 8-12, 15-20 та 23-30 дні хвороби.

Стан периферичної гемодинаміки нижніх кінцівок вивчено у ЗО здорових осіб, активність ензимів і рівень катионних білків периферичної крові - у 45 донорів.

’•'лтематична обробка отриманих даних здійснювалась на ІВМ - еу-

- 9 -

місних комп’ютерах класів ХТ/АТ з використанням стандартного пакета програм "ЛОТУС - І, 2, 3". .

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

І. Клінічні особливості бешихи нижніх кінцівок У 761 хворого /93,9 %/ захворювання почалося гостро або раптово.

У перші 12-48 годин у більшості хворих переважали симптоми вираженої інтоксикації, виявленої ознобом /89,7 %/, іноді надзвичайні /24,2 %/ підвищенням температури до 38,0 - 40 0 С і більше /90,2$/, загальною слабкістю /98,1 %/, розбитістю /85,9 %/, тошнотою /36,4/?/, рідше рвотою /20,1 %/. Місцевий процес характеризувався яскравою еритемою, набряканням м’яких тканин, полегшеним болем у ряда хворих геморрагічним компонентом і появою булл.’Регіонарний лімфаденіт розвився у 635 /78 %/ і лім$ангіт у 337 /41,ЄЙ/, в основному при тяжкому й середньому перебігу. ■

Більшість хворих поступало до клініки у перші 3 дні від початку захворювання - 632 /78,0$/, на 4-7 день - 148 /18,2 %/, і у ' значно пізніше - ЗІ /3,8 %/.

З провокуючих факторів у 52,7 % - ангіна, у 28,1 % - переохолодження, у 4,1 % - перегрівання, у 8,9 % - перевтома або психо-травми. _ .. .

У 73 /8,8 %/ хворих розвинулися ускладнення: гострий тромбофлебіт вен гомілки - у 34 /4,2 %/ абсцес або флегмона - у 15 /1,9 %/, нагноєння булл у 12 /1,4 %/, алергічні реакції - у 12 '

/1,4*/. .

Залишкові явища спостерігались у 207 /25,5 %/ хворих, в тому числі ліфостаз у 82 /10,1 %/, інуративне набрякання - у 23 /2,8%/, пигментація шкіри - у 79 /9,8 %/, трофічні порушення - у 23 /2,8%/.

Із загального числа хворих у 618 /76,2 %/ виявлені фонові супутні захворювання, серед яких частіше зареєструвались: ХІБС /36,3?/,

- 10 -

мікоз стоп /67,2%'/, коронарокардиосклероз /37,6 %/уожиріння/17,б '?/, захворювання гепато-біліарної системи /17,6%/ t лімфостаз /33,04^/, варикозна хвороба /39,0%], посттромбофлебітичний синдром/35,4 IV. Трофічні порушення виявлені у 44 хворих /5,4 %/.

Хронічна лімфовенозна недостатність виявлена у 68,4 хворих рідко і 92,2 часто рецидивуючою бешихою нижніх кінцівок.

2._ü¡iHKa клінічної ефективності_з_астосування БАК ВД_гщи_бешисі нижніх_ кінцівок^

Вплив БАК КД iíá репаративні процеси вивчено у 69 хворих бу-лезною формою бешихи нижніх кінцівок /І група/ /у 57 вміст пузирів був серозним або серозно-геморрагічним, у 12- гнойним/

Застосування БАК ВД у вигляді аплікацій з постійним зрошенням осередку І-З/^водним розчином препарату протягом 24-48 годин/ після попереднього розрізу або зсічення пузиря за периметром. Після припинення мокнення і появи захисної білкової плівки /через 6-48 годин/ ерозія вкривалась тонким шаром 1"¿ мазі з того ж препарату двічі на добу до повного відторження струпів. Ефективність лікування визначалася з урахуванням термінів утворення струпів та їх повного відторження. Група хворих, узятих для порівняння, місцево отримувала пов’язки з 0,02^розчином фурациліну /II група/. Контрольна група хворих /III група/ місцевого лікування не отримувала. ,

Всі хворі,окрім місцевого лікування, отримували антибактері-. альну і десенсибілізуючу терапію, а в особливо тяжких випадках детоксикаційну терапію. Тривалість репаративних процесів в залежності від характеру місцевого процесу і методів терапії подана в таблиці № 2.

Подані в таблиці дані дають підставу зробити висновок, що місцеве застосування БАК ЦЦ у вигляді I-3“¿ аплікацій з постійніш

зрошенням та ҐЛ мазі сприяє прискоренню репаративних процесів при буллезних формах бешихи, зворотному розвиткові місцевого процесу запалення і усуненню трофічних розладів. Це веде до скорочення тривалості перебування в стаціонарі хворих у середньому на 7 днів.

р

Місцеве застосування БАК КД не впливає помітно на подовженість та вираженість загальнотоксичних симптомів. При застосуванні препаратів кори дуба не спостерігалось будь-яких побічних явищ або ускладнень.

ПО хворих /УІ групб/ бешихою нижніх кінцівок отримували разом з етіотропною терапією біологічно активні комплекси кори дуба внутрішньо у вигляді таблеток або порошків із рахунку І.Огр на добу в 2 прийоми протягом 15 днів. Для оцінки терапевтичної активності крім вище названої групи хворих ми вивчили, в залежності від методів лікування, 5 груп порівняння. Хворі І групи /2ВЗ особи/ на фоні базисної терапії отримували преднізолон у початковій дозі ЗО мг на добу /на курс 300-50СМг/. Хворі II групи /101 особа/ разом з базисною терапією отримували метилурацил в дозі 3,0 гр на добу протягом 10 днів, III група /85 осіб/ хворих у ролі імуностимулятора отримувала нуклеінат натрія в добовій дозі 1,5 гр. протягом 10 днів. Хворі ІУ групи /78 осіб/ отримували одночасно два імуностимулюючих препарати: метилурацил і левамізол. Левамізол призначався трьома триденними курсами в добовій дозі 150 мг. У група хворих /50 осіб/ отримувала тільки базисну терапів. У ролі критеріїв терапевтичної ефективності різноманітних методів лікування ми використали такі показники: тривалість пропасниці та інших симптомів інтоксикації, зникнення місцевих змін, частоту ускладнень, залишкових явищ та рецидивів. Отримані результати подані в таблиці 3. З поданої таблиці видно, що застосування на фоні антибактеріальної терапії різноманітних імуномодулюючих препаратів істотно не впливають на тривалість пропасниці і інтоксикації при бешисі.Зворотний розвиток міс-

-12- .

Таблиця 2.

Тривалість репарації при буллезних формах бешихи

в залежності від методів лікування /у днях/ /М + 'т/

З І грїпа п =69___________П грг£ппа_ л = 15 . _ !_ Ш гргріпа_ ^ =15 _

! гнойная !чиста і гнійна !чиста ! гнійна !чиста

/! _рана !_рана і рана !_рана ! рана JpaHa

Припиненню МСКНІННЯ 2,8 і 0,1 1,5 ± 0,2 6,2± 0,8 3,4і 0,9 8,6і 1,0 „ 6,4І0,5

Утворення CTpcfTF/ • 3,6 - 0,2 2,3 І 0,2 б,8і 0,6 5,9І 0,2 9,9± 0,6 9,8І0,6

Повне відтворення струпу 14,1 ± 0,9 11,9 ¿ 0,3 18,2- 0,1 І5,9і 0,3 26,Іі 0,8 2І,2І0,7

Місцеве набрякання «.'=108. 7,2 - 0,4 6,2 і 0,4 10,8± 0,3 8,4± 0,9 II,8± 0,9 12,4*0,8

Еритема п= 108 ' 9,1 ± 0,2 7,4 ± 0,1 14,8- 1,0 8,6і 0,2 14,8- 0,8 10,9*0,7

Біль в ділянці враження «. =108 ‘ 5,1 ¿ 0,1 4,7 І 0,6 7,7- 0,1 7,2і 0,9 9,8і 0,3 8,8І0,3

Лімфаденіт 4,3 ± 0,1 2,9 І 0,4 6,І± 0,4 5,4і 0,6 7,9і 0,2 6,4*0,3

Лімфангіт 2,8 ¿ 0,2 2,0 ± 0,6 4,1- 0,3 4,2і 0,4 5,6± 0,3 5,ЗІ0,І

Ліжко-днів . ■ 11,6 ¿ 0,2 10,1 - 0,4 14,9± 0,4 15,3¿ 0,3 26,Іі 0,8 2І,2І0,7

цевого процесу запалення відбувається значно активніше при застосуванні преднізолоне, одночасно иетилурацила і леваиізола, а також БАК КД. На скорочення частоти виникнення гнойних ускладнень істотно впливає застосування одночасно иетилурацила з левамізолом і БАК КД. На частоту судинних же ускладнень впливає лише застосування БАК ВД. Істотного терапевтичного ефекту на залишкові явища у вигляді лімфостазу не мають вищезазначені імуномодулюючі засоби, в той час як застосування преднізолона і БАК ВД мають виражений позитивний терапевтичний ефект на частоту залишкового індуративного набрякання тканин. . .

Терапевтична ефективність БАК КД, введених методом вертикального електрофареза, вивчена у 69 пацієнтів /І група/. Лікування проводилося після зникнення симптомів загального токсикозу і зворотного розвитку процесу запалення. На момент початку місцевої терапії у хворих збереглася більш-менш виражене набрякання і ущільнення м'яких тканин. До курсу електрофареза входило 10 процедур, при цьому препарат використовувався із розрахунку 0,5 - 1,0 сухої речовини на процедуру.

Для порівняння ефективності терапії група хворих з 15 осіб отримувала електрофарез з БАК КД поперемінно з лідазою по 5 процедур кожного на курс /II група/. Хворі III групи отримували електрофарез з лідазою /10 процедур/, ІУ група хворих місцевої терапії не отримувала. У ролі критеріїв ефективності ми використовували такі показники: динаміка зменшення обсягу кінцівки, частотність гнойних ускладнень і рецидивів. Виявлено, що введення БАК КД і лідази шляхом електрофареза в уражену кінцівку поперемінно і тільки БАК КД в значній мірі сприяє зменшенню залишкового набрякання нижніх кінцівок у порівнянні із застосуванням тільки лідази /КО,05/. Встановлено також, що застосування електрофареза з БАК ВД і особливо застосування цього методу в міжрецидивному періоді має істотний

- 14 - .

Таблиця З

Оцінка терапевтичної ефективності різноманітних методів лікування бешихи нижніх кінцівок / М -*п/

Основні показники

!________________________Мето ди_лі к^в ання_

!пеніцилін 'пеніцилін ¡пеніцилін !пеніцилін

!базисна

!преднізолонІметилурацил Інуклеінат Іметилурацил !терапія

нат£ія______!ле]замїзол

БАК КД

! І группа !П г^па ! Ш група ! ! н =85 ! ІУ група я = 78 ! У гт І п = . 2Р І УІ

Тривалість пропасниці /в пнях/ 5,9- 2,6 3,6 і 0,3 4,3 І 0,3 4,1 - 0,3 5,9 - 3,1 4,7 І 2,0

Головний біль /в днях/ 3,2- 2,0 3,4 ± 0,2 4,0 і 0,6 3,8 і 0,4 4,1 і 2,8 3,9 і 1,0

Сухість в роті 3,1— 1,9 3,4 - 0,1 4,1 - 0,2 3,2 і 0,6 4,2 і 0,9 3,8 ± 0,6

Зникнення місцевих змін . /в днях/ 12,8-^1,02 15,5 і 0,6 13,6 і 0,7 11,9 і 0,7 15,9 ¿0,83 II,І±0,78

Частота ускладнень у %: . а/ гнійних 5,9± 2,8 3,5-1,01 4,0 і 2,8 0 5,7 ^ 2,5 0

.. б/ судинних 7.1- 3,4 6,2- 0,1 6','4 і 0,8 5,8± 0,2 6,8 - 0,2 3,1 і 0,8

Частота залишкових явищ :

а/індуративне набрякання 4,2±І,0 8,6± 0,8 8,2 і 0,3 7,8± 0,4 12,4 І 0,8 2,8 і 0,6

б/ лімфостаз II,2± 0,5 10,2- 0,4 10,0 і 0,1 9,8Ї 0,6 10,9 і 0,6 10,8± 0,5

Частота рецидивів у % 5.9І 2,8 3,3± 2,5 5,08 - 3,1 3,І± 2,3 14,8 і 1,8 2,8± 2,4

вплив на упередження рецидивів. Саме в цій групі хворих частота гнойних ускладнень /абсцес, флегмона, нагноєння булл/ мінімальна.

3. Вплив біологічно активних комплексів кори дуба на деякі показники природної резистентності у хворих бешихою нижніх кінцівок Стан функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів вивчено у ПО хворих бешихою нажніх кінцівок, які одержуючи БАК КД всередину в добовій дозі 1,0 гр /І група/ протягом 15 днів. Для порівняння ефективності 101 хворий бешихою /П група/ одержував мети-лурацил у добовій дозі 3,0 гр протягом 10-14 днів, 50 пацієнтів отримували лише базисну терапію /Ш група/. Одержані результати свідчать про те, що включення в комплексну терапію бешихового запалення разом з традиційною базисною терапіен БАК КД однаково як і метилурацила /Р>0,05/ сприяє зниженню активності лужної фосфатази нейтрофілів /ЛФН/ периферичної крові. Різниця з Ш групою достовірна /PÍO,001/. Застосування БАК КД також сприяє корекції рівня катіонних білків /КБ/ так само як і метилурацил.

У вищеназваних груп хворих паралельно вивчалися показники фаго цитоза /фагоцитарна активність і фагоцитарне число/ і завершеності фагоцитоза. У загостреному періоді бешихи /1-5 днів/ у хворих усіх трьох груп показники фагоцитарної активності /іА і ФЧ/ нейтрофілів були підвищені. У хворих І групи ФА складала 71,1 - 2,2, ФЧ -6,І4± 0,97; у хворих П групи ФА - 70,8 - 1,0, ФЧ - 7,12; у хворих Ш групи ФА - 70,4 - 2,4, ФЧ - 6,5 - 0,01. Різниця у показниках мі» групами недостовірна /Р>0,05/.

На 8-12 дні хвороби ФА і ФЧ у хворих трьох груп залишаються підвищеними і мають тенденцію до підвищення /І група: ФА - 75,9^2,ч, ФЧ - 9,2 ¿ 0,9; П група: ФА - 76,2 і 1,5, ФЧ - 9,8 ± 0,7; Ш група:

ФА - 72,0 ± 1,4, ФЧ - 6,9 І 0,77/. Різниця за ступенем підвищення показників фагоцитоза у хворих І і 11 груп недостовірна /Р>0,05/, а між І і II, а також II і Ні - істотна /140,05/.

- 16 -

Найбільшої величини показники фагоцитоза досягають на 15-20 дні хвороби. Так у хворих І групи вони становлять : ФА - 76,Є-2,4, ФЧ - 10,0 - 0,4; П групи: ФА - 76,8 і 2,3, ФЧ - 9,9 і 0,6 і Ш групи: ФА - 72,2 - 3,2, ФЧ - 6,9 - 0,2. ДО 23-30 дня хвороби показники фагоцитоза знижуються, однак більш яскраво це виявляється у хуорих Ш групи: ФА - 54,8 - 2,6, ФЧ - 4,1 - 0,3; в той час як у хворих І групи вони становлять: ФА - 61,2 - 2,6, ФЧ - 6,8 - 0,1, а II групи: ФА - 58,9 - 2,0, ФЧ - 6,9 - 0,4. Різниця між показниками І і П груп недостовірна /Р>0,05/. У порівнянні з донорами різниця в показниках фагоцитоза у період реконвалесценції у всіх групах достовірна. '

Таким чином, на 15-20 дні хвороби у хворих, які одержали БАК КД і метилурацил, показники фагоцитоза досягають максимально високих цифр і достовірно вищі, ніж у хворих, які не одержали імуностимулюючих препаратів.

Показник завершеності фагоцитоза /ПЗФ/ у хворих трьох вищезазначених груп хворих достовірно підвищений у порівнянні з донорами /0,59 - 0,006 ; 0,60± 0,02; 0,60 - 0,001/ Р< 0,05. На 8-12 дні ПЗФ у хворих продовжує зростати, однак здебільшого це виражено у хворих, які лікувалися з допомогою БАК КД /0,68 і 0,001/ і

метиурацилом /0,69 - 0,04/. На 15 - 20 дні хвороби у всіх хворих

досягав ще більш високих цифр /відповідно 0,70 - 0,004; 0,71-0,02;

0,63 - 0,01/, однак у хворих І і П груп цей показник достовірно

вищий, ніж у хворих Ш групи /Р<0,05/.

На 23-30 дні хвороби ПЗФ досягав максимально високих цифр і складає відповідно: 0,74 ¿'0,01; 0,72 ¿0,002; 0,60 ¿ 0,02. Різниця між І і II групами недостовірна /Р*>0,05/', а між І і III і II і III достовірна /Р<0,001/.

Таким чином, застосування в комплексній терапії хворих бешихою БАК КД внутрішньо в тій же мірі, як і метилурацил, сприяє підтг-

щегат показника завершеності фагоцитоза. .

- 17 - ,

4. Вплив £ ізних_методі в_лікування_на де£и^е£}йщ гемодинаміку_у_хво£их бешихою нижн_і х_к інд і во к.

У 135 хворих рецидивуючою бешихою нижніх кінцівок із залишковими виявами після перенесеного захворювання у вигляді лімфостаза і індуративного набрякання вивчено стан регіонарної гемодинаміки в залежності від методів місцевої терапії. Дослідження проводилися до лікування, після курсу лікування і через 2,5 - 3 місяці.

В залежності від методів місцевої терапії хворі були поділені на ІУ групи. 69 пацієнтів /І група/ отримували на вражену кінцівку електрофарез з БАК КД /10 процедур/. Хворі II групи /15 пацієнтів/ місцево отримували електрофарез з лідазою /10 процедур/. 15 хворих III групи отримували по черзі по 5 процедур електрофареза з ВАК КД і лідазою. Хворі ІУ групи місцевої терапії не отримували.

До початку проведення місцевого лікування у хворих всіх груп, за якими велося спостереження, були виявлені істотні порушення регіонарної гемодинаміки, максимально вони були виражені у вертикальному положенні /табл.4/. .

Після завершення курсу терапії тільки у хворих, які не отримували місцевої терапії, позитивна динаміка реографічних показників мінімальна: у вертикальному положенні РІ - 0,65 - 0,01;

В0П - 0,61 - 0,03/оО ; 0ШК - 3,5-0,3 мл/шн/І00см^. У жодного хворого цієї групи не відбулося відновлення показників гемодинаміки до рівня фізіологічної норми.

У хворих 1-ІІІ групи після проведення електрофареза відбулася суттєва корекція реографічних показників, здебільшого це відбулося у хворих III групи. Середні реографічні показники у хворих цієї групи після лікування становили у вертикальному положенні РІ - 0,96 - 0,03; ВОП - 0,09 і 0,Жо; ОШК - 5,2 і 0,2 мл/мин/

О

100см . Різниця у показниках з хворими ІУ групи достовірнаДЧ0,05/. Важливо зазначити, що у хворих цієї групи у 32,0!? випадків ООП і

- 18 -

ОСК досягли показників фізіологічної норми.

У хворих І і II груп після лікування відбулася також істотна позитивна динаміка. Географічні показники у хворих І групи в положенні стоячи РІ - 0,90 - 0,04; ВОП - 0,64 - 0,0<$о; ОШК. - 5,0 -

- 0,4мл/мин/100см^. У хворих II групи ці показники відповідно склали: РІ - 0,81 і 0,03; В'ОП - 0,8 - 0,01%о; ОШК - 4,6 І 0,6мл/

О

мин/ІООсм . Необхідно зазначити, що у хворих І групи у 28,9%, а у хворих II групи у 22,8$ випадків реографічні показники підвищувалися до фізіологічної норми.

Через 2,5-3 місяці після завершення лікування у хворих І групи у 34,1%, II - 28,9!?, III - 42,1% випадків показники реографії досягали фізіологічної норми. У той час як у хворих, які не отримували місцевого лікування, це відбувалося лише у 12,8$ випадках.

Таблиця 4

Динаміка реографічних показників у хворих бешихою нижніх кінцівок в залежності від методів лікування / М -т/

Група хворих

К-сть

хво-

рих

__________Періоди досліджень__________

_До лікування_________________________

Лежачи і Стоячи

_ _Щс^_лікування_____________

Лежачи ! Стоячи

! РІ ;В0П%о і !0!Ж шг/мін 100см3 !РІ ! !В0П$о !0Ж ¡РІ !мл/мін і ІВОПЙоЮШК |рі !В0П&!0Ж ! ! їлл/мін і ! !мл/міь

і І ! ІООоЙ^і ! !100м- ; ! ІООсм*-

69 0,8І± 0,62- 3,9і 0,58± 0,56^ 3,0І І,58±х 0,88іх5,4і- О^І3^, 84^*5,0і*

15 0,05 0,80- 0,05 0,60- 0,3 3,9І 0,06 0.59^ 0,06 0,54± 0,2 3,1- 0,05 І,59±х 0,03 0,4 0,04 0,02 -0,4_ XX ^ос 0,87±х5,4±х 0,81-х0,80±х4,6іх

0,04 0,02 0,2 0,04 0,02 0,1 0,06 0,07 0,3 0,01 0,01 0,6

15 0,63± 0,60± 4,1- 0,60± 0,55± 3,2- І,60-х 0,92±х5,9±х 0,96±х0,89±Х5,2±7

0,04 0,01 0,4 0,02 0,01 0,2 0,05 0,04 0,2 0,03 0,03 0,2

15 0,82- 0,59і 4,0- 0,61- 0,56± 3,І± 1,02- 0,64і 4,2± 0,65 0,6І± 3,5±

0,05 0,04 0,2 0,04 0,03 0,4 0,04 0,05 0,3 0,01 0,03 0,3

ЗО 1,71- І,04± 6,І± І,І5+ 0,92- 5,6±

0,10 0,05 0,30 0,07 0,04 0,30

х _ різниця з ІУ групою достовірна Р<0,05; ** - різниця з Ш групою достовірна

. гругта /БАК КД -електро-іюрез/

взЦ'Щйфорез/

З група /БАК ВД + лідаза-електрофорез/

ІУ група /Базисна терапія/

Донори

примітка:

висновки

1. Встановлена терапевтична ефективність препарату, одержаного з кори дуба /БАК КД/, при запалешіі бешихою нижніх кінцівок.

2. При буллезних формах бешихи нижніх кінцівок використання БАК КД у вигляді аплікацій і мазі дозволяє скоротити тривалість репа-ративних процесів і тривалість лікування в середньому на 7 діб.

3. При залишкових явищах, що виникають після перенесеної бешихи

нижніх кінцівок /лімфостаз, індуратнвне набрякання/, введення БАЛ КД способом вертикального електрофареза дозволяв добитися зворотного розвитку ліифовенозної недостатності і сприяє скороченню частоти рецидивів. .

4. Прийом БДК КД всередину по 1,0 грам сухої речовини на добу про-

• тягом 15 днів має позитивний вплив на стан неспецифічної резистентності організму і у поєднанні з місцевим застосуванням цього препарате у вигляді електрофареза в період віддаленої реконвалесценції дозволяв упередити виникнення рецидивів захворювання

Практичні рекомендації

1. При буллезних формах бешихи рекомендується після висічення булл нанесення на ерозировану поверхню І - 3 % сиерильнвго водного розчину БАК КД на б - 48 годин з постійним зрошенням ураженої поверхні і далі /після утворення захисної плівки/ І % мазі з БАК КД.

2. При індуративному набряканні і лімфостазі, які розвивається після перенесеного бешихового запалення нижніх кінцівок, доцільно проведення курсу введення БАК КД методом вертикального електрофареза /8 - 12 процедур/.

3. З метою профілактики рецидивів бешихового запалення нижніх кінцівок рекомендується проведення повторних курсів комбінованого застосування БАК КД методом електрофареза і перорально у таблетувальній формі.

С II и с о к

робіт, опублікованих за темою дисертації

Прогностическое значение некоторых лабораторных исследований при роже//Тез.докл.ІУ сьезда Респ.науч.общ.врачей-лаборантов. Новое в лабораторной диагностике болезней внутренних органов.-Ворошиловград, 1989. - С. 495.

Иммуностимуляторы в терапии рецидивирующих форм рожи//Деп.во ВНИИМИ М3 СССР, Д-2826 МРЖ. - 1989. - р.Ш. - № 8.

Содержание катионных белков нейтрофильннх гранулоцитов при роже// Деи.во ВНИИМИ М3 СССР, Д-2927 МРЖ. - 1909. - р.Ш. - № 0. Особенности клинического течения рожи у горняков /Тез.мат.регион, науч.практ.конф. "Влияние факторов внешней среды на реактивность организма". Киев. - Ворошиловград. - 1990. - т.2. - С.43.

Лечение остаточных явлений рожистого воспаления нижних конечное~ тей//"Человек в современном мире": Всесоюзный сб. - М.-Донецк.-1991. - С.86.

Оценка терапевтической эффективности иммуностимуляторов в комплексной терапии рожи//"Человек в современном мире": Всесоюзный сб.-М.-Донецк. - 1991. - С.82-86.

Коррекция гемодинамических расстройств при роже нижних конечное-тей//"Челорек и современном мире". Мат.Межрегионального научнопрактического семинара. - М.-Донецк. - 1992. - С.133-134. Состояние периферической гемодинамики у больных первичной и рецидивирующей рожей нижних конечностей//"Человек в современном мире". Мат.Межрегионального научно-практического семинарп. -М.-Донецк. - 199?.. - C.I3fi-I37.