Количественная анатомия сердца детей в норме, при врожденных изолированных дефектах межпереднесердечной и межжелудочковой перегородок и их экспериментальных моделях (Морфологическое и экспериментальное исследование)

Васильев, Владимир Анатольевич

Диссертации по медицине → Анатомия человека

Автореферат и диссертация по медицине (14.00.02) на тему:Количественная анатомия сердца детей в норме, при врожденных изолированных дефектах межпереднесердечной и межжелудочковой перегородок и их экспериментальных моделях (Морфологическое и экспериментальное исследование)

АВТОРЕФЕРАТ

Количественная анатомия сердца детей в норме, при врожденных изолированных дефектах межпереднесердечной и межжелудочковой перегородок и их экспериментальных моделях (Морфологическое и экспериментальное исследование) - тема автореферата по медицине

Васильев, Владимир Анатольевич Харьков 1993 г.

Ученая степень: доктора медицинских наук

ВАК РФ: 14.00.02

Автореферат диссертации по медицине на тему Количественная анатомия сердца детей в норме, при врожденных изолированных дефектах межпереднесердечной и межжелудочковой перегородок и их экспериментальных моделях (Морфологическое и экспериментальное исследование)

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАГНИ ХАРКЮСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ 1НСТИТУТ

К1ЛЬК1СНА АНАТОМ1Я СЕРЦЯ Д1ТЕЙ В НОРМ1, ПРИ ПРИРОДЖЕНИХ 130ЛБ0ВАНИХ ДЕФЕКТАХ М1ЖПЕРЕДСЕРДНОГ I М1ЖШЛУНОЧКОВОТ ПЕРЕГОРОДОК ТА IX ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЯХ (Морфолопчне та експериментальне досл!дження)

На правах рукопису

ВАСИЛЬЕВ Володимир Анатолшович

14.00.02 — Анатолия людини

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступенч доктора медичних наук

ХАРК1В — 1993

Да с ю

Робота виконана в Донецькому державному ■медичному ¡петиту™ ¡м. М. Горького.

Науков1 консультант и: доктор медичних наук, профе-сор Г. С. К1р'якулов; доктор меднчних наук, професор М. I. Яблу-чанський.

Оф1цЛйн1 опоненти: доктор медичних наук, професор В. А. Козлов; доктор медичних наук, професор Р. I. Вайда; доктор медичних наук, професор М. П. Бурих.

Провщна оргашзащя: Украшський державний меднчний ушвер-ситет ¡м. акад. О. О. Богомольця.

Захист дисертацп вщбудеться 993 року

на зааданш спещал1зованоТ ради Д 088.23.03 з морфолопчних дис-циплш при Харювському медичному шетитут! (310022, Харьпв, пр. Лешна, 4).

3 дисертащею можна ознайомитися в бгблютещ Харювського медичного шетитуту.

Автореферат розкланий 1993 року.

Вчений секретар спещал1зовано1 ради, кандидат медичних наук, доцент

/. В. СОРОКША

Загальна характеристика роботи

Актуальн1сть проблями. Усп1ишй розв)ток дитячо! гард1олог11 i кзрд!ох1-pyprii вгоягав б!льв деталымх в1домостей про будопу серия ж а нор»!', таи i при йпго природшш аномалisw на етапах постнаталыпгп онтогенезу ( В.И. Ву-раковский, /I.П. Бакерия, 1989; И.И. Бобрик и соавтора, 1909; Н.И. Кутьчиццгия и соавторы, 1990; С.С. МюсаЛлов, 1987; П.С. Нолич и соавторы, 190(5; Г.З. Фэлытевский и соавторы, 1980-1983; R.H. Anderson a.ot,h. ,1978; R.H. /Ыегеоп, 1981) Энанга к1льк!ских характеристик Ш(аток1ч1Гих структур зв1чайпо сформованих 1 порочно сформованих сердець д1тей в1д1грае вашиве знпчшпш ни т!льки для правильно! постановки д1агнггзу, а 1 для ycninHoi корекцН rropoiiy ( И.И. Беригояли и соавт.,1981,1990; B.fl. Бухарин и соавт.,1989; Г.З. Ийлькпп-сгей и соавт,, 1990; Т.В. Лухуикина,198б; Г.М. Соловьев и соавт.,1990; B.C. Чеканов й соавт., 1990; L. Alvares a.oth.,1987: M.S. Carthier a.oUi.,1987; M.C.St.iohn Sut.tcn a.oth., 1984; C.A fandarln-de-Lacerda a.oth.,1989).

0дн1сп з найва*лип1иих проблем у сучасн!й кард!ох1рург1Т е х!рург1чне л1-кування д!тей з природженими пороками серця та маНстральних судин портах трьох рок!в «иття ( В.Н. Бураковский,1988 ). Серед природташх серцево-сдаь них аномал1й пров1дне м!сце займапть дефекта м1тередсердно1 та м1талуноч1!ово1 перегородок ( Н.А. Белоконь, М.Б. Кубергер.1387; И.М. Амосов,1990; Я.А. Бен-дет,1983; Н.й. Белоконь, В.П.Подзолков,1990; В.И, Бураковский, 1988; Т.Н. Николаев и соавт., 1984; Н, Bankl,1980). Але й до цього часу х1рург1чна аштом1я перегородок серия у в1ковому аспект! досл!д*ена ще недостатньо С З.С, Ермолсь ва,1973,1974; С.С. Иихайлов, 1887; Е.Ф.Исаков. Ю.И., Лопухин,1977; R.H. finderson.fl.E. Becker.1980; l.Sueeney. С.С, Roseneulst.1979; B.R. Hilcox, R.H.Anderson,1985). Потребуе вдосконалення 1 класиф1кац!я 1зольованних дефекта м1плуночково! перегородки ( Д.С. Гулямов, 1984; Е.Е. /Ьггасова,1983; Я.В. Волкапаков, А.Г. Лацис,1978; D.L. Hagler a.oth.,1983),

Ьгроке вт1лення 1 ефективне викорйстанна в кл1н1«и1й праотиц1 сучзсних иетод1в д1апгастики захворпваннь серцево-судино! системи (ехокард!огрл$1я, кокп'ютерна томограф!я 1 ЯМР-томограф1я) поставили перед морфологами ряд нових завдань 1з встановлення особливост! будови серця та иаг!стральних судии на 1х перер!зах в р!зних шщинах С Н.М. Нухарлямов, Ю.Н. Беленков, 1981,1987; Л.И. Кузнецова, 1983; Н.Г. Привес и соавт.,1988; Г.М. Соловьев и соавт.,1990; U.K. Deeg,l990; С. Freiterr,1988; B.L. FHedaan a.oth..198!): С.К. Nazarian a.oui.,1987; fl.R. Poaaroli, a.oth.,1983; K.N. Sile»ersan a.oth.,1983; R.F.

Для п1дшщешш йцврматшшосп двом!рних ехокард!ограм велике значения (ибииають аиаташ~ехокард1ограф1чн1 сгНвставльнш структур серия як у HopMi, так i при йш'о природиених пороках ( Л.М. Кузнецов,1983; E.L. Gusselhoven, П.Е. Becker,1383; П.РопагоН a.oth.,1985;N.H. Silverman a.oth.,1983; C.R. Sutherland a.oth.,1982). Розцшння анатомН органа на його ультразвукових пе-pepiaax /"«ить в основ 1 точно! 1нтерпретацИ патшюг1чпих зм1н СС.К. Hazarian a.oth.,1987; В.P. Waller,1987; R. Haluslej!, U.S. Honkhouse.1988). Ляе де-талышх розрсбок з Jитомо--ехокард 1 ографiчпого сп1вставления в л1тератур! не-uae. [Ндсутш нови! дан! з к1лък1сних характеристик анатом1чних структцр зви-'iiijw сфорыованих сердець у д!тей р1зних в!кових труп. В1дсутн1 роботи з комплексного вшчшна будови камер серця, перегородок, клапапного апарату I Haric-тралъпих судии д1ля>ши основи органа при природжених дефектах м1*передсердноТ 1 мишлуночково! перегородок. Неабияке значения для роэв'язания поставлених зшдань вШграе б!олпчне моделввання захворювапь серцево-судиноТ системи ( К.И. Кульчицкий, ,1990). В ahepaTypi е ыетоди вшворення експериметалыш дефект 1в перегоридок серця у тварин, але вони мавть ряд суттевих недолШв I не забезпечушь одержашн ст1йких 1 надШмх моделей порок1в (A.M. Хнлькйн, B.fl. Светлов,19?9;С.А. 1алимов и соавт.,1989). В зв'язку з цим назр1ла необ-Х1дн1сть у розробц! бшш досконалих способ!в моделивашы дефект1в м1ютеред-сердноТ i мишлушчково! перегородок. Таким чином, запити сучасно! кл1н!ки 1 иедостатш дан! з bIkobo! шнтомП серцево-суд1шоГ системи дней периих трьох ршпв liiru нащлшш на проведения даного морфолопчиого досл1дженпя. Мета 1 з<шц.1шы дасл1джашы. Метой роботи е встановлення законом ipiiocTefl постна-талыюго морфогенезу передсердь, шлуночк1в, перегородок, клапанного апарату та MlU'iciральпнх судин д!ляищ основи серця д!тей периих трьох рок1в життя за 1Ш1ШОИ i при прирадшш; 1зольованних дефектах мтередсердни! i м1*аадшч1ш-tiiii nupei цшдок з ц1ллм науково-теоретичпих обгрунтцвань нових п1дход1в до т|)aiHyu.iiиlii хвдрпчно! анатомП порок!в 1и осшш! розроблеши нових метод1в ш^шшпчмаги доЫдаешы серцево-судишю! системи, б!олиг1чного моделпашы i iiiwtomj exoKiipAiorpa^i'iiMx сгИвставлень.

Вихидячи з мет досл!джеш1я, були поставлен! наступт завдапня :

1. Рюрики™ hoiil umeain п1дготоеки прещиНв сердец1> для то1юг|>л!Л1нтш1ч-н»ги та ии|ф.иитрач1ия-о дисл!даешы.

2. tiiuj'iiiiii Xii|ini;Teii [tuciy та ришштку «питии! чьих (лрушур ардець д1п;й за Ui-j la-1) I при уредшшх l.'ioflhouiUMx дефекмх шш'рвясердн»! i MinMijian-

kobo! перегородок na ochobí проведт! детально! кард!омстр!1.

3. Встановити в!ксв! особливост! х!рурпчно! анатом!I 1 геометр!! серпе -вих камер, перегородок, структурних елеыент!в клапанного апарату, uarlc-тралышх судин д!ланки основи серия д!тей за нормою i при уродаених !зольова-них дефектах перегородок в 6 bíkobhx групах.

4. Розробити нов! способи моделпваля дефектiв ы!жпередсердноТ i• м1жилу-ночково! перегородок i ih етапах хрон!чного експерименту вивчити характер фун-кц!иапыих та морфа геометричних перетворень серцевих капер у тварин, t¡o рос ту тъ.

5. Довести анатомо-ехокард1ограф!чн1 сп!вставлешы структур серця за нормог, при природеених !зольованих дефектах м!япередсердно! 1 м!илуночково1 перегородок 1 на Тх основ! надати детальну 1нтерпретац!п двом!рних ехокард!ог-раа.

Нацкова новизна. Я робот! представлений новий нацковий icrrpsia. 40 мае пр1ор!тетний характер, з вивчення будови серця i нагктралышх судии ia Ix розтиш, виконаних g в!дпов!дност! до д1агностичних с1чепъ двох!рно1 ехтпр-д!ограф!Т. Розроблен! нов! способи морфолог 1чного досл!д1ення серцево-судшгоТ ейстеки í ветоди п!дготовки прсгарат!в сердець для топографознатон!чного та Еорфойетричногст досл!исння, га ?о одерган! авторськ! посв!дченя про винах1д ( а.гг. Я f237!03, гг.rr. ff Í320695, а.п. N 1507335, а.п. N 1705233).

Bnepte показада, $о saina геокетрИ серцевих камер 1 Тх перегородок га етапах госпитального розвитку и д!тей до трьох рои!в гиття за нормов пов'яза-1й з особливостяаи функцН, во вони виконуэть. При уродзених !зольованих дефектах и!итсредсердно1 перегородки plci 1 розвиток аиатом1ч1шх структур серця д!тей прот!кае з! зтчники в1дхш!еннаии в1д норки за в!кса. Спостер!гаеться г!потр»5!я CTlim д!во! «луночкою! канери з! зкенгенияа об'еку II торопим. При природЕкот !зольованих дефектах ^гзлупочшао! перегородки • в1дбупаетъся асиирошвй 1 непропорцкнаяьний р1ст аютЫчких стриктур серця. Доведено, цо зм!ни геометр!! пороашни передсердь 1 «пдночк1в при шшал!ях розвитку пера-городок серця залегить в!д характеру порувеиь внутр1вньосерцево1 геаодингсИки.

Подано детальн1 к!льк!сн! характеристики аизтга1'пих структур перед-сердцъ, влуночк!в, клагйнного апарату та нагктраяыих qj^ni д1ляки основи серця в 6 в!кових групах д!тей за нормой 1 з природеенкя 1зольш5а!В®и дефектами м!пгередсердно1 1 м!илуночково1 перегородок, Ояеркн! нов! в 1 домоет! з х!рург!чно! агатом!! серцевих камер i Ix перегородок ia етагих постнаталыжго розвитку д!тей, визначега плода ендокзрд!акыю1 поверхн! окрпшх частим перс-города серця.

Влстет зоныкшрпаст! ыорфолог1чпих перетворень структурних елеменпв щщець д!тей за норкою 1 з природиеними 1зольпвапими дефектами м!жпередсе1>-дно! 1 м1кашуночково! перегородок.

Проводит деталыи !нтерпретац!я двом!рних ехокард1ограм на основ! анато-иоихо1ард1ограф1чного сп!вставленя структур серця 1 з врахуванням сектора ультразвукового сканування показа!! особливост! топограф!! ! синтопП струк-турш« елемент!в и залеиюст! в!д використашы ультразвуксвих доступ в.

Розроблен! нов! способи моделшзання д&тект!в м!жпередсердно! I м1нялуноч-шш перегородок у тварин ( а.п. N 1233751, а.п. N 1583Э64 ). Вперше показан! :шпш геометрИ передсердь 1 «луиочк!в з експериментальними пороками серця у пОцюставчих тварин в залеиюст! в1д ступени поручень внутр!серцево1 гемодши-и!ки.

Нщкопо-практичне значешы роботи. Розроблен! нов1 сиособи морфолог¡чного дьипдшша серця та судин пониркать нетодичш моиливост! при вивченн! будови ишо^чпих структур сргши. Вони техшчно прост!, економн1 ! не вимагають велико! витрати часу при !х використанн! в науково-досл!дному процес!. Одержан! шльк1сн1 характеристики структурних елемент!в звичайно сформованих сердець д!тей перших трьох ргаав «!ття в 6 в!кових трупах кажуть усп1шо використову-ватиса ак вюпдш норма при розп!знаванн1 захворшань серцево-судинно! системи при ультразвукових досл!дженнях ! в паталогоанатом!чшй практиц!.

Вшшлен! нов! в!домост! про будову серцевих камер, ст!нок, клапанного □трату та маг!стралыш судин д!лянки основи органа розвирилъ уявлення з х1-рург!чш! шитом!! серця д!тей за в ¡ком !з аномал!ями розвитку и!«лередсердно1 ) ышлиночново! перегородок.

Встшшолен! в!иов! особливост1 геометр1Т серцевих камер ! Тх перегородок к>и1Ь практичне значены не т!лъки для правильно! постановки д1агнозу при ультразвукових дасл!дасш1ях серцево-судино! системи, а й для усп1шш! х!рур~ г 1ч1и)1 корекцП порок!и серця. Удосконалена клага}!кац1я 1зольованих дефект!в ы!»15лцнач1швоТ перегородки з практично! тошм зору е зручноо 1 1ийб1льи нрийнатоя в робот! кард!олог!в та кард!ох!рург!в.

Запропоноваи! методи аштомо-ехокард!ограф1чних сшвставлонь структур арца ро-звирили можлипсть зд!йснення точно! !нтерпретацП двом!рних ехокард!-ыцш, ад зпачш п!двище як!сть д1агностики при ультразвукових дослдаеншг ссрцсви судшшо! системи.

Го:!риблен1 нов! способи моделввання дефект!» нIапиредссрд)юТ ! кишлуноч 1.01,1,1 н.члгиридои шдайн!, сфективн! ! практично монуть бути з угп!хом вико [|.1' [,1п! 1, гв.пч'икс.чпалыИй кдрд1олог1Т та клрд^хвдргп.

основш пологам, но вшгасяться на зпхист :

- р!ст ! розвиток передсердь, нлуночтв, перегородок структурнлх елемишв клапанного агорату та наг!стралъних судии д1лянки основи звичайно сформовави сердець дГтей периих трьох рок!в гаття прот!кае синхронно по в!дноиипш один до одного 1 носять законом1рний характер, а псретворення геометрП серцевих камер та перегородок на еталах постнаталыюго онтогенезу т!сно пов'язан! з особливостями !х {у!!Кц!ональних навантауень;

-наШль« активними пер¡одани росту анатом!чних структур серця за нормою е се-редн!й пер!од немовляти( 4-7 м!с.) 1 ранне дитинство (1-3 роки), проте геомет-р!я серцевих камер I перегородок коаного в1кового пер1оду мае сво! в1дм!нн! особливост!;

- при дефектов! м!тередсердноТ перегородки р!ст ! розвиток предсердь, влуноч-к!в, структурних елемент!в клапшмого апарату та иаг1стральних судин д!ляшя основи сердець д!тей первих троьох рок!в гиття прот!каить з! значнини в!дхи-леннями в1д в!ково! норми , а ступ!нь за1н геонетрИ серцевих кааер I' ы1калу-ночковоГ перегородки залешгь в!д плоц! дефекту ! кошснсаторних пристосувань ы!окарду;

- при дефект1 и1илуночково! перегородки р!ст 1 розвиток анатоа1чши структур серця д1тей пергих трьох рок!в сиття прот!кае непогодяено 1 непропорц!онально по в1днозенга) один до одного, а гесметр!я передсердних та илуночкових камер, а!:гзлуночзтово1 перегородки п1длягаг значим перетворегаш, ступ!нь $жих пов'-язаи з топогрзр!ев дефекту, його розм1рагл та харктероа розвитку кокпенсатор-но-пристосузальних зы!н у м!окард1;

- &чатоио-ехо1ирд1огрзф1чне сп!вставлення структур серця е незам!нннм кетодса п!знания сут1 ультразвукового сканування оргага в залеагаст! в1д внкоркстову-ваного удьтразвукозого доступу, вони забезпечуэть достов1рну 1нтерпретац!я двом!ргек ехокард!огргя 1 п1двгсщзть як!сть д1агностик1 серцево-судиних захво-

РЕВШЬ.

Впровадггнна результат^ досл1дгеты

Розроблен! !кз1 спссобя иорфолог1чного досл!дгення серця та суднн впро-вадиен! в прачпку кор?олог!чнга лаборатор1й кедвуз!в НираТга С Луганського, Г511препсртрозсысого, Паятгзського вд!нстктут1в ) 1 в роботу патологоа!шом1ч13'х ^В1дд1л.е!ш л!карень. Фрагмента джертгцП з автс^о-ехо!'лрд1ограф1'пнх сп!в -

- в -

стаапень тдображеш у видан1й монограф! ï "1нтерпретац!я двом1рноТ ехокард!ограни", яка одераала позитивна ощнку серед медичшп громадськосп. Основн! по-ловення дисертащйно! роботи впровадин! в навчальний процес медичих 1нститу-tîd Украни. Способи модь.лзашы дефект!в м!«передсердноТ та м!««луночково1 перегородок впровад*ен! в роботу кафедр оперативно! xipypriT 1 топограф!чно! SBTOMiï КиГвського, Черн1вецького, Терношльського, Луганського i Запор!зько-го медичних шститут!в.

Ппрпбащя роботи. Матер1али дасертаЛ гдшдомлш! i обговорен! на УкраГн-ськихС Полтава,1Э85; Черн1вц1,19Э0 ) I Всесоюних ( В!нниця,1986; Смо-ленськ,1992 ) з'Гздах анатом!в, г!столог!в, ембр(олог1в 1 топографоаиатом1в ; ш республ1канських наукових конференциях С Ростов-на-Дону, 19Ш; Донецьк,198й: Харк!в,1990,1931 ); на обласних науково-практичних конреренц1ях ( До-; нецьк,1988-1392 ).

Ily6jiiitai|lî. На тему дисертацЦ опублшвано 33 наукових роботи, з них 0 в центральное виданнях. 11атер!али дисертад!йдо1 роботи в!добрахен! в монограф!I, щ) вийила в cbît, "1нтерпретац1я двок1рно! июкард!ограни" - Харк!в: Вица «кола,1989,- 223 с. Отримано 6 авторських лосв!дчень на винаходи,оформлено 2 ра-ц!онал!заторськ! пропозицП. Експериментададай фрагмент дисертацЦ наведено в опубл!кован!й монограф! ï "Експериментальнемоделшаннз природшш поротв серця i магктральних судин" - Ни1в: Вица «кола,1993.

Об'ем i структура роботи. Дисертац1я викпадена на 481 стор1нц1 шяинопис-1шго тексту, про!лвстров^.и 66 таблицами i 160 малинками. Бона складаетъся з вступи. 8 розд1л1в особистих досл!д1ень, зак!нче1шя, висновку 1 списку л1те-ратури, який BMiifye 96 poGir в!тчкзняних ! 186 заруб1«них.

'liATEPIM I 1ЕТ0ДИ Д0СЛ1ДШШ.

Матер!алом для досл!д»енння бри 129 препарат!в серцево-легеневих ком-шекс!в эвичайно сформованих сердець д!тей, як! померли в!д р!зних причин, але не пов'язаних з захворвваннями серцево-судино! системи. Вони склали норму за ь i ком на еташх постнатального онтогенезу. Поряд з цим були досл!д«ин1 93 пре-шрати серцево-легеневих комплексе з аномал!яки розвитку перегородок серця, серед uiaix ^ильпван! дефекта мШюредсердио! перегородки були в 34 вкладках, а дефекта Mi«aiJi[)iin'iK(iBoï перегородки в 1зольованому вигляд1 мали м1сце в 59 споет срединах.

ПнлтоьФишй кагер!ал рознод!лили за в!кш1ими групами з урахуванням стат!, идеи i дшшини т!м дитини, 11а основ! пер1одигиц!1 з a bîkom , au вино-

ристовувться в пед!атричн!й практиц!, було вид!лено б груп за bikom : 1 - ран-Hift неодатальний пер!од ( 1-7 дн1в); 2 - п(зн1й неонаталымй пер1од (8-30 дн1в); 3 - ранн!й пер1од немовлята С 1-3 ule.); 4 - середн1й пер!од псмовляти ( 4-7 м!с.); 5 - п!зн1й пер1од немовляти ( 8-11 ule.); б - ранне дитин-ство ( 1-3 роки).

Серед досл1джуваних препарат1в серцево-легеневих комплекс!в д1тей особи «1ночоТ стат! скпали - 46.9 X. а чолов1чо! стат! - 53,1 У..

Розпод1л анаток!чного иатер!алд за статтп та в!кок подано в таблиц! 1

Таблица 1

Розпод1л досл1д*уваного матер1алу за статтп та в1кои на етапах постна-тального онтогенезд.

- | Анатом1чний матер1ая Стать Етапи постпатального онтогенезд

1-7 &-30 1-3 4-7 8-11 1 - 3

ДН. ДН. н1с. м1с. н1с. роки

Прегврати звичайю ч 32 7 И 8 10 7

сформованих сердець I 21 5 5 б 3 14

1 Прегврати сердець

I д!тей з дефектом ч . 3 з, 3 3 3 . 3

м1впердсердно1 д 2 3 4 2 2 3

перегородки

Препарата сердець

д1тей з дефектом ч 8 0 8 4 4 3

и1кжлуночково1 я 10. 9 7 3 2 3

перегородки

Всього: ч 43 10 20 15 17 13

I 33 17 18 И 7 20

Поряд з цим , для агатомо-ехокард1огра11чного сп1вставлення ритристопц

- в -

валися префати звичайно сформованих сердець ( 33 ) молодих лвдей ( 16-30 р к1в), цо загинули в!д випадкових причин не пов'язаних з хворобой орган1зи) Консервами ( ф!ксац1и ) цих орган!в зд1йсштали за розробленов нами методике ( посвЦчешы на рац!о нал1заторську пропозиц!ю N 4715- в1д 28.05.87 р.), I дозволяв зберегти топограф!п I синтоп1п анатом1чних структур серця.

Разом ¡з ипвро б;1тниками Харк1вського ЦД1 терап!Т ПОЗ ЫкраГни на основ'4 договору про науково-техничне сп!вроб1тництво проводили ультразвукове скану-вання сердець здорових ос!б, д1тей в норм! 1 з природженими дефектами м1жпе-редсердно! 1 м!жшлуночковоТ перегородок на двом!рному ехограф! ф1рми "ШШКЙ", Для апатама--ЁХОкард1ограф1чкого сп1вставлення використали 35 ехокард!ограм, одержаних у ф!з1алог1чиому стан1 д!столичного разелаблення органа, цо дало змогу 1дентиф1кувати ряд структур, що важно розйзнаиться па сканограмах серця.

5 ¡¿¿тою вщпшення питания про ступ!нь впливу внутр!серцевого скиданпя кров! зл!ва направо на характер зм!ни геометр!! порою шли передсердь 1 алуноч-к!в нами в експеримент1 ш 34 тваринах, що росли ( 6 м!с. цуцепата ) було зд1йснено моделивання дефект 1в межпередсердно! ( 18 цуценят ) 1 м1илуночково1 перегородок ( 16 цуценят ). На етапах хрон!чного експерименту у тварин з модема пороку досл1джували функц1ональь!показники серцевоТ д!ялыюст1. Контролем служили 30 псевдооперованих цуценят однакових за в1ком, тобто кожн!й тва-риш з експеримеатальним дефектом в!дпов1дало цуценя з одного поносу.

Тварип з модели потоку I цуценят контрольно! групи виводили з експерименту одночасно через 0,5 м!с., 1 м!с., 1,5 м!с., 2,5 м1с. Ямертвляли впх щенят у б1дпов!дност1 до д!гчоТ !н£трукц!1 М!н1стерства охорони здоров'я про работу з лабораторними тваршши.

Для одержання зр1з1в препарат1в сердець, ¡дентичних д1агностичпим именно д1шм1рноГ ехокард!ограф!1, нами був розроблений новий спос!б п!дготовки препарата серця для топографоанатом!чного досл!дження ( а.п. N 1320695, СРСР ). 11а його основ! готували зр1зи препзрапв сердець за Тх довгими 1 короткими осями, а також 1 з чотирьохкамерним зображенням органа. Одержан! зр1зи ор!ентушли у точн!й в!дпов1дност1 до плочипного двом1рного зображенням серця, п!сля чого проводили Тх фотограрування. Пот1м зд1йсншали сп!вставлення анато-мКимх структур ш зр1зах 1 ехокард1ограмах з врахувашш сектора ультразвукового сканування.

Для збереженпя !стинноТ форми камер серця, геометр!! передсердно шлуноч-»ШШ1Х отвор!в, уста 1 просв!т1в маг!стралымх судин з метой сдержанна досто-в1рних ро:ш!р1в амтом!чних структур ми ршрибили новий спос1б шдготовки пре-

пора ту серця для морфометричного досл!джймя ( а.п. N 1705239, СРСР ). В ряд! вигадтв готували короз1йп! зл!пки породим передсердь 1 илуночк!в, отпор!в кровоносних судин.

Иорфоиетр1и препарат!в сердець починали з установки Гх ыаси' I зовн!вн1х po3nipiB. Кард!ометричне досл!джеши проводили на основ! методики, запропоно-вано! ICCX ¡м.акад. 0.11. Бакулева, але в нашй модифници. Вгопрпвали камери серця, устя нагктральних судин, передсердно-плуночков! отвори, в!дстань Mi» агапшчними структурами в пороииих opraniB, в тому числ! з встаноплипым довжини прит!чних та в1дв!дних в!дд!л!в правого 1 л!вого влуночк!в. Поряд з цим проводили зам1ри анатом!чних структур клапанного апарату i магктральних судин основи серця. Зд1йсншали план!метр!ю ендокард!альноТ поверхн! м!жперед-сердноТ та м!*влуноЧковоТ перегородок.

FeoMeTpin м!илуночково! перегородки вивчали на зр!зах препарат!в сердець, виконаних на piBHi передсердно-илуночкових OTBopiB i на picHi в!лыюго irpaii стулок передсердно-влуночкових клапан!в шшхом вим!рпзашя кут!в Mil час-тинами перегородки 1 санками шлуночк!в.

Посл1довн!сть вим!рювань в!дпов!дала навМ методиц1 ! проводилась ih ос-нов1 розробленого протоколу морфолог!чного досл1дження серця. Йгсшзупали 90 морфометричних параметр1в. Результата вим!рввань заносили до таблиц!.

Обробку кард!ометричних параметр!в здМсшвали за методами вар!ац!йно! статистики на ochobI розроблено! нами програми розрахунк!в на ЕОЫ з одержанням статистичних характеристик розм!р!в анатом!чних.структур, 1х стандартизовали параметр!в з в!дносним приростом 1 абсолгтнои ивидк!сти росту в пер!одах за bIkom.

В ряд! випадк!в проводили кореляц!йний анал!з з визгаченням коеф!ц!ента кореляцИ i встановленням ступеня зв'язку. 3 метоп об'ектиНзац!! одержаних даних проводили стандарт!зац1п кард!ометричних параметр!в шляхом 1х в!дкошення до кореня куб!чного !з добутка довжини, «ирини ! товщини серця.

Досл!дження х1рург1чно! анатомН м!жвлуночково1 перегородки серця з пози-ц!й сучасних уявлень про II ембр1огенез 1 шисиф!кац!и дефект1в м!ж*луночково1 перегородки зд1йсгавали сп!льно э сп!вроб1тниками ICCX 1м.акад. O.K. Бакулева на основ! договору про науково-техничне сп!вроб!тництво.

Моделпвання дефект!в м!жпередсерднс! 1 м!пшуночково! перегородок проводили за розробленими нами способами, со забезпечувало^ одержаны. ст!йких експе-риментальних nopoKiB ( а.п. Н 1293751,СРСР; а.п. N15939B4,СРСР ). На етапах хрон!чного експерименту вим1ршали тиск у порожнинах серця 1 зд!йсгаавали запис ЕКГ. Препарати сердець експериментальних тварин п!длягали морфометричноиу дос-

л1дженнп.

В процес1 виконання дисертац!йно! роботи бри розроблен! два нових спосо-би на píbhí винаход!в по виявленнв кровоносних кап!ляр1в серця ( а.п. N 1237169,СРСР ) 1 по виав;^ннв нкцерозтааування устя судин В'ессена-Тебеэ1я, цо в1дкривавться ш ст1нках серцевих капер ( а.п. fl 1507335,СРСР ).

Результата досл1дження 1 Гх обговорення.

Шльк1сна а)итом!я звичайно сформованих сердець д!тей

У д!тей 1з звично сформованих серцем в ранньому неонатальному пер1од1 мирфолог1чн! перетворення передсердь i «луночк1в носять в основному адаптац!й-нь'1 xjjwaop у зв'язку з1 зм1неними умовами кровооб!гу. Сп1вв1дно«ення звичай-них розм!р1в серця míi собой мае пост!Лне значения - 0,8:0,7:0,6. Довжина м!ж-«луночково! перегородки в 1,5 рази перевивде висоту м1жпередсердно! перегородки. Порожнина правого передсердя мае форму близьку до паралелеп!педу, а в л1-вого вши мае вигляд з1гнутого цил1ндра. Плоца поперечного перетину устя ниж-íibül порожнисто! вени за своТи значенням в 1.4 рази перевицуе так! показпики верхньо! порожнисто! вени.

Правий жлуночок за сво!м зовн1ин1м розм!ром б!лышй л!вого i за формою нагадуе перевернуту трьо;_ранну п1рам1ду. Довжина право! шлуночково! камери б!льже. II вириш в 1,8 раз!в, вона перевицуе передньозадн1й розм!р влуночка в 1,3 рази. У jiiBoro влуночка форма порожнини схожа на сплщений конус. Сшва!д-ноаення' його зовн1ин1х параметр!в м!а собою мае пост!йне значения -0,8:0,6:0,7. В1дстан1 uit анатом1чними структурами в серцевих камерах не заз-навть вирааено! вар1абельност1. Сп!вв1дноження »¡ж морфометричними параметрами стаб1льи1 й пост!йн1, цо може використовуваться як вих!дна норма при розп1зна-в<ш1 захворювань серця на даному етап! при ультразвуковому скануванн1 органа.

В п1зи1х иесишалыйм пер1од! геометр1я серцевих камер перетвориеться за рахунок змениення параметр1в правого илуночка. Maca 1 розм1ри органа нароста-шь, IX в!дносний прир!ст складае 7.7 X. Проте сп1вв1днодення зовн1ан!х пара-м1:тр1в серця м1ж собою мае таке значения, як 1 в попередньому пер!од1. Форма правого передсердя зм1нюеться за рахунок зб!ль«ення його висоти 1 зменження ■ирини з 1шреднъсшдн1м розм!ром. Шва передсердня камера б1льже росте в «ирину. Шшцнш поперечних С1чень отвор!в порожнистих i легешших вен, ¿¡»щепого

- и -

синуса, отвори аорти 1 легеневого стовбура, передсерднгмилуппчкших отгор!в нароставть з неодинаков™ м!роп, но пов'язано з оспбливостями !х функц!-ональних папантажень. Товдав ст!нок правого шшшчка змппщеться в 1,5 рази, в той 'ее як у л!вйго няучочка вою орпг.тае. Зстпин! рози!ри право? клуночко-воТ камери змеииучться за рахшок його довяичи, в той час як у л!рого влупп'пи вони зб!ль®увтъся в 1,1 рэзи. В1дпов1дно цъому зростае 1 допила приемного, а такоя 1 вив1дного в1дд!л1в його порошит.

11а етагах в!ку немовляти зб!лмгеши изеи 1 розм!р!в серия проходить з р1зноп 1нтенсиви1стп. Так, в ранн1м пер1од1 в!дкрстмй прчркт шеи пргача дпп-тигае 15,8 X, пот!« у середпьсму пвр!од1 пш уже склпдае 2В,П У, п!г.лч чого в п1зн1м пер!од! пом1тнп знгауеться до 15,2 У.. Шдбупзетъся зм!па I геометр!! серця. Сп!вв!дношш зовн1ин!х параметр!в органа н1х собой уже е !нж! значения - 0,7:0,5:0,7. Н правого передсердя форма порсишни шбгмаетьг.я до кубовидно!, а у л!вого передсердя вона став бочкопод1бноо. Довжина ^жгшуночковп! перегородки в 1,8 рази перевервук випоту м1жперпдсерд1гоТ перегородки. На кпро-зивпих зл!пках форма право! хпуночково! камери близька до трьохгранно! п!рам{-да. Довжина трабекулярного в!дд1лу порожним в 1,0 рази б1льва висоти'синусно-го. В1дзначаеться 1нтенсивпий р1ст артер1ального конуса правого «луночка. Иого форма в1дпгв1дае ус1ченоиу ел1псопод1бному конусов!. Л1вий влуночок у 61лья1й м1р! росте у довжину, н1ж в вирину 1'передпьозадньому напряику. Тнтснсивтт ш-ростае товцина ст1ши влуночка, яка досягае до. к!нцг пер1оду ткг.тлтюго значения. Шва «лциочкова камера мае форму перевернутого ел1псопод!Счого конуса, в той час як отв1р аортального конуса мае вигляд ел1псопод1бнпго цил!ндра. Сп1вв1дношеша площ! поперечного перер!зу отвор1в порокнистих вен мае постуке значения - 0,7. Плочини поперечного перер!зу передсердно-илупочкових отво-р1в 1 устя артер1алымх судин в)др!тияться мГж собой в середньому в 1,4-1,5 рази. Розм1ри отвпр!в правих легеневих вен до к!пця пер!еду перевицувть в1дшь в1дн! розм!ри отвор!в л1вих легеневих вен в 1,2 рази.

В ранньоку дитинств! иаса серця складае 0,5 У. в!д загально1 юси т1лз дн-тини, Сп!вв1днояення зовн!*н!х гораметр!в серця м1ж собой кае постШш згачеи-ня - 0,7:0,5:0,7. В!дносний прир1ст маси органа досягае всього ¡те 8,3 У.. Зм1нюетъся I форма передсердних камер, !х висота перевицуе значения пирит* 1 передньозаднього розк1ру в 1,1 рази. На короз!йних зл(пках порожнини передсердя схож! на чвертьел1псо!ди. Плоцини поперечних с1чень отвор1в пормниг.тих вен р1зняться в 1,5 рази. Гозм!ри правого передсердно-жлушчкояого отяпру пергги-вувтъ в1дпов1дн1 отвори легенового стовбура в 1,Ь рази, в той час ж плпца поперечного с!ченя л1вого передсердначглуночкового отвору б1ль«е в1дпоп1дного

отвори аорти ьсього лише в 1,4 рази. Зишветьса в ц!лои'л I геометр!я влуночм вих гсшер. Так, поропшна правого «луночка б!лыае нагадуе за формою перес1че£ два еп!итичиих паибали!ди, а в л'.ваму шлуночку форма порожними стае ел1птич ним шр.1Йоли!дом. Дошила трабекулярного В1дд!лу порошшни правого идуночка в 1,9 рази перевище висоту синусного в!ДД1лу, в той час ¡а: у левому илуночку вони за своТми значениями близьк! один до одного. На зр1зах препарат¡в сердець ни кироткМ ос 1 на р!ин1 в1лыюго крап с тулок передсердно-шлуночкових клапан1в Форма ил ючкових камер округла, ща шдтверджуеться близьким значениями поперечного 1 пзредньозаднього 1х д1аметр!в. В ц!лому в цьому пер¡од! серцев1 ка-ыери все бтлыае набуваить рис дефш1тивнпго органа.

Мигшредсердна перегородка 1И етапах постнатального онтогенезу мае непра-вильну трапец1епод1бну форму, м1окард яко! продовжуеться в ст!нку передсердя, а и ш:гн1м в!ддШ века зроставться з передсердно-нлуночковов частиною м1илу-шчшьо! перегородки. В ранньому неонаталышму пер1од! шщина овально! ямки складае 1/В частику в1д загально! плиц! ендокард1аг.ьно! поверхн! м1«передсер-дно! перегородки. Повного зращення злел¡им свального в1кна з перегородков «е немае, в зв'язку з чим збер1гаеться ц1линопод1бний отв1р.

В п!з1Ьому неонаталышму пер ¡од! м1гтередсерд>и перегородка росте 1 роз-визаеться разом 1з {наши ст1нками передг.ердь. В!дчосний гтрир!ст плоц! II ен-докордДалыш! поверх»! склэдае 24,1%.

В немовлят розм!ри м1жлередсердно! перегородки це бш.ве нароставть. В1д-нисний прирост шюц! I! ендокард1оалыю1 поверий в рантм пер!од! досягае 16,2 У., в середшм пер!од1 в1н уже складае 40,5 7., п1сля чого зшиуеться до 4,9 У.. Плоца овально! ямки, як 1 ран1в, займае 1/6 частину в1д ус!е! плоч! перегородки.

!1 ранньому дитинств! формуванна м1жпередсерд1ш! перегородки завершаться, Стши на дпинц! дна овально! вшда потовщеться. В1дносний приркт плоч! ен-д(шрд1олыю1 поБкрхн! складае 13 '/.. В деяких вишдах у передньому в1дд!л1 0|ки1ыш! шил зберкаеться ц1лина, через яку сполучашъся шроишни перед-сердь. Сцдова мишщночковоТ перегородки з боку порожнин правого 1 л1вого влу-но'цов мае сво! особливост!, ян1 сл!д враховувати п кард1ох1рургП дитячого |Лку. 3 бш!у пороипим правого шщночка м!илуночксаа перегородка представлена бГлыаол м'язонои 1 меншои псретюгчастов частинаш. В остантй вид1ляють перед-сердно-клуночокву дшаод. ша знаходитьса вице точки прикр1плення ступок правого иередсердно-Елуничкшюго клшша та власне илуно'аюву д!лянку. Перетин-часта часгина разгавг,ваш на стикыИ трьох частин м'йзобо! перегородки:.синус-ноТ, передиьо! 1 надшщиочкового гребем, Д!лянка м'яшно! частини м1кшлу-

ночково! перегородки, цо знаходиться втце перпгородочнп! стулки клапана I з'едпуеться з нижн!м в1дд!лом м!жпередсердноТ перегородки, називаюеться псрпд-сердно-алуночоковоп перегородкою. Площа II ендокард!алыю! поверхн! в ранньому неонатальному пер!од1 складае 5.3 У. в!д загально! шщ! м!жшщночково1 перегородки з бокц поровши правого илуночиа. Пот!м плоца поверхн! передсердно-илу-ночково! перегородки б]льа 1птенсивно наростае в грудному ы1ц!. II в!дносний прир!ст досягае 30,6 У.. В к1нц! первого року життя I в ранньому дитипств! нас-тае певна стаб!л!зац!я в ЗиПих плоц! поверхн! 1 во1й уже складае 3,5 X в!д загально! шгоц! м!жалуночково! перегородки. Площа перетинчасто! частини у но-вонароджених складае 1,9 У. в!д загально1 плоц! Ес1еТ перегородки. В грудному в!ц! II поверхня поступово наростае. досягав1 и 13,4 кв.мм. В ранньому дитипств! п.<юца перетинчасто! частини займае 1,06 '/. В1Д загально! структура М1жчлу-ночково! перегородки ( МШП ).

М'язова частина перегородки за сучасним уявленням нормального ембр!огене-з'л серця формуеться ¡з трьох частин, як! самостШю розвивавться : синусно! на аляху притоку кров1.трабекцлярно! 1 конусно! т «шяху в1дтоку 1з влуночокових камер, як1 мавть ч!тке диференцювання На поверхн! м!жилуночокопо! перегородки. Границями м1ж ними е перегородко-крайова трабекула, надалуночковий греб!нь 1 даовна л!н!я, ао розтаяована на р!вн1 верх1вок сосочкових м'яз!в.

В ранньому неонатальному пер!од! плоца поверхн! синусно! частини займае

18.3 X в!д загально! поверх»! м1жалуночково1 перегородки з боку правого ялу-ночка. До к!нця первого м!сяця життя дитини в1дносний прир1ст плоа! синусно! частини досягае 33,5 У. , а на 2-ому м1сяц! гиття в!н трохи знижуеться. В се-редньому пер!од! грудного в1ку його значения зростае до 68,5 У., цо . св!дчить про 1нтенсивний р1ст ц!еТ частини перегородки на даному етап!. Пот1м настае стаЙ1л!зац1я в зм1нах плоа! трабекулярноТ частини 1 вже в ранньому дитинств! ця частина перегородки складае 26,9 X в!д загально! плоа! поверхн! Щ.

Частина м!жалуночково1 перегородки, розтаговаа на вляху в!дтоку крое!, називаеться !н!1унд1булярною перегородкою, яка утворилася 1з конусно! 1 перед-ньо! частини перегородки. П!д нев знаходиться трабекулярна частой вив!дно! перегородки. Пяоча поверхн! !н№д1булярноТ перегородки найй!льва у д!тей но-вонароджених I складае 32,4 X в1д загально! плоц! ендокард!ально! поверхн! перегородки з боку правого жлуночка. В ранньому пер!од! грудного в1ку вона 1н-тенсивно росте 1 II в!дносний прир1ст досягае на даному етап! до 51,6 X. Пот!м темпи приросту трохи знижуються 1 в к!нц1 перюго року життя в1н уже складае

14.4 X. В ранньому дитипств! плоаа поверхн! !ндцнд!булярно1 перегородки займае

1/4 частинц Bciai мш1.

3 практично! точки зору м!жшлуночкову перегородку зруч1ш д!лити на два Bijwijui : прит1чн;!й i вшпдний, границею nix якими служить перегородко-крайова трабскула i надшлуночоковий греб1нь. Останн!й авляе собой комгшексну м'язову

структуру, що складаеься 1з з'еднання конусно! пергородки з бульбовентрикуляр-нив склвдког.

3 боку лiвиги влуночка в м!жшщночков!й перегороди! вид!ляють м'язову 1

перетинчас j чатини. Бона також складаетъся i3 прит!чного ! вив1дного в1ддг-fliB. Синусова частина гц)Ит!чного в1дд!лу в новонароджених складае 17,8 X; в1д загалыю! шюаи Iffil з боку л!Бовлуночмшо! порош мни. 1! в!дносний npwpicT на кйюць першого м!саця життя досягае 56,1 X. Пот!м на етапах грудного в!ку в!н поступово знижуеться до 19,3 X i в ранньому дитинств! прир!ст ruia^i II повер-ijav ULI ¡/tie 7,8 '/.. Трабекулярна частина перегородки в 1,4 рази за своею шшцеш переьивде синусну частицу в ранньому неонатальному nepiofli. В п!зньому неонатальному пер!од1 в1дносний приргст ц1е1 частини перегородки досягае 61,9 X, hütIm у грудному Biui BiH коливаеться в1д 12,7 до 56,6 X 1 в К1нц1 пержого року життя в1дзиачаеться його зниження до 1,7 X. В ранньому дитинств! в!днос-ний прир1ст ow:ni трабекулярно! поверхн! прит!чно1 перегородки складае 21,1 %.

Вив¡дна частина перегородки з боку поровши л!вого влуночка у новонароджених складае 57,2 7. в!д загально! плоц! МШ, а в п!зшд>ому неонатальному пе-piofli II значения знижуеться до 48,5 X. В!дносний прир!ст uieT частини перегородки на даному eraiii досягае 12,4 X, а в ранньому грудному nepiofli и in р!зко зростае до 49,5 X. В к!нц! першого року життя темпи приросту вив1дно1 перегородки зниаушться до 25,7 X. В ранньому дитинств! в!дносний прир!ст luuaji вис

в1дно1 частини ЫШП складае вього лиае 4,8 X.

Частини «¡жилуничково! перегородки на етапах в!кового розвитку зы!нноть свсв upieiiTdiiiii в простор!, але в малкх межах. 11а зразах пренарат1в серця, ви-конаних но короткМ oci на р!вн! передсердно-влуночкових отвор!в, кут uiM пло-чишв роэтаиунанна задньо! ст!нки правого влуночка ! вив!дноп частиши МЯП у новошриджышх складае 69,3 +- 5,9 гр. riicjia чого в!н поступово зб!льыуеться, досягали в рашйм дитинств! значения 74,0+-4,6 гр. Нут м!ж задньов ст!нкои л!вого шлуночка 1 шювдшов розтаиування прит!чно! частини перегородки на цьому piBii! в ранньому неонатальному пер!од! досягае 90,4 -»-10,6 гр. ! на к!нець первого мкяця життя зб1лыиуеться до 111,2 +-20,В гр, п!сля чого в!н поступово эмиуьтьса на етагих грудного uiity i в ранн!м дитинств! його значения став С1с1б!лпцш - 102,0 I- 9,8 гр . Кут м!ж при^чною i вшпдною частицами перегороди« на piinii нередсердшниуночнкивих отвор1в кшпшаеться bU 136,8 -i - 11,1

150,4 +- 8,9 гр, мо гояснпеться р!зною !нтенсивн1ств росту серця на етапах постнатального онтогенезу.

СвоГ особливост! пае геометр!я м!жялуночково! перегородки ia зр1зах препарате сердець, виконаних по коротк1й ocl на р!вн! в!льного крав стулок пе-редсердно-влуночокових клапан!в. Так, кут м!ж конусной перегородков 1 задньов частиков МИЛ в ранньому неонатальному пер!од1 складае 7Ц51 6,5 гр 1 на наступит етапах в!н поступово щростае, досягаичи в ранньому дитинств! згачень !0б,7 +9,1 гр. Кут Mil переделов i задньов части ими ШИП на Цьому р{вн! у но-вонароджених дор!внве 138,5 +- 10,7 , пот!м в1н поступово зюяуеться до 128,0 -(- 1.7 гр, чо обумовлено зросташим випишням м!жжлуночково! перегородки в б!к порожнинин правого жлуночка,

Клашнний апарат сердець д!тей вклшае в севе складний комплекс анатом!ч-них структур, до яких в!дносятьса ф!брозн! к1льця, стулки, п!вм!сяцев1 заслуга, сухожилков! хорди. сосочков! м'язи I д!лянки ctIhok »луночк!в , чо приля-гаять до них. В ранньому неонатальному пер!од! довжина обводу правого перед-сердно-влуночкового отвору перевищ/е довжину клапанного устя легеневого стов-бура в 1,5 рази, в той час як значения довжини окружност! л1вого передсер-дно-жлушчкового отвору больже довжини окружност!аортального устя в 1,3 рази. Вирши передньо! 1 задньоТ стулок правого передсердно-клуночкового юепана пе-ревичуе значения жирини перегородочно! с тулки в 1,4 рази. Максимальна висота стулок т!льки лоте у передн!х. Сосочков1 м'язи правого жлуночка за своТми розм1рам в!др!зня1)ться м!ж собоп. Передн!й сосочковий м'яз найб!ль®ий 1 за значениям висоти bîh в 1,В рази перевицуе задн1й та перегородочковий. Вирши п!вм!сяцевих засл!нок легеневого клапана б!льиа за висотд в 1,4 рази.. Передня стулка л!вого передсердно-илуночкового клапана мае пост!йну форму, a ï! висота перевизде згачеши задньо! стулки в 2 рази, алё И гофина на 4-0 мм короли в1д задньо!, Передн!й сосочковий м'яз за сво!ми розм!рами в середньому в 1,2 рази переб1львуе розм1р заднього. Сп1вв1дно1е1шя жирини та товцини сосочкових м'яз!в до 1х висоти а товцгам до жирини мае у них пост!йне значения -0.5:0,4:0,8.

Р!ст 1 розвиток клапанних структур на етапах •постнатального онтогенезу в1дбуваетъся синзфонно з ростом камер серця в ц!лому. Найб1льв активними nepl-одами росту е грудний в1к 1 ранне дитинтво. Вар1абельн1сть будови б!льм вира-жена в правому передсердно-щлуночковому клапан1, н!ж у, л!вому,

Маг1стральн! судини д!лянки основи серця га етапах в!кового розпитку за-затаить рад морфсшог1чних перетворень. В ранньому неонатальному пер!од1 довжи-на верхньо! порожнисто! вени в 1,9 рази перевщуе значения довжини пижньо! па-

¡хтмстЫ вели, проте кал!бр останньо! в 1,6 рази б!льиий, nil у верхньо!. Ле-геневий стовбур за формою являе собою типовий ел1псопод!бний цил!ндр, а його довжиш не перевище 13 мм. Сп1вв1дш«енпя д1аметр1в отвору маоть пост!йне значения - 0,6. Товщина синки досягае 0,8+_0,1 мм. Довжина л!во! легенево! артерп коротва право! в 1,7 рази, а каибр право! легенево! артерИ в 1,3 рази Шлыний, nil у л!ви1. На корсшйних зл1пках легенев! артерН малггь форму ел!псопод1бних цил1ндр!в. Довжина висх1дно! частили аорти мало чим в1др!э-няеться г'д легеневого стовбура, однак И кал1бр в 1,4 рази менший, н!ж у ос-таиього.

На етапах пос.¡стального онтогенезу в1дзначаеться пов1льне зб1львення розм1р1в маг1стральних судии, але 1х р1ст по в1дно«енню один до одного проходить nepiBHOMipHo. Довжина нихньо! порожнисто! вони в порожнин! перикарду пало зтдаеться , в той час як П кал1бр поступово зб!львуеться. Б1льж активний pier у диикипу спостер1гаеться в легеневого стовбура у немовлят. В ранньоку nepioAi вщюсний приркт його довжини складае 20,5 X, а в середньому пер!од1 Bin уже досягае 25,5 X. На к!нець пермого року життя в!дносний прир1ст пара-метр1в довжини легеневого стовбура знижуеться до 16,2 X, спостер1гаеться висо-кий в1дпосний приркт параметр!в верхньо! порожнисто! вени i висх!дко! частини аорти, а низький легеневих артерШ 1 вен. В ранньому дитинств! розм1ри маг!с-тральпих судии р1вном1рш зб1льжукться. Довжина право! легенево! артер!! пере-вищуе довжину л!во! в 2 рази. Сп1вв1дно«ешы д!аметр!в отвор1в по коротк!й та довг!й oci порожшетих вей мае пост!йне значения - 0,7 , цо св!дчить про ста-б!льну геометр1и судин,

К1/1ЬК1СНП АНЙТ0М1Я СЕРДЕЦЬ Д1ТЕИ 3 ПРИРОДШШИ ШЛЬОВЙНШ ДЕФЕКТАМИ ШШЕРЕДСЕРДШ ПЕРЕГОРОДКИ.

Дефекта м1жпередсердно! перегородки ( ДНИ ) виникапть у зв'изку з пору-веннями нормального розвитку первшио! або р!д»е вторинно! перегородок, цо риэд1ляить загальну передсердну камеру на етапах раннього ембр1огенезу серця на праве 1 л!ве передсердя. Серед досл!джуватах аноцал1й сердець в основному мали м1сце вторинн! дефекти м1жпередсердно! перегородки, як! займали центрально понижения. Лив о в двох випадках було виявлено повну в1дсутн1сть м1жпе-редсердни! перегородки без розщеплення стулок передсердно-шщночкових клапа-н1в. Пловр дефш(т1в поливалась в!д 25,6 до 98,6 кв.мм., причому максимальном пот буш в ранньому пер1од1, а мШмалыюп у швонароджених д1той.

В ранньому неонатальноиу пер1од! маса серця з ДМПП складае О,В У. В1Д за-галыю! маси т1ла дитини I перевищуе вагу звичайно сформованого органа в 1,2 рази, Сп1вв1дношмя зовн1ин1х розм!р!в серця м!ш собой юе зтчстшя 0,7:0,5:0,7, «о св!дчить про зм!ни геометрП оргши, Товщига ст1нок правого передсердя в 1,7 рази перевищуе товщину ст1нок л!вого передсердя. Зовшвн! розм!ри передсердних камер в незначн!й н1р! меш! н!я у звичайно сформованого серця. Плои поперечного'перетину устя в!нцевпго синусу в 1,2 рази б1лыиа, н!ж за нориоп. Розм1ри отвор1в порожнистих I легеневих вен трохи змегаен! у пор!в-нянн! з нормальним органом. Зм1шшться взаемов1дношення устя впщевого синуса з ком1сурами стулок правого передсердно-влуночкового клапана. Зовн1вн1 розм!ри правого «луночка в 1,1 рззи перевицушъ розм!ри л!вого, але ц1 паранетри мени1 н1ж у звичайно розвинених сердець. Пловд поперечного перетяну правого передсердно-влуночкового отвору в 1,9 рази б!льиа, шж у л!вого передсердно-галуноч-кового отвору. Довжина влях1в притоку та в1дтоку в влуночках стае меняов за показник в!ково! норми в 1,1 рази, що пов'язано в основному 1з скорочешгам довжини 1х трабекулярних в1дд!л1в. В ц1лому характер зм1н морфогеометрИ сер-цевих камер на цьому пер1од! обуковлений появов иеадекватних гемодинам1чних навантажень, «о виникли в них в зв'язку 1з скидом кров! зл1ва направо га р!вн1 передсердь.

В п1зньому неонатальному пер!од1 маса серця з ДШТП уже в 1,4 рази переви-вде покззники в1ково! норки ~' 1 складае 1 7. в1д загально! маси т1ла дитини. II в!дносний прир!ст досягае 27,8 У.. Зовн1|ш1 розм1ри правого передсердя перевищують гираметри звичайно сформованого оргага у 1,2 рази. Розеирпеться I Гфаве вужко. Характер зм1н в1нцевих отвор1в мае сво! особливоси. Так, розм!ри отвор1в верхньо! поровнисто! 1 легеневих вен за своТми параметрами ставть ме!ь ими, н1в за норвов, в той час як штсща поперечного перетину устя нишьо! поровнисто! вени перевищуе показники звичайно сформованих сердець у 1,3 рази, а в1нцевого синуса - в 1.0 рази. За своею формою праве передсердя нагадуе непра-вильний куб, а л!ве передсердя мае форму Четвертьел1псо!да. Зовн1ин1 розм1ри правого влуночка зб1льмен1 у пор!внянн1 з нормальними параметрами, в той аде як у л1вого влуноча вони ставть кенвими за показник!в в1ково! норми в 1,1рази. Доввина вша!в притоку 1 в1дтоку в влуночкових камерах скорочуеться , «о обу-иовлено зменвенням розм1р1в !х синусного 1 трабекулярного в1дд1л1в. В1дбу-ваеться зм1га геометрП влуночкових поровнин. у яких на зр!зах по коротк1й ос1 передньозадн1й д1аметр зб!львений, а поперечний - зменгений. В ц!лгму геомет-ричн! перетворення серцевих камер пов'язан! 1з особливостями пору-

- 1В -

меаь внутр1ин1>исерцево1 гемодшш1ки, при яшй прит!к крав! до л!вого илуночка зыенлшмй, а гцкш выдали оргши перевантажен! кров'в, яка скидаеться 1з л1-вого передсердя в праве.

В ронньому пер!од! грудного в!ку маса 1 розм1ри сердець зб1льиувться С1льи1стотно, цо обумовлено великими розм1рами дефект!в, В1дносний прир!ст наем органа досягав 57 'А 1 вона вже складае 1,1 'А и ¡я загально! ыаси т1ла дити-ни. Зион1ш11 розшри серца перевицують показшки в1Ково1 норми в 1,1 рази, В значшй '.;*р1 зм1нветься геомер1я органа. Сп1вв1дношення показшшв жирини 1 товщиш серця до його довжини, а товцини до вирини машь уже 11ш1 значения -0,6:0,6:0,8, втой час як за нормой вони в цей пер ¡од оц!ншть форму органа шшши показниками - 0,7:0,5:0,7. Праве передсердя зм!нюе свса форму за рахц-ник росту 1И(к-шетр1в висоти 1 мирили. Товциш його ст1нок характеризуе наяв-шегь п'потрофИ м!ок1рда. В зв'язку з цим розм^ри отвор1в порожшетих вен 1 ви!цеииго сю уса стать меня! за показник1в норми за в1ком. Зовн!шн1 розм1ри «луночкових камер зростапть , причому б1льж 1нтенсивно в правому шлуночку. 1х вщшений приркт справа складае в середнъому 19 'А, а зл!ва всього лиие 5,7 'А. В ц1лому зовн1кн! параметри правого жлуночка перевющвть значения звичайно сфирмованих сердець в 1,2 рази, в той час як у л1в.ому в луночку вони зменмен! в 1.1 рази, цо вказуе на змениенна його об'ему. Плоир поперечного перетину правого передсердно-влуночкового отвору ннжча показник1в норми за в1ком в 1,9 рази, а л1вого - в 1,6 рази, цо свЦчить про змениення 1х пропускно! здатност!. Однак довжина шкх1в приыку та в1дтоку в «луночкоиих камерах за своТм значениям шближаеться до параметр¡в звичайно сформованих сердець. и правого влуноч-ка в зв'язку з цим характерне зб1лыення висоти синусного 1 довжини трабекц-лярного 1в1дд1л1в при одноосному зменшеши !х вирини. Розм1ри м'азового ю'лъцч, цо обмежуе ех!Д до артер1шшшго конусу, змениен! у пор1внян1 1з 1х в1коьив нормой, цо обумовлено вира4еною г1пертроф1еи м1окарда правого влуноч-ка. 1|е лщверджуеться 1 товцинов його ст!нок, яка досягае максимального значения в цей пер!од. (!ртер1альний конус р13ко подовжуеться, отв1р у нього зву-куенся за рахунок змешаення д!аметра по дошчй ис1. Характерное особливктп в зынш геомотри влуночкових порожнин е те, цо 1х поперечний 1 передньозадн1й Д1аметри за своТыи значениями максимально юближен1 один до одного. Стандартизован! параметри св1дчать про те, цо зм!ни розм1р!в органа не погоджен1 з1 зм11кио) росту його анатомам/ структур. Там морфшюпчн! перегворення серце-вих ¡¿шер при ДШШ характеризувтъ ппрушенпя процепв росту в 1х спнках I неп-роперцшшьнкть у заемшндношишх анатон1ч]цы структур у кв'тку з неадек-ватьим Тх футщноалыш навантажешым.

В середньому пер 1 од i грудного ¡пку прлркт маси cepita з ДНИ! сшидае 21,1 X. II значения перевизде масу звичайно сфорысвлш сердець в 1,8 рази i при цьому вот складае 0,Q X bía загально! маси tíjh дитини. Зб1львення зови!milх розм!р!в органа в1дбуваеться з в1дносним приросте« всього лиме 9,5 X, в той час як в нормальному серц! в!н становить в цей перкд 13,5 X. Сшвв1дтленна sobhíbhIx параметр!в оргаш nil собою досягае значения 0,7:0,6:0,8. В ц!лому 30bhích1 параметри правого лередсердя перевичувть параметри лinoro передсердя в 1,2 рази. Аналопчшй Mipi його розм!ри б1лыц1 bíkobqí нории. Праве вушко че б!лыв розиирявться . Плоц! поперечних перетин!в отвор!в венозних судии мена! н1« у таких нормалымх сердець: у нишьо! поромнисто! вени в 1,3 рази, у вер-хньо! пороимсто! вени в 1,5 рази, а у вшцевого синуса лиме в 1,2 рази, цо мохна пояснити наявнктв rinepTpajií íx мльцеви! мускулатури в зв'язку з ri-пертенз1ею в правому передсердЬ Правий млуночок за зщченням сво!х зовн1вн1х гвраметр!в перевище пиказники звичайно сформованих сердець цього пер1оду в 1,5 рази. Однак довшв шишв притоку та вЦтоку його пороимпи в 1,1 рази менва. híi за нормою, цо обновлено вираженою rinepTpupien м!окарда ctíhok влуночка. Стандартизован! трале три структурних елеменпв орган св1дчать про те. чо п1д час росту серця в щлому 3míhh Ix po3uipÍB носять р1зноспрямованний характер.

В п!зньому пер!од1 грудного в!ку маса серця з ДШ1 б1льше зростае, а II в!дносний прир!ст досягае таких 3iочень, як за нормию. лиие з т1ев р!зни-цев, цо маса органа з пороком в 1,8 рази б!лыи за часу звичайно сформовансго серця дитюм. Однак зовншИ розм!ри органi в зб!льиушться за цей перкд в нез-начшй Mipi. В1Д31нчаеться зм1на геоыетрП розииреного правого лередсердя, у якпго параметри мирини перевиащють значения висоти 1 пердньозаднього розм1ру. На фон! розииреного правого «шуночка л!вий илцночок зменжений, 'а його зовн!«н1 розм!ри мена! за показники bíkoSoi норми в 1.2 рази. Атлоп'шо-^менмми довша «uisxíb притоку i вЦтоку jíbqí илуночгаво! порожнини. Настае ñoMipin riño троф1я ctíhok лкого илуночка, цо шдтверджуеться зменшенням товчини його ctíhok.

В рашьому дитинств1 плоир ДШ1П мала максимальн! значеши, в зв'язку з чим маса сердец це бй:ыгн 1ирог:тала, иеревивдючи так i показники звичайно сфориованих opraHie в 1,4 рази. Сп1вв!днишення розм1рних юраметр1в серця магть уме ¡пае значения - 0,8:0,6:0,8 , цо св1дч1!ть про знйчт зм!ни 1«рии органа. Висота, ширю и i тдщньозадшй po.^ip Н[)аього передсердя mi¡¡i inraix по-казш«!!) lioiiKii за bíkiui б 1,1 |»ыи, в той «иг. як у л1вт>.у пере^серд! ni пара-Mdfp;i ¿Mi'Ifflú'tliú L 1,1 р.ии. Нищ! Пинир<?|ийс Передана UTlíOpÍH HíitlfcíJÍ rtnpni-

кисто! вени 1 в!нцевого синуса зроставтъ в 1,4 рази, в той час ж розм1ри от-вору верхньо! пороянистоТ вени стоить мен»1 за показники нории за в¡кои в 1,3 рази, За своТки зовн1пн1ми параметрами правий «луночок перевище параметри л!-вого млуноч:а в 1,6 рази. Ного артер1альний конус розмирений 1 подовжений. Надялунковий греб!нь потовяуеться в 1.3 рази. Однак довжина шых1в притоку та в1дтоку в прав!й Елуночков1й поро!нин1 мало в1др1зпяёться в!д такоГ у звичайно сформпваних сердець. Зовн1вн1 розм!ри л!вого шщночга. довжина «лях1в притоку та в1дтоку в його порожнин1 мпнже за показниф!ково1 норми в 1,1 рази. Зм1-нгеться геометр1я л1воГ «луночково! камери, II передньозадн1й розм1р перевщуе поперечпий в 1,3 рази, в той час як за нормой 1х значения близьк! один до одного. Зменяувться 1 розм!ри аортального конуса. Стандартизован! параметр« структур серця вказуптъ на нев1дпов1дн1сть в 1х рост1, при якому в одних ви-падках сгостер!гаетъся 1нтенсивний розвиток, d в 1н«их - в!дставання в своему розвитку, чо обумовлено особливостями гемодинам!чних поружень в камерах органа.

Геометр1я м1плуночковоГ перегородки серця з ДКПП на етапах постнатально-го онтогенезу мае ряд своТх особливостей, як1 св!дчать про значн1 зм1ни в ор1-ентацИ II частин в простор1. Так, на зр1зах препарат!в сердець, виконаних по коротк1й ос! на р1вн1 передсердно-жлугачкових отвар!в, кут м1ж шкцинов розта-■ування задньо! ст!нки л1вого «луночка 1 в1дпов1дним в!дд!лом перегородки лив в ранньому неонатаяьному пер1од1 перевивде показники норми за в!ком в 1,1 рази. На наступних етапах шстгатального розвитку в!н знижуеться 1 уже в ранньому I середиьому грудному пер1од1 стае меню« в1д значень норми в 1.3 рази. В ранньому дитинств! його значения залиааиться зменженими в 1,2 рази, цо св!д-чить про б!льж вираяений вигин м1жш1уночково1 перегородки на цьому р!вн1. Кут м1я зэдньои ст1икпю л1вого жлуночка 1 гр1т1чним в!дд1лом МШ1 у вс1х групах за в1ком мае менж1 значения, чиы за нормов. Однак в ранньому грудному. пер1од! 1 ранньому дитинств1 його показники знияен! б1льв 1стотно, що пов'язано э б!лыпв швдеи дефект!в в цих групах за в1ком. Кут м1ж прит!чнов 1 вив1днов частиками перегородок за своТм значениям перевщуе показники норми за в1крм на вс!х етапах в 1,1 рази. Так! зм1ни в ор1ентац11 частин м1жжлуночково1 перегородки обумовлен! ссобливостяхи розвитку коипенсаторно-пристосувальних процес1в в м!окард1 ст!нок илуночк!в.

На зр1зах претрат1в сердець з ДМПП, виконаних по коротк1й ос1 на р1вн1 кижнього крав стулок передсердно-жлуночкових клапан!в, геометр!я м1жжлуночко-во1 перегородки такоя в1др!зняеться в!д тако! у звичайно сформованих орган1в. Янл^п в ранньому неонатаяьному пер!одI значешы кут! вм!ж гануснов перегородкою 1

задньои частиною Щ зб!льиен1 в 1,1 рази, то пот!м вони поступово 31 валиться 1 стаять менв1 за показник нории за в1ком в 1,5 рази. Виняток складае ливе се-редн1й грудний пер1од, в якому параметри Тх кут1в близьк! за значениям один до одного. 5а стосуеться значения кут!в М1ж передньоо 1 задньои частиками перегородки, сл1д в!дзначити, цо во!м в ссредньому р1знаться в!д такових показник!в кут1в нормальних сердець в грудному в!ц1 в 1,1 рази. В !ншх пер!одах значения цих кут1в в незначн!й м1р1 в!др!зшоться в!д парамитр1в в!кобо! норки.

Клатнний ашрат серцз з ДИЛП на етапах постнатального онтогенезу зазнаа 1стотних морфолог!41 их перетвореиь, пов'язаних з осо бливостями порувенна внутр1штьосерцево1 гемодшйм1ки. В раюшому та н1зньоиу неонатальноыу пер!одах в!дбуваеться зб!льшення розм!р!в стулок I дившм сухожилкових хорд правого передсердно-илуночкового клапана,- параметри яких перевивдить значения у зви-чайно сформпваних орган!в в 1,1 рази. Аналог1чн1 зм!ни спостер1гаиться 1 в гпвшсот'свих засл!нках легеневого киии, Сосочков! м'язи потовцуються 1 сиь рочуптьея. Деяких перетвореиь зазнаить 1 структурн! елементи л1вого передсер-дно-влуночкового та аортального клаган!в. Так, розм!ри перднього сосочкового к'яза ставть менший в1д таких параметр!в в1ково! норми в 1,2 рази, в той час як у задньоТ вени вони мало змпшвться. Доввма о1фужност1 кланонного уста аорти 1 параметри п!вм!.сяцевих заел ¡пои аортального клапана, в ц!лому змашен! в 1,1 рази, чо сл!д розцпшвати як появу в них фунц1ональшл гкютрофП в зв'язку 1з змениеним притоком кров! до л1вого илуночока.

9 немовлят клчгачшй апарат серца з ДЖИ залше б!льи 1стотних зм!н. Дов-

жиш окружност1 правого передсердно-илуночкового'отвору, висота стулок трис-

тулкового клаили стае менвою в1д показ1ш!в в1ково! норми, в той час як кири-

на пердньоТ стулки у вс1х пер!одах наростае. Пастае г1пертроф1я сосочкових

м'яз!в. Доввшв окружност! л!вого передсерднп-жлуночкового отвору скорочуеться

1 стае менвои в!д показ нюпв у звичэйю сфприотюго серцз в 1,2 рази, йнаяо-

г!чн1 зм1ни спостер!гавться I в аоргалыюну кла1вн1, довжина окрувност! якого

змениуеться в 1,3 рази,у пор1внянн1 з нормою. Розм1ри його п!вм1сяцевих засл1-

нок тев змеккупться. Так! зм1ни клапаного апарату при ДИГО • ц немовлят сл!д ввавати як оз1аку порувення нормального росту 1 розвитку його структурних еле-мент1в.

В ранньому дитинств! правий передсердно-влуночковий отв1р зшчно розви-рветься. Поряд з цим зб!льиуетьса 1 вирша передньоТ стулки. Висота задньо! стулки перевицуе так1 показники нерхи за в1ком в 1,3 рази, в той час ян довви-на сухожилкових хорд клапана стае мешав в!д 31ичи5и в нормальних сериях в 1,1 рази. -Сосочков! м'язи правого ллуночка цо й!лые Ипертрофдаться, Уста ле-

теневого стовбура розииртетьсл, рози!ри п!вм!сяцевкх засл!нок легеневого

клапана зб!ль»у®ться, В ц!лому довжина окружшст! клапаного уста перевицуе па-кззники норми за вiком в 1,2 рази.

Структурн1 елементи правого передспрдно-влуночкового 1 аортального клапа-н!в у цей пер!од також зазнапть морфолог 1чних перетворень, Довша обводу пе-редсердно-ялуночкового отвору i клапанного устя аорти стае менишв в!д таких покззник1в у звичзйно сформовлшх сердець в 1,2 рази. Знижуеться висота зад-ньо! стцлки i сосочкпвих м'яз!в. В ц!лому можда в!дзначити. цо в ранньому ди-тинств! клапанний апарат прових в!дд1л1в серця г!пертрофйеться, , в той час як його структури л1вих в1дд!л1в заз наять функц!ональноТ г!потроф11.

Серед морфолог1чних перетворень, цо спостер!г<шться у маг1стральних г.уди-нах д!лянки основи серця д!тей з ДМПП, можна в!дзначити натупне. Кал1бр порож-нистих вен в ратному неонатальному пер1од1 меший в!д bIkobo! нории в 1,1 рази. Легеневий стовбур пом1рно розгоряеться. Легенев! артерП в 1,3 рази ставть коротж!, hím за нормою. В п1зньпму неонатальному пер1од! кал1бр порожнистих вен наростае б!лья íctotho.híi у звичайно сформованих серцях. Довжина легене-вогфтовбура перевижу?, показники норми за bíkom в 1,2 рази. У немовлят порож-нист! вени спочатку подовжуитъся в 1.1 рази, але пот1м на п1зн1х етапах вони ставть за своей довжинов меня! за параметр« в!ковоГ норки в 1,2 рази, цо вказуе на деяку затримку росту супин. Кал1бр порожнистих вен наростае нер!вно-м!рно, Довжина легеневого стпвбура перевицуе показники його норми в 1,2 рази. В1н це б!льве розвирввться, цо приводить до зм1ни геометрiТ отвору судин. В1д-значаеться нер1вном!рний р!ст кал1бра легеневих артер!й. Довжина висх1дно! частини аорти поступово зменжуеться 1 в п!зньому пер1од1 вона стае в 1,1 рази нижчов параметр!в норми за в1ком. В ранньому дитинств1 б1льж 1стотним зм1нам п1длягагть параметр« легеневого стовбура. Иого ст!нка потовцуеться . Довжина судин перевицуе показники звичайно сформованих сердець в 1,1 рази, а довжига легеневих. артерМ зростае В 1,2 рази. Кал1бр судин це б1льже зб!льпуеться , перевицдани значения норми за bIkom 1,2 рази. Однак д!аметр отвору висх1д!гоТ частини аорти в ц!лому стае зменженим. Цей пер1од характеризуемся б1льв вира-«енов зм1ноп геометрН отвору маг1стральних судин.

Експерименти показали, цо розроблений нами спос1б моделпзашн дефект i в м!жпередсердноГ перегородки п!двицуе в!дтворення пороку, а функц!ональн1 показники серцево! д!яльност1 адекватн! такта, як1 спостер1гакггъся при уроджених ДКПП. Анал1здаш зм1ни морфометричних параметр!в сердець контрольних та егспе-риментальних тварин на етагех 1х росту за bíkom мовна констатуЕати, цо морфолог^! перетворення в камерах органа п!д час експеримен -

тального дефекту в!дбуваються так1, як i при природжепих ДШП.Вони писать за-консм1рпий характер i tícho nos'scani з особливостяки пируиень гимодиишки у великому та малому колах кровооб!гу.

KiMiciin шпшя сердець дней з прирошнми 130льовпнини дефектаки

Н1ШШШЧШ01 перегородки.

На paimlx етапах ембр1огенезу серца можуть вюшкиути поруиення у форму-ванн1 м1галуночково1 перегородки 1 обумовити утворенна в н!й дефектíb , в основ! яких леамть деф1цит тканипи'в результат! незросгаы тleí чи imol частини перегороди. В розреблену класиф!кац!и !зольовашм дефект!в миилуночковоТ перегородки ( ДН13П ) покладений анатом!чний npsun¡mi !дентиф!кацп онсаал!й. В залежност! в!д розташованих дефект!в в перегороди! видкпиш в основному п'ать 1х тип!в : перимембрагазн!. cwiycui, центральн! трабекулярт, крайш трабеку-ларн!, !нфундибулярн!.

Перимембранозн1 дефсктиза виникненнзм е шсМдкии недостатнього розвитку ткацини перетинчасто! 'асгини i ai ланки ы'язшш перегородки, чо прилагав до неТ. БЬшацг.ть автор!в bcí так1 ДШ пазивавть пьфиаембранозкими тоиу, ци вони мавть пост!Лку локшзафю ( S.Milo a.oth.,1980; R.L. Hosne a.oth.,1385; В.Soto a.oth. ,1980). Утссрешш пЬаорталышх дефйшв в!др!знаетьс:а вЦ попе-редп<х . Всни еишшть в результат! незрощшы структур, smi форыують надилу-ночковий rpe6inb i noaracii входиги в групу 1нфундибулар|шх дефектíb в зв'азку з тим, чо íx поава обушшиа пирушещым розвитку Ьодндибулярпо! перегородки. Ц! дефекта завжди спилу одться з дефицитам caüuí перетинчасто! частини НИИ i Ix ввазаить такими, цо зливаитьса ( С.Е. Creen1 a.oth.í1381; В.Soto a.oth.,IDEO ). Cmiyciii дефекта за cbqím мкцерозтаауваниам можуть бути передне, центральными ! задами. Перед»! синусш ДМ5П 'часто в fliTeparypi i из ива-вться як перимембрагазн! прит!чн1 ( R.L.Hoenej.uth.,1981; В.Soto a.oth.,1980: L.Steinfeld a.oth.,1972 ) в зв'азку з тим, эд вони зливаиться з недоргавиненов перетмгастов частинов перегородки С С.Е.Creen a.oth..1901; L.Soaerv111,1979 ). Централымй синусний дефект в наиюму тлумаченн! в1дплв!дзе центральному м'язоваку ДМЕП онисаноку A.Wenink a.oth.,1979 . Центрам! трайекулярн! дефекта сл!д вважатп слмоптШши тому, що вини умсрйггьса дйДОцитом еичцено! 1 трпбидарю! частил № ( D.fl.Coor a.oth., 1970 ). ÍV-tóiiBi м'язшп-ц^ож.уыр-nl дефекта, т:-ри!н <ких яацшшрц» fl.Henlnk «s.olh. .1979, »ауть бути npntíH-

hí, задшми 1 високими, прит!чними верхн!ми afio вив!дними, а тако« високими вив1дкими передним дессктани. Остання група ДМЖ1 наэиваеться 1нфундибулярними дефектами. яа за м1сцррозтагсувашям розр1знявться : п1даортальн1, п1длегенев1 1 низьк! 1нйщикулярн1. В ц!лому розроблена кяэсиф1кац1я детал!зце Tonorpapin i синтоп!в ДШШ. ч1тко демонструе Ix xipypriwj «mowin i максимально набли-«eia до запит!в кл1н1цист1в.

При 1золышш!их дефектах mí«otjho4koboI перегородки морфолог!чн! перетво-рення серцсвих камер на етапах госпитального онтогенезу мавть своТ особливос-т1. пов'язан! з! специф1коп ембр!олог1чних поруяень. В ранн1м неонатальн!м пе-р1од! мага cepiia з ДВД перевищуе ту, «о мае звичайно сформований орган в 1,4 рази 1 складае 1 У. в!д загалыго! иаси т1ла дитини. Сп1вв1дноаення 3obhíbhíx парометр!в серия míi собов досягае значень - 0,7:0,6:0,9. Зм1нюеться геометр!я правого передсердя за рахунок понижения його висоти та вирини 1 зб!льяення пе-редньозаднього розм!ру в 1,2 рази. Зростае товцина ctíhok камери в 1,4 рази, «о св!дчить про г1пертроф1в м!окарда. Устя порожнистих 1 легеневих вен розви-ршться. Зовн1вн1 розм!ри илуночкових камер за своТми параметрами в ц1лому пе-ревичуить так! показники bIkoboí норми, причому у правого илуночка його вирина зб1льюуетъся в 1,5 рази. Зм1нветься 1 геометр1я передсердно-влуночкових отво-р!в. Зменпуетъся довита «лах!в притоку 1 в1дтоку, особливо в правому «луночку за рахукок скорочення його трабекулярного в1дд!лу. Перетворпетъся геометр!я м'язового к1льця, чо розмежовуе прит1чний 1 вив!дний в1дд1ли правого «луночка, з! зментенням його отвору в 1,8 рази в пор1внянн! з показниками норми за в1-ком. ПередньозаднШ д1аметр порожнини л1вого илуночка зростае в 1,2 рази, в той час як у правого илуночка в!н знижуетъся в таких «е межах.

9 п1зньо<<у неонатальному пер!од! маса серця з ДШВП наростае б!ль» íctotho I уже складае 1,5 У. в1д загальноТ маси т1ла дитини. II в1дносний прир1ст досягае 40,8 X. В зна'ш!й MipI зростапть 1 зовн!«н1 розм1ри органа. Прове передсердя зм1нве свов форму за рахунок зб1ль«ення висоти в 1,3 рази 1 «ирини в 1,1 рази при пдночасн1м з*енвенн1 його передньозаднього розм!ру. Шве передсердя зазнае незначних перетворень свое! геометрИ. Площ1 поперечних перетин!в отво-р!в порожнистих 1 легеневих вен, в1нцевого синуса за своТм значениям перевичу-гть так! показники bIkoboI норми в 1,3 рази. Правий «луночок «е б1львё розви-риетъся за рахунок г1пертроф11 м1окарда його ctIhok 1 зб!ль«ення об'ему порожним. Однак довшли илях!в приток?) 1 в1дтоку влуночкпво! камери за cboím зна-' чешям мало в1др1зняеться в1д ~ таких показник1в у звичайно сформованих сер-дець. 9 л!вого вьтлшчга допжина «лях!в притоку I в!дтоку перевищуе показники норми за bIkov в 1,1 рази. йртер!альний конус розииртеться 1 подовжуеться, в той час як аортальний конус зазнао незначних зм1н.Розм1ри л1во«луночко-

воТпорожнини перевизщвть покаэпики у нориапыих сердець в 1,3 рази.

В ранньому пер(од1 грудного в1ку шстае деяка стаб!л1зац1я в зм!нах геомет-рП серцевих камер, хоча форма порожнин жлуночмв на зр!зах оргая1в по коротка ос1 в!др1зняеться в!д такоТ звичайно сформованих серцях тим, «о Тх пе-редньозадн!й д!аметр в 1,4 рази'перевищуе поперечний д1аметр. Зовн1ит розм1ри ■луночкових камер таком в1др1зняються в!д таю« показнитв норки за в¡ком . Якцо у правму жлуночку вони зб1льаен1 в 1,1 [ши, то у швому мл!)ночки зов-мят разори зменаен1 до таких ме*. Зм!нветься геометр ¡я конус!в . Орте-р!альний конус уч!лышеться 1 робить ротац1в вл}во, а аорталымй - вперед 1 вгору. В цьому пер!од1 товцина ст1нок левого шлуночка в 1,3 рази стае тиов в!д таких показнюав норми за в!ком, що св1дчить про г1потроф1и м!окарда.

Н д!тей середнього пер!оду грудного в!ку пловр ЛШ311 бцла великов. В зв'язку з цим маса сердець значно зростае, прреяищичи показники норми за в1ком в 2 рази. I! в!дносний приркт досягае 30,6 X. 1 вона уже складае 1,3 У. в!д загально! паси т1ла дитини. В зимпй 1 зб1львувться 1 зовн!вн! розм!ри серця, Тх приркт досягае 26,1 '/.. Форма перядсердних камер в1др1зняеться в!д т!еГ, чо в звичайно сформованих сердець. Вирма правого передсердя за своТми зна-ченнями перевищуе його висоту, а у л1вого передсердя передньозадн1й роза1р стае 61львий його иирини. Праве вунко не б¡лык розвирветься, в той час як л1ве змешгуеться. Площ1 поперечних перетин1в порожнистих 1 легеневих вен заликшы":) вице в!д значенъ норми за в!ком в 1,1 рази. Чету в1нцевого синусу роз-«ирюеться в значтй м!р1. ЗовнМ розм!ри клуночкових камер у цьоку перкд! зростаять в 1,3 рази, причому гараметри л1вого ялуночка перевищвть так1 зшчення у звичайно сформованих сердець в 1,1 рази, а правого - в 1,2 рази. Б1льм 1стотно наростае довжюа влях1в притоку та вшоку элуночкч'в в основному за рахунок зб!льиення Тх трабекулярних в!дд1л1в . Товцюа ст1нок л!вого «луночка в цьому пер1од! досягае З1ичень в1ковоТ нпрми, в той час як -у правому жлуночку товцта його ст1нок стае одцдаовов з товцишв стшок л1воТ вдночково! ка-мери.

В п!зньому пер1од1 грудного в1ку плоца ДОН не мала вираженого характеру, в зв'язку з чим серцев! камери не п1длягаяи 1стотн!й пирейудов!. Ястя порож-нистих 1 легеневих вен, в1нцевого синуса залишалися розяирепими. Вагато анато-м!ч)шх структур на фон! компепсаторно-пристосутлышх процес!в ростуть I роз-виваються в ц!лому хаотично по вдаовенш!] один до одного, в той час як у звичайно сформованих сердець в цьому пер!од! процеси рост!) прот!кавть б!лы синхрпн-но. В ранньому дитинств! плпща ДШП догяга/и ьшеии.шлих зшчень. В зв'язку а цим *аса сердець зб!л1.шуеться в 1,6 рази, а II в1дносний приркт склндле С!,2

X. В значн!й м1р! зб!лъвуяться 1 зовнтт! розм!ри оргвн!в. 1х в1дносний при-р!ст дпсягае 20,8 X. В ц!лому зовтиш параметр» серця перевищуять так! по-казники норми за в¡кок 1,3 рази. Передсердн! камери це б1льие розвирноться, 1х формн зтгаеться. В правому персдсерд! пораметри яириш перевтзшть згачешы Лого висоти 1 перрпньгшянього рпзм1ру, в той час як у л!вому передсерд! мак-симальних значрнь дпсягае йяго персдньоздднМ розм^р. Праве вуико розширюеться б!льв 1стптно, н1ж л!ве. Плоиз поперечного перетину устя верхньоТ порожисто! ват перпвизде так! погаз1В1ки норми за в!ком в 1,2 рази, нижньоГ - в 1,4 рази, а в!нцсвого синуса - в 1,7 рази. Плоц! попере'ших перетин!в отвор1в правих легеневих вен В(щ1 в!д тагах показниктв у звичайно сфприсваних сердець в 1,5 рази, а л ¡гаи - в 1,3 рази; Товщт ст!нск передпердь св!дчить про виражену г!пертро-ф!в !х м!окарду. 1стотним перетворенням п!длягйлть 1 влуночков! камери органа. Зовн1ит розм1ри правого шлуночка перевицшть показники вшово! норми в 1,5 рази, а в л!вого - в 1,1 рази.Однак довита влях!в притоку илу-ночкових порожнин не зазвае 1стотнлх зм1н. Надвлуш'ятовий гребйш значно потоввдеться. Параметри довжинн артер!алыгаго конугл зб1лызен1 в 1.3 рази у по-р!вняш1 з нормою за в!кам. На зр1зах влуночкових камер !х геометр!я р!зко зм!-нега. Передньозадн!й д!аметр порожнини правого илуночга перевищуе поперечний Г! д!аметр в 1,7 рази, а в л!вому ялуночку вони р!зняться всього лиие в 1,4 рази, в той час як за нормош ц! д!аметри за сво!ми значениями близьк! один, до одного.

Стандартизован! гсарлмэтри св!дчзть, що на етапах постштального онтогенезу з61ль®9ння разм!р1в серця з Д!Ш1 сулроводжуеться асинхронним ростом 1 розвитком апатом!чних структур передсердь 1 влуночк!в.

Ор!ентаи!й частини м!жмуночксво! перегородки в простор! на р!зних II р1в-нях при ДЮТ мае своТ особливост!. В раннъому неонатальнону пер!од! геометр1я м!жилуночкпво1 перегородки не заздае виражених змш, Ливе 14т м1ж конусная перегородкой 1 задньов части та ШП перевтще показ нига норми за в!-ит в 1.1 рази. В п1зньому неоштальному пер!од! в!дбуваеться зненвення зна-чень кута м1ж задньов ст1|г!оп л!вого илуночка 1 прит!,а1сю перегородков в 1,2. рази . 40 вказуе на в!дхдпеши ц!е! частини ШИП вл1во. Н д!тей грудного в1ку геометр!я м!жилуночково1 перегородки п!длягае б!льв 1стотнш зм!нам, ступ1нь яких залежить в!д величини плоц! дефект1в. Значн! в1дхилення з(ачень.кут!в в!д показчик!в норми за в!ком спсстер!галиса в середньому пер!од1, в якому плоца ШП нтла виражен^ характер. йналог!чн! зм!ни геометр!! НШ1 в1дзшчаяться 1 в раннъому диткнстг!, 40 сбумовлено великим ролм!ром дефект!в у ц!й груп1 за в!-кп*.

-Ii -

Клапомшй апарат серия з ДМШ також ni для vie моролог1чним перетворенням на етапах постнаталышго онтогенезу, У дпей рашшого неонатального пер1оду значения гириш передньо! стулки правого передсердно-алуночкового клапана пре-валве над параметрами вирини перегородочно! J задньо! стулок. Яого сухокилков1 хорди за своей довжинов перевищувть показники нории за в¡кои в 1,2 рази. Со-. сочков! м'ззи стають потовченими. В п1зньому неонатальному пер!од1 довюна окружном правого передсердно-жлуночкового отвору зростае, в той час як у л1вого вона змениуеться в таких же межах. Розм!ри сосочкових м'яз1В правого передсердно-алуночкового клапана зб!льушться б1лы! îctotho. Так, параметра переднього сосочкового м'яза перевиищюгь так1 значения bîkoboï норми в 1,5 рази, в той <ис як у заднього сосочкового м'яза ця р1зниця досягае в 2,8 рази, ца св1дчить про г!пертроф!ю ïx мккарда. Висота заднього сосочкового м'яза л1вого передсердно-штуночкового клапана в 1,4 рази б¡льаа, nia за нормов. В1дзна-чаеться зы!нишш po3Mipiß ншмшяцевих засл!нок аортального щипана.

H немовлят стутнь морилопних зм!н клапаююго ашрату tîcho пов'-язащ з величиною ruinai ДШ. Значения [^¿шетр!в передньо! 1 перегородично! строк правого передсердно-шщночкового клапаш перевизде так1 показники у звичойно сформовав« сердець в 1,2 рази, а довжина сухожилкосих хорд стае б1лышю, н!ж за нормов.в 1,3 рази. Довнии окружносп л!вого передсердно-влуно'вш-вого отвору noMipiio наростае, його сухожилюш хорди такса подовиувться, але незначно. Сососчков! м'язи правого алуночна залжнвться потовценими, але скорочуються в 2,6 рази. Розм1ри п1вм1"сяцевих засл1нок аортального клапана мають зменшен! значения, nil у нориальних сердець, но св1дчить про в!дстапапня в рост! даних структур.

В ронньому дитшств! довкина окруаност! пр.шого передсердно- алуничковоги клала 1И досягае максималышх значень. Ще б!льые зростае ширина перегородочно! стулки. Сососчмш м'язи потовщен1, ïx висота за своТми значениями .перевиэде показники норми за bîkom. /Пвий передсердно-влцночковий клапан «¿um п!дшгае морфолог1'тим перетворетшм у цьому иергодг. Висота i ширю и п!Бмкяцевих зас-л1нок легеневого клапана перевивде Taisi показники звичайю сформонаних сердець в 1,2 рази. Довжина пкруыюст! устя аорти стае в 1,1 рази мгошш. н1ж за нормов.

Иапстральн! судини д1лянки основи сердець з Д!Ш {стотниы образом реагу-ють па гемод1»1ам1чн1 поручения при даному пороков), au в i|iлому супроводжуеться Тх ыорфолог1чною перебудовов. В ршшьому неонаталыюму мер! од i довиш верхпьоГ nopoï)MCToï вепи иеревище показники норми за uîhom в 1,4 ргяи. Одпак кал1Ср порошистих вен стае змениеним в 1.2 |ши. ЛкпмичгиА сюаоур ! йиги ri ni и роз-«иршп-п!». ix fttвиза .«Илюш в 1.1 рни , ni.* у но| »»гмии »-ci i w. В п1з-

ньомд нсоштальномц пер!од1 легеневий стовбур ще б!л1>ие розиирветься 1 подов-вуеться, а геометр(я його отвору змнпкться. и дкей грудного в!ку довши верхньоТ порои-жто! вени перевицуе так! параметри норми за в1ком в 1,1 рази. Ступ!нь розвирення легеневого стовбура 1 легеневих артер!й зноходиться в нрям1й залеигаст! в!д плоц! дефект1в. Зм1нюеться характер синтотТ легеневого стовбура в основ1 ссрця. В1н перевщуе I б!лые в!дхиляеться вправо, у зв'язку з чим вих!дна частит аорти займае 61лы вертикально положегоы, шв за нормов. Довшн останьо! за своТми значениями перевизде ; так1 показним в!ково! норми в 1,4 рази. В п1зньому пер!од1 грудного в 114 легенев1 артерП подовву-ються в .1,2 рази. В ранньому дитинств1 б1льв 1стотно зростае кал!бр поровнистих вен, перевищувчи параметри норми за в!ком в 1,4 рази. Легеневий стовбур 1 ле-генев! артерП че б1льв розиирпоться, товчина 1х ст1нок досягае максимальних значень.

Розроблений новий спос1б моделизання дефекта м1«влуночково! перегородки мае переваги над в1докими, Функц1ональн1 показники д{ялыгаст! ссрця п!д час ек-сперименту пороку серця характеризувть ступ1нь порувення гемодинам!ки, яка в ц1лому адекватна природвен1й аномал!!. йш!з морфометричних параметр!в серце-вих камер контрольних I експериментальних тварин на етапах !х розвитку за в1-ком показав, во характер морфолог1чних перетворень передсердь 1 влуночюв за моделли пороку мае законом!рн1сть 1 в1дбивае т! особливост!, як! зустр1ча|гться при природвених 1зольованих дефектах м1ввлуночково! перегородки. В ц1лому ге-ометричн1 перетворення серцевих камер запевать в1д гемодинам1чного фактора 1 ступеня розвитку компенсаторно-пристосованих зм1н у ст1нках органа.

0натомо-ехокард1ограф!чн1 сп1вв!дновення структур серця д!тей дали змогу провести ч!тку 1нтерпретац1и двом1рних ехокард1ограм 1 допомогли розп1знати ряд анатом1чних утворень, як1 маяи неч!тк1 контури на д1агностичних перетинах органа по довг1й та коротк1й осях з двокамерним 1 чотирьохкамерним його зобра-венням на ехокард!ограмах. Описан! анатом!чн1 структури, як! попадать в сектор ультразвукового сканування серця в залевност! в1д ультразвукового доступу, 40 використовуеться , на грудн!й ст!нц!. Розроблена методика анатомо-ехо-кард!ограф1чних сп!вставлень багато в чому розвирила уявлення з ультразвуково! шатомН серця як за нормов, так 1 з дефектами м!впередсердноГ 1 м!ввлуночко-во! перегородок.

Проведен! досл!двення показали, що у д1тей на етагих постнатального онтогенезу звичайно сформоване серце 1 його структурн! елементи ростуть 1 розвива-вться по в!дновенню один до одного, в!дбивавчи ступ!нь свого функц!онального наванташия у великому 1 малому колах кровооб!гу. Пору® и а гемодинам!ка при де-

фектах перегородок серця веде до потворного непропорц!йного росту ряду структур га фон! компенсаторно-пристосувальних зм!н,чо розвивавться 1 ведуть до поруаень природно! морфогеометрН серцевих камер I органа в ц!лому. Особливост! морфолог!чних перетворень передсердь I ялуночк1в на еташх постнатального житта за нормой 1 з' дефектами перегородок непбхщи враховувати в дитячМ кард1алог11 та кард1ох1рургП п!д час ультразвукового досл1дхеш!я серцево-судиноТ системи.

В И С Н О В К И

1. Морфолог1чн1 та геометричн! перетворенкя передсердь, илуночк1в, перегородок, клапанного апарату I мапстральних судин д!лянки основи звичайно сформо-ваних сердець д!тей перш« 3-х ромв життя носять законом!рний характер 1 т!с-но пов'азан! з особливостями 1х Сункц1ональних навантажень на етапах посттотального онтогенезу. Р1ст I розвиток анатом!чних структур ссрця прот1кае синхронно по В1дноиеннв один до одного 1 пропорщаналъно до росту органа в ц!ло~ му.

2. Найб1лья активними перкдами росту анатом1чних структур звичайно сфорно-ваних сердець у д!тей периих 3-х рок¡в життя е середнЫ грудний пер!од ( 4-7 м1с.) 1 ранне дитинство ( 1-3 роки ), а найб1льш 1нтенсивного росту 1И етапах постнатального онтогенезу зазнають трабекулярн! та вив!дн1 в1дд!ли жлуночко-вих камер.

3. Я частин перегородок серця дитини 1сну»ть ч1тк1 в!дмписст! та границ!, а в1дносний прир!ст площ1 ендокард1'ально1 поверхш на етапах постнатального онтогенезу найб!лм виражений у трабекцлярн!й 1 1нфундибулярн1й частинах м!ж-жлшшчково! перегородки, цо т!сно пов'язсци) з ростовими перетворегашми шщшч-кових камер.

4. Форма 1 розм!ри анатом1чних структур звичайно сформованого серця д1тей в кожному в!ковому пер!од! мавть ряд характерколог1чних особливостей, як! сл1д розц!ншати як вих!дну норму Гх будови. Сп1вв1днояення параметр1в адатом1чних структур серця д!тей мавть пост!йн! значения на етапах онтогенезу.

5. При наявност! дефекту м!жпередсердноТ перегородки у д!тей первих 3-х рок!в життя морфогенез серии протиае з1 значними в1дхилеш'дии в!д ннрмальниго розвитку органа 1 супроводжувтьса в1дсгаваннам росту л!вих передсердь 1 влу-ничк!в, анатом1чних структур л!вшо передсррдно-илунпчковпгп 1 аортальнсго

клаген!в, зменженням об'ему порояшн л1вих серцевих камер. Настае г1потроф1я м!окарда ст!нок л!всго «луночка. Шдбцваеться непропорф ональний р!ст правих передсердь 1 влуночк!в на фон1 г!пертрофп мккарда !х ст!нок. Виникае нер1в-ном1рний зб!львенкй ркт структурних елемент!в правого передсердно-млуночково-го 1 легеневого клапан!в. Настае укорочения порожнистих вен, розжирення 1х отвор!в. Подовжувться легеневий стовбур 1 легенев! артерИ, зб!лыуються 1х кал!бри з! зм1нами геометрИ отвору.

6. Змпи форми сердець д!тей з дефектами м1жпередсердно! перегородки супроводжувться поруженням нормально! геометрИ серцевих камер 1 м1жвлуночко-во! перегородки за рахунок непропорц!онального зростання висоти 1 мирини передсердь. зб1ль«ення передньозаднього д!аметра млуночкових порожнин з одночас-ним зменженням 1х поперечного д!аметра. 0р1ентац!я частин м1жвлуночково! перегородки в простор! змникться за рахунок переважного вигину ззаду ¡»йшибуляр-но! перегородки.

?. Морфогенез сердець тварин, до ростуть з експериментальним дефектом е

м1жпередсерно! пергородки адекватний природженому пороков1 I прот1кае з1 зм1не-ною геометр!ев псрожнин передсердь 1 «луночк!в, а ступ!нь морфолог1чних перет-ворень у серцевих камерах обновлений особливостями поружено! внутркерцево! гемодинам!ки 1 характером розвитку компенсаторно-пристосувальних процес!в в ст1нках органа,

8. Найб1льж прийнятим в топогра№-анатом1чному, кл!н1чиому та х1рург!чному аспектах е розпод1л 1зольованих дефект!в м1жилуночково! перегородки у д1тей на 5 основних тип1в : перимембранозн!, синусн1, центральна трабекулярн!, крайов! тра6екулярн1, 1нфундибулярн1.

9. При наявност! дефекту м1ж8вдтчково1 перегородки у д!тей первое 3-х рок!в життя морфогенез серця прот!кае з виражекими в!дхиленнями в1д нормального розвитку органа 1 супроводжуеться прискореним асинхронним ростом серцевих камер з! зб!лыенням об'ему порохнин, зросталчов г1пертроф!ею м1окарда ст!нок правих передсердь 1 шщночк1в. В1дбуваеться непропорц1ональне зб1лыення роз-м!р!в структурних елемент!в правого передсердно-жлуночкового 1 легеневого »рпа-пан!в, зменаугться розм1ри анатом 1чгаос структур аортального клапана. Настае подовження 1 розжирення порожнистих вен, легеневого стовбура I легеневих арте-р1й. Виникае розжирення устя в!нцевого синуса.

10. Зм1ни Форми сердець д!тей з дефектами м1жжяуночково1 перегородки обу-коален! поруяе/гыми геометрИ передсердних 1 шщночкових камер. 3 правому пе-редсерд! непропорц1огалыго зростае жирина його порожнини, а у л!вому - перед-ньозадн1й розм!р, Н «луночках зб1льжуеться передньозадн!й д!аметр порож)«ни

при одночасному зменвен! поперечного д!аметра. ЗмИш геометр!! артер1ального конуса в1дбуваиться за рахунок сшшщешы його просв!ту 1 ротац!! конуса агава, в той час як аортальний конус в1дхиляеться вперед 1 вгору, Геометр1я м1илуночково! перегородки зм1нветься за рахунок зростаичого вигину П 1ирцн-дибулярно! частини вперед.

11. Морфогенез сердець тварин, ца ростуть з експериментальнимн дефектами м1илуночковоТ перегородки прот1кае з! значниыи в!дхиленнями в!д нормального розвитку органа, зм1ни геометрН порожни! передсердь 1 шлуночк1в обумовлено непропорц!оналышм ростом прав их в1дд!л1в серця з одночасним розавфенняа Гх порошим 1 г1пертроф1ев м1окарда ст1нок пов'язаних 1з ступеней порушень внутр1ишосерцево? гемодинам1ки.

12. Анатомо-ехокард1ограф1чн1 сп1вставлешш е незам1геим методом в 1нтер-претацП двом1рних ехокард1ограм, забезпечувть точну 1дентЩ|1кац1и анатом!чних структур на сканограмах серця, детал!зувть топограф¡п 1 синтоп1в структурних утворень, п1двищппть достов(рн1сть результат^ досл1д«ення 1 покрсвдвть ак!сть д1апюстики серцево-судино! системи.

СПИСОК POBIT, ОПУШКОВ1ШХ 3ft ТЕМОЮ ДИСЕРТОЦП :

1.fliатомические особенности магистральных сосудов основания серца при сложных врожденных пороках (( Актуальные вопроси морфологии: Тез.докл. 2-го Украинского съезда анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов, Полтава,11-13 сентября 1985 г.- Полтава.1985.- С. 91-92 (соавт. Кирьякулов Г.С.. Пеклун И.В., Вира А.И.. Кучеренко Т.В.)).

2. МорФомвтрические особенности порочно сформированного сердца (С Научно-технический гшгресс в медицине: Тез.докл.-Донецк,1988.-С. 11-12 (соавт. Кучеренко Т.В. )).'

3. Анатомия сочетании аномалий перегородок сердца (( Морфология сердечно-сосудистой и нервной систем в норме, патологии и эксперименте.Сб.науч.тр.-Ростов-наДону, 1985,-С. 50-57 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Пеклун И.В., Кучеренко Т.В. )).

4. Особенности органометрических параметров сердца при слоишх врожденных аномалиях (( 10 съезд патологоанатомов Украинской ССР: Тез.докл.- Донецк,1385. -С.101 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Пеклун И.В., Еира Д.И., Кучеренко Т.В.)).

5 Закономерности структурной перстройки сердца при некоторых слоишх пороках его развития (( X Всесоюзный съезд анатомов, гистологов и эмбриологов: Тез.докл. - Полтава,1986.-С.1Б5 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Пеклун И.В., Кучеренко Т.В., Вира Й.И., Кокина О.В. )).

6. Достизения кафедры аштомии человека в моделировании сердечно-сосудистых аномалий (( Тез.докл.ган}. по итогам выполнения госбюджетных и хоздоговорных НИР.- Донецк.1908.-С.46 (соавт.Кипрьякулов Г.С., Здиховский И.О. )).

7. Особенности перестройки кровеносного русла сердца и печени при модели-роваши заболеваний сердечно-сосудистой системы (( Морфология: Республ.кесве-дпнст.сб.- Киев: Здоров'я, 1983.-С.61-64 (соавт. Кирьякулов Г.С., Бапий Р.В., Серди; ОХ. Спицина Т.В. )).

8. Топография вровдеших дефектов перегородок на срезах сердца, выполненных в соответствии с диагностическими сечениями двхкерной эхокардиограря (( Научно-технический прогресс, охрана окруекцей среды, .фундаментальные проблей кедицнш и СиолсгжкТез.докл.обл. шучно-проктичаской то,- Полтава,1388.-С.182-183 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Статинова O.A. )).

9 . Структурные изменения в легких при ыоделировтпм швдроыа Лвтекбазе и дефекта кегжелудочкопой перегородки (( Эксперюгешальная морфология серда и кровеносных сосудоа: Метод.рекомендации к вкегшриыгнталыш исследованиям под

ред.проф. К.И. Кульчицкого. -Киев.1989. - С.-23-31 С соавт. Кирьякулов Г.С. )).

10. Интерпретация двухмерной эхокарднопиом.-Харьков: Визи екала, 1989.-224с. (соавт.Палая Л.Т., Яблучапский Н.И., Горб В.Г,, Кирьякулов Г.С., Вакуленко И.П.)).

И. Методические рекомендации по преподавании анатомии сердца человека с позиции диагностических сечений двухмерной зхокардиографии (( Тез.докл.обл. научной конф.мсрфологов( 10-11 февраля 1989 г.).-Донецк,1989.-С.45-48 ( соавт. Ва:гуленко И.П.,Хданез Е.В.)).

12. Повышение информативности двухмерных зхокардивграмм при шитомо-эхо-кардиографических сопоставлениях (( Тез.докл.обл.научной конф.морфологов( 10-11 февраля 1989 г.)- Донецк, 1989.С.24-25 (соавт. Кирьякулов Г.С., Вакуленко И.П., Спицши Т.В., Филипенко O.A.)).

13. йнзтомо-эхокардиографические сопоставления как метод повывения информативности двухмерных эхокардиограмм (( Архив аиатомии, гистологии и эмбриоло-гии.-1990.-Т.99, N 8.- С.75 82 ( соавт. Кирьакулоз Г.С., Вакуленко Н.П., Спи-цына Т.В.)).

14. Морфогеометрические особенности стенок и камер сердца при его врожденных аномалиях (( Актуальные вопросы морфологии: Тез.дскл.3-го Украинского съезда анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоаштоыов, Черновцы 13-21 сентября 1990 г.Чернову, 1990.-С. 132-133 ( соавт. Кирьякулов Г.П., Рябцева Т.В.. Бородий Т.В., Кирькулова Т.Г.)).

15 Особешюсти компенсаторно-приспособительных изменений кровеносных сосудов миокарда при некоторых врожденных пороках сердца (( Научно-технические проблемы современной терапии: Тез.дикл.облледшо-практической копр.,27-29 декабря 1989 г.- Харьков.1389.-С.151-152 ( соазт. Кирьякулов Г.С., Вакуленко И.П., Рябцева Т.В., Спицши Т.В.)).

16. Некоторые осоенности кровеносных сосудов cepw^i при его ' вроадетмх аномалиях (I Морфология: Респуйл.кегведомст.сб,- Киев: Здоров'я,1990.- С.28-31 ( соавт. Кирьякулов Г.С.,Рябцева Т.В., Спицнна Т.В.. Бридун И.И.П.

17. Количественная анатомия предсердий и желудочков при дефекте мекелу-дочковой перегородки еерд\ц (( Новые пршгагеюм морфометрии и математическое моделирование в медико-бипло! ичеия исследованиях: Тез. докл. шучно-практичсс-кой конф., 9-11 октября 1990 г. - Харьков, 1990,- С. 43 ( аизг. Егрштипи И.И. )).

18. йи«(.киа меюелидичкивг.й педепдодеи и анатомичками шмс-нкй«ура (( Лрюш анппчии, П1СТОЛ1.ПШ и задыплш им.-1991. - Г. ICO, N - С.21) Iíj ( со-

авт. Берижвили И.И., Вахроиеева МЛ!.. Джананян В.Л., Ваулина Т.Н. )).

19. Гемомифоциркуляторное русло некоторых внутренних органов при моделировании яунта между предсердиями (( Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1991. - Т.100, N 2. - С. 18-24 (соавт. Ангелов Н.В.,Кирьякулов Г.С.. Бугаева Л.С., Вакуленко И.П.)).

20. Новые методы морфологического исследования сердца (( Медицинская наука - здравоохранение Донбасса: Тез.докл.обл.1иучной кон®, посвяд. 60-летия ДонНИ. - Донецк,1990. - С. 154-155 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Вакуленко Н.П., Рябцева Т.В., Бородий Т.В,)).

21. Морфологические изменения кровеносных капилляров ацинуса легких цен-ков с экспериментальными дефектами мепелудочковой перегородки на этапах возрастного развития (I Структурно-функциональные единицы и их комплексы в органах висцеральных систем в норме и патологии: Тез.докл.научно-практической koiií., 1-3 октября 1991 г. - Харьков, 1991. - С. 112 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Вакуленко И.П.)).

22. Редкий случай сочетания коррегированной транспозиции магистральный сосудов с аневризмой перепончатой части мепелудочковой перегородки (( Тез.докл.обл.научной кон}.морфологов - Донецк,1991. - С. 50-51 ( соавт. Ватв-тии Т.Е., Пинчук Н.И.)).

23. Использование новых методов в исследовании анатомических структур (( Тез.докл. VIII обл.научной конф.морфологов С 15-16 октября 1991 гЛ, - Донецк, 1991. - С. 144-145 ( соавт. КирьякуловГ.С., Вакуленко И.П., Статинова Е.АЛ).

24. Возрастные особенности камер сердца детей с врожденными дефектами мекпредсердной перегородки (( Тез.докл. UIIIобл.научной коир.морфологов ( 15-16 октября 1991 г.) - Донецк.1991.- С. 48-49.

25. Классификация дефектов мепелудочковой перегородки (( Кардиология. -1991.-Т. 31. N 10. - С. 61-66 С соавт. Беризвиви И.И., Джананян В.Л., Кирьякулов Г.С., Вахромеева М.Н. )).

26. Морфогеохетрические особенности камер сердца детей с дефектами мепелудочковой перегородки (С Актуальные вопросы теоретической и клинической медицину : Тез.докл.кон}.посвям.70-летиа Полтавского мед.стом.ин-та,- Полтава, 199Ь - С.134-135 ( соавт. Кирьякулов Г.С. )).

27. Морфометрические особенности магистральных сосудов основания обычно сформированого сердца детей раннего неонатального периода С( Тез.докл. IX обл. тучной кот.морфологов С 15-16 октября 1992 г.) - Донецк, 1992. - С. 37.

28. К методике подготовки ц>спарата сердца для морфометрического исследования £( Тез.докл. IX обл.тучной конф" морфологов ( 15-16 октября 1992 г.) -

Донецк, 1992. - С. 93 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Бериавияи И.И., Кирьшсулова Т.Г., Вакуденко М.П.)).

29. Сочегаше врожденной аневризмы аортального синуса с дефектом мевжелу-дочковой перегородки (( Тез.докл. IX обл. научной конф.морфологов ( 15—16 октября,1992 г.) - Донецк, 1992. - С: 38 ( соавт. Ватутина Т.Е.. Пинчук Н.И. )).

30. Удельная плотность кровеносных капиллярных сосудов миокарда желудочков животных с экспериментальными дефектами межпредсердной перегородки (С Морф1Ь лог!чн1 та кл!н1чн1 аспекта л1мфологШ Йатер1али науково! KOHjepeHlI, присва-чено! 100-р1ччв з дня народження проф. M.C.CnipoBa. - Ки1в, 1992. - С. 31-32 С соавт. Кирьякулов Г.С., Вакуиенко И.П.. Чередник C.fl. )).

31. Особенности изменений геометрии межжелудочковой перегородки сердец детей с аномалиями конотрункуса М XI съезд анатомов, гистологов и эмбриологов: Тез.докл. ( г.Смоленск, 15-18 сентября, 1992 г.). - Полтава, 1992. - С. 41-42.

32. Использование новых методов в морфологических исследованиях (( XI съезд анатомов, гистологов и эмбриологов: Тез.докл. С г.Смоленск, 16-18 сентября, 1992 г.).Полтава, 1992,- С. 108 ( соавт. Кирьякулов Г.С., Вакуленко И.П., йданов Е.В., Бородий Т.В., Статннова Е.А., Рябцева Т.В., Кирьякулова Т.Г.)).

33. Topographo-anatoMical peculiarities of the cororarl arteries and cardiac veins in heart developsental anosalies In children (( The ninth European flnatoiical Congress : Kraknv, Poland, Septerber, 14-18, 1992. -Krakov, 1992. - P. 122 ( oth. Kiryakulov G.S., Uakulenko I.P. )).

СПИСОК 0ДЕР1ЛНИХ АВТОРСКИХ СВ1Д0Т1ГГО ПА ВИШХ1ДИ 3ft TE«0E ДИСЕРШШ

1. Способ подготовки прмирата сердца для толограроаштснического исследования : а.с. N 1320095 СССР МКИ4 G 01 H 1/28. - 2с. ( соавт. Кирьякулов Г.С., Губенко В.Г., Яйлучанский Н.И. ).

2. Способ подготовки препарата сердца дли аюрфоыегричесческого исследования : u.c. N Г/0523Э СССР МШ G 01 H 1/20. - Зс. ( соавт. Рябцева Т.В., Кип-рья1щлова Т.Г., Влкулнчко И.И. ).

3. Способ нодели])оВ|1Ния дгдекта мнхпередсердной перегородки : а.с. H 1295751 СССР Ш4 (à 09 В 23/28. - 3 с. ( 10.1м. Кирья^и.« Г.С., Псглцн И.В.).

Похожие научные работы

Каталог диссертаций