Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Иммунопатогенетические и эндокринные изменения при различных формах ишемической болезни сердца в условиях вирусной инфекции и их терапевтической коррекции.

П г

I I

М1н1ст9рство охорони здоров'я УкраУни Нац!ональний мвдичний ун1версит©т ¡м. акад. О.О.Богомольця

5 ОД На правах рукопису

1336

ГИР1НА Ольга МиколаТвна

1муногенетичы та ендокринн1 змЫи при р1зних формах ¡шем1чноТ хвороби серця в умовах в'|русноТ ¡нфекцн \ |"х терапевтична корек^я

14.01.11 КарД|"олоАя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступвня доктора медичних наук

КиГв • 1995

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедрах госпитальном терапп N1. мжроб1олог1i i в i русолог i1 та i мунолог iI Нащонального медичшго ун1верситету iM. акад. 0. О. Богомольця

Пауков! консультант

доктор медичних наук,' професор К М. Амосова

член-кор. HAH та АМН Украши,

доктор медичних наук, професор Е П. Широбоков

0ф1Ц1йН1 опоненти:

член-кор. АМН Укра'1ни,

доктор медичних наук, професор 6. М. Нейко

доктор медичних наук, професор I. С. Турчин

доктор медичних наук, професор I. М. Солоненко

Захист в1дбудеться "15" лютого 1996р. на зас1данн1 спец1ая1зовано1 Ради Д. 01.21.04 при Национальному медичному ун!верситет! (252004, м. Шв, б. Шэвченка, 19)

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б1бл1отец! Нащонального медичного ун1верситету ¿м. акад. О. О. Богомольця Автореферат роз ¡слано "_"_ 1995р.

Вчений секретар спец!ал1зоважм Б

Пров1дна установа - Укра'1нський науково-доел}дний институт кардюлогП iM. акад. М. Д. Стражеско

доктор медичних наук, професор

П. М. Боднар

Умовт скорочення у текст1

АГ - антиген

АТ - антит1ло

АС - атеросклероз

ААГ - аутоантиген

ААТ - аутоантитхло

АГ-АТ - комплекс антиген-антитело

ЕР - В1льн1 радикали

ВРП - в^льт радикальн! процеси

ВРО - в1льне радикальне окисления

ЕХС - в1льний холестерин сироватки

ГШ - гострий шфаркт кпокарду

ГУТ - НперреакгЦя упов1льненого типу

1Д - ¿ндекс десатурадП

1ХС - 1шем1чна хвороба серця

^ - 1муноглобул1НИ, ^А, ДО, ]£)Л - класи пгуноглобул1н1в

КФК - креатинфосфокшаза

ЛДГ - лактатдег1дрогенаэа

ЛПВЩ - лшопротеИд високо! ецльност1

ЛПЩ - л1попроте'1д низько! щ1льност1

ВДА - малоновий диальдеггд

НЖК - насичеш жирнг кислоти

НС - нестаб1льна стенокард1я

ПНЖК - тшненасичен! жирш кислоти

ПОЛ - перекисне окисления ЛШ1Д1В

СС - стенокард1Я стаб1льна

С16:0 - пальыетинова жирна кислота

С18:0 - стеаринова жирна кислота

CIS: 1 - олешова жирна кислота С18: 2 - линолева жирна кислота И 8:3 - линоленова жирна кислота С20: 4 - арахидонова жирна кислота

- 5 -

3АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМИ

Атеросклероз i шекпчна хвороба серця за частотою захворюван-ня, значшй втрат! працездатност1 i смертност1 вважагться одшею з найважлив1ших проблем сучасно! медицини.

Не дивлячись на те, що етшлог1Я атеросклерозу i його усклад-нень залишаеться невиясненою, б1льш:сть досл1дншив вважагать атеросклероз хрошчним еп1дем1чним (по розповс-вдженню), але не 1нфекц1йним захворюванням (A.I. Еихерт, 1982; А. Н. Климов з сшвавт., 1983; А.Ш11ег et al., 1990; V. Jacobsen Donald, 1993).

0дн1ею з агегульних задач сучасно'! медицини е вивчення патогенезу захворювань серцево-судинно1 системы, шр i визначило не-oöxiflHicTb подалыпого розкриття розвитку патологi4Horo процесу при 1Ж.

Найб1льш складними питаниями патогенезу атеросклерозу i його уекладнень вважаеться 1муно.жиччн1 аспекта цього захворювання.

В сво1й ochobî 1мунопатогенетичш процеси пов'язаш з проник-ненням в орган ¡вы чужер1дних антиген!в вирусного або i итого поход-ження, як1 можуть взаемод1яти з аутоантигенами та призводити до ïx 3mîh, роблячи ïx чужер1дними для организму.

В останн! роки звернуто увагу на етиолмччну роль BipyciB у розвитку IXD (А.Н.Weber et al., 1992).

За даними S. Ф.Бочарова (1980, 1983); S. M. Sohwarts et al., (1984); J.Nirosklainen et al., (1983) саме повальна персистенщя BipycHoï 1нфекци е конкретною причиною того клинового моменту в атеро- i тромбогенез1 - пошкодшння ендотел1альних кл1тин артер!й, з яких починаеться утворення атеросклеротично'1 бляшки, а в1дкла-дення Л1П1д1в може бути вторинним.

- б -

Ьлунопатолог2я при pisrnix формах IXC е складною i непост1йною за складом i к1льк1стю ¿мунних комплексов (А. М. Климов з сшвавт., 1982; С.Т.Осипов з сшвавт., 1982; 1,Н.Корочкхн з сшвавт. , 1992; J.Frichs et al., 1992; С.Rudniki et al., 1991).

Характеристика iuynnoï в1дпов1д) в значшй Mipi залежить В1д генетично обумовленого ендокринного статусу давати гормональну В1ДП0В1ДЬ на одш i той же антигенний стимул.

За данними V. Jaoobsen Donald (1993) при репродукцп BipyciB на стад1ï трансляци шдукуеться синтез в1русспециф1чних б1лк1в, при цьому можлив i эм1ни антигенного складу ïx, щр сприяе сенсибШзацП организму. Не дивлячись на те, шр накопичено численний матерiал по характеристик дефектïb imyhhoï системи при IXC, корекщя цих порушень не завжди адекватна ( Р. В. Петров з сшвавт., 1987; Г. К Дранник, 1989; В. R. Bloom, 1986; I. Thomas, 1991; I. Raverskow, 1991).

В1дсутн1сть ефекту ¿муномодулюючо! терапП при IXC пов'язано з недостатн1стю наших знань про особливicTb патогенетичних ме-xaHi3MiB, як! призводять до дисбалансу iмунного гомеостазу, до порушень 6ioximi4hhx процес1в, hkî лежать в ochobî 1мунолог1Чних особливостей. Характеристика взаемозв'язку мембранних npoueciB БРО i функц1онального стану i мунокомпетентних юптин розкривае перспективи утворення нових ф1з1олог1чних засоб1в управления iMyH-нOÏ в1дпов1д1. Розробка дано'1 проблеми дощльна i мае велике значения, поск1льки сприяе утворенню ефективних засоб2В диагностики, лшування i профилактики iмунних порушень IXC.

МЕТА РОБОТА

Бдосконалення Д1агностики, диференц1йно1 д1агностики i методов патогенетично'!' Tepani'i IXC на ochobî поглибленого вивчення

рол1 BipycHoi 1нфекц1i i тонких механ1зы1в патоморфогенезу р^зних форм цього захворювання.

0CH0BHI ЗАВДАННЯ:

1. Визначити можливу роль BipycHoi хнфекцП у взаемозв'язку э системою клгттного i гуморального !мунного статусу в еттлоги IXC i дестабШзацп п форм.

2. Визначити патогенетичну роль порушень реактивност! тромбо-UitTiB при pi3Hiix формах IXC i вплив на них BipyciB Коксаки В.

3. Вивчити функщональнкй стан нейроендокринно! системи i П роль в регуляцн !муногенезу при piaHiix формах 1Ж.

А. Досл1дити особливост! взаемозв'язку динамики в!льноради-кальних продесis, функдiонального стану i рецепторного складу гму-нокомпетентних шптин (л1мфоцит1в) при IXC.

5. Обгрунтувати призначення антиоксидантно! i i муномодулюючо i Tepanii для корекцг i ¿мунних порушень шляхом впливу на лтдну матриц» мембран гмунокомпетентних клгтин для нормапзацп П складу i структури..

НАУНОВА НОВИЗНА РОЕОТИ

На основ! кл1н1чних, еп1демЮлог1чних, лабораториях спостере-жень вперше обгрунтований можливий ет1олог1чний зв'язок Miж персистуючою кардюгропною в^русною шфекщею i IXC.

В результат! проведених досл^джень вперше показан! змши iMy-жшлччно'! реактивност1 i ендокринного статусу, встановлет особ-ливост! взаемозв'язку Miж разними параметрами iмунного i лШдного гомеостазу на piBHi мембран !мунокомпетентних юитин, якл в1д2гра-югъ важливу роль в патогенез! захворювання.

Одержан! HOBi дан: про зв'язок атеро- i тромбогенеэу при ГШ i imnnx формах IXC э врахуванням того, що вхрус активуе тромбоци-ти. Це дозволить розробити HOBi прогностичрл i д1агностичн1 кри-Tepi'i pisHiix форм IXC.

Показана роль БРП i стану мембран i мунокомпетентнйх кл!тин в розвитку IXC в умовах в1русно! шфекцп. Це розкривае нов! ме-хашзш патогенезу IXC, дозволить розглядати його як результат адаптац! I лШдного комплексу мембран л!мфоцит1в до повторних окислюючих вплив1в. Запропонована наукова концепция патогенетично-го призначення антиоксидантхв при лшувашп 1мунних порушень, засновану на необх!дност! попередньо! нормал!зацп параметр!в лШдного бiшару мембран лгмфощгпв для оптишзацП параметр1в 1мунокорегуючо! терапП з застосуванням антиоксидантгв i 1муномо-дулятор1в.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИШСТЬ РОБОТИ

Комплексний анал1з показшшв ендокринного, iMyHHoro статусу, вм!сту в кров1 цшиачних нуклеотщцв i простагландинзв дав эмогу розробити 1нформативн1 критерП диагностики i диференщйно! д1 агностики р1зних форм IXC, а також дестабШэащi II переб!гу. На основ1 вивчення взаемозв'язку iмунного i лШдного гомеоетаэу на piBHi мембран iмунокомпетентнйх щцтин, як1 розкривають особли-bocti зм1н функционально! ор1ентацп л1мфоцит1в при активацП в лзшдному mapj ПОЛ, обгрунтован! HOBi подходи до корекцП 1мунно1 недостатность Показана ефэктивн1сть нових препаратов лш1на,. Bisapa у хворих НС i Г1М в В1дношенш покращення клШчного пе-pe6iry, кардioremgдинамiки, iмунного статусу, ПОЛ.

- 9 -

ВПРОВАДШШ РЕЗУЛЬТАТ IВ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Результат« роботи впроваджено у практику кардiологичного центру MicbKoi клШчно! л1карн1 N14 iM. ¡Ковтнево! революцп, у в1дд1леннях Укра'шського Щ[1 кардюлогп ш, М. Д. Стражеско. Ochobhi результата досл1джень вкдючен1 в учбовий продес УДМУ: в лекщйкий процесс на кафедрах шкроб1ологп, вирусологи, шуно-логп, а також при навчанш iHTepHiB та проведенн1 практичних занять 3i студентами старших курсив лжувального факультету i на те-рапевтичних кафедрах КД1УЛ.

Результата роботи викладенi в ыетодичних рекомендациях, представлен! на конференщях, симпоз1умах, з'1здах, конгресах, у тому числ1 XVI м1жнародному европейському конгрес1 кард1олог1в.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ РОБОТИ, ЯК1 ВИНОСЯГЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. У 90% обстежених хворих 1X0 знайден1 антит1ла до BipyciB йоксаки В, шр св!дчить про 1х етшлог1чну роль.

2. Однхею э причин високо* реактивности тромбоцитов KpoBi IXC е порушення внутрi шньокл i тинних регулюючих систем кров'яних пластинок П2Д впливом BipycHOi ¿нфекцп.

3. Персистуюча вхрусна шфекщя у хворих IXC може i н i щювати складний ланцюг iмунопатологiчних процесхв: в1дбуваеться эниження активностi тимусзалежно* системи Т-супресорних клшш, стримуючих утворення антител В-лимфоцитами.

4. Значения змш 1мунно! реактивностi i гормонального статусу в патогенез! 1Ж: зв.язок гуморалъних i клтшнпх фактор!е, взаемна активащя ix приводить до розвитку ¿мунного запалення, яке мобШзуе нейроендокринну систему i багато систем мед1атор1в.

5. В умовах персистуючо!' BipycHo'i шфекци у хворих з IXC в1дбуваеться активащя ВРП в л1мфоцитах, HKi змшюють ф1эиолог1чн1 параметри лШдного 6imapy. Це призводить до виснаження субстрату

окисления, пригн1чення метаболизму жирних кислот в фосфолШдах мембран л1мфоцит1в» накопиченню в шптинах вольного холестерину.

6. Для корекцП порушень в систем! 1мун1тету доц1льно направлена д1я на лшхдну матрицю мембран !мунокомпетентних юптин з метою нормал1зацп П складу 1 структури, що досягаеться застосуван-ням антиоксидант1в 1 !муномодулятор!в.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ

Основн! положения роботи повгдомлен! на: IV з'1эд1 кардтлогчв Укра1ни (1993, Дн1пропетровськ); V науково практичн1й конференцП (изобретателей и предпринимателей "Наука и производство - здравоохранению", 1993, Киев); науков^й конференщ1, присвяченгй 100-ргччю з дня народження акад. О. I. Черкеса (1994, Ки1в); республ1канськ1й науковхй конференцП "Актуальн! питания екогенетики та хмунологП (1994, Полтава); XVI м1жнародному конг-рес1 кардюлоПв (1994, Берлгн); на пленум! правл1ння наукового товариства кардшлогчв Укра'!ни "Невгдкладн! стани в кардюлогп" (1994, 1вано-Франковськ); на II нагцоналъному конгресс. геронтологов 1 гер!атр1в Укра1'ни (1994, Ки1в).

ПУБЛ1МЦ11

По теш дисертацП опублжовано 23 роботи, в яких в!дображено И зм!ст! 1 основш положения.

ОСОБИСТА УЧАСТЬ АВТОРА

Проведений патентний пошук, результата якого представлен! в роздШ "Огляд л!тератури" дисертацп, св!дчить про В1дсутн1сть аналог!В наукових роэробок. Оргашзафя та проведения клзн!ко-ла-

борагорних га г не трумен таль них обстежень хворнх з ргзннми формами IXC, випрацьовування принцшпв корекцп шунних та метабол 1чни/. порушень, узагальнення отриманих результатiB, i участь в ix практичней ре&изацП.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА РОЕОТИ

Обсяг дисертацН 341 сторука машинописного тексту, скла-даеться з вступу, огляду л1тератури, шести роздШв власних спостережень, заключения, висновк1в, практичних рекомендаций. Робота ¡люстрована 34 таблицами, 64 малюнками. Список Л1тератури Mi стить 653 джерела, з них 311 шоземних.

3MICT РОБОТИ Методолог2чш принципи, методики, методи, як2 викорис тан i в роботi

Для вир1шення поставлених завдань обстежено 840 oci6, в тому числ1 360 хворих ГШ, 140 нестабильною стенокард1ею, 140 -стаб1льною стенокард1ею i 200 здорових донорiв.

КлШчний диагноз здгйенювався на основ! даних анамнезу, об'ективного дослхдження, лабораторних i гнетрументальних метод!в: загального анализу KpoBi, ce4i, калу, цукру кровi, протегнограми, С-реактивного б1лка, визначалась arcriiBHicTb аланiнам1нотрансферази (АЛГ), аспартатамгнотрансферази (ACT), креатинфосфокшази (КФК) i фракц1i МВ-креатифосфок1нази (MB-КФК) за загально прийнятою методикою.

Методи досл^дження включали ендокришп, iмуннi, досл^дження вегетативного статусу, математичну i статистичну обробку материалу.

Ендокрннн! досл!дження визначали bmict гормошв методом рад1о1муноанал1зу, якиЯ детально описаний в оглядах л1тератури i монографиях (б. А. Жерб1Н з cniaBT., 1975; Г. А. Зубк1вський з сп1вавт. , 1976; В. Е Славнов, 1973; G. Brown, 1972; J. Klein et al., 1984).

Для вивчення вегетативно'! регуляцп серцево-судинно! системи використовували спектральний анал1з вар1абедьност1 серцевого ритму. За допомогою цього методу оценивали симпатичну, парасимпатичну i барорефлекторну регуляцию серцево-судинно 1 системи (MPagani et al. , 1986; M.MMagid et al. , 1985; 0. V. Korkushko et al., 1991).

1мунолопчш методи включали визначення специф1чних BipyciB Коксаки групп В до нейтрал:зуючих антитхл, а також основних показ-ник1в клiтинного i гуморального iMyHirsTy, стану лшгдного комплексу мембран iмунокомпетентних шптин. Тигр BipyciB визначали за цнтопатогенною або бляшкообразуючою д!ею в чутливих культурах oiTira i подавали в бляшкоутворюючих одиницях (БУО), або в ЩЩ 50.

Реакцию нeйтpaлíзaцii використовували для визначення титру антител в сироватках В1Д хворих IXC за допомогою эталонних штам1в BipyciB Коксаки В.

Для вивчення fjzi тинного 1мун1те?у застосовували метод проточно! цитофлуориметрп, в якому поо диною FJiiTHHH транспортукзть через внм1рювальну зону оптично? системи теч2ею рхдини, де i вим!рю-ються П оптичнi властивость Визначення субпопулящй Т-Л1мфоцит1в проводили в непрямому iмунофлуор&сцентному тест! мишачими монокло-нальними антит i лами. В досл1джешп субпопуляц! i В-л1мфоцит1В вико-ристали прямий флуоресцентний метод. Оценка В-системи 1мунитету зд1йснкзвалась за допомогою ЕАС-розеткоутворення (ЕАС-РОК) по Че-редееву (1987) i визначення концентрацП Jg класгв G, М, А в сиро-BaTui кров! по J.Vancini з ствавт. (1965).

При визначенш антиПл до антиген!в тканин 1 фермент!в вико-ристовувались модиф1кацп базово! реакцп, запропоновано! В. Л. Мо-розовою (1973), В. М. Федоричем (1989), К. СЬоп1опе1 еЬ а1., (1957).

Для к1льк!сного визначення Ц1К використовували метод дифе-ренц!йно1 преципитацП в пол1етиленгл!кол! за М. О!д:еоп з сп!вавт. (1977). Склад жирних кислот фосфодш!д!в л!мфоцит!в ! нейтрофШв 1 вм!ст в Л1п!дн!й фаз! клтш вШного холестерину оц!нювали методом газор!дк!сно! хроматограф!! на хроматограф! (цет-164) з вог-нищэво-1он1эац1йним детектором. ДослЦження проводили эг!дно рекомендации К. М. Синяка з сп1вавт. (1976), в модифгкац!! Г. Б. Афон!но'! з ипвавт. (1989). Використовували хроматограф!чн!'колонки запов-нен! 5Х пол!ет!ленгл!косукцинатом на хроматом! АУ-НШ5 для анализу жирних кислот ! колонки з 5% под!мером БР-ЗО для визначення в!ль-ного холестерину.

Для морфолог1чного дослгдження брали у померлих в гостр1й фаз1 !нфаркту мшкарду рег!онарн! л1мфатичн! вуэди, д!лянки м!окарду на меж! !нфаркту з невраженими тканинами, д!лянки мюкар-ду в !нтакгних зонах 3 м!жшлунков1й перетинц1, тканини легень, ни-рок, наднирншив.

Нуклешов! кислоти виявляли реакщею по Браше, тканинн! гл!козам!нгд!кани - ШИК реакц!ею по Мак-Шнусу. Стан скорочуваль-ного апарату кард!омшцит!в ощнювали за допомогою поляризащйно! микроскопа (Ю. Р. Делариус з сп!вавт., 1980).

Реактивнгсть тромбоц$тв досл!джували за допомогою люм!н!сцентного експрес-методу (А. I. Ладний з спгвавт., 1988).

Оснащену тромбоцитами плазму обробляли сум!шпю в1рус1в Кокса-ки В2-В5 на протязх 30-45 хвилин при температур! 37' з наступним люм1нIсценгном2кроскоп1чним, електронном!кроскоп!чним ! електрон-ноцитох1м!чним дослгдженнями.

Реакц!йнозд!бн1 групп гл1кокал1кса визначали методом В. Met2el et al., активнiсть аден1лциклази за методом J. Reik et al., активность фосфод1естерази цикл!чних нуклеотид^в за методом N. Florence et al., активн1сть моноам1нооксидази - за методом М. Boadle et. Т. Bloom.

Для тдтвердження достов1рност1 результат!в використовували метод Стюдента i метод В1льсона-Манна-У1тн1, а також метода коре-лящйно-регресивного аналг зу. Р1зницю вважали достав1рною при Р<0,05. Використовували програми для розрахунку статистичних по-казниюв на ЕОМ УС-1022 за програмога SNEPR.'

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Проведен! в1русолог1чш i серолог1чн1 досл1джэння в двох трупах: перша трупа - контрольна - здоров! донори (100 ос!б); друга група - досл1дна - хвор! на IXC (160 oci6 з гострим !нфарктом миокарду).

В перппй rpyni при досл!джуванн1 сироваток KpoBi антит1л до BipyciB Коксаки В майже не виявлено, лише у 19 oci6 знайден! ан-тит1ла до одного з BipyciB Коксаки групп В, а саме:. у 57. - до BipyciB Коксаки В-1; у 77. - до BipyciB Коксаки В-2; у 3% - до BipyciB Коксаки В-4; у 4.7. - до BipyciB Коксаки В-5.

СеролоНчний анализ в дослЦшй rpyni показав, шр в 90% сиро-ватки Miстили антгспла, як1 нейтрал!зували pi3Hi вiруси Коксаки Е Серед них роэпод!л за типами був такий: 17,5% нейтрал)зували Bipyc Коксаки В-1, 23,5% - Коксаки В-2, 16% - Коксаки В-4, 20% - Коксаки В-5, 13% - Коксаки В-б. Антиты до BipyciB Коксаки В-3 не виявлено [мал. 1).

У деяких хворих виявлен! в сироватках антитела одразу до «лькох BipyciB Коксаки В, а саме: до BipyciB Коксаки В-1, В-5 у

Антитела до BipycÍB Коксаки у хворих IXC

vQ '

Man, 1. Р1зниця з групою контролю достов1рна ( Р< 0,05)

Антитьла.до асощаци BipyciB Коксаки В

ли'л;

2. Р1зниця з групою контролю достов1рна ( Р < 0,05)

Динамжа антит1лоутворення до BipycÎB Коксаки В

Мал. 3. Р}зниця з групою контролю достов!рна ( Р < 0,05)

i

4-х хворих (14,8%); до BipyciB Коксаки В-1, В-6 у 3-х (11,1%); до BipyclB Коксаки В-2, В-4 у 8-х (29,6%); до BipyciB Коксаки В-2, В-5, у 10-х (37%); до BipyciB Коксаки В-4, В-6 у 1-го (3,7%); до BipyciB Коксаки В-5, В-6 у 1-го (3,7%)(мал. 2).

Bei досл!джуван! сироватки буш парними i в них спостер!га-лося наростання титру антитiл до зазначених BipyciB. Шксимальне наростання антиичлоутворення: до Bipycy Коксаки В-2 в 32 рази, до Bipycy Коксаки В-4 в 8 раз, до Bipycy Коксаки В-5 в 32 рази, до Bipycy Коксаки В-6 в 8 раз (мал. 3).

В досл}дн1й rpyni при проведение в2русолог1чних досл!джень нам, на жаль, не вдалось вид^лити ентеров1руси i3 бюптат1В серця та секщйного матер1алу. Мэжливо це пояснюеться тим, що на дан1й стади патогенезу Bipycn персистують в 1ншх органах i тканинах.

Наведен! дан! св1дчать про видиму патогенетичну роль BipyciB Коксаки В в ет1олог1i IXC, особливо коли вони виступають в асощафях з 1ншими BipycaMn власно! групи. Шдвищення титру ан-тит!л проти BipyciB моде св1дчить про високу загальну !мунолог1чну реактивн i сть органi3My.

В л1тератур1 (Е. Ф. Бочаров, 1980; Е. JL Насонов, 1984) обгово-рюеться можл1ш1сть персистенщi так званих "повально трансформую-чих" BipyciB в кл!тинах, розвиток !мунолог!чно! в1дп0в1д! на дей шфекщйний агент з пошкодженням кл!тинних структур.

Реакщя на пошкоджений фактор виражаеться запаленням направлении не т1льки на л1кшдацш збудника, а i на поновлення пошкод-жено! тканини.

У померлих в1д ГШ проводили досл1дження секщйного материалу (мюкард, BiHneai судини, д&яю periDHapHi л5мфовуэли). При цьому в1дзначалися змиш (мал.4) ciiHOK др^бних apTepift i вен у виглядi ф1брино!дного набряку, а в б1льш тяшх випадках - ix ф1брино!дно-го некрозу.

Нал. 4. Гострий шфаркг мткарда. В1к хворого 62 роки. Давшсть 2-га доба. Тоталъний некроз, штерстиЩальний набряк, по периферП 1нфаркта нейтрофхльт гранулоци-ти, кл1тинний детрит. Фарб. гематоксилин- еозин. 36. Х1000.

В б1льш п1зт строки ГШ (мал. 5) спостерггалась кооперована взаемод1я Т- 1 В-л1мфоцит1в 1 1'х субпопулящй (хелпери 1 супресо-ри) з макрофагами, шр морфолог1чно документуеться наявшстю 2нф1льтрацп з цих щптин. Щ зм1ни характерш для шэнього 1мун-ного запалення, яке зм1нюе ранне 1 в пошкодженшй тканин2 виника-ють лхмфоплазмоцитарн! 1нф1дьтрати.

Мал. 5. Гастрий шфаркт м!окарда. В1К хворого 59 рок ¿в. Давн1сть 5 доба. Л1мфоцити 1 макрофаги по периферП !нфарктно! зони. Пперем!я судин. Фарб. гематокси-лин-еозин. Зб.хЮОО.

У цих же хворих спостер!гаеться р!зке пригн1чення активном-1 Т-л!мфоцит!в - супресор!в, щр призводить до активацП 1 формування заборонених клон!в В-юптин. Це п!дтверджуеться даними 1муно-лог1чяого анал1зу.

Паралельний анал1з !мунокомпетентних орган1в показав (мал.5), щр в периартер1альних зонах кл1тин селез!нки к!льк!сть л1мфоб-ласт!в в 3 рази перевгацуе нормальний р!вень. В1дпов1дн1 явища зна-ходили 1 в паракортикальн!й зон! л!мфатичних вузлгв.

При досшджешй померлих в!д ГШ у вщ! в1д 40 до 45 рок1в, у яких давн!сть В1Д початку розвитку !нфаркту не переб!льшувала 2 доби, в моокзрд! в!ддаленому взд зони некрозу (протилежна от!нка шлуночка) В1дм!чалась наявншть л1мфо!дних ! л!мфомакрофагальних 1кф1льтрат!в. (Шд в!дзначити, щр ступ!нь атеросклерозу в!нцевих артер!й у цих хворих була виражена мШмально.

У большей ПОЛОВИНИ 13 цих хворих при вiрусологичному дослхджешп виявлен! антитела до деильках BipyciB Коксаки В.

Лоряд з цим у них В1дм1чалась виражена активацзя Т-залежних зон: розширення паракортккальноi зони регшнарних л1мфовузл1в з появою в них п1ро1ноф1льних бласних кл1тин.

Тобто лхмфоцити в атероекдеротично зт ненiй'судиннiй стшщ В1Д2грають роль не тальки ефекторних кл!тин, сенсибШзованих до л1попроте'1д1в i судинних антиген1в, але fi i мунорегуляторних (Т-хеллери, Т-супресори).

Специф1чний цитол!з зд Оснований Т-юитинами в комплекс! з макрофагами - головний прояв гiпepчyтливocтi упов^льненого типу (ГУТ). 0дн1ею з причин шдукуючих ГУТ у хворих IXD ыожуть бути в i рус и.

Доведено iмуноморфологiчними методами, щр в патогенез! зм!н миокарду ведууе эначення мае цитопатогенна Д1я Т-л1мфоцшпв по типу реакцп ГУТ.

Таким чином, наявн!сть макрофагальних 1нф1льтрат1в в м1окард1, активад1я Т- i В-залежних зон в реПонарних л1мфатичних вузлах, наявшеть антител до BipyciB Коксаки в даних випадках ыож-на розщнювати як Чмунне запалення в м!окардь Взаемозв'язок змун-ного запалення i ГУТ визначае особливост1 IXC i i'i ускладнень, для яких так характерно хвилепод1бний nepe6ir.

Шжна припустити, щр BipycHa егшлоПя атеросклерозу сум!сна з концепщею про значения кл2тинно'1 прешферацп в форыуванш аге-росклеротично! бляшки i може пояснити деяк1 до цих nip загадковi особливост1 атеро- i тромбогенезу.

Досл1дження морфофунюцанального стану тромбоцит!в хворих IXC показали корелююч: з формою IXC зм!ни ультрартруктури, метаболизму i функд1опального стану кров'яних пластинок (таблиця Ml), щр дозволяв роэглядати виявлен! порушення як ¿стотний компонент патогенезу даного эахворювання.

Шдвижений bmict в кровооб^гу активованих дегранульованих i агрегованих тромбоцит1в, а також зргст ix реактивность пов'язаш, очевидно, в першу чергу з перебудовою гл1кокал]кса кров'яних пластинок, обумовлених як зниженням концентрацП i перерозпод2лом некомпенсованих негативних зарядов на ix поверхш, так i зм1ною aKTiiBHOCTi тромбоцитiв (мал. 6).

Мал. 8. Необоротньо активоваш i агрегован1 тромбоцити в пери-феричн!й кров! хворого ГШ 36. хбОО.

В кров'яних пластинках у Bcix труп хворих виявлен1 поверхнев! або глибок! конформац1йЫ1 змши гл1кокаликса, в частиш випадк1в досягаючих ступешв його дисощащ i з оголенням плазмолеми, а також появлениям на поверхн1 тромбоцитis локальних депозитив або ди-фузних слабкоосмиоф^льних накладень, в результат: як дислшопро-тегдемП, так i 1мунних порушень з п1двищенням BMicTy в кровотоц! Д1К. В тромбоцитах хворих IXC виявлеш також ознаки дисфункц!i внутри шньоюптинних регулюючих систем, щр обмежують ix реак-тнвн i сть шляхом накопичення цикличного 3',5'-аденозинмонофосфату: пригшчення активност! фосфод i естерази цикличних нуклеотид1в (табл. 1)

Перелiкованi зм1ни в1д!грають. значну роль в атеросклеротичних вращениях в^нцевих apTepift, дестабШзацп 1Ж i в розвитку II тромбоемболичних ускладнень.

Вплив BipyciB Коксаки на тромбоцити хворих ускладнюе Ix зм1ни, приводячи до дестабШзацп тромбоцитарно! ланки гемостазу i активацп эгортуючо! системи кров!. При 1нкубацП тромбоцитiв з В2русами Коксаки (in vitro) в!дзначена активами кров'яних пластинок, стимульована реакц!ею зв!льнення, щр призводить до п1двшпэння ix агрегацП 1з зб!лыпенням утворення як оборотних, так i необо-ротних тромбоцитарних агрегатiB (мал.7).

Мал. 7. Порцдальний некроз 1 оборотня реакЩя визволення в тромбоцитах периферично! KpoBi хворого ГШ шсля 1нку-бацП з в1русами Коксаки В. 36. Х4000.

Bi русний вплив призводить до подальшого пог!ршення метаболич-ного забезпечення функцП тромбоцит!в.

Таблиця 1

ШРФОФУНКЦIОНАЛЬНИЯ СТАН ТРОМБОЦИТ 1В ПРИ Р13НИХ <ЮРМАХ 1БС I ВПЛИВУ В1РУС1В КОКСАКИ

Люм1н1Сцентно- м1кроскоп1чна тромбоцитограма Електронно- м!кроскоп1Чна тромбоцитограма ВМ1СТ Ь-гранул в тромбоцитах Концентрация некоыпенсованих негативних заряд1в гл1кокаликса

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Контроль 76,5+ 18,5+ 5,0+ 5,5 3,8 1 0 74,3+ 14,5+ 8,6 3,3 9,7+ 1,5+ 3,1+ 2,2 0,4 0,5 0,8+ 9,9+ 3,2+ 0,1 3,1 0,2

1нтактш •тай 1 льна тромбоцити ;тенокард1я При ЕПЛИВ1 в1рус1в 19,7+ 35,3+ 39,2+ 3,3 7,8 5,6 5,8+ 42,1+ 37,8+ 0,6 7,8 6,1 17,1+ 3,0+ 7,4+ 3,3 0,6 1,1 5,9+ 8,9+ 1,8+ 1,3 2,5 0,3

11,3+ 39,8+ 42,6+ 3,1 6,8 8,9 6,3+ 33,6+ 43,2+ 1,0 8,0 6,9 18,7+ 4,5+ 9,1+ 3,6 1,2 2,3 7,0+ 8,2+ 1,3+ 1,7 2,7 0,4

1нтактн1 дестабильна тромбоцити :тенокард1я При ВПЛИВ1 в1рус1в 20,3+ 43,8+ 20,6+ 3,1 5,3 3,7 10,3+ 41,1+ 21,3+ 2,1 6,6 2,3 26,2+ 11,4+ 7,8+ 3,6 0,9 2,3 7,9+ 8,4+ 1,4+ 1,9 1,7 0,5

20,9+ 50,6+ 21,8+ 1,9 7,0 3,3 6,7+ 42,3+ 18,7+ 0,4 8,1 3,7 25,3+ 13,7+ 7,7+ 3,3 0,1 1,8 8,9+ 8,3+ 1,3+ 1,8 2,1 0,4

1нтактн1 [нфаркт тромбоцити .покарда При В1НШВ1 в1рус1в 20,1+ 31,5+ 36,8+ 2,2 5,8 6,3 11,6+ 28,2+ 30,3+ 1,9 3,0 4,5 29,1+ 12,4+ 9,5+ 3,9 1,7 3,3 10,8+ 7,6+ 1,5+ 3,1 1,9 0,3

21,6+ 40,3+ 38,1+ 1,2 3,6 6,6 10,0+ 29,9+ 28,7+ 0,8 3,1 2,9 32,3+ 9,1+ 9,4+ 4,3 0,5 1,1 11,1+ 7,5+ 1,3+ 2,4 1,3 0,6

1, 5 - неактивоваш троыбоцити; 2 - активоват тромбоцити; 3, 8 - дегранульован1 троыбоцити; 4 - агрегован1 тромбоцити;

6 - зворотньо активоват тромбоцити;

7 - незворотньо активован! тромбоцити; 9 - зворотньо агреговаш тромбоцити;

10 - незворотньо агрегован1 троыбоцити.

Результата проведених нами досл1джень cbiдчать про тгений взаемозв'язок подвишэння реактивное^ тромбоцитов под впливом BipyclB Коксаки, деструкцП ох глококаликса, ростом частота його глибоких конформащ йних змон i вогнищево'о дисощацП. Обумовлене • цими змшами або беэпосередньо ворусним впливом знгокення актив-носто аденолциклази в плазматичшй мембранi, ДВЗ-системо, мембрано альфа-гранул тромбоцит is тдтверджуе безпосередной зв'язок пригночення системи внутр1шньокл1тинних месенджеров з в1русондуко-ваною активащею кров'яних пластинок.

В половинi вшадк1в на фоно названой дисциркуляторних пору-шень виявлен1 ознаки активацП згортуючоо системи кров1 з розвит-ком синдрому ДВЗ крово у виглядо CTasiB, агрегацП еритроиит1в, наявшегь мокротромбов розно'о давност1 в судинах легень, нирок, наднирник1в.

При э1ставленн! даних про розвиток ДВЗ синдрому з наявностю у померлих хворих високих титров до ворусов Коксаки В водмОчено низький титр антитiл до одного з ворусов при водсутносто активацП згортувально'о системи кров1 i наявшетю високих титр i в антитол до одного або до деколькох ворусов Коксаки, при наявност1 ознак ДВЗ-синдрому.

Таким чином, активуючий вплив BipyciB Коксаки може бути фактором дестаб1лозацоо перебогу IXC i розвигку i'i ускладненъ, Шдтверджено даними кл1 н iко-морфологiчного анализу секщйного матер оалу померлих в гострой стадП' онфаркту моокарда, яко проде-ионструъали эв'язок ДВЗ-синдрому при 1ХС з сероконверсоею до BipyciB Коксаки В. Пошкоджуюча доя BipyciB значною Miрою визна-чаеться спадков1стю або набутими комплексами омунноо недостатносто.

При репродукцо о воруса водбуваеться загибе ль клотини (п i кноз., кароолозос, кароорексис, плазматоз), ¡до супроводжуеться iKiyHonaTo-генегичним змонами. 3 метою вошчення 1мунного статусу проводилось

лабораторне обстеження хворих ГШ i ЕС. э визначенням Т- i В-ланок ¿муМтету.

При ГШ i ЕС. спостер1гаеться послабления супресорно! актив-HOCTi pi3Hих субпопуляцгй л1мфоцит1в, достатньо! активаци Т-хел-nepiB i В-лгмфоцтив. Bci щ процеси накгнець призводять до пперпродукцП аутоантит1л, комплекс iв антиген-антит i ло.

Докаэом розвитку ауто!мунного процесу при IXC е виявлення в сироватщ KpoBi хворих р!зних тип!в органоспециф1чних i органо-неспецифгчних аутоантит!л.

Гуморальна 1мунолог1чна реактивн!сть до ендогенних б!олоПчно активних речовин, щр визнзчаеться методом Ig-AT, тдвщена, можли-во, за рахунок 1мунно5 в!дпов!д1 на антигенне пошкодження мюкарду.

Визначення вм!сту Ig G-AT при Е С. i ГШ може мати д1аг-ностичне значення як в першу добу розвитку захворювання, так i в наступн! днь Тобто, 1мунне запалення, яке мае М1сце при дестаб1л1зацП 1X0, виникае на основi iмунокомпетентних реакций при обOB'H3KOBift участ1 Ig G-AT.

Кл1тинн1 i гуморальн! взаемов!дносини при 1иуян1й в!дпов!д! i 1ыунному запаленн! визначае наявшсть в орган!3Mi систем, регулюю-чих ц! процеси. При наявност! 1мунно! BiflnoBifli в ix специф1чн1й i неспециф!чн1й фаз! вступають в д!ю контрольна мехшпзми, шр забез-печують адекватну реакц1ю на вплив антигена.

Щ механ!зми регуляцП д!ють при звичайному запаленн!, але б!льш виражено виявляються при !мунн1й в^дповгд! i особливо в його неспециф1чн1й фаз!, тобто при хмунному запаленн!. Припускають, щр в Ц1й регуляцП ведуча роль належить простатландинам, циюпчним нуклеотидам, ендокринн!й систем!.

Показано, что нейрогуморальний механизм розвитку IXC супро-воднуеться порушеннями секрецП гормонов кори наднирниюв, корти-

- г? -

котропину, тиресндних гормонов. Результат рад:о:мунолог1чних досл1джень, визначення ТТГ, тиреспдних гормотв (0Т4, Т4св, ТЗ), кортикотропшу, кортизолу В КрОВ 1 хворих ГШ СВ1ДЧИЛИ про знюкення функщонально! активност1 гШоф1зарно-тирео1дно1 1 активацП г 1поф1зарно-наднирниково1 систем (мал, 8).

Максималыю пригн:чення гормонально! активност1 г1поф1зу 1 щитовидно: эалози виявлено у самого тяжкого контингента хворих ГШ, ! це сп 1 впадало з приппченням 1 дисбалансом :мунного статусу ще! групи хворих (л1мфопе1пею, послаблениям супресоржп актив-ност1 р1зних субпопуляцШ л:мфоцит:в, достатньо': активацп Т-хел-

-----пер:в г-1Ьл:ыфоци11в)___Х-.хворих на ГШ виявлено високий вмгст кор-

тикотропшу 1 кортизолу, особливо висок 1 щ показники у хворих з сильним больовим синдромом.

У померлих в:д ГШ проведено морфолог!чне досладження наднир-ник!в (мал. 9) з визначенням в цьоыу орган! комплексу структурних зм:н, В1дображаючих розвиток загального адаптац!йного синдрому.

Мал. 9. Наднирник при ГШ В:к хворого 46 рок1в. Давшсть 1 доба. Дискомлексащя корково! зони, набряк стромп (розлад кровооб:гу). Фарб. гематоксилин-еозин. 36. хЮОО.

ЕМст гормошв щитовидно! аалози в хрош донор та хвори ГШ

Цаня наведеш в процентах до вздношенню до норми.

Мал. 8. Р1зниця з групою контролю достоверна ( Р< 0,05)

Винвленням стресу при ГШ з'явились фазов1 коливання р1вня функционально! активности наднирнишв, ¡до переб^гають з розвитком альтернативних 1 репаративно-Пперпластичних процес1в в секреторнш кл^тинах. Змши наднирншив в померлих в перил дн! в!д початку захворювання визначались як в корковой, так 1 мозков1й зон! у вигляд1 вогншцевих лхмфогдних 1нф1льтрат1в, як1 знаходились частше периваскулярно.

Виявлення в корковому 1 мозковому шар! наднирнтав вогншцевих 1нф]льтрат1в з л1мфоцит1в, макрофаг1в 1 плазматичних кл1тин в1дби-вають одночасно !мунну в1дп0в!дь 1 посл1довн1 запальш реакцП 1 опосередковують ГУТ, а також можуть бути доказом !мунного запален-ня.

При вивчен1 цишпчних нуклеотид^в 1 простагландшпв встанов-лено, шр на висот1 клШчних проявив спостерзгалось достов1рне п!двищення 1х концентрацП. При цьому мало мзсце зниження сп1ВВ1дношення цАЫФ/цГМФ : ПР2 Ь/ПЕ2.

Отримаш дан! св!дчать про порушення мембран 1 тканин в гост-рому першд! патолог 1 иного процесу, шр сприяе проникненню мононук-леотид1в з кров! 1 може вказувати на ¿нтенеившсть запального або некротичного процесу у обстежених хворих. Отже, при дестабШзацп 1Ж вщбуваються порушення ендокринного балансу, який первинно пов'яэаний з лорушенням функцп гипоталамуса. Гормони значно вшш-вають на !мунн1 процесп, як! можуть бути оборотнимп.

Очевидно, найб1льший усшх у вивчешп цих систем за осташп роки - це роэуШння !х тгсно! вэаемодп ! функцюнально! взаемоза-лежность

Досл1джувався функцюнальний стан.рецепторного складу ¿муно-компетентних кл1тин, динашка в1льнорадикальних процес 1 в 1 ко-рекц1я 1мунних порушень. В1льнорадикальне окисления мозие бути ушверсальним мехашзмом, який модиф1куе в мембранах вс1х тип!в клшга склад 1 структуру л!п1дно'! фази. Р1зноман1тн1 перебудови в мембранах супроводжуються процесами генерацП в 1 ль них радикал! в в лШдному б!шар1, ревень яких в !мунокомпетентних юл тинах, як показано в досл1дженнях, мають ф1Э1олог1чн1 меж! 1 параметри, пере-вшценя яких може бути эгубним для кд!тинно1 системи.

•Зд! йене на проба проведения детального анал!зу мехашзм!в пов'язаних функщй 1мунокомпетентних кл!тин з р1внем в1льноради-кальних процес!в 1 складом лШдно! фази мембран в умовах норми 1 при роэвитку 1мунно'1 недостатност!. 3 л^тератури в1домо, шр при дестаб!л1зац!1 1ХС в вогнищ1 1шемП складаються умови до притоку фагоцит!в кров1, визволення ними в!льних радикал!в метабол1т1в кисню 1 продукц!! метабол^ !в ПНЖ-простатландин!в 1 лейкотриешв. Як показано в нашому досл1дженн1 цей механ!зм бере участь в роэвитку специф!чно! ¿мунно! в1дпов1д1 1 сенсибШзацп антигенами тканини мгокарду.

Проте, розвиток сенсибШзацп при 1ХС пов'язаний не т1льки з появои в кров! антиген1в зруйнованих кард1ом1оцит1в. Паралельно ми спостер!гали перебудову субпопуляц1йного складу л!мфоцит!в в кров1, п1двищення титр!в Ц1К ! антаПл до антиген1в тканини м!окарду. У хворих на ЕС. в залежност! в1д перебегу захворювання знижуеться вм!ст в циркулюючому пул! л!мфоцит1в юптин, експресую-чих маркери СДЗ 1 СД4 ! п!двищений вм1ст СД22 позитивних л1мфо-цзтв. Останш вказують на, активац!» В-ланки системи 1мун1тету (табл. 2).

У пац1ент!в э ГШ в рашпй стадГ! ,спостер1гаегься cynpeciH ¡мунно! в1дпов!д! э ростом вм1сту в кров! л!мфоцит1в, як1 несуть на плазматичн!й мембран! СД8 маркери. Але i у цих пац!ент1в вияв-ляеться тенденц!я до niдвижения вм1сту СД22 позитивних л1мфоцит1в, шр св1дчить про активаЦ1» гуыорально! ланки системи !мун1тету, який супроводжуе п!двшцення продукцП ¿мунних комплекс!в i аутоан-гит!л (табл.3);

Тобто, як при стенокард!!, так 1 при ГШ спедиф!чна 1мунна в!дпов1дь до,_антиген!в серця, можливо, розвиваеться вторинно, по в!дношеншо до основного патолог1чного продесу, шр значяо ускладнюе його переб!г i може значною Miрою оОумовлювати пошкодження м1окар-ду i роэвиток ускладнень захрорювання.

¡фоте на ранн!х етапах розвитку IXC iMyHHi мехаШзми Biflirpa-ють другорядну роль в патогенезi захворювання, але в подальшому вони виступають на перше Miеде i можуть визначати в знача1й Mipi переб!г 1 прогноз патологичного продесу в серц!, формування ускладнень,

' Виходячи з цього Д1 агностика i корекщя хмунних порушень у хворих на IXC е важливою медико-соц1альною задачею, котра в значн!й Mlpi може бути полегшена для практичних л1кар1в при вико-ристанн! адекватних 1нформативних критер!!в стану !мунно! функщi i лШдного гомеостазу, запропонованих в наших досл!дженнях.

Вразсовуичи эм!ни в л!п1дному Cimapi, hki супроводить порушен-ня функцП !мунокомпетентних клотин, ми провели вивчення впливу на iMyHHy в1дп0в!дь npenapaTiB, нормал!эуючих параметри лШдно! фази мембран. Еуло висунуто припущення, шр для ycnimHOi 1мунокорегуючо'1 дП необх1дна попередня нормал1зац!я комплексу мембран л!мфоциг1в. Це стало основою для детально! оц!нки в наш!й роботi омунокорегую-чих ефект!в л!п!дних !муномодулятор!в ! антиоксидант1в.

Доследження проведен! у 100 хворих нестабильною стенокардёею 2 58 эдорових донорёв. До 1 _пёсля проведения курсу лёкування лёпеном, препаратом э л1понормал1зуючими е антиоксидантними властивостями, у патенте в оценивали ревень вельнорадикальних прочее 1в е антиоксидантний эахист, вмёст ВХС 1 жирнокислотний склад мембранних фосфолепёдев лемфоцитёв в сироватце кров1. Паралельно дослёджували вм1ст в крове Ц1К, аутоантит1л до компонента тканин меокарду 2 функцеональну активн1сть фагоцит ев кровь

В результат! проведеного л1кування встановлено, пр застосу-вання у хворих Лепша призводить до суттевого ефекту (табл.2). Л!п2н-природний фосфатилхолен, який мае антигипоксичну дею, ешчбуе процеси перекисного окисления лшёдев, збер1гае енергетич-ний метаболизм клётин.

Головною ознакою протективноё д! 1" антиоксиданта на стан системи !мун!тету було певне эниження вм!сту Ц1К ! рёвня спе-цифёчних протиорганних антит!л в кров!. Нормал!зувався вм!ст в кров1 популяцё ё В-лёмфоцитёв, експресуючих СД22 антигени. Це в1дбувалося на фон! повернення до показникёв контрольних значень в!дношення хелперних ! супресорних субпопуляцёй лёмфоцитёв, суттев! эмёни в результат! л!кування в!дбулися в лшёдному^комп-лекс1 плазми крове. Значно знизився спектр жирнокисдотного складу фосфолепёдёв плазми кров2: п1двищилась кёлькесть стеариновое кислоти, нормалёзувався р!вень ПНЖК ! знизилась швидк!сть ix деса-тураце е, щр вказуе на вплив рёвня продукцё е простагландинев 1 лей-котривнев. Шкаэники ВРП в плазм!, фагоцитах ! л!мфоцитах кров! Д2й2пли до контрольних значень, шр супроводжувалось покращенням за-гального стану хворих.

При ГШ показники стану ёмунних процесёв ё л!шдного обм!ну мають динамёку !ншу, шж при нестабёльнёй стенокардёё (табл.3). Звертае увагу факт зниження в кров! пацёентёв р!вня ВХС в 1,5-2

рази. Спостер!гаеться зниження в фосфол!п!дах кров! ПНЖК з пригн!ченням десатурацП линолево* 1 арах!доново'! кислот. На цьому фон1 виявляеться супрес!я Т-шптинно! п!дсистеми хмунно! в!дпов1д1. Зниження вм!сту кров! СДЗ позитивних юитин, загально! популяцП Т-л!мфоцит!в з СД4 - Т-хелпер!в. Достов1рно зростае к!льк1сть л!мфоцит1в, як! несуть маркер СДЗ к!лерно/супресорну субпопуляц1ю кл!тин, не дивлячись на дан! про п1двищення чутли-вост! Т-супресор!в 1 активац!ю ШЛ.

Враховуючи значн! зм!ни в кров1 пад1ент!в ГШ ми використали в л1куванн! дано! патолог! 1' препарат - "Б^зар", який мае л!понор-мал1зуючу активн!сть.

В результат! досл!дження встановлено (табл.3), щр у пац1ент1в нормал1эуеться, або мае достов!рну тенденц!ю до нормал!зацП вм!сту в кров! еда, СД4, СДЗ, СД22 позитивних л!мфоцит!в, зниження р!вня Ц1К ! аутоантит1л до компонент!в тканин серця, легень, нирок 1 печ1нки. При цьому наростае склад загально! популяц!I т-л1мфо-цит!в ! субпопуляцП Т-хелпер1в, п!двищуеться регуляторний 1ндекс Т-х/Т-с, щр вказуе на нормал!зац!ю регулюючих процес1в в систем! !мун!тету.

Знижуеться р!вень ВРП як в сироватц1 кров!, так ! в мембранах л!мфоцит!в ! фагоцит1в, щр св!дчить про л^вищену антиоксидантну ст!йк!сть л1п!д!в цих компонент!в. Вм!ст ВХС росте у окремих хво-рих, перевищуючи значения норми, щр може також визначити р1ст ан-тиоксидантно! ст!йкост! л!п1дного комплексу сироватки кров!. Жир-нокислотний склад фосфол!п!д!в кров! зм!нюеться меншою м1рою, спостер1гаеться лише тенденц1я до п!двищ,ення арах ¡донату ! л 2 но лево'! кислоти в фосфал1п!дах, але Ух р1вень не досягае значения аналог !чних локазник!в контрольно* групи. Мэжливо, останне пов'язане або з п!движениям використання ПНЖК в л!по-, циклооксигеназних

Вм1ст ¡мунних комплекс!в до л1кування | 1 шсля л1кування ¡заром у хворих гострим шфарктом м^карда

Даш в таблиц! виражен! в середн!х арифметичних величинах

Мал. 10. Р1зниця з групою контролю достов1рна ( Р< 0,05)

Таблиш 2

Покаэники хекилшШсценцп 1 рецепторного складу л1мфодиг1в кров! эдорових доноров (1 трупа)', хворих нестаб1льною стенокардией до лэкування лзтном (2 трупа), шсля л!кування (3 г рула) 1 отримувавших плацебо (4 трупа).

Покаэники 1 гр. 2 тр. 3 гр. 4 гр.

п=52 п=48 п=48 п=20

1ндекс хем1люм1-

шсценцП (л) 4,7+0,18 5,24+0,08* 5,9+0,64* 5,36+0,44*

1ндекс хекплнш-

н1сценц11 (ф) 17,4+0,3 21,3+1,4* 15,4+0,89 19,6+1,3

1ндекс хем1люм1-

нЮценц!2 (с) 8,2+0,25 8,9+0,63 7,9+0,73 8,86+0,76

СДЗ-позитивш

л1мфоцити %/10

кл/л 44,9+3,7 41,3+2,0 36,6+3,2 40,2+2,0

СД4-П0ЭИТИВЯ1

л1мфоцити %/10

кл/л 38,9+3,6 36,8+1,8 38,5+3,4 37,2+1,9

СДЗ-П03ИТИВН2

л1мфоцити Х/10

кл/л 20,3+1,34 28,0+1,35* 29,1+1,1* 26,0+1,12*

СД4/8-позитивш

Л 2 МфоЦИТИ 7./10

кл/л 1,9 1,5 1,3 1,4

СД22-позитивна

л1мфоцити %/10

кл/л 24,5+1,5 29,4+2,2 25,4+1,8 27,6+2,1

X - ргзниця э групою контролю достоверна (Р<0,05).

Таблица 3

Показкики хем1лкшн1сценцп 1 рецепторного складу л1мфоцит2в кров2 здорових донор1в (1 трупа), хворих ГШ до лжування (2 трупа), п1сля лтування (3 трупа) 1 отримувавших плацебо (4 трупа)

Показники 1 тр. 2 тр. 3 тр. 4 тр.

п=20 П=74 п=74 п=30

1ндекс хемыкш-

н1сценци (л) 4,7+0,13 3,6+0,4* 5,0+0,4 3,8+0,5

1ндекс хем1лхзш-

н2сценци (ф) 17,4+0,3 18,0+1,6 16,7+0,9 17,8+1,6

1ндекс хем2люм1-

н1сценцГ1 (с) 8,2+0,25 8,9+0,7 6,7+0,5* 8,2+0,6

0ДЗ-ПОЗИТПВН2

лгмфоцити %/10

кл/л 44,9+3,7 40,9+2,0 41,0+2,0 40,8+1,9

СД4-ПОЗИТИВН2

л1мфоцити %/10

кл/л 38,9+3,6 36,3+1,9 34,5+1,5 37,4+3,4

СД8-позитивн1

Л2МфОЦИТИ %/10

КЛ/Л 20,3+1,34 29,0+1,1* 24,9+0,8* 27,0+1,1*

СД4/3-ПОЗИТИВН1

лгмфоцити %/10

кл/л 1,9 1,3 1,4 1,3

СД22-позитивн1

Л1МфОЦИТИ %/10

кл/л 24,5+1,5 24,3+0,8 20,0+1,8* 23,7+0,8

X - р1зниця с групою контролю достов1рна (Р<0,05).

ферментних каскадах, направлених на синтез простагландишв, лей-котриен!в 1 1нших лейкозано'!д!в, або з пригн!ченням метаболизму л!п1д!в 1 митохондр1ального !х окисления. Останне призводить до недостатнього вироблення нових гшрних кислот як шляхом подовження 1х ланцюгу в митохондр2ях, так 1 в цитоплазм! при використанн! ацил-КОА.

От же, в даному випадку ¿мунна система виявилась б!льш чутли-вою до проведено'! терапп, щ,о пгдтверджуеться як нормал1зац2ею складу регуляторних субпопулящй л!мфоцит!в, так 1 зниженням р!вня аутоалерг!'!.

При нестаб!льшй стенокардп 1 гострому шфаркт! мюкарда в мембранах л!мфоцит!в, фагоцит!в 1 в сироватщ кров! може спостер!гатися 2 варганти переб!гу ВРП, стану АОЗ л!п1д!в, вм1сту ПНЖК 1 ВХС.

При 1-му вар1ант! спостер1гаеться р^ет р!вня ВХС ! ПНЖК в мембранах л1мфоцит1в ! сироватц! кров! на фон 2 росту антиоксидант-но'1 ст1йкост1 л!тдна'! фази. Застосування препарат!в з антиокси-дантною активн1стю в цих випадках може призводити до ще большого накопичення ПНЖК, зниження вм^сту стеариново'! кислоти в мембранних фосфол!п!дах ! зростання порушень кл!тинного метабол1зму.

При 2-му вар1ант! стан Л2п!дно2 фази, шдвищення вм1сту в кровг Ц1К ! аутоантит!л у хворих при дестабШзацП 1ХС застосування антиоксидант!в сприяе зниженню р!вня ВРП, нормал!зац!'! жир-нокислотного складу мембранних фосфол^пшв л!мфоцит1в ! сироватки кров!, зниженню р!вня аутосенсиб!л!заци ! покращенню к_л!н!чного переб!гу хвороби.

Механ2эм 1мунопротективно1 дп антиоксидант!в лШна, В!зара кр1М впливу на метабол!чя! процеси, виэначаеться прямою д!ею на ф1эико-х1м!чш параметри лш2дного Ошару 2 мунокомпетентних

- за -

шптин, щр призводить до вгдновлення активност! 1 рецепторного складу ¿муноцшпв.

Таким чином, отриман! дан1 тдтверджують роль в1русно'1 ¿нфекцП в етюлогН АС 1 1Ж. Знайдеш в наш« дослодженнях тдвищення титру антител проти в1рус1в Коксаки може свхдчить про високу загальну ¿мунологччну реактивность организму, яка приэводить до ¿мунного эапалення. Вивчення особливостей взаемоз'язку ¿мунно! ! нейроендокринноо систем, динамШо ВРП патогенезу 1ХС важливо не тольки для розвитку теорп механизму омунорегуляцо'о, але 1 для шэнання особливостей взаемозв'язку !мунного 1 боохомочного гомеостазу на ровно мембран омунокомпетентних клотин, поряд з утворенням нових тдход1в до омунокорекци.

Отже, в нашй робот 1 показан! нов! напрямки в трактовц! етюлог!!, патогенезу, д!агностики ! диференщйно'о д!агностики 1ХС, а також можливосто !х корекцП ! прогнозування на основ! до-казу значения в!руса Коксаки В як запускаючого механ!зму в розвитку складних !мунолог!чних, нейроендокринних зм!н, щр призводять до розвитку 1Ж. Це мае практичне значения для оптимозацп л!кування 2 реабШтацп цих хворих 2 цим самим зменшенню частоти розвитку ускладнень 1 летальносто, скороченню строк1в перебування хворого в стащонарь

ВИСНОВКИ:

1. Обгрунтовано эт2олог2чну роль в 1рус!в Коксаки В при шем!чной хвороб2 серия, ЩР шдтверджуеться виявленням (б!ля 90%) в!руснейтрал!зуючих антитол до розних сероваров цих збудников 2 ох асоцоащо, а також ростом ровнов антитол до них в парних сироват-ках.

Про можливу етиологочну роль в2рус¿в Коксаки св!дчать також нашо досл!дження, яко показало! усугубления зм!н в тромбоцитах, до яких додавались ц! в!руси.

2. Показано, шр у хворих на гострё форми ёшемёчноё хвороби серця в периферёчнёй кровё збёдыпуеться вмёст оборотньо 2 необо-ротньо активованих тромбоцит1в (25,3% 1 29,6%) ё з'являться в сисгемё кровообёгу ё'х агрегата, шр свёдчить про пёдвищення реак-тивностё тромбоцитёв. Це обумовлено структурно-бёохёмёчними змёна-ми ёз глёкокаликса з включениям поверхневих 1 глибоких конфор-мацёйних змён, порушенням внутрёшньоклётинних регулюючих систем кров'яних пластинок, щр обмежують ёх функцёональну активнёсть.

3. Пёдтверджено, шр при гострому ёнфарктё мёокарду ё нестабёльнёй стенокардёё ёмунорегулюгаий дисбаланс реалёэуеться на декёлькох рёвнях: знижэння супресорноё активностё лёмфоцитёв, пёдвшцэння активацёё Т-хелперёв ё В-лёмфоцитёв, гуморальноё ёмуно-логёчноё реактивностё до ендогенних бёологёчно активних речовин.

4. Свёдченням ёмунного запалення в мёокардё стали данё дослёдження секцёйного матерёалу померлих хворих на гострий ёнфаркт мёокарда, де виявленё макрофагальнё ёнфёльтрати в мёокардё, активацёя Т- ё В-залежних зон в регёонарних лёмфовузлах (на фоя! наявностё антитёл до вёрусёв Коксаки В), а також на-явнёсть в наднирниках померлих лёмфоцитарних ёнфёльтратёв.

Взаемозв'язок ёмунного запалення ё гёперреакцёё' уповёльненого типу визначае особливостё перебёгу ёшемёчноё хвороби серця ё П ускладнень, для яких так характерно хвилеподёбний характер.

5. Результат« дослёджень гормонального статусу, включаючи виэначення АКТГ, кортизолу, ТТГ, тиреоёдних гормонёв (0Т4, Т4вёл., ТЗ) в кровё хворих гострим ёнфарктом мёокарда свёдчать про акти-вацёю гёпофёэарно-наднирковоё' та энижену функцёональну активнёсть гёпофёзарно-тиреоёдноё систем. Зункцёонування цих систем залежить вёд перебёгу гострого ёнфаркту мёокарда, його розмёрёв ё в деякёй мёрё мае прогностичне значення.

Корелятивний анал!з М2ж показниками цих систем вказуе на те, шр АКТ Г 1 гл1кокортико1ди мають шг1б1руючий вплив на ТТГ 1 ти-рео2ДН2 гормони, а також на те, що у хворих при дестаб!л!зацП, мабуть, вражаються в першу чергу нервов2 центри, регулююч! сек-рец2ю кортикотрошну, щр призводить в подальшому до дизрегуляди' в Д2й систем!.

6. Встановлено, що при дестабШзацГ! шем2Чно'1 хвороби серця В2дм1чаеться тдвищення концентраци цАШ 2 цГМФ, простагландитв Е2 1 Р22 1 1х сп2ВВ2Дношення в плазм! кров 1, щр св!дчить про пору-шення проникливост1 кл1тинних мембран орган1в и тканин.

7. У хворих нестабильною стенокардией 1 гострим шфарктом мшкарда активащя в1льно-радикального окисления в мембранах л1мфоцит 2 в призводить до пригн1чення метабол1зму жирних кислот фосфолш1д1в, накопиченню 1'х, зниженню мжров' яэкост2 мембран, пригшченню активност! циклазних ферментних каскадов, шр обумовлюе зниження вм^сту СДЗ - позитивних 2 шдвищення вм^сту еда негатив-НИХ Л2мфоцит!в.

8. Застосування Л2п2дних модулятор!в (л!шна) при гострих формах 1шем2чно1 хвороби серця (нестаб1льна стенокард2Я 1 гострий 2нфаркт мшкарда) сприяе нормал!эац!2 л!шдного гомеостазу, знижуе активацш фагоцитарно'! ланки !мунно! в1дпов!д! ! продукц!'! аутоан-тит!л, змеитуе дисбаланс регулюючих субпопуляц!й л!мфоцит!в, щр призводить до суттевого клШчного ефекту.

9. Виявлено, щр при лжуванн! в!заром хворих на гострий 1нфаркт м!окарда !мунна система стае б!льш чутливою до проведено! терапП, Н2Ж л!п!дний обм!н, шр п!дтверджуеться як нормалгзащега складу регулюючих субпопулящй л!мфоцит!в, так ! зниженням р!вня аутоалерг!2. В лШдному комплекс! сироватки кров! мае м!сце лише

тенденщя до нормшпэацп, а це потребуй або подовження строку лжування, або використання його cyMicno з фосфол!п!дами.

t

НАУКОЮ-ПРАКТИЧН1 РЕКОЫЕНДАДП

1. Виходячи з результат!в наши досл^джень, щр у хворих нестаб1льною стенокард!ею i гострим !нфарктом мшкарда формуеться вегетативний дисбаланс, який призводить до шдвшценого ризику роз-витку порушень серцевого ритму та зменшення до 4+1,0 мс при нестаб1льн1й стенокард!i ! 3+1,0 мс при гострому iнфаркт! мгокарда потужност! середньочастотно"! (барорефлекторно!) компоненти спектру серцевого ритму, цей покаэник можна рекомендувати як прогностич-ний, щр е предв^сником розвитку гостро! серцево! недостатност! i гострих порушень серцевого ритму.

2. Критер1еы дестабШзац!! шем!чно! хвороби серця може бути також р1вень шдвищення к1лькост1 кортикотрошну до 25,5+2,1 нмоль/л (при HopMi 12,3+1,03 нмоль/л) i кортизолу до 460,5+21,2 нмоль/д (при HopMi 89,0+8,9 нмоль/л). Пвень цих гормонiв тдви-щуеться паралельно i нтенсивност i i продовженню больового синдрому. Отже, визначення даних показншйв може бути важливою прогностичною ознакою розвитку кардюгенного шоку при дестабШзаци шем1чно! хвороби серця. У эв'язку з цим доц1льне у хворих IXC комплексне рад1онукл!дне досл!дження функщонально! активности гшотала-мо-наднирково! системи.

3. У хворих на нестабШну стенокардш i гострий iнфаркт миокарда в систему комплексного лжування дощльно включати HOBi препарати антиоксидантно! i ¿мунокорегуючо! дi'i (лшша, Bisapa). Ix эзстосування сприяе нормал!защ1 лШдного гомеостазу, знижуе активащю фагоцитарно! ланки !мунно! В1ДП0В1Д1 i продукщю аутоан-тлПл, эменшуе дисбаланс регуляторних субпопуляц!й л1мфоцит!В, щр

призводить до суттевого клппчного ефекту 1 в1дкривае мохливосп включения препарат1в до базисного Л1кувзння хворих 1ше>,пчною хворобою серця.

4. При дестабШзацп шекично! хвороби серця в мембранах л1мфоцит1в, фагоцит 1 в 1 в сироватщ кров! спостер1гаеться 2 вар1анти переб1гу в1льнорадикальних процес1в 1 в залежност1 в1д цього необХ1Дно приймати ршення шр до подальшого лжування.

При 1 вар!ант1 застосування препарат¿в з антиоксидантною активности приводить до ще б!льшого порушення клшшгаго метаболизму.

При 2 вар¿ант! антиоксидантн1 препарати сприяють зниженню р]вня в1льнорадикальних процес1в, нормалозують жирнокислотний склад мембран фосфол!шд1в л2Мфоцит1в 1 сироватки кров! 1 покращу-ють кл!н1чний переб!г захворювання.

5. Еиходячи з того, що воруси Коксаки В можуть бути 5Т10Л0Г1чним фактором у розвитку ¿шемочно! хвороби серця, дестабШзацхя П перебегу обгрунтовуе подальшнй пошук шлях1в [1роф1лактики та против¿русно* терапп окремих особливо эагроэливих гантингент1в хворих на шем1чну хворобу серця, в перюди ?шдем1чних спалах1в чи в окремих регюнах, де тдвищений ревень аджуляцП серед населения цих збудниюв.

СПИСОК ПРАЦЬ, НАДРУКОЕАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДШЕРТАЦП

1. Изменение свободнорадикальных процессов, функционального состояния и рецепторного состава иммунокомпетентных клеток при остром инфаркте миокарда и их коррекция. //Укра'1нський кардшлоНчний журнал. -1995. -N1. -С. 27-29.

2. Изменения барорефлекторной регуляции сердечно-сосудистой системы при старении. // Украшський кард1олог1чний журнал. -1994. -5-6. -С. 10-13. /Ствавт.: Коркушко О. В., Шатило Б. Б..

3. Состояние гипофизарно-надпочечниковой системы и вегетативной регуляции сердечного ритма у больных острым крупноочаговым инфарктом миокарда различного возраста. //Укра'1нський кардшлог1чний журнал. -1995. -N2. -С. 36-39. /Сп1вавт. Шатило В. Б./.

4. Лекарственные средства и их аналоги. //Справочник. -Киев, Здоров'я. -1993. -428с. /Сшвавт. Москаленко Л. Г. , Волох Д. С./.

5. Информационно-справочное руководство по использованию аналогов лекарственных средств в кардиологической практике в зоне экологического риска. //Методические рекомендации. -Киев. -1992. -45 стр. /Ствавт. Москаленко Л. Г. /.

5. Вирусологические аспекты и иммунологическая реактивность при ишемической болезни сердца (обзор литературы). //Украшський кардшлоНчний журнал. -1995. -N5. -с.

7. Особенности нейроэндокринных изменений у больньс'. острым инфарктом миокарда разного возраста. //Журнал "Проблемы старения и долголетия" -1994. -N3-4. -С. 357-362. /Ствавт. Коркушко 0. В., Шатило В. Б. , Фед1рко М. I.

8. Изменение мембран и функции иммунокомпетентных клеток при ишемической болезни сердца (обзор литературы). //Депонирование в Г КГБ Украины N492 от 20.02.95г.

9. Влияние нейрозндокринной системы на различные формы ишемн-ческой болезни сердца (обзор литературы). //Депонирование ГНТБ Украины N491 от 20.02.95г.

10. Состояние эндокринной системы и содержание циклических нуклеотидов, простагландинов в плазме крови больных нестабильной стенокардией. //Депонирование в ГНГБ Украины N490 от 20.02.95.

11. Содержание циклических нуклеотидов и простагландинов в плазме крови больных острым инфарктом миокарда. //Депонирование в ГНТБ Украины N489 от 20.02.95.

12. Нейроэндокринные изменения у больных с нестабильной стенокардией и острым инфарктом миокарда. //Украинский кардиологический журнал. -Тезисы докладов. -1994. -N4. -с. 24. /Спёвавт. Амосова К. М. , Коркушко 0. В., ЦЬтило В. Б. /,

13. Взаимосвязь имункых и эндокринных нарушений у больных нестабильной стенокардией. //V научно-практическая конференция "Изобретателей и предпринимателей - здравоохранению". - Тезисы докладов. -Киев, • 1994. -С. 45-46.

14. Вплив лШну на ёмунний та лШдний гомеостаз у хворих нестабильною стенокардёею. //Науковз конференция, присвячена 100-pi44io э дня народження акад. О. I. Черкеса. -Тези доповёдь - Киев, 1994. -с. 112.

15. Диагностическая ценность изучения взаимосвязи иммунных и свободнорадикальных процессов при остром инфаркте миокарда. //Республеканська наукова конференщя "Актуальш питания екогене-тики та ёмунологИ". -Тезисы докладов. -Полтава. -1994. -С. 8-9.

16. 1ыунопатогенетпчн1 змши при рёзних формах imeuiwo'i хво-роби серця в умовах BipycHoi 1нфекцП. //IV з'1'зд кардЗологёв Ук-ра!ни. -Тези доповёдей. -Дн1пропетровськ. 1993. -с. 106.

17. Взаемозв' язок шунта та ендокринних порушень у хворих на гострий инфаркт мшкарду. //IV э'1зд кардшлог!в Укра'гни. -Теэи . допов!дей. -Дн1пропетровськ. -1993. -с.112. /Сп!вавт. Лемзякова Т. Г., Амосова К. М., Гичка С. Г. /

18. Эндокринные нарушения при дестабилизации шемической болезни сердца. //XVI всемирный конгресс кардиологов. -Тезисы докладов. -Берлин. -1994. -С. 356-357.

19. Клеточный компонент иммунных нарушений у больных острым инфарктом миокарда и нестабильной стенокардией пожилого возраста. //Пнац1ональний конгрес геронтолог1в 1 гер1атр!в Укра1ни. -Тези допов1дей. -КИ1В. -1994. -с. 108.

20. Изменения вегетативной регуляции сердечной деятельности у больных нестабильной стенокардией и острым инфарктом миокарда пожилого возраста. //II нац!ональний конгрес геронтолог!в 1 гер1атр1в Укра1ни. -Тези допов^дей. -Ки1в. -1994. -с.109. /Сп1вавт. Шатило Б. ЪУ.

21. В!ков! особливост1 структури тромбоцитов хворих на хрон!чну 1шем!чну хворобу серця. //II нацтнальний конгрес геронтолог! в 1 гер1атр!в Украши. -Тези доповгдей. -Кшв. -1994. -с. 568. /Сп!вавт. СерНенко О. В., Гаврищ О. С./

22. Ультраструктура и метаболическая характеристика тромбоцитов крови у больных с острыми формами ишемической болезни сердца. //Украинский кардиологический журнал. -Тезисы докладов. -1994. -N4. -с. 39. /Сп!вавт. ГавришА. С., Серг1енко 0. В., Шуманов/

23. Переб!г в!льнорадикальних процес!в у кров! при р1зних вар!антах шфаркту м!окарда. //Украинский кардиологический журнал.. -Тезисы докладов. -1994. -N4. -с. 36. /Сшвавт. Амосова К. М. , Афон 1 на Г. Б., Мостбауер Г. В. /

ANNOTATION

Girina O.N. Immunopathologic and endocrine changes in varios rms of ischemic heart disease in the condition of viral faction and their therapeutic correction. Thesis (manuscript) r the degree of Doctor of Medicine on the specialiti 14.01.11 -rdiologv. Ukrainian A.A. Bogomolets State Medical University, 95.

The results of investigation of the role, of viral infection i etiology of ischemic heart disease and destabili2ation of its ■rms have been summarized. Changes of immune raectivity and docrine status are shown. Correlation among different parameters 1 immune and lipid homeostasis on immunocompetent cell membrane vel plaving an important role in ischemic heart disease ithogenesis have been established. Significant activation of -ee-radical oxygenation in lymphocyte membranes which results in ihibitionor" ofv fat acid phospholipid metabolism, fat acid ¡cumulation, cyclase ferment cascade desrease has been revealed, 'aatical recommendations of pathogeneticallv substantiated lerapy with the application of antioxydants and immunomodulators ive been developed.

Гирина О. К Иммунопатогенетические и эндокринные изменения ж различных формах ишемической болезни сердца в условиях ви-гсной инфекции и их терапевтической коррекции.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора ?дицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Укра-■¡ский государственный медиицинский университет им. академика А. Богомольца, 1995.

Обобщены результаты изучения роли вирусной инфекции в этиолога ишемической болезни сердца и дестабилизация ее форм. Показаны зменения имунной реактивности и эндокринного статуса, установлены эаимосвязи между разными параметрами иммунного и липидного гоме-;таза на уровне мембран иммунокомпетентных клеток, которые играют ажную роль в патогенезе ишемической болезни сердца.

Выявлена у больных нестабильной стенокардией и острым инфарк-эм миокарда значительная активация свободно- радикального окисле-ия в мембранах лимфоцитов, которая приводит к угнетению метабо-изма жирных кислот фосфолшшдов, накоплению их. снижению актив-эсти циклазных ферментных каскадов. Разработаны практические ре-эмендации патогенетически обоснованой терапии с применением анти-ксидантов и иммуномодуляторов.

Ключов! слова: 1шем1чна хвороба серця, в*русна 1нфекц1Я, лШчш форми, стан 1мунно1, ендокринно* та антиоксидантно'! исте , лжування.

АННОТАЦИЯ