Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Клинико-метаболические основы диагностики и профилактики фето-плацентарной недостаточности при привычном невынашивании

р\ О V-

г \ МІР Ю*7

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТРИФОНОВА Олена Федорівна

КЛІНІКО-МЕТАБОЛІЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ФЕТО-ПЛАЦЕЬІТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ЗВИЧНОМУ НЕВИНОШУВАННІ

14.01.01 - Акушерство і гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1997

о/,

Робота виконана в Донецькому медичному університеті їм. М.Горького.

Науковій керівник - заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, професор, Чайка Володимир Кирщозич

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор

Провідна установа - Національний медичний університет

по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями "Педіатрія","Акушерство і гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН Ук-

3 дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України

Дашкевич Валентина Євдокимівна; доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович

м.0.0.Богомольця, м.Київ

о

ґ г%с~г\г\г:г\ .. т.'..*.-— _ гг/л —- . — *»------V— —-с--.---------1,-, о\

УНІПІІ N. ГїГ-ІІ-Р ‘-'Ь', Пул, ІПсІПУ и, £>}*

Автореферат розіслано "*д " ^_______ 1997 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої Ра; кандидат медичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЕ Актуальність теми. Невиношувзння вагітності за нашого часу залишається однією з основній проблем сучасного акушерства. Частота цього ускладнення вагітності на протязі останніх двох десятиріч складав від 5 до ЗО % і не мав тенденції до зниження (А.Г.Коломийцева, С.П.Писзревз, 1930: Г.М.Савельева и соавт., 1991; ОЛ.Михайлекко, 1994). Ця патологія супроводжується високою перинатальною захворюваністю і смертністю, має несприятливий вплив на здоров'я та подальшій розвиток дітей Ш.М.Сидєльниковз и соавт., 1994: В.К.Кулаков и coaET., 1995; А.Д.Лкпман и соавт., 1996; 0.Г.Фролова и соавт., 1995)

Невкношувзнкя вагітності вважається однїїм із основних патогенетичних варіантів плацентарної недостатності, шо приводить до гіпоксії та затримки утробного розвитку плода (Е.М.Нихяяевз,

1987; В.К.Кулаков, 1987, 1990).

За даними Г.М.Савельевой (1931, 1984), у кожної другої жінки із загрозою переривання вагітності розвивається фетоплзцентзрнз недостатність (®ш). При звичному невкнопузанні вагітності хро-нічнз фетоплацектарнз недостатність виникає в 10 % випадків (Л.Е.Мурашко и соавт., 1995). Для звичного невинозувакня характерне раннє формування первинної ФПН, що пов'язано з несприятливим прегравкдатним фоном, обумовленим гормональною недостатністю, функціональною і структурною неповноцінністю ендометрія, запальними процесами, вадами розвитку, генітальним інфантилізмом та ін. В цьому зв'язку особливої уваги набуває, вирішення питань, пов'язаних із ранньою (І триместр вагітності) діагностикою та прогнозуванням ФІШ у жінок зі звичним невиношуванням, ШО дозволить провести профілактику і своєчасну корекцію виявлених порушень.

Сучасна діагностика ФІШ вимагає використання широкого спектру діагностичних тестів для характеристики окремих компонентів цієї системи. При цьому для ранньої діагностики ФПН перевагу мають в основному біохімічні параметри. Відомості про характер обмінних процєсіб материнського організму під час формування ФПН у вагітних із звичним невинощунанням в літературі поодинокі, критерії ранньої діагностики ФПН на основі вивчення різних параметрів метаболізму при невиношуванні розроблені недостатньо. За даними деяких авторів, ФПН розвивається в результаті порушення процесів фізіологічної адаптації при вагітності СГ.М.Савельева и соавт., 1991). Важлива роль в регуляції адаптивних реакцій організму в нормі і різних патологічних станів належить процесам перекисного окислення ліпідів (ПОД) та антирадикального захисту.

За нашого часу доведено, що інтенсифікація ПОЛ є неспецифічною відповіддю клітини на будь-яку екстремальну дію (Ф.А.Зверне-хановский, 1987; Д.С.Саркисов, 1937; Ф.з.Меерсон и соазт., 1938). Звичайно зміни показників ПОЛ обумовлені гіпоксичним станом організму. За даними деяких авторів (А.р.Бабаянц, 1937;. в.А.Бурлев и соавт., 1987; Т.Ю.Пестрикова, 1937; М.Л.ТараховскиЙ, 1935, 1938; А.М.Жнцкий, 1989) невиношувакня вагітності характеризується значною активацією ШЛ, пов'язаною зі зниженням рівня антиокислювать-ної актизності (АОА) сироватки крові. В результаті цього розвивається ферментативний дисбаланс, цо Епливає на енергетичний обмін та рівень анаболічних процесів, які відіграють провідну роль в гестаційному процесі. Роль цих змін у формуванні ФПН при звичному невиношуванні вивчена недостатньо. В літерзтурі наявні суперечні дані про діагностичну і прогностичну цінність гормонів та специфічних білків фето-плацентарного комплексу в різні терміни вагітності. Існуючі методи лікування зеичного невиношувакня-е більшос-

- О -

с_/

ті випадків не ліквідують фето-плацентарну недостатність.

Мета дослідження. Розробка критеріїв ранньої діагностики, профілактики та лікування фето-плацентарної недостатності у жінок із звичним невинояуванням вагітності з кетою зниження перішаталь-ної захворюваності та смертності при даній патології.

Для досягнення наміченої мети були поставлені наступні завдання:

1. Дослідити функціональний стан системи ШЛ-АОА у жінок із звичним невиношуванням в динаміці вагітності.

2. Вивчити особливості б і л ой-синтезуючої та гормональної функції плаценти в рівні терміни вагітності при звичному невпно-

2УЕЗННІ.

3. Визначити інформативність УЗД та кзрдіотахограм (КТГ) плода для діагностики плацентарної недостатності у жінок із звичним невиноаг/ванням.

4. Розробити тести ранньої діагносткк ФШ у даного контингенту вагітних.

5. Науково обгрунтувати і вдосконалити комплекс лікувально-профілактичних заходів з використанням антигіпоксантів та гіпербаричної оксигенації у жінок із звичним невиношуванням та вивчити його ефективність.

Нзукоза новизна роботи. Вперше проведено комплексне вивчення особливостей метаболічної адаптації організму вагітної, яка страждає звичніш невинощуванням, в період формування плаценти, що мав важливе значення в ранній діагностиці ФПН. Вперле встановлена кореляційна залежність між біохімічними покззниками та плацентарними гормонами при фізіологічній вагітності і звичному невиношу-ванні. В результаті прозедених комплексних досліджень отримано ряд нових положень, пов’язаних з патогенезом плацентарної недос-

■ - і -татності при даній патології у вагітних, розроблені біохімічні тести ранньої діагностики ФПН у жінок із звичним невинопуванням. Вперше для лікування ФПН у схемі базис-терапії використано анти-гіпоксант (мафусол) - кофактор метаболічного циклу Кребса.

Практична значність. Отримані результати дозволили використати показники малонового диальдегіду, переписного гемолізу еритроцитів та трофобластичного р-глікопротеіду для ранньої діагностики ФПН. Патогенетично обгрунтоване і клінічно підтверджена доцільність включення в комплексну терапію вагітних ів звичним не-вккоауванням акткгіпоксакта та ГБО, які сприяють нормалізації метаболічних порушень, пслішаунзть тканинне дихання, збільшуючи про-ткперекисний захист, стан плода та знижують частоту передчасного переривання вагітності.

Основні положення, ко виносяться на захист.

1. Однією з ланок патогенезу виникнення ФПН при звичному не-виношуванні є порушення метаболічної адаптації до вагітності, про що свідчить активація вільно-радикального окислення ліпідів та ослаблення антиоксидантної системи захисту, характер яких залежить від терміну вагітності.

2. За показниками ЩА, ^ТЕГ, ПГЕ та АОА розроблені діагностичні критерії плацентарної недостатності при звичному невинозу-ванні.

2. Включення в комплексну терапію ФШ при звичному невиношуванні ГБО і антигіпоксанта мафусола значно підвищує ефективність лікування, нормалізує функцію плаценти, процеси ліпопероксидації, активізує антиоксидантну систему, усуизв гіпоксію плода, сприяв зниженню частоти передчасного переривання вагітності, перинаталь-них ускладнень.

“ ІУ ~

Впровадженая результатів. Запропоновані схеми лікування ФПН при звичному невинозувакні використовуються у відділеннях патології вагітності міських лікарень N З, N 9, N 24 м.Донецька, пологового будинку N 2 м.Маріуполя, відділення патології вагітних пологового будинку N 3 м.Макіївки. Результати дослідження включені в цикл лекцій навчально-педагогічного процесу кафедри акушерства, гінекології та перинатодогії післядшломного навчання Донецького державного медичного університету.

Апробація роботи. Матеріалі-! дисертації представлені нз X конференції молодих вчених "Актуальні питання акушерства та гінекології" (Вінниця, 1.939, 1395), обласних конференціях молодих зчених-медиків (Донецьк, 1990-1993), IX з'їзді акушерів-гінеколо-гіе України (Київ. 1991), науковій конференції акушерів-гінеколо-гів, присзяченій ЄО-річчз утворення кафедри акушерства і гінекології N 1 ДДМІ (Донецьк, 1993), засіданнях обласних рад по родопомочі (Донецьк, 1994-1956); міжобласній науково-практичній конференції, присвяченій зо-річної"/ ювілею кафедри акушерства і гінекології факультету удосконалення лікарів (Донецьк, 1955); XV Всесвітньому Конгресі "репродукція і неплідність" (Монтпельє, Франція, 1935); X з’їзді акушєрів-гікекологів України (Одеса, 1295); V Нсєсвітньому Конгресі в гінекологічної єкдокоигіологіі (Барселона, Іспанія, 1995).

По матеріалам дисертації опубліковано 13 робіт.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 1-91 сторінці машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури. чотирьох глав власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків і практичних рекомендацій. Покажчик літератури вміщує 255 джерел. Робота ілюстрована 35 таблицями.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в роз-

робку наукових результатів.

1. Клінічне обстеження під час вагітності 149 жінок, що мали в анамнезі два і більше самовільних викидні або передчасні пологи і 47 жінок з фізіологічним перебігом вагітності.

2. Визначення вагітних основної і контрольної груп для дослідження показників системи ПОЛ/АОА, гормональної і білок-синте-зуючої функції плаценти.

2. Наукове обгрунтування та розроблення системи лікувально-профілактичних заходів з урахуванням результатів біохімічних і гормональній досліджень.

4. Лікування вагітних за розробленою методикою з включенням ГБО і антигіпоксанта - мафусола з подальшою оцінкою її ефективності.

5. Аналіз отриманих результатів дослідження і їх математична обробка.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами обстежено 195 жінок в динаміці вагітності, із них 149 мали в анамнезі вказівки на два і більше самовільних аборта чи передчасні пологи і 47 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, які склали контрольну групу.

Всі обстежені жінки із звичним невиношуванням знаходились у відділенні патології вагітності Донецького державного регіонального центру охорони материнства і дитинства (ДцРЦООД) із загрозою переривання вагітності. У всіх вагітних із звичним невинощуван-ням, відібраних в основну групу, діагностована фето-плацентарна недостатність. Ці вагітні були розподілені на дві групи. Першу групу склали 42 жінки із звичним невиношуванням, які отримували

базисну терапію фето-плацентарної недостатності, що включає гормональну, токодітичну, десенсибілізуючу, симптоматичну терапію. В другу групу уеійшло 107 вагітних, яким в комплексну терапію ФПН включали антигіпоксант мафусол. а також проводили гіпербаричну оксигенацію (ГБО).

Інтенсивність ШЛ у вагітних оцінювали за рівнем продуктів діпопероксйдації в крові, з саме: дівнсвкх кон’югат (ДК) і одного із вторинних продуктів - мздонового диальдегіду (МДА)■ Вміст у плазмі кроЕі ДК, ненасичеких жирних кислот досліджували за Z.Placer (1696) в модифікації В.В.Гаврилова і співавт. (1933). Рівень ЩА в еритроцитах крові встановлювали за його реакцією з ТІО^КрЗІТУРОВО?!} КИСЛОТОЮ З НЗСТУПН+ІМ зквкаченкям КІЛЬКОСТІ CKpS“* левого продукта спектрофотометрично (J.A.Knight, 1980). Концентрацію загального білка визначали за 0.Lowry (1951). ПГЕ досліджували колометрично на КФК-2 зз екстинкцією позаерктролктзрного гемоглобін:/, що поступає в середовище внаслідок спонтанного лізису мембран еритроцитів, викликаного переписним окисленням ліпідів киснем повітря (г-СЛіагег, 195S).

Вміст й-токоферол1/ в плазмі крзЕі визначали методом -т.Віегу в модифікації Р.Щ.Кисилевич зі співавт. (1973). Активність’ супе-рскскддисмутаги (СОД) оцінювали методом Fridovich в модифікації

О.П.Мзкаревич і співавт. (1933). Активність каталази встановлювали спектрофотометрично за здатністю перекису водню утворювати з солями молібдену стійкіш викрашеніш комплекс (М.А.Королюк и со-авт., 1988). Резерви антиоксидантного захисту крові в цілому оцінювали за показником загальної активності (Г.й.Клебанов и еоавт., 1938) і виражали в процентах.

Концентрацію загальних фосфоліпідів (ФЛ) в сироватці крові досліджували колориметрично зз вмістом з них фосфору (В.Г.Колб и

- Є -

СОЗЕТ., 1576). Про вміст в сироватці крові вагітних неестрифіко-ваних жирних кислот (НЕЖК) робили висновок за кількістю мідних солей (М.Ю.Прохоров и соавт., 1970). Вміст плацентарного лактогену СШІ), естріслу (Ез) та прогестерону (П) в периферичній крові визначали радіоімунологічним методом з допомогою стандартних наборів фірми "Богіп" (Франція).

Для імуноферментного визначення ТБГ застосовували планшети із полістиролу (фірма "ЬаЬзунгегпз"). функціональні методи дослідження плода включали ультразвукову фето- і плацентометрію на апаратах "Аіока 350-120" і "ТозЬіЬа 5АЬ-35". КТГ плода проводилася зз допомогою кардіотокографа 8030А фірми "НеиІеІЬ-Рзокагсі" та Геіа-ЗаіЄ-б фірми "КгаЬзЬепІег” (Германія). Отримані дані оброблялися методом математичної статистики з використанням пакета прикладних програм 5іаі£гарЬісз 2.3.

Результати дослідження і їх обговорення. Проведені наїж дослідження показали, що під час вагітності з фізіологічним перебігом при збільшенні терміну гестації спостерігається інтенсифікація ШД, що проявляється достовірнім зростанням рівня фосфоліпі-дів та НЕНК (р < 0.05). Можна думати, що активація ШЛ при фізіологічній вагітності викликана збільшенням споживання кисню і не приводить до необоротних ушкоджень, тому що забезпечується підвищенням функції антиоксидантної системи.

У жінок із звичнш невиношуванням спостерігається виражена активність процесів ПОЛ, відмічено підвищення всіх показників МДА (13,01+0,43 і 9,41+0,48 мкмоль/г, р < 0,001), ДК (4,4+0,31 і 2,93+0,17 Е/МД, р < 0,05) та ПГЕ (14,59+0,54 І 10,48+0,62 X, р < 0,001) починаючи з ранніх термінів вагітності в порівнянні з показниками у здорових. Активація ПОЛ відбувається на фоні достовірного підвищення ріеня фссфоліпідів (р < 0,05) та деякого зни-

- б -

яення НЕЕК. Встановлено зниженая загальної антиовколюзальної активності крові, особливо в ранні терміни вагітності Ср < 0,05), .хоча окремі компоненти АОС, такі як еітзїлін Е, каталззз були підвищені В порівнянні 3 КОНТРОЛЬНИМИ значенням (р < 0,05).

З надій роботі показана наязність тісного лінійного кореляційного зв'язку у змінах перечислених параметрів перекисного окислення ліпідів тз антиоксидантної активності у езгітнкх із звичним невиношуванням. Найбільш високий ступінь скорельованості мав місце для ПГЕ тз ДК як для здорових вагітних (г-0,80), так і для вагітних із звичним невиношуванням Сг-0,87). Середній кореляційній зв'язок встановлений для ДК та ЇЖА. Проведений аналіз по-казаЕ наявність тісного кореляційного зв'язку мім «-токоферолом та АОА (г-0,59). ,к;іж СОД та «-токоферолом встановлено зворотній зв'язок тільки для здорових вагітних (г-0,39). Виявлені нами у вагітних із звичним невиношуванням тісні зв’язки між рівнем ДК і ПГЕ в сироватці крові можуть стати непрямим підтвердженнням глибоких метаболічних порушень. Гормональний дисбаланс чи ендокринна недостатність не забезпечують нормального перебігу гестаційного процесу на самих ранніх етапах розвитку, з при збереженій вагітності приводять до дисфункції фето-плзцентарної системи. В цьому зв’язку особливої ваги набувають дослідження, спрямовані на знаходження критеріїв ранньої діагностики і прогнозування ФПН при даній патології.

Вивчення гормональної функції плаценти показало, що рівень осноених гормонів ФПК (ГОІ, Ез тз П) у пацієнток із звичним кеви-ношувакням був знижений на протязі есієї вагітності, проте тільки для ІШ у терміні 20 тижнів це зниження було достовірна (р < 0,05)

За літературними даними, більшою інформативністю для прогнозування формуючої первинної ФПН володіло зниження рівня ШІ більше

ні.?. БО % в порівнянні із фізіологічним його рівнем. Так деякі автори (М.В.Федорова, Е.П-Калашников, 1036: Л.Д.Ркбалкина, 1937) БЕакоть, що низькі рівні ПЛ до 12 тижнів у жінок із загрозою переривання сеідчзть про порушення формування плаценти, в той час як зниження рівня естріолу та прогестерону на 40-50 % більш інформативно при прогнозі ФШ після 17-20 тижнів вагітності.

Отримані нами дані свідчать про те, що ні один із цих гормонів не є раннім діагностичним маркером формуючої плацентарної недостатності. Достовірним методом, що характеризує функцію плаценти є визначення рівня плацентоспецифічних білків. Проведені дослідження показали, що рівень ЇБГ (маркера плодової частини плаценти) був знижений у І та II триместрах вагітності в іюрівннянні з його значеннями під час фізіологічного перебігу вагітності (0,0026+0,0005 ДЛЯ І триместру; 0,039+0,004 ДЛЯ II; 0,053+0,007 в контролі, р < 0,05). Зниження рівня ТБГ б результатом структурної і функціональної неповноцінності плаценти, наслідком формуючої з першого триместру ФІШ.

Наш встановлено тісний кореляційний зв’язок між вмістом ТБГ та ПЛ (г-0,63), П і Ез У взгітних із звичним невинсшуванням. Кореляційний аналіз вивчених гормональних показників і параметрів ШЛ показав високу кореляційну залежність між вмістом Щк та рівнем ТБГ для здорових вагітних. При невиноягуванкі ця залежність дещо зменшується. Проведене ^-дослідження вагітних із звичним невиноауванням виявило значне відхилення лунограм в порівнянні зі здоровими вагітними. Виявлені з першого триместру низька імплантація плідного яйця, відставання його розмірів від гестаційного терміну, нечітка і задізніла візуадізація ембріону, так як і наявність .ділянок відшарування хоріону, плацентація по передній стінці матки, були прогностично несприятливими е плані розвитку

ФПН.

Таким чином, проведені дослідження дозволили нам проаналізувати різні біохімічні та біофізичні показники для розробки ранніх об'єктивних критеріїв ФІШ. Порівняльний анатіз діагностичних тестів. застосованих з І триместрі вагітності, виявив різку ступінь їх інформативності для ранньої діагностики даної патології. При цьому найбільшою інформативністю володіли показники системи ШЛ CMSA, ПГЕ), а також показники загальної АОА крові та білокутворю-ючої функції плаценти - ТБГ, які достовірно та істотно змінювалися в ранні терміни вагітності. УЗ-дослідження в І триместрі вагітності в більшості віяіадкіз дозволяло прогнозувати розвиток ФІШ. Причому наявність патології на лунсграчах, до поєднується із клінічною симптоматикою (кров’янисті виділення, болі), і зміни показників ПОЛ та ТБГ були достовірними діагностичними ознаками формування ФІШ з ранніх строків гестації.

На основі отриманих даних можна було припустити, що корекція порушень в системі ПОЛ-АОА на стадії плацектації підвищить ефективність заходів, спрямованих на збереження вагітності і попередження розвитку ФПН.

З цією метою жінкам is звичним невиноауванням в терміні з 12 до 20 тижнів гестації проводилося на фоні базисної терапії ГБО, інфузія знтигіпоксанта мафусолз, окремо і б сполученні один з однім. При необхідності курси лікування повторювалися. Вагітні основної групи були поділені на дві групи. Першу групу склади 42 вагітні, яким проводилася лише бзгиснз терапія. Друга група із 107 жінок у свою чергу розподілена ще на три підгрупи. В підгрупу II А віднесено 32 вагітні, якім в базис-терапію включали гіпербаричну оксигенація. Підгрупу II В склади 40 жінок, які поряд з комплекснім лікуванням отримували актигіпоксант - мафусол. 35 за-

гітним підгрупи 11 С призначали в традиційне® терапією ФПН анти-гіпокезкт в сполученні з ГБО. Проведений аналіз дозволив відмітити неоднотипні результати лікування в групах порівняння. Так, в групі жінок із звичним невиношуванням, які отримували базисну терапію, показники ПОЛ практично не змінилися (табл. 1). У взгіт-них, якім в комплексі з базис-терапією призначали ГБО, показники ПОЛ достовірно знизилися, але ке досягли контрольних значень. Використання автигіпсксакта мафусола в комплексній терапі'і при звичному невшогуванні привело до нормалізації рівня МЛА в крові

і зниження ДК і ПГЕ, хоча і не до значень показників здорових вагітних (р < 0,05).

Поєднання застосування базисної терапії, ГБО та мафусоду нормалізувало всі вищевказані показники. Зниження показників ПОЛ при включенні б базис-терапію ГБО та мафусолу сприяло нормалізації в крові ФД та КЕЖК (р < 0,05). Ефективність запропонованих нами видів терапії визначалася і зз впливом нз стан АОС (табл.2). Базисна терапія мала вплив лише на активність каталази (р < 0,05), але не змінила активності СОД та ріеня а-токоферолу крові (р > 0,05). Загальна АОА достовірно підвищилася в терміні 12-19 тижнів езгітності, але ке відрізнялася еід показників до лікування в 20-28 тижнів гестації.

Включення ГБО г комплексну терапію ФПН сприяло підведенню СОД в першій половині вагітності і АОА кроеі на протязі всього періоду спостережень (р < 0,05). Призначення антигіпоксанта мзфу-сола сприяло достовірному' збільшенню рівня каталази, СОД та « -токоферолу від 12 до 19 тижнів гестації, з також нормалізації загальної АОА у всі досліджувані терміни. Нормалізація АОА в крові в І та II триместрах вагітності за рахунок підвищення активності каталази, СОД і змісту а-токоферолу виявлена нами при поєднаному

Групи вагітних Показники ПОЛ

ДК, Е/мл ОДА, мкмоль/г білка ПГЕ X

12-19 тгаад. 20-28 тгаод. 12-19 тгазд. £0-28 тигш. 12-19 тгавд. 20-28 тдаш

1. Конт^оадна ГРУПа 2,98+0,17

2. Основна група до лікування (п-149)

3. і група, після лікування (п-42)

4. И група (А),

після лікування (П-32) , ч

5. и група (В), після лікування (п-40)

0. II група (с), після лікування (П-35)

4,4+0,31*

4,17+0,27

3,33+0,21 3,01+0,19^

2,75+0,18 9,41+0,48 9,1+0,54

4,87+0,23* 13,01+0,43* 14,18+0,551

4,32+0,22 12,17+0,45 13,30+0,51

3,75+0,19** 11,16+0,47** 11,77+0,33]

3,40+0,20*^ 9.76І0.4С, 10,07+0,49]

3,37+0,18*** 8,63+0,43** 10,53+0,54і

***

Примітка: " - достовірність різниці в показниками у здоровда (р < 0,05)

- достовірність рівниці з показниками до лікування (р < 0,05)

- достовірність різниці з показниками при лікузакні традиційними методами (р < 0,05)

Групи вагітних Показники АОС

Каталаза, мкат/ч АОА, X

12- І9 тижнів 20-28 тижнів 12-19 ТИЖНІВ 20-28 ТИЖНІВ

(П-47)

2. Основна група до лікування

3. і група, після лікування (п-42)

4. II група (А), після лікування (П-32)

Б. її група (В), після лікування (п-40)

6. и група (с), після лікування (П-35)

1 11,73+0,9 61,37+4,7 65,2+5,05

* 21,14+0,77* 51,42+1,76* 53,6+3,19*

23,08+0,87 57,8+1,58** 51,73+2,17

22,87+0,74 62,54+2,12*** 59,38+2,55'

4И*К 22,38+0,81 63,51+2,17*** 58,2+1,89*

1** ### 27,69+0,82*** 66,01+2,84*** 64,8+2,11і

###

Примітка: * - достовірність різниці в показникам: у здорових (р < 0,05)

***. - достовірність різниці з показниками до лікування (р < 0,05)

- достовірність різниці з показниками при лікуванні

традиційними методами (р < о,05)

використанні ГБО та мзфусолз в комплексі б базис-терзпією.

Таким чином, можна припустити, що посилення потенціалу АОА є основним фактором, що.знижує інтенсивність вільнорадикальних реакцій, які підвищують антистресорний захист організму ланок ів звичніш невкношувакням вагітності. Саме тому включення ГБО тз ан-тигіпоксанта в комплекс лікування ФІШ підвищує його ефективність яри ЗВИЧНОМУ невинопувзнні -

Призначення мзфусолз, як кофактора цикла Кребса, за 40-60’ до сеансу ГБО показало їх взаємопотенціюючу дію. Інтенсифікація метаболізму під еплквом лікування сприяла посиленню білоксинте-тичних процесів в плаценті, до виявлялося з підвищенні синтезу гормонів і плацентарних білків - ІШ та ТНГ (р < 0,05).

Слід відмітити, що нз гормонатьну та білоксіїнтезуючу функцію плаценти нзлбільш виражений вплив мало поєднання базис-тералії, ГБО та мафусолз, до приводило до нормалізації цих показників. Ці дані свідчать про наявність тісного зв’язку мій станом системи ГОЛ-АОА організму, з одного боку, і функціональної активності фе-то-плацентарного комплексу, з другого. На таку взаємозалежність цих систем організмі' при даній пзтології вказує і А.М.Жицкий (1939). Динаміка показників УЗД на фоні метаболічної терапії характеризувалася достовірним зростанням біометричних показників плод</ і збільшенням товщини плаценти, до можна пояснити анаболіч-ним ефектом.

Проведені нами дослідження КІГ виявили, до у 51 (40,8 %.) жінки основної групи малії місце наявні ознаки утробного страждання плода. При цьому в І групі після проведеної терзпії патологічні зміни КТГ різного ступеня важкості спостерігалися у 59,4 X, в II групі підгрупи А у 43,9 %, в підргупі В - у 37,3 %, в підгрупі С - у 32,8 %. Виражені зміни КТГ виявлені тільки в І групі. Одер-

«ані результати мають особливу значимість е зв'язку з тим, що в структурі перинатальної захворюваності і смертності при звичному невинощувзанні перше місце займав гіпоксія плода, друге - його гіпотрофія (Н.М.Мамедалиева., 1993).

Використання ГБО в комплексній терапії дозволило знизити загальне число ускладнень вагітності в середьому на ЗО %, головним чином, за рахунок зменшення частоти хронічної гіпоксії плода та загрози переривання вагітності. Застосування анткгідоксантів для лікування ФІШ при звичному невинощуванні мало значний вплив на перебіг вагітності. Зниження частоти ускладнень гестації більше ніж на 50 % обумовило зменшення числа загрози переривання вагітності, утробної затримки розвитку плода та гіпоксії, пізнього гестозу, передчасних пологів. Це лікування привело до зниження ускладнень вагітності в 2,5 рази в порівнянні з жінками, що отримували базисну терапію і в 1,5 рази в порівнянні з вагітними, які отримували лише мафусол чи ГБО в поєднанні з традиційною терапією.

Наші дані свідчать про те, що ГБО і мафусол кожен сам по собі і особливо в поєднанні сприяють покращанню компенсаторно-метаболічних процесів в системі мати-плацентз-плід, що в свою чергу веде до збільшення маоозроотових показників та підвищення адаптаційних можливостей в ранньому кеонатальному періоді. Проведені дослідження показали, що включення ГБО і мафусола в комплексну терапію ФПН при звичному невинощуванні позитивно впливає на лак-топоез та знижує число ускладнень після пологів. Отримані результати стали підставою для використання в комплексі патогенетичного лікування ФІШ при звичному невинощуванні ГБО і мафусола, ефективність яких підтверджена клінічними та біохімічними дослідженнями. Переконливими критеріями ефективності запропонованої схеми стало зниження частоти передчасного переривання вагітності в 3 рази,

перинатально: смертності в 4 рази. Таким чином, резюмуючи вице-викладене, можна констатувати, що запропонована наглі терапія ФПН має всебічний позитивній вплив на перебіг вагітності при хронічній ФІШ. Така ефективність терапії, очевидно, пояснюється позитивніш епливом на ті ланки патогенезу, на які базисна терапія не мала значного впливу, а, крім того, активізуючії внутрішньоклітинні тканинні метаболічні процеси, сприяла такой кращій реалізації лікувального ефекту базисної терапії.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки.

ВИСНОВКИ

1. Формування плацентарної недостатності при звігчноі,іу неви-ноауванкі обумовлено порушенням метаболічної адаптації до вагітності, про до свідчить активація ГОЛ та зниження знтирадикального захисту, які виявляються з ранніх термінів вагітності.

2. Достовірне збільшення показників ГОЛ (ЫДА і ПГЕ на 50 -50 % порівняно з контролем) та зниження загальної антиокислюваль-кої активності крові в середньому на ЗО - 40 % при звичному неви-ноиуванні дозволяє використовувати ці показники для ранньої діагностики ФПН.

3. У вагітних з ФПН при звичному невинопугзнні спостерігається прямий кореляційний зв'язок мія показниками ПОЛ-АОА і гормональною та білоксинтезуючою функціями плаценти. Найбільша залежність встановлена мі» МЦА і ТБГ, ПГЕ та ШІ.

4. Серед біофізичних методів дослідження найбільшою інформативністю для діагностики плацентарної недостатності з І триместра вагітності володіють дані УЗД (низька імплантація плідного яйця, нечітка, "залізнена" візуалізація ембріона, наявність ділянок відшарування хоріонів).

5. Виявлені зміни метаболічних процесів при плацентарній не-

достатності у жінок іб звичним невиношуванням обгрунтовують доцільність включення у комплекс лікувальних заходів ГБО і антигі-покоанта - мафусолз.

6. Включення ГБО і мзфусола у комплексну терапію ФІШ при звичному невиношуванні усував дисфункцію системи ІЮД-АОА, нормалізує гормональну і білоксинтезуючу функцію плаценти,сприяє зниженню частоти передчасного переривання бзгітності і перкнзтадьних ускладнень, ш,о дозволяє рекомендувати вдосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для широкого впровадження в практику.

ПРАКТКЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ

1. Вагітних жінок ів звичним невиношуганням необхідно включати до групи ризику по розвитку фето-плацентарної недостатності, «о потребує раннього її виявлення і проведення своєчасної корекції.

2. Найбільш інформативними для ранньої діагностики ФІШ при звичному невиношуванні є показники переписного окислення ліпідів: підвищення МДА на 40-50 %, ПГЕ - на 30-40 % при зменшенні загальної антиокислювальної активності кз зо % порівняно із здоровими вагітними.

3. З мето» посилення ефективності та підвищення антиоксидантного статусу організма вагітних з ФІШ при звичному невиношу-ванні рекомендується включати у комплекс лікувальних заходів ГБО та антигіпоксант - мзфусол (400,0 мл в/в крапельно за 1-1,5 години до сеансу ГБО, яка проводиться в режимі 1,4-1,5 ата, тривалістю 40-50 хвилин, курс лікування 5-7 днів).

СПИСОК РОВІ!.. НАДРУКОВАНИХ Ш ТО-ІІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клинике-статистический анализ историй беременности и родов у женщин, страдавдих привычным невынашиванием // Юбилейный сборник научных трудов кафедры акушерствз и гинекологии факультета усовершенствования врачей "Актуальные вопросы клинического акушерства и гинекологии". - Донецк, 1995. - С.53-54.

2. Этиологические аспекты фето-плацентарной недостаточности при привычном невынашивании // Медико-социальные проблемы семьи.

- 1996. - N 2. - С.24-27 (соавт. И.К.Акимова, В.П.Квашенко,

А.Д.Бородин).

2. Влияние метаболической терапій на гормональную и бедок-синтезируюшую функцій плаценты при фето-плацентарной недостаточности // Архив клинической и экспериментальной медицины. - Донецк, 1997. - Т.6, N 2. - с.26-30 (соавт. Н.В.Ткаченко, И.К.Акимова) .

4. Антиоксиданты в лечении фетоплацентарной недостаточности при осложненном течении беременности // Архив клинической и экспериментальной медицины. - Донецк, 1997. - Т.6, N 2. - С.39-44 (соавт. Е.К.Чайкз, Н.В.Ткаченко, И.К.Акимова).

5. Використання показників перекионого окислення ліпідів для ранньої діагностики фето-плацентарної недостатності у жінок з ускладнень перебігом вагітності // Педіатрія, зукшерство і гінекологія. - 1997. - N 2. - С.70-73 (співавт. Н.В.Ткаченко,

І.К.Акімова).

5. Прогнозирование осложнений беременности и родов на основе математического анализа // Тезисы докладов IX сьездз акушеров-гинекологов УССР. - К., 1991. - С.177-178 (соавт. И.Т.Говоруха,

И.К.Акимова, В.П.Квашенко).

7. Оценка фето-плацентарного комплекса у беременных о при-

еычкым невынашиванием // Тез. докл. нзучн.-теракт. кокф., посвященной 60-летию основания кафедры акушерства и гинекологии. - Донецк, 1993. - Ч.И. - С.237 (соавт. Б.П.Квэаекко, А.Д. Бородин).

8. Использование иммунных препаратов в терапии невынашивания // Актуальные проблемы клинической медицины Донбасса: Матер, нзучн.-практ. кокф. - Донецк, 1993. - С. 159 (созвт. В.П.Квашенко,

I.С.Мирошниковз).

9. Вплив антлгіпоксантів на фето-плацентарний комплекс у вагітних із звичним невкношуванням // Тези доповідей конференції колода-; вчених "Актуальні питання акушерства та гінекології". -Вінниця, 1995. - С.182-183 (співавт. І.Д.Гзольмамедова, С.М.Єдьсь-кз).

10. Изменение фето-плацентарной системы при угрозе прерывания беременности // Тезисы докладов межобластной научно-практической конференции» посвященной 30-летнему ибидею кафедры акушерства и гинекологии факультета усовершенствования врзчэй - Донецк. 1995. - С.126 (созет. т.И.Сдюоарь, Н.А.Морозова, Г.В.Белоусов , И.В.Голубятнилов).

11. Особенности репродуктивной функции и перинатальной пзто-логіпі при невынашивании беременности // Тезисы докладов межобластной научно-практической конференции, посвященной 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гинекологии факультета усовершенствования врачей. - Донецк, 1995. - 0.122 (созвт. В.П.Квашенко,

Т.И.Слюсарь, И.Д.Гюльмачедова).

12. Some peculiarities of IVF pregnancy and labour // Contraception fertilite sexualite. - Montpellier, France. - 1995.

- P.311 (У.СЬаікз, I.Qulma^edova, I.MogilevHina).

13. The hormonal function of the placenta in pregnant ladies with hestosis /7 Contraception fertilite sexualite: 15th World

Congress on Fertility and Sterility - Montpellier, France. -1995. - p.160 (I.Akimova, V.Kvashenko, B.P.Naiken).

РЕБШЕ

Е.Ф.Трпфонова. Клинико-метаболическке основы диагностики и профилактики фето-плацентарной недостаточности при привычном невынашивании. Диссертация ка соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев, 1997. р/копись.

Работа посвящена вопросам диагностики, профилактики и лечения фето-плацентарной нэдосточности при привычном невынашивании. Изучены показатели перекисного окисления липидов, анткоксидантной активности и гормонов фето-плацектарного комплекса у беременных с привычным невынашиванием. Разработаны тесты ранней диагностики фето-плацентарной недостаточности при данной патологии. В комплекс терапии фето-плацектзрной недостаточности включен антигипок-сачт мзфус-ол з сочетании с гипербарпческой окоигекацией. Показано положительное влияние предложенных схем лечения ка изученные показатели, течение и исход беременности у данного контингента женщин. Показана большая эффективность предложенной терапии по сравнению с традиционными схема® лечения.

SUMMARY

E.F. Trifonova. Clinical and metabolic background of diagnostics and prophylaxis of fetal and placental insufficiency while habitual miscarriage.

Thesis for scientific degree of candidae of medical sciences in speciality 14.01.01.- obstetrics and gynaecology. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 1997, Manuscript.

This scientific work is devoted to diagnostics, prophylaxis and treatment of fetal and placental insufficiency while habitual miscarriage. There were investigated the indeces of peroxide lipids oxydation, sntioxydant activity and ho™,ones of feto-placental complex in pregnants with habitual miscarriage. There elaborated the tests of early fetal and placental insufficiency diagnostics while this pathology. Antihypoxant mafusol in combination with hyperbaric oxygenation was included in complex of fetal and placental insufficiency therapy. There was showed the positive influence of suggested therapy schemes to the studied indeces, pregnancy current and outcome in this contingent of women. There was proved the great efficiency of suggested therapy in comparison with traditional therapy schemes.

Ключові слова: вагітність, фето-плацентарна недостатність, невішснувакня, анткгіпоксанти, гіпербарична оіссигенація.