Автореферат и диссертация по медицине (14.01.19) на тему:Клинико-патогенетическое обоснование использованиякальциевой формы фосфата целлюлозы в комплексной терапии гнойных средних отитов

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЙ1И КШВСЬКРШ НАУКОВО-ДОСЛ1ДН1Ш ШСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГИ' ш. проф. О.С КОЛОМШЧЕНКА

г

На правах рукопису

АНДРЕЙЧИН ЮР1Й МИХАЙЛОВИЧ

УДК 616.284 - 002.3 - 085.28

КЛ1ШКО-П АТОГЕНЕТИЧНЕ ОЕГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КАЛЫЦСВОТ ФОРМИ ФОСФАТУ ЦЕЛГОЛОЗИ В КОМПЛЕКСН1Й ТЕРАПП ГШЙНИХ СЕРЕДН1Х ОТИТШ

№ 14.01.19-ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГ1Я

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата медичних наук

КИ1В-1999

Дисертащеш е рукопис.

Робота виконана в Тернопшьськш державнш медичнш академп 1м. 1.Я. Горбачевського (МОЗ УкраУни, м. Тернопшь)

Науковий кер1внш:: Доктор медичних наук, доцент Ковалик Петро Васильевич, Тернопшьська державна медична акаделпя, доцент кафедри офтальмологи та оториноларингологи.

Офщ1йш опоненти:

Доктор медичних наук, професор Лайко Андрш Афанасшович, КиУв-ська медична академ1я тслядипломноУ освпи ¡м. П.Л. Шупика, зав1-дувач кафедрою дитячоУ оториноларингологи. Доктор медичних наук, професор Тишко Федф Олексшович, Нацю-нальний медичний ушверситет ¡м. О.О. Богомольця, професор кафедри оториноларинголопУ.

Провщна установа:

Днтропетровська медична академ1я, кафедра оториноларинголопУ, МОЗУкраУни, м. Дшпропетровськ.

Захнст дисертац1У вщбудеться ¿руу/^х 1999р. о/Ягодин! на засщанш спец1ал1зованоУ вченоУ ради Д 26.611.01 КиУвського нау-ково-дослщного ¡нституту отоларингологи ¡м. проф. О.С. КоломШ-ченка (м. КиУв, вул. Зоолопчна, 3).

3 дисертащею можна ознайомитись у «¡блютещ КиУвського нау-ково-дослщного ¡нституту отоларинголопУ ¡м. проф. О.С. Колом¡й-ченка.

Автореферат роз1слано Ч'ияа&гаШ 999 р.

Вчений секретар спешалпованоУ вченоУ ради, кандидат медичних наук

АЛ. Розкладка

ЗАГАЛЬНА ХАРА1СГЕРИСТИКА PO ПО III

Лктуалыисть теми. Середш отити належать до розiшпсюджених захворювань людини. У структур] ЛОР-патолопУвони становлять 8-11 % (А.Н. Волков, 1983; B.C. Зайцев i сшвавт.,1983; И.Е. Райко,1990;

. Ю.А. Сушко i ствавт.,1991). Частка хворих на хрошчний серсдшй отит серед дорослого населения досягае 5,3 % (Д.А. Дабиров i сшвавт., 1989).

TocTpi i хрошчш середш отити ведуть до зниження слуху, спричи-няють серйозш ускладнення: масто'Удит, лаб]ринтит, внутршшьочере-пн1 ускладнення таш. (А.И. Коломийченко, 1967; Д.И. Тарасов, 1982; Е.А. Евдощенко,1983; И. А. Курилин i cniBaBT.,1983; С.С. Арифов, 1997).

Наявшсть великоУ кшькосп лнсарських препарат/в i методов консервативного лтування хворих свщчить про актуальность даноУ про-блеми i зумовлюе потребу пошуку бшьш досконалих засоб1в (H.A. Преображенский i сп1вавт.,1982; Е.А. Евдощенко,1985; А.И. Бикбаева i сшвавт., 1987; П.В. Ковалик i сшвавт.,1991).

Як свщчить ряд aBTopiß (R. Mills i сшвавт., 1984; М. Маламов., Г. Едреев,1985), спостер1гаетьсярютзахворгованост{ на хрошчний гши-ний середHiii отит, що обумовлено недостатньою ефектившстю тради-цшних cnocoöiß лкування хворих на гострий гншний середнш отит.

Проблема юйшчноУ i сощальноУ реабштацп хворих на хрошчний гшйний середшй отитзалишаеться одш'ею ¡з самих актуальиих в ото-риноларинголопУ, незважагочи на наявшсть широкого арсеналу засо-6iB i метод1в лшування. За останн! 10-15 рок1в унаслщок природного i терапевтичного патоморфозу багато cnocoöiB консервативного лкування хворих на хрошчний ппйнни середнш отит стали неефективни-ми (В.М. Свистушкин i сшвавт., 1992).

Чисельнийрктхрошчнихзапальних захворювань середнього вуха, паралельно 3i змшами Ух клшчного nepe6iry, вказуе на необхщшсть доапдження мехашзмш розвитку цн:У патологГУ i розробки cnocoöiB УУ подолання (B.C. Погосов, С.Д. Полякова, 1997).

Широке застосування р!зних лжарських препарата, у тому чиош антибактершних, сприяе виннкненню алерпчних сташв i порушень ¡мунолопчноУ реактивноcri oprani3My. 1ншою важливою проблемою оп'ат{)11 е пластика шсляоперашйноУпорожшши июля загальнопоро-жнинноУ операцй', вдосконалення слухопокращугочих олерацШ. Перед-операцшна шдготовка i бездоганне виконання операц!Ув техшчному вщношенш не гарантують вщ ускладнень у шсляоперацшному nepio-дк Тому актуальним с пошук не fliiuje ефективних 3acooiB лжування хворих на хрошчний гншний середшй отит, a i ращональних шляхт передоперацшноУ шдготошси i шсляоперацшного ведения хворих

(В.М. Свистушкин i сшвавт.,1992).

Для лжування хворих на гострий i хрожчний середнш отит найча-спше застосовують 3 % борний спирт, 2 % левомщетиновий спирт, софрадекс та in. Але вживання тривалий час спиртових розчишв приводить до розвитку грубих рубцевих змш, анкшозу кюточок, склеро-зування пщештел1ального шару барабаиноТ порожними тощо (И.К. Тагунова i сгпвавт.,1995). При BHÖopi софрадексу необхщно врахову-вати можливу ототоксичну дио (Т.С. Полякова i сгпвавт.,1991).

Поряд ¡з традицшними методами консервативного лжування з'я-вилися повщомлення про доцшьшсть мюцевого застосування препарате 13 сорбщйного Д1ею (активоване вугшля, гелецел, активований вуглецевий волокнистий матер ¡ал "Днепр" та ш.). За даними ряду ав-TopiB (Ф.А. Тышко i ствавт.,1990; Ю.И. Гладуш,1992; A.A. Лайко i сшвавт.,1992; И.К. Тагунова i ствавт.,1995; С.С. Арифов, 1998), при-значення сорбенпв сприяе скороченню строю в очищения вуха в!д гнш-но-некротичних видшень, регенеративним процесам у трепанацшнш порожншн, зменшенню проявив штоксикацн оргашзму.

3 нових препаратов uiei групи заслуговуе на увагу кальщева форма фосфату целюлози, яка з ycnixoM використовуеться у гншнш xipyprii. Зпдно з даними М.Д. Беха i сшвавт. (1989), здатшсть кальщевоУ фор-ми фосфату целюлози поглинати токсини у 8,6 раза перевищуе цей показник у медичноТ мардь Препарат волод1е десснсибшгзуючою та гемостатичною д]ею. Однак даш про апробащю кальщево1 форми фосфату целюлози в ЛОР-практищ у доступнш Л1тератур1 вщсутш.

Актуальшсть проблеми та невивчешсть ряду питань запальних npoueciB вуха зумовили мету i задач! даного дослщження.

Зв'язокробопш з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тащйна робота е фрагментом комплексноТ науково-дослщно! робота кафедри офтальмологй' i оториноларинголог!'!' ТДМА ¡меш 1.Я. Гор-бачевського (№ держресстраци 057261).

Метароботи: Пщвищити ефектившсть лжування хворих на гострий та хрошчний гшйний середнш отит шляхом включения в компле-ксну тераппо калыйевоУ форми фосфату целюлози.

Для виршення поставленоТ мети визначеш настулш завдання:

1. Визначити ¡нформатившсть точково! електротермометр¡У козлика i ишри над сосковидним вщростком для оцшки nepeöiry запального процесу у Byci та оцшки ефёктивнослч лжування за допомогою кальщевоУ форми фосфату целюлози.

2. Вивчити видовий i юльюсний склад мжрофлори ви;йлень ¡з вуха при гшйному середньому othti та и чутлившть до антибютимв.

3. Дати оцшку ефективносп кальщевоТ формн фосфату целюлози в комплекснш консервативнш терапп гострого гншного середнього отиту.

4. Оцшити ефектившсть кальщсвоТ форма фосфату целюлози в комплексшй консервативнш тсрапп хрошчного гншного мезотимпа-шту.

5. Вивчити лжувальну ефектившсть застосування калыцсвоТ фор-ми фосфату целюлози в до- \ шеляоперацшному перюд1 хворих на хро-шчний гшйнпй середши отит, яким виконана тимпанопластика чи загальнопорожнинна операщя на середньому вуа.

6. Запропонуваги методику дренування, ефектившсть якого пере-вищуе результат« традицшного лнсувания гншного середнього отиту з використанням марлевих турунд.

Наукова новизна одержаних результаты. Запропонований висо-кошформативний комплекс показниюв клпичного, цитолопчного, мжробюлопчного, гематолопчного та електротермометричного ме-тод!в до&тдження для оцшки ¡ндивщуальннх особливостей переб1гу гострого 1 хрошчного гшйних отита, ефективносп консервативного 1 х)'рурпчного лжування.

Видшено 25 вщцв бактерн"! з ексудату запаленого середнього вуха, що значно бшьше шж за даними лггератури, 1 вперше дослужено кон-центрацп р1зних мжробних таксон ¡в при середшх отитах.

Обгрунтовано корелятивний зв'язок морфолопчних 1 функцюналь-них змш у вуа при гострому та хрошчному гн1Йних середшх отитах з данимн цитолопчних 1 мжробюлопчних дослщжень запального ексудату, НБТ-тесту периферичноУкров! та значениями точковоТ темпе-ратури на козлику 1 шюри в проекцп сосковидного вщростка ураже-ного вуха, що поглибило даш про патогенез цих хвороб та штерпре-тащю ктшчних даних обстеження хворих.

Показана можливкть суттевого шдвищевня дренажних 1 детокси-кацшних властивостей фосфату целюлози шляхом модифжашУ и ф1-зичноТ та х1м!чно1 обробки (р1шення Держпатенту УкраТни на заявку № 9905253 вщ 07.05. 1999 р.).

Обгрунтована можливкть полшшення лжування хворих на гншш середш отити за допомогою кальфевоУ форми фосфату целюлози за-вдяки и вираженш сорбцшшй здатностт та протизапальннм 1 гемоста-тичним властивостям.

Практичне значения одержаних результате

Розроблеш практнчш рекомендацищодо лжування гшйних середшх отит1в шляхом дренування зовтшнього слухового проходу турун-

дами з мо д I! ф ¡кован о У к ал ь ц 1 с в оУ форми фосфату целюлози.

Показан! переваги модифжацГУмастоУдопластики при хрошчиому середньому опт, яка полягае у заиовиенш порожними антрума 1 при-леглих клтш сосковидного вщростка великим к \ стк о в о - н ад к I ст н и ч -но-м'язовим клаптем на нижнш харчуючш жжш та викорнстанш в до-1 шсляоперацшному перюд1 дренажних турунд 13 кальщевоУ форми фосфату целюлози.

Практичш рекомендацп, що випливають з даних досгпджень, впро-ваджеш в лжувальну роботу ЛОР-кгншки ТернопшьськоУ медичноУ академ'и'та в навчальний процес, а також ЛОР-вущшень обласних л1-карень м. Тернополя.

Особистий «песок здобуаача. Автором особисто розроблено план обстеження хворих, виконаш загальноприйнят! клппчш дослщження ЛОР-статусу, визначення цитограми видшень з вуха, НБТ-тесту, еле-ктротермометричш дослщження. Мшробюлопчш дослщження виконаш за допомогою прашвпикш кафедри мжробюлоги ТернопшьськоУ державноУ медичноУ академп (зав. кафедрою проф. С.1. Климнюк)*. 1дея модифжацп мастоУдопластики належить сшвавторам, разом з якими опублжована журнальна стаття; здобувач брав участь у хфур-пчному лжувашп хворих, запропонував до- \ шсляоперацшну подготовку Ух за допомогою кальщевоУ форми фосфату целюлози, особисто щхшв апалп отриманих результат. Особисто здшснено математич-ну обробку одержаних результата та Ух оцшку.

АпробацЫрезультатов дисертащи Магер1алп дисертацпдоповща-лись на 6-му конгреа СвгговоУ федеращУ УкраУнських лжарських то-вариств (м. Одеса, 1996 р.), VIII з'Узд! оториноларинголога УкраУни (м. Кит, 1995 р.), 7-му з'Узд! УкраУнського наукового товариства мж-робюлопв, ещдемюлопв \ паразитолопв (м. Вшниця, 1996 р.), М1ж-народнш конферепцн"Актуальш питания морфолопУ" (м. Тернопшь, 1996 р.), 40-й шдсумковш науков1й конференци'ТернопшьськоУ медичноУ академиям. 1.Я. Горбачевського (м. Тернопшь, 1997 р.), 41-й пщ-сумковш науковш конференщУ ТернопшьськоУ медичноУ академи ¡м. 1.Я. Горбачевського (м. Терногпль, 1998 р.), 1-му м1жнародному меди-чному конгрес! студента 1 молодих вчених (м. Тернопшь, 1997 р.), заеданиях Тернопшьського обласного наукового товариства оторино-ларинголопв (1996-1998 рр.).

Публгкаци. Результата дисертац1У опублжоваш у 16 наукових пра-цях. 1з них 6 у фахових наукових журналах, 10 - у збфниках та матерь алах конференцш, конгреЫв, з'Узд1в.

* Автор Едячпий профссору С.1. Климшоку за на да ну мстодичпу 1 консуль-тативну допомогу.

Структура дисертацп. Дисерташя викладеиа на 156 сторшках ком-п'ютерного тексту, складасться ¡з вступу, огляду лператури, методик дос.идасення, чотирьо.х роз;плш власннх дослщжень, аналгзу та уза-гальнення одержаних результата, висновюв, практичних рекомендации, списку лператури, який нашчус 231 джерела, втшзняних та ¡но-земних автор1в. Робота ¡люстрована 51 таблицею 1 3 рисунками.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Матср'гали /метода доелгджеппя. У комплексному лжуванш хво-рих застосовувалось дренування зовшшнього слухового проходу ура-женого вуха за допомогою кальщ'евоТ форми фосфату целюльози, вра-ховуючи 'и високу сорбцшну здатшеть, протизапальну та десенсибш-зуючу дго.

Нами (у ствавторств1 з М.Д. Бехом 1 В.В. Дем'яненком) удоскона-лено спос1б отримання матер1алу на основ1 фосфату целюлози, який здатний краще дренувати, зв'язуватн та ¡нактивувати токсичш речо-вини. Для цього сировинний субстрат у вигляд! волокнистого целю-лозного матер ¡ал у просочують водним розчином ортофосфорно1 кислота ¡сечовини, шддаготь термообробф, насичують розчином хлориду кальщю та обробляють ультрафюлетовим промшням.

За допомогою цитолюмшесцентного тесту встановлено, що теля шкубаци сироватки кров11з сорбентом-прототипом и шдекс ¡нтокси-кацн становив 21,1 (токсичшсть знизилась на 25,1 %), тод1 як внаслщок шкубаци сироватки з отриманим сорбентом и"¡ндекс токсичност1 склав лише 14,5 (токсичшсть знизилась на 49,6 %).

Хворих обстежувалн при прнйнягп Тх у стацюнар, на 6-7-му добу 1 теля проведеного лкування.

Апл1кацн кальщевоТ форми фосфату целюлози при консервативному лкуванш проводили шляхом викладання зовншгнього слухового проходу тампонами 1 турундами, використовуючи Ух як дренажи Волокнистий матер{ал зверху покривали звичайною .чарлевою турун-дою. При цьому ексудат, що пройшов через капшярну систему каль-ц!евоУ форми фосфату целюлози, всмоктувався марлёю, яку в м!ру намокания замшювалй. Турунди ¡з кальщевоУ форми фосфату целюлози у зовшшньому слуховому проход! мшяли щоденно. ГПсля проведеноУ операцГ! перше видалення турунд проводили на 7-8-й день, а дат -щоденно.

Вам хворим оцниовали стан ЛОР-оргашв (¡н'с, глотка, гортань, вуха). Дослщження слуху здшенювали за допомогою мовн, камерто-

híb i тонально)' пороговоУ аудюметрй'.

Для вивчення НБТ-тесту внкористовували метод P. Park i сшвавт. (1968) в модиф1каци В.Д. Драгомирецького i сшвавт. (1981).

Для визначения у bvcí запального процесу i особливо для оцшки його nepeóiry шд час лжування проведено цитолопчне дослщження ексудату з барабанноУ порожнини. За допомогою ватника видшення наносили на предметне скельце (мазки-вщбитки). Отримаш мазки ф1-ксували метиловим спиртом i фарбували за Папенгеймом. У робот1 внкористовували метод визначения окремих вид ¡в лейкоцита шляхом шдрахунку Ух на 200 юнтин. Визначаючи кшыйсть лейкоцита i ештелтрьв.их клпин у препаратах, вдавались до чотирьохплюсовоУ система оцшки.

Для бактерюлопчного дослщження матергал ¡з зовшшнього слухового проходу забирали ватним тампоном, попередньо змоченим стерильним 0,01 %'розчином тритону Х-100 у 0,075 М фосфатному буферк Шсля цього тампон занурювали в 1 мл стерильного робочого розчину та стряхували протягом 30 с. Враховуючи незначну антибак-тер1альну актившсть тритону Х-100, сшдкували за тим, щоб м1ж процедурою забору гшйних видшень i наступним пос1вом проходило не бшьше одшеУ години. Готували десятикратш сершш (101, 10"2, 10"3) розведення дослщжуваного матер1алу в 0,05 % розчиш тритону Х-100 у 0,0375 М фосфатному буфер; з метою попередження агрегацп бакте-piñ. По 0,1 мл вщювщних розведень внавали на седективш та неселе-kthbhí живильш середовища: кров'яний агар з 5 % еритроцитш барана, жовтково-сольовий агар - для видшення стафшжок1в i бацил, фу-разол1доно-твшовий агар - для диференщацй' míkpokokíb i коринеформних «¡крооргашзм1в, Ендо - для одержання ентеробакте-pifí, Сабуро - для облшу грибов. Поави ¡нкубували 24-96 год при оптимально температур!, a iiotím шдраховували кшьюсть колон1й за допомогою приладу ПСБ. Результата обйменшня виражали десятко-вим логарифмом числа колошсутворюючих одиниць (КУО) в 1 мл видшень Í3 зовншшього вушного каналу - lg КУО/мл.

Чутлив1'сть одержаних штам1в до антибютиюв визначали на сере-довищ1 АГВ дискодифузшним методом зпдно "Методических указаний по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом диффузии в агар с использованием дисков" (М., 1983).

Адгезивну здатшсть визначено в аеробних м1кроорган1зм1в: стафь jíokokíb, míkpokokíb, коринебактерш, стрептокок1в, ентеробактерш, псевдомонад i аеробних бацил.

На ретельно знехсиреному предметному ckjií краплину добовоУ бу-

льйонноТ культури MiKpooprani3MiB суспендували в однш краплиш розчину 0,1 М фосфату натрто, виготовленому на ¡зотошчному роз-чин! хлориду naTpiio (pH 7,2 - 7,3), i змпнували з одшею краплею фор-малшйованих ернтроцит1'в людини 0(1) групп Kpoei Rli (+) концент-pauieio 100 млн в 1 мл (В.И. Брилис i сшвавт., 1986). Предметне скло ставили в термостат на 30 хв при температур! 37 °С, потш препарат висушували, фжсували жаром i фарбували метиленовим сижм. Пщ св1тловим мисроскопом шдраховували юльюсть мпфооргашзм1°в, ад-сорбованих на 25 еритроцитах, враховуючи не бшьше 5 еритроцита у пол1 зору. Визначали середнш показник адгезн (CITA) - число бакте-piii, адгезованих на одному еритроцитк Адгезившсть вважали нульо-вою при СПА вщ 0 до 1,0, низькою - при СПА вщ 1,01 до 2,0, серед-ньою - вщ 2,01 до 4,0 i високою - понад 4,0.

Цифров1 результати обробляли з використанням значень середньоУ геометричноУза програмою на персонал!,ному кочп'готер! PC 5x86.

Для вивчення запального пронесу застосовували також метод кон-тактноУ електротермометрй", розроблений Гнститутом фпики HAH УкраУни. Дйочим елементом апарата е розм1щеннй в наконечнику чун-ника нашвпровщниковий мжротерморезистер МТ-54 "М" конструк-цп В.Г. Карманова, який випускаеться cepifino. Д1аметр контактноУ сфе-ричноУповерхш чуйника-1 м м, то ч н i сть в и м i р юван пя становить ±0,1 %.

Мюцеву температуру визначали на uiKipi в проекцп сосковидного вщростка i на козлику. Чуйник утримували на Micui дослщження 1-1,5 хв. До уваги брали три останш цифрн на шкал! чуйника. У кожного хворого ¡з запаленням вуха показники контактноУ температури nopi-внювали з нормою.

За норму прийняли показники мюцевоУ контактноУ термометрй' у 20 здорових oci6, що становили: на козлику 31,48±0,I3 "С i на сосковидному вщростку - 32,29±0,16 "С.

Результаты дошдженпя та ix обговореиня. CnocTepinuin 167 хво-рих на пийний серели¡й отит, з них 47 - на гостру форму отиту i 120 - на хрожчну. У 73 хворих на хрошчний гншний середш'й отит (30 з мезоти-мпа(птом ¡43-з епшшпанггом) виконано тимпанопластику i радикальну операщю.

МастоУдопластику здшснговалн в модифшащУ, розроблеши в наций icm'Hiui (O.I. Яшан, Ю.М. Андрейчин, I.A. Яшан, 1998). Остання иолягае в заповненш ретротимпанальноУ порожнини великим kictko-во-надюстнично-м'язовнм клаптем на нижшй живилыий шжць Як показали кшжчш лгиii, така методика дае змогу у бшьшосп хворих значнозменшити об'ем тсляопераншноУпорожнини,скоротити стро-

км лжування. Вона може бути виконана як при первинних операщях у хворих на хрошчний гшйний середнш отит, так \ в пащентш, яким рашше вже була виконана загальнопорожнинна операщя на вуа або тимпанопластика.

Як вщомо, виникненшо 1 тяжчому переб1гу середнього отиту можуть сприяти рпш захворювання носа I навколоносових пазух За нашими даними, найчаспше впявлясться викривлсиня псредшки носа (37,8 %), рщше гшертроф1я задшх кшцщ нижшх носових раковин (24,4 %), ще рщше- синуТти (19,8 %) 1 ппсртрсн|мя глоткового мигдалика (4,6 %). У вах пащентш д1агностовано порушення прохцшост1 слуховоТ труби.

В сксудат1 з вуха хворих на гшйний серсдшй отитзиаходили вели-ку кшьюсть ссгментоядсрних нейтрофшьних лейкоцитт з ознаками деструкци, плоский егнтслш з дегенеративними зм'шами, а також не-багато макрофапв, пстюцит1в, лшфоцитт, моноцит1в. У,бшьшост1 мазюв з ексудату виявляли мшрооргашзми, розм1щеш в середиш кги-тин 1 позакл1тинно. Цитограма вказувала на високий (+++) \ дуже внсокий (++++) ступшь запалення. При цьому хворих з дуже високим ступенем гнй'шого запалення було бшьше в груш пашен™ з гострим гншним середшм отитом (81,6 %). У хворих на хрошчний мезотимпа-шт 1 хворих на хрошчний гшйний отит в дооперацпшому перюд1 Тх було менше (вщповщно 71,1 % 164,4%). Число еозинофшв у пол1 зору мжроскопа поливалось шд 0 до 12. Прослщковувалось збшьшепия Тх кшькосп ¡з зростанням тривалосп запального процесу у вусь

У хворих на гострий гшйний середн1й отит в розпал захворювання число НБТ-позитивних кл1тин у периферичнш кров1 зростало у 2-3 рази пор1вняно до норми. У хворих на хрошчний гшйний мезотимиашт 1 на хрошчний гшйний середнш отит в дооперацпшому перюд1 пока-зник НБТ-тесту був суттево нищий (Р<0,001), але також значно вщр'1-знявся в!д норми (Р<0,001).

За допомогою електротермометричного методу було встановлено шдвищення мюцевоТтемператури при гострому гншному середньому отити На козлику ураженого вуха вона становила 34,39±0,22 °С, а на шюр1 в проекци сосковидного вщростка - 35,28±0,38 °С, що бшьше норми (31,48±0,13 °С \ 32,29±0,16 °С вщповщно, Р<0,05 1 0,001).

У видшеннях ¡з зовшшнього слухового проходу було виявлено р1-зш аеробш мкрооргашзми. Ступшь контамшацн матертлу колива-лась у межах 4,14-6,45 ^ КУО/мл. Такс штснсивне обаменншя евщчи-ло про етшлопчну роль видшених бактерш, оскшьки вважаеться, що для виникнення патолопчного процесу достатньо 105 бактерш в 1 мл (Б.Л. Французов \ сгйвавт., 1986; А.И. Извин,1988).

При госгрому гншному середньому опт ¡дентифжовано 17 шодв бактерш, як! належали до 9 родт. Найчаспше видшення контамшу-вались представниками роду Staphylococcus (55.5 % вид1лених штамш), рщше виявлялись ентеробактерп (12,5 %) та aepooni бацили (10,0 %). Збудник», видшеш при хрошчннх мезотимпаштах, у 46,7 % випадкщ були представлен! родиною Micrococcaceae, в 20,0 % -Enterobacteriaceae, 13,3 % - Bacillaceae. При еттимпаштах ¡дентифжо-Bani штамп вщнесеш до 10 внд1в, з яких понад половина були стафшо-коками. Мжрооргашзмизклнйчного матер1алу найчаспше виавались у вигляд1 двокомпонентних i трикомпонентних асощацШ, що св'щчить про "fx взасмозумовлюючу роль у формувашп патолог1чного вогнища.

У npoueci Л1кування видовий склад мнфобюцеиозу середнього вуха суттево змшговався, а стушнь колошзаци бактер1ями видшень ¡з слухового проходу зменшувалась. Таю процеси вщбувались паралельно з клипчним одужанням хворих.

Представники роду Staphylococcus мали серсднш р!вень цитадге-зивноТ активност! на модел|" еритрош-гпв людини. IT, як вщомо, розг-лядають як один з фактор1в забезпечення В1'рулентност1 збудшшв (Е.А.Воропаева, О.В.Пружпяк, 1992). Стрептококи i псевдомонади виявили низью значения цитадгезн. Однак це, на нашу думку, не вщ-кидае Ух можливоТ рол1 у формуванш гшйного запалення, так як кон-центращя ix у материал! досить значна.

Результати вивчення р1вня антибютикочутливосп довели, що до 20 % стафшокошв були чутливими до препарата. Найефектившпи проти них - цефалексин, амшцилш i левошцетин. Одночасно зафщсо-вапо суттевий р1вень cTiitKOCTi Тх до пенщилшу i лшкомщину. Частка помфно резистентних штам1в коливалась вщносно р1зних антибюти-юв, сягаючи 1/5 для лшкомщину.

Ентеробактерп переважно були чутлив'1 до левомндетину, амп'щи-лшу, цефалексину, однак стШкими до по.гпмжсину i карбенщилшу. Бщышсть псевдомонад були чутливими до карбенщилшу, але резис-тентними до пол1М1ксину. Представники родиии Deinococcaceae, як правило, були чутливими до антибютиюв.

У комплексны терапнхворих застосовували кальщеву форму фосфату целюльози, з якоТвиготовляли турунди для дренування зостш-нього слухового проходу враженого вуха. Клнпчш спостереження показали, шо у хворих на гострий гншний середнш отит вже теля двох-трьох дшв лжування вщм1чалось покращення Тх загального стану: значно зменшувались або повшстю зникали видшення з вуха (у 91,7 % хворих, у rpyni поршняння - у 52,2 %), припинялись бшь у Byci

(вщповцшо у 79,2 % 1 56,5 %), запоморочення голови, а також знижу-вгшась температура тша до нормалышх цифр, поступово покращува-вся слух. При отоскошчному доотиджешн вщмшалось зменшення п-перемп 1 набряку барабанио'Т перетннки. Важлнво зазначити, що у процеа л1кування ш разу не спостер1галося токсичних або алерпчних реакцш вщ застосування калыпево1 форми фосфату целюлози.

П1сля 6-8 дшв л1кування з використанням кальщевоТ форми фосфату целюлози м1гращя лейкоцит1в на поверхню слизовоТ оболонки прииинялась повшетю, тод! як у пац1ент1в, яким вводили турунди з медичноТ марл1, цей стан було досягнуто лише на 12-13-й день (рис. 1). Привертас увагу той факт, що при використанш кальщсвоТ форми фосфату целюлози в ексудат1 збшьшилась кшьюсть фагоцитарних клггин, значно зменшилась кшьюсть еозинофшв.

Рис. 1. Залсжшсть мирац'п лсикоципв на поверхшо слизовоТ оболонки барабапноТ порожшши вщ методу лжування у хворих па гострин гишшш сс-редшй отит (перша група - кальшева форма фосфа ту целюлози. друга трупа -традпцшне Л1кувапия)

Традпцшне л1кування

тпгг

020,9

□ 6-7 день

□ и кпии л^уиаипя

Кальшеиа форма фосфату целюлози

Рис. 2. Число НБТ-позитивних клтш у хворих на гострин гшГшни серед-1пй отит (%)

"РХ

|17,6

Цжш даш отримаш за допомогою НБТ-тесту (рис. 2). Число НБТ-позитпиппх клгпш па 6-7-й день лп<уванпя залишалося високим. Але в оаб, яким застосовували калыцеву форму фосфату целюлози, цей показнпк буи суттсво ннжчим вщ групп порпшяння. У кшш комплексного лжування число НБТ-позитивних клггнн зиизилось до норми у хворих обох груп.

Даш контактно! електротермометрп евщчать про те, що на б-7-й день лжування гшертер\ня в дшянш сосковидного вщростка була ни-жчою у хворих, яких л1кували за допомогою калыисвоТ форми фосфату целюлози, в поршняшп з патентами, яким вводили турунди ¡з зви-чайноТ марл1 (33,42±0,25"С протп 34,50±0,20 "С, Р<0,01). У К1нц1 комплексного лп<ування вщм1чено и нормал1зацпо на цш дщянф тща в обох трупах хворих. На козлику ураженого вуха такоТ р1зниш не вщ-мшено, тому що вже на 6-7-п день Л1'кування температура чшри нор-малвувалась незалежно вщ способу лп<ування.

При використашп турунд ¡з щеТ форми фосфату целюлози у паще-нп'в з гострим гш'йним середш'м отитом покращення сприйняття ше-штноУ мови ионад 4 вщкпчено у 70,8 % хворих, у той час як при використашп медпчноТ марл1 - лише у 21,7 %. Ц1 даш пщтверджеш також аудюметричним методом дослщження. Використання кальц1евоУформи фосфату целюлози сприяло полшшенню слуху по ю'стковш пров1-дносп в зош мовних 1 високих частот вщповщно у 8,3 % 1 33,3 % пащ-ентш протп 4,4 % I 26,1 % - при використашп медичноУ марлк

У 86,7 % хворих на хрошчний гншний мезотимпашт, котр1 отри-мували кальц1еву форму фосфату целюлози, на 7-8-й день лжування зменшнлись або знпклп видшення з вуха. Аналоп'чний ефекту груш пор1вняння встановлсно лише у 54,5 % хворих. Таю ж крапп результа-ти в раз1 застосування кальшсвоУ форми фосфату целюлози конста-товано стосовно зменшення частоти болю у вус1 (вщповщно 66,7 % 1 45,4%), болю головп (вщповщно 46,7 % 1 40,9 %), а також шуму у вуа, зниження слуху, запоморочення голови, свербпшя у вус1.

У хворих на хрошчний мезотимпашт, лкованих за допомогою ка-льцювоУ форми фосфату целюлози, на 4-5-й день у мазках з ексудату барабанноУпорожшши в пол1 зору зпаходшш небшьше 6-12 лейкоцн-тш, тод1 ж в оаб групп поршняння - 20-35 лейкоцитш. Нормал1зацш м1грацплейкощтв наступала вщповщно в середньому на 12-й 1 14-й дш.

За данпмп НБТ-тесту, у хворих на хрошчний пийний мезотимпашт запальш змпш на 6-7-й день лжування з використанням кальцшвоУ форми фосфату целюлози були виражеш менше, шж шеля традицшно-го засгосувапня медичноУ марл1 (15,21 ±0,78 протп 18,00±0,75, Р<0,05).

У кшц1 лжування (при виписщ) число НБТ-позитивних кл'тш у трупах пор^вняння суттсво не вщр1знялось. Але шеля застосування кальщевоТ форми фосфату целюлози цей показник вже нормал1зувався, чого ще не було в контрольшй груш (рис 3).

Температура шюрн на сосковидному вщростку на 6-7-й день лшу-вання була вищою за норму в обох трупах хворих, причому на фон1 традицшного лжування вона виявилась вищою, шж у випадку застосування кальщевоТ форми фосфату целюльози (33,22±0,21 °С проти 34,05±0,20 °С, Р<0,05). Залежност1 точково'Т температуря на козлику ураженого вуха вщ способу лжування не встановлено.

У хворих, ям отримали х1рурпчне лжування, дренування зовшш-нього слухового проходу за допомогою кальщевоТ форми фосфату целюлози здшсшовали в до-1 шсляоперацШний пер ¡од. У 83,7 % оаб на 14-й день теля операцн в'щм1чено зменшення або припинення видд-лень з вуха, тод! як в груш пор1вняння - лише у 56,7 %. Дещо частше вдапчалося зменшення болю та свербшня у вуа, покращення слуху.

Привертала увагу ч1тка залежшеть лейкоцитореТ вщ способу дренування слухового проходу. На 6-7-й день пкля операцп у хворих, яким вводили турунди ¡з кальщевоТ форми фосфату целюлози, у вщбитках ¡з слизово'1 лейкоцита виявлено майже в три рази менше, шж гнел я турунд ¡з звичайноТ марлг Мшращя лейкоцита пришшялась на 14-й день лжування шеля застосування кальщевоТ форми фосфату целюлози 1 лише на 16-й день - теля дренування звичайною марлёю (рис. 4):

Рис. 3. Число НБТ-позитивних клтш у хворих на хрошчний гншшш ме-зотимпашт (%).

В обох пор1внюваних трупах на 6-7-й день шеля операцн середш числа НБТ-позитивних юптин практично невццмзнялись - вщповщно 15,63±0,30 % 1 16,13± 0,36 % (Р>0,05). У наступи! дш число НБТ-позитивних клтш у хворих обох груп суттево знизилось, але статистачно достов\рноТ розниц! м'гл; середн'аш показниками також не було. Значения НБТ-тесту в к]нЦ1 лжування, однак, виявились суттево бтьши-ми в поризнянш з нормою (Р<0,01-0,001).

Для оц¡пкк ефективносп л1кування в шеляоперацншому перюд! також вш.прювали температуру на шшр1 в дшянш козлика 1 сосковид-

Традицшне ¡ик^вщшя

□ 6-7 день 0 в кшш лйсуваиня

Число лспкоцшш

35 ,

30

25

20

Е53 перша трупа: □ друга трупа

15

ю

5

друга група

перша трупа

О

6-7-й день

12-й день

14-й день

16-й день

Рис. 4. Залсжшсть мпрацм лсйкощтв на поверхшо слизовоТ оболонки барабаипоТ порожинпи вит методу лжувапмя у шеляоперацшппх хворих (перша група - калылсва форма фосфату целгалози, друга група - традицшне ль куваиия)

ного вщростка. За допомогою контактного електротермометра вста-новлено, що на 6-7-й день шеля оперативного втручання 1 в кшщ пе-ребування хворих у стащошцл температура шюри над козликом ура-женого вуха суттсво не ш'др1знялася вщ норми \ не залежала вщ способу дренувапня зовнпнпього слухового проходу (Р>0,05). 1нип даш отримано при контактши електротермометри цшри в дщянщ сосковидного вщростка. На 6-7-й день шеля операци у пащенто, в яких використаш турунди з кальщсвоТформи фосфату целюлози, температура становнла 32,89±0,21 °С, а шеля застосуванпя марлевих турунд -33,60±0,23 "С, тобто була вища (Р<0,05). У наступному температура хворих обох груп в зазначешй дшянщ тша знизилась \ перед випис-кою не вщр1знялась вщ норми.

Покращення слуху наступило також у хворих на хрошчний гнш-ний отит, яким для ли<ування використана кальщева форма фосфату целюлози. Так, сприиняття шептюТ мови до 3 м покращилось у 20,0 % пащентш, в той час як шеля використання традицшного перев'язу-вального матер1алу - у 13,6 %. Усшх л1'кування пщтверджують також даш дослщження слуху розмовною мовою й аудюметрично.

Кальщева форма фосфату целюлози мае ряд переваг у пор1внянш з медичною марлёю. Зокрема, и' абсорбцшна властив1сть у 8,6 раза бшь-ша. Бона також в два рази швидше зуппняс кровоточу злншаного типу 1 капшярну (М.Д. Бех 1 сгпвавт.,1989). Слщ також врахувати, що каль-и,!й мае вщом1 протиалерпчш властивостк Цеп матер1ал не токсич-ний, мае достатшо мехашчну мщшеть, особливо у вологому стань

Разом з тим фосфат целюлози поглинае кальцш з тканин, з яким цей препарат контактуе. Щоб протид1яти цьому, дощльно фосфат целго-лозн навантажити кальц1ем. Саме цими властивостями можна пояс-нити бшьшу ефектившсть застосування кальщевоУ форми фосфату целюлози при гострих i хрошчних гшйних середшх отитах для дрену-вання зовн1шнього слухового проходу.

висновки

1. Комплексна тераш'я гншного середнього отиту з дренуванням зовшшнього слухового проходу кальщевою формою фосфату целюлози сприяе припиненню видшень з вуха, зникненню болю у ньому, усуненню штоксикациi гарячки, вщновленню чи покращенню слуху на шештну мову. Лжування хворих на гострнй i хрошчний гншний середнш отит тривало на 2 - 3 дш коротше, шж при використанш з аналог1чною метою турунд ¡з марль

2. При запальних процесах середнього вуха видшення 85,5 % хворих контамшоваш аеробними мжрооргашзмами. Найважлившими таксонами надвидового рангу е стафшококи, стрептококи, ентероба-ктери та псевдомонади, як1 знаходяться у вндшеннях у високих кон-центращях (4,88 - 6,45 !g КУО/мл) i превалюють над мпсрококами та коринебактер1 ями. Представники роду Staphylococcus мають вираже-Hi в1рулентш властивост!, що проявлясться Ух значною цитадгезивною та гемолшдчною актившстю. У ripoued лшування вщбуваеться пере-будова мшробюценоз1в, що проявлясться зменшенням ступеня коло-шзацй" матер1алу умовно-патогенними збудниками i зростанням кшь-Koeri м1крокок!в й коринебактер1й.

3. Дренування гшйних видшень за допомогою кальщевоУ форми фосфату целюлози приводить до швидкого регресу запального про-цесу у середньому Byci, про що свщчить полшшення даних цитогра-ми. У хворих на гострий середшй гн1йний отит на 4-5-й день лкуван-ня у мазках ексудату знаходили не бшьше 4-8 лейкоцита, а в oci6, яким у комплексному лпсувашп були використаш марлев1 турунди, -20-30 лейкоцит1в. Цей же показник у хворих на хрошчний гншний мезотимпашт становив вщповщно 6-11 i 20-35 лейкоцита.

4. Пщ впливом кальщевоУ форми фосфату целюлози швидше, и ¡ж при застосуванн1 марлевих турунд, покращусться показник НБТ-тес-ту. На 6-7-й день при гострому середньому гшйному отит1 в oci6, яким у комплексному лжуванш застосовували кальщсву форму фосфату целюлози, цей показник був суттево нижний в пор1внянш з пащента-ми, котрим використовували марлев! турунди (17,58±0,22 % проти

20,9310,30 %, Р<0,01). Аналопчний ефект одержало i при л1куванш пашештв ¡з хрошчним гншним мезотимпаштом (15,21+0,78 % проти 18,00±0,75 %, Р<0,05).

5. Про кращий результат апробованого комплексного Л1кування з використанням калыисвоГ форми фосфату целюлози у пор/внянш з марлевими турундами свщчать данi точкопоУ електротермометри на LUKipi сосковидного вщростка ураженого вуха. На 6-7-й день л!куван-ня у хворих на гострий гшйний середнш отит температура становила вщповщно 33,42±0,25 °С i 34,5010,20 °С (Р<0,01), а на хрошчний ме-зотимпашт - 33,2210,21 °С i 34,0510,20 °С (Р<0,05).

6. Застосування кальщевоУ форми фосфату целюлози для дренуван-ня зовн1шнього слухового проходу в до- та шсляоперацшному itepio-д1 (радикальна операц1'я з модиф1'кованою мастоУдопластикою) покра-щуе nepeöir хвороби i сприяе peMicii запального процесу, що пщтвер-джуготь 3Minn показника лейкоцитореУ. На 6-7-й день шел я операцн у хворих, яких лкували за допомогою турунд ¡з кальщевоУ форми фосфату целюлози, у вщбитках п слизовоУвиявлено 10-15 лейкоцит, що майже в три рази менше, шж ш'сля турунд i3 марл1 (30-35 лейкоцита).

ûû 1 1/»ТТТ1ГГТТТГ»Г'Т/'/-Ч11 «ПГТГТ 1

lir AKI »1ПЛ1 I'l\l\AJiVlt,Tt Д/МЩ

1. Для оцшки nepeßiry гострих 1 хронКших гншних середн1х оти-т1в та ефективносп л ¡ку ванн я в обстеження хворих доцшьно включи-ти визначення цитограм гншних видщень, НБТ-тесту та контактноУ температура на сосковиднбму вщросту в комплекс! у розпал захво-рювання i шеля проведеного лкування.

2. 3 метою покращення результата комплексноУ терашУ гострих i хрошчних гшйних середшх отита при Bnöopi матер1алу для дрену-вання вуха перевагу слщ надавати кальцювш фор Mi фосфату целюлози, що маезначно бшыш адсорбщйш властивост1 в пор/внянш з меди-чною марлёю, проявляе гемостатичну i протизапальну дйо i тим самим сприяе швидкому регресу запального процесу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВА1ШХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТА1Ш

1. Андрейчин Ю.М. Еколопя мжрооргашзмт зовшшиього слухового проходу при гншних отитах та Ух антибютикочутливють // 1нфе-кцшш хвороби. -1997,- № 4,- С. 22-25.

2. Андрейчин Ю.М. Шляхи вдосконалення оцшки nepeoiry гшй-них отита та Ух лжування // Вюник наукових дослщжень,- 1999.-№ 1,-С. 94-96.

3. Протасевич Г.С., Хабаров A.B., Андрейчин Ю.М. Впливдефор-

мацй' перегородки носа на стан ЛОР-оргашв II Журн. вушних, носо-вих i горлових хвороб -1996.- № 1,- С. 80-87.

4. Андрейчин Ю.М., Ковалик П.В. Мюцеве застосування кальще-воТ форми фосфату целголози у хворих на гострий i хрорпчний гшйний середнш отит//Журнал ушных, носовых и горловых болезней. -1998.-№ 2,- С. 54-55.

5. Ковалик П.В., Андрейчин Ю.М. ОщнказадопомогоюНБТ-те-сту ¡нтенсивност1 запального процесу у хворих на гострий i хрошч-ний гншний середнш отит та гострий дифузний зовшшшй отит // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. -1998.- № 3,- С. 12-13.

6. Яшан А.И.Андрейчин Ю.М.,Яшан И.А. Пластика мастоидаль-нон полости при операциях у больных хроническим гнойным средним отитом //Вестн.оторинолар. -1998,- № 2,- С. 28-32.

7. Андрейчин Ю.М. Лжування гострих ппйних отипв з викорис-танням кальшевоТформи фосфату целюлози // Зб1рник тезкращих сту-дентських роб<т за шдсумками обласного конгресу студентських нау-ково-дослщних, творчих пошукових pooiT 1994-95 р.- Терношль, 1995,-С. 91-92.

8. Андрейчин Ю.М., Ковалик П.В. Використання кальщево'Т форми фосфату целюлози в лнсуванш хворих на хрошчш x hiühL отити // 6-й конгрес СвгговоТ федерацн Украшських лнсарських товариств, 9-14 вересня 1996 р.: Тези доповщей. - Одеса, 1996.- С. 171-172.

9. Андрейчин Ю.М., Климшок C.I. Мшробюлопчна характеристика гострих ппйних отитов // Актуальш проблеми мшробюлогн, eni-демюлогн, паразитологи та профшактики ¡нфекцшних хвороб. Мате-piann 7-го з'Тзду УкраТ'нського наук, товариства мшробюлопв, егпде-мюлопв та паразитолопв iM. Д.К. Заболотного. - КиТ'в-Впшиця, 1996,-С. 229-230.

10. Яшан O.I., Яшан I.A., Андрейчин Ю.М. До методики л ¡купания обмеженого лаб1ринтиту при хрошчному гшйному отип // Здобут-ки клппчноУта експериментальноТ' медицини. Матер ¡ал и XXXIX гнд-еумковоТ науковоТ' конференцп. -Терногйль, 1996. - С. 201-202.

11. Андрейчин Ю.М. Об'ективний метод оцшки динамши запального процесу у Byci при лгкуванш гншних отит1в // HayKoai записки: Щор1чник.- КиТ'в,1997.- ч.1,- С. 19-20.

12. Ковалик П.В., Андрейчин Ю.М. Змши показникпз НБТ-тесту в npoHcci лжування хворих на гострий i хрошчний гншний середнш отит // HayicoBi записки: Щор1чник,- Кшв, 1997.- чЛС. 246.

13. Андрейчин Ю.М. Мжробна флора при хрошчному гшйному запаленш середнього вуха та TT чутаишсть до антибютиюв i прополюу

// Здобутки клничноТ та експериментальноТ медицини. Матер1али ХЬ шдсумково! науковоТ конференцн, присвяченоТ 40-р1чному ювшею академн.- Терпошль,1997.-ч.1.- С. 240-243.

14. Андрейчнн Ю.М., КоваликП.В. Сорбцшнатерашя гншних отита II Здобутки клйичноТ та експериментальноТ медицини. Матер1али XI.I гндсумковоТ науковоТ конференцп.-Тернопшь, 1998,- С.210-213.

15. Андрейчнн Ю.М., Ковалик П.В., Гавура 1.А. Використання ка-лыневоТ форми фосфату целюлози в комплексному лжуванш хворих на хрошчний гншний середнш отит//100 рок1в з дня народження О.С. Коломшченка, 30 березня-2 квггня 1998 р.- КиТв, 1998,- С. 409-41 1.

16. Андрейчнн Ю.М., Климнюк СЛ. Мжрофлора у хворих на гнш-ш отити // Вков1 особливосп шфекцпших хвороб, Матер ¡ал и науко-во-практичноТ конферепцп 1 пленуму Асощацп шфекцюшстш УкраТ-ни,-Мукачево,1998.-С. 64-65.

АНОТАЦШ

Андрейчнн Ю.М. - Клйпко-патогенетичне обГрунтування засто-сування кальщсвоТ форми фосфату целюлози з комплексной терапи гншних середшх отита. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата меднчннх наук за спещальшстю 14.01.19 - оториноларинголога.- КиТвський науково-дослщннй шститут оториноларингологи ш. О.С. Коломш-ченка МОЗ УкраТни, КиТв, 1999

Дисертащя присвячена клпнко-патогенетичному обгрунтуванню застосування кальщ'евоТ форми фосфату целюлози в комплексному лжуванш хворих на гострий та хрошчний гншний середши отит. Со-рбцшш властивоеп препарату фосфату целюлози перед його застосу-ванням ш'двищували шляхом удосконаленоУ нами фЬичноТ та х1м!ч-ноТ обробки матер1алу. Частит хворих на хрошчний гншний середнш отит виконано тимпанопластику 1 радикальну операшю ¡з масто'Тдопластикою у модифжацн, яка дае змогу зменшити об'ем шс-ляоперацшноТ порожнини та скоротити строки лжування. 1з запального ексудату видЬено 25 вид|'в бактерш, переважно у дво- [ триком-понснтних асощащ'ях, та вивчено Тх патогенш властнвоеп. Комплексна терашя з дренуванням зовшшнього слухового ходу турундами з кальшевоТ форми фосфату целюлози сприяла припнненню вндшень ¡з вуха, зменшеншо болю у ньому та ¡нших ¡сшпчних проявив, вщнов-ленню слуху. У пори?нянш з дренуванням медичною марлёю вщм1чено швидше згасання запального процесу за даними цитограми ексудату, НБТ-тесту та електротермометрп на шгар! сосковидного ввдростка.

Ключов! слова: гшйипн серсднш отит, кальшева форма фосфату целюлози.

АННОТАЦИЯ

Андрейчии Ю.М. - Клинико-патогеиетическое обоснование использования кальциевой формы фосфата целлюлозы в комплексной терапии гнойных средних отитов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология,- Киевский научно-исследовательский институт отоларингологии им. проф. А.И. Ко-ломийченко, Киев, 1999.

Диссертация посвящена клинико-патогенетическому обоснованию использования кальциевой формы фосфата целлюлозы в комплексном лечении больных на острый и хронический гнойный средний отит. Сорбционные свойства препарата фосфата целлюлозы перед его использованием увеличивали путем улучшения физической и химической обработки материала.

Под наблюдением были 47 больных на острую форму отита и 120 - на хроническую. У 73 больных на хронический гнойный средний отит выполнено тимпанопластику и радикальную операцию. Масто-идопластику осуществляли в модификации, которая состоит в заполнении ретротимпанальной полости большим костно-надкостнично-мышечным лоскутом на нижней питательной ножке, что дает возможность уменьшить объем послеоперационной полости и сократить сроки лечения.

При воспалительных процессах среднего уха выделения у 85,5 % больных были контаминированы аэробными микроорганизмами. Всего идентифицировано 25 видов бактерий, чаще в виде двухкомпо-нентных и трехкомпонентных ассоциаций. Наиболее важными таксонами были стафилококки, стрептококки, энтеробактерии и псевдомонады, которые содержались у выделениях в высоких концентрациях (4,88-6,45 lg КОЕ/мл) и превалировали над микрококками и корине-бактериями. Представители рода Staphylococcus имели выраженные вирулентные свойства, что проявлялось их значительной цитадгезив-ной и гемолитической активностью. В процессе лечения происходила перестройка микробиоценозов, что проявлялось уменьшением степени колонизации материала условно-патогенными возбудителями и увеличением числа микрококков и коринебактерий.

Комплексная терапия гнойного серднего отита с дренированием наружного слухового прохода турундами с кальциевой формы фос-

фата целлюлозы способствовало остановке выделений с уха, уменьшению боли в нем, а также других клинических проявлений, восстановлению слуха. Сорбция гнойных выделений с помощью препарата фосфата целлюлозы вела к регрессу воспалительного процесса, о чем свидетельствует более быстрое улучшение, в сравнении с использованием дренирования медицинской марлей, данных цитограммы экссудата, НГТ-теста и электротермометрни.

В частности, у больных острым средним гнойным отитом на 4-5-й день лечения в мазках экссудата находили не более 4-8 лейкоцитов, а у лиц, каторым в комплексе с другими средствами применены марлевые турунды, - 20-30 лейкоцитов. У этих же больных на 6-7-й день комплексного лечения с использованием кальциевой формы фосфата целлюлозы показатель НГТ-теста был существенно ниже в сравнении с пациентами, для лечения которых использовали марлевые турунды (17,58±0,22 % и 20,9310,30 % соотвественно, Р<0,01).

Преимущества апробированного комплексного лечения с помощью кальциевой формы фосфата целлюлозы подтверждают данные точечной электротермометрии на коже сосковидного отростка поражённого уха. На 6-7-й день лечения у больных острым гнойным средним отитом температура составила соответственно 33,42±0,25 °С и 34,50±0,20 "С (Р<0,01), а хроническим мезотимпанитом-33,22±0,21 °С и 34,0510,20 °С (Р<0,05).

Использование кальциевой формы фосфата целлюлозы для дренирования наружного слухового прохода в до- и послеоперационный периоды также улучшало их течение, способствовало наступлению ремиссии воспалительного процесса, но не вело к значительному улучшению слуха.

Ключевые слова: гнойный средний отит, кальциева форма фосфата целлюлозы.

ANNOTATION

Andreychyn Yu.M. Clinicopathogenic Grounds of Applying Callulose Phosphate Calcic Form in Complex Therapy of Purulent Media Otitis

Thesis for taking the degree of Candidate of Medical Science in Otorhinolaryngology (14.01.19)

Kyev Scientific Research Institute of Otolaryngology by O.S. Ko-lomiychenco attached to the Ministry of Public Health of Ukraine

Ukraine, Kyev, 1999

The subject of the thesis is the clinicopathogenic grounds of applying cellulose phosphate calcic form in complex therapy of patients with acute

and chronic purulent media otitis. Before applying, sorption characteristics of cellulose phosphate preparation were provoked by means of physical and chemical treatment improved by us. A tympanoplasty and a radical surgical operation including a modified mastoidoplasty to decrease the volume of the postoperative cavity and treatment period were performed in a part of patients with purulent media otitis. 25 forms of bacteriums, mainly in two- and three component association were educed from inflammatory exudation. Complex therapy including draining the external acoustic passage by turundae with cellulose phosphate calcic form caused stopping otic discharge, abating pain in the ear as well as other clinical symptoms. Audition has been completely recovered. According to exudation cytogram,NBT-test, and electrothermometry indices, inflammation on the skin of the papilliform process was abating more rapidly in comparison with drainig by medical gauze.

Key words: purulent media otitis, cellulose phosphate calcic form.