Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Клинико-патогенетическое обоснование применения нового типа антиоксидантов с гемодинамическим эффектом и периферических вазодилятаторов у больных хронической сердечной недостаточностью

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ УКРАГНСЬКИЙ НАУК.ОВО-ДОСЛ 1ДНИЙ 1НСТИТУТ КАРДЮЛОГП ¡м. М. Д. СТРАЖЕСКО

РГ6 ол

па правах рукопису

1 3' МДП 1ЯГ!)

СЛБАДИШИН Ростислав Олексшович

КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НОВОГО ТИПУ АНТИОКСИДАНТ1В 3 ГЕМОДИНАМ1ЧНИМ ЕФЕКТОМ I ПЕРИФЕРИЧНИХ ВАЗОДИЛЯТАТОР1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНЮТЬ

14.01.11 — кардтлопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацм на здобуття наукового ступени доктора меднчних наук

Кшв — 1996

Робота виконана при Тернопшьському медичному ¡нсти-тут)'.

Haysoßi консультант: член,-кор. HAH i АМН Украши, заслужений д1яч науки i техники, директор Украшського НД1 кардюлоги ¡м. М. Д. Стражеско, доктор мед. наук, професор В. О. Бобров;

зав. кафедрою кардюлоги ФВЛ Терношльського меднч-ного институту, доктор мед. наук, професор Рудик Б. I.

Офщшш опоненти: академш АМН Украши, член-кор. АМН Pocii, заслужений д!яч науки Украши, лауреат Державно! премп Украши доктор мед. наук, професор

0. В. Коркушко.

Заслужений д!яч науки, доктор мед. наук, професор

1. I. Сахаочук.

Заслужений лшар Украши, доктор мед. наук, професор Ю. В. Яновський.

Пров1дна установа — Дширопетровська меднчна академ1я.

Захист дисертацп В1дбудеться*. . у...... 1995 р.

о ./гт . . год, на заа'данн! спещал1зовано1 вченo'i Ради Д Oil.22.при Украшському НД1 кардюлоги ¡м. М. Д. Стражеско. Адреса: 252151 м. Кшв, вул. Народного ополчения, 5.

3 днсерташею можна ознайомитися в б1блютещ' УкраТн-ського НД1 кардюлоги.

Автореферат роз1сланий «4?. » —. 1996 року.

Вчений секретар спец1ал1зовано'1 Ради, доктор мед. наук O^/^S-n МАЛИНОВСЬКА I. Е.

ЛЯТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМ!!.

Проблема xpoui'iHoi cepufBo'i недостатност! (ХСН) займам особливе шсдя а супаскш кардиологи. Це поз'язино г, зеликою поширетстю захзормвання, рлнньою втратою працездатноота, високою швалЦизак'Его i смертшгтго в еконо,\пчно розвипу-гих Kpainax. Так, а США зидьтсть госттал!зацш хворих на ХСН в 1988 роц! досягла 343000 випадшз, а смертшсть зб1льшилась з 51000 в 1955 poui до 274000 в 1988 paui - щонайменшв в п'ять раз1в (Schocken. D.D. et al., 1992). Неухильне зростаяня к!льксст1 хзорих на ХСН i каростаючий вщсоток в статкстищ CMepTHocTi населения Украши визначак актуальамть проблем« обгруятування адекватно! repanii ХСН.

У 80-ri роки в рамках уявлень про молекулярш мехашзми неспепвф1чно1 реакцп оргашзму на екстремальш фактори сфор-муэалясь концепц1Я, в^даовадно до mco'i пдоилення перекесного окисления Л1П1ДШ (ПОЛ) веде до вцщоз1дно1 реакцп гйроф1ль-

. Hoi " i ' иярофсбпог ланки анткоксидантдо! еистгми (АОС) орга-

■ - ^

тзму.-' Остлння розглядзеться як система, яка приймае безкосе-рецям" уп.чстъ в «олякуляркях механизмах рнзистеитносп организму з npcijeel голяктку' аахзормвання. Пдрояереккс:! руйау-ють" мямбрани «.TiT'iir i стз»ть причиною тяжкого иощкоджеа-нл, поругпусгьс? ^упкпп-эвапня систем, як1 регулюгогь м'язевх скорочяння. Детальному визчешпо ПОЛ при XCII яркссячен! робота' P.I, Сяй'':"~Д!,!ора i cnisasT. (1986, 19S0). Для г.олеред-»{г>чкя патояоптеих iMh: ПОЛ у хворих ХСН яропокуютъся аятиоксидант siraMis В i ядяптогеия.

Одаак. хотя сЬоблек.л ХСН с, безсушйано, нидгзкчойио актуальною i визчеякю и присвячсна значна кичькмть наукових досл1д:кеяь, багаго питакь патогенезу, даагясстякя i дйсувания ХСН залишаються В1дкритями. Так, в осташй роки стадо в1до-

мо, що надп, як! покладались на застосуваиня . новнх груп лжарських sacoöiis, таки£- як перлферичш вазодилятатори, не-глшозндш шотропщ препарата, виправдали себе тшьки частко-во, тому що в свт спостер1гаеться парадоксальне збхльшення KLibKOOTi х вор их на ХСН (Prophy J.M. 1993).

Один in ШЛЯХ1Е подолання сказано!' проблеми - це впвчення комбшованого застосуваиня препаратов, яга при монотерапи ХСН мйють певний клхщчний ефект. Найкращий cnociö такого поед-накня - тдсилення позитивного ефекту одного препарату iura и ы з одночасним посла&ленням поб1чних дш i негативних EiuHBiB на деякх ланки патогенезу, ягасгь жпгтя,- його трива-

Незирнпенкм залкшаеться пптання одночасного' призкачення iHi'ioiTopiB анпогензинлеретворюючого ферменту (АПФ) з блока-торами альфа 1- адренорецептор1в, Б такому випадку можуть бути враховаш TaKi важлив! теоретичш передумови поеднаного

застосуваиня капотену з празозином, препарат!в з виражеыим " *

гемодинаипчним i клшхчниы ефектом, "Ki базуються на анал1з! паралелей уже дослхджено! фармаколопчио!' дп i-.огкного з вка-запих препарат1в. Так, ряд авторов вказуе на сечогшну, бради-кардитичну i антиаритм1чну дгю капотену (Мареев В.Ю. i cni-büet., 1992, Казей Д.В., 1988), в той же час празозпн дещо прискорюе частоту серцевих * скорочень i пом1рно згтрнмуе в оргашзм! рхдину (Йжашп: Н.М., 1989).'"Капотен характеризуеть-ся, як правило, високою клхшчною ефективнхстю у хворнх на ХСН при шдвищенш виххдшй активвост1 реншу плазми кров!, а у хворих з низьким показником активное« решну препарат викликае позитивш гемодинамхчш змши лише у половин! ви-naflKiß (Рона Д., 1990), Необхадно вздштити, що фармаколопч-на д1я празозину не зал ежить вгд активн octi РААС (Бледнова

АЛО., 1993). В nponeci лйсування' празозином спостерггаеться рання i шзяя толерзнтшсть до препарату, а капотен не мае тако! особлиаосп. KpiM того, в процесс лшування хворих на ХСН спостер1гаеться тдеилення лжувально! ефектипнссп капо-тену. Щодо гемодннатчних змш у хворих ХСН. то icuve думка (Агапова" G.H. i. сшвавт., 1991), гцо празозкн знижуе удар-кий об'ем, але мае зиачну периферичну вазодилятуючу д!ю; на гсротивагу йому, капотея шдсилюе шотропяу функщю л1вого шгуночка (ЛШ). Празозин знижуе перфузшний тиск в дисталь-яш д1лянш стенотчно ззужено! коронарной артери у хворях га. IXC i може тдстгати клш1ЧН1 прояви ¡шеми миокарда .Морозова Т.е., 1990). Д'ш капотеиу характеризуемся покра-цеяням коронарного KpoBooSiry i препарат широко використо-зуеться в яшузяшп пкмтяшфаркгного кардюсклерозу (ПК) а петою покращевня якост1 життя i внживзння хворих (Fonarom З.С., 1992). J ,

Одним is протипохаэтв для зпстосування InriGiTopis АПФ е Иргсоза недостаттиеть, тому що преяарати nie'i rpj'nn. noriprcy-оть 'пиряозий :cpcsoo6ir. А празозии широко вюсористовусться I практид! лжуазяия" г1ггертошчно1 хвороби (ГХ) i ХСН, кади : поругпеияя нкркопого Kposoa6iry, як saci5, якай, яокргицуе эункцйо кярок (Бенберик В.В., 1983).

Кремшйоргашчш сполуки широко застосозуютьсл в терапев-ичн1Й i xipypri'inifi практнц! протягом багатьох рошв. Креза-,ия, як кремшйоргашчна сподука, був синтезований в Дер-«авному НД1 xiMil i технологи елементооргашчаих сяалук / ос1я/. Препарат мае широкий спектр б ¡.алогично! ди пра дуже iwwuft токсичности КремнШоргатчш сна луки виконують роль птплиптора при багатьох бшлопчних процесах, активно при-мтоть участь в белковому, жировому, вуглеводаому обмшах,

здатт специф1ЧНо стЖЗшзувати клтшш мембрани, грають сут-теву роль в процесах окйслення (Каплан Е.Я., 1980). В наукс-вш .iiTe¡>;iTvpi вадсутш дат, в яких би вивчався вшшв креза-цику на окисно-В1Дноеш яроцеси i гемодивамйсу у хворих на ХСН.

Враховуючи факт pi3K0i активацп ПОЛ у хворих з тяжкою резистентною ХСН, необхадний пошук новях препаратов специфично! антиоксидантно! дН. В експериментальних роботах вста-новлено, хцо следифочний аитиуксидант емоксишн пригшчус лрсугукшю* мембранами клгтин активных форм кисню, arpera-цио тромбоцитов, покращуе м!кроциркуляц1ю (Шведова A.A.. 19В6). Вллив емоксипшу на серцево-судинну систему при íh фаркт! ипокл'рда п р о а н я л i з о в а н и й в багатьох кл1тчних po6or.ii (Голиков А.П. i сшвавт., 1990).

Таким чином, дослгдженнн глглпву капотгну, комб1нованог< з празозином, препаратами антиокспдг.нгно! i адаптогенно! Äi

на став, окисно-вщновних ггроцеав i гемодинамику po3imipiífi «

не тшьки шзнання патогенезу ХСН, але й дасть Mosujiiiéicfi бшьш глибокого наукового i теоретичного обгрунтування вико ристання вказаних- нових методов лхкування у хворих на ХСН Мет010„р0багц було вивчити в комплекс! стая центрально

i периферично! гемодинамики, локазншав окисно-вщновних про *

цеив у хворих на ХСН в ззл'сжност вщ функционального клае та основно! причгйш захворховання, розробити методп лжувая ня i профилактики метаболгчних i гемодинаьпчних порушен! проанал!зувати динаыжу клшгчного стану декомпенсованих хвс рих i можлнвий прогноз захворювання п1д впливом запропонс ваних нових методов лнсуванвя.

Реадазашя здшснена_ шляхом_розв'язання наегупних завдай 1. Вивчвти стан ПОЛ у хворих на ХСН в залежноси bí

функционального класу та оскоено! причини захворювання.

2. Провести клшхчну'апробащю полярограф1чного методу диагностики приховлного кабрякового синдрому на нижшх кш-щвках хворих ¡з застшною недостатшстю кровоо61гу.

3. Вивчення рашпх критерии д1агностики ХСЯ I раншх критерНв несприятливого для життя прогресування ХСН за допомогою методов полярографи, юпренсу за водяем, вм!сту клгпшно? 1 "позаклттно? р1дшш, показник:в окисно-элдновних процеов.

4. Проангигаувати гемодинамгчт та антиоксидантн! ефекти даларгшу у хворих иа ХСН в залежностх В1Д важкос-п прот;-каиня та етмлопчно! причини захворювання.

4. Еивчити особлипосп впливу капотеку, празозину 1 ис ком-бшазп иа гемодинамхку 1 окисно-в1днозш процеси у хворих на ХСН, в!ддалеи1 результати лшувания.

5. Провести клпичну апробащго ^IeтoдJ „йкування хворих

на ХСН адаптогевом крплацином, вппуитн . можл;131 аар^анти

■ -. -

ко.чб'шпци креззцшгу з капотеном, дослвднти 1х вплнв на. ви-живлнпя "хворих.

5. о'ясуватн змши оШ1'Л!о-в1Дновпих процеЫв, гемодинамики I в\ддалмп рязультати лжування хворнх на ХСН препаратом штноксидантшн да тлпу емоксипшу.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТЯ Встановлено, що по м1р1 прогресування ХСН спостерггавться 1ктива«1я ПОЛ незалежно В1д основно! причина захворювання. 1а початкових стад1ЯХ ХСН вона дегцо компенсуеться еодси-енням АОЗ, на гизмх стад1ях недостатност! кровооб!гу харак-ерне виснаження активное« АОЗ.

Обгрунтовано застосування методу полярографи', кл!ренсу за однем, визначения вшсту клтшнох I позаклпинно! радини,

в

показана можлившть" раннього виявлення ХСН 1 критерив не-еприятливого для життяай прогресування.

Б результат! анал1зу полярограф^чних та шших шструмен-тальних дослвджень виявлено, що у хворих на ХСН порушення мжроциркулящ! 1 тканинао! дифузи кисню задежить не талыш функционального класу ХСН, а й В1Д етхологи захворюван-

ня.

Отримат дан! вказують на передумовн можливого комбшо-ваясго застосування капотену 1 празознну у хворих на ХСН,

т

оскшьки капотен актившше знижуе'тиск в легеневш артерц, а празозин - кшцевий д1астол1чний тиск (КДТ) в порожниш ЛШ. Крхм того, у по;пвнянн1 з праз'озином капотен проявляе анти-оксцдантну дно. Дощльно вважати патогенетично обгрунтованим застосування капотену одночасно з празозином у хворих на ХСН т!льки в тому випадку, коли монотератя одш<м ¡з вказаних препаратов не дае бажаного клйпчного ефекту.

Встгновлено, що емоксипш, даларгш, крезацнн мають нор-малхзуючу Д1Ю ва окисно-ввдновщ продеси у хворих на ХСН, локращують локазники гемодинамики 1 можуть бути використа-т в с клади комплексно! терапи.

ТЕОРЕТИЧНА ЦШШСТЬ РОБОТИ.

Вперше комплексно вивчено стан окисно-вщновних проце-С1В, периферично! 1 центрально! гемодинамжи у хворих на ХСН в зален:ност1 вад основно! причини та функционального класу захворювання, проанал!зовано вплив емоксшину, даларгшу, крезацину, капотену в поеднанщ з празозином на вшьноради кальне окислення лпвдв, пдратзц}ю тканин, гемодинамику.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ.

Б процесс обстеження хворих виявлено, що у хворих ; герм1нальною стад!ею ХСН р1зко зростае КДТ в порожнин

лшого шлуночка. На кривш реогра'.ш Taici змши проявляются збьльшенням амплпуди доастолхчно1 хвилх, висота якох досягас ' висоти систол1чно'1 хвшп або незначно перевкщук Тх. Шд час реестрацхх полярограми хворих, на ХСН з несприятливим прогнозом спостер1гаеться pisKe зниження показника виххдного рхзня кисню в м'язах передплхччя до 5-10 мм рт.ст., крива полярограми практично не змхнюеться при гшоксичнхй npo6i. Tani змши ' свщчать про повну втрату рег^ляци обмшу кисню в .тканинах.

Лхкування таких' хворих в клшхщ периферичннми вазоди-лятаторами, серцевими глшозидами, сечогшними препаратами було неефективним. 3 метою покращення клшхчного стану хворих, Необхвдно в склад комплексно! Tepani'i включати препарати щлеспрямовано! адаптогеннох i ангиоксядянтно1 дц.

Виявлет нами гемодинамхчнх та антиоксидантхп ефекти ка-потену з празозином, даларгшу, емоксишну, крезацину показа-_ли ёфектнвнхсть кожнох л застосованих схем препарат1в у хво-ргпс- на- ХСН. Разом з тим особливосп ди кожнох з методик лжування дозволяють" .робити диферешдйований шдххд до при-значенох терапц удалого контингенту хворих.

Недоциьним е використання празозину .одночасно з капоте-ном у хворих на ХСН, основиа причина якох е шсля1нфарктка аневризма (ПА) ЛШ або IXC, яка ускладнена Ш-1У ф.к. недо-статностх кровообхгу. Вказане комбхнуваиня двох препарате у бхльщост! хворих на IXC виклнкае суб'ективне попршення стану (серцебиття, бол! в cepui стенокардитичйого характеру), погхршуються показники гемодинамики, як ударний хндекс (У1), активуеться ПОЛ. Не дивлячись на деяке знгокення кхнцевого дхастолхчного об"ему (КДО), кхнцевого сисптчного об"ему (КСО) i КДТ в порожншп ЛШ, фракция викиду (ФВ) ЛШ залипшлась

без змш. Активащя ДОЛ у таких хворих, в1рог!дно, несприят-ливо впливае на хнотрорну функцио мшкарда 1 коронарний кровооби\

Норма лхзуючий вплив на ВРОЛ емокситну в доз1 1 мг на кг ваги Т1ла, даларгшу в доз! 2 мг на добу, крезацину в добовш доз! 300 мг обгрунтовуе дощльтсть застосування препарату в омб з високим р1Бнсм первинних 1 вторинних продуктов ПОЛ, виснаженим АОЗ оргашзму. Найб1льш виражекий ефект емокситну визнячаеться у хлорих з 1-Л ф.к. ХСН, даларгшу 1 крезацину -у хворих з Щ-ГУ ф.к. ХСН.

л

У випадку виникнення рефрактериоси до мои стер лги! капо-теном, серцевих глшозид1в, сечоч-пших препарайв дощльно ви-користовуватн комбшацхю капотену 1 празозину йо запропоно-ванш нами методиц!.

В результат! проведених досл!джснь показана межливхсть практичного застосування пептидного препарату даларгшу- у хворах у а недостатшсть кровоо51гу, протыкания якох ускладнене серцевою астмою.

Науково-практичне обгрунтуванйя розрбилених . нових принци-шв терапи в умоцах стащонарного 1 амбулаторного лжуеання покращить якхсть 1 тривалхстъ життя хворих на ХСК.

ПОЛОЖЕНИЯ, ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. В патогенез! ХСН пеВну роль в1д1грлють змхви ПОЛ,

о

оскмьки при про?ресуваши ХСН констатовано штенсифшащю гщроперекисного окисления. На рантх етапах розвитку хворо-би вова в певнШ ьщл компенсуеться падвищенням активносп антиоксидантних ферментов, але на шзн1х стадиях хвороби спос-' тер!гасться висваження АОЗ организму.

2. Метода полярографп, кл!ренсу за воднем, вмк:ту Кл№НИ-но! 1 позакл1тинно1 р!дини е чутлирими та хнформативними у

хворих на ХСН, оск1льки дозволяють виявити panHi критерН диагностики прнхованого' избрякового синдрому.

3. Комбшовапе ластосуплпня капогену з празозином сприяв покращеиню клппчного стану хворих з рефрактерною застш-ною ХСН, за' аиключенням групп хворих, у яких д1агностована ПА ЛШ або IXC, яка ускладнена Ш-1У ф.к. ХСН. *

4. Шд впливом антиоксидаиту емоксишну i синтетичного

г ... *

аналогу опюТднкх пептид1в даларгшу спостер1гаеться покращея-ня стану гемодинашки i ПОЛ у хворих на ХСН. Найбгльш виражений ефект er.ioKciiniHy визначаеться у хворих, ЯК1 мають I-II ф.к. - захворювання. , -

5.. 3 врахуванням вшшву па клтшшй стан хворого, окис-iio-ejдиовн] процеси i гемодинамику доцглыашим СЛ1Д вважати застосування капотену i празозину тальки в тому випадку, коли монотерая1я-одним ¡з вказаних препарапв не дае бажаного ефек-

ту. . ; . ' ■ '

" • - РЕАЛ13АЦШ РЕЗУЛЬТАТШ Д0СЛ1ДЖЕННЯ, ВПРОВЛДЖЕШГЯ РОЗРОБОК.

За 5татер1алами дисертлцп огтублжовано 23 друкованих ро-бгг. 5 журнальпих статей, а тезах доповадей - 19, 1- в медич-рлй газету 2 - мотодичних рекомендавдй, 1 - вибрат лекци з клрдшлоги. ГПдготовлепий шформацй"ший лист, одержано 2 акти впровадження рацюиалиаторсы:их пропозищй.

Викладен! в po6oTi принципи л^куваиня хворих. на ХСН за- ■ :тосовуготься в пряктиц! роботи кардаолопчних та загальноте->апевтичних в!дд1Лень ЦРЛ, ипських та обласних лшарень Тер-юпшьсько! область

Положения дисертацц використовуються в учбовому процем а кафедрах кардиолога ФВЛ, терапи ФВЛ, фавультетсько! та оеттально» tepanii при вивчент питань даагаостгикн, критерии

прогнозу, лшування хворих на ХСН.

■8

АПР0БАЦ1Я дисертад!1 вадбулася 9 червня 1995 року на cnijjAHOMy засйданш кафедр наркологи ФВЛ, факульгетсько! Tepaniï, госштально! Tepaniï, пропедевтичнод Tepaniï, патологично ï ф;з!ологи, Tepaniï ФВЛ Тернопдльського медичного шститу-

Матер1али дисертацл ДОН0В1ДАЛИСЯ: на наукових конференциях Тернoui льського медичного институту 1991, 1992, 1993, 1994 рр, ¡¿ернотльських обласних наукових конференциях -

19S9-1994 рр, 1У з'1зд1 кардшлогхв Украши, XII з'1'зд1 терапев-

«

TiB Украши, республ1Кансьшй науково-практичнш конференци

С

по реаЗшпагц! хворих старшого BiKy, кардюлопчцих читаннях присвячених пак'ям М.Д. Стражеско в Украшському НД1 кардиолога ( м. Kiiïb), II Панслав'янському м!жнародному KOHrpeci п кард1ологи (Кардюстим - 95).

ДЕКЛАРАЦШ ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА У РОЗРЪВКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТШ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Автором роботи особисто: > «

1) обстежено клиично 312 хворих на ХСН. за допомогою 1нструментальних методов: полярографп - 160 хворих, реографц 290 хворих, ехокарддографн- 312 хворих;

2) особисто вивчений стая годратаци тканин у 120 хворих на ХСН за допошогою приладу ВВГО-01; дослщжений стан периферично! гемодинамики у 69 хворих на ХСН за допомогою методу- кл1ренс за воднем;

3) Briepme впроваджено в практику полярограф1Чний cnociô

s

д1агностики приховавого набрякового синдрому;

4) впроваджено в клш1чну практику лшувальт метоДи ком-бшованого застосування капотену одночасно з празозином, вив-чена лшувгшьна ефектившсть таких, антиоксиданйв з гемодина-

шчннм ефектом, як крезацин, даларгш, емоксипш у хворих на ХСН;

5) виявлен! полярогряф^чним методом та проанаЛ1зоваш рант

' я

крятери несприятливого для мсиття прогресуваиня ХСН.

ОБСЯГ I СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦН

Об'ем 1 структура дисертацп: дисертацшна робота написана на укра!нсысш мов1, на 332 сторшках (без б!блшграф1чного вказ1вника). Складаетьея з 17 розди:1в, вступу, обговорення, резюме, внсксшиз £ практичная рекомендаций, вказшнцка л!те-расурн. В списку лкгратурп зказдио 437 джерел в;тчизияннл х з.1ру5;:-::шх азторЬ. Дасгрташя ¡люстрозана 3 мдзюнками 1 5С

ЗМ1СТ РОБОТИ I. МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ ' ДОСЛТДКЕНКЯ

Дяяп гс-бята грудтугться на результатах спссгере:кения за 312 хяош'ми ча ХСН, г.к; .-¡находились нл ст.чц;с:-:лрпому лшу-чанти "5 'сардхолспчшй члж;ш Терноп;льско1 обласко! клшггио! Д!кярк1. Кмтролмп скдчдллясь з 30 практично здорози:*

"хАЧ, рояпод!Д ггниг. 1;::см ; стггг:а буи тлкпи содом, як 1 •-ергд хворих на ХСН.

Д1агназ ХСН вст-лю^.т'оеллп зз есцсгД скарг, саамке.;?, оС'ек-ивного о6стем:ення хпорого, загального анализу крсЕ1, ангипзу еч1, б)ох1Г'1Ч)'ого аналиу кровь 3 ¡нструментальних метод1в ви-ористовували 5ЖГ, рчштенодотне дослщження оргл;пз грудей кл1тки, ЕхоКГ, у.тьтраззукове дослздження печшки та ни-эк, велоергометрГга з метою виявлення толерантности до фхзич-эго навантаження.

При визкаченн1 стади ХСН притримувались шшичних кри-рив, як! були запропоноват М.Д. Стражеском, В.Х. Васыден-

ком. За альтернативною класифжашею, яка запропйнована Нью-Йорксысою асоц].1Ш(:ю кардюлопв (1956, КТУНА) , визначали функцхональ'ний клас. В основу щсл класифшаци, якою широко корнстуються за кордоном 1 в кардхоххрурпчних клшжах, покладено принцип перенесения ф1знчних навантажень з враху-ванням деякпх шструментальних показник1в гемодинамшп. Згхд-нс Ц1К1 класиф1кацп розрхзняють чотири функцюнальних кла-си:

I ФК - компенеована ХСН. Хвор! з р1зними захворювання-

►

ми серця без обиеження ф1зично1 активность Визначити I ФК можна тхльки з допомогою дозованих фхзичних навантажень, використовуючи в!дповвдну д1агностичну апаратуру.

II ФК - частково декомпексована ХСН. В сташ спокою хво-рий почувае себе добре. При звичайних фхзичних навантажен-нях з-'являються клпичт озняхи серцевох недостатноси.

III ФК - частково неповоротна ХСН. Значне обмеження фхзичн01* активность Мхшмальш фхзичш навантаження ьикли-кають швидку втому, серцебиття, задишку, стенокардпо.

IV ФК - повтстю неповоротна ХСН. Виражеш симптоми ХСН в стат спокою. Хворий не переносить ф!зпчних навантажень без дискомфорту. Будь-яке ф1зичне навантаження викли-кае задишку, серцебиття, 1ше,лпчш боль

Функцюнальний^ стан мюкарда 1 деяН показники внутрпцнь-осерцево! та центрально! гемоднналпки вивчали за методом ЕхоКГ.

ЕхоК1^ в М-режиш проводили за-методикою, описаною В.В. Зарецким 1 сшвавтор (1979). е

Визначали та;« параметри: АН /см/, л1ве передсердя (ЛП) / см/, Бб /см/, Ш /см/, КДО /смЗ/, КСО /смЗ/, /сек-1 /,

фракц1я викиду (ФВ) /%/, правий шлуночок (ПШ) /см/. Ос-

hoshí параметр:! центрально! гемод?1нам1ки зизначали за методом тгграполярпс! трачсторачальяо! ¿миеданско! рпоплетлзмог-рафи.

При розрахунхпх iiok.-Píhhkíd центрально! 1\?моди:<а!:жн корпстовувалп г:с?од:к:у, ¿апропснояаяу Пушкаре« 10.Т. ai cni-Еавт. (1077). СцЬпошлп t.iiíí почазшшп центрально; гмюдзша-•■ííkxí: ударннп oó"s:í (УО) /мл/, У1 /мл/м2/, хьилншшп об"«! *posoa5iry (ХОК) /л/. CI /л.хв/м2/, загадький пгрифнричккй этр (ЗПО) /дцн.с.см-5/, пптом-.ш пернферичизш onip (ППО) / l¡ih.c.c:i-5/. Як гтск-Пникл касэсно! ядатяос?1 кюкарда кдгкорис-:спувплн об^емну шгпдгЛсть внк:;ду (СШВ) /г ¡л/c/ i л1п1:1ку ячидкдсть руху '.еров! (Д1ПРХ) /".и/с/. Оздцсзалп -такол; uoiyx-псть ЛШ (ПЛШ) /Вг/ i зитрату епзрга (32) /Вт/'д/ на npoTi-:г.ння 'tpoBi по суд::пах. КДТ ЛИГ дизиачали за формулою: СДТ ЛШ ** 13,4-В— + 5.5 /мм рт.ст./, де 3 - амплитуда дакозно! хвилЗ рсограг»тк; Л - амял;т-/да снстол1чно1 xb:i.ií реог-ггли. ' С-,»ст1Л1Ч-'.нГ: т'гск у лег-пк-,шт<>ри /С7ЛА/ резрахеэу-алк крс;:;як.чя?.! as тн'-.с.к!'. триа.-.^лч ла>Лоду ро-

гл-лЗдря;-:;» к л. 190? í ,;•> отр:*:.:::;;ого рззульта?; доддг ада ¿au-апня ЧСС-107,5 /мм рт.ст./

Напругу ".::с:по с т'дянкиах зцгпрюздла кодкрогра-^он L?-е. На ocnopi янил'ту ^аг.ггечиерлглц::-: ¡ц;;:<':.щ;1.-пв цо.г/.р kí .пнкоркстоаувлли pisni азтори (Еерезозський В.А., 1075), ма ;:5ралн илйбиьщ ¡кформатизнк в!1Х1д:г::л piaeHb пллругп ¡enera' в ткпнг.нах /р02 с их./, зелнчнну i иилодасть падшна р02 ротягом 3 хви.иш ¡шег.йчно! прсбп, латенткий пер!од кнеьич-3Í пробн i тднозлення, величину í швидкють ввднозленяя шруги киенк» в тканинах теля imeui4Hoi пррби.

Одночасно з вивченням показник1в киспевого забезпечення :анин вивчали стан водного обшну з врахуванням сдхввцщо-

шення ceKTopiB загал»но1 i позаклтшно! рщини. Для дослхд-ження використовували гщилад ВВГТ-01 "Вимхрювач в1дношения пдратацп тканин 1мпедансний", виготовлений НВО РЕМА, м. Яьв'в.

На ochobî таких б1оф!зичних особливостей значения iiane-дансу, яке вим1ряне на низькш частот!, е показником обЧму позакдтшно! рщини оргатзму, а на високш 4acTOTi -показником об'ему загально! кхлькосп . ршши. Розрахунки проводили за методикою, запропонованою I.F. Bolot et al. (1975).

Реестрашя клхренсу водню шсля iioro шгаляцП в легет до-зволке дослоити об'емну швидкють локального /«хашлярного/ кровотоку (ОШЛК). Визначення ¡криво! розведення вйдню вико-нуеться зл дстомогою датчика, який складаеться з' платинового i референтного едектрод1в. У cboïx досл^дженнях ми використовували апарат "Анал1затор клхренсхв АК-01". . KpiM того, з метою зменшення Епливу, потенщал1в, як1 утворюють • залишковий струм, був використаний 1мпульсн!щ режим" ре-естраци (Коваль-чук Л.А., Бенедикт В.В., 1984).

Стан ПОЛ оцшювалн за bmîctom в 'плазм1 кров1 д1енових

кон"югат1в (ДК) i .малонового диальдегада (МДА). Визначення

проводили за методикою Placer L. (1968). Стан активностх АОЗ

орган!зму вивчали на ochobî визначення концентрадп глутатао-

на тддовлтого (ГВ), глутат'юка окисленого '(ГО), в^тадушв A i

о

Е, активност! глутаШнпераксщази (ГП), >лутатюкредуктази (ГР), супероксиддисмутази (СОД), перекисутворення (ПУ). Здатшсть * тканин до ПУ оцшювали за методикою Stoks. i Bormandy (1971). KpiM того, в динами» лшування хворих на ХСН визначали концентращю церулоплазмшу (ЦП) б плазмГ KpoBi (Прохорова М. И., 1982).

Вивчали антиоксидантну актившеть лшсарських середнимв за

допоыогого xe;:i.T:o:iiiiecueHUÍI, вико{)истовуючи електроннообчпс-лгавальнпй прпстрш ПР-14М.

В залежност! в1д медикаментозно! Tepanii xsopi буди разделен i на б po^0mí30bahnx'' за bíkom, статтю i важшстю захво-рювааня труп. В nponeci лжузання вшссристовувалн так! методики: - - •

1-а трупа /60 хгсрих/ - каяотен по 37,5-75 мг/добу на о-4 прлйомп; . . - _ »

2-а'трупа /51 хворнй/ - празозин по - 4-20 мг/добу на 4

3-:: трупа . /44 ^зорая/ - капотен а иомбшуаанш з

r.ÍV.г."".';-тл'1^*; г, i ли '.о .ict.-l-i м'ст<)дшс010?

гру.:.". /52 - ¿¿.-.c^in из i мг 2 рам

заутр^иьйч'Л'азевд;

С-л /ТО хзор:сх/ - c:.:o"c;ini:: пз 40 аг i рас иа дсэу

шаусрйиааим'язеьо; -

- 0-а. i :.'упа /;-."> xKcpit::/ - крелмцтт,. по 200 íir/деоу ¡iü 3

О" ■ "

- -■ -* i-1- лс; i л i^i-'J'í v j' г:.: i::;: ал i лi :.í ici-í'-c-.i дид^'лсо!:^

аржмсчалп сьрц2й1 гакссзкдк í csnoriaai препарата: s залеа-гДд ег:олог!7яо{ пр:г-:нтш, зпду гсорушакия ритму i яаяь-socxi наорякозого синдрому.

При пеступдекщ в :слйш;у soím хворим на ХСН проводи-ысь базисна терашя, яка Еялючала штратп пролоиговано! дii, i основному MÍ7pocop6ÍT або ¡зодини в доз1, яка не перевшцу-12ла 40 мг на добу.

До курсового -прнзяатеяяя препарату проводили гострпй ме-икаментозний тест, який оцшювали за змшою показшш1в ге-одинамшн i ПОЛ. Пробна доза капотеиу складала 6,25-12,5 г препарату пщ язик. Показники гемодияамши визначали до,

через 30*1 60 хв шсля прийому медикаменту. • Перорально ' початкова доза празозину9 була 1 мг, враховуючи - особливыггь ди препарату - "ефект першо! доза". Шсля проба дозу празо-зину поступово' збмыпували до зыеншенвя задатки лад' контролем АТ.

Комбшували капотен з празозином, як »правило, тхлькй у хворих, у яких не вдапчалось клшхчного' ефекту при моноте-рапН капотеном в добовШ дозх школи до 150 мг або наступало

пойршення стану при л1куванн1 меншнми дозами препарату. В *

такому випадку дозу капотену зменшували до 37,5 мг на добу \ призначали празозин в доз! 1 мг на добу з поступовим збГль-шеиням добово5 дози препарату'кожних 3 дш до 10-20 мг на

г *

добу шд контролем АТ 1 об'сктивного стану хворого. Гострий капотен-празозиновий медикаментозний тест виконували за методикою: на фон1 постшного прийому капотену 37,5 мг на добу хворому на ХСН призйачали пвд язик 1 мг празозину. Показ-ники г£модннам1ки визначали до, через 30, 60 хвилин 1 2 години теля прийому . празозину.

г •

Даларгш у хворих на ХСН, яка ускладнена серцевою астмою, з метою покращеыня показншйв гемодинамхки 1 об'ектив-ного стану хворого вводили внутрхшньовевно крапельно зх швид-

кхстю 40-45 ккг/г.г в годину протягом 3-4 годин. За основу

I

була взята методика, яка вказана в роботах Шлозншйзва Б.М. - * О

(1989) . Показники гемодинамхки визначали до, на фот введения препарату через 5, 30, 60 хвилин 1 через 10, 30 хвилин шсля введения.

Антиоксиданти застосовували на фою бвзисног терапл капотеном протягом 2-3. тижнхв ■ I доза капотену у випадку призна-чення емоксипшу, даларггау або крезацину не корегуваларь протягом всього стационарного курсу' лжуванвя.

Одержан! цифроз! дат оброблялись статистично за методом вар!ац1Йно1 статистики за допомогозо комп'ютера.

II. КЛ1НГША ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ

о

1з 312 обстежених чоловЫв було 226 /72%/, жшок - 86 /28%/. Bix паоденмв коливався вад 30 До 75 pokîb i больше. Розподол хворих. у, в!кових групах мав такий вигляд: до 45 poKÎ3 г 45 обстежених /14,3%/, вщ 46 до 59 poKiB - 188 /60,7%/,. вщ 60 до 75 - 74 /23,6%/, шслй 76 - 5 '/1,6%/. 3 наведених<-даних "видно; що найчаспше ХСН зустр!чалась у хворих вхком до 45 poKiB i В1Д 46 до 59 ротв, тобто у пра-цездатному siru. KpiM того, анал1з показав, що з обстежених хворих 124./39%/ були пращоючими. Перша група швалхднос-•ri була у 3 /1%/ хворих, друга - у S0 /28,7%/, третя - у 4 /1,3%/. ...

Давшсть захзорюзання становила. шд декиысох м!сяцгз до 20 рошз. При зизчент- даваоси хвороба було встановлено, що 5^. 74 /23,7%/ хворих воиа була (до року,, sis, 1 до 3 pci:in -Y -71 '/$2,7%/к В1Д 3 д» 10. poKis - у 92 /30,3%/, в!д 11 роки га 6un»iîio - .у 71 /'22,7%/ хворих. Як зиплизаз з яаведенпх 5гнйх, хвсрг май:ке pissompuo розподиились за аигцевказака--.4и группми, що свхдчнгь не тхльхн про ycnixiî в Tepaniï захво-эюзакия, але й про хрошчний nepeôir i зисокнй процент впер-пе виявлено! ХСН s загальшй rpyni хворих.

ХСН I стада за класифшацхею М.Д. Сгражеска, В.Х. Вдси-тенка Д|агностоаана у 68 /21,7%/, ИА - у 183 /58,3%/, НБ -г 46 /14,7%/, III стади - у 15 /5,3%/ хворих. Аналмуючи сритерц диагностики' функщоиальних клас!з за Ныо-Йоркською iconiauie» кардголопв, I функгЦональний клас ми виявили у >7 /21,3%/ хаорих на ХСН, II - у 122 /38,9%/, III - у 79 25,2%/ i 1У - у 44 /14,0%/ хворих. Таким чином, найбхлыпа

KüibKicTb хворих на ХСН виявляеться з IIA стадГею i П фун-кшоыальним класом, що важливо в плат можливостей медика-ммр-озно! терапц. Вщносно значна кглыисть хворих з ГУ .фун-кщоналышм класом вказуе, на необхшнсть пошуку нових ме-to,ííb лжування з метою зменшення ступени вираженоси ХСН, попереджуючи дорогу трансплантавдю серця. KpiM того, nopie-нюючи розподш хворих за стадиями i функшональнимц класа-ми е1дпов1дно двох класифжацш, необхдао вадмиитн, що у хворих з JI А-Ш стад1ями ХСН за класифжащею М.Д. Стра-жеска, В.Х. Вайшенка об'ективний стан без урахування даних ¿нструменгального сбстеження не завжди вхдображае глибину порушень гемодинлмжи. ,

При вивченш основних клЬпчних симптом1в у хворих на ХСН було виявлено T2KÍ: задишку, периферичш набряки, Б1Д-чуття валжост; в правому nwpe6ip'i, серпебкття, бол! в далянщ серця, головокружшия, порушекня сну, загальну слабость, п!двищ(?яу niT.IKEiCTb, асцит.

Серед найчасэтшпх симптоы1в ХСН ,cj¡¡д вадмиити задишку б crani спокою i при ф^зичному навантаженнь Задишка спос-TepirwiüCb у 216 /68,8%/ хворих. На другому мкш були кар-Д1алг1х, на як i скаржились 205 /65,3%/ хворих. Вони частипе супроводжувались 'вхдчуттям серцебиття - у 107 /34,1%/ павд-ghtíb. На перифедичш набряки вказувсли 97 /30,9%/ обстеже-них, в)дчуття важности в правому тдребхр'! - 142 /45,2%/ порушення сну - 89 /27,3%/, загальну слабшсть - 102 /32,7% головокружшия - 48 /15,1%/, шдвищену штлшисть - 21 /6,6%; , асцит - 7 /2,2%/.

ЕКГ-обстеженвя при встуш в стацюнар проводилось yciM 31! патентам. Анализ ЕКГ дозволив у 176 /56,1%/ з них виявит] ознаки гшертрофи ЛШ. ЕКГ-ознаки гшертрофи ПШ встановил]

- ' . 21 у 64 /20,4% / хворих. Ппертроф1я ЛШ поедыувалась з його систолляим перевантаженням у 92 /29,3%/ ocí6. Ознаки rinep-трофй L переванта жения ЛП виявлен! у ЗТ /11,8% / з обстеже-них. KpiM топ», ЕКГ-даш порушень стровщносп за типом пов-ио1 блокади жж>1тжки пучка Пса виявлено у 26 /8,3%/ oci6, повно! блокади право! Н1жки пучка Пса - у 43 /13 J%¡, бло-кади передяьо-верхяъо! плки л1ао! тжки пучка Пса - у 25 /8% Д Порушення ритму у 89 /28,3% / обстежених хворих проявлялось миготлиеою apHTMieio, 83 /26,4%/ - екстр&систолкю, 24- /7,6%/-. синусового тах1кардоек>. У 64 /20,4%/ хворих на ЕКГ зареестроаапо шхемЬшг змши у вигляда субендокард1ально'1 та,субепЬсард1альяо1 iinexü.

Серед ваших хворях переважали жителГ села /67",2%/ i ({пзично! прац! /73,4% /. Б1яышстъ ia них ochobhoí причини за-хворювання нв зЯали - 255 /82,2%/ обстежених, 20 /б,4%/ вказували на зловживандаг алкоголем, 18- /5,7%/ - ф1зичт де--. ревантаження, 15 /4,8%/ - гост fA ресшраторш захворювання, 10- '/3J2.%/I -роботу: s - отрутохдмшатами.

Проведений нами анал1з осиовних показникгв гемодинамики свщчить, Що у- 14' /4.5%/ найбшьш важких в прогностичному вадношент хворих ФВ ЛШ була менша за 25%, у 41 /13,1%/ . вона поливалась в1ц 26% до 34%, у 49 /15,6%/. в1дпов!дио вхд 35%'"до 44%. У ochobhoí маси хворих - 187" /59,7%/, обстежених ЕхоКГ, ФВ була 45% i б'шьша. Kpiaa того, у 43 /13,7%/ хворих КДО перевищував 300 мл. В данному випадку важли-вий факт високоГ. токсичносп i невиражено! лжувально1 да у таких хворих серцевих гл«озид1в (Мареев В.Ю., 1990). Шдви-щення показника КДО вхд 200 мл до 300 мл спостерй-алось у 83 /26,4%/ обстежених. Н1яьше, шж у половини хворих, КДО був меншим за 200 мл.

ХСН як синдром »Зула зумовлена IXC у 185 /58,9%/ хво-рнх, ГХ - у 103 /32,8%/, ДКМП - у 42 /13,4%/, вадами серця - у 33 /10,5%/', шслямюкардитичний кардиосклероз - у 2G 78,3%/. Стенокард1я доагностована у 109 /34,7%/, ПК - у 92 /29,3%/, ПА ЛШ - у 29 /9,2%/, серцева астма - у 43 /13,7%/, легеневе серце - у 3 /1%/, гтертррф1чна кардюмюпа-Т1Я - у 3 /1%/, симптоматична гемодинам^чна rinepTeH3ia - у 44 /14%/, гшертошчне серце - у 21 /б,7%/, застшна пневмония - у 11 /3,5%j, застШкий бронхи - у 10 /3,2%/ хворих.

При поступлснн! в клйику ва;ккий стан доагиостовашш у

47 /15,6%/ хворих на ХСН, середььо! важкосй - у'108 /34,4%,

задовЪхышй - у 157 /50%/. Тайим чином, як видно з вказа-

них результаив, у кожного другого хворого на момент гостта-

лЭзацп виявлявся тяжкий або середньо! важкост! стан хворого,

що св1дчить, в основному, про неадекватность медикаментозно!

Tepanii на догосттллыюыу eTani. В результат! анал1зу деталей

анамнезу» i медично! документацц виявлено, що до поступления ft

в клетку 210 /67%/ хворих отримували серцев1 глшозиди, 180 /57,7%/ - периферичш вазодилятатори, 48 /15,4%/ - сечогшш препарати, 22 /7,1%/ - антиаритм1чн! препарати. Необхадно В1ДМ1тити, що бшя 63 /25%/ хворих приймали препарати несистематично, частппе при загостренш хвороби, а 48 /15,4%/ ззагал) не отримували шякш repanii. 3 серцевих глжозиД1В найчастцце вживал!и дагоксин /40,1%/, 'з периферичних вазоди-лятатор1в - капотеп /49,3%/ i Hirpara пролонговоно! ди /54,8%/ , з сечогшних препарамв - фуросемад /12Д%/ i гшоиазид / 5,4%/, з антиаритийчних препараив -кордярон /б,8%/. Д1етя та рекомендащй щодо способу жиггя не Дотриыувались 192 / 61,5%/ обстежених.

РЕЗУЛЬТАТ!! 0БСТЕЖЕ1ШЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.

- Зпдпо проведенпх камп дослщжекь встановлепо, що у хворях »а ДКМП з II ф.к. ХСП попршення ¡ногропно! функцы ЛШ супроводжувалось пвдвищенняи периферийного опору судин при нормальному р1Ыа КДТ ЛШ та ПЛШ. Крхм того, в даних хворих' величина У1 не «¡дображае дШсного стану оборотливо! здатноеп ЛШ. Така особлив1сть зумовлюе необххдметь проведения ехо-досл!ДЖеиня серия не тшьки з метою уточнения ' фагнозу, а й: для' ошяни скоротливо! ддатиосп ЛЩ (рис. 1).

Необх1ДЯо 81ДМ1ТИТИ, гцо збхльшення порожнини ЛШ у \во-' рнх йа ДКМП з Ш ф.К. вщбуваеться без динами«! величиви ЛП, -а у хворих з 1У ф.к., навпаки, збхльшення роэмхрхв та : об'ешв ЛШ' супроводжуеться рхзким рояширенням ЛП. Таким . чином, деят политивн! мехатзми комяенслци гемодипамши у хворих з III ф.к. переходить в декомпеаеований стан у хворих • э 1У ф.к., ХСН. ■. )■'?'>

' Остановлено, що у хворих на'-ДКМЙ ступ шъ яажкост! про-тшання", ХСН добре'.й1добра»саЕ КДТ ЛШ, КДО, КСО ЛШ, в у ' хворих на ГХ -передньо-заднхй розшр ЛП.

Зг1дно "проведейих дослхджеяь, величина Ус! у хворих з ПА ЛШ була нлйяижчою пор!вняно з тшими трупами хворих. Тдкх змшн вказують на вйснажеиня компепсаторних мехашамш ш-окарда у випадку формуваняя аневризма.

Необххдко вхдмхтитх* я к хеш змшя в сторону пог!ршеа:ш за-безпеченням киснем пернферичио! м'язево! системи у хворих на ГХ з ГУ ф.к. не тхльки ахдносио хворих на ГХ з МП ф.к. ХСН, але й хворях на ДКМП з 1У ф.к. ХСН. Так, у прочей анализу полярограми у хворих яо ГХ з 1У ф.к. ХСН не заявлено тяко! достов1ряо1 р1зни«1 м1ж виххдпим значениям ро2 1 шжазником Ро2 при хшем1чн!й проб! Те у 81даопному аерхода.

Контроль j|

ЮЗЛЗСЛ&ЯЯГ'ТЯ

РИС. 1. ПОКАЗННКИ ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОГИХ НА ДИЛЯТАЦ1ЙНУ 1САГДЮМЮПАТ1Ю

Тяжа зхшя свхдчеть про повяу втрату регуляхщ обмшу кисню

- * .. ' - • ' • . в тканинах (рис.- 2).

Аналогично! шщрааленосП буян змхви. полярограми у хво-рих з 1У фл. ХСН нл ПК. Алевтрата регуляци дифузи кис-ню в периферичшис тканинах хвориз з ПК у тершаалыпй стада яедоетатаост1 кровоо61гу вщбуваеться ва бшып вмщому р1вт

Ро2 пор1вняно з вказаяою групою хворих на ГХ.

1 °

Залровововаяий нами способ диагностики прнхованого набря-кового схшдрому при ХСН дозволяв свосчасно розпочати лису, вання хворих ва ХСН. Так, . встановлено, що показник Ро2 руки-Ро2 ноги (-20 мм рт.ст.) 1 бшыпе вказуе ва тдвищону пдрагаццо периферичних тканин нижшх канц2вок хворих ва ХСН.

В 1962 рощ А. Тотагэе! ^ а1 вперше описаний застосова-ннй нами метод дослщження гвд^атацй ткашга. Автори зяпро-повованого методу вказувала на несбххдшсть майбутнхх дослвд-жень з метою вакопичення шннхчного материалу.

В результат! проведевих наши дое.-цджень вперше внявлено парадоксальне змевшення Енутрхшнъоклтшно! радинн при од-ночасному збшыаент величина позаклтишо! рхдияи на почат-кових стадаях ХСН у хворих з ДКМП, ГХ, ПК, ПА ЛШ. Вфвлдно, що клотгнна ппогздратазия якимось чином грае •вазя-диву роль у патогенез! ХСН яа ранн!х стадаях формуванпя захворювавня, Вропкания якого сущюводясуеться сорушенням водяо-сольового обману. Виявлево, що зроетаяня загально! пд-ратаий ткаякв у хворих ка ХСН з Ш-ГУ ф.к. зумовлеве, в основному, позакл1тИЕСнов> пдратвдею (табл.1).

Сунуючи результат» доыпджею» локального кровотоку методом кяхренеу за воднем, веобхЗдво вхдтпгга," що вайбЪгып виражене цорушеквя рег1ов*раок> кровотоку вяявярво у хво-

Smíhii покззШ'Шв г!дратацП тканин у хворих на rinepxcHi4Hy хворобу та днлятацишу KapAioMiotiaiin

;

Таблица 1. .

Покааники Функщоналый класи ХСН Дшитацшна кард1ом1.опат1я Ппертонхчна хвороба ' •

Z н, ' Е1ДН.один. Z в; вiдн.один. Zh/Zb, В1ДН.0Д1Ш. • Z H. вiдн.один. 1 В, вiдн.один. Zh/Zb в1дн.один.

1 Ф.К. * ;. * * 218,0+4,1* 145,7+2,8* 1,50+0,02*

II Ф.К. 272,3+7,4 172,6+4,7*. 1,58+0,03* £35,1+9,8* 149,9+1,9* 1;57+0,02*

Ill Ф.К. 163,8+4,8л 118,8+3,4* 1,44+0,02* • 253.0+5,3* 153,0+3,2* 1,59+0,03*

IV Ф.К. 164,0+2,5* ' 112,7+2,3*' 1,46+0,02* 333,4+6,2* 260,0+2,5* 1,20+0 10

Контрольна трупа 20 QCÍ6 280,0+Й,0. 1^5,0+1 ,е 2,0410,02 280,0+2,0. 135,0+1,6 2,04+0,02

ПртЛтка: * - р!вниця Mi» показником. i контрольним гначся;;ли достоверна

. рих зПА ЛШ,: яке, Kpisí того, яе залежало В1Д ступеяя кира- , , асенносп недостатиоси KpoeooGíry. > ; » Г.".

1 Як вщомо, в своему досл1Джекв1 вами проведеш rocTpi ие-днкамеитозт .вроби капотеном, праэозином, даларгшом, капоте. ном у поеднашп' з ' празозином. Необх1дао тдмггити вднсаиве значения отриманй. даиих даларгшово! 'пробе « практично! точки зору, оскгяыси у хворих вя ХСН, яка ускладяеяа серце-вою астмою, даларпн вводчвся вяутршгньовеино врапельио про-тягом 3-4 годин, у результат! чого вдадося компенсувати пору-шення гемодикамжи, покращити суб'ективний та об'ектижквй: став хворих. Крш того, результат досгпдокеаь Гострог капоте-boboi проби, в основному, подтвердили даш, ski отркмащ наии 'при курсовому застосуваиа1 препарату, оскиьки у хворих на - ХСН'- у. терышальнш незвороттй стада • ХСН вяянлено uorip-шення скоротливо! здатностх ЛШ ипд/вшшво» капотяну, не днвлячась на зниження КДТ; ЛШ, СТЛА. Ведучим гемодииа-м1чвим мехашзмок ^да! капотену при проведенш гостро! медя~-. каяентозно! проби « зниження тиску « легеневЩ артерй, щр, в!рог!дко,- i сггрияе значному суб'ективкоку покращенню стану ■ хворих. ' '■'".'.'

•• Празозин в умовах гостро! медикаментозной проби noripuiye i окоротливу функщю ЛШ, покращуе ХОК за; рахунок пришвид-шення ЧСС, майже не впливае на ППО, дё!цо- зн.1жук СТЛА. Ведучим гемодинашчним мехашзмом дп препарату е зниження .КДТЛШ, яке будо найбьтьш виражеаим . яо'ршшно - з шцшми препаратами, skí вивчались нами л монотерапп.. ' -

Каяотен при Ооеднанш з празозинои на 60 ~хвилин1 проби noripnrye скоротливу здатшсть ЛШ, пришй'идшуе ЧСС, збхльщуе ХОК, знижуе КДТ ЛШ, СТЛА, при цьому не впливае иа пе-риферичяий onip судив. Через 120 хвилин теля призначення

скоротлнва здаттсть ЛШ, .ХОК зросталп; зменшувався перифе--ричний onip судин . па фот сприитливо! динамит КДТ ЛШ, СТЛА. KpiM того, пор1вкялышй яналхз показав, що по впливу на скоротлпву здатйсть ЛШ, ргветЕь тиску в порожний ЛШ, летенсвШ артерп капотен у поеднянш з празозином на 120 хвилиш пробн значно перевищував капотен, празозин, даларгш у MOHOTepanii „

В результат дослвджень виявлеяа антиоксидаятна дхя капо-тену у хворих на ХСН яезалежно вщ функционального класу i ocHoBHo'i причйпи захворювання. Празозин у'хаорих з I ф.к. також проявляв антиоксвдантну д1к>, але стимулював кроцеси ПОЛ у хворих з Ш-ГУ ф.к. ХСН. Капотен, в основному, знн-жував прооксвдантний ефект празозину в комбшованШ терапи.

Крезацнн практично a ycix трупах хворях па ХСН неза-лежио В1Д етюлопчво! причини проявляв антпокспдантний ефект. Пор1вйяльний аНал1з результате доыеджень показав, що д!я крезадииу в багатьох. випадках перевищуе антирадикальш ефекти scix imffidc прейарат1в, ям дослхджувались»нами.

MoHoTepania капотевом хворих з 1-Щ ф.к. сприятлпво впдп-вала на показании вкутрtaittbocepueEOi та центрально! гемодинамики. Необххдно вхдмтпи, що не дивлячись на змешпеяня КДО, КСО, рхвня КДТ ЛШ, скоротлива здаттсть ЛШ noripmy-валась у хворих з ГУ ф.к., що, вхрогхдно, зумовлене блокувая-ням симпато-адреналово! системи та решя-ангхотевзин-альдосте-роново! системи, за рахуяок актяваци яких в бЪгьшостх випад-KiB у хворих на ХСН падтрямуеться компенсация. Даяа трупа хЬориХ харакгеризуеться внсокою рефрактерною до лйсування,

ййзьййМ рШнем AT /90 мм рт.ст. i менше/, знатно' зниженям

« 4

С1, високою пдратацхего тканин, яка рефрактерна до даургуич-Нйх врейара*1в.

■ 30 ' . • . • . -., . •• .

'Празозин яа початковях стадах ХСН збхльшуе, ФВ _ ЛШ» знижуе ■ периферичний ошр судин, зменшуе порожнину левого передсердя. Ведучиаг гемодиналйчним ефектом препарату у" хворих а Ш-1У ф.к. е зниження КДТ ЛШ, змекпхення порожншш ЛШ, ЛП, яериферичного опору судин. В результат! проведения *досл1Джень, вами' ¡¡становлений сприятливИй вллив препарату на гемодинамхку у хворих на ГХ. В . груш хворих'-на. ПА ЛШ результата були протилейсяох направлевост!, оскхльки теля лшування зростав КДТ . ЛШ, погхршувалась шотропна функцш ЛШ, збшьшувалась порожнина ЛП. ,-, ■'

Капотен у поеднант з празозином у хворих з П ф.к." ХСН. сприяв виражевому звижевню КДТ ЛШ, систоло-д:астолхчних • об"еша ЛШ, в результат! чого, ймов1рно, зменшуеться кровона-повненйя порожнини ЛШ, змеашуеться .ФВ ЛШ, погхрнхуеться скоротлива здатнхсть ЛШ (рис. 3)1 Так! змшп можна хгракте-ризувати як "надярну внормовуючу гемодинам1чну реакцию".'. Навпаки, призначеннг. капотену в поедаанкх а празознном хзо-рик з Ш-ГУ ф.к. супроводжувалось адекватною гемодинамхчною реагнЦзго,. оскхлыда в прсцее! лхкуваквя покрагцувалась скорот-, лива здагнктъ ЛШ,, зыеншувався КДТ ЛШ, зменшувалась по--рожякна ЛШ, ЛП. Аналхз показав, що комбхяованё застосуван-. *ня капотену в поедцавдй а празотшом хгайбшь'ще показане хворим.иа ГХ. Капотен у поеднашп з Пра'зозином не рекомен-дуеться для застосування у хворих на ХСН з ведучим стено-кардитичним синдромом. Сл1д в1дмйити, можливе застосування вказан91 комбшацп у хворих на ДКШ1 ■»¿льки а адму-випадку, коли р1вень систол!чного АТ переЕИгцув'аа 95 мм' рт.ст'.;на фонх. ыонотерашх капотеном. ' ■

Даларгхн незалежно вщ етшлопчно! -цричини та функционального класу захворювання в ус1х хворих! на . ХСН заижуе

У1 до л1куваш1Я У1 п1сля л1куваиця 1СДТ до л1|сушшпя

КДТ оХсля л1кувшпш

РИС. 3. 1ЮКАЗЙИКИ ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОРИХ IIA ХСШОД В1Ш1ВОМ КАПОТЕ! 1У H ПОЕДНАШЦ 3 11РЛЗОЗИНОМ

" 32 ' . ,

■ КДТ ЛШ, дариферичняй onip суднн, скстодо-доастазпчт об'вми

' розмхри ЛШ. Яайкрахщ результата нами отримат при лжу- • • вант препаратом хворих ка ХСН, особливо з синдромом серце-во'г асгми. ..... . ■;".

Необхадно ввдмггнти, що крезациы у хворях на ХСН з -1 ф.к. шдсилював скоротливу здатшсть ЖЕГ, зменшував порож-нину ЛШ, ЛП, зкевшував КДТ ЛШ, покращуваз. еластячЕ! z.iacTiiBoc-ri стшки ЛШ, з&пыцував • ЧСС. У хсорих з' ii ф.к препарат ке вшщвав на 1СДТ ЛШ. При прогресувакш. ХСН Е1Д ii ф.к. до iii ф.к. ззмгшиувязся позиткбккй п'пдиа препарату на гнотропну фунхцно ЛШ., зростав КДТ ЛШ. Ецг.згдм сакояп-mipsnctj. п!ггг<?:>д.пблп рм.улът:п'1гл; г.жли^гшь "г-ло.'^чгсм'ки у .хвсряк о ТУ "ХСН. НвПг.глжД р^-уя^тлти' mpvzarl к-:5£Г

прм .ibtyi-'cni крг-чадт'гом на пк- ^--^ды?.;:-: .

jwsiji лх::увач-;1 щ.' 'HZ, д;--.

' супрог-здгкуваяояь пр:»шаидг:скияг:' ЧСС,. гр^каз КДТ ЛШ. ,. , "'" ' Ь'р;?.: того, -;тдк-">"деко, що г-.р,"-Т-jnri": " ?.ггч!пал'.л1Л стали ХСН, оо;:1лыси, грийшуд» »а татя Гегоырпз", npjrr.-p-гт ».и "ii.'jrasijyio'ry

зС&ыгуг' праток крог'. до сэрця i" в дчгп1:1 srt;»I ¡йдессггьс:; дг ' псгдксозидпя:; inorpenasss дакарс^'сих сьрадникм, азе ku;i цьо;.;у /•вшпкуа -г.эриферпчгкг": сйр ' судни, зг'гкшуе сдгтол£-йЬггсл1»а;1

■ ЛШ. Отримат памп дж! дозбсддют& вргзшч&ти ¿:реаа-цзш -хвсрим з 1-П ф.к. ХСН, аза прл дьог.гу кеоС>ад:и доегот-piiSKi спостережешхя для остаточного вигснгпия показав-"до застосуванвя. ; - • . . ; '.*•• \>" ..* ' •

Емок сити у хворях I ф.к... щдсндзовдг. шотронну. функ!4к> ЛШ. "У хворих з П-ГУ ф.к. ■ препарат «в ¿плавав на скоротливу

. —■ . - \ * ' - ' . -Г ' '

здатшсть ЛШ. Емокситв у хворих на ДКМП i ГХ сприяв покращеншо внутршгаьосерцево! та центрально! гемодинамши.

В груш хворих на ПК в процвел лшування препаратом попр-шувалась шотропна функщя ЛИГ.

Проведений яиалхз Полярограф1чних досл!джень показав, що капотен у хворях на ХСН з 1-Ш ф.к. покращуе процеси дифу-зп кисню в периферичних тканинах. У хворих з ГУ ф.к. ви-Х1дний р1вень Ро2 знижувався. Але при цьому покращувалось

функщюаакня резервного числа капшярного гирла. На вщмшу

»

В1Д вшце вказаного, капотен у поеднанш з празозином у хворих з II ф.к. попршував катляро-гкашшну дифузио киспю. У хворих з Ш-ГУ ф.к. ХСН при застосуванМ дано! комбшаци значно покращувалнсь практично вс! показйики Иолярограми. Лшування мопотерахпею празозином супровод;кузалось шдвищен-ням кровопостачання тканин гальки у вщновному перхода у хворих на ХСН незалежно вхд функционального класу захворю-вапня.

Крезацин на початкозах стадаях формування ХСН сприяе пвдвищенн» вих1ДНого рхыет Ро2 за рахупок тйДЕйоцення фун-кщональних ггогкливоЬтей кап1лар1в. ТСрез&цгГн у хвЬрих терминальною стад1ею ведостатпои! кро'вообхгу тзйкращуе стан каш-ляро-тканинйо! Дифузп кнеяю, сприяе вхдйовленнго ыехавгзмЬ регуляци об мшу киейю, покращуе заейовння киспю ткаяинаюи. Кр1м того, осневна частила хьарих з ТУ ф.к. ХСН шд кшець

лшування крезацийом по данйм яолярографи переходить в Ш

•

ф.к. ХСН. Регулюча дхя крвзагдогу «а Пцоцеси дпфузи кисню в периферичних тканинах ?нм ШьШе Вйраяоейа, Чйй ^ШШ' порушення регуляци крМгодбЙ-у на р!ВЯ1 ШкрОцпркуляпи.

Емоксншн значно покращуе забезпеченйя кйсйеМ Периферичних тканин у хворих з 1-П ф.к. В груш хворих "з Ш-1У ф.к. вш ве вшхивае на виххдний рхвень Ро2, але при цьому* сприяе щдвищенню провесов тифузц кисню в «евтремальних умовах

34 . . - .•

гшоксично"1 проба. Слщ вдайтпти, щэ ка вдащу вхд даларл-. ' ну,- препарат не впливае на регулятора! кроцеси заезовакя 02 перкферичшши м'язезамп тканинами. .

Шд к.шець Л1Еупа::кя ааококпЬмм хзорих ка ХСН дзщо зменшугал;1::. гагальпд хьгьккть ршнк! при едноадскому зрос-■TaHni позак.-йтинкг" риини кэзале»:но тк фушиЦонадького класу.

Даларгш у ХЕор;;:: з 1-Й ф.к. заглыиував вг.пст позаклтш-ио'£ р1дини при одпочасиому зменшещп загально! пдратацп органхзму, а в групах хворых з Ш-1У ф.к. препарат зб1.№шуваа. Sic загалъну, так i позаклгпшну гздратацдю организму.

Крезадин у хварих з I-II ф.к. ХСК не впливае на стушнь .пдратацп тканин, а у хворк;; з Ш-1У ф.к. спрняв знраженому зменшенню KÜibKocri загально! та позаклйлинс! р^дшш.

. Капотен або пра.эозпн при мояотерацГ: ке валивали на сту-шиь пдратацп тканин у хвори;; з I-II ф.к. ХСН. У х^орих .з ГО-1У ф.к. прязолпгГ 36Lis.-mysas csiicT клтмко» та П0з«1клкик-, hoi р)дини, а кзпотен, пэепзки, - снекшуслв. КомОшиьаие зд-стосувяння капот? пу одгочаоно з прдлсагшом i:^ сг.л;ш&до ид гхдрктацта "оргагпзму t> хгернх з Щ-1У ф.к.

Сумуючп результат;! досл1д}у.с:;ь иеоб;:1д::а шдмггата, ьнсоку ' .%фептяви1сть едночаекого аагтссузагшя капэтену ъ з

; празозином у хгорих на ГХ, ДКМП при piusii cum ..пчного AT 120 км рт.ст. i вищё з ведучим в кл;нщ1 скядрвмоь: серцвво! астми. Емоксиппг-або даларгш у поедяаин! з-хсапотеном б1льш ефективно впливае на кк'хть життя та прогноз захЕорюванИя пор!вияно з ХЕорими в лЫувант яких б'ув застосоваиии тцльки капотен.

в и с н о в к и

1. У патогенез! ХСН певну роль вшграють змши ПОЛ, оск!льки при прогресуванш ХСН констатовано штенсифпсашю гщроперекисного окисления. На раншх етапах розвитку хворо-бн вона в певнш г.пр; компенсуеться пщвищенням активное« актиоксидантних фермент!в, але на шзщх стад1ях захворюван-ня спостерхгаеться виснаження АОЗ оргашзиу. о

2. Щд ВП.1ИТЮМ антиоксиданта емоксипшу у кров! хворих на ХСН зменшуеться концентрация малонового дн альдегиду, ди-еновкх кон"югаТ1в, ступеня перекисутворення, збьпьшуеться нудст супероксиддисмутази, глутапонредуктази . Найбгльш виражений ефекг емоксипшу визначаеться у хворих, як! мають 1-П ф.к. захворювання.

3. Препарат адавтогенно! дП крезацин прйгтчуе оксидантяу 1 стикулюе аитиоксидантну спстеми практично в усхх трупах хворих на ХСН незалежко над функционального класу та ейо-лопчко! причини захворювання.

4. 1нпб!тор АП<> капотеа викликае позятияш тмпни ПОЛ, пернферачно! та центрально! гемодинамйш у хворах йа ХСН, як1 в найб!лыл!й М1р1 виражеш у пащентга з ]щсля!йфарктним кардиосклерозом, пкляшфарктною аневризмою ЛШ. У. деяких хворих з ГУ ф.к. у незворотяШ теряпнальшй стади ХСН з низьким АТ, зкачно анижекнм С1, пнсокою г!дратацгсю тканин, рефрактерною до д1уретичних препарат!*, шд впливии капотеяу споетерхгаеться попршеняя васосно!' фунхой' ЛШ.

б. Празозин у хворах на ХСН з Ш-ХУ ф.к. зягешпув величину У1, збиыиуе С1 за рахуяок припгввдшення серцеяо! да-яльносп, сприяв зниженню систоло-даастодачних об"биив ЛШ, вериферичкого опору суднн, ювдеэого даастолмвого тнаг.' в порожнин! ЛШ, покраду« каМлхрний резерв пераферичнях

/тканин. - ■ ^ ..'-••-'-•>'

- 6. Комбшоэане застосування капотену з аразозином хприяе ЬптигшацД показнимв гемодинамики та кдш1ко-функщ.онально-го стану у-,, хворих на ХСН з дилятадшною кардоомшпатаею,' гшертошчного хворобою, щсляшфарктним кардхосклерозом, за выключениям групп хворих на IXC, в яких дхагностоваиа стенокардия. .

7. Крезацин у хворих ' на ХСН а 1-1У ф.к. захворюваниЕ покращуе стан кашляро-ткаишшо! дяфузГх кисакз, спрняе. . повленяю мехашзшв регул.иш о5кшу киси-о, покращуе засво--' синя його тканина:.:::. Регулюмча дгя крезацпиу :;п процесс дифузц «пеню з пср::ферич::ах ткахщиа;: тп.м Ильщо апрджека, •ь';м глибшими е псруг^ошгя KposocSiny i;a pisui ;.;и:роциркуля-ци.' ' • . ....

8. Тератя крезацинс:* кгсркх. на ХСН у дсбогш дозх 3QQ мг покращуе насосну фун:оу:о ЛШ, зхшшуе скстсло-д1.сюл1 Hi 'poaMip» ЛШ, аяе при цьоиу у XEop;is & ГУ ф.к. ыедоотат-nocTi KpoEoo6iry пЦрищузться кшц500-доаст0Л1Ч1:ай тиск в по-рожшш! ЛШ, пришвядщуеться ЧСС.

9. BHyTpimubosssHc крапельке вседекня даларгшу протягом . 3-4 годян у КЕорпх з .синдромом cepueuai ас тми "покращуе

клиичннй стаи хворих, ocnocui параметр«: влутрошиьосерцево! та центрально! гемодииамжи, окиснэ-водновщ процеси у пери-феричпих тканинах. ; .

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАПД

1. Медикаментозну Tepaniio капотеном у. добовхй'-. дрз( 18,75"-150 мг слад проводити хворим на ХСН ь 1-ГУ ф.к. на-'фон! ri-, пертошчно'! хвороби, дилятащйно'1 кардкшдЬпати, шсляшфарктно-го кардоосклерозу, ^шсляшфарктно! анёвризми ЛШ, враховуючи позитивний вплив препарату на центральну. та периферичну гемо-

дияамжу, стац вхльнорадикального окисления лшЦцв.

2. Оскйдьки 1Л-блокатор празозин виявляе прооксидантний ефект у хворих з ПМУ ф.к., обгрунтованим е його викорис-тання в кoмбiнaцií з специф1чним антиоксидантом цЪтеспрямо-

. вано! да емоксипшом або капотеном, який проявляе антиради-кальний ефект у дано!' кагегори хворих. Обмеясевим повинно бути застосування празозину в о«б з шсляшфарктною аневризмою ЛШ, оскхльки при лйсувапн! препаратом КЛ1Н1ЧНИЙ ефект спостеркаеться радше, тж при застосуванш шших схем Л1ку-' вання. , _ *

3. 3 врахуванням впливу на клш!чний стан хворого, окис-но-вщновш процеси 1 гемодинамику довдльшшим слц? вваяеатп застосування капотену I празозину тальки в тому випадку', коли монотерашя одним ¡з вказаних препаратов не дае бажаяого ефекту. Можлив1сть ■ щдивадуального подбору добово! дози празозину вод 1 мг до 10 мг на фот добово! дози каяогепу 18,7537,5 мг тд контролем артериального тиску робить комбшовану тератю ефективною в ос!б з рефрактерною застойною недостнт-шетю кровооб1гу.

4. Вирйзкеае* зростаеня висоти дгастод^чно! хвид! реографя-

Н01 криво!, амйд!туда якох досягае вершиви систол1чно! хвшй

*

або перевищуе и, аизькйй вихщшгй рЬ<=нь напруги кненю в тканинах (10 мм рт.ст. 1 менше) при вадсутност1 змш полярог-рами в шгемгеяому ! виновному периодах у хворях з ГУ* ф.к% ХСН йказуе на несприятливий прогноз захворювання.

5. Препарат адаптогенко! да! крезацин в доз! 100 мг три рази на добу мазке бути застосований у термшальнш незйорот-шй стада ХСН у хворих з низыснм артерха/Шни л Чйекбм як негзйкозидний шотропний лисярсьКИй 'Серёй&кк.

6. Враховуючи поэитивний ¡вайИв ;двяа£ййу Ев ^ЙббЙвШ доз1

38 , . ,

11 мг на стан.:торгЯ- "та шслянавантаження, окисно-в1дковщ * • •.процеси в периферичних тканинах, слад вважати доцшьним згхтосування препарату у хворих на ХСН. Позитивний гемоди-налпчнин сфект. внутр^шньовеиного дозованого крапельного введения даларгшу в доз! 40-45 мкг/кг па годину протягрм 3-4 . годин у хворих з сердевою астмою дозволяе рекомёндувати його в якает! препарату неввдкладно! допомоги. В деяких • тяжких випадках доц!льно додаткоуо вводити внутршньовенно болюсно 1 мг даларгшу, але при цъому загальна доза, препарату не повинна перевищувати 55 мкг/кг на годину (для хворого", се-редньо! ваги - . 4-5 мг протягом години).

7. ВивченнЯ показншив полярографп дозвадяе дгагностувати прихований набряковий синдром у хворих. з ХСН. Так, вста-новлено, що показник Ро2 руки - Ро2 .нога (-20 мм рт.ст.) 1 биьше вказуе на тдвищену гадратацда периферэтних тканин на нижшх кшщвках хворого на ХСН.

8. Запропонований метод в:^рювання електричного 1мпе-: дансу тканин може бути рекомендований для широкого практичного застосування як простий, доступний метод динатчиого визначення вг-псту загально! та позакли'кнно! рщини. У випад-

• ках шдвищення пдрлтаци тканин у хворих на ХСН перевагу : ' опд ввддати клпотену, крезацину або конбшованому застосу-. ванию капотену з празозином. ...

ПОВНОТА ОПУБЛ1КУВАНИЯ ИЛУКОВИХ РЕЗУЛЬТЛТШ

. ТА IX ОБГОВОРення. ; .

По' тем! роботи опубликовано. 28 наукових нраць, е 2 мето-дичних рекомендацш. . ' >.'.'••/•'•' •'.

1. Состояние перекисяого. окисления дипидов у больных хронической сердечной недостаточностью (соавт.' Б-И. Рудык, Н.Г. Блинова) // Терапевтический архив.- 1991.- N12.- С 66-69.

2. Влияний эыоксипина на состояние перекисного окисления липидов у больных с хронической сердечной недостаточностью

„ (соавт. Б.И.Рудык) //Кардиология.-1991,- .N11.-0. 52-54.

3. Значение антиоксидантных . свойств эмоксипина при комплексной терапии больных с хронической сердечной недостаточ-

■ ностью (соавт. Б.И.Рудьгк) //Врачебное дело.-1992.-И4.- С. 2528.

в

4. Влияние рибоксина на перекисное окисление липидов у больных острым инфарктом миокарда (соавт. Б.И.Рудык, И.М.Ге-расимец, Н.Г.Блинова, Н.И.Швед) // Врачебное дело.-1989.-И8.-С.-14-15.

5. Состояние тканевой диффузии кислорода у больных с хронической сердечной недостатностью (соавт. Б.И.Рудык) // Кардиология.- 1993.- И1.-С.-58-60.

6.- Участь сироваткового залхз^ в продесах вхльнорадикаль-вого окисления _ лтдав при шфарктх мхокарда' в залежносй в}д строк1в протжання 1 стада недостатком! кровообк-у (ствавт.

H.Г.Влшова) //Тезц о'бласиоТ науковох конференцц "Но ах метода ¿цагностики, дххуваяня х профилактики серцево-судиняих захворк>вань".-1991.-м.Терпошль -С.-15.

7. Влияние празозина на перекисное окисление липидов и Гемодинамику у Больных хронической недостатностью кровообращения //Тезисы УН Всесоюзной конференции, посвященной

о

70-Летию Полтавского медицинского стоматологического явсти-тута.-1991.- ЛолТава.-С.-77.

В. Состояние кислородного обмена в тканях у больных с иронической сердечной недостаточностью //Конгресс молодых гченых по клинической медицине: Тезисы докладов.'-! 392,-Киев.-

I.-119. " '

9. Антиокспдантш тч гемодинаамЧв! ефекти капотену у хво-

- - ' 40 , .

'. рих, з гшерташчною, хворобою i недостатн1стк> кровооб1гу (сш-' ^авт.О.М.Вариа, А.В.Зоря )// Тезднауковт конферевцй "Антй- ' ' окснданти i сорбента, в медициш^-1992.-Терношль.-С:-а9/ .

10. Вшгав емаксипшу на перекиске окисления диодов у хво-' рйх на дилятадайяу кардаомшпатио ( I-О.Фьодорова, В.АХкиб-чик)■ '// ХШ з"1зд терапевпв Укра'ши ; Тези ;доповхдей;-Терио-тль.-1992.-С.124. ' ,

• 11. Вшхив , ундавку на "стан перекисного окисления л1п|дав при серцевш недостатнос« у хворих похилого вжу: на. IXC (сп1вавт. А.В.Зоря, I-M-Ванат)// Тези науково! конферекци "Ан-тиоксиданти i сорбенти в медицин!".-1992. -Терношл ь.- С.-28 ■

12. Стан тканинно1 дифузи кисню у хворих на дилятицшну . кард!ом1опатш ( БЛ.Рудик, Н.Г.Блшова) // XIII з"1зд терапев-TiB Украши'.Тези доповхдей.-1992.-Терногидь.-С.-122.

13: Стан перекисного окисления лиидщ у хворих хрошчною 'серцевою яедостатнхстю на фов1 ¡шеыиног хвороби серця та. п- . перт6н1чво1 хвороби при лгкуваши. коршфаром' (cnisasr. О.М.Бар-на)//' ХУ1 Укращська конферещця з органично! xLmu: Тези допов«ей.-19Э2.-. Терношль.-С.г480.

14. Вплив даларпну " на гемодинамику та перекисне окпслеи-ня лшадз ' при ■ реабШтяцц хворих ' старшого вжу р люляшфар-ктннм кардюсклерозом i недостатшстю KpoBooSiry (cninaBT.

• Б:1;Рудик, Н.Г.Блшова, А.В.Зоря, Д.М.Вищтикалюк! // Науко-во-практична конференция "Реабшгтащя хворях старшого BiKy з ' захворюванням серцево-судинно! систему, нераовоГ системи": Тези ; Допов1дей.-1993.- Кихв.- С.-122. . . I

15. Особливосн призначення ; схрководнеаих ванн при ГХС з недостатнктю кровообхгу у хворих похилого вшу (спхвавт. А.В.Зоря, Л.П.Дьячан, О.б.Самогальська ) //Науково-практична конферешда "Реабйитавдя хворих старшог Ыку. з захворюван-

нями серцево-судинно! 1 нервово! системи" :Тези доповдей.-1993.-Кшв.-С.49.

16. Комб1нована терапия капотеном 1 празозином у хпорих з дилятаЦшною кардЬм1опат1сю (ствавт. О.Я.Поиха, О.Я.Сль пак) //ХХХУ1 шдсумкова конференция з участю молодих вче-

г.

них: Тези доповщей.- 1993.- ТерноП1Ль.-С.-51.

17. Антирадикальщ властивосп емоксшпну у хворих хро-шчною недостатшстю кровооб!гу // Физиология и паталогия лерекисного окисления- лияидов, гемостаза и иммуногенеза": Тезисы докладов.-1992.-Полтава.-С.-72.

18. Сравнительное изучение гемодинамических эффектов капотена и празозина у больных хронической сердечной недостаточностью //"Вопросы теоретической и практической медицины": Тезисы докладов молодежной научной конференции. -1992/-Уфа.-С.-82-83.

19. Вплив капотену I празозину на системиу гемодинамику 1 перекисне окисления лтдав у хворих з хрошчною серцевою недостатшстю (сшвавт. БЛ.Рудик, В.А.Скибчак, О.ЯгСлшак) // ГУ з"!зд кард!олопв Украши, тези доповадей.- 1993.-Ки£в.-С.-74. • %

20. Антиоксидантнг та гемодинам^Ш! ефекти каптоприлу у хворих з гшертотчним серцем (ынвавт. О.М.Барна, Н.1.Ярема) // 1У з"!зд кардюлопв Украши, Тези доповдей.- 1993.-Ктв.-С.-42.

21. Д1агносгика приховано! серцево! недостатност1 у хворих яа дифузну патааотгю маокьрда (спхвявт. БЛ.Рудик, О-Я.Сль пак) //Тези науяово! конференци "Досятнения 1 перспективи кл1тчно'1 та експериментально! медицины."- 7 черв.чя 1995.-Терношль.-1 частина.- С.-142.

22. Визначення док->лтчних стадай серцевоТ недостатяосп у

42 ■

хворих на . йпешчну хворобу серця (спхвавт. Г.О.Федорова, Л.М.Охрнмович, Н.Г.Блшова, Ж.М.Владишевська) // Тези на-уховох копферевци "Досягнення 1 перспективи клцичнох та ек-спериментально! ыедицини."- 7 черння 1995,- Тернопхль.- I частииа.- С.-152.

23. Антиоксидантш ефекти емокситну в склада комплекс-, но! терапи хворих з хротчного серцевою недостатшстю (сшвавт. О.Слшак) // Материала V' контресу св1тово1 федерахш ук-рашських лжарських товариств.- 4-9 вересня 1994.-Дншропет-ровськ.-С.-156-157. - .

24. Стан гемодинамши 1 вйхъкорадикадьиого окисления лх-подв у хворих на шсляхяфарктхшй кардюсклероз з недостатнхс-тю крозообхгу при лхкуваннх капотеном 1 емоксиахном (спхвавт. В.Х.Рудик, Р.О.Сабадишин, Л.М.Охрвмович, 1.0.Федорова, Н.Г.Блхнова) //Тезисы докладов республиканской научной конференции "Актуальные вопросы патогенеза, диагностики и. лечения атеросклероза^ и иахемической болезни сердца". -Харьков. -1994.-С.-174-175.

25. Вялив крезацнну на перекисне окисления лхпхдхв х гемодинамику у хворих на хрощчну недостатщстъ кровсобхгу (спх-вавт. О.Я.Слшак)// 'Актуальна питания клхшчнох Д. експернмен-

• тально! медицини.- 1994.-Терноп1ль.- С.-94.

26. Инструментально-лабораторное обоснование '-омбинирова-иого применения капотеиа с празозином у больных дилатаци-онной кардиомиопатией (спхвавт. О.Я. Слшак)//И Международный Слов"янский конгрес по электростимуляции и. клинической электрофизиологии сердца, иКардиостим".-199э,- .С.-Петер-бург.-С. 14. '*'.-...■:.■--•' '}

27. Нов1 пхдходи до лшування' недостатност! кровообхгу (спхвавт. БЛ.Рудик, .МЛ.Швед, В.Д.Пришляк, М.В.Гребеник) //

Медичка газета,- 1904.-И 42.- С.-8-9.

28. Вибраш леадш з кардаодогШ ехокардюграф»чш дослщ-ження паталога сердево-судинноТ систему (сшвавт. БЛ.Рудик, Н.Г.Влхяова ) // Тернопиь.-1992.-С.-85.

29. Сучамп метода лжування хрошчно! серцево! недостат-Hocri (методичт рекомендавд!) Ктв.-1994.- С.-12.

30. Заегосування ifiriSiTopis анпотеизин-перетворюючих фер-

р

менпв ври серцево-судштих захворюваннях (методичт рекомен-дацй) (cnißaßT. МЛ. Лугай, Е.П. Свшхенко, Л.Г.Воронков та imni) .-KnjB.-1994.-C.-ll.

Сабадишяя P.A. Кляяико-иатогенетическбе обоснование прн-меаения нового типа айгиоксидаптов с гемодинамическим эффектом и периферических вазодилятаторов у больных хронической сердечной недостаточности.

Днссертацйя_ на соискание ученой степени доктора медицинских яаук йо специальности 14.01.11 - кардиология.

Украинский научно-исследовательский институт кардиологии ХМ. Н.Д. Стражеско, Киев, 1996.

Защмцайся 28 научных работ, 1 информационное письмо, 9 рационализаторских Предложений и 2 методические рекомендаций, содержащие результаты исследований по обоснованию

возможности использование аятиоксндантов и периферических

«

вазодилятаторов как методов улучшения эффективности проводимой тератш у больных хронической сердечной недостаточности! (ХСН). УсТайаайено, <»о важным механизмом развития ХСН, fiö даййЫМ кЛйнако-йнбтрумевтального и биохимического Исследования, авйяеТся вКТйбаКин свободнорададаьлиого окис-лбния липидоа, нарушения адутрисердечной и центральной гемодинамики, синдром «шшляро-трофнческой недостаточности.

■ Результатами исследования доказана возможность коррекции указакых нарушений с помощью антиоксидантов типа креза дина, даларгина, эмоксипина. Установлена высокая' клиническая эффективность комбинированного использования калотена с пра-зозином у больных с рефрактерной ХСН. •

Осуществлено клиническое внедрение способа ранней диагностики скрытого отечного синдрома у больных на . ХСН.

KiJQHOBi. сдсва; '

Хрошчна серцева кедостатшсть, перекисне окисления, jini-д1в, центральна i периферична гемодинамжа, л^кування. .

Sabadishin R.O.

Clinic-pathogenetic grounding of using a new kind of antioxidants that have hemodynamic effect and- peripheral vazodilators for patients with chronic cardiac insufficiency.

Thesis for competition for the medical doctor's degree with Speciality 14.01.11 cardiology-

Ukrainian scientific-research institute of cardiology after N.D. Strazhesko," Kiyiv, 1996.

2S scientific works, 1 informative letter, 9 rationalization proposals and' 2 methodical recommendations, are being defended; - the presented works hold the of гезезгсЬ so as to ground the possible: using of antioxidants and peripheral vazo'dilntors аз methods of improving the effectiveness of applying therapy for patients with chronic cardiac insufficiency (CCI). According to clinical-instrumental and biochemical research data,' it "has been established that an important mechanism ; of. CCI. development is the activation of free-radical oxidation of lipides, impairment of intracardiac and central hemodynamics, the syndrome of capilla-rotrophic insufficiency.

The results, obtained at the research, proved the possibility of correction the stated above impairments with the help of using the antioxidants like: krezatsin, dalargin, emoxipin. High clinic, effectivenessof the combined usage of Capoten and prazozin for patients with refractive CCI, has been determined.

The clinic introduction of the method of early diagnostics of the hidden edematous syndrome among patients with CCI has been implemented.