Автореферат и диссертация по медицине (14.01.16) на тему:Клинико-лингвистическая диагностика неврозов и неврозоподобных состояний

Харківський інститут удосконалення лікарів

;ГЗ 0.1

На правах рукопису

З З ФЕЗ ;г'7

ГАНЗІН ІГОР ВІКТОРОВИЧ

КЛІНІКО-ЛІНГВІСТИЧНА ДІАГНОСТИКА НЕВРОЗІВ ТА НЕВРОЗОПОДІБНИХ СТАНІВ

14.01.16 психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Харків — 1996

Дисертація є рукопис

Работа виконана в Кримському медичному інституті

Науковий керівник — Офіційні опоненти —

V

Провідний заклад —

доктор медичних наук, професор Самохвалов Віктор Павлович доктор медичних наук, професор Стрельцова Наталія Іванівна; доктор медичних наук,

Бачериков Андрій Миколайович. Дніпропетровська Державна медична академія

Захист дисертації відбудеться “22.“ їалмЛ, 199"?р.

О________годині на засіданні спеціалізованої ради Д 02.05.01 пр

Харківському інституті удосконалення лікарів за адресою: 310176, м. Харкі вул. Корчагінців, 58. •

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського інститу

вдосконалення лікарів.

Автореферат розіслано " “

199$

Р-

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат медичних наук, доцент

Григорова ¡.А.

- л -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ. Найважливіше значення патогенетичної й иференціальної діагностики неврозів та неврозоподібних станів належить лініко-психопатологічному методу (М. О. Гуревич, М. Я. Сербський, 1938; В. . Гіляровський, 1954, Г. К. Ушаков, 1978, 1987, В. Я. Семке, Б. С. Положій, 990, Б. Д. Карвасарський, 1990; Р: Janet, 1911, Є. Kraepelin, 1920,

. Bleuler, 1920, A. Kempinsxy, 1974).

Та діагностичний процес набуває характеру справді патогенетичної іагностики лише в тому випадку, коли він враховує не тільки зовнішні клінічні рояви, а й внутрішні закономірності, їх виникнення й розвиток, надаючи ільш повні дані про їх біогенетичні, психогенетичні, соціогенетичні аспекти зороби (Б. Д. Карвасарський, 1990; Ю. О. Александровський, 1993). Здійснити і кий цілісний підхід до діагностики можливо, користуючись фундаментальною золюційною концепцією, стосовно вирішення завдань психіатрії (В. П. Самохвалов, 393). Одним з еволюційних методів є семіотичний, за якого поведінка людини ^зглядається як знакова система, в якій мовна і немовна поведінка заємо-зв'язані, взаємозалежні й транслюються одна в одну (Paivio, Begg, 381, В.. П. Самохвалов, В. С. Крилов, 1990; В. П. Самохвалов, 1995, М. В. грбенко, 1995). Найпослідовнішим прикладом семіотичного аналізу є інгвістичний аналіз (В. П. Самохвалов* 1993) . Він включає вивчення як ;новних складових семіотики' - синтаксису, семантики та прагматики :Ь. Morris, 1946, 1956; Ch. Pierce, 1958), так і психолінгвістику

). 0. Леонтьев, 1969; I. H. Горелов, 1980, 1985), паралінгвістику В. Колшанський, 1974) . До цього часу виконано ряд робіт з використанням .зних аспектів лінгвістичного аналізу для вирішення медичних, в тому числі :ихіатричних завдань. Це роботи по застосуванню методу семіотичного [ференціалу (Ch. Osgood, 1952, 1957) для діагностики неврозів (Г. Л. Ісуріна, >83), дослідження різномодальних текстів і суб'єктивної семантики :. Ю. Артем'єва, 1980, 1991), оцінки внутрішньої картини хвороби

і. А. Ташликов, 1990) .

Різні психолінгвістичні підходи використовувались при ВИВЧЄHt комунікації хворих з хворобою Альцгеймера (V. Ramanathan - Abbot, 1994) 'проблем афазій (S. Delvin, І. Tait, 1995), виявлення особливостей тематичні модифікацій в системі лікар-пацієнт (N. Ainsworth - Vaughn, 1992) геронтологічній практиці (I. Coupland, 1992). Паралінгвістичний анал; використовувався для вивчення невербальних компонентів мови в етологічн: психіатрії (О. М. Корнетов та ін., 1988; D. Ploog, 1988, 1992; S. T. Shelt & al, 1988, 1994; В. П. Самохвалов, 1993 та ін.)

Цікаві роботи з лінгвістики змінених станів свідомості (Д. JI. Співаї 1986, 1989), вербально-невербальких трансляцій психопатологічних переживаї (М. В. Вербенко, 1995). Однак в доступній літературі немає даних про cnpof виділити цілісний лінгвістичний підхід, який би зв'язував різні семіотичі аспекти комунікації з клінічними особливостями хворих. Крім того, ряд автор: (Є. С. Авербух, 1963, 3. В. Косенко, Е. Г. Парамонова, 1967; м. Є. Бачерикі та ін., 1984; Г. К. Ушаков, 1987) підкреслює складність диференційн< діагностики неврозів з кардіальною симптоматикою і неврозоподібних стан: при кардіологічних захворюваннях, відсутність клінічних характеристик стані] в яких поєднані обидва ці розлади. Розуміння цього і спонукало нас почати і дослідження.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - вивчення клініко-лінгвістичних особливостей невроз та неврозоподібних станів при серцево-судинних захворюваннях.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.

1. Розробка клініко-лінгвістичного методу діагностики психічні захворювань.

2. Визначення клінічних диференціально-діагностичних особливості неврозів з кардіологічною симптоматикою та відповідних неврозоподібних стан при серцево-судинних захворюваннях.

3. Виявлення лінгвістичних особливостей цих станів, визначення взаємозв'язку з клінікою захворювань.

4. Визначення клініко-лінгвістичних особливостей станів,' що поєдную

- з -

гвротичні та неврозоподібні розлади.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ. Розроблено клініко-лінгвістичний метод іагностики психічних захворювань. Вперше описані клініко-лінгвістичні :обливості діагностики неврозів та неврозоподібних станів. Удосконалено іференціально-діагностичні особливості неврозів з кардіологічною симптоматикою неврозоподібних станів при серцево-судинних захворюваннях. Виявлені ірактерні риси невротичних та психосоматичних розвитків при кардіологічних іхворюваннях, клінічні особливості станів, коли присутні як невротичні, так неврозоподібні розлади.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Використаний в роботі клініко-лінгвістичний підхід може бути придатний ія клінічної практики при ранній діагностиці патологічних станів, ференціальній і більш точній діагностиці псіхичних захворювань.

Виявлені в роботі характерні діагностичні і діференціально-діагностичні наки неврозів з системними вісцеральними кардіологічними розладами, врозоподібних станів внаслідок серцево-судинних захворювань ї патологічних анів, що поєднують обидва вказаних розлади, з врахуванням провідного ихопатологічного синдрому, особливостей перебігу ї стадії захворювання ють змогу підвищити надійність діагностичного процесу, сприяють більш нній діагностиці, скорочують її терміни, обгрунтовують патогенетичну терапію.

За допомогою запропонованих для проведення клініко-лінгвістичного аналізу осаріїв та матриць можливе здійснення експрес-діагностики тяжкості стану, значення наявності суїцидальної поведінки, оцінки ступеню суїцидального зику, виявлення симуляції і диссимуляції психопатологічних переживань, що жливо для експертної оцінки. Клініко-лінгвістичний аналіз дає змогу за лаками регресу мови і, відповідно, мислення виявляти елементи мікроорганічного аження головного мозку до їх клінічної маніфестації і без використання цаткових інструментальних методів обстеження. Вагомого значення цей підхід Зуває в умовах неможливості візуального контакту з пацієнтом (телефонна :іда та ін.). Максимальна близкість експерименту до умов звичайного

обговорення з пацієнтом його хворобливих переживань дозволяє перенести одержан дані в повсякденну практику лікаря-психіатра, що розширить його діагностичк й лікувальні можливості, зокрема здійснення етіологічної й патогенетично терапії та створення індивідуальнйх комплексних реабілітаційних програм.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ВИНЕСЕНІ НА ЗАХИСТ.

. 1. Запропонований клініко-лінгвістичний підхід до діагностики психічни

захворювань має діагностичну значимість при оцінці психосемантичних психолінгвістичних, паралінгвістичних, прагматичних і синтаксичних аспекті комунікації пацієнтів з невротичними та неврозоподібними розладами.

2. Клініко-лінгвістичні особливості визначаються формою захворювання провідним психопатологічним' синдромом, стадією захворювання, особливостям перебігу та преморбідними рисами особи.

3. Лінгвістичні особливості невротичних станів підкреслюють наявніст основного невротичного конфлікту і викликану ним мікросоціальну дезадаптація: вказують на тенденцію до активного засвоєння і компенсації, що проявляєтьс у всіх аспектах комунікації.

4. Лінгвістичні особливості неврозоподібних станів вказують на наявнім і вираженість органічного ураження головного мозку, яке проявляється елементаь регресу мислення й мови, що знаходять своє відображення у всіх аспекте комунікації.

5. Стани, в яких поєднуються невротичні й неврозоподібні розлади, маюі свої клініко-лінгвістичні особливості. Це виявляється в різних поєднанні лінгвістичних ознак, властивих обом групам, відозмінах клінічної картини, і заключається в трансформації провідного психопатологічного синдрому і особливостях перебігу.

ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ Й ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.

На тему досліджень опубліковано 7 статтей, перелік яких наведено кінці реферату. Результати досліджень застосовуються в лікувальне діагностичному процесі республіканських психіатричних лікарень № 1 і № ! Кримського республіканського кардіологічного диспансеру, в рабо:

імферопбльського міського телефону довіри, а також в навчальному процесі афедри психіатрії ФУЛ Кримського медичного університету.

ДЕКЛАРАЦІЯ ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА. Основні результати дослідження ають змогу практичному лікарю-психіатру здійснити комплексний всебічний наліз мови пацієнтів у тісному зв'язку з клінічними проявами, що підвищує зчність діагностики, скорочує ії строки, дає ряд надійних диференціонально-іагностичних критеріїв при неврозах і неврозоподібних станах. Розроблений [агностичний підхід спрямований на створення індивідуалізованих комплексних гіологічно й патогенетично обгрунтованих реабілітаційних програм, що значно Ідвищує ефективність терапевтичних і профілактичних заходів.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Про основні результати повідомлено, вони були предметом Зговорення щорічних (1994 - 1996 рр.) "Кримських етологічних колоквіумів", Іжнародної конференції "Когнитивні процеси комунікації (Ай-Даніль, 1995), :ихіатрично-лінгвістичної конференції (Сімферополь, 1996), клінічної >нференції республіканської психіатричної лікарні № 1.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДЕСЕРТАЦІЇ. Зміст роботи викладено на 267 сторінках клинописного тексту. Основний матеріал - 197 сторінок - це вступ, 7 розділів, іклгочная частина, висновки, список літератури (160 джерел, з них іноземних 55). Робота ілюстрована 24 таблицями, 2 малюнками, 6 додатками • та 7 іінічними прикладами.

У вступній частині обгрунтовано актуальність цього дослідження, іормульовано мету й основні завдання роботи, наведено огляд літератури з облем діагностики неврозів та неврозоподібних станів, розглянуто питання ференціальної діагностики неврозів з перевагою системних серцево-судинних зладів та неврозоподібних станів, зумовлених кардіологічними захворюваннями, зглянуто перспективи використання для вирішення завдань психіатрії сучасних сягнень в галузі етології, психології, психосемантики й синтаксису, грунтовано важливість створення комплексного лінгвістичного підходу до агностики комунікації хворих нбрвозами та з неврозоподібними станами, рішення питань ранньої та диференціальної діагностики й прогнозування цих

■ - 6 -захворювань. Перший розділ "Матеріали та методика дослідження" присвячени характеристиці діагностичного процесу й обгрунтуванню клініко-лінгвістичног підходу до діагностики. Викладено методику дослідження й особливості вивченн аспектів комунікації. '

Другий розділ досліджень присвячений загальній характеристиці клінічни даних.

В третьому розділі розглянуто клінічні особливості хворих на неврози перевагою системних та висцеральних серцево-судинних порушень.

Четвертий розділ дає детальний опис клінічних особливостей неврозоподібнк розладів, зумовлених кардіологічними захворюваннями. Окремо розглядаютьс особливості суїцидальної поведінки хворих на неврози й неврозоподібні ста^

П'ятий розділ розглядає клініко-лінгвістичні характеристики комунікаці хворих на неврози за аспектами: психосемантичному, паралінгвістичном> психолінгвістичному, прагматичному й синтаксичному. Окремо наводиться клінікс лінгвістична характеристика висловлювань, що вказує на суїцйдальну поведінкі Опису тих же аспектів клініко-лінгвістичного аналізу у хворих з неврозоподібниї станами присвячений шостий розділ.

У сьомому розділі описано клінічні й лінгвістичні особливості станії в яких поєднуються невротичні й неврозоподібні розлади. В заключній частш обмірковуються результати дослідження, інтерпретується їх практичне теоретичне значення, визначаються можливості їх використання в діяльнос: практичних лікарів.’Результати досліджень узагальнені в основних висновка: МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Всього під наглядом перебувало 100 хворих. 50 - з невротичними станам! в клініці яких переважали кардіологічні розлади, 50 - з неврозоподібни: станами, зумовленими серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічна хвороб, різні варіанти ішемічної хвороби серця, ранній церебральний атеросклероз постміокардитичний кардіосклероз).

В ході роботи проводилось вивчення й співставлених клінічно подібн: груп невротичних й неврозоподібних станів.

. - 7 -

Серед обстежуваних було 36 чоловіків і 64 жінки (16 і 34 з неврозами, З і ЗО з неврозоподібними станами, відповідно).

Крім клініко-психопатологічного методу, використовувався розроблений ами клініко-лінгвістичний підхід до діагностики.- Клініко-лінгвістичний підхід з діагностики - це єдина, логічно завершена система, що об'єднує окремі :пекти лінгвістичного аналізу в рамках класичного клініко-психопатологічного гтоду діагностики. Суть цього підходу полягає в знаходженні кореляції різних :пектів лінгвістичного аналізу з закономірностями клініки й перебігу психічних іхворювань, в нашому випадку - невротичних й неврозоподібних розладів. :кільки лінгвістичний аналіз являє собою найпослідовніший приклад аналізу гміотичного (В. П. Самохвалов, 1993), то він повинен включати вивчення його «гадових: семантики, синтаксису, прагматики (Ch. Morris, 1946, 1956 Cn Lerce, 1958) . Крім цього, ми включили в клініко-лінгвістичний аналіз вивчення :ихолінгвістичних й паралінгвістичних аспектів комунікації, що дає змогу творити цілісні й логічно завершені уявлення про особливості мови пацієнтів, Ідображення в ній мислення. ,

Для реєстрації й вивчення кожного з аспектів кпініко-лінгвістичного іалізу нами розроблені спеціальні матриці (5 матриць), а також 2 глосарії: Глосарій запитань для виявлення основних психосемантичних характеристик змунікації пацієнтів" і "Глосарій для виявлення алекситимії"'.

Вивчення всіх лінгвістичних аспектів комунікації провадилось за допомогою іалізу аудіозапису бесіди дослідника з пацієнтом. З кожним хворим проведено зі бесіди тривалістю 30-40 хвилин.

Одержані результати співставлялись з результатами лінгвістичного аналізу :іб контрольної групи - психічно й соматично здорових. Контрольна група сладалась з-25 осіб: 13 чоловіків і 12 жінок.

Статистична обробка результатів проводилась стандартними методами (А.

Боярський, 1977). Всі розрахунки виконані за допомогою ПК ІБМ PC/AT ікетом програм "Statistics 4.3 for Windows". '

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

І. При обстеженні хворих неврозами виявлено такі клінічні особливості клінічна картина неврастенії характеризувалась найбільшою глибиною, повнотою вираженістю астенічної симптоматики, що мала стійкий характер. Домінуючим проявами астенії були вегетативні розлади, з перевагою системних висцеральни серцево-судинних порушень, що виражались в трьоїх основних синдромах кардіалгічному, дистонічному й аритмічному. Характерне поєднання цих синдромі в одного хворого, при широкому спектрі й інтенсивності вияву симптоматики Так, кардіалгії виявлені у всіх хворих неврастенією (18), дистонічний синдро у 15 й порушення ритму в 11'хворих.

На фоні астенічних розладів розвивались афективні й іпохондричні розлади Депресивні розлади характеризувались незначною глибиною, постійністю відсутністю добової динаміки. Тривога мала дифузний характер, проявлялас пароксизмально, головним чином, в зв'язку з вегетативними проявами, іпохондричн порушення були розгорнуті, нестійкі, мали добру курабельність.

Характерною рисою істеричного неврозу є чіткі ознаки клінічног патоморфозу, що виражаються в значній перевазі псевдосоматичних порушень вазомоторних й вегетативних істеричних реакцій, соматизованих депресивни розладів. .

Астенія відзначалась поверховістю, нестабільністю, перевагою психічног компонента. Вегетативні розлади відзначались широкий колом проявів, захоплююч різні органи й системи, однак провідними були серцево-судинні порушення, її проявились також трьома основними синдромами.

Максимального вияву вететативні порушення досягали при .диенцефальни пароксизмах, що спостерігались в 6 випадках (4 - симпато-адреналового, 1 вагоінсулярного, 1 - змішаного характеру). Названі вегетативні порушенн відбувалися на фоні виражених емоційних розладів, що проявлялись в дво основних варіантах: експресивному (10 хворих) та імпресивному (6 хворих) сприяли вираженим іпохондричним проявам.

Виражені вегетативні порушення пароксизмального характеру бул найтиповіші для хворих неврозами нав'язливих станів, у 7 з яких вони входил

структуру розгорнутого кардіофобічного синдрому (КФС). Розглянуто етапи й собливості формування КФС. Встановлено зв'язок між клінічними особливостями ФС і типом перебігу невротичних розладів.

Важливою клінічною характеристикою хворих неврозами були різні прояви уїцидальної поведінки, виявлені в 21 пацієнта (42%). Серед них 5 чоловіків 16 жінок. В усіх випадках проводилась оцінка величини суїцидального ризику а допомогою методичних рекомендацій НДІ ім. В. М. Бехтерєва (1983). Простежено ормування суїцидальної поведінки та її особливості.

Розглянуто особливості клінічної динаміки невротичних розладів - від аакції й стану, а потім до розвитку. -

II. Розгляд клініки й динаміки всіх форм неврозоподібних розладів дав ногу виділити такі, найбільш загальні характеристики, що сприяють проведенню «іференційної діагностики невротичних й неврозоподібних станів:

- неврозоподібні розлади виникають соматогенно, внаслідок серцево/динних захворювань;

- психогенії не відіграють помітної ролі у виникненні неврозоподібних ззладів, не впливають на їхню клінічну динаміку;

- клінічні прояви неврозоподібних порушень тяжіють до моносиндромності, іють більш стертий характер, відсутній клінічний поліморфізм, синдроми іють стереотипний характер;

- немає невідповідності між суб'єктивними скаргами й об'єктивними даними, сарги мають більш виражений характер;

- чітко виявляються ознаки мікроорганічного ураження головного мозку: іестико-інтелектуальні розлади, мікровогниїдева неврологічна симптоматика;

- тривога й страх мають більш інтенсивний характер, тісно зв'язані з >матичними розладами;

- вегетативні порушення менш виражені, мають переважно вегето-судинний і церебральний характер, несуть в собі органічні стигми;

- іпохондричні розлади більш стійкі й тривалі, супроводжуються вираженими інестопатіями й парестезіями;

- 10 - _

. - клініка й перебіг н-еврозоподібних станів перебувають у вираженії

залежності від особливостей клініки й перебігу основного серцево-судинноп захворювання; .

- при неврозоподібних станах найефективнішою є патогенетична терапія за низької ефетивності психотерапевтичних методів;

- при неврозоподібних розладах відбувається патохарактерологічні індивідуальне зрушення, з проявами гетерогенних рис, що залежать від тип де^адаптивної реакції;

, - на початкових етапах менш виражені прояви соціальної дезадаптації

рідше спостерігається "заглиблення в хворобу", з використанням ії психологічни переваг;

- дані додаткових інструментальних й лабораторних методів діагностик

підтверджують при неврозоподібних розладах ознаки серцево-судинного заворюванн органічного характеру. . '

Так, як і при неврозах, вивчались особливості формування й перебіг суїцидальної поведінки, виявленої! у 8 хворих, проводилась оцінка величин суїцидального ризику, описані клінічні групи підвищеного суїцидального ризику

III«' При проведенні кпініко-лінгвістичного аналізу комунікації хвори неврозами виявлені такі особливості:

Клініко-психосемантачний аспект діагностики.

Аналіз лексико-семантичних груп (ЛСГ) хворих на неврастенію вияви зниження ЛСГ, що вказують на дію та його характеристики. Це проявляєтьс незначною кількістю деєслів з диференціальним значенням "дія", "рішення" ■"зміни", що підкреслює невротичну ^дезадаптацію. Збільшується кількісні іменників - опис, розгляд й спроба проникнути в суть невротичного конфлікті При істеричному неврозі, крім описаних особливостей, виражено збагачень ЛСГ, що вказують на характеристики предметів, явищ, дій, чим підкреслюєтьс емоційність переживань, їх висока афективна напруга, характеризують преморбідні індивідуальні особливості.

При неврозі нав'язливих станів виражені ЛСГ з диференціальним значенш

'рішенння", "внутрішня боротьба", "зміни", ідо підкреслює постійну внутрішню 5оротьбу з патологічною симптоматикою, сумніви й психастенічні риси.

У пацієнтів з суїцидальною поведінкою спостерігається збіднення і навіть ювне випадання ЛСГ з диференціальними характеристиками "гедоністична юведінка", що вказує на антивітальні переживання й песимістичну переоцінку іінностей, глибину дезадаптації. ■ .

В ході дослідження виявлено феномен лексико-граматичного переоформлення, ¡а якого одні морфологічні класи перетворюються в інші, причому спрямованість іих морфологічних переходів відповідає тенденціям змін основних ЛСГ й зумовлена

ІИМИ.

При виявленні особливостей основних семантичних просторів (СП) отримано :акі результати:

- сприйняття пацієнтами психотравм, як головна причина захворювання;

- виявлено особисті риси, що спонукають розгортанню й поглибленню іевротичних розладів;

- при вивченні внутрішньої картини хвороби (ВКХ) звертає на себе увагу іисокий рівень (64%) соматоцентрированого типу ВКХ - пов'язування хвороби й ї проявів з органічними змінами в нервовій системі й внутрішніх органах, що іерешкоджає розумінню суті невротичного конфлікту та його розв'язанню, зумовлює :ого більш низьку курабельність й гірший прогноз;

- з ВКХ тісно пов'язане ставлення хворих до проводжуваної терапії й ласного внеску в лікувальний процес.

Клініко-психосемантично ми виділили такі осьові симптоми:

1. Дифузна тривога й страхи, як конкретного змісту, так і невизначені,

,о мали важливу суб'єктивну значимість, яскраво проявлялись в зв'язку з агостереннями й пароксизмальними хворобливими розладами, модифікуючи не ільки життєвий уклад, а й поведінку хворих.

2. Виражений невротичний егоцентризм.

3. Глибока сімейно-соціальна дезадаптація.

4. Відчуттяекзистенційної безвихідності, переоцінка системи цінностей,

песимістичний погляд на світ, що призводять до аутоагресивних тенденцій. V 19 хворих виявлено й описано явища аяекситимії. Алекситимія сприяє соматизації ВКХ, і тому є фактором, що перешкоджає проведенню реабілітаційних заходів, зумовлює менш сприятливий прогноз, часто зустрічається у хворих з аутоагресивними проявами.

Клініко-паралінгвісгичний аспект діагностики.

Мова хворих на неврастенію характеризувалась перевагою незначного уповільненого темпу, зниженим тоном і низьким тембром, що підкреслює астенізацік й депресивний афект. Ці показники в ході бесіди змінювались плавно в широкому діапазоні, аж до шепоту (27,8%) . Виражена мелодійність мови. При переході де опису суті хворобливих переживань зростає уривчастість мови, збільшуєтьс; кількість пауз різної тривалості (короткі в 100% спостережень, середні -55,6%, довгі - 27,8%) . Паузи заповнюються тривалими вдихами й видихами, і тому числі_й з горловим сціпленням (22,3%). Часто реєструється плач (38,9%). Звучання мови характеризується тривалістю й здавленістю, інтенсифікаціє* голосних й приголосних. Провідні інтонації: акцентна, експресивна, афективна, Переважаючі модальності: подавленість, напруженість, втома, хвилювання, безпорадність, безнадійність, біль, скорбота, втрата.

При істеричному неврозі мова характеризувалась різкими коливаннямі темпу, основного тону, тембру в широкому діапазоні, вираженому кількісті різних обертонів, що різко порушувало мелодійність мови. Виражена уривчастісті мови, переважають короткі паузи, що часто заповнюються покашлюванням (81,3%), вигуками (75%), тривалими вдихами й видихами (62,8% і 38%, відподвідно) ] тому числі й з горловим зціпленням (56,3% і 50%). Сміх і плач (31,3 і 62,6; часто не відповідали силі переживань, підкреслювали лабільність афекту Характер звучання мови відзначався вираженими змінами, на висоті переживані порушувалась дикція (43,8%)-. Переважаючі інтонації: експресивна й афективна Провідні модальності: розчарування, втомленість, безпорадність, роздратування невпевненість й захопленість своїми переживаннями. Мова хворих з неврозої нав'язливих станів характеризувалась плавними змінами темпу й тону в широком;

іапазоні при невираженій зміні тембру й розмаїтті обертонів низьких частот, о вказувало на високу напруженість пацієнтів, їх побоювання й страхи. Мова ривчаста, мелодійність збережена. Переважали короткі (87,6%) й середньої ривалості цаузи (50%), що заповнювались так, як при неврастенії. Характер вучання вимови тривалий, чергується з стисненістю, частіше, ніж за інших орм неврозів, зустрічалась нерозбірливість й граничне злиття (18,8%). ереважали акцентна й експресивна інтонації. Провідні модальності: апруженість, побоювання й страхи, пригніченість, нерозуміння, безпорадність, авпевненість. Вказані паралінгвістичні характеристики суттєво відрізнялись ід показників осіб контрольної групи.

Мова пацієнтів, які висловлювали суїцидальні думки, характеризувалась ізкими коливаннями темпу й основного тону в широкому діапазоні, тембр греважно низький, з розмаїттям обертонів різних частот. Мелодійність грубо зрушена, різко виражена уривчастість, переважають короткі паузи, заповнені /ігуками, незрозумілими звуками й звуками без словесного оформлення, часто зрушується дикція. Інтонація переважно афективна, переважаючі модальності: ідчай, безвихідь, безпорадність, пригніченість. .

Клініко-психолінгвістичний аспект діагностики.

При неврастенії одержано найнижчі показники всіх психолінгвістичних зефіцієнтів (КТ-1,49±0, 08; КОД-О, 84+0, 06; ІД-0, 46+0, 05), ідо наближаються з показників контрольної групи (КТ—1,34+0,05; КОД-1,08+0,04; ІД-0,42+0,04), зичому достовірні відмінності виявлені тільки з КОДу, що менший, ніж в зрмі. Низькі підкреслюють вираженість невротичної

гзадаптації. При істеричному неврозі відзначаються невисокі показники КТ

1,56+0,14) та КОД (1,0610,09), що їх достовірно не можна відрізнити від зрми, при достовірному збільшенні ГД (0,93+0,15). Значення КОД і КТ ітерпретуються як при неврастенії. Високий ІД вказує на активне використання ¡орими психологічних переваг в ситуації хвороби за рахунок експансивного ^центризму.

При неврозі нав'язливих станів відзначаються найвищі значення показників.

Високі значення КТ {2,52±0,14) і КОД (1,28±0,05); зв'язані значними перевагам: дієслів, високий ІД (1,6210,19) пояснюється підвищеною внутрішньою активністі з аналізу й подоланню дезадаптації, високою вимогливістю до себе й оточуючих Дані адекватні результатам психосемантичного аналізу.

В пацієнтів з суїцидальною поведінкою виявляється тенденція до вищи: середніх значень КТ й ІД, відносно показників групи.

Клініко-прагматичний аспект комунікацій.

При -астенії переважали асертивний (100% спостережень) та експресивню (61,2%) типи мовних актів. Директивний відзначено в 55,6%, комісивний :

11,2% й декларативний в 22,4% випадків, тобто ці типи виражені слабо. В ход. бесіди відзначено тенденції до наростання експресивного (72,3%) й зниженні директивного (44,5%) типів. Ці показники вказують на високу готовність ді контакту, виражену апеляцію до допомоги, .важке суб'єктивне переживанн. симптоматики й усвідомлення власної неспроможності у вирішенні проблем. Прі істеричному неврозі переважають асертивний (100%), директивний (75%) т, експресивний (68,8%) типи мовних актів, причому останні мають тенденцію ді максимального вираження. Комісивний та директивний типи виражені незначно але також помітно наростають в ході бесіди (від 31,1% до 62,5% і від 43,6 д

75%). Це вказує на наполегливість, вимогливість хворих в проханні про допомогу

і

виражену ефективність, неадекватність поведінки й пристосовуваних реакці: при явному егоцентризмі.

При неврозі нав'язливих станів звертає увагу вираженість мовних акті директивного (81,3%), декларативного (75%) й комісивного (50%) типів вираженість яких в ході бесіди наростає, що вказує на спробу інтелектуальног переосмислення невротичного конфлікту, постійний й малопродуктивний аналі ситуації, при високій вимогливості до себе й вираженому емоційному контролі

У пацієнтів з суїцидальною поведінкою переважає експресивний (100%) директивний (66,4%) та асертивний (80,8%) типи мовних актів, при вираженост комісивного (52%) й директивного (42,4%) типів, що вказує на високу суб’єктивн значимість й велику емоційну насиченість переживань, виражену потребу

- 15 - '

опомозі, необхідність- бути почутим й зрозумілим.

Всі вказані форми неврозів відрізняються за прагматичними показниками ід контрольної групи, де переважає асертивний тип, при рівномірному слабому ираженні решти типів, відсутні прояви динаміки прагматичних показників в оді бесіди. Клініко-синтаксичний аспект діагностики виявив загальні для сіх форм неврозів характерні риси:

1. Широкий спектр й багатство використовуваних синтаксичних зв'язків і тосунків.

2. Висока функціональна складність й велика семантична насиченість интаксису.

3. При виражених емоційних переживаннях спостерігається спрощення интаксичної структури, порушення синтаксичного порядку й збіднення семантичної асиченості, які компенсуються просодичними' засобами, що особливо видно при исловлюванні суїцидальних думок.

4. Невисокий рівень предикативності, що вказує на складність й

еоднозначність змісту висловлювань відносно відображуваної об'єктивної ійсності. При висловлюванні суїцидальних думок предикативність зростає. Ці ¡интаксичні характеристики підкреслюють функціональний характер патології, исоку активність адаптивних й компенсаторних механізмів, їх надмірність й іездоказовість, виявляють Сагатоаспектність й складність переживань, активне ісмислення невротичного конфлікту. ■

IV. Клініхо-лінгвістичний аналіз при неврозоподібних станах виявив ’акі особливості. .

Клініхо-психосемантичний аспект.

При всіх формах неврозоподібних розладів виражені ЛСГ з диференціальним іначенням "дія, ії динаміка", "властивості процесу в його зміні", що вказує ¡а сприйняття пацієнтами хворобливих відчуттів як активного процесу в організмі, іе зв'язаного з особою,-що характеризується об'єктивністю і не залежать від іого ставлення до них. Це вказує на повторне залучення пацієнта в хворобу, іумовленість психопатології соматичними розладами.

Структура основних СП відповідає такій при неврозах, але має ря; особливостей. Причини свого хворобливого стану більшість пацієнтів зв'язувал. з соматичною хворобою.

Вивчення уявлень про хворобу проводилось з урахуванням системного підходу, що визначає характер особисто-середовищної взаємодії й типу взаємодії : хворобою (ТВХ) (В. В. Соложенкін, Т. А. Нелюбова, 1990), ТВХ дає змог; визначити рівень, на якому виражена дезадаптація, характер інтрапсихічногі конфлікту, що важливо враховувати при побудові індивідуальної реабілітаційно: програми й при психотерапевтичних впливах. З ТВХ зв'язане ставлення хвори: до поводжуваної терапії. Тривога й страх мали більш виражений характер, проявляючись пароксизмально разом з соматичною патологією, при приступах і загостроенні симптоматики. Егоцентризм виражений слабкіше, проявляється рідше Характерна більша соціальна адаптованість пацієнтів, висока значимість дл; хворих виробничої сфери. Екзистенційні роздуми хворих характеризувались меншої глибиною й радикальністю переосмислення, обмежувались створенням сприятливішою життєвого середовища. Аутоагресивні прояви зустрічались рідше, ніж при неврозах, але була більш виражена агресивність.

Різні прояви алексетимії виявлені в 10 хворих. -

Клініко-паралінгвістичний аспект виявив ряд характерних диференціально-діагностичних ознак неврозоподібних станів.

1. Менша виразність мови: вужчі діапазони темпу, основного тону £ тембру, бідніші інтонаційні коливання, менше використання різних типі: інтонацій, виразних пауз, смислових наголосів.

2. Менше виражена мелодійність мови, більша уривчастість й вираженісті різних обертонів, що створюють перешкоди при сприйнятті, вираженість короткю пауз без смислової наповнюваності.

3. Характерні особливості заповнення пауз: висока частота появи невиразню звуків, звуків без словесного оформлення, назалізації, тривалі вдихи й короткі видихи, невиразний сміх і плач, стереотипні покашлювання.

4. Особливий характер звучання мови: здавленість, нерозбірливість,

- . - 17 -

раничне злиття мови, інтенсифікація приголосних, частіші порушення дикції.

5. Переважаючі модальності: втомлюваність, нерозуміння, безпорадність,-вилювання. Названі елементи характеризувались як ознаки регресу мови й, ідповідно, мислення хворих, що вказує на мікроорганічне ураження головного озку внаслідок прогресування судинних порушень.

Клініко-психолінгвістичний аспект діагностики.

При неврастеноподібних станах спостерігаються високі значення всіх сихолінгвістичних коефіцієнтів (КТ—2,58+0,22; КОД-1,2+0,05; ІД-1,11±0,11), кі достовірно відрізняються від норми, що зумовлено великою кількістю дієслів високим рівнем прегнантності.

При зіставленні психолінгвістичних показників неврастеноподібних станів неврастенії виявлено достовірні відмінності з усіх трьох коефіцієнтів. Для стероформних станів характерні значення коефіцієнтів, подібні до еврастеноподібних станів (КТ-2,12+0,18, КОД-1,16+0,Об; ІД-1,15±0,09), де Д і КТ відрізняються від показників норми. Ці показники зумовлені вираженістю ієслів, при відносно більшій кількості прикметників, що вказує на преморбідні знаки, притаманні особі, й переваги емоційних розладів. Високий рівень регнантності пов'язаний з активною апеляцією до допомоги, інтенсивністю ереживань й егоцентризмом.

Співставлення психолінгвістичних показників при істеричному неврозі й стероформних станах виявило достовірні різниці з КТ.

Обсесивно-фобічні розлади мають найнижчі серед неврозоподібних розладів оказники (КТ-1,99+0,17; КОД-1,09+0,08; ІД—0,71+0,08), де КД й ІД достовірно ідрізняються від норми. Це зумовлено тими ж характеристиками, що й за інших орм неврозоподібних станів, але при більш вираженій та глибокій дезадаптації більш складній ситуації хвороби.

Співставлення психолінгвістичних показників при неврозі нав'язливих танів і при обсесивно-фобічних розладах виявило достовірні відмінності з сіх трьох коефіцієнтів.

Клініко-прагматичний аспект комунікації.

, При неврастеноподібних станах відзначається перевага тих же типів мовни актів, що й при неврастенії, але директивний тип має зворотну динаміку трохи збільшується (від 62,1% до 72,3%), що вказує на меншу глибину дезадаптаці й більшу внутрішню активність в ії подоланні. ■

При істероформних станах переважає асертивний тип, а всі інші виражен рівномірно помірно (25-31,3%), але в ході бесіди-збільшується майже однаков (до 50-68,8%), що вказує на ігнорування й витіснення психопатологічних розладі при важливості бути почутим й потребі в спілкуванні в зв'язку з ситуаціє хвороби. Обсесивно-фобічні розлади характеризуються' перевагою асертивного директивного типів при достатній й рівномірній вираженості всіх типів, ході бесіди вираженість всіх типів, крім асертивного, однаково зростає, щ вказує на високу значимість й афективну насиченість переживань, апеляцію д допомоги в зв'язку з усвідомленням своєї безпорадності.

Перлокутивний ефект мови хворих неврозоподібними станами, тобто сприйнятт лікарем ситуації, мета й мотивації спілкування пацієнта відрізняється ві такого при неврозах більшою психологічною простотою й зрозумілістю, біль вираженою щирістю. Основна мета комунікації - апеляція -до допомоги, бе спроб залучення слухача в складні колізії власних конфліктів і проблем.

Клініко-синтаксичний аспект діагностики дав змогу виділити характери риси синтаксису при неврозоподібних станах, що дає змогу диференціювати їх неврозами. '

1. Неврозоподібним станам характерний вужчий спектр і обмеженість використанні різних видів синтаксичних зв'язків і стосунків. ■

2. Менша функціональна складність мови. Більш виражена структурна і особливо семантична неповнота в побудові висловлювань.

3. Перевага інверсованого синтаксичного порядку.

4. Високий рівень предикативності, що вказує на риси більш ранньоп синтаксису.

5. Тенденція до наростання вираженості вказаних характеристик в мір; переходу до опису суті хворобливих переживань, що вказує на зв'язок синтаксични:

собливостей з причинним фактором хворобливих розладів - соматичним ахворюванням. Виявлені синтаксичні особливості характеризують елементи регресу ови й мислення, отже, вказують на.мікроорганічне ураження головного мозку.

V. Клініко-лінгвістичний аналіз станів, що поєднують в собі невротичні неврозоподібні стани.

Вивчення клінічних особливостей різних варіантів поєднань невротичних неврозоподібних розладів дало змогу нам виділити такі найістотніші й агальні риси клініки цих станів.

1. В структурі поєднаних станів переважав клініка тих психопатологічних орушень, що виникли раніше й характеризуються поліморфізмом й розгорнутістю имптоматики. При цьому відбувається трансформація провідного-сихопатологічного синдрому й збагачення клініки новими рисами, що несуть в обі ознаки обох станів.

2. Поєднані стани характеризуються глибокою, .стійкою й тотальною астенією вираженими вегето-судинними й мікроорганічними церебральними розладами.

3. Виражена лабільність афекту, глибшими й постійними є депресивні озлади й дифузна тривога. Частіше виникають аутоагресивні прояви.

4. Характерні більш розгорнуті іпохондричні розлади, виражена соматизація лініки невротичних розладів.

5. Ці стани характеризуються більш прогредієнтним'перебігом, що залежить к від психогенних, так і від соматогенних негараздів, більшою терапевтичною езистентністю, прискореним патохарактерологічним зрушенням й.більш раннім ормуванням патологічних розвитків.

6. Хворі мають виражену реакцію на захворювання, повну й глибоку езадаптацию в усіх сферах, заглиблення в ховробу.

' Лінгвістичні характеристики станів, в яких поєднуються невротичні й еврозоподібні розлади, складаються з різних внесків кожного стану. При ьому вираженість й характер цього внеску залежать від ступеню завершеності вираженості психопатологічних розладів, особливостей перебігу, ступеню ираженості мікроорганічних церебральних розладів, характеру реакції на

хворобливий стан, його особистої значимості й актуальності на момент клінічног обстеження. •

ВИСНОВКИ.

1. Розроблено клініко-лінгвістичний метод діагностики психічни

захворювань, ідо складається з клініко-психосемантичного, клініко психолінгвістичного, клініко-прагматичного, клініко-паралінгвістичного клініко-синтаксичного аспектів. '

2. Клініко-лінгвістична діагностика дає змогу розкрити етіопатогенез пояснити суть основних психопатологічних розладів, виявити суб'єктивний смис хворобливих переживань, основних інтрапсихічних конфліктів, описати ситуаці хвороби, мотивації, установки й компенсаторні механізми пацієнтів.

3. Клініко-лінгвістичні особливості неврозів й неврозоподібних стані визначаються фррмою й стадією захворювання, провідним психопатологічни синдромом, особливостями перебігу й преморбідними особистими рисами.

4. Клінічні особливості неврозів й неврозоподібних розладів, що мают

диференціально-діагностичне значення, визначаються різними етіопатогенетичним , \

механізмами, нозологічною специфічністю психопатологічних синдромів й окреми симптомів, прогностичними особливостями й характером перебігу. Стани, щ поєднують в собі невротичні й неврозоподібні розлади, характеризуютьс трансформацією провідного психопатологічного синдрому, схильністю до тривалог монотонного перебігу, з поступовим зростанням ролі мікроорганічних церебральни розладів. •

V. Лінгвістичний аналіз виявив характерні риси у всіх клінічних групах

5.1. Лінгвістичні особливості невротичних станів підкреслюють психогенни механізм захворювання, суть основного невротичного конфлікту й викликану ни мікросоціальну дезадаптацію, вказують на тенденцію до активної переробки компенсації.

5.2. При неврозоподібних станах лінгвістичні особливості обгрунтовуют залежність і зв'язок психопатологічних розладів з серцево-судинним захворюваннями. Виявляються ознаки регресу мови, відповідно й мислення, щ

:азує на елементи мікроорганічного ураження головного мозку. -

5.3. При поєднанні невротичних й неврозоподібних розладів відбуваються зні комбінації лінгвістичних ознак вказаних станів, в яких переважають інаки клінічно більш повних і завершених розладів, найбільш актуальних й .•обисто значимих переживань. В міру прогресування серцево-судинних захворювань наростання органічної симптоматики, переважаючого впливу набувають .нгвістичні ознаки неврозоподібних розладів.

б. Використання клініко-лінгвістичного підходу до діагностики дає змогу ззширити клінічні уявлення про етіопатогенезис суті й динаміки :ихопатологічних розладів на різних етапах перебігу невротичних й :врозоподібних станів, що має діагностичну, диференціальну, прогностичну й грапевтичну значимість, розширюють можливості психіатра в повсякденній [•аціонарній та амбулаторній практиці.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Діагностика і діференціальна діагностика неврозів з системними ¡рдіологічними розладами та неврозоподібних станів внаслідок серцево-судинних іхворювань спирається на комплексний патогенетичний підхід, що повинен ззглядати психопатологічну симптоматику в тісному зв'язку з особистістю ацієнтів, системним вивченням поведінкових особливостей, зокрема мовної зведінки.

2. Найповніші та всебічні характеристики мовної поведінки в їхньому з'язку з особливостями клініки психопатологічних станів дає розроблений зми клініко-лінгвістичний підхід до діагностики, що являє собою комплексний інгвістичний аналіз мови в рамках класичного клініко-психопатологічного гтоду.

3. Клініко-лінгвістичний аналіз мови хворих на неврози і неврозоподібні гани здійснюєтся за допомогою аналізу аудіозапису обговорення з пацієнтом ого психопатологічних переживань, використовуючи розроблені нами два глосарії

чотири матриці з усіх аспектів лінгвістичної діагностики.

4. Використання виділених діагностичних і диференціально-діагностичних

клінічних ознак вказаних патологічних станів та їх поєднань сприяє ранній точнішій діагностиці, що важливо для своєчасного проведення етіологічної т патогенетичної терапії.

5. Клініко-лінгвістичний аналіз мови пацієнтів названих груп захворюван дає змогу:

- уточнювати їх етіологію та патогенез;

- виявляти суб'єктивний смисл хворобливих переживань, характер невротични конфліктів, показувати внутрішню картину хвороби, глибину дезадаптаці пацієнтів, їх мотивації та установку на лікування;

- виявляти феномен алекситимії, що відіграє важливе діагностичне практичне значення, облік якого необхідний для комплексної реабілітації т психотерапії, зокрема;

- проводити експрес-діагностику стану, визначати його прогноз розмежовувати симуляцію і диссимуляцію;

- діагностувати за виділеними ознаками регресу мови елемент: мікроорганічного ураження головного мозку на ранніх етапах, без залученн інструментальних методів;

- мати діагностичні міркування при спілкуванні з пацієнтом без візуальною контакту (телефонна бесіда), про що переконливо свідчать результати апробаці методу в Сімферопольській міській службі "Телефон довіри".

6. Використання виділених клініко-лінгвістичних особливостей суїцидально поведінки цого контингенту хворих, розгляд зазначених груп підвищеною суїцидального ризику і розрахунки його ступеня сприятимуть ранній, профілактиц й превенції суїциду, обгрунтованій реабілітації пацієнтів з суїцидальної поведінкою.

Облік всіх даних клініко-лінгвістичного аналізу має важливе значенн; для складання індівідуалізованих комплексних реабілітаційних програм обгрунтованої етіопатогенетичної терапії, оптимізації психотерапевтично, допомоги.

- 23 -

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

. Перспективы экзистенциального подхода к этиологии и диагностике уицидального поведения у лиц с пограничной психической патологией. // cta psychiatrica, psychologica, psychoterapeutica et ethologica Tavrica. TI. N1/ - 1994. - с.17 - 19.

. Семантические и паралингвистические аспекты коммуникации у больных еврозами, высказывающих суицидальные мысли. // Acta psychiatrica, sychologica, psychoterapeutica et ethologica Tavrica. -'T2.'N4/ - 1995. c.61 - 65.

. Основы суицидологии: психотравма - дезадаптация - суицид. Методические екомендации. - Симферополь - Крымский Республиканский Центр Социальных лужб Молодежи. - 1995. - 32 с.

. Паралингвистика суицидальных мыслей. // Когнитивная природа языкового бшения: теории, модели, проекты. /Ред. В. М. Ронгинский, С. С. Дикарева,

. Ященко/. - Симферополь. - Крымский Центр Гуманитарных Исследований. -■ 995. - с. 106-107. '

. Проблемы суицидального поведения. // Довіра і надія. - Київ. -гспубліканський Центр Суспільних Служб Молоді. - 1996 - №4.- с. 17-25.

. Семантический и паралингвисгический подход к суицидальному поведению пя операторов телефона доверия. // Довіра і надія. - Київ. - Республіканський гнтр Суспільних Служб Молоді. - 1996 - №4. - с. 25-32.

. Семантико-лингвистический анализ "питейного" поведения. // Acta sychiatrica, psychologica, psychoterapeutica et ethologica Tavrica. -

3. N5/ - 1996. - c.83 - 88.

' - 24 -

' АННОТАЦИЯ '

Ганзин Игорь Викторович. Клинико-лингвистическая диагностика неврозі и неврозоподобных состояний. Рукопись, диссертация на соискание учені степени кандидата медицинских наук по специальности 14.0І.16 - психиатри: Харьковский институт усовершенствования врачей, Харьков, 1996 год.

С помощью предложенного в работе клинико-лингвистического подхода диагностике проведено целостное исследование различных аспект; коммуникации больных неврозами и неврозоподобными состояниями зависимости от клинических особенностей. Выявлены дифференциальні диагностические характеристики состояний, учитывающие этиопатогене: синдромальную специфичность, особенности течения и прогноза, наличі микроорганической симптоматики. Установлена диагностическая значимое’ различных аспектов клинико-лингвистического анализа в определении гене: и субъективной значимости патологических расстройств, отражение в процесі коммуникации сущности психопатологической симптоматики, выяснен! преобладания функционального или органического характера болезні Определены клинико-лингвистические особенности состояний, сочетающі невротические и неврозоподобные расстройства. Осуществлено внедрені данных в работу лечебных учреждений и практику преподавания психиатр! студентам медицинского института.

SYNOPSYS

Ganzin Igor Viktorovich. Clinical-linguistic diagnostic of neuros: and neurosis-like conditions. Manuscript, master's thesis for Candidate's of Medical Science Degree in a specialized field 14.0І.К

- psychiatry, Kharkov Advanced Training Institute for Doctors, Kharko’ 1996'.

With the help of clinical-linguistic diagnostic, proposed in the wor! integral investigations of different aspects of communications patien' with neurosis and neurosis-like conditions have been carried out : dependent from clinical peculiarities. Differential-diagnostics clinic; characteristics of conditions has been revealed with taking into accoui the aethiopathogenes, specialty of syndrom's peculiarities a currei and prognosis, presence of microorganic symptoms. Diagnosticad significance of different aspects of clinicaí-linguistics analysis : definition genesis and personal meaning of pathological, disorder; representation in process of communication a sense of psyhopathologic; symptoms, discovering prevail functional or organic character of disea; has been established. The Clinical-linguistics features of conditio) in which combining the neurotics and neurosis-like disorders has bei determinate. Introduction of data in the work of medical establishmen and the practice of psychiatry teaching to students of the medic, institute has been carried out.

Ключові слова: неврози, неврозоподібні стани, діагностика, клінік,

лінгвістична.